Профилактика и лечение плоскостопия у детей среднего школьного возраста

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Физическая культура и спорт


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ПРОФ1ЛАКТИКА ТА Л1КУВАННЯ ПЛОСКОСТОПОСТ1 У Д1ТЕИ СЕРЕДНЬОГО ШКШЬНОГО
В1КУ
Дорошенко О. Ю., Мацейко I.I. Вiнницький державний педагопчний унiверситет iMeHi Михайла Коцюбинського
Анотащя. Представлено авторську програму ф1зично1 реаб^таци склешння стопи дгтей середнього шкшьного вжу з плоскостошстю. В до^дженш брали участь 24 yчнi 5-х — 7-х класiв. До першо! групи ввiйшли 12 дiтей з дiагностованою плоскостопiстю II-III стyпенiв. Дiя комплексу л^вально! фiзичноl культури та масажу спрямована на змщнення м'-язiв та зв'-язок, що пiдтримyють склешння стопи. За-стосування програми позитивно вплинуло на стан склепiння стопи школярiв. Плоскостопiсть рiзного ступеня у дгтей частково пiддаeться корекцп.
Ключов1 слова: фiзична реабiлiтацiя, плоскостопiсть, склешння стопи.
Аннотация. Дорошенко А. Ю., Мацейко И. И. Профилактика и лечение плоскостопия у детей среднего школьного возраста. Представлена авторская программа физической реабилитации свода стопы детей среднего школьного возраста с плоскостопием. В исследовании принимали участие 24 ученики 5−7-х классов. В первую группу вошли 12 детей с диагнозом — плоскостопие II-III степени. Действие комплекса лечебной физической культуры и массажа направлено на укрепление мышц и связок, которые поддерживают свод стопы. Применение программы положительно повлияло на состояние свода стопы школьников. Плоскостопие разной степени у детей частично подвергается коррекции.
Ключевые слова: физическая реабилитация, плоскостопие, свод стопы.
Annotation. Doroshenko O.Y., Maceyko I.I. Prophylaxis and treatment of flat foot of children of school age. The author'-s program of a physical rehabilitation of the report stops of children of average school age with a platypodia is presented. 24 pupils of 5−7 classes take part in examination. The first group included 12 children with the diagnosis — a platypodia II-III degrees. The operation of complex medical physical training and massage is guided on solidifying of muscles which maintain the report stops. Application of the program positively has affected state of the report stops of schoolboys. The platypodia of a different degree at children in part exposs to correction. Key words: physical rehabilitation, platypodia, arch.
Вступ.
Порушення стопи у дггей з часом призводять до серйозних змш у всьому оргашзмг Як наслщок цього починають страждати органи, яш розташоваш вище, починаючи з шг. З'-являються болюш ввдчуття у хребп, який страждае ввд багаточисельних струав при ходьба Виникають порушення у хрящових i шсткових клгганах, що призводить до хвороботворних процеав в клгтинах спинного мозку i периферичних нервах, як ввд нього ввдходять. У людей з плоскостошстю рашше, шж у шших, розвиваеться остеохондроз i де-формуючий артроз. Низька ресорна функщя плоско! стопи призводить до деформацп хребта, внаслвдок чого виникае сколюз. За статистичними даними ведомо, що плоскостошсть i сколюз у 90% випадках зу-с^чаються одночасно [1].
Пружшсть i рухомiсть стопи забезпечують п'-ять поздовжшх склепiнь i одне поперечне. Склетн-на конструкцiя стопи в живо! людини пвдтримуеться завдяки формi к1сток, мiцностi зв'-язок i тонусу м'-язiв. Головною силою, що тдтримуе склепiння стопи, е м'-язи-супiнатори (переднш i заднiй великогомiлковi м'-язи) i м'-язи-згиначi (особливо довгий згинач великого пальця) [12].
Основною анатомiчною характеристикою плоско! стопи е вщсутшсть здатностi утворювати жорстке склепiння. Основною функцюнальною характеристикою е низька здатшсть до супiнацi!'- при ввдштовхуванш ввд опори та надлишкова пронащя. Причинами, що викликають розвиток плоскостопос-тi, можуть бути: недорозвиненi м'-язи стопи, слабшсть м'-язово-зв'-язкового апарату, надмiрнi фiзичнi наван-таження, надлишкова вага, тривала гiпокiнезiя, неправильно пщбране взуття, косолапiсть, iкс-подiбна форма шг, травми стопи та надп'-ятково-гомiлкового суглобу, генетично детермiнована форма стопи. Го -ловною причиною статично! плоскостопосл е слаб-к1сть м'-язiв i зв'-язкового апарату, що шдтримують склешння стопи [13].
© Дорошенко О. Ю., Мацейко I.I., 2009
Тому актуальною е розробка комплексiв ФГзич-но! реабiлiтацii та! х використання для л1кування та профiлактики плоскостопостi.
Представлен в лiтературi комплекси мають багато стльних рис. Так, Мухiн В.М. [7], Фонарьова Т. А. [11], Дубровський В.1. [2], Очерет А. А. [9], По-рада А.М. [10] дають загальнi рекомендацп про те, яш типи вправ слад застосовувати у ввщний, основний i заключний перюди реабштацп, але ввдсутня детальна схема виконання запропонованих вправ у рiзнi пе-рiоди, а також не вказана к1льк1сть повторень кожно! вправи.
Комплекси ЛФК Калюжново! I.A. [4], Мщке-вича В.А. [8], Ловейко 1.Д. [5], Лукаша А. [6] склада-ються з вправ, яш спрямованi на корекцш деформацй'- стопи, позбавлення вальгусно! установки п'-ятки та збшьшення висоти склепiння. Вправи виконуються з рiзних вихiдних положень. В даних комплексах не на-ведеш рекомендаци щодо змiни обсягу навантажень у рiзнi перiоди фiзично! реабштацп, але наведена шль-к1сть повторень кожно! вправи.
?фiмов А.П. [3] пропонуе комплекс вправ для профшактики та л1кування плоскостопостi. В запропо-нованому комплексi л1кувально-корегуючо! пмнасти-ки також не наведенi рекомендацii щодо змши обсягу навантажень у рiзнi перiоди фiзично! реабiлiтацii, але наведена тривалють кожного заняття (яке складаеться з трьох частин), к1льк1сть повторень кожно! вправи.
На основi описаних в лiтературi комплексiв нами розроблений поглиблений комплекс ЛФК та ма-сажу для л1кування i профiлактики плоскостопостi у дгтей 10−14 рок1 В.
Робота виконана у вадповадносп до плану НДР Вшницького державного педагогiчного унiверситету Тмеш Михайла Коцюбинського.
Мета, завдання роботи, MaTepi& amp-tt i методи.
Мета роботи полягала у розробщ та оцшщ програми ФГзично! реабiлiтацii для дгтей 10−14 рошв з плоскостошстю.
Методи до^дження: аналiз лiтературних джерел- плантографiя за методом Мартиросова Е. Г. -
статистична обробка отриманих результапв загально-прийнятими методами.
В дослiдженнi брали участь 24 учш 5-х — 7-х клаав СЗОШ № 12 м. Вшнищ. Дослiджуванi, дiти 10−14 рок1 В обох статей, були подiленi на двi групи. До першо! групи ввшшли 12 дiтей з дiагностованою плоскостотстю II-III ступенiв. Другу групу склали 12 дiтей, у яких стан склешння стопи наближався до верхньо! меж1 норми.
Основою комплексу е вправи для змiцнення переднього i заднього великогомiлкових м'-язiв i зги-начiв пальцiв. В комплекс входили вправи з предметами: захват пальцями шг дрiбних предметiв i! х пере-кладання. Для закршлення корекцп використовували спецiальнi види ходьби — на носках, п'-ятках, зовшш-нш поверхнi стоп, з паралельною постановкою стоп. Виправленню положения п'-ятки сприяла також ходьба похилою поверхнею. Частину спецiальних вправ ви-конували у фiксованому положеннi головок плеснових исток на поверхш подлоги, у якому напруження згина-чiв пальщв призводить не до! х згинання, а до збшь-шення висоти поздовжнього склепiння. Всi спецiальнi вправи включали у заняття разом iз загальнорозвиваю-чими при зростаючому дозуванш i поеднували з впра-вами на виховання правильно! постави.
Масаж застосовували двiчi на день: тсля кожного заняття ЛФК виконували класичний масаж, а щовечора, тсля теплих ванн — самомасаж. Масаж починали з гомшки у положент лежачи на животi. Далi переходили до зовнiшньоi частини гомшки. Пюля ма-сажу гомiлки виконували масаж тильно! поверхнi стопи. Попм масажували м'-язи внутрiшньоi'- i зовнiшньоi'- сторони, тильну сторону стопи, а далi переходили на шдошву. Пiсля цього поверталися до масажування м'-язiв гомiлки. Тривалiсть масажу 8−12 хв.
Дгги самостшно виконували комплекс ЛФК та масажу дв1ч1 на добу, як домашне завдання, впродовж шести шсяцш, кр1м того, два рази на тиждень комплекс виконувався на уроках ф1зично1 культури пвд ке-р1вництвом вчителя.
Результати дослвдження.
Анал1з отриманих результапв показав, що практично у вах дггей шсля виконання комплексу ЛФК та масажу стан склешння стопи дещо покращився.
Результати проведеного обстеження наведет у таблицях 1 i 2.
Стан склепiння стопи ощнювали за такими показниками: коефiцiент К, кути HC'-K, NAP, QBR. Коефщент К е показником поздовжньо! плоскостопосп. Кут HC'-K визначае стан заднього вщдшу поздовжнього склепiння стопи. Кути NAP i QBR характеризують стан переднього ввддалу стопи.
Таким чином, розроблена нами програма мае позитивний вплив на стан склешння стопи, оскшьки показники покращилися в обох групах дослвджуваних. Так, у першш групi дослiджуваних зменшився ступiнь плоскостопосп, у другiй групi — пвд дiею комплексу зменшився ризик виникнення плоскостопостi, тобто програма може застосовуватися як для лшування, так i для профiлактики плоскостопостi у дней середнього школьного вiку.
Застосований нами комплекс б№ше впливае на поздовжне склепiння стопи, що пвдтверджуеться статистично достовiрною рiзницею величини коефь щента К. Вплив комплексу на переднш та заднiй ввд-дiли стопи менше виражений, адже 1х показники теж дещо покращилися, хоча змши не е статистично до-стовiрними.
Отже, плоскостопiсть рiзного ступеня у дней 10−14 рок1 В частково тддаеться корекцп i розробле-
Таблиця 1
Показники стану склепгння стопи у I групг досл1джуваних
Показники К & lt-HC'-K & lt-NAP & lt-QBR
1 2 1 2 1 2 1 2
1,38 1,2 -21° -16° -6° 1° 4° 3°
1,38 1,2 -16° -7° 10° 8° 6° 4°
1,4 1,25 -14° -6° 11° 8° 9° 4°
1,43 1,3 -10° -6° 14° 10° 9° 6°
1,45 1,36 -6° -6° 14° 11° 10° 7°
Варiацiйний ряд 1,6 1,67 1,4 1,4 -5° 0° 3° 6° 14° 16° 13° 13° 10° 11° 9° 9°
1,85 1,43 0° 0° 16° 13° 12° 10°
1,86 1,64 0° 0° 18° 14° 12° 10°
1,86 1,73 0° 0° 19° 15° 13° 11°
1,92 1,8 0° 0° 19° 15° 15° 12°
2,25 2 0° 0° 20° 19° 21° 20°
х±т 1,67± 1,47 -6,00± -2,10± 13,75± 11,66± 11,00± 8,75±
0,07 0,07 1,94 2,00 2,50 1,60 1,56 1,56
5 0,23 0,25 6,44 6,74 7,97 5,52 5,21 5,21
P & lt-0,001 & gt-0,05 & gt-0,05 & gt-0,05
Примгтка: 1- до фiзичноl реабштаци- 2- тсля фiзичноl реабштаци.
Таблиця 2
Показники стану склетння стопи у 11 грут до^джуваних
Показники К & lt-HC'-K & lt-NAP & lt-QBR
1 2 1 2 1 2 1 2
0,90 0,72 -10° -8° 0° 0° 8° 3°
0,93 0,75 -2° 0° 3° 3° 9° 4°
0,93 0,83 0° 0° 7° 4° 9° 4°
0,94 0,86 0° 0° 8° 4° 10° 6°
0,97 0,89 0° 0° 10° 7° 10° 7°
Варiацiйний ряд 1,00 1,03 0,90 0,90 0° 0° 0° 0° 10° 12° 7° 8° 11° 11° 7° 10°
1,03 0,93 0° 7° 12° 10° 11° 10°
1,05 1,00 2° 8° 14° 12° 11° 10°
1,06 1,03 5° 9° 14° 13° 12° 11°
1,13 1,06 7° 10° 16° 13° 13° 11°
1,15 1,1 10° 11° 20° 18° 15° 11°
х±т 1,01± 0,91± 1,00± 3,08± 10,50± 8,50± 10,83± 7,83±
0,02 0,03 1,85 1,75 1,85 1,66 0,64 0,74
5 0,08 0,12 6,13 5,82 6,13 5,52 2,14 2,45
P & lt-0,001 & gt-0,05 & gt-0,05 & gt-0,05
Примака: 1- до фiзичноl реабштаци- 2- тсля фiзичноl реабштаци.
ний нами комплекс ЛФК та масажу можна рекоменду-вати для профiлактики i лiкування у школярiв серед-нього шильного вшу.
Висновки.
Аналiз лггературних джерел дозволив вста-новити, що проблема реабштаци дiтей з дефектами стопи е актуальною, оск1льки ввд здоров'-я стоп в ди-тинствi залежить подальший нормальний розвиток оргашзму людини.
Розроблена програма фiзичноl реабштаци, що включае комплекс ЛФК та масажу, може застосовува-тись для лшування i профiлактики плоскостопостi у дггей 10−14 рок1 В.
Застосування програми фiзичноl реабштаци позитивно вплинуло на стан склетння стопи у дней 10−14 рошв. Середне значення шдексу стопи статис-тично достовiрно змшилося з 1,67 до 1,47 (Р& lt- 0,001) у дослiджуваних з плоскостошстю та з 1,01 до 0,91 (Р& lt-
0. 001. у дiтей, в яких стан склепiння стопи досягае верхньо! меж1 норми.
Подальшi дослвдження передбачаеться провести у напрямку вивчення ефективностi впливу фiзичноl реабштаци на стан склетння стопи у людей рiзних вь кових груп.
Л1тература.
1. Волков М. В., Делона В. Д. Детская ортопедия, М., 1968. — 385 с.
2. Дубровский В. И. Лечебная физическая культура и врачебный
контроль: Учебник для студентов мед. вузов. — М.: ООО «Медицинское информационное агентство & quot-, 2006. — 598 с.
3. Ефимов А. П. Семейная реабилитация детей с заболеваниями органов движения: Пособие для родителей. — Нижний Новгород: Изд-во Нижегородской государственной медицинской академии, 2005. — 268 с.
4. Калюжнова И. А. Лечебная физкультура.- Ростов н/Д.: Феникс, 2008. — 349 с.
5. Ловейко И. Д. Лечебная физическая культура у детей при дефектах осанки, сколиозах и плоскостопии. — Л. :Медицина, 1982. — 328 с.
6. Лукаш А. Сколиоз излечим! Профилактика и лечение ортопедических проблем у детей. — СПб.: Наука и техника, 2008. — 272 с.
7. Мухш В. М. Ф1зична реабшттащя. — К.: Ол1мпшська лгтература.
2005. — 601 с.
8. Мицкевич В. А. Подиатрия. — М.: БИНОМ. Лаборатория знаний,
2006. — 136 с.
9. Очерет А. А. Как жить с плоскостопием. М.: Советский спорт, 2000. — 96 с.
10. Порада А. М., Солодовник О. В., Прокопчук Н.€. Основи ф1зично! реабшгтаци: Навч. пос1бник. — 2-е вид. — К.: Медицина, 2008. — 248 с.
11. Попов С. Н. Физическая реабилитация: учебник для студентов высших учебных заведений. — 3-е изд. — Ростов н/Д.: Феникс, 2005. — 608 с.
12. Травматология детского возраста/ Под. ред. Г. А. Баирова. Л. :Медицина, 1976. — 424 с.
13. Физическая реабилитация детей с нарушениями функций опорно-двигательного аппарата/ Под ред.Н. А. Гросс. -М. :Советский спорт. -2000.- 245 с.
Надшшла до редакци 15. 06. 2009р.
buba4ka08@mail. ru
Ф1ЗИЧН1 ВПРАВИ ЯК СПОС1Б П1ДВИЩЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТ1, ШВИДКОГО В1ДНОВЛЕННЯ ФУНКЦ1Й ОРГАН1ЗМУ СТУДЕНТ1 В МУЗИЧНИХ ВУЗ1В
Сгупов М. В.
1нститут вищо! освiти Академи педагогiчних наук Укра! ни, м. Ки1в
Анотацiя. Проведено анатз наукових дослщжень мехашзму регуляцп рухових функцш як складного рефлекторного процесу, в якому значна роль належить функцюнальному стану нервових центр1 В, дозволяе пояснити численш чинники змши м'-язово1 працездатностг Особлива увага придшяеться на роль активного вщпочинку i його застосування як засобу шдвищення працездатносп студенпв музичних ВНЗ. Вперше проблема активного вщпочинку розглядаеться стосовно музиканпв як професюнатв, а також тих хто навчаеться цш професи. Ключов1 слова: оптнм1зац1я навчання, активний вщпочинок, регулящя функцш руху.
Аннотация. Егупов Н. В. Физические упражнения как способ повышения работоспособности, быстрого восстановления функций организма студентов музыкальных вузов. Проведен анализ научных исследований механизма регуляции двигательных функций как сложнорефлекторного процесса, в котором значительная роль принадлежит функциональному состоянию нервных центров, позволяет объяснить многочисленные факторы изменения мышечной работоспособности. Особое внимание обращается на роль активного отдыха и его применение как средства повышения работоспособности студентов музыкальных ВУЗов. Впервые проблема активного отдыха рассматривается применительно к музыкантам как профессионалам и тем, кто обучается этой профессии. Ключевые слова: оптимизация обучения, активный отдых, регуляция двигательных функций.
Annotation. Yegupov M.V. Physical exercises as a way of increase of work capacity, fast restoration of organizm functions of the students of musical Institutes of higher education. The author analyzes the scientific researches of the mechanism of regulating motor functions as complex reflex process in which the significant role belongs to the functional condition of nerve centers- and it affords to explain the numerous factors of changing the muscular capacity for work. The special attention is payed to a role of active rest and its application as means of increase of capacity for work of the students of musical institutes of higher education. For the first time problem of active rest is considered with reference to the musicians as to the professionals and those who is trained of this trade. Key words: optimization of education, active rest, motor function regulation.
Вступ.
Виробництво, культура i побут в XXI столгтп випробовують весь зростаючий вплив науково-техшчного прогресу, в результат якого рiзко знижуеться об'-ем рухово! активносп людини. В той же час сучасна людина знаходиться в умовах постшно! штелектуально! та емоцшно! напруги.
Гiпокiнезiя стала проблемою людства. Тим часом дат наукових дослщжень сввдчать про те, що обмеження або вщсутшсть рухово! дiяльностi сприяе розвитку рiзного роду захворювань, прискоренню i активiзацi! процеав передчасного старшня. Переб^ цих процеав посилюеться при поеднанш гшодинашчного режиму з розумовою i емоцшною напругою i перенапруженням.
Перевантаження нервово! системи i недостатня треновашсть шших систем оргашзму /серцево-судинно!, дихально! та шших/ призводять до утворення так званого & quot- порочного круга& quot-. В результат! первинних порушень в робот головного мозку попршуеться нервова регуляцiя серцево-судинною та шших систем оргашзму, що у свою чергу негативно позначаеться на дiяльностi центрально! нервово! системи.
Особливо страждае вщ нервово-емоцiйних перевантажень серцево-судинна система, вона виявляеться найуразливiшою.
Серцево-судинш захворювання називають & quot-хворобою столитя& quot-. За даними Всесвiтньо!'- органiзацi!'- охорони здоров'-я /ВОЗ/, щ захворювання викликають в свт найбiльш високу смертнiсть.
Значною гiпокiнезiею характеризуеться i учбовий процес студентiв музичних вузiв. Учбова дiяльнiсть в аудиторiях, музичних класах, самостшна музична i теоретична подготовка поза стшами учбового закладу при постшному дефiцитi часу сприяють малорухливому способу життя студентiв, що негативно позначаеться на! х станi здоров'-я i працездатностi.
Разом з цим в лiтературi з'-являеться все бiльше
© егупов М.В., 2009
даних, вказуючи на те, що спещально оргашзована рухова дiяльнiсть — фiзичнi вправи, — е кращим i найбшьш доступним засобом профiлактики наслiдкiв гшокшезп.
Вивчення способу життя студентiв музичних вузiв привело до виводу, що бшьшсть студентiв не дотримуються рухового режиму, не надають належного значення систематичним заняттям фiзичною культурою i спортом. Разом з тим вже зовшшш ознаки / погана координа^ рухiв, порушення постави, блiдiсть шшрних покривiв у студентiв консерваторп, поширешсть серед них деяких захворювань, хрошчних тонзилiтiв, серцево-судинних захворювань, близорукостi / указують на необхщшсть пошуку рацюнального режиму занять.
Особливо важливими е питания шдвищення працездатносп, можливостi швидкого вiдновлення функцiй пiсля гри на музичних шструментах.
Нам представляеться, що проведення вiдповiдних досл1джень дасть можливють фiзiологiчно обгрунтувати тривалiсть гри i ввдпочинку при заняттях спецiальнiстю студентв музичних вузiв. Тим паче, що, якщо для студентiв технiчних i гумаиiтарних вузiв е деякi розробки i рекомендацi!, що стосуються оргашзацп рацiонального режиму навчаиия i ввдпочинку, то для вузiв музичного профiлю так1 рекомендацi! в даний час ввдсутш. Тi небагато висловiв з приводу режиму пращ i вщпочинку пiаиiстiв, як1 е в лiтературi /Й. Гат, 1959- I. Гофман, 1961- Г. Коган, 1963- С. 1. Савшинський, 1963/, заснованi лише на суб'-ективних враженнях, якi потребують наукового розвитку i обгрунтуваиия.
Робота виконана за планом НДР 1нституту вищо! освгги Академi! педагопчних наук Укра! ни.
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Мета роботи — аналiз наукових дослвджень ме-ханiзму регуляцi! рухових функцiй та ролi активного ввдпочинку i його застосуванню як засобу пiдвищения працездатносп студентiв музичних ВНЗ.
Результати дослвджень.
Пясивний вiдпочинок /спок1й/ не зaвжди e як-нaйкpaщою фоpмою вiдпочинкy.
Розyмiння меxaнiзмy pегyляцii pyxовиx функ-цiй як склaдного pефлектоpного пpоцесy, в якому знaчнa pоль нaлежить фyнкцiонaльномy стяну не-pвовиx центpiв, дозволяe пояснити численнi фякти змiни м'-язово! пpaцездaтностi, pоздpaтyвaння piзниx оpгaнiв, що pозвивaються пвд впливом почyттiв. Ще в XIX стоит В. О. Бугуслявський /1891/ i H.A. Ко-нопaсевич /1892/ зapеeстpyвaли зaкономipнi змiни пpaцездaтностi пiд впливом подpaзнення екстеpо-pецептоpiв / обпpискyвaння xолодною водою, зaпax aмiaкy тя ш./. В подяльшому з'-ясувялося, що ютотний вплив га пpaцездaтнiсть нaдae звукове подpaзнення /L. Hofbauer/1897/ i мясяж A. Magioza /1892/, пpичомy не спльки стомлениx, ск1льки непpaцьовитиx м'-язiв /I.M. Сapкiсов-Сеpaзiнi i M.Й. Лейшн, 1953/.
Особливе мiсце зяйняля опублжовяга в 1903 p. сгаття I.M. Сeченовa «До питяння пpо вплив подpaз-нення aфеpентниx неpвiв га м'-язову pоботy людини», в якш впеpше описяний ефект кpaщого вщновлення пpaцездaтностi стомлениx м'-язiв шд чяс вiдпочинкy, пов'-язяного з дiяльнiстю iншиx м'-язовиx гpyп / отpи-мявши згодом нязву феноменя Сeченовa ябо яктивно-го ввдпочинку/.
Описяний I.M. Сeченовим феномен йшов вpоз-piз iз зaгaльнопpийнятими уявленнями. Ще A. Mosso /1893/ ввяжяв фiзичною помилкою pекомендyвaти впpaви пpи стомленнi, осшльки пpи цьому, га його думку, пpaцездaтнiсть м'-язiв пaдae, отже, щ впpaви з'-являться додятковим нaвaнтaженням.
Подобного ж погляду дотpимyвaвся С.I. Ka-плун /1926/, ствеpджyючи, що & quot-…m в якому вигадку не можня нaвiть ввяжяти, що один вид pоботи може спpияти зменшенню стомлення ввд шшого& quot- [1].
Пpоти aктивного вщпочинку вистyпaв i видний пpедстaвник зaxiднонiмецькоi ф1зюлогп E.A. Muller /1953/. Вш писaв, що «…вщпочинок зялежить в1д pяс-ного постaчaння стомлениx м'-яз1 В кpов'-ю. Якщо ж пpaцюють яюсь м'-язи, вони вiдиiмaютьов в1д iишиx м'-яз1 В i тяким шляxом зaвaжaють вщпочинку& quot- [2].
В^^истя I.M. Сeченовa покязяло ш^явил^ нють пошиpениx уявлень пpо спок1й якящою фоp-мою ввдпочинку воцеа дiяльностi. Aнaлiзyючи вiдмiчене ним явище, I.M. Сeченов пpийшов до ви-сновку, що безпосеpедньою дичиною пiдвищення пpaцездaтностi в циx yмовax e pефлектоpнi впливи, що виникяють пpи включеннi м'-язiв, що ^янюю^ шд чяс вiдпочинкy. Цi впливи «зapяджaють енеpгieю неpвовi цешри», тим сямим пiдвищyючи пpaцездaт-нiсть стомлениx м'-язiв i усувяючи ввдчуття втоми. Не мяючи в своeмy pозпоpядженнi певниx ведомостей щодо тиx, що в1дбувяються пpи цьому в центpaльнiй неpвовiй системi змiн, I.M. Сeченов вимушений був обмежитися нaйзaгaльнiшим тлумяченням явищ.
Подaльшi дослiдження покязялиинципову пpaвильнiсть тякого pозyмiння i конкpетизyвaли певнi його стоpони. Хочя до тепеpiшнього чясу фiзiологiч-ний меxaнiзм яктивного ввдпочинку не може ввяжяти-ся ябсолютно pозкpитим, a деяш його лянки все ще зя-
лишяються пpедметом дискyсiй, pяд iстотниx стоpiн pозвиткy феноменя Сeченовa з'-ясовяний досгатньо повно.
Не дивлячись га велику теоpетичнy iaram-ну цiннiсть pоботи I.M. Сeченовa, деякий чяс воня не пpивеpтaлa увяги дослiдникiв. Лиш в тpидцятиx pокax ХХ столiття в pозpобкyоблеми яктивного ввдпочин-ку включяються нaйбiльшi фiзiологiчнi лaбоpaтоpii.
Сeченовський нaпpямодовжили в своix до-слiдженняx Л.Л. Вaсильeв /1923/, В .В. eфiмов /1926/. Aвтоpи вiдзнaчили, що стомлення м'-язiв су^оводжу-eться пвдвищенням пpaцездaтностi ix aнтaгонiстiв.
Л.Л. Вaсильeвим i A.A. Kнязевим /1926/ буля зpобленa спpобa пояснення цього явищя. Збшь-шення пpaцездaтностi м'-язiв aнтaгонiстiв цi aвтоpи пов'-язують з тдвищенням збyдливостi неpвовиx цен-тpiв пpи гaльмyвaннi, що виникae в pезyльтaтi pеце-пpокниx вiдносин.
Дослвдження, пpоведенi M.E. Mapшaком /1932/, покязяли, що яктивний вiдпочинок пiдвищye м'-язову пpaцездaтнiсть не тiльки пpи динaмiчнiй, яле i пpи стя-тичнiй pоботi. Ним встяновлено тякож, що яктивний ввдпочинок не зявжди e ефектившшим пясивного — зя певниx умов включення додaтковоi дiяльностi знижye пpaцездaтнiсть стомлениx м'-язiв. Цю зaкономipнiсть, що виявляeться, як пpaвило, в yмовax утомливо! pо-боти, пiдтвеpдили згодом pяд досл1дник1 В /С.П. Ня-piкaшвiлi i Ш. A. Чaxнaшвiлi, 1947- В. В. Розенблят, 1949, 1961- С.I. ^я^вен^в^ 1951 тя I.В. Mypaвов, 1955, 1958/.
Ня думку M.E. Mapшaкa (1932), в основi ме-xaнiзмy яктивного вiдпочинкy лежять фyнкцiонaльнi змши неpвовиx центpiв, позитивнiй ефект досягя-eться зя paxyнок pозгaльмовyвaння неpвовиx центpiв пвд впливом додaтковиx по^язни^ i, гавгаки, змiнa фyнкцiонaльного стяну неpвовиx центpiв у бiк галь-мувяння дae негативний ефект.
M.E. Mapшaком буля пiдтвеpдженa ^a?M^ шсть висловленоi думки I.M. Сeченовимо цен-тpaльнy пpиpодy меxaнiзмy pозвиткy ефекту яктивно-го вiдпочинкy.
Змши пpaцездaтностi зялежно вiд подpaзнен-ня piзниx pецептоpiв вивчяв тякож Д. Шятенштейн /1936,1939/. Aвтоp пpийшов до висновку, що iстотнy pоль воцеа стомлення i вiдновлення rpaKOb не су-диннi, a ^ш^льт змiни.
З пpотилежноi позицii меxaнiзм яктивного ввд-починку пояснюe Г. В. Попов /1933/. Посиля^и^ га дяш E. Weber /1910/ пpо зм^ кpовообiгy не тiльки в ^янюю^^, яле i тягай, що в покоиться кiнцiвцi, Г. В. Попов бячить в aктивyючiй дiяльностi зaсiб, що п^дсидю кpовообiг як в ^янюю^^, тяк i тaкиx, що в покояться м'-язax. Збiльшення кpовообiгy, га думку Г. В. Поповя, i eининою iнтенсивного пеpебiгy ввд-новниx пpоцесiв. Пpоте виpiшaльнa pолъ в збшьшен-нi сyдинниx pеaкцiй галежить центpaлънiй неpвовiй системi.
Розглядaкчи поeднaння pyxiв веpxньоi кшщв-ки в yмовax pеaлiзaцii феноменя Сeченовa як о^емий вигадок бaгaтообpaзниx взaeмин piзниx гpyп м'-язiв, Г. В. Попов /1938/ пpивеpнyв до пояснення меxaнiзмiв
розвитку активного ввдпочинку мiжцентральнi зв'-язки i перш за все реципрокнi взаемини. Саме взаемини не-рвових центрш в перiод додатково! дiяльностi можуть викликати як позитивний, так i негативний ефект при активному вщпочинку /Г.В. Попов, 1959/.
Обширний матерiал по фiзiологii активного вiдпочинку був зiбраний А.Н. Крестовнiковим i його сшвробггниками. При дослiдженнi змiн сили м'-язiв рук пiд час учбово-тренувальних занять iз штанпста-ми А. Н. Крестовшкову i А.Ф. Коряк1ной /1934/ вдало-ся виявити, що пiсля виконання вправ, в яких наванта-ження доводиться головним чином на вщносно рщко працюючi м'-язи, сила рук значно зростае. А.Н. Крес-товшков висловив думку, що в основi механiзму активного вiдпочинку лежать реципрокш взаемини не-рвових центов.
Дослiдження С.В. Янанiса /1944/ тдтвердили позитивний вплив включення додатковоГ дiяльностi в перiод ввдпочинку на зм^ працездатностi стомлених м'-язiв. Рекомендуючи широко застосовувати & quot-вщволь каючi вправи& quot- в спортивнш дiяльностi, автор рахуючи пвдвищення ефективностi ввдпочинку пад впливом до-датково! дiяльностi неутомлених м'-язiв результатом судинних впливiв.
С.В. Янанiс /1944/, не враховуючи ввдомих на той час чиннишв, заперечливих основну роль мюце-вих змiн кровообiгу в стомлених м'-язах /М.Е. Маршак, 1933- Д. Шатенштейн, 1939/ привертае разом з даними E. Weber /1914/ результати дослщв D.F. Barr und H.E. Himwich /1923/, що сввдчать про зменшення надмiрноi кiлькостi молочно! кислоти при проходжен-нi И через непрацюючу кiнцiвку.
Серед робгт по фiзiологiчнiй характеристицi впливу активного ввдпочинку на м'-язову працездат-шсть особливий iнтерес представляють дослщжен-ня С. П. Нарташвш i Ш. А. Чахнашвш /1947, а, б/. Автори встановили, що ефектившсть активного ввд-починку залежить значною мiрою вiд штенсивност роботи, що приводить до стомлення. Як при дуже ма-лих навантаженнях на працюючiй руцi, коли робота може продовжуватися довго майже без стомлення, так i при украй утомливiй дiяльностi вплив активного вщпочинку виявляеться неефективним. Результати дослвджень показали, що ефективнiсть активного ввдпочинку зростае iз змiною /до певно! меж1/ ритму, тривалiсть навантаження на м'-язи, що працюють тд час вiдпочинку стомлених м'-язiв. Автори на першо-му етапi дослщження розглядали механiзм активного ввдпочинку як результат пвдвищення збудливостi не-рвових цен^в стомлених м'-язiв. Згодом вони змши-ли сво! погляди вщповщно до уявлень про оновлюючу роль процесу центрального гальмування /С.П. Нарь кашвiлi, 1953- Ш. А. Чахнашвiлi, 1956/.
Значний внесок в розумшня мехашзму активного ввдпочинку внiс учень! П. Павлова — Г. В. Фоль-борт /1948/.
На пiдставi великого експериментального ма-терiалу Г. В. Фольборт зробив висновок про оновлюючу роль процеав гальмування. Це дозволило йому висунути положення про те, що в основi механiзму розвитку феномена Сеченова лежить поглиблення
гальмування в нервових центрах стомлених м'-язiв, викликане iндукцiйними взаеминами, що виникають в результатi включення активуючо! дiяльностi. Поглиблення гальмування в стомлених центрах стимулюе вiдновнi процеси i приводить до швидкого шдвищен-ня працездатностi.
Концепцiя Г. Б. Фольборта про оновлюючу роль процесу гальмування, що базуеться на великому фактичному магерiалi, лягла в основу представлень багатьох дослiдникiв /В .В. Розенблат, 1951,1961- С. 1. Крапiвiнцева, 1951- А. К. Верещапн, 1953- 1.М. Трах-тенберг i 1.В. Савицький, 1954,1955- М.1. Виноградов, 1958.
Дослвдження А.1. Ройтбака i Ц. М. Дедебришвь лi /1959/ встановлено, що в механiзмi стимулюючого впливу активного ввдпочинку на ввдновлення м'-язово! працездатностi iстотна роль належить збудженню ре-тикулярно! формацп, яке потiм реалiзуеться в акти-вуваннi дiяльностi кiркових центрiв. Ц дослiдження шдтверджують вислови II.К. Анохша (1958) про те, що змши працездатностi стомлених м'-язiв багато в чому пов'-язанi з функцiею ретикулярно! формацп стовбура мозку, що е своерщним акумулятором енер-ri! ефективних iмпульсацiй.
У дослiдженнях А. М. Горчакова (1964) в основу мехашзму активного ввдпочинку покладенi рiзнi типи змши м'-язово! працездатност, що характеризуются рiзним спiввiдношенням основних нервових процеав в корi головного мозку (М.В. Лейник, 1951,1952). А. М. Горчаков вважае, що, можливо, при першому типi змiни працездатностi у фiзiологiчному механiзмi активного ввдпочинку провщна роль належить посиленню процеав гальмування, при другому — урiвноваженню процеав збудження i гальмування- при третьому типi змiни, що спостерк'-аються, в нервових центрах в умовах активного вщпочинку ана-лопчш тим, як1 розвиваються пвд час розминки, а при четвертому тит — пвдвищення працездатностi забезпе-чуеться розгальмовуванням нервових центрiв.
Таким чином, питания про суть змш в цен-тральнiй нервовiй системi, викликаних аферентними iмпульсами, донинi залишаеться невиясненим.
1снукта розбiжиостi багато в чому ввдносять-ся в рiзному розумшню функцiональних зрушень, що наступають в центрах стомлених м'-язiв пiд впливом активного вщпочинку.
Стосуючись механiзму розвитку феномена Сеченова, А.С. Мелiя (I960) вщзначае, що позитивний вплив додатково! дiяльностi забезпечуеться в результат iндукцiйних взаемин з центрами шнщвки, а негативний ефект, що виражаеться в зниженнi працездатносп, розвиваеться при iррадiацii гальмування.
Розвиток ефекту активного вiдпочинку знахо-диться в тiсному взаемозв'-язку з рiвнем тренованос-тi оргаиiзму. Сеченовський ефект розвиваеться тим швидше, чим бшш тренованим е органiзм. Саме у тренованих людей Ш. А. Чахнашвш (1947) отриманий був факт миттевого розвитку феномена Сеченова.
Як виявляеться з проведеного короткого огляду лгтератури, питання професшно! подготовки студентiв консерваторiй в аспект супроводжуючого Г! стомлен-
ня i вiдновления фактично ще не вивчено.
? лише окрема вказiвка на те, що гра на музич-них iнструментах супроводжуеться розвитком розу-мового i фiзичного стомлення.
Нам не вдалося виявити в лiтературi яких-небудь рекомендацiй по правильнш органiзацi! уч-бового процесу, тривалостi самостiйноi'- гри, а також органiзацii'- ефективного вiдпочинку.
Тим часом вщомо, що стомлення, що розвиваеться в процес будь-яко! трудово! дiяльностi, при неправильному чергування пращ i ввдпочинку може викликати розвиток стану перевтоми О перенапружен-ня. Як ведомо, щ стани вже ввдносяться до категорii'- патологiчних, таких, що вимагають застосування ль кувальних О профшактичних заходОв.
У величезшй юлькосп е роботи, присвячен оргашзащ! активного вадпочинку для представии-
шв рОзних професш. Робгт, що стосуються музыкантов як професюнатв, так О тих хто навчаеться ми не виявили.
Проте феномен активного ввдпочинку не обу-мовлюеться яким-небудь обмеженим колом професш, а мае загальнофОзюлопчне значення.
Отже, можна чекати позитивного ефекту вщ за-стосування певних методик активного вщпочинку О в практищ подготовки студентв музичних вузОв.
Змши температури шшри над дельтовидним м'- язом.
Всього було обстежено 21 людину тд час гри на фортетано, 10 чоловж тсля пасивного О 11 — тс-ля активного ввдпочинку. Проведено 525 вимОрювань температури. Середт дат результатов вимОрювання температури представлено в таблиц 1 та на рис. 1.
Змши температури дельтовидного м'-яза тд час
Таблиця 1
Статистичн1 показники змти температури шк1ри над працюючим дельтовидним м '-язом
Час в хвили- п M m G t P
нах
Гра на шструменл
Вих 21 34 з 0 08 0 36
2 34,2 0,09 0,39 0,92
10 34,6 0,08 0,38 2,78 —
20 35,1 0,06 0,27 8,85 0,01
40 35,5 0,07 0,33 12,0 0,001
60 34,9 0,04 0,17 7,61 0,001
80 34,8 0,04 0,17 6,45 0,001
100 35,0 0,04 0,19 8,85 0,001
120 35,1 0,03 0,15 10,5 0,001
140 35,3 0,07 0,92 10,2 0,001
160 34,9 0,05 0,23 7,1 0,001
180 34,8 0,05 0,23 5,83 0 001
Пасивний вщпочинок
0 10 34 9 0 06 0 19 6 6 0 001
10 34,9 0,07 0,22 5,6 0,001
20 34,8 0,07 0,23 4,9 0,001
30 34,7 0,05 0,17 4,2 0,001
40 34,7 0,06 0,19 4,4 0,001
50 34,6 0,05 0,17 3,1 0,01
60 34,6 0,10 0,33 2,84 0,05
80 34,8 0,05 0,17 5,75 0,001
100 34,5 0,10 0,32 1,63 —
120 34,3 0,09 0,28 0 —
140 33,9 0,09 0,27 3,63 0,01
160 33,8 0,05 0,15 5,96 0,001
180 34,2 0,06 0,18 1 12 —
Активний вщпочинок
0 11 35 2 0 09 0 29 8 1 0 001
10 35,0 0,06 0,21 7,5 0,001
20 34,9 0,07 0,24 6,1 0,001
30 34,1 0,04 0,14 2,2 0,05
40 34,4 0,07 0,23 1,02 —
50 34,0 0,03 0,12 3,4 0,01
60 33,9 0,05 0,17 4,6 0,001
80 33,7 0,05 0,18 6,9 0,001
100 34,2 0,06 0,19 1,12 —
120 34,5 0,05 0,16 2,4 0,05
140 34,1 0,06 0,21 2,15 0,05
160 34,2 0,06 0,20 1,11 —
180 34,4 0 07 0,24 1 00 —
t0
36.0 A Б
35.0 Hex^oBS 34.0 if ¦ Ks*??
33. 0
… 1 i 1 ¦ ¦ '- ! 0 60 120 180 1 1 1 ! J. ! ¦ ! 1 j ¦, , 0 60 120 180
Рис. 1. Змти температури шк1ри дельтовидного м '-яза / середт дан1/ А — тд час гри, Б — тсля занять- пунктирна лiнiя — початковий рiвень. «Б» суцшьна крива — тсля активного ввдпочинку- пунктирна крива — тсля пасивного ввдпочинку.
гри дають також чпко вираженi 1-й i 2-й перiоди. У другому nep^i температура протягом 40 хвилин тд-вищуеться ввд початкового piвня на 1,3 °С i шд час останнiх 40 хвилин гри знов понижуеться р & lt- 0,001.
Змша температури дельтовидного м'-яза свщ-чить про ii iнтeнсивну участь в rpi пiанiста. Початок розвитку стомлення наголошуеться вже тсля 40 хвилин гри, подальше тдвищення температури ув'- язуеться з вольовим подоланням стомлення, яке втрачае свою дiю через 2 години 20 хв., тсля чого на-голошуеться повторне пониження температури, вка-зуючи на глибоке стомлення цього м'-яза.
Змша температури дельтовидного м'-яза тд час пасивного ввдпочинку дае чпко виражет 3-й i 4-й пepiоди. На 120-й хвилиш температура приходить до початкового piвня i продовжуе знижуватися, на 160-й хвилиш починае щдвищуватися, досягаючи початкового piвня до 180-i'- хвилини р & lt- 0,001.
Змша температури тсля активного вщпочинку також мае чпко виpажeнi 3-й i 4-й пepiоди, проте вщ-новлення пpотiкае значно швидше: на 25-й хвилиш температура приходить до початкового piвня, на 40-й хвилиш тдвищуеться вище за початковий piвeнь р& lt- 0,001.
Висновки.
Таким чином, змши температури шкipи над дельтовидним м'-язом, також як i над шшими працю-ючими м'-язами, характеризуються наявшстю 4 перь одiв.
Активний вщпочинок приводить до швидшого ввдновлення початково'- температури. Вiдмiнною осо-бливiстю змш температури шкipи над дельтовидним м'-язом е наявшсть пepiоду зниження температури на 60−80-й хвилиш гри, що, як вже було сказано, сввдчить про розвиток стомлення.
Л^ература:
1. Васильев Л. Д., Князев А. А. Торможение как фактор утомления.
В кн. Новое в рефлексологии и физиологии нервной системы. -Л., 1926, сб.2. — С. 59−75.
2. Горчаков А. М. Фортепьянная игра. Ответы на вопросы о фортепьянной игре. Перевод с английского. Гос. муз. изд-во. — М., 1964. — 200с.
3. Крапивинцева С. И. Сеченовский эффект повышения работоспособности при динамической работе. Сообщение I. Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. — 1951а, № 8. — С. 105−109.
4. Крестовников А. Н., Корякина А. Ф. Один из основных принципов тренировки гиревика. Рукопись ГОЛИФК, а, 1934- цит. по Крестовникову А. Н., 1944. — С. 29.
5. Мелия А. С. Взаимное влияние верхних конечностей при мышечной деятельности человека. Автореферат диссертации. -Тбилиси, I960. — 20 с.
6. Маршак М. Е. Влияние активного отдыха на работоспособность человека. Физкультура и социалистическое строительство. -1932. — № 10−11. — С. 52−61.
7. Нарикашвили С. П., Чахнашвили Ш. А. О физиологических основах активного отдыха. Теория и практика физической культуры, Т. 10, в. 7, 1947. — С. 317−325.
8. Попов Г. В. Ультрапарадоксальная фаза торможения при утомлении. Научный ежегодник за 1996, Черновицкий госуниверситет. — С. 415−417.
9. Ройтбак А. И., Дедабришвили Ц. М. О механизме & quot-активного отдыха& quot-/ феномен Сеченова/. Доклад А Н СССР, т. 124, 1959. — С. 957−960.
10. Саркизов-Серазини М.М., Лейкин М. И. К вопросу о механизме действия спортивного массажа при борьбе с мышечным утомлением. Теория и практика физич. культуры, 16, № 4, 1953. — С. 248.
11. Сеченов Й. М. К вопросу о влиянии раздражения чувствующих нервов на мышечную работу человека, Избранн. труды 1903. -М., 1935. — С. 152.
12. Фольборт Г. В. Экспериментальное обоснование взглядов И. П. Павлова на процессы истощения и востановления в высшей нервной деятельности. Физиологический журнал СССР, Т. 34, в. 2, 1948. — С. 157−164.
13. Шатенштейн Д. И. Регуляция физиологических процессов при работе. Материалы к теории утомления. — М. -Л., 1939. — 164 с.
14. Янанис С В. Активный отдых и отвлекающие упражнения при тренировке. Ученые записки госинститута физической культуры им. Лесгафта, в.2. 1944. — С. 63−67.
15. Вагг D.F., Himwich H.E. & quot-Studies in the physiology of musculer exercise& quot-. II. "-Comparison of arterial and venous blood following vigorous exercise». The journal of Biological Chamisty, LV, 3, 1923. — Р. 525−530.
Надшшла до редакцп 25. 05. 2009р.
sport2005@bk. ru
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ОЦЕНКИ КООРДИНАЦИОННЫХ СПОСОБНОСТЕЙ ЗАНИМАЮЩИХСЯ ФИЗИЧЕСКИМИ УПРАЖНЕНИЯМИ
Запорожанов В. А., Борачински Т. Ольштынска Высшая Школа им. Юзефа Русецкого, Ольштын, Польша
Аннотация. Представлены материалы изучения координационной способности 249-и обследованных по показателям точности дифференцирования усилий статического и динамического характера. Регистрировали точность дифференцировки усилий кисти в задании на 100 N ниже максимального и, опосредованно, точность усилий при ударе мяча в цель в гольфе (см). В серии многократных повторений измерений получен материал, характеризующий способность обследованных точно воспроизводить задание и быстро обучаться точности дифференцировки усилий в специфических условиях исследования. Обоснованы шкалы количественной и качественной оценки, соответствующей координационной способности.
Ключевые слова: координация, дифференциация, усилия, мощность, критерии, шкалы.
Анотащя. Запорожанов В. О., Борачиньсш Т. Удосконалення ощнки координацтних здабностей тих, хто займасться ф1зичними вправами. Представлеш матер1али вивчення координацшних зд1бностей 249-и обстежених за показником точност диференцшност зу-силь статичного та динам1чного характеру. Реестрували точшсть диференцшносп зусиль кист у завданш на 100 N нижче максимального i, безпосередньо, точшсть зусиль при удар1 м'-яча в цшь у гольф1 (см). У серп багаторазових повтор1 В вим1р1 В отримано матер1ал, який характеризуе зд1бшсть обстежуваних точно i швидко навчатися точносп диференцшносп зусиль у специф1чних умовах дослщження. Об-Грунтовано шкали юль^сно! та яккно оцшки вадповадно! координацИно! зд1бност1. Ключов1 слова: координащя, диференцшшсть, зусилля, потужшсть, критерп, шкали.
Annotation. Zaporozhanov VA, Boraczynski T. Evaluation improvement of coordination abilities in physically active persons. The authors presented the results of coordination abilities on the basis of indices accuracy of static and dynamic force differentiation in 249 examined persons. The subjects performed many attempts of isometric hand grip with a force of 100 N less than the maximum value assessed at the beginning of the test and hits of a golf ball to the target. The collected data characterized the accuracy and the rate of learning kinesthetic differentiation in specific conditions. The quantitative and qualitative evaluation scales of these coordination abilities were drawn up. Key words: coordination abilities, kinesthetic differentiation, force, power, criteria, scale.
Введение.
Логика исследования строилась на общеизвестных положениях о том, что координация движений человека обусловлена сложным характером психофизиологических взаимоотношений двигательного и других анализаторов, сенсомоторного механизма, состоянием центральных и периферических отделов нервной системы человека. Также принимали во внимание, что соответствующее физическое качество человека во многом обусловлено предшествующим двигательным опытом и реализуется в условиях выполнения сложных координационных действий, результат которых зависим от точности дифференцирования пространственных, временных и силовых параметров движения (1, 4, 6).
Таким образом, точность дифференциров-ки усилий во времени и пространстве в сложно-координационных упражнениях рассматривается как один из критериев координационных способностей человека. К числу таких критериев относят и способность обучаемости сложным координациям. При этом подчёркивается, что способность обучаемости новым координационно сложным упражнениям весьма специфична, характерна низким переносом навыка в другие, менее сходные между собой условия деятельности (4, 7). Это связывается со специфическими особенностями развития отдельных анализаторов и их взаимодействия. По всей видимости, комплексный характер физиологического механизма организации произвольных движений человека и сложность его количественной оценки привели к тому, что в условиях физического воспитания и спорта система оценки координационных способностей занимающихся остаётся ещё недостаточно научно обоснованной и стандартизированной (2, 3, 5, 8, 9).
Цель, задачи, материал и методы.
Цель исследования — расширить знания в вопросе изучения одной из координационных способностей человека, а именно — дифференцировать свои усилия в диапазоне субмаксимальных и минимальных
© Запорожанов В. А., Борачински Т., 2009
мышечных напряжений статического и динамического характера- а также такой координационной способности как обучаемость точности дифференцировать усилия в этих же условиях деятельности. Полагали, что полученные знания могут быть использованы в дальнейшем совершенствовании системы контроля и оценки координационных способностей занимающихся физическими упражнениями.
Материал и методы. В исследовании принимали участия студенты общеобразовательного учебного заведения, чья двигательная активность ограничивалась только учебным планом по дисциплине физическая культура. Общие сведения об обследованных представлены в табл. 1.
На первом этапе, в лабораторных условиях, исследовали способность точно дифференцировать силу кисти ведущей руки. По условиям измерения, каждый обследованный выполнял десять повторений с заданием точно воспроизвести усилия на 100 N ниже своего максимального, зарегистрированного как исходное. Использовался кистевой тензометрический динамометр DR^-Р (JBA, Plska) в общей схеме компьютеризированного стенда, включающего усилитель тензо-сигналов WTPS, компьютерную программу MAX v 5,5 (JBA, Plska). Исходное положение обследованного — основная стойка, рука вдоль тела. Регистрировали максимальную силу (Fmаx), выраженную в Ньютонах (N), и ошибку измерения заданной величины. После каждого измерения обследованный информировался о величине ошибки. Фиксировали два показателя: ошибку первого измерения и ошибку в десяти последовательных измерений. Оценку способности обучаемости дифференцировать усилия субмаксимальной мощности рассчитывали в виде процентного отношения первого и десятого измерений. В целом у 171 обследованных в сумме десяти повторений у каждого получено 1710 данных.
На втором этапе исследовали способность дифференцировать проявление силы в динамических условиях, моделирующих координацию движений при ударе мяча в цель в гольфе. Дистанция до цели
составляла 9 м. Цель удара обозначалась на пересечении фронтальной и сагиттальной линий с сантиметровой шкалой. Отклонение мяча в момент остановки от цели фиксировали в сантиметрах, что опосредованно характеризовало ошибку расчета силы удара. По условиям обследования каждый участник выполнял десять последовательных ударов мяча, находясь в положении стандартной стойки игрока. Анализ точности десяти последовательных ударов мяча в цель позволял судить о состоянии двигательной памяти 78 обследованных в этих условиях и их способности к обучаемости. В аналогичных условиях проведено десять последовательных контрольных сессий, в ходе которых каждый из состава обследованных совершил в сумме по 100 ударов мяча в цель. В целом было получено 7800 измерений.
Общий массив измерений первого и второго этапа обследования обрабатывался статистическими методами, предусмотренными в пакете программ «Статистика 7. 0». Общий материал измерений исследовался на предмет соответствия требованиям Гаусса. Это позволяло рассчитывать пропорциональные Т-шкалы для количественной и качественной оценки способности дифференцировать усилия обследованных в задаваемых условиях двигательной деятельности. Для расчёта оценочных шкал использовался следующий алгоритм:
Т =50 + 10 • Хi — М/с- где, Хi — результат каждого измерения, М — средний результат измерений, с — стандартное отклонение.
Такой подход широко используется в исследованиях для обоснования оценки уровня специальной подготовленности занимающихся (3, 8). В исследовании характера переноса способности дифференцировать и обучаться этой способности в условиях многократного повторения в разных двигательных заданиях использовали метод ранговой корреляции Спирмана.
Использование этих статистических методов позволяло характеризовать состояние координационных способностей обследованных в двух направлениях: дифференцировать усилия субмаксимальной и малой мощности в разных условиях измерения, статического и динамического характера- быстро обучаться точности дифференцировать соответствующие усилия в этих же условиях измерения (3).
Результаты исследований.
Общий массив контрольных измерений, зарегистрированных на первом и втором этапах обследования, анализировали на предмет соответствия требованиям Гаусса. Пример расчёта на рис. 1, рис. 2.
Результаты анализа, в целом, позволяли считать, что массив контрольных измерений способности дифференцировать усилия, как в статических, так и в динамических условиях обследованного контингента можно признать соответствующим требованиям нормального характера. Это позволяло разрабатывать шкалы количественной и качественной оценки координационных способностей по показателю точности дифференцировки усилий согласно метрологических требований (3).
Обращает внимание, что состав обследованных характеризовался существенными индивидуальными различиями, как в способности изначально дифференцировать, так и совершенствовать соответствующую способность в условиях многократного повторения упражнений (табл. 2 и 3).
Как видно в таблицах, высокие значения коэффициентов вариации (У%=56,7−86,9) свидетельствовали о том, что в числе обследованных встречались лица с существенно разным уровнем развития точности дифференцировать усилия, как в статических, так и в динамических условиях мышечных усилий.
Высокие различия в уровне физической подготовленности обследованных в разных упражнениях встречались и в исследованиях других авторов (2, 5, 9). Однако это только подчёркивало целесообразность использования количественных и качественных критериев в шкалах для определения уровня развития двигательных качеств и способностей занимающихся. Вместе с тем, в исследовании получены позитивные результаты, свидетельствующие об особенностях совершенствования точности дифференцировки усилий субмаксимальной и малой мощности в статических и динамических условиях. Эта общая закономерность хорошо видна в табл. 1 и 2. Так, например, способность дифференцировать силу кисти на 100 N ниже своих максимальных возможностей у 171 обследованного в серии из десяти повторений улучшалась в среднем на 50,9%. А у 78 обследованных, по данным предварительного и заключительного тестирования, способность дифференцировать усилия малой мощ-
Таблица 1
Общие данные о контингенте обследованных
Этапы исследования Пол Статистические параметры, возраст
п М ±с шш шах У%
I М 171 22,1 2,4 19,5 28,5 11,8
II М 69 22,7 1,8 19,3 27,6 9,6
Ж 9 20,9 1,7 18,1 23,4
Таблица 2
Статистические показатели точности дифференцирования усилия кисти в задании на 100 N ниже от
максимальных при десятикратном повторении (п=171)
Порядок измерений и их достоверность М с шш шах У%
Первое 45,2 39,3 0 212 86,9
Десятое 22,2 18,7 0 113 84,3
Изменения метрические 23,0 20,6 — 99 2,6
Достоверность статистическая 50,9% г=7,4- р & lt- 0,001
81а1уз1ук1 opisowe (Weight. Б1а)
N waznych Мш Мах Бо1пу kwar- 1у1 воту kwarty1 Оаск std. Standard.
171 29,27 6,50 81,80 19,90 36,10 12,97 0,99
Рис. 1. Гистограмма распределения результатов точности воспроизведения заданных величин силы кисти и
её основные параметры (п=171)
Statystyki opisowe (Weight. sta)
N waznych Srednia Min Max Do1ny kwar-1у1 воту kwarty1 Odch. std. Standard.
78 116,89 40,30 180,21 102,91 131,50 25,10 0,90
Рис. 2. Гистограмма распределения результатов точности удара мяча в цель в условиях имитации гольфа
(п=78)
ности при ударе мяча на точность с дистанции девять метров улучшалась на 25,1%.
И в первом, и во втором исследовании имело место выраженное повышение способности дифференцировать усилия 0=7,49- р & lt-0,001 и г=2,69- р& lt-0,01 соответственно). При этом различия между обследо-
ванными оставались высокими (табл. 2 и 3). Анализ индивидуальных данных контингента обследованных свидетельствовал, что у многих из них в процессе многократных повторений упражнений совершенствование способности дифференцировать свои усилия оказывалось неодинаково выраженным. Это при-
Таблица 3
Статистические показатели совершенствования точности дифференцирования усилий при имитации удара мяча в цель в условиях гольфа в предварительном и заключительном обследованиях (п=78)
Этапы исследования и их достоверность М о min max V%
Предварительный (см) 116,9 63,0 29,2 195,0 56,7
Заключительный (см) 87,5 52,7 21,2 175,1 61,6
Изменения метрические (см) 29,4 10,3 5,0 19,9 2,4
Достоверность статистическая 25,1% t=2,69- р & lt- 0,01
Таблица 4
Количественные и качественные критерии способности дифференцировать усилия субмаксимальной мощности при сгибании кисти на 100 N ниже индивидуально максимальных
Оптимальные пределы точности (N) 41,0 35,5 34,5 29,3 29,0 22,5 22,0 16,0 15,9 4,5
Баллы 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
Качественные критерии низкий ниже среднего средний выше среднего высокий
Таблица 5 Количественные и качественные критерии способности дифференцировать усилия малой мощности динамического характера при ударе мяча в цель
Оптимальные пределы точности (см) & gt-100 93 83 73 53 43 33 23 13
Баллы 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
Качественные критерии низкий ниже среднего средний выше среднего высокий
водило, в свою очередь, к существенному изменению ранга, установленного у участников исследования по результатам исходных измерений с рангом по результатам заключительного измерения. Так, например, обследованный Р.О. по результатам предварительного обследования занимал первую ранговую позицию в группе участников, а в заключительном обследовании оказывался только на шестнадцатой позиции. Обследованный С. Т. с четырнадцатой позиции в ранге по результатам исходного обследования переместился на третью позицию. Такое несовпадение ранга на фоне общего улучшения способности дифференцировать свои усилия в статических и динамических условиях исследования имело место у большей части контингента обследованных (табл. 2 и 3). В целом несовпадение рангов обследованных в процессе совершенствования способности дифференцировать усилия нашло отражение в результатах корреляционного анализа (r=0,012- р & gt-0,05).
По данным нашего контингента обследованных, обнаруживались существенные различия в уровне развития способностей изначально дифференцировать и в дальнейшем совершенствовать точность мышечных усилий субмаксимальной и малой мощности в статических и динамических условиях специфической деятельности.
Принимая во внимания соответствия общего массива измерений, полученного в исследовании, требованиям Гаусса (рис. 1 и 2) сочли возможным обосновать две автономные T-шкалы. Одну из них для оценки точности дифференцировки усилий субмаксимальной мощности статического характера (табл. 4), а другую для оценки дифференцировки усилий малой мощности динамического характера (табл. 5).
Выводы.
В целом результаты исследования подтвержда-
ют мнение многих специалистов о сложной структуре координации движений как одного из физических качеств человека. Также свидетельствуют о низком переносе способности дифференцировать усилия разной мощности в разных условиях деятельности и координационной сложности упражнений. Использование предложенных в статье количественных и качественных критериев позволяло объективно характеризовать состояние координационных способностей контингента обследованных по показателю точности и быстроты её совершенствования при дифференциров-ке мышечных усилий в специфических условиях проведенного исследования. Можно полагать, что такой метрологический подход к оценке координационных способностей, при условии адаптации к конкретным видам разных координационно сложных действий, с учётом общей физической подготовленности контингента, может использоваться в процессе физического воспитания и спорта.
Литература
1. Бернштейн Н. А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности / Н. А. Бернштейн // М: Медицина, 1966. — 349 с.
2. Болобан В. Н. Система обучения движениям в сложных условиях поддержания статодинамической устойчивости / В. Н. Болобан: автореф. дис. … д-ра пед. наук. КГИФК. -К., 1990. — 45 с.
3. Годик М. А. Спортивная метрология / М. А. Годик: Учебник для институтов физ. культ. -М.: Физкультура и спорт, 1988. — 192 с.
4. Зациорский В. М. Физические качества спортсмена (основы теории и методики воспитания) / В. М. Зациорский. — М.: Физкультура и спорт, 1966. — 200 с.
5. Лях В. И. Координационные способности школьников / В. И. Лях. — Минск: Полымя, 1989.- 160 с.
6. Платонов В. Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте / В. Н. Платонов. — Киев, «Олимпийская литература», 1997. — 584 с.
7. Hirtz P. Koordinative Fahigkeiten. — In: Trainingswissenhaft. -Berlin: Sportverlag, 1994. — P. 137−145.
8. Kochanowicz K. Kompleksowa kontrola w gimnastyce sportowej. -Gdansk, AWF, 1998. — 211 s.
9. Sadowski J. Podstawy treningu koordynacyjnych zdolnosci w sportach walki: — Biala Podlaska, ZWWF, 2003.
Поступила в редакцию 15. 07. 2009 г.
boraczynski@osw. olsztyn. pl
ЭНЕРГЕТИЧЕСКАЯ СТОИМОСТЬ СПЕЦИАЛЬНОЙ РАБОТОСПОСОБНОСТИ
ВЕЛОСИПЕДИСТОВ
Кириенко Н. П., Шпак Т. В. Государственный научно-исследовательский институт физической культуры и спорта
Аннотация. Определены показатели оценки функциональных возможностей организма велосипедистов на различных этапах подготовки в лабораторных условиях при выполнении на велоэргометре специальной ступенчато — повышающей нагрузки «до отказа» и в естественных условиях индивидуального прохождения дистанции на треке. Использованы данные измерение частоты сердечных сокращений, потребления кислорода, расчета кислородного пульса. Проанализирована динамика показателя энергетической стоимости работоспособности велосипедистов в процессе выполнения специальной нагрузки в лабораторных и естественных условиях.
Ключевые слова: нагрузка, энергетическая стоимость, работоспособность, лабораторные, естественные условия, функциональные возможности.
Анотащя. KipitHKO М.П., Шпак Т. В. Енергетична варткть спещальноК працездатност велосипедиста. Визначеш показники оцшки функцюнальних можливостей оргашзму велосипедистов на рiзних етапах подготовки у лабораторних умовах при виконанш на велоерго-метрi спещального навантаження «до вщмови» i в природних умовах шдивщуального проходження дистанци на треку. Використаш дат частоти серцевих скорочень, споживання кисню, розрахунку кисневого пульсу. Проаналiзована динамжа показника енергетично! вартостi працездатностi велосипедиста в процесi виконання спецiального навантаження у лабораторних i природних умовах. Kлючовi слова: навантаження, енергетична вартють, працездатнiсть, лабораторнi, природнi умови, функщональш можливост! Annotation. Klrienko N.P., Shpak T.V. Power cost of the special capacity of bicyclists. The indexes of estimation of functional possibilities of organism of bicyclist are certain on the different stages of preparation in laboratory terms at implementation on the veloergometer of the special step — step-up loadings «completely» and in the natural terms of the individual passing of distance on track. Measuring of frequency of heart rate, consumption of oxygen, determination of oxygen pulse. The dynamics of power cost of capacity of bicyclists is certain in the process of implementation of the special loading in laboratory and natural terms.
Keywords: loading, power cost, capacity, laboratory, natural terms functional possibilities.
Введение.
Специальная работоспособность велосипедистов является результатом сложного сочетания многих факторов. Это генетические предпосылки, унаследованные черты сердечно-сосудистой системы и типов мышечных волокон, состояние здоровья и режима питания, объемы тренировочных нагрузок и соревновательной деятельности и др. [4, 5, 6]. Детерминантом различных уровней спортивной работоспособности служат специфические физиологические проявления, которые характеризуют потенциальные возможности организма спортсмена.
Возможно моделирование достижения рекордных результатов в велосипедных гонках на треке, в частности в темповых видах, на основании физиологической и биомеханической информации с использованием современных инновационных технологий.
Высокие результаты в индивидуальной и командной гонке преследования на треке зависят от эффективности расходования энергетического потенциала и уровня аэробной мощности. Рекордсмены мира 2000 г в командной гонке преследования на 4000 м на треке, велосипедисты сборной команды Германии, в год установления рекорда, выполнили объем тренировочных нагрузок на шоссе в пределах 29 000−35 000 км. Контроль интенсивности тренировочных нагрузок в естественных условиях осуществлялся по данным частоты сердечных сокращений (ЧСС) и базировался на предварительных лабораторных исследованиях определения индивидуальной максимальной ЧСС и уровня лактата [2,3,7,10].
Достигать высокого уровня аэробной мощности, которая позволяет выполнять работу в пределах 480−520 Вт, стало возможным благодаря оптимальному планированию тренировочных и соревновательных нагрузок.
В настоящее время, в велосипедном спорте в тренировочном процессе и в соревновательной деятельности мощность специальной работы планируется и контролируется системой 8ЯМ [10].
© Кириенко Н. П., Шпак Т. В., 2009
В большинстве научных сообщений внимание исследователей акцентировано на пиковые физиологические показатели при выполнении специальных нагрузок и контролю эффективности расходованию энергетического потенциала с использованием показателей регистрируемых в процессе ее выполнения [3].
Анализ литературных источников показал всевозрастающий интерес исследователей к теме определения и оценки энергетической стоимости специальных нагрузок различной мощности и продолжительности в велосипедном спорте.
Работа выполнена в рамках темы 1.3.5. «Организационные и практические основы научно-методического обеспечения подготовки национальных команд к олимпийским играм» № государственной регистрации 0106Ш10 995 сводного плана научно-исследовательской работы в отрасли физической культуры и спорта на 2006−2010 гг.
Цель, задачи работы, материал и методы.
Целью работы является обоснование возможности определения энергетической стоимости специальной работоспособности при выполнении физической нагрузки велосипедистов в лабораторных и естественных условиях.
Организация и методы исследования.
Использовались результаты исследований четырех спортсменов, претендовавших на участие в главных соревнованиях года в командной и индивидуальной гонках преследования на треке.
Испытуемые спортсмены имели высокую квалификацию — мастера спорта международного класса (МСМК), возраст 19−21 год, вес 73−76 кг, рост 179−180 см, ВМ1 22−23.
В лабораторных условиях, специальную физическую нагрузку спортсмены выполняли на велоэрго-метре «8рш1гашеп& gt- итальянской фирмы «Technogym» с использованием быстродействующего портативного телеметрического автоматизированного комплекса «Cosmed К4Ь2» по программе в следующей последовательности:
1.- 3 минуты, свободное педалирования мощность 90 Вт-
2. -12 минут, частота оборотов 60−70 в минуту. Мощность 126 Вт-
3. — 5 минут, свободное педалирования, восстановление ЧСС до 120 уд в минуту. мощность 90 Вт-
4. Нагрузка ступенчато — повышающейся мощности, с повышением каждые 2 минуты на 50 Вт, при подержании постоянной скорости (частоты педалирования) выполнялась до «отказа" —
4. Восстановление — 8 минут (ненагруженное педалирования).
Спортсмены выполняли специальную нагрузку на своем персональном велосипеде, что исключало дискомфорт при выполнении нагрузки «до отказа». В процессе выполнения теста постоянно регистрировались мощность (в ваттах), частота сердечных сокращений (ЧСС) уд-мин-1, абсолютное и относительное потребление кислорода (л-мин-1, мл-кт'--мин-1) и рассчитывался кислородный пульс.
Оценку стоимости энергообеспечения в лабораторных условиях проводили на последних 5 минутах ступенчато — повышающей нагрузки. Анализ проводили по схеме: последние 5−4 минуты перед «отказом» принимались за 100%, 3−2 мин за 90%, и 1 мин — 80%.
Подобная модель тестирования в лабораторных условиях позволила нам определить динамику энергетической стоимости работоспособности в зависимости от мощности и продолжительности нагрузки.
При проведении исследований в естественных условиях специальная нагрузка представляла индивидуальное прохождение дистанции 4000 м на треке по графику, составляющему 90% от лучшего личного результата в текущем сезоне на дистанции 4000 м.
Тестирования в естественных условиях проводилось по программе в следующей последовательности:
1 — разминка 30 минут: 10 минут — свободная езда с ЧСС до 130 уд-мин-1, 5 минут — ЧСС 130−150 уд-мин-1, 5 минут — ЧСС до 130 уд-мин-1, 5 минут -ЧСС 150 — 170 уд-мин-1, 5 минут — восстановление ЧСС до 130 уд *мин-1н.
2 — прохождение тестовой дистанции 4000 м на
треке.
При прохождении спортсменом дистанции осуществляли хронометраж каждого круга на треке, что позволяло по скорости прохождения определить уровень работоспособности, постоянно регистрировали частоту сердечных сокращений, абсолютное и относительное потребление кислорода, используя радиотелеметрический комплекс «Cosmed К4Ь2».
Анализ динамики показателя энергетической стоимости проводили, сопоставляя работоспособность представленную мощностью в ваттах (в лабораторных условиях), и специальную работоспособность представленную средней скоростью (метры за минуту в естественных условиях) с полученными физиологическими показателями: ЧСС, У02, У02/ЧСС.
Результаты исследования.
При исследованиях на велоэргометре, при вы-
полнении нагрузки составляющей 80% от максимальной мощности (342−356 Вт) ЧСС была в пределах 177−188 уд-мин-1, потребление кислорода — 62,5−66,7 мл-кт'--мин& quot-1, кислородный пульс — 24,6−26,1 мл -уд •мин-1 (табл. 1). Показатель энергетической стоимости каждого ватта на первой минуте составлял по ЧСС 80%, по У02 мл^кг^мин-1 — 81%, по У02/ЧСС — 76% от максимальных величин.
Максимальные показатели функциональных возможностей организма велосипедистов при выполнении физических нагрузок в лабораторных условиях (табл. 1), согласуются с показателями спортсменов различных видов спорта, полученными в исследованиях других авторов [3, 4, 8, 10].
Таблица 1.
Показатели функциональных возможностей орга-
низма спортсменов (в лабораторных условиях)
Показатели Нагрузка (% от максимальной)
80% 90% 100%
Мощность ватты 342 423 475
ЧСС уд • мин-1 188 189 200
У02 мл^кг-кмин-1 66,7 72,4 72,8
У02/ЧСС мл •уд •мин-1 26,1 26,7 26,8
Важно отметить, что при выполнении максимальной нагрузки (составляющей 100%) наивысшая энергетическая стоимость была на 4 минуте (рис. 1).
При максимальной нагрузке на велоэргоме-тре энергетическая стоимость по ЧСС, У02, У02/ ЧСС была наивысшей (табл. 2).
Таблица 2
Максимальные показатели энергетической стоимости специальной нагрузки в лабораторных условиях
Нагрузка в % от максимальной по ЧСС по У02 по У0 2/ ЧСС
80 2,0 5,69 13,9
90 2,3 6,53 16,0
100 2,48 6,95 18,9
Таким образом, при выполнении ступенчато -повышающаяся нагрузки «до отказа» на велоэргоме-тре выявляются показатели, характеризующие энергетическую стоимость работоспособности, а именно: ЧСС уд •мин-1, У02 мл-кг-1-мин-1, У02/ЧСС мл-уд •мин-1 и их сопоставление с выполненной специальной нагрузкой. Эти показатели можно определять и в естественных условиях с использованием радиотелеметрических портативных газоаналитических систем.
Тестирование в естественных условиях на велотреке показало, что не все спортсмены смогли четко выполнить график скорости прохождения дистанции (табл. 3).
Из четырех спортсменов только двое выполнили программу нагрузки в соответствии с модельным графиком, рассогласование 0 — 0,8% и два рассогласование в пределах от 3 до 10%.
Уровни специальной работоспособности про-
Таблица 3
Показатели функциональных возможностей спортсменов при выполнении специальной нагрузки на треке
Показатели
1 группа
Спортсмен П
Спортсмен К
2 группа
Спортсмен Н
Спортсмен З
Скорость (м-мин-1) ЧСС (уд-мин-1) О2 (мл-кг'--мин-1) О2 /ЧСС (мл-уд-мин-1) Отклонение от графика прохождения дистанции (%)_
797 188 80,3 31,6
0
963 185 75,6 30,41
+ 0,8
790 198 84,4 28,6
+ 10,3
795 196 61,6 20,2
+ 3
Таблица 4
Максимальные показатели энергетической стоимости работоспособности при выполнении специальной
нагрузки на треке
Показатели энергетической стоимости П З Н К
по ЧСС уд мин-1 4,52 4,21 4,15 5,36
по О2 мл кг мин -1 11,15 10,78 13,89 15,24
по О2 ЧСС мл кгмин-1 28,5 30,23 41,62 36,89
105 100 95 90 85 80 75 70
1 мин
2 мин
3 мин
4 мин
5 мин
Рис. 1. Динамика показателя энергетической стоимости работоспособности в лабораторных
условиях (% от максимального). Условные обозначения: 1 — мощность (ватты), 2 — по ЧСС, уд-мин-1, 3 -по У02 мл-кг'--мин-1, 4 -по кислородному пульсу У02/ЧСС мл-уд-мин-1
являлись у всех испытуемых по-разному.
Испытуемые были, разделили на две группы, по два человека у которых динамика энергетической стоимости работоспособности протекали однотипно. Первая группа спортсмены П. и К., вторая группа спортсмены Н. и З. Известно, что в командной гонке преследования на треке стартуют четыре спортсмена.
Максимальные физиологические показатели кардиореспираторной системы при выполнении соревновательных нагрузок (табл. 3) соответствуют данным, полученным рядом исследователей в условиях соревнований в различных циклических видах спорта (4, 5, 6, 7, 9).
Так, у спортсменов первой группы специальная работоспособность самой высокой была на первой минуте, а у спортсменов второй группы на пятой минуте, показатель энергетической стоимости работоспособности (по потребления кислорода отно-
сительно массы тела) у спортсменов первой группы был на пятой минуте, а у спортсменов второй группы — на второй минуте (рис. 2).
Спортсмены, которые имели значительные отклонения от программного прохождения дистанции, имели различные показатели энергетической стоимости работоспособности. При наивысшей работоспособности у спортсменов второй группы на пятой минуте, наивысший показатель энергетической стоимости по УО2, и по кислородному пульсу был на второй минуте.
В тоже время в лабораторных условиях у спортсменов второй группы, максимальные показатели энергетической стоимости работоспособности отмечаются на 4 и 5 минутах при выполнении нагрузки «до отказа».
Особенность индивидуальной динамики энергетической стоимости выполнения специальной на-
105 100 95 90 85 80 75 70
%
1 группа
%
1 min 2 min 3 min 4 min 5 min
105
100
99 О СП t & gt-
85
80 4 /
75 1 /
70 I
2 группа
1 min 2 min 3 min 4 min 5 min
Рис. 2. Динамика показателя энергетической стоимости работоспособности на треке
(в % от максимального). Условные обозначения: 1 — скорость, 2 -по ЧСС, 3- по О2, 4 — по кислородному пульсу.
грузки в естественных условиях является одним из важных факторов способствующим поддержанию высокой скорости в командной гонке, что необходимо учитывать при комплектовании команды. состояние организма спортсмена.
Выводы.
На основании анализа динамики показателя энергетической стоимости работоспособности при выполнении специальной нагрузки в лабораторных и естественных условиях, можно сделать следующие выводы:
1 Сопоставление показателя работоспособности (мощность, скорость) с показателями частоты сердечных сокращений, потребления кислорода и кислородного пульса дает возможность определить показатели энергетической стоимости работоспособности организма велосипедистов в лабораторных и естественных условиях.
2. Анализ динамики показателя энергетической стоимости выполнения специальной физической нагрузки в естественных условиях (тест на треке на дистанции 4000 м) показал, что высокий уровень работоспособности определяют показатели потребления кислорода, частоты сердечных сокращений и кислородного пульса на последней минуте теста.
4. При формировании состава велосипедистов для командной гонки преследования на треке необходимо учитывать показатель энергетической стоимости работоспособности каждого спортсмена в различных фазах выполнения специальной физической нагрузки.
Дальнейшие исследования предполагается провести с использованием системы в естествен-
ных условиях тренировочной и соревновательной деятельности, что расширит возможности повышения качества тренировочного процесса и эффективности использования функциональных возможностей организма спортсменов для достижения высоких результатов на соревнованиях.
Литература
1. Кiрieнко М.П., Осадчий В. П., Шпак Т. В., Павлш А.1. Визначен-ня рiвня спещально! шдготовленост та функцюнальних мож-ливостей велосипедиста високого класу в умовах модельно-цшьово! побудови тренувального заняття //Актуальш проблеми фiзичноl культури i спорту. Зб. наук. пр.- К.: ДНД1ФКС, 2004. — № 4. — С. 42−49.
2. Шпак Т. В., Кiрieнко М. П. Провщш фактори проявiв функцюнальних можливостей оргашзму велосипедиста // Актуальш проблеми фiзичноl культури i спорту. Зб. наук. пр. -К.: ДНД1ФКС, 2005. — № 8−9. — С. 67−71.
3. Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практическое приложение. -К.: Олимпийская литература, 2004. — С. 559−600.
4. Физиологическое тестирование спортсменов высокого класса (под ред. Дж. Дункана Мак-Дугалла, Говарда Э. Уэнгера, Говар -да Дж. Грина. К.: Олимпийская литература, 1998. — С. 119−190.
5. Astrand P.O., Rodahl K. (1986). Textbook of work physiology. New York: McGraw-Hill
6. Bouchard C. (1986). Genetics of aerobic power and capacity. R.W. Malina, C. Bouchard (Eds). Sport and human genetics. -Champain, IL: Human Kinetics.
7. Broker J.P., Kyle C.R. and Burke. Racing cyclist power requirements in the 4000-m individual and team pursuits. Med. Sci. Sports Exerc. 31: 1677−1685, 1999.
8. Craig N.P., K.I. Norton, P.C. Bourdon, et al. Aerobic and anaerobic indices contributing to track endurance cycling performance. Eur.J. Appl. Physiol. & amp- Occupational physiol. 67: 150−158,1993/
9. Capelli, C., F. Schena, P. Zamparo, A.D. Monte, M. Faina, and P.E. Di Prampero. Energetics of best performance in track cycling. Med. Sci. Sports Exerc. 30: 614−624, 1998
10. Schumacher, Y.O. and P. Muller. The 4000-m team pursuit cycling world record: theoretical and practical aspects. Med. Sci. Sports Exerc. Vol. 34, No 6 pp. 1029−1036, 2002.
Надшшла до редакцй 05. 06. 2009р.
kirienko@dndifks. org. ua
ОСОБЛИВОСТ1 ПОТУЖНОСТ1 ЕЕГ ПРИ РОЗУМОВ1И Д1ЯЛЬНОСТ1 У ПОЛЕЗАЛЕЖНИХ I ПО-
ЛЕНЕЗАЛЕЖНИХ ДОСЛ1ДЖУВАНИХ
Козачук Н. О.
Волинський нацюнальний унiверситет iменi Лесi Укра! нки
Анотащя. Вивчалась динамжа потужност основних рштшв електроенцефалограми в сташ спокою та шд час розумово! д1яльност1 залежно вщ когштивного стилю дослвджуваних. Встановлено, що у полезалежних дослвджуваних бшьше виражеш ЕЕГ-реакцп, пов'-язаш з готов-шстю до сприйняття стимушв: генератзоване зниження потужност альфа- i бета-ритму та зниження потужност тета- i дельта-ритму у задньо-асощативних дiлянках. У поленезалежних дослвджуваних бiльше виражена динамжа потужностi основних ритмiв ЕЕГ при переходi вiд стану спокою до розумово! дiяльностi.
Ключов1 слова: полезалежшсть, поленезалежнiсть, потужнiсть, електроенцефалограма.
Аннотация. Козачук Н. А. Особенности мощности ЭЭГ во время умственной деятельности у полезависимых и поленезависимых испытуемых. Изучалась динамика мощности основных ритмов электроэнцефалограммы в состоянии покоя и во время умственной деятельности в зависимости от когнитивного стиля испытуемых. Установлено, что у полезависимых испытуемых больше выражены ЭЭГ-реакции, связанные с готовностью к восприятию стимулов: генерализированное снижение мощности альфа- и бета-ритма и снижение мощности тета- и дельта-ритма в задне-асоциативных участках. У поленезависимых испытуемых больше выражена динамика мощности основных ритмов ЭЭГ при переходе от состояния покоя к умственной деятельности. Ключевые слова: полезависимость, поленезависимость, мощность, электроэнцефалограмма.
Annotation. Kozachuk N.O. EEG power features of field-dependent and field-independent subjects during intellectual activity. Basic elec-troencephalographic rhythms power dynamics were studied during rest state and intellectual activity depending on observed persons cognitive style. It was shown, that field-dependent subjects have more expressed EEG-reactions, related to stimulus perception readiness: generalized alpha- and beta-rhythm power decrease, and decrease of theta- and delta-rhythm power in posterior associative areas. Field-independent subjects have more expressed power dynamics of basic EEG rhythms during state changes. Keywords: field-dependence, field-independence, power, electroencephalography.
Вступ.
Полезалежшсть-поленезалежшсть входить до групи когштивних стилiв, яш складають основу феноменологи стильового тдходу. У вузькому розумшш слова — це здатшсть виокремлювати просту деталь у складнш фиург В широкому ж значенш — це показник рiвня психолопчно! диференщацп, а, отже, i характеру тзнавально! спрямованосп суб'-екта [4].
Так особливосп когштивно! сфери дослвджу-ваних, на нашу думку, можуть впливати на формуван-ня нейрофiзiологiчного мехашзму реалiзацi! певного типу розумово! дiяльностi.
Робота виконана за планом НДР Волинського нацюнального ушверситету iменi Лей Укра! нки.
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Метою до^дження стало виявлення ввдмш-ностей показник1 В потужносп основних ритмiв ЕЕГ у полезалежних i поленезалежних дослiджуваних в сташ спокою та пiд час розумово! дiяльностi конвергентного i дивергентного типу.
Для визначення когштивного стилю була вико-ристана методика «Включеш фiгури». Дослiджуванi повиннi були визначити, який iз п'-яти елементiв включений в складну фiгуру. Загалом було запропоновано 30 складних фиур. Полезалежнiсть-поленезалежнiсть визначалась як спiввiдношення (I) юлькосп правиль-них вiдповiдей (Ы) до часу (1) виконання всього тесту. Чим бiльше правильних ввдповвдей i менше час виконання завдання, тим бшьше виражена поленезалеж-шсть. В нашому дослiдженнi представлен ЕЕГ-данi дослiджуваних з яскраво вираженими характеристиками поленезалежностi (1& gt-2,5) i полезалежностi (1& lt-1,0), як1 i склали вiдповiднi групи: полезалежнi (ПЗ) i по-ленезалежнi (ПНЗ). До кожно! групи входило 4 особи чоловiчо! i 3 особи ж1ночо! статi. Всi дослiджуванi праворук1- вж 18−21 рiк. Продуктивнiсть та орипналь-нiсть виконання завдань пiд час формування груп дослвджуваних не враховувалась.
Реестрацш електрично! активностi кори головного мозку здiйснювали за допомогою апаратно-
© Козачук Н. О., 2009
програмного комплексу «НейроКом», розробленого науково-техшчним центром радюелектронних медич-них прилад1 В i технологш «ХА1-Медика» Нацюналь-ного аерокосм1чного ушверситету «ХА1» (сввдоцтво про державну реeстрацiю № 6038/2007 ввд 26 йчня 2007 року) в сташ спокою 1з заплющеними i розплю-щеними очима та тд час виконання завдань конвергентного i дивергентного типу [2].
При запис ЕЕГ акгивш електроди розмщува-лись за мiжнародною системою 10/20 у дев'-ятнадцяти точках на скальт голови. Реестращя здшснювалась монополярно, в якост1 референтних використовува-лись вушш електроди. Фшьтри високих частот вста-новлювались на 50 Гц, низьких — 0,1 Гц. Для кожного ввдведення методом швидкого перетворення Фур'-е були отримаш значення потужност1 (мкВ2) ЕЕГ в час-тотних д1апазонах: дельта (0,5−4 Гц), тета (4−8 Гц), альфа (8−13 Гц), бета (13−30 Гц) ритадв.
Отримаш результати були опрацьоваш з ви-користанням стандартних метод1 В параметрич-но! (t-критерiй Стьюдента) та непараметрично! (W-критерiй Вшкоксона) статистики. Вказаш процедури обчислювались в MS Excel 2003.
Результати дослщження
В результат! проведеного анал1зу встановлено, що спок1йне споглядання пор1вняно з1 станом спокою! з заплющеними очима характеризувалось у полезалежних дослвджуваних генерал1зованим зниженням потужност1 альфа- i бета-ритму в та зниженням по-тужност1 дельта- i тета-ритму у задньоасоцативних дшянках- в поленезалежних — зниженням потужност1 альфа- i бета-ритму в задньоасощативних дшянках (рис. 1).
Виконання конвергентного i дивергентного завдань пор1вняно з1 станом спокою 1з заплющеними очима у полезалежних дослвджуваних супрово-джувалось генерал1зованим зниженням потужносп альфа-ритму. Змши потужносп тета-ритму були виражеш пльки при дивергентному мисленш. У поленезалежних дослвджуваних пор1вняння таких же екс-периментальних ситуацш характеризувалось меншою
Рис. 1. Змти потужностi порiвняно зi станом спокою 1з заплющеними очима. Трикутник з вершиною доверху сввдчить про зростання потужностО ритму, з вершиною донизу — про зниження. ПЗ — группа дослОджуваних з полезалежним когнОтивним стилем, ПНЗ — група дослiджуваних з поленезалеж-ним когнОтивним стилем.
к1льк1стю зон кори, в яких зменшувалась потужнiсть альфа-ритму. Крiм того пiд час виконання конвергентного завдання порiвняно зi станом спокою iз заплющеними очима зростала потужнiсть тета-ритму в ла-теральних лобних дiлянках обох швкуль.
Порiвняння розумово! дiяльностi зi станом спокою з розплющеними очима виявило бiльшу динамiку потужносп у поленезалежних дослiджуваних. Ви-конання конверегентного завдання характеризува-лось зростанням потужностi тета-ритму широко по скальпу, альфа-ритму в префронтальних лобних i правiй латеральнiй лобнiй донках. Крiм того в цiй груш спостерталось зростання потужностi дельта-ритму в тш'-янш i потиличнiй зонах лОво! пiвкулi та центральнiй, задньо-скроневш i латеральнiй лобнiй зонах право! пiвкулi (рис. 2).
Переход вод виконання конвергентного завдання до дивергентного не виявив статистично достовОр-них змiн потужностi в обох групах.
Загально вiдомим е те, що готовнiсть до дОяль-носп i сама дiяльнiсть може забезпечуватись змiною ЕЕГ-патернiв в рiзних частотних дiапазонах. Напри-клад, спрямованiсть уваги дослОджуваних на отри-мання зорово! iнформацi! ззовнi проявляеться десинх-рошзащею альфа-ритму [9]. Процес активно! обробки шформацп пов'-язаний з односпрямованим зниження потужносп альфа- i бета-ритмiв [5]. Концентращя уваги i очiкування стимулу може забезпечуватись i шляхом зниження потужносп тета-ритму [6, 7]. При чому досить часто достатньо одного i з цих механiзмiв для досягнення оптимального рiвня уваги, необхщно-го для адекватного сприйняття стимулiв i ефективно!
розумово! дiяльностi. Виявлена нами динашка потуж-ностi сввдчить про те, що у оаб з рiзними когштив-ними стилями цей мехашзм вiдмiнний. У полезалеж-них дослОджуваних висока готовнiсть до сприйняття зовшшшх сигналiв, на нашу думку, здшснюеться за принципом надлишковосп, оск1льки проявляеться в зниженнi потужносп не тшьки альфа-, а й бета- i тета-ритму. Крiм того у полезалежних дослiджуваних слабо виражена динамiка потужностi пов'-язана, з змь ною функцiонального стану, що може сввдчити про стабiльнiсть мислительних стратегш.
На нашу думку, у поленезалежних дослоджуваних готовшсть до дiяльностi реалiзуеться за рахунок бiльш «економних» механiзмiв. А бiльше вираженi змши показник1 В потужностi дослiджуваних ритмiв при переходi вод однiе! експериментально! ситуацп до друго!, очевидно, свОдчать про бОльш гнучк1 мис-лительнi стратеги.
Серед отриманих результатiв заслуговуе на увагу зростання потужностi тета- i дельта-ритму у поленезалежних дослоджуваних под час виконання конвергентного завдання. Очевидно, !м важче працювати в умовах заданого алгоритму i дефiциту часу, що й ви-кликае бiльшi затрати енергi! (збОльшення потужностi тета-ритму). ВОдомо, що в ефективносп навчання поленезалежних оаб провщну роль вiдiгрaе внутрiшня мотиващя [4]. Под час розумово! дiяльностi конвергентного типу, коли необходно дОяти в межах строго визначеного «ментального поля», досить важливе значення мае внутрОшня мотивацОя на отримання ви-сокого результату поточно! дОяльносп (зростання по-тужностО дельта-активностО) [1].
Рис. 2. Змти потужностI при поргвнянт виконання завдань м1ж собою та з1 станом спокою з розплющени-
ми очима.
Позначеш змши в донках першо! iз порiвнюваних експериментальних ситуацш. 1 — виконання конвергентного завдання порiвняно зi станом спокою з розплющеними очима, 2 — виконання дивергентного завдання порiвняно зi станом спокою з розплющеними очима, 3 — виконання дивергентного завдання порiвняно з кон-вергетним. ПЗ — группа дослщжуваних з полезалежним когнiтивним стилем, ПНЗ — група дослвджуваних з поленезалежним когнiтивним стилем.
Поленезалежнi дослiджуванi схильш контр-олювати вплив зорових вражень за рахунок опори на деякi внутрiшнi критерп [3, 4]. Нейрофiзiологiчним пiдтвердженням ще! психолопчно! характеристики людей з поленезалежним когнггивним стилем е зрос-тання альфа-активносп пiд час виконання конвергентного i дивергентного типу. Саме з екзальтащею альфа-активностi пов'-язують внутрiшню обробку (осмислення) шформацп [8, 9].
Вщсутшсть вiдмiнностей показник1 В потуж-ностi мiж конвергентним i дивергентним завданнями, очевидно, пов'-язана iз впливом факторiв, яш важко було врахувати в даному дослiдженнi. Висновки
1. ЕЕГ-реакцп, пов'-язаш з готовнiстю до сприйняття
стимулiв, бiльше вираженi у полезалежних дослщжуваних i проявляються у генерал1зованому зниженш потужностi альфа- i бета-ритму та зниженш потужностi тета- i дельта-ритму у задньо-асощативних дiлянках.
2. Динашка потужностi основних ритмiв ЕЕГ при
переходi ввд стану спокою до розумово! дiяльностi залежить вiд когнитивного стилю дослiджуваних i бiльше виражена у поленезалежних людей.
3. Потужшсть основних ритмiв ЕЕГ при виконанш
конвергентного i диверегентного завдань не вiдрiзнялась в обох групах незалежно вiд когiтивного стилю досл1джуваних.
Подальшi дослiдження передбачаеться провести в напрямку вивчення iнших проблем особливостей розумово1 дiяльностi у полезалежних i поленезалежних дослiджуваних.
Лiтература
1. Князев Г. Г. Осцилляции мозга и поведение человека: эволюционный подход // Методологические проблемы современной психологии: иллюзии и реальность. Материалы Сибирского психологического форума 16−18 сентября 2004 г. — Томск: Том -ский государственный университет, 2004. — 570−576.
2. Коцан 1.Я., Козачук Н. О., Кутрш Л. В. Змши когерентной альфа-ритму при дивергентному мисленш залежно вщ особиспсних характеристик дослщжуваних // Педагопка, психолопя та медико-бiологiчнi проблеми фiзичного вихован-ня i спорту: Харюв ХДАДМ (ХХПИ), 2009. — № 6. — С. 79−82.
3. Способности и склонности: Комплесное исследование / Под ред. Э.А. Голубевой- Науч. -исслед. ин-т общей и педагогической психологии Акад. пед. наук СССР. — М.: Педагогика, 1989.
— 200 с.
4. Холодная М. А. Когнитивные стили. О природе индивидуального ума. — 2-е изд. — СПб.: Питер, 2004. — 384 с.
5. Bastiaansen N.C.M., van der Linden M., ter Keurs M., Dijkstra T., Hag P. Theta responsen are involved in lexical-semantic retrieval during language processing // J. Cong. Neurosci. — 2005. — V. 17.
— P. 530−541.
6. Klimesch W. EEG alpha and theta oscillations reflect cognitive and memory performance: a rewiew and analysis // Brain Res. Brain Res. Rev. — 1999. — V. 29 (2−3). — P. 169−195.
7. Klimesch W., Doppelmayr M., Pachinger T., Russegger H. Event-related desynchronization in the alpha band and the processing of semantic information // Cognitive Brain Res. — 1997. — V. 6. — 2.
— P. 83−94.
8. Knyazev G.G. Motivation, emotion and their inhibitory control mirrored in brain oscillations // Neurosci. Biobehav. Rev. — 2007.
— 31 (3). — P. 377−395.
9. Ray W., Cole H.W. EEG alpha-activity reflects attentional demands and beta activity reflects emotional and cognitive processes // Science. — 1985. — V. 228. — P. 750.
Надшшла до редакцп 18. 06. 2009р. natashakozachuk@gmail. com
ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ДУХОВНИХ Ц1ННОСТЕЙ У МАЙБУТНЬОГО СПЕЦ1АЛ1СТА
Костик ?.В.
Переяслав-Хмельницький державний иедагопчний унiверситет iMeHi Григорiя Сковороди
Анотащя. Розкрито проблему формування духовних щнностей у майбутнього спещалюта вищого навчального закладу. Виявлено соц1ально-економ1чн1 чинники, яю впливають на якють подготовки майбутшх спещалк™ та формування духовност у них. Визначено, що проблема духовно-штелектуального становлення особистосп потребуе одночасного поступового та системного застосування всього комплексу професшних п1дход1 В сучасно! педагопки, метод1 В та принцишв виховання.
Ключов1 слова: духовш цшносп, професшш якост особистостО виховний процес у вищому навчальному закладО
Аннотация. Костик Е. В. Проблема формирования духовных ценностей у будущих специалистов. Раскрывается проблема формирования духовных ценностей у будущего специалиста высшего учебного заведения. Выявлены социально-экономические факторы, которые влияют на качество подготовки будущих специалистов и формирования духовности у них. Определено, что проблема духовно-интеллектуального становления личности нуждается в одновременном постепенном и системном применении всего комплекса профессиональных подходов современной педагогики, методов и принципов воспитания.
Ключевые слова: духовные ценности, профессиональные качества личности, воспитательный процесс в высшем учебном заведении. Annotation. Kostyk Y.V. Problem of forming spiritual values at future specialists. Exposes the problem of forming spiritual values at the future specialist of higher educational establishment. In the process of research social and economical factors which influence on quality of preparation of future specialists and forming of spirituality at them are exposed. It is certain that the problem of the spiritually-intellectual becoming of personality needs simultaneous gradual and system application of all complex of professional approaches of modern pedagogics, methods and principles of education.
Key words: spiritual values, professional qualities of personality, educating process in higher educational establishment.
Вступ.
Проблема якостО подготовки майбутнього спещалОста на сьогодш е актуальним. Зумовлена вона тим, що бшьшють вишОв готуючи фахОвщв до професшно! дОяльностО хотОли б бачити сво! х вихованщв конкурен-тоспроможними на ринку пращ. Проте молодО спеща-лОсти не завжди виправдовують сподОвання педагопв. Переважно бОльшОсть молодих людей вишу вже мають певнО вади (у моральному, культурному та духовному розвитку), котрО впливають на професОйно-якОсний показник майбутнього спещалОста. Це сводчить про те, що у навчальних закладах застарОли методи, при-йоми, принципи виховання, тобто системний тдход, який е причиною таких наслОдкОв.
Зазначена проблема турбувала багатьох вь домих науковщв, фшософОв, педагопв, психолопв, яко зробили значний внесок в розробку проблем духовно-морального виховання шдлитав та студент-сько! молодО.
Питання виховання духовностО особистосп великого значення надавали вОдомО укра! нськО педагоги (Г. Ващенко, Б. Гршченко, О. Духнович, В.О. Сухом-линський), вичизняш вчеш духовну культуру розгля-дають як процес гумашзацп природи та суспшьства, само! людини, та як сутнОсть духовного розвитку, особливостО органОзацО! духовного виховання особистосп (I. Бех, I. Зязюн, О. Сухомлинська, О. Виговська, О. Олексюк, Г. Шевченко, М. ?втух та Он.), у працях фОлософського спрямування, духовшсть як сферу осмислення дОйсностО, в яких достатньо повно розро-блено питання щнностей моралО О культури (М. Бах-тОн, П. Юркевич, В. Андрущенко, В.М. БаранОвський, Л. Буева, Л. Губерський, В. Кремень, А. Комарова, Б. Кримський, С. Пролеев.), професшно-психолопчна спрямованОсть особистостО майбутнього вчителя (I. Бех, С. Яремчук), естетичне в духовному житп су-часного студента (Н. Богданова).
З огляду на науковО працО невиршеним питан-ням залишаеться проблема формування духовних щнностей та! х вплив на подготовку майбутнього спещалОста.
Дослщження проводилось в рамках кафедраль-
но! теми & quot-Ду. ховнють особистостО: методологоя, теорОя © Костик е.В., 2009
О практика& quot- над якою працюе кафедра педагопки духовностО Сходноукранського нащонального унОверси-тету ОменО Володимира Даля (м. Луганськ).
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Завдання роботи — на основО вивчення психолого-педагопчно! лОтератури та Онших джерел, дослОдити проблему формування духовних щнностей у майбутнього спещалОста, та! х вплив на формування професшних та культурно-духовних якостей особистостО.
Результати дослвдження.
Сьогодення вимагае вОд вищо! школи пОдготовки не просто висококвалОфОкованих випускникОв, а фа-хОвцОв Оз високим рОвнем Онтелектуального й духовного розвитку, нацОонально сводомих громадян-патрОотОв, носО! в нових соцОальних цОнностей. Для того, щоб пОдготувати майбутнього спещалОста до професшно! дОяльностО, потрОбно не лише звертати увагу на про-фесОйнО здОбностО у його галузО, але й на вихованОсть, що включае духовнО цОнностО.
Зокрема звертаючи увагу на виховання молодО у вищих навчальних закладах, ми спостерОгаемо, що на сучасному етапО молодь втрачае духовнО цОнностО. Так, як духовне життя переважно охоплюе процеси виховання, освОти, науки, культури, лОтератури, мисте-цтва О вОдображаеться в поглядах, думках, концепцОях, суспОльних процесах О явищах, у реалОзацО! духовних потреб та штерейв людини. Як видОляе М. Бахтш, духовнО цОнностО — це те в наущ, моралО, мистецтвО, що об'-ективно потрОбне, корисне для суспшьства О для розвитку особи [2, 81−82].
Особливого значення у формуванш духовних щнностей студентсько! молодО набувае культура (духовна, педагопчна, професшна культура особистос-тО). ЗвОдси можна визначити психолого-педагогОчнО аспекти духовних цОнностей, а саме — це особистОснО якостО високодуховно! людини, якО спонукають, регу-люють високодуховш вчинки, поведОнку, е предметом !! розвитку та саморозвитку, пОдготовки до нових вер-шинних досягнень — як суб'-ективних, для себе, так О об'-ективних, для людства.
ЗазначенО аспекти залежать вОд факторОв, якО впливають на формування особистостО. Тому, фор-
мування особистосл — безперервний i надзвичайно складний процес, у якому дiе багато факторiв. Осо-бистiсть розвиваеться в процесi 11 соцiалiзацil, вихо-вання й саморозвитку.? три групи обставин, за яких вщбуваеться соцiалiзацiя. Це:
— макрофактори: суспшьство, держава, планета, свiт i навиъ космос-
— мезофактори: етнокультурнi умови й тип поселения, де живе i розвиваеться людина-
— мшрофактори (сiм'-я, дитячий садок, школа, позашшльш виховнi заклади, релiгiйнi оргашзаци, товариства ровесников, засоби масово1 комушкацп та iншi iнститути виховання) [1, 32].
1з проведеного короткого огляду деяких факто-рiв, як1 впливають на формування особистостi, видно, якими складними вони е для формування послвдовних свiтоглядних та iнших духовних пiдвалин молодо1 лю-дини. З огляду на цю складшсть важко перебiлъшити роль вищого навчального закладу в такому формуван-нi та в створенш потужного iнтелектуального потен-цiалу для потреб подальшого економiчного й полггач-ного зростання держави.
Навчально-виховний процес вищого навчаль-ного закладу переважно спрямований на шзнавальш можливосп студента i тому поза увагою залишаеться особистiсть, яка формуеться. У той же час свггогляд-нi питання для студента е серйозною життевою проблемою, яку вш вирiшуе, обираючи концепцiю свого життя. Тому, перед вищими навчальними закладами повинно вирiшуватися складне завдання — виховання всебiчноl, гармоншно1 особистосп, гiдного грома-дянина свое1 держави, зокрема майбутнього спеща-лiста з сформованими професшними та духовними якостями.
Основш завдання, якi повиннi стояти перед ке-рiвниками з виховно1 роботи щодо виховання та формування особистюних якостей майбутшх фахiвцiв ви-дiляемо так1:
1. Розвиток високого професiоналiзму, який включае глибок1 спещальш знання i широку гумань тарну подготовку, здiбнiсть до самостiйного мислен-ня, прийняття нестандартних, оригiналъних ршень.
2. Формування духовностi, яка передбачае становлення високо1 моральностi з одночасним праг-ненням лiквiдувати iнфантилiзм, утриманство, бай-дуж1сть, сформувати почуття колективiзму, вмiння працювати у командi, здатшсть до розвитку високих естетичних смашв та iдеалiв [4, 50].
На основi вказаних завдань виховно1 роботи необхвдно продумати й системний шдхвд у студент-ському середовищi. Значущють тако1 роботи визна-чаеться вжом контингенту, який навчаеться у ВНЗ. Саме на цю пору припадае перюд активного житте-вого i духовно-морального становлення молодих осiб, коли вони вперше зштовхуються з незнайомим свь том складних вiдносин i мають потребу у правильних орiентирах.
Головною фiгурою у вищих навчальних закладах, яка активно впливае на особистють студента, е викладач. У сучасних умовах вш повинен не тшьки
ознайомлювати молодих людей з новими знаннями, а й прилучати! х до культури, допомагати орiентувати-ся в нiй. Н. Г. Чибюова наголошуе на тому, що сьогод-нi не ва викладачi готовi виконувати цю роль, не вс обiзнанi й володшть сучасними методиками викла-дання, можуть органiзовувати навчально-виховний процес так, як цього потребуе час. Бшьшють викла-дачiв сформувалася в радянськi часи, дехто з них зм^ перебудуватися, засво1ти сучаснi духовнi засади й працювати по-новому, використовуючи шновацш-ш навчально-виховнi технологи. Але навiть п, як1 повсякчас удосконалюють свою викладацьку дiяль-нiсть, потребують допомоги з боку держави, зокрема Мшютерства освгга та науки Укра1ни, АПН Украши [9, 138]. Тому, реалiзацiя завдань виховання у сту-дентських групах повинна здiйснюватися через iн-ститут кураторiв, що допоможе викладачу оргашзува-ти виховний процес. Дiяльнiсть куратора спрямована на здобуття молодою людиною сощального досв1ду поведiнки, формування нацюнально1 самосвiдомос-тi, цiннiсних орiентацiй та розвиток iндивiдуальних якостей майбутнього фахiвця.
Розвиток особистостi студента здiйснюеться в рiзних напрямках:
1. формування щейно1 спрямованостi, професiйноl
орiентацil,
2. професiоналiзацiя псих1чних процесiв,
3. п1двищення вщповвдальносп, зросту загально1
зрiлостi i стшкосп,
4. п1двищення питомо1 ваги самовиховання в форму-
ваннi досв1ду i якостей.
На психолого-педагогiчному рiвнi в структурi особистостi видiляють таку сукупшсть елементiв, як1 впливають на И формування:
• морально-вольовi якостi, яш грунтуються на гли-
бокiй людяносп, громадянськостi, працелюбствi, волi i цшеспрямованостц
• iнтелект, який вмiщуе шзнавальну активнiсть осо-
бистостi, И здатшсть до виршення творчих задач, культуру розумово1 працi-
• почуття краси як високу емоцiйну культуру, розви-
ток творчо1 уяви, здатнiсть для внесення в свiй та оточуючий свiт естетично1 культури-
• здоров'-я, яке передбачае високий рiвень фiзичноl
культури, здатнiсть до витримки тривалих розу-мових i фiзичних навантажень, потреба в фiзич-ному самовдосконаленш [3].
У сучасному навчальному закладi вiд виклада-ча, вiд рiвня його професiйноl майстерностi, ерудицil, професшно1 i загально1 культури залежить виховання та формування у студенпв нацюнально1 свiдомостi, духовно1 культури та професшних якостей майбутнього фахiвця. Адже, духовна культура освiти — це узагальнена iнтеграцiйна громадська свiдомiсть, це загальнолюдська пам'-ять, що зберегла до нас надзвичайно цшш думки, гуманшсть минулих вiкiв. Духовна культура окремо1 людини (в тому числ^ i викладача) — це наявшсть рiзноманiтних форм вiдображення дiй-сносп в особистiй свiдомостi [7, 127]. Духовна культура викладача повинна являти собою сплав наукових
знань, моралО О почуттОв. Тому, можна навести чима-ло прикладОв, коли добре освОченО й поОнформованО люди не лише не можуть або не хочуть узгоджувати сво! дО! Оз завченими в школО моральними Остинами, а й використовують власнО ОнтелектуальнО надбання у вОдверто антисоцОальних цОлях. I давно стало ба-нальним твердження, що для того, щоб перетворити дитину на Остоту сощальну й моральну, недостатньо звертатись лише до !! Онтелекту. Треба, щоб увесь пси-хОчний, розумовий О фОзичний потенцОал особистостО, насамперед !! глибиннО почуття й нахили, формувався в активному освоенш, взаемодп з нагромадженим сус-пОльством моральним О соцОальним досвОдом.
ОрганОзовуючи виховний процес у загально-освОтнОх навчальних закладах, педагоги недостатньо враховують можливостО й природнО задатки особис-тостО: на противагу суттевим змОнам у змОстО вихован-ня, наповнення його благородними Одеями вони орОен-туються лише на часткове його оновлення- повОльно впроваджують активш форми позаурочно! дОяльнос-тО- виховш заходи не мають глибоко! шзнавально!, розвивально! основи, не сприяють формуванню в па-молодО почуття доброти, чуйностО, милосердя, терпи-мостО, взаемоповаги, спОвпереживання, толерантностО тощо [6, 29].
НеобхОдно враховувати та розвивати у студент-сько! молодО професОйнО та особистО якостО, якО форму-ють духовнО цОнностО майбутнього спещалОста. Зокре-ма, до професшних якостей можна вОднести: умОння бачити перспективу, вирОшувати технОчнО проблеми, пОдбирати кадри, мотивувати людей до працО, вОдсто-ювати штереси колективу, керувати виробництвом. При цьому необхОдно знати новО технологО! та орга-нОзацО! виробництва, економОку, право, психологОю та педагопку, теорою управлОння. Формуючи та розви-ваючи професОйнО якостО ми не можемо обОйтися без вже сформованих особистюних якостей, тому видОля-емо так1 з них: психолопчш — пам'-ять, увага, реакцоя, кмОтливОсть, воля, витриманОсть тощо, та моральнО — ввОчливОсть, справедливость, чеснОсть, тактовшсть, чуйнОсть, самокритичнОсть О т. д.
ТакО якостО впливають на формування та ста-новлення особистостО на удосконалення !! професОй-ного рОвня. Але, проблема духовно-Онтелектуального становлення особистостО потребуе одночасного посту-пового та системного застосування всього комплексу професОйних пОдходОв сучасно! педагогОки. Зазначимо! х за I. Лустенком [5].
Цнтсний пiдхiд — культивування гумашстич-них цОнностей, орОентирОв, якО втОлюють нацОональнО й загальнолюдсьш цОнностО духовного життя суспшь-ства та становлять одну з його сутшсних основ.
Особисткний пiдхiд — визнання суб'-ектами освОтнього процесу не учня як такого (ОндивОда), а його особистостО як «найвищого в людинО» з проекцОею в майбутне: «особистОсть у минулому — особистОсть нинО — особистОсть у майбутньому». ОсобистОсно-цОннОсний пОдхОд — це утвердження особистостО най-вищою цшшстю буття, навколо яко! групуеться решта суспОльних прОоритетОв- навОть Остина при цьому е не
метою, а засобом розвитку особистостО.
Середовищний пiдхiд — створення системи по-трОбних освгтшх умов (збагаченого освОтнього серед-овища): усводомлення цОлей дОяльностО- культивування моральних цОнностей, що сприятимуть засвоенню учнем особистОсно й соцОально значущих способОв дОяльностО.
Континiумний пiдхiд — розумОння освОти як ед-ностО процесОв навчання, виховання, самовиховання, соцОалОзацО!, тобто як едностО всОх процесОв, як1 «ство-рюють» особистОсть.
Синергетичний пiдхiд — методика надавання людинО якнайбОльше можливостей для саморозвитку в межах соцОокультурних норм. ЦО можливостО багато в чому мають випадковий характер. Завданням освОти в цьому контекстО е залучення особистостО до сощаль-ного й гуманОстичного шляху Г! можливого розвитку.
Дiяльнiсний пiдхiд — навчання та виховання в контекстО особистОсного пОдходу, як породження за-соби дОяльностО, формування суб'-ектностО учшв (студентОв) у процесО! х залучення до спещальних, вод-поводних щлям О сутностО особистОсно орОентовано! освОти психолого-педагопчних технологОй. Щоб бути суб'-ектом навчально! дояльносп, учень (студент) на-самперед мае оволодОти основними !! етапами- ними е: орОентацОя — визначення мети — планування — ви-конання — контроль — корекцОя — оцОнювання.
Ствчуттевий пiдхiд — подолання ввдчуження в освОтО створенням умов для присвоення людиною свое! родово! сутностО в контекстО освОтньо! пращ, коли вона братиме в нш повноцшну участь. Це ста-неться лише тодО, коли учень (студент) буде суб'-ектом дОяльностО й мОжособистОсних стосункОв у контекстО освОти, коли вОн почне розумОти сутне як повиннОсть стосовно себе.
ПОдходи котрО запропонованО I. Лустенком до-цОльно застосовувати у школах, коледжах, технОкумах, вищих навчальних закладах. Вони, на нашу думку, до-поможуть якнайкраще зрозумОти ОндиводуальнО риси кожно! особистостО для того, щоб сформувати у них професОйнО якостО.
Поеднуючи зазначенО професОйнО та особистОснО якостО кожно! особистостО, ми зможемо за допомогою зазначених пОдходОв розвивати та формувати духовнО цОнностО майбутнього фахОвця.
У процесО виховання духовностО високо! моралО й толерантностО майбутшх спецОалОстОв слод створю-вати сприятливО умови для формування та розвитку особистостО. Адже духовно-моральна культура сус-пОльства у значнОй мОрО О, перш за все, зумовлюеть-ся духовною культурою вчителя, який е довОреною особою О повноважним представником суспОльства О держави в системО освОти. ЗвОдси випливае одне з най-актуальнОших О найважливОших завдань освОти — правильно визначити моральну О духовну орОентацОю пОд-ростаючого поколОння, що е запорукою майбутнього розвитку укра! нсько! нацО!
Висновки.
Таким чином, формування духовних цОнностей у майбутшх спещалОспв повинно бути невОд'-емною
складовою навчально-виховного процесу ВНЗ. Так як, майбутнш спецiалiст повинен бути таким фахiв-цем, який не тшьки Mir би професiйно виконувати сво1 обов'-язки, а й бути всебiчно та гармонiйно розви-неною особиспстю, патрiотом нашо1 держави, котрий збереже духовш цiнностi накопиченнi украшським народом протягом багатьох столiть.
Подальшi дослщження передбачаеться провести у напрямку вивчення iнших проблем формування духовних цiнностей у майбутнiх спецiалiстiв, зокрема визначити критерп та рiвнi подготовки майбутнього спецiалiста у системi духовних щнностей.
Лггература:
1. Атрощенко Т. Культура ]шжнацюнального сшлкування в сту-дентському середовищ1 // Шлях освгти. — 2004. — № 2. — С. 31−35.
2. Бахтш М. Формування духовно-моральних орОентацш майбутшх робггничих кадр1в — учшв ПТУ / Вища освгга Укра! ни. — 2006. — № 4. — С. 80−86.
3. Гончаров С. М. Основи педагопчно! пращ [Електронний ресурс]: навч. поаб. для виклад. вищ. навч. закладiв. — Рiвне: Рiвненський державний технiчний унiверситет, 2000. — http: // nuwm. rv. ua
4. Драгомирова I. Концептуальш аспекти формування сучасного спещалюта /Вища школа. — 2002. — № 2−3. — С. 49−52.
5. Лустенко I. Школа як духовно-штелектуальне середовище // Шлях освгти. — 2006. — № 4. — С. 32−34.
6. Пархоменко 0. М. До питання оновлення парадигми виховання гумашстично спрямовано! особистостг шдлгтка /Педагопка i психологiя. — 2007. — № 1 (54). — С. 28−34.
7. Проказа А. Т., Гречка Е. А. Духовная культура личности учителя — предпосылки и залог прогрессивного преобразования образования // Щншсш прюритети у XXI столгт: Матерiали Мiжнародно! науково-практично! конференщ! 11−13 листопада 2003 р., м. Луганськ. — Ч. 1. — С. 126−130.
8. Роганова М. Виховання духовно! культури студентгв вищих на-вчальних закладгв // Ргдна школа. — 2007. — № 5. — С. 36−39.
9. Чибгсова Н. Г. Формування культурно! особистостг — завдання сучасно! освгти / Педагопка i психологгя. — 2002. — № 3 (36). — С. 135−139.
Надшшла до редакцп 05. 06. 2009р.
klio79@mail. ru
СТРУКТУРА ТЕХНИКО-ТАКТИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ВЫСОКОКВАЛИФИЦИРОВАННЫХ
ФУТБОЛИСТОВ РАЗНЫХ ИГРОВЫХ АМПЛУА
Костюкевич В. М.
Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского
Аннотация. Представлен анализ соревновательной деятельности команд высшей лиги Украины в период с 1991 по 2006 гг. Представлены модельные показатели технико-тактической деятельности высококвалифицированных футболистов. Определена структура технико-тактической деятельности футболистов разных амплуа. Выявлены особенности выполнения основных технических приемов в игре футболистами в зависимости от режимов координационной сложности.
Ключевые слова: футбол, амплуа, структура, технико-тактические действия, режимы координационной сложности.
Анотащя. Костюкевич В. М. Структура техшко-тактичноК даяльносп висококвал1ф1кованих футболктш р1зних 1грових амплуа.
Представлено аналiз змагально! дiяльностi команд вищо! лЬи Укра! ни в перiод з 1991 по 2006 р. Представлеш модельш показники техшко-тактично! дiяльностi висококвалiфiкованих футболiстiв. Визначена структура техшко-тактично! дiяльностi футболiстiв рiзних амплуа. Ви-явленi особливостi виконання основних техшчних прийомiв у грi футболiстами залежно вiд режимiв координацшно1 складностi. Ключов1 слова: футбол, амплуа, структура, техшко-тактичш ди, режими координацшно1 складности
Annotation. Kostyukevich V.M. Frame of technical tactical activity of competent football players of different game roles. The analysis of competitive activity of commands of the maximum league of Ukraine is presented to a period with 1991 on 2006. Is presented the model of technic-tactical performance of highly skilled footballers indicators. The structure of technic-tactical activity of footballers of different lines of business is certain. Found out the features of implementation of basic technical receptions in a game footballers depending on the modes of co-ordinating complication.
Keywords: football, line of business, structure, technic-tactical actions, modes of co-ordinating complication.
Введение.
Управление подготовкой высококвалифицированных спортсменов тесно связано с контролем и анализом соревновательной деятельности [1, 2, 5, 7]. Особенно эта проблема является актуальной для спортивных игр [4, 7], в которых выявление особенностей выполнения технико-тактических действий позволяет не только корректировать управленческие воздействия во время соревнований, но и более целенаправленно разрабатывать и внедрять в тренировочный процесс программы технико-тактической подготовки футболистов. В этом плане очень важно определить структуру технико-тактической деятельности футболистов, выполняющих в процессе игры различные функции, т. е. футболистов разных игровых амплуа. Несмотря на то, что соревновательная деятельность в футболе исследовалась достаточно многими специалистами [2, 3, 8 и др. ], целенаправленное изучение технико-тактической деятельности футболистов разных игровых амплуа, выявление особенностей этой деятельности с определением ее структуры практически не проводилось.
Работа выполнена на основании «Сводного плана научно-исследовательской работы в сфере физической культуры и спорта» Государственного комитета молодежной политики, спорта и туризма Украины на 2006−2010 гг. по теме 2.1. 11п «Оптимизация учебно-тренировочного процесса спортсменов в игровых видах спорта в годичном цикле подготовки» (номер государственной регистрации 0107Ш4 731).
Цель, задачи работы, материал и методы.
В данной работе рассматривается анализ выполнения основных игровых приемов высококвалифицированными футболистами в процессе официальных соревнований.
Для реализации целей работы применялись методы педагогических наблюдений, регистрации соревновательной деятельности, анализа видеоматериалов, математической статистики. Эти методы были использованы для решения двух основных задач данного исследования: определения структуры ТТД высококвалифицированных футболистов разных амплуа- определение модельных показателей сорев-
© Костюкевич В. М., 2009
новательной деятельности футболистов с учетом координационной сложности выполнения ТТД.
Результаты исследования и их обсуждение.
Структура ТТД футболистов разных амплуа была разработана на основании анализа соревновательной деятельности команд высшей лиги Украины в период с 1991 по 2006 гг. Анализировалась соревновательная деятельность футболистов разных амплуа с учетом выполнения остановок, ведения, обводок, передач (коротких, средних, длинных), перехватов, отборов, ударов по воротам (табл. 1). Структура ТТД разработана для семи амплуа: крайнего защитника, свободного центрального защитника, переднего центрального защитника, крайнего полузащитника, опорного полузащитника, центрального полузащитника, нападающего.
Рассмотрим выполнение основных ТТД футболистами разных амплуа. Остановки мяча в общей структуре игровых действий составляют от 21,5% (передний центральный защитник) до 29,4% (свободный центральный защитник). Ведение мяча большую часть составляет в структуре ТТД у крайнего полузащитника (12,7% от всех ТТД), центрального полузащитника (13,1%) и нападающего (15,6%). Это также касается и соотношение обводок, соответственно -12,0, 13,4 и 17,5%. На долю коротких и средних передач приходится 31,1 и 7,2% у крайнего защитника, 30,6 и 6,4% опорного полузащитника. Наименьшее соотношение коротких и средних передач находится в структуре крайнего полузащитника (24,4 и 8,8%) и нападающего (23,0 и 7,2%). Характерно соотношение выполнения длинных передач, так если для свободного и переднего центрального защитников они составляют 4,5 0 4,0%, то для центрального полузащитника и нападающего всего лишь 1,3 и 1,0% от всех ТТД. Как и следовало предположить, перехваты и отборы мяча более высокую долю составляют у защитников, соответственно: крайнего 12,0 и 5,5%, свободного -10,0 и 4,6% и переднего — 12,0 и 7,6%.
Следует, однако, обратить внимание, что для центрального полузащитника и нападающего, если перехваты составляют лишь 2,4 и 2,5% от всех ТТД, то на отборы выпадает соответственно 8,0 и 8,6%. То есть, на игроков этих амплуа возлагаются не только
атакующие, но и оборонительные действия. Угрожают воротам соперников посредством ударов по воротам соперников посредством ударов по воротам в наибольшей мере крайний полузащитник (2,2% от всех ТТД), центральный полузащитник и нападающий (2,9%).
Приведенная структура ТТД футболистов разных амплуа свидетельствует о необходимости индивидуализации тренировочного процесса.
Модельные показатели соревновательной деятельности с учетом координационной сложности выполнения ТТД
В процессе игры футболисты выполняют технико-тактические действия в разных условиях, которые характеризуются простой, средней и высокой координационной сложностью. Следовательно, учет лишь общего количества выполнения тех или иных ТТД не позволяет объективно оценить игру как каждого футболиста в отдельности, так и команды в целом.
Исходя из вышеизложенного, в последние пять лет, осуществлялась фиксация выполнения ТТД в трех режимах координационной сложности (РКС). Выполнение действий на месте, на удобной скорости передвижения характеризуется 1-м РКС- выполнение ТТД в движении, с ограничением в пространстве и времени — 2-м РКС- выполнение ТТД в условиях активной помехи со стороны соперника — 3-м РКС. Подобный методический подход при анализе соревновательной деятельности позволяет более целенаправленно разрабатывать тренировочные программы технико-тактической подготовки футболистов.
Кроме учета выполнения ТТД в разных РКС был применен несколько иной подход при фиксации передач мяча. Анализ выполнения передач лишь по признаку расстояния от пасующего до принимающего мяч не является вполне объективным. Передача — это тактический ход, посредством которого команда контролирует мяч. В зависимости от игровой ситуации тактический ход посредством передачи осуществляется с целью удержать мяч, развить или обострить атакующие действия. То есть, в зависимости от того, с какой целью футболист выполняет передачу мяча, можно их классифицировать как удерживающие, раз-
вивающие и обостряющие.
Количественные модельные показатели выполнения ТТД футболистами разных амплуа с учетом режимов координационной сложности представлены в табл. 2.
Показаны данные футболистов семи игровых амплуа: крайнего защитника, свободного переднего защитника, переднего центрального защитника, крайнего полузащитника, центрального полузащитника и нападающего.
Анализировались выполнение футболистами этих амплуа остановок, передач, ведения, обводок, отборов, перехватов, единоборств, ударов по воротам.
Остановки мяча. В 1-м РКС больше выполняют крайний защитник — 2,3 ± 1,7, свободный центральный защитник — 5,6 ± 2,4 и передний центральный защитник — 3,9 ± 1,1. Игроки других амплуа принимают мяч в 1-м РКС значительно реже от 0,1 (нападающий) до 1,0 (опорный полузащитник). Принимать мяч во 2-м РКС характерно для центрального полузащитника (21,2 ± 4,7), крайнего полузащитника (17,5 ± 3,4) и крайнего защитника (14,1 ± 5,8). В 3-м РКС в большей степени останавливают мяч нападающий (14,6 ± 5,3), центральный (11,0 ± 2,9) и крайний (7,1 ± 2,4) полузащитник.
Передачи мяча. Футболисты всех амплуа наибольшее количество передач выполняют во 2-м РКС. В этом режиме в основном выполняются развивающие передачи: от 6,5 ± 1,7 (нападающий) до 21,3 ± 5,2 (опорный полузащитник).
Очень важным показателем для результативной игры являются обостряющие передачи. Больше всего таких передач приходится на долю крайнего защитника (3,5 ± 1,2), крайнего полузащитника (4,7 ± 1,8), центрального полузащитника (4,3 ± 1,7) и нападающего (2,3 ± 1,4).
Ведение. Ведение мяча — наиболее простой технический прием с точки зрения биомеханической структуры выполнения. Ведение мяча, как правило, выполняется во 2-м РКС. Чаще это технико-тактическое действие выполняют крайний полузащитник (9,1 ± 3,3), центральный полузащитник (18,1 ± 1,7) и сво-
Таблица 1
Структура технико-тактической деятельности футболистов разных амплуа команд высшей лиги
Украины, % (п = 25)
Амплуа Остановки Ведение Обводки Передачи Перехваты Отборы Удары по воротам
Короткие Средние Длинные
Крайний защитник 26,1 8,4 6,9 31,1 7,2 2,2 12,0 5,5 0,6
Свободный центральный защитник 29,4 5,2 2,3 30,6 12,7 4,5 10,1 4,6 0,6
Передний центральный защитник 21,5 10,4 5,4 29,6 8,3 4,0 12,2 7,6 1,0
Крайний полузащитник 21,6 12,7 12,0 24,4 8,8 2,4 7,6 8,3 2,2
Опорный полузащитник 22,3 11,4 10,4 30,6 6,4 2,2 7,9 6,9 1,9
Центральный полузащитник 22,1 13,1 13,4 28,5 8,3 1,3 2,4 8,0 2,9
Нападающий 21,7 15,6 17,5 23,0 7,2 1,0 2,5 8,6 2,9
_ __Таблица 2
Количественные модельные показатели ТТД футболистов разных амплуа с учетом режимов координационной сложности (X — 5- V)
«Остановки Передачи Перехват Удары по
Амплуа н и В. Удерживающие Развивающие Обостряющие Я 8 И э 3 о. воротам К н
о о я я п ы 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 щ п, а М ва Ю О О н О 1 2 3 И СП § § и
Крайний защитник (п= 14) 20,3 7,9 38,9 2,3 1,7 73,9 14,1 5,8 41,1 2,6 1,4 53,8 2,1 0,8 38,0 5.2 2.3 44,2 0,9 6,4 2,6 40,6 17,4 2,9 16,6 1,2 0,2 3,5 1,2 34,0 0,7 3,9 1,4 35,8 4,5 1,1 24,4 6,0 2,3 38,3 ОД 5,8 3,5 66,0 5,3 3,5 66,0 0,6 0,2 33,3 ОД 84,7 19,6 23,1
Свободный центральный защитник (п= 14) 15,8 3,9 24,6 5,6 2,4 42,8 9.3 2.4 25,8 1,0 1,6 0,92 57,5 3,5 1,8 51,4 0,7 7,2 3,1 43,0 18,8 6,0 31,9 1,5 0,6 40,0 0,3 1,3 0,6 46,1 5,5 2,4 43,6 4,9 1,8 36,7 3,9 1,8 46,1 0,5 8,5 2,4 28,2 7,5 0,6 8,0 ОД 77,5 12,8 16,5
Передний центральный защитник (п= 12) 23,7 5,2 21,9 3,9 1,1 28,2 5,0 2,4 33,8 0,8 1,8 0,9 50,0 3,0 1,5 50,0 0,6 4,8 2,7 56,2 14,1 3,6 25,5 3,5 1,8 51,4 0,3 0,2 0,2 2,6 1,9 73,0 1,1 0,8 72,7 6,6 3,3 50,0 0,2 5,2 1,8 34,6 13,2 4,7 35,6 0,3 ОД 69,2 17,4 24,7
Крайний полузащитник (п= 12) 27,8 4,9 17,6 0,8 17,5 3,4 19,4 7,1 2,4 33,8 1,2 0,9 75,0 7,2 2Д 29,1 1,5 0,9 60,0 2,9 1,5 51,7 17,5 3,8 21,7 1,6 0,9 56,2 1,9 4.7 1.8 38,2 0,3 9,1 3,3 36,2 10,8 2,7 25,0 5,8 2,7 46,5 4,6 1,8 39,1 2,9 0,9 31,0 2.4 1.5 62,5 0,2 100,5 18,4 18,3
Опорный полузащитник (п= 12) 27,5 8,2 29,8 1,0 0,5 50,0 12,4 4Д 33,1 5,2 2,9 55,7 1,3 0,5 38,4 6,1 2,3 37,7 0,7 0,5 71,4 5,3 2,6 49,0 21.3 5,2 24.4 2,9 1,4 48,2 0,5 1,6 0,8 50,0 0,2 3,8 1,7 44,7 5,2 1,1 21Д 7,7 2,9 37,6 ОД 5Д 2,0 39,2 8,4 4Д 48,8 1,2 0,8 66,6 0,3 89,2 15,8 17,7
Центральный полузащитник (п= 13) 32,5 7,4 22,7 0,8 21,2 4,7 21,6 11,0 2,9 26,3 0,5 4,8 1,5 31,2 2,2 0,6 27,2 2,6 1,2 46,1 19,4 4Д 21Д 2,5 1,7 68,0 3,0 2,0 66,6 4,3 1,7 39,5 1,0 0,8 80,0 5,1 1,7 33,3 11,0 4,1 37,2 3,3 2,0 60,6 0,2 3,0 1Д 36,6 2,0 0,5 25,0 2,4 2,0 83,3 0,4 100,4 15,8 15,7
Нападающий (п= 13) 29,2 5,9 20,2 0,1 10,9 3,2 29,3 14,6 5,3 36,3 0,7 3,3 1Д 33,3 2,0 0,8 40,0 0,6 6,5 1,7 26,1 1,7 0,8 47,1 2.3 1.4 60,8 0,4 2,1 0,3 23,8 6,9 3,2 46,3 4.0 1.1 27,5 0,3 1,6 0,8 50,0 0,6 3,5 2,3 65,7 0,2 61,1 11.3 18. 4
Примечание: 1-й ряд — X — 2-й ряд — 5- 3-й ряд — V.
* Модельные показатели ТТД разработаны на основе анализа соревновательной деятельности футболистов ведущих команд высшей лиги Украины.
бодный центральный защитник (5,5 ± 2,4).
Обводки. Обводка — это технический прием, который всегда выполняется в условиях активной помехи со стороны соперника, т. е. в 3-м РКС. Обводка при определенных обстоятельствах может привести к обострению игровой ситуации. Но если в результате обостряющей передачи футболист создает благоприятные условия для удара по воротам своему партнеру, то в результате обостряющей обводки футболист улучшает собственную позицию для поражения ворот соперника. Больше обводку применяют игроки средней линии и линии нападения: 10,8 ± 2,7 — крайний полузащитник, 11,0 ± 4,1 — центральный полузащитник, 6,9 ± 3,2 — нападающий.
Отборы. Отборы, как и обводки, относятся к сложным техническим приемам, они выполняются исключительно в 3-м РКС. Наибольшее количество отборов совершают передний центральный защитник (6,6 ± 3,3), опорный полузащитник (7,7 ± 2,9), крайний защитник (6,0 ± 2,5) и полузащитник (5,8 ± 2,7).
Перехваты. Перехваты мяча осуществляются во всех трех РКС. Однако, следует уточнить, что в 1-м РКС перехваты мяча выполняются крайне редко. Что же касается 2-го и 3-го РКС, то во 2-м режиме больше перехватывают мяч свободный центральный защитник (8,5 ± 2,4), крайний защитник (5,8 ± 3,5) и передний центральный защитник (5,2 ± 1,8). В 3-м РКС больше участвуют в перехватах мяча передний центральный защитник (13,2 ± 4,7), опорный полузащитник (8,4 ± 4,1) и свободный центральный защитник (7,5 ± 0,6).
Единоборства. К единоборствам относятся такие ТТД как обводки, отборы, остановки и перехваты в 3-м РКС. Больше всех в единоборствах участвуют центральный полузащитник (32,5 ± 7,4), нападающий (29,2 ± 5,9), опорный полузащитник (27,5 ± 8,7), крайний полузащитник (27,8 ± 4,9) и передний центральный защитник (23,7 ± 5,2). Реже в единоборствах принимают участие крайний защитник (20,3 ± 7,9) и свободный центральный защитник (15,8 ± 3,9).
Удары по воротам. Удары по воротам выполняются как с игры, так и после розыгрыша стандартных положений. С игры больше воротам соперников угрожают нападающие (3,5 ± 2,3), центральный и крайний полузащитники (2,4 ± 2,0 и 2,4 ± 1,5). Выполнение ударов по воротам со стандартных положений небольшое и колеблется от 0,1 до 0,4 ТТД.
Общее количество выполнений ТТД. Наибольшее число ТТД за игру выполняют крайний полузащитник (100,5 ± 18,4), центральный полузащитник (100,4 ± 15,8), опорный полузащитник (89,2 ± 15,8) и крайний защитник (84,2 ± 19,6). Меньшее количество ТТД выполняет в матче свободный центральный защитник (77,5 ± 12,8), передний центральный защитник (69,2 ± 17,4) и нападающий (61,1 ± 11,3).
Следует обратить внимание на достаточно высокий коэффициент вариации выполнения практически всех ТТД. Это обусловлено в первую очередь тем, что сама игра футбол является очень вариативной, что связано со многими факторами, в том числе и игрой соперника.
Показатели эффективности выполнения ТТД представлены в табл. 5. 33. Анализ данных таблицы
позволяет сделать вывод, что коэффициент эффективности (КЭ) понижается с возрастанием РКС. Так, в 1-м РКС практически без брака футболистами всех амплуа выполняются остановки мяча, удерживающие передачи, перехваты. Наименьшая эффективность наблюдается при выполнении отборов мяча: от 0,17 ± 0,05 (нападающий) до 0,59 ± 0,18 (свободный центральный защитник). Достаточно низкая эффективность выполнения ударов по воротам (от 0,11 до 0,35). Что касается общей эффективности выполнения ТТД за игру, то она наиболее высокая у свободного центрального защитника (0,81 ± 0,05), т. е. всего 19% брака. Наименьшей эффективностью характеризуется выполнение ТТД нападающим (0,59 ± 0,09).
Коэффициент вариации качественных показателей выполнения ТТД значительно ниже, чем количественных показателей. Это обусловлено тем, что коэффициент эффективности в определенной степени характеризует уровень мастерства спортсменов, и он не настолько зависим, как количество выполнения того или иного ТТД, от выбранной тактики игры, тактической системы, игры соперника и т. п.
Выводы.
В системе контроля за подготовленностью футболистов наиболее важным аспектом является контроль уровня соревновательной подготовленности, позволяющий разработать структуру технико-тактической деятельности футболистов разных амплуа.
Разработанная структура ТТД футболистов разных амплуа с учетом режимов координационной сложности позволяет дифференцировать их подготовку, что должно привести к повышению спортивных результатов.
Перспективой дальнейших исследований в данном направлении считаем разработку моделей соревновательной деятельности футболистов разных амплуа для клубных и сборных команд. На основе этих моделей будут разработаны модельные тренировочные программы для разных этапов годичного цикла подготовки футболистов.
Литература:
1. Келяк Дариуш. Модельные характеристики волейболистов и волейболисток (на примере Игр XXVI Олимпиады). VIII Мiжнародний науковий конгрес: Олiмпiйський спорт i спорт для вах: проблеми здоров'-я, рекреацй, спортивно! медицини та реабшгтацй. — К.: Олiмпiйська лгтература, 2000. — С. 198.
2. Костюкевич В. М. Управление тренировочным процесом футболистов в годичном цикле подготовки. — Винница: Планер, 2006. — 683 с.
3. Лисенчук Геннадш. Ведення гри без м'-яча у сучасному футболi // Теорiя i методика фiзичного виховання i спорту. — 2002. -№ 2.
— С. 7−10.
4. Маслов В. М., Павленко €.Ю. Модельш характеристики техшко-тактичних дш чоловiчих команд в баскеTболi //Актуальш проблеми фiзично! культури i спорту: Зб. наук. праць /Гол. ред. В. О. Дрюков. — К.: ДНДЮКС, 2004. — № 4. — С. 110−114.
5. Мулик В., Холодов Г. Сравнительный анализ соревновательной деятельности на различных дистанциях лыжных гонок //Наука в олимпийском спорте. — 2004. — №. — С. 31 — 38.
6. Сычев Б. В. Исследование еффективности стандартных положений в футболе // Слобожанський науково-спортивний вкник: Зб. наук. праць. — Харюв.: Харювська державна академiя фiзично! культури, 2001. — Випуск 4. — С. 39−40.
7. Федотова Е. В. структура и динамика соревновательной деятельности и подготовленности спортсменок на етапах многолетней подготовки в командных игровых видах спорта: Авто-реф. Дис… доктора наук. 13. 00. 04. _ М., 2001. — 50 с.
8. Шамардин В. Н. Моделирование подготовленности высококвалифицированных футболистов. Днепропетровск: Пороги, 2002.
— 201 с.
Поступила в редакцию 02. 06. 2009 г.
sport2005@bk. ru
ВИРОБНИЧА Г1МНАСТИКА ЯК ЗАС1Б КОРЕКЦII ПРОФЕСШНОГО ВИГОРАННЯ ВЧИТЕЛ1 В В УМОВАХ ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В
Латiна Г. О.
Сумський державний педагогiчний yHIBepcHTeT im. А.С. Макаренка
Анотацiя. Надаеться оцшка впроваджено1 програми профшактики професшного вигорання вчител1 В загальноосв^шх навчальних закла-д1 В. Ефектившсть впроваджено! програми оцшена за показниками: дотримання норм саштарно-гтешчних умов шкшьних примщень, ращональну оргашзащю пращ та вщпочинку, виробничу пмнастику, релаксацшну та фонацшну дихальну пмнастику, просв^ницьку роботу. Для перев1рки ефективносп програми профшактики обрано 28 вчител1 В. Доведено керовашсть процесу формування професшного вигорання серед вчител1 В шкш.
Ключов1 слова: виробнича пмнастика, професшне вигорання, вчителг
Аннотация. Латина А. А. Производственная гимнастика как способ коррекции профессионального выгорания учителей в условиях общеобразовательных школ. Представлена оценка введенной программы профилактики профессионального выгорания учителей общеобразовательных учебных заведений. Эффективность введенной программы оценена по показателям: соблюдение норм санитарно-гигиенических условий школьных помещений, рациональная организация работы и отдыха, производственная гимнастика, релаксационная и фонациальная дыхательная гимнастика, просветительская работа. Для проверки эффективности программы профилактики избрано 28 учителей. Доказана управляемость процесса формирования профессионального выгорания среди учителей школ. Ключевые слова: производственная гимнастика, профессиональное выгорание, учителя.
Annotation. Latina G.O. Production gymnastics as method of correction of the professional burning down of teachers secondary schools. The
estimation of the injected program of prevention of a professional burning off of teachers of general educational educational institutions is presented. Efficiency of the injected program is assessed on parameters: keeping of standards of sanitary-and-hygienic conditions of school premises, rational organization of operation and repose, industrial gymnastics, relaxational and phonation respiratory gymnastics, educational operation. For check of efficiency of the program of prevention 28 teachers are elected. The controllability of process of shaping of a professional burning off among teachers of schools is proved.
Keywords: production gymnastics, professional burnout syndrome, teachers.
Вступ.
За результатами стльного дослвдження ЮНЕСКО 1 Мшнародно! оргашзаци пращ щодо сощально-професшних характеристик пращ вчите-ля, профейю вчителя ввднесено до найчисельшшо! сощально-профеййно! групи, яка становить 1,6% на-селення планети вшом в1д 15 до 64 рошв [1].
На фош сучасних змш економ1чно! та сощаль-но! структури сустльства, маючи позитивну тенден-цш щодо зростання кшькосп вчител1 В в Укра! ш, у систем! освгти спостер1гаються проблеми сощально-профеййного р1вня та психолопчного характеру [1]. До перших вщносять: старшня та фемшзащю педа-гопчних кадр1 В, зниження сощального престижу про-фесп. До других — розвиток професшного вигорання (ПВ) внаслвдок професшного стресу, який виникае через надм1рн1 психоемоцшш навантаження та ор-ган1зац1йн1 змши у систем! осв1ти, що спрямоваш на подвищення ефективност1 д1яльност1 та конкуренто-спроможност1 школи у цшому [2, 3].
Тому, на фош зростання р1вня розвитку професшного вигорання, розробка та апробац1я програм проф1лактики розвитку професшного вигорання е першочерговою метою науковщв 1 зумовлюе наукову та практичну новизну даного дослвдження.
Профейя вчителя не належить до груп про-фейй небезпечного та шкодливого виробництва, але р1вень розвитку захворюваност1 серед контингенту освиян е досить високим. За невеликою шльшстю су-часно! л1тератури пращвники осв1ти складають групу високого ризику щодо розвитку соматичних захво-рювань [4]. П1д час вивчення стану здоров'-я вчител1 В початково! ланки, середньо! школи та профеййно! осв1ти Н. Наппеге, К. АШеАзеп, Б. Ти^еп визнача-ють пр1оритетн1сть захворювань нервово! системи, оргашв чуття, серцево-судинно!, дихально! систем та опорно-рухового апарату [5, 6].
Анал1з показник1 В захворюваност1 з тимча-совою втратою працездатност1 вчител1 В, за даними листав непрацездатносп, дозволив встановити наяв-© Латiна Г. О., 2009
шсть 133,6 випадк1 В на 100 учител1 В, як1 працюють, з тривал1стю у середньому 8,8 дн1 В непрацездатносп. За результатами попередн1х дослвджень найбшьш по-ширеними причинами захворюваност1 з тимчасовою втратою працездатносп у вчител1 В е хвороби орган1 В дихання — 65,5%, хвороби шстково-м'-язово! системи — 10% та хвороби системи кровообиу (6,6%). Значну частку у структуру захворюваност1 вчител1 В займа-ють хвороби сечостатево! системи (4,4%). Хвороби системи оргашв травления складають 3% випадшв, хвороби ока та придаткового апарату — 2,6% загально! структури захворюваносп, 7,9% випадк1 В припадае на патолог1ю! нших систем.
За даними попередшх досл1джень частка вчите-л1 В з виявленим синдромом професшного вигорання складае 91,7%. Встановлено, що серед фаз вигорання найбшьш сформованою е фаза резистентносп, що проявляеться неадекватним емоц1йним реагуванням (27,1%) та редукщею профеййних обов'-язк1 В (27,1%). Не сформованими е фази напруження та виснаження. При цьому у формуванн1 фази напруження проввд-ними е симптоми переживання психотравмуючих об-ставин (28,1%) та тривоги 1 депрей! (23%). Симптом психосоматичних та психовегетативних порушень (40,1%) е визначальним у формуванш фази виснажен-ня педагог1 В 1 залишаеться головним у вйх вшових групах, що сввдчить про психосоматичне спустошен-ня орган1зму вчител1 В.
При розподш вчител1 В з р1зним р1внем про-феййного вигорання за педагопчною квал! ф!кац1ею, що в1дображае осв1тн1й р1вень, профеййне зростання та р1вень автономност1 вчителя, високий р1вень професшного вигорання спостер1гаеться у педагог1 В вищо! категор1! (50±9,1%), середн1й — першш катего-р1! (42,9±9%), низький — друго! (33,3±5,5%). Такий розпод1л р1вня профеййного вигорання у вчител1 В р1зних педагог1чних категор1й св1дчить про висо-ку психоемоц1йну наиружен1сть вчител1 В з високим р1внем профеййно! освгти, ввдповвдальност та обов'-язк1 В [7].
Оргашзацшш змши та перебудова змiстового плану педагопчного процесу викликають порушен-ня чiтко окреслених чинним законодавством норм витрат робочого часу [8]. За даними проведених до-слщжень, спостертаеться нерацiональна оргашза-цiя режиму пращ вчителiв як початково! ланки, так i старших класiв. По-перше, тижневе навантаження за табелями облiку коливаеться вщ 6 до 28 годин, подруге, 55,9% вчителiв працюють з перевиконанням нормативного 18-годинного навантаження, по-трете, 15,4% учителiв мають один вихщний день. Таке зрос-тання тижневого навантаження призводить до скоро-чення часу на вiдпочинок.
Витрати часу на перевiрку зошитiв, роботу з документащею, пiдготовку до уроку, виховну роботу, роботу з батьками, роботу за комп '-ютером, вщввдуван-ня педагогiчних рад у середньому становить 5,7 год. денного навантаження. Крiм того, под час навчального процесу (урошв) учитель не завжди мае час на вщпо-чинок 0 харчування, оск1льки перерви мгж уроками е робочим часом учителя.
Також слад зазначити, що творчий характер пращ вчителя приводить до збшьшення витрат часу на структурно елементи роботи, яш не щддаються чгг-кому хронометражу. Наприклад, це пов'-язано з подготовкою до урошв вдома. Така тдготовка становить
I, 85±0,1 год. на день.
Таким чином, даш дослодження сввдчать про велику фактичну тривалють робочого часу вчителя, яка за сумарною шльшстю годин складае вОд 9,4 до
II, 5 год. [9].
Професшш перенавантаження ускладнюються вщсутшстю активного вОдпочинку або недостатньою тривалютю пасивного, що пов'-язане з господарською роботою вОд одше! до семи годин на добу, осшльки педагопчний контингент школ — це переважно жшки [10]. За даними Ю. Б. Мельничук (2001), у кожному другому випадку обстеженО жОнки-педагоги дотриму-ються сидячого способу життя. Серед обстеженого контингенту 85% учителОв не займаються фОзичними вправами та ранковою гОмнастикою. Протягом доби пОшки проходять у середньому 1,5−2 км, не врахову-ючи ходьбу у школО та вдома, що зумовлюе гшоди-намш О високий ризик розвитку серцево-судинно! патологи [11].
Порушення санггарно-ппешчних вимог утри-мання шк1льних примщень е негативним чинником зниження працездатносп та розвитку гостро! захво-рюваносп серед учителОв. За даними аналОзу показни-к1 В мжроктмату — вологосл та температури — зафжсо-вано вОдхилення фОзичних факторОв вОд нормативних значень у класних кОмнатах загальноосвОтнОх навчаль-них закладОв.
Таким чином, праця педагогОв супроводжуеть-ся значним нервово-емоцОйним напруженням, висо-ким рОвнем концентрацО! уваги, малорухомим способом життя, нефОксованим робочим днем та ризиком розвитку професшного вигорання [10, 12, 13, 14]. Таш професОйнО фактори поряд Оз соцОально-побутовими та ппешчними факторами умов пращ вчителя не можуть не впливати на його професшне здоров'-я.
При такому широкому cneKTpi негативних про-фесiйних факторiв трудового процесу вчителя постае проблема дотримання норм санiтарно-гiгiенiчних умов шшльних примiщень, корекцй'- режиму працi та вщпочинку, пвдвищення резистентностi органiзму вчителiв засобами фОзично! культури та психоппени.
За даними сучасних дослвджень, профшакти-ка професiйного вигорання серед вчителiв базуеть-ся на комплексi корекцй сощально-психолопчних чинникiв, формуваннi адекватно! ощнки дiйсностi рацiонально-емотивними засобами та професшно важливих рис i навичок, що протидшть генезису ПВ [15]. Зазначеш методи профiлактики включали просвiтницьку частину та психологiчнi семшари-тренiнги групового та iндивiдуального спрямування. Перерахованi методики включали лише психолопчш засоби подолання ПВ.
Для подолання стресових навантажень педаго-пчно! дiяльностi ?. Петрова рекомендуе антистресо-вий комплекс вправ, що включае вправи на тдвищен-ня активностi потенцiалу мозку, дихальну, звукову гiмнастику, вправи на розслаблення, музико- та каз-котерапiю [16].
Серед прюритетних наирямк1 В оздоровлення оаб працездатного вiку на робочому шсщ фахiвцi за-значають позитивне значення виробничо! гiмнастики для нормалiзацil тонусу, зниження втоми, покращення кровообiгу, координацп рухiв, пiдвищення вентиляцй'- легень [17, 18, 19].
Таким чином, дослщження науковщв у галузi профiлактики розвитку професшного вигорання до-зволяють рекомендувати дозовану фiзичну активнiсть, методики саморегуляцп, аутогенного тренування, ра-цiональне чергування працi та вiдпочинку. Доцiльним е проведення лекцiй, семiнарiв, якi розкривають сут-нiсть ПВ, основнi причини, закономiрностi форму-вання та засоби подолання ПВ.
Дослодження виконано зпдно з планом науково-дослодницьких робгт Сумського державного педагопч-ного ушверситету 1 м. А. С. Макаренка кафедри спортивно! медицини та валеологп за темою на 2005−2007 рр. «Розробка критерив ощнки здоров'-язберiгаючих технологiй у загальноосвгтшх навчальних закладах& quot- (номер держреестраци 0106V000613).
Мета, завдання роботи, MaTepia4 i методи.
Мета до^дження — розробити, апробувати та впровадити у практику ппешчш рекомендацй'- щодо полшшення умов працi i органiзацi! трудового проце-су вчителя.
Результати дослiдження.
Програма профшактики передбачала три етапи впровадження. На першому етапi проведено попере-дш лекцiйнi та тренiнговi заняття за загальною тематикою & quot-Профшактика професшного вигорання вчи-телiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв& quot- з метою ознайомлення педагопчного колективу з проблемою ПВ та спосо60 В його корекцй'-.
На другому еташ проведена iндивiдуальна ко-рекщя режиму працi i ввдпочинку вчителiв та ознайомлення з саштарно-ппешчими нормами утримання ЗНЗ.
Третш етап програми включав безпосередне проведения видiв виробничо! гiмнастики: ввщно! пм-настики, фiзкультурних пауз, мiкропауз та оздоровчо-профшактично! гiмнастики.
Для перевiрки ефективностi програми профь лактики протягом 2006−2007 навчального року у ЗНЗ обласного центру обрано 28 вчителiв, якi мали сфор-моване ПВ. Апробацiя програми передбачала попере-дне та заключне обстеження вчителiв за показниками професшного вигорання (PL) та шдиввдуального ште-грального показнику розвитку емоцiйного вигорання оргаиiзму (IBS).
IBS = 0,342 х LF/HF + 0,318 х ЧСС + 0,34 х BI
PL = 0,26H + 0,21 Г + 0,16P + 0,05LFn + 0,11 САНн + 0Б21В
де LF/HF — iндекс симпатовагально! взаемоди мiж коливаинями потужшстю в дiапазонi низьких частот 0,04−0,15 Гц (LF) та високих частот 0, 15 -0,4 Гц (HF) — LFn (low frequency normal) — спектральна характеристика серцевого ритму, а саме — потужшсть в дiапазонi низьких частот у нормалiзованих одиницях- ЧСС -частота серцевих скорочень за 1 хвилину, В1 — веге-тативний iндекс Кердо (%) — Н — неконтактна модель поведшки вчителя у балах- Г — гшеррефлективна модель поведшки вчителя у балах- Р — робота вчителя по господарству у вихщний день перед початком робочо-го тижня у годинах- САН — суб'-ективна ощнка функ-цюнального стану оргаиiзму за показником настрою психолопчного тесту САН у балах- В — вш у роках.
Показники базуються на розрахунку загальних статистичних характеристик вихiдного масиву даних, кореляцiйного аиалiзу, порогових (критичних) значень дiючих факторiв вихiдного масиву даних, дiхотомiза-ци даних та шгегрально! оцiнки бiнарних шкал. Для обрахунку IBS PL вихiднi дат необхщно отримати за допомогою заповнення спецiально розроблених бланков та картки облiку даних.
1нтегральна шльшсна оцiнка ймовiрностi розвитку емоцшного вигорання (IBS) мае I (до 0,3 балу), II (0,3−0,6 балу) та III (0,6−1 бала) стутнь розвитку емоцшного вигорання, яш за яшсною оцiнкою ввд-повiдають характеристик несформоваие професiйне вигорання, ПВ на стади формуваиня та повно! сфор-моваиостi. Показник професiйного вигорання (PL) мае I (до 0,25 балу), II (0,25−0,5 балу), III (0,51−0,75 балу) та IV (0,76−1 бала) рiвнi розвитку професшного вигорання, тобто низьке, допустиме, значне, надмiрне про-фесшне вигорання.
На пiдставi отриманих даних дослiджень була розроблена програма профiлактики професiйних стре-сорiв трудового процесу, яка включала просвггниць-ку роботу, дотримання саиiтарно-гiгiенiчних вимог шкшьних примiщень, рацiональну оргаиiзацiю пращ та ввдпочинку, виробничу гiмнастику, релаксацшну та фонацiйну дихальну гiмнастику (рис. 1).
Просвггницька робота включала лекцшш та тренiнговi заияття з загальною тематикою & quot-Профшак-тика професiйного вигорання вчителiв загальноосвгг-
шх навчальних заклад1в& quot-. Заняття проводились 2 рази на тиждень у позаурочний час протягом тижня.
Оптимальний стан мшроктмату створювався завдяки систематичним провгтрюванням примщень, правильною! х експлуатащею, нормальним функщ-онуванням вентиляцшно! та опалювально! систем. Пров1трювання навчальних примщень здшснювало-ся шд час перерв, а рекреацш — шд час урошв. Перед початком занять та тсля! х завершення здшснювало-ся наскр1зне пров1трювання. Триватсть наскр1зного провгтрювання визначалося погодними умовами. При температур! бшьше, н! ж +10°С, заняття необхвдно проводити при в! дкритих фрамугах, кватирках чи вь кнах. Р! вень штучного освгтлення навчальних при-м!щень шкш у випадку використання ламп розжарю-вання п! дтримувався на р! вн! 150 лк, люмшесцентних ламп — 300 лк. Потужшсть люмшесцентного освгтлен-ня становила 24−28 Вт/м2, п1д час використання ламп розжарювання — 48 Вт/м2.
Використовуючи результати дослвдження та враховуючи погодинний розпод! л навантаження вчителя, рекомендована найб! льш оптимальна оргаш-зац!я прац! та вщпочинку для кожного вчителя, яка передбачала 18-годинне тижневе наваитажения при п'-ятиденному робочому тижн!, регламентован! перерви, пасивний та активний в! дпочинок.
Повнощнний ввдпочинок, шдвищення працез-датност! та оздоровлення пращвнишв не може бути досягнуто за допомогою одше!'-, навгть найб! льш уш-версально! ф! зично! вправи. Це завдання виршувало-ся комплексами ввщно! г! мнастики, ф! зкультурною паузою, мшропаузами чи оздоровчо-проф!лактичною г! мнастикою. Введення в режим прац! певних ви-д!в виробничо! г! мнастики визначалося динам! кою працездатносп протягом робочого дня, доби, тижня. Комплекси вправ вв! дно! г! мнастики, ф! зкультурних пауз, м! кропауз розроблялися! ндив1дуально для кожного вчителя. Оздоровчо-профшактична пмнастика проводилась 3 рази на тиждень у друг! й половин! дня протягом 25−30 хвилин. Кшьшсть вправ 20−25.
Протягом оздоровчо-профшактично! пмнас-тики вчител! освоювали методику тренування фона-цшного дихання, самомасажу та релаксацшно! пм-настики. П! сля освоення методик вчител! виконували самост! йн! заняття п1д час трудового процесу.
В результат! проведення програми профшак-тики впливу професшних стресор! в та на п! дстав! отриманих даних функцюнального стану ССС та психолого-оргашзацшного компоненту ПВ проведено визначення показника ПВ (Рь). Як видно з таблиц! 1, у груш вчител! в !з значним ПВ наприкшщ програ-ми експерименту встановлено зниження показника на 14%, (р& lt-0,05) у груп! надм! рного ступеню ПВ -13% (р& lt-0,05). Так! змши призвели до наближення показник! в значного та надм! рного ступен! в ПВ до нижньо! меж! !х бально! ощнки (0,51, 0,76 бал! в, вщ-повщно).
Як видно з таблиц! 1 змши шдивщуального ш-тегрального показнику ймов! рносп розвитку емоцш-ного вигорання (!вз) становлять 3,7%.
Таблиця 1
Результати корекцИ професшного вигорання, (М ± т)
Показ-ник Стутнь На початку програми корекцО! п=28 НаприкОнцО програми корекцО! п=28
Рь Значне П В п=17 0,61±0,02* 0,52±0,002
НадмОрне ПВ п=11 0,87±0,03# 0,77±0,003
I* Сформова-не ПВ п=28 0,82±0,03 0,79±0,03
Примггки: *- р& lt-0,001 — вОропдна вщмшшсть мОж по-казниками до О тсля корекцй- # - р& lt-0,01 — вОропдна вОдмОннОсть мОж показниками до О пОсля корекцО!
Таким чином, необхОдно зазначити ефектив-нОсть впровадження програми профОлактики впливу професшних стресорОв серед вчителОв ЗНЗ. Причому, максимальш змши зазнали оргашзацшш та психоло-гОчнО стресори професОйно! дОяльностО.
Висновки.
1. Впровадження програми корекцО! профе-сОйного вигорання, яка включала дотримання норм санОтарно-гОгОенОчних умов шкОльних примОщень, ра-цОональну органОзацОю працО та вОдпочинку, виробни-чу гОмнастику, релаксацОйну та фонацОйну дихальну гОмнастику, просвОтницьку роботу — довели керова-нОсть процесу формування професОйного вигорання серед вчителОв загальноосвОтнОх навчальних закладОв.
2. Встановлено зниження ступеня значного професшного вигорання на 14% (р& lt-0,05) та надмОр-ного — на 13% (р& lt-0,05) за коефщентом професшного вигорання.
Рис. 1. Програма профшактики впливу професшних стресорiв трудового процесу вчителiв
Основним напрямком подальших дослiджень
е дослщження впровадження 3aco6iB пвдвищення нервово-псих1чно1 стшкосп вчителiв на етaпi здобут-тя професш.
Л^ература:
1. Пуховська Л. Профес1я вчителя у св^овому освггньому простор! статистичш характеристики / Л.1. Пуховська // Шляхи осв! ти. — 2004. — № 1. — С. 17−20.
2. Леонова А. Б. Профессиональный стресс в процессе организационных изменений / А. Б. Леонова, С. А. Мотовилина // Психологический журнал. — 2006. — Т. 27, № 2. — С. 79−92.
3. Марковець О. Л. Психолопчш особливосп професшного стре-су та попередження його виникнення у майбутшх вчител1в: Ав-тореф. канд. псих. наук. 19. 00. 07. — К., 2005. — 16 с.
4. Hanners H. Hospitalizations among tearchers in denmark 1981−1997 / H. Hanners, K. Alberson, F. TUchen // International Journal of Occupational Medicine and Environmental Health. — 2002. — Vol. 15, №. 3, — Р. 257 — 266.
5. Мельничук Ю. Б. Програмоваш пологи у жшок-педагопв: ав-тореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14. 01. 01 «Акушерство та гшеколопя» / Ю. Б. Мельничук. — К., 2001. — 19 с.
6. Sarah F. Validating California Teachers Study Self-Reports of Recent Hospitalization / F. Sarah Marshall- D. Dennis, M. А^п, H. Anton-Culver, L. Berns // American Journal of Epidemiology. -2003. — № 15. — P. 1012−1020.
7. Латша Г. О. Вплив психоемощйного напруження на по-казники вaрiaбельностi серцевого ритму у вчителiв рiзних квaлiфiкaцiйних категорш / Г. О. Латша // Вкник Луганського нащонального педагопчного ушверситету iменi Тараса Шев-ченка .- 2006. — № 7(87). — С. 202−208.
8. Закон Укра1ни & quot-Про загальну середню освггу& quot- № 651-XIV вiд 13. 05. 1999 // 1нформацшний збiрник Мiнiстерствa освiти i науки Украши. — 1999. — № 15. — С. 6−31.
9. Латша Г. О. Ощнка напружено™ трудового процесу вчителiв загальноосв^нього навчального закладу / Г. О. Латша //
Укра! нський журнал з проблем медицини пращ — 2006. — № 5.
— С. 34−40.
10. Карпенко А. В. Выделение 17-оксикортикостероидов и их взаимосвязь с катехоламинами в динамике года и суток у преподавателей средней школы / А. В. Карпенко //Врачебное дело. -1975. — № 7−9. — С. 124−127.
11. Mario Vaz How sedentary are people in '-sedentary'- occupations? The physical activity of… / M. Vaz, A. V. Bharathi // Occupational Medicine. — 2004. — Sep.№ 1. — Р. 369−372.
12. Доронкина Е. К. Некоторые психофизиологические особенности труда учителей / Е. К. Доронкина // Физиология человека.
— 1976. — Т. 2, № 5. — С. 825−828.
13. Навакатикян А. О. Здоровье и работоспособность при умственном труде / А. О. Навакатикян, А. И. Ковалева — К.: Здоровье, 1989. — 84с.
14. Томашевская Л. И. Особенности функционального состояния ССС учителей при накоплении утомления в динамике учебного года / Л. И. Томашевская // Гигиена труда: Республиканский межведомственный сборник. — Вып. 14. — К.: Здоровье, 1978.
— С. 52−61.
15. Зайчикова Т. В. Дiагностика та профшактика синдрому «професшного вигорання» у вчителiв: методичш рекомендацп / Т. В. Зайчикова. — К. — Рiвне, 2003. — 24 с.
16. Петрова Е. Антистрессовый комплекс упражнений / Е. Петров // Вщкритий урок, розробки, технологи, досвщ. — 2005.
— № 21−22. — С. 70−76.
17. Баранов В. М. Физические упражния в режиме труда / В. М. Баранов. — [2-е изд.] - К. :Здров'-я, 1984. — 176с.
18. Панкова В. Б. Приоритетные направления оздоровления и медицинской реабилитации железнодорожников / В. Б. Панкова, В. А. Капцов, Т. В. Ермакова, Е. А. Каменеви // Гигиена и санитария. -2007. — № 1 — С. 34−36.
19. Профилактические мероприятия по улучшению условий труда медицинских работников, занятых ультразвуковой диагностикой: методические рекомендации / Нагорная А. М., Хижняк Н. И., Доброскок А. И., Литвинова Л. А. — Киев, 1991. — 22 с.
Надшшла до редакцп 29. 05. 2009р.
kulinich_anna. 80@mail. ru
ВИМОГИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОРОВ'-ЯЗБЕР1ГАЮЧИХ ОСВ1ТН1Х ТЕХНОЛОГ1Й
Лук'-янова Ю. С. Украшська iнженерно-педагогiчна академiя
Анотац1я. Розкрито основн1 вимоги до використання освггшх здоров'-язберйаючих технологш: урахування шдивщуально-психолопчних особливостей учшв- стимулювання вихованщв до активного проживання й осмислення знань, до д1яльност1 творчого характеру- запобь гання виникнення фактор1 В ризику здоров'-я учня, забезпечення адекватного вщновлення його сил- сприяння задоволенню шзнавальних потреб, формуванню мотивацл навчання- особисткно-професшна готовнкть педагога до здшснення здоров'-язбереження учшв. Ключов1 слова: здоров'-язбереження, навчально-виховний процес, здоров'-язбер1гаюч1 освггш технологи.
Аннотация. Лукьянова Ю. С. Требования к использованию здоровьесохраняющих образовательных технологий. Раскрыты основные требования к использованию здоровьесохраняющих образовательных технологий: учет индивидуально-психологических особенностей учащихся- стимулирование воспитанников к активному проживанию и осмыслению знаний, к деятельности творческого характера- предупреждение возникновения факторов риска здоровья учащегося, обеспечение адекватного восстановления его сил- способствование удовлетворению познавательных потреб, формированию мотивации обучения- личностно-профессиональная готовность педагога к осуществлению здоровьесохранения учащихся.
Ключевые слова: здоровьесохранение, учебно-воспитательный процесс, здоровьесберегающие образовательные технологии. Annotation. Luk'-yanova Y.S. Demands to use healthpreserving educational technologies. The basic demands to use healthpreserving educational technologies are disclosed: the account of individually — psychological features of pupils- inducing of pupils to the fissile residence and judgement of knowledge, to activity of creative character- the warning of rise of risk factors of health of the pupil, ensuring of adequate recovering of his forces- furtherance to sufficing cognitive потреб, to shaping of motivation of tutoring- personal — professional readiness of the teacher for accomplishment healthpreserving pupils.
Keywords: healthpreserving, teaching and educational process, healthpreserving educational technologies.
Вступ.
Одним з головних завдань сучасно! системи освгти е турбота про здоров'-я зростаючого поколшня, виховання в учнях культури здоров'-я, усталених зви-чок здорового способу життя. У державних документах («Нацюнальна доктрина розвитку освгти Укра! ни у XXI столгт», Державна програма «Дти Укра!'-ни», Цшьова комплексна програма «Ф1зичне виховання -здоров'-я наци» та ш.) наголошуеться на особливш важ-ливост формування здоров'-я особистосп через освгту.
Не викликае сумшву, що в розв'-язанш цих за-вдань прюритетне значення мае ефектившсть використання здоров'-язберпаючих технологш у процес навчання й виховання учшв.
Анал1з психолого-педагопчних джерел (М. Безруких, Е. Вайнер, Г. Зайцев, О. 1онова, Е. Казш, Г. Сершов, Н. Сократов та ш.) [1−4, 6, 9, 10] сввдчить про те, що проблема застосування здоров'-язбер1гаючих освгтшх технологш дослщжуеться науковцями.
Так, шд здоров'-язберпиючими освгтшми тех-нолопями в науковш лгтератур1 розум1еться сукуп-шсть засоб1 В, метод1 В, форм, прийом1 В оргашзаци, проведення, управлшня навчально-виховного про-цесу, спрямованих на забезпечення ефективнос-п здоров'-язбереження учшв. Основними групами здоров'-язбер1гаючих освгтшх технологш е технологи оргашзацп навчального процесу, технологи оргашзацп шзнавально! д1яльност1 учшв, технологи виховно! роботи, предметш технологи та ш. [4]
Водночас у психолого-педагопчний лгтератур1 ввдсуттй системний анал1з, присвячений вимогам до використання здоров'-язбер1гаючих технологш
Робота виконана в1дпов1дно до плану НДР Укра! нсько! 1нженерно-педагопчно! академи.
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Метою статт е висвплення основних вимог, що висуваються до використання здоров'-язбер1гаючих освгтшх технологш.
Результати дослвдження.
З опорою на науков1 джерела [1, 2, 4, 5, 7−10], власний педагопчний досввд нами видшено основш вимоги до використання здоров '-язберпиючих техно-© Лук'-янова Ю.С., 2009
логш як в оргашзаци навчально-виховного процесу, так 1 в засвоенш учнями зм1сту освгти, а саме: урахування 1ндив1дуально-психолопчних особливостей учшв- стимулювання вихованщв до активного проживання й осмислення знань, до д1яльност1 творчого характеру- запоб1гання виникнення фактор1 В ризику здоров'-я учня, забезпечення адекватного вщновлення його сил- сприяння задоволенню шзнавальних потреб, формуванню мотиваци навчання- особистюно-професшна готовшсть педагога до здшснення здоров'-язбереження учшв.
Розглянемо це детальшше.
Так, урахування iндивiдуально-психологiчних особливостей учтв передбачае наявшсть р1зних про-грам, шдручнишв, дидактичних матер1ал1 В, як1 дозво-ляють шдив1дуал1зувати процес навчаиия- постшний систематичний анал1з 1 ощнку способ1 В проробки учнями програмного матер1алу- створення на кожному занятт умов для вшьного вибору вид1 В 1 способ1 В роботи.
Досить важливим аспектом оргашзацп побудо-ви шдиввдуально! траекторп навчання е опора на до-св1д, знання, вмшня 1 навички учшв. У цьому плаш педагогу важливо мати шформацш про юнукта зна-ння 1 досввд учшв- розвивати те, що вони вже вмшть 1 знають (адже найкраще засвоюються п знання, як1 пов'-язаш з уже юнуючим досвщом) — надавати учням можлив1сть обмшу досвщом.
Не меншу значущ1сть мае надання учню сво-боди вибору д1яльност1, що дозволяе йому самому планувати роботу 1 час, самостшно виконувати по-ставлене педагогом завдання, а отже, вчить брати на себе ввдповщальшсть за отриманий результат. Наявшсть р1зних вар1антш виконання завдання дозволяе учнев1 виявляти свою шдиввдуальшсть у власнш на-вчальнш д1яльност1 й тим самим робить !! особиспс-но значимою.
Стимулювання вихованцiв до активного проживання й осмислення знань, до дiяльностi творчого характеру. Одним з ефективних шлях1 В розв'-язання ще! проблеми е створення умов для повного занурен-ня учня у процес навчання.
Вщомо, що учш краще й з бшьшим захоплен-ням навчаються тодО, коли вони е учасниками навчаль-ного процесу, а не лише спостерОгачами. ЗахопленостО навчальною дОяльнОстю сприяе використання рОзнома-нОтних форм О методОв, якО залучають не лише Онтелект людини, а й !! емоцО! — Онтерактивних вправ О методОв, побудованих на мгжособиспсному спшкуванш (ро-льових О дшових шэр, дискусш, обговорень, треншпв та Он.).
Саме мОжособистОсне спОлкування здатне ство-рювати комфортне освОтне середовище, вОдповОдний клОмат, який б заохочував О спонукав до плОдно! вза-емоди й взаемодовОри. Це сприяе розвитку ввдчуття безпеки, дае змогу учню через позитивний зворотний зв'- язок краще пОзнати Онших учасникОв навчального процесу.
. Запоб^ання виникнення факторiв ризику здоров '-я учня, забезпечення адекватного вiдновлення його сил. Серед факторОв ризику здоров'- я найважли-вОшими е ОнформацОйнО перевантаження й розумове стомлення. ПсихОчне й фОзичне здоров'- я людини без-посередньо залежить вОд !! працездатностО, а хронОчна втома викликае рОзнО порушення здоров'- я.
Розв'-язанню проблеми запобОгання виникнення втоми, забезпеченню адекватного вОдновлення фОзич-них О психОчних сил учнОв сприяе органОзацОя навчаль-ного процесу на основО врахуванням динамОки працез-датностО людини протягом навчального заняття, дня, тижня, року- змОн довОльно! та емоцОйно! активностО, чергування перОодОв активностО й розслаблення, змОн видОв О форм навчально! дОяльностО- залучення оздо-ровчого впливу рухово! активносп та естетично-практично! дОяльностО з елементами мистецтва (музи-ка, живопис, лшлення, хореографОя, театр та Он.).
Сприяння задоволенню тзнавальних потреб, формуванню мотиваци навчання.
Очевидно, що наявшсть навчально! мотиваци е значущим аспектом збереження здоров'-я учшв у пе-дагопчному процесс Мотиващя е рушОем навчання, позитивним рухом, потягом до задоволення усвОдом-лених або неусвОдомлених потреб.
ЗмОцнення мотивацО! учнОв вимагае вОд педагога знання справжнОх потреб вихованцОв, створення мож-ливостей для! х актуалОзацО! й задоволення.
Формуванню мотиваци учня сприяе також усвщомлення ним усшшносп навчання. Досягнення й устхи учшв потребують постшного схвалення. Важ-ливим моментом в усвОдомленнО успОшностО навчання е також пОдбОр завдань, що передбачае високу ймовОр-нОсть досягнення успОху, мОнОмальний ризик поразки учня.
При цьому учнО не повиннО порОвнюватися мОж собою. Педагогу слОд розумОти, що порОвняння з Онши-ми людьми, побудоване на стереотип (часто неусвь домленому) загально! рОвностО можливостей О здОбнос-тей, негативно впливае на стосунки людей, викликае заздрОсть до сильних, зневагу до слабких, пОдозру до всОх, веде до непотрОбно! й руйнОвно! для особистостО змагальносп, до емоцшно! Озоляци, обмежуе можли-
вють учшв отримувати задоволення в1д навчання та бути впевненим.
Учень мае змагатися 1з самим собою, щоб у нього було ввдчуття контролю над процесом свого навчання. Саме це е основою змщнення мотиваци навчання й особистюного зростання учня. Для цього учшв необхвдно вчити самоощнщ досягнень, видшен-ню еталошв i критерив самоощнки.
Зрозумшо, що реал1защя здоров'-язбер1гаючих технологш вимагае ввдповщно! особистгсно-профеайно1 готовностi педагога до здшснення здоров '-язбереження учтв.
Особливо вщмгтимо, що ефектившсть викорис-тання здоров'-язбер1гаючих технологш несумюна з1 взаемод1ею педагога з учнями, яка базуеться на домь нуванш авторитарного стилю, на суб'-ект-об'-ектному характер! стосуншв.
Забезпечення збереження й змщнення здоров'-я учшв у процеа навчання й виховання передбачае суб'-ект-суб'-ектний характер взаемин учаснишв пе-дагопчного процесу, тобто реал1защю фасилгтуючо! взаемоди «педагог-учень».
Термш «фасштатор» (в1д англ. facilitate — спри-яти, допомагати, полегшувати, просувати) означае: пом1чник, той, хто сприяе пробудженню внутршшх потенцш людини, 11 штереав, мотив1 В, вол до навчання, допомагае особистосп в 11 власному пошуку i самошзнанш.
У сучасних гуманютичних школах (К. Роджерс, Р. Штайнер та шш1) педагог виступае саме з позици фасштатора, тобто виходить з рол1 «ноая й переда-вача знань» i ставить у цю роль учня. Таким чином, особиспсний досвщ учня стае не менш важливим, шж досвщ педагога, котрий не дае готових знань, а спонукае учня до самостшного пошуку, до вщкриття й розширення власних можливостей.
Фасилпуюча взаемод1я як основа створен-ня доброзичливих, поважних, д1алогових взаемин «педагог-учень» е запорукою запобтання виникнення непорозумшь, конфлжтних ситуащй i конфлжпв м1ж учасниками педагопчного процесу, навчальних стре-ав i дидактогенш (псих1чних травм, джерелом яких е педагог, його неповажне, упереджене ставлення до учня).
Атмосфера вщкритосп, шдтримки, сшвпере-живання, теплих людських стосунк1 В стимулюе роз-виток штересу й любов1 учня до навчання, сприяе формуванню в особистосп творчого мислення, ем-патшного розумшня, емоцшно! реактивносп, а отже, всшяко шдтримуе й змщнюе учшвське здоров'-я.
Висновки.
Таким чином, основними вимогами до вико-ристання здоров'-язбер1гаючих технологш у процес навчання й виховання е: урахування шдиввдуально-психолопчних особливостей учшв- стимулювання вихованщв до активного проживания й осмислення знань, до д1яльност1 творчого характеру- запобтання виникнення фактор1 В ризику здоров'-я учня, забезпечення адекватного вщновлення його сил- сприяння задоволенню тзнавальних потреб, формуванню мо-
тивацп навчання- особиспсно-професшна roTOBHicTb педагога до здшснення здоров'-язбереження учшв.
Перспективами подальшого до^дження може бути обгрунтування сутносп та структури готовностi педагога до використання здоров'-язберiгаючих освгг-нiх технологш у професшнш дiяльностi.
Л1тература
1. Безруких М. М. Здоровьесберегающая школа / М. М. Безруких.
— М.: Московский психолого-социальный институт, 2004. — 240 с.
2. Вайнер Э. Н. Формирование здоровьесберегающей среды в системе общего образования / Э. Н. Вайнер // Валеология. — 2004.
— № 1. — С. 21−26.
3. Зайцев Г. Время педагогики здравосозидающей / Г. Зайцев // Народное образование. — 2002. — № 6. — С. 193−200.
4. 1онова О.М. Здоров'-язбереження особистост як психолого-педагопчна проблема / О.М. 1онова, Ю.С. Лук'-янова // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми ф1зичного виховання i спорту: зб. наук. пр. — Харюв: Харювська державна академ1я дизайну i мистецтв, 2009. — № 1. — С. 69−72.
5. 1онова О. М. Фактори ризику здоров'-я сучасних школярiв / О.М. 1онова // Актуальш питання навчання та виховання особистостО
зб. наук. статей. — Харюв: ХНПУ iмеиi Г. С. Сковороди, 2008. -С. 27−38.
6. Казин Э. М. Основы индивидуального здоровья человека / Э. М. Казин, Н. Б. Глинова, Н. А. Литвинова. — М., «Владос», 2000. — 190 с.
7. Лукашенко О. М. Оргашзацшно-педагопчш умови збере-ження здоров'-я молодших учшв у вальдорфськш школi / О. М. Лукашенко // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту: Зб. наук. пр. — Харюв: Харювська державна академiя дизайну i мистецтв, 2007. — № 12. — С. 96−98.
8. Омельченко О. В. Характеристика моделi здоров '-язберйаючо! ирофесiйно-иедагогiчноl дiяльностi вчителя початкових класiв / О. В. Омельченко // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту: Зб. наук. пр. — Харюв: Xаркiвська державна академiя дизайну i мистецтв, 2007. — № 2. — С. 94−97.
9. Сериков Г. Н. Здоровьесбережение в гуманном образовании / Г. Н. Сериков. — Екатеринбург- Челябинск, 1999. — 242 с.
10. Современные технологии сохранения и укрепления детей: Учебное пособие / Под общ. ред. Н. В. Сократова. — М.: Т Ц Сфера, 2005. — 224 с.
Надшшла до редакцй 26. 05. 2009р.
sport2005@bk. ru
АДАПТАЦШШ ЗМ1НИ КРОВООБ1ГУ М'-ЯЗ1 В ГОМ1ЛОК У ПРЕДСТАВНИК1 В ШВИДК1СНО-СИЛОВИХ ВИД1 В СПОРТУ
Майданюк О. В.
Державний науково-досл!дний шститут ф1зично! культури i спорту
Анотацiя. Наведет дат щодо кровообшу м'-яз!в гомшок у квaлiфiковaних спортсменiв, як! спецiaлiзуються в швидккно-силових видах легко1 атлетики (стрибки, спринт). Встановлено, що довгостроков! адаптацшш перебудови кровообшу м'-яз!в гомшок супроводжуються збшьшенням кровопостачання дано1 судинно! дшянки. В залежност вщ спещал! заци та р! вню квал! ф!каци спортсмешв встановлеш в!-рогвдш вщмшност! кровопостачання м'-яз!в гомшок.
Ключов1 слова: адаптащя, м'-язовий кровообш, швидюсно-силов! види спорту.
Аннотация. Майданюк Е. В. Адаптационные изменения кровообращения мышц голени у представителей скоростно-силовых видов спорта. Представлены результаты исследований кровообращения мышц голени у квалифицированных спортсменов, специализирующихся в скоростно-силовых видах легкой атлетики (прыжки, спринт). Установлено, что долгосрочные адаптационные перестройки кровообращения мышц голени сопровождаются увеличением кровоснабжения данного сосудистого региона. В зависимости от специализации и квалификации спортсменов выявлены достоверные различия кровоснабжения мышц голени. Ключевые слова: адаптация, мышечный кровоток, скоростно-силовые виды спорта.
Annotation. Maidanuyk E.V. Adaptive modifications of a circulation of muscles of an anticnemion at representatives of velocity force kinds of sports. Adaptive shifts of muscles blood supply of the lower extremities at elite athletes which specialized in kind of sports with demonstration of speed and strength performance. It was established- that in the result of the long-term adaptation at elite athletes the muscles blood supply of the lower extremities is increase. It was shown that the muscle blood supply of the lower extremities of the athletes is differ depends from the qualification and specialization.
Keywords: adaptation, muscular hemodynamic, speed, strength.
Вступ.
Процеси термшово! та довготривало! адаптаци судин м'-яз1 В реал1зуються на основ! мюцевих, гумо-ральних i нервових вплив1 В. В наслщок цих вплив1 В зм1нюеться тонус артер! альних судин, що в свою чер-гу впливае на об'-ем кров1, що надходить до м'-яз1 В. Змша тонусу прекапилярних сфшктер1 В (артерюл) впливае на шльшсть та загальний поперечний перетин кашляр1 В, що функцюнують, а стан та шльшсть актив-них кашлярних судин впливають на трансмуральний транспорт речовин. Морфо-функцюнальш перебудови системи периферичного кровооб1гу спрямован! на адекватне забезпечення киснем, макроергами п! д час скоротливо1 д1яльност1 м'-яз1 В та компенсацш витра-чених шд час роботи пластичних i енергетичних ре-сурав скелетних м'-яз1 В.
Збшьшення об'-ему мюф1брш та поява нових мюф1брш супроводжуеться зб1льшенням шлькосп мгтохондрш в мюф1бршах, а також певними морфо-функцюнальними змшами системи кровооб1гу м'-язу [2, 4−6]. Так, за результатами дослвджень [1] у пред-ставник1 В швидшсно-силових вид1 В спорту (ковза-нярський спорт та ш.) розвиток гшертрофп м'-язових волокон супроводжувався збшьшенням шлькосп м'-язових кашляр1 В. В наслщок чого значно збшьшу-еться щшьтсть кашляр1 В активних м'-яз1 В в пор1внян-ш з нетренованими людьми того ж в1ку, але не дося-гае р1вня, притаманного представникам вид1 В спорту, пов'-язаних !з проявом витривалост!
Проте, якщо гшертроф1я не супроводжуеться розвитком ввдповщно! васкуляр1заци спещальна пра-цездатшсть може суттево знижуватись. Зменшення кровопостачання м'-яз1 В супроводжуеться ютотним прискоренням розвитку втоми, попршенням живлен-ня i постачання м'-язу кисню, повшьшшим виведен-ням к1нцевих продукпв метабол1зму, накопиченням токсичних речовин. Кр1м того, в м'-язах вщбуваеться уповшьнення метабол1чних процеав, осшльки по-верхня м'-язово! клиини, через яку здшснюеться обмш речовин, при гшертрофп збшьшуеться повшьшше, н! ж 11 об'-ем [1, 6, 7]. Таким чином, значна гшертро-ф1я може призводити до сповшьненого ввдновлення
© Майданюк О. В., 2009
м'-яза тсля роботи, попршенню таких якостей, як швидкОсть та витривалОсть, пОдвищенню ризику трав-матизацО! спортсмена. До того ж розвиток сполуч-нотканинних утворень вОдбуваеться повОльнОше нОж збшьшення маси м'-язОв, О пОдвищене навантаження на них, обумовлене збОльшенням сили гОпертрофованих м'-язОв, е додатковим чинником травматизацп, особливо у спортсменОв, якО спецОалОзуються в швидкОсно-силових видах.
ДослОдження виконано в рамках науково! теми 2.4. 10. «ДдаптадОя периферичного кровообОгу кваль фшэваних спортсмешв рОзних спещалОзацш& quot- зведено-го плану науково-дослщно! роботи у галузО фОзично! культури О спорту на 2006−2010 рр.
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Мета роботи — дослОдження адаптацшних перебудов кровообиу м'-язОв гомшок у квалОфжова-них спортсменОв, якО спецОалОзуються в швидкОсно-силових видах спорту.
Методи та органгза^я до^дження
Кровооби- м'-язОв гомшок спортсмешв, досль джувався за допомогою методу реовазографи (ЯеоСош Mediс ХА1). Реестрували О розраховували основш ге-модинашчш показники: дшротичний шдекс (ДК1, %), дОастолОчний Ондекс (ДС1, %) — яш характеризують рь вень тошчно! напруги артерюл та венул- тонус артерш великого дОаметру (ТАВД, у.о.), тонус артерш малого та середнього дОаметру (ТАСД, у.о.), пульсовий об'-ем кровО (ПОК, мм3), хвилинний об'-ем кровО (ХОК, мм3 • мин-1), питоме кровонаповнення (ПК/Н, %), а також деякО ОншО. За допомогою методу системно! кардОоге-модинамши реестрували ударний об'-ем кровО (УОК, мл) та розраховували вОдсоток ударного об'- ему кровО, що надходить до м'-язОв гомОлок (% вОд УОК).
ДослОдження провадилось за участю квалО-фшэваних спортсмешв (п=62), як спещалОзуються в швидкОсно-силових видах легко! атлетики: спринт (п=31, в тому числО 9 майстрОв спорту м1жнародного класу, 22- майстрОв спорту, серед них 13 жОнок О 18 чоловОкОв) — стрибки (п=31, в тому числО 3 заслужених майстра спорту, 11 майстрОв спорту мОжнародного класу, 7- майстрОв спорту, 10 — кандидати в майстри спорту, серед яких 21 жОнка та 20 чоловОкОв.
Дослщжування здшснювались як в лабора-торних умовах (на баз! ДНД1ФК1С), так 1 в межах навчально-тренувальних збор1 В.
Отримаш даш оброблялись за допомогою ме-тод1 В математично! статистики. Розраховувались таш статистичш параметри як: середне арифметичне зна-чення (X), похибка середнього (± т), коефщент парно! кореляц! Браве-П!рсона- в! ропдшсть в1дм! нностей розраховувалась за критер! ем Стьюдента (р& lt-0,05).
Результати дослiдження та 1х обговорення
В результат! дослщження основных складових кровооб1гу м'-яз1 В нижшх кшщвок (тонус судин р1зно-го д1аметру та р1вень кровопостачання) у спортсмешв, яш отещал! зуються в швидшсно-силових видах спорту (стрибки, спринт) встановлеш статев! вщмшносп кро-вооб1гу м'-яз1 В гомшок. Так у чоловшв р1вень крово-постачання дано! судинно! дшянки в1ропдно (р& lt-0,05) перевищуе кровопостачання у жшок (в середньому на 19,5%): пульсовий об'-ем кров1, що надходить до м'-яз1 В право! та л1во! гомшки у чоловшв становить — 7,4 — 6,9 мл, у жшок — 5,7 — 5,8 мл. Заслуговуе на увагу той факт, що середш значення вщсотку ударного об'-ему кров1, що надходить до м'-яз1 В гомшок у чоловшв також пе-ревищують середш значення даного показника у жь нок: вщповщно 8,1−7,8% та 7,2 — 6,9%.
Цей факт пояснюеться б! льшою к! льк!сть м'-язових волокон (за даними Д. Л. Кост! ла 79% у чо-лов!к!в ! 69% у жшок) ! !х бшьшою (за даними Д. Л. Кост! ла бшьш н! ж 80 000 мкм2 у чоловшв ! приблизно 45 000 мкм2 у жшок) саме у чоловшв. Як в! домо, каш-ляр!зован!сть м'-язових волокон (абсолютна к! льк!сть м'-язових кашляр! в) л! м!туеться к1льк! стю м'-язових волокон (одне м'-язове волокно живиться 5−7 кашля-рами) [2, 3].
Анал! з отриманих даних також дозволив ви-явити в! дм!нност! кровопостачання м'-яз!в гомшок з залежносп в! д спец! ал!зац! спортсмешв. Виявлено в! рог!дно (р& lt-0,05) вищий р! вень кровопостачання у представнишв легкоатлетичних стрибк! в в порiвияннi з! спортсменами, яш спецiалiзуються в спринтi. Так
пульсовий об'-ем кров!, що надходить до м'-яз!в гомь лок, у представнишв стрибк! в становить в середньому 7,8 мл (права гомшка) та 7,3 мл (л!ва гомiлка), в той час як у представнишв спринту — 5,74 мл та 5,75 мл, ввдповщно право! та л! во! гомшок (рис. 1).
Поруч! з зазначеним, характерною особливю-тю адаптацшних перебудов кровооб! гу м'-яз!в гом! лок у представнишв легкоатлетичних стрибшв е асиме-тр!я кровопостачання литкових м'-яз!в, яка становить в середньому — 5%. Слщ зазначити, що за даними по-передшх досл! джень, присвячених виявленню адапта-ц!йних перебудов кровообиу м'-яз!в нижшх к! нц!вок у представнишв циктчних вид! в спорту, под! бно! асиметрп виявлено не було. Даний факт обумовлений спец! ал!зац!ею спортсмен! в: у переважн! й б! льшост! випадшв права нога — поштовхов!, а л! ва — махова.
Зазначена асиметр! я кровопостачання литко-вих м'- яз! в зм! нюеться протягом р! чного макроциклу п! дготовки: найб! льша на передзмагальному пер! о-д! — в середньому становить 15,2%, на спец! ально-п!дготовчому — 7,2%, найменша — на початку шдго-товчого пер! оду — 5,5%.
З метою досл! дження довгострокових адапта-ц!йних перебудов м'-язового кровообиу у представнишв швидк! сно-силових вид! в спорту в залежност! в! д р! вню квал! ф!кац! в межах даного дослщження проведено з! ставлення величин показнишв кровообь гу м'-яз!в гомшок у кандидалв в майстри спорту (1) !з б! льш досв! дченими: майстри спорту, майстри спорту м! жнародного класу та заслужен! майстри спорту (2) (табл. 1).
Як видно з даних, представлених в таблиц! 1, у бшьш досвщчених спортсмешв (майстри спорту, майстри спорту м1жнародного класу та заслужен! майстри спорту) в1ропдно бшьший р1вень кровопостачання м'-яз1 В гомшок (р & lt- 0,05). Так, в середньому у бшьш квал1ф1кованих спортсмешв пульсовий об'-ем кров1, що надходить до м'-яз1 В гомшок бшьший на 41% (поштов-хово! ноги) та на 22% (махово! ноги) шж у кандидапв в майстри спорту. Поруч! з зазначеними особливостя-
10
^ 5
стрибки
спринт
стрибки
ж
спринт
Рис. 1 Величини пульсового об '-ему кровi, що надходить до м '-язiв гомшок, у представнишв швидшсно-
силових вид1 В спорту (п=62). Умовш позначення: Щ — права , — л! ва гомшка. Ч- чоловпси, Ж — ланки.
9
8
7
6
4
3
2
1
0
ч
Таблиця 1 Середт величини (Х±т) показнитв кровооб^у м'-язiв гомшок у спортсменiв р1зно'-1 квалiфiкацi'-i, ят спе^алгзуються в легкоатлетичних стрибках (n = 31).
Гемодинам! чн! показники 1 (n=21)** 2 (n=10)
Тонус артерш великого д! аметру, ТАВД, у.о. П* 0,53±0,08 0,8±0,03
Л 0,54±0,07 0,85±0,03
Тонус артерш середнього д1аметру, ТАСД, у. о П 0,4±0,06 0,56±0,01
Л 0,4±0,03 0,56±0,01
Д! кротичний !ндекс, ДК1, % П 22,1±2,5 25,5±2,5
Л 21,6±1,8 22,7±6,5
Д! астол!чний !ндекс, ДС1, % П 49,2±2,6 39,8±3,4
Л 48,8±1,9 35,5±3,9
Питоме кровонаповнення, ПК/Н, % П 0,05±0,007 0,11±0,004
Л 0,066±0,009 0,103±0,004
Пульсове кровонаповнення, ПОК, мл П 4,6±0,8 7,9±0,3
Л 5,8±0,9 7,4±0,3
Хвилинне кровонаповнення, ХОК, мм3-хв1 П 242,0±23,7 513,0±19,2
Л 305,1±31,0 476,2±17,07
Умовн! позначення: *П- права —, Л — л! ва гомшка, **1- кандидати в майстри спорту, 2 — майстри спорту, майстри спорту м! жнародного класу, заслужен! майстри спорту.
ми, асиметрОя кровопостачання поштовхово! та махо-во! ноги у представнишв легкоатлетичних стрибшв та-кож вОдрОзняеться в залежносп вод рОвня квалОфшацп: у бшьш квалОфшованих спортсмешв кровопостачання поштовхово! ноги в середньому на 7% перевищуе кровопостачання махово!, в той же час як у кандидапв у майстри спорту — асиметрОя кровопостачання бшьш виражена, та становить в середньому 20,7%.
СлОд зазначити той факт, що величини тонусу артерш великого (ТАВД у.о.) та середнього дОаметру (ТАСД, у.о.) у представнишв швидшсно-силових видОв спорту також вОдрОзняються в залежностО вОд рОвню квалОфОкацО!: у бОльш квалОфОкованих спортсменОв вОропдно (р& lt-0,05) вищий тонус артерш шж у кандидатОв у майстри спорту. Даний факт вОдзначають О шшО автори [1, 4, 5, 8] вважаючи що наявшсть саме таких адаптацОйних перебудов судин м'- язОв у представникОв швидкОсно-силових видОв, забезпечуе стан вОдповОдно! готовностО до роботи, яка буде вико-нуватись з максимально можливим зусиллям та в короткий термОн часу.
Висновки.
1. Встановлено, що довгостроковО адаптацОйнО пере-
будови кровообОгу м'-язОв гомшок у представнишв швидкОсно-силових видОв спорту супроводжують-ся збОльшенням кровопостачання дано! судинно! дОлянки. ВиявленО статевО вОдмОнностО: у чоловОкОв рОвень кровопостачання литкового м'-язу вОропд-но (р& lt-0,05) перевищуе кровопостачання дано! су-динно! дОлянки у жОнок на 17,5 право! та на 16,6% лОво! гомОлки.
2. Виявлено вОропдно (р& lt-0,05) вищий рОвень кро-
вопостачання у представникОв легкоатлетичних стрибкОв в порОвняннО зО спортсменами, якО спецО-алОзуються в спринтО. Так пульсовий об'- ем кровО, що надходить до м'- язОв гомОлок, у представникОв стрибк1 В становить в середньому 7,8 мл (права гомшка) та 7,3 мл (лОва гомшка), в той час як у представнишв спринту — 5,74 мл та 5,75 мл, вщ-повОдно право! та лОво! гомОлок.
3. Характерною особлив! стю кровооб! гу м'-яз!в гом!-
лок у спортсмен! в високо1 квал! ф!кацп, як! спец!-ал!зуються в легкоатлетичних стрибках, е наявшсть асиметри кровопостачання м'-яз!в гом! лок.
4. Встановлено, що у б! льш квал! ф!кованих спортс-
мешв (МС, МСМК, ЗМС) кровопостачання м'-яз!в гом! лок б! льше, в той же час асиметр! я кровопостачання менша шж у кандидат! в у май-стри спорту.
В майбутньому, для з'-ясування значущост! адаптац! йних перебудов м'-язового кровооб! гу для збереження та подальшого щдвищення спещально1 працездатност! у спортсмен! в високо1 квал! ф!кац!я, як1 спец! ал!зуються в швидк1сно-силових видах спорту, плануеться з! ставлення результата тестування спе-ц1ально! працездатност! !з результатами досл! дження адаптац! йних перебудов м'-язового кровооб! гу.
Л! тература:
1. Васильева В. В. Кровоснабжение мышц — основной фактор специальной работоспособности спортсменов // Теория и практика физической культуры и спорта. — 1989. — № 8. — С. 35−36.
2. Дж. Х. Уилмор, Д. Л. Костил. Физиология спорта и двигательной активности. Пер. с англ. — К.: Олимпийская литература. -1997. — 502 с.
3. Щурова Е. Н. Магистральный кровоток в сосудах нижних конечностей у здоровых мужчин разных возрастных групп // Физиология человека — 1998. — Том 24. — № 3. — С. 74−78.
4. Gollnick P.D., Armstrong R.B. and others. Effect of training on enzyme activity and fiber composition in of human skeletal muscle // J. Appl. Physiol. — 1973. — V. 34: P. 107 — 111.
5. Gonyea W.J. and other. Exercise induced increases in muscle fiber number // Europ. J. of Appl. Physiol. — 1986. — V. 55. — P. 312 -319.
6. Gonyea W.J. Role of exercise in inducing increases in skeletal muscle fiber number // J. Appl. Physiol. — 1980. — V. 48. — P. 421 — 426.
7. Richard L. Macsh and David J. Ellerby. Partitioning locomotors energy use among and within muscles. Muscle blood flow as a measure of muscle oxygen consumption // Journal of Experimental Biology. — 2006. — V. 209. — P. 2385 — 2394.
8. Satoshi Fujita, Takashi Abe, Micah J. Drummond, Jerson G. Cadenas, Hans C. Dreyer, Yoshiaki Sato, Elena Volpi, and Blake B. Rasmussen. Blood flow restriction during low-intensity resistance exercise increases phosphorylation and muscle protein synthesis // J. Appl. Physiol. — 2007. -V. 103. — P. 903 — 910.
Надшшла до редакцй 26. 05. 2009р.
darinam7@gmail. com
НЕКОТОРЫЕ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ВОСПИТАНИЯ СТУДЕНТОВ-ИНОСТРАНЦЕВ СРЕДСТВАМИ ФИЗКУЛЬТУРНО-МАССОВОЙ РАБОТЫ
Мамери Фарид
Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина
Аннотация. Раскрыты психолого-педагогические аспекты воспитания студентов-иностранцев средствами физкультурно-массовой работы: психологическая комфортность, оптимистичность процесса воспитания, укрепление у студента-иностранца веры в себя и свои возможности. Показано значение физкультурно-массовой работы в развитии у студентов способности к общекультурному выражению, что на практике означает формирование потребности ориентации и самоорганизации в распознании подлинных ценностей. Ключевые слова: студенты-иностранцы, физическое воспитание, физкультурно-массовая работа.
Анотащя. Мамер1 Фарид. Деяю психолого-педагопчт аспекти виховання студенпв-шоземцш засобами ф1зкультурно-масово1 ро-боти. Розкрито психолого-педагопчш аспекти виховання студенпв-шоземщв засобами фiзкультурно-масовоl роботи: психолопчна ком-фортшсть, оптимктичшсть виховного процесу, змщнення вiри студента у власш сили. Показано значення фiзкультурно-масовоl роботи в розвитку у студентов здiбностi до загальнокультурного вираження, що на практищ означав формування потреби орieнтацil самооргашзаци в розпiзнаваннi цiнностей.
Ключов1 слова: студенти-шоземщ, фiзичне виховання, фiзкультурно-масова робота.
Annotation. Mameri Farid. Some psychological pedagogical aspects of education of students of aliens remedies of sports mass operation.
Psychological pedagogical aspects of education of students-aliens are disclosed by remedies of sports mass operation: psychological comfort, optimistic process of education, solidifying at the student-alien of belief in and the possibilities. The significance of sports mass operation in development at students of ability to common cultural expression is exhibited, that in practice means shaping need of orientation and self-organizing in a recognition of original worth.
Keywords: students-aliens, physical training, sports mass operation.
Введение.
Изменения в современной общественной жизни отразились на состоянии воспитательной работы в высших учебных заведениях. Приходится констатировать, что в процессе реформирования высшего профессионального образования была разрушена традиционная система воспитания студенческой молодежи- деформированы организационно-педагогические основы воспитательной работы- ликвидированы различные общественные молодежные движения, объединения, клубы и другие организационные формы физкультурно-массовой работы, организации воспитания студенческой молодежи в духе интернационализма и поликультурности.
Активизация учебного труда при возрастающих умственных нагрузках требует оздоровления условий учебы студентов. Физическое воспитание обеспечивает расширение и совершенствование образовательной и методической подготовленности студентов в области физического воспитания, в подготовке к будущей производственной работе. Аксиоматично значение физического воспитания в развитии психических процессов молодых людей [1].
Среди проблем в сфере физического воспитания студентов-иностранцев наиболее актуальными, на наш взгляд, являются следующие: отсутствие в сфере высшего образования четкой продуманной молодежной политики, направленной на поликультурное воспитание- насаждение в средствах массовой информации своеобразной молодежной субкультуры, пропаганды насилия и цинизма, подрывающих фундамент воспитательной системы общества, практически не соответствующей ни одной из ментальностей- недооценка важности целенаправленного развития у студентов чувства ответственности, потребности в саморазвитии, самообразовании, самовоспитании как определяющих условий их личностного и профессионального совершенствования- межличностная разобщенность в коллективах студентов, увеличивающаяся изоляция факультетов друг от друга- утрата традиций культурной, спортивной и творческой жизни вуза.
© Мамери Фарид, 2009
Решение этих проблем, а также актуальная необходимость качественного улучшения системы воспитания студенческой молодежи требуют научного обоснования психолого-педагогических аспектов воспитательного процесса в вузе.
Поиск путей совершенствования воспитания студенческой молодежи для многих отечественных и зарубежных ученых всегда представлял большой интерес. Наиболее результативными, имеющими особую научную значимость, являются комплексные исследования, проведенные Б. Г. Ананьевым, С. И. Архангельским, К.А. Альбухановой-Славской, Г. А. Бордовским, А. С. Горшковым, Н. В. Кузьминой, А. С. Макаренко, Л. С. Рубинштейном, В. А. Сухомлинским, К. Д. Ушинским, С. Т. Шацким, Д. И. Фельдштейном, В. А. Якуниным. В современных условиях возникла острая потребность перехода от традиционно сложившихся схем воспитательного процесса в вузе к инновационному, социально-личностному, соответствующего особенностям развития современной психологии. В этой связи, одним из важнейших путей совершенствования воспитания студентов вузов является целенаправленное применение в воспитательных целях богатого арсенала средств и методов физкультурно-массовой работы, которая позволяет гармонизировать адаптацию и аккомодацию студентов-иностранцев в учебном процессе.
Работа выполнена по плану НИР Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина.
Цель, задачи работы, материал и методы.
В данной статье раскрыты некоторые аспекты психолого-педагогических особенностей влияния физкультурно-массовой работы студентов на их индивидуальные и групповые характеристики.
Результаты исследования.
Как известно, воспитание физических качеств основывается на постоянном стремлении сделать сверх возможное для себя, удивить окружающих своими возможностями. Но для этого со времени рождения нужно постоянно и ругулярно выполнять правила правильного физического воспитания. Основным этапом в воспитании этих качеств является образова-
тельный период в жизни человека (7−25 лет), в течение которого происходит закрепление нужного учебного материала для его дальнейшего применения в жизни (высокопроизводительному труду) [2].
Главная специфическая особенность воспитательной деятельности взрослого человека заключается в том, что освоение новых знаний происходит на основе практического к ним отношения. Знание, которое осваивается студентом, оценивается им, прежде всего, как средство решения проблем и задач, возникающих в ходе практической деятельности. Специалисты в обучении и воспитании студентов видят в этом важные отличительные детали: ведущая роль в процессе воспитания сохраняется за самим студентом, воспитание — это совместная деятельность субъектов образовательного процесса (С.И. Змеев, 1995). В. Г. Воронцова (1997) выделяет 5 специфических характеристик студента: 1) осознает себя самостоятельной, самоуправляемой личностью- 2) обладает запасом жизненного (бытового), профессионального и социального опыта, который становится все более важным источником воспитания его самого и его сокурсников- 3) исходит из стремления в своей готовности с помощью учебы решить жизненно важные проблемы и достичь конкретных целей- 4) стремится к безотлагательной реализации полученных знаний, умений, навыков и качеств- 5) зависит в значительной мере в своей деятельности от временных, пространственных, бытовых, профессиональных, социальных факторов (условий) [3].
Использование средств и форм физкультурно-массовой работы в воспитании студентов-иностранцев обосновано следующими моментами: психологическая комфортность — позитивное общение всех студентов, оптимистичность процесса воспитания, укрепление у студента-иностранца, нередко страдающего различными комплексами, веры в себя и свои возможности.
Физическая культура как вид общечеловеческой культуры тесно взаимосвязан и с материальной, и с духовной культурой. С материальной культурой физическая культура связана самим процессом двигательной деятельности, являющимся ее главным содержанием, результаты которого материализуются в физических качествах (В.М. Выдрин, 1988). Наряду с этим, она требует специальной материальной базы — спортивных залов, дворцов спорта, инвентаря, оборудования и т. п. [4].
Практика физкультурного движения, физкультурно-массовой работы дала достаточно много примеров того, как забота о внедрении физической культуры молодежи сопровождалась положительными социально-экономическими эффектами (М. М. Бака и др., 1983- Л. Н. Нифонтова, 1988- В .И. Виленский, 1991- В. П. Правосудов, 2000 и др.) [5]. Массовые физкультурные и спортивные мероприятия способствуют развитию у студентов способности к общекультурному выражению, что на практике означает формирование у них потребности в широкой культурной информации и знаниях, приобретение умений и способов социальной ориентации и самоорганизации в распознании подлинных и мнимых ценностей и т. д. (И.М.
Быховская, 1997) [6].
В сфере физической культуры и ее видов складываются своеобразные формы общения студентов -представителей разных национальностей, принимающих вид игры патриотического характера. Игра как специфическая форма общения молодежи преследует цель физического и духовного развития личности. Отсюда игра есть подлинная культурная ценность, способствующая укреплению контактов между людьми не только на социальном, но и на биологическом уровне. Весьма актуальным являются условия и возможности, создаваемые в процессе массовых занятий физической культурой и спортом, для формирования у студентов навыков межличностного общения и коллективного взаимодействия.
Массовые оздоровительные, физкультурные и спортивные мероприятия направлены на широкое привлечение студенческой молодёжи к регулярным занятиям физической культурой и спортом, на укрепление здоровья, совершенствование физической и спортивной подготовленности студентов. Они организуются в свободное от учебных занятий время, в выходные и праздничные дни, в оздоровительно-спортивных лагерях, во время учебных практик, лагерных сборов, в студенческих строительных отрядах. Эти мероприятия проводятся спортивным клубом вуза на основе широкой инициативы и самодеятельности студентов, при методическом руководстве кафедры физического воспитания и активном участии профсоюзной организации вуза.
В основе предложенной Т. Т. Джамгаровым (1979) психологической классификации видов спорта и соревновательных упражнений в качестве критерия, по которому сравниваются, а затем группируются изучаемые объекты, избрано взаимодействие спортсменов [7]. Оно проявляется в двух основных формах: по отношению к противнику — в форме противоборства (соперничества), по отношению к партнерам — в форме взаимосодействия (сотрудничества). Отличаясь от отношений противоборства, конфликтности, соперничества, свойственных взаимодействию противников, отношения между взаимосодействующими партнерами направлены на объединение усилий для достижения общей цели спортивной победы.
Несмотря на то, что исследования В.А. Щего-лева (1999) убедительно показывают, что решающим фактором воспитания является не характер спортивно-технического взаимодействия, а уровень педагогического руководства, приводящий к возникновению или, напротив, отсутствию коллективистских отношений в команде вне зависимости от специфики вида спорта, все же нельзя не учитывать, что большая взаимосвязанность участников деятельности, интенсивность их общения приводят к значительной эмоциональной насыщенности контактов, что, по мнению В. К. Бальсевича, Л. И. Лубышевой (1995), способствует при правильном педагогическом руководстве формированию необходимых нравственных отношений в студенческом коллективе [8- 9]. При этом создаются психологические условия для перехода формируемых отношений в личное, субъективное, т. е. их интериоризация. Становясь
характерными чертами личности, они впоследствии могут переноситься ею в новую социальную среду, способствуя быстрой и успешной адаптации к новым условиям. В то же время наблюдения показывают, что имеют место факты нежелательного влияния приобретенных в спорте качеств, например, агрессивности, чрезмерной мотивации притязаний, которые могут затруднять спортсмену контакты с окружающими (М.Я. Виленский, 1996) [5].
Наши исследования позволяют сделать вывод, что наибольший вклад в создание отношений товарищеской взаимопомощи и благоприятной психологической атмосферы в студенческих коллективах, как правило, вносят представители видов спорта с высоким уровнем взаимосвязанности участников спортивной деятельности, а наименьший — представители индивидуальных видов спорта и спортивных единоборств.
Таким образом, виды физкультурно-массовой работы способствуют расширению коммуникативного опыта студенческой молодежи. Данный опыт используется с целью своевременного принятия решения, согласования совместных действий, предупреждения межличностных конфликтов. Повышение эффективности группового взаимодействия студентов связано также и с тем, что за счет непосредственного управления процессом межличностной коммуникации во время рационально организованных физкультурно-массовых мероприятий происходит оптимизация межличностных связей и нервно-психических состояний членов студенческого коллектива, реализуются задачи адаптации и ассимиляции студентов-иностранцев.
Массовая физкультурно-спортивная деятельность при одинаковом уровне педагогического управления создает более благоприятные условия для приобретения студентами необходимого психолого-педагогического опыта, используемого при формировании коллективного взаимодействия. Массовые формы физической культуры, а также виды спорта в разной степени содействуют формированию социально значимых качеств личности студентов-иностранцев, определяющих дифференцированное проявление предметно-практической и коммуникативной включенности в решении общеколлективных задач. Межличностное взаимодействие и общение в процессе физкультурно-спортивной деятельности обусловлены, прежде всего, конкретными физическими (в том числе соревновательными) упражнениями, реализация психолого-педагогического потенциала которых происходит во всех основных видах взаимодействия — целевом, мотивационном и операциональном.
Необходимый эффект оказывает оптимальное педагогическое управление. Наиболее продуктивными при этом являются методы одобрения, поддержки, воспитания ответственности за успешное выполнение группового задания. Особо важную роль играет положительное влияние формального или неформального лидера студенческого коллектива.
Ведущим мотивом в регуляции поведения студенческой молодежи в условиях значимой физкультурно-массовых видов работы является положительная эмоциональная окраска занятий и общая
цель — стремление к победе. На фоне такой перестройки мотивов у студентов часто происходят разительные сдвиги в структуре установки. Благодаря этому они не затрачивают усилий на подавление импульсных вспышек и отрицательных эмоций, поскольку ориентируются на позитивные действия, помощь партнерам и их поддержку независимо от своей личной симпатии или антипатии к ним.
Таким образом, проведенный анализ психолого-педагогического воздействия физкультурно-массовой работы на воспитание студентов свидетельствует о высокой ее эффективности. При этом важно отметить, что совместная физкультурно-спортивная деятельность, организованная в интересах укрепления студенческого коллектива, не только способствует оптимизации межличностного общения и взаимодействия студенческой молодежи, но и более эффективно решает задачи по повышению индивидуального уровня физической подготовленности студентов, совершенствованию их профессионального становления.
В активизации использования студентами средств физической культуры очень важна мотиваци-онная сторона. Оздоровительные мероприятия должны вызывать «функциональное» удовольствие от их выполнения. Постоянно повторяющиеся занятия физическими упражнениями с постепенно увеличивающимися нагрузками тем в большей степени становятся потребностью студентов, чем более приятны они для них.
Выводы.
Переход от обязательных форм занятий по физическому воспитанию к массовым в свободное время требует глубокого научно-методического обоснования, учета региональных особенностей, возраста, пола, пропускных возможностей имеющейся спортивной базы, выработки дифференцированного подхода к студентам.
Дальнейшей разработки требуют вопросы учета и развития положительных качеств ментальной психологии студентов-иностранцев в ходе физкультурно-массовой работы.
Литература
1. Соловьев Г. М. Здоровый образ жизни: Научно-теоретические и методические основы: Учеб. пособие. — Ставрополь, 2001. -Ч.1. — 179 с.
2. Ананьев В. А. Введение в психологию здоровья: Учебное пособие. — СПб.: Балтийская педагогическая академия, 1998. — С. 18−24, 54−68.
3. Воронцова В. Г. Гуманитарно-аксиологические основы постдипломного образования педагога. — Псков: Изд-во ПОИПКРО, 1997. — 421 с.
4. Выдрин В. М., Николаев Ю. М. О ценностном аспекте физической культуры // Теория и практика физической культуры. -1979. — № 7. — С. 13−15.
5. Виленский М. Я. Физическая культура в профессионально-ценностных ориентациях студентов и процесс их формирования: методология и теория // Теория и практика физической культуры. — 1982. — № 11. — С. 8−11.
6. Быховская И. М. Человеческая телесность в социокультурном измерении: традиции и современность.- М.: ГЦОЛИФК, ОС РАН, 1993. — 158 с.
7. Джамгаров Т. Т. Психология физического воспитания и спорта. — М., 1979. — С. 18−28.
8. Щеголев В. А. Физическая культура и спорт в воспитании студентов. — Великие Луки, 1999. — 52 с.
9. Лубышева Л. И., Грузных Г. М. Теоретико-методологическое обоснование физкультурного воспитания студентов // Теория и практика физической культуры. — 1991. — № 6. — С. 9−12.
Поступила в редакцию 28. 05. 2009 г.
sport2005@bk. ru
ФАКТОРИ, ЯК1 ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ Ц1ННОСТЕЙ СТУДЕНТ1 В У Ф1ЗИЧН1Й КУЛЬТУР1
Марченко О. Ю. Полтавський ушверситет споживчо! коопераци Укра! ни
Анотащя. Розглянуто загальнi штереси студентiв та! х захоплення у вшьний час. Проаналiзованi данi анкетування студентов унiверситету. Видiлено зовнiшнi та внутршш фактори формування цiнностей студенпв у сферi фiзичноl культури та спорту. До зовшшшх факторiв вщ-носяться: умови життя, матерiальне забезпечення, спосiб життя, режим рухово! активности Внутрiшнi особистiснi фактори вiдображають вплив зовшшшх факторiв. Вони можуть оцшюватися як реакцiя особистост у вигщщ мотиву дiяльностi, зацiкавленостi, переконливостi. Ключов1 слова: фактори, цiнностi, фiзична культура.
Аннотация. Марченко О. Ю. Факторы, которые влияют на формирование ценностей студентов в физической культуре. Рассмотрены общие интересы студентов и их увлечения в свободное время. Проанализированы данные анкетирования студентов университета. Выделены внешние и внутренние факторы формирования ценностей студентов в сфере физической культуры и спорта. К внешним факторам относятся: условия жизни, материальное обеспечение, образ жизни, режим двигательной активности. Внутренние личностные факторы отображают влияние внешних факторов. Они могут оцениваться как реакция личности в виде мотива деятельности, заинтересованности, убедительности.
Ключевые слова: факторы, ценности, физическая культура.
Annotation. Marchenko O.U. Factors influencing formation on students'- values to physical culture. Common interests of students and their addictings at leisure are construed. Datas of questioning of students of university are analysed. External and internal factors of forming worth of students in sphere of physical training and sports are chosen. To external factors refer: living conditions, financial security, a way of life, a mode of a motor performance. Internal personal factors map an external influence. They can be valued as a response of the personality by the way motive of activity, interest, persuasiveness. Keywords: factors, values, physical culture.
Вступ.
Ф! зичне виховання, як учбова дисципл! на у ВНЗ, мае за цшь не тшьки виршувати освгтш, оздо-ровч! та виховн! задач!, а й формувати ц! нн!сне в! д-ношення до свого здоров'-я, здорового способу жит-тя. Анал! зуючи сучасн! п! дходи до розвитку ф! зично! культури на Украш, в! дзначаеться прюритет рухово! активност!, здоровий спос! б життя фактично у в! дрив! в! д особистих якостей людини, не розглядаеться ! не враховуються ц! нн!сн! ор! ентири особистост!, фор-мування !! духовно! культури, а не лише духовного здоров'-я. Такий розрив у розумшш ф! зично! культу-ри особистост! може привести до примусу людини дотримуватися норматив! в, але тепер вже рухово! ак-тивност!, без виховання духовних потреб у п! знанн! ц! нностей ф! зично! культури, самоп! знання психоф!-зичних можливостей ! здатност! рефлекс!!, розум! н-ня краси людського т! ла ! рух! в, ! таким чином само! !дентиф!кац!!, як частини нац! онально! ф! зично! куль-тури [7].
Шд цшностями ф! зично! культури «…розумь ються особливост! складових компонент! в культури перш за все, св! дом!сть почутт! в та повед! нки, як! дозволяють людин! задовольнити сво! потреби та служать ор! ентирами соц! ально! та профес! йно! ак-тивност!, яка направлена на досягнення сусп! льно-значущих цшей» [8].
Ц! нн!сть як поняття, отримало свою розповсю-джен!сть у соц! олог! при вивченн! особистост! та со-ц!ально! повед! нки. У ц! нностях вт! лена значим! сть предмепв та явищ сощального середовища для люди-ни та сустльства [8].
У лгтератур! ми знаходимо розподшення щн-ностей на р! зш групи. Загальноприйнятим е розподш ц! нн!сного аспекту ф! зично! культури на матер! альн! та духовш [4].
Бальсевич В. К. у ф! зичнш культур! вид! ляе дв! групи ц! нностей сустльну та особист! сну [1].
Американський вчений М. Рокич при визна-ченн! ц! нност! вказував, що це ст! йка перевага осо-бистост! або сусп! льства певного зразку повед! нки
© Марченко О. Ю., 2009
або к! нцевого стану, у протилежност! !ншому типу повед! нки або стану [3].
У сфер! ф! зично! культури в! дношення до !! ц! нностей виявляеться у процесах, станах, власти-востях, особистост! ! одночасно свое вираження вони знаходять у потребах рухово! д! яльносп, у характер! спортивних! нтерес!в, у р! вн! ц! лей та домагань, в особливостях взаемов! дносин м! ж людьми, що, по сут! пов'-язано з вщношеннями людини до цшностей ф! зично! культури [9].
Для виховання ! формування ц! нностей особис-то! ф! зично! культури студента необх! дн! в! дпов!дн! умови орган! зац! ф! зичного виховання ! визначення його значимого статусу та! м!джу в сусп! льств! Проте вчен! в! дзначають вкрай низький рейтинг ц! нностей ф! зично! культури в сучасному товариств! пострадян-ського простору [6].
Досл! дження виконано зг! дно «Зведеного плану науково-досл!дно! роботи у сфер! ф! зично! культури ! спорту на 2006 — 2010 рр. "- М! н!стерства Укра!-ни з питань с! м'-!, молод! та спорту за темою 3.1.2. п. «Науково-методичн! основи удосконалення викладан-ня дисципл! ни «Теор!я ! методика ф! зичного вихован-ня& quot-. Номер держреестраци 0106и10 782. Роль автора полягае у визначенн! фактор! в, як! впливають на фор-мування ц! нностей студент! в у ф! зичн!й культур!
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Мета до^дження, яке було проведено з! студентами Полтавського ушверситету споживчо! ко-операц! Укра! ни, це визначення фактор! в, що впли-вають на формування ц! нностей ф! зично! культури студент! в.
Методи дослгдження: анал! з л! тературних джерел, спостереження, психолог! чне тестування, ан-кетування, математичний анал! з.
Результати дослiдження.
Досл1дження, проведен! у констатуючому експе-римент1, виявили шдиферентне в1дношення основно! маси студенпв до занять з ф! зичного виховання у вуз1, що призводить до частих пропусюв занять (близько 60% студенпв), вщсутносп власно! цшьово! установки у процес! цих занять, окр! м отримання зал! ку з дис-
циплши. Дане положення сприяло бшьш глибокому вивченню потреб, мотивов, штереав, особиспсних О типолопчних характеристик студентов для з'-ясування причин! х рухово! та сощально! шертносп.
АналОз власних результатОв дослОдження та да-них лОтератури дозволяють вОдмОтити ряд зовнОшнОх та внутрОшнОх факторОв, якО впливають на формуван-ня цОнностей студентОв у сферО фОзично! культури та спорту (рис. 1).
До зовшшшх факторОв водносяться умови життя студентОв, якО пов'-язанО не тОльки з мОстом проживання (гуртожиток або з батьками), але О матерОальне забез-печення, так як за рейтингом потреба у забезпеченнО свого майбутнього, покращення свого матерОального становища знаходяться у числО прОоритетних.
Умови життя, матерОальне забезпечення тОсно пов'-язанО зО способом життя, тобто з тим, що можуть дозволити собО студенти у вОльний час — це спОлку-вання з друзями, грати у комп'- ютернО Огри, вОдвОдува-ти дискотеку та заробляти грошо Заняття спортом, пов'- язанО зО спецОалОзацОею, яка проводиться безко-штовно, та з бажанням займатися спортом поза межами навчального закладу з цОллю удосконалення фор-ми тОла, покращення здоров'- я та пОдвищення фОзично! пОдготовленостО.
На формування стойкого позитивного водно-шення до систематичних занять фозичними вправами, як невод'-емно! складово! способу життя здшснюють вплив батьки, школа, в якш юнак навчався 11 роков та
еться з дитинства та, зпдно дослодженням авторов [2].
Значний внесок вносять вчителя фОзкультури, органОзацОя позакласно! та позашкОльно! роботи з фО-зичного виховання, батьки, якО сприяють (або не спри-яють) захопленню дОтей спортом та дотримання правил здорового способу життя. Невеликий внесок (до 10%) у формуванш штересу молодО до ЗСЖ вносить преса та телебачення.
ВказанО фактори е загальним фоном, на якому функцюнуе система фОзичного виховання у вузО, О яка в бшьшш мОрО може контролюватися, так як мае сво! органОзацОйнО та методичнО основи. Система фОзично-го виховання студентОв у конкретному вузО залежить вОд того мОста, яке вона займае в загальнОй системО навчально-виховного процесу. Це виявляеться у до-триманш керОвництвом нормативов навчальних годин (4 щотижневО години на фОзичне виховання с I по IV курси), забезпеченням спортивними спорудами згОдно програмно-нормативним актам та санОтарно-гОгОенОчним нормам. ОрганОзацОя процесу фОзичного виховання, методика проведення занять залежить вОд викладацького складу кафедри, вОд його педагогОчно! майстерносп, вОд формального (дотримання поло-жень базово! програми) та неформального (творчого, варОативного, ОнновацОйного) вОдношення викладачОв до свое! дОяльностО.
Результати дослодження сввдчать, що рОвень не-спещально! фОзкультурно!'- освгга студенпв е низьким, що виявляеться у теоретичних знаннях, не сформо-
мокросередовище. Любов до занять спортом форму- ваносп цшностей шдиввдуально! фОзично!'- культури,
Рис. 1. Фактори, яК впливають на формування цгнностей студентгв у сфер1 ф1зично'-1 культури та спорту.
неадекватному сприйняттю власного «Я», низькому р! вню рухово! активност! ! як результат — р! вень ф!-зичного здоров'- я знаходиться нижче безпечно! меж!
Внутр! шн! особист! сн! фактори з одн! е! сторо-ни в! дображають вплив зовн! шн!х ! можуть оц! нюва-тися як реакц! я особистост! у вигляд! мотиву д! яль-ност!, зац! кавленост!, переконливост!, ! в той же час, як самост! йний фактор що впливае на в! дношення до зовн! шн!х умов, той або! ншою формою! ндив!дуаль-но! в! дпов!дно! реакц! в залежносп в! д типу темпераменту, спрямованост! особистост!, р! вня домагань, соц! отипу. Останн!, з названих особист! сних фактор! в е менш регульованими зовн! шн!ми умовами орган! зо-ваного середовища, так як у сво! й ф! з!олог!чн!й основ! мають вродженн! якост! нервово! системи, але житте-в! !х прояви можуть бути трансформован! в! ндив!ду-альний стиль д! яльност!, у спос! б життя, повед! нков! реакц! через ц! льов! установки, мотиви та формуюч! ц! нност!
Пор! вняльний анал! з досл! джуваних показни-к!в особист! сних характеристик студент! в та! х ц! нн!с-них ор! ентац!й в област! ф! зично! культури та спорту мае в! дм!нност! у студент! в, як! займаються та, як! не займаються спортом. Це може бути пов'-язано як з! штучним в! дбором, так ! з впливом способу життя та спец! ально органiзоваио! рухово! активност!
У групах студент! в, як! спортом не займають-ся, в! докремлюеться ряд причин, як! в! дносяться до р! зних фактор! в, що л! м!тують формування ц! нн!сних ор! ентац!й студент! в у сфер! ф! зично! культури та спорту. Це:
1. Недостача уваги до себе-
2. Незадоволен! сть у визнанн! себе-
3. Нетерпляч! сть до буденност! та одноб! чност! у ф!-
зичному вихованн!-
4. Емоцшна пригн! чен!сть, стрес-
5. Низька соц! альна активн! сть-
6. В! дсутн!сть активно! д! яльност! з досягнення по-
ставлено! ц! л!-
7. В! дсутн!сть вар! ант!в вибору форм занять (орган!-
зац! йних ! самост! йних) —
8. В! дсутн!сть вар! ант!в вибору групи для занять ф!-
зичним вихованням за! нтересами-
9. Небажання зовн! шньо! оц! нки сво! х зд! бностей
(здач! контрольних норматив! в), схильн! сть до са-мооц!нки-
10. Неадекватна оц! нка ф! зичного «Я& quot--
11. Неадекватний р! вень домагань.
Дан! фактори в! дображають, в б! льш!й м! р!, потреби, мотиви, емоц! йний стан та низький р! вень рухово! та соц! ально! активност! студент! в, тобто т! фактори, як! можна врахувати при оргашзаци проце-су ф! зичного виховання, вносячи до нього в! дпов!дн! корективи.
Засновуючись на положеннях теоретик! в ф! зичного виховання, ф! зична культура розглядаеться як д! яльн!сть, направлена на формування само! люди-ни. Будь-яка д! яльн!сть включае в себе ц! ль, засоби, результат ! сам процес д! яльност!, основами яко! е формуюча ц! ль, яка лежить поза д! яльн!стю, а у сфер! людських мотив! в, !деал!в, ц! нностей [4, 5].
Спонукати людину займатися спец! ально ор-
ган! зованою руховою активн! стю, яка не пов'- язана прямо! з здобуванням матер! альних благ, необх! дних для життя, можуть потреби, незадов! льн! у побут!, навчанн!, трудов! й д! яльност!, тобто у процес! занять спортом можливо реал! зувати сво! ф! зичн! зд! бност!, звернути увагу до себе спортивними досягненнями, отримати визнання оточуючих, вдосконалити свою ф! гуру, задовольнити сво! амб! ц!!, позбавитися емо-ц!йно! пригн! ченост!, стресу. Оздоровчий ефект ф!-зичних вправ виявляеться у нових в! дчуттях: в! дчуття «м'-язово! радост!& quot-, «в!дчуття води& quot-, «ввдчуття м'-яча& quot-. При виконанн! цикл! чних вправ виробляеться гормон г! поф!зу — ендорфш (гормон радост!), що зменшуе чуттевють орган! зму до стрес! в [4].
Висновки.
Результати досл! джень дозволяють вид! лити ряд зовн! шн!х та внутр! шн!х фактор! в, як! впливають на формування ц! нностей студент! в у сфер! ф! зично! культури та спорту. До зовн! шн!х фактор! в в! дносяться умови життя, матер! альне забезиечення, отос! б життя, знання в област! ф! зично! культури та спорту, орган! за-ц!я ф! зичного виховання, умови навчання у вуз!, режим рухово! активност!, в! дношення батьк! в, в! дношення м! кросередовища, преса, телебачення, вплив загаль-ноосв!тньо! школи. Внутр! шн! особист! сн! фактори з одн! е! сторони в! дображають вплив зовн! шн!х факто-р!в та можуть оц! нюватися як реакц! я особистост! у вигляд! мотиву д! яльност!, зац! кавленост!, переконли-вост!, та в той же час виступають як самост! йний фактор, який впливае на в! дносини до зовн! шн!х умов, той або! ншою формою! ндив!дуально! вщповщно! реакц! в залежност! в! д спрямованост! особистост!, р! вня до-магань, соцютипу, типу темпераменту.
У подальшому досл! дженн! плануеться провести анкетування, за результатами якого можна буде проанал! зувати в! дношення студент! в р! зних в! дд!лень до занять ф! зичним вихованням.
Л! тература:
1. Бальсевич В. К. Интеллектуальный вектор физической культуры человека (к проблеме развития физкультурного знания) / Теория и практика физической культуры. — 1991, № 7, с. 37−41-
2. Безверхня Г. В. Формування мотивац! до самовдосконалення учн! в загальноосв! тн!х шк! л засобами ф! зично! культури та спорту / Методичн! рекомендац! (для вчител! в ф! зично! культури). — Умань, 2003. — 52 с. -
3. Дудоров В. В. Формирование ценностных ориентаций в сфере физической культуры: дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук: 13. 00. 04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры& quot-/ Дудуров Владимир Валентинович. -Сенкт-Петербург, 2000.
4. Круцевич Т. Ю. Предмет ! зм! ст теор! ! методики ф! зичного виховання/ Ю. Ф. Курамшин, В. В. Петровський // Теор! я ! методика ф! зичного виховання: шдруч. — К.: Ол! мтйська л! тература. — Т.1. — 2008. — С. 9−22-
5. Курамшин Ю. Ф. Теория и методика физической культуры: Учебник // Под. ред. Ю. Ф. Курамшина. — 2-е изд. — М.: Советский спорт, 2004. — 464 с. -
6. Н! колаев Ю.М. журнал// Теор! я ! практика ф! зично! культури, № 2003−8. — стаття. — С. 5−9.
7. Николаев Ю. М. Теоретико-методологические основы физической культуры: Автореф. докт. дис. СПб., 1998. — 60 с. -
8. Парсонс Т. Человек в современном мире // Пер. с англ. (под общ. ред. В.А. Кувакина). — М.: Прогресс, 1985-
9. Пятков В. В. Формування мотивац! йно-ц!нн!сного в! дношення студент! в до ф! зично! культури: дис. канд. пед. наук: спец. 13. 00. 04 «Теор!я та методика ф! зичного виховання, спортивного тренування та оздоровчо! ф! зично! культури& quot-/ В. Пятков. — Сургут, 1999. — 184 с.
Над! йшла до редакц! 15. 06. 2009р.
o. mar4enko@rambler. ru
В1ДНОШЕННЯ СТУДЕНТ1 В, ЯК1 ЗАИМАЮТЬСЯ ТА НЕ ЗАИМАЮТЬСЯ СПОРТОМ ДО ЗАНЯТЬ
Ф1ЗИЧНИМ ВИХОВАННЯМ
Марченко О. Ю. Полтавський ун! верситет споживчо! кооперацп Украши
Лнотац1я. Представлен! та проанатзоваш результати анкетування студентов. Сформован! групи студенпв II курсу (як! виявили бажання займатися футболом, фгтнесом i пауерл! фтингом). Студенти, як! не обрали вид спорту, займалися за базовою програмою. Розглянута проблема визначення рейтингу серед вид! в педагопчного контролю i самоконтролю студентов. Для утворення оптимальних умов оргашзаци учбово-виховного процесу необх! дно використовувати шдхщ уникнення фактор! в, що л! м!туються i впливають на в! дношення студент! в до цього процесу
Ключов1 слова: ф! звиховання, в! дношення, студенти, анкетування, контроль.
Аннотация. Марченко О. Ю. Отношение студентов, которые занимаются и не занимаются спортом к занятиям физическим воспитанием. Представлены и проанализированы результаты анкетирования студентов. Сформированы группы студентов II курса (которые изъявили желание заниматься футболом, фитнесом и пауэрлифтингом). Студенты, которые не избрали вид спорта, занимались по базовой программе. Рассмотрена проблема определения рейтинга среди видов педагогического контроля и самоконтроля студентов. Для образования оптимальных условий организации учебно-воспитательного процесса необходимо использовать подход избегания факторов, которые лимитируются и влияют на отношение студентов к этому процессу Ключевые слова: физвоспитание, отношение, студенты, анкетирование, контроль.
Annotation. Marchenko O.U. Attitude of students who go and don'-t go in for sport and physical culture. Results of questioning of students are presented and analysed. Groups of students II a rate (which have expressed desire to be engaged in football, fitness and powerlifting) are generated. Students who have not selected a kind of sports, were engaged under the base program. The problem of determination of a rating among kinds of pedagogical monitoring and selfverification of students is construed. For formation of optimum conditions of organization of teaching and educational process it is necessary to use the approach of avoiding of factors which are limited and influence the relation of students to this process. Keywords: students, training, attitude to physical culture, control.
Вступ.
За останш роки обсяг навчального навантажен-ня студента ВНЗ настшьки 3pic, що через малорухо-мють, обмеження м'-язових зусиль, що е причиною за-хворювань рiзних систем оргашзму [1, 2, 4, 5]. Зпдно результата щорiчного медичного огляду, шльшсть студента, вщнесених до спещально! медично! групи, з кожним роком зростае у два рази, шльшсть студента, як мають порушення постави, досягае 80% вщ загально! шлькосп студента.
Одшею з основних причин, яш впливають на стан здоров'-я студентсько! молодi е споаб життя, в якому чималу роль вщграе дефщит рухово! активность
Фiзичне виховання, як учбова дисциплша у ВНЗ мае за цшь не тшьки вирiшувати освггт, оздо-ровчi та виховш задач^ а й формувати щнтсне вщно-шення до свого здоров'-я, здорового способу життя та штересу до рухливо! активностi у вах рiзноманiтних формах i видах! i виявлення.
В останнiх дисертацшних досл1дженнях [6, 7, 8] наведеш приклади, як органiзацiя фiзичного виховання студента в групи за штересом до виду спорту шдвищуе мотивацш до занять, впливае на система-тичнiсть !х вiдвiдування i сприяе пiдвищенню фОзич-но! шдготовленосп.
Дослiдження В. В. Савчука, В. В. Дудорова [3, 7] сввдчать, що потреби, мотиви та штереси у галузi фь зичного виховання мають сво! особливосп i пов'-язанi з психолопчним розвитком, соцiальним формуванням особистосп, темпераментом студента.
Вщвщування занять студентами з фОзичного виховання може сприйматися з рОзних позицш i знаю-чи ввдношення до цього предмету можливо, в певному ступеш, покращувати процес з фОзичного виховання.
Дослiдження виконано зпдно «Зведеного плану науково-дослвдно! роботи у сферi фОзично! культу-ри i спорту на 2006 — 2010 рр. "- Мiнiстерства Укра!-ни з питань ам'-1, молодО та спорту за темою 3.1.2. п. «Науково-методичш основи удосконалення викладан-© Марченко О. Ю., 2009
ня дисциплши «ТеорОя О методика фОзичного виховання& quot-. Номер держреестрацп 0106Ш10 782. Роль автора заключаеться у визначеннО вОдношення студентОв рОз-них вОддОлень до занять фОзичним вихованням.
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Мета досл1дження: вивчення вщношення до предмету фОзичне виховання студентОв, що обрали групи за видами спорту.
Методи досл1дження: аналОз лггературних джерел, спостереження, анкетування, математичний аналОз.
Оргашзащя досл1дження: були сформоваш групи студента II курсу (яш виявили бажання займатися футболом, фгтнесом О пауерлОфтингом (Е1, Е2 О Е3 вОдповОдно). Студенти, якО не обрали вид спорту, за-ймалися за базовою програмою (К група).
Заняття з фОзичного виховання проводились протягом навчального року. Анкетування проводилось на початку року (вересень) О в кОнцО (травень).
Результати досл1дження.
Вивчення вщношення до предмету фОзичне ви-ховання, здОйснювалося анкетною методикою. Для аналОзу обрано 16 вОдповОдей. ОцОнка стверджень здшснювалася по п'-ятибальнш системО за принципом наближення або вОддалення вОд задовОльно! вОдповО-дО, чим ближче до 1, тим оцОнка бОльш задовОльна до якОсно! або змОстовно! сторони процесу фОзичного ви-ховання.
ВОдповОдО студентОв на початку навчального року вОдображають! х вОдношення до предмету фО-зичне виховання, яке сформоване на основО вражень вод занять на I курс, вони, вОропдно, полягли в основу! х вибору певного виду спорту або ж небажання здОйснювати цей вибОр. Про це свОдчить вОдповОдь на дев'-яте питання табл. 1, чи бажали б студенти займа-тися вправами за вибором або ш. Контрольна група мае найбОльший бал — 3,1, який наближаеться до кате-гори «но& quot-. На той час як студенти вже були прихильш до вадповщ «так& quot- (2,1 — 2,3 бали). Таким чином сту-денти здОйснили свОй вибОр займатися фОзичним ви-хованням на базО певного виду спорту добровОльно.
Однак тут потрiбно враховувати i те, що спецiального ввдбору з урахуванням придатностi, спортивно! обда-рованостi не проводилося. У планi фiзично! пвдготов-ки групи були доволi рiзноманiтнi, але нас цiкавили в бшьшш мiрi мотивацiйнi фактори, яш об'-еднували студентiв, систематичнiсть занять, зацiкавленiсть у додаткових заняттях, та через рухову активнiсть фор-мування усввдомлено! потреби у способi життя та у фiзичному здоров'-!.
На початку навчального року вй студенти, при-близно на одному рiвнi, вiд 1,9 до 2,3 бали, ощнюва-ли предмет фiзичне виховання як щкавий. Причому студенти контрольно! групи ощнювали його вище (2,1 бали), тж групи Е2 (2,3 бали). У кшщ навчального року зацiкавленiсть до предмету у контрольнш групi дешлька зменшився (2,6 бали), в той час як у експе-риментальних групах на 0,5 бали тдвищився. Це тд-тверджуеться i таким ствердженням, що подобаеться як проводяться заняття (2 питання табл. 1). На почат-
ку року у найбшшш мiрi не були задоволеш як1стю занять студенти групи Е2 (2,7 бали) i Е3 (2,4 бали), а також змютом занять (питання 3) — Е2 (3,1 бали), Е3 (3,4 бали). У кшщ року оцiнка проведення занять по-кращилася в експериментальнш групi з фiтнесу на 0,8 бали, а у контрольнш груш попршилися на 0,7 бали. Звертае на себе увагу оцiнка ствердження 3, навiть при умовi вибору виду спорту, не вй вправи цiкавi студентам. У футболюпв оцiнка погiршилася на 1 бал, а у студенпв, як! займаються фiтнесом i пауерлiфтингом, хоча i покращилися вiдносини до вправ, яш пропону-ються, але все одно вони знаходяться у меж! 2,5 — 2,9 балiв. У контрольнш груш незадоволешсть, запропо-нованими на заняттях вправами тдвищилась з 2,5 до 3,1 бала. Вiрогiдно, у процей занять з видiв спорту, використання викладачами спецiальних вправ, як на-правленi на розвиток фiзичних якостей, зменшуе за-цiкавленiсть студенпв. 1х приваблюе в бiльшiй мiрi форма рухiв, iгровий, змагальний процес, а не рутин-
Таблиця 1
Вiдношення студентiв ргзних груп до занять ф1зичним вихованням до та тсля експерименту, балiв
№ п/п Яшсш сторони процесу фiзичного виховання Групи студенпв
Е1 (фу тбол) Е2 (фпнес) Е3 (пауерлiфтинг) К
до тсля до* 1 шсля 3 до 1 тсля до 1 тсля
X 8 X 8 X 8 X 8 X 8 X 8 X 8 X 8
1 Даний предмет щкавий 1,9 0,2 1,6 0,3 2,3 0,3 1,8 0,2 2,1 0,1 1,6 0,2 2,1 0,3 2,6 0,2
2 Подобаеться, як проводять заняття 1,9 0,1 1,8 0,2 2,7 0,2 2,9 0,4 2,4 0,2 2,0 0,1 2,0 0,2 2,7 0,3
3 Щкаы вй вправи 1,7 0,1 2,7 0,1 3,1 0,3 2,5 0,3 3,1 0,3 2,9 0,2 2,5 0,3 3,1 0,3
4 Викладач цiкаво показуе та пояснюе вправи 1,1 0,2 1,9 0,2 2,5 0,3 2,2 0,3 2,5 0,1 2,3 0,1 2,5 0,3 2,5 0,2
5 Отримую задово-лення на заняттях 1,6 0,3 1,9 0,2 2,5 0,3 1,8 0,2 2,3 0,1 1,9 0,2 2,1 0,2 2,3 0,3
6 Заняття сприяють розвитку загально! культури 1,4 0,3 2,6 0,1 2,2 0,2 1,7 0,2 2,2 0,2 1,8 0,2 2,0 0,2 2,1 0,2
7 Заняття сприя-ють покращенню здоров'-я 1,6 0,2 1,2 0,3 2,2 0,2 1,5 0,2 1,9 0,2 1,4 0,2 1,3 0,2 1,9 0,2
8 Фiзичнi наванта-ження адекватнi моему стану 2,2 0,2 1,3 0,2 2,1 0,2 1,4 0,2 2,0 0,2 1,1 0,1 1,9 0,2 2,0 0,2
9 Хотiв би займа-тися вправами за вибором 2,4 0,2 1,3 0,3 2,1 0,1 1,5 0,2 2,3 0,1 1,7 0,3 3,1 0,1 2,3 0,2
10 Хочу займатися обраним видом до-датково в секцi!'- 1,4 0,1 2,4 0,2 1,8 0,1 2,7 0,1 1,2 0,3 2,1 0,2 1,5 0,2 2,2 0,3
11 Хочу займатися додатково iншим видом 3,7 0,3 1,7 0,3 4,3 0,3 2,0 0,2 4,5 0,2 1,9 0,2 2,3 0,3 2,9 0,2
12 Для контролю за ФП обрав би: — антропометричш вимiри- 3,5 0,3 2,8 0,1 2,7 0,2 1,2 0,2 2,4 0,3 1,4 0,2 2,2 0,3 1,9 0,3
— функцiональнi проби- 3,9 0,2 2,2 0,2 2,9 0,1 2,0 0,2 3,8 0,2 2,3 0,2 2,4 0,2 2,1 0,2
— тести з ОФП- 2,2 0,2 3,4 0,1 2,6 0,2 3,7 0,1 2,9 0,1 4,1 0,3 2,9 0,2 3,4 0,3
— контрольш вправи з виду спорту- 1,9 0,1 2,6 0,2 4,1 0,3 2,4 0,3 2,6 0,1 2,4 0,2 — - - -
-самоопис фiзичного роз-витку 4,1 0,4 3,9 0,3 4,4 0,2 2,3 0,3 3,1 0,3 3,0 0,3 2,5 0,2 1,8 0,2
на фОзична робота, яка притаманна тренувальному процесу. У той же час, студенти експериментальних груп почали отримувати бшьш задоволення на занят-тях. 1х оцшка ствердження (№ 5) подвищилась у груш Е2 с 2,5 до 1,8 бали, у груш Е3 з 2,3 до 1,9 бали, у груш Е1 знизилася до 1,9 бала, але знаходиться на одному рОвнО з Оншими групами.
З приводу задовОльного впливу занять з фО-зичного виховання на загальну культуру закрОпилася думка студентОв, якО займаються фОтнесом та пауер-лОфтингом (з 2,2 бали до 1,7 та 1,8 бали) та навпаки, змОнилася думка, студентОв якО займаються футболом (з 1,4 бали до 2,6 бали). ВОропдно, тут мае мОсце суб'-ективний фактор, який пов'-язаний з особиспстю викладача, в чому свОдчать погОршенО оцОнки змОсту на заняття (№ 3), пояснення та показу вправ викладачем (№ 4), отримання задоволення вод занять (№ 5).
Однак, думка про те, що заняття сприяють змщненню здоров'-я, у студенпв отримуе бОльш ви-соку оцшку у вах експериментальних групах (№ 7), що пов'-язано з суб'-ективним ввдчуттям покращення свого фОзичного стану. Це пОдтверджуе наступна вОд-повОдь оцОнки адекватностО фОзичних навантажень на заняттях. Якщо на початку навчального року адекватнОсть фОзичних навантажень оцОнювалась на 2,0 — 2,2 бали, то у кшщ навчального року на 1,1 — 1,4 бали у експериментальних групах.
У контрольнОй групО оцОнка фОзичних наванта-жень ближче до нейтрально! (1,9 — 2 бали). Бажання займатися обраним видом спорту вОдстежуеться вОд-повОддю на 10 та 11 питання. На початку навчального
року близько 80% студенпв експериментальних груп виявили бажання займатися цим же видом спорту до-датково у секцОях, а в кОнцО навчального року! х вже стало 50%. Але займатися додатково шшим видом спорту збОльшилося бОльш нОж у три рази з 14% до 60%. ДанО результати можуть призвести до певних ви-сновкОв. По-перше, Онтерес до обраного виду спорту може бути менш шж у 50% студенпв, решта керувала-ся Оншими доводами, якО пов'- язанО Оз зацОкавленОстю, зовнОшньою атрибутикою процесу, популярнОстю цьо-го виду, заохоченням зО сторони оточуючих, за компа-нш з друзями та Он., що само по собО не е негативним фактором, а сприяе залученню до органОзованих занять фОзичними вправами, пОдвищення рухово! актив-носп. По-друге, для щдтримки бажання займатися регулярно фОзичними вправами не потрОбно запобОгати переходу студенпв у навчальш групи з шших видОв спорту впродовж навчального року (у кОнцО семестру). По-трете, цОль занять фОзичним вихованням носить оздоровчий характер О зайва спортизащя процесу не завжди вОдповодае мотивам занять студенпв, а саме змОцнення здоров'- я, покращення фОгури, отримання задоволення вОд рухово! активносп, спОлкування з друзями, що веде до зменшення Онтересу до занять обраним видом спорту.
Про це свОдчить О вибОр студентами засобОв контролю за фОзичною подготовленОстю (рис. 1). Шс-ля занять з фОзичного виховання на базО визначеного виду спорту думка студентОв з приводу доцОльностО засобОв контролю фОзично! пОдготовленостО змОнилося, вОрогОдно з урахуванням вимог пОдготовки.
90 80
? Експериментальна група щ Контрольна група
Рис. 1. Вибгр студентами вид1 В контролю за ф1зичною пгдготовленктю.
Висновки.
Для утворення оптимальних умов оргашза-ци учбово-виховного процесу фiзичного виховання у вузi необхiдно використовувати тдхвд уникнення факторiв, що лiмiтуються i впливають на ввдношення студентiв до цього процесу, який заснований на сво-бодi вибору видiв рухово! активностi, цiлi занять фь зичними вправами, видiв педагогiчного контролю та самоконтролю.
Результата формуючого природного експери-менту показали, що студенти дослвдницьких груп, якi обрали футбол, фiтнес, пауерлiфтинг пвдвищили на 0,8 балiв задоволешсть ввд занять фiзичним вихо-ванням у кiнцi навчального року, а контрольна група знизила задоволенiсть ввд занять на 0,7 балiв. Була за-крiплена думка студентiв, яш займаються спортом за iнтересом, про позитивний вплив занять на загальну культуру (у середньому на 0,4 бали).
Вивчаючи думку студентiв, був визначений рейтинг видiв контролю. У студенпв експерименталь-них груп, вони розташувалися у наступному порядку: функцiональнi спроби (67%), антропометричш вимь ри (64%), контрольш вправи з виду спорту (51%), самоконтроль (39%), державш тести (26%). У студенпв контрольно! групи на 1-му шсщ — самоконтроль (64%), на 2-му — антропометричш вимiри (62%), 3-е — функцюнальш спроби (57%), на 4-му державш тести (32%).
Наступш дослщження мають спрямовуватися на визначення цiннiсних прiоритетiв студентiв рiзних ввддшень, як у сприйняттi фiзичного «Я& quot- так i фiзич-но! культури в цiлому.
Лiтература:
1. Апанасенко Г. Л. К проблеме трактовки механизмов восстановления физической нагрузки // Теория и практика физической культуры. — 1995. — № 6. — С. 49−52-
2. Возний С. С. Фiзична реабшгтащя студенток, хворих на ней-роциркулярну дистошю за кардiальним типом: дис. на здоб. ступеня канд. Наук з фiз. вих.: 24. 00. 03. Фiзична реабiлiтацiя / С. С. Возний. — Львiв, 2008. — 20 с.
3. Дудоров В. В. Формирование ценностных ориентаций в сфере физической культуры: дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук: 13. 00. 04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры& quot-/ Дудуров Владимир Валентинович. -Сенкт-Петербург, 2000.
4. Захарина Е. А. Формирование мотивации к двигательной активности в процессе физического воспитания студентов высших учебных заведений: дис. На соиск. ученой степни канд. наук по физ. восп. и спорту: 24. 00. 02. Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения (Е.А. Захарина. — Киев, 2008. — 22 с.
5. Носков В.1. Основи психогтешчного забезпечення приашстично орieнтовано! професшно! шдготовки студентов: дис. на здоб. наук. ступ. доктора психол. наук: 19. 00. 02 -психофiзiологiя / В.I. Носков — Ки! в, 2002. — 30 с.
6. Подлесний O.I. Самоконтроль у фiзичному вихованш як зааб шдвищення мотивацй до професшно-прикладно! фiзично! шдготовки студенев — судноводйв: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фiз. виховання i спорту: спец. 24. 00. 02 ,^зична культура, фiзичне виховання рiзних груп населення& quot-/ O.I. Подлесний. — Ки! в, 2008. — 23 с. -
7. Савчук В. В. Формування мотивiв до занять фiзичною культурою у студентiв педагопчного вузу: дис. на здобуття вче-ного ступеня канд. пед. наук: 13. 00. 08 «Теорiя i методика професшно! осв™& quot-/ Савчук Валерiй Володимирович. — Ком-сомольськ, 2002-
8. Турчина H.I. Педагогiчнi особливостi моделей фiзичного виховання студентОв вузiв на рiзних курсах навчання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фiзичного виховання i спорту: спец. 24. 00. 02 ,^зична культура, фiзичне виховання рiзних груп населення& quot- / H.I. Турчина. — Ки! в, 2009
Надшшла до редакцi! 15. 06. 2009р.
o. mar4enko@rambler. ru
СТРУКТУРА УПРАВЛ1ННЯ В ГАЛУЗ1 ТУРИЗМУ
Мацкевич Н. М., Ковальчук Н. М., Овчаренко Т. Г. Волинський Нацiональний yHIBepcHTeT IMeHI Леа Укра! нки
Анотац1я. Розроблено структуру управлшня в галуз1 туризму в Укра1'-ш як одше!'- з найважливших в оздоровленш населення- подано ii об-Грунтування. Визначено систему оргашв державного управлшня в галуз1 туризму через плки законодавчо!'- (Верховна Рада) та виконавчо!'- влади (мшктерства, управлшня обласних державних адмшктрацш) — висвгтлено ix завдання та повноваження. В робот! подано структуру i змкт дiяльностi оргашв мiсцевого самоврядування (ради народних депутатов рiзниx рiвнiв), а також громадських оргашзацш (нацiональна та обласнi федерацп спортивного туризму, спортивнi клуби) в туристичнш галyзi. Ключов1 слова: туризм, управлшня, державш органи, громадськi органи.
Аннотация. Мацкевич Н. М., Ковальчук Н. М., Овчаренко Т. Г. Структура управления туристической отрасли. Разработано структуру управления туризмом в Украине как одной из важнейших в оздоровлении населения- дано ее обоснование. Определено систему органов государственного управления в отрасли туризма через ветви законодательной (Верховный Совет) и исполнительной власти (министерства, управления областных государственных администраций) — освещено их задачи и полномочия. В работе отражена структура и содержание деятельности органов местного самоуправления (советы народных депутатов разных уровней), а также общественных организаций (национальная и областные федерации спортивного туризма, спортивные клубы) в туристической отрасли. Ключевые слова: туризм, управление, государственные органы, общественные органы.
Annotation. Matskevych N., Kovalchuk N., Ovcharenko T. Scheme of management of tourism. Demonstrates the management scheme of tourism activities in Ukraine, which are of special importance for the purposes of health improvement of the population- provides for respective argumentation thereto. The article defines the system of state authorities in the sphere of tourism, including legislative (Supreme Council) and executive (ministries, regional executive departments) bodies- elucidates their objectives and authorities. The paper presents the structure and substance of functioning of local authorities (deputy councils of various levels), as well as public organizations (national and regional federations of sport tourism, sport clubs) in the tourism sphere.
Keywords: tourism, management, the state authorities, public organizations.
Вступ.
Розвиток демократично! державносп та становления громадського суспшьства обумовлюе управлш-ня в будь-якОй галузО на рОвнО державно! влади в поед-наннО з запровадженням основних засад громадського суспОльства, що проявляеться у дОяльностО громадських самодОяльних оргашзацш, мОсцевого самоврядування. Це обумовлюе значущОсть вивчення структури управ-лОння туризмом, як однОе! з найважливОших галузей оздоровлення [1,2,6,7].
Система управлОння туризмом в Укра! нО вклю-чае державнО та громадськО органОзацО! Державна влада розподОляеться на законодавчу, виконавчу О су-дову. Отже, державна поливка в галузО туризму визна-чаеться через плки законодавчо! влади (Парламент) та виконавчо! (Уряд) [3,4]. Громадсьш оргашзаци в управлОннО туризмом представленО спортивними феде-рацОями (нацОональною та обласними) та туристични-ми клубами.
Робота виконана за планом НДР Волинського нацюнального ушверситету Омеш Леа Укра! нки.
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Метою роботи е розробка та обгрунтування структури управлОння в галузО туризму та висвОтлення завдань О функцОй органОв управлОння.
Результати дослвдження.
Виходячи з розподОлу державно! влади в Укра!-нО розглянемо органи управлОння туризмом в кожнОй з гшок влади (рис. 1).
Державш оргашзаци в системО управлшня туризмом в Укра! нО представленО органами законодавчо! та виконавчо! влади.
До повноважень Верховно! Ради в галузО туризму належать (зпдно Закону Укра! ни «Про туризм»): визначення основних напрямОв державно! полОтики в галузО туризму- правових засад регулювання вщносин у галузО туризму- обсягу фшансового забезпечення туристично! галузО в законО про Державний бюджет Укра! ни.
УправлОння туризмом в системО виконавчо! вла-© Мацкевич Н. М., Ковальчук Н. М., Овчаренко Т. Г., 2009
ди здОйснюеться МОнОстерством культури О туризму, МОнОстерством освОти О науки, МОнОстерством у справах сш'-1, молодО та спорту.
Одним з центральних оргашв державно! виконавчо! влади в галузО туризму е Мшстерство культу-ри О туризму Укра! ни. Воно в установленому порядку вносить пропозицО! щодо формування державно! полОтики у туристичнОй та курортнОй галузях, забез-печуе й! реалОзацш, здшснюе управлшня в цих галу-зях, а також мОжгалузеву координацш. Основними завданнями мОнОстерства е участь у формуваннО та забезпеченнО реалОзацО! державно! полОтики у турис-тичнОй та курортнОй галузях- розроблення та реалОза-цОя загальнодержавних програм розвитку курортОв та туристично-рекреацОйно! сфери, ринку туристичних послуг, забезпечення захисту О безпеки туристОв- ви-значення перспектив О напрямОв розвитку внутрОш-нього, мОжнародного та Оноземного туризму, розбудо-ви матерОально-технОчно! бази туризму- мОжгалузева координацОя та функцОональне регулювання з питань туризму- органОзацОя та розвиток системи наукового, ОнформацОйно-рекламного забезпечення туристично-рекреацОйно! та курортно! сфери.
Центральним органом державно! виконавчо! влади в компетенцО! якого також питання галузО туризму е Мшютерство освгга О науки. В його складО функ-цОонуе департамент розвитку дошкОльно!, загально! середньо! та позашкОльно! освОти, який розробляе та реалОзуе освОтнО та оздоровчО програми.
Безпосередньо реалОзацОя державно! полОтики в галузО освгга засобами туризму, краезнавства здш-снюеться Укра! нським державним центром туризму О краезнавства учнОвсько! молодО МОнОстерства освОти О науки Укра! ни.
Центр здОйснюе Онструктивно-методичну, органОзацОйно-масову, навчально-виховну роботу, кра-езнавчу та екскурсшну дояльшсть, спрямовану на по-дальший розвиток туристсько-краезнавчо! та оздоров-чо! роботи з учнОвською молоддю Укра! ни.
Центр органОзовуе туристськО О краезнавчО змагання, зльоти, конкурси, експедицО!, навчально-
Рис. 1. Структура управлтня в галузi туризму.
тренувальш табiрнi збори, походи, екскурси- розповсю-джуе методичнi, iнформацiйнi матерiали, навчальнi програми дитячих туристсько-краезнавчих об'-еднань- оргашзовуе роботу гуртк1 В з рiзних видiв спортивного туризму (пiшохiдного, водного, лижного, спелео, велосипедного, прського) i краезнавчих дослiджень (на-родознавчих, юторичних, географiчних, екологiчних, фольклорно-етнографiчних).
В Укра! ш крiм Державного функцiонують об-ласнi центри туризму i краезнавства учшвсько! моло-дi, а також мiськi та районнi- станци юних туриспв. Вони органiзовують роботу гуртшв зi спортивних ви-дiв туризму, тзнавальну роботу, проводять навчально-тренувальну роботу, збори, походи, змагання. Такий центр функцiонуе в м. Луцьку.
Мiнiстерство з питань с1м'-1, молодi та спорту е центральним органом державно! виконавчо! влади, який забезпечуе реалiзацiю державно! полiтики у сферi фiзично! культури i спорту [8]. Вш вносить пропозицi! щодо програм розвитку спортивного туризму.
Завданнями Мшстерства з питань сiм'-!, молодi та спорту е затвердження календарних плашв змагань, навчально — тренувальних зборiв зi спортивного туриз-
му- оргашзащя фiзкультурно-оздоровчих i спортивних заходiв- оргашзащя роботи з фiзичного виховання i провадження фiзкультурно-оздоровчо! дiяльностi у навчально--виховнш сферi- порушення клопотань на-городження спортсменiв, тренерiв державними наго-родами- присвоення спортивних звань- комплектащя збiрних команд Укра! ни, пiдготовка та участь спортс-менiв у змаганнях.
В областях основнi функцi! в галузi фiзично! культури i спорту здшснюють вiдповiднi пiдроздiли обласних державних адмшютрацш. Таким шдроздь лом е Управлшня з питань сiм'-!, молод! та спорту об-ласно! державно! адмшютращ!, основними завданнями якого е ввдповщно: затвердження календарних планiв обласних змагань та навчально — тренувальних з6ор! в- шдготовка, комплектацiя з6! рних команд областц ор-ганiзацiя в обласп Ф! зкультурно-оздоровчих та спортивних заходiв- присвоення спортивних звань (КМС, I розряд).
Аналогiчнi п! дрозд!ли з питань Ф! зично! культури i спорту функцюнують в районних i мюьких ор-ганiзацiях.
Отже, питання щдготовки спортсменiв, органi-
зацО! змагань, навчально-тренувальних зборОв, присво-ення спортивних звань в спортивних видах туризму вирОшуються МОнОстерством з питань сОм'- !, молодО та спорту Укра! ни та вОдповОдними пОдроздОлами в областях, районах, мОстах.
УправлОння туризмом на мОсцях здОйснюють органи мюцевого самоврядування: Верховна Рада А Р Крим та обласш О районш ради. В! х складО дОе по-стОйна комОсОя ради з питань соцОального захисту насе-лення, трудових ресурсОв, ам'-!, молод^ спорту та туризму. Така комОсОя розробляе та вносить пропозицО!, що затверджуються радою, яка схвалюе регОональнО програми розвитку туризму, що фОнансуються з бюджету А Р Крим, обласних О районних бюджетОв- ви-значае кошти бюджету А Р Крим, обласних О районних бюджетОв для фОнансового забезпечення регОональних програм розвитку туризму- контролюе фОнансування регОональних програм розвитку туризму за кошти бюджету А Р Крим, обласних О районних бюджетОв.
МОсцевО програми розвитку туризму затвер-джують сОльськО, селищнО, мОськО ради. ПропозицО! по-передньо розглядаються О вносяться на затвердження депутатською комОсОею.
В управлОннО туризмом беруть участь також громадськО органОзацО! Громадяни Укра! ни, ОноземцО, особи без громадянства з метою реалОзацО! та захис-ту прав О законних ОнтересОв можуть об'-еднуватись в громадсьш оргашзацп туристично! спрямованос-п (ст. 28 Закону Укра! ни «Про туризм»)[2]. Одшею з ведучих е Федерация спортивного туризму Укра! ни, яка своею метою ставить сприяння створенню голо-вних засад нацОонально! моделО спортивного туризму як масового самодОяльного спорту та спорту вищих досягнень. З 2002 року ршенням колегп Держком-спорту ФедерацО! надано статус нацОонально! спортивно! федераци. Основними напрямами дояльносп ФедерацО! е органОзацОя та проведення спортивних туристських заходОв: всеукра! нських та регОональних змагань з технОки спортивного туризму та спортив-них туристських походОв О експедицОй- вивчення та пропаганда спортивних туристських ресурсОв тери-торО! Укра! ни, розробка та апробацОя квалОфОкованих туристсько-спортивних маршрутОв- сприяння орга-нОзацО! навчально-методично! роботи з пОдготовки та пОдвищення квалОфОкацО! кадрОв спортивного туризму- сприяння ОнформацОйному, нормативному, методичному забезпеченню розвитку спортивного туризму в Укра! нО- розвиток структури ФедерацО!
Федерация спрямовуе зусилля на розвиток ш-шохОдного, гОрського, велосипедного, водного, лиж-ного, вОтрильного, спелеологОчного, автомобОльного та мотоциклетного видОв спортивного туризму.
Федерацоя е дойсним членом Можнародного туристсько-спортивного союзу та Можнародно! федера-цп спортивного туризму. Осередки та оргашзацп Феде-рацп доють в А Р Крим, областях Укра! ни (наприклад Волинська обласна федерацоя спортивного туризму).
З метою сприяння розвитку спортивного туризму у вОдповОдних адмОнОстративно-територОальних одиницях, регОонах Укра! ни створюються територО-альнО спортивнО туристськО клуби, якО е добровОльними
громадськими об'-еднаннями, що створюються на засадах едносп штереав громадян -прихильник1 В спортивного туризму. Клуб е юридичною особою i дie на пiдставi власного статуту, вш е неприбутковою орга-шзащею. Клуб може на добровiльних засадах входити до складу шших громадських органiзацiй, бути членом ввдповвдно! федерацп, брати участь у заснуванш спiлок, союзiв.
Основними завданнями таких клубiв е здшснен-ня заходiв з масового залучення до активних занять спортивним туризмом рiзних сощальних та вiкових груп населення- оргашзащя засобами спортивного туризму активного дозвiлля- сприяння створенню в мiсцевих установах, органiзацiях секцiй спортивного туризму- оргашзащя та проведення туристських походiв, експедицiй, подорожей з рiзних видiв спортивного туризму, комбiнованих за видами туризму подорожей- оргашзащя роботи туристсько-спортивних, оздоровчих таборiв та баз- проведення спортивних туристських змагань, зльотiв- здiйснення навчально-тренувально! роботи зi спортивного туризму. Членами клубу можуть бути як окремi громадяни, так i колек-тиви шдприемств.
Висновки.
1. Структура управл1ння в галузi туризму вклю-чае державнi оргашзащ! законодавчо! (комiтет моло-дОжно! поливки, ФОзично! культури, спорту i туризму Верховно! Ради) та виконавчо! (Мшютерство освiти i науки, Мiнiстерство ам'-!, молодi та спорту, Мшютер-ство культури i туризму, вiдповiднi щдроздши обласних, районних державних адмшютрацш) гiлок влади, а також органи мюцевого самоврядування (комюи рад народних депутапв) i громадсьш органiзацi! (федерацп спортивного туризму).
2. Основними функщями державних органiв управл1ння в галузi туризму е визначення правових засад, фшансового забезпечення, планування, мгжга-лузева координацiя, реалiзацiя оздоровчих програм засобами туризму. Громадсьш оргашзацп проводять на-вчально — тренувальну роботу, спортивш та оздоровчi заходи.
Перспективи подальших дослiджень вбачаемо в аналiзi особового складника системи управлшня туризмом.
Лггература.
1. Калитюк В. А. Рекреацшно-туристичний комплекс в умовах ринку. — Льв1 В, 1999. — 162 с.
2. Кифяк В. Ф. Оргашзащя туристично! д! яльносп в Укра! ш. -Чершвщ: Книги — ХХ1, 2003. — 300с.
3. Мельник А. Ф., Оболенський О. Ю., Васша А. Ю., Горд1енко Л. Ю. Державне управлшня / навчальний пос1бник. — К.: «Знан-ня», 2004. — 342с.
4. Нормативно — правов1 акти Укра! ни з питань туризму: Зб1рник законодавчих та нормативних акпв (станом на 1 червня 2004 року) / Упоряд. М.1. Камлик. — К.: Атака, 2004. — 464с.
5. Павлов В.1., Черчик Л. М. Рекреацшний комплекс Волиш: теор1я, практика, перспективи. — Луцьк, 1998. — 124 с.
6. Панкова €.В. Туристичне краезнавство: Навч. Пос1бник. — К.: Альтер прес, 2003. — 352 с.
7. Рутинский М. Й. Оргашзащя спортивно-оздоровчого туризму: Навчально-методичш матер1али — Льв1в: КВКПП «Фенит& quot-, 2002. — 159 с.
8. Туризм в Укра! ш. Статистичний бюлетень. — К.: Державний комггет молодОжно! полгшки, спорту i туризму Укра! ни, 2000. — 30 с.
Надшшла до редакцп 05. 06. 2009р.
agroprodservis@itt. net. ua
ЕФЕКТИВН1СТЬ ШВИДКОГО ПРОРИВУ У БАСКЕТБОЛ1СТ1 В 15−16 РОК1 В П1Д ЧАС
ЗМАГАЛЬНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Мгтова О. О., 3a6iHKa А. В. Дншропетровський державний iHCTHTyT фiзично! культури i спорту
Анотацiя. Розглядаеться ефектившсть використання швидкого прориву в баскетболю™ Юнацько! лЬи (15−16 роюв) у пор1внянш з командами «Див1з1ону А» та Дублюючого складу в змагальнш д1яльност1. Шляхом педагопчного спостереження було виявлено характер допущених помилок при р1зних вар1антах швидкого прориву, а також характер порушень стабшьносп рухових навичок, що призводять до помилок при виконанш швидкого прориву в баскетболютОв р1зно1 кватфшацп. Встановлено, що баскетболюти 15−16 роюв поступаються баскетболктам Дублюючого складу та баскетболютам «Див1зюну А» за кшьккно-яккними показниками швидкого прориву. Ключов1 слова: баскетбол, гравщ, швидкий прорив, Див1з1он А, Дублюючий склад, Юнацька л1га.
Аннотация. Митова Е. А., Забияка А. В. Эффективность быстрого прорыва у баскетболистов 15−16 лет в соревновательной деятельности. Рассматривается эффективность применения быстрого прорыва у баскетболистов Юношеской лиги (15−16 лет) в сравнении с командами «Дивизиона А» и Дублирующего состава в соревновательной деятельности. Путем педагогического наблюдения было выявлено характер допущенных ошибок при различных вариантах быстрого прорыва, а также характер нарушений стабильности двигательных навыков, которые приводят к ошибкам при выполнении быстрого прорыва у баскетболистов 15−16 лет, уступая баскетболистам Дублирующего состава и баскетболистам «Дивизиона А» по количественно-качественным показателям быстрого прорыва. Ключевые слова: баскетбол, игроки, быстрый прорыв, Дивизион А, Дублирующий состав, Юношеская лига.
Annotation Mitova E., Zabiyaka A. The effectiveness of break attack in basketball players aged 15−16 years at the competitions. Deals with the effectiveness of using & quot-the breaking attack& quot- by basketball players (aged 15−16) at the competitions in comparison with the & quot-Division A& quot- Teams and the Second Line-up. By means of pedagogical observation there was exposed the character of made mistakes in different variants of break attack as well as the character of violations of motor skill stability which resulted some mistakes when performing break attack by basketball players of different qualification. It was revealed that basketball players aged 15−16 years give in to Line-up basketball players and Division & quot-A"- basketball players in qualitative and quantitative indices of break attack.
Keys words: basketball, players, breaking attack, & quot-Division A& quot- Teams, Second line-up, Junior league.
Вступ.
За останнш час зросла популяршсть i масо-вють баскетболу, змша змюту гри, принципове зна-чення техншо-тактично! тдготовки гравщв для вдо-сконалення спортивно! майстерностг Необхвдшсть корекцп тренувального процесу потребують розробки системи, що забезпечить подготовку перспективних баскетболюта, спроможних до досягнення високих результата- ефективне пщвищення рiвня тдготовле-носп юних баскетболюта [2, 3].
Сучасна тактика баскетболу вимагае особливо! здатносл до адаптацп та розумшня гри, що базуеться на рiзномaнiтних i вaрiaтивних тактичних можливос-тях команд, однорщносп мети групи, здатносп гравщв проявити уа сво! техшчш, атлетичш якосп, вольо-вi та штелектуальш здiбностi для розв'-язання црових завдань у рiзномaнiтних iгрових ситyaцiях, у пошуку i реaлiзaцi! iндивiдyaльних рухових дiй, котрi б адекватно вiдповiдaли цим ситуащям [1].
При цьому основними умовами д1яльносп гравця будуть: лiмiт часу для виконання iгрових дш при безпосередньому контaктi iз суперником i його активним опором. Що призводить до переходу вiд активного захисту до стрiмкого нападу. Одним iз за-собiв стрiмкого нападу е швидкий прорив, суть якого полягае в тому, щоб на великш швидкосп доставити м'-яч до кошика суперника i виконати кидок в умовах непiдготовленого суперником захисту, i нaйчaстiше створення чисельно! переваги нападаючих [4].
Вдосконаленням ефективностi швидкого прориву займалися тaкi вчеш як: Защук С. Г. [1], Коряпн В. М. [2, 3], Хромаев З. М. [6] та iншi але це питання було розв'-язане на рiвнi Нaцiонaльних збiрних Укра-!ни та команд суперлпж Методик щодо розкриття цього питання в юнацькому бaскетболi виявлено не-достатньо при aнaлiзi науково-методично! лiтерaтyри. Тому дана тема нашого дослщження е актуальною.
Дослщження, що склали основний змiст дано! роботи, виконувались вiдповiдно до теми «Науково-методичнi пiдходи удосконалення навчально-© MiTOBa О.О., Забiяка А.В., 2009
тренувального процесу спортсмешв високо! кваль фiкацi! в р! зних видах спорту» УДК 796. 01 Номер держреестрацп 0106Ш11 727.
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Мета роботи: визначити к! льк!сш та як! сн! по-казники застосування швидкого прориву в баскетбо-л!ст!в 15−16 рок! в та пор! вняти з показниками команд р! ЗНО! квал! ф!кацп.
Задачi роботи: 1. Визначити ефектившсть швидкого прориву у баскетбол! ст!в 15−16 рошв та пор! вняти з показниками баскетболюта р! зно! ква-л!ф!кац!!. 2. Виявити характер порушень стаб! льнос-п рухових навичок, що призводять до помилок при виконанш швидкого прориву в баскетболюта 15−16 рок! в та пор! вняти з показниками команд р! зно! кваль ф! кац!!. 3. Визначити характер помилок пов'-язаних !з втратою м'-яча в р! зних вар! антах швидкого прориву в баскетболюта 15−16 рок! в та пор! вняти з показниками команд р! зно! квал! ф!кац!!.
Для розв'-язання поставлених задач викорис-товувались так! методи до^дження: анал! з та уза-гальнення лггературних джерел- педагог! чне спостереження- методи математично! статистики.
Об '-ект до^дження: змагальна дгяльшсть бас-кетбол!ст!в р! зно! квал! ф!кац!!. Предмет дослiдження: швидкий прорив баскетболюта р! зно! квал! ф!кац!!.
Органiзацiя до^дження. У досл! джен-н! прийняло участь 45 баскетболюта, як! входили до складу команд р! зно! квал! ф!кацп «Дшпро» (м. Дн! пропетровськ, Див! з!он, А (УБЛ -Укра!нська баскетбольна л! га)) — 15 чолов! к, «Дн!про-Дубль» — 15 чоловж, команда СДЮСШОР № 5 (15−16 рошв) — 15 чолов! к.
Результати дослвдження.
Нами було досл! джено ефективн! сть швидкого прориву п! д час змагань у баскетболюта команд Ди-в!з!ону А, Дублюючого складу, Юнацько! л! ги (сезон 2008−2009 р.), результати представлен! у таблиц! 1.
Пор! внюючи квдькюно-якюш показники швидкого прориву у командах р! зно! квал! ф!кац!!, можна в! дзначити, що у команди Юнацько! л! ги квдьшсть
Таблиця 1.
Результати ефективностi швидкого прориву у баскетболiстiв команди Суперл^и, Дублюючого складу,
Юнацько'-1 л^и (сезон 2008−2009 р.)
№ п/п 1грова дОя ПерОоди Юль-ть промахОв Юль- ть втрат м'-яча Кшь-ть переходОв до позицОйному нападу Кшь-ть заробле-них фолОв Кшь- ть очок
1 2 3 4 Усього
1 ПОсля подбора м'-яча при кидках Д.А. 3/2 4/2 2/1 2/1 11/6 3 2 2 1 8
Д.с. 2/2 3/2 2/1 1/0 8/5 5 2 1 2 4
Ю.л. 1/1 2/1 1/0 2/2 6/4 6 3 1 2 6
2 ПОсля перехо-плення м'-яча Д.А. 2/2 3/2 2/2 2/2 9/8 2 3 2 1 9
Д.с. 2/1 2/2 2/1 1/1 7/5 4 3 2 1 7
Ю.л. 2/2 1/1 1/0 1/1 5/4 4 2 1 2 5
3 При введенш м'-яча через лицьову лОнОю Д.А. 2/1 2/1 1/1 1/1 6/4 1 1 2 2 3
Д.с. 2/1 1/1 1/0 1/1 5/3 3 2 2 1 5
Ю.л. 1/1 1/0 1/1 1/0 4/2 4 4 2 3 2

Усього Д. А. 7/5 9/5 5/4 5/4 26/18 6 6 6 4 20
Д.с. 6/4 6/5 5/2 3/2 20/13 10 7 5 4 16
Ю.л. 4/4 4/2 3/1 4/3 15/10 14 9 4 7 13
Кшьшсть набра-них очок Д.А. 8 6 4 2 20 — - - - -
Д.с. 6 5 3 2 16 — - - - -
Ю.л. 5 4 2 2 13 — - - - -
Примотки: Д.А.- ДивОзюн А- Д.с. — Дублюючий склад- Ю.л. — Юнацька лта.
застосування швидкого прориву тд час гри на 11 разОв менша, тж у команд дивОзюну А, та на 5 шж — у Дублюючого складу, це пояснюеться вОдставанням юнакОв у ефективностО захисних дОй, таких як: пере-хоплення м'-яча, тдбирання м'-яча тд сво! кошиком.
АналОз результатов спостерОгання за змагаль-ною дОяльшстю баскетболюпв свщчить, що при по-рОвнянш к1льк1сно-як1сних показник1 В швидкого про-риву у командах рОзно! квалОфОкацО! вОдзначаеться, що у командах Юнацько! лОги кОлькОсть застосування швидкого прориву пОд час гри бОльше нОж у команд «ДивОзОону А» та «Дублюючого складу». Але не кож-ний створений швидкий прорив призводить до ефек-тивно! атаки кошика.
Це пояснюеться тим, що при бОльш органОзова-ному захистО молодим гравцям складнОше здОйснюва-ти правильнО дО!, нОж пОсля перехоплення, що виникае
зненацька, та призводить до переваги нападникОв над захисниками.
Виявлено, що для баскетболОстОв високого кла-су характерна висока надшшсть результатов при ре-алiзадi! швидкого прориву за рахунок стабшьносп О варОативносп рухових навичок. Стабшьшсть рухових дш мютить у собО високу рухову реакцш при ввдборО й оволодшш м'-ячем, стартове прискорення, швидшсть перемОщення й висота стрибка.
Також нами було проведено спостереження за змагальною дОяльшстю для з'-ясування характеру по-милок при виконанш рухових навичок при швидко-му проривО в Ограх баскетбольних команд рОзно! ква-лОфОкацО!
ОтриманО статистичнО данО та! хшй аналОз дозволили встановити характер порушень стабОльностО рухових навичок, що призводять до помилок при ви-
Таблиця 2.
Характер порушень стабшьностг рухових навичок, що призводять до помилок при виконаннI швидкого про-
риву в баскетбол1ст1 В р1зно'-1 квалгфгкацИ в Чемпгонатг Украши сезону 2008−2009 р.
№ п/п Порушення стшкосп рухових навичок К! льк!сть Помилок Характер помилок Посл! довнють помилок
Д.А. Д.с. Ю.л.
1. Юлькють спроб швидкого прориву й кшькють зiрваних атак 20/11 18/9 22/14 Неточш передач!, помилки в перемщенш гравщв й у техшку М'-яч потрапив до суперника, рух гравця не своечасне, у слабкш швидкосп
2. Юлькють зроблених кидк! в i к! льк!сть влу-чень 12/7 10/5 16/3 Неточш кидки в единоборств!, у неправильному вибор! позицш Перехщ м'-яча до суперника, повторш кидки, зрив атаки
3. Н е т о ч н ! передач! 4 6 9 М'-яч посланий за спину, не встиг до вперед посланого м'-яча, не встиг за-гальмувати Втрата м'-яча, перехоплен-ня м'-яча
4. Неточш кидки 6 9 12 Рух уперед на велик! й швидкосп, не встиг вибрати правильну позиц! ю Перехоплення м'-яча шсля кидка, втрата м'-яча
5. З м у ш е н, а в! дмова в! д швидкого про-риву 6 10 14 Несвоечасна передача, передача не тому гравцев!, повшьне перемщення й вщривання гравця Перехщ у позицшний напад, острах втратити м'-яч, к! лькюна перевага й активнють захисник! в
6. Юлькють за-роблених фол! в ! к! лькють на-браних очок 4/2 7/3 10/3 Хвилювання перед кидком ! вщповвдальнють за влучення м'-яча в ко-шик Перех! д м'-яча до суперника, неправильне занят-тя позицп при добиванш м'-яча
Примтки: Д.А.- Дивiзiон А- Д.с. — Дублюючий склад- Ю.л. — Юнацька лжа.
конанш швидкого прориву в баскетболюпв р! зно! ква-л!ф!каци. Результати представленi у таблиц! 2.
Кiлькiсть спроб швидкого прориву й к! лькють зiрваних атак у баскетболюпв команд «Див!зюну А» в! дповщно склали 20 i 11- команд «Дублюючого складу» — 18 i 9, у Юнацько! лжи — 24 i 14. Характер помилок, що призводять до невдалого проведення швидкого прориву: неточш передачi, помилки в перемщенш гравцiв й у технiцi. Послвдовшсть помилок — м'-яч по-трапив до суперника, рух гравця не був своечасний, при слабк1й швидкосп.
Щодо кiлькостi зроблених кидк1 В i кiлькостi влучень було отримано таке сшвв! дношення: у бас-кетболiстiв команд «Дивiзiону А» — 12 iз них влучно 7, у Дублюючого складу — 10 iз них влучно 5, Юнацько! лжи — 16 iз них влучно 3. Характер помилок при виконанш кидка м'-яча — неточш кидки при однобор-ствi, у неправильному вибору позицп- послiдовнiсть помилок — переход м'-яча до суперника, повторю кид-ки, зрив атаки.
Анал1зуючи порушення стiйкостi рухових навичок, таких як: неточнють передачi можна зазначити, що баскетболюти команд «Дивiзiону А» (4 неточних
передач!) краще орiентуються на велик! й швидкостi та швидше приймають правильш рiшення, вмiють вибирати вiрний варiант розвитку швидкого прориву, н! ж спортсмени Дублюючого складу (6 неточних передач) та Юнацько! лжи. Баскетболюти 15−16 рок! в в! дстають у цих показниках вiд бiльш квалiфiкованих гравщв, тому в них i бшьша к! льк!сть помилок (9 не-точних передач).
При цьому, характеристика помилок спосте-ржалася така: м'-яч спрямований за спину, гравець не встиг до м'-яча, що посилався вперед, гравець не встиг загальмувати. Посл! довн!сть помилок була наступна -втрата м'-яча, перехоплення м'-яча.
Це пояснюеться тим, що баскетболюти «Дивь зюну А» при неточних передачах миттево поверта-ються у захист, активно захищаються та мають мож-лив!сть перехопити м'-яч знову, або добре спланувати сво! захисш д! та зробити п! д6!р на своему кошику. Неточнi кидки у баскетболюпв «Див!з!ону А» — 6, у Дублюючого складу — 10, у Юнацько! л! ги — 14. В! д-мова в! д швидкого прориву характеризуемся такими помилками, як: несвоечасна передача, передача не тому гравцевi, повшьне перемiщення й вiдривання
Таблиця 3
Характеристика помилок пов'-язаних 1з втратою м'-яча вргзних варгантах швидкого прориву в Чемтонатг Украши з баскетболу сезону 2008−2009 р. (середт показники з 6 iгор)
№п/п Команди Iгровi варiанти атак
1×0 1×1 2×1 2×2 3х2
1. Дивiзiон, А — 1 2 6 7
2. Дублюючий склад 1 3 4 5 9
3. Юнацька лта 3 4 7 10 14
Усього 4 8 13 21 30
Примтки: 1×0 — один нападник без захисника- 1×1 — один нападник проти одного захисника- 2×1 — два на-падника проти одного захисника- 2×2 — два нападника проти двох захиснишв- 3×2 — три нападника проти двох захисникОв.
гравця, послОдовнОсть помилок-перехОд у позицОйний напад, страх втратити м'-яч кшьшсна перевага й активнОсть захисникОв.
Щодо илькосп зароблених фолОв та кшькосл набраних очок були отриманО такО результати: у бас-кетболюпв «ДивОзюну А» — 4 фоли, набраних очок — 2, у Дублюючого складу — 7 фолОв, набраних очок — 3, у Юнацько! лги — 10 фолОв, набраних очок — 3. При ре-алОзацО! кидка м'-яча в кошик суперника були допущенО таш помилки, як: хвилювання перед кидком О вщпо-вОдальнОсть за влучення м'-яча в кошик, послОдовнОсть помилок-перехОд м'-яча до суперника, неправильне за-няття позицО! при добиваннО м'-яча.
Для того, щоб визначити характеристику поми-лок, пов'-язаних Оз втратою м'-яча в рОзних варОантах швидкого прориву, ми проаналОзували по 6 Огор команд рОзного класу. Результати представленО у таблицО 3.
Розглядаючи таблицю 3. можна вадзначити, що юнаки припускаються помилок навиъ у ситуацОях коли гравцю нОхто не заважае, коли гравець стикаеть-ся один на один (1×1) Оз захисником, та в ситуацОях 2×2, 3×2, 3×3 що набагато бшьше, нгж у бшьш досввд-чених. Це пояснюеться тим, що у юнаюв у вод 15−16 рокОв вОдбуваеться значне збОльшення довжини тОла (на 7−10 см.), що вОдбиваеться на розкоординованостО рухових дОй баскетболОстОв на великОй швидкостО, при-зводить до бОльшо! кОлькостО втрат м'-яча при веденнО навОть коли нОхто не заважае, порушень правил гри (пробОжок, подвОйного ведення), неправильного вико-нання подвОйного кроку О т. п.
Висновки:
• Встановлено, що баскетболюти 15−16 рошв по-ступаються баскетболОстам Дублюючого складу та баскетболютам «ДивОзюну А» за кшьшсно-якОсними показниками швидкого прориву.
• Виявлено характер порушень стаб№носп рухо-
вих навичок, що призводять до помилок при ви-конанш швидкого прориву в баскетболiстiв рiзноi квалiфiкацii.
• Визначено, що при рiзних варiантах швидко-
го прориву у баскетболюпв 15−16 рок1 В менше ефективнiсть навiть у простих ситуащях, н1ж у баскетболiстiв Дублюючого складу та команди «Дивiзiону А».
Перспективи подальших дослiджень постають в розробщ та експериментальному обгрунтуваннi методики вдосконалення ефективностi швидкого прориву у баскетболюпв 15−16 рокiв, з урахуванням виявле-них недолiкiв.
Л^ература:
1. Защук С. Г Методические рекомендации по совершенствованию технико-тактического мастерства баскетболистов высокой квалификации при реализации быстрого прорыва К: 2005. — 73 с.
2. Корягш В. М. Шдготовка баскетболктОв на сучасному еташ роз-витку баскетболу // Педагопка, психолопя та медико-бiологiчнi проблеми фiзичного виховання i спорту: Зб. наук. пр. / За ред. ермакова С.С. — Х.: ХХП1, 2002. — № 3. — С. 10−15.
3. Корягш В. М. Подготовка висококвалiфiкованих баскетболктсв: пiдручник для вузiв фiзичного виховання. — Л^в: Край, 1998. — 191 с.
4. Мгтова О. О., Шамардш В. М. Методика вдосконалення спещально!'- фiзичноi пiдготовки баскетболiстiв при переходi в команди високого класу // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту: Зб. наук. пр. / За ред. ермакова С.С. — Х.: ХХП1, 2002. — № 15. — С. 23−30.
5. Платонов В. Н. Загальна теорiя шдготовки спортсмешв в олiмпiйськiм спортi: Пiдручник для студ. вузiв фiз. вих. и спорта. — К.: Олiмп. лгт., 1997. — 583 с.
6. Поплавський Л. Ю. Баскетбол. // Шдручник. — К.: Олiмпiйська лгтература, 2004. — 447 с.
7. Хромаев З. М., Защук Г. С., Бабушкш В. З. Аналiз участi чоловiчоi збiрноi нацiональноi збiрноi Украши в фшальних iграх Чемпiоната европи по баскетболу. -Харьков: ХДАД1, 2003.- 73 с.
Надiйшла до редакцп 29. 05. 2009р.
elenamitova@mail. ru
ФУНКЦП СТОП У ВПРАВАХ ХУДОЖНЬО! Г1МНАСТИКИ
Тетяна Нестерова, Ольга Макарова Нацюнальний унiверситет фiзичного виховання й спорту Украши
Анотацiя. Анал1зуються функцп стоп шд час виконання вправ. Виходячи 3i специфши виду спорту, обгрунтовуеться 1х розподш на основш та специфiчнi. До основних вiднесено опорну, поштовхову та амортизацiйну функцiю стоп. Особливу групу складають специфiчнi функцй стоп: естетична, що реалiзуеться в пмнастичному стилi виконання вправ без предмету- маншуляцшна, що пов'-язана з роботою предметами за провщно! участ стоп або стопи- iнтегральна, що проявляеться сумщенням рiзних за функщями рухiв стоп в окремому елементО Ключов1 слова: функци стоп, вправи, художня гiмнастика.
Аннотация. Нестерова Татьяна, Макарова Ольга. Функции стоп в упражнениях художественной гимнастики. Анализируются функции стоп во время их выполнения упражнений. Исходя из специфики вида спорта, обосновывается их классификация на основные и специфические. К основным отнесены опорная, толчковая и амортизационная функции стоп. Особую группу составляют специфические функции стоп: эстетическая, которая реализуется в гимнастическом стиле выполнения упражнений без предмета- манипуляционная, связанная с работой предметами при ведущем участии стоп или стопы- интегральная, проявляющаяся сопряжением различных по функциям движений стоп в отдельном элементе.
Ключевые слова: функции стоп, упражнения, художественная гимнастика.
Annotation. Nesterova Tatiana, Makarova Olga. The basic and specific functions of feet in exercises of rhythmic gymnastics. Functions of the feet during exercises are analyzed. Coming from the specific of type of sport is divided their classification on basic and specific. The basic are: supporting, pushing, amortization. The special group is made by specific functions feet: aesthetic, which realized in gymnastic style of implementation of exercises without an object- manipulation, related with working of objects at leading participation feet- integral, showing up the interface of different on functions motions feet in a separate element. Key words: functions of feet, exercises, rhythmic gymnastics.
Вступ.
У художнш пмнастищ процес подготовки обу-мовлений цшеспрямованим вдосконаленням вико-навчо!'- майстерносп спортсменок у р! зномаштних, складних за координацшною структурою вправах. Робота, котру виконують стопи у вправах художньо! пмнастики та навантаження, що припадають на них протягом тренувального процесу, мало не найбшь-ш!, пор! вняно з навантаженням на шш! частини тша спортсменок. В першу чергу, це обумовлено вимо-гами правил змагань, як! постшно змшюються щодо п! двищення функцюнального навантаження на стопи в змагальних композиц! ях [4, 5]. Саме тому в художнш пмнастищ робота стоп розглядаеться як значуща ! у зв'-язку з цим така, що потребуе постшно! уваги ! вдосконалення [6].
На наш погляд, ефективнють засоб! в спещаль-но! п! дготовки стоп доцшьно розглядати, як стратепч-ний чинник результативност! змагально! д! яльност! г! мнасток р! зно! квал! ф!кац!!, насамперед !! виконав-ського компоненту. Водночас в! домо, що ф! зичш вправи часто негативно впливають стан стоп, як в динамь ц! звичайно! ходьби, так ! в специф! чному для виду спорту функщонуванш. У зв'-язку з цим, е актуальним визначення та систематизащя функц! стоп у вправах художньо! пмнастики з метою ошгашзацп! х п! дготов-ки в процес! багатор! чного тренування спортсменок.
Досл! дження виконано в! дпов!дно до Зведено-го плану НДР у сфер! ф! зично! культури ! спорту М!-н!стерства Укра! ни у справах йм'-!, молод! та спорту на 2006 — 2010 рр. за темою 2.1.6. «Рацюнальна по-будова тренувального процесу у спортивних видах пмнастики».
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Мета досл1дження — систематизувати функц! стоп, що реатзуються у вправах художньо! пмнастики. Для досягнення мети дослщження використову-вались наступн! методи дослщження: анал! з науково! ! спец! ально! лггератури, анал! з в! деозапис!в, методи математико-статистично! обробки отриманих даних.
Результати дослщження.
Анал! з науково! ! спец! ально! л! тератури з пи© Тетяна Нестерова, Ольга Макарова, 2009
тань структури, будови склетння стопи та функц! й, котр! вона виконуе, показав, наступне: стопа е складною структурою, яка складаеться з багатьох малих та великих к! сток, суглоб! в, м'-яз!в, зв'-язок та сухожил-к!в- стопа е головною опорою для людини щодо р! вно-м!рного розпод! лу загального центру мас та важливим бюмехашчним ланцюгом у пересуваннях людини- в природн! й к! нетиц! !снуе три основн! функц! стопи -опорна, поштовхова та амортизац! йна [1, 2]. В насл!-док цього, знання функцюнальних можливостей стоп е шдгрунтям для ефективного вдосконалення техн! ки виконання б! льшост! елемент! в художньо! г! мнастики.
В художнш пмнастищ немае жодного елементу без предмету, в якому б не брали учасп стопи. Аморти-зацшна функц! я стоп у художн! й пмнастищ пов'-язана з пом'-якшення поштовх! в при ходьб!, б! гу, стрибках, танцювальних кроках, акробатичних переворотах. Вона реал! зуеться завдяки здатност! стоп пружно роз-пластуватися п! д д! ею навантаження ! подальшим по-верненням до первинно! форми.
Опорна (балансувальна) функц! я пов'-язана з регуляц! ею пози при рухах шляхом ефективно! взае-мод! з опорною поверхнею. Вона реал! зуеться завдя-ки руху в суглобах стопи в трьох площинах ! великш к! лькост! рецептор! в в сумочно-зв'- язковому апарат! Здорова стопа скульптурно охоплюе нер! вност! опори, що сприяе ст! йкост! т! ла п! д час виконання р! вно-ваг, нахил! в, хвиль, поворот! в. Спортсменки з! здоро-вими, добре тренованими стопами, мають можлив! сть безпомилково виконувати елементи художньо! г! м-настики, в яких ч! тка взаемод! я з опорою е вагомим чинником техн! ки !х виконання. При плоскостопост! положения к! сток ! суглоб! в зм! нюеться, а зв'-язковий апарат деформуеться. В результат! у г! мнасток може знижуватися ст! йк!сть п! д час виконання поз ! рух! в.
Поштовхова функц! я стоп у художн! й г! мнасти-ц! реал! зуеться у наданн! т! лу спортсменки прискорен-ня п! д час рух! в — стрибк! в, б! гу, деяких танцювальних рух! в. Це найскладн! ша функц! я стоп, оск! льки в н! й також присутн! обидв! попередн! функц!!.
Беручи до уваги неприродну техн! ку вс! х без винятку вправ художньо! пмнастики, нами у окрему групу були вид! лен! специф! чн! функц! стоп, а саме
естетична, маншуляцшна та iнтегральна. З позицп вимог щодо технiки вправ, реалiзацiя цих функцiй е обов'-язковою у художнш гiмнастицi.
Однiею 3i специфiчних особливостей художньо! гiмнастики е залежшсть змагального результату вiд штучно встановлених правилами змагань вимог щодо техшко-тактичних характеристик якостi вико-нання вправ. В! х числi «пмнастичний стиль» займае базове положения. Головною вимогою цього стилю, не залежно вш складностi вправ та квалОфОкацп пмнас-ток, е виворiтне положення ни- прямi та виразнi лши у ланцюгу «стопа — гомшка», положення максимально розiгнених гомiлковостопних суглобiв i суглобiв стоп, що за специфiчною термiнологiею в художиiй пмнас-тицi називають «вiдтягнутi стопи». Цю особливiсть роботи стоп ми означили як естетичну функцш. Вона присутня у всiх елементах художньо! пмнастики. Ви-няток складають стилiзованi пози, рухи або пози, у яких стопа виконуе опорну функцiю.
Розвиток художньо! гiмнастики привiв до того, що за останнш час техшка роботи предметами стала бiльш варiативною. На наш погляд, це сталося за ра-хунок поширення нетрадицшно! технiки, коли рухи предметiв вщбуваються не тiльки за участю рук, а й шших частин тша гiмнасток, у тому числi i стоп. Слiд вiдзначити що активну позищю у розвитку цього на-прямку займае технiчний комiтет з художньо! пмнастики FIG. У останнш редакцп мгжнародних правил змагань робота предметом без учасп кистей рук за-охочуеться пiдвищениям ощнки на 0,1 бала за кожен елемент виконаний таким способом. Тому кидки, пе-редачi, обертання, ловлi предметiв стопами зараз ви-конуються гiмнастками практично на всiх квалОфша-цiйних рiвнях, як у шдиввдуальних, так i в групових вправах. Саме такий стан сучасно! техшки вправ з предметами надае нам шдгрунтя для видiлення ще од-ше! функцп стоп — машпуляцшно! На наш погляд, ця функщя стоп у найбiльш складнiй формi реалiзуеться у групових вправах [3], тд час виконання передач, пе-рекидань предметiв у тому числ й на вiдстань бiльш 6 метрiв.
На наш погляд, поеднуе всi вище наведенi функ-ци стоп у вправах художньо! пмнастики шгегральна функция, яка полягае у здатносп виконувати динамОч-ний, плавний перехщ в1д однiе! функцп до шшо!, чи у спроможиостi спортсменок одночасно виконувати двi або бшьше рiзних за функцiею дiй стопами. 1нте-гральну функц1ю стоп у деякш мiрi можна розглядати як базову тому, що специфiка техшки вправ художньо! пмнастики потребуе сумщення з естетичною будь яко! шшо! функцп стоп. Наприклад, пiд час виконання стрибка стопами послiдовно мають реалiзовуватися поштовхова, естетична i амортизацшна функцп, або опорна та естетична функци, як1 сполученi за часом реалiзацi! у елементах рiвноваги. Однак, на наш погляд, найбшьш складним проявом iнтегрально! функци, що вимагае в1д гiмнасток високого рiвня технiчно! майстерностi, е поеднання манiпуляцiйно! функцп'- з поштовховою або опорною. Щдтвердженням цього е вимога правил змагань зараховувати трудностi або ри-зик тiльки при обов'-язково! роботi предметом под час стрибшв, поворотОв, рiвноваг, нахилiв, хвиль, акроба-тичних елеменпв.
З метою аналОзу сшввщношення рОзно! за функ-щями роботи стоп у вправах художньо! пмнастики були подданО аналОзу композицп учасниць чемшонату свиу 2007 року та 1гор XXIX ОлОмшади в Пекш. В результат аналОзу середшх показнишв поелементного складу програми чотирьохборства (вправи зО скакалкою, обручем, булавами та стрОчкою) було встановле-но, що вш ефективно! роботи стоп залежала техшка 146,5 — 149,5 елеменпв без предмету (рис. 1). Привер-тае увагу статистично не пОдтверджена тенденщя (P & gt- 0,05), що за кшьшстю елеменпв без предмету зма-гальш програми передолОмпшського року були бшьш насичеш порОвняно з програмами, що виконували пмнастки на 1грах ОлОмшади (вправи зО скакалкою, обручем, булавами). В 2008 рощ найбшьш за кшьшс-тю елеменпв скоротилася програма вправ з обручем, у середньому на 5 елеменпв у кожно! спортсменки. Це на наш погляд, свОдчить про бшьш виважений п1дхщ до змюту композицш, не бажання ризикувати.
2007 piK& quot-
38 5
II ¦
2008 piK & quot-
0 20 40 60 80 100 120 140 160
ктькють елеменпв
?скакалка? обруч? булави? CTpi4Ka
Рис. 1. Середньостатистичт показники к1лъкост1 елементгв без предмету в програмг чотириборства учасниць чемпюнату ceimy (Патра, 2007) та! горXXIXОлгмпгади (Пеюн, 2008)
Зважаючи на показники коефщента вар! ац!!, можна в! дзначити зростання розб! жностей у функц! онально-му навантаженн! на стопи г! мнасток в композиц! ях з р! зними предметами на 1грах Ол! мтади в Пек! н! (V = 11,2 — 18,3%) пор! вняно з передол! мтйським роком (V = 8,6 — 14,2%).
В результат! анал! зу сп! вв!дношення елемент! в основних структурних груп без предмету, що склада-ють програму чотирьохборства, пров! дну позиц! ю за-ймають повороти, дал! йдуть: стрибки, р! вноваги, тан-цювальн! рухи, акробатичн! елементи, нахили ! хвил!, партерн! елементи (рис. 2).
З огляду на це, загальний анал! з сшвв! дношення р! зних за техн! кою елемент! в без предмету, як! входять до композиц! й вправ програми чотирьохборства у висококвал! ф!кованих г! мнасток показав, що вс! вони
залежать в! д ефективност! специф! чних функц! й стоп (естетична та! нтегральна). Значущ! сть основних функц! й стоп под! лилася так, що найб! льший в! дсоток вправ залежить в! д ефективност! опорно! функц!!, амортизац! йна функц! я займае другу позиц! ю ! поштовхова — третю (рис. 3).
Було встановлено, що висококвал! ф!кован! г! м-настки на чемп! онат! св! ту (2007) в середньому до 24% елеменпв з предметами виконували без участ! рук. При цьому, близько 9% в! д них в! дводилося на ман! пуля-цшну функц! ю стоп — кидки, ловл!, зупинки ! передач! предмет! в. За р! к, на 1грах XXIX Ол! мтади в Пек! н!, в! дсоток елемент! в з предметами, що виконувалися за участ! стоп зменшився в середньому до 5,9% при зростанн! к! лькост! елемент! в з традиц! йною техн! кою роботи руками (83,7%), яка менш ризикована. Тшьки
%
35 30 25 20 15 10 5
1 2 3 4 5 6 7
структуры групи елеменпв без предмету
Б- чемпюнат св1ту, 2007 д — 1гри Ол1мтади, 2008
Рис. 2. Спгввгдношення структурних елементгв без предмету в змагальних програмах чотирьохборства пров1дних ггмнасток свту: 1 — повороти, 2 — стрибки, 3 — ргвноваги, 4 — нахили I хвил1, 5 — танцювальнг рухи,
6 — акробатичш елементи, 7 — партерш елементи
%
А1 с
опорна
амортизацшна поштовхова
Ичемпюнат св^у, 2007П 1гри Олiмпiади, 2008
Рис. 3. Спгввгдношення основних функцт стоп, що реалгзуються у вправах змагального багатоборства
висококвалгфгкованих ггмнасток
0
0
? робота кистями рук? робота стопами? робота шшими частинами тта
Рис. 4. Спгввгдношення способгв роботи предметами за участг ргзних частин тша у вправах змагального
багатоборства висококвалгфгкованих ггмнасток
у вправах з обручем! х сшвводношення не зазнало суттевих змш (рис. 4).
Наведет дат сводчать про традицшну перевагу роботи предметами за учасп рук. На наш погляд, зменшення частки маншуляцшно! функци стоп у робоп предметами, зважаючи на високу конкуренцiю гiмнасток на 1грах XXIX Ол1мшади в Пекiнi, пов'-язане з високим ризиком втрати предметiв.
Висновки.
1. Проведенийаналiз дозволив систематизуватифункцп стоп у вправах художньо! пмнастики, розподшивши! х на основш (опорна, поштовхова, амортизацiйна) i специфiчнi (естетична, машпуляцшна, iнтегральна). Зважаючи на штучне походження вправ художньо! пмнастики, щ функцi! доцiльно розглядати як системну основу спецiально! подготовки стоп.
1. На основ1 анал1зу стввщношення р1зних за техшкою елеменпв без предмету програми чотирьох-борства (вправи з1 скакалкою, обручем, булавами та стр1чкою) учасниць чемтонату свггу 2007 року та 1гор XXIX Ол1мтади в Пекш було встановлено, що вс вони залежать в1д ефективносп специф1чних функцш стоп (естетична та штегральна). Значущкть основних функцш стоп подшилася так, що найбшьший вщсоток вправ залежить в1д ефективносп опорно! функцп (43,8 — 47,5%), амортизацшна функщя займае другу позищю (37,9 — 33,6%) 1 поштовхова — третю (18,3 — 18,9%).
2. Було встановлено, що висококвалiфiкованi пмнастки на чемшонап св1ту (2007) в середньому до 24% елеменпв з предметами виконували без учасп рук. Близько 9% з них припадало на машпуляцшну функц1ю стоп — кидки, ловл1, зупинки о передач! предмепв. На 1грах XXIX Олiмпiади в Пекiнi, водсоток
машпуляцшно! функци стоп зменшився в середньому до 5,9%, що зважаючи на високу конкуренщю пмнасток о значущють змагального результату для кра! н-учасниць, на наш погляд, був пов'-язаний з бажанням знизити ризик втрати предмепв. Тшьки у вправах з обручем маншуляцшна функщя стоп була представлена у середньому в 10% елеменпв ^ не залежно вод р1вня змагань, не зазнала суттевих змш.
Подальшо дослодження плануеться провести у напрямку визначення ступеня реалозованосп основних о специфочних функцш стоп та шлях1 В вдосконалення подготовленосп стоп у пмнасток р1зно! квалофокацп.
Лггература.
1. Лапутин А. Н. и др. Диагностика морфофункциональных свойств стопы спортсменов // Наука в олимпийском спорте. -К.: Олимпийская литература. 2003. — № 1. — С. 67 — 74.
2. Мистулова Т. Е. Развитие статодинамической устойчивости тела детей в возрасте 4−9 лет, путем реализации обучающих программ: Автореф. дис. … канд. пед. наук. по физ. воспитанию и спорту — М., 1996. — 22 с.
3. Нестерова Т. В. Техника двигательных взаимодействий в групповых упражнениях художественной гимнастики // Наука в олимпийском спорте. — К.: Олимпийская литература. — 2000. — № 2. — С. 31−39.
4. Нестерова Т. В. Розвиток правил змагань [ системи сутдавства вправ художньо! пмнастики в перюд 1955 — 1987 роюв // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми ф! зичного виховання [ спорту / Под ред. С. С. Срмакова. — Харьков. — № 1. — 2007. — С. 80−84.
5. Нестерова Т. В. Розвиток правил змагань [ системи сугдавства в художнш пмнастищ ол1мпшського перюду // Теор! я [ методика ф! зичного виховання [ спорту. — К.: Ол! мпшська лггература. — №. 2 — 2007. — С. 51−55.
6. Румба О. Г. О влиянии качества работы ступней ног художественных гимнасток на общий уровень их спортивного мастерства/ XII Международный конгресс «Современный олимпийский и паралимпийский и спорт для всех», Т. 1. — М., 2008. С. 167−168.
Надшшла до редакцп 09. 06. 2009р.
tatyna_n@hotmail. com
ПОЛ1ПШЕННЯ ЗАГАЛЬНО! ЯКОСТ1 ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕН1В ЗА ДОПОМОГОЮ Ф1ЗИЧНО1 РЕАБШ1ТАЦП В УМОВАХ СТАЦ1ОНАРУ
Ногас А. О.
М1жнародний економжо-гуманггарний ушверситет! меш академша Степана Дем'-янчука
Анотац1я. Здшснено аналiз впливу комплексно! авторсько! програми фiзичноi реабштаци на якiсть життя хворих на туберкульоз легешв в умовах стацiонару. У дослщженш взяло участь 56 хворих з рiзними формами туберкульозу легенiв. Обгрунтована необхщшсть по-вноцiнного життя хворим на туберкульоз легешв. Показана позитивна динамша покращення загального, психоемоцiйного стану, суттеве пiдвищення показникiв якост життя хворих. Рекомендовано включення комплексно! програми фiзичноi реабiлiтацi! та освiтнiх програм у лжувальний процес.
Ключов1 слова: загальна якiсть життя, хворi на туберкульоз легешв, показники, фiзична реабттащя.
Аннотация. Ногас А. О. Улучшение общего качества жизни больных туберкулезом легких с помощью физической реабилитации в условиях стационара. Осуществлен анализ влияния комплексной авторской программы физической реабилитации на качество жизни больных на туберкулез легких в условиях стационара. В исследовании приняло участие 56 больных с разными формами туберкулеза легких. Обоснована необходимость полноценной жизни больных на туберкулез легких. Показанная положительная динамика улучшения общего, психоэмоционального состояния, существенное повышение показателей качества жизни больных. Рекомендовано включение комплексной программы физической реабилитации и образовательных программ в лечебный процесс. Ключевые слова: общее качество жизни, больные туберкулезом легких, показатели, физическая реабилитация.
Annotation. Nogas A.O. Improvement of the general quality of a life of lungs sick of tuberculosis by means of physical rehabilitation in the conditions of a hospital. The impact analysis of the complex author'-s program of a physical rehabilitation on quality of life ill on a pulmonary tuberculosis in conditions of a hospital is carried out. In examination has taken part 56 ill with different forms of a pulmonary tuberculosis. Necessity of high-grade life ill on a pulmonary tuberculosis is justified. Exhibited positive dynamic of martempering general, psychological emotional the states, essential raise of figures of merit of life ill. Including a comprehensive programme of a physical rehabilitation and educational programs in medical process is recommended.
Key words: the general quality the lives sick of tuberculosis of lungs, indicators, physical rehabilitation.
Вступ.
Туберкульоз — це особливо небезпечна! нфек-цшна хвороба, що спричинюеться м! кобактер!ями ту-беркульозу, переб! гае з пер! одичними загостреннями, рецидивами та рем! с!ями, уражуе переважно найб! д-н!ш! верстви населення та ос! б, як! втратили соц! альн! зв'-язки, ! потребуе тривалого комплексного л! кування та реабштаци хворих [7].
Сучасний стан медицини недостатньо сприяе наданню ефективно! допомоги хворим на туберкульоз леген! в. Недосконала ефективн! сть !снуючих метод! в проф! лактики, л! кування, реаб! л!тац!!, в! дсутн!сть единого комплексного п! дходу, подальше поширення захворювання туберкульозом! з вс! ма його негативни-ми насл! дками, — усе це обумовлюе необх! дн!сть нового комплексного тдходу до виршення ще! проблеми.
Туберкульоз — хвороба, яка з найдавн! ших час! в непоко! ть людство. I сьогодш, у XXI столгт, вона за-лишаеться як м! жнародною, так ! нац! ональною проблемою [5].
У виданш Ю. I. Фещенка, В. М. Мельника (2007) викладен! сучасн! п! дходи до виявлення та д! а-гностики легеневого туберкульозу, до орган! зац! рее-страцп та контрольованого лшування хворих! з щею патолопею [6].
Досл! дженнями В. М. Мельника, Ю. М. Ва-лецького (2005) встановлено, що хвор! на туберкульоз у ц! лому низько сприймають та оц! нюють свою як! сть життя, здоров'-я ! благополуччя, тод! як як! сть життя ! стан здоров'-я спонтанно вил! куваних в! д туберкульо-зу не в! др!зняються в! д здорового населення Укра! ни [2].
Досл! дження актуальних питань туберкульозу орган! в дихання проводяться багатьма! нституц!ями ! вченими, як! сходяться у одному висновку: що ак-туальн!сть проблеми висв! тлена питаннями ет! опа-тогенезу, !мун!тету ! алерг!!, патоморфозу сучасного туберкульозу [4, 8]. Викладеш критерп активносп туберкульозного процесу, особливост! д! агностики,
© Ногас А. О., 2009
прот! кання ! л! кування основних форм туберкульозу [6, 7].
Водночас, анатз науково-методично! та спе-ц!ально! л! тератури з проблеми орган! зац! ф! зично! реабштаци хворих на туберкульоз легешв виявив, що на даний час майже не прид! ляеться уваги ф! зичн!й реаб! л!тац! хворих на туберкульоз леген! в на стац! о-нарному етап! л! кування, недостатньо висв! тлен! про-блеми цих хворих, дотепер залишаються поверхнево, поодиноко та фрагментарно досл! дженими питання в! дновного л! кування !з застосуванням ф! зично! реа-бштаци [1, 9].
Робота виконана в! дпов!дно до Зведеного плану М! н!стерства Укра! ни у справах с! м'- !, молод! ! спорту 2006−2010 рр. за темою 3.2.3 «Формування ! вщновлення здоров'-я людей р! зного в! ку в процес! ф! зичного виховання», номер державно! реестрац! 0107Ш1 056.
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Мета статт1 — вивчити вплив комплексно! ав-торсько! програми ф! зично! реаб! л!тац! на показники якост! життя хворих на туберкульоз леген! в в умовах стац! онару.
Органгзацгя та методи дослгджень. Досль дження проводилися на баз! головного закладу РТМО «Фтиз!атр!я& quot-. У нашому дослщженш взяло участь 56 хворих з р! зними формами туберкульозу леген! в та з вщсутшстю бациловидшення (БК-), з них було 40 (71,43%) чоловшв та 16 (28,57%) ж! нок. Серед-нш в! к обстежуваних становив 38,77±1,20 рошв. На-копичення результат! в досл! дження проводилося в м! ру госштал! заци хворих. Ус! хвор! були роздшеш на контрольну (п=28) та основну (п=28) групи. Для реал! зац! поставлено! мети ми з хворими на туберку-льоз леген! в основно! групи (за !х згодою) проводили! ндив!дуально розроблену комплексну програму ф!-зично! реаб! л!тац!!, що включала л! кувальну ф! зичну культуру, масаж, ф! з!отерапевтичн! процедури, г! дро-терап!ю, осв! тн! програми. Хворим контрольно! групи проводилася загальноприйнята методика л! кування.
Стать, bik, важысть патологiчного процесу були Оден-тичними для обох груп. За допомогою питальника якостi життя Всесвггньо1 органiзацii охорони здоров'-я (ВООЗЯЖ-100), який призначений для оцiнки якосп життя дорослоi украiномовноi популяцii населения Украши [3], ми оцiнили суб'-ективну мiру благополуч-чя хворих контрольноi та основноi груп на туберкульоз легешв i ix задоволення умовами свого життя до початку дослщження i пiсля завершення.
Результати дослвдження та ix обговорення.
Нами здшснювалась оцiнка шести крупних сфер якосп життя хворих: фiзичнi функцп, психоло-гiчнi функцii, рiвень незалежносп, соцiальнi вОдноси-ни, навколишне середовище i духовна сфера, а також безпосередньо визначалося сприйняття респондентами свое1'- якосп життя i здоров'-я в цшому.
Нас щкавило: як змшилася загальна як1сть життя i стан здоров'-я хворих туберкульозом легешв тсля застосування комплексно1'- авторсько1'- програми фОзично1'- реабштацп.
На основО методики ощнки загальноi якос-п життя шляхом аношмного аикетуваиня у кожного хворого п1д час дослщження було визначено вихвдний i набутий рОвш якосп життя для контролю за динамь кою змш.
Протягом перших двох тижшв вод дОагносту-вання туберкульозу легешв у чоловшв контрольноi групи загальна як1сть життя i стан здоров'-я складали 49,34±0,46 балОв, що вщповщае низькому рОвню.
За окремими сферами вивчення вихвдт показ-ники хворих контрольноi групи чоловiчоi стал були такими: сфера I, або фОзична сфера — 7,04±0,26, сфера II, або психолопчна сфера — 7,67±0,24, сфера III, або рОвень незалежносп — 6,40±0,26, сфера IV, або сощальш стосунки — 7,71±0,28, сфера V, або навколишне середовище — 8,22±0,24, сфера VI, або духовна сфера -12,30±0,45. Приблизно такий же низький середнш ви-х1дний рОвень загальноi якосп життя i стану здоров'-я був у чоловшв основноi групи — 50,08±0,54. У них за окремими сферами вивчення вш складав: сфера I, або фОзична сфера — 7,02±0,32, сфера II, або психолопч-на сфера — 7,75±0,28, сфера III, або рОвень незалежносп — 6,44±0,30, сфера IV, або сощальш стосунки
— 7,75±0,37, сфера V, або навколишне середовище -8,37±0,30, сфера VI, або духовна сфера — 12,75±0,44.
У хворих на туберкульоз легешв жiночоi ста-п обох груп визначено низький середнш вих1дний рОвень загальноi якосп життя i стану здоров'-я. Так, у жшок контрольноi групи вш складав 49,37±0,56 бала i 50,22±0,71 бала у жшок основноi групи. За окремими сферами вивчення вихвдш показники у хворих контрольноi групи були такими: сфера I, або фОзична сфера — 6,95±0,39, сфера II, або психолопч-на сфера — 7,63±0,30, сфера III, або рОвень незалежносп — 6,50±0,32, сфера IV, або сощальш стосунки
— 7,79±0,35, сфера V, або навколишне середовище -8,25±0,26, сфера VI, або духовна сфера — 12,25±0,48.
У жшок основноi групи показники окремих сфер вивчення складали: сфера I, або фОзична сфера -7,04±0,40, сфера II, або психолопчна сфера — 7,75±0,33,
сфера III, або рОвень незалежносп — 6,47±0,37, сфера IV, або сощальш стосунки — 7,73±0,41, сфера V, або навколишне середовище — 8,23±0,33, сфера VI, або духовна сфера — 13,00±0,50.
АналОзуючи вище наведеш даш, можемо ствер-джувати, що у хворих на туберкульоз легешв чоло-вiчоi i жiночоi статей обох груп вОдбулося зниження загальноi якосп життя i стану здоров'-я хворих через негативний вплив захворювання на ва субсфери життя людини. Показники середнього рОвня якосп життя i стану здоров'-я в обох групах до початку дослОдження достовОрно не вОдрОзнялися.
Наирикшщ дослОдження у хворих на туберкульоз легешв чоловiчоi стал контрольноi групи середнш рОвень загальноi якосп життя i стану здоров'-я дещо шднявся з 49,34±0,46 бала i склав 50,28±0,45 бала (р& lt-0,05) (зростання на 0,94 бала).
Проте, проаналОзувавши окремО субсфери, можемо констатувати, що статистично вОропдних змш не вОдбулося. За окремими сферами вивчення показники були наближеними до вихщних: сфера I, або фОзична сфера — 7,25±0,26, сфера II, або психолопч-на сфера — 7,89±0,22, сфера III, або рОвень незалежносп — 6,73±0,26, сфера IV, або сощальш стосунки
— 7,79±0,06, сфера V, або навколишне середовище -8,32±0,22, сфера VI, або духовна сфера — 12,30±0,45.
У хворих чоловiчоi стап основноi групи наирикшщ дослОдження середнш рОвень загальноi якосп життя i стану здоров'-я вагомше пОднявся з 50,08±0,54 бала i став 56,31±0,53 (р& lt-0,05) бала (зростання на 6,23 бала). За окремими сферами вивчення показники стали вищО i становили: сфера I, або фОзична сфера — з 7,02±0,32 до 8,54±0,30 (р& lt-0,05) (зростання на 1,52 бала), сфера II, або психолопчна сфера — з 7,75±0,28 до 8,90±0,30 (р& lt-0,05) (зростання на 1,15 бала), сфера III, або рОвень незалежносп — з 6,44±0,30 до 7,99±0,26 (р& lt-0,05) (зростання на 1,55 бала), сфера IV, або сощальш стосунки — з 7,75±0,37 до 8,95±0,35 (р& lt-0,05) (зростання на 1,20 бала), сфера V, або навколишне середовище — з 8,37±0,30 до 8,68±0,22 бала, сфера VI, або духовна сфера — з 12,75±0,44 до 13,25±0,41 (р& lt-0,05) (зростання на 0,50 бала). Таким чином, у хворих основноi групи вОдбулося значне пОдвищення загальноi якосп життя i стану здоров'-я за вйма сферами i субсферами якосп життя, окрОм сфери V, або навколишнього середовища.
РОвень загальноi якосп життя i стану здоров'-я хворих на туберкульоз легешв чоловiчоi стал контр-ольноi та основноi груп наирикшщ дослОдження наведений на рис. 1.
Наприкшщ дослОдження у хворих жiночоi ста-п контрольноi групи спостерталося незначне шд-вищення середнього рОвня загальноi якосп життя i стану здоров'-я з 49,37±0,56 бала i склало 50,07 бала (р& lt-0,05) (зростання на 0,70 бала). ОкремО показники сфер вивчення у них були такими: сфера I, або фОзич-на сфера — 7,19±0,26 (р& lt-0,05), сфера II, або психолопчна сфера — 7,80±0,28, сфера III, або рОвень незалежносп — 6,66±0,35, сфера IV, або сощальш стосунки
— 7,89±0,26, сфера V, або навколишне середовище -8,28±0,26, сфера VI, або духовна сфера — 12,25±0,48.
70. 6050-
а
1 40-о
и 30-О
§ 20-а
СО
100
^-
-¦-*-¦ ^ ¦-щ ^
-I-1−1-1−1-1−1-1−1-1−1-1−1-1−1-1−1-1−1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
хвор
контрольна група
основна група
Рис. 1. Ргвень загально'-1 якостг життя I стану здоров '-я хворих на туберкульоз легетв чолов1чо'-1 статг
наприюнц дослгдження, у балах
о, а н ь л а
70 60 50 40 30 20 10 0
1 2 3 4 5 6 7 8
хворi
контрольна група
основна група
Рис. 2. Ргвень загально '-1 якостг життя I стану здоров '-я хворих на туберкульоз легетв жточог стат1
наприюнц дослгдження, у балах
За окремими сферами вивчення ровень загаль-но! якосп життя о стану здоров'-я хворих жшочо! стал основно!'- групи вагомо тднявся: сфера I, або фозична сфера — з 7,04±0,40 до 9,00±0,36 бала (р& lt-0,05) (зрос-тання на 1,96 бала), сфера II, або психолопчна сфера — з 7,75±0,33 до 9,33±0,36 бала (р& lt-0,05) (зростання на 1,58 бала), сфера III, або ровень незалежносл — з 6,47±0,37 до 8,22±0,39 бала (р& lt-0,05) (зростання на 1,75 бала), сфера IV, або сощальш стосунки — з 7,73±0,41 до 8,68±0,36 бала (р& lt-0,05) (зростання на 0,95 бала), сфера V, або навколишне середовище — з 8,23±0,33 до 8,75±0,30 бала (зростання на 0,52 бала), сфера VI, або духовна сфера — з 13,00±0,50 до 13,38±0,49 бала.
У хворих жшочо! стал контрольно! та основно! груп ровень загально! якост1 життя о стану здоров'-я на-прикшщ дослвдження наведений на рис. 2.
Отже, середнш вихвдний ровень загально! якос-т1 життя о стану здоров'-я хворих жшочо! стал основно! групи зрю з 50,22±0,71 до 57,36±0,99 (р& lt-0,05). Суттеве шдвищення загально! якосп життя о стану здоров'-я у жшок основно! групи ввдбулося за уйма сферами о субсферами якосп життя.
Шсля застосування комплексно! програми фь зично! реабштацп та проведення осв1тньо! роботи з хворими на туберкульоз легешв статистично воропд-но за цей час вщбулося шдвищення загально! якос-т1 життя о стану здоров'-я у хворих основно! групи. Аналозуючи окремо сфери о субсфери загально! якост1 життя о стану здоров'-я хворих основно! групи, слад ввдзначити, що! х показники значно збольшилися. У хворих основно! групи ввдбулися так змши: змен-шення болю о дискомфорту, стомлення, залежносп вод
медикамента, негативних помутив, збшьшення жит-тевоi активноси i енерги, здатноси пересуватися, ви-конувати роботу та повсякденш справи, покращився сон i вщпочинок, мислення, позитивш почуття, образ тша i зовшшшсть, збшьшилася самооцшка. Показники сфер навколишнього середовища i дуxовноi сфе-ри особливих змш не зазнали. У хворих контрольноi групи статистично вОропдного пОдвищення загальноi якосп життя i стану здоров'-я не вОдзначено.
Висновки.
Включення розробленоi комплексноi програми фiзичноi реабiлiтацii та освишх програм у лОкуваль-ний процес хворих на туберкульоз легешв зумовило полшшення загальноi якосп життя та стану здоров'-я за рахунок тдвищення показник1 В у вах проблемних субсферах.
ПодальшО перспективш дослщження слОд проводит у вщдалеш термши тсля стацюнарного лОку-вання в процес амбулаторного спостереження.
Список використано! л^ератури
1. Алимов Ш. А. Опыт реабилитации больных туберкулезом легких / Ш. А. Алимов. — Т.: «Медицина», 1974. — 192 с.
2. Загальна яюсть життя i стан здоров'-я хворих на туберкульоз легень / В. М. Мельник, Ю. М. Валецький // Ыфекц. хвороби. -2005. — № 2. — С. 65−67.
3. Методика оцшки якост життя / Всесвгтня оргашзащя охорони здоров'-я: Украшська верая (Рекомендаци по використанню) / За наук. ред. д.м.н. С. В. Пхщенка. — Дншропетровськ: Пороги, 2001. — 58 с.
4. Москаленко В. Ф., Фещенко Ю. I. Актуальш проблеми тубер-кульозу в Укра1ш за 10 роюв / В. Ф. Москаленко, Ю. I. Фещенко // Укра1нський пульмонологОчний журнал. — 2001. — № 1. — С. 5−8.
5. Петренко В. I. Фтиз1атр1я / В. I. Петренко, Ю. I. Москаленко, Ю. I. Фещенко та ш. Шдручник / За редакщею В. I. Петренка. -Вшниця: НОВА КНИГА, 2006. — 504 с.
6. Сучасна стратепя боротьби з туберкульозом в Укра1ш / Ю. I. Фещенко, В. М. Мельник. — К.: Здоров'-я, 2007. — 664 с.
7. Фтиз1атр1я: Шдручник / За заг. ред. акад. А. Я. Циганенка i проф. С. I. Зайцевог — Х.: Факт, 2004. — 390 с.
8. Фтизиатрия: учебник / В. И. Петренко. — К.: Медицина, 2008. — 487 с.
9. Global Tuberculosis Control: surveillance, planning, financing: WHO report 2008 / WHO. — Geneva: Switzerland, 2008. — 294 p.
Надшшла до редакцп 30. 05. 2009р.
sport2005@bk. ru
ПРОФЕС1ЙНА ЩДГОТОВКА МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1 В Ф1ЗИЧНО1 КУЛЬТУРИ ЯК ПЕДАГОГ1ЧНА ПРОБЛЕМА
Однолеток Т. В., Лянной М. О. Сумський державний педагогiчний унiверситет iM. А. С. Макаренка 1нститут фГзично! культури
Анотацiя. Питания формування особистост1 вчителя, зокрема, професшно! шдготовки майбутнього вчителя фГзично! культури було i за-лишаеться предметом уваги багатьох учених. У сво! працях вони неодноразово шдкреслювали необхiднiсть i важливiсть розгляду процесу професiйного становлення вчителя як педагопчно! проблеми. Здiйснений нами аналiз науково! лiтератури дозволив виявити рiзнi пiдходи до визначення поняття «професшна шдготовка& quot-, з'-ясувати змiст професшно! освГти та видiлити основнi принципи системи професшно! шдготовки майбутнiх учителiв фiзичноl'- культури.
Ключов1 слова: професiйна шдготовка, змiст професiйно!'- освiти, принципи системи професшно!'- шдготовки, вчитель фiзичноl'- культури. Аннотация. Однолеток Т. В., Лянной М. О. Профессиональная подготовка будущих учителей физической культуры как педагогическая проблема. Вопрос формирования личности учителя, в частности, профессиональной подготовки будущего учителя физической культуры был и остается предметом внимания многих ученых. В своих работах они неоднократно подчеркивали необходимость и важность рассмотрения процесса профессионального становления учителя как педагогической проблемы. Проведенный нами анализ научной литературы позволил рассмотреть разные подходы к определению понятия «профессиональная подготовка& quot-, выяснить содержание профессионального образования и выделить основные принципы системы профессиональной подготовки будущих учителей физической культуры. Ключевые слова: профессиональная подготовка, содержание профессионального образования, принципы системы профессиональной подготовки, учитель физической культуры.
Annotation. Odnoletok T. V., Lyannoy M. O. The professional preparation of the future teachers of physical culture as pedagogical problem.
Questions of formation teacher'-s person and professional preparation of future physical culture teacher is a subject for many scientists. In their works they pay attention to necessity and importance of professional teacher'-s process as the pedagogical problem. The analysis of scientific literature gives different approaches to the definition & quot-professional preparation& quot-, discovers the content of professional principles of professional system of future physical culture teachers.
Key words: professional preparation, content of professional education, principles of the system of professional preparation, physical culture teacher.
Вступ
Особиспсть учителя, його професшна компетентность, сощальна зршсть i духовне багатство на-сьогодш, виявляються найбшьш значущими показни-ками забезпечення ефективносп процесу навчання та виховання шдростаючого поколшня. Яшсть професшно! шдготовки майбутнього педагога е основним критерiем стану i результативносп дГяльносп нацю-нально! системи освгти [9].
Вихгдт концептуальш положення сучасно! стратеги реформування системи освгти в УкраТш воображено в основних нормативно-правових документах («Нацюнальна доктрина розвитку освгти Укра!-ни у ХХ1 столттп& quot-), Законах Укра! ни («Про освгту& quot-, «Про вищу освпу& quot-). Модершзащя системи вищо! освгти спрямована на пiдвищения якосп освгтшх по-слуг, оновлення змюту i форм оргаиiзацi! навчально-виховного процесу. Реалiзацiя стратегiчних завдань професшно! шдготовки фахiвцiв можлива за умови переходу шльшсних показнишв !! рОвня в яшсш.
Питання пгдвищення якосп професшно! шдготовки вчителя фГзично! культури було i залишаеться предметом уваги багатьох учених.
Дослщженню цiе! проблеми присвячена значна шльшсть наукових праць, зокрема таким !! аспектам, як упровадження особиспсно орiентованих техноло-гш навчання та виховання у вищих педагогiчних на-вчальних закладах фГзкультурного профГлю [10], оць нюваиия педагопчних умов формування готовносп майбутнiх учителГв фГзично! культури до професшно! дГяльносп [4], подготовка фахiвцiв в умовах ступене-во! освгти [5], теоретико-методичш основи шдготовки вчителiв фГзичного виховання в педагогiчних навчаль-них закладах [11] й ш.
Сучасний етап науково-педагогiчних дослгджень характеризуеться подальшим пошуком нових ефектив-них варiативних систем, моделей, iнновацiйних техно© Однолеток Т. В., Лянной М. О., 2009
логш i методик покращення рГвня якосп професшно! пГдготовки фахiвцiв у галузi фГзично! культури i спорту, особливо сьогодш, у перiод входження Укра! ни до европейського освгтнього простору.
Аналiз психолого-педагопчно! лiтератури з проблеми дослодження свгдчить, що, незважаючи на вагомi результата багатьох наукових дослщжень, поза увагою досладнишв залишаеться питання професш-но! подготовки майбутшх учителГв фГзично! культури у процес педагопчно! практики на рГзних освгтньо-квалГфГкацшних ровнях.
У системГ професшно! подготовки вчителГв фь зично! культури педагопчна практика займае важли-ве мюце, а Г! змют, засоби i форми оргашзаци на вах освiтньо-квалiфiкацiйних ровнях сприяють становлен-ню професшних якостей сучасного педагога.
Для бшьш повного висв1тлення досл1джуваного питання, вважаемо за доцшьне розпочати науковий по-шук з анал1зу поняття «професшна шдготовка& quot-, визначення змюту професшно! освгти й основних принципов шдготовки майбутшх учител1 В ф1зично! культури.
Робота виконана за планом НДР Сумського державного педагопчного ушверситету Гм. А. С. Ма-каренка.
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
У межах статп передбачаеться розглянути сутшсть поняття «професшна шдготовка& quot-, з'-ясувати змГст професшно! освгти, а також визначити провгд-m принципи пГдготовки майбутшх учителГв фГзично! культури.
Результати дослвджень.
Серед основних шдходГв до науково! штер-претацп сутносп професшно! подготовки майбутшх учителГв вагоме мГсце займають думки i погляди вчених-педагопв, як1 у сво! х дослгдження неодноразово шдкреслювали необхгдшсть i важливють розгляду процесу професшного становлення педагога як педагопчно! проблеми.
Проведений нами аналОз псиxолого-педагогiчноi лггератури дозволяе стверджувати, що на сьогодш не юнуе единого погляду на розумшня професiйноi подготовки.
У педагопчнш енциклопедп профеййна подготовка тлумачиться як «сукупшсть спещальних знань, умшь i навичок, якостей особистосп, трудового до-своду i норм поведшки, яш забезпечують можливОсть успiшноi пращ за обраною профейею- процес поводо-млення учням вщповодних знань i вмшь& quot- [7].
Проте деяк1 вчеш [6- 8] наголошують на тому, що таю характеристики недостатньо увиразнюють специфОку професiйноi подготовки педагога, i вважа-ють за доцшьно розглядати ii як систему оргашзацш-них i педагопчних заходОв, як1 забезпечують форму-вання в особистосп професiйноi спрямованосп знань, умшь, навичок i професiйноi готовносп до певноi дь яльносп.
У культуролопчному просторО профеййна подготовка представлена як освггаш процес, у якому студент i викладач реалОзують себе як суб'-екти культури, а змют освгти будуеться вщповщно до змОсту педаго-гiчноi культури, та Оз застосуванням особиспсно орь ентованих технологш, культурних критерив i ощнок рОвня готовносп вчителя до професiйноi педагогiчноi дОяльносп [3].
ШшО науковщ [1] зазначають, що профеййна подготовка повинна розглядатися через ii результат або через процес його отримання як сукупшсть спещ-альних знань, навичок i вмшь, якостей профеййного досводу та норм поведшки, якО забезпечують можли-вОсть успiшноi дОяльносп за певною профейею. Тому, з урахуванням змюту загального поняття «подготовка& quot-, змют поняття «профеййна подготовка майбутшх учителОв фiзичноi'- культури& quot- пропонують розглядати у таких аспектах:
— з точки зору ii оргашзаторгв це процес створен-ня науково-педагопчними пращвниками й керОв-никами умов для цшеспрямованого формування i розвитку в майбутшх спещалюпв компетентнос-п та здатносп до професiйноi'- дОяльностц
— з точки зору студентгв це процес досягнення ними необхОдного рОвня шдготовленосп, який би забезпечив готовнОсть до виконання дай за при-значенням-
— як результат професшно '-1 пгдготовки — це готовность ii суб'-екпв до професiйноi дОяльносп.
Учеш, розглядаючи профеййну шдготовку з точки зору ii педагопчного забезпечення, перш за все, звертають свою увагу на ii змОст.
Змют професiйноi освгга включае поглиблене ознайомлення з науковими основами й технологОею обраного виду пращ, прищеплення спещальних прак-тичних навичок i вмшь- формування психолопчних, моральних якостей особистосп, важливих для роботи в певнш сферО людськоi дОяльносп [2].
Важливо наголосити, що змют професiйноi'- освОти обумовлений не тОльки майбутнОм видом дО-яльносп, але й потребами ушверсального розвитку людсько'-'- культури.
Тому перед вищими навчальними закладами, що готують майбутн! х учител! в ф! зично! культури, постають завдання ц! леспрямованого розвитку най-важлив!ших властивостей педагога, залучення його до активних способ! в освоення соц! ального, науково-го ! культуролог! чного досв! ду з метою його подаль-шого використання у навчально-виховн!й д! яльност! з учнями.
Профес! йна п! дготовка вчителя ф! зично! куль-тури в педагог! чному ун! верситет! е складною багато-гранною системою, яка базуеться на таких загально-прийнятих принципах, як:
принцип безперервностI освти (злиття базо-во! та подальшо! п! дготовки до трудово! та сусп! льно! д! яльност! в единий, цшсний осв! тн!й процес, який сприяе формуванню ст! йкого !нтересу й потреби в по-ст!йному поповненн! знань та удосконаленн! практич-них умшь ! навичок) —
принцип ттегративностI (планування безпе-рервного процесу п! дготовки, що в! дбуваеться по ви-сх!дн!й л! н! як! нтегративне ц! ле в! дносно самост! й-них складових) —
принцип фундаменталгзацИ (полягае не у засво-енн! навчальних предмет! в, традиц! йно в! днесених до фундаментальних, а в широт! та грунтовност!, як! за-безпечують у перспектив! профес! йну моб! льн!сть фа-х!вця, розширюють його профес! йну компетентн! сть, формують готовн! сть до оперативного реагування на можлив! змши у сфер! профес! йно! д! яльност!) —
принцип гумангзацИ (перенос уваги! з засоб! в профес! йно! п! дготовки (метод!в, форм, способ! в) на суб'-ект профес! йно! тдготовки (студента) — враху-вання особист! сних цшей ! !нтерес!в студент! в, напо-внення олюдненим зм! стом навчальних дисципл! н, застосування активних метод! в ! форм навчання, де оволод! ння знаннями зд! йснюеться в процес! пошуку! стини, з! ткнення думок, погляд! в, позиц! й, розвитку самоконтролю ! самооц! нки студент! в) [12]. -
принцип самостшност! (можлив!сть студент! в самим визначати траектор! ю оволод! ння профес! ею- стрижнем самост! йно! роботи студента е наявн! сть п! знавально! задач! та способу !! розв'-язання без прямо! допомоги з боку викладача або з м! н!мальним його втручанням, при цьому самост! йна д! яльн!сть студента завжди спрямована на перех! д в! д способу в! дтво-рення до принципово шшого — творчого вир! шення завдань) [6] й! н. Висновки.
1. Профес! йна п! дготовка майбутнього вчителя ф!-
зично! культури е складною багатогранною системою, яка спрямована на здобуття та розвиток достатнього для продуктивно! профес! йно! д! яль-ност! р! вня компетентност! у процес! навчання у вищому навчальному заклад! ! практичн! й д! яль-ност!
2. Зм! ст профес! йно! осв! ти несе в соб! сукупн! сть
знань, ум! нь ! навичок, волод! ння якими дае змогу працювати за обраним видом профес!!.
3. Система профес! йно! п! дготовки майбутн! х учи-
тел! в ф! зично! культури повинна будуватися на
загальноприйнятих принципах безперервносп освiти, И фундаментал1зацп, iнтегративностi, гу-машзацп тощо.
Подальшi дослiдження передбачаеться провести в напрямку вивчення проблем професшно! шдготовки майбутшх учителiв ф! зично! культури у процеа педагоriчно! практики в умовах ступенево! системи падготовки.
Лгтература.
1. Афонш В. Теор1я i практика професiйноl шдготовки студенпв? нститупв фГзично!'- культури (1ФК) як педагопчна проблема / В. Афонш, А Сениця // Молода спортивна наука Украши: зб. наук. праць у T^^i фГзично!'- культури i спорту. — Львiв: НВФ «Украшсью технологи», 2004. — Т. 4. — С. 7−10.
2. Гончаренко С. У Украшський педагопчний словник / С. У Гон -чаренко. — К.: Либщь, 1997. — 376 с.
3. Жабаков В. Е. Исследование представлений студентов педагогического вуза о профессиональной деятельности в сфере физической культуры / В. Е. Жабаков // Теория и методика физической культуры. — 2007. — № 10. — С. 23−25.
4. Карченкова М. В. Педагопчш умови формування готовносп майбутшх учителiв фГзично!'- культури до професшно!'- дiяльностi: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13. 00. 04 «Теорiя та методика професiйноl освгти& quot- / М. В. Карченкова. — Переяслав-Хмельницький, 2006. — 20 с.
5. Марцинюк М. Ступенева шдготовка фахiвцiв з ф! зичного вихо-вання у навчально-наукових комплексах / М. Марцинюк // Молода спортивна наука Украши: зб. наук. праць у голузГ фГзично!'-
культури о спорту. — Львов: НВФ «Укра!нсько технологи», 2004. — Т. 4. — С. 235−239.
6. Наумчук В. I. Професшна подготовка майбутшх вчителов фозично! культури в процеа самостойно! роботи зо спортивних? гор: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13. 00. 04 «Теороя та методика професшно! освоти& quot- / В .I. Наумчук. — Тернополь, 2002. — С. 8.
7. Педагогическая энциклопедия / И. А. Каиров, Ф. Н. Петров и др. — М.,. — Т. 3. : — Советская энциклопедия, 1966. — С. 549.
8. Петренко С. А. Подготовка майбутшх виховател! в до формування у дотей дошкольного вшу основних рухових умонь о навичок: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13. 00. 04 «Теороя о методика професшно! освоти& quot- / С .А. Петренко. — К., 2007. — С. 8.
9. Степякова Н .Е. Профессиональная подготовка будущего педагога в процессе изучения дисциплин педагогического цикла: дис. … кандидата пед. наук: 13. 00. 08 / Степякова Наталья Евгеньевна. — Пенза, 2007. — С. 3.
10. Сущенко Л. Про педагопчш технологи, спрямовано на особиспсно ороентований подход до професшно! подготовки майбутшх фаховцов фозичного виховання та спорту / Л. Сущенко, М. Малоков // Науково записки Тернопольського держ. педаг. ун-ту. — 2004. — № 4. — С. 121−124. — (Сероя: Педагогока).
11. Шиян Б .М. Теоретико-методично основи подготовки вчителов фозичного виховання в педагопчних навчальних закладах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук: 13. 00. 04 «Теороя о методика професойно! освОти& quot- / Б. М. Шиян — К., 1997. — 50 с.
12. http: //www. rusnauka. com
Надойшла до редакцо! 09. 06. 2009р. tanya-odnoletok@yandex. ru
ВИХОВАННЯ ПАТРЮТИЗМУ ЗАСОБАМИ ФIЗИЧНОI КУЛЬТУРИ У СТУДЕНТ1 В ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В
Оиарш С. С.
Нацiональний технiчний унiверситет Украши «Кшвський полiтехнiчний шститут»
Анотацiя. Розкриваеться актуальнкть, сощально-педагопчну необхщшсть i недостатне наукове опрацювання проблеми формування патрютизму у студентiв засобами фiзичного виховання. Громадянський патрiотизм розглядаеться як усвщомлення свое! вiдповiдальностi за кнування украшсько!'- спiльноти, забезпечення людського розвитку, здоров'-я наци як фiзичного, психiчного, так i соцiального та професш-ного. Проблема формування патрiотизму у молодi розглядаеться в контекст створено! ООН багаторiвневоi системи показникiв людського розвитку.
Ключов1 слова: засоби фiзичноi культури, патрiотизм, людський розвиток.
Аннотация. Опарин С. С. Воспитание патриотизма средствами физической культуры у студентов высших учебных заведений. Раскрывается актуальность, социально-педагогическая необходимость и недостаточная научная обработка проблемы формирование патриотизма у студентов средствами физического воспитание. Гражданский патриотизм рассматривается как осознание своей ответственности за существование украинского сообщества, обеспечение человеческого развития, здоровье наций как физического, психического, так и социального и профессионального. Проблема формирования патриотизма у молодежи рассматривается в контексте созданной ООН многоуровневой системой показателей человеческого развития.
Ключевые слова: средства физической культуры, патриотизм, человеческое развитие.
Annotation. Oparin S.S. Education of patriotism by physical training means at students of higher educational institutions. The urgency, social pedagogical necessity, poor scientific machining of a problem formation of patriotism at students by means of physical education is opened. Civil patriotism is considered through comprehension of the responsibility for existence of the Ukrainian community. Also ensuring of human development, health of the nations: physical, mental, social, professional. The problem of formation patriotism at youth is considered in a context of the created United Nations by multilevel system of parameters of human development. Key words: means of physical culture, patriotism, human development
Вступ.
У сучасних умовах реформування вищо! освь ти в Укра! н! постае нагальна потреба приведення виховно! д! яльност! навчальних заклад! в у в! дпов!д-н!сть до завдань реал! зац! високих моральних прин-цип!в Укра! нсько! держави, забезпечення едност! св! домост! й повед! нки в! ндив!дуально-особист!сн!й ! професшно-сощальнш сферах життед! яльносп май-бутн!х фах! вц!в.
Громадянський патрютизм розглядаеться як усв! домлення свое! в! дпов!дальност! за! снування укра! нсько! сп! льноти, забезпечення людського розви-тку, здоров'-я наци як ф! зичного, псих! чного, так ! со-ц!ального та профес! йного. В даному випадку йдеться про виховання у молодого покол! ння в! дпов!дних на-ц!ональних почутт! в, як! сприяють його! дентиф!кац! з! сво! м народом. Така позиц! я грунтуеться на розу-мшш того, що кожна людина е нев! д'-емною частиною свое! нац!!, свого народу.
М! жнародна сп! льнота багато уваги прид! ляе м! жнародному сп! вставленню р! вн!в людського роз-витку в р! зних кра! нах. ООН щор! чно публ! куе сво! глобальн! Допов! д! про людський розвиток, починаю-чи з 1990 року, причому кожна допов! дь зосередже-на на одному питанн!, яке вважаеться ключовим для людського розвитку.
Одним з показник! в людського розвитку е се-редня оч! кувана тривалють життя. Цей показник людського розвитку надае найбшьш усеб! чну шфор-мац!ю про р! вень життя кожно! кра! ни. Укра! на мае найнижчий р! вень тривалост! життя в? врош, зокрема у чолов! к!в (62 роки — в 2006 роц!). Серед головних причин передчасно! смертност!, особливо надм! рно! смертносп чоловшв працездатного в! ку, — дуже то-лерантне ставлення сусп! льства до пияцтва, пал! ння, неправильного харчування, поеднаного! з неналеж-ним ф! зичним навантаженням, нездшсненням про-ф!лактичних заход! в та поганими умовами безпеки на робочому м! сц!
© OnapiH С.С., 2009
Отже, Украхш потр1бно реал1зувати стратепю людського розвитку, в якш важливе мюце мае посвда-ти виховання в сусшльств1 почуття в1дпов1дальносп за здоров'-я та безпеку наци, за свое особисте здоров'-я та формування стереотишв морально! поведшки, сприйняття здорового способу життя як свого патрь отичного обов'-язку. Вироблення тако! стратеги повинно передбачати активну участь уйх защкавлених сторш, в тому числ викладач1 В ф1зично! культури у вищих навчальних закладах.
Знання ф1зично! культури слад передавати так, щоб цшеспрямовано формувати здоров1 штереси молодого поколшня, наполегливо боротися з1 шквдливи-ми звичками, послщовно прищеплювати молодим людям потребу ф1зичного i морального вдосконалення, як цього вимагають Державна нацюнальна програма & quot-Освгта (Укра!на ХХ1)& quot-, Нацюнальна доктрина розвитку освгги Укра! ни у ХХ1 ст., Комплексна програма ф1зично! культури, Концепщя нацюнального виховання тощо.
У зв'-язку 1з цим прюритетним напрямком i складовою частиною освгтнього процесу мае стати патрютичне виховання молодого поколшня.
Науков1 основи розв'-язання загальних проблем формування патрютизму як напряму виховання до-статньою м1рою висвилюються в працях Ю. Л. Азарова, 1.Д. Беха, А. М. Бойко, Н. П. Волково!, Г. Г. Ващенка, С. 1. Карпенчука, В.1. Лозово!, Ю. М. Орлова, М.1. Сме-танського, Г. В. Троцко та шших сучасних науковщв. Узагальнення! х творчого доробку дозволило дшти до висновку, що дослщження 70−90-х рок1 В минуло-го столитя грунтуються на узагальненш комплексного подходу до виховання патрютизму без урахування суб'-ективних особливостей кожно! особистосп, а сучасш — базуються переважно на функцюнально-му вивченш окремих складових поведшки молодого поколшня в певних видах сощально-гуматтарно1, психолого-педагопчно1, професшно-прикладно! чи ф1зично! тдготовки, що не дозволяе забезпечити щ-люносп тдходу й зменшуе результатившсть патрю-
тичного виховання. Це призводить до переваги декла-рувань моральних постулатiв над цшеспрямованою дiяльнiстю щодо! х осмислення з точки зору нових реалш та формування стандартiв поведiнки, що в сво-1й основi мала б вщповщальшсть за розвиток наци та Украши як держави.
Робота виконана за планом НДР Нацюнального технiчного унiверситету Украши «Кшвський полиех-нiчний шститут».
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Метою статл е дослщження взаемозв'-язку загального людського розвитку з точки зору м1жна-родних оцшок його р1вня та формування парадигми виховання патрютизму у молод1 засобами ф1зично! культури з метою тдвищення ресурав здоров'-я наци та утвердження здорового духу нацюнально! пдност1.
Результати досл1джень.
Виховання молодi в сучасному укра! нському суспiльствi здшснюеться в умовах економiчного й политичного реформування, у ходi якого ютотно змь нилися соцiокультурне життя шдростаючого поко-лiння, принципи функцiонування освишх установ, засобiв масово! шформацп, дитячих i молодiжних органiзацiй.
Вочевидь, що ршення безлiчi проблем у жит-тi краши багато в чому залежить вiд рiвня сформо-ваносп громадянсько! позици в молодого поколшня, потреб у духовно-моральному вдосконалюваннi, вщ поваги до юторико-культурно! спадщини свого народу й в цшому до Укра! ни як до держави. У зв'-язку iз цим прюритетним напрямком i складовою частиною освггаього процесу повинне стати патрiотичне виховання шдростаючого поколшня.
I. 1ль1н, фшософ початку ХХ столiття, так ви-значав формулу патрiотичного суспшьства: «Моя справа е справою мое! батьшвщини й мое! держави-
таким чином, з одного боку, все, що перешкоджае мо1й батькiвщинi й мо1й державi не може стати моею справою- а з шшого боку, справа мого народу й мое! держави меш настшьки близька та важлива, начебто вона стосуеться мене самого й мое! долЬ& gt- [5, с. 3−8].
Для виходу нашо! краши iз всеосяжно! кри-зи, як стверджують вченi, необхвдно висунути й ре-алiзувати гасло збереження й змщнення украшсько! державносп, що виражае iнтереси народу в цшому й кожно! людини окремо. Тшьки за таких умов можна далi ставити завдання виховання в молодого поколшня почуття гордосп за свою Батьк1вщину й почуття вiдповiдальностi за И подальшу долю.
Як показало соцюлопчне опитування, проведе-не соцiологiчною службою Центру Разумкова з 20 по 27 грудня 2006 року в усiх регюнах Украши (опита-но 2009 респондента вiком ввд 18 рошв), на питан-ня: «Чи вважаете Ви себе патрютом Украши?» — 38,1% респондента вщповши: «Так" — 36,7% - «Скорше так" — 13,8% - «Скорше ш" — 3,8% - «Ш" — 7,6% - «Важ-ко вщповюти».
Значна диференцiацiя вiдповiдей спостерта-еться у рiзних регiонах Украши. Найбшьш патрютич-ний настрiй ввдчуваеться в Захщному регiонi Украiни (Ддаграма 1)
Ще бiльш занепокоюе те, що третина украш-ських студентiв мршть вшхати з Укра! ни за кордон назавжди. Такими е результати соцюлопчного досль дження укранського студентства, яке проводив Дер-жавний iнститут розвитку сш'-1 та молодi. Дослвджен-ня проводилось для президента, уряду та Верховно! Ради, аби можновладцi проаналiзували стан справ у молодiжнiй полiтицi, оск1льки ниш в укра! нських вузах навчаеться понад два мiльйони студентiв. Майже 30 вiдсоткiв укра1нських студентiв планують назавжди залишити Украшу пiсля навчання через матерiальнi
Не вiдповiли Важко вiдповiсти Зовсiм не пишаюся Не дуже пишаюся Скорше пишаюсь, нiж нi Дуже пишаюсь
? Схщ
? Швдень П Центр П Захщ
? Украша
----------
0 5 10 15 20 25 30 35 40 45
Дуже пишаюсь Скорее питаюсь, тж т Не дуже пишаюся Зовс1м не пишаюся Важко втповкти Не вщповши
¦ Схщ 16,2 26,3 33,7 10,7 12,0 1,1
? Швдень 15,9 35,8 28,5 13,9 4,0 2,0
Р Центр 17,8 42,3 25,5 5,7 7,2 1,5
¦ Захщ 35,4 42,2 14,0 2,1 4,2 2,1
¦ Украша 20,3 35,9 26,5 7,9 7,7 1,6
Дiаграма 1. Наскшьки Ви пишаетесъ тим, що Ви громадянин Украши? (за тформащею Укратського центру
економiчних та полiтичних до^джень iм. О. Разумкова). Застосовуеться такий розподш областей за регюнами: Швдень — А Р Крим, Одеська, Херсонська, Микола! вська областi- Центр — Ки! в, Вiнницька, Житомирська, Кшвська, Кiровоградська, Полтавська, Сумська, Хмель-ницька, Черкаська, Чершпвська областi- Захвд — Волинська, Закарпатська, 1вано-Франк1вська, Львiвська, Рiвненська, Тернопiльська, Чершвецька областi- Сх1д — Дшпропетровська, Донецька, Запорiзька, Луганська, Харкiвська областi.
негаразди або через те, що не можуть повн! стю себе реал! зувати на батьшвщиш, а ще 25 вщсотшв хот! ли б по! хати на зароб! тки за кордон. Найб! льше студент! в приваблюе Великобриташя, США та Н! меччина.
Дан! дослщження п! дтверджують, що здеб! ль-шого молодь не щкавиться пол! тикою, однак еколо-г!чний напрям пол! тичних !дей !м найближчий. Вони готов! йти на п! кети, якщо пог! ршиться р! вень життя! хн!х с! мей та еколог! чн! умови! снування.
СвоТми моральними орieнтирами украТн-ськ студенти називають здоров'-я, сiмейне та мате-р1альме благополуччя, економiчну незалежшсть та особисту свободу.
На перший погляд, м! ж цими моральними ор! ентирами та патрютизмом прямо! кореляц! йно! залежност! не проглядаеться. Проте, саме налашто-ван!сть студентства на формування здорового образу життя та на с! мейн! цшност! мають визначальний вплив на розвиток нашо! держави та укр! плення па-тр!отичних настро! в майбутн! х покол! нь. Саме низь-кий р! вень здоров'-я укра! нщв е гальмом на шляху людського розвитку та становлення повноц! нно! роз-винено! держави.
Нин! Укра! на дуже в! дстае в! д б! льшост! евро-пейських кра! н у р! вн! багатьох показник! в економ! ч-ного розвитку. Хоча стабшьне економ! чне зростання впродовж останн! х рок! в створило передумови для довгострокового покращення, мине багато рок! в, поки укра! нська економ! ка досягне сучасного европейсько-го р! вня життя. Водночас сл! д визнати, що економ! ч-ний розвиток сам по соб! не вир! шить ус! х соц! альних проблем Укра! ни.
Перетворення Укра! ни на державу з демократичною системою, громадянським сусп! льством ! со-ц!ально ор! ентованою ринковою економ! кою вимагае визнання того, що людський розвиток е як завершаль-ною, так ! ключовою метою економ! чного розвитку.
Недооц! нка економ! чних насл! дк!в людського розвитку е ключовою, хоча й не единою причиною розриву в розвитку м! ж Укра! ною та! ншими кра! на-
ми. Отже, видатки на осв! ту, охорону здоров'-я та соць альний захист сл! д розглядати не просто як «витрати» бюджетних кошт! в, а й як сощальш! нвестиц! (особливо якщо поеднати! х !з необх! дними реформами), як! могли б суттево ! перспективно вплинути на роз-виток Укра! ни.
Не дарма ж з метою вим! рювання людського розвитку ООН у 1990 роц! розробила багатор! вневу систему показник! в, покликану допомогти у визначен-н! прогресу, досягнутого кожною кра! ною в людсько-му розвитку, за единою шкалою. Показник найвищо-го р! вня — !ндекс людського розвитку (1ЛР) е простим середн! м трьох! ндекс!в другого р! вня, що охоплюють дохщ стан здоров'-я та р! вень осв! ти (таблиця 1).
Середня оч! кувана тривал! сть життя — це показ-ник людського розвитку, який надае найб! льш усеб! ч-ну шформац! ю про р! вень життя. Як бачимо! з Таблиц! 1 Укра! на займае 110 м! сце по показнику тривалост! життя серед 177 кра! н. Саме низький р! вень показника тривалост! життя вплинув найб! льшим чином на за-гальний !ндекс людського розвитку, за яким Укра! на опинилася на 76 м! сц! (!з 177 кра! н) серед таких кра! н, як Венесуела, Колумб! я, Самоа, Та! ланд тощо. Де ж наш патрютизм? До чого ми себе довели, що в Укра!'-ш найг! рший показник тривалост! життя серед чолов! к!в в? врош — в 2006 роц! чолов! ки в Укра! н! доживали в середньому до 62,4 роки. Показник очшувано! тривалост! життя в кра! нах-членах ?С перевищуе в! дпо-в!дний показник Укра! ни на 11 рок! в. Навиъ якщо по-р!вняти Укра! ну з Польщею, то оч! кувана тривал! сть життя в Укра! н!, яка на початку 1990-х була майже такою, як у Польщ! (в!дпов!дно 70,5 ! 71 р! к у 1990 роц!), у 2006 роц! вже була на 7,7 року менше.
Так чому нас вражае прагнення нашо! молод! вирватися з Укра! ни для того, щоб жити та працювати в? врот?
? багато фактор! в, що впливають на оч! кува-ну тривал! сть життя, як глобального характеру — на-приклад, зм! на кл! мату, так ! специф! чних для кожно! окремо! кра! ни. Вщсутшсть прогресу в ц! й сфер!, од-
Таблиця 1 1ндекс людського розвитку для Украши за 2005 р1к та його компоненти
Значення Ш Р ТривалОсть життя вОд народження, (роки) Iндекс осв! ченост!, (%) КомбОнований Ондекс охоплення початковою, се-редньою та вищою освггою, (%) Валовий внутрОшнОй продукт на душу населення за ПКС, (дол. США)
Ысландш (0. 968) 1. Япошя (82. 3) 1. Груз! я (100. 0) 1. Австрал! я (113. 0) 1. Люксембург (60,228)
74 Венесуела (Бол!в!я) (0. 792) 75. Колумб! я (0. 791) 76. Украша (0. 788) 77. Самоа (0. 785) 78. Ташанд (0. 781) 108. Фщж! (68. 3) 109. Гренада (68. 2) 110. Украша (67. 7) 114. Азербайд-жан (67. 1) 115. Мальд! ви (67. 0) 9. Таджикистан (99. 5) 10. Росшська Федерац! я (99. 4) 11. УкраУна (99. 4) 12. В! рмешя (99. 4) 13. Молдова (99. 1) 37. С! нгапур (87. 3) 38. Польща (87. 2) 39. Украша (86. 5) 40. Бахрейн (86. 1) 41. Бол! в!я (86. 0) 83. Босшя i Герцеговина (7,032) 84. Габон (6,954) 85. Украша (6,848) 86. Китай (6,757) 87. Санта ЛючОя (6,707)
177. Сьера Леоне (0. 336) 177. Замб! я (40. 5) 139. Буркша Фасо (23. 6) 172. Шгер (22. 7) 174. Малав! (667)
flmepeno: Human Development Report 2007 / United Nations Development Programme (UNDP)
нaк, пoяcнюeтьcя здeбiльшoгo тим, що, нeзвaжaючи нa пoкpaщeння мaтepiaльнoгo дoбpoбyтy, як coцiaль-нi cтaндapти, тaк i нopми cпoживaння в Укpaiнi зa-лишaютьcя дyжe низькими. Cepeд головнихичин пepeдчacнoi cмepтнocтi, ocoбливo витокого пoкaзникa cмepтнocтi чoлoвiкiв пpaцeздaтнoгo вшу, — дyжe то-лepaнтнe cтaвлeння cycпiльcтвa до пияцтвa, чacтoгo пaлiння, нeпpaвильнoгo xapчyвaння, пoeднaнoгo iз нeнaлeжним фiзичним нaвaнтaжeнням, нeнaлeжним cтaнoм здopoв'-я тa пoгaними yмoвaми бeзпeки ra po-бочому мicцi. Пoшиpeння aлкoгoлiзмy нaбyлo дyжe cepйoзниx мacштaбiв, i aлкoгoльнe cп'-янiння y 2006 po^ cтaлo пpичинoю S000 cмepтeй. Алкoгoлiзм тaкoж дyжe пoшиpeний cepeд молод^ й чacткa нeпитyщиx cepeд нaceлeння вiкoм 1S-24 poки мaйжe тaкa caмa, як cepeд нaceлeння в цшому (вiдпoвiднo 27,4 тa 23,2 вiдcoткa). Щe один вaжливий чинник, який cкopoчye oчiкyвaнy тpивaлicть життя в Укpaiнi, — пaлiння. 5 S вмотав чoлoвiкiв i 14 в^д^тив ж1нок вiкoм cтapшe 15 po^ пaлять, пpичoмy чacткa чoлoвiкiв, яш пaлять, e знaчнoю вищою, нгж y вcix iншиx eвpoпeйcькиx ^a-i^ax, зa винятком Албaнii.
Kpiм того, мaйжe пoвнicтю вiдcyтня пpoфiлaк-тичнa дepжaвнa пoлiтикa, cпpямoвaнa га cтpимyвaн-ня cильнoгo пoшиpeння пия^га тa пaлiння. B Укpa-rni нeмae зaбopoни aбo нaвiть будь-якого oбмeжeння peклaми aлкoгoлю тa тютюнових виpoбiв. Maйжe вci вeликi кули^т тa cпopтивнi зaxoди, тaкi як MDH^p-ти пoпyляpниx викoнaвцiв i тpaнcляцiя футбольних мaтчiв, cпoнcopyютьcя в^обнигами aлкoгoлю, як1 ко-pиcтyютьcя цieю нaгoдoю для peклaми cвoeiодук-ци. Kpiм того, пpaвилa щодо пpoдaжyei пpoдyкцii пpaктичнo He викoнyютьcя (зoкpeмa, зaбopoнa пpoдa-жу ocoбaм до 21 вiкy повадно iгнopyeтьcя). He ш-peдбaчeнi тaкoж caнкцii зa пaлiння y визнaчeниx гро-мaдcькиx мicцяx. Tpeбa poбити бiльшe для того, щоб зaoxoчyвaти людeй бpaти нa ceбe вадповдальнють зa влacнe здopoв'-я тa якють життя.
Тому гpoмaдянcький пaтpioтизм — да пepш sa? ce ycвiдoмлeння cboei вiдпoвiдaльнocтi 8a icнyвaння yкpaiнcькoi cпiльнoти, зaбeзпeчeння здopoв'-я нaцii як ф1зичного, пcиxiчнoгo, тaк i coцiaльнoгo xa пpoфeciй-ного. B дaнoмy випaдкy йдexьcя npo нaявнicxь y гpoмa-дянинa в1дпов1дних нaцioнaльниx почутт1 В, яю cnpna-ють його iдeнтифiкaцii з1 cвoiм нapoдoм. Taкa позищя гpyнxyexьcя na poзyмiннi того, що кожга людинa e нeвiд'-eмнoю чacтинoю cвoei нaцii, cвoгo нapoдy.
У cyкyпнocтi фaктopiв, що пiдвищyють arara-нicть cтyдeнтiв, пeвнa poль нaлeжить фiзкyльтypнo-cпopтивним тpaдицiям, зa допомогою яких ycпiшнo виpiшyютьcя зaвдaння по фopмyвaнню в мaйбyтнix фaxiвцiв arar^^i coцiaльнoi й пpoфeciйнoi позицп, зaлyчeнню хх до фiзкyльтypнo-cпopтивнoi дiяльнocтi й фopмyвaння позитивного вiднoшeння до Hei, пpищe-плювaння любoвi до cвoei пpoфecii, вузу. Koмплeкcнe викopиcтaння юнуючих тpaдицiй e нeвiд'-eмнoю чac-тиною пpoфeciйнoгo виxoвaння cтyдeнтiв. Cпopтивнi тpaдицii повною мipoю aктивiзyють фopмyвaння фь зичнoi кyльтypи cтyдeнтiв лишeи дoтpимaннi вщ-пoвiдниx пeдaгoгiчниx умов.
Heмaлoвaжним фaктopoм фopмyвaння coцiaльнo-дyxoвниx цiннocтeй, yявлeнь пpo ceбe яко нeoбxiднy cклaдoвy cтaнoвлeння зaгaльнoгo га-тpioтичнoгo фону в coцiyмi y ^o^ci зaнять фiзичнoю кyльтypoю e ocoбиcтicть виклaдaчa й тe, як вш poзyмie зaвдaння виxoвaння. Дyxoвнo-мopaльнe виxoвaння, cвiтoгляд пeдaгoгa e нacлiдкoм нe тiльки eмoцiйнoгo ввдгуку га явищa життя й нaвчaльнo-виxoвнoi дiяль-нocтi, aлe i ocмиcлeння, глибокого ycвiдoмлeння cвoei poлi, peзyльтaтoм чого CTae пoбyдoвa його пpoфeciй-нoi й життeвoi позици.
Хoчa xapaктepнoю ocoбливicтю пpoцecy фop-мyвaння фiзичнoi кyльтypи cтyдeнтa e вплив виxoвaтe-ля нa poзвитoк виxoвaнця, cпocтepiгaeтьcя й звopoтнa взaeмoдiя. Якщо виклaдaч фiзичнoi кyльтypи нe po-зyмie aбo нe poздiляe тiei думки, що виxoвaння являe coбoю ^o^c взaeмoдii м1ж cтyдeнтoм i виклaдaчeм i тpaктye виxoвaння як oднoбiчний, лiнiйний пpoцec, y xoдi якого джepeлoм будь-яких видiв aктивнocтi e вш caм, то тaкa позищя швним чином вплинe нa здш-cнeння пocтaвлeнoi мeти. Bиклaдaч фiзичнoi культу-pи, що cпиpaeтьcя га тaкoгo poдy ««a^my кoнцeпцiю виклaдaння», кepyeтьcя винятково дiлoвoю cтopoнoю питaння, до дpiбниx пoдpoбиць poзpoбляючи мeтoди-ку виклaдaння. Пpoтe ocoбиcтicть cтyдeнтa, по cyтi cпpaви, зникae, пepeтвopюючиcь y якycь мaлy вeли-чину, ocкiльки виклaдaч бyдe пpaгнyти доmmcHeHra cвoei мeти бeз вpaxyвaння iнтepeciв cтyдeнтiв.
Пpoтилeжнa тoчкa зopy пoв'-язaнa з «вО^итою кoнцeпцieю виклaдaння». Оpгaнiзoвaний Ha ii ocнoвi нaвчaльний пpoцec ypaxoвye iнтepecи cтyдeнтiв, He вттекуючи ixнe пoвoджeння в paмки зaздaлeгiдь ycтa-нoвлeниx життeвиx шaблoнiв i cxeм, в1д яких вони He мaли б пpaвa в^тупити hi Ha кpoк. B ocнoвi цiei кон -цeпцii лeжить oбpaз, opieнтoвaний Ha poзвитoк вiльнoi caмocтiйнocтi й твopчиx мoжливocтeй в нaвчaннi.
Для здiйcнeння вiдкpитoгo виклaдaння виклa-дaчeвi peкoмeндyeтьcя зaймaти вОшето cтyдeнтa по-зиц1ю, пepeйнятy тypбoтoю, пoвaгoю, poзyмiнням i тepпимicтю. Cтyдeнт пpи цьому cпpиймaeтьcя як oco-биcтicть, що вoлoдie пpaвoм Ha cвoбoдy дiй. Опиcaнi кoнцeпцii являють coбoю двa пpoтилeжниx пoлюca атилю виклaдaння. Пepeвaжнe викopиcтaння одного з них пpивeдe до cклaдниx пpoблeм. Haдтo вiльнa opгa-нiзaцiя нaвчaльнoгo пpoцecy в peзyльтaтi лeгкo мoжe пpивecти виклaдaння в xaoтичний, довшьний, cпoн-тaнний пpoцec. З огляду Ha poзмaiтicть cитyaцiй, що виникaють y xoдi виклaдaння, виклaдaч фiзичнoi куль-тypи пoвинeн вивaжeнo виpiшyвaти питaння пpo тe, як1 кoнцeпцii кpaщe cпpияють пpaктичнiй peaлiзaцii пocтaвлeнoi мeти, ocкiльки чacтo caмe викopиcтaння ix змiшaниx фopм, швидшe зa вce, зaдoвoльняють ви-мoгaм вyзiвcькoi peaльнocтi.
Baжливy poль y фopмyвaннi coцiaльнo-дyxoвниx цiннocтeй ocoбиcтocтi вiдiгpae opгaнiзaцiйнo-мeтoдичний фaктop. Bih мicтить y co6i вci нaпpями й piзнoмaнiття впливiв Ha cтyдeнтa. У ньому вiдoбpaжa-eтьcя cyкyпнicть пpинципiв побудови мeтoдiв i фopм opгaнiзaцii нaвчaльнoi й пoзa нaвчaльнoi дiяльнocтi cтyдeнтiв.
Структуру орган! зац!йно-методичного фактору становлять:
1. визначення м! сця ! рол! предметного зм! сту
ф! зично! культури як п! дсистеми освггаього про-цесу майбутнього фах! вця-
2. формування набору компонент! в викладання (ви-
ходячи з поставлено! мети осв! ти) —
3. визначення оптимальних вар! ант!в навчально!
д! яльност! студент! в (обгрунтування !х з позиц! й психолого-педагог!чних ! ф! з!олог!чних законом! рностей ф! зичного виховання, теор! оптим! зац! й педагог! чних технолог! й) —
4. виб! р найб! льш д! ючих ! ц! кавих для студент! в
форм ф! зкультурно-оздоровчо!, спортивно-масово! й осв! тньо! д! яльност!-
5. п! дготовка!нструментально!складово!педагог!чно!
технолог!!.
Основними складовими навчального процесу е мета й завдання, форми ! методи, що впливають на процес передач! й засвоення знань, умшь ! навичок, ч! тко злагоджена робота викладач! в по використанню прогресивних метод! в навчання. Удосконалювання системи контролю й корекцп, оц! нки р! вня ф! зично!'- культури студент! в, обл! к !х соц! ально-демограф!чних характеристик, !ндив!дуальних особливостей та! н-терес!в дозволяють удосконалювати навчальну д! яль-н!сть, зробити !! найб! льш керованою й ефективною.
У процес! систематичних занять ф! зичною культурою й спортом здшснюеться глибокий зв'-язок ф! зичного виховання з моральним, розумовим ! ес-тетичним розвитком особистосп. Багатогранн! здь бност!, сформован! ф! зичною культурою й спортом, в процес! прац!, соц! ального сп! лкування й науково-го п! знання стають необх! дними компонентами по-дальшого розвитку людини й р! зних вид! в його сус-п!льно! життед! яльност! Тому елементи духовного й ф! зичного вдосконалення людини, придбан! !м у
процес! ф! зкультурно! й спортивно! д! яльност!, висту-пають важливими сторонами його! ндив!дуального соц! ально-духовного, патр! отичного розвитку. Висновки.
Таким чином, прискорення соц! ально-економ!чного розвитку кра! ни потребуе активност!, максимально напружено! прац! викладач! в ф! зично! культури як вир! шального чинника нових досягнень нашого сусп! льства, виховання патр! отично! повед! н-ки студентства засобами ф! зично! культури ! спорту, п! двищення здоров'-я нац!!, тривалост! життя як ба-зово! основи збереження людського потенц! алу дер-жави. Патр! отичне виховання студент! в засобами ф!-зично! культури ! спорту сприятимуть п! двищенню ефективност! !х навчання, а завдяки емоц! йн!й наси-ченост! кожного заходу виховуватимуть нов! якосп особист! сно! повед! нки, спрямовано! на п! двищення якост! життя.
Перспективи подальших наукових досл! джень у цьому напрям! передбачають досконале вивчення роботи, спрямовано! на виховання патр! отизму у сту-дент!в та впровадження нов! тн!х засоб! в, технолог! й впровадження ф! зично! культури у Нац! ональному техн! чному ун! верситет! Укра! ни «Ки!вський полггехшчний! нститут».
Лггература
1. Демиденко В. К. Шдготовка майбутиъого вчителя до морального виховання учшв. — К., 1996. — 200 с.
2. Гршенко М. Ф. Шлях до здоров'-я. — К.: Здоров'-я, 1981. — 150 с.
3. Навчальна програма «Ф1зичне виховання& quot- для вищих навчаль-них заклад1 В Украши 111−1У р1вшв акредитаци. — К.: 2003. — 44 с.
4. Виленский М. Я., Горшков А. Г. Физическая культура и здоровый образ жизни студента. — М., 2007. — 210 с.
5. Иванова С. Ю. Проблемы становления и развития современного российского патриотизма // Общественные науки. — 2003. — № 4. — С. 3−8.
6. Зв! т з людського розвитку в Укра! ш. — ПРООН Укра! на: 2008. — 122 с.
Надшшла до редакци 18. 06. 2009р.
sport2005@bk. ru
ОЦ1НКА Р1ВНЯ Ф1ЗИЧНО1 П1ДГОТОВЛЕНОСТ1 ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ позитивно! МОТИВАЦП СТУДЕНТ1В ДО Ф1ЗИЧНО1 АКТИВНОСТ1
Панчiшна О.К., Жестков С. Г. Запор! зький нацiональний ушверситет
Анотацiя. Дослщжуеться р1вень ф1зично1 шдготовленосп студенпв i критерп 11 оцшки. Показано недостатню ф1зичну подготовку з початку навчального року. Наприкiнцi року шдвищуеться рiвень свiдомого вiдношення студенпв до фiзичноl активностi. В умовах навчального процесу й режиму вшьного часу спостерiгаeться зростання показникiв фiзичноl пiдготовленостi. Складено об'-ективне уявлення про рiвень загально! фiзичноl пiдготовленостi студенпв. Вiдзначено позитивний вплив загального обсягу й змкту рухово! активностi студенпв. Ключов1 слова: фiзична пiдготовленiсть, студенти, контроль, навчальний процес.
Аннотация. Панчишна О. К, Жестков С. Г. Оценка уровня физической подготовленности как фактор формирования положительной мотивации студентов к физической активности. Исследуется уровень физической подготовленности студентов и критерии ее оценки. Показана недостаточная физическая подготовка с начала учебного года. В конце года повышается уровень сознательного отношения студентов к физической активности. В условиях учебного процесса и режима свободного времени наблюдается рост показателей физической подготовленности. Составлено объективное представление об уровне общей физической подготовленности студентов. Отмечено положительное влияние общего объема и содержания двигательной активности студентов. Ключевые слова: физическая подготовленность, студенты, контроль, учебный процесс.
Annotation. Panchyshna O.K., Zhestkov S.G. Estimation of level of physical preparedness as factor of forming positive motivation of students to physical activity. The level of physical preparedness and criteria of its estimation is explored in work. Insufficient physical preparation of the beginning of school year is shown, and in the end, due to the increase of level of conscious relation of students to physical activity in the conditions of educational process and in the mode of spare time, growth of indexes of physical preparedness. Objective submission about a level of general physical readiness of students composed. Positive effect of total amount and the contents of a motor performance of students is marked. Key words: physical preparedness, students, control, educational process.
Вступ.
Стан здоров'-я населення Укра! ни мае тенден-ц!ю до попршення. Це зумовлюеться посиленням негативних вплив! в еколог! чних, економ! чних, соц!-альних ! шших чиннишв. У сучасних умовах одним з ефективних ! доступних засоб! в профшактики захво-рювань, п! двищення розумово! ! ф! зично! працездат-ност! е ф! зична культура [5- 8].
В! домо, що стан псих! чних процес! в людини, зокрема мотивац! я, розглядаеться як одна з найваж-лив!ших умов, що безпосередньо впливають на ефек-тивн!сть р! зних вид! в д! яльност!, включаючи ф! зичну актившсть в Г! широкому розумшш [1−4].
В зв'-язку з цим формування у студенпв позитивно! мотивац! до ф! зично! активност! може служи-ти одним з головних умов, що безпосередньо вплива-ють на ефектившсть оргашзацп учбового процесу по спортивних дисципл! нах в учбових закладах. На фор-мування позитивно! мотивац! до ф! зично! активност! безпосереднш вплив може надати об'-ективна к! льк!сна ! як! сна шформащя про шдив! дуальний р! вень ф! зич-но! п! дготовленост! студент! в. Грамотне використання тако! !нформац! дозволило б викладачам п! двищити защкавлешсть студенпв в руховш активност!
Основний методолог! чний п! дх!д до орган! зац! досл! дження базувався на доц! льност! використання комплексу контрольних показник! в, що дозволяють описати структуру ф! зично! п! дготовленост! обсте-жених. А кшьк! сна ! як! сна оцшки кожно! з ф! зичних якостей: сили, швидкосп, витривалосп, гнучкосп — послужили б п! дставою до св! домого вибору в! дпо-в!дних ф! зичних вправ ! режиму! х використання.
В цшому передбачалося, що така шформащя п! двищить р! вень св! домого в! дношення ! виступати-ме як чинник мотивац! студент! в до ф! зично! актив-носп в умовах учбового процесу ! в режим! вшьного часу.
Робота виконана за планом НДР Запор! зького нац! онального ун! верситету.
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
_Метою даного дослщження е обгрунтуванш
© Панчшна О. К., Жестков С. Г., 2009
ефективносп об'-ективно! к! льк!сно! ! як! сно! ощнки р! вня ф! зично! п! дготовленост! для формування моти-вац! студент! в до рухово! активносп.
Матерiали i методи до^дження. У досль дження взяли участь студенти — хлопщ 1-Ш курсу ста-ц!онарно! форми навчання. Тести включали ряд контр-ольних вправ, результати яких дозволяють об'-ективно оц! нити р! вень розвитку сили, швидкост!, витрива-лост!, гнучкост! Студенпв обстежували на початку ! в к! нц! навчального року в природних умовах учбових занять по пмнастищ ! легк! й атлетищ.
Висновки про ефективн! сть рухово! активност! студент! в на основ! вивчення ф! зичного стану роби-лися в двох напрямах. Перший напрям передбачав по-р!вняльний анал! з показник! в стану рухових якостей студент! в 1-Ш -го курйв. Другий напрямок був засно-ваний на оц! нц! контрольних показник! в, зареестро-ваних у студент! в повторно, через р! к навчання. Це дало можлив! сть простежити за конкретними зм! нами ф! зичного стану контингенту обстежених ! зробити висновки про ефективн! сть рухово! активност! в уч-бовому процес!
Анал! з проводився на основ! пор! вняння до-сягнень студенпв 1−111 -го рок! в навчання по кожному контрольному показнику окремо, а також по сум! пункт! в, набраних у вс! х вим! рюваннях. Про достов! р-н!сть в! дм!нностей м! ж результатами первинного ! за-вершального обстеження що вчаться кожного року на-вчання судили по Ькритер! ю Стьюдента при р & lt- 0,05.
Для виршення поставлених в дослщженш за-вдань була п! д!брана група студент! в (155 чолов! к!в середн! й в! к 19,8−24,6 року), як! в сво! й рухов! й актив-ност! обмежувалися т! льки об'-емом ф! зичних вправ, передбачених учбовим планом. По ц! й умов! студен-ти, як! у поза навчанням час активно займалися яким-небудь видом спорту, не включалися до складу експе-риментальних груп.
Результати дослiдження.
Матер! али первинного обстеження на початку навчального року дозволили об'-ективно, в к! льк!сних виразах описати р! вень ф! зично! п! дготовленост! сту-
денпв 1−3-го рошв навчання. Вiдповiднi результата представлен в табл. 1.
Як видно з таблищ, iстотних вщмшностей в контрольних показниках студентiв 1−3-го рошв навчання не виявлено. Т№ки у однiй вправi — биу на 1000 м — студенти 2-го року навчання були тдготов-ленi iстотно краще, нгж студенти 1-го року (1=2,08- р & lt-0,05). Найбшьш вираженi вiдмiнностi в показниках фiзичноi пiдготовленостi студентiв кожного року навчання виявлеш в пвдтяганш, у висi на щаблиш (20,9 — 42,2%), що характеризують силовi можливостi, а також в нахилi тулуба вперед при вимiрюваннi гнуч-костi (42,0 — 58,2%). Найбтш вираженi ввдмшносп в показниках фiзичноi пiдготовленостi студенпв кожного року навчання виявлеш в шдтяганш, у висi на щаблиш (20,9 — 42,2%), що характеризують силовi можливосп, а також в нахилi тулуба вперед при ви-мiрюваннi гнучкостi (42,0 — 58,2%).
В цшому результата контролю свщчили, що у склащ груп студентiв кожного року навчання був великий ввдсоток недостатньо фiзично пiдготовлених, таких, що значно вщстають вiд iнmих.
Встановлено, що в зонi оцiнки «задов№но» -вiд 50 до 60 балiв — знаходилося до 76,6% досягнень студенпв в семи вправах (табл. 2). У зонах «добре» i
«недостатньо» — 8,5 i 6,8%- у зонах «вщмшно» i «не-задовiльно» — 3,5 i 4,5%. Щ данi дозволяли судити про нормальшсть статистичного розподiлу результатiв фь зично! пiдготовленостi студентiв i про об'-ектившсть розробки якiсних критерпв оцiнки. Орiентуючись на матерiали дослiдження, представленi в таблищ, стало можливим об'-ективно оцiнити фiзичну шдготовле-нiсть студенпв i визначити групу тих, що займаються, рiвень фiзичноl пiдготовленостi яких не вiдповiдав необхiдним вимогам. Таких опинилося 11,3%. З них ощнку шдготовленосп «недостатньо» отримали 6,8% що займаються, а «незадовшьно» — 4,5%. За ощнками кожно! з семи контрольних вправ стало можливим простежити за iндивiдуальною структурою фiзичноi пiдготовленостi кожного студента.
Протягом навчального року спостершалася позитивна динамша фiзичного вдосконалення студентiв (табл. 3). Найбшьш виражене полiпmення результата за пiдсумками комплексного контролю студенпв виявлене в показниках сили i гнучкостi. У студентiв бiльшою чи меншою мiрою пвдвищилися результати i в iнших контрольних вправах: у биу — на 1,6−3,4%, у стрибках — на 2,0−8,1%.
Матерiали дослiдження рiвня фiзичноi шд-готовленостi студентiв з використанням к1льк1сних i
Таблиця 1
Порiвняльна характеристика ф1зично1 niдготовленостi студентiв 1−3-го курав
№ Показники фiзичноi шдготовленосп Статистичш параметри
I курс II курс III курс
1 Бш на 50 м, з 7,4±0,30 11−2=0,65* 7,2±0,43 12−3=0,59* 7,3±0,33 11−3=0,81*
2 Бш на 1000 м, з 3. 19,6±0,07- 11−2=2,08* 3. 26,0±0,14- 12−3=1,88* 3. 22,0±0,21- 11−3=1,79*
3 Бш 4×10 м, з 11,2±0,46- 11−2=1,17 * 11,3±0,70- 12−3=1,02* 11,2±0,57- 1,3=0,29*
4 Стрибок в довжину з мюця, см 227±16,51- 11−2=1,39* 239±22,30- 12−3=0,09* 222±49,15- 11−3=1,80*
5 Щдтягання у висi, раз 9,6±2,01- 11−2=0,89* 10,6±4,50- 12−3=1,13* 10,0±2,43- 11−3=1,73*
6 Згинання тулуба лежачи на спиш, раз 28,1±3,09- 11−2=0,93* 28,8±3,70- 12−3=1,11* 28,4±4,75- 11−3=1,13*
7 Нахил вперед, см 11,5±4,91- 11−2=0,79* 9,3±5,4- 12−3=0,88 * 10,0±5,85- 11−3=1,10*
Примтка- 11−2,12−3,11−3 — значення 1-критерш Стьюдента мiж показниками фiзичноl пiдготовленостi студенпв 1−3-го курав.* - р& gt-0,05
Таблиця 2
Загальна яюсна оцiнка фьзично! niдготовленостi студентiв
Фiзична пiдготовленiсть i бали Рж навчання (курс) %
I II III %
«Вiдмiнно» — 75 балiв i вище 1,0 1,7 0,8 3,5
«Добре» — ввд 60 до 74 балiв 2,5 3,6 2,4 8,5
«Задовшьно» — вiд 50 до 59 балiв 25,0 26,8 24,8 76,6
«Недостатньо» — в1д 30 до 49 балiв 1,5 3,7 1,6 6,8
«Незадовiльно» — 29 балiв i нижче 2,1 1,4 1,0 4,5
Таблиця 3 Загальна як1сна оц1нка змгн показнитв ф1зичн1й тдготовленост1 студентгв
Ф1зична шдготовлешсть i бали На початку навчаль-ного року В шнщ навчального року Змши в %
«В1дм1нно» — 75 бал1 В i вище 3,2 3,4 +0,6
«Добре» — в1д 60 до 74 бал1 В 8,3 8,6 +0,3
«Задов1льно» — в1д 50 до 59 бал1 В 74,8 77,3 +2,5
«Незадов1льно» — вод 30 до 49 бал1 В 8,9 6,8 -2,1
«Погано» — нижче 30 бал1 В 4,8 3,9 -0,9

як! сних критер!! в дозволили виявити позитивн! зм! ни в р! чних циклах навчання. Так, в загальнш мас! обсте-жених студент! в до к! нця кожного року навчання к! ль-к!сть незадовшьна ! погано ф! зично п! дготовлених зменшилося до 2,1%, задов! льно ф! зично тдготовле-них зб! льшилося до 2,5%, добре ! в! дм!нно ф! зично п! дготовлених — до 0,6%.
Висновки.
Проведене досл! дження оц! нок дозволило скласти об'-ективне уявлення про р! вень загально! ф!-зично! п! дготовленост! студент! в ! поб! чно судити про позитивний вплив загального об'-ему ! зм! сту рухово! активност! в шститут!
Таким чином, формування у студенпв ц! ле-спрямовано! мотивац! на вдосконалення ф! зично! п! дготовленост! сприяло п! двищенню в! дчуття в! дпо-в!дальност! ! творчому в! дношенню до рухово! актив-ност!, що ! приводило до позитивних зм! н показник! в ф! зичн!й п! дготовленост!
Перспективи подальшого до^дження: анал! з та пор! вняння працеспроможност! студент! в р! зних
курйв- онтогенетичш аспекти адаптацп оргашзму до ф1зичних навантажень.
Лiтература.
1. Бальсевич В. К. Онтокинезиология человека. — М.: Теория и практика физической культуры, 2000. — 275 с.
2. Кретти Б. Д. Психология в современном спорте. М.: ФиС, 1978.
— 224с.
3. Лубышева Л. И. Концепция формирования физической культуры человека. — М.: ГЦОЛИФК, 1992. — 120с.
4. Пилоян Р. А. Мотивация спортивной деятельности. — М.: ФиС, 1984. — 104с.
5. Бальсевич В. К. Концепция альтернативных форм организации физического воспитания детей и молодежи // Физическая культура: образование, воспитание, тренировка. — 1996. — № 1.
— С. 8−17.
6. Куц О. С. Фiзкультурно-оздоровча робота з учшвською молод-дю. — Ки! в — Вшниця: Континент. — ПРИМ, 1995. — 124 с.
7. Поташнюк Р.1. Закономiрностi, змш стану здоров'-я, працездатност та усшшност навчання школярiв вщ рiвня! х гiгieнiчного виховання, сформованого у им'-! i школi // Здоров'-я, фiзична культура i спорт // Науковий вкник ВДУ. — Луцьк, 1997.
— № 6. — С. 47−49.
8. Рибак В. М. Фiзична культура, як важливий фактор оргашзаци здорового способу життя учшвсько1 молодi // Проблеми i соцiальнi аспекти оргашзаци здорового способу життя насе-лення Укра1ни. — Вiнниця, 1995. — 44 с.
Надшшла до редакцй 06. 05. 2009р.
eka2799@ya. ru
ВЗАСМОЗВ'-ЯЗОК ПОКАЗНИК1 В КООРДИНАЦШНИХ ЗД1БНОСТЕЙ I ГНУЧКОСТ1 У УШУ1СТ1 В ВИСОКО1 КВАЛ1Ф1КАЦП
Саенко В. Г., Палатов М. А., Лi Ц.
Луганський нацiональний ушверситет iMeHi Тараса Шевченка 1нститут фiзичного виховання i спорту
Анотац1я. Встановлено стшкий рiвень взаемозв'-язку мiж показниками координацшних здiбностей i гнучкостi у ушу! ст!в високо! квал! фь кацп, що дозволяе акцентувати увагу на оптимальних спiввiдношеннях обсягiв тренувальних навантажень дано! спрямованост! Наведенi кiлькiснi данi можуть слугувати орiентиром для розвитку координацшних здiбностей i гнучкост на еташ пiдготовки до вищих спортивних досягнень та використовуватися при побудов! i контрол! тренувального процесу спортсмешв високо! квал! фжацп, як! спещал! зуються з ушу та в шших бойових единоборствах.
Ключов1 слова: взаемозв'-язок, координацiя, гнучкють, квалiфiкацiя, тренування, ушу.
Аннотация. Саенко В. Г., Палатов Н. А., Ли Ц. Плотность взаимосвязи показателей координационных способностей и гибкости ушуистов высокой квалификации. Выявлена высокая плотность взаимосвязи между показателями координационных способностей и гибкости ушуистов высокой квалификации, позволяющая акцентировать внимание на оптимальных соотношениях объемов тренировочной нагрузки данной направленности. Приведенные количественные данные могут служить ориентиром для развития координационных способностей и гибкости на этапе подготовки к высшим спортивным достижениям и использоваться при построении и контроле тренировочного процесса спортсменов высокой квалификации, специализирующихся в ушу и других боевых единоборствах. Ключевые слова: взаимосвязь, координация, гибкость, квалификация, тренировка, ушу.
Annotation. Saenko V. G., Palatov M. А., Li J. Density of interrelation of parameters of coordination abilities and flexibility in wushu athletes of high qualification. The high density of interrelation between parameters of coordination abilities and flexibility in wushu athletes of high qualification is established, allowing bringing to a focus to optimum parities of volumes of training loading of the given orientation were studied. Cited quantitative data can serve as a reference point for development of coordination abilities and flexibility at a stage of preparation for the maximum achievements in sport and to be used at construction and the control of training process of sportsmen of high qualification specializing in wushu and other fighting single combats.
Keywords: interrelation, coordination, flexibility, qualification, training, wushu.
Вступ.
Практика спортивного тренування, сввдчить про те, що пвдвищення мгжнародного рейтингу укра-!нських ушуюпв можливе завдяки використанню су-часних наукових шдход1 В до оргашзаци й побудови тренувального процесу [8, 11]. Тим часом, проблемам наукового обгрунтування тренування в ушу присвяче-на дуже мала шльшсть робгг [1, 6]. У числ1 багатьох невиршених питань досить актуальним е виявлен-ня тих параметр1 В шдготовленосп, як необхщш для перемог ушу! спв високо! квал1ф1кацп на змаганнях м1жнародного р1вня. Ввдомо, що координацшш здь бносп i гнучшсть вщграють значну роль у шдготовщ спортсмешв, яш спещал1зуються з ушу. При цьому накопичено багато даних i про те, що надм1рне пвдви-щення р1вня цих ф1зичних якостей в шших видах единоборств приводить до попршення техшки виконання спещальних змагальних вправ. Тому виявлення оптимальних параметр1 В р1вня розвитку координацшних зд1бностей i гнучкост! та щшьносп! х взаемозв'-язку у ушу! спв високо! квалiфiкацi! е актуальним.
Дослщження р! вня пiдготовленостi проводилось у р! зних видах спорту: легкий атлетищ [8, 14], спортивних iграх [8, 10], плаванш [11], джиу-джитцу [5, 12], карате [9, 13], тайському бока [3−4] та шших видах. У сучасних науково-методичних публжащях з ушу виявлений ряд робгт присвячених дослiдженню рiзноманiтних аспектiв тренувального процесу [1−2, 6−7]. Але виявлення оптимальних параметр! в р! вня розвитку координацiйних здiбностей i гнучкост! та щшьносп! хнього взаемозв'-язку на етапi шдготовки до вищих спортивних досягнень ушу! спв доа не проводилось. В данш робот! робиться спроба дослвджен-ня цих характеристик у спортсменiв високо! квал! фь кацi!, яш спецiалiзуються з ушу.
Робота виконана за Зведеним планом науково-дослщно! роботи у сферi ф! зично! культури i спор© Саенко В. Г., Палатов М. А., Лi Ц., 2009
ту Мшютерства Укра! ни у справах ам'-!, молод! та спорту на 2006−2010 роки- тема 2.2.3 «Удосконален-ня пiдготовленостi спортсменiв р! зно! квалiфiкацi! в групах вид! в спорту& quot- (номер державно! реестраци 0107U001647).
Мета, завдання роботи, матер1ал i методи.
Мета до^дження — виявити щшьшсть взаемозв'-язку показнишв координацiйних здiбностей i гнучкосп ушу! ст!в високо! квалiфiкацi!
Завдання до^дження. Дослщити оптимальнi параметри розвитку координацшних здiбностей i гнучкост! й щшьшсть! х взаемозв'-язку у ушу! спв високо! квалiфiкацi!
Методи до^дження. 1. Теоретичний аналiз i узагальнення даних науково-методично! лiтератури. 2. Педагогiчнi контрольш випробування (тести). 3. Методи математично! статистики.
Органгза^я до^дження. Дослвдження проводились у дитячо-юнацькому спортивному клуб! «Зоря& quot- м. Луганська, що входить до складу Укра! нсько! федерацп ушу. Тестування спортсмешв проводилося в змагальному перюд! тренувань, коли спортивна шдготовлешсть учаснишв дослвдження знаходилась на найвищому р! вш. Для виконання поставленого завдання були вщбраш 12 ушу! спв чолов! чо! стал високо! квал! ф!кацп вшом ввд 19 до 25 рошв з! спортивним стажем ввд десяти до дванадцяти рошв. В змагальнш обстановщ спортсменам було запропоновано виконати тести, що застосовувалися рашше у шших видах спорту та визначають р! вень розвитку координацшних зд! бностей i гнучкосп [8, 10−11, 13−15]. Обробка результата тестування проводилася за допомогою метод! в математично! статистики шляхом визначення в! ропдносп розб1жностей (Р& lt-0,05) за t-критерiем Стьюдента.
Визначення р! вня розвитку координацп ушу-Иста здшснювалось за р! зними видами координацшних зд! бностей: зд! бшсть до оцшки та регуляци
просторово-часових та динам! чних параметр! в рух! в визичалась за тестом човниковий б! г- зд! бн!сть до ор!-ентування в простор! за тестом стрибки з обертами- зд! бнють до збереження стшкосп пози (р!вноваги) за тестом статично! р! вноваги за методикою Бондарев-ського- координовашсть рух! в за тестом стрибок у до-вжину з м! сця уперед ! назад, за тестом Павл! ка — пе-реступання г! мнастично! палиц!
Визначення р! вня розвитку гнучкост! ушуюпв зд! йснювалось у наступних суглобах: у кульшовому суглоб! за тестами поздовжн! й ! поперечний шпагати- у суглобах хребетного стовпа при нахил! тулуба впе-
ред (згинання) !з положення сидячи ! стоячи на г! м-настичн!й лав! та при розгинанн! хребетного стовпа за тестом «мют& quot-.
Результати дослiдження. Результати тестування р! вня розвитку коорди-нац!йних зд! бностей ! гнучкост! ушу! ст!в високо! ква-л!ф!кац! наведен! у табл. 1.
М! ж досл! дженими показниками проведено кореляц! йний анал! з та виявлена! х щ! льн!сть взаемозв'-язку (табл. 2):
1) м! ж показниками в кульшовому суглоб! й ко-ординац!йних зд! бностей:
Таблиця 1
Показники рiвня розвитку координацшних здiбностей i гнучкостi ушуiстiв високо'-1'- квалiфiкацii (п=12)
Контрольш випробування Квал! ф!кац!я
Майстри спорту п=12
X + т
Координацшш зд! бносп:
Стрибки з оборотами на двох ногах без допомоги рук, град 483,33 ± 20,90
Стрибки з оборотами на двох ногах за допомогою рук, град 698,75 ± 9,03
Стрибки з оборотами на однш ноз! за допомогою рук, град 496,67 ± 8,55
Статична р! вновага з вщкритими очима, с 613,14 ± 35,98
Статична р! вновага !з закритими очима, с 107,28 ± 6,06
Стрибок у довжину з м! сця вперед та назад, см 41,83 ± 1,62
Переступання г! мнастично! палиц! (тест Павл! ка), с 9,61 ± 0,92
Човниковий б! г, с 6,72 ± 0,10
Гнучк! сть:
Поздовжшй шпагат, см 8,67 ± 0,95
Поперечний шпагат, см 10,17 ± 1,05
«М!ст», см 21,17 ± 1,43
Нахил тулуба сидячи, см 25,08 ± 0,76
Нахил тулуба стоячи, см 20,25 ± 0,86
Таблиця 1
Значення коефщенту кореляцтного зв '-язку координацшних здiбностей i гнучкостi сnортсменiв високо'-1'-
квалiфiкацii, ят спецiалiзуються з ушу (п=12)
Контрольш випробування Поздовжшй шпагат, см Поперечний шпагат, см «Мют& quot-, см Нахил тулуба сидячи, см Нахил тулуба стоячи, см
Стрибки з оборотами на двох ногах без допомоги рук, град 0,01 0,01 -0,63 0,03 0,08
Стрибки з оборотами на двох ногах за допомогою рук, град 0,40 0,42 -0,46 -0,10 0,12
Стрибки з оборотами на однш ноз! за допомогою рук, град 0,37 0,36 -0,70 -0,13 0,23
Статична р! вновага с вщкритими очима, с -0,19 -0,20 -0,52 0,43 0,31
Статична р! вновага с закритими очима, с -0,19 -0,16 -0,43 0,37 0,22
Стрибок у довжину з м! сця вперед та назад, см 0,10 0,15 0,52 0,09 -0,08
Переступання пмнастично! лавки (тест Павл! ка), з -0,28 -0,34 0,25 0,01 -0,33
Човниковий б! г, с -0,61 -0,61 0,37 -0,04 -0,63
а) у стрибках з оборотами на двох ногах за допомогою рук (r=0,46 — поздовжнш шпагат, r=0,40 — поперечний шпагат),
б) у стрибках з оборотами на однш ноз! за допомогою рук (r=0,36 — поздовжнш шпагат) —
в) у тест! статично! рiвноваги з закритими очима (r=0,37 — поздовжнш шпагат) —
г) у тесл стрибок у довжину з мюця вперед та назад (r=0,40 — поздовжнш шпагат, r=0,43 — попере-чний шпагат) —
2) м! ж показниками гнучкост! у тесп «мют» i координацшними здiбностями:
а) у стрибках з оборотами на двох ногах без до-помоги рук (r=0,43) —
б) у тесп статично! рiвноваги iз закритими очима (r=0,36) —
3) м! ж показниками гнучкостi при нахилi тулу-ба вперед (згинання) з положення сидячи й координа-цшними зд!6ностями:
а) у стрибках з оборотами на двох ногах за до-помогою рук (r=0,43) —
б) у тесп статично! рiвноваги з в! дкритими очима (r=0,39) —
в) у тесп статично! рiвноваги! з закритими очима (r=0,41) —
4) м! ж показниками гнучкост! при нахилi тулу-ба вперед (згинання) з положення сидячи й координа-ц!йними зд!6ностями в тесп переступання пмнастич-но! палиц! (тест Павл! ка) (r=0,42).
Висновки.
Проведен! досл! дження дозволили отримати наступнi статистично значущi результати.
1. Визначенi параметри координацшних здь бностей i гнучкост! у ушуюпв на еташ п! дготовки до вищих спортивних досягнень, що забезпечують п! д-вищення спортивно! майстерносп.
2. Встановлена висока щ! льн!сть взаемозв'-язку м! ж показниками координацiйних здiбностей i гнучкост! у ушуюпв високо! квал! ф!кацп.
3. Наведенi к! льк!сн! даш можуть слугувати ор! ентиром для розвитку координацшних здiбностей i гнучкост! на еташ шдготовки до вищих спортивних досягнень та використовуватися при побудов! i контр-ол! тренувального процесу спортсмен! в високо! кваль фiкацii в ушу, та в шших бойових единоборствах.
Перспективи подальших до^джень. Плану-еться проведення експериментального обгрунтування ефективносп застосування засоб! в ! методики вдо-сконалення координац! йних зд! бностей ! гнучкост! спортсмен! в високо! квал! ф!кац!!, як! спец! ал!зуються з ушу.
Лггература
1. Абовян Т. Ж. Методика предсоревновательной подготовки в ушу на основе использования дозированных физических и ги-поксических нагрузок / Т. Ж. Абовян: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13. 00. 04 // С. -Петерб. гос. акад. физ. культуры им. П. Ф. Лесгафта. — СПб., 2000. — 24 с.
2. Березнюк С. Л. Боевая техника Ушу / С. Л. Березнюк, Ваньи Лю, Лянцунь Ян. — Мн.: Харвест, 1999. — 512 с.
3. Вачев С. М. Динам1чш показники поодиноких удар1 В лштями й колшами у тайбоксер1 В масових розряд1 В / С. М. Вачев // Спор-тивний вюник Придшпров'-я. — 2004. — № 7. — С. 39−41.
4. Заяшников С. И. Тайский бокс: Учеб. -метод. пособие / С. И. Заяшников. — 4-е изд., исправл. и доп. — М.: Тераспорт, 2004.
— 272 с.
5. Иванов-Катанский С. А. Джиу-джитсу: Усложненная техника борьбы в одежде / С. А. Иванов-Катанский. — М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. — 448 с.
6. Лейкин С. Ф. Педагогические функции ушу в системе спортивно-боевых единоборств России / С. Ф. Лейкин: Авто-реф. дис. … канд. пед. наук: 13. 00. 04 // С. -Петерб. гос. акад. физ. культуры им. П. Ф. Лесгафта. — СПб., 1998. — 24 с.
7. Лин Джет. Боевая гимнастика ушу для здоровья и самозащиты / Джет Лин. — Ростов н/Д: Феникс- Краснодар: Неоглори, 2008.
— 249 с.
8. Максименко Г. Н. Теоретико-методические основы подготовки юных легкоатлетов / Г. Н. Максименко, Т. П. Бочаров. — Луганск: Альма-матер, 2007. — 394 с.
9. Максименко Г. М. Показники взаемозв'-язку силово! ! техшчно! шдготовленост1 каратистов високо! квашфшаци / Г. М. Максименко, В. Г. Саенко // Теор1я ! практика ф1зичного виховання: Наук. -практ. журнал. — Донецьк: ДонНУ, 2008. — С. 462−467.
10. Максименко И. Г. Основы отбора, обучения и тренировки футболистов / И. Г. Максименко. — Луганск: Знание, 2002. — 424 с.
11. Платонов В. Н. Плавание / В. Н. Платонов. — К.: Олимпийская литература, 2000. — 495 с.
12. Радиевский Е. А. Джиу-джитсу Боевое искусство самура! в / Е. А. Радиевский. — Мн.: Современное слово, 2003. — 416 с.
13. Саенко В. Г. Побудова тренувального процесу спортсмешв р1зно! квашфшаци, як спещатзуються з кюкушинкай карате / В. Г. Саенко: Автореф. дис. … канд. наук ф1з. вих. ! спорту: 24. 00. 01 // Держ. наук. -дослщ. ш-т ф1з. культ. ! спорту. — Ки! в, 2008. — 22 с.
14. Севастьянов Ю. В. Теоретико-методические основы системы подготовки спортсменов в легкой атлетике и спортивных играх / Ю. В. Севастьянов, Ю. А. Подколзин, И. Г. Максименко. — Луганск: Знание, 2002. — 496 с.
15. Серпенко Л. П. Тестування рухових зд1бностей школяров / Л. П. Серпенко. — К.: Ол1мпшська лггература, 2001. — 439 с.
Надшшла до редакци 22. 05. 2009р.
ап^еу-1^ап§ к@гиа
СПОСОБИ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНО! МОТИВАЦП ДО ЗАНЯТЬ Ф1ЗИЧНИМИ ВПРАВАМИ У Д1ВЧАТ-СТУДЕНТОК
Сердюк 1.В.
Кременчуцький державний полгтехшчний ушверситет
Анотащя. Викладено результати вивчення мотивацшно! сфери студентов початкових курс1 В. Визначено та проанал1зовано прюритетш мотиви поведшки д1вчат. Проведено пор1вняльний анал1з за даними 90-х роюв та сьогодення. Окреслено шляхи шдвищення мотивацп до занять та формування таких мотив1 В, як! б ор1ентували на високий р1вень ф1зичного стану. Проанал1зовано спос1б впливу на свщоме вщ-ношення до занять через прошформовашсть студенток про стан окремих систем та функцш! х оргашзму.
Ключовi слова: мотиващя, ф1зичний стан, оргашзм, система, функщя, ф1зичний розвиток, ф1зична шдготовлешсть, належний р1вень. Аннотация. Сердюк И. В. Способы формирования положительной мотивации к занятиям физическими упражнениями у девушек-студенток. Изложены результаты изучения мотивационной сферы студенток первых курсов. Проведен сравнительный анализ по данным 90-х лет прошлого столетия и настоящего времени. Очерчены пути повышения мотивации к занятиям и формирования таких мотивов, которые ориентировали бы на высокий уровень физического состояния. Изучена эффективность способа влияния на сознательное отношение к занятиям через проинформированность студенток о состоянии отдельных систем и функций их организма.
Ключевые слова: мотивация, физическое состояние, организм, система, функция, физическое развитие, физическая подготовленность, должный уровень.
Annotation. Serdyuk I. V. The ways of formation positive motivation physical training lessons for girls students. The results of motivation sphere of primary courses students have been determined. The prioritized motives of girls'- behavior have been determined and analyzed. The comparative analysis according to 90th and up-to-date data has been made. The ways of motivation increase to lessons and formation of these motives oriented to high level of physical state have been underlined. The way of influence on conscious attitude to lessons by means of students'- information awareness about state of separate systems and functions of organism has been analyzed.
Key words: motivation, physical state, organism, system, function, physical development, physical qualification, proper level.
Вступ.
Сьогодш ф! зичне виховання як навчальна дис-циплша, переживае кризу, яка вже спостерталася нами у 90-п роки [1,2]. Власний практичний досввд показуе, що ввд кризи перш за все «страждае» ввдввд-увашсть занять. А результатом такого явища однозначно i обов'-язково е зниження р! вня ФП i ФЗ.
Ми пор1внюемо сьогодшшню ситуацю! з 90-ми роками не лише тому, що i тод1, i зараз вона вважаеться кризовою, а й тому, що i тод1, i зараз спостер1гаеться скорочення навчальних годин з ф1зичного виховання ввд 4 до 2 на тиждень. Як зберегти контингент? Як в таких умовах виховати потребу сввдомо займатися собою, сво! м ф1зичним станом? Як тдняти рейтинг занять з ФВ? Саме щ питання лягли в основу нашо! роботи i саме з цих позицш ми вважаемо !! актуальною.
Проблема формування активно! позитивно! мотивацп до занять досить широко представлена у публшац^ях останнього десятилптя. 1й присвячеш роботи (Платонова. В., Бондаренко Т., Головченко Г., Не-чипоренка Л., Нечипоренко О. та ш.). Ус! автори однозначно висловлюються стосовно того, що заняття i в школ!, i у ВНЗ повинш перш за все носити оздоровчий напрям. Однак, !х думки дещо розходяться у питанш шлях! в шдвищення оптим! зацп занять та шдвищення р! вня !х ввдввдуваностг Звертае на себе увагу той факт, що така дгяльшсть кафедр ф! зичного виховання, яка спрямована перш за все не на студента, його цшшс-ш ор! ентаци, а на складання навчальних норматив! в та теспв, оформлення робочих журнал! в, звпносл та просте написания конспекпв, ввдкидаеться практично уама авторами [1,2,3,4].
У 90-роки проблему штересу до предмету ФК у школ! досить детально вивчав С. Сшгаевський [4]. Вш вивчав питання: який рейтинг мае урок ф! зично! куль-тури для школяра пор! вняно !з шшими предметами? В результат! анкетування та усного опитування (мо-лодших школяр! в) автор представив загальну картину отриманих даних у вигляд! графша. Вш представляе собою «полярну» ввдмшшсть даних пор! вняно !з по© Сердюк 1.В., 2009
казниками м! ж 1-ми та 11-ми класами — 5 та 95%. Об-вальний характер криво! спостершаеться у середшх класах. Автор пояснюе це тим, що у цей час у дней з'-являеться значно бвдьша, шж у молодших класах, шльшсть особисто значущих мотивiв i очевидно, мотиващя до занять ф! зичними вправами опиняеться не на першому мющ. Анал! зуючи роботи шших автор! в, як вивчали проблему уже стосовно ВНЗ, ми виявили, що практично ус! автори починають! з вивчення мотивацшно! сфери, а дал! пропонують комплекс заход! в [1, 5].
Роботу виконано згвдно зведеного плану науко-вих дослвджень кафедри ф! зичного виховання Кре-менчуцького державного полгтехшчного ушверситету! меш М. Остроградського.
Мета, завдання роботи, матерiал i методи. Мета роботи — вивчення мотивацшно! сфери студенток через зазначеш прюритетш мотиви:
• по-перше, сприяти п1двищенню ефективност! занять, привести! х у ввдповвдшсть до потреб сучас-них д! вчат
• по-друге, сприяти формуванню таких мотив! в, яш б ор! ентували на високий р! вень ф! зичного стану.
Задач! дослвдження.
1. Вивчити прюритетш мотиви та потреби, яш спону-
кають студенток до занять ф! зичними вправами.
2. Ощнити роль антропометричного статусу у моти-
вацшнш сфер!
3. Провести ощнку антропометричних показнишв у
д! вчат
4. Провести пор! вняльний анал! з фактичних та мо-
дельних показнишв
5. Визначити та пор! вняти показники фактично! та належно! ф! зично! пвдготовленосп та функционального стану д! вчат
Для виршення завдань ми обрали наступш методи до^дження:
1. Анал! з лгтературних джерел та даних дослвджень
викладач! в кафедри
2. Антропометричш вим! рювання
3. Сшрометр! я
Таблиця 1
Аналгз мотивгв, як спонукають студентгв в1дв1дувати заняття з ф1зичного виховання за даними ргзних
авторгв
Бондар I., Гумен В., Линець М., 2002 Юхименко С. М., 2007 См! рнов О.Ф., 1998
Мотив % Мотив % Мотив %
краса тта 20 спшкування з друзями 5,1 одержати задоволення 54,3
ф! зична п! дготовленють 23,3 спортивний результат 7,7 покращити поставу 23,4
соматичне здоров'-я 36,5 удосконалення ттобудови 30,8 покращити ФП 23,3
шше 20,2 активний в! дпочинок 28,2 — -
— - покращення здоров'-я 17,9 — -
— - шше 10,3 — -
Усього 100 Усього 100 Усього 100
4. Тести ф! зично! п! дготовленост!
5. Методика К. Г. Козаково! для оцшки охватних роз-
м! р!в т! ла у д! вчат
6. Методи математично! статистики
Результати дослвдження та 1х обговорення.
Проанал! зувавши останш досл! дження та пу-бл!кац! стосовно мотивац! йно! сфери, ми виявили прюритетш мотиви, що спонукають студент! в до занять ф! зичними вправами. Загалом вони дещо не сшвпадають у р! зних автор! в, але т!, якими защкави-лись ми, практично скр! зь займають перш! позицп у рейтингах.
Практично у вс! х досл! дник!в, як! вивчали мотивац! ю до занять у студент! в та молод!, на одному! з перших м! сць ф! гуруе потреба ф! зичного вдоскона-лення [1,2,4].
Дал! автори представлених даних для виршення проблеми пропонують: «вивчати !нтереси молод!, оволод! вати нетрадиц! йними формами та методиками ф! зичних вправ, вести просв! тницьку роботу» ! пам'-ятати, що «найд!ев!шим засобом формування у студент! в потреби ф! зичного вдосконалення е опе-ративне !нформування про поточн! результати ! стан окремих систем оргашзму». [5]
Саме тому ! ми, виявивши п! двищений !нтерес у д! вчат-студенток до стану свое! статури та охватних розм! р!в, вир! шили використати його для формування св! домо! потреби займатись ф! зичними вправами.
Таким чином, провщним принципом нашо! роботи з! студентками став принцип свщомосп ! активност!: н! чого не може бути введено у свщомють людини при !! негативному чи пасивно-му в! дношенн! [7].
Отже, штерес було виявлено, з! брано експериментальн! дан!, а дал! потр! бно було подати! нформац!ю таким чином, щоб вона сприя-ла вир! шенню основного завдання — формуван-ня позитивного в! дношення до предмета ! таких ц! нн!сних ор! ентир!в, як! забезпечували б високий р! вень здоров'-я та ф! зично! тдготовленост! за умо-ви регулярного ввдвщування занять. Тому нами було вщбрано методику К. Г. Козаково! [6] ! застосова-но для пор! вняння дан! учасниць конкурс! в краси (дал! — «красун!»). Методика Козаково! полягае у на-
ступному. Довжина т! ла (см) д! литься на охватний розм! р досл! джувано! частини т! ла (см) в результат! чого отримуеться певний коеф! ц!ент. Стосовно тал! у «красунь» цей коеф! ц!ент дор! внюе 2,6, а стосовно тазу — 1,8. Ми прошформували д! вчат-студенток про стан! хн!х соматометричних показник! в. Загальн! дан! представлено на рис. 1.
н/п з/п
красун! 27,5%
0,0%
0,0%
нр-
72,5%
красун!
нр
н/п
з/п
красун! — 7,8%
красун!
нр
н/п
з/п
Рис. 1. — Розподт досл1джуваного контингенту за охватнимирозмграми тали та тазу (п=51) (за методикою К.Г. Козаковой
Дoдaeмo, що i зa iндeкcoм Kerae, який дeмoн-cтpye cтaн жиpoвoгo кoмпoнeнтy тiлa, пepeвaжнa бшь-шють дiвчaт знaxoдитьcя y paмкax cepeдньoгo тa ви-щого зa cepeднiй пoкaзникiв, тобто, в нopмi.
Meтoю нaшиx нacтyпниx дocлiджeнь було вивчeння cтaнy фiзичнoi пiдгoтoвлeнocтi i фyнкцioнaльнoгo cтaнy дiвчaт. Узaгaльнeнi дaнi — Ha рис. 2.
в^
в-4%
13%
н — 15%
н — S%
hc —
15%
Рис. 2. — Розподш до^джуваного контингенту за швидтсно-силовим (злiвa) та життевим тдексами (справа).
Biдcoтoк низьких тa нижчих зa cepeднi oцiнoк зa цими пoкaзникaми repera^^o cвiдчить, що виш-кi тa дoбpi пoкaзники фiзичнoгo poзвиткy — да лишe пpiopитeт мoлoдocтi, який caм по co6i He зaбeзпeчye виcoкoгo фyнкцioнaльнoгo cтaнy, a, згачить, i бeзпeч-ного piвня фiзичнoгo здopoв'-я. А цe знaчить, що тaкий кoнтингeнт лeгкoдocтyпний для xвopoб тa пopyшeнь тимчacoвoгo тa постшного xapaктepy (xpoнiчниx) зa-xвopювaнь.
Bиcнoвки.
Oтжe, дaлi ми кopeктнo, aлe впeвнeнo, oпиpaю-чиcь Ha пpeдcтaвлeнi дaнi, мaли дoвecти цe до cвiдo-мocтi дiвчaт. Для цього ми cфopмyвaли дeкiлькa тeз, яш мoжнa ввaжaти виcнoвкaми до пpeдcтaвлeниx до-cлiджeнь:
• Oкoли тaзy тa тaлii y дiвчaт He e постшними тa ге-^тачно дeтepмiнoвaними вeличинaми. Boни гай-бiльшe «^pa^ara^» шд чac тa п^ля вaгiтнocтi. Ta? тa живiт e «ж^овими дeпo», y якихи об-мeжeннi pyxoвoi aктивнocтi, знижeннi тoнycy м'-язiв тa з вшэм нaкoпичyютьcя жиpи. Алe дoбpe
poзвинyтa мycкyлaтypa тiлa тa peгyляpнi зaняття фiзичними впpaвaми зaбeзпeчyють нopмaльнy po-дову дiяльнicть тa знижують prom poдoвиx тpaвм y ж1нок пвд чac пoлoгiв-
• Kiлькicть м'-язових волокон, яга нapoщyвaлacь
пpoтягoм 5 po^, пpи вiдмoвi вiд зaнять зникae пpoтягoм 3 — 5 мюящв.
• Лишe мiцний м'-язовий кopceт зaбeзпeчye ^a-
вильнe пoлoжeння xpeбтa тa пoпepeджye його викpивлeння, a тaкoж ocтeoxoндpoзи тa iншi зa-xвopювaння OP& amp-, викликaнi дoвгoтpивaлими «ст-дячими пoзaми», xapaктepними для мaйбyтньoi пpoфeciйнoi дiяльнocтi дiвчaт.
• Диxaльнa cиcтeмa — oднa iз ocнoвниx cиcтeм opra-
нiзмy. Ii нeдocтaтнiй poзвитoк, який oцiнюeтьcя зa Ж? Л, обов'-язково cвiдчитьо низький функ-цioнaльний cтaн opгaнiзмy, нeдocтaтню кaпiля-pизaцiю, i y зв'-язку з цим пepeдбaчae пepeдчacнe cтapiння тa нaдмipнy вягу, одальки нeдocтaтнe зaбeзпeчeння opгaнiзмy киcнeм yпoвiльнюe об-мiннi пpoцecи. У той жe чac, в здopoвoмy op-гaнiзмi (xвopoби вiдcyтнi) в звичяйних yмoвax (бeз нaвaнтaжeння) викopиcтoвyeтьcя лишe 20 -25% диxaльнoi пoвepxнi лeгeнь, He бiльшe 25% тpaнcпopтнoi функцп кpoвi тa peзepвниx потуж-нocтeй CCC i 20 — 23% клубочкового aпapaтy лeгeнь. Тяким чином, якщо He cтaвити opгaнiзм в тpeнyвaльнi умови, He нaвaнтaжyвaти, то вiн Ha вce життя зaлишитьcя нeдopoзвинeним i до-cтyпним для гocтpиx pecпipaтopниx тa шших зa-xвopювaнь, cиндpoмy xpoнiчнoi втоми тa вeгeтo-cyдиннoi диcтoнii.
Oкpiм того, ввaжaeмo зa пoтpiбнe зayвaжити для виклaдaчiв, що Ha poзшиpeння знaнь з ФK дocтaт-ньо викopиcтoвyвaти вcьoгo 1 — 2% чacy, cyпpoвoджy-ючи пoтpiбнoю iнфopмaцieю викoнaння впpaв, що He пpизвeдe до знижeння мoтopнoi щiльнocтi зaняття.
У пoдaльшoмy плaнyeтьcя пpoвecти пoвтopнi дocлiджeння зa тими ж пoкaзникaми з мeтoю вивчeн-ня eфeктивнocтi пpoвeдeнoi пpocвiтницькoi poбoти.
Лiтepaтypa
1. Бoндap I., TyiueH B., Линeць M. Пiдгoxoвкa фaxiвцiв з шeйцiнгy в yмoвax cтyпeнeвoi оевОти/ TMФB. — 2002. — № 2−3. — C. 30.
2. Бoндapeнкo T.B., Гoлoвчeнкo Г. Т. Фopмиpoвaниe личнocти ецeциaлиеxa еpeдеxвaми физичeекoгo вoециxaния. — XapL^^: ИBMO «XK& quot-, 2001. — 153 c.
3. Cмipнoв O.Ф., Cxpoкaxoв B.B. Шляхи yдoекoнaлeння ф1зичного виxoвaння молодг — Фiзичнa кyльтypa, ецopx i здopoв'-я: збipник таукових po6it — Хapкiв: ХaДIФK, 199S. — C. 6S-72.
4. Ciнгaeвеький C. Фopмyвaння позитивного еxaвлeння шкoляpiв до ф1зичного виxoвaння. — H. -м. Жypнaл «ФB в школГ'-.- Km^.: Пeд. цpeеa. — 2001. -№ 1. — c. 33−35.
5. Cичoв C. Фopмyвaння y шкoляpiв i еxyдeнxiв пoтpeби ф1зичного вдoекoнaлeння. H-м. Жypнaл y шкoлi& quot-.K.: Пeдeca. -2001. — № 4. — C. 22−25.
6. Teopия и мexoдикa физичeекoгo вocпитaния / Учeбник под peд. Т. Ю. Kpyцeвич. Том 1. — Kиeв: «Oлимцийекaя лиxepaxypa& quot-, 2003. -354 c.
7. Шиян Б. Teopiя xa мexoдикa ф1зичного виxoвaння шкoляpiв. -Tepнoцiль: Hayкoвa книгa «Бoгдaн& quot-, — ч. 1, 2001. — 246 c.
Haдiйшлa до peдaкцii 29. 06. 2009p.
sport2005@bk. ru
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ПРОГРАМИ Л1КУВАЛЬНОГО ПЛАВАННЯ, ЯК ЗАСОБУ Ф1ЗИЧНО1 РЕАБ1Л1ТАЦП ПРИ ГРУДНОМУ СКОЛ1ОЗ1 1 СТУПЕНЮ У Д1ТЕЙ 7 — 9 РОК1В
Ситник О. А. Класичний приватний унiверситет
Анотащя. Запропонована програма лжувального плавания при грудному сколюз1 1 ступеню у д1тей 7 — 9 роюв та дослщжена ефектившсть 11 впровадження. В процес реатзацп програми необхщно дотримуватися загальноприйнятих рекомендацш теори та методики ф! зичного виховання та базових положень проведення занять з плавання. Застосування дано! програми забезпечить ефективний вплив на зниження темпу прогресування сколюзу, стабшзуе наявну деформащю хребщв за рахунок змщнення м'-язового корсету та зняття статичного наван-таження на хребет.
Ключов1 слова: лжувальне плавання, статичне навантаження, м'-язовий корсет, функцюнальний стан.
Аннотация. Сытник Е. А. Исследование эффективности программы лечебного плавания, как средства физической реабилитации при грудном сколиозе 1 степени у детей 7−9 лет. Предложена программа лечебного плавания при грудном сколиозе 1 степени у детей 7 — 9 лет и исследована эффективность ее внедрения. В процессе реализации программы необходимо придерживаться общепринятых рекомендаций теории и методики физического воспитания и базовых положений проведения занятий по плаванию. Применение данной программы обеспечит эффективное влияние на снижение темпа прогрессирования сколиоза, стабилизирует существующую деформацию позвонков за счет укрепления мышечного корсета и снятия статической нагрузки на позвоночник.
Ключевые слова: лечебное плавание, статическая нагрузка, мышечный корсет, функциональное состояние.
Annotation. Sutnik E.A. Research of efficiency of the program of medical float as means of a physical rehabilitation at a thoracal scoliosis of 1 degree at children of 7−9 years. The program of the medical swimming is offered at pectoral scoliosis of a 1 degree for children 7−9 years and efficiency of its introduction is investigational. In the process of realization of the program it is necessary to adhere to the generally accepted recommendations a theory and method of physical education and base positions of leadthrough of employments on swimming. Application of this program will be provided by effective influence on slowing down progress of scoliosis, stabilizes existent deformation of vertebrae due to strengthening of muscle corset and removal of the static loading on a spine. Keywords: medical swimming, static loading, muscle corset, functional state.
Вступ.
У наш час хворобами хребта страждае значна частина населення вйе! планети. Найпоширешшою патолопею хребта, в результат! розвитку яко! порушу -еться нормальна постава, е сколюз. Це тяжке прогре-суюче захворювання опорно — рухового апарату (ОРА) веде до порушень роботи р! зних оргашв i систем орга-шзму. Хребет мае дуже важливе значення у шдтримщ ф! зичного та псих! чного стану здоров'-я i тому, питания д! агностики, профшактики та корекци ОРА у дггей е надзвичайно актуальними у зв'-язку з високою роз-повсюдженютю цих сташв. Особливо! актуальносп вони набувають в перюд першого ростового скачка.
В комплекс! л! кувальних заход! в важливе м! сце займае плавання, як одна з форм л! кувально! ф! зично! культури, що застосовуеться при л! куванш сколюзу, змщненш здоров'-я та шдвищенш рухово! активносп людини.
Ф! зичш якост! водного середовища р! зко в! др!з-няються в! д якостей повиряного середовища, звично-го для людини, й пред'-являють до оргашзму шш! ви-моги. Рухова активнють плавця в водному середовищ! викликае змши в дальности його оргашв та систем. Лшувальна та оздоровча роль плавания в пор! внянш з шшими видами ф! зичних вправ полягае в р! зномашт-нш дп води на оргашзм людини, яка пов'-язана з ф! зич-ними, терм! чними та мехашчними якостями водного середовища. В процес! заняття плаванням розвива-ються так! ф! зичш якост!, як витривалють, гнучк! сть, спритн! сть, силов! якост! В робот! приймають участь ва основн! групи м'-яз!в, р! вном!рно розпод! ляючи навантаження при знятому статичному навантаженш, що е особливо цшним при корекц! порушень постави та л! куванш скол! озу.
В останн! роки до проблеми вивчення та ль кування скол! озу звертаються багато автор! в у сво! х досл! дницьких роботах. Розроблено достатньо багато р! зних методик, як! можна використовувати при дан! й патолог!!. Однак, в одних випадках це методики, як! © Ситник О. А., 2009
використовуються з вщривом в! д учбового процесу, в! нших, методики без належного контролю за станом здоров'- я дитини. Актуальн! сть та, безсумн! вно, практична значим! сть дано! проблеми послугувала роз-робц! комплексу л! кувального плавання без в! дриву в! д учбового процесу та впровадженню цього комплексу в басейн! на уроках ф! зично! культури для груп здоров'- я орган! зованих при школ!
При методично правильно побудован! й про-грам! л! кувального плавання, застосуванн! масажу та ф! з!отерапевтичних процедур формуеться новий рефлекс пози, який забезпечуе створення сильн! шого м'-язового корсету, зм! цнюеться апарат зовн! шнього дихання, вдосконалюються функц! ональн! можливос-т! нервово! системи, вегетац! йно!, серцево — судинно!, актив! зуються обм! нн! процеси, п! двищуються систе-ми терморегуляцп та умови працездатносп.
Робота виконувалася зг! дно з планом НДР Кла-сичного приватного ун! верситету.
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Метою досл! дження стала розробка, застосу-вання та оц! нка ефективност! комплексу л! кувального плавання, як засобу ф! зично! реаб! л!тац! при грудному скол! оз! 1 ступеню у д! тей 7 — 9 рок! в.
Виходячи з ц! л!, в робот! були поставлен! наступш завдання:
1. Розробити програму л! кувального плавання при
грудному скол! оз! 1 ступеню у д! тей 7 — 9 рок! в.
2. Визначити ефективнють впровадження програми
л! кувального плавання в пор! внянн! з загально прийнятими комплексами ф! зично! реаб! л!тац!!.
Органгзацгя та методи дослгдження: у в! дпо-в!дност! до ц! л! та завдань досл! дження нами була роз-роблена та запропонована програма л! кувального пла-вання, яку ми рекомендуемо до використання в групах здоров'- я при л! куванн! грудного скол! озу 1 ступеня.
Досл! дження проводилося на баз! загально -осв!тньо! школи. В досл! дженн! брали участь д! ти у в! ц! 7 — 9 рок! в, як! знаходяться на диспансерному пол! кл!н!чному обл! ку у ортопеда з д! агнозом грудний
отол^ 1 cтyпeню. Зaxвopювaння y вах дiтeй ноот-ло cepeдньo — лeгкий xapaктep бeз ycклaднeнь з боку нepвoвoi, диxaльнoi тa cepцeвo — cyдиннoi cиcтeм. Bci yчacники нaшoгo eкcпepимeнтy були poздiлeнi Ha двО piвнi зa кiлькicтю групи: кoнтpoльнy тa eкcпepимeн-тaльнy. Пepeд пoчaткoм eкcпepимeнтy в обохушх бyлa пpoвeдeнa oцiнкa фyнкцioнaльнoгo cтaнy OP& amp- тa диxaльнoi cиcтeми мeтoдикoю вимipy aктивнoi гнyчкocтi xpeбтa, cтaтичнoi витpивaлocтi м'-язОв, пpoб Ha зaтpимкy диxaння Штaнгe тa Гeнчi. Дaнi оцшки були oбpoблeнi зa допомогою мaтeмaтичнoi CTarac-тики. Cтaтиcтичний aнaлiз пpoвoдивcя зa кpитepieм Cт'-юдeнтa. Для poзpaxyнкiв був викopиcтaний craH-дapтний пaкeт пpoгpaм & quot-Excel 5& quot-. Peзyльтaти oтpимaнi в пpoцeci оцшки пoкaзaли, що пoкaзники в кошроль-нш тa eкcпepимeнтaльнiй гpyпi He мaли дocтoвipниx poзpiзнянь. Цe cвiдчилoо oднopiднicть пiдiбpaниx гpyп (тaб. 1).
Peзультaти досл1дження.
Пpямий пeдaгoгiчний eкcпepимeнт пpoвoдивcя з лиcтoпaдa 200S poкy по лютий 2009 poкy. Koмплeкc peaбiлiтaцiйниx зaxoдiв в кoнтpoльнiй гpyпi cклaдaвcя Оз зaнять, як1 пpoвoдилиcя Ha ypo^ лiкyвaльнoi фОзич-hoi кyльтypи (ЛФK), caмocтiйниx зaнять Ha c^o витя-гyвaння, як1 пoвoдилиcя в дoмaшнix yмoвax пвд кошр-oлeм бaтькiв, тa кypcy yльтpaзвyкoвoi тepaпii. Уpoки ЛФK тpивaли 45 хвилин i ^оводм^я тpи paзи Ha ra^em.
B eкcпepимeнтaльнiй гpyпi зaняття лiкyвaль-ним плaвaнням пpoвoдилиcя тpи pa? rn Ha тиждeнь по 45 хвилин кожний. Bпpaви викoнyвaлиcя Ha шглибо-кому мicцi бaceйнy. Bci дгги згвдно шкiльнoi пpoгpaми володвди нaвичкaми плaвaння бpac Ha гpyдi тa cпинi. Ocнoвним cпocoбoм плaвaнняи лiкyвaннi cкoлioзy e бpac HaудО з пoдoвжeнoю фaзoю кoвзaння, пвд чac якoi xpeбeт мaкcимaльнo витягyeтьcя, a м'-язи тyлyбa CTaraHHo нaпpyжeнi. Пpи цьому плeчoвий пoяc poзтa-шoвyeтьcя пapaлeльнo пoвepxнi води тa пepпeндикy-ляpнo pyxy, pyxrn шг тa pyк cимeтpичнi, викoнyютьcя в однш площиш. B дaнoмy випaдкy мiнiмaльнi можли-вocтi збiльшeння pyxoмocтi xpeбтa й oбepтiв rop^cy тa тaзy, яш вкpaй нeбaжaнi пpи cкoлioзi.
Пiдбip плaвaльниx впpaв був зpoблeний з ypa-xyвaнням cтyпeню cкoлioзy. Пpи 1 студню cкoлioзy викopиcтoвyвaлиcя пльки cимeтpичнi плaвaльнi впpa-ви: бpac Ha ^уд^ кoвзaння з пoдoвжeнoю фaзoю, плa-вaння зa допомогою pyxiв ногами кpoлeм Ha гpyдi.
B шдготовчш чacтинi ypoкy ми зacтocoвyвaли кoмплeкc диxaльниx впpaв y водО з зaтpимкoю диxaн-ня, видихом y воду, зaнypювaнням y воду тa дicтaвaн-ням пpeдмeтiв з дга, впpaви бОля кpaю бaceйнy для змщшння ocнoвниx м'-язових гpyп, впpaви Ha poз-тягнeння, cпливaння тa кoвзaння з вiдштoвxyвaнням ввд кpaю бaceйнy. Пiдгoтoвчa чacтинa ypoкy повинга зaймaти 10 — 12% ввд вcьoгo чacy ypoкy. Ocнoвнa чac-тинa ypoкy пoчинaeтьcя з вивчeння eлeмeнтiв плaвaн-ня нeзaлeжнo ввд piвня плaвaльнoi пвдготовки. Збepe-жeння пози mpe^n xpeбтaи викoнaннi вcix впpaв e обов'-язковим тa нeoбxiдним мoмeнтoм мeтoдики. B лiкyвaльнoмy плaвaннi зacтocoвyвaли пiдтpимyючi зa-coби (нудли, пiнoплacтoвi дoщeчки), тaк, як одним Оз
нaйвaжливiшиx зaвдaнь e poзвaнтaжeння xpeбтa. Ha^ доцшьшшим cпocoбoм плaвaння пpи гpyднoмy cкoлi-озО 1 cтyпeню e бpac. Тому в мeтoдицi лiкyвaльнoгo raabaHM зacтocoвyвaлocя плaвaння: бpac HaудО тa cпинi в кoopдинaцii- ноги — бpac, pyки — витягнуп вш-peд cимeтpичнo (в pyкax пiнoплacтoвa дoщeчкa aбo нудли) — pyra — бpac, ноги —шь- кpiль Ha гpyдi, Ha отит зa допомогою шг з витягнутими вздовж тулу-бa pyкaми- впepeд- кoвзaння з витягнутими pyкaми, в кopeкцii.
Taкoж зacтocoвyвaлиcя впpaви з викopиcтaнням лacтiв Ha ногах тa плacтикoвиx лoпaтoчкax Ha кистях pyк для збiльшeння oпipнocтi y водг Для змiцнeння м'-язОв тa витягyвaння xpeбтa пpoвoдилиcя впpaви з гу-мовими aмopтизaтopaми зaкpiплeними зa кpaй бaceй-ну. Bикopиcтoвyвaлиcя пpoпливaння cпocoбoм бpac Ha гpyдi тa cпинi Ha диcтaнцii 10 — 25 мeтpiв. Ocнoвнa чacтинa ypo^ пoвиннa зaймaти S0% ввд в^ого ypoкy.
Для знижeння зaгaльнoгo нaвaнтaжeння в зa-ключнш чacтинi пpoвoдилиcя iгpи y водО тa впpaви зa вiднoвлeння диxaння. Ця чacтинa ypoкy пoвиннa зa-ймaти S — 10% ввд у^ого ypo^.
Дocтaтньo дшовим зacoбoм фiзичнoi peaбiлiтa-цп пpи cкoлioзi e лiкyвaльний мacaж, який cпpaвляe зaгaльнo фОзюлопчну дш Ha opгaнiзм тa зacтocoвy-eтьcя щe й з мeтoю пacивнoi mpe^n cкoлioзy, змщ-шння poзтягнyтиx тa poзcлaблeння cкopoчeниx м'-язОв тyлyбa. Kypc мacaжy пpoвoдивcя HaотязО 15 дшв по 25 — 30 хвилин тpивaлicтю.
ступним по iнтeнcивнocтi зacoбoм фiзичнoi peaбiлiтaцii пpи лiкyвaннi cкoлioзy нaми бyлa зacтoco-вaнa фiзioтepaпiя. B eкcпepимeнтaльнiй гpyпi буво-вeдeний ^pc eлeктpoфopeзy з aнaльгiнoм. Tpивaлicть ^o^^prn 20 хвилин, кypc лiкyвaння 15 ^o^^p чe-peз дeнь, з пepepивoм 20 дшв.
У тaблицi 1 тaкoж пoдaнi дaнi оцшки погазни-к1 В фyнкцioнaльнoгo cтaнy OP& amp- тa диxaльнoi cиcтeми мeтoдикoю вимipy aктивнoi гнyчкocтi xpeбтa, cилoвoi витpивaлocтi м'-язОв, пpoб Ha зaтpимкy диxaння Штaн-гe тa Гeнчi, яш були пpoвeдeнi пicля зaкiнчeння erc-пepимeнтy.
Анaлiз peзyльтaтiв, oтpимaниx пюля ercreprn мeнтy зacвiдчye, що poзpoблeнi нaми пpoгpaми дaли позитивний eфeкт i пpивeли до piзниx якюних змш пoкaзникiв фyнкцioнaльнoгo cтaнy oropHo — pyxoвoгo aпapaтy тa диxaльнoi cиcтeми дiтeй вiднocнo вихвдних дaниx.
Taк, пicля пeдaгoгiчнoгo eкcпepимeнтy в KT cepeднe cтaтичнo дocтoвipнe (P& lt-0,05) пoкpaщeння cтaтичнoi витpивaлocтi м'-язОв гаини збiльшилocя з 56,13 i 1,97 до S4,25 i 2. 35- живoтa з 12,25 i 1,4S до 16,25 i 0,4S- лОвого боку з 50, SS i 2,29 до 70, SS i 2,29- пpaвoгo боку з 4S, 75 i 2,24 до 6S, 75 i 2,24. Biдбyлocя тaкoж пoкpaщeння aктивнoi гнyчкocтi xpeбтa впepeд з 6,5 i 0,6 до 3,25 i 0,59- нaзaд з 5,25 i 0,39 до 4,25 i 0,59- влОво з 53,5 i 1,96 до 50,13 i 1, S9- впpaвo з 51,5 i 1,72 до 4S, 13 i 1,71. Збiльшилиcя пoкaзники пpoб зa зaтpимкy диxaння Штaнгe з 17,63 i 0,94 до 32, SS i 1,03- ftrni з 20,0 i 0,92 до 23,63 i 1,0.
У дocлiджyвaльнiй eкcпepимeнтaльнiй гpyпi змши пoкaзникiв фyнкцioнaльнoгo cтaнy oпopнo — py-
Таблиця 1.
Показники вимгру ОРА та дихально'-1'- системи дгтей 7 — 9 рок1 В, хворих на сколюз 1 ступеню отриманг у процесI до та тсля проведення педагоггчного експерименту.
Дослщжувальш показники До експерименту Шсля експерименту Т до Т тсля Р! зниця
К.Г. Е.Г. К.Г. Е.Г.
Статична витривалють м'-яз1 В Спина 56,13 ± 1,97 54,25 ± 2,08 84,25 ± 2,35 94,25 ± 2,08 0,65 3,17 10,0
Жив! т 12,25 ± 0,48 12,38 ± 0,63 16,25 ± 0,48 18,25 ± 0,69 0,15 2,36 2,0
Л! вий б! к 56,13 ± 1,97 50,25 ± 1,5 70,88 ± 2,29 79,0 ± 1,93 0,22 2,7 8,12
Правий б! к 48,75 ± 2,24 51,0 ± 2,39 68,75 ± 2,24 79,75 ± 2,16 0,68 3,52 11,0
Активна витривалють м'-яз1 В Вперед 6,5 ± 0,6 6,75 ± 0,69 3,25 ± 0,59 3,75 ± 0,69 0,27 0,54 0,5
Назад 5,25 ± 0,39 5,5 ± 0,4 4,25 ± 0,59 2,38 ± 0,4 0,44 2,6 1,87
Вл! во 53,5 ± 1,96 52,13 ± 1,33 50,13 ± 1,89 49,13 ± 1,33 0,57 0,43 1,0
Вправо 51,5 ± 1,72 51,13 ± 1,83 48,13 ± 1,71 45,0 ± 1,82 0,14 1,24 3,06
Дихальш проби Штанге 17,63 ± 0,94 18,63 ± 0,92 32,88 ± 1,03 43,63 ± 0,92 0,75 7,73 15,25
Генч! 20,0 ± 0,92 20,13 ± 1,01 23,63 ± 1,0 28,25 ± 0,98 0,09 3,28 3,62
хового апарату та дихально! системи носили наступ-ний характер.
В ЕГ середне статистично достов! рне покращення (Р& lt-0,05) дослщжувальних характеристик статично! витривалост! м'- яз! в спини зб! льшилося з 54,25 ± 2,08 до94,25 ± 2,08- живота з 12,38 ± 0,63 до 18,25 ± 0,69- л! вого боку з 50,25 ± 1,5 до 79,0 ± 1,93- правого боку з 51,0 ± 2,39 до 79,75 ± 2,16. Покращили-ся також показники активно! гнучкост! хребта вперед з 6,75 ± 0,69 до 3,75 ± 0,69- назад з 5,5 ± 0,44 до 2,38 ± 0,4- вл! во 52,13 ± 1,33 до 49,13 ± 1,33- вправо з 51,13 ± 1,83 до 45,0 ± 1,82. В! дбулося збшьшення показник! в проб на затримку дихання Штанге з 18,63 ± 0,92 до 43,63 ± 0,92- Генч! з 20,13 ± 0,01 до 28,25 ± 0,98.
З метою анал! зу ефективност! програми л! ку-вального плавання ми визначили р! зницю м! ж серед-н!м приростом темпу показник! в функц! онального стану ОРА та дихально! системи у д! тей контрольно! та експериментально! груп.
Так, показник статично! витривалост! м'-яз!в спини в ЕГ був б! льшим на10 сек, н! ж в КГ. Зб! льшен-ня статично! витривалост! м'-яз!в живота в ЕГ в! дбу-лося на 2 рази бшьше, шж в КГ. В ЕГ на 8,12 см зб! ль-шилася статична витривал! сть м'- яз! в л! вого боку, та правого боку на 11 см, шж в КГ. В ЕГ в пор! внянш з КГ в! дбувся також прир! ст показник! в активно! гнуч-кост! хребта вперед на 0,5 см, назад на 1,87 см, вл! во на 1,0 см, вправо на 3,06 см. Значне покращення спосте-р!гаеться в ЕГ, н! ж в КГ м! ж показниками проб на за-тримку дихання Штанге — на 15,25 сек, Генч! — на 3,63 сек. Зг! дно анал! зу даних нашого досл! дження ч! тко простежуеться р! зниця м! ж первинними та вторинни-ми показниками. Особливу ц! нн!сть представляють показники гнучкост! хребта вл! во та вправо, бо вони е показовими при скол! оз! вс! х ступен! в.
Висновки:
1. У процес! реалгацп програми л! кувального пла-
вання, як засобу ф! зично! реабштацп при грудному скол! оз! 1 ступеню необх! дно дотримуватися загальноприйнятих рекомендац! й теор! й методики ф! зично! реаб! л!тац! та ф! зичного виховання, базових положень проведення занять з л! куваль-ного плавання та розробленого нами комплексу вправ.
2. Отриман! результати засв! дчують ефективн! сть за-
пропоновано! нами програми л! кувального пла-вання при скол! оз! 1 ступеню у д! тей 7 — 9 рок! в. В ЕГ в! дзначено достов! рне покращення вйх досл!-джених нами показник! в функц! онального стану ОРА та дихально! системи. В КГ показники також п! двищилися, але в ЕГ вони були значно вищими, що св! дчить про б! льшу ефективн! сть застосова-но! нами програми л! кувального плавання при дан! й патолог!!.
Подальш! досл! дження: у даному напрямку мо-
жуть стосуватися вивчення та розробки програм л! ку-
вального плавання при скол! оз! 2,3 ступен! в.
Л1тература:
1. Бородич Л. А., Назарова Р. Д., Занятия плаванием при сколиозе у детей и подростков — М.- // Просвещение, — 1988, — 117с.
2. Кардамонова Н. Н. Плавание: лечение и спорт. Серия «Панацея"// Ростов н/Д: Феникс, — 2001, 320с.
3. Кашуба В. А. Биомеханика осанки, — К. -// Научный мир, — 2002, — 278с.
4. Нарушения опорно — двигательного аппарата у детей. / Под ред. Черной Н. Л. — Ростов н/Д // Феникс, — 2007. — 159с.
5. Полеся Г. В., Петренко Г. Г. Лечебное плавание при нарушении осанки и сколиозе у детей, — К.- //Здоровье, — 1988, — 145с
6. Травматология и ортопедия / Под ред. Кавалерского Г. М. — М.- //Академия. — 2005, — 605с.
7. Физическая реабилитация: Учебник для студентов высших учебных заведений / Под общ. ред. Попова С. Н. — 3-е узд. Ростов н/Д,// Феникс, 2005, — 503с.
Надшшла до редакци 26. 056. 2009р.
se1ka3107@yandex. ru
СПЕЦИФ1КА БЮЕНЕРГЕТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗМАГАЛЬНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В ЛИЖНИХ ГОНКАХ
Скиба О. О.
Сумський державний педагогiчиий уиiверситет iiw. А. С. Макаренка Шститут фiзичноl культури
Анотац1я. Представлено анатз бюенергетичних режим1 В, яю забезпечують змагальну д1яльшсть лижника-гонщика. Розглянута модель бюенергетичного забезпечення змагально! д! яльносп та змши сшввщношення бюенергетичних джерел на р1зних дистанщях. Виявлеш найбшьш ефективш режими енергозабезпечення змагально! д! яльност в лижних гонках. Доведено, що саме ефектившсть використання джерел енергозабезпечення проявляеться в швидкост впрацювання, утил! заци та економ! чносп.
Ключов1 слова: лижники-гонщики, бюенергетичне забезпечення, змагальна д1яльшсть, режими, аеробний, анаеробний. Аннотация. Скиба О. А. Специфика биоэнергетического обеспечения соревновательной деятельности в лыжных гонках. Представлен анализ биоэнергетических режимов, которые обеспечивают соревновательную деятельность лыжника-гонщика. Рассматривается модель биоэнергетического обеспечения соревновательной деятельности, а также изменения соотношения биоэнергетических источников на разных дистанциях. Определены наиболее эффективные режимы энергообеспечения соревновательной деятельности в лыжных гонках. Доказано, что именно эффективность использования источников энергообеспечения проявляется в быстроте врабатывания, утилизации и экономичности.
Ключевые слова: лыжники-гонщики, биоэнергетическое обеспечение, соревновательная деятельность, режимы, аэробный, анаэробный. Annotation. Skiba O. O. Specificity of bioenergetical supplying of competitive activity in ski-racers. Devoted to the bioenergetics regimens, which provides the competition activity for ski-racer. The model of bioenergetical supplying competition activity and changes of relation bioenergetics sources on different distances is looked out. The main effective regimen of energetic supply of competition activity in ski-races is pointed out. The effectiveness of using energetic supply sources is shown in speed work, utilization and economic is proved. Key words: ski-racers, bioenergetical supplying, competition activity, regimen, aerobic, anaerobic.
Вступ.
Сучаст тенденцп розвитку спорту вищих до-сягнень вимагають систематичного удосконалення оргашзацшно-методичних основ спортивно! тдго-товки. Необхвдшсть удосконалення системи пвдготов-ки спортсмешв визначаеться рядом обставин та умов, що суттево впливають на структурно-функцюнальну оргашзацш тренувального процесу.
За останш роки набагато покращились результата в цикл! чних видах спорту, зокрема в лижних гонках. Конкуренц! я на м! жнароднш арен! так зросла, що школи лише сот! дол! секунди роздшяють супернишв на фшш! Це обумовлено покращенням лижного ш-вентарю, засоб! в для тдготовки лиж, як! стю пвдготов-ки лижних трас, що дозволяе розвивати бшьш високу швидк! сть. Зв! дси виникае необхвдшсть пошуку та наукового обгрунтування ефективних технологш по-будови та реал! зацй'- тренувального процесу на вйх етапах п! дготовки лижнишв-гонщишв [5].
Основним фактором, що визначае ф! зичну працездатн! сть лижника-гонщика п! д час змагань, яв-ляеться його енергетичний потенц! ал, так як за квдь-к!стю працюючих м'-яз!в лижн! гонки ввдносяться до глобально! роботи велико! та пом! рно! потужност! Енергетичний потенщал визначають три енергетичн! системи — окисно-ввдновна (аеробна), фосфатна i лак-тацидна (анаеробн!).
Будь-яка рухова д! яльнють людини потребуе витрат енерг! i основною метою обм! ну речовин пвд час м'- язово! роботи е енергозабезпечення працюючих м'-яз!в. Як i в уйх кл! тинах, так i в м'-язових волокнах единим джерелом енерги для м'-язового скорочення являеться аденозинтрифосфорна кислота (АТФ). Од-нак !снуючих заиайв АТФ у м'-язах недостатньо, !х вистачае на 1−2 секунди максимальних скорочень i! х р! вень майже не зм! нюеться. Тому, водночас з витра-тами в орган! зм! йде безперервний процес поповне-ння АТФ за рахунок енерг!!, яка виввдьнюеться в результат! б! ох!м!чних реакцш двох тип! в енергетичних шлях! в ресинтезу АТФ — з участю кисню (аеробного) i
© Скиба О. О., 2009
безкисневого (анаеробного). Вони i визначають енер-гетичш можливосп людини [4].
В систему енергозабезпечення в першу чергу входять механ! зми, пов'-язаш з процесами моб! л!зац! i утил! заци основних енергетичних субстрат! в, !х ре-гуляц!!. Як! сть тренувального процесу визначаеться перед уйм тим, наск! льки ефективно оргашзм спортсмена зможе мобшзувати i використати енергетичн! субстрати, наск! льки досконало буде сформована система регуляцп цих процес! в, наск! льки вони ацекватш змагальн! й д! яльност!
Анал! з структури змагально! д! яльност! сучас-них лижник! в-гонщик!в з б! оенергетичних позиц! й дозволяе встановити основш параметри наваитажень i взаемозв'-язати !! критер! з! специф! кою енергетич-ного забезпечення. К! нцева мета пвдготовки лижни-ка — п! двищити роботу проввдних систем орган! зму на новий, бшьш високий функц! ональний р! вень, щоб досягти максимального приросту результат! в.
Проведений анал! з науково! л! тератури дозволяе стверджувати, що саме енергетичний потенщал спортсмена та економ! чнють його реал! зацп являють-ся основними л! м!туючими факторами р! вня спортив-них досягнень в лижних гонках.
Робота виконана за планом НДР Сумського державного педагопчного ун! верситету !м. А. С. Ма-каренка.
Мета, завдання роботи, MaTepia4 i методи.
Метою даног cmammi е з'-ясування i анал! з б! о-енергетичних джерел, що забезпечують змагальну дь яльнють в лижних гонках.
Результати дослвджень.
Основними факторами, що забезпечують фь зичну готовн! сть лижника до досягнень високих спортивних результат! в являеться спещальна витри-вал!сть, швидк! сно-силова п! дготовлен!сть, силова пвдготовленють. Ефективн! сть впливу виявлених фак-тор!в на усп! шн!сть змагально! д! яльност! спортсмена залежить в! д функц! онального стану систем енергозабезпечення м'-язово! д! яльносп. Основними показ-никами функц! онального стану оргашзму лижника е:
економiчнiсть, потужнють функцiональних систем, та ефективнють потенцiйних можливостей [1].
М. Р. Смирнов побудував повний бюенергетич-ний спектр метаболiчних джерел, який вперше роз-крив енергетичне забезпечення вах варiантiв м'-язово! дiяльностi — ввд стану спокою до безперервно! роботи протягом доби. Кожному з них вщповвдае здебiльшого один домiнуючий режим енергозабезпечення, i кiлька допомiжних, потужнють яких реалiзуeться частково. Критерieм режиму слугуе хiмiчна речовина, яка пвд-даеться перетворенню — основний бiохiмiчний субстрат анаеробного чи аеробного ресинтезу АТФ.
Всього в бюенергетичному спек1р видiляють 17 режимiв, з них 9 ввдносяться до основних енерге-тичних джерел i 8 — до промiжних, або перехвдних. Виходячи з цього, змагальну дiяльнiсть лижника-гонщика на дистанщях з тривал1стю роботи ввд 3−4 хвилин в спринтерськ1й гонцi i до 2 годин в марафош забезпечують 5 енергетичних режимiв:
1- анаеробний змiшаний креатинфосфатний (алак-татний) i вуглеводний лактатний режим-
2- анаеробний вуглеводний режим-
3- змшаний вуглеводний режим-
4- аеробний вуглеводний режим-
5- аеробний змшаний вуглеводний i жировий режим.
З урахуванням структурного складу енергозабезпечення в залежносп ввд часових i метричних па-раметрiв м'-язово! дiяльностi в лижних гонках прийня-тий подш дистанцiй на спринтерсьш (до 2 км), коротш (до 15 км) i довгi (вiд 30 км).
На коротких дистанциях (рис. 1.) за середшми показниками анаеробний змшаний креатинфосфатний i вуглеводний ресинтез АТФ займае 7,2% часу лижно! гонки. Питома вага анаеробного глiколiзу складае 35,8%, а змшаний анаеробно-аеробний вуглеводний ресинтез функщонуе впродовж 36,5% вiд загально! тривалосп змагального навантаження. На аеробний вуглеводний ресинтез припадае 20,5% зма-гального часу.
7,2%
36,5%
35,8%
?анаеробний змшаний? анаеробний вуглеводний Еаанаеробний глжол1з? змшаний анаеробно-аеробний
Рис. 1. Модель бгоенергетичного забезпечення змагально'-1 дгяльностг лижниюв-гонщиюв на коротких дистанцгях (5, 10, 15 км).
5,7%
П анаеробний глшол1з
? змшаний анаеробно-аеробний
? анаеробний вуглеводний
Рис. 2. Модель бюенергетичного забезпечення змагально'-1 дгяльностг лижниюв-гонщиюв на довгих дистанцгях (30 км).
30,6%
31,5%
? змшаний анаеробно-аеробний
? анаеробний змшаний
? анаеробний вуглевод-ний
Рис. 3. Модель бюенергетичного забезпечення змагально'-1 дгяльностг лижниюв-гонщиюв (марафон, 50 км).
На довгих дистанциях (рис. 2.) переважае бшьш потужне використання аеробних вуглеводних енергетичних ресурав впродовж 58,8% середнього часу лижно! гонки на 30 км. А в лижному марафош (рис. 3.) аеробний вуглеводний i аеробний змшаний ресин-тези займають 62,1% часу ввд кшцевого результату. Тривалють змшаного анаеробно-аеробного ресинтезу знаходиться на рiвнi 35,5% на дистанцп 30 км i 37,9% в лижнш гонщ на 50 км. Анаеробний вуглеводний режим у середньому займае 5,7% змагального часу в гонщ на 30 км. Таким чином, зi зб№шенням довжини змагально! дистанцп, найбшьш вигвдним для лижника буде аеробний вуглеводний режим енергозабезпечен-ня [3].
Слщ вiдмiтити, що при повному аеробному окисленнi однiе! молекули глюкози до води i вугле-
кислоти, як! легко виводяться з оргашзму, утворюеть-ся 36 молекул АТФ. Анаеробне розщеплення тако! ж молекули глюкози до молочно! кислоти, яка значно важче виводиться з оргашзму, забезпечуе вих! д всього 2 молекул аденозинтрифосфорно! кислоти.
Важливим показником, який визначае ефектившсть енергозабезпечення лижника-гонщика на довгих дистанщях, е пор! г анаеробного обм! ну (ПАНО). В! н наступае коли потужшсть аеробних процес! в е недо-статньою для подальшого енергозабезпечення робо-ти. Вщомо, що тривала робота, р! вень яко! перевищуе ПАНО, призводить до актив! зацп анаеробних проце-йв, !нтенсивного накопичення лактату в кров! [2]. В результат! цього, поступово знижуеться м'-язовий рН
— з 7,1 до 6,9−6,7 i навиь 6,5. Внутршньоклгшнний рН починаючи з р! вня 6,9−6,8 упов! льнюе штенсив-шсть гл! кол!тично! реакцй'- в! дновлення запас! в АТФ, а при рН 6,5−6,4 розщеплення пикогену не ввдбуваеться. Все це дае можливють вважати, що низький м'-язовий рН являеться основною причиною обмеження глшэл!-тично! системи [5].
За середньостатистичними даними ф! зюло-г!чними критер! ями анаеробного порогу е: вм! ст мо-лочно! кислоти в кров! — 4 моль/л, споживання кисню
— 65−90% МСК, ЧСС — 165−180 уд/хв. Чим довше збе-р!гаеться пряма пропорцшшсть м! ж зм! ною швидкост! (потужност!) навантаження i ЧСС, чим вище показни-ки порогово! швидкост! i частоти пульсу, тим бшьш! анаеробш можливост! мае спортсмен, тим вища його працездатшсть.
Збшьшення ацаптивних можливостей киснево-транспортно! системи, зм! ни у м'-язов!й тканин! тд впливом спец! альних тренувань здатш привести до значного зб! льшення ПАНО.
Висновки:
1. Змагальну д! яльн!сть лижника-гонщика на дистанщях з тривалютю роботи в! д 3−4 хвилин в спринтерськ! й гонц! i до 2 годин в марафон! забезпечують 5 енергетичних режим! в:
— анаеробний змшаний креатинфосфатний (алактатний) i вуглеводний лактатний режим-
— анаеробний вуглеводний режим-
— змшаний вуглеводний режим-
— аеробний вуглеводний режим-
— аеробний змшаний вуглеводний i жировий режим.
2. Анаеробн! лактатн! джерела являються основними в енергозабезпеченн! роботи в! д 30 с до 6 хв. Саме вони визначають результат спортсмена на сприн-терських дистанц! ях в! д 800 м до 2000 м. За рахунок глшэл! зу можуть зд! йснюватися тривал! прискорення по ходу дистанцп i на фшш! Гл! кол!тичний механ! зм енергоутворення являеться б! ох!м!чною основою спе-щально! швидк! сно! витривалост!
3. Аеробний шлях енергозабезпечення е осно-вним при тривалш робот!: на довгих дистанц! ях в! д 5000 м, лижному марафон!
4. Проведений анал! з науково! лггератури до-зволяе стверджувати, що саме енергетичний потен-ц!ал спортсмена та економ! чшсть його реал! зацй'- являються основними л! мпуючими факторами р! вня спортивних досягнень в лижних гонках.
Подальш! дослвдження передбачаеться провести в напрямку вивчення! нших проблем удоскона-лення систем енергозабезпечення м'-язово! д! яльност! лижнишв-гонщишв.
Л! тература:
1. Дунаев К. С. Технология целевой физической подготовки высококвалифицированных биатлонистов в годичном цикле тренировки: автореф. дис. на соискание учен. степени док-ра пед. наук: спец. 13. 00. 04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры& quot- / К. С. Дунаев. — Санкт-Петербург, 2008. — С. 12.
2. Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте / В. Н. Платонов. — К.: Олимп. лит-ра, 2004. — С. 197. — (Общая теория и ее практические приложения).
3. Раменская Т. И. Биоэнергетическое моделирование соревновательной деятельности сильнейших лыжников-гонщиков на XVIII зимних олимпийских играх (Ногано, 1998) / Т. И. Раменская // Теория и практика физической культуры. — 2000. — № 2. — С. 6−12.
4. Раменская Т. И. Юный лыжник / Т. И. Раменская. — М.: Спор-тАкадемПресс, 2004. — 204 с. — (Учебно-популярная книга о многолетней тренировке лыжников-гонщиков).
5. Хохлов Г. Г. Скоростно-силовая подготовка квалифицированных лижников-гонщиков в подготовительном периоде с учетом их участия в соревнованиях по спринту: дис. … кандидата наук по физическому воспитанию и спору: 24. 00. 01 / Хохлов Геннадий Грацианович. — X, 2003. — С. 25−31.
Надшшла до редакци 18. 06. 2009р.
olg-skib@yandex. ru
ДИНАМИКА ПОКАЗАТЕЛЕЙ СОРЕВНОВАТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СИЛЬНЕЙШИХ ПЛОВЦОВ ЕВРОПЫ НА ДИСТАНЦИЯХ 100 И 200 М БРАССОМ
Скирене В., Зуозене И. Ю. Литовская академия физической культуры, Каунас
Аннотация. Одним из основных элементов при планировании и управлении подготовкой спортсменов является информация о тенденциях, влияющих на рост результатов в конкретном виде спорта и особенностях соревновательной деятельности представителей спортивной элиты. Индивидуальный анализ соревновательной деятельности позволяет объективно оценить слабые звенья подготовки спортсмена и наметить направления для ее дальнейшего совершенствования.
Ключевые слова: плавание, соревновательная деятельность, технические действия.
Анотащя. Скирене В., Зуозене 1.Ю. Динамша показникш змагально!'- даяльноси найсильшших плавцш Европи на дистанщях 100 i 200 м брасом. Одним з основних елеменпв при плануванш й керуванш подготовкою спортсмешв е шформащя про тенденци, що вплива-ють на ркт результат1 В у конкретному вид! спорту й особливостях змагально! д1яльност1 представниюв спортивно! ел1ти. 1ндив1дуальний анал1з змагально! д1яльност1 дозволяе об'-ективно оцшити слабю ланки шдготовки спортсмена й намгтити напрямку для !! подальшого вдосконалювання.
Ключовi слова: плавання, змагальна д1яльшсть, техшчш дп.
Annotation. Skyriene V., Zuoziene I.J. Analyse the changes indicators of Europe elite swimmers in a distance of 100 and 200 m. breaststroke.
One of the most important factors in planning and managing athletes'- preparation for competitions is information about the tendencies in competition results and about the changes in elite athletes'- performance indicators. The individual analysis of competitive activity of the sportsman allows us to estimate objectively weak links of preparation and to plan further perfection. Keywords: swimming, competitive activity, competition analysis, technical actions.
Введение.
Одним из основных элементов при планировании и управлении подготовкой спортсменов является информация о тенденциях, влияющих на рост результатов в конкретном виде спорта и особенностях соревновательной деятельности представителей спортивной элиты.
Структура соревновательной деятельности пловцов и ее компоненты изучаются уже на протяжении несколько десятилетий. Доказано, что систематичный и постоянный анализ соревновательной деятельности является важным средством управления тренировочным процессом спортсменов. Индивидуальный анализ соревновательной деятельности атлета позволяет объективно оценить слабые звенья подготовки и наметить направления для ее дальнейшего совершенствования. Современные технологии дают возможность оперативно установить и оценить параметры соревновательной деятельности на соревнованиях высшего ранга и постоянно пополнять банк данных о выступлении пловцов мировой элиты.
Способ плавания «брасс» является одним из старейших способов плавания. Он был включен в программу первых олимпийских игр современности и довольно долго являлся основным способом плавания в Европе. Именно эволюция его техники свидетельствует о неустанных поисках атлетов и их тренеров путей преодоления спортивных дистанций как можно быстрее. Результатом этих поисков стало появление довольно большого (по сравнению с остальными способами) количества разновидностей техники плавания брассом. Кроме того, постоянные попытки спортсменов выполнить то или иное техническое действие при проплывании соревновательной дистанции так, чтобы иметь преимущество перед соперниками, приводило к риску нарушить существующие правила соревнований. Подобные факты становились основанием разногласий среди судей и участников на сорвенованиях разного масштаба. Во избежание разночтений во время очередного чемпионата мира по плаванию в 2005 г. технический комитет ФИНА внес поправки в правила проплывания дистанций способом брасс — разрешено
© Скирене В., Зуозене И. Ю., 2009
одно дельфинообразное движение ног во время полного погружения при выполнении старта и каждого поворота, за которым должен следовать цикл движений брассом.
Цель, задачи работы, материал и методы.
Целью исследования явился анализ динамики показателей соревновательной деятельности элитных пловцов-мужчин Европы на дистанциях 100 и 200 м брассом за последние два олимпийских цикла.
Методы и организация исследования. При анализе показателей соревновательной деятельности использовались результаты участников полуфинальных и финальных заплывов чемпионатов Европы 2000−2008 г. г. (по 24 участника в каждом соревновании) (НаЦапё, 2008). Полученные данные обработаны с помощью методов статистического анализа, используя программный пакет Microsoft®Excel 2003. Были рассчитаны среднегрупповые величины (х), среднеквадратичные отклонения от средних (б) и коэффициент вариации (Уд%). Достоверность различия средних определялась по 1 — критерию Стъюдента (р& lt-0,001- р& lt-0,05).
Результаты исследования и их обсуждение.
При использовании термина & quot-соревновательная деятельность& quot- пловца следует понимать действия спортсмена в соревновательном заплыве от момента стартового сигнала до момента касания им финишного щита. Так как арсенал технических действий в плавании очень ограничен, спортивный результат может рассматриваться как сумма длительности отдельных действий на дистанции — старта, «чистого& quot- плавания, поворота (ов) (если необходим) и финиша. Попытаемся отдельно проанализировать каждое из них.
Проведенное исследование показало, что на протяжении изучаемого периода достоверно улучшился результат как на дистанции 100 (с 1. 02,41 до 1. 01,28 мин., 1=3,94), так и 200 м (с 2. 15,73 до 2. 12,2 мин., 1=3,84) брассом (табл. 1, 2). За счет чего это произошло?
Старт. Проведенными ранее исследованиями было установлено, что длительность старта в плавании имеет сильную корреляционную связь с конечным результатом на дистанции, особенно в спринтерских номерах программы (Аге11апо и др., 1994- Аге11апо и
Таблица 1. Динамика результатов и стартовой скорости пловцов-мужчин на дистанциях 100 и 200 м брассом на чемпионатах Европы 2000−2008 г.
Показатели Хельсинки, 2000 Берлин, 2002 Мадрид, 2004 Будапешт, 2006 Эйндховен, 2008
Результат, с (100 м) х±б 62,41±0,31 61,34±0,64 61,76±0,44 60,99±0,33 61,28±0,65
V *a% 0,50 1,05 0,71 0,55 1,05
Стартовая скорость, м/с (100 м) Х±б 2,09±0,05 2,14±0,06 2,08±0,03 2,14±0,05 2,16±0,06
V A% 1,23 2,64 1,47 2,49 2,92
Результат, с (200 м) х±б 135,73±1,32 133,33±1,57 133,40±1,47 133,7±0,88 132,2±2,29
V *A% 0,97 1,18 1,10 0,65 1,73
Стартовая скорость, м/с (200м) х±б 2,01±0,06 2,05±0,08 2,04±0,06 2,06±0,06 2,10±0,04
V A% 2,88 3,92 2,94 3,13 1,9
Таблица 2. Достоверность различий среднегрупповых значений результатов и стартовой скорости пловцов-мужчин на дистанциях 100 и 200 м брассом на чемпионатах Европы 2000−2008 г.
Показатели t- критерий Стъюдента
2000−2002 2002−2004 2004−2006 2006−2008 2000−2008
Результат, (100 м) -1,86 2,91* -2,94** -0,59 -2,35*
Стартовая скорость, (100 м) 4,22** -1,54 3,68** -0,83 3,94**
Результат, (200 м) 3,31** -0,09 -0,38 1,72 3,84**
Стартовая скорость, (200 м) -1,14 0,27 -0,70 -1,29 -3,72**
Примечание: **p& lt-0,001- *p& lt-0,05
др., 1996- Cossor& amp-Masson, 2001- B1anksby и др., 2001- Скирене и др., 2006- Скирене, Зуозене, 2009).
Стартовый отрезок является уникальным для каждого пловца при выполнении каждого старта и это затрудняет сравнение показателей у разных спортсменов, поэтому международные правила соревнования обязывают спортсменов показаться на поверхности воды при пересечении 15-ти метровой (от стартовой линии) отметки. Этот отрезок в плавании считается стартовым.
Анализ особенностей выполнения старта участниками Олимпийских игр 2000 г. показал, что спортсмены, которые при его выполнении большую часть отрезка преодолевали под водой, сумели развить более высокую скорость (Cossor& amp-Masson, 2001). Таким образом преимущество перед соперниками имели те, чьи физические данные и соответствующая подготовленность позволяла большую часть отрезка двигаться в подводном положении.
Происходящий в последнее время поиск эффективной техники плавания свидетельствует, что все больше спортсменов стараются удлинить (в рамках правил соревнования) подводную часть дистанции. Именно изменения в технике и тактике выполнения старта могли повлиять на то, что на протяжении двух последних олимпийских циклов существенно повысилась средняя скорость (с 2,09 до 2,16 м/с- 1=-2,35 и с 2,01 до 2,10 м/с- 1=-3,72 соответственно) преодоления стартового отрезка дистанций 100 и 200 м брассом. Подтверждением этому может служить небольшой разброс величин данного показателя как на короткой
(VA% от 1,23 до 2,92), так и на более длинной дистанции (VA% от 1,98 до 2,88) (табл. 1, 2, рис. 1). Подобный факт полностью совпадает с выявленной ранее тенденцией на дистанции 200 м. комплексным плаванием среди мужчин (Скирене, Зуозене, 2009).
«Чистое& quot- плавание. Соотношения скорости, темпа и «шага» (расстояния, преодолеваемого за гребок) в циклических видах спорта, является фундаментальными параметрами спортивных локомоций (Клешнев И., Клешнев В., 2008).
Одну и ту же скорость можно развить при различных сочетаниях длины гребка и темпа. Однако, чем выше скорость, тем меньше вариантов сочетаний. Плывя же с максимальной скоростью — вариант единственный. Длинный гребок требует от пловца больших усилий, которые увеличивают уровень содержания молочной кислоты в организме, поэтому спортсмены должны уметь варьировать скорость плавания при минимальных энергозатратах.
Проведенными ранее исследованиями установлено, что спортивный результат в плавании находится в довольно большой зависимости от средней длины гребка (r=-0,76) (Kennedy и др., 1990). В свою очередь уровень корреляционной связи между длиной гребка и темпом движений на дистанциях разной длины может достигать 0,8. Чаще всего при увеличении одного показателя, уменьшается другой.
По данным Клешнева В. (2001) с 1976 по 2000 г. спортивные результаты прогрессировали как в женском, так и мужском плавании. наибольшие приросты скорости отмечались именно в плавании брассом
2. 40 100 м '- 2. 20
2. 00 о s- 1. 80 1V& quot- 11. 4200 гЬ 1, А № 1 k 1
Хельсинки, 2000 Берлин, 2002 Мадрид, 2004 Будапешт, 2006 Эйндховен, 2008 °старт аповорот, а плавание? финиш 2. 20
2. 00 j 200 м * [f,
1. 80
Хельсинки, 2000 Берлин, 2002 Мадрид, 2004 Будапешт, 2006 Эйндховен, 2008
Рис. 1. Показатели соревновательной деятельности пловцов-мужчин на дистанциях 100 и 200 м брассом
на чемпионатах Европы 2000−2008г. Примечание: * обозначены статистически достоверные различия.
(5,7%). Спортсмены значительно увеличили длину «шага» (33,5%) и снизили темп движений (20,1%). Выявленные тенденции позволили предположить, что повышение скорости за счет удлинения гребка — именно тот путь, которым следует идти, желая достичь более высоких результатов в плавании.
Анализ показателей соревновательной деятельности пловцов-мужчин на изучаемых дистанциях позволяет утверждать, что подготовка именно такой направленности преобладала в тренировочном процессе элиты Европы на протяжении двух последних олимпийских циклов.
Исследованиями Mason и Cossor (2001) установлено, что наибольшее влияние на конечный результат на дистанциях 100 и 200 м брассом оказывает средняя скорость, которую спортсмен развивает на дистанции
(г=0,71 и г=0,78 соответственно) и финишном отрезке (г=0,69 и г=0,61 соответственно). На протяжении рассматриваемого периода средняя скорость на обеих дистанциях достоверно возросла, однако в тактике их проплывания преобладали различные тенденции.
Изучение показателей соревновательной деятельности на дистанции 100 м. позволяет утверждать, что здесь спортсмены достигли оптимального соотношения темпа и длины гребка («шага»), так как за последние два олимпийских цикла их величины практически не менялись (рис. 2).
Исключение составляет лишь статистически достоверное увеличение темпа движений и уменьшение длины «шага» на первой половине дистанции во время чемпионата Европы 2002 г. (1=3,04 и 1=-2,85 соответственно). Однако изменения, произошедшие после
Штемп
•Средняя скорость плавания
¦Длина гребка
с
о р
о
б
е р
л Д
1,90 1,85 1,80 1,75 1,70 1,65 1,60 1,55 1,50 1,45
Хельсинки, 2000
100 м
/

/
Берлин, 2002
Мадрид, 2004
Будапешт, 2006
4
55
50
45
40
--35
¦30
Эйндховен, 2008
темп
& quot-Средняя скорость плавания
с
о р
о
б
е р
л Д
2. 40
2. 20
2. 00
1. 80
1. 60
1. 40
1. 20
Длина гребка 44
Т

40
42
38
36
34
32
Хельсинки, 2000
Берлин, 2002
Мадрид, 2004
Будапешт, 2006
Эйндховен, 2008
Рис 2. Динамика скорости плавания, длины и темпа гребков на дистанциях 100 и 200 м брассом у пловцов-
мужчин на чемпионатах Европы 2000−2008
60
этих соревнований, свидетельствуют, что спортсмены вернулись к существующим тенденциям. Подтверждением этому является и незначительные колебания средних величин темпа (УА% от 5,08 до 8,27) и длины гребка (УА% от 4,08 до 9,83) в период с 2000 по 2008 г.
На дистанции 200 м. средние величины темпа и длины гребка так же достоверно не изменились, однако при ее проплывании спортсменами использовалась различная тактика, так как колебания указанных показателей довольно значительны (УА% от 6,89 до 16,71 и УА% от 6,03 до 16,56 соответственно). Кроме того, подобный факт может свидетельствовать и об особенностях применяемой атлетами техники плавания брассом.
Повороты. Желание спортсменов удлинить часть дистанции, которую можно преодолеть вод во-
дой, не оставило в стороне технику и тактику выполнения поворотов. Чем длиннее сама дистанция, тем больше возможность сделать это, так как увеличивается количество поворотов, которые будет выполнять пловец.
Mason & amp- Cossor (2001) установили, что время преодоления поворотов на дистанциях брассом проявляет корреляционную связь со средней скоростью плавания (r=0,53 и r=0,67 соответственно).
Проведенный анализ результатов исследования свидетельствует, что на протяжении изучаемого периода скорость выполнения поворота на короткой дистанции достоверно возросла с 1,64 до 1,70 м/с, (t=-3,79), средняя скорость выполнения поворотов на дистанции вдвое длиннее возросла с 1,53 до 1,60 м/с (t=-4,71), (табл. 3, 4).
Таблица 3. Динамика скорости выполнения поворотов и финиширования пловцов-мужчин на дистанциях 100 и 200 м брассом на чемпионатах Европы 2000−2008 г.
Показатели Хельсинки, 2000 Берлин, 2002 Мадрид, 2004 Будапешт, 2006 Эйндховен, 2008
Скорость поворота м/с (100 м) х±б 1,64±0,02 1,69±0,04 1,66±0,03 1,68±0,01 1,70±0,04
V A% 1,38 2,23 1,98 0,71 2,52
Скорость финиша, м/с (100 м) х±б 1,38±0,05 1,43±0,05 1,46±0,03 1,41±0,06 1,50±0,04
V 0,86 0,88 1,04 0,84 1,52
Скорость поворота м/с (200 м) х±б 1,53±0,01 1,58±0,03 1,60±0,03 1,56±0,03 1,60±0,04
V A% 0,95 1,65 1,65 1,75 2,46
Скорость финиша, м/с (200м) х±б 1,36±0,08 1,38±0,07 1,41±0,07 1,35±0,08 1,40±0,07
V A% 5,54 4,92 4,91 5,66 5,37
Таблица 4. Достоверность различий среднегрупповых значений скорости поворота (ов) и финиша у пловцов-мужчин на дистанциях 100 и 200 м брассом на чемпионатах Европы 2000−2008 г.
Показатели t- критерий Стъюдента
2000−2002 2002−2004 2004−2006 2006−2008 2000−2008
Скорость поворота (100 м) -3,62** 1,70 -1,54 -1,26 -3,79**
Скорость финиша, (100 м) -2,29* -1,49 2,29* -3,44** -5,20**
Скорость поворота (200 м) -4,38** -1,47 2,26* -2,12* -4 71**
Скорость финиша, (200м) -0,73 -0,70 1,43 -1,20 -1,10
Примечание: **p& lt-0,001- *p& lt-0,05
Финиш. Анализ проплывания финишного отрезка показал, что за два последних олимпийских цикла спортсмены достоверно увеличили скорость (с 1,38 до 1,50 м/с- 1=-5,20) только в конце 100-метровой дистанции (табл. 3, 4). Это позволяет утверждать, что за изучаемый период в подготовке спортсменов-спринтеров Европы проводилась направленная работа, которая позволила им концентрировать усилия на финише и, соответственно, уменьшить время преодоления финишного отрезка (УА% от 2,00 до 3,94).
На дистанции 200 м. подобных изменений не отмечалось. Хотя скорость на финише и возросла с 1,36 до 1,40 м/с, однако изменения статистически недостоверны (1=-1,10). Колебания ее величин (УА% от 4,91 до 5,66) свидетельствуют о различной тактике проплывания дистанции, используемой спортсменами (табл. 3, 4, рис. 1).
Выводы.
Наибольшее влияние на положительную динамику спортивного результата на дистанции 100 м. брассом пловцов элиты Европы в период с 2000 по 2008 г. оказала возросшая средняя скорость на дистанции, скорость преодоления стартового отрезка, скорость выполнения поворота и преодоления финишного отрезка. На положительную динамику результатов более длинной дистанции оказали влияние те же показатели, за исключением скорости финиша.
Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем соревновательной деятельности пловцов.
Литература:
1. Клешнев В. Скорость, темп и шаг в плавании. Плавание IV. Исследования, тренировка, гидрореабилитация. 2001, Санкт-Петербург, стр. 33−36.
2. Клешнев И., Клешнев В. Методологические подходы к анализу соревновательной деятельности высококвалифицированных спортсменов в циклических видах спорта. http: //www. spbniifk. ru/kleshnev. doc
3. Скирене В., Саткунскене Д., Зуозене И. Ю. Анализ соревновательной деятельности пловцов как основа индивидуализации тренировочного процесса//Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту: Харюв, 2006. — № 7. — С. 112−115.
4. Скирене В., Зуозене И. Ю. Динамика показателей соревновательной деятельности сильнейших пловцов Европы на дистанции 200 м. комплексным плаванием//Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту: Харюв, 2009. — № 1. — С. 131−135.
5. Arellano, R., Brown, P., Cappaert, J & amp- Nelson R.C. Analysis of 50 m, 100 m and 200 m freestyle swimmers at the 1992 Olympic Games/Journal of Applied Biomechanics. — 1994, 10, p. 189−199.
6. Arellano, R., Garcia, F., Gavilan, A., Pardillo, S. Temporal analysis of the starting technique in freestyle swimming. Paper presented at the XIV Symposium on Biomechanics in Sports, 1996, Funchal, Madeira, Portugal.
7. Blanksby, B., Nicholson, L., Elliott, B. Biomechanical analysis of the grab, track and handle swimming starts: an intervention study// Sport biomechanics, 2001, V. 1. — № 1. — P. 11−24.
8. Cossor J. &-Mason B. Swim start performances at the Sydney 2000 Olympic Games. Proceedings of the XIX. Symposium on Biomechanics in Sport. San Francisco: 2001, University of California at San Francisco, p. 70−74.
9. Haljand R. http: //www. swim. ee
10. Kennedy, P.K., Brown, P.L., Chengalur, S.N., Nelson, R.C. Analysis of male and female Olympic swimmers in the 100-meter events. Journal of Sport Biomechanics, 1990, 6, p. 187−197.
11. Mason B. &-Cossor J. Swim turn performances at the Sydney 2000 Olympic Games. XIX InternationalSymposium on Biomechanics in Sports. Symposium on Biomechanics in Sport. 2001, San Francisco: University of California at San Francisco.
Поступила в редакцию 29. 06. 2009 г.
v. skyriene@lkka. lt
АСПЕКТИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ В1ДНОШЕННЯ СТУДЕНТ1 В ГЛУХ1ВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГ1ЧНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ 1 М. О. ДОВЖЕНКА ДО ЗАНЯТЬ З Ф1ЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
Стасюк Р. М.
Глухiвський державний педагопчний уиiверситет iH. О. Довженка
Анотащя. Вiдображаеться вiдношення студентiв 1-го та 5-го курсiв щодо занять з фiзично! культури, !! оргашзацй та умов проведення. Визначенi позитивш риси, недолiки занять, сформульованi пропозицй та побажання студентов для вдосконалення фiзичного виховання. У сферi фiзично! культури вiдношення до !! цшностей проявляеться у процесах, станах, властивостях особистосп, найчастше одночасно. Воно може виражатися у потребi рухово! дiяльностi, у характерi спортивних iнтересiв, рiвнi цiлей i прагнень, особливостях взаемин людей, що зрештою пов'-язане з вщношенням людини до цшностей фiзично! культури. Ключов1 слова: студент, викладач, фiзичне виховання.
Аннотация. Стасюк Р. Н. Аспекты, которые определяют отношение студентов Глуховского государственного педагогического университета им. О. Довженко к занятиям по физическому воспитанию. Отображается отношение студентов 1-го и 5-го курсов к занятиям по физической культуре, ее организации и условий проведения. Определены позитивные черты, недостатки занятий, сформулированы предложения и пожелания студентов для совершенствования физического воспитания. В сфере физической культуры отношение к ее ценностям проявляется в процессах, состояниях, свойствах личности, чаще всего одновременно. Оно может выражаться в потребности двигательной деятельности, в характере спортивных интересов, уровне целей и стремлений, особенностях взаимоотношений людей, что в конечном итоге связано с отношением человека к ценностям физической культуры. Ключевые слова: студент, преподаватель, физическое воспитание.
Annotation. Stasyuk R.N. Aspects which determine the relation of students of Glukhiv state pedagogical university named after O. Dov-zhenko to employments after physical education. The relation of students of 1th and 5th courses is represented in relation to employments after a physical culture, its organization and terms of leadthrough. Positive lines, lacks of employments, formulated suggestions and wishes of students, are certain, for perfection of physical education. In the field of physical culture of attitude toward its values shows up in processes, states, properties of personality, more frequent than all simultaneously. It can be expressed in the necessity of motive activity, in character of sporting interests, level of aims and aspirations, features of mutual relations of people, that in the end is related to the relation of man to the values of physical culture. Keywords: student, teacher, physical education.
Вступ.
Теор! я базуеться на тому, що особистють фор-муеться за сощальних умов лише тод!, коли вона ви-ступае в якост! суб'-екта свого формування. Отже, без самовиховання, самовдосконалення розвиток i формування особистосп не можуть бути повноцшними. Св! домють особистосп, спрямована на власне вдосконалення, визначаеться не спльки м! рою вербального впливу, ск! льки конкретним досв! дом життед! яльнос-п, реальними суспшьними вщносинами.
Св! домий цшеспрямований вплив викладача ф! зичного виховання визначае динам! ку в! дносин, що складаються м! ж ним i студентами. У цьому випадку об'-ектом д! яльносп педагога сл! д вважати цей процес взаемодп. Уступаючи у взаемод! ю з! студентами, що розглядаються не як особистосп, тобто не цшсно, а лише з точки зору! х рухових зд! бностей, педагог вщ-грае роль лише зовшшньо! сили, що впливае.
Якщо педагог визначае мету свое! д! яльносп як розвиток особистост! студента у сфер! ф! зично! культури та найбшьш повну адаптац! ю першокурсник! в до умов навчання у ВНЗ, то в цьому випадку студенти сам! проявляють! н!ц!ативу, спрямовану на змщнення свого здоров'-я ! ф! зично! тдготовленосп, використовуючи засоби ф! зкультурно-спортивно! д! яльност! Взаемод!-ючи з! студентами, педагог отримуе можлив! сть роз-вивати !х !нтерес до власно! ф! зично! mцготовлепосri та стану здоров'-я в едност! св! домосп й повед^ки, стимулювати сусп! льно значущ! мотиви ф! зкультурно-спортивних занять, зближати! х !з суб'-ективними. Для цього необх! дно виявити пецагог! чн! умови, що стиму-люють св! дом!сть студенпв [1, 3].
Анал! з остапн! х публ! кац!й з наведено! пробле-ми показуе, що ставлення молодих людей до ф! зично! культури, а саме студенпв, зумовлено багатьма факторами. iх сутнють та р! зноман!ття було проанал! зовано завдяки досл! дницьк!й д! яльност! 2, 4, 5].
Дослвдження виконано зг! дно плану наукових
© Стасюк Р. М., 2009
робгт Глух! вського державного педагог! чного ушвер-ситету !м. О. Довженка.
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Метою роботи було вивчити ставлення студенпв до р! зних аспекпв занять з ф! зкультури та визна-чення напрямк! в реформування ф! зичного виховання зг! дно з штересами та потребами студент! в, щоб таким чином тдвищити ефективнють його проведення в ун! верситет!
Методи до^дження: анал! з л! тературних джерел з вказано! проблеми, анкетування.
Завдання роботи:
1. визначити думку студенпв щодо режиму, умов та обладнапня занять з ф! зкультури-
2. д! знатися про ставлення та вимоги до викладача ф! зкультури та оргашзацй занять-
3. виявити позитивш та негативш аспекти занять з ф! зично! культури i д! знатися про побажання та очшуванщя студент! в щодо реал! зацп ф! зичного виховання в ушверситеп.
Результати роботи та ix обговорення.
На баз! педагопчного ун! верситету було проведено анкетування серед студенпв 1-го та 5-го кур-йв. Анкета п! д назвою «Проведення занять з ф! зично! культури — ставлення студенпв» складалась з 43 пи-тань та передбачала апонiмнiсть.
Взагал! в анкет! взяли участь 74 студента 1-го курсу, серед них 69 ж! ночо! та 5 чолов! чо! стал, i 11 студент! в 5-го курсу — 9 д! вчат та 2 юнак! в.
За результатами анкети необхщнють ф! зичного виховання при отриманш вищо! осв! ти визнали 53% опитаних.
48% студенпв вважають, що частина занять з дисциплши «Ф!зкультура» повинн! бути обов'-язковими, а частина факультативними.
Майже вс! (98%) погодились, що ф! зичне виховання сприяе ф! зичному розвитку, оздоровленню людини та заняттю спортом.
49% першокурснишв ввдчувають позитивний вплив власно! фИзично! пвдготовки на працездатшсть. Однак шшИ 51% зазначили, що! х фИзична пвдготовка негативно впливае на працездатшсть, 5% пятикурсников роздИляють цю думку. 57% студенпв 5-го курсу не визнають впливу взагалИ.
90% опитаних вважають найбшьш доцшьним проводити заняття з фИзкультури тсля шших занять за розкладом.
37% зазначили необхИдшсть проводити заняття 1 раз на тиждень, 30% - 2 рази.
Найкращим мюцем для занять 42% вибрали спортивний комплекс ФФК та тренажерний зал. Ста-дюн та спортзал ушверситету не ввдповИдае потребам студенпв.
78% вказали на низький рИвень обладнання та недостатшсть Инвентарю.
54% першокурснишв погодились, що! х викла-дач вИдповвдае цим критерИям, як { 49% студенпв 5-го курсу (Рис. 1.).
Задоволеш оргашзащею занять з фИзично! культури 60% 1-го курсу { 36% 5-го курсу- оргашзащя занять не ввдповИдае вимогам 15% та 45% вИдповИдно 1-го та 5-го курсу.
80% вважають навантаження на фИзкультурИ помИрним та задовИльним.
Власний стан здоров'-я 47% першокурснишв ощнюють як задовшьний, 26% як гарний та 13% як поганий, 4% як дуже поганий. Приемно, що 60% май-
100

52
-45
29
& quot-3
64
46
Е-4
36
27
^10


? Ж г^





1? О?



*




? 1 курс Шб курс
Рис. 1. Якостг, якими, на думку студентгв, повинен володти викладач ф1зично'-1 культури.
30ГТ 28%
-
25 20 15 10
5
О-
10%

& quot-8%
5% Б%
7%
ГШ
¦1% 1% 1% -1% 1% 1% о о о э

^ ^ ^
О- ^
Рис. 2. Шльтсть студентгв, що бажають приймати участь у спортивних змаганнях
бутшх випускнишв ун! верситету мають задов! льний стан здоров'- я.
75% п'-ятикурсник!в використовують у власно-му житт! та в профес! йн!й д! яльносп знання, вм! ння та навики, що здобули на ф! зкультур!
Бажання приймати участь у змаганнях висло-вили 89% опитаних.
Найб! льш подобаеться студентам сощально-гумапiтарного на заняттях з ф! зкультури наступне:
• рухлив! та групов! !гри-
• змагаиия та естафети-
• веселе сгалкування-
• активний в! дпочинок в! д розумово! д! яльност!-
• ф! зичне наваптаженпя-
• можливють п! дтримувати гарний ф! зичний стан та
бадьорий настр! й-
• особистють викладача, його корисн! поради i став-
лення до студент! в (Рис. 2.) Зовам не подобаеться студентам:
• замала площа роздягальш для к! лькосп студент! в,
що одночасно мають переодягатися-
• заняття в п! двал! або в тир!, стан яких не дозволяе
проводити заняття взагал!-
• в! дсутн!сть душових к! мнат, що не дозволяе дотри-
муватись норм г! г!ени-
• заняття, коли декшька поток! в займаються разом в
одному зал!-
• заняття на подв! р'-! в погану погоду-
• диференцшований зал! к.
Побажаппя студент! в щодо удосконалення ре-ал!зацй'- ф! зичного виховання в педагопчному ушвер-ситет!:
• п! двищити рiзномапiтнiсть вид! в д! яльност! на за-
няттях з ф! зкультури-
• запровадити заняття в басейн! та тренажерному
зал!-
• забезпечити душов! к! мнати та вид! лити роздя-
гальш на факультет!-
• запланувати частину занять обов'- язкових, а части-
ну факультативних.
Висновки:
1. Вщповщ на питання, у яких розкривають постановку фiзичного виховання у ВНЗ з пози-цii студента i з позици викладача. Такий пiдхiд дозволив побачити принциповi ввдмшносп з мотивацiйно-цiльовоi спрямованостi мiж ними, виявити головш протирiччя як джерело основних рушiйних сил процесу фiзичного виховання i по-тiм розробити адекватш педагогiчнi умови, що сприяють розв'-язанню цих протирiч.
2. Нами запропонована модель процесу формуван-ня фiзичноi культури студентiв унiверситету яке полягае: а) у комплекснш дiагностицi Ондиввду-альних психофiзiологiчних i особистюних якос-тей- б) в едносп теоретичноi та практичноi тдго-товки- в) в органiзацii взаемостосуншв викладач — студент в процес фiзкультурно-спортивноi дь яльностi.
3. Результати анкетування показали, що ставлення студенпв до фiзичного виховання можна полш-шити за умов розвитку матерiальноi бази, вдо-сконалення навчального процесу i змюту занять, шдвищення емоцшного рiвня занять.
Перспективи подальшого до^дження стосу-
ються вивчення шших проблем формування моти-
вацiйно цшнюного вщношення студентiв ф0зично1'-
культури.
Лгтература:
1. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии.- М.: & quot-Просвещение"-, 1995.- 230с.
2. Артюшина М. В. Взаемозв'-язок сощально-психолопчних та дидактичних умов групово! навчально! д1яльност студентов: автореф. -К., 2000. — 20с.
3. Байша К. М. Сощально-педагопчш умови морального виховання студенпв у шзнавальнш д1яльносп: автореферат.- К., 2000. — 20с.
4. Каминская И. В. Психофизиологическая адаптация первокурсников к обучению в высшем учебном заведении / И. В. Каминская // Журнал российской ассоциации по спортивной медицине и реабилитации больных и инвалидов. — 2006. — N 2. — С. 22.
5. Рудик П. А. Психология. — М.: ФиС, 1976. — 239 с.
Надшшла до редакцп 18. 06. 2009р.
stas-r@ukr. net
ВИКОРИСТАННЯ 1ГРОВОГО МЕТОДУ В РЕАБ1ШТАЩ1 Д1ТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ ЗОРУ
Статьев С. I., Баришок Т. В. Класичний приватний ушверситет
Анотац1я. Дослiджено вплив використання iгрового методу на рiвень розвитку когнiтивних функцiй та рiвень адаптацi! до навколишнього середовища д1тей дошкiльного вiку (5−6 рокiв) з порушеннями зору. Рiвень! хньо! адаптацй оцiнювався за багатьма показниками р1знома-нiтних тестев та визначень, яю по-пм оброблялись i пiдраховувались у кiнцевi результати дослiдження. Результати дослщження доводять ефективнiсть використання йрового методу у реабшгтаци д1тей з порушенням зору та адаптацй! х до навколишнього середовища. Ключов1 слова: короткозорють, далекозорють, косоокють, гра.
Аннотация. Статьев С. 1., Баришок Т. В. Использование игрового метода в реабилитации детей с нарушением зрения. Исследовано влияния использования игрового метода на уровень развития когнитивных функций и уровень адаптации к окружающей среде детей дошкольного возраста (5−6 лет) с нарушениями зрения. Уровень их адаптации оценивался по многим показателям разнообразных тестов и определений, которые потом обрабатывались и подсчитывались в конечные результаты эксперимента. Результаты исследования доказывают эффективность использования игрового метода в реабилитации детей с нарушением зрения и адаптации их к окружающему миру. Ключевые слова: близорукость, дальнозоркость, косоглазие, игра.
Annotation. Statyev S.I., Baryshok T.V. Use of game method in a rehabilitation of children with violation of vision. Devoted to the investigation of influence of the usage of gaming technique on the level of adaptation to outward things and the level of development of cognitive functions of preschool children (5−6 years old) with visual impairment. The level of their adaptation has valued at many indices of the different tests and definitions, which has worked up and counted up in final results afterwards. The results of investigation shown effectiveness of usage of gaming technique in the process of children with visual impairment and adaptation to outward things. Key words: short-sightedness, long sight, cross-eye, game.
Вступ.
Зорова чутливють дней з порушенням зору характеризуемся нечптастю зображення, пов№нютю — це зумовлюе! х тяжке пристосування до навколишнього середовища. Тому постае проблема адаптацй таких дней до нормального життя i це питання е дуже актуальним на тепершнш час i потребуе розв'-язання. Для його розв'-язання використовують багато рiзно-маштних методiв: лшування дней у лшарнях та ам-булаторно, у рiзноманiтних центрах вщновлення зору з використанням медикаментозного лшування, лазе-ротерапп, курйв реабштацп за допомогою вкатив, фiзичних вправ та ш. [1,2]
У короткозорих дней часпше, н1ж у здорових, зустрiчаються змши опорно-рухового апарата — пору-шення постави, сколюз, плоскостотсть. Це пов'-язане з неправильною позою при читанш, а також швидким стомленням м'-язiв ши! й спини. Порушення постави, у свою чергу, погiршуе стан внутршшх оргаиiв i систем, особливо дихально! й серцево-судинно! Таким чином, юнуе й пряма, i зворотна залежнють мiж фiзичною ак-тивнютю дитини, !! здоров'-ям, з одного боку, i розви-тком короткозоросп, з шшо! сторони. Якщо дитина iз самих раинiх рок1 В багато й рiзноманiтно рухаеться, добре загартована, у не! рiдше виникае короткозорють навiть при спадкоемнiй схилъностi. I, навпаки, у короткозорих д! гей, якщо! х не тренувати, не стежити за! хньою поставою, харчуванням, режимом навчання й вiдпочинку, можуть виникнути рiзнi захворювання й подальше прогресування короткозоростi. 3,4]
Фiзична культура, рухливi при на св1жому повь трi, спорт повинш зайняти важливе мiсце в комплекс заходiв по профiлактицi короткозоросп i И прогресу-ванню, осквдьки фiзичнi вправи сприяють як загаль-ному змiцненню оргаиiзму й активiзацu його функцiй, так i тдвищенню працездатностi очних м'-язiв, змщ-ненню склери ока. 5]
Вивчення впливу систематичних занять ци-клiчними фiзичними вправами (бщ плавання, ходьба на лижах) помiрно! iнтенсивностi в сполученнi з пм-настикою для очей показало, що в людей з коротко-зорiстю середнього ступеня не пльки щдвищуеться
© Статьев С. I., Баришок Т. В., 2009
загальна витривалють, але й значно полшшуеться з! р. Ф! зичн! вправи сприятливо впливають на орган зору д! тей. 7]
Метою ЛФК е забезпечення за допомогою спе-щально! методики ЛФК всеб! чного й повнощнного розвитку дитини з порушенням зору шляхом вщнов-лення й удосконалювання його ф! зичних i психофь зичних здатностей.
Загальн! завдання: а) зм! цнення здоров'-я дней з важкою патолог! ею зору, сприяння гармон! чному фь зичному розвитку й загартовуванню орган! зму- б) ак-тив!зац!я функц! й серцево-судинно! й дихально! систем- в) полшшення функцш опорно-рухового апарата- г) формування й закршленщя правильно! постави: до-сягти автоматизму при виконанн! життево-необх!дних положень i рух! в- д) попередження розвитку сколюзу й плоскостопостц е) оволодшня основними рухови-ми навичками й умшнями. Спец! альн! завдаппя: а) формування в сл! пих необх! дних ум! нь, що вчаться, i навичок самост! йного просторового орiентувапня (орiентуванпя в спортзал!, користування спортивним! нвентарем i адаптовапими поабниками з викорис-таппям збережених алал! затор!в) — б) полiпшенпя кро-вопостачапня тканин ока й м'-язово! системи ока- в) полшшення функц! м'-язово! системи ока- г) розвиток готовносп збережених анал! затор!в до сприйнят-тя навколишшх предмет! в i простору- д) формування життево-необх!дних навичок, що сприяють устшно! соц! ал!зац! д! тей з порушенням зору. [6]
В нашш робот! ми використовували! гровий метод, як зайб корекцй'- та проф! лактики порушення зору, зайб розвитку когн! тивних функцш, тому що гра дае можливють дитиш дошк! льного в! ку в! двол!ктися в! д сторонн! х фактор! в i повн! стю розкрити свш по-тенц!ал.
Робота виконана за планом Класичного приватного ушверситету.
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Мета роботи — вивчення впливу црового методу на р! вень розвитку когштивних функц! й та р! вень адаптацй'- до навколишнього середовища дней до-шк!льного в! ку.
Нами були поставленш наступш завдання до-слвдження: оцiнити початковий piBeHb адаптацп дь тей з порушенням зору до навколишнього середови-ща- запропонувати комплекс реабiлiтацiйних заходiв, спрямованих на адаптащю дiтей з порушенням зору до навколишнього середовища, оцiнити ефективнють запропонованих засобiв фiзичноi реабiлiтацii.
Для досягнення визначених завдань використо-вувались наступнi методи:
1. Аналiз лпературних джерел.
2. Педагогiчнi методи дослвдження (навчання, спостереження, бесiда).
3. Медико-бюлопчш методи дослвдження (ви-значення максимального темпу м'-язових скорочень, швидкосп впрацьовування, швидкiсноi витривалостi та ввдчуття ритму за допомогою тешнг-тесту, ощн-ка образноi пам'-ятi та уваги, оцiнка механiчного запам'-ятовування, оцiнка рiвня сформованостi зоро-воi пам'-ятi).
4. Метод статистичного аналiзу.
Результати дослщження.
Дослвдження проводилось у дошкольному на-вчальному закладi комбiнованого типу № 254 для дь тей з порушенням зору в м. Запорiжжя. У дослвдженш приймало участь 10 дней з порушенням зору. У дней було виявлено так порушення зору: короткозорють, далекозорiсть, косоокють.
Експеримент проводився з листопада 2008 р. по березень 2009 р., на протязi 5 мюящв.
На першому еташ, в листопадi 2008 р., було проведено збiр iнформацii по проблемi адаптацп дi-тей з порушенням зору до навколишнього середови-ща, було пщбрано та сформовано експериментальну групу. Шсля цього ми провели початковi дослщження — тестування для визначення максимального темпу м'-язових скорочень, швидкосп впрацьовування, швидкИсноИ'- витривалостi та ввдчуття ритму за допомогою тетнг-тесту. Також провели дослвдження рiвня сформованостi образноi пам'-ятi та уваги, дослщження механiчного запам'-ятовування, ощнку рiвня сфор-мованостi зоровоi пам'-яп.
На другому етапi, з грудня 2008 р. по лютий 2009 р., ми проводили реабштацшш заходи з диъми експериментальноi групи — проводились рiзнома-нiтнi iгри для розвитку когнiтивних функцiй, лжар-офтальмолог проводив з дiтьми гiмнастику для очей. Також дни експерименталъноi групи займалися за за-гальною програмою фiзичного виховання в дошкшь-ному навчальному закладi. Для експериментальноi групи було адаптовано та проведено багато рiзнома-нiтних iгор, якИ допомагають адаптуватися дитинi з порушенням зору до навколишнього середовища, яш розвивають ii когнiтивнi функцп та дають можливiсть спокойно почуватися в середовищi здорових однолп-кiв. Всi щ iгри проводились три рази на тиждень ви-хователями на заняттях, пiд час пауз. 1гри шдбирали-ся i мiнялися згiдно з постановлених задач. 1нвентар знаходився у кабшеп тифлопедагога i приносився у групу пвд час занять.
На третьому етапi, у березнi 2009 р., ми провели повторне обстеження дослвджуваних показнишв.
На четвертому еташ, у березш 2009 р., була проведена статистична обробка отриманих даних, !х аналiз.
Результати дослщження ощнки когнпивних функцш дослвдженого контингенту дггей представлено у табл. 1.
З представлених результапв дослвдження чи-ко видно, що ва показники збшьшились тсля вико-ристання реабiлiтацiйних заход1 В. Середнш результат тесту на образну пам'-ять та увагу збiльшився до 4,5±0,24 бала i наблизився до максимального результату в 5 балiв, хоча прирют результату е недостовiр-ним (Р& gt-0,05). Середнiй результат тесту на мехашчне запам'-ятовування також збшьшився до 4,8±0,31бала, i хоча до максимуму (10 балiв) наближення незначне, але прирют результату е достовiрним (Р& lt-0,05). Се-реднiй результат тесту на зорову пам'-ять збшьшився до 4,0±0,22 бала i наблизився до максимального по-казника (5 балiв), прирiст результату е достовiрним (Р& lt-0,05).
Результати тепiнг-тесту представленi у табл. 2.
Судячи з результатiв, наведених у таблиц 2. можна зробити висновок, що запропоноваш реабь лиацшш заходи позитивно вплинули на дней з порушенням зору у сферi визначення максимального темпу м'-язових скорочень, швидкосп впрацьовування, швидкюно! витривалосп та ввдчуття ритму. Так, у дней експериментально! групи середнш показник максимального темпу м'-язових скорочень шдвищив-ся до 14,0±0,35 балiв, i хоча вiн в два рази менший за норму (25 балiв), прирют показника е достовiрний (Р& lt-0,05). Середнiй показник швидкюно! витривалосп зрю до 9,8±0,26 бала i його прирiст також е достовiр-ним (Р& lt-0,05). Середнiй показник ввдчуття ритму зрiс до 7,23±0,26 бала, але прирют результату е недосто-вiрним (Р& gt-0,05).
Висновки.
1. Ми проаналiзували стан проблеми адаптацп да-тей з порушенням зору в методичнш лiтературi i дiйшли висновку, що на теперiшнiй час ця проблема е дуже актуальною i потребуе якнайшвид-шого розв'-язання, бо дiтям з порушенням зору дуже важко пристосовуватись до життя. Зорова чутливiсть дiтей з порушенням зору характеризуемся нечiткiстю зображення, повiльнiстю — це зумовлюе! х тяжке пристосування до навколишнього середовища. Ми провели дослщження i оцiнили рiвень адаптацiйних можливостей дней з порушенням зору з результапв якого видно, що образна пам'-ять та увага у дпей з порушенням зору розвинена слабо (4,1±0,43 бали), при максимальному показнику в 5 балiв, мехашчне запам'-ятовування i зорова пам'-ять також знахо-дяться на низькому рiвнi розвитку (3,7±0,27 бала та 2,3±0,22 бала ввдповвдно), при максимальному показнику в 10 балiв та 5 балiв. З результатiв початкових дослвджень видно, що максимальний темп м'-язових скорочень знаходиться на низь-кому рiвнi розвитку у дiтей експериментально! групи (12±0,27 балiв) при показнику норми в 25 бал1 В. Швидкiсна витривалють у три рази менша
Таблиця 1 Результати оцтки когнтивних функцш
Показник До експерименту, М ± m Шсля експерименту, М ± m Р (t розрах.) Показник норми
Образна пам'-ять та увага, бали 4,1 ± 0,43 4,5± 0,24 & gt-0,05 (0,817) 5
Мехатчне запам'-ятовувания, бали 3,7 ± 0,27 4,8± 0,31 & lt-0,05 (2,675) 10
Зорова пам'-ять, бали 2,3 ± 0,22 4,0± 0,22 & lt-0,05 (5,376) 5
Таблиця 2 Середт результати тепiнг-тесту
Показник До експерименту, М ± m Шсля експерименту, М ± m Р (t розрах.) Показник норми
Максимальний темп м'-язових скорочень, рази 12± 0,27 14,0± 0,35 & lt- 0,05 (3,692) 25−30
Швидк! сна витривалють, рази 8,4± 0,23 9,8± 0,26 & lt- 0,05 (3,984) 25−30
В! дчуття ритму, рази 6,31± 0,17 7,23± 0,26 & gt-0,05 (2,835) 12−15
за норму — 8,4±0,23бала, при норм! в 25 бал! в. Ввдчуття ритму також погано розвинено у дней, що мають порушення зору (6,31±0,17 бала).
2. П! сля оц! нки початкового р! вня адаптац! д! тей з порушенням зору до навколишнього середовища та анал! зу результат! в, було запропоновано ви-користовувати рiзномапiтнi! гри для покращення когн! тивних функц! й та стан зорового алал! зато-ра дитини. Ц! при позитивно впливали на розвиток пам'-ят!, уваги, запам'-ятовуванпя.
3. Шсля проведення реаб! л!тац!йних заход! в було проведено повторне обстеження досл! джуваних показник! в. З анал! зу результат! в яких видно, що ва показники, що тестувалися, збшьшились п! сля реаб! л!тац!йних заход! в, i хоча не по вйх показниках спостер! гаеться в! рог!дний прир! ст результату (образна пам'-ять та увага, показник в! дчуття ритму), можемо констатувати позитивну тенденц! ю до покращення результапв. Таким чином, можемо зробити висновок, що запропонова-
stasstatiev@mail. ru
т реабiлiтацiйнi заходи, у виглядi iгор, позитивно впливають на адаптацiю дiтей з порушенням зору до навколишнього середовища. В подальшому плануеться дослiдити вплив спещально пiдiбраиих iгор на стан зорового анал1за-тору у дiтей з порушеннями зору.
Литература.
1. Григорьева Л. П. Роль перцептивного обучения в преодолении последствий зрительной депривации у детей с низким зрением // Физиология человека. — 1996. — Т. 22, № 5. — С. 85−91.
2. Дети с глубокими нарушениями зрения / Под ред. М.И. Земцо-вой, А. И. Каплан, М. С. Певзнер.- М.: Педагогика, 1976. — 230с.
3. Ермаков В. П., Якунин Г. А. Развитие, обучение и воспитание детей с нарушениями зрения. — М.: Просвещение, 1990. — 222 с.
4. Маллаев Д. М. Игры для слепых и слабовидящих. — М., 1992.
— 148с.
5. Солнцева Л. И. Введение в тифлопсихологию раннего, дошкольного и школьного возраста. — М.: Полиграф-Сервис, 1997. — 121 с.
6. Сорокин В. М. Особенности воображения слепых и слабовидящих // Воспитание и обучение слепых и слабовидящих. — Л.: Педагогика, 1982. — С. 43−56.
7. Хаксли О. Как вернуть зрение // Перевод с англ. — М., 1997.
— 189с.
Надшшла до редакци 18. 06. 2009р.
ОПТИМАЛЬНЕ НАПОВНЕННЯ ЗМ1СТУ ЕЛЕКТИВНОГО КОМПОНЕНТУ НАВЧАЛЬНО1 ПРОГРАМИ З Ф1ЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТ1 В Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ З
ВИКОРИСТАННЯМ ЗАСОБ1 В ФУТБОЛУ
Сухобок О. Ю.
Глух! вський державний педагогiчний yHIBepcHTeT IMeHI Олександра Довженка
Анотацiя. Розглянуто особливост розробки i використання змкту елективного компоненту навчально! програми з ф1зичного виховання для студен™ вищих навчальних закладiв спецiальностi «1нформатика& quot- на основi спортивно! гри футбол. Проаналiзовано спецiальнy лгтературу щодо розробки i формування змкту елективного компоненту навчальних програм з фiзичного виховання стyдентiв фiзико-математичних спещальностей. Зробленi висновки, наданi практичнi рекомендацп до застосування експериментально! навчально! програми з фiзичного виховання стyдентiв першого курсу спецiальностi «1нформатика& quot- з прюритетним використанням засобiв футболу. Ключов1 слова: навчальна програма, змiст, футбол.
Аннотация. Сухобок О. Ю. Оптимальное наполнение содержания элективного компонента учебной программы по физическому воспитанию студентов физико-математических специальностей с использованием средств футбола. Рассмотрены особенности составления и использования учебной программы по физическому воспитанию для студентов высших учебных заведений специальности «Информатика» на основе спортивной игры футбол. Проанализировано специальную литературу, которая касается составления и формирования содержания элективного компонента учебных программ по физическому воспитанию студентов физико-математических специальностей. Сделаны выводы, даны практические рекомендации по составлению экспериментальной учебной программы по физическому воспитанию для студентов первого курса специальности «Информатика» с приоритетным использованием средств футбола. Ключевые слова: учебная программа, содержание, футбол.
Annotation. Sukhobok O.Y. Optimum filling of maintenance of elective component of educational programme on physical training for students of mathematical and physical specialities in High Educational Schools using football means. The article is about peculiarities of elaboration and utilization of education programme on physical training for students of Higher Educational Schools of mathematical specialities based on football, taken info consideration some physical faculties of the students. The author analised some special literature as for working out and forming of maintenance of elective component of educational programme on physical training for students of mathematical and physical specialities. We can read some conclusions and practical recommendations as for compiling of experimental educational programme on physical training for the first-year students, using football means. Keywords: curriculum, contents, football.
Вступ.
Анал! з науково-методично! лггератури i дисертацшних дослщжень виявив наявнють навчальних програм, як! розроблеш на основ! спортивно! спещал! защ!: баскетболу (Ж.О. Цимбалюк, А.1. Драчук, С. С. Шутова, А.С. Ровний), атлетично! пмнастики (Е.В. Алешин, В.П. Бережной), гандболу (О. Циганок, А. М. Соловей, В. С. Абрамов, М.М. Жуков), поеднаиия легко! атлетики з! спортивними! грами (1.Ю. Юсупов, Г. В. Вафаев, В. Е. Андр! алов), боротьби (Ю.В. Сокольський). Проте, серед цих навчальних програм ввдсутш так!, що розроблеш на основ! спортивно! гри футбол, засоби яко! можуть бути використаш для розвитку професшно важливих якостей та зд! бностей студент! в спещальносп & quot-1нформатика"-.
У змюп навчально! програми з ф! зичного виховання для студент! в вищих навчальних заклащв Укра! ни III-IV р! вшв акредитацп (2003 р.) грунтовно розкрип ва види шдготовки базового компоненту [8]. Елективний компонент дано! програми рекомендуеться наповнювати змютом професшно-прикладного характеру зпдно вимог квал! ф!кацшно! характеристики спещальносп обрано! студентом [2]. Для цього цей зм! ст потр! бно розробити i науково обгрунтувати.
Робота виконана за планом НДР Глух! вського державного педагопчного ушверситету! меш Олександра Довженка.
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Мета статтi: теоретично обгрунтувати змют елективного компоненту експериментально! навчаль-но! програми з ф! зичного виховання студенпв спещальносп & quot-1нформатика"- з прюритетним використанням засоб! в футболу.
У вщповщносп з метою досладження були ви-значет так! завдання: © Сухобок О. Ю., 2009
1. Проаналiзувати спещальну лгтературу щодо реал! зацп навчальних програм з фГзичного виховання студенпв вищих навчальних закладiв (ВНЗ).
2. Визначити змют елективного компоненту навчально! програми студенпв спещальносп '-Информатика& quot-.
Результати дослвдження. В навчально-виховному процеа з фГзичного виховання багато викладачiв часто використовують вправи з футболу, але в якосп додаткового засобу фь зичного виховання. У навчальнш програмi з фГзичного виховання, яка розроблена нами для студента спещальносп & quot-1нформатика"-, футбол використовуеться не ешзодично, як додатковий засiб, а як основний зайб розвитку професшно важливих якостей. До того ж до-цшьно зберегти наступнiсть у навчальних програмах з фГзичного виховання в системГ освгти. У 2001 рощ мГж Мiнiстерством освгга Г науки Укра! ни та Федера-щею футболу Укра! ни був заключений договГр, зггдно якого в загальноосви'-шх школах був впроваджений 3-й урок фГзично! культури — урок футболу, у 2008 рощ цей договГр було пролонговано [8].
Мета елективного компоненту нашо! експери-ментально! програми з фГзичного виховання — забезпе-чити належний рГвень ППФП студента спещальносп & quot-1нформатика"-, переважно засобами футболу[3].
Основними завданнями цього роздГлу програ-
ми е:
1. Забезпечити належний рГвень засвоення теоретич-
них знань для усшшно! навчально-тренувально! та змагально! д! яльносп.
2. Сформувати стшкий штерес у студента до занять
футболом.
3. Сприяти розвитку та удосконаленню професшно
важливих якостей Г здГбностей спещалюта необ-хгдних у майбутнш профеййнш дгяльносп.
4. Забезпечити належний рГвень розвитку рухових
якостей, функцюнальних можливостей систем органiзму для усшшно! здачi нормативних та за-лiкових вимог по технiчнiй та фiзичнiй пiдготовцi з футболу.
При формуванш змiсту елективного компоненту навчально! програми з фiзичного виховання для студентiв спецiальностi & quot-1нформатика"- ми керувалися такими принципами: принцип свщомосп й активнос-тi, який забезпечуе формування стiйкого iнтересу до мети i завдань занять (творче ставлення, iнiцiатива та самостiйнiсть), принцип наочносп (демонстрацiя вправ викладачем, студентом, використання таблиць, рисунков, дiаграм, навчальних карток, перегляд на-вчальних програм та футбольних магав), принцип систематичностi забезпечуе послщовшсть, зв'-язки мiж новим i вивченим матерiалом, часовi параметри, принцип доступносп i ОндиводуалОзацп (диференцшо-ване та особистiсно-орiентоване навчання), принцип мщносп та прогресування (поступове, хвилеподiбне, наближене до максимального, збiльшення наванта-жень). Також ми керувалися такими специфiчними принципами спортивно! подготовки: принцип спеща-лiзацi!, який передбачае використання до 80% вправ з м'-ячем, принцип рiзнобiчностi, який реалiзуеться через фiзичну, тактичну, технiчну, психологiчну, мето-дичну та теоретичну пiдготовку[6,7].
Елективний компонент програми складаеться з таких роздшв (табл. № 1): теоретична тдготовка, загальна фiзична пiдготовка, спецiальна фiзична подготовка, технiчна пiдготовка, тактична тдготовка, методична подготовка, психолопчна подготовка, контроль (нормативт та залiковi тести з футболу), участь у змаганнях, вiдновлювальнi заходи. Вс щ роздши програми, на нашу думку, сприятимуть тдвищенню рОвня ППФП студенпв спещальносп & quot-1нформатика"-.
Загальна фОзична подготовка виршуе задачу всебОчного виховання фОзичних здОбностей, тдвищен-ня загально! працездатностг Мета спещально! фОзич-но! пОдготовки — розвиток та вдосконалення фОзичних якостей О функцюнальних можливостей, специфОчних для футболюта, а також розвиток та удосконалення професшно важливих якостей та здОбностей студента спещальносп & quot-1нформатика"-. Техтчна тдготовка включае в себе техтку пересувань, техтку володшня м'-ячем та техтку гри воротаря. Тактична тдготовка передбачае шдиводуальш, груповО та командно ди з м'-ячем та без м'-яча, в захисп та нападО [7].
Теоретична подготовка складаеться з курсу лек-цш та беад основний матерОал яких пов'-язаний з спе-цифшэю футболу (ютор1я розвитку та сучасний стан футболу в Укра! ш, вплив засобОв футболу на оргашзм людини, його мюце у ППФП студента, ппена, режим та харчування, лшарський контроль та самоконтроль О т.д.)[4,7,10]. Методична тдготовка передбачае оволо-дшня студентами методикою проведення подготовчо! частини практичного заняття. Психолопчна подготовка забезпечуе формування специфОчних психОчних властивостей (оперативность у прийнятп ршень, спостережливють, кмиливють, емоцшна стшшсть, продуктивнОсть та аналггичшсть мислення, пам'-ять, О т.д.), вихованню морально-вольових якостей, розвитку емоцшно! стшкосп до рОзних психогенних зо-вшшшх та внутршшх чиннишв.
Комплексний контроль передбачае застосу-вання методОв педагопчного та медико-бюлопчного контролю.
На початковому еташ основною метою учасп у змаганнях е контроль за ефектившстю навчально-виховного процесу, що минув, набуття змагального досвщу, тдвищення емоцшно! насиченосп процесу подготовки.
Таблиця 1
Посеместровий розподт змюту елективного компоненту експериментальног навчальног програми з фгзичного виховання для студентiв 1-го курсу спецiальностi «1нформатика& quot-
Змют елективного компоненту I семестр II семестр
Обов'-язковО шдиводуальш Обов'-язковО Ондивщуальш
1. Теоретична подготовка 2. Загальна фОзична пОдготовка 6 — 2 —
8 6 7 5
3. Спещальна фОзична пОдготовка 4 4 6 7
4. Методична тдготовка — - 2 —
5. Техшчна подготовка 6 8 11 6
6. Тактична тдготовка 5 2 3 6
7. Психолопчна подготовка 4 2 2 6
8. Контроль 4 — 4 —
9. Участь у змаганнях 10. Вщновлю вальт заходи За спецОал ьним планом 14
РАЗОМ 37 22 37 44
Роздш програми & quot-Вщновлювальш засоби& quot- включае педагопчш засоби вiдновленпя (рац!ональна побудова практичних занять, застосування р! знома-н!тних засоб! в i метод! в, рац! ональна посл! довн!сть вправ, чергування навантажень за спрямуванням, адекватш! нтервали в! дпочинку, дн! проф! лактичного в! дпочинку), медико-б!олог!чн! (рац!ональний розпо-рядок дня, збалансоване харчування, спещал! зоване харчуваппя, сауна, масаж) та психолог! чн! засоби в! д-новленпя (створення позитивного емоц! йного фону заняття, формування значущих мотивувань та спри-ятливого ставлення до занять, переключення уваги, думок, самозаспокоення, самоп! дбадьорення, самона-кази, аутогенне тренування).
Тижневий обсяг навчального матер! алу для студенпв 1-ого курсу становить 6 годин [9]. Для ре-ал!заци базового компоненту в! дводиться дв! години на тиждень, щоб забезпечити мшмальний р! вень ф! з-культурно! осв! ти. Для виршення основних завдань елективного компоненту пропонуеться чотири години на тиждень (2 год. обов'-язков! + 2 год. !ндив!дуальш). В розроблен! й експериментальнш програм! передба-чено проведення вйх занять (кр!м лекц! йного курсу) на вщкритих майданчиках.
Основними формами занять е лекци (бес!ди) -8 год., практичш заняття — 66 год., шдиввдуальш заняття — 66 год. (табл. № 1).
Реал! зац!я зм! сту елективного компоненту пе-редбачае удосконалення вйх вид! в п! дготовки студента [1, 3].
Висновки:
1. Анал! з спец! ально! л! тератури виявив ввдсутшсть
програм ППФП студент! в на основ! спортивно! гри футбол.
2. Формування зм! сту елективного компоненту на-
вчально! програми з ф! зичного виховання студенпв ф! зико-математичних спец! альностей вимагае
розробки спещального зм! сту, метод! в, засоб! в i форм занять ф! зичними вправами.
Подальше дослщження передбачае апробац! ю зм! сту елективного компоненту навчально! програми студенпв спещальносп «1нформатика& quot- з прюритет-
ним використанням вправ з футболу.
Л! тература.
1. Державн! вимоги до павчальпих програм з фоичного виховання в систем! осв! ти. Наказ Мш! стерства осв! ти Украiпи в! д 25. 05. 98, № 188.
2. Драчук А.1. Оптим! зац!я ф! зичного виховання студенив вищих закладав осв! тимантрного проф! лю: Дис… канд. наук з ф! з. вих. ! спорту: 24. 00. 02 /Вшницький державний пецагог! чпий ушверситет. — Вшниця, 2001. — 198 с.
3. Коз! броцький С.П., 1ванова Г. е. Програм^-методичт засади ф! зичного виховання студен™ вищих навчальних закладав III
— IV р! вшв акредитаци: Теор! я, методика, практика: Методичн! рекомендаци для зав! дувач!в та викладач! в кафедр ф! зичного виховання ВНЗ Украiпи. — Луцьк: ЛДТУ, 2002. — 122 с.
4. Комплексна ц! льова програма розвитку футболу в Украш! на 2003−2008 роки.
5. Пивень Н. И. Психолого-педагогические аспекты деятельност-ного подхода к решению проблем физической подготовки сту-цепческой молодежи // Концепщя розвитку галуз! ф! зичного виховання ! спорту в Украш! Зб! рник наукових праць. — Р! вне: «Л!ста». — 1999. — с. 254−256.
6. Кривець 1.Г. Теоретичне обГруптуваппя та оргашзацшне впро-вадження професшно ор^^овано! психофоично! шдаотовки студен™ // Педагог! ка, психолог! я та медико-бюлопчш про-блеми ф! зичного виховання ! спорту: Зб. наук. пр. п! д ред. ермакова С.С. — Харк! в: ХДАДМ (ХХП1), 2001. — № 14. — С. 19−25.
7. Наскалов В. М. Научные основы составления программы ППФП студентов вузов. // Теория и практика физической культуры. — 1991. — № 6. — С. 26.
8. Соломонко В. В., Лисенчук Г. А., Соломонко О. В. Футбол: Шдручник для студен™ ВУЗ! в ф! зичного виховання ! спорту.
— К.: Ол! мп!йська л! тература. 1997. — 287 с.
9. Сурк! с Г. М., Кремень В. Г., Цибух В.1., Блаттер Й. С. Догов! р про сшвробггаицтво м! ж Федерац! ею футболу Украiпи та Мшютерством осв! ти ! науки Украши в! д 24. 03. 01 м. Ки! в.
10. Ф! зичне виховання. Навчальна програма для вищих навчальних закладав Украiпи I-II, III-IV р! вшв акредитаци. — Ки! в, 2003.
11. Футбол. Навчальна програма для дитячо-юнацьких шк! л, спещалоованих дитячо-юнацьких шк! л ол! мп!йського резерву
— Ки! в, 1995. -109с.
Надайшла до редакцп 18. 06. 2009р.
olegbest2007@yandex. ru
ОГЛЯД НАУКОВО-ДОСЛ1ДНИХ МЕТОД1 В I МЕТОД1К ВИВЧЕННЯ ТЕХН1КО-ТАКТИЧНО1
Д1ЯЛЬНОСТ1 В БАСКЕТБОЛ1
Сушко Р. О.
Нацiональний унiверситет фiзичного виховання i спорту Укра! ни (Ки!в)
Анотащя. Дослiдження присвячене узагальненню науково-дослiдних мсщщв i методик вивчення техшко-тактично! дiяльностi в баскет-болi (на прикладi змагально! та навчально-тренувально! дiяльностi квалiфiкованиx баскeтболiсток). Це дозволить значною мiрою оптимь зувати процеси змагально! дiяльностi та багаторiчно! пiдготовки, виокремити найбшьш значущi компоненти тexнiко-тактично! дiяльностi, яю безпосередньо дeтeрмiнують !! рeзультативнiсть та ефектившсть. Ключов1 слова: баскетбол, квалiфiкацiя, методи, методики, огляд.
Аннотация. Сушко Р. А. Обзор научно-исследовательских методов и методик изучения технико-тактической деятельности в баскетболе. Исследование посвящено обобщению научно-исследовательских методов и методик изучения технико-тактической деятельности в баскетболе (на примере соревновательной и учебно-тренировочной деятельности квалифицированных баскетболисток). Это позволит в значительной степени оптимизировать процессы соревновательной деятельности и многолетней подготовки, выделить наиболее значимые компоненты технико-тактической деятельности, которые непосредственно детерминируют ее результативность и эффективность. Ключевые слова: баскетбол, квалификация, методы, методики, обзор.
Annotation. Sushko R.A. Review of research methods and conclusions of study of technical-tactical activity in basketball. Research is devoted to generalization of research methods and methods of study of technical-tactical activity in basketball (on the example of competition and study-training activity of skilled basketball-players). It will allow largely to optimize the processes of competition activity and longterm preparation, to select the most meaningful components of technical-tactical activity, which directly provide its effectiveness and efficiency. Keywords: basketball, qualification, methods, conclusions, review.
Вступ.
Загальний обсяг наукових О методичних робОт якО узагальнюють проблематику командних спортив-них Огор, або розглядають! х окремо (баскетбол, волейбол, гандбол, футбол) в системО багаторОчно! пОдготовки квалОфОкованих спортсменОв постОйно зростае. Однак деякО принципово важливО питання потребують подальшо! розробки О вдосконалення. Завдяки цьому, виникае потреба у певнОй корекцО! методологОчних шдходОв до вибору напрямОв наукових дослщжень, методичного вОдбору та узагальнення найбОльш важ-ливих даних для користування в процесО багаторОчно! пОдготовки О змагальнОй дОяльностО квалОфОкованих спортсменОв.
Техшко--тактична дояльшсть е одним з провОдних компонентОв змагально! та навчально-тренувально! дОяльностО в командних спортивних Ограх взагалО та в баскетболО зокрема. ТехнОко-тактична дОяльнОсть орга-шчно поеднуе системи спортивних змагань О тдготов-ки спортсменОв. СпОльними рисами е наступнО:
— шдивОдуальш техшко-тактичш ди пОд час офь цшно! або учбово! гри-
— груповО техшко--тактичш взаемодп тд час офОцОйно! або учбово! гри-
— команднО технОко-тактичнО взаемодО! пОд час офОцОйно! або учбово! гри.
У зв'-язку з цим констатуемо, що узагальнення науково-дослОдних методОв О методик вивчення струк-тури О особливостей техшко-тактично! дояльносп в баскетболО дозволить значною мОрою оптимОзувати процеси змагально! дОяльностО та пОдготовки квалОфО-кованих спортсменОв, виокремити найбОльш значущО компоненти, яш безпосередньо детермОнують результативнОсть та ефективнОсть змагань О тренувань квалО-фОкованих баскетболОсток.
ПрофесОйно важливО для командних спортив-них Огор напрями дослОджень оприлюднеш в роботах [1,2,3,4,5], якО мають узагальнюючий характер, або вузько! проблематики, яка стосуеться окремих осо-бливостей пОдготовки О змагально! дОяльностО в конкретному видО спортивних Огор — баскетболО [6,7,8]. АналОз наукових напрямОв Зведеного плану науково-
дослОдних робОт у сферО фОзично! культури О спорту на 2006−2010 роки Мшютерства ам'-!, молодО та спорту Укра! ни на 2006 — 2010 роки [9] О дисертацш на здо-буття наукового ступеня кандидата або доктора наук з фОзичного виховання О спорту, якО захищенО в остан-ш роки [10], сводишь про наявнОсть певно! тенденци — переважна бОльшОсть наукових напрямОв присвяче-на саме проблемам рОзнобОчних аспектОв пОдготовки спортсменОв рОзного вОку, статО, квалОфОкацО!, Огрово! (спортивно!) спецОалОзацО! — до 80%. Це сшввщно-шення, певною мОрою, формуеться за рахунок вОдно-шення об'-емОв навчально-тренувально! дОяльностО до змагально! дояльносп в системО багаторОчно! подготовки. В командних спортивних Ограх це водношення становить орОентовно 70 — 80% в залежностО вОд плану пОдготовки команд О календаря офОцОйних змагань. Проте, механОчний перенос, цОе! практики на методо-логОю обрання напрямОв наукових дослОджень в галузО фОзичного виховання О спорту викликае певнО сумнОви внаслОдок принципово рОзно! значущостО чинникОв навчально-тренувально! та змагально! дОяльностО.
Змагальна дОяльнОсть е стрижневим моментом спорту. Результат змагально! дОяльностО в спортО ви-щих досягнень дослОдники цОе! проблематики розгля-дають в якостО системостворюючого чинника теорО! та методики пОдготовки О змагально! дОяльностО спортсменОв [11,12,13,14]. КрОм цього, аналОтико-синтетичнО подходи до вивчення теоретико-методичних засад те-орО! спорту, яка складаеться з чинникОв спортивного тренування, змагально! дОяльностО, позатренувальних О позазмагальних факторОв, дозволяють сформулюва-ти положения про бшьш високий яшсний стутнь по-няття «змагальна дОяльшсть» у вщношент до поняття «навчально-тренувальна дояльшсть».
Чинники навчально-тренувально! дОяльностО е складовими частинами змагально! дояльностО за рОзними напрямами подготовки: загально! та спещально! фОзично!, технОко-тактично!, психолопчно!, Онтегрально! та Он. Проте, мехашчна сума чиннишв спортивного тренування не повшстю вОддзеркалюе сутностО змагально! дшльносп — синтетичнО та системно подходи до вивчення феномену змагально! да-
© Сушко Р. О., 2009
яльност! дозволяють стверджувати, що вона мае, шший, б! льш високий р! вень функцюнування, притаманний б! льш складним системам. Чинники навчально-тренувально! д! яльност! на засадах сис-темних п! дход!в породжують! нший як! сний результат н! ж !х проста мехашчна складова. Ця нова як! сть, б! льш високого р! вня функцiонуванпя, вищого! ерар-х!чного р! вня, i е змагальною дгяльнютю.
Проблема узагальнення науково-досл!дних ме-тод!в i методик вивчення техшко-тактично! д! яльност! в баскетбол! (на приклад! квал^кованих спортсменок) ще не порушувалась в сучасн! й науковш i мето-дичн!й л! тератур!
Досладження виконано зг! дно плану науково-досл!дно! роботи кафедри спортивних! гор Нацю-нального ун! верситету ф! зичного виховання i спорту Укра! ни (м. Ки! в). Напрям досладження в! дпов!дае тематиц! Зведеного плану науково-дослщних роб! т у сфер! ф! зично! культури i спорту на 2006−2010 роки за напрямом: II. & quot-Методолопчш та оргашзацшно-методичн! основи рацюнально! п! дготовки& quot-, узагаль-нена тема 2.1 & quot-Побудова процесу п! дготовки спортс-мешв у р! зних структурних утвореннях& quot-, основна тема 2.1.3 & quot-П!двищення ефективност! тренувального процесу та змагально! д! яльност! спортсмешв високо! квал! ф!каци у спортивних црах& quot-[9].
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Метою даного досладження е узагальнення науково-досл!дних метод! в i методик, як! застосову-ються в процес! вивчення техшко-тактично! д! яльнос-п квал^кованих баскетбол! сток.
Результати досл1дження.
Для виршення мети дослiдженпя використа-ний комплекс педагопчних метод! в досладження в по-еднапнi з методами теоретичного i статистичного ана-л!зу. В цшому комплекс, що використаний, включав наступш методи: атл! з i узагальнення лггературних даних, виявлення! снуючих концепцш i п! дход!в до рь шення сформульовано! проблеми. Узагальнення здш-снювалось на засадах анал! зу л! тературних джерел.
Аналгз науково-методично'-1 лтератури. Вивче-но i узагальнено л! тературн! дан!, що представляють науково-практичний !нтерес у зв'-язку з проблематикою, яка стосуеться техшко-тактично! дгяльносп в баскетбол! Основну увагу акцентовапо на виявленн! особливостей! ерарх!чно! структури техн! ко-тактично! д! яльност!, ii зм! стовним компонентам, а також специ-ф!ц! найб! льш важливих чинник! в управлшня (моделю-ваппя, прогнозуваппя, оц! нки, анал! зу та! нтерпретац! параметр! в, контролю i корекци) в систем! багатор! ч-но! п! дготовки i змагально! даяльносп тал^коватах спортсменок у баскетбол!
Проведений анал! з науково-методично! лггерату-ри, присвячено! питаииям техпiко-тактично! д! яльност! як пров! дного компоненту навчально-тренувально! та змагально! д! яльност! Вивчеш та проапал!3Oваш лгге-ратурн! джерела, в яких розглядаються методолог! чн! особливост! розробки та використовування моделей i модельних характеристик в систем! шдготовки ква-л!ф!кованих баскетбол! сток, а також спортивна литература, яка висвилюе досв! д роботи в цьому напрям!
тренер! в-практик!в i фах! вц!в галуз! ол! мпшського i профес! йного спорту.
Використання даного методу дозволило вивчи-ти стан проблеми, сформулювати мету i задач! досл!-дження, визначити комплекс метода дослвдженля.
Специф! чними особливостями орган! зац! та проведення науково-дослщно! роботи в командних спортивних! грах е в! дм!нн!сть контингенту випро-буваних за в! ком, провою спещал! защею, р! внем спортивно! майстерност!, що ускладнюе формуван-ня велико! виб! рки. Окр! м цього, р! зн! базов! умови навчально-тренувальних занять i системи змагально! д! яльност!, значний рух контингенту i психолопчний тиск вбол! вальник!в п! д офщшних! гор складають значн! складнощ! у виявленн! об'-ективно! характеристики процесу дослщження. Це сприяе пошуку ме-тод!в i засоб! в, як! забезпечують найбшьш рац! ональ-не проведення дослщжень i отримання достов! рних результат! в.
Педагогiчнi методи i методики. Педагогiчнi спо-стереження. Метод педагопчного спостереження використаний для визначення характерних властивостей i особливостей структури техшко--тактично! д! яльнос-т! у квалiфiковапих спортсменок, що спещал! зуються в баскетбол!, та полягае в укладанш плану педагопчного спостереження i його подальшш реал! заци. За допомогою педагог! чного експерименту визначено ефективнють нових п! дход!в i методик, що вводиться в процес формування й вдосконалення спортивно! майстерност! та змагально! дгяльносп в баскетбол! В результат! застосуваиия цього методу обгрунтовано найб! льш важлив! чинники, як! стосуються питань управлiнпя техшко-тактично! дгяльносп, як! дають позитивний сумарний ефект — оц! нку, анал! з, штер-претац!ю показник! в техн! ко-тактично! д! яльност!, моделювання i контроль цих показник! в протягом навчально-тренувально! та змагально! д! яльност!
Аналiз nараметрiв техтко-тактичног дiяль-
ностi.
Обстеження параметр! в техн! ко-тактично! д!-яльност! здшснювалися з використаппям в! деозапису, диктофонного запису i хронометра^ з подальшою обробкою даних i визначенням командних, групових i! ндив!дуальних показник! в. При обробц! дан! заноси-лися в спещальш бланки, форма яких визначена фе-дерац!ею баскетболу Укра! ни або ФША для реестра-ц! показник! в техшко-тактично! дгяльносп п! д час оф! ц!йних змагань. Дан! методики дозволили виявити активнють, ефективн! сть i структурн! характеристики виконання техшко-тактичних прийом! в (загальна к! льк!сть, питома вага основних компонент! в, !х ефек-тивн!сть i результативн! сть), так i характеристики ру-хово! активносп спортсменок шляхом ф! ксацй об'-ему i штенсивносп! х перем! щень п! д час гри. Педагог! ч-н! спостереження та реестрац! я показник! в техн! ко-тактично! д! яльност! проводилися в ход! оф! ц!йних змагань чемтонату Укра! ни, розиграшу европейських кубкових турн! р!в, !гор нац! ональних зб! рних команд з црових вид! в спорту на чемтонатах св! ту та европи. Кр! м цього, для реестрац! та штерпретаци показник! в техпiко-тактично! д! яльност! застосувались комплекси
комп'-ютерних програми «Data basket» i «Баскет-98» як широко використовуються в якост офiцiйниx статис-тичних комп'-ютерних програм органiзаторами i персоналом вОдповОдних чeмпiонатiв кра! ни, ?вропи та свггу, европейських кубкових турнiрiв.
Педагоггчний експеримент констатуючо'-1 (контролюючог) спрямованостг. Порiвняльна пере-вiрка eмпiричниx характеристик системи подготовки i змагально!'- дОяльносп ж1ночих баскетбольних команд проводилася в реальних умовах спортивно! практики для виявлення i обгрунтовування найбОльш ефективно! структури техшко--тактично! дОяльносп квалОфиюваних баскетболюток.
Експериментальна перевОрка характеристик структури i змюту техшко-тактично! дОяльносп ква-лОфОкованих баскетболюток до певно! мОри ввдповОда-ла сутност педагопчного експерименту констатуючо! (контролюючо!) спрямованосп, який проводився на базО кращих ж1ночих баскетбольних команд Укра! ни та нацюнальною збОрною командою Укра! ни для вивчення! х показнишв техшко-тактично! дОяльносп без втручання дослОдника в процеси подготовки i змагально! дОяльностО
Констатуючий педагопчний експеримент проведений для перевОрки ди того або шшого вОдомого чинника, методики подготовки в нових умовах, з шшим вОковим контингентом, з командами рОзного квалОфОка-цшного рОвня. Така перевОрка покликана обгрунтувати, розкрити зв'-язки i взаемозв'-язки, встановити стутнь значущост факт1 В i положень, яю реально кнують в спортивнОй практищ та виправдали себе в процеа ба-гаторОчно! подготовки квалОфиюваних спортсменок у баскетболг
Експериментальна перевОрка характеристик структури i змюту техшко-тактично! дОяльносп кваль фОкованих баскетболюток за ступенем змши умов була природною (тобто без втручання дослОдника) — закритою за обОзнанютю гравщв i команд- послодовною за логичною схемою доказОв- порОвняльною за спрямованютю.
Основними критериями, що подтверджують подсумки дослодницько! перевОрки емшричних характеристик структури i змюту техшко-тактично! дОяль-ност квалОфОкованих баскетболюток, були спортивш досягнення команд в офщшних туршрах i показники техшко-тактично! дОяльносп окремих баскетболюток або ланок команди (захисту або нападу).
Методи математично'-1 статистики. Обробка i аналОз одержаних даних проводилися з використанням комплексу математико-статистичних методОв, широко вживаних в практицО наукових дослОджень з фОзичного виховання i спорту. Для виршення задач, пов'-язаних з аналОзом одержаних даних, обчислювалися основнО статистичш характеристики i проводився факторний аналОз (метод головних компонент).
Обчислення основних статистичних характеристик.
Основною характеристикою вибОрки було серед-не арифметичне (X). Абсолютним показником варОаци ознак, що характеризуе величину О характер варОюван-ня, було стандартне вОдхилення (а). Для оцОнки одно-рОдностО вибОркових спостережень О порОвняння сту-
пеня варОювання ознак, виражених в рОзних одиницях вимОрювання, розраховувався коефщОент варОаци (V). ДостовОрнють вщмшностей основних статистичних характеристик (вибОркових середшх) визначалася за t-критерОем нормального розподшу за Стьюдентом.
Факторний аналгз (метод головних компонент).
Для виявлення О кОлькОсно! оцОнки чинникОв, що обумовлюють успОшнОсть технОко-тактично! дОяль-ностО квалОфОкованих баскетболОсток протягом зма-гального етапу, використаний факторний аналОз, що дозволяе видшити з безлОч вимОрюваних характеристик прихованО загальнО чинники, що бОльш адекватно вдображають ознаки дослоджуваного об'-екту i пояс-нюе реально юнукш зв'-язки мОж цими чинниками. При цьому число чиннишв, як сумарно описують досить значну частину ОнформацО! про закономОрностО варОа-цО! О кореляцОю ознак, е набагато меншим, нОж кОлькОсть початкових змшних. В даному дослОдженш застосова-ний метод головних компонент з ортогональним V-max обертанням первинно одержано! матриш, за рахунок чого досягалося перетворення головних компонент в узагальненО чинники О ставала можливою! х наочна штерпретацОя. КрОм того, виявлеш чинники е комплек-сними показниками, кожний з яких залежить вОд бага-тьох ознак, що також вельми цшне. ВибОр числа чинни-кОв в моделО здОйснювався на основО критерОю Кайзера, що рекомендуе розглядати лише чинники, чи! власнО значення перевищували 1. Факторний аналОз проведений Оз застосуванням широко вОдомо! в дослОдженнях у галузО фОзичного виховання О спорту комп'- ютерно! про-грами «SPSS — 12».
Математико-статистична обробка i аналОз даних проводилися з використанням обчислювальних i гра-фОчних можливостей пакету комп'-ютерних програм «Statistica».
Висновки.
Вищенаведене дозволяе сформулювати наступ-
не:
— для вивчення техшко-тактично! дОяльносп квалОфОкованих баскетболОсток доцОльно використо-вувати комплекс педагопчних метода дослодження в поеднанш з методами теоретичного i математико-статистичного аналОзу-
— основними педагопчними науково-дослОдними методами вивчення технОко-тактично! дО-яльносп квалОфОкованих баскетболюток е наступш 1) аналОз науково-методично! лттератури- 2) педагопчш методи i методики. Педагопчш спостереження- 3) ана-лОз параметрОв техшко-тактично! дОяльностц 4) педа-гогОчний експеримент констатуючо! або контролюючо! спрямованосп- 5) комп'-ютерт програми «Data basket» i «Баскет-98" —
— до основних математико-статистичних метода вивчення технОко-тактично! дОяльностО квалОфОкованих баскетболОсток слОд вОднести наступнО: 1) обчислення основних статистичних характеристик (середне арифметичне, помилка середнього арифметичного та Он.) — 2) факторний аналОз або метод головних компонент- 3) комп'-ютерт програми «SPSS — 12», «Statistica».
Перспективи подальшихрозвiдок у даному на-прямО дослОджень грунтуються на засадах подальшого
узагальнення приватних науково-дослщних методик, як! застосовуються в баскетбол! в загальну структуру вивчення техшко-тактично! дгяльносп в командних спортивних! грах. Це дозволить виокремити загальш для проблематики техн! ко-тактично! д! яльност! в командних спортивних! грах науково-досл!дн! методи i методики i, на цих засадах, створити алгоритм вивчення структури техшко--тактично! даяльносп в командних спортивних крах, доповнити теорш спортивних! гор новими даними стосовно управлiнпя техшко-тактичною д! яльн!стю в командних спортивних! грах.
Лггература.
1. Железняк Ю. Д. Ипформациоппое обеспечение управления в системе подготовки спортивных резервов в игровых видах спорта на основе комплекса объективных показателей / Ю. Д. Железняк. — М.: 1982. — 86 с.
2. Топышев О. П. Педагогические аспекты совершенствования деятельности спортсменов в игровых вицах спорта: автореф. цисс. … доктора пец. наук: спец.: 13. 00. 04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» // О. П. Топышев. — М., 1989. — 49 с.
3. Шестаков М. М. Индивидуализация учебно-тренировочного процесса в командных спортивных играх: автореф. цисс. … цок-тора пец. наук: спец.: 13. 00. 04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» // М. М. Шестаков. — М.: 1992.- 44 с.
4. Сучилин Н. Г. Становление и совершенствование технического мастерства в упражнениях прогрессирующей сложности: автореф. цисс. … доктора пец. наук: спец.: 13. 00. 04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» // Н. Г. Сучилин. — М.: 1989. — 42 с.
5. Портнов Ю. М. Теоретические и научно-методические основы подготовки квалифицированных спортсменов в игровых ви-
дах спорта: автореф. дисс. … доктора пед. наук: спец.: 13. 00. 04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» // Ю. М. Портнов. — М.: 1989. — 40 с.
6. Хуцинский Т. Спортивная подготовка женщин-баскетболисток в аспекте полового диморфизма: автореф. дисс. … доктора пед. наук: спец.: 13. 00. 04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» // Т. Хуцинский. — СПб: 2004. — 53 с.
7. Чернов С. В. Организационно-методические и технологические аспекты управления олимпийской подготовкой женской сборной команды РФ по баскетболу (на основе целевой комплексной программы): дисс. … канд. пед. наук: спец.: 13. 00. 04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» // С. В. Чернов. — М.: 2000. — 229 с.
8. Фураева Н. В. Структура подготовки баскетбольных команд в годичном соревновательно — тренировочном цикле: дисс. … канд. пед. наук: спец.: 13. 00. 04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» // Н. В. Фураева. — М.: 2001. — 158 с.
9. Зведений план науково-дослщних робГт Мшютерства Укра! ни у справах им'-!, молод! та спорту в сфер! фГзично! культури Г спорту на 2006−2010 роки. — К.: ДМП «ПолГмед», 2006. — 58 с.
10. www. nbuv. gov. ua.
11. Матвеев Л. П. Общая теория спорта // Л. П. Матвеев. — М.: 4-й филиал Воениздата, 1997. — 304 с.
12. Анохин П. К. Теория функциональной системы / П. К. Анохин // Успехи физиологических наук. — 1970. — Т.1. — № 1. — С. 19 — 54.
13. Анохин П. К. Очерки по физиологии функциональных систем / П. К. Анохин // Акад. мед. наук СССР. — М.: Медицина, 1975. — 447 с.
14. Филин В. П. Современные методы исследований в спорте / В. П. Филин, В. Г. Семенов, В. Г. Алабин. — Харьков: Основа, 1994. -132 с.
Надшшла до редакцп 15. 06. 2009р.
doroe@rambler. ru
ВИКОРИСТАННЯ КОМП'-ЮТЕРНО1 ПРОГРАМИ ДЛЯ ТАКТИЧНО1 ЩДГОТОВКИ ФУТБОЛ1СТ1В
Тарасенко Д. О., Подоляка О. Б. Харшвська державна академОя фОзично! культури
Анотац1я. Розглядаеться проблема необх! дност! впровадження шформацшних технологш в р! зн! види спорту. Тактична подготовка футбо-л!ст!в за допомогою засоб! в шформацшних технологш вже використовуеться в багатьох ведучих футбольних командах св! ту. Використання под! бних програм в Укра! н! ще не знайшло належного застосування. Визначен! основн! параметри тактично! п! дготовки футбол! ст!в. Вони були врахован! при розробц! комп'-ютерно! програми. Програма дозволяе моделювати необх! дн! !гров! ситуацп i д! гравц! в команди (сво!й i суперника).
Ключов1 слова: шформацшн! технолог!!, комп'-ютерна програма, тактика, футбол, моделювання.
Аннотация. Тарасенко Д. А., Подоляка О. Б. Использование компьютерной программы для тактической подготовки футболистов.
Рассматривается проблема необходимости внедрения информационных технологий в разные виды спорта. Тактическая подготовка футболистов с помощью средств информационных технологий уже используется во многих ведущих футбольных командах мира. Использование подобных программ в Украине еще не нашло надлежащего применения. Определены основные параметры тактической подготовки футболистов. Они были учтены при разработке компьютерной программы. Программа позволяет моделировать необходимые игровые ситуации и действия игроков команды (своей и соперника).
Ключевые слова: информационные технологии, компьютерная программа, тактика, футбол, моделирование.
Annotation. Tarasenko D.O., Podolyaka O.B. Use computer program for tactical preparation of footballers. The problem of necessity of introduction of information technologies in different kinds of sports is considered. Tactical preparation of football players with the help of means of information technologies is already used in many leading soccer teams of the world. Use of similar programs in Ukraine has not found proper application yet. Key parameters of tactical preparation of football players are defined. They have been taken into account by development of the computer program. The program allows to model necessary game situations and actions of players of a team (the and the contender). Key words: information technologies, computer program, tactic, football, design.
Вступ.
В останш роки спостержаеться тдвищений iH-терес учених i практишв до вивчення змагально! дь яльносп спортсмешв (Б.Н. Шустш, 1983, 1985, 1994, 1995- B.C. Келлер, В. М. Платонов, 1987, 1993, 1997- G. Stiehler, G Konzag, H. Dobler, 1988- Л. П. Матвеев, 1993, 1999 та ih.). На прикладному рiвнi найбшьше поширення одержало вивчення змагально! дiяльнос-п на основi розпод^ ii на частини, часовi вiдрiзки або техшко-тактичш варiанти з використанням рiзно-го ступеня деталiзацii з наступною ix оцшкою (Л.П. Матвеев, 1977, 1991- В. М. Платонов, 1986, 1997- М. А. Годк, 1988- B.C. Келлер, 1993, 1995- С. П. Волков, 2001, 2002 та iH.). Разом з тим, щдвищення результа-тивносл змагально]. '- дiяльностi вимагае подальшого удосконалення не пльки наукових основ теори та методики спорту, але i засобiв тдготовки спортсмешв до змагань. 1нтенсивна розробка даного напрямку досль джень у спортивнш науш (Л.П. Матвеев, 1976 — 1999- В. Barth, 1977, 1994- В. М. Платонов, 1980, 1993, 1997- Б. Н. Шустш, А. А. Новиков, 1985 — 1995- B.C. Келлер, 1987, 1993, 1995, 1997- О.1. Камаев, 2001 та iH.) дозволяе устшно вирiшувати питання оргашзаци та проведення змагань, значимосп критерпв змагально). '- дiяльностi.
Важливу роль у зазначеному процеа вщграють шформацшш технологи, якi сприяють вдосконаленню техшко-тактично]. '- майстерностi спортсменiв [1, 2].
У зазначених роботах досить грунтовно вивче-Hi питання техшки виконання елементiв, методики навчання та тренування, розвитку спецiальниx якостей, застосування рiзноманiтниx засобiв тренування. Серед останшх важливу роль вiдiграють комп'-ютерт програми тактично). '- пiдготовки спортсменiв вових видах спорту i зокрема у футболг Разом з тим, пвдви-щення техшко-тактично]. '- пiдготовки футболюпв е од-нiею з важливих проблем теорii i практики спортивних пор, але працi, в яких розглядають цю проблему, не повшстю розкривають всi необxiднi аспекти [3−5]. Комп'-ютерт програми широко поширет i використо-вуються в багатьох ведучих командах свггу. Серед них © Тарасенко Д. О., Подоляка О. Б., 2009
найпоширешшими е TaKi: TurboStats 14.0 Baseball/ Softball, TurboStats 8.0 Basketball, TurboStats 4.0 Football, StatTrak for Volleyball, StatTrak for Baseball / Softball. Проте, використання подiбних програм на Укрш'-ш ще не знайшло належного застосування. Основною перепоною е вщсутшсть практичних рекомендaцiй щодо ix використання та складшсть роботи з ними.
Роботавиконаназпдно Зведеного плану науково-дослiдноi роботи Мшстерства Украши у справах ам% молодi та спорту за темами 1.2.4 «Науково-методичш основи використання шформацшних технологш при шдготовщ фaxiвцiв гaлузi фiзичноi культури та спорту» (номер держaвноi'- реестрaцii 0106U011994).
Робота виконана за планом НДР Хaркiвськоi держaвноi'- aкaдемii фiзичноi культури.
Мета, завдання роботи, MaTepia4 i методи. Мета роботи полягала у розробцi комп'-ютерно1'- програми тактично1'- пiдготовки футболiстiв та реко-мендацш щодо ii використання. Завдання до^дження:
1. Розробити шформацшну модель тактично]. '- пвдготовки футболiстiв.
2. Розробка комп'-ютерноi програми для вдоско-налення тaктичноi пiдготовки футболiстiв.
Результати дослщження. Комп'-ютерна програма тaктичноi тдготовки футболюпв розроблена у середовищi програмування Delphi 6.
Розробка комп'-ютерноi'- програми роздшилася на тaкi етапи:
1. Визначення вимог до програми.
2. Розробка штерфейсу користувача програми.
3. Написання початкового коду програми.
4. Вщладка програми.
В результaтi aнaлiзу тaктичноi'- пiдготовки футболiстiв були сформульован нaступнi вимоги до комп'-ютерноi'- програш:
1. Програма складена з урахуванням футбольних
правил.
2. 1снуе роздiлення гравшв по iгровиx амплуа.
3. Врахована можливiсть пересування позначень
гравщв по полю з м'-ячем Г без нього.
4.? можливють моделювання стандартних поло-
жень.
5. Простота штерфейсу призначеного для користува-
ча.
1нтерфейс взаемодп людини з техшчним засо-бом складаеться з апаратно-програмного комплексу. Апаратно-програмний комплекс забезпечуе виконан-ня наступних функцш:
• перетворення даних в апаратно-програмному
комплекс! штерфейсу користувача, в шформацшш модел!, що вГдображаються на мошторц
• регенеращя шформацшних моделей-
• перетворення дш людини-оператора в даш, як! ви-
користовуються системою управлiния.
Головне вшно (рис. 1) програми мютить ко-манди:
— Почати-
— Очистити-
Вих1д.
Рис. 1. Головне вкно програми
При натисненш кнопки «почати» з'-являеться вторинне вiкно (рис. 2), в якому ведеться вся подаль-ша робота.
Пюля натиснення кнопки «почати» перед ко-ристувачем з'-являеться футбольне поле з повною роз-мггкою I позначення гравщв двох команд.

'- __I
Рис. 2. Робоче в^о програми
Пюля входу в програму ми можемо пересувати гравщв по полю.
Перемщення гравщв здшснюеться наведенням курсору комп'-ютерно! миш! з натисненням л1во! клавь ш! на потрГбне позначення гравця. Подальше перемь
щенням курсору в задане мюце поля Г повторне натиснення л! во! клавш! дозволяе перемютити позначеного гравця в нове положення.
Пюля видшення гравця в нижшй частиш програми можна сиостертати номер гравця (рис. 3).
-I штнли& amp-ч
Рис. 3. Пересування позначок гравцiв без м '-яча
Гравець кожно! з команд може пересуватися з м'-ячем (рис. 4).


Рис. 4. Перемщення гравця з м'-ячем
У програм! можна передавати м'-яч в! д гравця до гравця, як показано на рис. 5 (м'- яч передав гравець № 11 гравцев1 № 10).
Щтяч) & quot- №
Рис. 5. Передача м'-яча
Передача м'-яча позначаеться л! шею в! д гравця, який передае м'-яч приймаючому гравцевг Пюля кожно! передач! малюватиметься лш! я. Якщо лшш тсля передач дуже багато, то! х можна прибрати кнопкою
«Очистити».
Для того, щоб гравц повернулися на початко-ве розташувания, потр! бно натиснути кнопку «Поча-ти».
На рис. 6 — 9 зображеш стандартн! положення у футбол! Тренер за допомогою програми може по-яснювати перемщення гравщв при стандартних ситу-ащях.
Програма мае кнопку «Вихiд» при натисненш яко! в! дбуваеться вих! д з програми.
/Фр^г ллвяд^- ¦¦ 9
Рис. 6. Стандартна ситуащя кутовий удар
Рис. 7. Стандартна ситуащя штрафний удар
ГШгддг- Т--'-,'- ¦'- ¦ ЛИ! 1 III 11Р




Висновки.
Таким чином, нами були визначеш основш па-раметри тактично! подготовки футбол! ст!в, як! були нами враховаш при розробц! комп'-ютерно! програми. Дана програма дозволяе моделювати необхщш! гров! ситуац! ! ди гравщв команди (сво!й ! суперника).
Ефектившсть системи управлшня змагальною д! яльн!стю в футбол! залежить в! д: загального анал! зу змагально! дГяльност! команд по 11 показниках- зби-рання даних змагально! дГяльност! супротивника — по 10- анал! з д! й суперника — по 38, свое! команди — по 84- застосування баз даних команд — по 52- методики складання плану гри з наступним моделюванням умов змагально! д! яльност! — по 17 показниках.
Розроблена нами методика тдготовки тренер! в до оперативного управл! ння змагальною д! яльн!стю п! двищуе ефективн! сть !грових д! й команд у серед-ньому на 9,0%.
Перспектива подальших досл! джень пов'-язана з розширенням можливосп програми за рахунок п! д-ключення бази даних з набором стандартних тактич-них схем розташування гравц! в. Плануеться залучення футбольних арб! тр!в для анал! зу !х профес! йно! д! яль-ност! Окр! м цього е можлив! сть розглянути комплекс програм для тактично! п! дготовки для! нших !грових вид! в спорту.
Лгтература.
1. Шестаков М. П. и др. Современные компьютерные технологии в развитии спортивной науки / М. П. Шестаков и др. // Теория и практика физической культуры. — 1996. — № 8. — С. 43−45.
2. Петров П. К. Информационные технологии в физической культуре и спорте: учеб. пособие / П. К. Петров. — Ижевск: Изд-во Удмурский университет, 2006. — 323 с.
3. Годик М. А. Физическая подготовка футболистов: учеб. пособие / М.А. Годик- М.: Тера-Спорт, 2006. — 272 с.
4. Лисенчук Г. А. Тактика футбола: учеб. пособие / Г. А. Лисенчук, В. Г. Лоос, В. Г. Догадайло — К.: Олим. литер., 1991. — 88с.
5. Лисенчук Г. А. Управление подготовкой футболистов: учеб. пособие / Г. А. Лисенчук — К.: Олим. литер., 2003. — 271 с.
Надгйшла до редакци 15. 06. 2009р.
sport2005@bk. ru
Л-^мЫ Чйф ¦¦ Л
Рис. 9. Стандартна ситуащя вшъний удар
дМйу — 1 -Г
Рис. 8. Стандартна ситуащя пеналътi
МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕННЯ Ф1ЗИЧНО1 П1ДГОТОВЛЕНОСТ1 СТУДЕНТ1 В ВИЩИХ ПЕДАГОГ1ЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В
Третяк О. В.
Нацюнальний педагопчний ушверситет? мен! М.П. Драгоманова
Анотац1я. Розкриваються методи досл! дження ф! зично! п! дготовленост! студентов вищих педагог! чних навчальних закладов, як одного! з важливих чинникОв пОдвищення ефективностО управлОння процесом фОзичного виховання. Особиста фОзична культура мае декОлька компонентОв, якО характеризують !! рОвень, це стан здоров'-я, фОзичний розвиток, фОзична працездатнОсть, фОзична пОдготовленОсть, фОзична досконалОсть як! хня сукупнОсть. ЦО компоненти визначають фОзичну готовнОсть фахОвця до виконання сво! х професОйних функцОй та жит-тедОяльностО.
Ключов1 слова: метод досл! дження, ф! зична п! дготовлен!сть, тест, тестування, рухов! якост!
Аннотация. Третьяк Е. В. Методы исследования физической подготовленности студентов высших педагогических учебных заведений. Раскрываются методы исследования физической подготовленности студентов высших педагогических учебных заведений, как одного из важных факторов повышения эффективности управления процессом физического воспитания. Личная физическая культура имеет несколько компонентов, которые характеризуют ее уровень, это состояние здоровья, физическое развитие, физическая работоспособность, физическая подготовленность, физическое совершенство как их совокупность. Эти компоненты определяют физическую готовность специалиста к выполнению своих профессиональных функций и жизнедеятельности.
Ключевые слова: метод исследования, физическая подготовленность, тест, тестирование, двигательные качества.
Annotation. Tretyak E.V. Methods of research of physical preparedness of students of higher pedagogical educational establishments. The
methods of research of physical preparedness of students of higher pedagogical educational establishments open up in the article, as one of important factors of increase of efficiency of process control of physical education. The personal physical culture has a few components which characterize its level, it is the state of health, physical development, physical capacity, physical preparedness, physical perfection, as their aggregate. These components determine physical readiness of specialist to implementation of the professional functions and vital functions. Keywords: research method, physical preparedness, test, testing, motive qualities.
Вступ.
Вища професшна освиа та ii складова — фОзич-на культура — спрямоваш на приоритетне вдоскона-лення особистих здiбностей, розвиток самовихова-носп i самоосвггаьо]. '- функци студента, формування його як громадянина, штелжента та фах1вця.
Педагопчний процес з фiзичного виховання передбачае теоретичну, методичну i практичну на-правлешсть впливiв з метою формування у студента особисто]. '- фiзичноi культури [5, с. 83].
Особиста фiзична культура мае дешлька компонента, яш характеризують ii рiвень, це стан здоров'-я, фiзичний розвиток, фiзична працездатшсть, фiзична пвдготовлешсть, фiзична досконалють як? хня сукуп-шсть. Ц компоненти визначають фiзичну готовнiсть фаxiвця до виконання своix професiйниx функцiй та життедiяльно стi.
Формування цих компонента е метою та результатом фiзкультурноi дiяльностi. 5, с. 87].
ДослОдженню рiвня розвитку компонен-тiв фiзичноi'- пiдготовленостi присвяченi роботи Н. Бондарчука, 2004- В.Д. бднака, 2004- О^узнецово^ 2004- А.П. Турутшо1!, 2004- Н.А. Уткiноi, 2004 та iH.
Вiдсутнiсть достовiрноi'- iнформацii'- про дш-сний стан фiзичноi та функцiональноi пiдготовленостi студента, а також ввдсутшсть можливостi оперативноi оцiнки впливу фiзичного навантаження на його орга-шзм не тiльки знижуе ефективнiсть процесу фiзичноi подготовки та оздоровлення, а й може призвести до бшьш серйозних негативних наслiдкiв. [1, с. 10]. Тому оцiнка ефективностi фОзичного виховання у вузО повинна проводитись з одного боку, за станом здоров'-я тих, що займаються, а з шшого — по рОвню розвитку основних фОзичних якостей, тобто по рОвню фiзичноi пвдготовленосп.
Наукову статтю виконано зпдно плану науково-дослiдноi'- роботи 1нституту фiзичноi'- культури i спорту Нацюнального педагопчного ушверситету Омет М. П. Драгоманова.
© Третяк О. В., 2009
Мета, завдання роботи, MaTepia4 i методи.
Метою до^дження було вибОр методОв, як1 застосовуються для визначення рОвня фiзичноi тдго-товленосп студента вищих педагопчних навчальних закладОв.
Основт завдання до^дження:
Провести аналОз псиxолого-педагогiчноi лггера-тури та шформацп з мереж 1нтернет щодо проблеми пошуку методОв для визначення рОвня фiзичноi тдго-товленосп студента вищих педагопчних навчальних закладОв.
Результати дослвдження.
Одшею з головних умов, що забезпечуе ефек-тившсть та наукову обгрунтовашсть впровадження засобОв та методОв фiзичноi тдготовки е наявшсть шформацп про особливосп стану шдготовленосп контингенту, на який здшснюеться цшеспрямований педагопчний вплив. 1, с. 212]
Отримання вказаноi шформацп здшснюеться засобами контролю. Змют контролю визначають мета та завдання процесу фОзично1! тдготовки (В. Волков, 2004), яш в основних групах з фОзичного виховання мають загальну, спешальну та професшно-прикладну спрямовашсть.
В залежност вОд характеру застосовуваних засобОв i методОв, контроль може мати рОзний напря-мок:
— педагопчний контроль, де оцшюеться рОвень фiзичноi i теxнiко-тактичноi'- пвдготовленосп, динамь ка спортивних результата в учбово-тренувальному i змагальному процесах та iH. -
— сошально-психолопчний контроль, де вивча-ються особливосп особистосп, сила i рухливють не-рвових процеав та iH. -
— медико-бюлопчний контроль, де передбача-еться оцшка стану здоров'-я, функцюнальних можливостей рОзних систем, окремих оргашв i мехашзмОв.
Таш спещалюти, як В. Волков, 2000- А. Дембо, 1988- М. М. Фшппов, 1990 рекомендують тд час контролю за фОзичною шдготовлешстю використо-
вувати комплекс педагопчних, медико-б!олог!чних та сощально-психолопчних метод! в досл! дження.
Для досл! дження ф! зично! п! дготовленост! використовуються! зольован! рухов! тести, спрямо-ван! до конкретно! рухово! якост! i нормативи його ощнки (S. Godfraey, 1974- K. Simmons, 1986- C.B. Corbin, 1987- J.F. Salis, 1987- Л. П. Серг! енко, 2001 i! н.). [3, с. 119].
Метод тестування передбачае виконання пев-них завдань з точними способами ощнки результата i! х кшьшсного вираження. За допомогою цього методу виявляють р! вень знань, умшь i навичок, здь бностей i можливостей учаснишв експерименту, а також! хню в! дпов!дн!сть певним нормам.
П! д нормою ф! зично! п! дготовленост! у ф! зич-ному вихованн! розум! ють результат у ф! зичнш впра-в!, в! дпов!дний оцшним вимогам ф! зично! тдготовле-ност! [3, с. 120].
Тест — це стандартизоване за зм! стом, формою й умовами виконання завдання, або певним чином пов'-язаш м! ж собою завдання, як! дозволяють до-сл!днику д! агностувати р! вень прояву певних влас-тивостей обстежуваного, його психолопчш характеристики та ставлення до тих чи шших об'-екпв.
Р! вень розвитку ф! зично! п! дготовленост! студен-т!в вищих педагог! чних навчальних заклад! в регламен-тують Державн! тести ! нормативи оц! нки ф! зично! п! д-готовленост! населення Укра! ни. (Постанова Каб! нету М! н!стр!в Укра! ни в! д 15. 01. 96 р. № 80). Вони визна-чають мету i спрямовашсть ф! зичного виховання на р! зних етапах становлення та розвитку особистост! й впливають на !! ф! зичну п! дготовлен!сть ! здоров'- я.
Тестування рухових можливостей дозволяе виявити р! вт розвитку кондицшних i координац! йних зд! бностей та оц! нити як! сть техн! чно! ! тактично! п! дготовленост! На думку науковц! в Раевського Р. Т. i Ляха В. Й., на основ! результата тестування можна: оц! нювати д! йсний р! вень ф! зично! п! дготовленост!, визначати належний р! вень ф! зично! готовност!, ви-значати ефективш засоби ф! зичного виховання i в! д-пов!дну методику ф! зично! п! дготовки, проводити в! д-б!р у ф! зкультурн! гуртки ! спортивн! секц! з р! зних вид! в спорту для поповнення резерву спорту вищих досягнень. [2, 4].
П! д час досл! дження особливостей розвитку ф! зичних зд! бностей студент! в (Т. Круцевич, 1999- Л. Серпенко, 2001) розглядають так! компоненти фь зично! п! дготовленост!
Тести на витривал! сть дозволяють дати к! ль-к!сну оц! нку здатност! серцево-судинно! ! дихально! систем витримувати певне ф! зичне навантаження або нормально функц! онувати в екстремальних умовах.
У систем! Державних тест! в, розроблених для населення Укра! ни (1995), пропонуеться оц! нювати витривал! сть студентсько! молод! за часом подолання дистанц! 3000 м (хлопц!) i 2000 м (д!вчата). Учасни-кам тестуваппя пропонуеться проб! гти дистанц! ю яко-мога швидше. У раз! потреби дозволяеться переходи-ти на ходьбу. Результатом тестування е час подолання дистанц! з точн! стю до секунди.
Для визначення м'-язово! сили п! дбираються вправи з подоланням опору. Дослщники Я. С. Вайнба-ум, 1991- А. С. Соломонко, 1992 рекомендують комп-лексн! тести на силу, як! п! дбираються до основних м'-язових груп плечового поясу, спини, живота, н! г.
В Державнш систем! тест! в для визначення си-лово! витривалост! застосовують тест на максималь-ну к! льк!сть згинань ! розгинань рук в упор! лежачи на п! длоз! Випробовуван! в положенн! упору лежачи, руки випрямлен! на ширин! плечей кистями вперед, тулуб ! ноги утворюють пряму л! н!ю, пальц! ступень опираються на п! длогу виконують згинання рук. При зал! ку повторень враховуеться як! сть виконання за-вдання — не дозволяеться торкатися опори стегнами, згинати т! ло ! ноги, перебувати у вих! дному положенн! та! з з! гнутими руками б! льше 3 секунд, лягати на п! д-логу, розгинати руки почергово, розгинати ! згинати руки не з повною ампл! тудою. Згинання ! розгинання рук, що виконуються з помилками, не зараховуються.
Швидкгсно-силов! якост! перев! ряються за до-помогою виконання вправи п! дн!мання тулуба в с! д за 1хв. Учасник тестування лягае спиною на р! вну поверхню, ноги з! гнут! в кол! нах п! д прямим кутом, вгдстань м! ж стопами — 30 сантиметр! в, пальц! рук з'- еднан! за головою. Партнер тримае ступн! так, щоб п'-яти торкались опори. Учасник с! дае, торкаеться л! ктями кол! н ! повертаеться у вих! дне положення, торкаючись спиною ! руками мата. Протягом 1 хв. повторюе вправу з максимальною частотою. При за-л!ку повторень враховуеться як! сть виконання завдан-ня — в! дштовхуватися в! д мата л! ктями забороняеться. Учасник тестування повинен намагатися виконувати вправу без зупинки, але ! п! сля зупинки вправу мож-на продовжувати. Результатом тестування е к! льк!сть п! дн!мань з положення лежачи в положення сидячи протягом 1 хвилини.
Здатн! сть до великого вибухового напруження вим! рюеться за результатом виконання стрибка у до-вжину з м! сця. Учасник тестування стае носками до л! н!!, робить змах руками назад, пот! м р! зко виносить! х уперед, в! дштовхуючись ногами, стрибае якомога дал! Результатом тестування вважаеться дальн! сть стрибка в сантиметрах у кращш з двох спроб. При за-л!ку враховуеться як! сть виконання нормативу — м! сце в! дштовхування ! приземлення повинн! перебувати на одному р! вн!
Ще одн! ею швидкгсно-силовою вправою е стрибок угору з м! сця. Учасник п! дн!мае руки вгору ! торкаеться к! нчиками пальц! в розм! тки. Пот! м в! н опускае руки донизу, ледь прис! дае ! робить р! зкий змах з! гнутими руками вгору, в! дштовхуеться в тому ж напрямку ногами, стрибае вертикально вгору, на-магаючись якомога вище торкнутися к! нчиками паль-ц!в рук розм! тки. Результатом тестування е в! дстань у сантиметрах м! ж в! дм!тками, зробленими на ст! н! к! нчиками пальц! в до ! п! сля стрибка. Зараховуеться кращий результат з двох спроб. Не дозволяеться п! д час п! дготовки до виконання стрибка згинати ноги або руки, стрибати з розб! гу, торкатися розм! тки п! сля стрибка одн! ею рукою.
Тести для визначення швидкостО рухОв направленО на визначення здатностО виконувати задану впра-ву в мшмальний пром1жок часу. У Державну систему тестОв для студентсько! молодО включений бОг з висо-кого старту на дистанцОю 100 м. ДослОджуваним про-понуеться максимально швидко пробОгти дистанцОю. В залОку враховуеться час проходження дистанцО!
У ДержавнОй системО тестОв Укра! ни для оцОнки спритностО використовують човниковий бОг 4×9 м. Учасник пробОгае 9 метрОв до друго! лшп, бере один з двох дерев'- яних кубикОв, що лежать у колО, поверта-еться бОгом назад О кладе його в стартове коло. ПотОм бОжить за другим кубиком О, взявши його, поверта-еться назад О кладе в стартове коло. При залшу також враховуеться якОсть виконання нормативу — кубик у швколо слОд класти, а не кидати. Якщо кубик кинуто, спроба не нараховуеться. Вправу повторюють двОчО. Результатом тестування е час вОд старту до моменту, коли учасник тестування поклав другий кубик в стар-тове коло за кращою з двох спроб.
Для визначення гнучкостО або рухливостО в суглобах в ДержавнОй системО тестОв Укра! ни вико-ристовуеться тест & quot-Нахил тулуба з положення сидячи& quot-. Учасник тестування сидить на пОдлозО босонож так, щоб його п'-яти торкалися лОнО! АБ. ВОдстань м1ж п'-ятами — 20−30 сантиметрОв, ступнО вертикально до тдлоги. Руки лежать на тдлозО м1ж колОнами до-лонями донизу. Партнер тримае ноги на рОвнО колОн, щоб уникнути! х згинання. Учасник тестування плавно нахиляеться вперед, не згинаючи нОг, намагаеться дотягнутися руками якомога далО. Положення максимального нахилу слОд утримувати протягом 2 секунд, фОксуючи пальцО на розмОтцО. Вправу повторюють двО-чО. Результатом тестування е позначка на перпендикулярнОй розмОтцО в сантиметрах, до яко! учасник дотяг-нувся кшчиками пальцОв рук у кращш з двох спроб. При залшу враховуеться яшсть виконання нормативу — вправа повинна виконуватися плавно. Якщо учасник згинае ноги в колшах, спроба не зараховуеться. [6].
Висновки.
1. ПедагогОчний контроль е необхОдною пере-думовою ефективного планування навантаження О ви-бору правильно! стратегО! впливу на органОзм майбут-нього фахОвця.
2. Систематичне спостереження за руховою п! дготовлен!стю дозволяе своечасно спостерОгати картину розвитку рухових якостей i навишв, виявляти в! дстаюч! i досягати необхОдного ефекту в ршенш задач фОзичного виховання.
3. Правильно шдОбраш тести i отриман! в них результата визначають рОвень функцюнування осно-вних систем О органОзму в цОлому, як показника фОзич-ного здоров'-я студентсько! молод!
4. Для отримання достатньо повно! ?нформа-цО! пОд час контролю за фОзичною пОдготовленОстю доцОльно використовувати комплекс педагогОчних, медико-бюлопчних та сощально-психолопчних методОв дослщження.
5. Розробка плашв та змюту програм з фОзично-го виховання повинна розпочинатися зО збору Онфор-маци про об'-ект впливу i тшьки шсля ретельного !! аналОзу i зроблених висновк1 В можна ставити завдан-ня, спрямованО на розвиток тОе! чи Оншо! фОзично! здО-бносп майбутнього фахОвця.
Перспективи подальших до^джень в даному напрямку. Дослщити медико-бюлопчш методи контролю фОзично! тдготовленост! студенпв вищих педа-гогОчних навчальних закладОв, що дозволить розшири-ти обсяг О змОцнити достовОрнОсть результатОв, якО були отримаш за допомогою педагопчного тестування.
ЛОтература
1. Волков В. Основи теорО! та методики фОзично! пОдготовки студентсько! молод!: Навчальний пособник / В. Волков — К.: & quot-Осв!та Укра! ни& quot-, 2008. — 256 с.
2. ДержавнО тести О нормативи оцОнки фОзично! пОдготовленостО населення Укра! ни / За ред. М. Д. Зубал! я. -2-е вид., перероб. ! доп. — К., 1997. 36с.
3. Круцевич Т. Ю., М. И. Воробьев Контроль в физическом воспитании детей, подростков и юношей. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений физического воспитания и спорта / ТЮ. Круцевич. — Киев: ТОВ & quot-Пол!граф-Експрес"-, 2005. — 195 с.
4. Лях В. И. Тесты в физическом воспитании школьников: Пособие для учителя / В. И. Лях. — М.: ООО & quot-Фирма & quot-Издательство ACT& quot-, 1998. — 272 с.
5. Присяжнюк С. 1., Краснов В. П., Третьяков М. О., Раевський Р. Т., К! йко В.Й., Панченко В. Ф. Ф! зичне виховання. Навч. пос. / С. 1. Присяжнюк. — К.: Центр учбово! л! тератури, 2007. — 192 с.
6. Фалькова Н.1. Профес! йно-прикладна ф! зична подготовка студенток економОчних спецОальностей з урахуванням! х морфофункцоональних особливостей: дис. … канд. наук з ф! з. вих. ! спорту: 24. 00. 02 / Фалькова Наталя 1ван! вна. — Донецьк, 2002. — 200 с.
НадОйшла до редакцО! 05. 06. 2009р.
evtretyak@mail. ru
ТЕОР1Я, МЕТОДИКА ТА АКТУАЛЬН1СТЬ ПРОВЕДЕННЯ ПРОФШАКТИКИ ЙОДОДИФ1ЦИТУ В
ЗАКЛАДАХ ОСВ1ТИ УКРА1НИ
Шахненко В.1.
Харшвський нащоиальиий ушверситет iMeHi В.Н. Каразша
Анотац1я. Висв^лено роль йоду в робот1 людського оргашзму, негативний вплив дефщиту сполук йоду на здоров'-я дорослих i дгтей, методика проведення тестування на предмет самод1агностики забезпечення оргашзму сполуками йоду, добова потреба дорослих i д1тей в йод^ засоби та методика проведення профшактики йододефiциту, як умови попередження ЙДЗ. 1снуе потреба проведення профшактики йододефiциту серед дiтей дошкшьного вiку, молодших школярiв, учнiв основно! i старшо! школи та студентсько! молодi. Ключов1 слова: йод, здоров'-я, профшактика, школяри, молодь.
Аннотация. Шахненко В. И. Теория, методика и актуальность проведения профилактики йододефицита в учебных заведениях Украины. Раскрыта роль йода в работе человеческого организма, отрицательное влияние дефицита соединений йода на здоровье взрослых и детей, методика проведения тестирования на предмет самодиагностики обеспечения организма соединениями йода, суточная потребность взрослых и детей в йоде, средства и методика проведения профилактики йододефицита, как условия предупреждения ЙДБ. Существует потребность проведения профилактики йододефицита среди детей дошкольного возраста, младших школьников, учеников основной и старшей школы и студенческой молодежи.
Ключевые слова: йод, здоровье, профилактика, школьники, молодежь.
Annotation. Shahnenko V.I. The theory, procedure and urgency of conducting of prevention deficit of iodine in educational institutions of Ukraine. The role of iodine is exposed in-process human organism, subzero influence of deficit of iodine on a health the grown man and children observed in this article. The method of lead through of testing for the purpose of own diagnostics of providing of organism connections of iodine, day'-s requirement of adults and children in an iodine, facilities and method of lead through of prophylaxis of deficit of iodine, as a condition of warning of IDI. There is a need of conducting of prevention deficit of iodine among children of preschool age, junior schoolboys, pupils of the basic and higher school and student'-s youth.
Keywords: iodum, health, prevention, schoolboys, youth.
Вступ
Досладження, проведен! в к! нщ 2002 року у два-дцяти двох областях Укра! ни за участю М! н!стерства охорони здоров'- я Укра! ни, Академ! медичних наук, при шдтримщ Дитячого Фонду ООН (ЮНГСЕФ), рядом науково-досл!дних !нститут!в, показали, що практично на всш територп нашо! держави мае м! сце пом! рний йододефщит. Отже, ми е зоною ризику йо-додефщитних захворювань (ЙДЗ).
З метою л! кв!дац! такого становища Каб! нет Мшютр! в Укра! ни 26 вересня 2002 року прийняв Постанову № 1418 «Про затвердження Державно! про-грами проф! лактики йодно! недостатност! у населен-ня Укра! ни на 2002−2005 роки». Десятим пунктом ц! е! програми М! н!стерство осв! ти ! науки Укра! ни зобов'-язано зд! йснювати заходи просв! ти населення кра! ни з питань проф! лактики ЙДЗ.
Термш ди ще! урядово! програми зашнчився у 2005 рощ, проте проблема йододефщиту е актуальною й дос! Тобто проф! лактику йодно! недостат-носп потр! бно продовжувати. Останш досладження! нституту ендокринологп та обм! ну речовин! меш В. П. Комюаренка АМН Украни показали, що насе-лення Укра! ни щоденно вживае лише 40−80 мкг йоду, тобто не добирае в! д 100 до 200 мкг цього м! кроеле-менту[8, с. 30]. Отже, проблема профшактики актуальна не лише дней дошкшьного та шкшьного вшу, п! дл!тк!в, студент! в, а й дорослих.
Робота виконана за планом НДР Харк! вського нац! онального ун! верситету !мен! В. Н. Караз! на.
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Мета досл! джень: науково обгрунтувати акту-альн!сть проблеми йододиф! циту серед д! тей ! п! дл!т-к!в та учн! всько! молод! ! накреслити шляхи ! засоби проф! лактики ЙДЗ.
Результати дослвджень.
Актуальтсть проблеми. Одшею з умов нормального функцiонуваиия оргашзму людини е збалан-соване харчування. Збалансоване (баланс — р! вновага) — це харчування. при якому оргашзм одержуе необх! д-© Шахненко В.1., 2009
н! б! лки, жири, вуглеводи, макро- та м! кроелементи. Важливим е забезпечення орган! зму в! там!нами та м!-нералами. Кожен з цих продукпв бере участь у бюх!-м!чних процесах. Особливе мюце в робот! людського оргашзму займае мшроелемент — йод. Вш безпосеред-ньо необх! дний для формування гормон! в щитовидно! залози, як! впливають на переб! г таких процес! в: роз-виток мозку та центрально! нервово! системи ! !хню роботу, жировий, б! лковий та вуглеводневий обм! н, обмш впашшв, електрол! тичний обмш, п! дтримку енергетичних процес! в та теплообм! н, р! ст ! розвиток оргапiзму, пiдтримаппя д! евост! !мунно! системи, ста-тевий розвиток людини та !! репродукц! ю.
У раз! недостач! йоду в оргашзм! людини бра-куе гормон! в щитовидно! залози, що може призвести до пог! ршення д! яльност! нервово!, серцево-судинно! та дихально! систем, що в свою чергу пог! ршуе роботу шлунково-кишкового тракту ! обм! н речовин, ф! зичний, !нтелектуальний та статевий розвиток.
В ц! лому йододефщит мае негативний вплив на д! яльнють всього оргашзму, особливо на дней до-шк!льного в! ку.
Дгти дошк! льного в! ку досить активно ростуть i розвиваються, що потребуе значно! к! лькост! плас-тичних та енергетичних речовин, в! там!н!в, макро- та мшроелеменпв. I особливе м! сце в цьому займае за-безпечення дитячого орган! зму сполуками йоду.
Як в! домо, йод необх! дний людському орга-н!змов! для синтезу гормон! в щитовидно! залози. Не-достатн!сть надходження сполук йоду до орган! зму людини призводить до ц! лого ряду захворювань. Так, при внутр! шньоутробному розвитку плоду недостача йоду в рац! он! майбутньо! матер! стае причиною мерт-вонародження, викид! в, народження д! тей з ознаками спастичного парал! чу та кретин! зму, нейросенсор-ною глухотою, недостатньою масою, порушеннями функцш мозку, що зумовлюе затримку ф! зичного та псих! чного розвитку у дитячому та п! дл!тковому в! ц! Якщо ж дитина народилася здоровою, при наступнш недостатност! сполук йоду у ранньому п! сляполого-
вому розвитку порушуеться процес росту i розвитку дитячого оргашзму, особливо формування мозку (кре-тишзм). Недостача йоду в оргашзмО у дитячому та пвдлОтковому вод призводить до порушень в розвитку головного мозку, наслщком якого, як правило, е розу-мова вщсталють, що супроводжуеться попршенням сприймання, швидкою втомою дтгей i попршенням усшшносп у навчанш Так йододефщит стае перешкодою в реалОзацп життевих плашв учшв.
У дорослих та дней при недостачО йоду в орга-шзмО внаслОдок зменшення вироблюваних щитовидною залозою гормошв наступае захворювання — воло. Оскшьки гормони щитовидно! залози регулюють розвиток головного мозку та всiеi нервово1 системи, при 1хнш недостачО людина вщчувае слабк1сть, со-нливють та iH. Першою ознакою вола е збшьшення щитовидноi залози. У дтгей, крОм цього, уповшьню-еться розвиток.
В цшому наслщками дефщиту сполук йоду в оргашзмО можуть бути так! прояви йододифщитних захворювань у плоду: вроджеш вади розвитку, вщста-вання у псих1чному та фОзичному розвитку, невроло-пчний та мжседематозний кретишзми, глухошмота, психомоторш порушення тощо, серед немовлят може мати вроджене воло, гшотиреоз i навиъ смерть.
Причиною розвитку йододифщитних захворювань е переважання вуглеводОв та жирОв у продуктах харчування, недостатшсть в рацюш бшку, вгташшв (зокрема втташтв С i А), макро- та мшроелемеипв.
В результат соцiальноi, економiчноi та еколо-гiчноi кризи в Украiнi у 90-п роки минулого столитя профшактика йододефщиту майже не проводилась, що призвело до рОзкого збОльшення захворювань, пов'-язаних з браком сполук йоду в оргашзмО дорослих i дтгей. У порОвнянш з попередшм перюдом вони збшьшились бшьше, шж вдвОчО, i становили 101 ввдсо-ток. Саме на лОквщацш цих недолЫв спрямована Державна програма профшактики йодноi недостатносп у населення на 2002−2005 роки. Зпдно цiеi програми Мастерство освтга i науки Украши та Мастерство охорони здоров'-я Украши зобов'-язаш здшснювати заходи щодо просвтга населення з питань профшактики захворювань, пов'-язаних з йодною недостатшстю.
В плаш реалiзацii Державноi програми профшактики йодноi недостатносп у населення на 2002−2005 роки Мшютерство освтш i науки Украши стльно з UNICEF (Дитячий фонд ООН в УкраМ), мо-лод1жним громадським об'-еднанням «Клуб «Компас», шститутом педагопки АПН Украши провели ряд заходОв, зокрема: Всеукрашську науково-практичну конференцш «Шляхи реалiзацii Концепцii формування позитивноi мотивацп на здоровий споаб життя в школЬ& gt-, присвячену профшактищ йододефщиту серед учшв, розроблено програму «Профшактика йододефь цитних захворювань — в школу», яка включае вивчення на уроках основ наук питань профшактики йододефь цитних захворювань у 1−11-х класах, Програму (проект) пвдвищення квалОфОкацп науково-педагопчних пращвнишв з питань профшактики йододефщитних захворювань серед дней та молодт
Шляхи реалОзаци проблеми
ПрофОлактика йододефОцитних захворювань (ЙДЗ) здОйснюеться шляхом самодОагностики забез-печення органОзму сполуками йоду (1), ознайомлення з добовою потребою в сполуках йоду (2) та шляхами !! забезпечення (3).
1. ПеревОрити забезпечення свого органОзму сполуками йоду можна, скориставшись приведеним нижче тестом.
Тест
для проведення самодiагностики забезпечення
органгзму сполуками йоду (творчо перероблений нами варiант тесту за Г. Герасимовим та Ф. Джатдоевою)
Уважно прочитайте О, нОби прислухаючись до свого органОзму, дайте вОдповОдО на поставленО запи-тання. Щдкреслиъ «так» чи «ш».
У вашш сОм'-! хтось з рОдних (батьки, брати О се-стри) хворОли захворюваннями щитовидно! залози чи йододефщитними захворюваииями? Так? НО.
Чи не помОчали Ви останнОй час, що:
1. У Вас шби застрягла грудка в горлО. Так? НО.
2. Ваш апетит зменшився. Так? НО.
3. Ваша маса помино зменшилася. Так? НО.
4. ПОдвищився Ваш апетит. Так? НО.
5. Ваша маса помино збОльшилася. Так? НО.
6. Ви стали частОше впрОвати. Так? НО.
7. Ви мерзнете навпь тодО, коли тепло. Так?
НО.
8. У Вас гарячО руки. Так? НО.
9. ВашО руки О ноги холоднО. Так? НО.
10. Вас охоплюе смутне хвилюваиия. Так? НО.
11. У Вас з'-явилась сонливОсть, втомлювашсть, уповОльненОсть в дОях чи слабкОсть. Так? НО.
12. Вас часто охоплюе незрозумше тремтшня? Так? НО.
13. У вас частОшае пульс навпь у стан спокою? Так? НО.
14. Ваша шкОра стала сухОшою. Так? НО.
15. Бшьш об'-емною стала дефекацОя (каловидь лення). Так? НО.
16. У Вас були закрепи? Так? НО.
ОцОнка забезпечення органОзму сполуками
йоду
Якщо Ви тдкреслили шОсть О бОльше позитив-них ввдповщей («так»), значить у вас мае мюце пев-ний дефОцит йоду.
Якщо Ви вихователь ДНЗ, проведОть тестування батьшв Ваших вихованщв (приблизно так само харчуються О! хнО дОти), проведОть аналОз харчування дОтей пОд час перебування в дошкОльному закладО О зробОть висновок про забезпечення сполуками йоду кожно! дитини.
КласнО керОвники ЗНЗ або вчителО «Основ здоров'-я» можуть використати приведений вище тест для безпосереднього тестування учшв. При цьому, можливо, виникне потреба пояснити змОст окремих запитань. УчнОв потрОбно навчити самостОйно робити висновки про забезпечення! хнього органОзму сполу-ками йоду.
Куратори академгруп ВНЗ пропонують студентам самост! йно провести самод! агностику забезпечен-ня орган! зму сполуками йоду ! зробити висновки щодо збалансованост! чи незбалансованост! харчування на предмет забезпечення орган! зму сполуками йоду
2. Для забезпечення орган! зму сполуками йоду, в першу чергу потр! бно знати його добову потребу. Найб! льший вм! ст сполук йоду мають морепродукти. Проте, при п! дбор! продукт! в харчування для забез-печення добово! потреби орган! зму в сполуках йоду потр! бно враховувати його втрату при збершалш про-дукт!в харчування та при приготуванн! страв. Так, при зберiгапнi картопл! з жовтня до травня вона втрачае до 64% йоду, при смаженш м'-яса втрачаеться 65%, а при варшш м'-яса i подр! бнено! картопл! втрачаеться 48%, а при варшш цшо! втрачаеться лише 32%.
Багато втрачаеться йоду при смаженш та ва-р!нн! морсько! риби, тому поповнити запаси йоду в готових стравах можна додаванням йодовано! сол!, проте солити! жу можна безпосередньо перед вживан-ням. Втрачаеться йод i при митп подр! бнених овоч! в i фрукт! в хлорованою водою. При цьому йод! з орган! ч-них сполук виводиться зам! щенням хлором у в! льну речовину, що е небезпечним для орган! зму, бо в! льний йод е отруйною речовиною.
Кр! м цього, при складанн! перел! ку продукт! в харчування для забезпечення добово! потреби ор-ган!зму в сполуках йоду потр! бно враховувати ще й те, що б! локачанна капуста виводить йод з орган! зму. Тому салат з капусти потр! бно вживати роздшьно з йо-довм!сними продуктами харчування. Досвiд та загальт поради Центр сучасних iпформацiйпих технологш та вiзуальпих мистецтв (м. Харюв) тцготував методичний поабник «Сучасш тцхоци цо профшактики йо-цодафщитних захворювань у паселеппя Украши» [1], мультф! льми для дошк! льник!в та молодших школяр! в, кшофшьми, зробив в1цб1рку пеобхiцпоi науково! та методично! л1тератури з проблем йоцоцефщиту [9].
У проведенн! проф! лактично! роботи щодо де-ф!циту сполук йоду в орган! зм! дошк! льник!в напра-цьовано певний досв! д у дошк! льних закладах «Ялин-ка» i «З!рочка» м! ста Трускавця Льв! всько! обласп, який викладено у робот! «Проф!лактика йододеф! ци-ту у д! тей дошк! льного вшу: методичний пос! бник для зав! дуючих ДНЗ, методист! в та виховател! в в робот! з батьками та дошк! льнятами» та стаття «Йододефь цит i його профшактика» [17]. Особливо щнними у вказаних вище роботах е сер! я казок, п! дготовлених спещально для проведення ще! роботи. Кр! м цього, в процес! проведення профшактики йододефщиту вар-то використати мультф! льми «Йод» ! «Ворона», п! дго-товлеш Центром сучасних шформацшних технолог! й та в! зуальних мистецтв [9].
Значний досв! д з методики проведення проф!-лактики йододеф! циту на уроках «Основ здоров'-я» та в позакласнш виховн! й робот! напрацювали середня загальноосв! тня спец! ал!зована школа № 162 м. Хар-кова [10, с. 14−19- 15- 16] та НВК «СЗШ № 2 — пмна-з!я» м. Трускавця Льв! всько! област! [12−14, 20−22].
При ознайомленн! учн! в з питаннями проф! лак-
тики йододефщиту на уроках «Основ здоров'-я» та в позакласнш виховнш робот! вчител! ЗНЗ можуть ви-користати вказан! вище матер! али та поради, вм! щен! в роботах 6,7 i 8 та в журнал! «Основи здоров'-я та фь зична культура» [10, с. 26−28,39−42], кшофшьми «Ал!-на» та «Причини зникаючого! нтелекту» [9] i джерела: 12−16- 20−22. Вчител! юторп, географп, б! олог!!, х! ми ЗНЗ можуть скористатись порадами, вм! щеними у вказаному вище журнал! [10, сс. 14−19, 20−21,22−25].
При проведенн! проф! лактики йододеф! циту у вищих навчальних закладах серед студент! в ус! х спе-ц!альностей можна використати можна використати шнофшьм «Причини зникаючого штелекту» та мате-р!али дано! статт!, на б! олог!чних факультетах — ма-тер!али джерел 1−4, приведен! в списку використаних джерел, а на природничих факультетах педагог! чних ВНЗ — матер! али для вчител! в ЗНЗ для розробки за-вдань щодо методики проведення профшактики дефь циту сполук йоду серед учн! в.
Висновки
1. Майже на вс! й територп Украни мае м! сце по-м!рний йододеф! цит, що може стати причиною йододеф! цитних захворювань дорослих i дней.
2. Каб! нет М! н!стр!в Укра! ни 26 вересня 2002 року затвердив Державну програму проф! лактики йод-но! недостатност! у населення на 2002−2005 роки. Терм! н д! постанови зак! нчився, проте проблема йододеф! циту е досить актуальною.
3. Проблема йододефщиту та його профшактики мае велике сощально-педагопчне значення, бо стосуеться здоров'-я дорослих, дней i п! цл!тк!в, а особливо ваптних ж! нок i матер! в, що годують д! тей грудцю.
4. кнуе потреба проведення проф! лактики йододефщиту серед дней дошк! льного вшу, молодших школяр! в, учн! в основно! i старшо! школи та сту-дентсько! молод!
5. Науковцями, л! карями та вчителями напрацьова-но достатн! й науковий та методичний матер! ал для проведення проф! лактики ЙДЗ в навчальних закладах Укра! ни, який варто використати у про-веденн! ц! е! роботи.
Подальш! досл! дження передбачаеться провести в напрямку вивчення шших проблем проведення проф! лактики йододифщиту в закладах осв! ти Укра! ни.
Список використаних джерел
1. Брук Д. В., Зелшська Н. Б., Рудакова А. О. та ш. Сучасн! шдхо-ци цо проф! лактики йоцоцефiцитпих захворювань у населення Украiпи. Матер! али цля проведена семiпарiв та трепiпгiв. — К.: ЮШСЕФ, ЦИТВМ, 2004. — 135 с.
2. Герасимов Г., Джатцоева Ф. Что Вы хотели бы знать о йоцоце-фицитных заболеваниях. Информация в вопросах и ответах для практических врачей. — ЮНИСЕФ.
3. Деланж Ф., Бурцжи Н. Недостаточность йоца и ее последствия у населения европейских стран //Научный журнал ВОЗ. — 1994.
4. Державна програма проф! лактики йодно! недостатност! у на-селення на 2002−2005 роки: Затверджено постановою Каб! нету М! н!стр!в Укра! ни в! д 26 вересня 2002 року № 1418 //Оф!ц!й-ний в! сник Укра! ни. — 2002. — № 39. — С. 61−64.
5. Закон Украши «Про загальну середню осв! ту» //Урядовий кур'-ер. — № 125−126. — 1999. — № 125−126
6. Зцоров'-я та безпека життедiяльиостi учшв (Пос!бник цля вчи-тел!в «Основ безпеки життед! яльност!» та класних кер! вник!в) /За рец. ВЛ. Шахненка. — Харк! в: Харк! вський обласний центр зцоров'-я. — 2002. — С. 59−61.
7. Йододефщит. Укра! на в rpyni ризику //Директор школи. — 2003.
— квгтень (№ 16) — С. 6−8.
8. Йододефiцит та мошторинг програм йодно! профiлактики (ме-тодичш рекомендаций /Укладачi: Тронько М. Д., Лапушенко О. В., Кравченко В.1. та ш. — К.: МОЗ Укра! ни, 2004. — 34 с.
9. Матерiали з профшактики йододефщиту. — 2004. — Харюв: Центр сучасних шформацшних технологш та вiзyальних мис-тецтв. — 2004. — CD. (м. Харюв, тел. 057−714−01−03- 714−96−03).
10. Основи здоров'-я та фiзична культура. — 2006: Тематичний ви-пуск. Методичш рекомендаций — 44 с.
11. Профшактика йододефщиту д™й дошкшьного вiкy: методич-ний посiбник для зав^ючих ДНЗ, методистiв та вихователiв в робот з батьками та дошкшьнятами / За ред. В.1. Шахненка.
— Дрогобич 2006. — 20 с.
12. Профшактика йододефщитних захворювань у позакласнш ви-ховнiй роботг Методичний посiбник для класних керiвникiв 1−11 класiв / За ред. В. I. Шахненка. -Трускавець, 2003. — 26 с.
13. Профшактика йододефщиту учшв початково! школи через навчально-виховний процес: Методичний посiбник для вчите-лiв /За ред. B.I. Шахненка. — Дрогобич, 2005. — 34 с.
14. Профшактика йододефщиту учшв через навчально-виховний процес середшх закладiв освгти: Науково-методичний посiб-ник /За ред. B.I. Шахненка. — Харюв, 2003. — ЦС1ТВМ. — 175 с. //Матерiали з профiлактики йододефщиту — 2004. — Харюв: Центр сучасних шформацшних технологш та вiзyальних мис-тецтв. — 2004. — CD.
15. Рудакова А. О. Профшактика йододефщитних захворювань: Методичний поабник для вчител1 В. — Харюв: Центр сучас-
них шформацшних технологш та в1зуальних мистецтв, 2002.
— 50 с.
16. Рудакова А. О. Профшактика йододефщитних захворювань. Ро-бочий зошит для учшв 1−4 клас1 В. — Харюв: Центр сучасних ш-формацшних технологш та в1зуальних мистецтв, 2002. — 28 с.
17. Шахненко В. Йододефщит О його профшактика // Дошкшьне виховання. — 2007. — № 1. — С. 26 — 28.
18. Шахненко В. Як створити штелектуальний фон? // Радянська освгга. — 1988. — 16 березня.
19. Шахненко В. И. Примерная схема анализа и наблюдения урока //Теория обучения: планы лекций, практических, лабораторных занятий и методические рекомендации по их проведению. /Сост. В. И. Шахненко. — Николаев: НГПИИ, 1991. — С. 38−44.
20. Шахненко В., Бутенко О. Профшактика йододефщиту учшв у позакласнш виховшй робот (З досводу роботи НВК «СЗШ № 2 — пмназ1я» м. Трускавця Льв1всько! обласп). // М1жнародна науково-практична конференщя & quot-Подготовка майбутиъого вчи-теля природничих дисциплш в умовах моделювання освiтиъого середовища& quot-. XI Каришенсью читання. Зб1рник наукових праць 27−28 травня 2004 року. — Полтава, 2004.- С. 339−341.
21. Шахненко В., Бутенко О. Профшактика йододефщитних захво-рювань учнОв у позакласнОй виховнОй роботО //Директор школи.
— 2004. — № 19. — С. 26−29.
22. Шахненко В., Бутенко О. ПрофОлактика йододефОциту у вихов-шй та позакласнш робото З досводу роботи НВК «СЗШ № 2
— пмназ1я» м. Трускавця Льв1всько! област //Директор школи.
— 2005. — № 33. — С. 26 — 28.
Надшшла до редакцп 05. 06. 2009р.
sport2005@bk. ru
В1ДНОВЛЕННЯ НАРОСТКОВОГО ХРЯЩА ДОВГИХ К1СТОК СКЕЛЕТА П1СЛЯ СТАТИЧНИХ Ф1ЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ТА ВПЛИВУ ЕКОЛОГ1ЧНИХ ЧИННИК1В
Шепелев А.?. Сумський державний ушверситет
Анотащя. Встановлено, що п! сля впливу? нтенсивних статичних навантажень та впливу еколог! чних факторов в к! стках скелету в! дбува-ються компенсаторно в! дновн! процеси, як! не в повн! й м! р! нормал! зують г! стоструктуру к! стково! тканини. Реадаптац! я п! сля пом! рних статичних навантажень характеризуеться превалюванням к! стоутворюючих процес! в, що св! дчить про постойне збереження темпу росту к! сток. Знання морфолог! чних критер!! в перебудови скелета дозволять тренерам ! викладачам ц! леспрямовано використовувати комплекс п! дготовчих вправ ! засоб! в загального ф! зичного розвитку для досягнення високих спортивних результатов. КлючовЛ слова: ф! зичн! статичн! навантаження, соли важких метал! в, рад! ац!я, довг! к! стки скелета.
Аннотация. Шепелев А. Е. Восстановление эпифизарного хряща длинных костей скелета после статических физических нагрузок и влияния экологических факторов. Установлено, что после интенсивных статических нагрузок и влияния экологических факторов в костях скелета происходят компенсаторные восстановительные процессы, однако они не в полной мере нормализуют гистоструктуру костной ткани. Реадаптация после умеренных статических нагрузок характеризуется превалированием костесозидательных процессов, это свидетельствует о постоянном сохранение темпов роста костей. Знание морфологических критериев перестройки скелета позволит тренерам и преподавателям целенаправленно использовать комплекс подготовительных упражнений и способов общего физического развития для достижения высоких спортивных результатов.
Ключевые слова: физические статические нагрузки, соли тяжелых металлов, ионизирующая радиация, длинные кости скелета. Annotation. Schepelev A. The restoration of cartilage long bones of skeleton after statistical physical load and influence factors. After intensive static loadings and effects of ecological factors in bones of a skeleton happen compensator regenerative processes. They not to the full normalize histostructures an osteal tissue. The readaptation after moderate static loadings is characterized by a prevailation bonescreate processes. It testifies about constant conservation of growth rates of bones. The knowledge of morphological tests of reorganization of a skeleton will allow trainers and teachers purposefully to use a complex of preparatory exercises. Also ways of general physical development for reaching high sports outcomes. Key words: physical statistical loads, salts of heavy metals, ionizing radiation, long bones of skeleton.
Вступ.
Проблеми адаптаци людини до зовшшнього середовища, впливу фОзичних навантажень, працез-датносп та здоров'-я мають велике теоретичне i прак-тичне значення [10].
Попршення екологiчноi ситуацп внаслОдок ава-рп на Чорнобильсьшй атомнш станцп суттево впли-нуло на показники здоров'-я населення, яке мешкае на забрудненнях територОях, особливо це стосуеться молодО [4]. У швшчних регюнах Сумськоi области вияв-лено щдвищення радОацшного фону на 15% - 20% та збшьшення гранично допустимоi концентрацп у водО та групп солей мщ, цинку, хрому, марганцю i свинцю на 60−80% [1].
Скелет перебудовуеться навпь не зважаючи на те, що в оточуючому його середовищО та кровО зна-ходяться речовини, яш сприяють збереженню складу кiстковоi субстанцп на рОвш розвитку молодого ор-гашзму. Беззаперечна ушкальшсть ii полягае в тому, що в нормальному сташ шстка водночас змОнюе в собО сшввщношення речовин [6].
На морфогенез шстки впливають фОзичш навантаження i викликають рОзнобОчш змши в оргашзмО людини i тварин. Стушнь глибини цих змш залежить вОд тривалосп та штенсивносп навантажень [7].
ФОзичш навантаження — бюгенний фактор, тому ми спроможш моделювати? хню даю на скелет в експе-риментах на тваринах. Можна говорити про юнуван-ня & quot-бюлопчного каркасу& quot- iнтегральноi'- сошальносп, тому в цих рамках перенесення експериментальних даних на людину не ильки можливО, але й у бшьшосп випадк1 В шчим шшим не можуть бути замшеш [7].
Особливосп чутливосп клиин i тканин до дп випромОнювання та споживання солей у людини i тварин однотипш, що мае ютотне значення для можливостей екстраполяци результапв експериментальних дослщжень [8].
В останш роки значна увага в наукових до-слОдженнях звертаеться на пошук i розробку реабь
лпацшних засобОв i форм фОзичного виховання, яш спрямоваш на профшактику юнуючих патолопчних синдромОв та полшшення здоров'-я молодО у пострадь ацшний перюд [2].
Вагоме значення в спортивнш практищ мають питання прогнозування реадаптацшних проце-сш в шстковш системО шсля рОзноманпних режимОв руxовоi'- активносп в умовах негативних еколопчних чиннишв. В лпературО практично ввдсутш даш, що розкривають динамшу реадаптацшних перетворень у скелеп в перюд вОд припинення дii фОзичного навантаження до ввддалешших перюдОв життя. Прагну-чи виповнити цей промОжок в дослОдах, ми вивчили особливосп росту й формування довгих трубчастих шсток в перюд через 1, 2 i 3 тижш шсля виконання тваринами статичних навантажень в умовах чиннишв Сумщини.
Робота виконана у вОдповвдносп до плану НДР Сумського державного ушверситету.
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Мета роботи: вивчення реадаптацшних проце-сш великогомiлковоi шстки тварин шсля помОрних та штенсивних статичних навантажень в умовах комбь нованоi дii'- опромшення й солей важких металОв.
Органгза^я та методи дослiдження. Досль дження проведеш на 126 бОлих щурах — самцях 4-х мюячного вшу. Шддослщш тварини були роздшеш на II серп — експериментальну i контрольну. Перша серОя в залежносп вОд дп еколопчного чинника розбита на три групи. Перша група експериментальних трено-ваних тварин (36 щурОв) опромшювали на установш «Rocus» в загальнш дозО 0,2 Гр протягом мюяця. Од-ночасно щурО отримували з питною водою сол цинку (г04×7Н20)-0,5мг/л та мвд (CuSO4x5H2O) — 1мг/л, що вщповвдае екологii'- Ямшльського району Сумськоi обласп. Друга група тренованих тварин (36 щурОв) протягом мюяця отримувала опромшення в дозО 0,2 Гр i солО марганцю (MnS04×5Н20) — 0,1 мг/л, свинцю (Pb (CH3C00)2) — 0,1 мг/л та мвд (CuS04×5 Н20) —
© Шепелев А.е., 2009
1мг/л.), що вщповщае екологп Середино — Будського району Сумсько! област!
Третя група тренованих тварин (36 щур! в) про-тягом м! сяця отримувала опром! нення в доз! 0,2Гр ! сол! цинку (ZnSO4 x 7H2O) — 5мг/л, хрому (K2Cr2O7) -0,1мг/л i свинцю (Pb (CH3COO)2) — 0,1мг/л, що ввдповь дае еколог! Шосткинського району Сумсько! област!
II сер! я (18 щур! в) — контрольна — нетренован! тварини, як! отримували комб! новану д! ю опром! нен-ня та солей важких метал! в.
Ус! щури експериментально! сер! отримували статичш ф! зичн! наваптаженпя пом! рного та штен-сивного характеру протягом м! сяця.
Моделювання статичних наваптажень (СН) проводили на вертикальних жердинах [9]. Тварини перебували у вертикальному положенн!, виконуючи щоденно, пом! рн! навантаження починаючи в! д 1 до 5 хвилин. Штенсивш статичн! наваптаженпя становили в! д 5 хв. до 20 хв.
П! сля зак! нчення експерименту щур! в забивали через 1, 2 та 3 тижш, видшяли великогом! лков! к! стки, виготовляли г! столог!чн! препарати проксимального еп! ф!зарного хряща та проводили його морфометр! ю. Програма морфометр! [3] включала наступн! показ-ники: загальна ширина хряща, ширину зон! ндифе-рентного, прол! феруючого, деф! н!тивного хрящ! в та зони деструкц!!.
Вим! рювання проводилось на св! тловому м!-кроскоп! «Ол!мпус» за допомогою програми «В!део Тест 5. 0». Статистична обробка матер! алу була проведена за допомогою програми Excel та пакету програм Statistica 6.0 (Stat Soft, США) [5].
Результати дослщжень та ix обговорення
Шсля штенсивних статичних навашажень та впливу фактор! в зовн! шнього середовища в! дбуваеть-ся порушення поздовжнього росту великогом! лков!й к! стки за рахунок зм! н еп! ф!зарного хряща, ширина якого менше за контроль через тиждень в першш гру-п! на 6,44%, в другш — на 5,75%, в третш — на 5,02%. Через два тижш хрящ звужуеться в! дпов!дно групам до 5,74%, 5,70%, 5,09%. Через три тижш — до 2,48%, 3,66%, 4,41%, вщповщно. Границ! ешф! зарного хряща нер! вн!, м! сцями глибоко вдаються в балки губчасто! речовини еп! ф!зу.
Наростковий хрящ великогом! лково! к! стки шсля пом! рних навантажень через тиждень, два, три майже не зм! нюеться. Вш представлений згрупова-ними в зони хондроцитами р! зного ступеня дифе-ренц!ювання. Ч! тко розр! зняються вс! 5 зон ростово! пластинки! ндиферентного, прол! феруючого, дефь н! тивного хряща, зони деструкцп та кальциф! кац!!. Кл! тини кожно! зони мають типову будову, ч! тко ви-ражен! ф! гури миозу в зон! «монетних стовпчик! в.» У великогом! лковш к! стц! по в! дношенню до контр-ольних тварин в! дбуваеться розширення еп! ф!зарного хряща в перш! й груш на 3,83%, в другш — на 4,49%, в третш на — 5,21%. Через два тижня продовжуеть-ся розширення хряща в! дпов!дно групам — на 5,40%, 5,35%, 7,56%. Через три тижш — на 10,80%, 11,76%, 15,13%, в! дпов!дно.
Зона прол! ферац! через тиждень в пор! внянн! з контролем звужена п! сля !нтенсивного тренування до 7,12% в першш груш, в другш — до 6,72%, в третш — до 7,87%. Через два тижня в! дбуваеться зменшення цих показник! в до 6,80%, 5,33%, 5,57%, в! дпов!дно. Через три тижн! в! дпов!дно групам продовжуеться звуження — до 2,07%, 4,72%, 5,23%. Р! зко збшьшуеться к! льк!сть сполучно! речовини, що м! сцями в! докрем-люе ходроцити в! зогенш групи, руйнуючи стовпчасту структуру зони. К! льк!сть м! тоз!в зменшуеться, зб! ль-шуеться вм! ст кл! тин атипово! форми (пол!гональн! та сплющен!). К! льк!сть кл! тин, що формуе стовпчики, зменшуеться. Зона деф! н!тивного хряща представлена кл! тинами без ф! гур м! тозу, багато з яких з! зруйнова-ною оболонкою та дистроф! чними змшами в ядр!, ба-гато з яких з! зруйнованою оболонкою та дистроф! ч-ними зм! нами в ядр!, багато кл! тин сплющено! форми, що оточен! великою к! льк!стю сполучно! речовини. Ширина зони звужена через тиждень в першш груш до 8,49%, 8,93% в другш, 6,33 в третш. Через два тиж-ня в! дпов!дно групам — до 7,29%, 8,20%, 6,00%. Через три тижня — до 2,68%, 4,36%, 3,29%, в! дпов!дно. Зона деструкцп розширена через тиждень на 13,62 в першш груш, — на 13,77% в другш, в третш — на 13,27%, представлена конгломератом нап! взруйнованих кл!-тин з! значним вм! стом сполучно! речовини. Через два тижш продовжуеться розширення зони деструкцп в! дпов!дно групам до 8,21%, 8,38%, 9,80%. Через три тижш до 1,72%, 4,55%, 5,06%, в! дпов!дно.
П! сля пом! рних статичних навантажень через тиждень по в! дношенню до контрольних тварин зона прол! ферац! та зона деф! н!тивного хрящ! в розширен! в великогомшково! к! стщ в першш груш на 3,84% i 0,92%, в другш — на 2,52% i 1,56%, в третш — на 3,04% ! 5,49%. Через два тижн! р! зниця складае в! дпов!дно групам 4,03% i 3,75%, 5,35% i 5,18%, 8,02% i 8,81%. Через три тижн! продовжуеться розширення зон до 9,50% i 8,57%, 9,91% i 8,45%, 14,67% i 10,84%, в! д-пов!дно.
Зона деструкц!!, навпаки, п! сля пом! рного статичного наваптаженпя зменшена в першш груш на 1,28%, в другш — на 1,61%, в третш — на 4,54%. Через другш тиждень вщбуваеться зменшення цих даних на 2,50%, 2,52%. 5,59%, в! дпов!дно. Через три тижн! в! д-пов!дно групам — на 6,66%, 7,72%, 8,33%.
Протягом всього експерименту ширина! ндифе-рентного хряща достов! рно не зм! нювалася, що вказуе на його! нертн!сть та в! дсутн!сть виражених прол! фе-ративних явищ.
Висновки
Шсля припинення тренувань тварин штенсив-ними статичними навантаженнями ! впливу негатив-них чинник! в зовн! шнього середовища в к! стках спо-стер!гаеться компенсаторн! в! дновн! процеси, як! не в повнш м! р! нормал! зують пстоструктуру к! стково! тканини. Частково активуеться прол! фератина актив-шсть ешф! зарних хрящ! в.
Реадаптац! я п! сля пом! рних статичних наванта-жень характеризуеться превалюванням к! стоутворю-чих процейв, що св! дчить про постшне збереження
темпу росту кгсток, навть п! сля припинення дп зо-вн!шн!х чиннишв.
Подальш! досл! дження передбачаеться провести у напрямку вивчення! нших проблем в! дновлення морфометричних характеристик еп! ф!зарного хряща довгих к! сток п! д впливом еколог! чних чинник! в на тл! пом! рних та! нтенсивних статичних ф! зичних на-вантажень.
Лгтература
1. Г! нч О. В Доповгдь про стан иавколишиъого природного середовища в Сумськгй област! у 2000 роц! / О. В. Ггнч. — Суми.: Джерело, 2001. — 178 с.
2. Завацький В.1. Соцгальн! та медико — бюлоггчш особливост! життедгильност! дгтей ! дорослого населення, як! постраждали внаслгдок авар! на Чорнобильскгй АЕС / В.1. Завацький, Б. П. Грейда, А.1 Зимовгн. — Луцьк.: Надстир'-я, 1994. — 152 с.
3. Ковешников В. Г. Зональное строение эпифизарного хряща / В. Г. Ковешников / В. Г Ковешников // Антропогенетика, антропология и спорт Винница. — 1980. — Т.2. — С. 251 — 252.
4. Куц О. С. Особливост1 змкту ф1зичного виховання в умовах шдвищено! рад1активност1 / О. С. Куц. — К.: Континет. 1994. -144 с.
5. Лапач С. М. Статистичш методи в медико — бюлопчних дослщженнях? з застосуванням Excel / С. М. Лапач, А.В. Чубен-ко, П. М. Бабич. — К.: Марюн, 2000. — 320 с.
6. Мачерет Е. Л., Замотян В. П., Лысенко В. П. Старение и двигательные возможности / Е. Л Мачерет, В. П. Замотян, В. П, В. П Лысенко. — К.: Издательство госуниверситета, 1989. — 171 с.
7. Никитюк Б. А., Коган Б. И. Адаптация скелета спортсменов / Б. А. Никитюк, Б. И. Коган // К.: Здоровья, 1989. — 128 с.
8. Слоним А. Д. Частная экологическая физиология млекопитающих /
9. А. Д. Слоним — М. — Л.: АМН СССР, 1962.- 244 с.
10. Федонюк Я. И. Устройство для моделирования статических нагрузок в мелких лабораторных: А. С. 1 393 395 СССР / Я. И. Федонюк, И. Н. Глицкий,
11. Я. Т. Велещук. — № 104 571/21- Заявлено 30. 08. 82- Опубл. 23. 11. 83, Бюл. № 12. — 3с.
12. Циб1зГ.Г. Впливф1зичнихнавантаженьнаморфофункцюнальний стан оргашзму / Г. Г Циб1з. — К.: Сталь, 2002. — 338 с.
Надшшла до редакци 18. 06. 2009р.
shepelev @ ukr. net
Ф1ЗИЧН1 ВПРАВИ, ЯК ЗАС1Б ФОРМУВАННЯ СУГЛОБА ПРИ ДИСПЛАЗП СТЕГНА
У Д1ТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ
Шефер ?.С., Баришок Т. В. Класичний приватний унОверситет
Анотащя. Ранне л! кування ! реаб! л!тац!ю вродженого вивиху стегна ставлять в основу проф! лактики !нвал!дност! при цьому захворюванн!, оск! льки повного одужання можна добитися тшьки при комплексной реаб! л!тац! д! тей з перших дн! в життя. Досл! дження показало, що комплексне л! кування, а так само зам! на л! кувально! г! мнастики з класично! методики на модерн! зовану, застосування точкового масажу, плавання в теплой вод! ! додаткове застосування електрофорезу з новока! ном на область кульшових суглоб! в з метою усунення хворобли-вих контрактур, що виникають п! сля застосування ортопедично! корекц! положенням, значною м! рою зб! льшують ефективн! сть процесу реабОлОтацО!
КлючовЛ слова: л! кувальна г! мнастика, масаж, плавання, реаб! л!тац!я.
Аннотация. Шефер Е. С., Барышок Т. В. Физические упражнения, как средство формирования сустава при дисплазии бедра у детей первого года жизни. Раннее лечение и реабилитацию врожденного вывиха бедра ставят в основу профилактики инвалидности при этом заболевании, поскольку полного выздоровления можно добиться только при комплексной реабилитации детей с первых дней жизни. Исследование показало, что комплексное лечение, а так же замена лечебной гимнастики с классической методики на модернизированную, применение точечного массажа, плавания в теплой воде и дополнительное применение электрофореза с новокаином на область тазобедренных суставов с целью устранения болезненных контрактур, возникающих после применения ортопедической коррекции положением, в значительной мере увеличивают эффективность процесса реабилитации. Ключевые слова: массаж, лечебная гимнастика, плаванье, реабилитация.
Annotation. Shefer E., Baryshok T. V. Physical exercises, as mean of forming of joint at dysplazyy of thigh at the children of the first year
of life. Put early treatment and rehabilitation of innate dislocation of thigh in basis of prophylaxis of disability at this disease, as complete convalescence can be obtained only during the complex rehabilitation of children from the first days of life. Research rotined that holiatry, and similarly replacement of medical gymnastics from a classic method to modernized one, application of point massage, swimming in warm water and additional application of elektroforez with novocaine on the region of thurls with the purpose of removal of sickly kontrakture arising up after application of orthopaedic correction by position, to a great extent multiply efficiency of process of rehabilitation. Keywords: massage, medical gymnastics, swimming, rehabilitation.
Вступ.
ДисплазОя кульшового суглоба — порушення розвитку кульшового суглоба, основним компонентом якого е невОрна просторова орОентацОя головки, i шийки стегновоi шстки щодо вертлужноi западини, що приводить до порушення опорноi функци шнщвки [1].
Кшьшсть випадшв дисплазп кульшового суглоба складае бОльш шж 3% вах деформацш опорно-рухового апарату. Ця патолопя, зустрОчаеться в Украш у вщ 50 до 200 випадшв на 1000 новонароджених. Це в 5−10 разОв вище, н1ж було дОагностовано в 60−80 роки XX в [2].
Причиною такого неправильного розвитку кульшового суглоба може бути захворювання матерО в першу половину ваптносп, штоксикацп, травми i т.п. Часто дисплазОя бувае у дней при перших пологах
[4], у недоношених, у тих, що народилися в сщнич-ному передлежанш, при маловодп, а також у дней, що знаходяться на ранньому штучному згодовуванш
[5]. Особливо часто дисплаз1я кульшових суглобОв на-голошуеться у дггей з имей, члени яких страждають вродженим вивихом стегна, деформуючим артрозом кульшового суглоба, з природженими захворюваннями i пороками розвитку [3].
Велике значення мае несприятлива еколопчна обстановка в шсщ постшного мешкання або роботи матерО В результат може розвинутися дисплазОя i навпь вроджений вивих стегна. Ддвчата хворшть в п'-ять разОв частше, шж хлопчики [6].
Можна зробити висновок, про необхвдшсть фiзичноi'- реабштаци i велику увагу до цiеi проблеми.
Робота виконана за планом НДР Класичного приватного ушверситету.
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Мета роботи — проаналОзувати засоби реабштаци, що вживаються у реабштаци дней з вродженою
© Шефер е.С., Баришок Т. В., 2009
дисплазОею кульшового суглоба i оцшити ix ефектив-шсть.
Виходячи з мети дослщження, ми поставили перед собою таю завдання:
1) АналОз лпературних джерел, присвячених проблемам вщновлення функцш при дисплазii'- стегна у дней вОд трьох мюящв до року-
2) Дати характеристику початкового стану кульшового суглоба у дней контрольноi i експеримен-тальноi груп-
3) Запропонувати комплекс реабштацшних заходОв направлених на профшактику i вщновлення функцш при дисплазп стегна у дней вОд трьох мюяшв до року-
4) Оцшити ефектившсть запропонованого комплексу реабштацшних заходОв, направлених на ввд-новлення функцш кульшового суглоба у дней ввд трьох мюяшв до року.
У дослвдженш ми використовували наступш методи:
1. АналОз науково-методичноi лператури з до-слiджуваноi проблеми-
2. Педагопчний експеримент — навчання батьшв спешальним вправам для самостшного виконання-
3. Медико-бюлопчш методи дослОдження — ви-мОрювання амплгтуди рухОв (гошометрОя), мануально-м'-язове обстеження, вОзуальний огляд, рентгендОаг-носпка-
4. Метод математичноi статистики (критерш Стьюдента).
ДослОдження проводилося на базО Запорiзькоi обласноi'- клiнiчноi'- дитячоi'- лшарш ДослОдження три-вали 3 мюящ з листопада 2008 р. по лютий 2009 р., в ньому брали участь дни першого року життя з дОагно-зом дисплазОя кульшового суглоба. Для шдтверджен-ня результапв дослОдження вони були подшеш на двО групи: контрольну та експериментальну, по 8 оаб в кожнш. Переважно в групах були дОвчатка (у контр-
ольн! й груп! 7 д! вчаток та 1 хлопчик, а в експеримен-тальн!й 6 д! вчаток та 2 хлопчики). Одним з головних критер!! в в! дбору д! тей в групи для проведення досл!-дження було рентгенолог! чне п! дтвердження д! агнозу, ! обстеження у ортопеда.
Перед проведенням досл! дження, нами так само було проведене мануальне обстеження кожного з учасник! в досл! дження. Мануальне обстеження полягало у виявленн! основних симптом! в дисплаз! кульшового суглоба, таких як:
а) Обмеження в! дведення одного або обох сте-гон дитини (у норм! в! дсутне) — оц! нювалася ампл! ту-да в! дведення стегна методом гон! ометр!!-
б) АсиметрГя шшрних йдничних складок (у норм! в! дсутня) — оц! нювалася методом сантиметр!!.
Т! льки п! сля п! дтвердження д! агнозу та анал! зу ощнки ацетабулярного кута по ХГльгенрейнеру та ре-зультат!в мануального обстеження, ми п! дступили до проведення реаб! л!тац!йних заход! в.
Контрольна група займалася за традиц! йною методикою, експериментальн! й груп! була запропоно-вана модиф! кована методика реаб! л!тац!!.
У експериментальн! й груп! нами проводився модерн! зований комплекс л! кувально! г! мнастики, загальна тривал! сть заняття складала в! д 20 до 25 хвилин, також ми рекомендували самост! йне застосу-вання батьками вправ з даного комплексу як м! н!мум 5 — 8 раз! в на день з перервами не менше двох годин м! ж заняттями, при виконанн! даного комплексу без реаб! л!толога його тривал! сть в середньому складала -10 — 15 хв., також був проведений масаж за змшеною методикою по два курси, 10 сеанс! в кожен з перервою м! ж ними в один м! сяць. Тривал! сть сеансу масажу в середньому складала 20 — 25 хвилин.
Батьки дослгджуваних дней були навчен! впра-вам в тепл! й вод!, як! вони виконували дв! ч! в день (вранц! ! увечер!), масажу, а також накладали сухе тепло в область кульшових суглоб! в та стегна (м!шечки з теплим п! ском або крупою).
У контрольнш груп! застосовувався традицш-ний курс ЛФК та масаж по класичнш методищ: 2 кур-си масажу, 10 сеанйв кожен, з перервою м! ж ними в 1,5 м! сяця. Тривал! сть сеансу в середньому складала 10 — 15 хвилин.
У обох групах д! тей також застосовувалися л!-кування положенням (широке сповивання), парафшо — озокеритов! апл! кац! на кульшових суглобах, стегнах ! сгдницях.
Результати досл1дження.
Перед застосуванням засоб! в ф! зично! реаб! л!-тац! ! п! сля них ми провели мануальне обстеження кожного з учасник! в досл! дження.
Мануальне обстеження полягало у виявленн! основних симптом! в дисплаз! кульшового суглоба, таких як:
а) Обмеження вщведення одного або обох сте-гон дитини (у норм! ввдсуттй) —
б) Симптом Маркса — Ортолан! або симптом «клацання» (або ще його називають симптомом не стшкосл) (у норм! в! цсутн!й) —
в) Укорочення ноги дитини (у норм! вщсут-
н! й) —
г) Асиметр! я шк! рних складок (у норм! в! дсут-
н! й).
д) Зовн! шня ротац! я ноги (у норм! в! дсутн!й)
Рентгенолог! чне п! дтвердження д! агнозу проводив л! кар по методиц! запропоновано! Х! льгенрей-нером.
Обробка одержаних даних проводилася за до-помогою критер! ю Стьюдента. Оск! льки в контроль-н!й i експериментальнш групах було по 8 ойб, то кри-тичним значенням t-критерiю Стьюдента е значення 2,31.
Анал! з первинно! !нформац! (до проведення реабштацшних заход! в) показав, що пщбраш групи однор! дн! та однотипн! Результати середн! х показни-к!в первинного обстеження представлен! у табл. 1.
Як бачимо з результапв у табл. 1, середн! по-казники ампл! туди вiдведенпя стегна на ураженш сторон! в контрольн! й груп! складали 73,63±1,18°, а в експериментальнш 74,13±1,4°, при норм! 80−90°. Середн! показники ассиметр! с! дничних складок в контрольнш груп! були 1,03±0,28 см, а в експериментальнш — 1,23±0,23 см, тод! як при норм! асиметр! я мае бути вщсутня. Середн! показники аце-табулярного кута по Хильгенрейнеру в контрольн! й груп! складали 38,5±0,96°, в експериментальн! й груп! — 38,25±0,7°, при норм! 25 — 35°. Бачимо, що по жод-ному з тестованих показник! в не спостершалося по-казника у норм!
П! сля проведення реаб! л!тац!йних заход! в було проведено повторне обстеження стану кульшового су-глоба (табл. 2).
Результати, представлен! у таблиц! 2, показу-ють, що шсля проведення реабштацшних заход! в у дней контрольно! групи результати за дослщженими
Таблиця 1
Середн результати первинного обстеження
Показники Контрольна група, M±m Експериментальна група, M±m P
Амплиуда в! дведенпя стегна на ураженш сторон!, ° 73,63±1,18 74,13±1,4 & gt-0,05
Асиметр! я с! дничних складок, см 1,03±0,28 1,23±0,23 & gt-0,05
Ацетабулярний кут, по Х! льгенрейнеру, ° 38,5±0,96 38,25±0,7 & gt-0,05
Таблиця 2 Середт результати повторного обстеження
Показники Контрольна група, М±т Експериментальна група, М±т Р
АмплОтуда вОдведення стегна, ° 81,00±1,16 86,63±0,75 & lt-0,05
АсиметрОя сОдничних складок, см 0,09±0,07 0±0 & gt-0,05
Ацетабулярний кут, по Хильген-рейнеру, ° 33,5±0,34 29,5±0,6 & lt-0,05

показниками покращилися. Так середнОй показник кута вОдведення стегна збОльшився на достовОрному рОвнО (Р& lt-0,05) на 7,37° з показника 73,63±1,18° до 81,0±1,16° О склав норму (80−90°). СереднОй результат асиметри сОдничних складок зменшився на 0,94 см, що е достовОрною змОною (Р& lt-0,05) з показника 1,03±0,28 см до 0,09±0,07 см, хоча у нормО мае бути вОдсутня. СереднОй показник ацетабулярного кута (по Хильгенрейнеру) достовОрно знизився на 5° (Р& lt-0,05) з показника 38,5±0,96° до 33,5±0,34°, що е нормою (25 — 35°).
Також можемо констатувати значний прирОст результатОв в експериментальнОй групО за дослОджени-ми показниками. СереднОй показник кута вОдведення стегна збОльшився на достовОрному рОвт (Р& lt-0,05) на 12,5°, з показника 74,13±1,4° до 86,63±0,75° О склав норму. АсиметрОя сОдничних складок зникла зо-всОм, з показника 1,23±0,28 см на достовОрному рОв-ш (Р& lt-0,05), що також е нормою. СереднОй показник ацетабулярного кута (по Хильгенрейнеру) достовОрно знизився на 8,75° (Р& lt-0,05), з 38,25±0,7° до 29,5±0,6°, що також складае норму.
СлОд зауважити, що статистична обробка даних пОсля проведення реабОлОтацОйних заходОв показала вО-рогОднОсть рОзницО мОж показниками дослОджуваних груп за середнОми результатами амплОтуди вОдведен-ня стегна та середнОми результатами ацетабулярного кута (Р& lt-0,05), що доводить бОльшу ефектившсть за-пропотевано! нами методики вОдновлення.
Висновки.
АналОз лОтературних джерел, присвячених про-блемО реабОлОтацп при дисплази кульшового суглоба показав, що кОлькОсть випадкОв ще! патологи складае бОльше, нОж 3% всОх деформацОй опорно-рухового апарату. I увага до цОе! проблеми зростае з кожним роком. Серед велико! кшькостО засобОв фОзично! реа-бОлОтацО! застосовуються такО: масаж, лшувальна пм-настика, лОкування положенням, вправи в теплОй водО, фОзОотерапОя.
У дОтей контрольно! О експериментально! груп на початку дослОдження за даними рентгенолопчного
знОмка, був поставлений дОагноз дисплазОя кульшового суглоба, ацетабулярний кут по Хильгенрейнеру складав 38,3±0,82°, в бОльшостО випадкОв був ураже-ний лОвий суглоб, у всОх дослоджуваних був зменше-ний кут вОдведення стегна (в середньому до 74±1,3°), спостерОгалася асиметрОя сОдничних складок (на 1,15±0,24 см).
Нами була запропонована комплексна програ-ма реабштаци, яка включала: збОльшення тривалосп сеансу масажу, скорочення перерви мож курсами ма-сажу, застосування точкового масажу, навчання бать-кОв правильному носшню дитини, а також прийомам масажу О спещальним вправам, якО! м було рекомендовано проводити самостшно пОсля кожного спови-вання, прикладання тепла до ураженого суглоба 2−3 рази на день, вправи в теплОй водО. ВсО використаш засоби застосовувалися комплексно О под спостере-женням лОкаря.
АналОз отриманих результатОв пОсля застосуван-ня реабОлОтацОйних заходОв при вродженОй дисплазО! кульшового суглоба у дотей показав, що запропонова-на нами методика комплексного пОдходу в значнОй мОрО збОльшуе ефективнОсть реабОлОтацО! дОтей з дисплазОею кульшового суглоба вод трьох мюящв до року.
ПодальшО дослОдження плануемо провести в напрямку впровадження спецОальних вправ зО строгим облОком вОково! перОодизацО! дОтей.
ЛОтература.
1. Врожденная дисплазия тазобедренного сустава. Врожденные подвывих и вывих бедра / Под ред. Я. Б. Куценюк, д-р мед. наук, Э. А. Рулла, В. В. Мельник. — Киев: «Здоров'-я», 1992. -181 с., ил.
2. Дубровский В. И. Спортивная медицина: Учебник для студентов вузов. — М.: Гуманит. изд. центр. ВЛАДОС, 1998. — 480 с.: ил.
3. Консервативное лечение детей с врожденным вивихом бедра / Под ред. Вахтеевой Н. Х., Винокурова В. А. — М.: Медицина, 1996. — 160 с.
4. Шумада И. В. Раннее выявление и лечение врожденного вывиха бедра у детей // Ортопедия, травматология и протезирование, 1988. — № 18. — С. 40−43.
5. ФОзична реабшогацОя Г. Окамотто / Перекл. з англ. — ЛьвОв: Га-лицька видавнича спОлка, 2002. — 229 с.
6. Физическая реабилитация. Учебник для студентов академий и ин-тов физ. культ. / Под ред. проф. Попова С. Н. Ростов н/Д: Феникс, 1999. — 605с
Надшшла до редакцп 24. 05. 2009р.
honey_jenny_sh@mail. ru
EDUKACYJNE ASPEKTY UPRAWIANIA PRZEZ MLODZIEZ TURYSTYKI GORSKIEJ
Irena Bartusiak, Agata Nowak, Anna Romanowska-Tolloczko Akademia Wychowania Fizycznego, Wroclaw, Polska University School of Physical Education, Wroclaw, Poland
Streszczenie. Celem podj^tych badan jest proba okreslenia roli szkoly w ksztaltowaniu zainteresowan mlodziezy turystyka gorsk^ na podstawie opinii uczniow wroclawskich szkol srednich. Poszukiwano odpowiedzi na nast^puj^ce pytania: Jakie postawy najcz^sciej prezentuj^ uczniowie szkol srednich wobec turystyki gorskiej? Czy szkola jest srodowiskiem przygotowuj^cym mlodziez do uprawiania turystyki gorskiej? Jakie walory edukacyjne niesie ze sob^ uprawianie turystyki gorskiej w Karkonoszach? Badania dowiodly, ze prawie polowa (42%) badanej mlodziezy liceum w ci^gu ostatniego roku nie byla w Karkonoszach, gorach odleglych od miejsca zamieszkania uczniow zaledwie o ok. 150 km. Zdaniem respondentow szkola nie przekazuje wystarczaj^cej wiedzy na temat Karkonoszy ani tez nie zach^ca do turystyki gorskiej poprzez organizaj np. wycieczek szkolnych i rajdow. Oznacza to, ze szkola nie przygotowuje odpowiednio uczniow do uprawiania turystyki gorskiej. SJowa kluczowe: turystyka gorska, czas wolny, rekreacja, edukacja, mlodziez.
Annotation. Bartusiak Irena, Nowak Agata, Romanowska-Tolloczko Anna. Educational aspects of practicing mountain tourism by youth. The
aim of the conducted research is to try to define a role of school in shaping mountain tourism interests among youth, according to opinions of Wroclaw secondary schools'- pupils. There has been an answer searched for the following questions. What attitudes concerning mountain tourism pupils of Wroclaw secondary schools usually have? Is school a good environment for preparing youth for practicing mountain tourism? What educational aspects does practicing mountain tourism in Giant Mountains carry? The research has proven that almost half of examined students (42%) from secondary schools has not been to Giant Mountains for the last year, only ca. 150 km distant from their living place. According to respondents'- opinion, schools do not pass enough knowledge concerning Giant Mountains and does not encourage visiting them, by organizing school trips and field trips, for example. It means school does not appropriately prepare pupils for practicing mountain tourism. Keywords: mountain tourism, free time, leisure, education, youth.
Анотащя. Бартущак 1рина, Новак Агата, Романовська-Толлочко Ганна. Освпга аспекти практики прського туризму у молодь
Метою прийнятих опитувань е спроба визначення рол1 школи у формуванш штерес! в молод! до занять прським туризмом на основ! думки учшв Вроцлавских середшх шкш. В опитуванш знайшли вщбиття наступш питання. Як1 позицй найчаспше ставлять учш середшх шкш перед прським туризмом? Чи е школа середовищем, що готовить молодь до занять прським туризмом? Як1 освгтш аспекти несе практика прського туризму в Пгантських Горах? Досл1дження показало, що майже половина (42%) дослщжувано! молод1 протягом останнього року не була в Пгантських Горах i шших вщдалених на 150 км. вщ мкця перебування учшв горах. На думку респондента, школа не передае достатнього знання на тему Пгантських Пр i не заохочуе вщвщування! х через оргашзащю екскурсш i подорожей. Це означае, що школа, вщповщно, не готовить учшв до практики прського туризму. Ключовi слова: прський туризм, вшьний час, рекреацiя, освiта, молодь.
Аннотация. Бартущак Ирина, Новак Агата, Романовска-Толлочко Анна. Образовательные аспекты практики горного туризма у молодежи. Целью принятых опросов является попытка определения роли школы в формировании интересов молодежи к занятиям горным туризмом на основе мнения учеников Вроцлавских средних школ. В опросе нашли отражение следующие вопросы. Какие позиции чаще всего ставят ученики средних школ перед горным туризмом? Является ли школа средой, готовящей молодежь к занятиям горным туризмом? Какие образовательные аспекты несет практика горного туризма в Гигантских Горах? Исследование показало, что почти половина (42%) исследуемой молодежи на протяжении последнего года не была в Гигантских Горах и других отдаленных на 150 км. от места обитания учеников горах. По мнению респондентов, школа не передает достаточного знания на тему Гигантских Гор и не поощряет посещение их через организацию экскурсий и путешествий. Это означает, что школа, соответственно, не готовит учеников к практике горного туризма.
Ключевые слова: горный туризм, свободное время, рекреация, образование, молодежь.
Wprowadzenie
Wspolczesnie obserwuje si? renesans rozwoju wie-lu regionow kraju, ktore zacz? ly rozkwitac pod wzgl? dem gospodarczym, turystycznym i kulturalnym. Coraz wi? cej osob ma swiadomosc, w jakim regionie zyje, a edukacja regionalna, ktora pojawila si? w szkolach moze stanowic wspaniale antidotum przeciwko zlewaniu si? wielu kultur. Zdaniem S. Tabol [1] nauka o najblizszym srodowisku po-winna byc odkrywaniem swoich korzeni, powinna umoz-liwic nabycie kulturowej tozsamosci, jak tez umozliwic czlowiekowi bycie obywatelem kraju i obywatelem swia-ta. Dotyczy ona takich plaszczyzn jak: historia i polityka regionu, kultura — obyczaje, tradycje, zwyczaje, folklor, j? zyk, srodowisko naturalne — ekologia, przyroda, geografia, gospodarka i ekonomia wlasnej miejscowosci. Dlate-go tak wazne jest, by programy nauczania szkol wszyst-kich szczebli szeroko uwzgl? dnialy tematyk? regionaln^. Wiele wartosci, ktore stara si? wpajac szkola swoim ucz-niom mozna pelniej rozwijac w warunkach odmiennych od tych, ktore okreslaj^. codzienne zycie, tj. kiedy wysilek fizyczny pol^czony jest z refleksj^, obserwaj zjawisk przyrodniczych przy jednoczesnym wypracowaniu umie-j?tnosci wlasciwego wysilku fizycznego [1].
Zgodnie z powyzsz^. tez^. poznanie regionu jest
najpelniejsze wowczas, gdy mozna osobiscie zobaczyc
i zwiedzic dane miejsce. Dlatego tak wazna w zyciu
wspolczesnego czlowieka wydaje si? byc turystyka kwa-
© Irena Bartusiak, Agata Nowak, Anna Romanowska-Tottoczko, 2009
lifikowana, np. turystyka gorska, bo jej celem jest nie tyl-ko wypoczynek, doskonalenie sprawnosci, wydolnosci i zdrowia, ale rowniez wszechstronne poznanie najblizsze-go regionu i kraju.
Turystyka gorska jako jedna z form spedzania cza-su wolnego miodziezy szkolnej
Turystyka gorska, jako jedna z ciekawszych form aktywnego spedzania czasu wolnego przez mlodziez ucz^c^. si? jest, jak twierdzi W. Gaworecki [2], takze nosnikiem pewnych wartosci spolecznych, moze zatem stanowic element wychowania:
— fizycznego, ktore powoduje zmiany cielesno-fizyczne i psychomotoryczne,
— spolecznego, ktore ulatwia i przyspiesza socja-
lizacj?,
— zdrowotnego, ktore wdraza czlowieka do ochro-ny zdrowia fizycznego i psychicznego oraz jego dosko-nalenia,
— politechnicznego, ktore umozliwia przyswojenie kultury technicznej, czyli umiej? tnosci kompetentnego i efektywnego wykorzystania sprz? tu turystycznego i urz^-dzen zgodnie z ich instrukj oraz funkj przy jednoczesnym przestrzeganiu zasad bezpieczenstwa wlasnego i innych,
— estetycznego, ktore ksztaltuje wrazliwosc na pi? kno przyrody i dziel ludzkich,
— moralnego, ktore pomaga w przyswajaniu umie-j?tnosci podporz^dkowania wlasnego post? powania do-
bru zbiorowemu i zaspakajania potrzeb wlasnych w har-monii z interesem ogolu,
— resocjalizuj^cego, czyli zapobiega ujemnym wplywom wychowawczym lub koryguje je [2].
Turystyk^ gorsk^. uprawiac mozna indywidualnie i zespolowo, w grupach nieformalnych i zorganizowanych, niekiedy w pol^czeniu z elementami wspolzawodnictwa. Podstawowymi formami dzialalnosci tmystyczno-krajo-znawczej, w ktorych bierze udzial mlodziez ucz^ca si§ wg T. Wolanskiej [3] s^:
a) wycieczki lekcyjne, pozalekcyjne i pozaszkol-
ne,
b) imprezy krajoznawczo-turystyczne, zloty, obo-zy w^drowne, rajdy, turnieje,
c) wakacyjne wielodniowe w^drowki,
d) kolonie, obozy, zimowiska.
Autorka zwraca uwag§, ze dzialalnosc turystyczno -krajoznawcza dzieci i mlodziezy szkolnej obejmuje row-niez udzial uczniow w:
— pracy szkolnych kol i klubow krajoznawczo-tu-rystycznych i organizacjach spolecznych prowadz^cych itp. dzialalnosc turystyczn^,
— pracy roznych kol i klubow zainteresowan, ktorych dzialalnosc bardzo cz^sto zawiera elementy krajo-znawczo-turystyczne, itp. wycieczki biologow, geogra-fow, kolekcjonerow pami^tek turystycznych [3].
Turystyka, wzbogacona dzialalnosci^. krajoznawcza sprzyja efektywniejszemu wchlanianiu wiedzy przez ucz^c^. si§ mlodziez. Uczniowie ch^tnie uczestnicz^. w wycieczkach, obozach i wszelkiego rodzaju wczasach turystycznych, a proces nauczania i wychowania prowadzo-ny z wykorzystaniem wymienionych form krajoznawczo-turystycznych jest akceptowany przez dzieci i mlodziez.
Nowoczesnie rozumiany system rozwijania krajo-znawstwa i turystyki w szkole polega na krzewieniu tej dzialalnosci zarowno w pracy lekcyjnej, w ramach wy-cieczek przedmiotowych, jak i w czasie wolnym ucznia, na wycieczkach pozalekcyjnych i pozaszkolnych, na wycieczkach turystyczno-krajoznawczych, obozach, zimo-wiskach itp. Wydaje si§, ze dogodnym miejscem do tego typu dzialan jest srodowisko gorskie, ktore jest bardzo atrakcyjne turystycznie. Z cal^. pewnosci^. do takich tere-now zaliczaj^. si§ takze Karkonosze.
Rodzaje potrzeb i motywy podejmowania rekrea-cyjnej dzialalnosci ruchowej
Potrzeba aktywnosci ruchowej stanowi jedno z podstawowych zrodel naszych zainteresowan oraz moty-wacji do wszelkiej dzialalnosci z obszaru kultury fizycz-nej, jak turystyka, rekreacja, sport [3]. Okazuje si§, ze ten-dencje do wspolzawodnictwa, rywalizacji, podobnie jak d^zenie do sukcesu oraz zdobycia prestizu w srodowisku spolecznym, stanowi jeden z najsilniej funkcjomjcych motywow dzialania czlowieka. Rownie waznymi