Амінокислотний склад рослинної сировини оману британського у вегетаційний період

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Ї Фармакогнозія та хімія природних сполук
УДК 615. 322:[581. 18:581. 44/. 45:582. 998] (477)
О.К. Єренко1, О.В. Мазулін1, П.А. Логвін1, Г. В. Мазулін2
Амінокислотний склад рослинної сировини оману британського у вегетаційний період
1Запорізький державний медичний університет, 2 Державний НДЕКЦ, м. Запоріжжя
Методом високоефективної рідинної хроматографії у траві та кореневищах з коренями оману британського встановлено наявність до 17 амінокислот, 7 з яких є незамінними. Найбільший вміст зв 'язаних у складі білка та вільних амінокислот встановлено у траві оману британського, відповідно до 12,64±1,15% та 2,10±0,17%. Трава оману британського перспективна для отримання лікарських засобів протизапальної та ранозагоюючої дій.
Методом высокоэффективной жидкостной хроматографии в траве и корневище с корнями девясила британского установлено присутствие до 17 аминокислот, 7 из которых незаменимые. Наибольшее содержание связанных в составе белка и свободных аминокислот установлено в траве девясила британского, соответственно до 12,64±1,15% и 2,10±0,17%. Трава девясила британского перспективна для получения лекарственных средств противовоспалительного и ранозаживляющего действий.
In Inula britanica L. herb up to 17 aminoacids, among them 7 essential aminoacids, were revealed by liquid chromatography method. Maximal content of aminoacids sum 12,64 ± 1,15% and 2,10 ± 0,17% was revealed in Inula britannica L. herb. The herbal raw material of Inula britannica L. are perspective as antiinflammatory and antiphlogistic preparations.
Ключові слова:
високоефективна рідинна хроматографія, оман британський, амінокислоти, фармакологічна дія.
Ключевые слова:
высокоэффективная жидкостная хроматография, девясил британский, аминокислоты, фармакологическая активность. Key words: liquid chromatography, inula britannica L, aminoacids, pharmacological activity.
Рід оман (Inula L.) родини айстрових (Asteraceae) нараховує понад 200 видів, з яких у флорі України представлені більше 30. Рослини найчастіше трапляються та утворюють зарості в Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій, Вінницькій, Хмельницькій, Одеській, Тернопільській і Чернівецькій областях [5,6].
Суттєвий практичний інтерес для медицини становить оман британський (Inula britannica L.), що зростає на всій території України (крім високогір'їв Криму та Карпат) по берегах річок і канав, на луках, як бур’ян вздовж доріг, на засмічених місцях, рідше на полях [5,6,10].
Inula britannica L. — багаторічна трав’яниста сіро-зелена або зеленувата рослина, має тонке косо повзуче кореневище. Стебла висхідні або прямостоячі, густо облиствлені, 15−18 см висотою, вгорі розгалужені й під кошиками білоповстисті, знизу розсіяном' якоопушені. Листки чергові, цілісні, видовжено- або широколанцет-ні, коротко загострені, по краю дрібно-зубчасті, рідше кутокраї, зверху голі або розсіяно-волосисті, зісподу густіше вкриті прилеглими волосками і, крім того, дрібними жовтими залозками- нижні до основи поступово звужені в крилаті черешки, серединні верхні - сидячі, напівстеблообгортні, нерідко з вушками. Квітки блідо-жовті, зібрані в невеликі (2,5−3 см у діаметрі) кошики, що утворюють на верхівці стебла нещільне щитоподібне суцвіття- крайові язичкові квітки — жіночі, голі, гладенькі, на верхівці тризубчасті, серединні - двостатеві, трубчасті. Плід — сім'янка. Цвіте у червні-вересні [6,10].
У хімічному складі кореневищ з коренями оману бри-
танського ідентифіковано інулін (30−40%), ефірну олію (до 3%), аскорбінову кислоту, вітамін Е, дубильні речовини, фумарову, оцтову, пропіонову кислоти [4,10]. Траву рослини на вміст біологічно активних речовин на сьогодні майже не досліджували. Є окремі відомості лише щодо наявності ефірної олії, флавоноїдів, р-каротину, дубильних речовин, сесквітерпенового лактону брита-ніну, аскорбінової кислоти (до 45 мг%) [1,6,9].
Застосовують відвар кореневищ з коренями (1: 10) видів роду оман при всіх захворюваннях дихальних шляхів, бронхіті, пневмонії, туберкульозі. Настій з трави оману британського (1: 10) призначають внутрішньо при скрофульозі, ревматизмі й радикуліті, від кашлю, як спазмо-литичний засіб при шлунково-кишкових захворюваннях, зокрема при гастралгії, коліках і проносі. Він є відомим послаблюючим засобом при геморої, має потогінні, відхаркуючі й сечогінні властивості. Зовнішньо використовують як антибактеріальний і в’яжучий засіб у формі компресів, примочок, обмивань і полоскань при гнійних ранах, виразках, лишаях і хворобах горла [5,8].
Під час прийому настою з оману британського посилюється кровообіг у слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту, нормалізується перистальтика кишечника і його секреторна активність. Разом із запальним антисептичним ефектом, а також з властивістю оптимізувати виведення жовчі, рослина надає суттєву допомогу всьому шлунково-кишковому тракту.
Деякі види роду оман використовують у сучасній медицині у складі комплексних фітопрепаратів: «Док-
10
© О.К. Єренко, О.В. Мазулін, П.А. Логвін, Г. В. Мазулін, 2012
тор Мом рослинний сироп від кашлю», «Пектосол», «Бронховітол», «Бальзам Біттнера», «Тонзілгон Н», «Кім лонг», «Сік лонг» тощо [2,4,5,8].
Найважливішими біологічно активними речовинами, що синтезують рослини, є комплекс амінокислот, як вільних, так і в складі рослинного білка. Це азотовмісні карбонові кислоти, що одночасно містять аміно- (іміно-) та карбоксильну групу та вуглецевий скелет.
У рослинах протеїни трапляються як протаміни, пістони і альбуміни — відносно простіші, розчинні у воді, а також як глобуліни та глютеліни — нерозчинні у воді, але розчинні в розчинах солей, лугів і кислот.
Складні білки становлять комплекс простого білка з небілковим компонентом. Ліпопротеїди, пов’язані з жирами, беруть участь у жировому обміні. Фосфопро-теїди задіяні в енергетичних процесах, металопротеїди найчастіше бувають ферментами дихання.
Глікопротеїди (поєднання білків з цукром, або лекти-ни) розташовуються на зовнішніх поверхнях клітин і забезпечують імунітет проти інфекцій, регулюють поділ клітин. Особливе значення мають нуклеопротеїди, що беруть участь у синтезі нових білкових молекул, тобто забезпечують передачу генетичних властивостей і лежать в основі ростових процесів.
Незважаючи на величезне різноманіття білків, усі вони складаються лише з 20 амінокислот, які називають конституційними. Організм людини здатний синтезувати лише 10 амінокислот, решта є незамінними і надходять тільки з їжею (треонін, валін, лейцин, ізолейцин, метіонін, гістидин, триптофан, лізин, аргінін, фенілаланін).
Ці речовини мають надзвичайно велике значення в органічному світі, з них побудовані білкові речовини клітин, ферменти, гормони, а також транспортні, захисні, запасні, скорочувальні сполуки.
Стійкість рослин до несприятливих природних умов істотно підвищують аланін, у-аміноолійна кислота, пролін, цистеїн.
Амінокислоти необхідні для побудови як білків, так і активних груп ферментів, вітамінів, фітонцидних речовин, ауксинів, флавоноїдів, алкалоїдів, стероїдних сполук, поліфенолів, пігментів [3,5,13].
Амінокислоти у медицині широко застосовуються для парентерального живлення, лікування захворювань травних органів, печінки, анемії, опіків, виразок шлунка, нервово-психічних і епілептичних нападів, фармакологічної корекції порушень органів гепатобіліарної системи [7,11,12].
Визначення складу та вмісту амінокислот у лікарській рослинній сировині та фітопрепаратах має великий науковий і практичний інтерес, зважаючи на їх високу біологічну активність.
Мета роботи
Вивчення вмісту вільних і зв’язаних у складі білка амінокислот трави та кореневищ з коренями оману бри-
танського для отримання комплексних фітопрепаратів протизапальної та кровоспинної дій.
Матеріали і методи дослідження
Рослинну сировину (кореневища з коренями та облиствлені верхівки суцвіть довжиною до 30 см) заготовлено у с. Підстепне Херсонської обл. у вегетаційний період (червень-липень 2010 р.).
Для підтвердження якісного та визначення кількісного вмісту зв’язаних у складі білка, а також вільних амінокислот, використовували методику, запропоновану Штейном і Муром, на високоефективному рідинному хроматографі моделі ААА 881 (Чехія) [7].
Для визначення зв' язаних у складі білка амінокислот точну наважку подрібненої сировини (близько 0,1 г) піддавали кислотному гідролізу 6 Н розчином хлористоводневої кислоти на водяному огрівнику при температурі 50 °C протягом 24 год, сухий залишок розчиняли в цитратному буферному розчині (рН=2,2).
Розчин вводили в колонки приладу розміром 0,860 см (№ 1) і 0,760 см (J№ 2), заповнені катіонітом марки Ostion LGAN.
У якості елюентів використовували цитратні буферні розчини (рН=3,25- 4,25- 5,28) під робочим тиском 1416 кПа/см2 (колонка № 1) і 4−8 кПа/см2 (колонка № 2).
Вільні амінокислоти визначали без гідролізу білкових сполук.
Результати та їх обговорення
Отримані дані вказують на вміст у рослинній сировині оману британського до 17 амінокислот (вільних та у складі білка), 7 з яких (лейцин, ізолейцин, метіонін, лізин, треонін, фенілаланін, валін) є незамінними.
Результати досліджень (табл. 1) свідчать про високу концентрацію зв' язаних у складі білка амінокислот (ізолейцину, лізину, аланіну, лейцину, аргініну) як у траві, так і в кореневищах з коренями в період цвітіння рослини. Вміст лізину в траві складав до 0,61±0,01%, аргініну — 0,61±0,01%, цистіну — 1,53±0,01%, ізолейцину — 1,53±0,11%, лейцину — 1,29±0,12%, аланіну -1,65±0,14%, фенілаланіну — 0,92±0,08%. Накопичення речовин у кореневищах з коренями було суттєво меншим і складало: аргініну — 0,61±0,01%, аланіну — 0,61±0,01%, лізину — до 0,67±0,01%, ізолейціну — 1,53±0,11%, цистіну
— 1,53±0,11%, лейцину — 1,59±0,12%.
Загальний вміст вільних амінокислот складав лише від 1,50±0,12% у кореневищах з коренями до 2,10±0,21% у траві рослини. Невисокий рівень вмісту проліну в рослинній сировини свідчить про несприятливість життєздатності рослини до дефіциту вологи в природному середовищі [14].
Хімічний склад і вміст замінних і незамінних амінокислот свідчить про перспективність використання рослинної сировини оману британського для отримання комплексних фітопрепаратів протизапальної та кровоспинної дії.
Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики (2012), № 2 (9)
11
Таблиця 1
Вміст амінокислот у рослинній сировині оману британського,
Херсонська обл., с. Підстепне (червень-липень 2010), мг/100 мг (х ± Д х), р=6
Назва амінокислоти Трава Кореневища з коренями
вільні зв'-язані вільні зв'-язані
Аспарагінова кислота 0,11±0,01 0,82±0,07 0,03±0,01 0,14±0,01
Треонін 0,05±0,01 0,27±0,02 0,05±0,02 0,22±0,01
Серін 0,08±0,01 0,37±0,04 0,04±0,01 0,17±0,01
Глютамінова кислота 0,09±0,01 0,29±0,03 — 0,02±0,01
Пролін — 0,04±0,01 — -
Цистін 0,12±0,01 0,98±0,08 0,26±0,03 1,53±0,11
Гліцин 0,02±0,001 0,38±0,04 0,02±0,01 0,24±0,01
Аланін 0,29±0,03 1,65±0,14 0,11±0,01 0,61±0,01
Валін 0,16±0,02 0,96±0,08 0,09±0,01 0,67±0,01
Метіонін 0,11±0,01 0,73±0,07 0,03±0,01 0,12±0,01
Ізолейцин 0,18±0,02 1,18±0,11 0,25±0,03 1,53±0,11
Лейцин 0,29±0,03 1,29±0,12 0,25±0,03 1,59±0,12
Тирозин 0,03±0,001 0,37±0,04 0,05±0,01 0,18±0,01
Фенілаланін 0,19±0,02 0,92±0,08 0,07±0,01 0,35±0,01
Гістидин 0,08±0,01 0,80±0,07 0,02±0,001 0,12±0,01
Лізин 0,12±0,01 0,61±0,06 0,11±0,01 0,67±0,01
Аргінін 0,18±0,02 0,98±0,10 0,12±0,01 0,61±0,01
Сума амінокислот 2,10±0,21 12,64±1,00 1,50±0,12 8,77±0,79
Висновки
1. Досліджено якісний склад і вміст зв’язаних у складі білка та вільних амінокислот у траві оману британського, накопичення речовин у сировині у період цвітіння.
2. Встановлено наявність до 17 амінокислот, 7 з яких є незамінними.
3. Значний вміст амінокислот у рослинній сировини оману британського дозволяє рекомендувати рослину як перспективне джерело для отримання комплексних фітопрепаратів протизапальної та кровоспинної дії.
Список літератури
1. Багаутдинова Р. И. Фруктосодержащие углеводы растений семейств — локализация и состав / Р. И. Багаутдинова, Г. П. Федосеева, Т. Ф. Околешникова // Химия и компьютерное моделирование. Бутлеровские сообщения. — 2001. — № 5.
— С. 13−16.
2. Биологически активные вещества антиязвенного растительного средства «Вентрофит» / П. Б. Лубсандоржаева, TA. Aжунова, Л. Н. Шанталова [и др.] // Химия раст. сырья. — 2006. — № 1. — С. 59−64.
3. Володимирець В.І. Біохімія рослин: Інтеративний комплекс навчально-методичного забезпечення / В.В. Володими-рець. — Рівно: НУВГП, 2006. — 127 с.
4. Клочков С. Г. Изучение сесквитерпеновых лактонов растений рода Inula L. как основы для разработки новых антинеопластов с проапоптомическим действием / С. Г. Клочков, С. В. Aфанасьева, И. С. Зефиров // Технология жировых систем. — № 5 — 6. — 2008. — С. 120 — 125.
5. КобзарА.Я. Фармакогнозія в медицині: навч. носіб. / A^. Кобзар. — К.: Медицина, 2007. — 543 с.
6. Лікарські рослини: Енциклопедичний довід. / За ред. A.M. Гродзінського. — К.: Українська енциклопедія, 1992. — 543 с.
7. Мазулин А. В. Aминокислотный состав — важнейшая характеристика биологической активности лекарственного сырья / AB. Мазулин, НА. Калошина, О.Н. Денисенко
// Aктуальні питання фармац. та мед. науки та практики: зб. наук. ст. — Запоріжжя: Вид-во ЗДМУ, 1999. — Вин. IV.
— С. 36−38.
8. МашковскийМ.Д. Лекарственные средства: 14-е изд., пере-раб. и дон. / М. Д. Машковский — М.: ООО «Издательство Новая волна», 2002. — Т. 1. — 540 с.
9. Методика количественного определения суммарного содержания полифруктанов в корневищах и корнях девясила высокого (Inula helenium L.) / Д. И. Оленников, Н. М. Талхаева, Г. В. Чехиров, Е. В. Петров // Химия раст. сырья.
— 2008. — № 1. — С. 95−99.
10. Палов М. Энциклопедия лекарственных растений / М. Палов- нер. с нем., предисл. KA. Губанова — М.: Мир, 1998. — 468 с.
11. Раевский К. С. Медиаторные аминокислоты: нейрофарма-кологические и нейрохимические аспекты / К. С. Раевский, В. Л. Георгиев. — М.: Медицина, 1986. — С. 56−68.
12. Филипцова Г. Г. Основы биохимии растений / Г. Г. Филип-цова, И. И. Смолин. — Минск: БГУ, 2004. — 136 с.
13. Цвелев Н. Н. Определитель сосудистых растений СевероЗападной России / Цвелев Н. Н. — СПб.: Изд-во СПУВA, 2000. — 781 с.
14. Gershenzon J. Plant secondary metabolite production under stress // Phytochemical adaptation to stress. — N.Y., L.: Plenum Press, 1984. — Р. 273−321.
Відомості про авторів:
Єренко О.К., асистент каф. фармакогнозії, фармацевтичної хімії та технології ліків ФПО ЗДМУ Мазулін О.В., д. фарм. н., професор, зав. каф. фармакогнозії, фармацевтичної хімії та технології ліків ФПО ЗДМУ Логвін П.А., к. фарм. н., ст. викладач каф. фармакогнозії, фармацевтичної хімії та технології ліків ФПО ЗДМУ Мазулін Г. В., к. фарм. н., експерт-криміналіст НДЕКЦ УМВС України в Запорізький області, провізор.
Адреса для листування:
Єренко Олена Костянтинівна. 69 035, м. Запоріжжя, пр-т Маяковського, 26, каф. фармакогнозії, фармацевтичної хімії та технології ліків ФПО ЗДМУ Тел.: (0612) 34 23 31. E-mail: Profesor87@mail. ru
Надійшла в редакцію 14. 12. 2011 р.
12
Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики (2012), № 2 (9)

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой