ПРОВЕДЕННЯ іНТЕГРАЛЬНОї ЕКСПРЕС-ОЦіНКИ ЯКОСТі АТМОСФЕРНОГО ПОВіТРЯ В УМОВАХ ЗМіНИ ПРОМИСЛОВОї іНФРАСТРУКТУРИ РЕГіОНУ

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Охрана окружающей среды


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

В. Н. Ващенко, А. А. Гудима, Т. В. Герасименко, Т. В. Габлая, И. Л. Козлов. — Чорнобиль: 1н-т проблем безпеки АЕС НАН Украни, 2012. — 280 с.
3. Щодо Плану дш з виконання щльово! позачергово! перевiрки та подальшого пiдвищення безпеки АЕС Украши з урахуван-ням подш на Фукусiма-1 [Текст] / Колепя Держатомрегулювання, № 2 вiд 19. 05. 11 р.
4. Национальный отчет по результатам проведения «стресс-тестов» оценки безопасности АЭС Украины [Текст] / ГИЯРУ, 2011.
5. Скалозубов, В. И. Научно-технические основы мероприятий повышения безопасности АЭС с ВВЭР [Текст] / В. И. Скалозубов, А. А. Ключников, Ю. А. Комаров, А. В. Шавлаков. — Чернобыль: ИПБ АЭС НАНУ, 2010. — 200 с.
6. Громов, Г. В. Результаты экспертной оценки стресс-тестов действующих энергоблоков АЭС Украины с учетом уроков аварии на АЭС «Фукусима-1» в Японии [Текст] / Г. В. Громов, А. М. Дыбач, О. В. Зеленый и др. // Ядерная и радиационная безопасность. — 2012. — № 1 (53). -- С. 3−9.
7. Скалозубов, В. И. Комплекс методов переоценки безопасности атомной энергетики Украины с учетом уроков экологических катастроф в чернобыле и Фукусиме [Текст] / В. И. Скалозубов, Г. А. Оборский, И. Л. Козлов и др. — Одесса: Астопринт, 2013. — 244 с.
8. Рекомендации по оценке характеристик смерча для объектов использования атомной энергии [Текст] / Руководства по безопасности РБ-022−01. — Госатомнадзор России, 2002.
9. Васильченко, В. Н. Моделирование аварий на ядерных энергетических установках атомных электростанций [Текст] / В. Н. Васильченко, Е. З. Емельяненко, В. И. Скалозубов и др. — Одесса: Резон, 2002. — 466 с.
10. Дополнительные материалы анализа безопасности Запорожской АЭС [Текст] / & quot-Энергопроект"-, 1999.
11. Скалозубов, В. И. Анализ причин и последствий аварии на АЭС Fukushima как фактор предотвращения тяжелых аварий в корпусных реакторах [Текст] / В. И. Скалозубов, А. А. Ключников, В. Н. Ващенко, С. С. Яровой. — Чорнобиль: 1н-т проблем безпеки АЕС НАН Украши, 2012. — 280 с.
Здшснено визначення комплексу полютантiв та фактичш джерела забруднення атмосферного повi-тря м. Суми. Визначеш рослини-тдикатори вiдповiд-но до бютдикацшного ряду чутливостi деревних культур. Розраховано ттегральний показник асиме-три листовог пластинки для дтянок з рiзним рiвнем техногенного навантаження в умовах змти промис-ловог тфраструктури м^та. Здшснено дослидження значень показника рН кори дерев, що видносяться за свогми властивостям до видiв з бпдною корою
Ключовi слова: атмосферне повтря, промисло-ва тфраструктура, забруднювачi, експрес-оцтка,
бютдикащя, асиметрiя, листя, кора
?-?
Проведено определение комплекса загрязнителей и фактических источников загрязнения атмосферного воздуха г. Сумы. Определены растения-индикаторы в соответствии с биоиндикационным рядом чувствительности древесных культур. Рассчитан интегральный показатель асимметрии листовой пластинки для участков с разным уровнем техногенной нагрузки в условиях изменения промышленной инфраструктуры города. Проведено исследование значений показателя рН коры деревьев, относящихся по своим свойствам к видам с бедной корой
Ключевые слова: атмосферный воздух, промышленная инфраструктура, загрязнители, экспресс-оценка, биоиндикация, ассиметрия, листья, кора
УДК 574. 52:573. 58
|DOI: 10. 15 587/1729−4061. 2015. 43 753|
ПРОВЕДЕННЯ 1НТЕГРАЛЬНОТ ЕКСПРЕС-ОЦ1НКИ ЯКОСТ1 АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ В УМОВАХ ЗМ1НИ ПРОМИСЛОВОТ 1НФРАСТРУКТУРИ РЕГ1ОНУ
Д. Л. Пля цук
Асистент
Кафедра прикладноТ екологп Сумський державний уыверситет вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, УкраТна, 40 007 E-mail: plyacuk@teko. sumy. ua
1. Вступ
На сьогодш все б1льшо1 актуальност1 набувае проблематика яюсно'-! експрес-оцшки р1вня забруднен-
ня компонент1 В довюлля. Оцшювати яюсть навко-лишнього середовища, стутнь u сприятливост для людства необхщно, передуем, з метою: визначення стану природних ресурав- розробки стратеги рацю-
нального використання регюну- визначення гранично допустимих навантажень для будь-якого регюну- виршення питання про вплив певного тдприемства- ощнки ефективност природоохоронних заходiв- ство-рення рекреацiйних i заповщних територiй. Жодне з цих питань не може бути об'-ективно виршене лише на рiвнi розгляду формальних показниюв, а вимагае проведення спещально'- рiзнобiчноi оцiнки якостi се-редовища проживання, тобто необхiдна iнтегральна характеристика и стану, бiологiчна оцiнка. У зв'-язку чим вщбуваеться широке впровадження методiв бю-iндикацii та штенсивний розвиток iх методологiчного забезпечення. Бюшдикащя е досить ефективною при ощнщ екологiчного стану територii, оскiльки живi системи дуже чутливi до змш зовнiшнього середовища i мають властивють реагувати ранiше, нiж цi змши стануть очевидними. Переваги бiоiндикаторiв полягае в тому, що вони тдсумовують всi бiологiчно важливi данi про навколишне середовище i вiдображають и стан в цiлому- усувають важке завдання застосування дорогих методiв дослщження- виключають неможли-вiсть реестрування залпових i короткочасних вики-дiв токсиканпв- вказують шляхи та мiсця скупчення в екосистемах рiзного роду забруднень- дозволяють судити про ступiнь шкщливосп речовин для живоi природи.
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Для щлей бiомонiторингу можуть використовува-тися тiльки тi види живих органiзмiв, якi вiдповiдають вимогам, що застосовуються до бiоiндикаторiв [1].
Пороговi концентрацii полютантiв, що впливають на рослинш i твариннi органiзми, у б^ьшост випадкiв iстотно вiдрiзняються [2]. Практика використання ю-нуючих нормативiв ГДК базуеться на реакцiях тварин-них органiзмiв, однак рослини у рядi випадкiв виявля-ються чутлившими сенсорами [3]. Оцiнка повiтряного середовища, або штегральна оцiнка якостi середовища проживання живих органiзмiв, проводяться за станом вищих деревних i трав'-янистих форм рослин. Листя у них формуються кожен рж, що дозволяе проводити щорiчний монiторинг- багато видiв мають масове по-ширення i чiтко вираженi ознаки, за якими можливо проводити дослiдження. Нарештi, аналiз рослини у складi зелених насаджень мюта надае можливостi визначення реакцш вiдгуку, визначення мiри впливу забруднення атмосферного повггря на екосистему.
Для ощнки повиряного середовища, або штеграль-ноi оцiнки якостi середовища проживання живих ор-ганiзмiв в бюшдикацп в якостi рослин-iндикаторiв ви-користовують лишайники [4] та рiзнi судинш рослини (сосна, береза, тополя тощо) [5, 6]. Дуже поширеним е застосування лiхеноiндикацii внаслiдок таких характеристик лишайниюв [7]: швидка акумулящя токсич-них речовин викликае виразш анатомо-морфологiчнi змiни в талломах, яю легко визначаються- широка розповсюдженiсть, причому кожен вид приурочений до певного мюця зростання- дуже висока чутливють до забруднень. Але е значний недолж при застосуваннi '-?х як рослин-iндикаторiв для бiоiндикацii забруднень вщ стацiонарних джерел. Адже такi забруднення викида-ються на значнiй висоп 5−20 м i бiльше, що спричиняе
перенесення '-?х потоками повиря i осадження на листi та верхнш частинi стовбурiв деревних порщ, що ввд-носяться до верхнього ярусу рослинность, А вже тсля акумуляцii токсикантiв у судинних рослинах (деревах) вщбуваеться '-?х часткове попадання на нижнш ярус i вiдповiдно акумуляцiя у рiзних видах лишай-никiв. Крiм того, рослини-шдикатори не повиннi бути занадто чутливими i занадто iнертними до забруднення. Необхвдно, щоб вони мали достатньо тривалий життевий цикл i невисоку здатшсть до авторегуляцii. У б^ьшост дослiдженнях [4, 7] лiхеноiндикацiя вико-ристовуеться для оцiнки забруднення атмосфери ввд автомобiльного транспорту. Але при комплекснш та системнiй ощнщ стану атмосферного повиря в регют при сумiснiй ди рiзних джерел антропогенного впливу, в першу чергу виробничих потужностей, необхщно ви-користовувати рослини-шдикатори з верхнього ярусу рослинноси, яю найбiльш поширенi у дослщжуванш мiсцевостi з достатньо високим рiвнем чутливостi до забруднення. Крiм того складання лiхеноiндiкацiоних карт мiст не дозволяе пояснити причини пригшчення розвитку флори рослин. В умовах складного забруднення атмосфери, при стльному впливi вихлопних газiв автотранспорту, полютанпв хiмiчного заводу, пилу золовiдвалiв важко зробити висновок про домь нування окремого виду забруднювачiв на основi лiхе-ноiндикацii, що пiдтверджено у робоп [8].
3. Мета i завдання дослщження
Мета роботи — iнтегральна експрес-оцiнка якостi середовища проживання живих органiзмiв по флук-туючш асиметрii в умовах змiн промислово'- шфра-структури регiону з використанням судинних рослин верхнього ярусу (деревостан).
Для досягнення поставлено'- мети були поставлен наступш завдання:
— вибрати рослини-шдикатори для бютестування рiвня забрудненост атмосферного повiтря-
— дослiдити вплив об'-екпв промислово'- шфра-структури на рiвень забрудненостi атмосферного по-виря-
— провести дослiдження динамiки флуктуацшно'- асиметрп деревних порiд м. Суми.
4. Бютестування рiвня забрудненостi атмосферного повкря мiста Суми
4. 1. Методи дослщження
В дослiдженнях була використана система морфо-логiчних ознак для листя деревних культур зпдно з методикою «Бютест» [9].
Вивчення рослинних угруповань виконуеться у вщповщних тест-точках та будуються вiдповiднi бюш-дикацiйнi ряди чутливостi деревних культур. При цьо-му враховувалося, що рослини, яю можна використати як шдикаторш, повиннi вiдповiдати наступним вимогам: широка еколопчна амплiтуда- широкий ареал поширення- низька спонтанна частота прояву ознаки, що враховуеться.
Дослщження проводили у м. Суми, де техногенний вплив, зокрема обумовлений забрудненням атмосфе-
ри, досягаеться за рахунок викидiв забруднюючих речовин вiд стацiонарних i пересувних джерел. На першому етапi визначався комплекс забруднюючих речовин, вибиралися прюритетш полютанти, вияв-лялися фактичнi джерела забруднення, коригувалася мережа спостережних пункпв. Розмщення спосте-режних пунктiв здшснювали вiдповiдно до розташу-вання основних джерел-забруднювчiв, вiдповiдно до територiального подшу мiста (ПАТ «Сумихiмпром», ВАТ «Сумське НВО iM. М. В. Фрунзе», ТОВ «Суми-теплоенерго»). На територп мiста Суми i в його око-лицях для аналiзу були узят вибiрки листя берези бородавчасто! з тестових точок з рiзним техногенним навантаженням. При цьому уся територiя мiста була умовно розмежована на 9 експериментальних дшянок (твшчно-захщну, пiвнiчну, пiвнiчно-схiдну, схiдну, пiвденно-схiдну, твденну, пiвденно-захiдну, захiдну i центральну), що дозволило порiвнювати багаторiчнi цi рози вiтрiв i зон розсiювання вщ об'-ектiв промислово! iнфраструктури з показниками стану листово! пластинки рослин-бiоiндикаторiв.
Крiм того, в якостi контрольно! дшянки в перiод дослiджень розглядалися показники розвитку берези бородавчасто! за межами мшта, в зош з мжмальним техногенним навантаженням.
Загальний об'-ем вiдiбраного матерiалу приведений в табл. 1.
Таблиця 1
Загальний об'-ем в^браного матерiалу берези бородавчасто!
Вид дослщжувано! територп Узято проб Клькють листя
Експериментальш дiлянки 110 9800
Контрольнi точки 25 2300
Всього 135 12 100
Пiсля вiдбору тест-об'-екпв на експериментальних дiлянках статистично ощнювалася величина флук-туацiйно'-! асиметрп листово! пластинки за допомогою iнтегрального показника — величини середньо! вщнос-но! вiдмiнностi на ознаку (вiдношення рiзницi до суми промiрiв листа з лiвого та правого боку, вщнесеш до кiлькостi ознак:
мисловостi i виробничо! iнфраструктури. Промислове виробництво, в силу свое! специфiки, е одним з най-бiльш суттевих джерел забруднення атмосферного повиря. На його частку припадае близько 48% ввд загально! кiлькостi викидiв по м. Суми. Головною осо-бливктю стацiонарних джерел забруднення е те, що! х викиди в атмосферу вщбуваються на великiй висотi. У зв'-язку з цим, викиди забруднюючих речовин ввд таких джерел можуть поширюватися на велию вiдстанi i охо-плюють значнi територi! — залежно ввд висоти. Накла-даючись одна на одну, цi зони можуть утворювати об-ластi стшких забруднень в промислових районах мкт. У структурi iндустрiального виробництва м. Суми провщш позицi! займають паливно-енергетична, хь мiчна галузi, машинобудування, металообробка i хар-чова промисловiсть, зосереджеш в пiвнiчно-схiдному, центральному, схiдному i пiвденно-схiдному районах мiста [10].
За даними Сумського обласного центру з гвдроме-теорологп загальний рiвень забруднення атмосферного повиря за останш роки по деяких шкiдливих речовинах в м. Суми стабШзувався, але залишаеться пiдвищеним. Так, середнiй вмшт пилу, формальдегiду, дiоксиду азоту в повг^ мiста в 2014 р. дорiвнював 1,3 ГДК- середнiй вмкт iнших iнгредiентiв в атмосферному повг^ нижче санiтарних норм. Високих рiвнiв забруднення атмосферного повiтря в м. Суми в останш роки не спостертлося. Даш наведеш в табл. 2.
Таблиця 2
Середж i максимальнi концентрацi! забруднюючих речовин (у кратносп ГДК) в атмосферному повiтрi м. Суми
1а = 1с
(А — В) (А + В)'-
Забруднююча речовина Середньо рiчна концентрацiя Максимально разова серед-ньорiчна концен-трацш
пил 1,3 1,0
дюксид сiрки 0,5 0,1
розчинш сульфати 0,02 мг / м3 * 0,04 мг / м3 *
оксид вуглецю 0,67 1,4
дiоксид азоту 1,25 1,6
оксид азоту 0,33 0,2
амак 0,5 0,15
формальдепд 1,3 0,3
(1)
ПримШка: * - для розчинних сульфатiв ГДК не розроблена, тому дат наведет в мг/м3
де 1А — штегральний показник асиметрп- 10 — абсолютна величина- А, В — значення ознаки з лiво! та право! сторони листово! пластинки ввдповвдно.
Контроль значень показника рН кори деревних порщ проводився за допомогою рХ-метр рХ-150 (юно-метр) (Бiлорусь) з електродом скляним комбшованим «ЕКС-10 603».
Такий штегральний показник дае можливкть по-рiвняння та усереднення значень ознак з рiзною абсолютною величиною, а також порiвняння ознак, що виражаються лшшними та кутовими одиницями.
4. 2. Дослщження впливу виробничих потужнос-тей на рiвень забруднення атмосферного повггря
Вплив урбанiзовано! територп мшта Суми на до-вюлля значною мiрою визначаеться розвитком про-
Рiвень забруднення атмосферного повiтря в м. Суми не знижуеться, а лише змшюеться за складом. Аналiз викидiв рiзних пiдприемств м. Суми виявив групи сумацп забруднюючих речовин, у зв'-язку з чим була розрахована кратшсть перевищення концентрацп домiшок над ГДК. Середня забруднешсть атмосфери мiста знаходиться на рiвнi 0,9 ГДК. У дещо б^ьшому ступенi забруднений район, що знаходиться в зош впливу об'-екту енергетичного проф^ю i поблизу ву-лиць з штенсивним рухом автотранспорту в твшч-нiй частинi мiста. Тут середньорiчна концентрацiя за основними забруднюючими речовинами за 2014 рж досягала рiвня 1,6 ГДК.
В ходi дослiдження був проведений аналiз впливу об'-екНв виробничо! iнфраструктури, як вносять найбiльший вклад у величину сумарного забруднення
атмосфери, за перюд 1980−2014 рр. За перюд з 1980 по 1985 роки, провщну роль в показниках розвитку промислово! шфраструктури мiста займали тдпри-емства хiмiчного i машинобудiвного профiлю, а також чорнiй металурги, що впливало i на характер забруд-нення атмосферного повиря м. Суми. Так, валовi викиди забруднюючих ре-човин за цей перюд вщ об'-екту хiмiчноi промисловостi склали в середньому 11,8 тис. т/рж, ввд металургiйних тд-приемств — 9,5 тис. т/рж. Також вклад в сумарне забруднення вносили тд-приемства легко'-i промисловостi. Про-те починаючи з 1986 року показники роботи i техногенне навантаження вiд об'-ектiв промислово'-i iнфраструктури вказаних профШв iстотно знизилася в результатi часткового зменшення ви-робничих потужностей або закриття технологiчних лiнiй тдприемств, як визначали сумарну динамiку вики-дiв в атмосферу. Так, наприклад, доля внеску тдприемств металургшного проф^ю складала бiля % вiд загаль-но1 кiлькостi викидiв вiд стацюнарних джерел в 1985 роцi i 1,5% в 2009 рощ. При цьому з 1990 по 1996 року, а також з 2005 по 2010 року спостержаеться поступове зб^ьшен-ня викидiв в атмосферу вщ об'-екпв паливно-енергетич-ного комплексу, що пов'-язано зi зб^ьшенням виробни-чих потужностей, а також частковим використанням вугiлля в якостi палива. З 2008 року спостержаеться зб^ьшення показникiв роботи пiдприемств харчово'-1 промисловосп, якi, втiм, вносять незначний вклад в забруднення атмосферного повггря м. Суми. Шдсумкова динамiка впливу стацюнарних об'-екпв на стан атмосфери в м. Суми приведена в табл. 3.
Таблиця 3
Динамка впливу об'-еклв промисловоТ шфраструктури на забруднення пов^ря м. Суми
4. 3. Дослщження динамжи флуктуацшно! асиме-Tpi'-i деревних порiд MicTa Суми
На рис. 1 представлений бюшджацшний ряд чут-ливостi деревних культур, в якому представлен спектр найб^ьш поширених мiсцевих деревних насаджень.
Рис.
1. Бюшдкацшний ряд чутливосп деревних культур м. Суми: 1 — береза- 2 — верба- 3 — клен- 4 — тополя
№ з/п Профшзащя об'-екту промислово! шф-раструктури Характер впливу викидiв в атмосферне пов^ря («+» — значний, «-» — незначний)
1980−1985 1985−1990 1990−1995 1995−2000 2000−2005 2005−2014
1 Хiмiчна про-мисловiсть + + - - + +
2 Машинобуд! в-на галузь + + - - + -
3 Чорна мета-лургiя + + - - - -
4 Легка промис-ловiсть + - - - - -
5 Харчова галузь — - - - - -
6 Паливно-енергетичний комплекс — - + - + +
Результати проведеного аналiзу дозволяють ствер-джувати, що сьогодн значне техногенне навантаження на довюлля територп м. Суми в цiлому, i на якiсть атмосферного повiтря зокрема, створюють, передусiм, пiдприeмства хiмiчного профшю, а також об'-екти па-ливно-енергетичного комплексу.
Були проведет дослвдження бюшджацшних власти-востей наступних деревних культур: береза бородавчата — Betula pendula Roth, верба бша — Salix alba L., клен гостролистий — Acer platanoides L., тополя трамвдаль-на — Populus pyramidalis Borkh. Вивчення бюшдикацш-них властивостей деревних культур дозволяе видiлити березу бородавчату в якосл ефективного бюшдикатора, а найбiльш стiйкою до змш якостi навколишнього сере-довища е тополя трамвдальна. Середнiй iнтегральний показник флуктуючо! асиметрп для берези бородавчато! становить 0,054±0,003, що говорить про наближення еколопчного стану до перед критичного рiвня.
Результати змiни флуктуючо! асиметрп (вiд 0,048± ±0,003 до 0,059±0,003) ли-стя берези представленi на рис. 1. Величина iнтеграль-ного показника у контроль-нш точцi склала 0,045. Порiвняно з контрольною точкою високий показник порушення стабiльностi розвитку вiдмiчено у дерев, що ростуть у центральнш частинi мiста, а також в шв-нiчнiй, пiвнiчно-схiднiй, схвднш та пiвденно-схiднiй частинах мiста, що в щлому спiвпадае з зонами розаю-вання викидiв вiд об'-екпв промислово! iнфраструк-тури, а також високим транспортним навантаженням. Максимальний показник асиметрп берези бородавчато'-! вiдмiчено у твшчно-схщнш експериментальнiй дiлянцi, що пояснюеться викидами вiд об'-екту хiмiчноi галузi промисловостi. Це дозволяе простежити тен-
денц1ю переходу якост1 навколишнього середовища 31 стану «передкритичного» в стан «критичний». Висою значення показника стаб1льност1 розвитку для берези бородавчато! 1 верби бшо!, пор! вняно з шшими культурами, дослвджуваними на д! лянках мкта з найб! льшим антропогенним навантаженням, дозволяе ввдзначити! х як бшьш чутливих бюшдикатор! в.
Протягом проведеного дослщження штеграль-ний показник зб! льшувався протягом трьох роюв (у 2012 роц1 — 0,048- у 2013 — 0,058- у 2014 — 0,059), що пояс-нюеться змшою обсяпв виробництва для даного об'-екту виробничо! шфраструктури. Ввдносно сприятлив! умо-ви за величиною показника асиметрГ! спостертються у захщнш та твшчно-захвднш дшянках (0,045−0,049).
В щлому для територп м1ста згщно отриманих результапв дослщження було здшснено пор1вняння показниюв асиметрГ! листово! пластинки берези бородавчато! з даними розиювання полютант1 В вщ ста-цюнарних джерел у приземному шар! атмосфери. Було виявлено, що середнш та високий р1вень штегрального показника порушення стаб1льност1 розвитку спостерь гаються в районах м1ста з тдвищеною концентращею оксид1 В азоту та двоокису с1рки, що дозволяе ствер-джувати про формування д1лянок еколопчного ризи-ку, обумовлених забрудненням атмосфери. Кр1м того, для ознайомлення з розпод1лом токсичних речовин на територп Сум була взята кора дерев, що ввдносяться за сво! ми властивостям до вид1 В з бщною корою (сосна, береза) й визначено !! значення рН (рис. 2).
Рис. 2. Змша значень показника рН кори дерев: 1 — контрольна зона- 2 — мюто
Виявилося, що на б1льшш частиш дослщжувано! територп м1ста спостер1гаеться тдвищення рН кори дерев у пор1внянш з корою тих же порщ на територ1ею парково! зони, що взята за контрольну.
Таким чином, тдвищення рН кори дерев пов'-язано з лужним забрудненням атмосфери, яке обумовлюють катюни метал1 В, що осаджуються на рослини з атмосферного пилу, разом з опадами, з вихлопними газами автотранспорту, що мктять значну кшькшть свинцю. Вплив даних полютант1 В на рН кори дерев спричинило збщнення л1хенофлори м1ста.
5. Застосування бюшдикаци в системi мошторингу атмосферного повiтря
Щлком очевидно, що оцшка еколопчно! обстановки на територп в ход! формування ефективно! системи
державного еколопчного мошторингу неможлива без використання метод1 В бюд! агностики якост навколишнього середовища. Анал1з отриманих результапв дозволяе стверджувати, що в штервал! 2012−2014 р. вщбувалося посилення антропогенного пресингу в м1сть Вщповщш реакцГ! вах деревних культур е практично однаковими — посилюються значення флукту-ючо! асиметрГ! листя вах обраних деревних культур. Вивчення бюшдикацшних властивостей деревних культур дозволило визначити, що береза бородавчата е найб1льш дощльною у використанш в якост чутли-вого бюшдикатора, а найб1льш стшкою до змш якост навколишнього середовища е тополя трамщальна, що вщповщае даним попередшх дослщниюв.
У холодну пору року система бюлопчно! шдика-цГ! малоефективна, тому для проведення дослщжень потр1бно використовувати х! м!ко-аналГгичш методи визначення якост атмосферного повГгря. Однак простота метод1 В оцшки еколопчно! обстановки методами бюшдикаци, вщсутшсть потреби в спещальному шструментальному забезпеченш е! х безперечними перевагами для застосуванш в систем! еколопчного мошторингу.
Прогностична бюшдикацшна оцшка можливого ризику в умовах змши промислово! шфраструктури урбашзованих територш, проведена на основ! даних, отриманих в результат! бюмошторингу, дозволяе роз-робити ряд управлшських р1шень ! заход1 В? з зни-ження величини показника еколопчного ризику при зб! льшенш техногенного навантаження.
6. Висновки
За результатами дослщжень була здшснена ште-гральна експрес-оцшка якосп атмосферного середовища по флуктуючш асиметрГ! судинних рослин верх-нього ярусу в умовах змш промислово! шфраструктури регюну. Були визначен! найб! льш оптимальн! росли-ни-шдикатори забруднення атмосфери мюта вщповвдно до бюшдикацшного ряду чутливост деревних культур. Детальний анал1з бюшджацюнних властивостей де-ревних культур, дозволяе вибудувати! х у наступний бюшджацюнний ряд: береза бородавчата& gt- клен гостро-листий& gt- верба б1ла& gt- тополя трамвдальна.
Встановлено, що середнш штегральний показник флуктуючо! асиметр! для берези бородавчато! стано-вить 0,054±0,003, це говорить про наближення еколопчного стану атмосферного повиря до перед критичного р1вня.
Ввдповвдно, здшснення бюшдикаци саме на деревних породах е найб! льш рацюнальним та ефективним для комплексно! оцшки стану забруднення атмосферного повГгря урбашзованого середовища.
Лиература
1. Мелехова, О. П. Биологический контроль окружающей среды: биоиндикация и биотестирование [Текст] / О. П. Мелехова, Е. И. Егорова, Т. И. Евсеева. — М.: Издательский центр «Академия», 2007. — 288 с.
2. Иванов, М. В. Биогеохимические основы экологического нормирования [Текст] / М. В. Иванов, В. Н. Баш-кин. — М., 1993. — 304 с.
3. Касимов, Н. С. Эколого-геохимические оценки городов [Текст] / Н. С. Касимов, В. В. Батоян, Т. М. Белякова и др. // Вестник Московского университета, серия географии. — 1990. — № 3. — С. 3−12.
4. Романова, Е. В. Лишайники — биоиндикаторы атмосферного загрязнения г. Кемерово [Текст] / Е. В. Романова // Вестник Томского государственного университета. Биология. — 2012. — № 4 (20). — С. 203−214.
5. Неверова, О. А. Применение фитоиндикации в оценке загрязнения окружающей среды [Текст] / О. А. Неверова // Биосфера. — 2009. — Т. 1, № 1. — С. 82−92.
6. Луцкан, Е. Г. Биоиндикационная оценка состояния окружающей среды города алдана на основе анали за флуктуирующей асимметрии березы плосколистной [Текст] / Е. Г. Луцкан, Е. Г. Шадрина // Международный журнал прикладних и фун-да-ментальних исследований. — 2013. — № 8. — С. 139−141.
7. Суханова, I. П. Лехюшдикащя якост пов^ряного середовища дендропарку «Софйвка» НАН Украши [Текст] / I. П. Суханова // Збiрник наукових праць Харгавського национального педагопчного ушверситету iменi Г. С. Сковороди. Бюлопя та валеолопя. — 2012. — Вип. 14. — С. 162−170.
8. Bargagli, R. Liehen biomonitoring of mercury emission and deposition in mining, geothermal and volcanic areas of Italy [Text] / R. Bar-gagli, C. Barghigiani // Environmental Monitoring and Assessment. — 1991. — Vol. 16, Issue 3. — P. 265−275. doi: 10. 1007/bf00397614
9. Экологический мониторинг. Методы биоминиторинга [Текст] / под ред. Д. Б. Гелашвили. — Нижний Новгород: Изд-во Нижегородского университета, 1995. — Ч. I. — 190 е.- Ч. II. — 464 с.
10. Бюлетень Державного управлшня статистики в Сумськш обласл за 2012 р. [Текст] / Суми, 2013. — 39 с.
Дослиджено процеси трансформации азоту у бютженерних ставках з горизонтальним пиЫоверхневим потоком. Запропоновано тех-нологiчне ршення для ттенсифшаци про-цесу очищення стiчних вод у даних системах. Зокрема вивчено роль анамокс процесу у бонженерних ставках, а також дослиджено вплив внесення додатковог бюмаси анамокс бактерш на ефективтсть видалення азоту зi стiчних вод
Ключовi слова: очищення стiчних вод, бютженерт ставки, видалення азоту, ттен-
сифжащя процесу, анамокс
?-?
Исследованы процессы трансформации азота в биоинженерных прудах с горизонтальным подповерхностным потоком. Предложено технологическое решение для интенсификации процесса очистки сточных вод в данных системах. В частности изучена роль анамокс процесса в биоинженерных прудах, а также исследовано влияние внесения дополнительной биомассы анамокс бактерий на эффективность удаления азота из сточных вод
Ключевые слова: очистка сточных вод, биоинженерные пруды, удаление азота, интенсификация процесса, анаммокс
UDC 628. 357. 4
[DOI: 10. 15 587/1729−4061. 2015. 424 511
ENHANCING EFFICIENCY OF NITROGEN REMOVAL FROM WASTEWATER IN CONSTRUCTED WETLANDS
O. Shved
Graduate student* E-mail: oleksa. shved@gmail. com R. Pe tri n a PhD, Associate professor* E-mail: rpetrina@i. ua V. Chervetsova Candidate of biological science, Associate professor*
E-mail: chervetsova@mail. ru V. N ovi kov Doctor of chemical sciences, Professor, Head of the department* E-mail: vnovikov@polynet. lviv. ua *Department of Biologically Active Substances, Pharmacy and Biotechnology Lviv Polytechnic National University Bandery Str., 12, Lviv, Ukraine, 79 013
1. Introduction
Scientific research on the use of wetland plants for wastewater treatment started in the early 1950s in Germany. Already in the late 1960s the first full scale constructed wetlands (CWs) were built. Since then these systems have
widely spread all over the world as a low cost, energy efficient and easy to operate engineered systems for sustainable wastewater treatment.
Horizontal subsurface flow (HSSF) CWs are one of the most popular, reliable and efficient near-natural wastewater treatment systems applied around the world

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой