Здоровьесберегающие технологии в системе профессиональной подготовки будущих учителей начальных классов

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Народное образование. Педагогика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

32 015
и
Здоров, язбережувальнi технолог!'- у №creMi професшноТ пiдготовки майбутнiх учитeлiв початкових клаciв
Карапузова Н. Д.
Полтавський нацюнальний педагог1чний утверситет 1мет В.Г. Короленка
Анотацп:
Мета: розкрити особливостi застосу-вання здоров'-язбережувальних техно-логiй у систе1^ професiйноi пiдготовки майбутнiх учителiв початкових класiв i схарактеризувати '-х практичне впро-вадження. Матерал: у дослщженж приймали участь 137 студенев. Було використано тест на визначення ймо-вiрностi розвитку стресу за Г. Нем-чиним i Ж. Тейлором. Результати: встановлено, що переважна бть-шлсть опитаних (67%) мають низь-кий рiвень працездатностi i середню стресостiйкiсть. Тобто iснуе можли-вiсть розвитку негативних наслiдкiв стресу. Серед студенев з серед-ым i низьким рiвнем успiшностi 76% причиною цього назвали перевтому. Визначено здоров'-язбережувальн технологи як реалiзацiю сукупност педагогiчно доцiльних форм, мето-дiв i засобiв органiзацii й управлшня навчально-виховним процесом. За-пропоновано критерiальнi показни-ки навчально'- дiяльностi з позицш здоров'-язбереження. Представлено досвщ роботи з упровадження здоров'-язбережувальних технологш у практику роботи психолого-педа-гогiчного факультету. Висновки: осо-бливють здоров'-язбережувальних технологiй полягае у гарможйному поеднаннi навчальних, виховних i розвивальних педагопчних упливiв. Вони конкретизуються у навчально-пiзнавальнiй, науково-дослiднiй, ор-ганiзацiйно-виховнiй роботi студентiв та педагопчжй практицi у школi. Вони спрямоваж як на розвиток i удоскона-лення фiзичних, духовних, психiчних i соцiальних чинникiв здоров'-я молодо'- людини, так i на формування здоров'-язбережувальних компетенцш студента.
Ключовi слова: здоров'-я, технологи, профеайна, тд-готовка, початкова, школа.
Карапузова Н. Д. Здоровьесберегающие технологии в системе профессиональной подготовки будущих учителей начальных классов. Цель: раскрыть особенности применения здоровьесберегающих технологий в системе профессиональной подготовки будущих учителей начальных классов и охарактеризовать их практическое внедрение. Материал: в исследовании принимали участие 137 студентов. Был использован тест на определение вероятности развития стресса по Г. Немчину и Ж. Тейлору. Результаты: установлено, что подавляющее большинство опрошенных (67%) имеют низкий уровень работоспособности и среднюю стрессоустойчивость. То есть, существует возможность развития негативных последствий стресса. Среди студентов со средним и низким уровнем успешности 76% причиной этого назвали переутомление. Определены здоровьесберегающие технологии как реализация совокупности педагогически целесообразных форм, методов и средств организации и управления учебно-воспитательным процессом. Предложено критериальные показатели учебной деятельности с позиций здоровьесбережения. Представлен опыт работы по внедрению здоровьесбе-регающих технологий в практику работы психолого-педагогического факультета. Выводы: особенность здоровьесберегающих технологий заключается в гармоничном сочетании учебных, воспитательных и развивающих педагогических влияний. Они конкретизируются в учебно-познавательной, научно-исследовательской, организационно-воспитательной работе студентов и педагогической практике в школе. Они направлены как на развитие и совершенствование физических, духовных, психических и социальных факторов здоровья молодого человека, так и на формирование здоровьесберегающих компетенций студента.
здоровье, технологии, профессиональная, подготовка, начальная, школа.
Karapuzova N.D. Health saving technologies in the training of future primary school teachers.
Purpose: To reveal the features of the application of technology in the health-professional training of future primary school teachers and to characterize their practical implementation. Material: The study involved 137 students. Test was used to determine the likelihood of stress on G. Nemchin and J. Taylor. Results: It was found that the vast majority of respondents (67%) have a low level of efficiency and high stress. That is, there is the possibility of negative effects of stress. Among the students of middle and low level of success of 76% the cause of this was called exhaustion. Defined as the implementation of technologies will aggregate pedagogically appropriate forms, methods and means of organization and management of the educational process. Proposed criteria indicators of training activities from the standpoint of health preservation. An experience of work on the implementation of health-technology in the practice of psycho-pedagogical faculty. Conclusions: The health-tech feature is the harmonious combination of training, educational and developing pedagogical influences. They are specified in the learning and cognitive, research, organizational and educational work of the students and the teaching practice in schools. They are aimed at both the development and improvement of the physical, spiritual, mental and social health factors of a young man, and on the formation of health-competence of students.
health, technology, professional, training, primary school.
Вступ.
Проблема збереження i змщнення здоров'-я дггей та молодi е актуальною та своечасною. У найбшьш вагомих державних документах, що визначають стра-тепчш напрями сучасно! освгга (Нащональна доктрина розвитку освгга Укра! ни в XXI столгтп, Зако-ни Укра! ни «Про освпу», «Про вищу освпу», «Про фiзичну культуру i спорт», Концепщя нацюнального виховання студентсько! молод^, акцентовано увагу на вихованш молодi в дуй вщповщального ставлення до власного здоров'-я як до найвищо! iндивiдуально! та суспшьно! щнносп, на всебiчному розвитку особис-тосл, на створенш умов для оптимально! житгедiяль-носп учаснишв освинього процесу, на забезпеченш повнощнного фiзичного розвитку студенпв. Таке со-щальне замовлення сустльства вимагае системного i комплексного пщходу до формування здорового спо-
© Карапузова Н. Д., 2015 doi: 10. 15 561/18189172. 2015. 0108
собу життя студентсько! молодi.
Проблема набувае особливо! значущосл у тд-готовцi майбутнiх учителiв початкових класiв, як1 повиннi забезпечити штелектуальний, фiзичний, моральний, естетичний, емоцшно-вольовий розвиток особистостi дитини, здшснювати пропедевтичну роботу в напрямку здоров'-язбереження. Саме вчи-тель початкових клайв закладае майбутнiй потенцiал здоров'-я, формуе нове поколiння громадян, здатного до життетворчосп i здоров'-язбереження впродовж життя. Лише за умови особистого приклада педагога дотримуватися правил здорового i безпечного способу життя, його здатносп мобшзувати сукупнiсть знань, умшь i навичок, потрiбних для здшснення здоров'-язберiгально! дiяльностi, iснуе можливiсть ефективно розвивати в учнiв бажання й мотиващю дбайливого ставлення до власного здоров'-я.
Таким чином, питання збереження, змщнення здоров'-я та формування здоров'-язбертальних компе-
ПСИХОЛОГ1Я
вихованняI спорту
тенцш ми вважаемо одним iз ключових у системi про-фесшно! подготовки майбутнiх учитетв початкових класiв.
Проблема виховання культури здоров'-я майбутнiх педагогiв у навчальному процесi вищо! школи на-бувае особливо! значущосп з огляду на численшсть сучасних дослiджень. Питання здоров'-язбереження молодi все частiше стае предметом наукового пошуку вiдомих учених, зокрема I. Беха, Т. Глазько, Г. Ващен-ка, О. Дубогай, В. Калшша, Р. Карпюк, С. Лапаенко, Н. Нiкiфорова, С. Омельченка, Н. Паншо!, Л. Попова, Н. Романово!, О. Яременка та ш. [3, 4]. Науковцi займаються питаннями формування цiннiсних орiен-тацiй молодi на здоровий спосiб життя, переконують у вiдповiдальностi системи освiти за рiвень здоров'-я студентiв (В. Бабич, М. Гончаренко, Ю. Драгнев, Г. Кривошеева, С. Лебедченко, Л. Татаршкова та iн. [2, 6−10]). Вища школа повинна сприяти фiзичному оздоровленню студентiв, створювати можливостi для збереження i пiдтримки iснуючого рiвня здоров'-я, формувати теоретичнi основи та практичш навички здоров'-язбереження пiд час навчання, у чому переконують науковi дослiдження вiтчизняних та зару-б1жних дослiдникiв: М. Виленського, О. Гладощука, Г. Кривошеево!, I. Мудрика, Т. Поздеево!, С. Савченко та iнш. [12−20].
Принципи оздоровчо! спрямованостi на-вчально-виховного процесу конкретизуються у здоров'-язбережувальних технологiях професшно! пiдготовки майбутшх учител1 В початково! школи.
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Мета дано! статл полягае в тому, щоб розкрити особливостi застосування здоров'-язбережувальних технологiй у системi професшно! тдготовки майбут-нiх учителiв початкових клаав, а також! х практичне впровадження на психолого-педагогiчному факульте-
Результати дослвдження.
Готуючи майбутнiх учителiв загальноосвггньо! школи I ступеня, якi будуть виховувати в учшв потребу у здоров'-!, що е важливою життевою цiннiстю, свi-доме прагнення до ведення здорового способу життя, ми одночасно здшснюемо здоров'-язбережувальний вплив на особистiсть студента. Устшна тдготов-ка висококвалiфiкованих педагопчних кадрiв тiсно пов'-язана iз збереженням i примноженням власно-го здоров'-я, тдвищенням працездатностi майбутнiх фахiвцiв, формуванням професiйно! спрямованостi й мотивацi! на здоров'-язбережувальну дiяльнiсть. Тому ВНЗ повинен бути шщатором та органiзатором у формуванш фiзичного, психiчного та сощального здоров'-я студентсько! молодi, у виробленш внутргш-ньо! здоров'-язбережувально! культури майбутшх фа-хiвцiв та! х iндивiдуального стилю здорового способу життя.
Результати проведеного нами дослвдження серед майбутшх учител1 В початкових класiв (137 оаб) засввдчили, що переважна бiльшiсть опитаних (67%) мають низький рiвень працездатносп i серед-
ню стресостiйкiсть, тобто юнуе можливiсть розви-тку негативних насладив стресу (було використано тест на визначення ймовiрностi розвитку стресу, за
Г. Немчиним i Ж. Тейлором). Серед студенпв, що мають середнш i низький рiвнi устшносп, бшь-шiсть (76%) причиною цього назвали перевтому, пвд час самооргашзаци власно! дiяльностi не регла-ментуеться фiзичне та iнтелектуальне навантажен-ня- час ввд часу погане самопочуття- обмаль часу для самоосвiти- пасивш знання про самозбереження здоров'-я, складшсть стосунк1 В у системi «студенти — викладачi — батьки». Причинами низько! культури здоров'-язбереження студентiв Н. А. Башавець називае брак упровадження здоров'-язбережувальних техноло-гiй у вишах рiзного рiвня акредитаци- низьку свгго-глядну орiентованiсть молодi на здоров'-язбереження- недостатнiй рiвень усвiдомлення студентами значен-ня здоров'-язбережувальних знань, умшь та навичок у! хнш майбутнiй професiйнiй дiяльностi- необiзна-нiсть певно! кiлькостi викладачiв вищих навчальних закладiв iз технологiями здоров'-язбереження [1].
Дослщження колективу авторiв (В. Лозова, А. Троцко, О. 1онова, С. Золотухша) засввдчують, що робота з формування здорового способу життя сту-дентш мае об'-еднувати двi взаемопов'-язанi складов^ прийняття ними цiнностей здорового способу життя- здобуття ними знань i набуття умiнь i навичок для са-мостiйного виконання його вимог. Науковш шдкрес-люють значущу роль у цьому процесi практичних занять фiзичними вправами [11].
У контекст нашого дослвдження здоров'-язбережувальнi технологи трактуемо як ре-алiзацiю сукупносп педагогiчно доцiльних форм, методiв i засобiв органiзацi! й управлiння навчаль-но-виховним процесом у фаховiй пвдготовш майбут-нiх учителiв початково! школи з метою забезпечення ефективностi здоров'-язбереження студентсько! молодь Причому реалiзацiя технологiй спрямована на розвиток i удосконалення фiзичних, духовних, пси-хiчних i соцiальних чинникiв здоров'-я молода, на формування культури здоров'-я нишшнього студента — майбутнього вчителя початкових класiв, що повинен стати втшенням еталонiв здоров'-язбереження, гiдним прикладом для наслщування молодшими школярами. Основними компонентами здоров'-язбережувальних технологш е аксiологiчний, гносеологiчний, емоцш-но-вольовий i фiзкультурно-оздоровчий.
Упровадження здоров'-язбережувальних технологш е одним iз прюритетних напрямк1 В навчаль-но-виховного процесу на психолого-педагопчно-му факультетi. Арсенал форм, методiв i засобiв, за допомогою яких викладачi вирiшують проблему здоров'-язбереження студентсько! молода, характери-зуеться багатовекторшстю напрямiв педагогiчного впливу i включае все розма! ття можливостей професшно! дiяльностi: навчально-пiзнавальна (аудиторна робота, консультаци, залiки, iспити), науково-дослщ-на (семшари, конференцi!, науковi гуртки), оргашза-цшно-виховна робота (спортивнi секци, культмасовi
32 015
и
заходи тощо) та педагопчш практики у школi (на-вчальна, виробнича).
Значну увагу викладачi факультету придiляють ппеш розумово! працi студентiв. Адже навчальна дiяльнiсть характеризуеться пiдвищеним штелек-туальним навантаженням, мiнiмальним фiзичним напруженням та незначними енерговитратами, що призводить до нервово-емоцшного перевантаження i гiподинамi! Варто також звернути увагу на той факт, що студенти завжди знаходяться у стресовому станi, оск1льки розумова дiяльнiсть пов'-язана з емоцiйною напругою, особливо пiд час сесп. У цьому руслi важ-ливим е дотримання психогiгiенiчних норм, урахуван-ня ергономiчних рекомендацiй до оргашзацп навчаль-но! дiяльностi.
Узагалi праця педагога ввдноситься до розряду стресогенних i найбiльш напружених у психолопч-ному вiдношеннi, адже у сво! й повсякденнш педа-гогiчнiй дiяльностi вчитель зустрiчаеться з великою кiлькiстю мiкростресорiв. Постшне розумове напру-ження, комунiкативнi перевантаження, швидкоплин-нi iнновацiйнi процеси у системi початково! освiти, багатофункцiональнiсть учителiв загальноосвiтньо! школи I ступеня (викладае дисциплiни iз семи освгт-шх галузей), конфлiктнi ситуацi! з учнями чи! х батьками тощо вимагають вiд майбутнiх педагогiв умшня усвщомлювати та оцiнювати власнi ресурси, великих резервiв самовладання й саморегуляци, що спри-яе запобiганню фiзичного, емоцiйного i розумового виснаження фахiвця й, вiдповiдно, збереженню та змщненню! х професiйного здоров'-я. Тому в робот зi студентами надаемо перевагу методищ самооргань зацi! (самоменеджменту) i розглядаемо Г! як систему метсдов i прийомiв, як1 е необхщними у повсякденнiй практицi й допомагають у самоорганiзацi!, самовдос-коналеннi кожно! особистостi, рацiональному розпо-дiлi часу й зусиль для успiшного керiвництва навчаль-но-виховним процесом у подальшш професiйнiй дiяльностi.
Крiм того, сучасна психолого-педагопчна наука пропонуе ряд методiв пiдвищення стресостiйкостi, якi викладачi активно розробляють i адаптовують у навчально-виховному процесi: релаксацii (аутотре-нiнг, медита^, смiхотерапiя, кольоротерапiя, творчi спроби самовираження), рекреацi! (фiзкультура, ди-хальнi та вдеомоторш вправи) — катарсису (спiлкування з близькими, захоплення мистецтвом) — сощально-пси-холопчний ресурс (позитивне соцiальне середовище) тощо.
Атмосфера сшвробггництва, взаеморозумiння, позитивного емоцiйного мжроктмату е основою взаемодii професорсько-викладацького складу i сту-дентського колективу. Аудиторш заняття на факуль-тетi проводяться iз залученням ергономiчного [5] i ресурсного пiдходiв, що забезпечуе тдтримання оптимального функцiонального стану, урахування рiвня самопочуття студентiв у навчальному режимi педагогiчного закладу, найбiльш ефективне викорис-тання людських ресурсiв для досягнення цiлей.
Важливим засобом iндивiдуального тдходу до особистостi кожного студента е застосування викла-дачами факультету прийомiв педагогiчного впливу (переконання, заохочення, морально! тдтримки, ор-ганiзацi! успiху, пробудження гуманних почуттiв), як1 створюють позитивний емоцшний фундамент стлку-вання зi студентами, сприяють пiдтримцi доброго настрою, коригуванню дiлових i мiжособистiсних сто-сунк1 В у групi.
Викладачi постiйно дбають про органiзацiю здоров'-язбережувального навчально-виховного про-цесу, тобто такого, що створюе безпечш й комфорт-нi умови перебування суб'-ектiв освгтнього процесу, забезпечуе iндивiдуальну траекторiю навчання й виховання молодi, запобiгання стреав, перевантаження i втоми. Основними критерiальними по-казниками сучасно! аудиторно! роботи з позицiй здоров'-язбереження можна вважати так1:
— Санiтарно-гiгiенiчнi (рацюнальне штучне чи при-родне освилення, вiдповiдна температура й воло-псть повiтря) —
— Органiзацiйно-навчальнi (режим пращ й вщпочин-ку- монотоннiсть навчального процесу- темп i гуч-шсть мови лектора, його ораторська майстершсть- профiлактика втоми- урахування педагогiко-ерго-номiчних вимог при застосуваннi засобiв навчання- застосування принципу вiзуалiзацi! — штерактивна дошка, маркери тощо) —
— Психофiзiологiчнi (фiзичне, iнтелектуальне й нер-вово-емоцшне навантаження- напруженiсть зору- урахування психофiзiологiчних i психологiчних особливостей студентiв) —
— Навчально-методичш (застосування професiй-но-орiентованих технологш навчання- розвиток професiйних компетенцiй студенпв- формування стiйкоi мотивацi! на здоров'-я i ведення здорового способу життя).
Змiстовно-iнформацiйна i практична робота з формування здорового способу життя студенпв упро-ваджуеться в процеа викладання дисциплiн цикл1 В природничо-науково!, а також професшно! i педаго-пчно! подготовки («Основи медичних знань i охорони здоров'-я», «Основи валеологi!», «Методика навчання основам здоров'-я», «Ергономiзацiя навчального процесу у початковш школЬ& gt-, «Вiкова фiзiологiя i валео-лопя» тощо) та педагогiчних практик, що сприяють забезпеченню професiйно-педагогiчноi спрямова-носп на здiйснення здоров'-язбереження як власного, так i школярiв. Зокрема, при вивченш курсу «Основи медичних знань i охорона здоров'-я» майбутнi фахiвцi здобувають практичнi навички надання першо! допо-моги потерпiлому, розучують вправи з профшактики плоскостопостi, з дихально! гiмнастики, проводять найпростiшi вправи з аутотреншгу, опановують ме-тоди самоощнки i контролю стану i рiвня власного фiзичного здоров'-я- при вивченш дисциплши «Основи педагогiчно! ергономiки» студенти мають можли-вiсть практично оволодгти методиками суб'-ективного оцiнювання функцюнальних станiв та рiвня власного
ПСИХОЛОГ1Я
вихованняI спорту
комфорту, самопочуття, фiзично! втоми, розумового стомлення тощо. У результата узагальнено! штерпре-тацп даних, студенти аналiзують ситуативнi чинники та обставини, як вплинули на рiвень власного функ-цiонального стану, прогнозують його вплив на ефек-тившсть виконання роботи.
1де! культури фiзичного, психiчного, сощально-го i духовного здоров'-я знаходять вiдображення у змюта тих предметiв, як1 не мають чiтко виражено! здоров'-язбережувально! спрямованостi, на рiвнi фор-мування у сввдомоста студентiв стало! мотивацiйно! установки на здоровий спойб життя як проввдно! умови збереження i змiцнення здоров'-я. Так, у про-цесi вивчення дисциплши «Вступ до спецiальностi» студенти створюють пам'-ятку «Професiйне здоров'-я педагога», схематично зображують модель «Валеоло-пчна культура вчителя» тощо. Щд час вивчення курсу «Основи психодiагностики» застосовуються психоло-гiчнi тести, якi дають змогу визначити шдиввдуально-психологiчнi особливоста студентiв з метою найбiльш повного розкриття! х внутрiшнього потенцiалу. При опануванш курсу «Основи педагогiчно! майстернос-тi» майбутнi вчителi початкових клайв знайомляться i практично виконують вправи на розвиток фонацiйного дихання та голосу, розробляють ритмiко-iнтонацiйну структуру свое! розповщ тощо. Заняття проводяться як у традицшнш формi, так i в нетрадицiйнiй (лек-цi!-вiзуалiзацi!, лекцп-бейди, лекцi! удвох, системнi семiнари, тематичш семiнари, навчальнi зустрiчi за «круглим столом», прес-конференцп, тренiнги тощо) iз застосуванням засобiв навчання (мультимедiйних, друкованих, натуральних об'-ектiв, моделей, приладiв тощо), що дозволяе урiзноманiтнити навчальний про-цес, вiдiйти ввд шаблонiв, сприяе активiзацi! розумо-во! дiяльностi, дае можливють враховувати специфiку навчального матерiалу, а також фiзiологiчнi та психiч-нi особливостi студентiв.
Виняткову роль серед комплексу дисциплш подготовки бакалавра за напрямом Початкова освгта мае курс «Фiзична культура з методикою навчання», що передбачае теоретичну, загальнофiзичну й методич-ну тдготовку майбутнiх учителiв початкових класiв. Студенти не лише тренують i загартовують власний органiзм, але й набувають умiнь широко використо-вувати засоби фiзичного виховання, методи навчання i методичнi прийоми для виховання активно! життево! позицi! майбутнiх вихованцiв.
У системi психолого-педагогiчно! подготовки вчителя початкових клайв важливе мiсце належить пе-дагогiчнiй практицi, яка е невщ'-емним компонентом професiйного становлення фахiвця. Екстраполяц1я студентом свiтоглядних установок у конкретш умови професiйно! дiяльностi дае можливють практично за-стосувати сукупшсть iнтегрованих медико-бюлопч-них, психолого-педагогiчних i фiзкультурних знань та вiдповiдних умшь, оперативно аналiзувати про-фесiйнi ситуаци здоров'-язбережувального характеру, вносити вiдповiднi корективи.
Процес формування культури здоров'-я студент-
сько! молодi ведеться у тасному поеднаннi з виховною роботою.
Найважливiшою умовою здорового способу життя е оптимальний руховий режим, що розвивае особис-тасть як фiзично, так i духовно. Тому значне мiсце у системi формування здорового способу життя на пси-холого-педагогiчному факультетi выводиться участi студентсько! молодi у спортивно-масовш роботi. Студенти факультету мають вагомi здобутки у спортi, а коло! х спортивних уподобань надзвичайно широке. Загалом близько 70% студентав факультету постiйно займаються у спортивних секщях, беруть участь у спортивних змаганнях — у спартакiада ушверситету, у легкоатлетичному кросi, змаганнях з мшьфутболу, волейболу, баскетболу, настiльного тешсу, ритшч-но! гiмнастики, спортивно-масових заходах мюта на стадiонi «Ворскла», Ствочому полi Марусi Чурай, в естафета Дня здоров'-я, у комплексних спартаюада з волейболу, шахiв, футболу, баскетболу, настшьного тенiсу.
Значнi можливостi для фiзичного розвитку й освь ти студентсько! молодi унiверситету надае проведения традицшних заходiв з нагоди святкувань Всесвiтнього Дня туризму, Всесвiтнього Дня здоров'-я тощо. Так, за останш роки було проведено ряд спортивно-оздоров-чих заходiв, серед яких спарташади, туристичнi зльо-ти пiд час занять з фiзичного виховання, туристсько-краезнавчi подорожi тощо.
Окремо слщ акцентувати увагу на участi оргашв студентського самоврядування у системi оргашза-цi! й координацi! роботи з фiзичного виховання та утвердження здорового способу життя на факультета Спшьно зi студентським самоврядуванням на факультета проводяться акцi! «Молодь обирае здоров'-я», у рамках яких вщбуваються конкурси соцiально! ре-клами проти тютюнопалiння, вживання алкоголю та наркотиков, зустрiчi з представниками громадських оргашзацш, лiкарями, фахiвцями правоохоронних ор-гашв. Спортивним сектором студентського деканату оргашзовуються квест-тури, що дае майбутнiм фахiв-цям не лише можливiсть отримати безцшний досвiд, але й активно вщпочити й оздоровитися. Постiйно за-лучаються магiстранти до виховно! роботи зi студентами, спрямовано! на пропаганду здорового способу життя. Так, зокрема з нагоди ввдзначення Всесвiтньо-го дня боротьби зi СН1Дом за участю мапстранпв факультету було оргашзовано фотовиставку, проведено iнформацiйний треншг «Твое життя — твiй вибiр».
На формування у студентському середовищi уяв-лень щодо сутностi здорового способу життя значною мiрою впливають засоби масово! iнформацi! Так, за-вдяки вiдеосистемi, яка функцiонуе на факультета, здшснюеться постiйна трансляц1я шформацшних по-вiдомлень чи тематичних видеороликов. Студенти мають змогу переглядати добiрки афоризмiв, прислiв'-!в, вислови вщомих людей iз здоров'-язбережувально! проблематики чи рекомендацп, поради щодо ведення здорового способу життя людини.
Викладацький колектив факультету разом зi сту-
32 015
и
дентами систематично органiзовуе науковi заходи (конференцi!, семiнари) iз поширення та застосуван-ня практичних знань, передового педагогiчного до-своду з проблеми здорового способу життя, культури здоров'-я. За останнiй рОк стльними зусиллями кафедр природничих О математичних дисципл1н, початково! О дошшльно! освгти було проведено МОжнародну на-укову Iнтернет-конференцiю «Педагопчш О психофь зюлопчш проблеми адаптаци дгтей», оргашзовано круглий стш «Здоровьесберегающие технологии в образовательном пространстве». Заход було проведено в онлайн-режимО разом з Белгородським держав-ним нацюнальним дослщним ушверситетом (РосОя). ВикладачО О студенти у доповодях О дискусОях активно обговорювали питания здоров'-язбереження в освгт-ньому просторг У ходО круглого столу було представлено презентацш проекту «Школа здоров'-я», обговорено перспективи подальшого сшвробгтництва в галузО здоров'-язбереження суб'-екпв навчально-ви-ховного процесу. Кафедрою природничих О математичних дисциплш оргашзовано О проведено регю-нальний науково-практичний семшар «Упровадження здоров'-язбережувальних технологш у навчально-ви-ховний процес освишх закладОв». МОж учасника-ми семшару пройшов обмш думками з питань ви-значення можливих шляхОв здоров'-язбереження та здоров'-яформування учшв у навчальному процесг ВикладачО О студенти працювали в таких напрямах роботи семшару: проблема здоров'-я у сучасному суспшьствц актуальш валеолопчш проблеми в галузО освгти- теорОя О практика впровадження сучас-них здоров'-язбережувальних технологш в освгтне середовище- ергономОчний тдхОд в оргашзуванш здоров'-язбережувального навчально-виховного про-цесу в закладах освгти- оздоровчий потеншал естето-терапевтичних засобОв у робоп з диъми О шдлгтками.
Студенти виконують курсовО та дипломш роботи з проблеми збереження здоров'-я школярОв, викладан-ня курсу «Основи здоров'-я» у майбутнш професшнш дОяльносп (наприклад, це таи теми: «Використання методОв оздоровлення у навчально-виховному процеа початково! школи», «Педагопчш умови формування здоров'-язбережувально! компетентносп у молодших школярОв», «Особливосп превентивного характеру навчання основам здоров'-я у початковш школЬ» КрОм того, майбутш фах1вш водвОдують науковО гуртки з об-рано! проблеми.
Колектив психолого-педагопчного факультету високо шнуе О розвивае традици кураторства та на-ставництва. Саме под час неформального, довОрли-вого спшкування студенпв з викладачем-куратором або студентом-наставником здшснюеться реальний вплив на формування особистосп молодо! людини, корекщя системи г! життевих цшностей, самоаналОз вчинив (у тому числО й шшдливих), формуеться по-чуття водповшальносп за власне здоров'-я та свщоме ставлення до його збереження, змщнення О розвитку. Кураторсьш години проводяться у виглядО лекцш з вь деопрезентацОями, бесод, круглих столОв, дискусшних
клубОв й охоплюють коло наМактуальнОших проблем здоров'-язбереження: «АдикцОя як форма залежно! по-ведшки», «Превентолопчш технологи у формуванш здорового способу життя молодО», «Попередження порушень репродуктивного здоров'-я», «Психолопчне здоров'-я особистосп в умовах шформацшного сус-пшьства», «Професшне здоров'-я вчителя початково! школи», «Саморегуляшя у подоланш несприятливих функцюнальних сташв особистосп» тощо.
У сучасних умовах поряд Оз впливом на здоров'-я студенпв факторОв ризику в середовищО вузу, варто та-кож водмгтити несприятливий вплив сошальних змш, житлово-побутових умов О норм. Куратори академОч-них груп регулярно вщводують гуртожиток О проводить шформацшно-роз'-яснювальш беади зО студентами, як там мешкають.
Оргашзацшно-виховна та культурно-освгтня робота у вишО повинна сприяти формуванню саногенного мислення майбутшх учителОв початкових клаав, що сприяе подоланню негативних емоцш та! х психОчно-му оздоровленню. Реал1зуючи з шею метою концеп-цш активного естетичного виховання О духовного зба-гачення студенпв, професорсько-викладацький склад спрямовуе свою дОяльшсть на створення особливого свГту мистецтв на факультета Важливими напрямка-ми впровадження педагопчно! технологи «виховання через мистецтво» е дбайливе ставлення до збережен-ня О розвитку традицш на факультет — це О посвята у студенти, О урочисте вручення дипломОв, О щорОчш зустрОчО з випускниками, О Тиждень психолого-педа-гопчного, О мистецьш вгтальт, О вшанування пам'-яп видатних педагопв О митшв, чия доля була пов'-язана зО становленням факультету, а життя О дОяльшсть мо-жуть служити прикладом для студентсько! молодО, О участь студенпв в оформленш музеГв О навчальних аудиторш, О нарешп, сама атмосфера факультету — атмосфера творчосп, взаемоповаги, доброзичливосп, культури взаемостосунк1 В.
У формуванш особистосп в цшому, у тому числО О здорового способу життя, потрОбно брати до уваги до-мОнукта мотиви майбутшх учителОв початкових клаав щодо етичних О естетичних параметров. На факультетО сьогоднО дОють аудиторп-музе! ОсторО! факультету, Ва-силя Верховинця та народного хору «Калинам», пам'-яп Заслуженого працОвника культури Павла Лимансько-го, аудиторОя-вернОсаж з експозицОями викладачОв кафедри образотворчого мистецтва, аудиторОя-музей декоративно-ужиткового мистецтва. Сама атмосфера цих аудиторш, !х естетика впливае на студентство, пОдсилюючи формуючий потенцОал знань, яш несуть викладачО.
Висновки.
Потреби часу визначають актуальнОсть проблеми формування здорового способу життя через освиу, активне залучення й застосування здоров'-язбережувальних технологОй у системО про-фесОйно! пОдготовки майбутнОх учителОв початкових клаав. ДОяльшсть вищого навчального закладу щодо збереження здоров'-я студентсько! молодО тодО е ефек-
ПСИХОЛОГ1Я
вихованняI спорту
тивною i повноцшною, коли визначальна роль у впро-вадженнi здоров'-язбережувальних технологiй нале-жить гармонiйному поеднанню навчальних, виховних i розвивальних педагогiчних впливiв, що конкретизу-ються у навчально-пiзнавальнiй, науково-дослiднiй, оргашзацшно-виховнш роботi та педагогiчнiй прак-тищ в школi. Це дае можливють забезпечити, з одного боку, вщповвдний рiвень професiйного здоров'-я та оптимальну взаемодiю iндивiда з професшним серед-овищем, оск1льки конкурентноспроможною е лише фiзично здорова, активна, сощально адаптована лю-дина. З шшого боку — сформувати вiдповiдний рiвень
здоров'-язбережувальних компетенцiй, гумашстичну педaгогiчну позицш мaйбутнiх учителiв початкових клaсiв, чим забезпечити радикальне пвдвищення про-фесiонaлiзму майбугньо!'- елiти наци.
Проведене дослвдження не вичерпуе всiх сторiн aнaлiзовaноl проблеми. Воно пiдтверджуe необхвд-шсть посилено!'- уваги стосовно подальших грун-товних теоретичних напрацювань i вдосконалення практики впровадження здоров'-язбережувальних тех-нологш у систему професшно! пiдготовки майбутшх учителiв початкових клaсiв.
Л1тература
1. Башавець Н. А. Курс & quot-Культура здоров'-язбереження& quot- - як передумова формування вщповщно! св1тоглядно! ор1ентаци студенпв вищих навчальних заклад1 В / Н. А. Башавець // Науковий вкник ПНПУ? м. К. Д. Ушинського. — Одеса, 2010. -№ 1−2.- С. 12 — 19.
2. Гладощук О. В. Валеолопчна осв1та та цшшсний потенщал у професшнш шдготовщ студенпв техшчного ушверситету / О. Г. Гладощук, В. М. Тонконог, 1.О. Бейгул // Ф1зичне виховання, спорт i культура здоров'-я у сучасному сусшльствО — 2011. — № 2. — С. 49−52.
3. Дубогай О. Д. Компетентшсний потенщал педагопки здоров'-язбереження молод1 при формуванш !! особистосп засобами ф1зично! культури / О. Д. Дубогай, П. Б. Джуринський // Науковий часопис НПУ? меш М. П. Драгоманова. Сер1я 15 «Науково-педагопчш проблеми ф1зично! культури (Ф1зична культура i спорт)& quot-. — К.: НПУ 1меш М. П. Драгоманова, 2010. -№ 10. — С. 275−278.
4. 1онова О.М. Здоров'-язбереження особистост як психолого-педагопчна проблема / О.М. 1онова, Ю. С. Лукьянова // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми ф1зичного виховання i спорту. — Харюв: ХДАДМ, 2009. — № 1. — С. 6972.
5. Карапузова Н. Д. Основи педагопчно! ергономжи: навч. пос1б. / Н. Д. Карапузова, €.А. З1мниця, В. М. Помогайбо. — К.: Академвидав, 2012. — 192 с.
6. Коваленко Л. Педагопчш умови формування культури здорового способу життя студентсько! молод! / Л. Коваленко // Рщна школа. — К.: Дем1ур, 2006. — № 7. — С. 29−31.
7. Митяева А. М. Здоровьесберегающие педагогические технологии: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений /
A.М. Митяева. — М.: Издательский центр «Академия», 2008. — 192 с.
8. Психолого-педагопчний факультет Полтавського нацюнального педагопчного ушверситету! меш В. Г. Короленка: кторична, оргашзацшно-педагопчна i науково-методична ретроспектива: монограф1я / Авт. кол.: В.1. Березан, Т. О. Благова, Н. В. Пбалова та ш.- за ред. Н. Д. Карапузово! — Полтава: Дивосвгт, 2014. — 452 с.
9. Урум Н. С. Подготовка майбутшх вчител1 В до забезпечення здорового способу життя молодших школяр1в: автореф. дис. канд. пед. наук: спец. 13. 00. 04 «Теор1я i методика професшно! освгти». / Н. С. Урум. — К, 2008. — 20 с.
10. Хомич Л. О. Професшно-педагопчна шдготовка вчителя початкових клас1 В / Л. О. Хомич. — К.: «Мапстр-S», 1998. -200 с.
11. Хрестомапя з педагопки вищо! школи: навч. пос1б. / УкладачО
B.1. Лозова, А. В. Троцко, О.М. 1онова, С.Т. Золотухша- за заг. ред. В.1. Лозово! — Х.: В1ровець А.П. «Апостроф», 2011. — 408 с.
12. Handbook of Research for Educational Communications and Technology. Third edition / Edited by J.M. Spector, M.D. Merrill, J.V. Merrienboer, and M.P. Driscoll. — USA: Routledge. Taylor & amp- Francis Group, 2007. — 928 p.
13. Iermakova T.S. Education of children in Polish family in a context of forming health culture. //Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2014, vol. 11, pp. 17−22. doi: 10. 15 561/18189172. 2014. 1104
14. Iermakova T.S. Peculiarities of forming health culture of pupils in Poland: historical aspect. //Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2014, vol. 6, pp.
References:
1. Bashavec'- N.A. Naukovij visnik PNPU im. K.D. Ushins'-kogo [Scientific Bulletin of PNPU named after K.D. Ushinskiy], 2010, vol. 1−2, pp. 12−19.
2. Gladoshchuk O.V., Tonkonog V.M., Bejgul I.O. Fizichne vikhovannia, sport i kul'-tura zdorov'-ia u suchasnomu suspil'-stvi [Physical education, sport and health culture in modern society], 2011, vol. 2, pp. 49−52.
3. Dubogaj O.D., Dzhurins'-kij P.B. Naukovo-pedagogichni problemi fizichnoyi kul'-turi [Scientific and pedagogical problems of physical culture], 2010, vol. 10, pp. 275−278.
4. Ionova O.M., Luk'-ianova Iu.S. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2009, vol. 1, pp. 69−72.
5. Karapuzova N.D., Zimnicia Ie.A., Pomogajbo V.M. Osnovi pedagogichnoyi ergonomiki [Fundamentals of educational ergonomics], Kiev, Akademvidav, 2012, 192 p.
6. Kovalenko L. Ridna shkola [Native school], Kiev, Demiur, 2006, vol. 7, pp. 29−31.
7. Mitiaeva A.M. Zdorov'-esberegaiushchie pedagogicheskie tekhnologii [Health saving educational technology], Moscow, Academy, 2008, 192 p.
8. Karapuzova N.D. Psikhologo-pedagogichnij fakul'-tet Poltavs'-kogo nacional'-nogo pedagogichnogo universitetu [Psychological and pedagogical faculty of Poltava national pedagogical university], Poltava, Wonderworld, 2014, 452 p.
9. Urum N.S. Pidgotovka majbutnikh vchiteliv do zabezpechennia zdorovogo sposobu zhittia molodshikh shkoliariv [Preparing future teachers to ensure a healthy lifestyle elementary school students], Cand. Diss., Kiev, 2008, 20 p.
10. Khomich L. O. Profesijno-pedagogichna pidgotovka vchitelia pochatkovikh klasiv [Vocational and educational training of primary school teacher], Kiev, Magistr-S, 1998, 200 p.
11. Lozova V.I. Khrestomatiia z pedagogiki vishchoyi shkoli [Readings in Education high school], Kharkov, Apostrophe, 2011, 408 p.
12. Handbook of Research for Educational Communications and Technology. Third edition / Edited by J.M. Spector, M.D. Merrill, J.V. Merrienboer, and M.P. Driscoll. USA, Routledge. Taylor & amp- Francis Group, 2007, 928 p.
13. Iermakova T.S. Education of children in Polish family in a context of forming health culture. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2014, vol. 11, pp. 17−22. doi: 10. 15 561/18189172. 2014. 1104
14. Iermakova T.S. Peculiarities of forming health culture of pupils in Poland: historical aspect. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2014, vol. 6, pp. 16−20. doi: 10. 6084/m9. figshare. 1 004 090
15. Iermakova T.S., Forming a health culture of future teachers in Polish educational establishments. Physical Education of Students, 2014, vol. 5, pp. 14−19. doi: 10. 15 561/20755279. 2014. 0503
16. Ionova O.M. The formation of person'-s health: experience of Waldorf school. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2013, vol. 10, pp. 35−40. doi: 10. 6084/ m9. figshare. 775 337
17. Leyfa A.V. The social basis of the development of physical activity of students in terms of their quality of life. Physical Education of Students, 2013, vol. 3, pp. 35−41. doi: 10. 6084/m9. figshare. 662 600
18. Mailey E.L., Mullen S.P., Mojtahedi M.C. Unobserved mental health profiles are associated with weight and physical activity change in
32 015
и
16−20. doi: 10. 6084/m9. figshare. 1 004 090
15. Iermakova T. S., Forming a health culture of future teachers in Polish educational establishments. //Physical Education of Students, 2014, vol. 5, pp. 14−19. doi: 10. 15 561/20755279. 2014. 0503
16. Ionova O.M. The formation of person'-s health: experience of Waldorf school. //Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2013, vol. 10, pp. 35−40. doi: 10. 6084/ m9. figshare. 775 337
17. Leyfa A.V. The social basis of the development of physical activity of students in terms of their quality of life. //Physical Education of Students, 2013, vol. 3, pp. 35−41. doi: 10. 6084/m9. figshare. 662 600
18. Mailey E.L., Mullen S.P., Mojtahedi M.C. Unobserved mental health profiles are associated with weight and physical activity change in female college freshmen: A latent profile analysis. // Mental Health and Physical Activity 2012-, vol. (1), pp. 76−84. doi: 10. 1016/j. mhpa. 2012. 01. 001.
19. Morris J.G., Gorely T., Sedgwick M.J., Nevill A., Nevill M.E. Effect of the Great Activity Programme on healthy lifestyle behaviours in 7−11 year olds. //Journal of Sports Sciences 2013, vol. 31(12), pp. 1280−1293. doi: 10. 1080/2 640 414. 2013. 781 665.
20. Roters T. T. Physical improvement of students during interactive physical and aesthetic education. //Physical Education of Students, 2013, vol. 4, pp. 72−76. doi: 10. 6084/m9. figshare. 663 624
female college freshmen: A latent profile analysis. Mental Health and Physical Activity 2012-, vol. (1), pp. 76−84. doi: 10. 1016/j. mhpa. 2012. 01. 001.
19. Morris J.G., Gorely T., Sedgwick M.J., Nevill A., Nevill M.E. Effect of the Great Activity Programme on healthy lifestyle behaviours in 7−11 year olds. Journal of Sports Sciences 2013, vol. 31(12), pp. 1280−1293. doi: 10. 1080/2 640 414. 2013. 781 665.
20. Roters T. T. Physical improvement of students during interactive physical and aesthetic education. Physical Education of Students, 2013, vol. 4, pp. 72−76. doi: 10. 6084/m9. figshare. 663 624
Информация об авторе: Карапузова Наталья Дмитриевна: ORCID: http: //orcid. org/0000−0003−1430−0648- karapuzova53@mail. ru- Полтавский национальный педагогический университет имени В.Г. Короленко- ул. Остроградского, 2, г. Полтава, 36 000, Украина.
Цитируйте эту статью как: Карапузова Н. Д. Здоров'-язбережувальш технологи у CTCTeMi професшно! подготовки майбутшх y4m^iB початкових клаав // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту. — 2015. — №№ 1. — С. 39−45. doi: 10. 15 561/18189172. 2015. 0108
Электронная версия этой статьи является полной и может быть найдена на сайте: http: //www. sportpedu. org. ua/html/arhive. html
Это статья Открытого Доступа распространяется под терминами Creative Commons Attribution License, которая разрешает неограниченное использование, распространение и копирование любыми средствами, обеспечивающими должное цитирование этой оригинальной статьи (http: // creativecommons. org/licenses/by/3. 0/deed. ru).
Дата поступления в редакцию: 10. 10. 2014 г. Опубликовано: 30. 01. 2015 г.
Information about the author: Karapuzova N.D.: ORCID: http: //orcid. org/0000−0003−1430−0648- karapuzova53@mail. ru- Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University- Ostrogradskogo str., 2, Poltava, 36 000, Ukraine.
Cite this article as: Karapuzova N.D. Health saving technologies in the training of future primary school teachers. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2015, vol. 1, pp. 39−45. doi: 10. 15 561/18189172. 2015. 0108
The electronic version of this article is the complete one and can be found online at: http: //www. sportpedu. org. ua/html/arhive-e. html
This is an Open Access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited (http: // creativecommons. org/licenses/by/3. 0/deed. en).
Received: 10. 10. 2014 Published: 30. 01. 2015

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой