?аза? тілі – ?о?амны? ?ылыми санасын к?теретін ??рал

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Политика и политические науки


Узнать стоимость новой

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

1. Бердяев Н. Алексей Степанович Хомяков. — М.: Путь, 1912. — С. 248.
2. Долгов В. В. Исламизм в контексте межцивилизационного взаимодействия // Восток. — 2007. — № 4.
3. Кессиди Ф. Х. Глобализация и культурная идентичность // Вопросы философии. — 2003. — № 1. — С. 77.
4. Кочесоков З. Х. Современная глобализация в контексте развития циви-зизации. Учебное пособие. Нальчик: Институт гуманитарных исследований Правительства КБР и КБНЦ РАН. 2010. — С. 69.
5. Drozdiak W. Even Allies Resent U. S. Dominans // The Washington Post. -November. — 4 — 1997. — Р. 1.
6. Foreign Affairs, May / Gune. — 2000. — P. 121.
7. Huntington S. The Clash of Civilizations // Foreign Affairs. — 1993. -Summer.
8. Nye J. The Paradoks of Amerikan Power. Why the World, s Onli Superpower Can, t Go lt Alon. — N. -Y.: Oxford Universiti Press, 2002. — Р. 11.
9. Wallerstein I. Geopolitics and Geoculture: Essays on the Changing World-Sistem. Cambridge Universiti Press, 1991. -p. 193.
КЛЗАЦ ТІЛІ - KOFAMHblH, FbLttblMH САНАСЫН КЄТЕРЕТІН К? РАЛ
С. М. Иманкулова, А. Т. Аширова эл-Фараби атындагы ^аз?У,
Алматы каласы,азакстан Республикасы
Summary. The article deals with the Kazakh language not as a means of communication but also as a tool to enhance the status of scientific consciousness of society. The author illustrates the conditions under which the Kazakh language serves as a tool of the scientific sphere of Kazakhstan society and shows ways how to implement given conditions.
Key words: the Kazakh language- means of communication- enhance the status- the scientific sphere of society.
Елбасы H. Э. Назарбаев «Казакстан-2050: Стратегиясы калыптаскан мемлекеттщ жаца саяси багыты» атты Кдзакстан халкына Жолдауында казак тілін барлык салада белсенді пайдалана отырып дамытуга шакырды. Себебі, тіл — асыл м^ра, оны кездіц карашыгындай сактап, келеррпакка калдыру Yшін ата-бабамыздыц «аманатына киянат» жасамауымыз кажет. Казіргі колданыстагы казак тілініц жагдайы, мемлекеттік тілдіц кец аукымда карым-катынас тілінде колдану мумкіндігініц темендігі кепшілікті алацдататын кекейкесті мзселеніц бірегейі болуы керек. Б^л — Жолдауда айтылгандай — езін кадірлейтін зрбір адам дербес шешуге тиіс міндет.
Мемлекеттік тіл — Казакстанда туратын TYрлі улт екілдерініц басын біріктіретін негізгі фактор немесе азаматтардьщ бэсекеге кабілеттілігі мен когамдык емірге араласуыныц белсенділігін айкындайтын ынталандырушы тетік бола алмай отырган себебіне талдау жасап керелік.
Басында Ахмет Байтурсынулы тарган ХХ гасырдыц басында емір CYрген Казак зиялылары улттыц рухани-мэдени ерлеуінде, саяси уйысуындагы асыл казынаныц бірегейі тіл екендігін байыптай келе, казак тілініц саяси, когамдык, элеуметтік мэртебесіне ерекше мэн берді. Сейтіп олар тілді сактау, дамыту, колданыс аясын кецейту міндеттерін абыроймен аткарып кетті. ?лт-азаттык KYрес заманы калыптастырган зиялылардыц ана тілімізге арналган ецбектері, тіл жолындагы алуан курестері - бугінгі езі де азат, тілі де азатнге жеткен казак баласына тагылымды мура, еміршец есиет.
Одан кейінгі тэуелаз урпак улт тагдырындагы тілдіц мэн-мацызын терец, эрі жан-жакты тусіне алдык па, абыройын аскактатып жатырмыз ба деген зацды сурак туындайды. А. Байтурсынулы атындагы Тіл білімі институтыныц бас гылыми кызметкері, ф.г.д., профессор Нургелді Уэли: «9лі де болса казак тілі ез Отанында миноритарлык тіл болып калу каупінен арылган жок. Мемлекеттік тілдіц 1) баскару, 2) акпарат, 3) гылым-бтм саласындагы уш таганы мыктап орныкпай, когам алдындагы, элеуметтік кауымдастык алдындагы абыройы кетерілмейді. Мундай мэртебелі міндетті казак тілі, элдекімдер айткандай, элеуеті жетпегендіктен емес, коммуникативтік ерісін тарылтып, кызмет бермегендіктен, толык аткара алмай отыр» [2, 33-б. ], — деуі кеп жайдан хабар береді.
Кез-келген мекеме, уйым, кэсiпорын басшысы не билік иесі коластындагылардан сол тїлде карым-катынас жасауды талап етїп отыруы керек. Себебї, казак тілі - Ата Зацымызда «мемлекеттїк тіл» деп жазылган. Оныц зацнамалык ^шї баска тілдерге караганда басым. Еліміздегі барлык жиын-кецестер, мэжіліс, конференциялар казак тілінде етсе, бул Зацымызга кайшы емес. КР «Тіл туралы Зацыныц» 6-тарау, 27-бабында: «К азакстан Республикасында баска мемлекеттер екілдерімен еткізілетін ресми кабылдаулар мен езге де шаралар баска тілдерге аударылып, мемлекеттік тілде ЖYргізіледі», — делінген. Керісінше, елімізде туратын 140 этнос пен 17 конфессияныц екілдері біздіц татулык пен бірлік орнаган шацырагымыздыц ортак тілі - казак тілін дамытудыц бірден бір MYмкіндігі деп багалауы тиіс.
Сондай-ак, «Тілдерді колдану мен дамытудыц 2011−2020 жылдарга арналган мемлекеттік багдарламасына» сай 2020
жылга дейін мемлекеттік тілді мецгерген мектеп тулектерініц улесін 100%-га дейін, мемлекеттік тілді дейін мецгерген ересек тургындардыц улесін 80%-га дейін, мемлекеттік органдарда мемлекеттік тілдегі юкагаздарыныц келемін 100%-га дейін улгайту кезделген. Оган коса Елбасы Н. Э. Назарбаевтыц: «Казакстанныц болашагы — казак тілінде. Казак тілі 2025 жылга карай емірдіц барлык саласында устемдік етіп, кез-келген ортада кунделікті катынас тіліне айналады. Бул ушін казір барлык жагдай жасалган», — деп керсетуі мэселеніц тез шешімін табу жолдарын ацгартады. Ягни, казак тілініц нормативтік-кукыктык базасы бар, гылыми элеуеті жеткілікті, оган кажетті алгышарттар да жасалган. Алайда, ол жогарыда керсетілгендей, шын мэнінде жузеге асып жаткан жок.
Букаралык акпарат куралдарындагы фильмдер мен багдарламалардыц басым кепшілігі баска халыктыц жогын жоктайтын, жырын жырлайтын, біздіц ултымызга тэн касиеті шамалы батыстык кундылыктарды орныктыратын,
казакшасынан гері орысшасы басым акпараттар. Бірлі-жарым мемлекеттік тілдіц мэртебесін кетеретін хабарлар, газет-журналдар, интернет-ресурстар болмаса, Казакстанда емес, баска елде жургендей эсер алатынымыз етірік емес. Республикада тарайтын 8 мыцдай букаралык акпарат куралдарыныц 5 мыцнан астамыныц 90 пайызы орыс тілінде екен. Ал галамтордагы казак контентініц кун сайын кецейіп келе жаткандыгы куантарлык жагдай болганымен, ресейлік «Мой мир» элеуметтш желісін 2 млн. 818 мыц, «В контакте» — 2 млн. 244 мыц адам, «Одноклассники» — 811 мыц адам, «Facebook» желісін 693 мыц адам пайдаланады екен. Сонда казакстандык азаматтар казак тілді желіні емес, баска тілдегі электронды байланыстарды тутына отырып, орыс тілініц сездік корын байытып отырады екен. БАК кецістігіндегі Ресей саясатыныц устемдік етуіне жол бермеу ушін арнайы зац жобасы кажет-ак. Болмаса, казак тілді сапалы сайттар мен турлі багыттагы, алуан мазмундагы казак интернет кецістігіне колдау керсетілуі бул мэселеніц оц шешімін табуына ыкпалын тигізеді. Бул ез кезегінде казак тілді Веб-сайт, портал, блог-тугырлар, турлі интернет форумдарды пайдаланатын жастардыц санасыныц тез жетіліп, тілдік орта калыптастыруга себепкер болатыны анык.
«Казак тілі - когамныц гылыми санасын кетеретін курал болуга тиіс, ейткені гылым-бтм — когамдык сананы кетеретін, ултты интеллектуалдык жактан жетілдіретін ерекше кубылыс» [2, 35-б.]. Интеллектісі жогары алдыцгы катарлы улт болу ушін ец алдымен гылым мен техниканыц тілін казакыландыру керек. Тіл комитетініц бастамасымен шыгып жаткан мемлекеттік
тілдіц гылыми-лингвистикалык базасын курайтын сездіктер, гылыми диссертациялар когамдык айналыска тускенде гана казак тілі - гылым тіліне айналады.
Елбасы Н. Э. Назарбаев: «Біз казак тілін жацгыртуды ЖYргізуге тиіспіз. Тілді заманга сай Yйлестіріп, терминология мэселесінен консенсус іздеу керек. Сонымен катар, эбден орныккан халыкаралык жэне шет тілінен енген сездерді казак тіліне аудару мэселесін біржола шешу кажет. Бул мэселе окшауланган кайраткерлердіц ортасында шешілмеуге тиіс. Yкімет муны реттегені жен.
Букіл элемде бірдей кабылданган терминдер бар. Олар кез келген тілді байытады. Біз емірді езіміз KYPделендіре тусеміз, тусінбестікке бой алдырып, акыл-ойды сапырылыстырамыз, кенерген сездердіц шырмауынан шыкпаймыз. Мундай мысал-дар аз емес», — деп когамда дау тугызып ЖYрген кейбір халыкаралык терминдердіц аудармасын сез етті. Ал ол терминдер ел кажетіне жарау ушін салалык сездік тузу ісіне кэсіби мамандармен коса тіл маманы да атсалысуы керек. Сонда гана терминдер мен атаулар негізгі кагидаларга, казак тілініц жазу нормаларына сэйкес ретке келтіріледі.
Казак тілін гылым-бтм тілі бола алмайды дейтін азаматтардыц барлыгы жастайынан орыс тілімен сусындаган, балабакшадан бастап, жогары оку орында орысша окып, орысша сейлеп, орысша ойлайтындар, ездері казак тілінде калай сейлесе, сондай турмыстык децгейде керетіндер. 0здеріне оцтайлы жол іздеп TYрлі желеу-сылтаулар айтып, когамдык пікір калыптастырып ЖYргендер де, казак тілініц кесегесін кегертпей жаткандар да осы топ екілдері. Мундай орта «айналып келіп, казыгын табар» кун алыс емес.
Енді осындай тілдіц элеуметтік мэселелеріне карсы уэж келтіретін кандай эдіснамалык дэлеліміз бар дегенге келсек, «біздерде мынандай бар, мынандай бар …» деп ауыз толтырып айтуга да болар еді… Бірак дэл казіргі заманда аткарылган істіц нэтижесі багаланатындыктан, соган багытталган кандай эдіс-тэсілдер колданылуда? Мемлекеттік тілді окытудыц эдіснамасы каншалыкты жетілді? деген сауал тецірегінде ой козгап керейік.
Біріншіден, окытудыц тиісті стандартын жетілдіру жэне уздіксіз білім беру моделін жасау аркылы элемдік стандартка негізделген тілді окытудыц кепдецгейлі жуйесі жузеге асырылуда. Тілді окытудыц бул ЖYЙесі аркылы бастауыш сынып окушылары А1 децгейін, орта буын окушылары А2 децгейін, жогары сынып пен орта арнаулы оку орындарында В1 децгейін, жогары оку орындары студенттері В2 децгейін, жогары оку
орындарынан кейінгі білім беру орындарында С1децгейін игеру колга алынды. Ягни, тілді Аі- А2 децгейлері бойынша карапайым TYPде пайдалану, В1-В2 децгейлері бойынша ез бетінше пайдалану, С1-С2 децгейлері бойынша кэаби біліктілікке бейімдеп пайдалану ез кезегінде тілді сабактастыра, уздіксіз жуйелі мецгертуге негізделеді. Эрбір децгейдіц белгілі бір сипаттамасы, тужырымдамасы бірізге тусіп, лексикалык минимумдары аныкталды.
Ал кепдецгейлі окытуга дейін тілді жуйесіз мецгерту орын алган болатын. Соныц нэтижесінен мектепте уйренген материалдар орта арнаулы, ЖОО-да кайталанып, тіл уйренушініц кызыгушылыгын басып тастауга дейін баратын. Казіргі тацда бул олкылыктыц орны толды. Ендігі мэселе — сагат санында. Эр оку орындары Білім берудіц негізгі стандартын басшылыкка алса да, ез талаптарын койып, тілге белінетін сагат санын мейлінше кыскартуды кездеп отырганы байкалады. Сонымен катар сагат санына сай тіл уйренушілерді жогарыда аталган бірнеше децгейлерге белу мэселесін де ескерусіз калдырмау кажет.
Казак тілін уйренем деген ниет білдірушілерге укімет тарапынан да, мамандар тарапынан да эдістемелік жагдайлар жасалып жатыр. Соцгы бес жыл ішінде 150-ден аса (мYMкін одан да кеп) электронды куралдар, саны шексіз окулыктар мен оку куралдары жарык керді. Тілді уйретуге арналган салалык сездіктер, тілашарлар, мультимедиалык кешендер эзірленіп, веб-сайттар мен порталдар жумыс істеуде. Онлайн ЖYЙесі мен кашыктыктан окыту кешендері жыл сайын кебейіп келеді. Сапалы сездік, тілашарлар, нэтижеге багытталган окулыктар мен оку куралдары, казаки таным пен казіргі заман талабыныц сураныстарына жауап беретін багдарламалар,
интернет-ресурстар — казіргі заман талабы. Оган коса ез ісін жетік білетін, кез келген ортада кызыгушылык таныта алатын, езініц ісі аркылы казак тілініц беделін кетеретін эдюкер, кэсіби тіл маманы ауадай кажет. Осы уакытка дейін олардыц санын толыктыру мэселесіне кеціл аударылса, енді оныц сапасына мэн беру, белгілі бір децгейде тілді мецгеруге багытталган куралдарга басымдык беріледі.
Корыта келгенде, тілді уйрету тіл мамандарыныц кузырындагы гана шаруа емес, когам тарапынан, жеке тулга тарапынан тілге деген кажеттілік, тілге деген кызыгушылык пен сураныс болган жагдайда гана мемлекеттік тілдіц тілдіц ерісі ашылады.
1. Н. Э. Назарбаев «Казакстан-2050: Стратегиясы калыптаскан мемлекеттщ жаца саяси багыты» атты Казахстан халкына Жолдауы. 14. 12. 2012 жыл.
2. Нургелді Уэли. Мемлекеттік тілдіц бYГІнгі тандагы
элеуметак-лингвистикалык мэселелері. Тіл жэне когам. — Алматы, 2011. -№ 1(25). — 33−48 бб.
3. БYркіт Нурасыл. Казак тілініц KYHделікті турмыстагы жагдайы — сорлы децгейде. Алаш айнасы. — Алматы, 2009. — 12 тамыз.
ЯЗЫК И НАЦИОНАЛЬНАЯ ИДЕНТИЧНОСТЬ: УКРАИНСКИЙ КОНТЕКСТ
Л. В. Томайчук Санкт-Петербургский государственный университет г. Санкт-Петербург, Россия
Summary. The article observes the role of language in nation-building and national identification process in Ukraine. The national and language differences in the regions of Ukraine are estimated. The conclusions concerning future state language policy in the country are made.
Key words: language- national identity- regionalism- Ukraine.
Язык — это явление, связанное со всеми сторонами человеческой жизни, это не только средство коммуникации, но и система смыслов, обычаев этнической/национальной общности. Язык — это важнейший механизм формирования культурной отличительности, существенный элемент индивидуальной и коллективной идентичности" [1, с. 205]. Именно поэтому при определённых политических обстоятельствах язык может приобрести гипертрофированное значение, превратиться в главный национальный символ, в средство этнодифференциации, а также в ресурс, используемый властью в политической борьбе.
Национальный язык, наряду с историей, оказался средством этнополитической мобилизации и основой для формирования новой идентичности во многих постсоветских государствах. М. Н. Губогло для отражения политической роли языков на постсоветском пространстве в 1990-е гг. вводит понятие «мобилизованный лингвицизм», которое определяет как «идеологию, практику и этнополитическую деятельность, направленные на создание национальной государственности с помощью утверждения статуса государственного языка как основы национального возрождения…» [2, c. 14].
Украина — это многонациональное государство со сложной историей становления и развития государственности. Пребывание различных территорий страны в составе Австро-Венгерской,

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой