Влияние комбинированной антигипертензивной терапии на состояние диастолической функции левого желудочка в покое и после физической нагрузки у больных артер

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Експериментальна та KniHi4Ha фармакологiя
Experimental and clinical pharmacology
УДК 616. 124. 2+[616. 124. 2:796. 015. 6]:616. 12−008. 331. 1]-085. 225. 2
М.Ю. Колесник
Вплив комбшованоТ антигтертензивноТ терапп на стан дiaстолiчноТ функцп лiвого шлуночка у споко'-Т та шсля фiзичного навантаження у хворих на aртерiaльну гinертензiю
Запор'-зький державний медичний унверситет
КЛЮЧОв СЛОва: артерiальна Можливгсть корекцй порушень дiастолiчноl функцй лiвого шлуночка при ар-
гiпертензiя, д'-1астол'-чна функця, терiальнiй гшертензи е недостатньо вивченою. З метою визначення впливу двох
периндоприл, лозартан, амлодипн. антигшертензивних комбiнацiй (периндоприл/амлодипiн i лозартан/амлодишн) на
стан дiастолiчноl функцп у споко! та пiсля фiзичного навантаження у хворих на артерiальну гшертензта обстежили 134 чоловiкiв. Виконали добовий монiторинг артерiального тиску, трансторакальну ехокардюскошю, субмаксимальний наванта-жувальний тест. Шсля обстеження всiм пацiентам призначили антигшертензивну терапiю. Виявили, що пiд впливом фжсовано! комбшацп периндоприлу й амлодипшу швидюсть трансмiтрального потоку та амплпуда руху фiброзного кiльця мiтрального клапана тд час ранньо! дiастоли достхжрно збiльшились. Зафiксували скорочення часу iзоволюметричного розслаблення та сповiльнення раннього дiастолiчного потоку лiвого шлуночка. Поширешсть дiастолiчноl дисфункци лiвого шлуночка на фош терапп комбiнацiею периндоприлу й амлодишну знизилась вiд 55,8% до 31% (р& lt-0,05). Встановили позитивний вплив комбшацп периндоприлу та амлодишну на стан дiастолiчноl функцп на тл фiзичного навантаження, що полягав у змен-шеннi патологiчних результатiв дiастолiчного стрес-тесту. Цi змiни асоцiювались iз покращенням толерантностi до фiзичного навантаження. Терашя лозартаном та амлодишном скорочувала час сповiльнення дiастолiчного потоку у споко! та тсля навантаження. Комбшацш лозартану й амлодипшу не знижувала поширенiсть дiа-стсшчно! дисфункцil лiвого шлуночка та не впливала на толерантшсть до фiзичного навантаження. Це свiдчить, що 6-мiсячна терапiя фжсованою комбiнацiею периндоприлу й амлодипшу мае суттевiший вплив на покращення дiастолiчноl функцil лiвого шлуночка, шж використання комбiнацil лозартану та амлодипшу.
Влияние комбинированной антигипертензивной терапии на состояние диастолической функции левого желудочка в покое и после физической нагрузки у больных артериальной гипертензией
М. Ю. Колесник
Возможность коррекции нарушений диастолической функции левого желудочка при артериальной гипертензии изучена недостаточно. С целью определения влияния двух антигипертензивных комбинаций (периндоприл/амлодипин и лозартан/амлодипин) на состояние диастолической функции в покое и после физической нагрузки у больных артериальной гипертензией обследовали 134 мужчин. Провели суточный мониторинг артериального давления, трансторакальную эхокардиоскопию, субмаксимальный нагрузочный тест. После обследования всем пациентам назначили антигипертензивную терапию. Установили, что под влиянием фиксированной комбинации периндоприла и амлодипина скорость трансмитрального потока и амплитуда движения фиброзного кольца митрального клапана во время ранней диастолы достоверно увеличились. Зафиксировано сокращение времени изоволюметрического расслабления и замедления раннего диастолического потока левого желудочка. Распространенность диастолической дисфункции левого желудочка на фоне терапии комбинацией периндоприла и амлодипина снизилась с 55,8% до 31% (р& lt-0,05). Установлено положительное влияние комбинации периндоприла и амлодипина на состояние диастолической функции на фоне физической нагрузки, которое заключалось в уменьшении патологических результатов диастолического стресс-теста. Указанные изменения ассоциировались с улучшением толерантности к физической нагрузке. Терапия лозарта-ном и амлодипином сокращала время замедления диастолического потока в покое и после нагрузки. Комбинация лозартана и амлодипина не снижала распространенность диастолической дисфункции левого желудочка и не влияла на толерантность к физической нагрузке. Это свидетельствует, что 6-месячная терапия фиксированной комбинацией периндоприла и амлодипина имеет более выраженное влияние на улучшение диастолической функции левого желудочка, чем использование комбинации лозартана и амлодипина.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, диастолическая функция, периндоприл, лозартан, амлодипин. Актуальные вопросы фармацевтической и медицинской науки и практики. — 2015. — № 1 (17). — С. 71−76
The effect of combined antihypertensive therapy on left ventricular diastolic function in resting and postexercise patients with arterial hypertension
M. Yu. Kolesnyk
The correction of left ventricular diastolic function abnormalities hasn'-t been well investigated in arterial hypertension. The aim of the study was to determine the effects of two antihypertensive combinations (perindopril/amlodipine and losartan/amlodipine) on the state of diastolic function at rest and after exercise in patients with arterial hypertension. Results. The early diastolic transmitral flow velocity and mitral annular tissue doppler velocities increased under fixed-dose combination
of perindopril and amlodipine. The combination shortened the transmittal E-wave deceleration time and isovolumetric left ventricular relaxation time. The prevalence of diastolic dysfunction decreased from 55. 8% to 31% on therapy with perindopril and amlodipine (p& lt-0. 05). The treatment reduced the frequency of pathologic results of diastolic exercise stress test. These changes were associated with improved exercise tolerance. Therapy with amlodipine and losartan shortened the deceleration time of early diastolic flow at rest and after exercise. The combination of amlodipine and losartan hasn'-t reduced the prevalence of left ventricular diastolic dysfunction and hasn'-t improved exercise tolerance.
Conclusions. The six-month treatment with fixed-dose combination of perindopril and amlodipine has a pronounced effect on improving of LV diastolic function compared with a combination of losartan and amlodipine.
Key words: Hypertension, Diastolic Dysfunction, Perindopril, Losartan, Amlodipine.
Current issues in pharmacy and medicine: science and practice 2015- № 1 (17): 71−76
Порушення дiастолiчноl функцп та розвиток гшертрофп лiвого шлуночка (ЛШ) е характер-ними ознаками патолопчного ураження мюкарда при артерiальнiй гшертензи (АГ). Вони здшснюють безпо-середнш вплив на прогноз хворих незалежно вщ рiвня артерiального тиску (АТ) [1]. Виходячи з цього, одшею з головних вимог до сучасно! антигшертензивно! терапи е не тшьки адекватний контроль АТ, але й наявнють позитивного впливу на стан оргашв-мшеней. У дослвдженш LIFE доведено, що регрес гшертрофп ЛШ за електро-кардiографiчними та ехокардiографiчними критерiями асоцiйований зi зниженням кардюваскулярного ризику [2,3]. Ул антигшертензивш засоби першо! лши вплива-ють на гшертрофш ЛШ, але рiзняться за ефективнiстю [4]. Результати робгг iз медикаментозно! корекцп дiасто-лiчних порушень ЛШ е неоднозначними, а часом мають суперечливий характер. Так, за даними дослщження ASCOT, параметри дiастолiчноl функцп погiршувалися на тт терапи атенололом, проте полiпшувались у хворих, яш отримували амлодипiн [5]. У дослщженш TOPCAT та ALDO-CHF призначення спiронолактону позитивно впливало на стан дiастолiчноl функци, але не призводило до покращення прогнозу [6,7]. Ввдомо, що дiастолiчна дисфункцiя ЛШ знижуе толерантнiсть до фiзичного навантаження, обмежуючи як1сть життя пацiентiв [8]. Використання стрес-ехокардюграфи дае змогу не тшьки об'-ективiзувати функцiональний стан хворих, але й дослщити стан дiастоли пiд впливом навантаження. Можливють покращення толерантностi до фiзичного навантаження шляхом норматзаци дiастолiчноl функци ЛШ вивчена дотепер недостатньо.
Мета роботи
Визначення впливу двох антигшертензивних комбь нацiй (периндоприл+амлодипiн i лозартан+амлодипiн) на стан дiастолiчноl функцп у споко1 та пiсля фiзичного навантаження у хворих з АГ.
Пацieнти i методи дослiдження
У вiдкритому проспективному дослвдженш взяли участь 134 чоловши вiком 35−65 рок1 В iз неускладненою АГ. Критери залучення: синусовий ритм, здатнють ви-конати пробу iз дозованим фiзичним навантаженням, ввд-сутнють або нерегулярний прийом антигшертензивно! терапи, письмова iнформована згода на участь. Критери виключення: вториннi гшертензи, iшемiчна хвороба серця, вродженi та набуп вади серця, кардюмюпатп, хронiчнi захворювання легень, цукровий дiабет 1 та 2 типу на шсулшотерапи, активш iнфекцiйнi й онкологiчнi хвороби, фракщя викиду ЛШ менше шж 45%, швидшсть клубочково1 фшьтрацп (ШКФ) менше шж 60 мл/хв за формулою MDRD.
Обстеження учасник1 В здшснювали зпдно з ушфшэ-ваним клшчним протоколом «Артер!альна гшертензгя» (наказ МОЗ № 384 ввд 24. 05. 2012 р.). Усш пащентам ви-конали добовий мониторинг АТ за допомогою приладу АВРМ-04 (Meditech, Угорщина).
Трансторакальну ехокардюскошю проводили на ультразвуковому сканер! MyLab 50 (Esaote, 1тал1я). Оц1нювали к1нцево-д1астол1чний (КДР) i шнцево-сис-тол1чний (КСР) розм1ри ЛШ, товщину м1жшлуночково1 перегородки та задньо1 ст1нки, а також в1дносну товщину стшок (ВТС) ЛШ, 1ндекс об'-ему л1вого передсердя (ЛП). Масу мюкарда ЛШ з шдексащею до площ1 поверхн1 т1ла (1ММЛШ) розраховували за формулою Американського товариства ехокард1ограф11. Фракцш викиду ЛШ оц1-нювали за методом Simpson. Параметри д1астол1чно1 функци ЛШ анал1зували зг1дно з рекомендащями? в-ропейсько! асоц1ац11 ехокард1ографй'- [9]. Вим1рювали швидк1сть кровоплин^ п1д час раннього наповнення ЛШ (Е) i систоли передсердь (А) та гх сшвввдношення (Е/А). Визначали час сповшьнення потоку у фаз1 раннього наповнення ЛШ (DT) i час 1зоволюметричного розслаблення ЛШ (IVRT). У режим1 тканинного доп-плера дослщжували ранню д1астол1чну швидк1сть руху септально! та латерально1 частини ф1брозного кшьця м1трального клапана (е'- септ та е'- лат). Тиск наповнення ЛШ оцшювали за сп1вв1дношенням Е/е'-. Нормативним значенням вважали Е/е'- & lt-8, патолопчним — & gt-13. Якщо показник Е/е'- був у д1апазош 9−13, то тиск наповнення ЛШ вважали тдвищеним за наявносп г1пертрофй'- ЛШ та/ або збшьшенш 1ндексу об'-ему ЛП б1льше н1ж 34 мл/м2.
Субмаксимальний навантажувальний тест виконували на тредмш Т2100 1з використанням системи «Cardiosoft 6. 0» (General Electric, США) за стандартним протоколом Bruce. Стрес-тест завершували при досягненш пащентом 85% в1д розраховано1 за в1ком максимально! частоти серцевих скорочень (ЧСС) або при появ1 1нших стандартних критерпв припинення. Толерантн1сть до ф1зичного навантаження оцшювали у метабол1чних екв1валентах (МЕТ). Одразу тсля припинення ф1зич-ного навантаження хворих повертали у горизонтальне положення на л1вий б1к та оцшювали сшвввдношення Е/е'- методом тканинно! допплерограф11. Показник рее-стрували не шзшше друго! хвилини в1дновлювального перюду. Патолог1чним вважали Е/е'- & gt-13 [10].
Пюля обстеження пац1ентам призначали антигшертен-зивну терап1ю. За обраною терапевтичною стратег1ею хворих под1лили на дв1 групи. 104 учасники досл1джен-ня (перша група) отримували фшсовану комбшацш периндоприлу в доз1 5 мг та амлодитну в доз1 5 мг (Бь
Вплив комбновано)'- антигпертензивноf терапп на стан д'-астол'-мно)'- функцИ'-л1вого шлуночка у споко'-1'- та псля ф1зичного…
npecTapiyM, Servier, Францш). 30 чоловшв (друга група) приймали комбшовану терашю — лозартан у стартовiй дозi 50 мг (Лозап, Zentiva, Чеська Республша) та амлоди-niH в дозi 5 мг (Аген, Zentiva, Чеська Республша). Ефек-тивнiсть антигшертензивно! терапй'- оцiнювали через 1 i 3 мiсяцi шляхом аналiзy щоденника самоконтролю АТ та офiсного вимiрювання. За необхiднiстю хворим першо! групи змiнювали дозу фжсовано! комбшаци на 10 мг периндоприлу та 10 мг амлодитну. Пацieнтам друго! групи за потребою шдвищували дозу лозартану до 100 мг та амплодитну до 10 мг. Якщо тератя була недостатньо ефективною, хворим обох груп додатково призначали iндапамiд у дозi 1,5 мг (Арiфон ретард, Servier, Фран-цiя). Через 6 мюящв пацieнтам амбулаторно виконували повторний добовий мониторинг АТ, стандартну трансто-ракальну ехокардiографiю та стрес-ехокардiографiю iз дозованим фiзичним навантаженням на тредмiлi.
Статистично результати опрацьовували з викорис-танням пакета програм Statistica 6.0 (Statsoft, США, лiцензiйний номер AXXR712D833214FAN5). Аналз роз-подiлy показник1 В виконували за критерieм Колмогорова — Смiрнова та Шапро — У! лка. Данi описово! статистики наведенi у виглядi середнього арифметичного та стандартного ввдхилення або медiани та мiжквартильного розмаху залежно ввд розподiлy ознаки. Яшст показники наведенi в абсолютних значеннях i вiдсотках. Динамiкy к1льк1сних параметрiв оцiнювали за тестом Стьюдента для зв'-язаних груп, а в разi ненормального розподiлy ознаки — за критерieм Вiлкоксона. Змiни як1сних по-казник1 В у зв'-язаних групах аналiзyвали за критерieм Мак-Немара. Усi статистичш тести були двобiчними, значущими вважали вщмшносп при р& lt-0,05.
Результати та Тх обговорення
Клiнiчна характеристика хворих за групами наведена у таблицi 1. Пацieнти були зютавними за вiком, антро-пометричними характеристиками, рiвнем офiсного та середньодобового АТ, толеранттстю до фiзичного на-
вантаження, стандартними бiохiмiчними показниками, товщиною iнгима-медiального комплексу сонних артерiй i частотою призначення статинiв. Кiлькiсть активних курщв була бiльшою в першiй груш.
За перюд спостереження потреба в тдвищенш дози фжсовано! комбшаци периндоприлу й амлодитну ви-никла у 59 (55%) учаснишв, i3 них 21 (20%) патенту додатково призначали шдапамвд. Дози лозартану до 100 мг та амлодитну до 10 мг тдвищили 19 (66%) патентам друго! групи, з них 5 (17%) хворим також додали iндапамiд. Побiчнi ефекти у виглядi помiрного сухого кашлю (3 патента), набряк1 В нижнiх кiнцiвок (3 особи) та ввдчуття серцебиття (2 хворих) зафжсували у 8 (9%) учаснишв першо! групи. У другш груш 2 патента (6,6%) скаржилися на набряки нижнiх кiнцiвок. Потреби скасувати препарати не виникало.
Цдльовий рiвень АТ, за даними офiсного вимiрювання, вдалося досягнути у 71% хворих першо! та у 55% друго! групи (х2=1,87- p=0,12). За рiвнем офiсного систолiчного артерiального тиску (САТ) у шнц дослiдження пацiенти були зiставними, а рiвнi офiсного дiастолiчного (ДАТ) та середньодобового САТ i ДАТ були нижчими у хворих першо! групи (табл. 2). Пiковi рiвнi САТ i ДАТ пiд час повторно! стрес-ехокардюграфи на тредмiлi стали нижчими за шють мiсяцiв терапп в обох групах. Од-нак статистично значуще збiльшення толерантностi до фiзичного навантаження спостерiгали лише у хворих першо! групи.
На початку дослщження хворi у групах були зютав-ними за вама ехокардiографiчними параметрами,м часу сповiльнення раннього дiастолiчного потоку ЛШ. Динамiка показникiв структурно-функцiонального стану серця мала особливостi, що наведет в таблицi 3. У патенпв, якi отримували фжсовану комбiнацiю периндоприлу та амплодитну, зафжсували зменшення шнце-во-систолiчного розмiру ЛШ, товщини м1жшлуночково! перегородки, задньо! стiнки, а також 1ММЛШ. Фрактя
Таблиця 1
КлЫчна характеристика пащенлв
Показник, одиниц ви1^рювання Група 1 (n=104) Група 2 (n=30) Р
Вiк, роки 52±8 52±8 0,78
Тривалють хвороби, роки 5 (2−10) 7 (4−12) 0,19
Активнi курцi, ктькють хворих (%) 46 (44%) 4 (13%) 0,002
1ндекс маси тта, кг/м2 28,4 (25,9−31,2) 31 (26,9−33,2) 0,09
Обвiд талii, см 102±11 103±9 0,72
Офюний систолiчний АТ, мм рт. ст. 154±20 151±24 0,44
Офюний дiастолiчний АТ, мм рт. ст. 98±13 100±14 0,55
Середньодобовий систшлчний АТ, мм рт. ст. 146±16 147±19 0,72
Середньодобовий дiастолiчний АТ, мм рт. ст. 90±11 92±13 0,48
Креатинш плазми, мкмоль/л 80 (74−87) 73 (68−93) 0,25
ШКФ за МйРй, мл/хв 95±17 99±20 0,27
Глюкоза плазми венозно'- кровi, ммоль/л 5,4 (4,8−6,1) 5,6 (5,1−6,2) 0,14
Загальний холестерин, ммоль/л 5,7±1,28 6,1±1,5 0,15
Холестерин низько'- щiльностi, ммоль/л 4,03±1,1 4,12±1,25 0,72
Сечова кислота, мкмоль/л 365 (312−430) 367 (303−426) 0,85
Товщина iнтима-медiального комплексу сонних артерш, мм 0,91 (0,78−1,04) 0,84 (0,78−0,94) 0,31
Приймання статиыв, кiлькiсть хворих (%) 89 (85%) 24 (80%) 0,39
Таблиця 2
Динамка артерiального тиску та napaMeTpiB толерантност до фiзичного навантаження
Показник, одиниц вимiрювання Перша група (n=104) Друга група (n=30)
До лшування Пiсля лiкування Р# До лiкування Пiсля лiкування Р# Р* 1−2
Офiсний САТ, мм рт. ст. 154±20 134±16 & lt-0,0001 151±24 138±21 & lt-0,0001 0,23
Офюний ДАТ, мм рт. ст. 98±13 86±10 & lt-0,0001 100±14 93±14 & lt-0,0001 0,004
Середньодобовий САТ, мм рт. ст. 146±16 131±11 & lt-0,0001 147±19 138±19 & lt-0,0001 0,008
Середньодобовий ДАТ, мм рт. ст. 90±11 80±8 & lt-0,0001 92±13 86±13 & lt-0,0001 0,002
ЧСС спокою, уд/хв 72±11 72±11 0,75 74±10 71±19 0,27 0,59
Пкова ЧСС, уд/хв 140±15 139±15 0,32 143±9 142±12 0,48 0,34
Пковий САТ, мм рт. ст. 210±26 197±24 & lt-0,0001 214±41 193±34 0,008 0,54
Пковий ДАТ, мм рт. ст. 94±13 86±12 & lt-0,0001 92±15 85±15 0,0002 0,71
МЕТ, од. 8,6±2,14 9,5±2,1 & lt-0,0001 9,00±1,91 9,3±2,1 0,23 0,65
Примтки: # - у пор1внянш з параметрами на початку лжування- * - пор1внюючи першу та другу групи тсля лшування.
Таблиця 3
Динамка структурно-функцюнального стану та nараметрiв дiастолiчноi функци лiвого шлуночка
Показник, одиниц вимiрювання Перша група (n=104) Друга група (n=30)
До лiкування Пюля лшування Р# До лшування Пюля лкування Р# Р* 1−2
Лiнiйний розмiр ЛП, см 4,3±0,58 4,3±0,54 0,96 4,4±0,49 4,3±0,49 0,07 0,76
1ндекс об'-ему ЛП, мл/м2 27,7 (23,3−34,8) 28,1 (22,5−32,7) 0,2 26,4 (22,8−30,3) 24,2 (21,5−27) 0,07 0,01
КДР, см 5,2±0,54 5,2±0,58 0,77 5,1±0,45 5,2±0,47 0,21 0,9
КСР, см 3,2±0,53 3,1±0,54 0,03 3,1±0,5 3,1±0,39 0,25 0,55
Товщина мiжшлуночковоТ перегородки, см 1,21 (1,05−1,37) 1,17 (1,04−1,3) 0,004 1,2 (1−1,37) 1,15 (1,06−1,38) 0,25 0,72
Товщина задньоТ стЫки ЛШ, см 1,08 (0,9−1,23) 0,99 (0,9−1,15) 0,001 1,16 (0,97−1,24) 1,03 (0,93−1,17) 0,004 0,52
1ММЛШ, г/м2 138 (105−164) 124 (104−147) & lt-0,0001 128 (106−155) 129 (113−152) 0,7 0,54
Наявнють гiпертрофiТ ЛШ, кiлькiсть паЦieнтiв (%) 73 (70%) 60 (57%) 0,0072 20 (67%) 19 (63%) 1,0 0,67
ВТС ЛШ 0,42 (0,37−0,49) 0,41 (0,35−0,47) 0,03 0,44 (0,38−0,49) 0,39 (0,35−0,44) 0,008 0,46
Фракцiя викиду ЛШ, % 68±7 70±7 0,01 68±9 71±5 0,01 0,41
Е, м /с 0,59±0,14 0,64±0,13 0,002 0,63±0,16 0,62±0,12 0,72 0,45
А, м/с 0,62±0,12 0,62±0,12 0,76 0,65±0,12 0,68±0,24 0,48 0,08
Е/А 0,97 (0,74−1,18) 1,02 (0,86−1,18) 0,01 0,93 (0,79−1,21) 0,96 (0,8−1,11) 0,42 0,14
DT, мс 197 (174−247) 189 (169−225) 0,003 174 (181−169) 197 (184−212) 0,02 0,49
IVRT, мс 91 (74−105) 86 (72−98) 0,01 87 (74−100) 89 (74−102) 0,7 0,33
e септ., cм/с 7,6±2,18 8,3±2,2 0,5 8,1±2,43 7,6±2 0,1 0,11
e лат., cм/с 10 (8−12,1) 11 (9,9−12,8) 0,2 11 (7,9−15,2) 11,2 (9−12,9) 0,76 0,69
Е/е'- септ. спокою 7,8 (6,7−9,7) 7,7 (6,6−9,2) 0,14 8,1 (6,7−9,4) 8,3 (6,6−9,1) 0,86 0,59
Е/е'- лат. спокою 5,8 (4,9−6,9) 5,6 (4,9−6,6) 0,24 5,4 (4,6−7,2) 5,2 (4,6−6,5) 0,27 0,35
Е/е'- cереднiй спокою 6,8 (5,8−8,2) 6,6 (5,8−8) 0,069 6,8 (5,8−8) 6,6 (5,7−7,5) 0,8 0,94
Е/е'- септ. постнавантажувальний 8,2 (6,5−9,6) 8,1 (6,9−9,8) 0,72 8,5 (6,8−9,7) 8,2 (7,4−10,4) 0,87 0,39
Е/е'- лат. постнавантажувальний 6,1 (5,1−8) 6,1 (5,2−7,3) 0,055 6,1 (5−7,1) 6,4 (5,6−7,6) 0,16 0,29
Е/е'- еереднм постнавантажувальний 7,3 (6−8,7) 7,2 (6,3−8,5) 0,15 7,1 (5,9−8,8) 7,4 (6,5−8,8) 0,57 0,35
DT пюля навантаження, мс 182 (152−214) 171 (151−199) 0,13 173 (156−225) 166 (156−182) 0,01 0,37
Наявнють дiастолiчноТ дисфункцп ЛШ, кiлькiсть пацieнтiв (%) 58 (55,8%) 32 (31%) & lt-0,0001 13 (43%) 11 (37%) 0,69 0,65
Пацieнти i3 постнавантажувальним Е/е'-& gt-13, ктькють (%) 11 (10,6%) 4 (3,8%) 0,039 1 (3,3%) 2 (6. 6%) 1,0 1,0
Примтки: # - у пор1внянт з параметрами на початку лжув викиду ЛШ в1ропдно збшьшилась. Частка пащенпв, яш мали ехокардюграф1чш критери гшертрофп ЛШ, знизи-лась вад 70% до 57% (х2=9,47- р=0,0072). Змшився стан д1астол1чно! функци ЛШ: швидшсть трансмггрального потоку та амплггуда руху ф1брозного шльця морального клапана в ранню д1астолу збшьшилися. Зафжсували скорочення часу 1зоволюметричного розслаблення та сповшьнення раннього д1астол1чного потоку ЛШ. При цьому показник Е/е'- залишався незмшним як у спо-ко!, так 1 тсля навантаження, хоча мав тенденцш до
ия- * - пор1внюючи першу та другу групи тсля лшування.
зниження. Частка пащенпв, яш мали д1астол1чну дис-функцш на початку дослщження, зменшилась майже вдв1ч1 (х2=19,5- р& lt-0,0001). Також кiлькiсть пащенпв, якi мали патолопчний результат д1астол1чного стрес-тесту, в1ропдно зменшилась (х2=4- р=0,039).
У хворих, яш отримували комбшацш лозартану та амлодишну, серед статистично значущих змш було зниження ввдносно! товщини ЛШ унаслщок зменшення товщини задньо! стшки, а також збшьшення фракцп викиду ЛШ. Серед параметр1 В д1астол1чно! функци вияви-
Вплив ком& amp-нованоТ антиа1пертензивноТ терапИ'- на стан д1астол1чно'-Т функцИ'-л1вого шлуночка у спокоТ та псля ф1зичного.
ли скорочення часу сповшьнення раннього дiастолiчного потоку ЛШ у споко! та шсля фiзичного навантаження.
Ефекгивнiсть антигшертензивно! комбшацп периндо-прилу й амлодитну доведена в багатоцентровому до-слвдженш ASCOT, що включало 19 тис. пащенпв з АГ. Використання ще! комбшацп забезпечило статистично вiрогiдне зниження частоти коронарних подiй на 13%, серцево-судинно! смертност — на 24%, фатального i нефатального шсульту — на 23%, загально! смертност — на 11% у порiвняннi з терапiею атенололом i бендрофлуме-тiазидом [11]. Паралельно здiйснили субдослвдження з оцiнюванням впливу обох комбшацш на стан дiастолiчно! функци ЛШ [5]. За даними 1мпульно-хвильово! та тканин-но! допплерографи, через 12 мсяцш терапи в пацiентiв, яш отримували амлодипiн i периндоприл, була вищою швидк1сть раннього дiастолiчного наповнення, меншим -час сповiльнення дiастолiчного потоку. Ефекти терапи не залежали ввд ступеня зниження АТ i динамiки 1ММЛШ. У дослiдженнi також встановили прогностичну роль по-казника Е/е'- у хворих на АГ [12]. Виявили, що зростання Е/е'- на кожну одиницю асоцiювалось зi збiльшенням шлькосп несприятливих серцево-судинних подш на 17%. Проте п'-ятирiчна тератя амлодипiном i периндоприлом вiрогiдно не змiнила спiввiдношення Е/е'-, що також збь гаеться з нашими результатами [13].
Ми вперше виявили позитивний вплив комбшацп пе-риндоприлу й амлодитну на стан дастолчно! функци на тлi фiзичного навантаження, який полягав у зменшеннi патологiчних результата дiастолiчного стрес-тесту (значения постнавантажувального Е/е'-& gt-13). Фiзiологiчною реакцiею на фiзичне навантаження е пропорцiйне тд-вищення швидкостi дiастолiчного наповнення (Е) та руху септально! частини фiброзного к1льця мiтрального клапана (е'-), при цьому спiввiдношения Е/е'- залишаеться незмiнним. Однак е когорта хворих, у яких ввдбуваеться збiльшения Е/е'- у ввдповщь на фiзичне навантаження. За даними D.J. Holland i сшвавт., така реакцiя асощ-юеться з несприятливим прогнозом i може свщчити про наявнiсть приховано! дiастолiчно! серцево! недо-статностi [14]. У попередньому дослiдженнi ми встановили, що незалежними предикторами патологiчного збшьшення постнавантажувального Е/е'- у чоловiкiв з
Список лггератури
1. Prognostic value of left ventricular diastolic dysfunction in a general population / T. Kuznetsova, L. Thijs, J. Knez et al. // J. Am. Heart Assoc. — 2014. — Vol. 29(3). — P. 1−11.
2. Prognostic significance or left ventricular mass change during treatment ofhypertension / R. Devereux, K. Wachtell, E. Gerdts et al. // JAMA. — 2004. — Vol. 292. — P. 2350−2356.
3. Regression of electrocardiographic left ventricular hypertrophy during antihypertensive therapy and reduction in sudden cardiac death: the LIFE study / K. Wachtell, P.M. Okin, M.H. Olsen et al. // Circulation — 2007. — Vol. 116(7). — P. 700−705.
4. Regression of left ventricular mass by antihypertensive treatment: a meta-analysis of randomized comparative studies / R.H. Fagard, H. Celis, L. Thijs et al. // Hypertension. — 2009.
— Vol. 54(5). — P. 1084−1091.
5. Differential effects of antihypertensive treatment on left ventricular diastolic function: an ASCOT (Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial) substudy / R.J. Tapp, A. Sharp, A.V. Stanton et al. // J. Am. Coll. Cardiol. — 2010. — Vol. 55(17).
— P. 1875−1881.
6. Spironolactone for heart failure with preserved ejection fraction
АГ стали 1ММЛШ & gt- 138 г/м2 та Е/е'- у споко! & gt-8 [15]. Терашя периндоприлом та амлодитном Bipor^HO знижуе 1ММЛШ, зменшуе вipoгiднiсть патолопчних результата дiастoлiчнoгo стрес-тесту, покращуючи толерантшсть до фiзичнoгo навантаження. Використання саме ще! комбшацп може бути патогенетично обгрунтованим для тих хворих на АГ, яш мають пoмipну та виражену гшертрофш ЛШ, а також значення Е/е'- у споко! & gt-8.
Терашя комбшащею лозартану й амлодитну, за нашими даними, була менш ефективною щодо ввдновлення дiастoлiчних порушень. У попередшх дослщженнях мoнoтеpапiя лозартану призводила до зменшення часу сповшьнення раннього дiастoлiчнoгo потоку, що також було пвдтверджено нашими результатами [16]. Упм ав-тори не використовували тканинну допплерографш для ощнювання дiастoли. У дослщженш SILVHIA терашя ipбесаpтанoм у 134 пащенпв призводила до бшьшого зниження показника Е/е'-, шж терапия атенололом [17]. Проте в шшому плацебо-контрольованому дослщженш теpапiя валсартаном не впливала на дiастoлiчну функцш ЛШ [18]. Отже, ефектившсть антагoнiстiв до pецептopiв ангioтензину-II у вiднoвленнi дiастoлiчних порушень потребуе наступних досл1джень.
Висновки
1. Шестимюячна теpапiя фiксoванoю кoмбiнацiею периндоприлу й амлoдипiну мала суттевiший вплив на регрес гшертрофп ЛШ i покращення дiастoлiчнo!'- функцй'- ЛШ, нгж кoмбiнацiя лозартану й амлoдипiну.
2. Поширешсть дiастoлiчнo! дисфункцй'- ЛШ на rai те-рапй'- кoмбiнацiею периндоприлу й амлодитну знизилась вад 55,8% до 31% (р& lt-0,05).
3. Встановили позитивний вплив комбшацп периндоприлу й амлодишну на стан дiастoлiчнo! функцп на rai фiзичнoгo навантаження, що полягав у зменшенш патoлoгiчних pезультатiв дiастoлiчнoгo стрес-тесту. На-званi змiни асoцiювались iз покращенням тoлеpантнoстi до фiзичнoгo навантаження.
Перспективи подальших дослiджень полягають у вивченш динамiки неiнвазивних маpкеpiв мioкаpдiаль-ного фiбpoзу пiд впливом фжсовано! кoмбiнацi! периндоприлу й амлодитну.
/ B. Pitt, M.A. Pfeffer, S.F. Assmann et al. // NEJM. — 2014. -Vol. 370(15). — P. 1383−1392.
7. Effect of spironolactone on diastolic function and exercise capacity in patients with heart failure with preserved ejection fraction: the Aldo-DHF randomized controlled trial / F. Edelmann, R. Wachter, A.G. Schmidt et al. // JAMA. — 2013.
— Vol. 309(8). — P. 781−791.
8. The antihypertensive treatment effect on left ventricular diastolic function is reflected in exercise electrocardiogram / C.I. Liakos, A.P. Michaelides, G.P. Vyssoulis et al. // J Electrocardiol. — 2012.
— Vol. 45(1). — P. 28−35.
9. Recommendations for the evaluation of left ventricular diastolic function by echocardiography / S.F. Nagueh, C.P. Appleton, T.C. Gillebert et al. // Eur J Echocardiogr. -2009. — Vol. 10. — P. 165−193.
10. Diastolic stress echocardiography: hemodynamic validation and clinical significance of estimation of ventricular filling pressure with exercise / M.I. Burgess, C. Jenkins, J.E. Sharman et al. // J. Am. Coll. Cardiol. — 2006. — Vol. 47. — P. 1891−1900.
11. Prevention of cardiovascular events with an antihypertensive regimen of amlodipine adding perindopril as required versus
atenolol adding bendroflumethiazide as required, in the Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial-Blood Pressure Lowering Arm (ASCOT-BPLA): a multicentre randomised controlled trial / B. Dahlof, P. S. Sever, N. R. Poulter et al. // Lancet. — 2005. — Vol. 366(9489). — P. 895−906.
12. Tissue doppler E/E'- ratio is a powerful predictor of primary cardiac events in a hypertensive population: an ASCOT substudy / A.S.P. Sharp, R.J. Tapp, S.A. Thom et. al. // Eur. Heart J. — 2010. — Vol. 31. — P. 747−752.
13. Long-term antihypertensive treatment fails to improve E/e'- despite regression of left ventricular mass. An Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial Substudy / A.J. Barron, A.D. Hughes, A. Sharp et al. // Hypertension. — 2014. — Vol. 63. — P. 252−258.
14. Prognostic implications of left ventricular filling pressure with exercise / D.J. Holland, S.B. Prasad, T.H. Marvick et al. // Circ. Cardiovasc. Imaging. — 2010. — Vol. 3. — P. 149−156.
15. Колесник М. Ю. Виявлення ознак тдвищення тиску наповнення лiвого шлуночка за допомогою стрес-ехокардюграфй з дозованим фiзичним навантаженням у чоловшв з неускладненою аргерiальною гmергензieю / М. Ю. Колесник // Серце i судини. — 2014. — № 3. — С. 44−52.
16. The effect of losartan and amlodipine on left ventricular diastolic function and atherosclerosis in Japanese patients with mild-to-moderate hypertension (J-ELAN) study / K. Yamamoto, H. Ozaki, K. Takayasu et al. // Hypertens. Res. — 2011. -Vol. 34(3). — P. 325−330.
17. Tissue velocity echocardiography shows early improvement in diastolic function with irbesartan and atenolol therapy in patients with hypertensive left ventricular hypertrophy. Results form the Swedish Irbesartan Left Ventricular Hypertrophy Investigation vs Atenolol (SILVHIA) / R. Muller-Brunotte, T. Kahan, K. Malmqvist et al. // Am. J. Hypertens. — 2006. -Vol. 19(9). — P. 927−936.
18. Effect of angiotensin receptor blockade and antihypertensive drugs on diastolic function in patients with hypertension and diastolic dysfunction: a randomised trial / S.D. Solomon, R. Janardhanan, A. Verma et al. // Lancet. — 2007. -Vol. 369(9579). — P. 2079−2087.
References
1. Kuznetsova T., Thijs L., Knez J., Herbots L., Zhang Z., & amp- Staessen J. (2014). Prognostic value of left ventricular diastolic dysfunction in a general population. J Am Heart Assoc, 3(3), 1−11. doi: 10. 1161/JAHA. 114. 789.
2. Devereux, R., Wachtell, K., Gerdts, E., Boman, K., Nieminen, M., Papademetriou, V., et al. (2004). Prognostic significance or left ventricular mass change during treatment of hypertension. JAMA, 292(19), 2350−2356. doi: 10. 1001/jama. 292. 19. 2350.
3. Wachtell, K., Okin, P., Olsen, M., Dahlof, B., Devereux, R., Ibsen, H., et al. (2007). Regression of electrocardiographic left ventricular hypertrophy during antihypertensive therapy and reduction in sudden cardiac death: the LIFE study. Circulation, 116(7), 700−705. doi: 10. 1161/CIRCULATIONAHA. 106. 666 594.
4. Fagard, R., Celis, H., Thijs, L., & amp- Wouters, S. (2009). Regression of left ventricular mass by antihypertensive treatment: a meta-anal-ysis of randomized comparative studies. Hypertension, 54(5), 1084−1091. doi: 10. 1161/HYPERTENSIONAHA. 109. 136 655.
5. Tapp, R., Sharp, A., Stanton, A., O'-Brien, E., Chaturvedi, N., Poulter, N., et al. (2010). Differential effects of antihypertensive treatment on left ventricular diastolic function: an ASCOT (Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial) substudy. J Am Coll Cardiol, 55(17), 1875−1881. doi: 10. 1016/j. jacc. 2009. 11. 084.
6. Pitt, B., Pfeffer, M., Assmann, S., Boineau, R., Anand, I., Claggett, B., et al. (2014). Spironolactone for heart failure with preserved ejection fraction. NEJM- 370(15), 1383−1392. doi: 10. 1056/NEJMoa1313731.
7. Edelmann, F., Wachter, R., Schmidt, A., Kraigher-Krainer, E. ,
Colantonio, C., Kamke W., et al. (2013). Effect of spironolactone on diastolic function and exercise capacity in patients with heart failure with preserved ejection fraction: the Aldo-DHF randomized controlled trial. JAMA, 309(8), 781−791. doi: 10. 1001/jama. 2013. 905.
8. Liakos, C., Michaelides, A., Vyssoulis, G., Chatzistamatiou, E., Dilaveris, P., Markou, M., et al. (2012). The antihypertensive treatment effect on left ventricular diastolic function is reflected in exercise electrocardiogram. JElectrocardiol, 45(1), 28−35. doi: 10. 1016/j. jelectrocard. 2011. 07. 014.
9. Nagueh, S., Appleton, C., Gillebert, T., Marino, P., Oh, J., Smi-seth, O., et al. (2009). Recommendations for the evaluation of left ventricular diastolic function by echocardiography. J Am Soc Echocardiogr, 22(2), 107−133. doi: 10. 1016/j. echo. 2008. 11. 023.
10. Burgess, M., Jenkins, C., Sharman, J., Marwick, T. (2006). Diastolic stress echocardiography: hemodynamic validation and clinical significance of estimation of ventricular filling pressure with exercise. J Am Coll Cardiol, 47(9), 1891−1900. doi: 10. 1016/j. jacc. 2006. 02. 042.
11. Dahlof, B., Sever, P., Poulter, N., Wedel, H., Beevers, D., Caulfield, M., et al. (2005). Prevention ofcardiovascular events with an antihypertensive regimen of amlodipine adding perin-dopril as required versus atenolol adding bendroflumethiazide as required, in the Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial-Blood Pressure Lowering Arm (ASCOT-BPLA): a multicentre randomised controlled trial. Lancet, 366(9489), 895−906. doi: http: //dx. doi. org/10. 1016/S0140−6736(05)67185−1.
12. Sharp, A., Tapp, R., Thom, S., Francis, D., Hughes, A., Stan-ton, A., et al. (2010). Tissue doppler E/E'- ratio is a powerful predictor of primary cardiac events in a hypertensive population: an ASCOT substudy. Eur Heart J, 31(6), 747−752. doi: 10. 1093/eurheartj/ehp498.
13. Barron, A., Hughes, A., Sharp, A., Baksi, A., Surendran, P., Jabbour, R., et al. (2014). Long-term antihypertensive treatment fails to improve E/e'- despite regression of left ventricular mass. An Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial Substudy. Hypertension, 63(2), 252−258. doi: 10. 1161/HYPERTENSIO-NAHA. 113. 1 360.
14. Holland, D., Prasad, S., & amp- Marwick, T. (2010). Prognostic implications of left ventricular filling pressure with exercise. Circ Cardiovasc Imaging, 3(2), 149−156. doi: 10. 1161/CIR-CIMAGING. 109. 908 152.
15. Kolesnyk, M. Yu. (2014). Vyiavlennia oznak pidvyshchennia tysku napovnennia livoho shlunochka za dopomohoiu stres-ek-hokardiohrafii z dozovanym fizychnym navantazhenniam u cholovikiv z neuskladnenoiu arterialnoiu hipertenziieiu [Estimation of increased left ventricular filling pressure with exercise stress echocardiography in men with uncomplicated arterial hypertension]. Sertse i sudyny, 3, 44−52. [in Ukrainian].
16. Yamamoto, K., Ozaki, H., Takayasu, K., Akehi, N., Fukui, S., Sakai, A., et al. (2011) The effect of losartan and amlodipine on left ventricular diastolic function and atherosclerosis in Japanese patients with mild-to-moderate hypertension (J-ELAN) study. Hypertens Res, 34(3), 325−330. doi: 10. 1038/hr. 2010. 237.
17. Muller-Brunotte, R., Kahan, T., Malmqvist, K., Ring, M., & amp- Edner, M. (2006). Tissue velocity echocardiography shows early improvement in diastolic function with irbesartan and atenolol therapy in patients with hypertensive left ventricular hypertrophy. Results form the Swedish Irbesartan Left Ventricular Hypertrophy Investigation vs Atenolol (SILVHIA). Am J Hypertens, 19(9), 927−936. doi: 10. 1016/j. amjhyper. 2006. 02. 009.
18. Solomon, S., Janardhanan, R., Verma, A., Bourgoun, M., Daley, W., Purkayastha, D., et al. (2007). Effect of angiotensin receptor blockade and antihypertensive drugs on diastolic function in patients with hypertension and diastolic dysfunction: a randomised trial. Lancet, 369(9579), 2079−2087. doi: http: //dx. doi. org/10. 1016/S0140−6736(07)60980−5.
BidoMocmi про автора:
Колесник М. Ю., к. мед. н., доцент каф. амейно!'- медицини i терапи ФПО, Запорiзький державний медичний ушверситет, E-mail: zsmumk@gmail. com. Сведения об авторе:
Колесник М. Ю., к. мед. н., доцент каф. семейной медицины и терапии ФПО, Запорожский государственный медицинский университет, E-mail: zsmumk@gmail. com. Information about author:
Kolesnyk M. Yu., Ph.D., Associate Professor of the Department of Family Medicine and Internal Medicine, Zaporizhzhia State Medical University, E-mail: zsmumk@gmail. com.
Надшшла в редакщю 15. 02. 2015 р.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой