Податки та їх вплив на фінансову діяльність підприємства "Великобілозерське районне споживче товариство"

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Финансы


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Курсова робота

по дисципліні «Економіка підприємства»

тема:

Податки та їх вплив на фінансову діяльність підприємства

«Великобілозерське районне споживче товариство»

Зміст

  • Вступ 3
  • 1. Система оподаткування, її принципи та правове регулювання оподаткування підприємств 5
  • 2. Коротка організаційно-економічна характеристика підприємства 9
  • 3. Вплив податків на фінансову діяльність підприємства 11
    • 3.1 Загальна система оподаткування 11
      • 3.1.1 Види податків, ставки та база оподаткування 11
      • 3.1. 2 Оцінка динаміки податків 19
    • 3. 2 Спрощена система оподаткування 20
      • 3.2. 1 Види податків, ставки та база оподаткування 20
      • 3.2.2 Оцінка динаміки податків 24
    • 3.3 Порівняльна характеристика двох систем оподаткування 25
  • Висновки та пропозиції 27
  • Додатки 30
  • Список використаних джерел інформації 36
  • Вступ

Унаслідок виникнення ринкових відносин в Україні підвищилися роль державного регулювання в управлінні економічними і соціальними процесами, що у свою чергу підвищує значення податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які забезпечують державну дію на шляху суспільного відтворення. Податкова політика повинна забезпечити розкріпачення виробників, зупинити процес спаду виробництва, стимулювати пріоритетні сфери діяльності народного господарства України та покращити життя населення.

Податкова система України почала створюватися в 1991 р. і до цих пір знаходиться на стадії формування і реформування. Цей процес не може проходити без урахування світового досвіду і тенденцій, пов’язаних з поглибленням міжнародного розподілу праці і збільшенням перерозподілу капіталів і робочої сили, сприяючих інтернаціоналізації податкових систем різних країн. Це в свою чергу означає, що при збереженні певних особливостей оподаткування в кожній країні у податкових систем з’являється все більше загальних рис.

Актуальність даної курсової роботи заключається в тому, що господарська діяльність підприємства невід'ємно пов’язана з діючою податковою політикою держави.

Предметом курсової роботи являється вплив податків на фінансову діяльність колективного підприємства «Великобілозерське районне споживче товариство».

Об'єктом дослідження є фінансова звітність за 2006−2007 роки підприємства «Великобілозерське районне споживче товариство», що здійснює свою господарську діяльність в с. Велика Білозерка Запорізької області. Основним видом діяльності даного підприємства є надання послуг громадського харчування, здійснення роздрібної торгівлі споживчої кооперації та внутрішньо системна оптова торгівля. «ВРСТ» здійснює свою діяльність з 1993 року.

Мета курсової роботи: на основі даної звітності провести порівняльну характеристику двох систем оподаткування та виявити за якою системою даному підприємству вигідніше буде працювати.

Завданнями курсової роботи є:

— оцінка динаміки податків;

— порівняльна характеристика двох систем оподаткування;

— вивчення балансу підприємства;

— дослідження звіту про фінансові результати підприємства;

— розрахунок всіх видив податків даного підприємства, опираючись на фінансову звітність підприємства за 2006−2007;

— опис загальної системи оподаткування;

— опис спрощеної системи оподаткування;

— проведення порівняльної характеристики двох систем оподаткування;

— визначення переваг і недоліків спрощеної системи оподаткування;

— аналізування ефективності роботи підприємства за спрощеною системою оподаткування.

В даній курсовій роботі використані слідуючи методи дослідження: порівняння, табличного подання даних, історичного та логічного, індукції, дедукції.

1. Система оподаткування, її принципи та правове регулювання оподаткування підприємств

Для існування держави необхідні величезні фінансові ресурси, які акумулюються в бюджетних і позабюджетних державних централізованих фондах в основному завдяки функціонуванню податкової системи. Система оподаткування в Україні почала формуватися з 1991 р. Не дивлячись на незмінність основоположних принципів і підходів до побудови цієї системи, викладених в Законі України «Про систему оподаткування», вона проте постійно змінюється: вносяться доповнення, уточнення, поправки. Правові норми, регулюючі відносини, пов’язані із збором, розподілом і використанням податкових надходжень в Україні, відбивають всі зміни державної фінансової політики, направлені на подолання кризи і створення ефективної ринкової економіки.

На теперішній час система оподаткування в Україні базується на Законі України «Про систему оподаткування» [1]. Цей Закон визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов’язки і відповідальність платників.

Встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.

Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають. загальний спрощений оподаткування

Зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно пільг, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі. Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Державні цільові фонди — це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб. Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Пенсійного фонду України.

Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування.

Принципами побудови системи оподаткування є:

— стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності - введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

— обов'язковість — впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

— рівнозначність і пропорційність — справляння податків з юридичних осіб здійснюються у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів) — на більші доходи;

— рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов’язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

— соціальна справедливість — забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обгрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;

— стабільність — забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

— економічна обгрунтованість — встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

— рівномірність сплати — встановлення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;

— компетенція — встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами;

— єдиний підхід — забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов’язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;

— доступність — забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів).

Правову основу податкової системи складають відносини власності. Існує дві форми власності - державна та приватна, які визначають право держави на доходи. При державній власності все майно підприємств і доходи, що створюються ними, належать державі. Держава вирішує, яку частку доходів підприємств централізувати до бюджету й до інших централізованих фондів, а яку залишити трудовим колективам. Щодо приватних і колективних підприємств, то держава може централізувати до бюджету лише ту частину доходів, яка потрібна на загальнодержавні потреби.

2. Коротка організаційно-економічна характеристика підприємства

На землях Великобілозерського району існувало два кооперативних споживчих товариства: «Білозерський» та «Трудовий». Рішенням загальних зборів пайщиків на базі цих двух товариств створено Великобілозерське РАЙСТ, яке функціонує з 1 грудня 1993 року.

Згідно довідки № 24/6118, дане підприємство являється споживчим товариством, має колективну форму власності, а також може займатися слідуючими видами діяльності:

— роздрібна торгівля споживчої кооперації;

— громадське харчування споживчої кооперації;

— внутрішньо системна оптова торгівля споживчої кооперації;

— роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом;

— кафе;

— неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Таблиця 2. 1

Основні показники господарсько-фінансової діяльності «ВРСТ»

№ п/п

Показники

Од. виміру

2006р.

2007р.

2007р. в % до 2006р.

1

2

3

4

5

6

1

Об'єм товарної продукції в оптових цінах підприємства, що діють.

Тис. грн.

108,5

164,0

151,1

2

Об'єм чистої реалізованої продукції

Тис. грн.

90,4

136,7

151,2

3

Чисельність ППП.

Чол.

8

10

125,0

4

Об'єм товарної продукції на одного ПП працівника

Тис. грн.

13,6

16,4

120,6

5

Фонд оплати праці.

Тис. грн.

16,1

17,2

106,8

6

Середньорічна заробітна плата.

Тис. грн.

2,68

2,87

107,1

7

Собівартість реалізованої продукції

Тис. грн.

42,5

64,2

151,05

8

Валовий прибуток

Тис. грн.

39,2

71,0

181,1

9

Операційні витрати

Тис. грн.

74,4

75,2

101,1

10

Фінансовий результат від операційної діяльності

Тис. грн.

32,7

41,4

126,6

11

Рентабельність продукції.

%

53,2

71,6

18,4

Аналізуючи дану таблицю можна сказати, що в цілому підприємство за 2006−2007 роки завдяки роботі на спрощеній системі оподаткування не зазнало зменшення об'єму своєї продукції і працювало позитивно. Можна лише сказати, що дане підприємство покращило свої результати в 2007р. в порівнянні з 2006р.

Це свідчить про дуже добру організацію праці, високу кваліфікованість персоналу та хороші умови праці.

3. Вплив податків на фінансову діяльність підприємства

3.1 Загальна система оподаткування

3.1.1 Види податків, ставки та база оподаткування

При загальній системі оподаткування підприємство згідно Закону України «Про систему оподаткування» повинно сплачувати до бюджету слідуючі види податків (притаманні даному виду діяльності підприємства «ВРСТ»):

— податок на додану вартість;

— податок на прибуток підприємств;

— податок на доходи фізичних осіб;

— плата (податок) за землю;

— податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

— збір за забруднення навколишнього природного середовища;

— плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

— комунальний податок.

Податок на додану вартість (ПДВ).

Цей податок визначається Законом України «Про податок на додану вартість» [5]. Цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Платником податку є: особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 300 тис. грн.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;

База оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв’язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

За 2006 рік підприємством отримана виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на суму 108,5 тис. грн. (в тому числі оподаткований обсяг — 90,4 тис. грн.). ПДВ складає: 90,4 * 20% = 18,1 тис. грн.

За 2007 рік підприємством отримана виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на суму 164,0 тис. грн. (в тому числі оподаткований обсяг — 136,7 тис. грн.). ПДВ складає: 136,7 * 20% = 27,3 тис. грн.

Податок на прибуток підприємств.

Цей податок визначається Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» [3]. Згідно Закону платниками податку є: з числа резидентів — суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 30 відсотків до об'єкта оподаткування.

За 2006 рік підприємство отримало чистий прибуток в сумі 32,7 тис. грн. Податок на прибуток складає: 32,7 * 25% = 8,175 тис. грн.

За 2007 рік підприємство отримало чистий прибуток в сумі 41,4 тис. грн. Податок на прибуток складає: 41,4 * 25% = 10,35 тис. грн.

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Цей податок визначається Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» [7].

За даними бухгалтерського обліку підприємством нараховано ПДФО за 2006 р. — 2,3 тис. грн., за 2007р. — 2,6 тис. грн.

Плата (податок) за землю.

Цей податок визначається Законом України «Про плату за землю» [4]. Згідно Закону використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від якості та місцеположення земельної ділянки виходячи з кадастрової оцінки земель.

Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Середні ставки земельного податку встановлюються Верховною Радою України і можуть уточнюватися при зміні кадастрової оцінки земель.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності, користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі та землекористувач, у тому числі орендар.

Ставка податку за земельні ділянки не сільськогосподарського призначення, якщо проведена грошова оцінка земель, становить 1% від нормативної грошової оцінки земель.

Згідно довідки Великобілозерського районного відділу земельних ресурсів у постійному користуванні «ВРСТ» перебуває площа земельної ділянки у розмірі 2,678 га. Грошова оцінка станом на 01. 07. 1995р. складає 490 074,00 гривні. З урахуванням коефіцієнтів індексації грошова оцінка станом на 01. 01. 2006р. буде складати 490 074,00 * 2,045 = 1 002 201,33 грн. Сума земельного податку за 2006р. становить: 1 002 201,33грн. * 1% = 10 022,01 грн.

Коефіцієнт індиксації грошової оцінки землі за 2006р становить 1,182. Таким чином з урахуванням коефіцієнта індексації грошова оцінка станом на 01. 01. 2007р. буде складати 1 002 201,33 * 1,182 = 1 184 601,97 грн. Сума земельного податку за 2007р. становить: 1 184 601,97 грн. * 1% = 11 846,02 грн.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Цей податок визначається Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» [6]. Згідно Закону платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Об'єктами оподаткування є:

— трактори (колісні) — код за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - код) — 8701, крім гусеничних;

— тільки сідельні тягачі - код 8701 20;

— автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, код 8702;

— автомобілі легкові - код 8703;

— автомобілі вантажні - код 8704;

— автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів, — код 8705 (крім пожежних і швидкої допомоги);

— мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном — код 8711, крім тих, що мають об'єм циліндра двигуна до 50 куб. см, — код 8711 10;

— яхти та судна парусні з допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних) — код 8903 91;

— човни моторні і катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних), код 8903 92;

— інші човни (крім спортивних) — код 8903 99.

Транспортні засоби, що не є об'єктами оподаткування:

— трактори на гусеничному ходу — код 8701 30;

— мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном з об'ємом циліндра двигуна до 50 куб. см — код 8711 10;

— тільки автомобілі спеціального призначення швидкої допомоги та пожежні - код 8705;

— транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, — код 8709;

— машини і механізми для сільськогосподарських робіт — коди 8432; 8433;

— тільки яхти, судна парусні і човни спортивні - коди 8903 91; 8903 92; 890 399.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується у таких розмірах (див. табл. 3.1.)

Таблиця 3. 1

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

Код

Опис об'єктів оподаткування

Ставка податку на рік (з 100 куб. см об'єму циліндрів двигуна, з 1 кВт потужності двигуна або 100 см довжини)

При проведенні реєстрації, перереєстрації та чергового технічного огляду:

8702

автомобілі для перевезення не менш як 10 осіб, включаючи водія, з об'ємом циліндрів двигуна:

до 6000 куб. см

5 грн з 100 куб. см

від 6001 куб. см і більше

5 грн з 100 куб. см

8703

автомобілі легкові (крім автомобілів з електродвигуном — код 8703 90 10 00) з об'ємом циліндрів двигуна:

до 1000 куб. см

3 грн з 100 куб. см

від 1001 куб. см до 1500 куб. см

4 грн з 100 куб. см

від 1501 куб. см до 1800 куб. см

5 грн з 100 куб. см

від 1801 куб. см до 2500 куб. см

10 грн з 100 куб. см

від 2501 куб. см до 3500 куб. см

25 грн з 100 куб. см

від 3501 куб. см і більше

40 грн з 100 куб. см

Строки сплати податку.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами — щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

На балансі підприємства знаходяться слідуючі транспортні засоби:

— автобус КАВЗ, об'єм циліндрів двигуна — 4500 куб. см.

— автомобіль «НІВА», об'єм циліндрів двигуна — 1480 куб. см.

— автомобіль ЗАЗ, об'єм циліндрів двигуна — 1100 куб. см.

Ставки податку складають:

— 4500 * 5 /100 = 225,00 грн.

— 1480 * 4 /100 = 59,20 грн.

— 1100 * 4 /100 = 44,00 грн.

Загальна сума податку за один рік становить: 328,20 грн.

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

Цей податок визначається Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» [2]. Згідно Закону об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.

Суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню за цим Законом, є юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, — резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою частиною першою цієї статті.

Торговий патент — це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.

Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів.

Вартість торгового патенту за календарний місяць встановлюється у межах таких граничних рівнів:

— на території міста Києва, обласних центрів — від 60 до 320 гривень;

— на території міста Севастополя, міст обласного підпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів — від 30 до 160 гривень;

— на території інших населених пунктів — до 80 гривень.

У разі коли пункти продажу товарів розташовані в курортних місцевостях або на територіях, прилеглих до митниць, інших пунктів переміщень через митний кордон, органи місцевого самоврядування, до бюджетів яких спрямовується плата за торговий патент, можуть прийняти рішення щодо збільшення плати за торговий патент, але не більше 320 гривень за календарний місяць. Додаткові доходи, отримувані внаслідок прийняття зазначених рішень, повністю спрямовуються до відповідних місцевих бюджетів.

Термін дії торгового патенту на здійснення торговельної діяльності становить 12 календарних місяців.

Вартість торгового патенту за календарний місяць встановлена Великобілозерською сільською радою в сумі 120 грн.

Річна плата для підприємства становить: 120 грн. * 12 місяців = 1440 грн.

Комунальний податок.

Цей податок визначається декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» [9]. Згідно Закону комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Великобілозерською сільською радою встановлена ставка комунального податку з розрахунку 17 грн. * 10% = 1,7 грн. з одного працюючого в місяць.

Сума комунального податку складає: 1,7 грн. * 12 місяців * 6 працюючих = 122,4грн.

3.1.2 Оцінка динаміки податків

Проаналізувавши вище перераховані види податків, їх ставки та бази оподаткування по загальній системі оподаткування, можна узагальнити подані дані в окремій таблиці (див. табл.3. 2).

Таблиця 3. 2

Нарахування податків по рокам «ВРСТ»

№ п/п

Вид податку

2006р. тис. грн.

2007р. тис. грн.

%

1

2

3

4

5

1

ПДВ

18,1

27,3

150,8

2

податок на прибуток підприємств

8,2

10,4

126,8

3

ПДФО

2,3

2,6

113,0

4

плата (податок) за землю

10,0

11,8

118,0

5

податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

0,3

0,3

100

6

плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності

1,4

1,4

100

7

комунальний податок

0,1

0,1

100

Всього

40,4

53,9

133,4

Виходячи з вищевикладених табличних даних, можна зробити висновок, що якби дане підприємство працювало за загальною системою оподаткування, то воно сплатило б в 2006р. 40,4 тис. грн., а в 2007р. — 53,9 тис. грн. у зв’язку зі збільшенням реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

3.2 Спрощена система оподаткування

3.2.1 Види податків, ставки та база оподаткування

В Україні разом із загальною системою оподаткування застосовується спрощена система за якою працює наше підприємство.

Законодавчими актами, на підставі яких в Україні почала застосовуватись спрощена система оподаткування, були: Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19 жовтня 2000 р. № 2063 -- III, яким визначаються головні напрямки розвитку малого бізнесу в державі, а також Указ Президента України від 3 липня 1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» [8].

Система поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності (СПД): юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми і форми власності, у яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зарік не перевищує 1 млн. гривень.

Середньооблікова чисельність працюючих для суб'єктів малого підприємництва визначається за методикою, затвердженою органами статистики, з урахуванням усіх його працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами і за сумісництвом, а також працівників представництв, філій, відділень і інших відособлених підрозділів.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) у касу за здійснення операцій із продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового і безготівкового розрахунків коштами.

У випадку проведення операції з продажу основних засобів виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих засобів, та їх залишковою вартістю на момент продажу.

Суб'єкти малого підприємництва — фізичні особи — мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва — фізичних осіб — встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації в залежності від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

У разі коли фізична особа — суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або при участі в підприємницькій діяльності членів його родини, ставка єдиного податку збільшується на 50% за кожну особу.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, що сплачує єдиний податок, звільняється від обов’язку нарахування, відрахування і перерахування до державних цільових фондів зборів, зв’язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.

Суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

— 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість;

— 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану
вартість до складу єдиного податку.

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи — сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

— до Державного бюджету України — 20 відсотків;

— до місцевого бюджету — 23 відсотки;

— до Пенсійного фонду України — 42 відсотки;

— на обов’язкове соціальне страхування — 15 відсотків (у тому числі в Державний фонд сприяння зайнятості населення — 4 відсотки) для відшкодування витрат, що здійснюються відповідно до законодавства в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зв’язаних з народженням і похованням.

Платники єдиного податку — юридичні особи — ведуть податковий облік за тими податками, платниками яких вони є.

Спрощена система оподаткування, обліку і звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку і звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву в орган державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Суб'єкт малого підприємництва — юридична особа — обов’язково зазначає, яка ставка єдиного податку ним обрана.

Суб'єкт малого підприємництва, що сплачує єдиний податок, не є платником наступних видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

— податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6%:

— податку на прибуток підприємств;

— податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб — суб'єктів малого підприємництва);

— плати (податку) за землю;

— збору за спеціальне використання природних ресурсів;

— збору до Державного інноваційного фонду;

— збору на обов’язкове соціальне страхування;

— відрахувань і зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт автомобільних доріг загального користування України;

— комунального податку;

— податку на промисел;

— збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;

— збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг;

— внесків у Державний фонд сприяння зайнятості населення;

— плати за патенти відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Наше підприємство обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6%.

Сума, фактично отримана підприємством на розрахунковий рахунок та у касу за здійснення операцій із продажу продукції (товарів, робіт, послуг) складає за 2006р. 126,472 тис. грн. Сума єдиного податку становить 126,472 тис. грн. * 6% = 7,588 тис. грн.

Сума, фактично отримана підприємством на розрахунковий рахунок та у касу за здійснення операцій із продажу продукції (товарів, робіт, послуг) складає за 2007р. 166,066 тис. грн. Сума єдиного податку становить 166,066 тис. грн. * 6% = 9,964 тис. грн.

3.2.2 Оцінка динаміки податків

Застосування спрощеної системи оподаткування на протязі 2006−2007 років даним підприємством по нарахуванню єдиного податку за ставкою 6% від загального обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) наведено в таблиці 3.2.

Таблиця 3. 2

Оцінка динаміки податків за спрощеною системою оподаткування

№ п/п

Вид податку

2006р. тис. грн.

2007р. тис. грн.

%

1

Єдиний податок

7,6

10

131,6

Всього

7,6

10

131,6

В зв’язку з тим, що в 2007 році підприємством було збільшено реалізацію продукції (товарів, робіт, послуг) в порівнянні з 2006 роком, було нараховано єдиного податку на 31,6% більше, ніж у попередньому році.

3.3 Порівняльна характеристика двох систем оподаткування

На основі розрахунків усіх видів податків за спрощеною та загальною системою оподаткування, зробимо порівняльну характеристику двох систем. Узагальнені дані подані в таблиці 3.3.

Таблиця 3. 3

Порівняльна характеристика двох систем оподаткування

№ п/п

Вид податку

2006 р. тис. грн.

2007р. тис. грн.

загальна

система

оподатк.

спрощ.

система

оподатк.

Відхил. ±

загальна

система

оподатк.

спрощ.

система

оподатк.

Відхил. ±

1

2

3

4

5

6

7

8

1

ПДВ

18,1

-

Ч

27,3

-

Ч

2

податок на прибуток підприємств

8,2

-

Ч

10,4

-

Ч

3

ПДФО

2,3

2,3

2,6

2,6

4

плата (податок) за землю

10,0

-

Ч

11,8

-

Ч

5

податок з власників трансп. засобів та інших самохідних машин і механізмів

0,3

-

Ч

0,3

-

Ч

6

плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності

1,4

-

Ч

1,4

-

Ч

7

комунальний податок

0,1

-

Ч

0,1

-

Ч

8

Єдиний податок

-

7,6

Ч

-

10,0

Ч

Всього

40,4

9,9

30,5

53,9

12,6

41,3

Порівнюючи дві системи оподаткування, ми виявили переваги спрощеної системи оподаткування перед загальною. З таблиці 3.3 видно, що за спрощеною системою підприємство в 2006р. сплатило 9,9 тис. грн., а в 2007р. — 12,6 тис. грн. Проте як за загальною системою підприємством було б сплачено в 2006р. 40,4 тис. грн., а в 2007р. — 53,9 тис. грн. Таким чином, Президент України зробив правильне рішення з метою державної підтримки малого бізнесу видати Указ «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 22 червня 1999 р. № 746/99, для суб'єктів малого підприємництва і запровадити спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Висновки та пропозиції

За своєю суттю підприємства малого бізнесу -- суб'єкти ринкової інфраструктури, які самостійно здійснюють свою виробничу, торговельну й інші види діяльності і при цьому можуть розраховувати тільки на свої можливості. Для отримання фінансових коштів цих підприємств головним джерелом виступають грошові засоби, що отримані від реалізації виробленої продукції, виконання робіт або надання послуг. В сучасних умовах розвитку банківської та кредитної системи України отримання кредитів та різних позик стає проблематичним, тому підприємство повинно розраховувати тільки на свої можливості.

Після кількох спроб впровадження нової, спрощеної системи оподаткування в Україні вийшов Указ Президента України від 3 липня 1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

У нашій курсовій роботі ми намагалися довести на прикладі «Великобілозерського районного споживчого товариства», що діюча спрощена система оподаткування позитивно вплинула на діяльність підприємства та взагалі покращила діяльність підприємств малого бізнесу. Після дослідження фінансових звітів даного підприємства та за допомогою розрахунків ми зробили порівняльну характеристику між загальною та спрощеною системою оподаткування та виявили, що за загальною системою оподаткування «ВРСТ» в 2006 р. сплатило б податків у розмірі 40,4 тис. грн., а в 2007 р. — 53,9 тис. грн. За спрощеною ж системою оподаткування дане підприємство віддало до бюджету України в 2006 р. 9,9 тис. грн., а в 2007 р. — 12,6 тис. грн. Отже, можна зробити висновок, що спрощена система оподаткування має переваги перед загальною системою і Указ Президента України справді впроваджений для допомоги підприємствам малого бізнесу.

Взагалі, як приклад, можна навести слідуючи дані, що також підтверджують перевагу системи сплати єдиного податку перед загальною системою: за результатом аналізу разом за 2007 р. всі суб'єкти малого підприємництва, які перейшли на спрощену систему оподаткування, реалізували продуктів та виконали робіт і надали послуг на суму понад 7731,9 млн. грн. Тільки за 2007 р. до бюджету надійшло сплаченого єдиного податку суб'єктами малого підприємництва 619,8 млн. грн., в тому числі від юридичних осіб, які працюють за ставкою 6%, 265,3 млн. грн. (42,8%), а від тих, хто працює за ставкою 10% -- 354,5 млн. грн. або 57,2%. В порівнянні з 2006 р. кількість платників єдиного податку збільшилась в 1,4 рази, а надходження єдиного податку до бюджету збільшилась майже в два рази.

Діюча зараз спрощена система оподаткування має позитивні риси, які досить суттєво відрізняють її від звичайної системи оподаткування.

По-перше, підприємство малого бізнесу (чи то фізична, чи юридична особа) може самостійно вибирати ту систему сплати податку, яка в найбільшому ступені його задовольняє і найбільш вигідна для нього.

По-друге, при сплаті єдиного податку його платник звільняється від сплати інших 13 податків та обов’язкових платежів і зборів, що в цілому зменшує загальну суму податкових платежів і дає можливість зменшити валові витрати.

По-третє, у малого підприємства з’являється можливість збільшити кошти на розширення виробництва, впровадження нової техніки, технологій та ін. в результаті зменшення валових витрат за рахунок сплати податків, що дозволяє отримати більший розмір валового прибутку, а при умові що платник при цій системі не сплачує податок на прибуток, він по суті стає для нього чистим, тобто використовується для розподілу за самостійно визначеними напрямками.

По-четверте, перехід на сплату єдиного податку дозволяє підприємцю розробити стратегію діяльності його в майбутньому, розрахувати досить точно суму податкових платежів на рік і визначити загальну суму витрат. Розрахувавши розмір отриманого валового доходу, амортизаційні відрахування, платник має можливість достатньо точно визначити свої майбутні прибутки. Якщо їх розмір його не задовольняє, то він вибирає той вид діяльності, який для нього найбільш доцільний.

По-п'яте, введення спрощеної системи оподаткування позитивно впливає і на загальний фінансовий стан держави. Справа в тому, що для того, щоб перейти на спрощену систему оподаткування, підприємець повинен отримати свідоцтво. Для отримання свідоцтва про перехід на сплату єдиного податку існує одна з головних умов -- попередня сплата всіх раніш встановлених податкових платежів за попередній звітний період, тобто зменшення кількості боргів по оплаті податкових платежів різними підприємцями. Це дисциплінує платника податку і вимушує крім повернення боргів відповідно розрахувати доцільність переходу на цю систему.

Але діюча спрощена система оподаткування підприємств малого бізнесу має деяке обмеження, яке можна вважати як і недоліком, так і можливим рішенням щодо покращення даної системи для юридичних осіб. Ця система поширюється на юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми і форми власності, у яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень. Необхідно розширити рамки даного обмеження з урахуванням інфляції в країні для подальшого розвитку підприємств малого бізнесу.

Отже, на прикладі підприємства «Великобілозерське районне споживче товариство» ми проаналізували та виявили, що реформування системи оподаткування, в першу чергу малого бізнесу, в Україні має позитивні наслідки. Сприяє розвитку цієї сфери діяльності за рахунок збільшення прибутковості підприємства, підвищення матеріального добробуту власника підприємства та розширення сфери діяльності.

Висновок

До вашої уваги представлена доповідь курсової роботи Андресян Евгенii Iгорiвни на тему «Податки та їх вплив на фінансову діяльність підприємства» на прикладі «Великобілозерського районного споживчого товариства».

Об'єктом дослідження є фінансова звітність за 2000−2001 роки підприємства «Великобілозерське районне споживче товариство», що здійснює свою господарську діяльність в с. Велика Білозерка Запорізької області. Основним видом діяльності даного підприємства є надання послуг громадського харчування, здійснення роздрібної торгівлі споживчої кооперації та внутрішньо системна оптова торгівля. «ВРСТ» здійснює свою діяльність з 1993 року.

Предметом курсової роботи являється податків на фінансову діяльність колективного підприємства «Великобілозерське районне споживче товариство».

Метою курсової роботи являється проведення порівняльної характеристики двох систем оподаткування — загальної та спрощеної - та виявлення переваг однієї системи перед іншою.

Завданнями курсової роботи є:

— оцінка динаміки податків;

— порівняльна характеристика двох систем оподаткування;

— вивчення балансу підприємства;

— дослідження звіту про фінансові результати підприємства;

— розрахунок всіх видив податків даного підприємства, опираючись на фінансову звітність підприємства за 2000−2001;

— опис загальної системи оподаткування;

— опис спрощеної системи оподаткування;

— проведення порівняльної характеристики двох систем оподаткування;

— визначення переваг і недоліків спрощеної системи оподаткування;

— аналізування ефективності роботи підприємства за спрощеною системою оподаткування.

Унаслідок виникнення ринкових відносин в Україні підвищилися роль державного регулювання в управлінні економічними і соціальними процесами, що у свою чергу підвищує значення податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які забезпечують державну дію на шляху суспільного відтворення. Податкова політика повинна забезпечити розкріпачення виробників, зупинити процес спаду виробництва, стимулювати пріоритетні сфери діяльності народного господарства України та покращити життя населення.

Актуальність даної курсової роботи заключається в тому, що господарська діяльність підприємства невід'ємно пов’язана з діючою податковою політикою держави.

В даній курсовій роботі використані слідуючи методи дослідження: порівняння, табличного подання даних, історичного та логічного, індукції, дедукції.

Курсова робота складається з трьох розділів.

I Розділ розкриває сутність системи оподаткування, її принципи та правове регулювання оподаткування підприємств.

У II Розділі ми оглянули нормативні документи та на їх основі зробили загальну характеристику підприємства. Проаналізувавши основні показники господарсько-фінансової діяльності «ВРСТ» ми зробили висновок, що в цілому підприємство за 2000−2001 роки не зазнало зменшення об'єму своєї продукції і працювало позитивно. Можна лише сказати, що дане підприємство покращило свої результати в 2001р. в порівнянні з 2000р. Це свідчить про дуже добру організацію праці, високу кваліфікованість персоналу та хороші умови праці.

III Розділ розкриває вплив податків на фінансову діяльність підприємства. В ньому дається характеристика загальної та спрощеної системи оподаткування і оцінка динаміки податків за 2000 — 2001 роки.

На слідуючому слайді даний перелік тих податків, які підприємство повинно сплачувати при загальній системі оподаткування.

Далі ми оцінили динаміку податків по цій системі та виявили, що якби дане підприємство працювало за загальною системою оподаткування, то воно сплатило б в 2000р. 40,4 тис. грн., а в 2001р. — 53,9 тис. грн.

Суб'єкт малого підприємництва, що сплачує єдиний податок!, не є платником наступних 13 видів податків і зборів (обов'язкових платежів), перелік яких показаний на наступному слайді.

Ми також оцінили динаміку податків по спрощеній системі оподаткування та виявили, що в 2000р. підприємством було сплачено 7,6 тис. грн., а в 2001р. — 10 тис. грн.

Порівнюючи дві системи оподаткування, ми виявили переваги спрощеної системи оподаткування перед загальною. З таблиці видно, що за спрощеною системою підприємство в 2000р. сплатило 9,9 тис. грн., а в 2001р. — 12,6 тис. грн. Проте як за загальною системою підприємством було б сплачено в 2000р. 40,4 тис. грн., а в 2001р. — 53,9 тис. грн. Таким чином, Президент України зробив правильне рішення з метою державної підтримки малого бізнесу видати Указ «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 22 червня 1999 р. № 746/99, для суб'єктів малого підприємництва і запровадити спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Як висновок можна сказати, що на прикладі підприємства «Великобілозерське районне споживче товариство» ми довели позитивний вплив спрощеної системи оподаткування на діяльність даного підприємства та взагалі покращила діяльність підприємств малого бізнесу.

Отже, позитивними рисами даної системи є те, що:

По-перше, підприємство малого бізнесу (чи то фізична, чи юридична особа) може самостійно вибирати ту систему сплати податку, яка в найбільшому ступені його задовольняє і найбільш вигідна для нього.

По-друге, при сплаті єдиного податку його платник звільняється від сплати інших 13 податків та обов’язкових платежів і зборів, що в цілому зменшує загальну суму податкових платежів і дає можливість зменшити валові витрати.

По-третє, у малого підприємства з’являється можливість збільшити кошти на розширення виробництва, впровадження нової техніки, технологій та ін. в результаті зменшення валових витрат за рахунок сплати податків, що дозволяє отримати більший розмір валового прибутку, а при умові що платник при цій системі не сплачує податок на прибуток, він по суті стає для нього чистим, тобто використовується для розподілу за самостійно визначеними напрямками.

По-четверте, перехід на сплату єдиного податку дозволяє підприємцю розробити стратегію діяльності його в майбутньому, розрахувати досить точно суму податкових платежів на рік і визначити загальну суму витрат. Розрахувавши розмір отриманого валового доходу, амортизаційні відрахування, платник має можливість достатньо точно визначити свої майбутні прибутки. Якщо їх розмір його не задовольняє, то він вибирає той вид діяльності, який для нього найбільш доцільний.

По-п'яте, введення спрощеної системи оподаткування позитивно впливає і на загальний фінансовий стан держави. Справа в тому, що для того, щоб перейти на спрощену систему оподаткування, підприємець повинен отримати свідоцтво. Для отримання свідоцтва про перехід на сплату єдиного податку існує одна з головних умов -- попередня сплата всіх раніш встановлених податкових платежів за попередній звітний період, тобто зменшення кількості боргів по оплаті податкових платежів різними підприємцями. Це дисциплінує платника податку і вимушує крім повернення боргів відповідно розрахувати доцільність переходу на цю систему.

Але діюча спрощена система оподаткування підприємств малого бізнесу має деяке обмеження, яке можна вважати як і недоліком, так і можливим рішенням щодо покращення даної системи для юридичних осіб.

Ця система поширюється на юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми і форми власності, у яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Необхідно розширити рамки даного обмеження з урахуванням інфляції в країні для подальшого розвитку підприємств малого бізнесу.

Список використаних джерел інформації

1. Закон України «Про систему оподаткування» від 18 лютого 1997 року N 77/97-ВР (із змінами і доповненнями). Сайт: http: //zakon. rada. gov. ua/cgi — bin/laws/ main. cgi? user = meta

2. Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23 березня 1996 року N 99/96-ВР (із змінами і доповненнями). Сайт: http: //zakon. rada. gov. ua

3. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 335/94-ВР (із змінами і доповненнями).

4. Закон України «Про плату за землю» від 2006 року (із змінами і доповненнями). Сайт: http: //zakon. rada. gov. ua

5. Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (із змінами і доповненнями). Сайт: http: //zakon. rada. gov. ua

6. Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 6 грудня 2006 року N 427-V. Сайт: http: //zakon. rada. gov. ua

7. Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 27 листопада 2003 року N 1344-IV (із змінами і доповненнями). Сайт: http: //zakon. rada. gov. ua

8. Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99. (Указом Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99 цей Указ викладено у новій редакції). Сайт: http: //zakon. rada. gov. ua

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой