The rationale for the creation of cross-sectoral and industrial complexes

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

вчетверте, зростання експорту украшсько1 машинобудiвноl продукцп та вiдновлення конкурентного рейтингу вичизняного
машинобудування. Все це закладе основу для реалiзацil шновацшно1 моделi розвитку машинобудування, пiдвищення
конкурентоспроможностi та забезпечення стiйкого розвитку його тдприемств, одночасно сприяючи зростанню iнновацiйностi украшсько! економiки та покращенню рiвня сощально! стабiльностi населення.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бабич В. П. Стимулирование научно-технического прогресса в машиностроении / В. П. Бабич. — К.: Техника, 1983. — 112 с.
2. Барташевська Ю. М. Розвиток машинобудування Украши: стан, проблеми, перспективи / Ю. М. Барташевська // ?вропейський вектор економiчного розвитку. — 2010. -№ 1 (8). -С. 19−25.
3. Машинобудування в Укра! т: тенденцп, проблеми, перспективи / Пiд ред. Б. М. Данилишина. — Нiжин: Аспект-Пол^аф, 2007. -308 с.
4. Дикань В. В. Забезпечення розвитку машинобудiвного комплексу Украши в умовах створення промислово-лопстично1 системи: монографiя / В. В. Дикань. — Харшв: УкрДАЗТ, 2013. — 390 с.
5. Журило Р. М. Конкурентоспроможшсть наукомюткого машинобудування в системi розвитку нацюнального господарства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08. 00. 03 «Економжа та управлiння нацiональним
господарством» / Р. М. Журило. — Запорiжжя, 2010. — 20 с.
6. Савченко С. М. Конкурентоспроможшсть украшського машинобудiвного комплексу на зовнiшнiх та внутршшх ринках / С. М. Савченко // Проблеми тдвищення ефективностi iнфраструктури. — 2011. -№ 29. — С. 20 — 29.
7. ?люеенко О. В. Необхщшсть забезпечення розвитку конкурентоспроможносп машинобудiвноl галузi / О.В. ?люеенко // Вiсник Бердянського унiверситету менеджменту i бiзнесу. — № 2(18). — 2012. — С. 70−74.
8. ?фiменко Н. А. Управлшня процесами вщтворення машинобудування: монографiя / Н.А. ?фiменко. — Черкаси: Вид. вiд. ЧНУ iм. Б. Хмельницького, 2007. — 376 с.
9. Григорская Н. М. Механизмы и инструменты управления экономической устойчивостью предприятий машиностроения / Н. М. Григорская // Вюник нацюнального техшчного ушверситету «ХП1». — № 44 (1017). -
2013. — С. 65 — 71.
10. Офщшний сайт Державного комитету статистики Украши [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www. ukrstat. gov. ua/. — Назва з екрана.
11. Васильева Н. Ф. Машинобудування як матерiально-технiчна основа неоiндустрiальноl економ^ Украши / Н. Ф. Васильева, В. Л. Кавура // Економша промисловостi. — № 4 (68). — 2014. — С. 88−96.
12. Оскольский В. В. Кластеризация -весомый фактор повышения конкурентоспособности экономики Украины / В. В. Оскольский // Экономика Украины. — № 11 (628). -
2014. — С. 4- 16.
ЕкспертредакцШног колегй к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
УДК 656.2. 008
ОБГРУНТУВАННЯ НЕОБХ1ДНОСТ1 СТВОРЕННЯ М1ЖГАЛУЗЕВИХ ТА ВИРОБНИЧО — ТЕРИТОР1АЛЬНИХ КОМПЛЕКС1В
Глазкова А. С., асшрант (УкрДАЗТ)
У cmammi наведено теоретичне обтрунтування та розробка методичних органгзацшно-eKOHOMi4Hux рекомендацш щодо пiдвищення конкуренmоспроможносmi промислового та транспортного комплексу Украти за умови створення мiжгaлузeвих комплекыв та виробничо — meриmорiaльних комплекыв в народному господaрсmвi Украши в конmeксmi взаемодП та взaeмовпливiв процеав функцюнування суб '-eкmiв eкономiчноi системи та Их гнучкосmi до глобальних змт.
Ключовi слова: господарство, промисловий комплекс, транспортний комплекс, об'-еднання, тдприемство.
© Глазкова А. С.
BiciiiiK'- економжи транспорту i промисловост1 № 49, 2015
ОБОСНОВАНИЕ НЕОБХОДИМОСТИ СОЗДАНИЯ МЕЖОТРАСЛЕВЫХ И ПРОИЗВОДСТВЕННО- ТЕРРИТОРИАЛЬНЫХ КОМПЛЕКСОВ
Глазкова А. С., аспирант (УкрГАЖТ)
В статье приведено теоретическое обоснование и разработаны методические организационно-экономических рекомендации по повышению конкурентоспособности промышленного и транспортного комплексов Украины при условии создания межотраслевых комплексов и производственно -территориальных комплексов в народном хозяйстве Украины в контексте взаимодействия и взаимовлияния процессов функционирования субъектов экономической системы и их гибкости в глобальных изменений.
Ключевые слова: хозяйство, промышленный комплекс, транспортный комплекс, объединение, предприятие.
THE RATIONALE FOR THE CREATION OF CROSS-SECTORAL AND
INDUSTRIAL COMPLEXES
Glazkova A.S., postgraduate student (USA of RT)
The article provides a theoretical rationale and methodological development of organizational and economic recommendations to improve the competitiveness of the industrial and transport sector of Ukraine through the establishment of interdisciplinary centers and industrial complexes in folk the economy of Ukraine in the context of cooperation and interaction of the processes of functioning of economic systems and their flexibility to global changes.
Analyzed the main characteristics of industrial complexes, you can come to the following conclusions. All aspects of the national economy are closely interrelated. On the basic criteria that characterize the activity of enterprises of different complex, we can say that the activities and main results of the work have the same value for the society and none of the complex, as well as the company is unable to conduct its financial and economic activities without the direct or indirect influence of other systems (enterprises).
Significant additional economic effect is achieved in the inter-industry complexes: industrial — transport complexes, where the company consolidated its ties industrial, technological and transport of nature. Unlike standalone manufacturing and territorial associations deliver an economic benefit that exceeds the sum of the partial effects. Industrial — transport complexes and other multi-sectoral complexes enable better and better organize the environment (complex processing of raw materials, reducing waste, General waste treatment facilities and the like).
But it should be noted that the complex organization of production has negative traits: over-concentration in one place of enterprises increases the emissions ofpollutants into the natural environment, hinders the supply of raw materials and export products due to congestion of transport, and creates social tensions of the population. Therefore, be very careful to determine the number of enterprises, production, and other characteristics of the possible accumulation of production.
Keywords: agriculture, industry, transportation industry, association, enterprise.
Постановка проблеми та и зв'-язок з науковими та практичними завданнями.
Необхщтсть тдвищення ефективносп дiяльностi суб'-екпв ринкових вщносин (тдприемств транспорту та промисловосп) створюе передумови для розвитку iнгегрованих об'-еднань, що функцюнують в мереж1 транспортних та промислових комплекав. Це зумовить економiчне зростання як держави, так i самих суб'-екпв ринку, завдяки досягненню синергетичного ефекту! х дiяльностi, та забезпечить виробництво продукцп i послуг, яю зможуть конкурувати з аналогами провщних товаровиробниюв свпу.
Аналiз основних до^джень та публшацш.
Питаниями оргатзаци, управлшня i
функцюнування штегрованих структур займалися таю BWMi вчеш, як Дикань В. Л., Дикань В. В., Геець В. М., Юндзерський Ю., Якубовський В., Вишневський В. та шш^ У цих роботах проанатзоват проблеми розвитку промисловосп та шших галузей економ^, основних захода щодо створення умов для вщродження промислового потенщалу держави, обгрунтована доцшьшсть та ефектившсть штеграцшних процеав в основних галузях економши краши. [1−7]
Видтення невиршених частин проблеми.
Разом з тим, незважаючи на наявтсть широкомасштабних розробок, ряд проблем вимагають подальших дослщжень стосовно штеграци впчизняних промислових тдприемств через створення мiжгалузевих та виробничо-
Вгёник економжи транспорту i промисловосп № 49, 2015
територiальних комплексiв до европейського ринку TOBapiB та послуг.
Метою cmammi е теоретичне
обгрунтування та розробка методичних оргaнiзaцiйно-економiчних рекомендац1й щодо тдвищення конкурентоспроможностi промислового та транспортного комплексу Украши за умови створення мiжгaлузевих комплексiв та виробничо -терш^иальних комплексiв в народному господaрствi Украши в контексп взаемодо та взaемовпливiв процесiв функцiонувaння суб'-екпв економiчноi системи та ix гнучкостi до глобальних змiн.
Виклад основного Mamepimy.
Промисловий комплекс Украши — це складний комплекс з уйма притаманними сучаснш iндустрii галузями, який нaлiчуе близько 300 галузей. Вiн включае таю основш комплекси, як паливно-енергетичний, металургшний,
мaшинобудiвний, xiмiчний, лiсопромисловий комплекси та шш^ Зупинимось на основних характеристиках та загальних рисах притаманних кожному з них. Паливний комплекс е одшею з нaйвaжливiшиx складових промисловосп, вiн являе собою сукупнiсть галузей промисловосп, зайнятих видобутком i переробкою рiзниx вид1 В палива, включаючи нафтовидобувну, нафтопереробну, газову, вупльну i торф'-яну промисловосп. Метaлургiйний комплекс е базовою галуззю економiки Украши i мае провщне значення в розвитку держави. Вiн е головним джерелом надходжень до господарського об^ конструкцiйниx мaтерiaлiв, основою розвитку машинобудування, металообробки й будiвництвa. Крiм того, металургшний комплекс — головне джерело валютних надходжень до бюджету держави вщ продажу металопродукцп на зовтштх ринках. Мaшинобудiвний комплекс — це сукуптсть галузей обробноi промисловостi, яю виробляють машини, устаткування, обладнання, прилади та пов'-язану з ними продукцш (товари, послуги) для потреб господарства. Основою комплексу е машинобудування, тобто виробництво машин машинами. Хiмiчний комплекс Украши складаеться з xiмiчноi, нaфгоxiмiчноi i xiмiко-фaрмaцевтичноi галузей промисловосп. Продукцiя xiмiчного комплексу рiзномaнiтнa i нaлiчуе тисячi найменувань. До складу люопромислового комплексу входять чотири гaлузi -лiсозaготiвельнa, деревообробна, целюлозо-паперова i лiсоxiмiчнa промисловосп i десятки виробництв. Головним завданням лiсопромислового комплексу е забезпечення краши лiсомaтерiaлaми i виробами з деревини в умовах обмежених люосировинних ресурсiв. Транспорт — провiднa галузь мaтерiaльного виробництва. Робота транспорту становить мaтерiaльну основу геогрaфiчного i м1жнародного подiлу прaцi. Транспорт забезпечуе зв'-язки м1ж виробництвом i споживанням
задовольняе потреби населення в перевезеннях, мае велике оборонне значення. 1снування жодного комплексу неможливе без прямого втручання у його життездатнiсть транспортного комплексу.
Транспортний комплекс — це поеднання рiзних видiв транспорту, обслуговуючих та допом1жних тдприемств i органiзацiй на певнш територи. Транспорт — одна з галузей матерiального виробництва свгту. Вiн е необхвдною умовою виконання i розвитку територiального подiлу пращ. Терт^иальний подiл працi можливий лише за умови штенсивного обмiну товарами мiж окремими територiями. Розширення територiального подiлу працi, його удосконалення i виникнення нових, ефективнiших форм значною мiрою залежить вiд пiвня розвитку транспорту господарства. Вш може прискорювати або ж затримувати процес територшльнох концентраци промислових пiдприемств у певних господарських центрах, забезпечувати нормальне функцюнування рiзних елеменпв! х територшльнох оргатзацл в промислових комплексах. Продукцiя транспорту не може нагромаджуватись, а ефективтсть його розвитку залежить вiд формування вантажо- й пасажиропоток1 В. Внаслхдок цього вщбуваеться взаемодiя розмiщення транспорту й продуктившсть сил. Формуючи економiчнi, культурш, рекреацiйнi та iншi зв'-язки, транспорт прискорюе сощально-економiчний розвиток суспшьства. Завдяки обслуговуванню рiзних форм суспшьно! оргатзаци виробництва (спецiалiзацiя, концентрацiя, кооперащя й комбiнування), вiн впливае на тдвищення ефективносп розмiщення рiзних галузей виробництва. Транспортно-географiчне положення зумовлюе розмщення окремих галузей виробництва (наприклад, у портових мютах розвиваеться рибна промисловють, суднобудування й судноремонт, металургiйнi комбшати, що орiентуються на iмпортi сировини i палива).
Транспортний чинник певною мiрою визначае галузеву i терит^иальну структуру народногосподарського комплексу. Це пов'-язано з тим, що на будь-яке перевезення сировини, матерiалiв чи готово! продукцп витрачаеться якась к1льк1сть працi. Внаслхдок цього зростае, а iнодi досить ютотно, вартють продукцп, що перевозиться. Тому найдоцшьтше розмiщувати господарськ1 об'-екти там, де найменшi транспортнi витрати. Звичайно, що такими мiсцями у б№шост випадк1 В е населенi пункти, де перетинаються магiстралi рiзних видав транспорту i здiйснюються перевалки вантаж1 В. Це — транспортнi вузли.
Проаналiзував основнi характеристики народногосподарських комплексiв, можна дiйти наступних висновк1 В. Всi аспекти народного господарства тiсно взаемопов'-язанi м1ж собою. За основними критерiями, яю характеризують дiяльнiсть тдприемств того чи шшого комплексу, можна сказати що напрямки дiяльностi та основнi
BiciiiiK'- економ1ки транспорту i промисловост1 № 49, 2015
результати роботи мають однакове значения для сустльства та жоден комплекс, так само як i тдприемство не в змозi здiйснювати свою фшансово — господарську дiяльнiсть без прямого чи непрямого впливу шших комплекав (тдприемств). Дaлi наведемо основт види м1жгалузевих комплексiв, об'-еднань.
Ниш вцщляють так1 мiжгaлузевi генерaлiзовaнi структурш п1дрозд1ли
промисловосп: паливно-енергетичний комплекс (паливна промисловiсть i електроенергетика) — мaшинобудiвний- комплекс галузей, як1 виробляють сировину й мaтерiaли (хiмiчнa промисловiсть, чорна i кольорова метaлургiя, промисловiсть будiвельних мaтерiaлiв та лiсовa промисловiсть) — гaлузi, яю виробляють предмети споживання (легка та харчова промисловiсть) [9−10].
Прикладом меньших форм м1жгалузевих комплексiв можна назвати виробничi (ВО) i нaуково-виробничi об'-еднання (НВО). До остaннiх крiм основного виробництва й об'-екпв обслуговуючо! iнфрaструктури належать i нaуковi оргашзацл. Наприклад, у Тернополi е калька таких об'-еднань: «Ватра& quot-, «Комбайновий завод& quot- тощо. Традицшними м1жгалузевими об'-еднаннями е концерни.
Крiм цих «екстериторiaльних& quot-
м1жгалузевих об'-еднань формуються також рiзного рангу територiaльно-промисловi об'-еднання. Основна особлив^ь !х — спiльнiсть територи, на як1й вони знаходяться. Тершолальна оргaнiзaцiя промисловосп зумовлена формуванням виробничо-територiaльних поеднань двох тип1в: промислових угрупувань та промислових комплексiв.
Щд промисловими угрупуваннями розумiють сукупнiсть юлькох п1дприемств, не об'-еднаних виробничо-технолопчними зв'-язками, однак з характерним трaнспортно-геогрaфiчним положенням, спiльнiстю використання об'-екпв iнфрaструктури i вае! системи обслуговування.
Для промислового комплексу, крiм зазначених ознак, характерт тiснi виробничо-технологiчнi зв'-язки на основi послвдовно! i комплексно! переробки сировини, вiдходiв виробництва, спiльного випуску готово! продукцi! та доставки продукцп до концевого споживача.
Виробничо-територiaльним угрупуванням рiзних тип1 В вiдповiдaють рiзнi тaксономiчнi (територiaльнi) одиницi. Так, якщо в населеному пунктi розмiщене одне тдприемство, то такий таксон називають промисловим пунктом- якщо це група п1дприемств, — то промисловим центром. Таксон (лат. taxon) — группа в классификации.
Потрiбно вiдрiзияти наукове поняття промислового центру ввд загальноприйнятого, де промисловим центром може бути певне промислове мюто (в основi якого е не тшьки угрупування пiдприемств, а й промисловий комплекс). Останньому поняттю, яке е бшьш складним
утворенням, тж просто угрупування п1дприемств, вiдповiдають таю таксономiчm одиницi, як промисловi вузли, райони, промисловi зони.
Зпдно з визначеннями економiстiв, промисловi вузли, — це локальт виробничо-територiальнi угрупування комплексного характеру, де при взаемнш близькосп п1дприемства об'-еднанi м1ж собою псними виробничими й виробничо-технолопчними зв'-язками, едшстю транспортно-географiчного положення, спiльними системами iнфраструктури й населених мюпь з метою найефективнiшого використання природних, матерiальних i трудових ресурав. Наприклад, мiсто Донецьк можна назвати промисловим вузлом, тому що тут дiе калька взаемопов'-язаних п1дприемств вупльно!, металургшно!, будiвельноi, хiмiчноi, машииобудiвноi галузей промисловосп.
Промисловий район — складтше й ширше за територiею формування. Вiн виникае на основi комплекав, угрупувань або внаслвдок взаемодп цих форм. Наприклад, Донецьку, Днiпропетровську та iншi областi, промисловiсть яких мае спшьний характер, називають Донецько-Приднiпровським промисловим районом.
Для поняття «промисловi зони» немае необхвдних науково обгрунтованих визначень. Це, як правило, сукупшсть промислових районiв або досить великих просторових ареал1 В з високою конкуренщею в них промисловосп.
«Промислова агломеращя» — ця категорiя за сво! м змiстом створюе агломеращйний ефект, суть якого полягае в тому, що компактно розмщет об'-екти завжди ефективнiшi, шж iзольованi, розпорошет. Така форма розмiщения близька до поняття «промисловий комплекс& quot- i пов'-язана з концентращею промисловостi у великих мюьких агломерацiях, наприклад, Донецько-Макивська промислова агломеращя [6].
Комплексне розмiщення тдприемств мае велике економiчне значення, тому що створюе додатковий економiчний ефект. Навиъ просте нагромадження к1лькох тдприемств на порiвняно обмеженiй територii уможливлюе спiльнiсть використання загально! транспортно! мережу сировини, паливно-енергетично! i будiвельноi баз, спшьних обслуговуючих виробництв тощо, тобто сприяе економii матерiалъних, грошових i трудових ресурсiв. За даними науково-дослвдних iнститутiв, необхiднi капiтальнi вкладення у групове розмiщення п1дприемств зменшуються на 15% у будiвелънiй iндустрii, на 10−12% - у машинобудувант, на 5−7% - в iнших галузях [5,11].
1стотний додатковий економiчний ефект досягаеться в мiжгалузевих комплексах: промислово — транспортних комплексах, де тдприемства об'-еднанi лсними зв'-язками виробничого, технологичного та транспортного характеру. На ввдшну вiд окремо розташованих тдприемств виробничо-тершолальт об'-еднання
Вiсник економжи транспорту i промисловостi № 49, 2015
дають економiчний ефект, який перевищуе суму часткових ефектiв. Промислово — транспорта комплекси та iншi мiжгaлузевi комплекси дають змогу повнiше й рацюнальтше оргaнiзувaти охорону навколишнього середовища (комплексна переробка сировини, зменшення вiдxодiв, спiльнi очиснi споруди тощо).
Але треба вiдмiтити, що комплексна оргашзащя виробництва мае й негативт риси: нaдмiрнa концентрaцiя в одному шсщ п1дприемств збiльшуе викиди забруднюючих речовин у природне середовище, ускладнюе постачання сировини й вивезення продукцй'- у зв'-язку з перевантаженням транспорту, створюе соцiaльне напруження населення. Отже, треба дуже обережно визначати кшьюсть п1дприемств, обсяги виробництва, iншi характеристики можливого нагромадження виробництва.
Висновки.
Об'-ективно сформовaнi мiжгaлузевi комплекси та виробничо-територiaльнi комплексiв зумовлюють потребу створення вiдповiдниx форм управлшня або ix регулювання. Вiдсутнiсть таких форм не сприяла виявленню вах позитивних аспекпв комплексно!'- територiaльноi оргатзаци. У зв'-язку з подальшою децентрaлiзaцiею упрaвлiння промисловiстю в умовах переходу до ринковоi економiки можливо попршення тaкоi ситуаци, тому необхвдна б№ша повнота влади на мiсцяx, а також нaуковi обгрунтування прогнозного характеру щодо вдосконалення територiaльноi оргaнiзaцii промисловосп (на рiвнi регiонaльниx схем, проекпв районного планування, можливо особливих програм розвитку тощо). Наукове обгрунтування розмщення продуктивних сил дасть змогу виробити спецiaльнi економiчнi (подaтковi та iншi), адштстративно-прaвовi меxaнiзми регулювання економжою, що дiють у розвинутих европейських крaiнax.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Дикань В. Л. Стратепчт прiоритети розвитку економiки Укрaiни в умовах змiни свггових центрiв економiчноi i полiтичноi влади / В.Л. Дикань// Вюник економши транспорту i промисловосп. — 2013. — № 41.- С. 11−16
2. Дикань В. Л. Роль государства в создании условий возрождения промышленного потенциала Украины /В.Л. Дикань// Вюник економши транспорту i промисловосп. — 2012.- № 401.- С. 13−17
3. Дикань В. Л. Перспективы развития экономики Украины в условиях формирования международных транспортных коридоров в системе мировой глобализации экономики /В.Л. Дикань// Вюник економши транспорту i промисловосп. -2013.- № 421.- С. 144−149
3. Геець В. М. Прюритети нацюнального економiчного розвитку в контексп глобалiзацiйних виклиюв: монографiя у 2 ч. — Ч.1 / за ред. В. М. Гейця, А. А. Мазарак!- К.: нац. торг.- екон. ун-т, 2008.- 389 с.
4. Геец В. М. О единстве и противоречиях в развитии общества, государства и экономики /В.М. Геец // Экономика Украины. — 2012. — № 10 (603).- С. 4−23
5. Юндзерський Ю. Проблеми розвитку промисловосп та розбудови ефективно! промислово! политики в Украши /Ю. Кшдзерський//Економют. -2012.- № 8.- С. 15−22.
6. Якубовский Н. Концептуальные основы стратегии развития промышленности Украины на период до 2017 года /Н. Якубовский, В. Новицкий, Ю. Киндзерский// Экономика Украины.- 2007. -№ 11.- С 4−20
7. Якубовский Н. Н. Внутренний рынок как зеркало проблем промышленности /Н.Н. Якубовский // Экономика Украины. — 2012.- № 8.- С. 4−15
8. Вишневский В. Промышленная политика: теоретический аспект/ В. Вишневский // Экономика Украины — 2012. — № 2. — С. 4−15
9. Дикань В. В. Забезпечення розвитку машинобудiвного комплексу Украши в умовах створення промислово — лопстично! системи: монографiя.- К.: УкрДАЗТ, 2013.- 390 с.
10. Стратепя штеграци Украши до Свропейського Союзу [Електронний ресурс] Режим доступу^йр: // zakon4. rada. gov. ua/laws/show/615/98
11. Стратепя шновацшного розвитку Украши на 2010−2020 роки в умовах глобалiзацшних виклишв / Комитет з питань науки i освии.- Режим доступу: Ы1р// kno. rada. gov. ua/komosviti/control/uk/publish
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТKipdiHa О. Г. Експерт peдaкцiйноi колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Зубенко В. О.
Вкник економжи транспорту i промисловосп № 49, 2015

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой