Показники зовнішньоторговельної діяльності

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Й НАУКИ УКРАЇНИ Донбаський державний технічний університет Кафедра Менеджменту КОНТРОЛЬНА РОБОТА по дисципліні «Аналіз ЗЕД»

Виконав: ст. гр. МЗД-10з Бабанін Д.В.

Перевірив: доц. каф Менеджменту Шиков М.М.

Алчевськ 2014

Теоретичне питання. Відносні показники Абсолютні показники обсягів експорту, імпорту, зовнішньоторговельного обороту, а також сальдо торговельного балансу, балансу послуг дають змогу лише ранжувати країни за даними показниками. Порівнювати показники та їхні тенденції за країнами (або групами країн) не коректно через те, що країни мають різні економічні та експортні потенціали. У цьому випадку доречно використовувати ряд відносних показників.

Рисунок 1 — Показники аналізу ЗЕД підприємства

1. Практичне заняття № 1

Тема. Стратегічний аналіз ЗЕД Ціль. Установити на основі аналізу вплив різних факторів макросередовища на ЗЕД

1.1 Стратегічний аналіз діяльності підприємства Після встановлення своєї місії і цілей керівництво підприємства починає діагностичний етап процесу стратегічного планування[10].

Аналіз макросередовища — необхідний процес, за допомогою якого, при розробці стратегічного плану, можна контролювати зовнішні чинники, щоб визначити можливість зростання фірми або загрози для неї.

Аналіз макросередовища направлений на те, щоб з’ясувати, на що може розраховувати фірма, якщо вона успішно поведе роботу, і на те, які ускладнення можуть її чекати, якщо вона не зуміє вчасно відвернути негативні випади, які може піднести їй оточення.

Докладніше, кожна група чинників і їх вплив на діяльність підприємства розглядається в таблиці 1.1 на основі PEST — аналізу. Дана таблиця дозволяє зробити висновок, що кожен чинник впливає на підприємство з позитивного або негативного боку і при цьому можна спостерігати як позитивні, так і негативні тенденції до зміни їх впливу.

Зовнішнє середовище — це сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість організації і на які організація не може впливати взагалі або має незначний вплив, тому важливо враховувати їх при стратегічному аналізі підприємства.

Треба зважати й на те, що взаємодія організацій чи окремих підприємств з оточенням має певну специфіку: окремі компоненти середовища по різному впливають на окремі підприємства. Ступінь впливу залежить, як правило, від розмірів і галузевої належності підприємства, територіального розміщення та якості управління тощо.

Для того, щоб визначитися з пріоритетністю тієї чи іншої перспективи змін на зовнішньому ринку треба провести всебічний аналіз можливостей та загроз підприємству — SWOTаналіз (табл.1.2, 1.3). Визначити слабкі та сильні сторони підприємства, можливості та загрози на зовнішньому ринку.

Сильні сторони (Strengths) — переваги;

Слабості (Weaknesses) — недоліки;

Можливості (Opportunities) — фактори зовнішнього середовища, використання яких створить переваги на ринку;

Загрози (Threats) — фактори, які можуть потенційно погіршити положення ТОВ НВП «Адіоз"на ринку.

Основу стратегічного аналізу представляє кількісний аналіз з визначенням негативних показників.

Індивідуальне завдання. Проведемо аналіз обсягів експорту різних видів продукції на прикладі ПАТ «АМК» за 2009;2010 роки (табл. 1.4).

1.2 Рішення завдання

Далі проведемо аналіз географічної структури експорту (Вертикальний аналіз).

Географічна структура експорту продукції ПАТ «АМК» за 2009;2010 роки представлена в таблиці 1.5та за допомогою кругової діаграми.

Таблиця 1.5

Географічна структура експорту продукції ПАТ «АМК»

Висновок: частка експорту збільшилась по всім країнам, крім з іншими країнами.

2. Практичне заняття № 2

Тема. Визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств Ціль. Установити вплив різних факторів ЗЕД на результуючий показник.

2.1 Завдання аналізу Визначення ефективності зовнішньоекономічних операцій проводиться для обґрунтування не лише окремих пропозицій щодо закупівлі та продажу певних товарів. Ці дані можуть бути використані при розробці планів експорту й імпорту в масштабах країни, при оцінці структури та напрямків зовнішньоторговельного обігу. Подібні розрахунки виконуються як у національній, так і в іноземній валюті.

При визначенні ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств застосовується системний підхід, який надає можливість здійснити комплексний аналіз будь-якого виду зовнішньоекономічної операції. Для здійснення економічного аналізу потрібно обрати критерій ефективності.

Критерій — це головна ознака, що відрізняє його від інших класифікаційних одиниць. На основі такої ознаки здійснюється кількісна оцінка ефективності виробництва. Згідно з цим визначенням обраний критерій має відповідати принципам побудови показників ефективності, а також всебічно відтворювати її економічну сутність.

На основі похідних даних можна вирахувати проміжні та узагальнений показники, побудувати факторну модель, розробити формули впливу факторів на узагальнений показник, вирахувати можливі відхилення при здійсненні фінансово-господарської діяльності, обчислити резерви та обґрунтувати проблеми, які потребують негайного вирішення на управлінському рівні.

Економічне обґрунтування діяльності підприємств, у тому числі і тих його напрямків, які пов’язані із зовнішньоекономічною сферою господарювання, здійснюється на підставі аналізу показників ефективності.

Показники економічної ефективності поділяють на:

1) показники ефекту, що визначаються як абсолютні значення і відтворюються в грошових одиницях як різниця між результатами діяльності та витратами на її здійснення;

2) показники ефективності, що визначаються як співвідношення прибутку від діяльності підприємства до витрат на її здійснення і відтворюються відносними величинами: відсотками, частками одиниці.

Розрахунок показників ефективності вимагає дотримання наступних принципових методологічних положень:

принципу всебічного обліку всіх складових елементів витрат та результатів, який припускає якісну класифікацію і відтворення відповідних показників у документах оперативного, статистичного і бухгалтерського обліку;

принципу зведення витрат і результатів для зіставлення, який показує, що показники, які порівнюються, повинні відтворюватися однаковими кількісними одиницями і носити антонімічний характер в економічному розумінні. При конструюванні показника ефективності чисельник і знаменник останнього мають виключати можливе дублювання складових елементів;

принципу зведення різнотермінових витрат і результатів до одного моменту часу за допомогою дисконтування;

принципу зіставлення з базовим варіантом, що відтворює сутність застосування показників ефективності для здійснення економічного аналізу, який проводять не тільки з метою опису поточного стану діяльності суб'єкта господарювання, а й з метою опрацювання пропозицій щодо поліпшення економічної ситуації, яка склалася в періоді, що аналізується.

Здійснюваний економічний аналіз полягає у вивченні поточного стану підприємства в галузі ЗЕД, його відхилень від запланованого рівня та виявленні факторів, що спричинили ці відхилення. Він є базою для прийняття управлінських рішень, тому має за мету:

оцінити діяльність підприємства та його підрозділів;

виявити можливі резерви;

сформулювати проблему, яку слід вирішити.

Оцінка діяльності здійснюється шляхом зіставлення фактичних результатів із запланованими або за попередній період. Можливою вважається і оцінка відносно нормативних показників або показників аналогічних підприємств. Результати оцінки діяльності є базою для стимулювання цієї діяльності, коректування планів.

Виявлення резервів — надзвичайно важливий етап для розробки планових організаційно-технічних заходів з метою підвищення ефективного функціонування підприємства. Обізнаність щодо резервів, а саме їх величини і місць виникнення, дає змогу класифікувати їх за ступенем важливості, рівнем управління, часом дії.

Формулювання проблем, які виникають під час діяльності підприємства, дозволяє оперативно реагувати на зміни внутрішнього та зовнішнього середовищ. Формулювання проблем здійснюється на основі вивчення факторів будь-яких відхилень і є важливим аспектом подальшого їх розв’язання.

Під час організації аналізу слід вирішити питання методологічного характеру:

обрати мету і визначити задачі аналізу;

визначити час і послідовність методики його проведення;

визначити джерела інформації та її вірогідність;

обрати методику здійснення аналізу;

визначити конкретних осіб і служби, що відповідають за аналіз.

2.2 Аналіз ефективності експортних угод

Існують два підходи до оцінки економічної ефективності експортних угод витратний і ресурсний. Відповідно, при оцінці ефективності експортних угод виконується порівняння отриманого ефекту з витратами або ресурсами, використаними для досягнення цього ефекту. При цьому можуть розраховуватися показники, що характеризують:

— віддачу витрат або ресурсів;

— рентабельність витрат або ресурсів.

Аналіз віддачі від витрат по експортним операціям. Віддача від витрат, пов’язаних з експортними операціями, характеризується відношенням експортного нетто-виторгу до понесених витрат. Цей показник також називають ефективністю експорту:

де Э — ефективність експорту; В — експортний виторг; З — повна собівартість проданої на експорт продукції.

Нетто-виторг дорівнює експортному виторгу мінус сума вивізного мита. Нагадаємо, що експортні операції не обкладаються ПДВ і акцизами. Понесені витрати являють собою повну собівартість проданої на експорт продукції (товарів, виконаних робіт, зроблених послуг) і розраховуються по формулі

На показник ефективності експорту впливають такі фактори, як контрактна (продажна) ціна, собівартість одиниці проданої продукції й рівень комерційних видатків (витрат обігу в торгівлі) по експортних операціях. Взаємозв'язок факторів можна виразити формулою де Р — контрактна ціна одиниці експортної продукції; Q — обсяг продажів; З — повна виробнича собівартість одиниці проданої продукції; Зкомкомерційні видатки (витрати обігу) по експорту; dком — питома вага комерційних видатків по експорту

2.3 Приклад розрахунку економічного ефекту представленний в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Розрахунок ефективності експортних операцій

2.4Факторный анализ ВЭД

2.4.1 Метод цепных подстановок Для факторного анализа узагальнений показник ЗЕД має бути записаний у вигляді моделі. Модификацией способа цепных подстановок является способ абсолютных разниц. Этот способ, по сравнению со способом цепных подстановок, менее трудоемок, но данным способом нельзя рассчитывать кратные факторные модели (деление факторов). Основные правила метода элиминирования здесь сохраняются. При его использовании величина факторов рассчитывается умножением абсолютного прироста значения исследуемого фактора на базовый уровень факторов, которые находятся справа от него, и на текущий уровень факторов, расположенных слева от него в модели.

a· b·d=c

(a1-ao)· bo·do = c (a)

a1· (b1-bo)·do = c (b)

a1· b1·(d1-do) = c (d)

Здесь индекс 0 -обозначает плановые показатели, а 1 -текущие значения.

Проверка такая же как и в цепных подстановках:

c (a)+c (b)+c (d)= с1-сo=с

С помощью способа абсолютных разниц получаются те же результаты, что и способом цепной подстановки.

Таблица 2.4

Расчет выручки и прибыли от продаж по конкретным позициям

Таблица 2.5

Обобщение результатов факторного анализа прибыли от продаж по видам продукции

Найгірші показники виникли по продукції б — зменшення прибутку на 6000 т. грн., яке відбулося в результаті збільшення собівартості на 36 000, Але це було якось скомпенсовано збільшенням ціни продукції на 30 000 т.грн.

3. Практичне завдання № 3

зовнішньоторговельний експорт конкурентоспроможність Тема: Аналіз маркетингової діяльності підприємства ЗЕД Мета завдання: ознайомити студентів з методами аналізу товарного асортименту продукції та її конкурентоспроможності на міжнародному рику та визначення проблемних питань за конкурентоздатністю продукції

3.1 Основні методи аналізу маркетингової діяльності підприємств ЗЕД Маркетинговая деятельность представляет собой деятельность, направленную на согласование возможностей организации с ситуацией на рынке с целью получения прибыли и конкурентных преимуществ. Результативность маркетинговой деятельности по всем направлениям в значительной степени зависит от качества проводимых маркетинговых исследований.

Маркетинговое исследование включает в себя изучение и оценку сложившейся рыночной ситуации, в процессе чего формируется информационная база, которая является основой для принятия управленческих решения в системе маркетинга. Основная цель анализа маркетинговой деятельности состоит в сборе, систематизации и обобщении информации для принятия научнообоснованных управленческих решений в условиях неопределенности рыночной ситуации. Частные цели определяются конкретными потребностями организации в условиях формирования стратегии и тактики маркетинга.

Комплексными объектами анализа в процессе маркетинговых исследований организации, по нашему мнению, являются, во-первых, реальные рыночные процессы, включая потребителей и конкурентов, а во вторых, экономические и производственные возможности организации по производству конкретных видов продукции. Взаимосвязанное изучение данных объектов позволит, учитывая рыночную ситуацию и возможности организации, сформировать оптимальную ассортиментную программу, что является одной из наиболее существенных, приоритетных целей маркетингового анализа с точки зрения конкретной организации. Ее достижение позволит эффективно реализовывать продукцию на рынке в намеченных размерах, повысить конкурентоспособность организации, ее стабильность, устойчивость и в целом обеспечить «выживание».

Для достижения этой цели требуется решать следующие основные задачи:

1) оценивать емкость рынка в целом и рыночной доли конкретной организации;

2) определять текущий рыночный спрос, проводить анализ эластичности спроса;

3) анализировать ценовую политику и формирование ассортиментного портфеля;

4) анализировать и оценивать конкурентоспособность продукции.

Решение названных выше задач, а также других задач, которые могут быть поставлены в процессе конкретизации маркетинговых исследований, предполагает использование широкого спектра методов и приемов анализа. Важно определить, на каких этапах изучения маркетинговой деятельности какие методы анализа применимы и наиболее эффективны.

Для получения более точной оценки емкости рынка расчет осуществляется несколькими методами параллельно, полученные результаты сопоставляются. Если расхождение оценок менее 10−12%, то принято считать, что расчет произведен правильно, и можно переходить к другим элементам анализа рынка. Если расхождение превышает 15%, то следует уточнить методологию расчета. С позиции конкретной организации при проведении анализа маркетинговой деятельности наибольший интерес представляет расчет доли рынка (dр). Данный показатель достаточно достоверно отражает результаты как финансово-хозяйственной, так и маркетинговой деятельности организации. Он рассчитывается как отношение объема продаж конкретного вида продукции или ассортиментной группы (Vi) к потенциальной емкости рынка данной продукции (Vпотенц):

dр =Vпотенц/Vi (2.1)

Положительная динамика показателя свидетельствует об укреплении рыночной позиции организации и повышении ее конкурентоспособности. Наибольшее практическое значение имеет этот показатель при формировании ассортиментной программы, а конкретнее — при решении вопроса о возможности и необходимости увеличения (или снижения) объема продаж определенного вида продукции, исходя из рыночной политики организации и потребностей рынка.

Портфельный анализ — это исследование и инструмент, с помощью которого организация оценивает свою финансово-хозяйственную деятельность, для того чтобы вложить средства в наиболее прибыльную и перспективную продукцию и сократить либо прекратить выпуск малоили нерентабельной продукции.

Исследование проводится с помощью матрицы БКГ, позволяющей определить, какая продукция занимает ведущее положение по ее доле на рынке и какова динамика ее продаж. Матрица строится на основании расчета двух показателей:

1) темпов роста объема продаж, которые рассчитываются как индексы физического объема продаж;

2) относительной доли рынка, занимаемой организацией по конкретному виду продукции (см. формулу 2.1)).

В рамках матрицы выделяют четыре позиции продукции: так называемые «звезды», «дойные коровы», «дикие кошки» («трудные дети») и"неудачник" («собака»)1. Для каждого типа предлагаются соответствующие товарные стратегии.

«Звезды» занимают лидирующее положение (высокая доля на рынке). Они приносят значительные прибыли, но одновременно требуют существенных объемов ресурсов для финансирования продолжающегося роста или удержания доли рынка, а также жесткого контроля за этими ресурсами.

По мере замедления темпов развития рынка «звезда» превращается в «дойную корову», которая занимает лидирующее положение в относительно стабильном или сокращающемся рынке (медленный рост). Поскольку сбыт относительно стабилен без каких-либо дополнительных затрат, то этот товар приносит прибыли больше, чем требуется вложений для поддержания его доли на рынке.

«Дикая кошка» имеет слабое воздействие на рынок (малая доля на рынке). Как правило, для нее характерны слабая поддержка покупателями и неясные конкурентные преимущества. Ведущее положение на рынке занимают конкуренты.

Маркетинговая стратегия — интенсификация усилий фирмы на данном рынке или уход с него.

«Неудачник» — это продукция с ограниченным объемом сбыта, так как уступает конкурентам по многим показателям. Стратегия на рынке в данном случае — ликвидация производства такой продукции.

Зарубежный опыт применения матрицы БКГ показал, что она весьма полезна для формирования ассортиментного портфеля организации.

Рассмотрим условный пример практического использования матрицы БКГ.

На основании данных табл. 3.1 рассчитаем показатели, необходимые для построения матрицы БКГ:

1) темпы роста (снижения) объема продаж по каждому виду продукции;

2) коэффициент лидерства (Клид) на рынке по каждому виду продукции, который определяется как отношение доли рынка организации к доле рынка сильнейшего конкурента по конкретному виду продукции;

3) долю продукции в общем объеме продаж.

Рассмотрим условный пример практического использования матрицы БКГ.

Данные для расчета матрицы БКГ

5. Практическое занятие № 5

Тема. Регрессионный и корреляционный анализ ВЭД Цель. Установление зависимостей между случайными параметрами ВЭД

5.1 Теоретическое введение Регрессионный и корреляционный анализ позволяет установить и оценить зависимость изучаемой случайной величины Y от одной или нескольких других величин X, и делать прогнозы значений Y. Параметр Y, значение которого нужно предсказывать, является зависимой переменной.

Параметр X, значения которого нам известны заранее и который влияет на значения Y, называется независимой переменной. Например, X — величина затрат компании на рекламу своего товара, Y — объем продаж этого товара и т. д.

Корреляционная зависимость Y от X — это функциональная зависимость

yx f? x?, (9.1)

где yx — среднее арифметическое (условное среднее) всех возможных значений параметра Y, которые соответствуют значению X? x. Уравнение (9.1) называется уравнением регрессии Y на X, функция f? x??- регрессией Y на X, а ее график — линией регрессии Y на X.

Основная задача регрессионного анализа — установление формы корреляционной связи, т. е. вида функции регрессии (линейная, квадратичная, показательная и т. д.).

Метод наименьших квадратов позволяет определить коэффициенты уравнения регрессии таким образом, чтобы точки, построенные по исходным данным? xi, yi?, лежали как можно ближе к точкам линии регрессии (9.1).

Формально это записывается как минимизация суммы квадратов отклонений (ошибок) функции регрессии и исходных точек Практична робота за індивідуальним завданням

Рекомендована література

1. Вічевич А.М., Максимець О. В. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Навчальний посібник. — Львів: Афіша, 2010. — 140 с.

2. Бутинець Ф. Ф. та ін. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Ф. Ф. Бутинець, І.В.Жиглей, В. М. Пархоменко; За ред.проф.Ф. Ф. Бутинця; 2-е вид., доп. і перероб. — Житомир: ПП «Рута», 2009 — 544 с.

3. Муравьев А. И., Мухин А. Ф и др. Анализ внешнезкономической деятельности предприятий. — М.: Финансы и статистика, 2008. — 144 с.

4. Абчук В. Экономико-математические методы: элементарная математика и логика. Методы исследования операций. — СПб.: Питер, 2008. — 320 с.

5. Козик В. В., Панкова Л. А., Карп’як Я.С., Григор'єв О.Ю., Босак А. О. Зовнішньоекономічні операції і контракти: Навч. посіб. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Центр навчальної літератури, 2010. — 608с.;

6. Верба В. А., Загородних О. А. — Проектный анализ: Учебник. — К.: КНЕУ, 2007. — 322с.