Вчений, вихователь, людина

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

С. С. Аптекар
д-р екон. наук, професор почесний вще-президент АЕН Украши засл. дiяч науки i техтки Украши
м. Донецьк
Вчений, вихователь, Людина
Микола Григорович Чумаченко був настшьки ба-гатосторонньою людиною, творч1 1 загальнолюдсью якоси, його ерудищя, оргашзаторсью зд1бност1, яю вш щедро реал1зував, його працелюбство 1 працездатшсть були такими значними, що охарактеризувати! х в стати не варто 1 намагатися.
В цьому нарис я спробую розповюти лише про деяю сво! враження 1 спогади вщ спшкування з щею видатною людиною.
Познайомився я з Миколою Григоровичем (тшьки я з ним, а не вш з1 мною) приблизно в 1971 або в 1972 рощ. Знайомство це було заочним.
Я тод1 кандидат економ1чних наук працював зав1-дуючим вщдшенням економ1чних дослщжень Донець-кого науково-дослщного шституту чорно! металургп. А в 1971 рощ вийшла книжка практично невщомого меш професора М. Г. Чумаченка «Учет и анализ в промышленном производстве США».
Прочитав я цю монограф1ю невипадково — тема 11 була дуже щкава для того напряму дослщжень, якими займався наш пщроздш ДонНД1Чормет'-у.
Це була, наскшьки я пам'-ятаю, перша фундаментальна робота в СРСР, присвячена питанню, яке зна-чилося в 11 назвь
Книга М. Г. Чумаченка справила на мене дуже ве-лике враження. Автор не просто викладав методи ана-л1зу господарсько! д1яльност1 в промисловоси США, а в свою чергу надавав анал1з цих метод1 В анал1зу, де-монструючи неабияк1 за глибиною 1 всеб1чшстю знання 1 ощнку предмету дослщження 1 можливють використання в нашш крашь
В 1973 рощ М. Г. Чумаченко був призначений директором Институту економ1ки промисловоси АН УРСР 1 у тому ж рощ його було обрано членом-коре-спондентом АНУРСР.
Першим директором цього шституту був академж АНУРСР Олександр Миколайович Алимов. Вш багато зробив для того, щоб 1ЕП (шститут економ1ки промисловоси) став центром наукових економ1чних досл1-джень в регюш. Однак, на мш погляд, у Алимова не склалися нормальш вщносини з кер1вництвом обкому КПУ, а це означало, що вш не може працювати в область
В 1973 р. академж Алимов пере! хав до Киева, де зайняв посаду директора Ради з розвитку продуктив-них сил Укра! ни (шститут АНУРСР 1 Держплану УРСР).
М. Г. Чумаченко швидко розгорнув багатосто-ронню д1яльшсть перш за все з проведення наукових дослщжень в 1ЕП 1 пщготовщ кадр1 В. Слщ вщзначити, що в Донецьку 1 обласи в той час не було ш одного доктора економ1чних наук 1 один чи два кандидати (не рахуючи кшькох кандидатав наук, що при! хали з наукових центр1 В для роботи в Донецьку, в 1ЕП).
За досить короткий термш пiд керiвництвом М. Г. Чумаченка як безпосередньо, так i з залученням уче-них з Киева, Харкова та шших центрОв як в Укра'-ш, так i за ll межами) було подготовлено цшу низку сер-йозних науковщв, докгорiв наук, у т.ч. академiки На-щонально1 Академп наук Украши Олександр 1ванович Амоша, Валентин Павлович Вишневський, доктори наук М. Д. Прокопенко (наук. керiвник акад. О.М. Алимов), Л. Г. Червова, Л. М. Кузьменко, М.Д. Айзен-штейн, Б.М. Бiренберг, Ю. В. Макогон, Ф.Ю. Пок-лонський.
В значнш мiрi пiд впливом нового академiчного iнституту, який став реальним i визначним центром економ! чно1 науки в Донбает, почали працювати над дисертащями як кандидатськими, так i докторськими найбшьш квалiфiкованi економiсти у вищих навчаль-них закладах, в галузевих науково-дослiдних шститу-тах, на подприемствах i установах.
В шших мютах СРСР, у т.ч. в Киев!, Москвi, Ле-нiнградi (тепер Санкт-Петербург) вiдбулися захисти докторських дисертащй С. С. Аптекарем, Г. К. Губер-ною, Л. О. Омелянович, М. Г. Бшопольським, В. Н. Аштаном та iн.
Продовжувалась активна робота з подготовки ка-дрiв економiстiв вищо! квалОфжацп i безпосередньо в 1нституп економiки промисловостi. Науковими кер! в-никами стали не тшьки М. Г. Чумаченко, а i його учш, а потому i учш учшв.
Серед них 1.П. Булеев, Р. М. Лепа, Л.1. Тараш, О. О. Шубш, Л. В. Балабанова, Г. О. Чершченко, В. В. Краснова, С. Ф. Поважний, А. С. Поважний, В.1. Ля-шенко i багато iнших.
Донецьк став визнаним крупним науковим центром Украши i всього пострадянського суспшьства. Фа-хiвцi яю захистили дисертацп в 1ЕП, як пiд безпосере-днiм керiвництвом Миколи Григоровича, так i в шших установах (шститутах, пiдприемствах тощо) внесли великий вклад в розбудову народного господарства кра-!ни, в подготовку квалiфiкованих кадрiв.
Оскшьки я з 1965 р. був керОвником одше! з най-бшьших в Донецьку i обласи економОчних наукових структур, а саме вщдшенням економОчних дослщжень ДонНД1Чормет (штат боля 100 чол.), то природно, що м1ж нашим вщдшення i 1нститутом економОки промисловоси налагодилися тют дшов! творч! контакта. Зрозумшо, що проводну роль в цих контактах вь д1грав 1ЕП, а наше вщдшення в значнш м1р1 закривало проблеми економ1ки прничо-металургшного комплексу.
На цш основ! виникли тюш дшов! вщносини мо! з Миколою Григоровичем. Оскшьки Микола Григорович сам називав щ вщносини дружшми, то я дозволю соб1 також назвати! х такими.
6
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРАШИ ф
Не дивлячись на дуже малу рiзницю у вщ (М.Г. народився на 2 роки ранше вiд мене) це були вщно-сини старшого з молодшим, i пояснювалось це не вь ком, а визнаним авторитетом, штелектуальними яко-стями Чумаченка, в т. ч. моею особистою повагою до ще! видатно! людини.
Ось деяю характеры риси, яю викликали велику повагу i захоплення цiею людиною.
Перше — це безумовно його енциклопедичш знання в економщ, особливо в проблемах аналiзу, уп-равлiння складними економiчними системами.
Друге — на вщмшу вiд багатьох науковцiв, яю простi речi в сво! х роботах перетворювали (i перетво-рюють) в так! складш, що годi й зрозумгти, Микола Григорович складнi закономiрностi викладав в сво! х працях, публiчних виступах, в дискусiях — простою мовою не «спрощуючи» за рахунок втрати суп, а на-впаки чiтко висвiтлюючи цю суть, закономiрнiсть, проблему i т. д.
Трете — це неабияке вщчуття гумору. Причому цей гумор нiколи не перетворювався в кепкування над колегами. Взагалi для Миколи Григоровича була характерна повага як до колег, так i до допомжних пращ-вниюв. Причому ця повага була не штучною, а, як меш видаеться, частиною його особистость Думаю, що ця риса характерна i для колег i учшв Чумаченка.
Можна називати й iншi риси. Але я скажу тшьки ще одне останне за рахунком, але не за важливiстю.
Микола Григорович був дуже доброю людиною. Не «добренькою» з недiевою «добротою». Якщо Чума-ченко поважав людину, вш активно допомагав, нерь дко ставлячи на ваги свiй авторитет. Можу це тдтве-рдити сво! м особистим досвщом, менi Чумаченко на-дав допомогу, яка вiдiграла велику роль у моему жити.
Хочу ще тдкреслити, що М. Г. Чумаченко не був жоною, вiн був живою людиною, як i у вск нас у нього були i помилки (iнодi вiн помилявся в людях), але i помилки його це були помилки видатно! людини.
На заключення хотав би кшька слiв сказати щодо видатно! ролi М. Г. Чумаченка у створеннi i активному функцiонуваннi Академп економiчних наук Укра! ни.
На початку 1993 р. до мене зателефонував добре вщомий менi доктор економiчних наук, професор БЬ лопольський Микола Григорович, який запропонував зустрiтися з ним i (нинi покшним) проректором До-нецького Державного унiверситету професором Доро-феевим Володимиром Олександровичем.
Де вщбулася ця зустрiч не пам'-ятаю, у всякому разi для всiх нас це не мало жодного значення. Най-молодшим i найбшьш активним серед нас був безумовно Бшопольський, самим старшим (на 2 роки старше вщ мене) — Дорофеев.
Мо! стврозмовники запропонували пiдняти пи-тання (i зробити все можливе для його вирiшення) щодо створення всеукра! нського громадського об'-ед-нання провщних економiстiв Укра! ни у виглядi Академп. Ця пропозицiя менi з одного боку видалась дещо несподiваною, а з шшого — сама щея цшком обГрун-тованою.
По-перше, досвщ створення таких об'-еднань уже юнував — Академiя iнженерних наук, Академiя те-хнологiчних наук i таке шше.
По-друге — i це головне — економiчна ситуацiя, яка створилася в кра! нi (i яка до сих тр даеться взнаки) вимагала зосередження всiх економiстiв висо-
ко! квалiфiкацi! на подоланнi кризових явищ, яю безумовно стали наслщком непродуманих перетворень економiки, руйнування старо! системи iз замiною !! економiчною анархiею пiд назвою «ринкова еконо-мша».
Виходячи в основному з цих мiркувань, я пщтри-мав цю iнiцiативу. Але меш, як м1ж iншим, i Дорофееву i Бшопольському, було очевидно, що науково-практичне об'-еднання мало би шанси на успiх як при утворенш, так i, головне, в устшному функщону-ваннi, якщо !! очолить видатна особа яка мае не тшьки досвщ науково! i практично! дiяльностi, але в першу чергу стратепчне мислення, здiбностi висувати, захищати i впроваджувати принципово новi пiдходи в економiцi. Це повинна була являтися людина з неза-перечним науковим авторитетом i оргашзацшними здiбностями. Безумовно, що такою людиною був директор 1нституту економiки промисловостi Нащональ-но! Академп Наук Укра! ни, академiк Микола Григорович Чумаченко.
То ж у нашому маленькому колективi не було сумнiвiв, до кого ми повинш iти з щеею створення цiе! структури.
В реакцп на нашу пропозицiю проявилась ще одна важлива риса Чумаченка як ученого i оргашза-тора науки — школи не вирiшувати питання «з кондачка». Задав нам багато питань, лише на деяю ми були готсда вiдповiсти, а бшьшють для нас самих була неясною.
Микола Григорович сказав, що подумае над цим питанням i десь через тиждень запросив нас до себе. У ходi цiе! друго! зустрiчi вiн сповiстив нас, що мав розмову з деякими мiнiстрами, партшними i держав-ними керiвниками, ученими.
Перш за все Чумаченко виклав стислу концепцiю щодо необхiдностi i доцiльностi створення АкадемГ! i доручив менi в свiтi його настанов пщготувати першу редакцiю обГрунтування.
М. Г. Бшопольському було доручено вирiшити низку оргашзацшних питань (а це була дуже вщповь дальна i об'-емна частина роботи), В. О. Дорофееву було доручено з'-ясувати i пщготувати схвалення вщ владних структур Донецька i Донецько! областi.
Всi ми взялись за виршення доручень. Про себе можу сказати, що ми клька разiв дивились з Миколою Григоровичем матерiали доповiдi, ретельно аналiзу-вали, i Чумаченко надавав конкретнi настанови щодо ветх !& quot-! аспектiв — вщ уточнення стратегiчних напрямiв до окремих деталей.
Таким же чином вш працював з шшими учасни-ками групи, куди було залучено також професора Ф. Ю. Поклонського, а також деяких спiвробiтникiв 1ЕП (на жаль, зараз уже не пам'-ятаю, хто це був).
У 1993 рощ вщбулися установчi збори нового об'-еднання укра! нських економюпв, президентом одноголосно було обрано М. Г. Чумаченка. Ця оргашза-щя успiшно працюе i зараз. Президентом АкадемГ! економiчних наук е тепер один з видатних послщов-ник^в М. Г. Чумаченка директор 1ЕП НАН Укра! ни, академж НАН Укра! ни Олександр 1ванович Амоша.
До президГ! цього об'-еднання входять вще-прези-дент НАН Укра! ни Геець Володимир Михайлович, професор, д.е.н. Савельев бвген Васильович (м. Тер-ноп^ль). Найбшьш активно працюють в складi АкадемГ! !& quot-! вiце-президенти Б^лопольський Микола Григорович i Ляшенко В'-ячеслав 1ванович.
@ 2015/№ 1
7

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой