ГЛОБАЛіЗАЦіЯ ЯК ЧИННИК РОЗГОРТАННЯ ПРОЦЕСіВ АКАДЕМіЧНОї МОБіЛЬНОСТі

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Глобал1зац1я як чинник розгортання процес1 В академ1чно1 моб1льност1
Д. Б. Свириденко — к. фшос. н., доц., Нацiональний педагопчний унiверситет iMem М. П. Драгоманова (м. Ки1 В, Украша)
E-mail: denis_sviridenko@ukr. net
Стаття присвячена анатзу феномену глобатзацп, який розумieться в якостi важли-вого фактору поширення та тплементацп iдей академхчног мобiльностi в сферi вищог освти. Проанатзована сутнкть низки понять сучасного дискурсу вищог освти («глоба-лiзацiя», «глобатзащя освти», «Ытернацюнатзащя»). Обтрунтована теза щодо необхд-ностi поглиблення теоретичных пошукгв у сферi модертзаци освти, адже глобатзащя постае чинником розгортання в освтнш сферi низки складних сощальних фенометв, одним iз яких е академхчна мобтьшсть. Наголошуеться на евристичност1 долдження цих фенометв iз використанням методологи сощальног фтософи та фтософи освти, якг б надали обтрунтованого характеру практичному втленню реформ у галузi вищог освти, усвiдомлюючи специфгку Украгни як «транзитног крагни».
Ключовi слова: академхчна мобтьшсть, «вiдплив мiзкiв», вища освта, глобальзацщ ш-тернацюнатзащя, модертзащя освти, полжультуртсть, сощальна фтософт, транзит-на крагна, фтософт освти.
Globalization as a factor
of academic mobility processes expanding
Denys Svyrydenko -Ph.D., Associate Professor, National Pedagogical Dragomanov University (Kyiv, Ukraine)
The article analyzes phenomenon of globalization which is comprehended as an important factor of academic mobility ideas expansion and implementation at higher education sphere. The essence of some notions of higher education discourse («globalization», «education globalization», «internationalization») is also analyzed. The thesis concerning the need of deep theoretical researches at the sphere of higher education modernization is substantiated standing on position that globalization is a determinant of the series of complicated social phenomena such as academic mobility one. It is underlined that methodological approaches of social philosophy and philosophy of education have heuristic potential for substantiation of reforms at the sphere of higher education. Mentioned methodology is able to understand specific character of Ukraine as & quot-transit state& quot-.
Keywords: academic mobility, «brain drain», education modernization, higher education, globalization, internationalization, philosophy of education, polyculturality, social philosophy, transit state.
Глобализация как фактор разворачивания
процессов академической мобильности
© Свириденко Д. Б., 2015
ISSN 2307−3705. Philosophy & amp- Cosmology 2015 (Vol. 14)
223
Д. Б. Свириденко — к. филос. н., доц., Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова
(г. Киев, Украина)
Статья посвящена анализу феномена глобализации, который понимается в качестве важного фактора распространения идей академической мобильности и их имплемента-ции в сфере высшего образования. Проанализирована суть группы понятий современного дискурса высшего образования («глобализация», «глобализация образования», «интернационализация»), Обоснован тезис относительно необходимости углубления теоретических поисков в сфере модернизации образования, т. к. глобализация выступает фактором разворачивания в образовательной сфере группы сложных социальных феноменов, одним из которых является академическая мобильность. Отстаивается идея об эвристичности исследования этих феноменов, используя методологические подходы социальной философии и философии образования, которые придали бы более обоснованный характер практическому осуществлению реформ в сфере высшего образования, понимая специфику Украины как «транзитной страны».
Ключевые слова: академическая мобильность, высшее образование, глобализация, интернационализация, модернизация образования, поликультурность, социальная философия, транзитная страна, «утечка мозгов», философия образования.
Приеднавшись до Болонського процесу, украшська система вищо! освпи повноцшно увшшла у свповий або, перш за все, европейський освпнш проспр, в свил чого теоретичне обгрунтування глобашзацшних процеав у сферi вищо! освпи стае одшею i3 прюритетних задач сучасного освпнього дискурсу. На нашу думку, глибока теоретична проробка питань глобалiзацii освгти сприятиме тому, щоб реформи, як запроваджуються у вгтчизняних ВНЗ, сприяли вхо-дженню нашо1 краши в глобальний освпнш проспр на умовах повноправного учасника та стратепчного партнера. При цьому, прояснення потребуе низка проблемних аспекпв розгортання процеав глобaлiзaцii освпи, особливо в ix-ньому зв'-язку зi змютовними змшами суспiльного устрою, як ми спостерiгaли у другiй половиш ХХ — початку ХХ1 ст. В умовах глобальних трансформацш сус-пiльствa, полiтикa в сферi вищо1 освiти намагаеться врахувати вимоги рiзниx груп, що забезпечують розвиток вищо1 школи — державних структур, спожива-чiв освiтнix послуг тощо, що потребуе формування нових (наближених до мiж-народних) орiентирiв та стандарпв в гaлузi освiти, якi б спиралися на яюсний теоретичний фундамент. Зазначимо також, що Украша, як одна з «транзит-них» краш (тих, що межують iз крашами-членами бвропейського Союзу), мае специфiчним чином розробляти свою полгтику в гaлузi освiти, вiдповiдaючи при цьому на низку особливих питань. Зокрема, в сучаснш наущ обгрунтову-еться такий пщхщ: «Ключовими проблемами освиньо1 полгтики & quot-транзитних"- краш е пошук вщповщей на тaкi питання: як поеднати освпш реформи, обумо-вленi двома типами виклиюв — & quot-старих"- та & quot-нових"-, традицшних, а також обу-мовлених потребами глобaлiзaцii та економiки знань? Як визначити 1х дшль-нiсть сьогоднi i чи зможуть у зв'-язку з цим & quot-транзитш"- краши скористатися ми-нулим або сучасним досвiдом iншиx розвинутих та заможних краш в переосми-сленш проблем, з якими стикаеться система вишо освгти?» [Андрущенко, Савельев, 2010: с. 53]. Особливого значення в даному контексп набувають проце-си iмплементaцii aкaдемiчноi мобiльностi.
Ми погоджуемось iз тезою дослiдницi Т. Жижко, яка наголошуе на юну-вaннi потужного зв'-язку мiж aкaдемiчною мобiльнiстю та динaмiкою розгортання процеав глобaлiзaцii, спрямованих на створення европейських просторiв вишо освiти та наукових дослiджень (EHEA та ERA): «Важливим аспектом впровадження Болонсько! системи е aкaдемiчнa мобiльнiсть, що слугуе форму-
224
ISSN 2307−3705. Philosophy & amp- Cosmology 2015 (Vol. 14)
ванню вщкритого освiтнього простору, який, в свою чергу, сприятиме мобшь-ностi студенпв та професорсько-викладацького складу… Зокрема в Болонськш декларацii зазначено, що студенти бвропи мають потребу i право на навчання для здобуття ступешв, що визнаються в 6вропi, а не тшьки в крашах (регюш), де 1х здобуто- головною вщповщальшстю навчальних закладiв та установ евро-пейсько! вищо! школи е гарантування того, що вони роблять усе можливе для надання однаково високого рiвня квалiфiкацii свош студентам» [Жижко, 2010: с. 6]. Пiд впливом глобалiзацii унiверситети прагнуть до залучення велико! ю-лькостi iноземних студенпв у запеклiй конкурентнiй боротьбi, при цьому вирь шуючи питання досягнення високого рiвня мiжкультурного взаеморозумiння, прагнучи до зростання iнтенсивностi взаемоди представниюв рiзних культур, сприяючи пiдвищенню рiвня освiти закордонних студентiв — громадян краш, якi розвиваються.
В. Кремень, аналiзуючи освiтнi процеси в ХХ1 ст. та 1х зв'-язок з сучасними соцiальними трансформацiями, видiлив низку юторичних викликiв, якi необ-хщно враховувати в процесi модернiзацii вищо! освiти. Зокрема, до них вщне-сенi: необхiднiсть забезпечити високу функцюнальшсть людини в умовах, коли змша iдей, знань i технологiй вщбуваеться набагато швидше, нiж змiна поко-лiнь через пошук рацюнально! схеми сшввщношення мiж лавиноподiбним ро-звитком знань i технологiй та людською здатшстю 1х засвоення- забезпечення балансу мiж локальним та глобальним, щоб людина усвiдомлювала реалii гло-балiзованого свiту, залишаючись патрiотом, була одночасно громадянином свое! краши та громадянином св^- сформулювати на загальносуспiльному та шдивщуальному рiвнях розумiння людини як найвищо! цiнностi- виробляти в людиш здатнiсть до свiдомого та ефективного функцюнування в умовах глоба-лiзованого iнформацiйного суспiльства з його ускладненими стосунками, шфо-рмацiйною насиченiстю та тдвищеною комунiкативнiстю- мiнiмiзацiя асимет-рп мiж матерiальнiстю та духовнiстю, утвердження культури толерантностi через перегляд усталених норм освиньо! дiяльностi [Кремень, 2002: с. 25]. Заува-жимо, що соцiалiзацiя особистостi, як одна з головних задач вищо! освии, втрачае свiй глибинний змiст, якщо освiта не реагуе вчасно на еволюцшш процеси, якi стрiмко розгортаються у сучасному суспiльствi, або ж якщо освиа не в змозi залучити людину до нових культурних цiнностей та тенденцiй. В умовах глобалiзацii, на нашу думку, неможливо виховати особистiсть та створити умо-ви для п самотворення, залишаючись в межах пануючого доа в системi украш-сько! освии iнформацiйного пiдходу. Ми подiляемо думку, що особистють ство-рюеться не шформащею та сумою знань, а е продуктом взаемоди з сощумом, життям, iншими особистостями.
Важко не погодитись iз думкою В. Андрущенка в1дносно необхiдностi ак-туалiзацii методологи фшософи освiти при вирiшеннi нагальних питань, що постають перед освиньою сферою Украши на шляху и штеграци до европейсь-кого та свiтового освiтнiх просторiв: «Одшм з найяскравших iнновацiйних ви-явiв глобальних тенденцш суспiльного розвитку е утвердження шформацшно! цившзацп та вщповщно! ш шформацшно! культури суспiльства i особистость Цей процес вносить принциповi змши у загальну фiлософiю освiти, ставить новi завдання i одночасно вщкривае новi горизонти психолого-педагогiчного пошуку. 1нформацшне суспiльство — це новий, особливий етап життедiяльностi цившзацп» [Андрущенко, 2005: с. 12]. Разом iз тим, на нашу думку, слщ вщ-значити неоднозначнiсть та складнiсть формулювання прюритепв та напрям-к1 В розвитку освгтнього простору. З цього приводу О. Красовська пише: «У по-будовi освгтньо! полiтики, оргашзаци процесу навчання, виробленш методич-
ISSN 2307−3705. Philosophy & amp- Cosmology 2015 (Vol. 14)
225
них пiдxодiв тощо — починае враховуватися сучасна реaльнiсть: aкaдемiчнa мо-бiльнiсть, iнтенсифiкaцiя iнформaцiйниx процесiв, необхщнють гумaнiстичного пiдxоду, розквiт ще! безперервно1 освiти тощо… З iншого боку, с^мкими темпами проходять iнтернaцiонaлiзaцiя та iнтегрaцiя свiтового освiтнього простору- розвинуп крайни i мiжнaроднi оргaнiзaцii за допомогою економiчного тиску розширюють експaнсiю нововведень у сферу освпи краш, що розвиваються, i нових незалежних держав» [Красовська, 2011: с. 186]. На користь обстоюваного нами тдходу слугуе теза А. Колодш, яка звертае увагу на те, що демократично налаштована освпянська громада вбачае вдосконалення освiти в сучаснш Укра'-ш в руслi демократичних перетворень, у тюному зв'-язку нацюнальних освiтнix трaдицiй та досвiду зi свiтовими тенденцiями глобaлiзaцii та демокра-тизaцii, а вiдповiддю на вимоги глобaлiзaцii е взаемне адаптування нацюнальних освитах систем, з урахуванням мобiльностi студентiв i робочо1 сили [Осно-ви, 2009: с. 696].
Розглянемо сутшсть феномену глобaлiзaцii, перш нш перейти безпосе-редньо до розгляду теоретичних проблем феномену глобaлiзaцii в контекстi його впливу на процеси поширення практик aкaдемiчноi мобшьность При цьому вважаемо за необхщне зазначити, що поняття «глобaлiзaцiя» мае поши-рене використання в сучасному науковому та повсякденному дискурсах: його застосовують при спробi окреслити процеси культурное, политачно!, економiч-но1 iнтегрaцii та унiфiкaцii, об'-ективною передумовою для виникнення яких е становлення шформацшного суспiльствa, розвиток зaсобiв комушкаци, пере-осмислення цiнностей тощо, а вища освiтa стае важливим фактором суспшьно-го розвитку. Ми погоджуемось iз тезою В. Додоново1, яка стверджуе, що едине людство сприймаеться зараз як синтез найкращих досягнень окремих його складових: ri нaуковi вiдкриття, теxнiчнi винаходи, культурш перемоги, якi в минулому були власнютю конкретних осiб, корпорaцiй, держав, сьогодш досить швидко стають надбанням уах жителiв планети [Додонова, 2011: с. 139]. С. Уайт зазначае, що людство зараз перебувае у сташ колективно1 вiдповiдaльностi за розбудову глобальное культури в процеа освггньо! соцiaлiзaцii, проте, цей ви-клик також адресований персонально тим людям, яю формують освiтню поль тику задля iснувaння освiти в майбутньому на засадах мирное сшвпращ та планетарного громадянства, яю стануть такими ж домiнуючими речами в майбутньому, якими сьогодш е нацюнальна свщомють та шдивщуашзм [White: с. 115].
Говорячи ж про aкaдемiчну мобiльнiсть у ХХ1 ст. в контекстi процеав глобaлiзaцii, xотiлося б звернути увагу на те, що у другш половиш ХХ ст. активна iмплементaцiя ща aкaдемiчниx обмiнiв перебувала у стaнi значно1 залежно-CTi вiд геополiтичного контексту, потребувала узгодженосп на рiвняx краш, проте зараз цей процес мае бшьшу стушнь свободи, пiдкорюючись законам глобальное економжи та конкуренцii, якi прийшли разом iз «розмиванням» кордонiв мiж державами. Дослщник Г. Альтбах вiдзнaчaе негативний бш поширення iдей глобaлiзaцii на сферу вищо1 освiти, звертаючи увагу на те, що сфера освпи зазнае вульгаризаци в контексп перетворення унiверситетiв на пiдприемницькi одинищ: «Акaдемiчне спiвробiтництво, iнтелектуaльний об-мш, iнтернaцiонaлiзaцiя — тут усе пщкорено головнiй метi пiдприемництвa -грошам» [Альтбах, 2002: с. 43].
Для проведення нашого дослщження вважаеться за необхщне дистанщ-юватися вщ розмитих семантичних навантажень, коли глобaлiзaцii надаеться статус всеохоплюючого термiну або навпь метатеорп, намагаючись таким чином зшвелювати бaгaтовекторнiсть розумiння цього поняття в сучасних освп-нix теорiяx. На початку ХХ1 ст. ситуацш ускладнюеться тим, що позицiя бшь-
226
ISSN 2307−3705. Philosophy & amp- Cosmology 2015 (Vol. 14)
шостi дослщниюв вищо1 освiти не вiдзначаeться категоричшстю, а переважна бiльшiсть проблем вважаються дискусiйними [Андрущенко, Савельев, 2010: с. 51]. М. Шепелев йде дал^ формулюючи низку методолопчних проблем дос-лiдження процесiв глобалiзацii, якi наявнi у сучасному суспшьствознавчому дискурсi: «Будь-яка галузь наукового знання, якщо пiдходити до не з позицш наукознавства, конституюеться при наявносп об'-екту, единого предмету, його включеносп в загальну картину свiту, певних фшософських засад та единого методу. Зрозумшо, що з таких позицш науки про глобальний свiт навряд чи можуть претендувати на статус & quot-нормальних"-» [Шепелев, 2002: с. 34]. На нашу думку, схожу картину ми спостергаемо i при спробах дослщження складних освiтнiх феноменiв, одним iз яких е академiчна мобшьшсть, що надае актуаль-ностi використанню методологiчних пiдходiв сощально1 фiлософii та фшософп освiти при розробцi наукових проблем розвитку освiти.
Розглянемо низку визначень поняття «глобалiзацiя», якi ми вважаемо спорщненими iз нашим розумшням цього феномену. За визначенням А. Колодш, глобалiзацiю можна розумiти наступним чином: «Глобалiзацiя — це фаза сучасно! поглиблено1 та багатоаспектно1 штеграци свiту в умовах новiтнiх шформацшних технологiй, завдяки яким свiт стае единим щлим- це також процес кшьюсного зростання, iнтенсифiкацii та яюсно1 трансформацп економь чних, полiтичних, сощальних, правових культурних зв'-язкiв i стосунюв держав та регiонiв iз суперечними та неоднозначними наслiдками» [Основи, 2009: с. 718].
Схожо1 думки дотримуеться Н. Бабаева, даючи наступне визначення: «Глобалiзацiя — це взаемодiя груп та окремих iндивiдiв напряму одне з одним через гранищ, без обов'-язково1, як ранiше, участi в цьому процеа держави» [Бабаева, 2012: с. 363]. Дослщниця також зазначае, що глобалiзацiя е об'-ектив-ним процесом, який обумовлений зростаючими можливостями засобiв комуш-кацii, потребами мiжнародноi економiчноi та фшансово1 дiяльностi, а також необхщшстю розв'-язання низки загальнолюдських проблем [Бабаева, 2012: с. 363].
Досл1дник В. Фадеев звертае увагу на те, що глобалiзацiя ставить складнi питання перед рiзними сферами людсько1 дiяльностi, а пошук вiдповiдей на них вводить до глобалiзацiйного дискурсу, складовою частиною якого е i дискурс вищо1 освiти, необхiднiсть пошуку цiнностей нового Гатунку, здатних на-дати процесам становлення глобального суспшьства бiльш виваженого та змiс-товного характеру: «Визначення подальших перспектив розвитку як планетар-но1 цивiлiзацii, так i певних локальностей, не може здшснюватись без ураху-вання геокультурно1 складово1 та тих змiн, що вщбуватимуться в соцiокультур-ному середовишД рiзних регiонiв свiту. Вiрогiдно, найзапеклшими у подаль-шому стануть не тшьки i не стiльки дискусп навколо питань економiчного та вшськово-полпичного Гатунк1 В, скiльки дискусii навколо норм i цiнностей, по-кладених в основу глобально1 полiтики» [Фадеев, 2004: с. 45]. Проблематика пошуку засад глобально1 (планетарно'-О етики е актуальною, а теоретичш пошу-ки цих засад повинш зосередитись на досягненш едностi людства, едностi гли-бин людсько1 культури та можливостi формулювання цшностей, якi здатнi на змютовному рiвнi об'-еднати людство, зберiгаючи культурш вiдмiнностi, надаю-чи простiр для нацюнально1 iдентифiкацii особистостi та и самореалiзацii. При цьому П. Фрейре озвучуе популярне в сучаснiй наущ застереження щодо домi-нування в теорiях глобалiзацii ринкових iдей, яке може призвести до поглиб-лення кризових явищ у сучасному сусшльста: «Теорiя глобалiзацii, кажучи про етику, приховуе той факт, що и етика — це етика ринку, а не загальна людська
ISSN 2307−3705. Philosophy & amp- Cosmology 2015 (Vol. 14)
227
етика. К фундаментальна щеолопя намагаеться замаскувати те, що насправдi вщбуваеться збагачення небагатьох i рiзке зростання бщносп i злиднiв величе-зно1 бiльшостi людства. Капiталiстична система досягае у свош глобалiзацiйнiй, неолiберальнiй кампанп максимального прояву свое неспростовно ворожа! природи» [Фрейре, 2004: с. 107].
В. Фадеев звертае увагу, що нехтування культурною складовою i зосере-дженiсть на полiтичних та економiчних процесах при розгортаннi глобалИзаци не може вважатись виправданим, а планетарне поширення европейських куль-турних норм i способiв штерпретаци суспiльних процесiв не е полiтично i Идео-логiчно нейтральним [Фадеев, 2004: с. 37]. Дослщник розгортае цю думку таким чином: «Становлення едина! глобальноi системи передбачало появу спИль-ного сприйняття, розумiння, штерпретаци та оцшювання поточних суспiльних процесiв. Проте, ця спiльнiсть нiколи не була чимось природним i самоспричи-неним. Вона Грунтувалась на тривалому домiнуваннi европейской за сваши витоками, культури, що задавала единий критерiй оцшювання подш як на глобальному, так i на локальному рИвнях» [Фадеев, 2004: с. 37]. ВИтчизняний гло-балiст М. Шепелев формулюе орiентир розгортання процесiв глобалiзацii на-ступним чином: «Нова парадигма планетарноi свiдомостi повинна поеднувати неприйняття американоцентричного мондiалiзму iз неприйняттям нацюналИ-зму та iзоляцiонiзму, бути орiентованою на пошук шлях1 В насичення глобалИст-сько! Иде новим духовним змiстом. Цей шлях е шляхом дiалогу культур, цивш-зацiй. Вiн пролягае через те, що складно виразити шакше, ан1ж любов, соцИа-льний змИст яко! полягае у бажаннi допомогти шшому розкрити свою потен-цИйну сутнiсть, iз збереженням при цьому власноi самостИ» [Шепелев, 2002: с. 101].
Глобалiзацiйнi процеси закономiрно впливають на освИтнИ процеси, при чому вважаеться за важливе зробити зауваження щодо необхiдностi чiткого усвiдомлення факту, що вищезгадаш процеси можуть здшснювати зовнiшнiй вплив на освiтнi явища через економiчнi та iншi шститути (вплив глобалИзаци на освiту), так i бути безпосередньо включеними в процеси трансформаци освИ-тньо! сфери (глобалiзацiя освiти). Ситуацiя iз категорiальною невизначенiстю, на думку дослiдникiв В. Андрущенка та В. Савельева, ускладнюеться концептуальною плутаниною, що виникае навколо змИсту та специфiки використання у освiтньому дискурсi понять «глобалiзацiя», «штернацюналИзацИя» та «европеi-зацИя» [Андрущенко, Савельев, 2010: с. 37−39]. За думкою згаданих вище дос-лщниюв, з якою ми погоджуемося, та спираючись на яку будемо розгортати наше дослщження, тд глобалiзацiею вищо! освiти слiд розумiти процес, тд час i в результатi якого сощальш iнституцii всерединi i зовш унiверситету поступово позбуваються свого национального контексту, завдяки штенсифИкаци трансна-цюнальних потокИв людей, iнформацii та ресурав [Андрущенко, Савельев, 2010: с. 51]. За цих умов набувають великого значения ща академiчноi мобИльностИ, а сфера вищо! освИти постае привабливою сферою швестицш Из високим рИвнем прибутку та, закономИрно, високою конкуренцИею.
ГлобалИзацшш процеси в освИтнИй сферИ потребують глибокого розумшня та фИлософського обГрунтування, необхИдно визначити кроки И сенс змш, врахо-вуючи глибинш трансформаци у природИ сучасна (людини. Поряд Из цим, В. Андрущенко та В. Савельев знаходять ознаки глобалИзаци ушверситетського життя у тих змИнах, якИ стосуються формування цИлей змИсту вищо! освИти: на-приклад, мета подготовки студентИв в ушверситетИ Мельбурна (АвстралИя) полягае у пщготовщ квалИфИкованих фахИвцИв, здатних зробити результативний вне-сок у справу розвитку тИш сшльноти в свт, яку вони оберуть для свого життя та
228
ISSN 2307−3705. Philosophy & amp- Cosmology 2015 (Vol. 14)
poooTH AHdpyw, euKO, Caeenbee, 2010: c. 50]. HaoMy npuK^agi mh 6aMHMo, mo b c^epi ocBirHboi no. mrHKH geK^apyerbca reHgeH^a goopMyBaHHH rpoMagaH HOBOi, rao6anbHoi, nraHerapHoi igeHTHMHocri.
CyMacHa cucreMa Bumoi ocBiru 3giHcHroe Mogepm3a^KHi npo^cu b koh-TeKCTi reHgeH^i go Mi®HapogHoi iHrerpa^i, go B3aeMHoro 36. m®eHHH i3 iHmHMH Ha^oHa. rtbHHMH cucreMaMH ocbhh. npu цboмy, no3a yBaroro 6ararbox gocnigHHKiB 3aramaerbcH HacrynHHKaKr, Ha HKoMy Hararomye .H. roproHoBa: «KiH^Ba Mera пpoцecy iHrerpa^i —opMyBaHHH eguHoro ocBirHboro npocropy hk HaKKpamoiopMH e^eKTHBHoro BupimeHHH 3agaM Mi®HapogHoro ra nraHerapHoro Macmra-6y» ropmHoea, 2006: c. 45]. npore, 3aramaerbcH aKrya. rtbHHMaKr, mo cborogHi b cBiri He icHye raKoi Moge. m Bumoi ocBiru (HanpuK^ag, CfflA), HKy Mo®Ha 6y. ro 6 BHKopucrarH b HKocri opieHrupy npu MogepHi3a^i chctcmh ocBiru, a cBoro B^acHy Moge^b, HKa 6 BpaxoByBana yHiKa^bHi Kyrtbryprn oco6^HBocri ra ocBirHi norpe6u 6Bponu, me ri^bKH goBegerbca po3po6urH Хaуг, 2000: c. 15]. npuoMy Big3Ha-mhmu, mo BKpao Ba®Ko 3giMcHHTH ogHo3HaMHy oцiнкy nepcneKTHB po3ropraHHH reHgeH^M rao6a. m3a^i b ocBiri Mepe3 HeMirKy 3po3yMwicrb roro, HKi caMe napaMe-rpu (Kpurepii) oцiнкн nporpecy 6paru 3a ocHoBy, ra, mo He MeHm цiкaвo, hk ix o6'-eKruBHo ra Heynepeg®eHo BHMiparu. HaBirb 6wbme, 3HaroMH, mo BHMiproBaru b HKocri Kpurepiro po3BurKy. nrogcrBa, 3a^umaerbca npo6^eMa nomyKy ogнннцb horo BHMiproBaHHH. 3BepraroMucb go c^epu 3giMcHeHHH igeH aKageMiMHoi Mo6rnbHoc-ri, 3a3Ha^HMo, mo crarucTHMHi gaHi e «cyxHMH» ra He Mo®yTb garu HaM Ba®.HBoi iH^opMa^i npo цiннocri, oMiKyBaHHH, mothbhroguHH npu ii BK^roMeHHi b npo^-ch aKageMi^HHx o6MiHiB.
B KoHreKcri cKa3aHoro Bume, raKo® 3a3HaMHMo, mo, po3raagaroMH nepcneK-thbh crBopeHHH r^o6a^bHux npocropiB ocBiru ra gocnig®eHb, mh noBHHHi Bce6iM-ho ix o^HroBaru, npoaHam3yBaBmu raKo® i a^apMicrcbKi reopii. Пpoцecн rao6am-3a^i Mo®yTb cnyryBaru norau6. rteHHro HepiBHocri Ha puHKy HagaHHH ocBirHix noc-. nyr, ag®e nory®Hi ymBepcurerH mh Ha^oHartbHi ocBirHi chctcmh npogoB®yrorb 6yTHigepaMH ra HaBirb norau6. rtrororb HepiBHicrb Ha ocBirHboMy puHKy.ocnig-hhk r. Xayr 3 цboгo npuBogy nume HacrynHe: «HacraB Mac giaru.Ha status quo crae 3aHagro BucoKoro. B 6Bponi Mo®e BHHHKHyTH HoBe po3mapyBaHHH cepeg yHi-BepcureriB: po3MimeHux b pagi KpaiH ra noBHicrro iHrerpoBaHHx y cBiroBHK npoc-rip Bumoi ocBiru, ra iHmux, HKi raKoro BHMipy He Marorb» Хaуг, 2004: c. 17]. Aio-cho, cna6Kimi ra gpi6Himi yHiBepcureru 3aKoHoMipHo Marorb MeHmi pecypcu ra piBeHb ocBirHix craHgapriB, craroMH ayTcaHgepaMH KoHKypeHTHoi roHHTBH.o roro ®, 3a gyMKoro O. A^br6axa, HKmo KpaiHH Brpa^arorb Mo®^HBicrb BH3HaMaru 3Micr HaB^a^bHux n^aHiB, MoBy HaBMaHHH, negaroriMHi 3acagu ra iHmi K^ro^oBi e^eMeH-th nocraHoBKH Bumoi ocBiru nig thckom craнgaprнзaцii, 6araro Moro b ocBiri npoc-ro Brpa^aerbca Anbm6ax, 2002: c. 42].
Bu3HaroMH eBpucruMHicrb a^apMicrcbKux HacrpoiB no BigHomeHHro go npo-цeciв г^o6a^iзaцii ocBiru, ocHoBoro g^a yTBepg®eHHH hkhx BH3Haerbca aKageMiMHa Mo6rnbHicTb, mh gorpuMyeMocb noзнцii, mo aKageMiMHa Mo6i^bHicrb e 3aKoHoMip-Horo ra npogyKTHBHoro BignoBiggro Ha BucoKi BHMoru cy^acHoro r^o6a^bHoro puH-Ky npa^, ^opMyro^H He ri^bKH bhcokhhaxoBHK piBeHb ii y^acHHKiB, a^e h, mo He MeHm Ba®^HBo g^a cycni^bcrBa XXI cr., po3BHHeHi no^iKy^brypHi кoмnereнцii: 3apa3, hk HiKo^u goci b icropiirogcrBa, e noTeH^KHa Mo®^HBicrb g^aaxiвцн TBopuru ce6e b HKocri noga^bmoro cy6'-eKry n^aHerapHoro puHKy npaцi. Ha ko-pucrb Hamoi gyMKy cBig^arb i цн^pн — Ki^bKicrb Mi®HapogHux crygeHriB ra Mi®-HapogHoro aKageMiMHoro nepcoHa^y 3pocrae mogHH ra Ba®Ko yaBuru co6i roMKy eKcrpeMyMy цboгo BucxigHoro npo^cy.
ISSN 2307−3705. Philosophy & amp- Cosmology 2015 (Vol. 14)
229
Одшею iз важливих проблем дискурсу aкaдемiчноi мобiльностi е необ-хщнють прояснення термiнологiчниx склaднощiв у сферi глобашзацп сучасно1 вищо1 освiти. Вище нами вже було здшснено прояснення вщмшностей мiж по-няттями «глобaлiзaцiя освiти» та «глобальна освiтa». Ще одним iз важливих моментiв, як потребують прояснення, на нашу думку, е необхщшсть розрiзня-ти поняття «глобaлiзaцiя освiти» та «iнтернaцiонaлiзaцiя освпи», якi часто ото-тожнюються дослщниками. Особливу увагу придiляючи дослiдженню европей-ського контексту процесiв глобaлiзaцii освгти, автори В. Андрущенко та В. Савельев справедливо наполягають на включенш до aнaлiзу цих процеав термь нолопчно! трiaди «глобaлiзaцiя» — «iнтернaцiонaлiзaцiя» — «европазащя» [Андрущенко, Савельев, 2010: с. 23]. Стосовно необмдносп дотримання термь нолопчно! логiки в сферi вишо освiти, дослiдник Х. Дaлi пише: «Глобaлiзaцiя, що багатьма пов'-язуеться iз невiдворотною хвилею, що несе нас у майбутне, часто плутаеться iз iнтернaцiонaлiзaцiею, проте щ два явища е абсолютно вщ-мiнними. Iнтернaцiонaлiзaцiя в1дсилае нас до процеав пщвищення вaжливостi мiжнaродноi торпвл^ мiжнaродниx вiдносин, домовленостей, aльянсiв тощо. 1нтернацюнальне, що е логiчним, мае на увaзi & quot-мiж к1лькома нащями& quot-. Важли-вим постае акцент на нацюнальному, коли взаемини мiж нащями стають бшьш iнтенсивними та важливими. Глобaлiзaцiя ж вiдсилaе до штеграцп вели^ ю-лькостi окремих нацюнальних економiк у едину глобальну економжу шструме-нтами вшьно! торгiвлi, вшьно! мобiльностi кaпiтaлу, а також через полегшення та зменшення контролю за мЬрацшними процесами. Вона е ефективним зни-щенням нацюнальних кордошв заради виршення економiчниx задач» [Daly: с. 41]. Таким чином, ушверситети при створенш навчальних плaнiв та у свош дослiдницькiй дiяльностi повиннi орiентувaтись на фундaментaлiзaцiю знань, якi вони народжують у результaтi наукових дослщжень та транслюють в проце-а навчання. Мова йде про фундaментaлiзaцiю як вiдкритiсть та зрозумiлiсть для представниюв iншиx крaiн, а сaмi унiверситети повиннi чiтко усвiдомлювa-ти нацюнально-наднацюнальну дуaльнiсть в якостi одша iз сво! х фундамента-льних ознак.
Дшсно, iнтернaцiонaлiзaцiя в вищiй освт зaкономiрно може розгляда-тись в якосп вiдповiдi на запити тенденцш глобaлiзaцii: сучасний свiт, що гло-бaлiзуеться, розглядае iнтернaцiонaлiзaцiю в якосп свого важливого компоненту, особливо в гaлузi вищо! освiти, яка стае ареною розгортання глобальних ринкових моделей надання освпшх послуг. Дослщник А. Джуринський, опису-ючи дiaлектику глобaлiзaцii та iнтернaцiонaлiзaцii в гaлузi вищо! освiти, вису-вае наступну тезу: «Iнтернaцiонaлiзaцiя вищо! освiти — об'-ективний наслщок та складова процеав глобaлiзaцii сучасного свiтового розвитку як яюсно нового прояву конкуренцii у боротьбi за культурний, економiчний, полггичний вплив, а вища школа стае одшею iз сфер цiеi конкуренцп» [Джуринський, 2002: с. 46]. При цьому, конкуренцш в якосп «вимдних даних» мае aутсaйдерiв та потен-цiйниx переможцiв у боротьбi за право надавати освiтнi послуги, а сама глоба-лiзaцiя посилюе юнуючу нерiвнiсть: «Якщо освiтня границя повнютю вiдкритa, нaйсильнiшi та багап постачальники освiти отримають необмежений доступ на територю крaiни_ Мiсцевi aкaдемiчнi заклади не зможуть конкурувати iз за-кордонними провайдерами, тим бшьше, що остaннi зосередять зусилля на най-бiльш вигiдному секторi ринку — бiзнес-освiтi та пiдготовцi в гaлузi менеджменту, iнформaцiйниx технологш та деяких iншиx напрямках, облишивши все шше на долю мюцевих навчальних зaклaдiв» [Альтбах, 2002: с. 42].
Наведемо домiнуючi характеристики процеав штернацюнашзацп в галу-зi вищо! освiти, згiдно дослiдження Я. Тшака:
230
ISSN 2307−3705. Philosophy & amp- Cosmology 2015 (Vol. 14)
• зростання мобшьносп студентiв та академiчного персоналу, виникнення глобального освiтнього ринку I3 великою кiлькiстю iнституцiй ВИЩ01 освИти, як1 борються за платоспроможних кшентИв або «кмИтливИ мИзки» шляхом небачено! до даного моменту вiйни талантИв у цiй галузi-
• iнтернацiоналiзацiя навчальних планiв, завдяки iнтеграцii мiжнародних та мiжкультурних елементiв у нащональш навчальнi курси, що набувае особливого значення для мИжнародно! мережi навчального закладу або програм подвiйних дипломiв-
• домiнування англшсько! в якостИ lingua franca для глобального академИчного спiвтовариства-
• зростаюче «експортування» освiтнiх та дослiдницьких послуг у краши, що розвиваються, та краши I3 перехiдною економiкою-
• зростаюча кiлькiсть транснацiональних партнерiв та мереж в конкрет-них галузях навчання та дослщницько! дiяльностi, а також створення мiжнародних освiтнiх консорцiумiв-
• iмплементацiя мiжнародних дослiдницьких схем, як спроби вщповюти на глобальнi виклики-
• над-регiональна координацiя национально! политики в галузi вищо! освИ-ти [Tilak: с. 119−120].
На сучасному етапi розвитку украшське суспiльство в щлому, та його освiтня сфера зокрема, знаходяться у сташ трансформацп, яка потребуе уваги з боку науково! спiльноти, адже становлення шформацшного суспiльства та ак-туалiзацiя глобалiзацiйних процесiв здiйснюють неабиякий вплив на перебИг вищезгаданих змiн. На нашу думку, реформи в освИтнш сферi потребують якИс-ного наукового обгрунтування, адже в руках тих, хто регламентуе та здiйснюе модернiзацiйнi процеси, знаходиться, в прямому сена слова, майбутне нашо! наци у виглядi пiдростаючого поколiння, а змiни, що впроваджуються, е дале-коглядними iнвестицiями у розвиток украшського суспiльства у ХХ1 ст. В1д змИ-сту вищезгаданих модернiзацiйних процесiв залежить характер входження Украши у европейський та свИтовий освiтнiй простiр, те, чи зможемо ми на-справдi перетворитись на рiвноправних його учасникiв. При цьому, не-вiд'-емним компонентом дискурсу глобалiзацii освiти е академiчна мобшьшсть, а аналiз цього складного явища постае актуальною задачею сощально! фИлосо-фп та фiлософii освiти, адже академiчна мобiльнiсть е найбiльш розвиненою формою iнтернацiоналiзацii освiти, яка забезпечуе доступ до провщних науко-вих здобуткИв розвинених краш, пiдтримуе розвиток мИжкультурно! взаемодп тощо. Додатково! напруженосп, яка пiдвищуе актуальнiсть нашого дослИджен-ня, надае факт вiдсутностi розвинено! нормативно! бази в галузi вищо! освiти Украши, яка б регламентувала процеси академИчно! мобiльностi.
Окресленi нами проблеми iз недостатньою нормативною регламентащею в сферi академИчно! мобiльностi також е предметом стурбованосп А. МокИя та I. Лапшино!, якi зазначають наступне: «Необх1дною для розвитку мобшьносп в нашiй кршш е побудова системи национально! мобiльностi, яка уможливить здобути високий та якiсний освИтнш i науковий рiвнi при помiркованих витра-тах. Обговорення рiзноманiтних аспектИв розвитку национально! мобiльностi потрiбне для напрацювання рекомендаций щодо формулювання завдань, створення оргашзацшно-правових механiзмiв та визначення джерел фшансування розвитку национально! мобiльностi професорсько-викладацького складу та сту-дентiв в УкрашИ, зокрема, напрацювання проекпв нормативних документiв Из цих питань» [Мокш, Лапшина, 2009: с. 14]. Робляться важливИ, проте, поки що,
ISSN 2307−3705. Philosophy & amp- Cosmology 2015 (Vol. 14)
231
декларативш кроки в бИк поширення Идей академiчноi мобшьносп в нашИй кра-ш, що визначають продуктивний вектор розвитку юшо! освИтньо! сфери в бИк виходу Украши на европейський рИвень стандартИв освИти, входження юшо! краши в глобальний проспр вищо! освИти на правах рИвного партнера тощо. Проте, будемо реалИстами, досягнення високих европейських стандартИв, в тому чист в галузИ Имплементацп Идей академiчноi мобшьносп, потребують здшс-нення тривалоi процедури Имплементацп.
Погодимось, що сучасна украшська система освгти в умовах глобалИзаци, за думкою В. Беха та Ю. Бех, повинна вирИшити низку проблем, особливе мюце серед яких займае оптимИзащя сфери освИтньо! полИтики: «Перед керманичами украшсько'-1 нацiональноi системи освИти стоять, як мшмум, три такИ проблеми: перша — це свИтоглядна, оскИльки порушена стара свИтоглядна система, а нова ще тИльки формуеться- друга — це розбудова економИки освИти, оскИльки пИд га-луззю немае навИть категорИального апарату для осмислення освИтшх послуг як продукту ринкового виробництва- нарештИ, третя — це концептуалИзацИя менеджменту освИти» [Бех, Бех, 2008: с. 14]. Таким чином, успИхи у реалИзацп змИсто-вних реформ в освИтнш галузИ детермшоваш спрямованИстю освИтньо! системи на актуалИзацИю потенцИалу та задоволення потреб особистосп в процесИ на-вчання, И не можуть конструюватись поза межами процесИв глобалИзаци освИти, а отже й академiчноi мобшьность Саме за цих умов можливе формування члена сусшльства нового типу: ушверсального, багатомовного, толерантного, при-датного до iнновацiйноi дИяльностИ, перемши мИсця роботи И житла, всебИчно освИченого И полИкультурного [Бех, Бех, 2008: с. 14]. На нашу думку, академИчна мобшьшсть е дИевим Инструментом для вирИшення означених вище задач гло-бальноi доби.
Викликае занепокоешсть той факт, що молодь, здобувши вищу освИту та маючи досвщ академiчноi мобшьносп, не знаходить робочИ мИсця вщповщно до сформованих критерив (щодо заробiтноi плати, перспектив кар'-ерного зрос-тання, умов пращ тощо), И масово вшжджае працювати за кордон. З одного боку, наша краша потерпае вИд поширеноi тенденцii «вИдпливу мИзкИв», проте, де-монструе мшмум активностИ щодо формування зворотних тенденцш. ЦИ симп-томи поглиблюються фактом незавершеносп адаптаци нацюнального законо-давства до стандартИв европейського права, а також неготовнютю европейських краш та бвропейського Союзу до лИквщаци мИграцшних перешкод для грома-дян Украши, якИ суперечать принципу мобшьносп у Болонському процесИ И не дозволяють повною мИрою реалИзувати його в Украiнi [Жижко, 2010: с. 8]. Для юшо! держави гострою е проблема вщпливу висококвалИфИкованих кадрИв, зменшити чи подолати яку можна Из залученням зарубИжного досвщу щодо по-вернення емИгрантИв та протиди небажаноi ИммИграцп з одного боку, шляхом формування нацiональноi свщомосп та патрютичних переконань молодИ- з ш-шого боку, за допомогою створення гщних умов освИти та пращ, економИчного стимулювання суб'-ектИв освИти та Ин.
За таких умов, актуальносп набувають ща теоретичного обГрунтування стратегii експорту освгтшх послуг Украши, яка мае Грунтуватися на тому, що наша краша, яка мае потужний освгтнш потенщал, який багато вИкИв забезпечу-вав подготовку конкурентоспроможних на свИтовому ринку ро6очо! сили фахИв-щв- при цьому, експансИя освИтнИх послуг на зовшшнш ринок мала б переслщу-вати щонайменше такИ цш: розширення можливостей для розвитку й утри-мання штелектуального потенщалу краши- отримання додаткових джерел для досягнень у науковому просторИ- розвиток освИти И науки як напрямку бИзнесу [Мокш, Лапшина, 2009: с. 16]. Отже, окрИм поглиблення вщкритосп украiнсь-
232
ISSN 2307−3705. Philosophy & amp- Cosmology 2015 (Vol. 14)
koi системи освпи, актуальностi набувае питання досягнення нашою крашою лiдерських позицiй у мiжнароднiй сферi освiти, вирiшення якого лежить в площиш зростання якосп вiтчизняних освiтнiх послуг.
Ще раз пщкреслюемо, що Болонський процес розпочався в якосп евро-пейсько шщативи, проте ця iнiцiатива вiдображае лише репональний аспект загальносвiтовоi тенденцii глобалiзацii освiти: останнi десятирiччя по всьому свiтовi вiдбуваються регiональнi процеси гармошзацН нацiональних освiтнiх стандартiв, вiдбуваеться розробка кредитно-трансферних систем, виникають глобальнi ринки освпшх послуг, набувають актуальностi процеси академiчноi мобiльностi тощо. Цiкавим в цьому контекст буде приклад, наведений В. Вар-гезе: «Деяк ушверситети наймають закордонних професорiв для пщвищення свого iмiджу та мiжнародноi конкурентоздатносп у вiдповiдь на необхiднiсть тдтримувати науковi розробки, пiдвищувати як1сть навчання, залучати мiжна-родних студентiв. Наприклад, Мiнiстерство розвитку людських ресурсiв Респу-блiки Корея плануе найняти 300 закордонних професорiв найближчими роками… Нацiональний унiверситет Сеулу (SNU), державний ушверситет, плануе найняти 150 професорiв для пiдвищення його мiжнародноi конкурентоздатнос-ri» [Varghese: с. 18].
Таким чином, в данш статтi нами окреслеш засади феномену глобалiза-цИ, як тренду розвитку суспiльства на початку ХХ1 ст., з метою подальшого ана-лiзу феномену глобалiзацii сфери вищо освiти. Як вщомо, процеси глобалiзацii охоплюють бiльшiсть сфер сусшльного буття, проте неабиякого значення вони набувають в сферi надання послуг вищо освiти, докорiнно трансформуючи ор-ганiзацiйнi засади сучасних ушверситепв, впроваджуючи ринковi механiзми життезабезпечення освiтньоi галузi тощо. Нами показано, що на фош цих тран-сформацш в освiтнiй галузi знаходять мюце розгортання низки складних сощ-альних феноменiв, таких, як академiчна мобшьшсть, iнтернацiоналiзацiя, ев-ропазащя тощо. В статп продемонстровано, що у вщповщь на виклики глоба-лiзацii та розгортання в освпнш практицi спорщнених iз глобалiзацiею ринко-вих пiдходiв, набувають значення процеси теоретичного обгрунтування модер-нiзацiйних процесiв та активне впровадження теорИ модернiзацii у освпню практику. Нами вiдзначена важлива роль звернення до методолопчного поте-нщалу фiлософii освiти та соцiальноi фшософИ задля пошуку шляхiв виршен-ня складних задач модершзацИ освiти, в тому чист, для пошуку засад продук-тивноi iмплементацii щей академiчноi мобiльностi.
Ш Лiтература
Альтбах, 2002 — Альтбах Ф. Г. Знание и образование как международных товар: крушение идеи общественного блага / Филипп Г. Альтбах / / Alma Mater. — М.: РУДН, 2002. — № 2. — С. 40−44. Андрущенко, 2005 — Андрущенко В. П. Фiлософiя освгги ХХ1 столггтя: пошук прюритетав / В. П. Андрущенко / / Фшогсфя освгти. — К.: Майстер-клас, 2005. — № 1. — С. 5−17. Андрущенко, Савельев, 2010 — Андрущенко В. П, Савельев В Л. Освггая полгтика (огляд порядку денного) / В. П. Андрущенко, В. Л. Савельев. — К.: «МП Леся», 2010. -368 с.
Бабаева, 2012 — Бабаева Н. Р. Глобашзащя сучасного свгту / Н. Р. Бабаева // Плея: нау-ковий вюник. Збiрник наукових праць / Гол. ред. В. М. Вашкевич. — К.: В1Р УАН, 2012. — Випуск 59 (№ 4). — С. 362−365. Бех, Бех, 2008 — Бех В. П., Бех Ю. В. Саморегуляцшна парадигма освгти в епоху станов-лення свiтового громадянського суспiльства / В. П. Бех, Ю. В. Бех / / Вища освгта Украши: теоретичний та науково-методичний часопис. — 1 В. -Франювськ: Мiсто НВ, 2008. — № 4 (додаток 1). — С. 14−19.
ISSN 2307−3705. Philosophy & amp- Cosmology 2015 (Vol. 14)
233
Горюнова, 2006 — Горюнова Л. В. Профессиональная мобильность специалиста как проблема развивающегося образования России: дисс … докт. пед. наук: 13. 00. 08 / Лидия Васильевна Горюнова — Ростов-на-Дону, 2006. — 427 с.
Джуринский, 2002 — Джуринский А. Интернационализация высшего образования: тенденции и проблемы / А. Джуринский / / Alma Mater. — М.: РУДН, 2002. — № 9. -С. 44−49.
Додонова, 2011 — Додонова В.1. Постнекласичний дискурс сощально1 рацюнальносп: монографiя / В.1. Додонова- Донец. нац. ун-т, Каф. фшос. — Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2011. — 340 с.
Жижко, 2010 — Жижко Т. Академiчна мобшьшсть — об'-ективна умова розвитку ушвер-ситетсько1 освгги / Т. Жижко / / Вюник шституту розвитку дитини. Серiя: Фшосо-фiя. Педагоика. Психолопя: Збiрник наукових праць / Нац. пед. ун-т iм. М. П. Драгоманова. — К.: Вид-во НПУ iм. М. П. Драгоманова, 2010. — Вип. 10. -С. 6−10.
Красовська, 2011 — Красовська О. Ю. Роль освгги в сучасних глобальних умовах /
О. Ю. Красовська / / Бюлетень М1жнародного Нобелiвського економiчного форуму
— Д.: ТОВ «Роял Принт», 2011. — № 1(4) — С. 182−188.
Кремень, 2002 — Кремень В. Г. Вища освгта i наука — прюритетш сфери розвитку суспшь-ства у ХХ1 столiттi / В. Г. Кремень / / Вища школа. — 2002.- № 4−5. — С. 3−34.
Мокш, Лапшина, 2009 — Мокш А.1., Лапшина IА. Академiчна мобшьшсть: виклики i
загрози для людського катталу Украши / А.1. Мокiй, 1.А. Лапшина / / Науковий вюник Волинського национального ушверситету iм. Лесi Украшки. — № 11. — Серiя «М1жнародш вщносини» — Луцьк: ВНУ iм. Лесi Украшки, 2009. — С. 14−17.
Основи, 2009 — Основи демократы: Пщручник для студентiв вищих навчальних закладiв / За заг. ред. А.Ф. Колодiй. Трете видання, оновлене i доповнене — Львiв: Астро-лябiя, 2009. — 832 с.
Фадеев, 2004 — Фадеев В. Соцюкультурт тренди та украшсью перспективи / В. Фадеев. -К.: Стилос, 2009. — 194 с.
Фрейре, 2004 — Фрейре П. Педагоика свободи: етика, демокрапя i громадянська муж-
нiсть / П. Фрейре- пер. з англ. О. Дем'-янчук. — К.: Видавничий дiм «КМ Академiя», 2004. — 120 с.
Хауг, 2000 — Хауг Г. Европа будущего: Болонья и далее… / Гюи Хауг // Alma Mater. -М.: РУДН, 2000. — № 10. — С. 15−18.
Шепелев, 2002 — Шепелев М. А. Глобальный мир, ORDO NUOVO и новая политическая наука. Монография / М. А. Шепелев. — Днепропетровск: «Журфонд», 2002. -304 с.
Daly, 2004 — Daly H.E. Population, Migration, and Globalization / H.E. Daly // World Watch
— 2004. — September/October — pp. 42−44.
Tilak — Tilak J.B.G. Trade in higher education: The role of the General Agreement on Trade in Services (GATS) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //unesdoc. unesco. org/images/ 0021/2 149/214997e. pdf
Varghese — Varghese N.V. Globalization, economic crisis and national strategies for higher education development [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //unesdoc. unesco. org/ images/0018/1 864/186428e. pdf
White — White S.R. Aurobindo'-s Thought and Holistic Global Education [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //journalofthought. com/wp-content/uploads/2014/01/17white. pdf
rn References
Altbach Ph.G. Znanie i obrazovanie kak mezhdunarodnykh tovar: krushenie idei
obshchestvennogo blaga [Knowledge and education as international item of goods: the crash of common good idea] / / Alma Mater. — Moscow, 2002. — № 2. — pp. 40−44.
Andrushchenko V.P. Filosofiya osviti 21 stolittya: poshuk prioritetiv [Philosophy of education at 21 century: the search of priorities] / / Filisofia osvity. — Kyiv, 2005. — № 1. — pp. 5−17.
234
ISSN 2307−3705. Philosophy & amp- Cosmology 2015 (Vol. 14)
Andrushchenko V. P, Saveliev V.L. Osvitnya politika (oglyad poryadku dennogo) [Education politics (order of the day review)]. — Kyiv, 2010. — 368 p.
Babaeva N.R. Globalizatsiya suchasnogo svitu [The globalization of modern world] / / Gileya: naukoviy visnyk. Zbirnyk naukovyh prac / Ed. by V.M. Vashkevich. — Kyiv, 2012. -Vypusk 59 (№ 4). — pp. 362−365.
Bekh V.P., Bekh Yu.V. Samoregulyatsiyna paradigma osviti v epokhu stanovlennya svitovogo gromadyans'-kogo suspil'-stva [Self-regulated paradigm of education at the age of world civil society formation] / / Vyshcha osvita Ukrainy: teoretychniy ta naukovo-metodychniy chasopys. — Ivano-Frankivsk, 2008. — № 4 (dodatok 1). — pp. 14−19.
Goryunova L.V. Professional'-naya mobil'-nost'- spetsialista kak problema razvivayushchegosya obrazovaniya Rossii [Professional mobility of specialists as a problem of Russian developing education]: diss … dokt. ped. nauk. — Rostov-na-Donu, 2006. — 427 p.
Dzhurinskiy A. Internatsionalizatsiya vysshego obrazovaniya: tendentsii i problemy
[Internationalization of higher education: tendencies and problems] / / Alma Mater. -Moscow, 2002. — № 9. — pp. 44−49.
Dodonova VJ. Postneklasichniy diskurs sotsial'-no'-i ratsional'-nosti [The postnonclassical discourse of social rationality: monograph]. — Donetsk, 2011. — 340 p.
Zhizhko T. Akademichna mobil'-nist'- - ob'-jektyvna umova rozvytku universytets'-koi'- osvity [Academic mobility as objective condition of university education development] / / Visnyk instytutu rozvytky dytyny. Seriya: Filisofiya. Pedagogika. Psyhologiya: Zbirnyk naukovyh prats / Nats. ped. un-t im. M.P. Dragomanova. — Kyiv, 2010. — Vyp. 10. -pp. 6−10.
Krasovska O. Yu. Rol'- osvity v suchasnyh global'-nyh umovah [The role of education at modern global conditions] / / Buleten Mizhnarodnogo Nobelivskogo ekonomichnogo forumu -Dnipropetrovsk, 2011. — № 1(4) — pp. 182−188.
Kremen V.G. Vyshha osvita i nauka — priorytetni sfery rozvytku suspil'-stva u 21 stolitti [Higher education and science as prior spheres of society development at 21 century] / / Vyshcha shkola. — 2002.- № 4−5. — pp. 3−34.
Moky A.I., Lapshina IA. Akademichna mobil'-nist'-: vyklyky i zagrozy dlja ljuds'-kogo kapitalu Ukrai'-ny [Academic mobility: challenges and dangers for human capital of Ukraine] / / Naukoviy visnyk Volynskogo natsionalnogo universytetu im. Lesi Ukrayinky. — № 11. -Seriya «Mizhnarodni vidnosyny» — Lutsk, 2009. — pp. 14−17.
Osnovy demokratii'- [The basis of democracy: Textbook for students of higher education institutions] / Ed. by A.F. Kolodiy. 3thed. — Lviv, 2009. — 832 p.
Fadeyev V. Sociokul'-turni trendy ta ukrai'-ns'-ki perspektyvy [The social-cultural trends and Ukrainian perspectives]. — Kyiv, 2009. — 194 p.
Freire P. Pedagogika svobody: etyka, demokratija i gromadjans'-ka muzhnist'- [The pedagogy of freedom: ethics, democracy and civil courage]- trans. fromeng. O. Demyanchuk. — Kyiv, 2004. — 120 p.
Haug G. Evropa budushchego: Bolon'-ya i dalee… The Europe of the future: Bologna and further…] // Alma Mater. — Moscow, 2000. — № 10. — pp. 15−18.
Shepelev MA. Global'-nyy mir, ORDO NUOVO i novaya politicheskaya nauka [The global world, ORDO NUOVO and new political science. Monograph]. — Dnepropetrovsk, 2002. — 304 p.
Daly H.E. Population, Migration, and Globalization // World Watch — 2004. -September/October — pp. 42−44.
Tilak J.B.G. Trade in higher education: The role of the General Agreement on Trade in Services (GATS) [Electronic resource]. — Mode of access: http: //unesdoc. unesco. org/images/ 0021/2 149/214997e. pdf
Varghese N.V. Globalization, economic crisis and national strategies for higher education development [Electronic resource]. — Mode of access: http: //unesdoc. unesco. org/ images/0018/1 864/186428e. pdf
White S.R. Aurobindo'-s Thought and Holistic Global Education [Electronic resource]. — Mode of access: http: //journalofthought. com/wp-content/uploads/ 2014/01/ 17white. pdf
ISSN 2307−3705. Philosophy & amp- Cosmology 2015 (Vol. 14)
235

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой