Проблема определения субъекта злоупотребления влиянием (Ч. 2 ст. 369 2 УК Украины) и ее решение

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Юридические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Василь Миколайович Киричко,
канд. юрид. наук, доцент Нацональний юридичний унверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Харюв
УДК 343. 352. 7
ПРОБЛЕМА ВИЗНАЧЕННЯ СУБ'-бКТА ЗЛОВЖИВАННЯ ВПЛИВОМ (ч. 2 ст. 3692 КК УКРА1НИ) ТА П ВИР1ШЕННЯ
У статт1 дослгджено проблему визначення суб'-екта зловживання впливом (ч. 2 ст. 3692 КК Украгни). Визначено: 1) лише службова особа або особа, яка надае публгчт послуги, може вчи-нити цей злочин- 2) зловживання впливом означае, що зазначена особа використовуе можливост1, пов'-язат з гг службовими повноваженнями, для незаконного впливу на особу, уповноважену на виконання функцш держави.
Ключовi слова: зловживання впливом- суб'-ект зловживання впливом- злочини у сферi служ-бово1 дiяльностi або дiяльностi, пов'-язано! з наданням публiчних послуг- корупцшш злочини.
38
© Киричко В. М., 2015
Кримшальна ввдповвдальшсть за зловживання впливом як окремий вид злочину вперше бyла встановлена Законом Украши ввд 11 червня 2009 р. № 1508-YI у ст. 3691 К К Украши, яка дiяла з 1 до 4 (включно) сiчня 2011 р. З 1 липня 2011 р. така ввдповвдальшсть передбачена у ст. 3692 «Зловживання впливом» К К Украши, яка включена до К К Украши Законом Украши ввд 7 кв^ня 2011 р. № 3207-YI, зазнала змш згщно iз законами Украши ввд 18 квiтня 2013 р. № 221-YII та № 222-YII, а зараз дie в редакцп Закону Украши ввд 13 травня 2014 р. № 1261-YII. Основний змкт цих змш харак-теризyeться розширенням об'-eктивноi сторони цього злочину i посилен-ням покарання за нього. Оскшьки данi змiни не стосувалися безпосередньо ознак суб^кив злочину, то це дозволяe здiйснювати аналiз проблеми визначення кола суб^кив зловживання впливом за чинною редакцieю статтi 3692 КК з поширенням значення одержаних висновкiв на попередш ii редакцп та ст. 3691 К К Украши.
Питання про визначення кола суб^кпв цього злочину виглядаe по-рiзномy стосовно частин 1 i 2 ст. 3692 КК УкраТни. За ч. 1 суб^ктом визнаeться будь-яка фiзична осудна особа, яка досягла 16^чного вiкy. Саме така особа несе кри-мiнальнy ввдповщальшсть за пропозицiю, обiцянкy або надання неправомiрноi вигоди особi, яка e сyб'-eктом злочину, предбаченого ч. 2ei статтi, i пропонye чи обiцяe (погоджyeться) за таку вигоду або за надання тако'-1 вигоди третш особi вплинути на прийняття ршення особою, уповноваженою на виконання функцш держави (остання визначена у примггщ до цiei статтi).
Водночас iraye проблема визначення кола суб^кив злочину, передбаченого ч. 2 ст. 3692 К К Украши. Тобто йдеться про тих осiб, якi несуть ввдповщальшсть за прийняття пропозицп, общянки або одержання неправомiрноi вигоди для себе чи третьо'-1 особи за вплив на прийняття ршення особою, уповноваженою на виконання функцш держави, або пропозищю чи общянку здшснити вплив за надання тако'-1 вигоди.
Виршення цiei проблеми зараз перебyваe на стадп осмислення вже опу-блiкованих основних теоретичних позицiй i вибору найбшьш обгрунтовано'-1 з них для формування однакового застосування ст. 3692 КК УкраТни на прак-тищ. Серед них e й рашше висловлена мною позицiя, тому метоюei публЬ кацп e посилення аргументацп щодо ii обгрунтованост з урахуванням нових поглядiв учених та окремих змш, внесених до К К Украши, що стосуються розглядуваного питання.
В узагальненому викладенш основш позицп iнших вчених щодо суб^кта злочину, передбаченого ч. 2 ст. 3692 КК, виглядають так: 1) суб^кт злочину e загальним, тобто будь-яка фiзична осудна особа, яка досягла 16^чного вiкy (M. I. Хавронюк [12, с. 324], О. О. Дудоров i Г. М. Зеленов [5, с. 488]) — 2) суб^ктом e та особа, яка чинить або обiцяe вчинити необхвдний проти-правний вплив на особу, уповноважену на виконання функцш держави (Д. I. Крупко [6, с. 771]) — 3) суб^ктом цього злочину може бути тшьки при-
ватна особа (В. I. Тютюгш [7, с. 838]) — 4) суб'-ект злочину е спещальним 1 його характеризують дв1 ознаки: а) ввдсутшсть статусу службовоТ особи 1 б) наявшсть реальноТ можливост вплинути на прийняття р1шення особою, уповноваженою на виконання функцш держави (Л. П. Брич [8, с. 1090]) — 5) суб'-ектом може бути будь-яка ф1зиична осудна особа, яка досягла вшу шктнадцяти роыв, в тому числ1 й службова особа — за умови, що общяний, запропонований, здшснений нею вплив на особу, уповноважену на виконання функцш держави, зумовлено не наданою Тй по служб1 владою чи службовим становищем, а близькими, дружшми чи будь-якими шшими позаслужбовими вщносинами з останньою (Н. О. Кочерова [3, с. 97- 4, с. 6−7, 14], О. Т. Оме-льянович [9, с. 408]) — 6) суб'-ектом цього злочину може бути будь-яка особа, однак службова особа або особа, що надае публ1чш послуги, може визна-ватися таким суб'-ектом лише у раз1, коли зазначеш в диспозицп частини 2 ст. 3692 КК УкраТни 1 вчинеш нею дп не обумовлеш 11 службовим становищем чи наданими Тй повноваженнями (В. I. Тютюгш [11, с. 44]) — 7) суб'-ектом цього злочину е будь-яка особа, в тому числ1 будь-яка службова особа, кр1м випад-к1 В, коли йдеться про вплив такоТ особи з використанням влади, службового становища чи повноважень (А. В. Савченко 1 О. В. Кришевич) [10, с. 153].
Викладене р1зномашття формулювань висновюв щодо кола суб'-ект1 В роз-глядуваного злочину основане на однш 1 т й же лопщ теоретичного анал1зу. Вона полягае в тому, що спочатку автори визнають вщсутшсть у КК буквального зазначення щодо ознак суб'-екта цього злочину 1 з цього роблять висновок, що суб'-ектом злочину може бути будь-яка ф1зична осудна особа, яка досягла 16-р1чного вжу. Одш автори на цьому й зупиняються в анал1з1, а шш1, вихо-дячи з цього, обмежують коло таких ос1б шляхом виключення службових ос1б та/або ос1б, яю надають публ1чн1 послуги, 1з кола суб'-ект1 В цього злочину, якщо йдеться про вплив такоТ особи на особу, уповноважену на виконання функ-ц1й держави, з використанням влади, службового становища чи повноважень. На думку автор1 В, за наявност1 такого впливу вчинене сл1д квал1ф1кувати за 1ншими статтями КК УкраТни, зокрема за статтями 36 8, 3683, 3684 1 369.
Зазначен1 висновки науковщв концептуально утворюють дв1 групи: 1) т1 вчен1, як1 лише констатують, що суб'-ект розглядуваного злочину е загальним, тим самим припускають похвдний висновок, що у ст. 3692 КК УкраТни йдеться про використання особою будь-якого впливу — як службового, так 1 не пов'-я-заного 1з владою, службовим становищем чи повноваженнями особи- 2) т1 вчеш, як1 здшснюють зазначене обмеження кола суб'-ект1 В цього злочину, приходять до висновку про те, що у цш статт1 КК йдеться про використання лише неслужбового впливу, тобто не пов'-язаного 1з владою, службовим становищем чи повноваженнями особи.
Наша позищя з цього питання концептуально е шшою, шж вищеви-кладен1 позицп. Вона полягае в тому, що у ст. 3692 КК УкраТни йдеться не про використання будь-якого впливу на особу, уповноважену на виконання
функцш держави, а лише про зловживання таким впливом, який пов'-язаний з наявтстю у суб'-екта злочину влади, його службовим становищем чи повно-важеннями (обумовлений ними). Отже, йдеться про зловживання службовим (в широкому розумшш) впливом особою, яка мае такий вплив, що вказуе на те, що суб'-ектом цього злочину може бути лише певна особа (ввдповвдно до ч. 2 ст. 18 КК УкраТни такий суб'-ект називаеться спещальним). Основш аргументи на шдтвердження ще'-Т позицп мною були викладеш ще стосовно ст. 3692 КК УкраТни у редакцп Закону УкраТни ввд 7 квмя 2011 р. № 3207-VI [2, с. 227 — 261]. Вони залишаються актуальними i були шдтримаш в нау-ковому дослвдженш П. П. Андрушка [1, с. 21 — 31], який назвав ix найбшьш обгрунтованими з питань доктринального тлумачення норми, сформульова-но'-Т у ст. 3692 КК УкраТни. Разом з тим, на наш погляд, розглядуване питання залишаеться складним для осмислення i спонукае до пошуку нових форм викладення вже опублжованих та нових аргуменпв, що з'-явилися шсля вне-сення деяких змш до КК УкраТни.
У цьому зв'-язку насамперед звернемо увагу на те, що у ст. 3692 та в шших статтях КК УкраТни ввдсутш приписи, що мктять ознаки суб'-екта злочину, передбаченого ч. 2 ст. 3692. Причому, буквально не вказаш не лише спещальш ознаки суб'-екта, а й ознаки загального суб'-екта. Тобто у ч. 2 ст. 3692 ввдсутш слово «особа» або словосполучення «будь-яка особа», а лише зазначеш ознаки об'-ективно'-Т та суб'-ективно'-Т сторш злочину. Це означае, що висновок про те, чи е суб'-ект розглядуваного злочину загаль-ним чи спещальним, повшстю залежить ввд аналiзу шших юридичних ознак складу злочину, насамперед ознак об'-ективно'-Т сторони злочину. Такий ана-лiз повинен здшснюватись з урахуванням системних зв'-язюв ст. 3692 КК з шшими статтями КК УкраТни, а також припи^в мiжнародниx конвенцш, iмплементованиx у цш статтi.
Останнi приписи мають особливе значення тому, що включення до КК УкраТни окремого складу злочину «Зловживання впливом» здшснювалось Укра'-Тною саме на виконання сво'-Тх мiжнародниx зобов'-язань. Саме це обумов-люе шшу логiку наукового аналiзу розглядуваного питання. У звичайнш ситу-ацй'- пропозицп щодо доповнення КК УкраТни виникають на базi осмислення iснуючо'-T системи кримшально-правових норм i мають за мету усунення ii вад чи TT вдосконалення. Доповнення К К Украши статтею про зловживання впливом обумовило необхвдшсть виршення вщразу двох завдань: 1) iмплементацi'-i змiсту норми про зловживання впливом, передбачено'-Т мiжнародними конвен-цiями, i 2) включення цих приписiв до К К Украши таким чином, щоб вони вщповвдали системi кримiнально-правовиx норм, тобто були структурним еле-ментом цiеi системи, системно узгодженим з шшими нормами КК за ознаками складу злочину та покарання за нього.
Включаючи до К К Украши спочатку ст. 3691, а поим ст. 3692 без ч^кого визначення суб'-екта злочину за ч. 2 стати, законодавець прагнув ii викласти
з ор1ентащею на зм1ст ст. 12 «Зловживання впливом» КримшальноТ кон-венцГТ Ради бвропи про боротьбу з корупщею, шдписано'-Т вщ 1меш УкраТни 27 с1чня 1999 р. 1 ратифшовано'-Т Законом УкраТни вщ 18 жовтня 2006 р. № 252-У. У цш статт зазначено наступне: «Кожна Сторона вживатиме таких законодавчих та шших заход1 В, як1 можуть бути необхщними для встановлення у своему нащональному законодавств1 кримшально'-Т вщповЬ дальност за умисне вчинення общяння, пропонування чи надання прямо або опосередковано будь-якоТ неправом1рно'-Т переваги будь-якш особ1, яка заявляе чи пщтверджуе, що вона може за винагороду зловживати впливом на прийняття р1шень будь-якою особою, згаданою у статтях 2, 4 — 6 1 9 — 11, незалежно вщ того, чи така неправом1рна перевага призначена для неТ особисто чи для шшо'-Т особи, а також вимагання, одержання або прийняття пропозицГТ чи общянки надання такоТ переваги у винагороду за такий вплив незалежно вщ того, чи такий вплив дшсно здшснюеться, чи призводить до бажаного результату».
Наявшсть у цш статт сл1 В «будь-якш особЬ» не е аргументом для визнання суб'-екта злочину, передбаченого ч. 2 ст. 3692 КК УкраТни, загаль-ним, тому що щ слова у текст ст. 12 зазначеноТ КонвенцГТ слщ осмислю-вати з урахуванням того словосполучення, до якого вони включеш. А саме в нш щеться про будь-яку особу з тих ос1б, як1 можуть зловживати впливом на прийняття р1шення особою, уповноваженою на виконання функцш держави, а не з тих, як1 можуть впливати на прийняття р1шення такою особою. Поняття «зловживання впливом» хоч 1 характеризуе об'-ективну сторону злочину, однак своТм змктом обмежуе коло суб'-ект1 В цих дш. Под1бно тому, як поняття «зловживання службовим становищем» само по соб1 вказуе на те, що суб'-ектом такого зловживання е будь-яка особа, яка займае службове становище, поняття «зловживання впливом» само по соб1 обмежуе коло суб'-ект1 В цих дш будь-якими особами, як1 мають законний вплив на особу, уповноважену на виконання функцш держави, але зловживають ним. Ука-з1вка законодавцем у частинах 1 та 2 ст. 3692 КК лише на вплив, замкть вказ1вки на зловживання впливом, не змшюе викладеного розумшня норми, оскшьки про зловживання впливом зазначено у назв1 ще'-Т статт1, яка в1до-бражае сутшсть д1й, передбачених диспозищею.
1з викладеного випливае, що слова «будь-якш особЬ» за ст. 12 зазначеноТ КонвенцГТ 1 ст. 3692 КК УкраТни означають будь-яку особу з кола суб'-ект1 В злочину, видшеного шляхом анал1зу «зловживання впливом», як ознаки об'-ек-тивноТ сторони злочину, тобто з тих ос1б, яю мають законний плив на особу, уповноважену на виконання функцш держави, 1 зловживають ним.
Саме таке розумшня зловживання впливом бшьш ч1тко вщображено у ст. 18 «Зловживання впливом» КонвенцГТ ООН проти корупцГТ, шдпи-саноТ в1д 1мен1 УкраТни 11 грудня 2003 р. 1 ратифшовано'-Т Законом УкраТни вщ 18 жовтня 2006 р. № 251-У. У нш зазначено наступне: «Кожна Держава-
учасниця розглядае можливкть вжиття таких законодавчих та шших заxодiв, яю можуть бути необхщними для визнання злочинами наступних дш, якщо вони вчинеш умисно: а) общянка, пропозицiя або надання державнш посадо-вш особ1 чи будь-якш шшш особi, особисто або через посередниыв, будь-яко1 неправомiрноi переваги, щоб ця посадова особа чи така тша особа зловживала свогм справжтм або удаваним впливом з метою одержання вщ адмшктрацп чи державного органу Держави-учаснищ будь-яко1 неправомiрноi переваги для iнiцiатора таких дш чи будь-яко1 iншоi особи- б) вимагання або прийняття державною посадовою особою чи будь-якою шшою особою, особисто або через посередниыв, будь-яко1 неправомiрноi переваги для само!& quot- себе чи для шшо'-1 особи, щоб ця особа чи така тша особа зловживала свогм справжтм або удаваним впливом з метою одержання вщ адмшктрацп або державного органу Дер-жави-учаснищ будь-яко1 неправомiрноi переваги».
У цьому визначеннi звернемо увагу на формулювання «щоб державна посадова особа чи така шша особа зловживала сво1м справжшм або уда-ваним впливом». У ньому йдеться про зловживання впливом державною посадовою особою, тобто про незаконне використання того впливу, який державна посадова особа мае у зв'-язку зi своТ'-м службовим становищем, що виршальним чином визначаеться наявними у не1 службовими повноважен-нями. Слова «така шша особа» вказують на те, що шд шшими особами, яы можуть зловживати впливом, слвд розум^и о^б, якi прирiвнюються до державних посадових осiб за характером та важливим значенням здшсню-ваних ними функцш та повноважень. На шдтвердження такого висновку можна навести положення ст. 2 ще1 Конвенцп, в якш при характеристик державних посадових о^б для щлей Конвенцй'- названi спочатку особи, яю обiймають посади в законодавчому, виконавчому, адмшктративному або судовому органi Держави-учаснищ, а поим ще й iншi категорп осiб, яких можна назвати «такими шшими», оскшьки вони прирiвнюються до державних посадових о^б за характером здiйснюваниx ними функцш та повноважень. Зокрема, це: 1) будь-яка шша особа, яка виконуе будь-яку державну функщю, зокрема для державного органу або державного шдприемства, або надае будь-яку державну послугу, як це визначаеться у внутршньому правi Держави-учаснищ i як це застосовуеться у ввдповвднш галузi правового регу-лювання ще1 Держави-учаснищ- 2) будь-яка шша особа, що визначаеться як «державна посадова особа» у внутршньому правi Держави-учаснищ. Отже, зi змкту ще1 Конвенцй'- видно, що в нш йдеться про певт категорп ос1б, як1 мають вплив завдяки наявност1 у них службових повноважень i зловживають ним, тобто використовують його для вчинення протиправних дш.
1з викладеного аналiзу приписiв мiжнародниx Конвенцш випливають вщразу деюлька важливих висновюв. По-перше, щ приписи не мiстять в собi аргументiв для визнання суб'-ектом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 3692 КК, будь-яко1 фiзичноi особи, що досяга 16^чного вiку (загальний суб'-ект) або
визнання суб'-ектами цього злочину службових ос1б, яю використовують вплив, зумовлений позаслужбовими вщносинами з особою, уповноваже-ною на виконання функцш держави. Навпаки, вони шдтверджують концеп-щю зловживання службовим впливом. По-друге, буквальна вказ1вка у текст ст. 18 КонвенцГТ на зловживання впливом «державною посадовою особою чи такою шшою особою» визначальним чином впливае на виршення питання про сшввщношення норми про зловживання впливом з тими нормами, в яких йдеться про шдкуп таких ос1б або одержання ними неправом1рно'-Т вигоди шляхом вимагання (статт 2−11 КримшальноТ конвенцГТ про боротьбу з корупщею- статт 15, 16, 21 КонвенцГТ ООН проти корупцГТ- статл 36 8, 3683, 3684, 369 КК УкраТни). Те д1яння, до вчинення якого здшснюеться шдкуп, в цих нормах виявляе р1зний зв'-язок з1 службовими (в широкому розумшш) повноваженнями особи: при «звичайному» шдкуш у зазначених нормах це д1яння входить до службових повноважень (службових обов'-языв) особи, а при зловживанш впливом воно виявляе лише ознаки обумовленост впливу наявшстю у особи службових повноважень (службових обов'-язюв).
На наш погляд, найбшьш вдало цю вщмшшсть можна вщобразити викорис-тавши приписи закошв УкраТни «Про засади запоб1гання 1 протидГТ корупцГТ» вщ 7 кв1тня 2011 р. № 3206-У1 та «Про запобиання корупцГТ» вщ 14 жовтня 2014 р. № 1700-У11. У визначенш корупцГТ (ст. 1 цих закошв), зокрема, йдеться про дГТ, вчинюваш з метою схилити особу до протиправного використання наданих Тй службових повноважень чи пов'-язаних з ними можливостей. Останне якраз 1 вказуе на шдкуп до зловживання службовим впливом. Зазначеш у ч. 2 ст. 3692 КК дГТ вчинюються на порушення заборони використовувати так1 мож-ливост з метою одержання неправом1рно'-Т вигоди для себе чи шших ос1б, вста-новленоТ в1дпов1дно у статтях 6 1 22 зазначених закошв.
Викладеш приписи е визначальними для вир1шення проблеми суб'-екта злочину, передбаченого ч. 2 ст. 3692 КК УкраТни. Водночас кнують аргумента на шдтвердження викладеноТ мною концепцГТ, як1 пов'-язан1 виключно з анал1зом статт1 3692 у систем1 кримшально-правових норм, передбачених КК УкраТни. Зокрема, проведений мною рашше анал1з дш, передбачених ч. 2 ст. 3692 КК, вчинюваних особою з використанням неслужбового впливу, показав вщсутшсть у них сусшльно'-Т небезпечност1, властивоТ злочинним д1янням [2, с. 232−235].
З прийняттям Закону УкраТни «Про внесення змш до деяких законо-давчих акт1 В УкраТни у сфер1 державноТ антикорупц1йно'-Т пол1тики у зв'-язку з виконанням Плану дш щодо л1берал1зацГТ бвропейським Союзом в1зового режиму для УкраТни» в1д 13 травня 2014 р. № 1261-У11 безпосередньо у текст! КК УкраТни з'-явились правов1 аргументи, як1 шдтверджують вир1шення проблеми суб'-екта злочину, передбаченого ч. 2 ст. 3692 КК УкраТни, на основ1 концепцГТ про зловживання службовим впливом. У прим1тщ до ст. 354 КК цим Законом визначено, що «шд пропозищею у статтях 354, 368, 3683 — 370
слвд розумгги висловлення пращвнику тдприемства, установи чи оргатза-цп, особi, яка надае публiчнi послуги, або службовш особi намiру про надання неправомiрноi вигоди, а шд общянкою — висловлення такого намiру з повЬ домленням про час, мкце, спосiб надання неправомiрноi вигоди». Цими приписами визначено як змкт пропозицп i общянки у складi зловживання впливом, передбаченому ст. 3692 КК УкраТни, так i коло спещальних суб'-ектiв злочину, передбаченого ч. 2 щеТ статть Працiвника пiдприемства, установи чи оргашзацп, який не е службовою особою або особою, яка надае публiчнi послуги, не можна визнати суб'-ектом розглядуваного злочину, оскшьки сусшльш ввдносини у сферi дiяльностi таких о^б охороняються ст. 354 КК, а не статтями роздшу XVII Особливо!& quot- частини КК «Злочини у сферi служ-бовоТ дiяльностi та професшноТ дiяльностi, пов'-язано'-Т з наданням публiчниx послуг». Отже, iз зазначених приписiв випливае висновок про те, що суб'-ектом зловживання впливом за ч. 2 ст. 3692 КК УкраТни може бути: 1) службова особа або 2) особа, яка надае публiчнi послуги.
Поеднуючи вищевикладеш аргументи, можна зробити так загальш висно-вки стосовно ч. 2 ст. 3692 КК УкраТни: 1) суб'-ектом зловживання впливом може виступати лише службова особа або особа, яка надае публiчнi послуги- 2) тд зловживанням впливом слгд розумти лише використання такою особою можливостей, пов'-язаних зi свогми службовими (у широкому розумтт) повно-важеннями (обумовлених такими повноваженнями) для незаконного впливу на особу, уповноважену на виконання функцш держави. Отже, йдеться про зло-чин зi спещальним суб'-ектом.
Похщним висновком слвд визнати те, що ст. 3692 КК не конкуруе зi статтями 3683 «Шдкуп службово'-Т особи юридично'-Т особи приватного права незалежно ввд оргашзацшно-правово'-Т форми» та ст. 3684 «Шдкуп особи, яка надае публiчнi послуги», оскшьки в останшх вдеться про зловживання зазначеними особами сво'-Тми службовими (в широкому розумшш) повно-важеннями, а в ст. 3692 КК — про зловживання можливостями, пов'-яза-ними зi службовими повноваженнями (обумовленими ними). Разом з тим, можлива конкуренщя ст. 3692 КК зi ст. 368 «Прийняття пропозицп, обЬ цянки або одержання неправомiрноi вигоди службовою особою» та ст. 369 «Пропозищя, общянка або надання неправомiрноi вигоди службовш особЬ& gt-, оскшьки передбачене цими статтями поняття використання влади чи служ-бового становища в наущ кримшального права та судовш практицi тлума-читься широко i охоплюе зловживання службовим впливом, обумовленим наявшстю службових повноважень. У випадках такоТ конкуренц^Т пiдлягае застосуванню ст. 3692 «Зловживання впливом» як спещальна норма.
Список лiтератури:
1. Андрушко П. П. Доктринальне тлумачення, окрем1 крим1нально-правов1 аспекти засто-сування статт1 369−2 КК Укра1ни (Зловживання впливом) / П. П. Андрушко // Юридичний вюник. — 12−18. 04. 2014. — № 15. — С. 21−31.
2. Киричко В. М. Кримшальна ввдповвдальтсть за корупцiю / В. М. Киричко. — Х.: Право, 2013. — 424 с.
3. Кочерова Н. О. Поняття суб'-екта злочину, передбаченого статтею 369−2 Кримшального кодексу Украши / Н. О. Кочерова // Митна справа. — 2012. — № 4 (82). — Ч. 2, кн. 2. — С. 94−98.
4. Кочерова Н. О. Зловживання впливом: сощальна обумовлешсть кримiналiзащi та характеристика складу злочину: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12. 00. 08 / Н. О. Кочерова — Держ. наук. -досл. ш-т МВС Украши. — К., 2013. — 22 с.
5. Кримшальне право (Особлива частина): тдруч. / за ред. О. О. Дудорова, 6. О. Письмен-ського. — Т. 2. — Луганськ: Елтон-2, 2012. — 780 с.
6. Кримшальний кодекс Украши: науково-практичний коментар. — Вид. восьме, перероб. та доп. / ввдп. ред. 6. Л. Стрельцов. — Х.: Одксей, 2012. — 904 с.
7. Кримшальний кодекс Украши. Науково-практичний коментар: у 2 т. / за заг. ред. В. Я. Тащя, В. П. Пшонки, В. I. Борисова, В. I. Тютюгша. — 5-те вид., допов. — Х.: Право, 2013. -Т. 2: Особлива частина / Ю. В. Баулш, В. I. Борисов, В. I. Тютюгш та щ. — 2013. — 1040 с.
8. Науково-практичний коментар Кримшального кодексу Украши / за ред. М. I. Мельника, М. I. Хавронюка. — 9-те вид., переробл. та допов. — К.: Юрид. думка, 2012. — 1316 с.
9. Омельянович О. Т. Напрями вдосконалення кримшально-правових засобiв боротьби iз неправомiрними вигодами за зловживання впливом (ст. 369−2 КК) / О. Т. Омельянович // Часо-пис Ктвського утверситету права. — 2013. — № 4. — С. 407−411.
10. Савченко А. В. Злочини у сферi службовоi дiяльностi та професiйноi дiяльностi, пов'-я-заноi з наданням професшних послуг: науково-практичний коментар до роздшу XVII Особли-воi частини Кримшального кодексу Украши. / А. В. Савченко, О. В. Кришевич — за заг. ред. В. I. Шакуна. — К.: Алерта, 2012. — 160 с.
11. Тютюгш В. I. Злочини у сферi службово'-1 дiяльностi та професшно'-1 дiяльностi, пов'-язано'-1 з наданням публiчних послуг: навч. -практ. поаб. / В. I. Тютюгш, Ю. В. Городецький, С. В. Гiзiм-чук — за ред. В. Я. Тащя, В. I. Тютюгша. — Х.: Право, 2014. — 232 с.
12. Хавронюк М. I. Науково-практичний коментар до Закону Украши «Про засади запобь гання i протидп корупцп» / М. I. Хавронюк. — К.: Атжа, 2011. — 424 с.
Киричко В. Н. Проблема определения субъекта злоупотребления влиянием (ч. 2 ст. 3692 УК Украины) и ее решение.
В статье исследована проблема определения субъекта злоупотребления влиянием (ч. 2 ст. 3692 УК Украины). Определено: 1) только должностное лицо или лицо, оказывающее публичные услуги, может совершить это преступление, 2) злоупотребление влиянием означает использование таким лицом возможностей, связанных с его служебными полномочиями, для незаконного влияния на лицо, уполномоченное на выполнение функций государства.
Ключевые слова: злоупотребление влиянием- субъект злоупотребления влиянием- преступления в сфере служебной деятельности или деятельности, связанной с предоставлением публичных услуг- коррупционные преступления.
Kirichko V. N. The problem of determining the subject of trading in influence (p. 2 art. 369−2 of the criminal code of Ukraine) and its solution.
The paper analyzes the problem of determining who may commit a crime under part 2 article 369−2 of the Criminal Code of Ukraine. Defined: 1) only any official or person who provides public services may commit this crime, 2) trading in influence means that said person uses the opportunities associated with his official status for undue influence on a person authorized to perform state functions.
Key words: trading in influence- persons, that commit the trading in influence- crimes in scope of activity of officials or persons, who provide a public services- corruption crimes.
Надшшла до редколегй 04. 02. 2015 р.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой