Показники зовнішньоторговельної діяльності

Тип работы:
Контрольная
Предмет:
Международные отношения и мировая экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Й НАУКИ УКРАЇНИ

Донбаський державний технічний університет

Кафедра Менеджменту

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

по дисципліні «Аналіз ЗЕД»

Виконав: ст. гр. МЗД-10з Бабанін Д.В.

Перевірив: доц. каф Менеджменту Шиков М. М.

Алчевськ 2014

Теоретичне питання. Відносні показники

Абсолютні показники обсягів експорту, імпорту, зовнішньоторговельного обороту, а також сальдо торговельного балансу, балансу послуг дають змогу лише ранжувати країни за даними показниками. Порівнювати показники та їхні тенденції за країнами (або групами країн) не коректно через те, що країни мають різні економічні та експортні потенціали. У цьому випадку доречно використовувати ряд відносних показників.

Рисунок 1 — Показники аналізу ЗЕД підприємства

1. Практичне заняття № 1

Тема. Стратегічний аналіз ЗЕД

Ціль. Установити на основі аналізу вплив різних факторів макросередовища на ЗЕД

1.1 Стратегічний аналіз діяльності підприємства

Після встановлення своєї місії і цілей керівництво підприємства починає діагностичний етап процесу стратегічного планування[10].

Аналіз макросередовища — необхідний процес, за допомогою якого, при розробці стратегічного плану, можна контролювати зовнішні чинники, щоб визначити можливість зростання фірми або загрози для неї.

Аналіз макросередовища направлений на те, щоб з’ясувати, на що може розраховувати фірма, якщо вона успішно поведе роботу, і на те, які ускладнення можуть її чекати, якщо вона не зуміє вчасно відвернути негативні випади, які може піднести їй оточення.

Докладніше, кожна група чинників і їх вплив на діяльність підприємства розглядається в таблиці 1.1 на основі PEST — аналізу. Дана таблиця дозволяє зробити висновок, що кожен чинник впливає на підприємство з позитивного або негативного боку і при цьому можна спостерігати як позитивні, так і негативні тенденції до зміни їх впливу.

Зовнішнє середовище -- це сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість організації і на які організація не може впливати взагалі або має незначний вплив, тому важливо враховувати їх при стратегічному аналізі підприємства.

Треба зважати й на те, що взаємодія організацій чи окремих підприємств з оточенням має певну специфіку: окремі компоненти середовища по різному впливають на окремі підприємства. Ступінь впливу залежить, як правило, від розмірів і галузевої належності підприємства, територіального розміщення та якості управління тощо.

Для того, щоб визначитися з пріоритетністю тієї чи іншої перспективи змін на зовнішньому ринку треба провести всебічний аналіз можливостей та загроз підприємству — SWOT- аналіз (табл.1. 2, 1. 3). Визначити слабкі та сильні сторони підприємства, можливості та загрози на зовнішньому ринку.

Сильні сторони (Strengths) — переваги;

Слабості (Weaknesses) — недоліки;

Можливості (Opportunities) — фактори зовнішнього середовища, використання яких створить переваги на ринку;

Загрози (Threats) — фактори, які можуть потенційно погіршити положення ТОВ НВП «Адіоз"на ринку.

Основу стратегічного аналізу представляє кількісний аналіз з визначенням негативних показників.

Індивідуальне завдання. Проведемо аналіз обсягів експорту різних видів продукції на прикладі ПАТ «АМК» за 2009−2010 роки (табл. 1. 4).

1.2 Рішення завдання

Варіант

1

Продукція

2009 рік, тис. т.

2010 рік, тис. т.

Відхилення, +/-

Темп зросту, %

Відхилення, %

Згідно з контрактами

Лист

18 485,84

20 438,95

1953,11

110,5 654 382

10,56 543 819

Сляби

6079,54

5121,68

-957,86

84,24 453 166

-15,75 546 834

Балка

131,57

142,07

10,5

107,9 805 427

7,980 542 677

Дріб

140

157,34

17,34

112,3 857 143

12,38 571 429

Індивідуальне завдання

Продукція

2009 рік, тис. т.

2010 рік, тис. т.

Відхилення, +/-

Темп зросту, %

Відхилення, %

Згідно з контрактами

Лист

18 485,84

20 448,95

1963,11

110,6 195 337

10,61 953 365

Сляби

6079,54

5131,68

-947,86

84,40 901 779

-15,59 098 221

Балка

131,57

152,07

20,5

115,5 810 595

15,58 105 951

Дріб

140

167,34

27,34

119,5 285 714

19,52 857 143

Далі проведемо аналіз географічної структури експорту (Вертикальний аналіз).

Географічна структура експорту продукції ПАТ «АМК» за 2009−2010 роки представлена в таблиці 1. 5та за допомогою кругової діаграми.

Таблиця 1. 5

Географічна структура експорту продукції ПАТ «АМК»

Індивідуальне завдання

Країна-покупець

Обсяги експорту, тис. грн.

Частка експорту в % в 2009 р.

Частка експорту в % в 2010 р.

2009 рік

2010 рік

2009 рік

2010 рік

Росія

2 059 014,67

2 423 370,14

19,79 999 998

23,79 841 111

Чехія

987 911,08

1 171 007,84

9,5

11,49 973 978

Словаччина

124 788,77

173 190,72

1,200 000 019

1,700 798 358

Італія

103 990,64

142 645,3

1

1,400 830 784

Угорщина

72 793,45

122 281,69

0,700 000 019

1,200 852 434

Німеччина

62 394,38

71 372,65

0,599 999 962

0,700 906 411

Румунія

51 995,32

61 190,84

0,5

0,600 917 187

Польща

41 596,26

51 009,04

0,400 000 038

0,500 928 061

Ізраїль

31 197,19

30 645,42

0,299 999 981

0,300 949 612

США

20 798,13

30 645,42

0,200 000 019

0,300 949 612

Інші країни

6 863 382,24

5 905 548,23

66

57,99 471 665

Всього

10 399 064

10 182 907,29

100

100

Чистий виторг

9 439 784,95

8 884 684,57

90,77 533 276

87,250 962

Країна-покупець

Частка експорту в % в 2009 р.

Частка експорту в % в 2010 р.

2009 рік

2010 рік

Росія

19,79 999 998

23,79 841 111

Чехія

9,5

11,49 973 978

Словаччина

1,200 000 019

1,700 798 358

Італія

1

1,400 830 784

Угорщина

0,700 000 019

1,200 852 434

Німеччина

0,599 999 962

0,700 906 411

Румунія

0,5

0,600 917 187

Польща

0,400 000 038

0,500 928 061

Ізраїль

0,299 999 981

0,300 949 612

США

0,200 000 019

0,300 949 612

Інші країни

66

57,99 471 665

Вхідні данні

Країна-покупець

Обсяги експорту, тис. грн.

Частка експорту в % в 2009 р.

Частка експорту в % в 2010 р.

2009 рік

2010 рік

2009 рік

2010 рік

Росія

2 059 014,67

2 423 270,14

19,79 999 998

23,79 742 907

Чехія

987 911,08

1 170 907,84

9,5

11,49 875 774

Словаччина

124 788,77

173 090,72

1,200 000 019

1,69 981 632

Італія

103 990,64

142 545,3

1

1,399 848 746

Угорщина

72 793,45

122 181,69

0,700 000 019

1,199 870 396

Німеччина

62 394,38

71 272,65

0,599 999 962

0,699 924 373

Румунія

51 995,32

61 090,84

0,5

0,599 935 149

Польща

41 596,26

50 909,04

0,400 000 038

0,499 946 023

Ізраїль

31 197,19

30 545,42

0,299 999 981

0,299 967 574

США

20 798,13

30 545,42

0,200 000 019

0,299 967 574

Інші країни

6 863 382,24

5 905 448,23

66

57,99 373 462

Всього

10 399 064

10 181 807,3

100

99,98 919 768

Чистий виторг

9 439 784,95

8 884 684,57

90,77 533 276

87,250 962

Висновок: частка експорту збільшилась по всім країнам, крім з іншими країнами.

2. Практичне заняття № 2

Тема. Визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Ціль. Установити вплив різних факторів ЗЕД на результуючий показник.

2.1 Завдання аналізу

Визначення ефективності зовнішньоекономічних операцій проводиться для обґрунтування не лише окремих пропозицій щодо закупівлі та продажу певних товарів. Ці дані можуть бути використані при розробці планів експорту й імпорту в масштабах країни, при оцінці структури та напрямків зовнішньоторговельного обігу. Подібні розрахунки виконуються як у національній, так і в іноземній валюті.

При визначенні ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств застосовується системний підхід, який надає можливість здійснити комплексний аналіз будь-якого виду зовнішньоекономічної операції. Для здійснення економічного аналізу потрібно обрати критерій ефективності.

Критерій — це головна ознака, що відрізняє його від інших класифікаційних одиниць. На основі такої ознаки здійснюється кількісна оцінка ефективності виробництва. Згідно з цим визначенням обраний критерій має відповідати принципам побудови показників ефективності, а також всебічно відтворювати її економічну сутність.

На основі похідних даних можна вирахувати проміжні та узагальнений показники, побудувати факторну модель, розробити формули впливу факторів на узагальнений показник, вирахувати можливі відхилення при здійсненні фінансово-господарської діяльності, обчислити резерви та обґрунтувати проблеми, які потребують негайного вирішення на управлінському рівні.

Економічне обґрунтування діяльності підприємств, у тому числі і тих його напрямків, які пов’язані із зовнішньоекономічною сферою господарювання, здійснюється на підставі аналізу показників ефективності.

Показники економічної ефективності поділяють на:

1) показники ефекту, що визначаються як абсолютні значення і відтворюються в грошових одиницях як різниця між результатами діяльності та витратами на її здійснення;

2) показники ефективності, що визначаються як співвідношення прибутку від діяльності підприємства до витрат на її здійснення і відтворюються відносними величинами: відсотками, частками одиниці.

Розрахунок показників ефективності вимагає дотримання наступних принципових методологічних положень:

принципу всебічного обліку всіх складових елементів витрат та результатів, який припускає якісну класифікацію і відтворення відповідних показників у документах оперативного, статистичного і бухгалтерського обліку;

принципу зведення витрат і результатів для зіставлення, який показує, що показники, які порівнюються, повинні відтворюватися однаковими кількісними одиницями і носити антонімічний характер в економічному розумінні. При конструюванні показника ефективності чисельник і знаменник останнього мають виключати можливе дублювання складових елементів;

принципу зведення різнотермінових витрат і результатів до одного моменту часу за допомогою дисконтування;

принципу зіставлення з базовим варіантом, що відтворює сутність застосування показників ефективності для здійснення економічного аналізу, який проводять не тільки з метою опису поточного стану діяльності суб'єкта господарювання, а й з метою опрацювання пропозицій щодо поліпшення економічної ситуації, яка склалася в періоді, що аналізується.

Здійснюваний економічний аналіз полягає у вивченні поточного стану підприємства в галузі ЗЕД, його відхилень від запланованого рівня та виявленні факторів, що спричинили ці відхилення. Він є базою для прийняття управлінських рішень, тому має за мету:

оцінити діяльність підприємства та його підрозділів;

виявити можливі резерви;

сформулювати проблему, яку слід вирішити.

Оцінка діяльності здійснюється шляхом зіставлення фактичних результатів із запланованими або за попередній період. Можливою вважається і оцінка відносно нормативних показників або показників аналогічних підприємств. Результати оцінки діяльності є базою для стимулювання цієї діяльності, коректування планів.

Виявлення резервів — надзвичайно важливий етап для розробки планових організаційно-технічних заходів з метою підвищення ефективного функціонування підприємства. Обізнаність щодо резервів, а саме їх величини і місць виникнення, дає змогу класифікувати їх за ступенем важливості, рівнем управління, часом дії.

Формулювання проблем, які виникають під час діяльності підприємства, дозволяє оперативно реагувати на зміни внутрішнього та зовнішнього середовищ. Формулювання проблем здійснюється на основі вивчення факторів будь-яких відхилень і є важливим аспектом подальшого їх розв’язання.

Під час організації аналізу слід вирішити питання методологічного характеру:

обрати мету і визначити задачі аналізу;

визначити час і послідовність методики його проведення;

визначити джерела інформації та її вірогідність;

обрати методику здійснення аналізу;

визначити конкретних осіб і служби, що відповідають за аналіз.

2.2 Аналіз ефективності експортних угод

Існують два підходи до оцінки економічної ефективності експортних угод витратний і ресурсний. Відповідно, при оцінці ефективності експортних угод виконується порівняння отриманого ефекту з витратами або ресурсами, використаними для досягнення цього ефекту. При цьому можуть розраховуватися показники, що характеризують:

— віддачу витрат або ресурсів;

— рентабельність витрат або ресурсів.

Аналіз віддачі від витрат по експортним операціям. Віддача від витрат, пов’язаних з експортними операціями, характеризується відношенням експортного нетто-виторгу до понесених витрат. Цей показник також називають ефективністю експорту:

де Э — ефективність експорту; В — експортний виторг; З — повна собівартість проданої на експорт продукції.

Нетто-виторг дорівнює експортному виторгу мінус сума вивізного мита. Нагадаємо, що експортні операції не обкладаються ПДВ і акцизами. Понесені витрати являють собою повну собівартість проданої на експорт продукції (товарів, виконаних робіт, зроблених послуг) і розраховуються по формулі

На показник ефективності експорту впливають такі фактори, як контрактна (продажна) ціна, собівартість одиниці проданої продукції й рівень комерційних видатків (витрат обігу в торгівлі) по експортних операціях. Взаємозв'язок факторів можна виразити формулою

де Р — контрактна ціна одиниці експортної продукції; Q — обсяг продажів; З — повна виробнича собівартість одиниці проданої продукції; Зком- комерційні видатки (витрати обігу) по експорту; dком — питома вага комерційних видатків по експорту

2.3 Приклад розрахунку економічного ефекту представленний в таблиці 2.1.

Таблиця 2. 1

Розрахунок ефективності експортних операцій

Вхідні данні

Варіанг

1

Показатели

Фрмула для расчета

Базовый год

Отчетный год

Отклонения +/-

Темп роста, %

Отклонения, %

Объем продукции отгруженной на экспорт, 1000 м куб.

125,3

124,4

-0,9

0,992 817

-0,71 828

Экспортная выручка, тыс грн

265 230

263 355

-1875

0,992 931

-0,70 693

Средняя контрактная цена за ед.

Р= В/О

2116,759 777

2117,1 608

0,241 831

1,114

0,11 425

Производственная себестоимость экспортной прод. которая продана

159 138

150 112

-9026

0,943 282

-5,67 181

Производственая себестоимость единицы продукции

С=СП/Q

1270,55 866

1206,688 103

-63,3678

0,950 106

-4,98 937

Коммерческие затраты, тыс. грн.

33 700,5

32 600,8

-1099,7

0,967 368

-3,26 316

Полная себестоимость экспортной продукции, тыс. грн.

ЗП=З+СП

192 838,5

182 712,8

-10 125,7

0,947 491

-5,25 087

Удельный вес коммерческих затрат

Е=З/СП

0,211 769 031

0,217 176 508

0,5 407

1,25 535

2,553 479

Эффективность экспорта

Е=В/ЗП*100

137,5 399 622

144,136 043

6,596 081

1,47 958

4,795 756

Індівідуальне завдання

Показатели

Фрмула для расчета

Базовый год

Отчетный год

Отклонения +/-

Темп роста, %

Отклонения, %

Объем продукции отгруженной на экспорт, 1000 м куб.

125,3

134,4

9,1

1,72 626

7,26 257

Экспортная выручка, тыс грн

265 230

263 365

-1865

0,992 968

-0,70 316

Средняя контрактная цена за ед.

Р= В/О

2116,759 777

1959,561 012

-157,199

0,925 736

-7,42 639

Производственная себестоимость экспортной прод. которая продана

159 138

150 112

-9026

0,943 282

-5,67 181

Производственая себестоимость единицы продукции

С=СП/Q

1270,55 866

1116,904 762

-153,151

0,879 414

-12,0586

Коммерческие затраты, тыс. грн.

33 700,5

32 600,8

-1099,7

0,967 368

-3,26 316

Полная себестоимость экспортной продукции, тыс. грн.

ЗП=З+СП

192 838,5

182 712,8

-10 125,7

0,947 491

-5,25 087

Удельный вес коммерческих затрат

Е=З/СП

0,211 769 031

0,217 176 508

0,5 407

1,25 535

2,553 479

Эффективность экспорта

Е=В/ЗП*100

137,5 399 622

144,1 415 161

6,601 554

1,47 997

4,799 735

2. 4Факторный анализ ВЭД

2.4.1 Метод цепных подстановок

Для факторного анализа узагальнений показник ЗЕД має бути записаний у вигляді моделі. Модификацией способа цепных подстановок является способ абсолютных разниц. Этот способ, по сравнению со способом цепных подстановок, менее трудоемок, но данным способом нельзя рассчитывать кратные факторные модели (деление факторов). Основные правила метода элиминирования здесь сохраняются. При его использовании величина факторов рассчитывается умножением абсолютного прироста значения исследуемого фактора на базовый уровень факторов, которые находятся справа от него, и на текущий уровень факторов, расположенных слева от него в модели.

a·b·d=c

(a1-ao)·bo·do = c (a)

a1·(b1-bo)·do = c (b)

a1·b1·(d1-do) = c (d)

Здесь индекс 0 -обозначает плановые показатели, а 1 -текущие значения.

Проверка такая же как и в цепных подстановках:

c (a)+c (b)+c (d)= с1-сo=с

С помощью способа абсолютных разниц получаются те же результаты, что и способом цепной подстановки.

Таблица 2. 4

Расчет выручки и прибыли от продаж по конкретным позициям

Варіант

1

Індивідуаальне завдання

Види продукції

Ціна одиниці продукції у виробника, грн

Повна собівартість одиниці продукції, грн

Кількість реалізованної продукції, т шт

Виручка від продаж, т. грн.

Повна собівартість продажів, т. грн.

Прибуток від продажів, т. грн

Рентабельность

1

2

3

4

5

6

7

8

Вхідні данні

За предыдущий период

А

11

8

3000

33 000

24 000

9000

37,5

10

8

Б

21

16

6000

12 600

96 000

30 000

31,25

20

16

В

61

55

800

48 800

44 000

4800

10,90 909

60

55

Г

54

50,5

1000

54 000

50 500

3500

6,930 693

53

50,5

Итого:

26 180

214 500

47 300

22,5 128

За отчетныйый период

А

15

12

3500

52 500

42 000

10 500

25

Б

25

22

6000

15 000

132 000

18 000

13,63 636

В

70

60

900

63 000

54 000

9000

16,66 667

Г

66,3

54,7

1000

66 300

54 700

11 600

21,20 658

Итого:

33 180

282 700

49 100

17,36 823

Таблица 2. 5

Обобщение результатов факторного анализа прибыли от продаж по видам продукции

Види продукції

Перший фактор (зміна кількості реалізованної продукції)

Другий фактор (зміна повної собівартості продукції)

Третій фактор (зміна ціниодиниці продукції

Всього

Відносні відхилення

Прибуток базовий

1

2

3

4

5

6

7

а

1500

-14 000

14 000

1500

0,25

6000

б

0

-36 000

24 000

-12 000

-0,5

24 000

в

600

-4500

8100

4200

1,05

4000

г

0

-4200

12 300

8100

3,24

2500

Всього

2100

-58 700

58 400

1800

0,49 315

36 500

12 600

1800

1800

п=о (Ц-С)

ДП (s) = - (s1 — s0)? q1:

ДП (p) = (p 1 — p0)? q1

Найгірші показники виникли по продукції б — зменшення прибутку на 6000 т. грн., яке відбулося в результаті збільшення собівартості на 36 000, Але це було якось скомпенсовано збільшенням ціни продукції на 30 000 т. грн.

3. Практичне завдання № 3

зовнішньоторговельний експорт конкурентоспроможність

Тема: Аналіз маркетингової діяльності підприємства ЗЕД

Мета завдання: ознайомити студентів з методами аналізу товарного асортименту продукції та її конкурентоспроможності на міжнародному рику та визначення проблемних питань за конкурентоздатністю продукції

3.1 Основні методи аналізу маркетингової діяльності підприємств ЗЕД

Маркетинговая деятельность представляет собой деятельность, направленную на согласование возможностей организации с ситуацией на рынке с целью получения прибыли и конкурентных преимуществ. Результативность маркетинговой деятельности по всем направлениям в значительной степени зависит от качества проводимых маркетинговых исследований.

Маркетинговое исследование включает в себя изучение и оценку сложившейся рыночной ситуации, в процессе чего формируется информационная база, которая является основой для принятия управленческих решения в системе маркетинга. Основная цель анализа маркетинговой деятельности состоит в сборе, систематизации и обобщении информации для принятия научнообоснованных управленческих решений в условиях неопределенности рыночной ситуации. Частные цели определяются конкретными потребностями организации в условиях формирования стратегии и тактики маркетинга.

Комплексными объектами анализа в процессе маркетинговых исследований организации, по нашему мнению, являются, во-первых, реальные рыночные процессы, включая потребителей и конкурентов, а во вторых, экономические и производственные возможности организации по производству конкретных видов продукции. Взаимосвязанное изучение данных объектов позволит, учитывая рыночную ситуацию и возможности организации, сформировать оптимальную ассортиментную программу, что является одной из наиболее существенных, приоритетных целей маркетингового анализа с точки зрения конкретной организации. Ее достижение позволит эффективно реализовывать продукцию на рынке в намеченных размерах, повысить конкурентоспособность организации, ее стабильность, устойчивость и в целом обеспечить «выживание».

Для достижения этой цели требуется решать следующие основные задачи:

1) оценивать емкость рынка в целом и рыночной доли конкретной

организации;

2) определять текущий рыночный спрос, проводить анализ эластичности спроса;

3) анализировать ценовую политику и формирование ассортиментного портфеля;

4) анализировать и оценивать конкурентоспособность продукции.

Решение названных выше задач, а также других задач, которые могут быть поставлены в процессе конкретизации маркетинговых исследований, предполагает использование широкого спектра методов и приемов анализа. Важно определить, на каких этапах изучения маркетинговой деятельности какие методы анализа применимы и наиболее эффективны.

Для получения более точной оценки емкости рынка расчет осуществляется несколькими методами параллельно, полученные результаты сопоставляются. Если расхождение оценок менее 10−12%, то принято считать, что расчет произведен правильно, и можно переходить к другим элементам анализа рынка. Если расхождение превышает 15%, то следует уточнить методологию расчета. С позиции конкретной организации при проведении анализа маркетинговой деятельности наибольший интерес представляет расчет доли рынка (dр). Данный показатель достаточно достоверно отражает результаты как финансово-хозяйственной, так и маркетинговой деятельности организации. Он рассчитывается как отношение объема продаж конкретного вида продукции или ассортиментной группы (Vi) к потенциальной емкости рынка данной продукции (Vпотенц):

dр =Vпотенц/Vi (2. 1)

Положительная динамика показателя свидетельствует об укреплении рыночной позиции организации и повышении ее конкурентоспособности. Наибольшее практическое значение имеет этот показатель при формировании ассортиментной программы, а конкретнее — при решении вопроса о возможности и необходимости увеличения (или снижения) объема продаж определенного вида продукции, исходя из рыночной политики организации и потребностей рынка.

Портфельный анализ — это исследование и инструмент, с помощью которого организация оценивает свою финансово-хозяйственную деятельность, для того чтобы вложить средства в наиболее прибыльную и перспективную продукцию и сократить либо прекратить выпуск мало- или нерентабельной продукции.

Исследование проводится с помощью матрицы БКГ, позволяющей определить, какая продукция занимает ведущее положение по ее доле на рынке и какова динамика ее продаж. Матрица строится на основании расчета двух показателей:

1) темпов роста объема продаж, которые рассчитываются как индексы физического объема продаж;

2) относительной доли рынка, занимаемой организацией по конкретному виду продукции (см. формулу 2. 1)).

В рамках матрицы выделяют четыре позиции продукции: так называемые «звезды», «дойные коровы», «дикие кошки» («трудные дети») и"неудачник" («собака»)1. Для каждого типа предлагаются соответствующие товарные стратегии.

«Звезды» занимают лидирующее положение (высокая доля на рынке). Они приносят значительные прибыли, но одновременно требуют существенных объемов ресурсов для финансирования продолжающегося роста или удержания доли рынка, а также жесткого контроля за этими ресурсами.

По мере замедления темпов развития рынка «звезда» превращается в «дойную корову», которая занимает лидирующее положение в относительно стабильном или сокращающемся рынке (медленный рост). Поскольку сбыт относительно стабилен без каких-либо дополнительных затрат, то этот товар приносит прибыли больше, чем требуется вложений для поддержания его доли на рынке.

«Дикая кошка» имеет слабое воздействие на рынок (малая доля на рынке). Как правило, для нее характерны слабая поддержка покупателями и неясные конкурентные преимущества. Ведущее положение на рынке занимают конкуренты.

Маркетинговая стратегия — интенсификация усилий фирмы на данном рынке или уход с него.

«Неудачник» — это продукция с ограниченным объемом сбыта, так как уступает конкурентам по многим показателям. Стратегия на рынке в данном случае — ликвидация производства такой продукции.

Зарубежный опыт применения матрицы БКГ показал, что она весьма полезна для формирования ассортиментного портфеля организации.

Рассмотрим условный пример практического использования матрицы БКГ.

На основании данных табл. 3.1 рассчитаем показатели, необходимые для построения матрицы БКГ:

1) темпы роста (снижения) объема продаж по каждому виду продукции;

2) коэффициент лидерства (Клид) на рынке по каждому виду продукции, который определяется как отношение доли рынка организации к доле рынка сильнейшего конкурента по конкретному виду продукции;

3) долю продукции в общем объеме продаж.

Рассмотрим условный пример практического использования матрицы БКГ.

Данные для расчета матрицы БКГ

вариант

1

Характеристика рыночной ситуации по конкретным видам продукции

Виды продукции

Объем продаж

Емкость рынка в 2003

Объм конк 2003

Доля рынка 2003

2002

2003

орг Х

Сильнейш. конкурента

Базоовые значения емкости рынка

А

5800

5000

14 716

2500

33,97 662

16,98 831

14 706

Б

1180

1298

3943

826

32,9191

20,94 852

3933

В

180

260

5210

364

4,990 403

6,986 564

5200

Г

3700

4810

43 737

3935

10,99 755

8,996 959

43 727

Д

560

896

5983

597

14,97 576

9,978 272

5973

Ж

120

200

20 010

1400

0,9995

6,996 502

20 000

З

1160

696

1750

313

39,77 143

17,88 571

1740

К

1960

1372

8585

1372

15,98 136

15,98 136

8575

Л

1800

800

40 010

800

1,9995

1,9995

40 000

15 332

Исходная инф. Для построения матрицы БКГ

Темпы роста

Клид

Доля прод. в общем объеме

А

86,20 689 655

2

32,61 153 144

Б

110

1,571 428 571

8,465 953 561

В

144,4 444 444

0,714 285 714

1,695 799 635

Г

130

1,222 363 405

31,37 229 324

Д

160

1,500 837 521

5,843 986 434

Ж

166,6 666 667

0,142 857 143

1,304 461 258

З

60

2,223 642 173

4,539 525 176

К

70

1

8,948 604 226

Л

44,44 444 444

1

5,21 784 503

ср. знач.

107,9 736 058

1,263 934 947

Виды прод

Клид

Темпы роста

А

2

86,20 689 655

Б

1,571 428 571

110

В

0,714 285 714

144,4 444 444

Г

1,222 363 405

130

Д

1,500 837 521

160

Ж

0,142 857 143

166,6 666 667

З

2,223 642 173

60

К

1

70

Л

1

44,44 444 444

ср. знач.

1,263 934 947

107,9 736 058

5. Практическое занятие № 5

Тема. Регрессионный и корреляционный анализ ВЭД

Цель. Установление зависимостей между случайными параметрами ВЭД

5.1 Теоретическое введение

Регрессионный и корреляционный анализ позволяет установить и оценить зависимость изучаемой случайной величины Y от одной или нескольких других величин X, и делать прогнозы значений Y. Параметр Y, значение которого нужно предсказывать, является зависимой переменной.

Параметр X, значения которого нам известны заранее и который влияет на значения Y, называется независимой переменной. Например, X — величина затрат компании на рекламу своего товара, Y — объем продаж этого товара и т. д.

Корреляционная зависимость Y от X — это функциональная зависимость

yx f? x?, (9. 1)

где yx — среднее арифметическое (условное среднее) всех возможных значений параметра Y, которые соответствуют значению X? x. Уравнение (9. 1) называется уравнением регрессии Y на X, функция f? x??- регрессией Y на X, а ее график — линией регрессии Y на X.

Основная задача регрессионного анализа — установление формы корреляционной связи, т. е. вида функции регрессии (линейная, квадратичная, показательная и т. д.).

Метод наименьших квадратов позволяет определить коэффициенты уравнения регрессии таким образом, чтобы точки, построенные по исходным данным? xi, yi?, лежали как можно ближе к точкам линии регрессии (9. 1).

Формально это записывается как минимизация суммы квадратов отклонений (ошибок) функции регрессии и исходных точек

Практична робота за індивідуальним завданням

Рентаб

Попит,

Стимулювання,

Середня відстань до контрагентів, км,(Х3)

Середня

ельність,%

шт. (Х1)

(знижки),%,(Х2)

потужність двигунів, квт,(Х3)

Варіант

29

200

3

800

1

1

23

110

2,5

600

2

22

65

2

500

4

24

75

2

400

8

26

43

1,5

300

12

27

39

1

350

30

Індивідуальне завдання

Рентабельність

Попит

Стимулювання

Відстань

Середня потужність

31

220

3

880

1

25

121

2

660

2

24

71

2

550

4

26

82

2

440

8

28

47

1

330

13

29

42

1

385

33

ВЫВОД ИТОГОВ

Регрессионная статистика

Множественный R

0,958 450 731

R-квадрат

0,918 627 803

Нормированный R-квадрат

0,593 139 015

Стандартная ошибка

1,683 586 904

Наблюдения

6

Дисперсионный анализ

df

SS

MS

F

Значимость F

Регрессия

4

31,99 887

7,999 717

2,822 302

0,416 281

Остаток

1

2,834 465

2,834 465

Итого

5

34,83 333

Коэффициенты

Стандартная ошибка

t-статистика

P-Значение

Нижние 95%

Верхние 95%

Нижние 95,0%

Верхние 95,0%

Y-пересечение

27,63 053 582

5,156 629

5,358 256

0,11 746

-37,8906

93,15 171

-37,8906

93,15 171

Попит

0,98 006 936

0,41 287

2,373 815

0,253 821

-0,42 659

0,622 604

-0,42 659

0,622 604

Стимулювання

-1,652 756 973

3,226 475

-0,51 225

0,698 625

-42,649

39,34 349

-42,649

39,34 349

Відстань

-0,15 768 047

0,13 831

-1,14 007

0,458 392

-0,1915

0,159 969

-0,1915

0,159 969

Середня потужність

0,154 530 845

0,101 677

1,519 816

0,370 488

-1,1374

1,446 464

-1,1374

1,446 464

ВЫВОД ОСТАТКА

Наблюдение

Предсказанное Рентабельність

Остатки

1

30,51 244 005

0,48 756

2

26,8 601 161

-1,8 601

3

23,22 921 171

0,770 788

4

26,65 989 658

-0,6599

5

27,38 955 022

0,61 045

6

29,12 288 983

-0,12 289

Лінія регресії

у=

27,63 053 582

+

0,98 007

х1+

-1,65 276

х2+

-0,1 577

х3+

0,154 531

х4

Предсказанное Рентабельність

Рентабельність

30,51 244 005

31

26,8 601 161

25

23,22 921 171

24

26,65 989 658

26

27,38 955 022

28

29,12 288 983

29

Вісновок: найбільший негативний вплив має стимулювання

Знижка на ціни на 1%

приводить до

-1,65 276

% зниження рентабельності

Лінія регресії адекватна фактичним данним

Рекомендована література

1. Вічевич А.М., Максимець О. В. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Навчальний посібник. — Львів: Афіша, 2010. — 140 с.

2. Бутинець Ф. Ф. та ін. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Ф. Ф. Бутинець, І.В. Жиглей, В. М. Пархоменко; За ред. проф.Ф. Ф. Бутинця; 2-е вид., доп. і перероб. — Житомир: ПП «Рута», 2009 — 544 с.

3. Муравьев А. И., Мухин А. Ф и др. Анализ внешнезкономической деятельности предприятий. — М.: Финансы и статистика, 2008. — 144 с.

4. Абчук В. Экономико-математические методы: элементарная математика и логика. Методы исследования операций. — СПб.: Питер, 2008. — 320 с.

5. Козик В. В., Панкова Л. А., Карп’як Я.С., Григор'єв О.Ю., Босак А. О. Зовнішньоекономічні операції і контракти: Навч. посіб. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Центр навчальної літератури, 2010. — 608с. ;

6. Верба В. А., Загородних О. А. — Проектный анализ: Учебник. — К.: КНЕУ, 2007. — 322с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой