Классификация инновационно-инвестиционных рисков в системе принятия управленческих решений

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость новой

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 330. 341. 1
КЛАСИФ1КАЦ1Я 1ННОВАЦ1ИНО-1НВЕСТИЦ1ИНИХ РИЗИК1 В У СИСТЕМ! ПРИИНЯТТЯ
УПРАВЛ1НСЬКИХ Р1ШЕНЬ
© 2015
НИКИФОРОВ А. С.
УДК 330. 341. 1
Никифоров А. €. Класифшащя iнновацiйно-iнвестицiйних ризиюв у CMCTeMi прийняття управлшських рiшень
У статт'-1 запропоновано класиф'-шац'-т ризиюв '-1нновацшно-'-1нвестицюних проект'-в за системою ознак: природа виникнення, стадП реалаацп, масштаб виникнення, види прояву, сфера виникнення, можливкть страхування, характер впливу в чаа, форми швестування, тривалсть загро-зи, стутнь безперервностi впливу, можливкть усунення, стутнь прийнятностi? нвестором, джерела виникнення. При цьому об (рунтовано необ-х/дн/сть застосування тдсистеми класиф'-шаци ieрархiчного типу за ознакою «сфера виникнення», що тдвищуе достов'-ртсть о^нки величини ризику внатдокурахування його специфiчних прояв'-в у рзних видах iнновацiйно-iнвестицiйно?д'-тльности Рекомендуеться шкала припустимого р/вня ризику iнновацiйно-iнвестицiйних проект'-в, яка включае мiнiмальний, тдвищений i критичний р'-ют ризику. Об (рунтовуеться доцмьнкть врахування систематичних ризиюв при визначент величини твестицшно/ преми. Ключов'-! слова: ннова^я, нвести^я, ризик. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 9.
Никифоров Анатолш Евгенович — доктор економ'-нних наук, доцент, професор кафедри макроеконом'-ши та державного управлшня, Кивський нацональний економiчний унверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Кив, 3 068, Украна) E-mail: ntid@ukr. net
УДК 330. 341. 1
Никифоров А. Е. Классификация инновационно-инвестиционных рисков в системе принятия управленческих решений
В статье предложена классификация рисков инновационно-инвестиционных проектов по системе признаков: природа возникновения, стадии реализации, масштаб возникновения, виды проявления, сфера возникновения, возможность страхования, характер влияния во времени, формы инвестирования, длительность угрозы, степень непрерывности влияния, возможность противодействия, степень принятия инвестором, источник возникновения. При этом обоснована необходимость применения подсистемы классификации иерархического типа по признаку «сфера возникновения», что дает возможность оценки величины риска на основе учета его специфических проявлений в различных видах инновационно-инвестиционной деятельности. Рекомендуется шкала допустимого уровня риска инновационно-инвестиционных проектов, которая включает минимальный, повышенный и критический риски. Обосновывается целесообразность учета систематических рисков при определении величины инвестиционной премии.
Ключевые слова: инновация, инвестиция, риск. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 9.
Никифоров Анатолий Евгеньевич — доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры макроэкономики и государственного управления, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 3 068, Украина) E-mail: ntid@ukr. net
UDC 330. 341. 1
Nykyforov A. Ye. The Classification of Innovative-Investment Risks in the System of Managerial Decision-Making
In the article, a classification of risks in terms of innovation and investment projects based on the system of the following characteristics is proposed: nature of occurrence, stages of implementation, extent of occurrence, modes of expression, sphere of occurrence, chances for insurance, nature of impact over time, forms of investing, duration of the threat, extent of continuity of influence, chances for counteracting, degree of acceptance by investor, source of occurrence. Necessity of application of subsystems for a hierarchical type classification according to «sphere of occurrence» is substantiated, which makes possible to estimate the magnitude of risk on the basis of its specific manifestations in the different kinds of innovative-investment activities. A scale for measuring the acceptable level of risk for innovation and investment projects is recommended, which includes the minimum, elevated and critical risks. Expedience of taking into consideration the systematic risks in determining the level of the investment premium is reasoned. Key words: innovation, investment, risk. Pic.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 9.
Nykyforov Anatolii Ye. — Doctor of Science (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Macroeconomics and Public Administration, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 3 068, Ukraine) E-mail: ntid@ukr. net
EKOHOMi4Ha теорш стверджуе, що найвипдншим, безшфляцшним шляхом виходу з eKOHOMi4HOi кризи е розвиток шновацшно! дшльностЬ Цей постулат не втрачае свое! актуальное" й ниш для нащо-нально'-1 економжи. Поглиблення економiчноi кризи та полiтичноi нестабкьносй в УкраМ висувае новi вимоги до методологи ощнки ризику шновацшно-швестищйних проекпв. Така ощнка е складовою обгрунтувань еконо-мiчноl ефективност шновацшно-швестицшних проек-тш та необхцним елементом прийняття управлшських ршень щодо дощльност ix реалiзащi.
Офщшш методика визначення економiчноi ефек-тивност швестицш, яка прийнята в украшськш прак-тищ не повною мiрою враховуе кращi мiжнароднi шд-ходи, придкяючи недостатньо уваги рiзноманiтностi
та специфщ впливу ризику на прийняття шновацшно-швестищйних ршень [1]. Значною мiрою це пов'-язано, з одного боку, з необiзнанiстю iнвесторiв щодо методичного апарату ощнки ризику шновацшно-швестищйних проекпв, з шшого, — його недосконалктю, зокрема, не-должами класифжаци вимв ризику.
Рiзноманiтнi аспекти врахування ризику при при-йнятт швестищйних ршень тривалий час перебувають у полi зору науковщв. Значний внесок у теорш управлшня ризиками у сферi економжи зробили зарубiж-ш учеш: М. Фрцман, Ф. Найт, Дж. М. Кейнс, Й. Шум-петер, П. Самуельсон, Л. Севцж, Г. Саймон, У. Шарп, Б. Райзберг, В. Черкасов та ш. Методичш та теоретич-ш проблеми ощнки швестищйних ризиюв знайшли вцображення у працях украшських учених: I. Бланка,
Л. Борщ, В. Вгглшського, А. Гойко, А. Дуки, С. 1льяшен-ко, А. Пересади, I. Скворцова, Д. Черваньова, В. Чиркова та ш. У працях названих вище авторiв достатньо гли-боко i ретельно висвiтлюються проблеми оцiнки ефек-тивностi iнвестицiй i прийняття швестицшних рiшень. Окрема увага придкяеться врахуванню ризику при оцiнцi iнвестицiйних витрат i доходiв. Проте практично вцсутт науковi розробки класифжаци видiв ризику iнновацiйно-iнвестицiйних проектiв на рiзних стадiях його життевого циклу.
Метою стати е розвиток теоретико-методичних пiдходiв до класифжаци видiв ризикiв шновацшно-шве-стицiйних проектiв у контекстi вдосконалення методики 1х оцiнки.
Упроцей розробки технiко-економiчних обгрун-тувань шновацшно-швестицшних проектiв на початкових стадiях створення шновацш здш-снюеться генерування шформаци, яка вiдображае стан об'-ектiв шновацшно-швестицшно! дiяльностi в майбут-ньому перiодi та пов'-язана зi значною непередбачешстю економiчноl ситуаци та поведiнки людей. Отже, можли-во, що цш iнновацiйно-iнвестицiйних проектiв не бу-дуть досягнут повною мiрою.
Огляд економiчноl лiтератури вказуе на те, що у трактуванш сутностi, властивостей, типологи та сшв-вiдношення об'-ективних i суб'-ективних чинникiв ризику не кнуе однозначностi. Рiзноманiтнiсть думок щодо сутностi ризику пояснюеться багатьма аспектами цього явища, недостатнiстю науково'-1 розробки методичного забезпечення оцшки ризику шноващйно-швестицшнш дiяльностi. Проте така розробка дала б змогу видки-ти з уйе! сукупностi трактувань найбкьш значущi для практики. Узагальнення публiкацiй з проблематики оцшки та управлшня швестицшними ризиками показало, що розповсюдженим трактуванням е судження, що «ризик» — це можлива втрата, викликана випадковими несприятливими подiями. Найбкьш вiдома така дефш-цiя: iнвестицiйний ризик — це iмовiрнiсть певного рiвня втрат суб'-ектом господарювання частини сво'-1х ресурсiв або недоотримання доходiв пiд час реалiзацil швести-цiйного проекту [2]. Недолжом такого пiдходу е те, що у ньому поеднуеться сутшсть категорш «ризик» i «неви-значенiсть». На жаль, цей шдхц вiдображений у нормативно методичних документах Украши, зокрема, у «Ме-тодицi визначення економiчноl ефективностi витрат на науковi дослiдження i розробки та! х впровадження у виробництво» [1, п. 3. 20].
Впм, ще в однш з перших наукових публiкацiй з проблематики дослцження ризику в економщ Ф. Найт запропонував розмежування сутност категорiй ризику i невизначеностi. Ризик мае мкце тодi, коли певна дiя може привести до деккькох взаемовиключних результата з вцомим розподкенням! х iмовiрностей. Якщо таке розподкення невiдомо, то вiдповiдна ситуацш розгляда-еться як невизначенiсть [3]. Це е важливим для практики, осюльки вiдмiннiсть сутностi обумовлюе рiзний ш-струментарiй оцшювання. У данш статтi пiд ризиком ми будемо розумпи майбутнiй ршень економiчних втрат через недосягнення цкей iнновацiно-iнвестицiйного про-
екту, розподкення iмовiрностей якого може бути якiсно та ккьюсно визначено.
Першим етапом дослцження будь-якого явища е розроблення його типологи. Стосовно шновацшно-iнвестицiйних проекпв це особливо важливо, осккьки дае вцповць на запитання: якi види ризиюв слiд врахо-вувати при прийнятт iнвестицiйних рiшень?
В економiчнiй лiтературi пропонуються такi озна-ки класифжацп iнвестицiйних ризикiв: за видами- за ступенем передбачуваностц за зв'-язками з техшчними чинниками виробництва- за ступенем можливост стра-хування- за ступенем можливост впливу на ризики- за сферою прояву- за джерелами виникнення i видами втрат- за ступенем залежност в1д природно-екологiчних i соцiально-економiчних чинникiв- за комплекснiстю до-сл1дження- за рiвнем фiнансових втрат- за характером прояву в чай- за етапами здшснення швестицшного проекту- за зв'-язком з грошовими потоками швестицшного проекту [2, с. 43 — 53- 4, с. 247, 336- 5, с. 105- 6, с. 97]. Ми вважаемо, що, вцповцно до мети стати, цю типологш слц доповнити ознаками, яю дозволяють виокремити таки види ризиюв, що е суттевими при прийнятт швестицшних ршень, зокрема, за: природою виникнення, масштабом виникнення, тривалктю прояву, ступенем прийнятност для швестора (табл. 1).
За ознакою природи виникнення ризики подкя-ються на суб'-ективш, яю характеризують особисткш риси швестора чи шноватора (схильшсть до ризику, не-долiки освiти, брак досвiду, недостатнiй професiоналiзм, необгрунтоваш амбщи, порушення правил поведiнки на ринку та ш.) та об'-ективш, якi не залежать вiд дш окре-мих суб'-ектiв iнновацiйно-iнвестицiйноl дiяльностi (не-повнота та недостовiрнiсть шформаци, стихшш лиха, несподiванi змiни: кон'-юнктури ринку, макроекономiч-них iндикаторiв, законодавства, що визначае умови опо-даткування, кредитування, шноващйно1 та швестицш-но! дiяльностi та ш.).
На нашу думку, види ризикiв за ознакою прина-лежностi до стадiй шновацшно-швестицшного проекту доцкьно визначити за укрупненими стадiями, порiвняно зi зазначеними вище науковими працями. Окремо слiд видкити ризики передшвести-ц1йно1 стади, у процей яко! здiйснюються прикладнi науковi дослiдження, дослiдно-конструкторськi (про-ектнi) розробки шновацш, досмдне виробництво. На передшвестицшно1 стади ризик оцiнюеться через шо-вiрнiсть економiчних втрат унаслiдок вцхилення вар-тiсних i часових показниюв iнновацiйного проекту та технiко-економiчних параметрiв шноваци вiд! х розра-хункових i прогнозних величин, необхiдних для забезпечення конкурентоспроможност iнновацiй. Найбкьш характернi ризики на цiй стади обумовленi помилками у виборi об'-ектш iнновацiйно-iнвестицiйноl дiяльностi, неточностями у визначенш iнвестицiйних витрат i до-ходiв, недолiками в оцiнцi рiвня ризику, недостовiрнiс-тю прогнозiв макроекономiчних iндикаторiв та техшко-економiчних показникiв шновацш.
На швестицшнш стади, яка пов'-язана з витрата-ми на буддвництво, придбання обладнання i технологiй,
Таблиця 1
Види ризимв шновацшно-швестицшних проектiв
Ознака класифшацм Види ризику характер ризику
Природа виникнення Суб'-втивний Суб'-втивн характеристики? нвестора чи? нноватора
Об'-вктивний Об'-вктивш умови? нвестицшноТ та? нновац|йноТ дтльносп
Стадй реалвацп? нновацмночнвести-цшного проекту Передшвестицшний Помилки при розробц? нновацшно-швестицшного проекту
1нвестиц|йний Недосягнення планових показниш у процес здшснення? нновацшно-швестицшного проекту
Реалвацшний Ризик, пов'-язаний з експлуатацкю об'-вкта
Масштаб виникнення Локальний Ризик, який виникав для окремого суб'-вкта ?нновацшно-швестицшноТ дтльносп
Галузевий Ризик, який виникав в певному вид1 економтноТ дтльносп
Регюнальний Ризик, який охоплюв суб'-вкпв ?нновацшно-швестицшноТ дтльносп, що д1ють на певнш територи
Нацюнальний Ризик, який охоплюв уах суб'-вк^в ?нновацмночнвестицшноТ дтльносп певноТ краТни
М1жнародний Ризик, пов'-язаний з1 змшами кон'-юнктури цш на свггових ринках, науково-технтним прогресом, дифуз1вю? нформацГГ
Види виявлення Технко-технологичний Ризик, який виникав внашдок функцюнування технико-технолопчноТ складовоТ? нновацшно-швестицшноТ дтльносп
Економтний Ризик, пов'-язаний з впливом економтних фактор^
Полтичний Ризик, обумовлений змшами законодавства, що призводять до обмежен-ня ?нвестиц1йноГ та? нновацшноТ дтльносп
Соц1альний Ризик соцтльних конфл1кт1 В, страйш, попршення демографтноТ ситуацп, ем1грацй'- фах1вц1в
Еколопчний Ризик виникнення еколопчних катастроф
1нш1 види Ризик, пов'-язаний з впливом злочинност та захистом вщ неТ
Сфера виникнення Зовншнш Ризик, пов'-язаний з1 змшами у зовншньому оточены та умов? нновацшно-швестицшноТ дтльносп
Внутршнш Ризик, пов'-язаний з внутршньою оргашзацкю та управлшням? нновацшно-швестицшною дтльнктю
Можпивкть страхування Страхований Ризик, що тддавться шьюсному визначенню та страхуванню
Нестрахований Форсмажорш та масштабы ризики
Характер впливу в час Динамтний Ризик, ступшь впливу якого змшювться з переб1гом часу
Статичний Ризик, ступшь впливу якого з часом не змшювться
Форми? нвестування Реальний Ризики? нвестуванням у реальш об'-вкти ?нвестиц|йноТ дтльносп
Фшансовий Ризик, пов'-язаний з фшансовими? нструментами
Тривалкть прояву Короткостроковий Ризик, вплив якого проявлявться в межах одного року
Довгостроковий Ризик, вплив якого проявлявться понад одного року
Постшний Ризик, вплив якого проявлявться постшно
Ступшь безперервносп Перервний Ризик, який проявлявться у певн моменти часу
Безперервний Ризик, який проявлявться безперервно
Можпивкть усунення Диверсифкований Ризик, який? снув для уах або деяких вид1 В? нновацшноТ дтльносп
Недиверсифкований Ризик, пов'-язаний з конкретною? нвестицкю
Ступшь прийнятност МУмальний Втрати розрахункового прибутку до 25%
Пщвищений Втрати розрахункового прибутку в межах 26 — 50%
Критичний Втрати розрахункового прибутку (1 ступеня), ?нвестицш (2 ступеня)
Неприпустимий Ризик банкрутства
Джерела виникнення Систематичний Ризик, пов'-язаний з чинниками, на як? нвестор вплинути не може
Несистематичний Ризик, пов'-язаний з помилками? нвестор^
ЕЕ о_ о
ш
I- & lt-
=п

о
& lt-
2 ш
Джерело: розроблено автором.
виготовлення перших промислових серш 1 т. ш., ризик оц1нюеться на основ1 1мов1рност1 в1дхилення швести-ц1йних витрат на оргашзащю виробництва 1нновац1й в1д! х планових величин, визначених в шновацшному проект1. Ризики на ще! стад! викликан1 можливим по-рушенням терм1н1 В розробки 1 впровадження шновацш, перевищенням планово! суми 1нвестиц1йних витрат, ак-тив1зац1ею конкурент1 В у сфер1 1нновац1йних розробок та виробництва аналопчно! продукци.
На стад! експлуатащ! об'-екта шновацшно-швестищйно! д1яльност1 (реал1зац1йний) ризики пов'-язаш з 1мо-в1рн1стю в1дхилення поточних витрат у виробництв1 ш-новац1й та ц1ни 1нновац1йного продукту в1д! х проектних величин. Щ ризики виникають унасл1док посилення конкуренци на ринку, зап1знення у проведенш модерш-заци виробництва, впроваджен1 оновлено! шновацшно! продукцЦ (послуг), зм1ни цш на економ1чн1 ресурси.
Важливою ознакою класиф1кац1й ризик1 В шнова-цшно-швестицшних проекпв е масштаб виник-нення. Врахування ще! ознаки безпосередньо пов'-язано з проблемами збору статистично! шформаци для розрахунку 1мов1рност1 виникнення ризику на р1з-них 1ерарх1чних р1внях економ1чно! системи. За ц1ею ознакою ризики подкяються на локальн1, галузев1, регю-нальн1, нац1ональн1, м1жнародн1. Локальний ризик ви-никае для окремого суб'-екта шновацшно-швестищйно! д1яльност1 При цьому на шших суб'-ект1 В в1н може не розповсюджуватися, осккьки викликаний внутршшми чинниками. Галузевий ризик стосуеться уси або пере-важно! бкьшосп суб'-ектш певного виду економ1чно! д1яльност1. Вш обумовлений впливом зовншни чинни-юв. Рег1ональний ризик охоплюе суб'-ект1 В шновацшно-швестищйно! д1яльност1, що дють на певнш територГ! в масштабах територ1ально-адмш1стративних чи тери-тор1ально-економ1чних одиниць 2. Нац1ональний ризик впливае на уси суб'-ект1 В шновацшно-швестицшно! д1-яльност1 певно! кра! ни. Окремим видом нацюнально-го ризику може бути транснацюнальний ризик, який охоплюе деккька кра! н, в яких розташован1 виробнич1, досл1дницьк1 та шш1 структурн1 шдроздки транснащ-онально! корпорацГ! М1жнародний ризик пов'-язаний з1 зм1нами кон'-юнктури св1тових ринкш, свггових ц1н на сировину та енергоресурси, науково-техшчним прогре-сом, дифуз1ею шформаци про 1нновацГ!, функцюнуван-ням глобальних шформацшних мереж. В1н впливае на ус1 або бкьшкть кра! н свпу.
Для оц1нки ризику шновацшно-швестицшних про-ект1 В необх1дно враховувати особливост1! х прояву в р1з-
1 Суб'-ектами iнновацiйно-iнвестицiйноi дiяльностi е: iнноватори, шновацмш пщприемць iнвестори, iнвестицiйнi посередники, господарськ товариства, що здiйснюють iнновацiйну чи шве-стицiйну дiяльнiсть, iх об'-еднання або структурнi пiдроздiли.
2 До теритс^ально-економйних одиниць ми вiдносимо: промисловi пункти, промисловi центри, промисловi вузли, про-
мисловi агломерацп та промисловi райони, iнтегральнi економiчнi райони. Окремим видом територiально-економiчних одиниць е шновацмш кластери. Межi територiально-економiчних одиниць можуть не спiвпадати з межами адмЫстративних одиниць.
них видах техн1ки 1 технолопчних процесах. Це так зваш технко-технологичш ризики, як1 виникають унасидок функц1онування техн1чних засоб1 В та технолопчних про-цес1 В в 1нновац1йно-1нвестиц1йно! д1яльност1 (над1йност1 обладнання, на якому виконуються науков1 досл1дження, конструкторськ1/проектн1 роботи, досл1дження зразк1 В 1нновац1йно! продукцГ!- передбачуваност1 технолопчних процеав- р1вня автоматизацГ!- ршня технолопчного браку). Ц1 ризики можуть бути вим1ряш за допомогою 1мо-в1рност1 в1дхилення техн1чних параметр1 В обладнання в1дносно! х величини, вказан1й у техшчнш документацГ! Одним з виршальних чинник1 В техн1ко-технологичних ризик1 В е загальний час експлуатацГ! обладнання: чим цей час бкьший, тим, як правило, бкьший ризик.
Економ1чний ризик пов'-язаний з впливом факто-р1 В, що обумовлюють обсяги витрат 1 доход1 В. Цей вид ризику виникае внасл1док як об'-ективних, так 1 суб'-ек-тивних чинник1 В. В1н проявляеться на уси стад1ях 1нновац1йно-1нвестиц1йного проекту, характеризуеться р1зним масштабом виникнення. Для визначення ште-грально! величини економ1чного ризику необх1дно ви-користання диференц1йованих методик оцшювання ризику р1зного масштабу та 1ерархи.
С
кладну методолопчну проблему становить оценка полпичного, соц1ального, еколог1чного та ризику шших вид1в3 унасл1док в1дсутност1 досто-в1рного апарату! х юльюсного вим1рювання. У науково-економ1чнш л1тератур1 немае однозначних рекомендаций щодо розв'-язання ще! проблеми. У теоретичному аспект1 домшуе точка зору, що структура чинникш кожного з названих вище видш ризику та оценка впливу на при-йняття швестицшних р1шень визначаеться ступенем! х суб'-ективного сприйняття швестором, що обумовлюе необх1дшсть розроблення шдив1дуальних шкал оценок [7, с. 125- 8, с. 68- 9, с. 228]. Для практично! ощнки цих вид1 В ризику рекомендуються комбшоваш методи, яю поедну-ють як1сну ощнку, отриману 1з застосуванням експертних метод1 В, з юльюсною оц1нкою на основ1 моделювання та анал1зу динам1ки найбкьш значущих показникш.
Розподк ризик1 В за ознакою «сфера виникнення» уможливлюе врахування специфжи! х прояву, що пов'-язана з1 зм1нами умов 1 зовншнього оточення суб'-екта шновацшно-швестищйно! д1яльност1, та внутр1шньо! оргашзаци 1 управлшш (зм1ною виду/п1двиду економ1ч-но! д1яльност1 та спец1ал1зацГ!, нерац1ональною оргаш-зац1йною структурою п1дприемства та ш.).
Повн1ше розкрити р1зноман1тн1сть ризик1 В шно-вац1йно-1нвестиц1йних проект1 В допоможе, на наш по-гляд, п1дсистема класиф1кац1я 1ерарх1чного типу, в основу яко! покладено укрупнен! види п1дприемницько! д1яльност1 (рис. 1). У ц1й класифжащ! на вищому р1вн1 1ерархГ! за характером наслоив ризики подкяються на чист1 та спекулятивн1. Особлив1сть чистих ризиюв (шо-д1 !х називають статистичними або простими) полягае
3 До шших видiв ризику належить, наприклад, ризик, пов'-язаний з впливом злочинносп та захистом вщ не!'- населення i суб'-екпв iнновацiйно-iнвестицiйноi дiяльностi (кримiногенний стан у репо-ш, рiвень корумпованостi, крадiжки майна та ш.).
Рис. 1. Система ризиюв шновацшно-швестицшноТ дiяльностi за ознакою сфери виникнення Джерело: розроблено автором.
в тому, що вони практично завжди призводять до втрат для шновацшного шдприемництва. 1х причинами мо-жуть бути, наприклад, стихшш лиха (у складi еколопч-них ризикiв), демографiчнi ризики (як шдвид соцiальних ризикiв), змiни у законодавствi (належать до полiтичних ризиюв), втрати майна внаслiдок транспортних аварш (вiдповiдно — транспортнi ризики), вимушеш перерви в роботi (у складi виробничих ризикiв) i т. ш. Наслiдком спекулятивних ризикiв можуть бути як втрати, так i до-датковий дохiд для пiдприeмцiв. Щ ризики виникають унаслiдок шфляци чи дефляци, змiни валютного курсу, змши кон'-юнктури ринку, змiн цiн на ресурси i т. iн.
За сферою виникнення, типолот яко'-1 заснову-еться на укрупнених видах шдприемницько! дiяльностi, слiд вид1лити такi види ризиюв:
+ шновацшний ризик, що випливае з невизначе-ностей у сферi шновацшно! дiяльностi (сто-совно виконання iнноватором сво'-1х планiв та зобов'-язань щодо створення конкурентоспро-можного шновацшного продукту, обсягу та три-валост попиту на шновацшну продукцiю та гн.) — + виробничий ризик, який пов'-язаний з невико-нанням шновацшним пiдприемством сво'-1х зо-бов'-язань щодо виробництва продукци, това-
рiв, послуг, iнших видiв виробничо'-1 дiяльностi у зв'-язку з впливом зовншни i внутршни чин-ниюв (вимушеними перервами в роботi, зни-женням продуктивностi працi, виходом з ладу виробничих фондiв, несвоечасними поставками сировини, матерiалiв, комплектуючих та гн.) — + торговельний ризик, який виражаеться гмовгр-ною величиною збиткiв, що виникають унасль док скорочення попиту, затримки платежiв, не-своечасно'-1 поставки товарiв та iн.- + експлуатацшний ризик, що пов'-язаний з екс-плуатащею шновацшно! продукци споживача-ми (ризик виходу iнновацiйноl продукци з ладу, ризик шдвищення витрат на експлуатацш та сервiсне обслуговування шновацшно! продукци, ризик, пов'-язаний з безпекою експлуатаци iнновацiйноl продукци та гн.).
Велика група ризикгв обумовлена кушвельною спроможнгстю грошей. До ще! групи належать:
+ тфляцшний ризик — виникае внасл1док знещ-нення реально! купiвельно! спроможностг грошей, при цьому шновацшний пiдприемець несе реальш збитки-
+ дефляцшний ризик — пов'-язаний з тим, що при виникненш дефляци цши на iнновацiйнi товари можуть знижуватися, вiдповiдно, знижувати-муться доходи- + валютнийризик — пов'-язаний зi змшою валютних курс1 В, вони належать до спекулятивних ризикiв тому, що в разi втрати одшею з сторш унаслiдок змши валютних курсш шша сторона, як правило, отримуе додатковий прибуток i навпаки- + ризик лiквiдностi — обумовлений втратами при реалiзащi цiнних паперiв або iнших товарiв (у тому чит активiв iнновацiйного шдприем-ства) через змшу оцiнки! х якост та споживчо'-1 вартостi.
Iнвестицiйнi ризики пов'-язаш з можливiстю недо-отримання прибутку в порiвняннi з очжуваною сумою або втрати прибутку в процей здiйснення ш-вестицшних проектiв. Вони включають такi ризики: + ризик втрачено! вигоди виникае тодi, коли е пiдстави очжувати рiзницю мiж плановою величиною вигоди, розраховано'-1 на основi прогнозу прибутку, яка вказана в технiко-економiчнiй документаци iнновацiйно-iнвестицiйного проекту i на основi яко'-1 приймалося ршення щодо ефективностi реалiзащi цього проекту, i величиною прибутку, що е результатом прогнозу на iнвестицiйнiй стади або фактичною величиною прибутку на експлуатацшнш стади. Мож-на видкити об'-ективнi та суб'-ективнi причини втрачено'-1 вигоди. Суб'-ективними причинами виникнення втрачено'-1 вигоди е нездiйснення, здшснення в неповному обсязi або несвоечасне здшснення певних заходiв унаслiдок помилок iнноваторiв, iнновацiйних пiдприемцiв, швес-торiв або низько'-1 квалiфiкащi персоналу шно-вацiйних пiдприемств тощо- + ризик зниження доходностi у зв'-язку зi змен-шенням розмiру процентiв i дивiдендiв вiд порт-фельних швестицш в iнновацiйно-iнвестицiйнi проекти. Вiн подкяеться на процентний ризик, виникаючий унаслцок перевищення процент-них ставок, що сплачуються за залученими ко-штами, над ставками, наданими швесторами iнновацiйним пiдприемствам, i кредитний ризик, виникаючий у разi несплати iнновацiйним пiдприемством основного боргу i процентiв кредитнiй установЬ При цьому можливо виникнення ризику прямих фiнансових втрат.
До ризику прямих фшансових втрат також належать:
+ бiржовий ризик, який являе собою небезпеку
втрат вц бiржових операцiй- + портфельний ризик, виникаючий унаслдок фор-мування неоптимального швестицшного портфелю, який не забезпечуе необхцного рiвня ди-версифкаци iнвестицiй в iнновадiйнi проекти. У складi портфельних iнвестицiй можуть виник-нути: недиверсифкований ризик, що пов'-язаний з отриманням пiдприемницького доходу вц кон-
кретно'- iнвестицiйноl операцil в певному видi шноващйно1 дiяльностi, вплив якого можливо зменшити чи, навггь, усунути- i диверсифко-ваний ризик, який виникае для уси або деяких видiв шновацшно1 дiяльностi, його не можливо зменшити чи усунути- + ризик банкрутства, що пов'-язаний з повною втратою швестором власного капiталу через по-милки у виборi об'-екта швестицшно! дiяльностi.
З точки зору тривалост в часi ризики шновацшно-швестицшних проектiв можна подкити на коротко-строковi, довгостроковi та постiйнi. До короткостро-кових належать ризики, яю загрожують суб'-ектам шноващйно-швестищйно1 дiяльностi протягом певного (ведомого) промiжку часу (наприклад, транспортний ризик, коли збитки можуть виникнути шд час заванта-ження, перевезення, розвантаження вантажу, або ризик того, що не вцбудеться оплата за конкретним контрактом), за умови, що цей промiжок часу не перевищуе одного року 4. Якщо вцомий промiжок часу ди певного ризику перевищуе один рiк, але в межах iнвестицiйного циклу, то цей ризик належить до довгострокових. У разi, коли загроза ризику збертаеться протягом деккькох швестицшних циклiв, якi за тривалiстю бкьше одного року, або не можливо визначити тривалксть довгострокових ризиюв, його слiд характеризувати як постшний.
За ступенем безперервностi впливу ризики подь ляються на перервнi, яю загрожують у певнi моменти часу протягом перюду, i безперервнi, яю проявляються постiйно.
Особливо важливою у контекст прийняття швес-тицiйних ршень е класифiкацiя ризикiв за ознакою сту-пеня прийнятностi.
Cтупiнь прийнятност ризику шновацшно-шве-стицiйного проекту визначаеться у межах його в1дношенню до середнього рiвня за шшими видами економiчноl дiяльностi або проектами. Бкьшкть дослiдникiв проблематики iнновацiйно-iнвестицiйних ризиюв сходяться на тому, що припустимим ризиком е отримання прибутку вц iнвестицiй не менше за серед-нiй рiвень в економiцi. Якщо через Ры позначити рiвень ризику певного шновацшно-швестищйного проекту, а через Р — середнш рiвень ризику в економщ дано! кра!-ни, то припустимим для реалiзацiй цього проекту рiвень ризику позначиться нерiвнiстю: Р1п & lt- Р. Таким чином, шновацшно-швестицшний проект, незважаючи на ризик, збертае свою економiчну доцкьшсть. У цiй пiдгрупi рiвня ризику можна видкити мiнiмальний рiвень (коли можливi втрати розрахункового прибутку становлять до 25%) i шдвищений (коли цi втрати — у межах 26 — 50%).
Наступний ступшь ризику критичний. Вш бкьш небезпечний порiвняно з припустимим. Критичний ризик вищий за середнш рiвень Р, проте, менший за макси-мальний ризик рмакс: р & lt- ркр & lt- рмакс. Вид1ляють критич-ний ризик першого ступеня, який пов'-язаний з отриманням нульового прибутку вц швестицш в шновацшний
4 Перюду, протягом якого тдбиваються пiдсумки господарсько-фiнансовоi дiяльностi та визначаеться величина дивiдендiв.
проект (межГ ризику 51 — 100% розрахункового прибут-ку) Г критичний ризик другого ступеня, унаслГдок якого можлива втрата вйе! суми швестицш.
Найвищим ступенем ризику е катастрофГчний ри-
зик Ркат: Ркат & gt- Рмакс. Цей вид ризику характеризуеться загрозою втрат для шновацшного пГдприемця/Гнвестора в сумГ, яка дорГвнюе або перевищуе вартГсть його майна. Як правило, такий ризик призводить до банкрутства, оскГльки передбачае отримання збитюв у сумГ, бГльшш за суму ГнвестицГй. Це може мати мГсце тодГ, коли шно-вацГйний пГдприемець отримав кошти для ГнвестицГй пГд заставу власного майна.
ВИСНОВКИ
НайбГльш важливим завданням для шновацшного шдприемця е визначення межГ виправданого ризику. Для кожного виду дшльност характерною е власна межа мГж виправданим Г невиправданим ризиком. На нашу думку, вона залежить як вГд шдивГдуально! схильностГ до ризику, так й вГд величини очжувано! прибутковостГ шновацшно-швестицшних проектГв. Як вГдомо, цГ про-екти мають вищий за середнш рГвень прибутковостГ. Отже, у свгговш практицГ Гнвестування часто шнова-цшш пГдприемцГ/Гнвестори погоджуються не тГльки на припустимий, але й на критичний ризик.
Для визначення межГ виправданого ризику його подГляють на систематичний Г несистематичний. Остан-нГй пов'-язаний з помилками ГнвесторГв (неврахування усГх суттевих чинникГв ГнвестицГйного ризику, помилки ГнвесторГв у виборГ структури ГнвестицГйного портфелю та Гн.), негативним наслГдкам яких можна було б запо-бГгти в разГ прийняття обгрунтованих швестицшних рГ-шень. Цей вид ризику недоцГльно враховувати в оцГнцГ величини ризику для визначення швестицшно! преми. НатомГсть, необхГдно враховувати систематичний ризик, що пов'-язаний з впливом чинникГв, на яю окремий швестор вплинути не може (вплив зовшшньоекономГч-них чинникГв, змГна стадГй економГчного циклу розвитку ринково! економГки та Гн.). ¦
8. Дубров А. М. Моделирование рисковых ситуаций в экономике и бизнесе / А. М. Дубров, Б. А. Лагоша, Е. Ю. Хруста-лев, Т. П. Брановская. — М.: Финансы и статистика, 2003. — 190 с.
9. Демчук Д. В. Оцшка полночного ризику при прийнят-т Ывестицшного ршення / Д. В. Демчук // Актуальн проблеми пол^ики. — 2013. — № 50. — С. 226 — 233.
REFERENCES
Blank, I. A. Investitsionnyy menedzhment [Investment management]. Kyiv: Elga- Nika-Tsentr, 2001.
Bocharov, V. V. Investitsii [Investment]. St. Petersburg: Piter,
2009.
Bychenkov, D. V. & quot-Politicheskiy risk: problemy definitsii i klas-sifikatsii& quot- [Political risk: definition and classification problems]. Ob-shchestvennyenaukiisovremennost, no. 3 (2008): 123−133.
Dubrov, A. M. et al. Modelirovanie riskovykh situatsiy v ekono-mike i biznese [Modeling risk situations in economics and business]. Moscow: Finansy i statistika, 2003.
Demchuk, D. V. & quot-Otsinka politychnoho ryzyku pry pryiniatti investytsiinoho rishennia& quot- [Assessment of political risk in making investment decisions]. Aktualni problemy polityky, no. 50 (2013): 226−233.
[Legal Act of Ukraine] (2006). http: //me. kmu. gov. ua/control/ uk/publish/category/main?cat_id=38 738& amp-stind=11
Nayt, F. Kh. Risk, neopredelennost i pribyl [Risk, Uncertainty and Profit]. Moscow: Delo, 2003.
Shchukin, B. M. Investuvannia [Investing]. Kyiv: MAUP, 2004.
Shapkin, L. S., and Shapkin, V. A. Teoriia riska i modelirovanie riskovykh situatsiy [Risk theory and modeling of risk situations]. Moscow: Dashkov i K, 2005.
Л1ТЕРАТУРА
1. Наказ «Про затвердження методики визначення еконо-мiчноl'- ефективносп витрат на науковi дослщження i розробки та Тх впровадження у виробництво» № 218/446 вщ 13 жовтня 2006 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //me. kmu. gov. ua/ control/uk/publ?sh/category/main?cat_?d=38 738& amp-st?nd=11
2. Шапкин Л. С. Теория риска и моделирование рисковых ситуаций: учебник / Л. С. Шапкин, В. А. Шапкин. — М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2005. — 880 с.
3. Найт Ф. X. Риск, неопределенность и прибыль / Пер. англ.] / Ф. Х. Найт. — М.: Дело, 2003. — 320 с.
4. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент: учеб. курс / И. А. Бланк. — К.: Эльга — Ника-Центр, 2001. — 448 с.
5. Бочаров В. В. Инвестиции: учебник для вузов / В. В. Бочаров. — [2-е изд.]. — СПб.: Питер, 2009. — 384 с.
6. Щукш Б. М. 1нвестування: курс лекцш / Б. М. Щукш. -К.: МАУП, 2004. — 216 с.
7. Быченков Д. В. Политический риск: проблемы дефиниции и классификации / Д. В. Быченков // Общественные науки и современность. — 2008. — № 3. — С. 123 — 133.

Показать Свернуть
Заполнить форму текущей работой