Криминологические факторы установления уголовной ответственности за незаконное проведение поисковых работ на объекте археологического наследия, уничтожение

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Юридические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Вiкторiя Володимирiвна Базелюк,
канд. юрид. наук, асистентка Нацюнальний юридичний унверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Харкв
КРИМ1НОЛОГ1ЧН1 ФАКТОРИ ВСТАНОВЛЕННЯ
КРИМШАЛЬНОТ В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 ЗА НЕЗАКОННЕ ПРОВЕДЕННЯ ПОШУКОВИХ РОБ1Т НА ОБ'-ЕКТ! АРХЕОЛОГ1ЧНОТ СПАДЩИНИ,
г* '-
ЗНИЩЕННЯ, РУИНУВАННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ ОБ'-€КТ1 В КУЛЬТУРНОТ СПАДЩИНИ
Стаття присвячена досл1дженню кримтологгчних фактор1 В встановлення кримтальног в1дпо-в1дальност1 за незаконне проведення пошукових робт на об'-ект1 археолог1чног спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'-ект1 В культурног спадщини. Досл1джено сустльну небезпечтсть, в1дносну поширетсть та динамжу вчинення злочитв, передбачених ст. 298 К К Украгни.
Ключовi слова: кримшолопчш фактори, кримшальна ввдповщальшсть, сусшльна небезпечтсть, культурш щнносп, об'-екти археолопчно! та культурно! спадщини, незаконш археолопчш розкопки.
© Базелюк В. В., 2015 59
Проблеми кримшально! вщповвдальност за посягання на культурш щн-ност розглядалися в роботах таких учених, як: В. I. Акуленко, Р. В. Асей-кш, 6. П. Гайворонський, Т. Г. Каткова, В. В. Кузнецов, 6. I. Кузьменко, Т. В. Курило, В. А. Ломако, П. С. Матишевський, М. О. Мщенко, В. О. Нав-роцький, Б. М. Одайник, I. Г. Поплавський, О. С. Сотула, О. В. Усенко та ш.
Будь-який закон породжуеться реальними потребами сусшльства в право-вш охорош [8, с. 52], але водночас вш може адекватно вщображати сусшльну потребу або недостатньо вщповщати! й, досягати чи не досягати поставлених законодавцем щлей [12, с. 76]. Для того, щоб закон працював, був ефективш-шим у боротьбi з вiдповiдними суспiльно небезпечними дiяннями, нiж iншi правовi норми, кримшально-правова заборона мае бути соцiально та кримшо-логiчно зумовленою [13, с. 13- 15, с. 59].
При дослщженш кримшолопчних факторiв встановлення кримшально! вiдповiдальностi за незаконне проведення пошукових робiт на об'-ектi археоло-пчно! спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'-ектiв культурно! спадщини вважаемо за можливе зосередитися на аналiзi сусшльно! небезпеч-ностi та вiдносно! поширеност зазначених дiянь.
Вивчаючи суспiльну небезпечшсть, деякi науковцi видiляють низку питань, що пiдлягають з'-ясуванню: чи юнуе така небезпечнiсть- у чому саме вона поля-гае- яким сусшльним вiдносинам заподiюеться шкода i яка саме- яка динамша цiе! небезпеки, чому вчора це питання не поставало, а сьогодш стало актуальним- наскшьки вона висока, щоб ставити дiяння в один ряд iз уже внесеними до кодексу i видiляти iз групи однорiдних дiянь, що не пiдлягають кримшалiзащ?! [16, с. 217].
Для визначення сусшльно! небезпечност незаконного проведення пошукових робгг на об'-ект археологiчно! спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'-екив культурно! спадщини, спробуемо знайти вщповщ на зазначеш питання. Саме сусшльна небезпечнiсть, !! ступiнь розкривають сощ-альну сутнiсть злочину як виду правопорушення [10, с. 79].
Сусшльна небезпечшсть дiяння визначаеться насамперед важливютю, значущiстю тих суспiльних вiдносин, на яы воно посягае (об'-ектом), а також тими наслвдками (шкодою, збитком), яю настають [17, с. 40]. Учиненням дiянь, передбачених ст. 298 К К Укра! ни, в першу чергу заподшеться шкода суспiльним вiдносинам у сферi моральностi, основним принципам морального (духовного) життя сусшльства. Особливого значення цим вщносинам надають положення Конституцп Укра! ни про те, що громадянам гарантуеться свобода та захист моральних i матерiальних iнтересiв, а культурна спадщина охороня-еться законом, держава забезпечуе збереження кторичних та шших об'-ектiв, що становлять культурну щншсть [7].
Окрiм того, внаслiдок посягань на культурш щнноси шкоди зазнають i вiдносини власностi. Досить часто саме через складну економiчну ситуащю деякi верстви населення здiйснюють незаконш розкопки на об'-ектi археологiч-но! спадщини з метою подальшо! реалiзащ! знайдених предметiв, знищують, руйнують або пошкоджують об'-екти культурно! спадщини заради чорних та кольорових металiв, якi згодом здають на металобрухт.
Базелюк В. В. Крим'-нолог'-чн фактори встановлення крим'-шально)'- в'-дпов'-дальност'-…
Вщповвдно до ст. 17 Закону Укра! ни «Про охорону культурно! спадщини» вщ 8 червня 2000 р. пам'-ятка, крiм пам'-ятки археологи, може перебувати у дер-жавнш, комунальнш або приватнш власность Усi пам'-ятки археологГ!, в тому числ тi, що знаходяться шд водою, включаючи пов'-язанi з ними рухомi пред-мети, е державною власшстю [19]. А Конституцiя Укра! ни гарантуе непо-рушнiсть права власност та зазначае, що нiхто не може бути протиправно позбавлений права власност [7].
Але варпсна оцшка культурних цiнностей як майна мае враховуватися лише як додаткова умова при квалiфiкацil вщповщних дiянь. Це обумов-лено тим, що кторико-культурним цiнностям притаманнi особливi духовно-моральш властивостi, оцiнити якi, виходячи виключно з вартiсного критерiю, досить складно. Окрiм того, в юридичнiй лiтературi все бiльше науковцiв шд-тримують позицiю про те, що при посяганнях на кторико-культурш цiнностi недощльно керуватися балансовою вартiстю об'-екта, оскшьки злочином спри-чиняеться непоправна шкода культурнш спадщинi [27, с. 466].
Про шдвищену суспiльну небезпечнiсть дослщжуваних дiянь свiдчить i те, що законодавець передбачив незаконне проведення археолопчних розвщок, розкопок, iнших земляних чи шдводних робiт на об'-ектi археолопчно! спадщини як злочин iз формальним складом. Вже сам факт посягання на зазначеш об'-екти, незалежно ввд настання наслщыв, е кримшально караним.
Вищевикладене свiдчить про достатнш рiвень соцiально! цiнностi вiдносин у сферi охорони культурно! спадщини. Однак, виступаючи позитивною влас-тивiстю, сощальна цiннiсть як явище об'-ективно! дшсност пiдкреслюе мiру шкiдливостi посягання, шдвищуючи або знижуючи !& quot-! [2, с. 94], але не е достат-шм аргументом для кримшалiзацil дiяння. Лише сукупнiсть певних факторiв свщчить про доцiльнiсть кримiнально-правово! охорони певних вщносин.
Тому для вiдповiдi на наступш питання, що стосуються дощльносп встановлення кримiнально! вiдповiдальностi за незаконне проведення археолопчних розввдок, розкопок, шших земляних чи пiдводних робп на об'-ектi археологiч-но! спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'-екпв культурно! спадщини, необхiдно виявити ввдносну поширенiсть та динамiку вчинення цих дiянь. Кримiнальне право регулюе форму реакцп суспiльства i держави на таы суспiльно небезпечнi вчинки шдивщв, якi, принаймнi, е реально можливими, тобто е виявом деяких загальних тенденцш i закономiрностей, iнакше кажучи -явища невипадковь Можлива повторювашсть — необхiдна властивiсть дiяння, вщнесеного законом до числа злочинiв [16, с. 218].
За поввдомленням департаменту шформацшних технологiй МВС Укра-!ни та Генерально! прокуратури Укра! ни у перюд дГ! чинного Кримiнального кодексу у 2002 р. порушено 41 кримшальну справу за ознаками злочишв, перед-бачених ст. 298 КК- у 2003 р. — 42- у 2004 р. — 32- у 2005 р. — 50- у 2006 р. -30- у 2007 р. — 54- у 2008 р. — 47- у 2009 р. — 33- у 2010 р. — 44- у 2011 р. — 37- у 2012 р. вщкрито 25 кримшальних проваджень- у 2013 р. — 64- у 2014 р. — 521.
1 Наведет дат взяп з1 щор1чних звтв Департаменту шформацшних технологш МВС Укра! ни та Генерально! прокуратури Укра! ни.
З вищенаведених даних видно, що стшко'-1 тенденцп до зростання злочин-ност у данiй сферi суспiльних вiдносин не простежуеться. Але робити з цього висновки ще зарано, оскшьки статистика не ввдображае Bciei картини пограбу-вання культурно!& quot- спадщини нашо1 краши. Наприклад, про це свщчать вщомо-стi Харювського науково-методичного центру охорони культурно! спадщини. Тшьки за 2004 р. у Харювськш областi були пограбованi кургани в с. Шеста-кове Вовчанського району, смт. Рогань, с. Докучаеве, с. Спартаси Харювського району, с. Зелений Колодязь ЧугуТвського району, с. Микола'-1'-вка Близнююв-ського району. Наприкшщ лiта 2005 р. були викрадеш так званi «кам'-янi баби», як прикрашали вЪд до садиби «Наталiвка» у с. Володимирське Краснокут-ського району Харювсько1 областi [1, с. 38].
На територп АРК на облжу знаходиться 2 037 археолопчних пам'-яток [5, с. 6]. Однак, наприклад, у 2002 р. в Криму було порушено лише 4 кримЬ нальних справи за ст. 298 КК i ильки одна — за фактом самовшьного проведення пошукових роб^ на археолопчнш пам'-ятцi [24, с. 1]. Немае жодно1 результативно! кримiнальноi справи, яка б сввдчила про корумпованiсть правоохоронних оргашв i зв'-язок ix окремих представнишв з органiзованою злочиннiстю. 1нколи деякi працiвники МВС Украши не лише «кришують» незаконнi археологiчнi розкопки, а й виганяють з мкця ix проведення про-фесiйниx археолопв [20].
Латентнiсть дослiджуваниx злочинiв пояснюеться ще й недосконалiстю чинного украшського кримiнального законодавства. Ст. 298 КК встановлюе вiдповiдальнiсть за незаконне проведення пошукових робгг на об'-ект архе-ологiчноi спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'-екпв культурно! спадщини. Проте кримшально-правова охорона не поширюеться на ri з них, як об'-ективно е арxеологiчними пам'-ятками, але не мають такого юри-дичного статусу, бо про ix кнування, примГром, невiдомо органам охорони культурно'-1 спадщини i вони не включеш до Державного реестру нерухомих пам'-яток Украши [23- 3, с. 173].
Досить часто ми стикаемося з неповним виявленням археолопчних об'-екпв органами Мшктерства культури Украши. Так, у жовтш 2002 р. ильки на п'-ятьох археолопчних об'-ектах АРК, що були взят СБУ шд опе-ративний супроввд, затримано 12 груп «чорних арxеологiв». Вилученi в них знахвдки оцшюються в понад 100 тисяч доларiв США. Проте було встанов-лено, що в дГях бшьшосп з правопорушникiв вщсутнш склад злочину, тому що та чи шша пам'-ятка археологи не занесена до Державного реестру, не мае охоронного знаку, незаконш розкопки велися поза зоною, визначеною реестром, та ш. На жаль, процедура занесення до спещального Державного реестру вщкритих археолопчних пам'-ятнишв сьогодш тривае не менше трьох мкящв, протягом яких «чорш археологи» поспiшають пошкодити об'-ект i привласнити знайдеш предмети [22].
Фаxiвцi Мiнiстерства культури й оперативш працiвники СБУ стверджу-ють, що обсяг незаконних розкопок на об'-ектах археолопчно'-1 спадщини з кож-ним роком зростае i набувае рис оргашзованосп [26]. Так, за оприлюдненими
Базелюк В. В. Кpuмiнологiчнi фактоpu встановлення кpuмiнальноi в'-дпов'-дальност'-…
даними СБУ лише у 2000 p. виявлено понад шкть злочинниxуп, що займа-лися незаконним здобуванням кyльтypниx щнностей [9, с. 136]. Навпь членам наyковиx аpxеологiчниx експедицiй вiд ниx надxодять пpопозицii пpодавати найбiльш щнш знаxiдки безпосеpедньо на мiсцi pозкопок, тобто до того, як вони потpаплять у музе'-1 або iншi сxовища [25, с. 118- 3, с. 173 174].
Зауважимо також, що далеко не всi вед^итимшальш пpовадження за ст. 298 КК доxодять до суду та закшчуються обвинувальними виpоками. Такий висновок випливаe з поpiвняльноi таблицi вiдкpитиx кpимiнальниx пpова-джень (до 20 листопада 2012 p. — поpyшениx кpимiнальниx спpав) та кiлькостi засyджениx осiб (див. таблицю).
Таблиця
Кшьмсть вщкритих Ктьккть oci6,
Ик кримшальних проваджень засуджених
за ст. 298 КК за ст. 298 КК1
2002 41 1
2003 42 10
2004 32 7
2005 50 4
2006 30 10
2007 54 7
2008 47 16
2009 33 6
2010 44 12
2011 37 3
2012 25 5
2013 64 3
2014 52 3
Слiд зазначити, що певна кшьысть злочинiв, пеpедбачениx ст. 298 КК Укpаiни, може бути не вiдобpажена у звггност сyдiв. Це пояснюeться тим, що в pазi вчинення декiлькоx злочишв облiк ведеться за статтею КК Укpаiни, санкцiя яко1 пеpедбачаe бшьш сyвоpе покаpання.
Таким чином, за rop^ з 2002 по 2014 p. заpеeстpовано 551 злочин за ст. 298 КК.и цьому засуджено було лише 87 осiб. Нам вдалося дослщити 68 виpокiв у кpимiнальниx пpовадженняx, вiдкpитиx за ст. 298 КК, що становить 78% вщ ix загально1 кiлькостi.
З наведениx у таблиц даниx видно, що лише близько 16% вiдкpитиx кpимiнальниx пpоваджень доxодять до суду та закшчуються обвинувальними виpоками. Така ситуащя пояснюeться багатьма чинниками, зокpема,
1 Наведет дат взят з i^Qpi^^'-i, надано! Деpжавною судовою адмiнiстpацieю Украши.
шодГ не вдаеться встановити винних осГб, шодг як уже зазначалося, вияв-ляеться, що в дГях правопорушникiв вадсутнш склад злочину, оскгльки та чи iнша пам'-ятка не занесена до Державного реестру, не мае охоронного знаку [3, с. 174], а шодГ винних осГб у встановленому законом порядку звгльняють вад кримшально'-1 вiдповiдальностi тощо.
Значна увага при визначенш сусшльно'-1 небезпечностi незаконного проведення пошукових робГт на об'-ектi арxеологiчноi спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'-екпв культурно'-1 спадщини та вибору виду вадповадальност за вчинене дГяння придiляеться такому основному критерiю, як тяжккть наслiдкiв дослiджуваного дГяння. Деяк вченi тяжккть насладив розглядають як один з основних критерпв кримiналiзацii. Як зазначае В. В. Мальцев, при виршенш питання про кримiналiзацiю дГянь порГвняльний аспект справедливой виражаеться, насамперед, у ixrnx сусшльно небезпечних насладках — единiй об'-ективнш пiдставi кримiналiзацii. Якщо заподiювана дГян-ням шкода перевищуе витрати кримiналiзацii, а його запобiгання (звичайно, дотримуючись вимог щодо гумашзму) не кримшально-правовими засобами не е ефективним, то кримiналiзацiя можлива [14, с. 99].
Так званим «розшифруванням» тяжкост насладив злочину, в тому числ злочину, передбаченого ст. 298 КК, е визначення сощальних властивостей насладив, серед яких на значну увагу заслуговують неможливкть ix усунення та тяжккть реально'-1 шкоди [2, с. 52].
Культурш цшност — це не просто цшне майно. По-перше — це частина кторп: втрачаючи нашу кторичну та культурну спадщину, ми втрачаемо наше минуле. Втрата всього лише одше'-1 пам'-ятки кторп'- чи культури може призвести до значних прогалин у досладженш кторп'- держави [21, с. 17]. Внасладок коло-нiальноi дГяльност деяких держав багато краш втратило таку кшьккть куль-турних цiнностей, що ниш вже неможливо вадтворити ix культурну кторш. Так, наприклад, пад час панування Великобританп в 1ндп з територп останньо'-1 була вивезена значна юльккть культурних цшностей. У Лондон навГть був вадкритий музей, експонати якого складалися переважно з шдшських пам'-ят-ниюв [11, с. 1]. Але особливу увагу мГжнародно'-1 сшльноти привернуло знищення рухом «ТалГбан» в Афгашсташ бгльше десяти стародавшх статуй Будди. ТалГби взагалГ заявили про свш твердий намГр винищити вс докламськ архГ-тектурно-кторичш релтйш зображення на територп захоплено'-1 краши [4].
По-друге, вказаш цшност — це прояв культури, яка покликана виховувати громадянина, формувати в ньому естетичш смаки та патрютичш почуття. Зна-чення культурних цшностей може виходити за рамки одше'-1 держави i, таким чином, розглядатися у свГтовому масштаб! [21, с. 17]. Так, Гаазька конвенщя «Про захист культурних цшностей у випадку збройного конфлшту» визнае, що шкода, яка спричиняеться культурним цшностям кожного народу, е шкодою для культурно'-1 спадщини всього людства, оскгльки кожний народ робить свш внесок у свгтову культуру [18].
Розглядаючи насладки злочину, передбаченого ст. 298 КК, у виглядГ знищення, руйнування або пошкодження об'-екпв культурно'-1 спадщини, слад
Базелюк В. В. Крим '-нолог '-чн фактори встановлення крим '-шально)'- в'-дпов'-дальност'-…
зазначити, що така шкода не може бути повшстю усунена. Незважаючи на те, що пошкоджену пам'-ятку можна реставрувати, остання частково втрачае свою культурну чи кторичну цшшсть. Це пояснюеться тим, що культурш цш-ностi, як правило, створюються попереднiми поколiннями i втiлюють у собi виключнi штелектуальш i фiзичнi здiбностi свого творця як особистосп, його iндивiдуальну майстершсть. За допомогою реставрацп вiдтворюеться лише схожкть зовнiшнiх форм тiеi чи шшо'-1 пам'-ятки. Окрiм того, знищеш об'-екти культурно'-1 спадщини взагалi не можуть бути ввдновленш. Навiть якщо така пам'-ятка i буде ввдтворена, вона вже не матиме шяко'-1 iсторичноi цiнностi для сучасного поколшня, бо е лише копiею пам'-ятки.
Шдсумовуючи викладене, приеднаемось до думки, що сусшльна небезпеч-нiсть злочинних посягань на культурш щнносп полягае в ix особливiй значи-мост для суспiльства, значнiй поширеностi таких посягань, ix зв'-язку з шшими злочинами, вчинення ix оргашзованими групами, яю мають на метi незаконне заволодшня та подальшу реалiзацiю культурних щнностей [21, с. 17]. Хоча найбшьша суспiльна небезпечнiсть дослiджуваниx посягань полягае у втрат безцiнноi та невщтворно'-1 культурно'-1 спадщини, а також у значних моральних та матерiальниx збитках для краши.
Список лггератури:
1. Бандурка О. М. Особливосп розслвдування злочишв, як посягають на нерухому культурну спадщину Украши / О. М. Бандурка, Т. Г. Каткова // В1сник Академп прокуратури Украши. — 2006. — № 4. — С. 38−43.
2. Борисов В. И. Основные проблемы охраны безопасности производства в уголовном законодательстве Украины: дис. … д-ра юрид. наук: 12. 00. 08 / В. И. Борисов — Х., 1993. — 399 с.
3. Гайворонський 6. П. Незаконш археолопчш розкопки та! х зв'-язок з контрабандою культурних щнностей / 6. П. Гайворонський // Проблеми законносп: респ. м1жввдом. наук. зб. / Нац. юрид. акад. Украши 1 м. Ярослава Мудрого. — Х., 2007. — Вип. 88. — С. 171−176.
4. Гулевич 6. Тал1би знищують культурну спадщину людства / 6. Гулевич // Поступ. -2012. — 1−7 бер. (№ 34 (692)).
5. Доввдка щодо посилення боротьби з1 злочинами, пов'-язаними з об'-ектами культурно! спадщини, у тому числ1 з незаконними археолопчними розкопками, розввдками, шшими земля-ними роботами та рейдами по територ1ях заповвдниюв ввд 19. 06. 2003 р. № 5/3539. — К.: Департамент ДСБЕЗ МВС Украши. — 6 с.
6. Энциклопедия уголовного права / изд. проф. В. Б. Малинина. — СПб: ГКА, 2005. — Т. 4: Состав преступления. — 798 с.
7. Конститущя Украши: Закон Украши ввд 28 червня 1996 р. // Ввдом. Верх. Ради Украши. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
8. Коробеев А. И. Советская уголовно-правовая политика/ А. И. Коробеев. — Владивосток: Изд-во ДВГУ, 1987. — 268 с.
9. Костш М. I. Контрабанда. Доказування обставин вчинення злочину на досудовому слвд-ств! / М. I. Костш. — К.: Д1Я, 2003. — 185 с.
10. Кримшальне право Украши. Загальна частина: пвдруч.: у 2 т. / Ю. В. Баулш, В. I. Борисов, Л. М. Кривоченко, В. А. Ломако [та ш.] - за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тащя. — 4-те вид., перероб. i допов. — Х.: Право, 2010. — 456 с.
11. Кроллау Н. Е. Формирование коллекций материальных памятников индийской культуры в музеях Великобритании: автореф. дис. канд. культурологии: 12. 00. 03 / Н. Е. Кроллау — Санкт-Петербургский гос. ун-т культуры и искусств. — СПб, 2009. — 20 с.
12. Кузнецов В. В. Злочини проти громадського порядку та моральност: практичний поаб-ник / В. В. Кузнецов. — К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2007. — 160 с.
13. Курс уголовного права. Общая часть: учеб. для вузов / под ред. Н. Ф. Кузнецовой, И. М. Тяжковой. — М.: ЗЕРЦАЛО, 1999. — Т. 1: Учение о преступлении. — 592 с.
14. Мальцев В. В. Принципы уголовного законодательства и общественно опасное поведение / В. В. Мальцев // Государство и право. — 1997. — № 2. — С. 97−101.
15. Орлеан А. М. Сощальна обумовлетсть кримiналiзацii та кримшально-правова характеристика торгiвлi людьми: дис. … канд. юрид. наук: 12. 00. 08 / А. М. Орлеан — Нац. ун-т внутр. справ МВС Украши. — Х., 2003. — 226 с.
16. Основания уголовно-правового запрета (криминализация и декриминализация). — М.: Наука, 1982. — 302 с.
17. Пинаев А. А. Курс лекций по Общей части уголовного права / А. А. Пинаев.- Х.: Юрид. Харьков, 2001. — Книга первая: О преступлении. — 289 с.
18. Про захист культурних цшностей у випадку збройного конфлжту: Конвенщя ввд 14 травня 1954 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //zakon1. rada. gov. ua/cgi-bin/ laws/main. cgi? nreg=995157.
19. Про охорону культурноi спадщини: Закон Украши вщ 8 червня 2000 р. № 1805-III // Ввдом. Верх. Ради Украши. — 2000. — № 39. — Ст. 333.
20. Рингис А. Монополизм хуже грабежа / А. Рингис // Киевские ведомости. — 2006. -21 март. (№ 59).
21. Сабитов Т. Р. Охрана культурных ценностей: уголовно-правовые и криминологические аспекты: дис. … канд. юрид. наук: 12. 00. 08 / Т. Р. Сабитов. — Челябинск, 2002. — 196 с.
22. Сафонова Л. Изящная контрабанда: все по закону / Л. Сафонова // Еженедельник 2000. — 2003. — 28 март. (№ 13 (165)).
23. Рингис А. Монополизм хуже грабежа / А. Рингис // Киевские ведомости. — 2006. -21 март. (№ 59).
24. Справка о состоянии работы по предупреждению незаконного вывоза культурных ценностей за пределы государства и пресечения несанкционированных раскопок на территории А Р Крым. — Симферополь: УУР ГУМВД Украины в АРК, 2003. — 2 с.
25. Флеров С. В. Найдено на аукционе «CHRISTIE». Роль эксперта в торговле древностями / С. В. Флеров // Рос. археология. — 2004. — № 2. — С. 115−122.
26. Шапочка Я. Проверив стихийный антикварный рынок в Киеве, представители спецслужб изъяли у торговцев 195 предметов, собранных «черными» археологами в древних могильниках южных областей Украины / Я. Шапочка // Факты. — 2004. — 6 мая.
27. Шилин Д. В. Система норм о преступлениях против культурного наследия: действующий подход и перспективы регламентации / Д. В. Шилин // Кримшальний кодекс Украши: 10 роюв очжувань: тези доп. та поввд. учасниюв Мiжнар. симпозiумy Львiв, 23−24 вересня 2001 р. / Львiвський держ. ун-т внутр. справ. — Львiв, 2011. — С. 465−468.
Базелюк В. В. Криминологические факторы установления уголовной ответственности за незаконное проведение поисковых работ на объекте археологического наследия, уничтожение, разрушение или повреждение объектов культурного наследия.
Статья посвящена исследованию криминологических факторов установления уголовной ответственности за незаконное проведение поисковых работ на объекте археологического наследия, уничтожение, разрушение или повреждение объектов культурного наследия. Исследовано общественную опасность, относительную распространенность и динамику преступлений, предусмотренных ст. 298 У К Украины.
Ключевые слова: криминологические факторы, уголовная ответственность, общественная опасность, культурные ценности, объекты археологического и культурного наследия, незаконные археологические раскопки.
KicrnrnKE. M., ipuwyKr. M. npaBOBa npupoda BudaHoco6u, aKa BHUHuna KpuMiHanbHe npaBonopyweHHa
Bazelyuk V. V. Criminological factors establishing of criminal liability for the illegal searching works on the object of archaeological inheritance, destructionor damage of cultural inheritance.
This article is devoted the investigation ofcriminological factors establishing of criminal liability for the illegal searching works on the object of archaeological inheritance, destruction or damage of cultural inheritance. Researched social danger, the relative prevalence and dynamics ofcommitting the offenses under Art. 298 of the Criminal Code of Ukraine.
Key words: criminological factors, criminal liability, social danger, cultural values, objects of the archaeological and cultural inheritance, illegal archaeological excavations.
Hadiumna do pedKorniii 18. 01. 2015 p.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой