Совершенствование организационно-правовых форм предприятий металлургической промышленности

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

1.П. Булеев, д.е.н., проф.
УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАШЗАЩЙНО-ПРАВОВИХ ФОРМ П1ДПРИСМСТВ МЕТАЛУРГIЙНОI ПРОМИСЛОВОСТ11
Meтaлypгiйнa пpомиcловicть e однieю iз бaзовиx гaлyзeй cyчacного iндycтpiaльного cycпiльcтвa тa нaлeжить пepeвaжно до III-IV тexнологiчниx yклaдiв. Ha eтaпax paннього кaпiтaлiз-му мeтaлypгiйнe виpобництво cтaлоовщним видом дiяльно-cтi як у тexнологiчномy пpогpeci, тaк i в eкономiчнiй дiяльноc-тi. Воно було лiдepом у тexнологiяx, оpгaнiзaцii виpобництвa, оплaтi пpaцi, оpгaнiзaцiйно-пpaвовиx фоpмax в^обнищ^.
Ha cyчacномy eтaпi pозвиткy eкономiки тaкож жможди-во обiйтиcя бeз кольоpовиx тa чоpниx мeтaлiв, яю e нeзaмiн-ними в мaшинобyдyвaннi, бyдiвництвi, eлeктpоннiй тa paдiо-тexнiчнiй гaлyзяx тощо.
Чоpнa мeтaлypгiя зaлишaeтьcя пpовiдною в нaцiонaльнiй пpомиcловоcтi, нeобxiдною для pозвиткy iншиx гaлyзeй y^a-iнcькоi eкономiки, зокpeмa мaшинобyдyвaння, бyдiвництвa, вyгiльноi, кокcоxiмiчноi, eнepгeтичноi, тpaнcпоpтноi гaлyзeй тощо. До почaткy подiй 2014 p. в^чизняш мeтaлypги зaбeзпe-чyвaли понaд 20% ВВП кpaiни, 12% зaгaльного обcягy подaт-ковиx нaдxоджeнь до дepжбюджeтy, a чacткa мeтaлypгiйноi пpодyкцii в зaгaльномy обcязi вaлютниx нaдxоджeнь вiд e^-поpтy c^aAana 40%. Укpaiнa поciдaлa 8 мшвд в peйтингy тай-бiльшиx кpaiн-виpобникiв cтaлi, зaбeзпeчyючи близько 3% ii cвiтового виpобництвa.
1 Доcлiджeння виконaно в paHRax HДР 1ЕП HAH yRpairn «MeTO-ди pозвиткy тa зaбeзпeчeння кaпiтaлiзaцii пpомиcловиx пiдпpиeмcтв в yмовax iнcтитyцiонaльниx змш» (2012−2015 pp., roiwep дepжpeecтpaцii 0112U006882).
© 1.П. Булеев, 2014
З
Як справедливо вщзначають науковщ, «металургшний сектор — це дшсно eKOHOMi4HO, сощально i територiально зна-чимий компонент не лише промисловоси, а й Bciei'- украшсько! економжи» [1, с. 8].
Разом з цим украшський сектор чорно! металургп в тех-нiко-технологiчному вiдношеннi вiдстаe вiд провщних вироб-никiв металу економiчно розвинутих кра! н. Застарiлi технологи виробництва чавуна та ст^ не дозволяють досягти максимально! ефективностi через вщставання вiд кращого свiтового виробничого досвщу. Мае мiсце надмiрне споживання енергп та iнших ресурсiв, формування шкiдливих вiдходiв, викорис-тання застарших органiзацiйно-правових форм на пiдприем-ствах.
Защкавлешсть деяких потужних приватних бiзнес-груп у розвитку металургшно! галузi сприяла залученню швестицш-них ресурсiв для пщтримки шфраструктурно! системи на ни-шшньому рiвнi, але слабо орiентована на майбутне. Подальше вщкладання модершзаци виробництва та оргашзацшних форм може призвести до втрати ринкiв збуту — як внутршшх, так i зовшшшх — унаслiдок погiршення конкурентних переваг укра-1нських виробникiв. Стае очевидним, що пошук якiсно нових резервiв розвитку металургшно! галузi е наразi актуальною проблемою.
Дослiдженню процесiв оргашзацп виробництва, управ-лiння, оргашзацп оплати пращ та стимулювання його ефектив-ност присвячено роботи вiтчизняних та зарубiжних учених: О.1. Амошi, С. С. Аптекаря, В.1. Большакова, С. Г. Грищенка, А. О. Мшаева, В. Л. Мазура, М.1. Красавцева та ш. [1−6]. Але автори здебшьшого аналiзують загальноекономiчнi наслiдки техшчного стану металургiйних процесiв, технологiй. Питання вдосконалення структури галузi, органiзацiйно-правових форм та форм власност пiдприемств, 1х структури не дiстали вщпо-вщних наукових розробок та рекомендацiй щодо! х реалiзацil.
Метою дано! роботи е аналiз органiзацiйних, структур-них i правових форм провiдних тдприемств прничо-4
металургшного комплексу Укра! ни, розробка рекомендацiй щодо вдосконалення! х оргашзацшно-правово! структури, ви-користання сучасних органiзацiйних форм пщприемств повно-го циклу виробництва металургшно! продукцп та металургш-них мiнi-заводiв.
Гiрничо-металургiйний комплекс (ГМК) Укра! ни сфор-мувався в умовах СРСР та враховував потреби усього радян-ського простору i кра! н соцiалiстичного табору у продукцп чорно! та кольорово! металурги. Виходячи iз цього не мае великого значення наявшсть чи вiдсутнiсть сировинно! бази в Укра! ш, якщо вона була в шших республiках. Так, Артемiвсь-кий завод з обробки кольорових металiв до 90% сировини отримував iз Росп, Казахстану. Свою продукцiю (прокат кольорових металiв, труби, проволоку) на 80−85% вш поставляв у союзш республiки, кра! ни народно! демократа, у деякi захщ-нi кра! ни. Будучи завершальним (четвертим) передiлом кольорово! металурги, завод не мав великих проблем iз забезпечен-ням сировиною, збутом. Тобто за допомогою мiнiстерства кольорово! металургi! вс суб'-екти процесу виробництва сировини, !! переробки, доведення стану металопродукцп до вимог iнших секторiв економши вписувались у загальний процес виготовлення завершально! продукцi! металургiйного вироб-ництва.
1ншими словами, створювався технологiчний процес виробництва готово! продукцп ГМК, а пщприемства були вклю-ченi в комплекс пщприемств завершеного циклу виробництва товару. Аналопчна ситуацiя мала мшце у встановленнi вщно-син виробництв за ланцюгом:
вугiлля — кокс
виробництво
руда — концентрат, виплавка
^ г ^ ^ прокату металевi
вогнетривкi вироби металу
вироби
та флюси, енергоносil ^
тобто планово-директивна економiчна система забезпечувала виробництво кiнцевого продукту галузi, регулювала вщносини мiж юридичними особами конкретного виду економiчно! дiя-льностi. Це було можливим в умовах пашвно! суспшьно! (державно!) форми власностi.
Створення незалежних держав на теренi пострадянсь-кого простору обмежило традицiйнi господарсью зв'-язки, а в результатi роздержавлення пщприемств та формування пере-важно приватно! власност було зруйновано завершеш техно-логiчнi цикли виготовлення кшцево! продукцi! ГМК. Так, на-приклад, пiдприeмства високотривко! промисловостi стали суб'-ектами виробництва завершено! продукцi! пiдприeмства, частково вiдмiченi iз технологiчного типу ГМК та переорiен-тувались не на в^чизняного, а на зарубiжного споживача. Аналопчна ситуацiя склалась i з вугледобувними пщприем-ствами, гiрничозбагачувальними виробництвами, коксохiмiч-ними заводами, металургiйними пщприемствами, трубопрока-тними, канатними тощо заводами. Сдиний технолопчно-виробничий комплекс ГМК було розiрвано. Кожне пщприем-ство стало боротися за власний прибуток, найбшьш щкавих споживачiв, що призвело до зростання вартостi продукцi! кожного пщприемства, цiни металу, прокату, металевих виробiв. Крiм того, було зруйновано мехашзм формування довгих тех-нологiчних та економiчних ланцюгiв виробництва ГМК.
Для подолання цих деструктивних явищ поступово стали формуватися вертикально штегроваш структури (В1С), залеж-ш структури (ЗС), найбiльш вдалими iз яких стали СКМ, 1СД та ш. В1С та ЗС включали прничодобувш пiдприeмства (вуг-ледобувнi, пщприемства з видобутку та збагачення руди), кок-сохiмiчнi виробництва, металургiйнi заводи, пщприемства з виробництва труб, канаив, дроту, шших металевих виробiв. Це позитивно вплинуло на загальнi економiчнi показники ГМК в цiлому.
Якщо у сiчнi-травнi 2012 р. украшсью металургiйнi пщ-приемства знизили виробництво сталi на 4,4%, то за 5 мюящв
2013 р. Укра! на наростила виробництво чавуну на 1%, але ско-ротила випуск готового прокату на 7,7%. Подальшi прогнози -невтiшнi. На св^ових ринках тривае зниження попиту i падш-ня цiн. У результат внутрiшнi цiни на метал в Укрш'-ш стали на 10−15% вищими, нiж на експорт аналопчно! продукцi!
Металургiйнi пiдприемства Укра! ни в 2011 р., згщно з даними Державно! служби статистики, зазнали збитку в розмь рi 3610 млн грн. При цьому 60,7% вщ загально! кiлькостi пщ-приемств завершили рш iз прибутком у розмiрi 9270 млн грн, що на 2,3% бшьше, нiж у 2010 р. Сумарний збиток металур-гшних пiдприемств досяг 12 880 млн грн.
У докризовий перюд частка ГМК у валовому внутрш-ньому продукт (ВВП) Укра! ни становила 27%. Бшьше 40% валюти надходило в державу вщ металургiв, i саме це зробило Укра! ну вразливою. В умовах св^ового падiння попиту на метал значно знизився приплив валюти, i економiка зазнала зниження набагато бшьш глибокого, нiж можна було очжувати. Динамiку результатiв дiяльностi металургiйних пiдприемств Укра! ни в 2007—2011 рр. на прикладi провiдних пщприемств галузi наведено в табл. 1, показники динамши чистого прибут-ку — у табл. 2 [7]. Даш табл. 1, 2 свщчать, що вищi показники мають прничо-видобувш пiдприемства порiвняно з металур-гшними виробництвами. Це вказуе на необхщшсть формуван-ня пiдприемств завершеного циклу виробництва металургшно! продукцi!, що дозволяе згладити негативнi процеси дроблення технолопчних потокiв, створення самостiйних ринкових суб'-екив, якi не мають сировинно! бази, виробництва.
Даш процеси в умовах Укра! ни вщбуваються з великими труднощами. У ГМК панiвною стала ол^арична приватна власнiсть, яка не об'-еднуе довгi технологiчнi ланцюги, а дробить, розривае! х. I в цьому разi необхiдне втручання держави як партнера, а не як благодшно! шституцп. Мало корисного дав для ГМК експеримент iз зниженням залiзничного тарифу, зменшення податку на дохщ пiдприемств ГМК, списання бор-гiв комплексу у 2012−2013 рр. на 20 млрд грн. Це дало
Тaблиця 1
Динамжа eid pеалiзацii продукцп тдприемствами ГМК за 2007−2011 рр., тис. грн
Te^
Пiдпpиeмcтво 2007 2011 пpиpоcтy зa 2007−2011 pp., %
Aзовcтaль 21 668 646,00 44 423 593,00 105,01
Mapiyпольcький Kexanyp-гшний комбiнaт ш. toiHa 18 845 611,00 35 759 781,00 89,75
ApceлоpMiттaл Кpивий Pir 19 775 152,00 29 889 841,00 51,15
Aлчeвcький мeтaлypгiй-ний комбiнaт 9 889 443,00 21 770 406,00 120,14
Зaпоpiзький мeтaлypгiй-ний комбiнaт «Зaпоpiжc-тaль» 10 685 546,00 19 376 425,00 81,33
Днiпpовcький мeтaлyp-гiйний комбiнaт 1 м. Ф.Е.
Дзepжинcького 8 816 754,50 18 273 676,00 107,26
Iнгyлeцький ГЗК 3 560 910,00 17 102 571,00 380,29
Пiвнiчний ГЗК 8 283 919,00 16 696 783,00 101,56
Пiвдeнний ГЗК 3 390 732,00 11 697 350,00 244,98
Цeнтpaльний ГЗК 3 025 594,00 7 385 385,00 144,10
Iнтepпaйп Hижньоднiп-pовcький тpyбопpокaтний зaвод 5 076 193,00 6 836 256,00 34,67
Хapцизький тpyбний зa-вод 3 216 862,00 6 688 498,00 107,92
Eлeктpомeтaлypгiйний зaвод Днiпpоcпeцcтaль 1 м. A.M. Кyзьмiнa 3 973 747,00 6 138 560,00 54,48
Донeцький eлeктpомeтa-лypгiйний зaвод 2 712 645,00 5 450 001,00 100,91
Aзовeлeктpоcтaль 714 936,40 3 912 498,00 447,25
Iнтepпaйп Hовомоcковcь-кий тpyбний зaвод 1 335 833,10 1 784 217,00 33,57
Cтaxaновcький зaвод
фepоcплaвiв 1 060 634,50 1 561 957,00 47,27
Днiпpопeтpовcький тpyб-ний зaвод 907 858,90 888 447,00 -2,14
Донeцький мeтaлypгiй-ний зaвод 643 278,00 784 075,00 21,89
Таблиця 2
Темпи приросту чистого прибутку тдприемств ГМК за 2007−2011 рр., тис. грн, %
Шдприемство 2007, тис. грн 2011, тис. грн Темп приросту
1нгулецький ГЗК 723 733,00 6 584 382,00 809,78
Швтчний ГЗК 1 838 090,00 6 249 152,00 239,98
Швденний ГЗК 603 889,00 4 859 796,00 704,75
Центральний ГЗК 586 149,00 2 592 853,00 342,35
АрселорМггтал Кривий Р1г 3 798 477,00 2 143 053,00 43,58
Харцизький трубний завод 323 210,00 788 018,00 143,81
Азовелектросталь 15 403,10 622 715,00 3942,79
Алчевський металургшний комбшат 324 985,00 291 159,00 -10,41
Донецький металургшний завод 3371,00 39 065,00 1058,85
Електрометалургшний завод «Дншроспецсталь ш. А.М. Кузьмша» 344 683,00 6394,00 -98,14
1нтерпайп Нижньодшпровсь-кий трубопрокатний завод 433 298,00 -26 551,00 -106,13
1нтерпайп Новомосковський трубний завод 86 621,10 -63 490,00 -173,30
Дншропетровський трубний завод -9338,10 -67 523,00 623,09
Запор1зький металургшний комбшат «Запор1жсталь» 553 779,00 -124 084,00 -122,41
Донецький електрометалургш-ний завод -15 979,00 -166 101,00 939,50
Стахановський завод феросп-лавiв 92 543,90 -235 161,00 -354,11
Азовсталь 2 122 712,00 -507 502,00 -123,91
Дншровський металургшний комбшат ш. Ф.Е. Дзержинсь-кого 538 486,10 -1 790 049,00 432,42
Нжопольський завод феро-сплавiв 4855,00 -2 810 811,00 -7995,18
Мар1упольський металургш-ний комбшат 1 м. 1лл1ча 1 417 212,00 -4 510 150,00 418,24
жвж полiпшeння фiнaнcовоrо cтaнy пiдпpиeмcтв TMK Aлe отpимaнi пpибyтки були нaпpaвлeнi нe нa iнвecтицii, a вивeдe-нi в офшоpи тa викоpиcтaнi влacникaми. Cлiд було б та cyми, якi дepжaвa iз бюджeтy «подapyвaлa» пiдпpиeмcтвaм ГMК, внecти в ix cтaтyтний кaпiтaл як чacткy дepжaви, що дозволить ш yпpaвляти cвоeю чacтиною aкцiй уmaram компaнii. До-помоra дepжaви ГMК мae бути цiльовою i та звоpотнiй оcновi. Taк, вкaзaнi кошти (20 млpд rpн) доцшьно було б нe cпиcyвa-ти як боpги, a дaти ГMК як кошти нa збiльшeння cтaтyтноrо кaпiтaлy, i тодi дepжaвa CTana б одним iз aкцiонepiв тд^и-eмcтв, яким cпиcaли боpr.утм вapiaнтом могло б cтaти офоpмлeння циx коштiв як бeзпpоцeнтноrо кpeдитy, який мae цiлecпpямовaний xapaктep, нaпpиклaд, фiнaнcyвaння ИДР iнcтитyтaм, що в^шують пpоблeми ГMК, aбо фiнaнcyвaння вeликиx iнвecтицiйниx пpоeктiв. Aджe пiдпpиeмcтвa ГMК piзко cкоpотили фiнaнcyвaння нayки [1- 8]. Ц тaкож дieвий та^ям дepжaвно-пyблiчноrо пapтнepcтвa, якого потpeбyють пiдпpиeмcтвa ГMК.
Зapyбiжний доcвiд cвiдчитьо eфeктивнicть тaкиx фоpм дepжaвно-пpивaтноrо пapтнepcтвa.
Meтaлypriйнi пiдпpиeмcтвa повного циклу як cиpовинy викоpиcтовyють зaлiзнy pyдy, a як ошовш eнeprоноcii — кока Цe тpaдицiйнi тexнолоrii, в якиx iнновaцiйнi пpоцecи тpивaють вeльми повшьно.
Iнновaцiйним тexнолоriчним piшeнням у мeтaлypriйнiй raлyзi e cтвоpeння мiнi-зaводiв piчноi виpобничоi потyжноcтi до 1,0−1,5 млн т cтaлeвоi пpодyкцii, що виготовляють ii з мeтa-лобpyxтy чоpниx мeтaлiв з викоpиcтaнням пepeвaжно eлeктpо-дyговоi тexнологii. Типовий тexнологiчний пpоцec нa мeтaлyp-гiйномy мiнi-зaводi cклaдaeтьcя з тaкиx поcлiдовниx eтaпiв: подaчa мeтaлобpyxтy- виплaвкa cтaлi- обpобкa та ycтaновцi «ювш-тч" — pозлив cтaлi- гapячa пpокaткa cтaлeвого лиcтa.
З ypaxyвaнням зaзнaчeниx тexнологiчниx eтaпiв cyчacнi мeтaлypгiйнi мiнi-зaводи cклaдaютьcя пepeвaжно з тaкиx ком-плeкciв облaднaння: eлeктpодyговa тч- мaшинa для бeзпepep-вного pозливy cтaлi- ycтaновкa «ювш-тч» (мaшинa для дeгa-зaцii тa дecyльфaцii CTani у ковшi) — пpокaтнi cтaни.
На окремих типах виробництва даний комплекс облад-нання може бути дещо вiдмiнним вiд наведеного.
Продукцiя мiнi-заводiв — це дрiбно-сортний прокат (круг, квадрат, шестигранник), загоивки осей, валiв, зубчастих колiс, гнучкi профiлi, конструкции елементи, калiбрований прокат, безперервно лита загоивка, фольга. Металургiйнi мiнi-заводи набули широкого поширення у свiтi (табл. 3).
Таблиця 3
Металургтш мтг-заводи деяких крат свгту
Кра! ни Кшьюсть мшьзавод1 В, од. Потужшсть (сумарна) мш-заводш, тис. т Середня потужшсть мшь заводу, тис. т
Iндiя 102 12 917 126,6
США 88 48 946 556,2
Япошя 67 8210 122,5
Китай 45 3700 82,2
Краши СНД 36 27 359 759,9
Тайвань 36 8002 222,2
1татя 32 2420 91,2
Бразилiя 26 8913 342,8
1спашя 24 12 362 515,9
Мексика 23 9272 456,9
Шмеччина 21 9595 456,9
Усього у свт 633 209 972 331,7
Як свщчать наведет дат, середня потужшсть мш& gt- заводу складае 331,7 тис. т за рж, при цьому у США -556,2 тис. т, СНД — 759,9, Тайваш — 222,2, Кита! — 82,2 тис. т.
У крашах СНД мЫ-заводи створеш: в Укра1ш — Донець-кий електрометалургiйний завод (ДЕМЗ «1стш»), «Електро-сталь» (м. Курахове, Донецька область), «Дшпроспецсталь», «1нтерпайп-Сталь» (м. Дншропетровськ) — у Росп — близько 20 мiнi-заводiв- в Казахстанi — близько 10- у БшоруЫ, Молдовi, Азербайджан^ Вiрменil, Грузи, Узбекистанi — 1−2 мЫ-заводи. На початок 2014 р. сумарна потужшсть уЫх заводiв склала 35 млн т.
Найбiльшим металургiйним мiнi-заводом в Укра1ш та у кра! нах СНД е «1нтерпайп-Сталь» (м. Днiпропетровськ), що
дозволяe виплaвляти до 1,5 млн т CTani зa piк. Поpiвняно iз цим пiдпpиeмcтвом зaводи iншиxarn можнa клacифiкyвaти як зaводи локaльного мacштaбy: у Кaзaxcтaнi у 2009 p. ввeдeно в дiю зaвод Caspian Steel iз piчною потужшстю 225 тиc. т cтaлi, у 2010 p. Кapaгaндинcький EMЗ — 110 тж. т, Tapaзcький EMЗ -180 тиc. т, у Вipмeнii у 2013 p. pозпочaв pоботy зaвод ASCE Group piчною потyжнicтю 120 тиc. т.
У Рош зaвaнтaжeнicть зaводiв у 2013 p. пepeбyвaлa нa piвнi 50−70%, що e бiльш вaгомим погазником, нiж в iншиx кpaiнax CHД. Aлe мeтaлypгiйнi мiнi-зaводи у вcix кpaiнax CHД пpaцюють нe та повну потyжнicть тa e нepeнтaбeльними у CTa-лeплaвильномy виpобництвi. В Укpaiнi зaвaнтaжeнicть зaводiв у 2013 p. зтачно знизилacя поpiвняно iз 2010 p.: ДEMЗ — з 73 до 14%, «Днiпpоcпeцcтaль» — з 41 до 29, «Eлeктpоcтaль» — з 85 до 65%. У 2014 p. cитyaцiя погipшилacя у зв'-язку iз збpойним конфлжтом нa cxодi Укpaiни.
Пepeвaгaми мeтaлypгiйниx мiнi-зaводiв поpiвняно iз зa-водaми повного циклу e [8- 9]:
нeвиcокa кaпiтaлоeмнicть (оpгaнiзaцiя мiнi-виpобництвa потpeбye витpaт нa 20−60% нижчe, шж вeликиx виpобництв повного циклу- мiнiмaльний pозмip iнвecтицiйниx витpaт CTa-новить близько 20−70 млн. долл) —
cкоpочeння cтpокiв оcвоeння виpобничоi потyжноcтi (1,5−2 pоки поpiвняно iз 10 pокaми для вeликиx зaводiв) —
мeншa площa зaводy (для виpобничоi потyжноcтi 1,0 млн т CTani нeобxiдно близько 18−20 га, для бyдiвництвa вeликого зaводy — у 15 paзiв бiльшe), що дозволяe оpгaнiзyвaти його та бaзi нeзaдiяниx цexiв aбо нa обмeжeнiй тepитоpii-
тepитоpiaльнa близькють виpобничого облaднaння, що зaбeзпeчye бeзпepepвнe пepeмiщeння зaготiвок зa cтaдiями тexнологiчного пpоцecy, вiдcyтнicть пpомiжного збepiгaння, нaкопичeння зaпaciв, мiнiмiзaцiю cклaдcькиx витpaт-
вiдноcнa близькicть до поcтaчaльникiв cиpовини тa до cпоживaчiв (зaбeзпeчye знижeння тpaнcпоpтниx витpaт у 4−7 paзiв поpiвняно з вeликими зaводaми) —
випуск невеликими париями продукцп з високою дода-ною вартiстю-
гнучкiсть до змш ринково! кон'-юнктури, що забезпечу-еться модульним принципом побудови технологичного проце-су-
орieнтованiсть на потреби локального ринку, що забез-печуе гарантований збут продукцп та вщсутшсть И затоварю-вання на складi-
менша кiлькiсть персоналу рiзних груп (забезпечуе зни-ження конфлiктiв внутрiшнiх стейкхолдерiв пiдприемства) —
екологiчнi переваги: використання лому металiв як сиро-вини зменшуе екологiчний збиток унаслiдок окислення металу i забруднення землi та води, економить залiзну руду, кокс, електроенерпю, скорочуе викиди в атмосферу.
Принципи оргашзаци виробництва на металургiйних заводах повного циклу та мш& gt-заводах наведено у табл. 4.
Таблиця 4
Принципи оргашзаци виробництва на металургтних заводах повного циклу та мтг-заводах 1
Заводи повного циклу Мшьзаводи
Ор1ентацш на досягнення економи ввд масштабу Орiентацiя на вщповщтстъ ринко-вим вимогам (емшсть ринку, попит на конкретнi види продукцi!)
Повний комплекс виробничого обла-днання в1дпов1дно до класично! технологи металургшного виробництва Модульний принцип органiзацi! виробництва
Площа тдприемства складаеться 1з виробничо! площ1, площ1 складського та транспортного господарства Площа тдприемства складаеться переважно з виробничо! площi
Формування виробничо! програми в1дпов1дно до максимального заван-таження виробничого обладнання Формування виробничо! програми вдаовдао до ринкового попиту
Оргатзащя виробництва великими партiями для максимального заван-таження виробничо! потужноста Оргатзащя виробництва невеликими париями залежно вiд ринкових потреб (гнучкiстъ виробництва)
Обмежений та стшкий склад спожи-ватв продукцп тдприемства Мiнливi склад та структура спожи-вачгв продукцi! тдприемства
Максимальний розподiл пращ на виробництш Мшмальний розподш працi на ви-робництвi
'-Складено на основ! джерела [10].
Порiвняльну характеристику металургшних мiнi-заводiв та великих заводiв повного циклу за окремими техшко-економiчними показниками, обумовленими принципами орга-шзацл виробництва на тдприемствах цих двох типiв, надано в табл. 5.
Таблиця 5
Технжо-економгчт показники дгялъностг металургшних _мип-заводт та завод/в повного циклу [10]_
Показники 1нтегрований завод Мшьзавод
Потужтсть, тис. т / рж Вщ 3000 i бiльше 100 — 2000
Маса технолопчного обладнання, т До 1 000 000 1000 — 26 800
Питом каттальш вкладення, ум. од. / т 650 — 1000 150 — 300
Окупшсть 10 — 12 1,5 — 2,0
Триватсть буд1вництва, рокв 8,0 — 10,0 1,5 — 2,2
Дальшсть перевезень лому, км 1500 400
Дальшсть перевезень прокату, км 1800 400
Витрати на транспортування у структур! собшартоста, % 20 1 — 5
Кiлькiсть споживачш 20 & gt-100
Чисельшсть працiвникiв, тис. чол. 10 — 20 0,3 — 0,6
Виробгток товарно! продукци на одного пращвника основно! дiяльностi 15,5 — 23,3 50,2 — 65,4
Тривалiсть циклу, дiб 5 — 10 0,5 — 0,6
Ршень рентабельностi, % 7 — 20 15 — 22
Вкладення в обладнання, що забезпечуе охорону навколишнього середовища, ум. од. / т 400 — 650 70 — 150
Випуск прокату, тис. т / рж на од.: площi, тис. т / (год-га) 69 — 460 18 — 20
обладнання, тис. т (т-рж) 120 — 160 26,1 — 100
потужноста, тис. т (кВт-рж) 6,4 — 5,8 3,41 — 5,3
Витрати працi, люд. год / т 5,5 — 7,6 1,5 — 7,6
Обмеженнями в оргашзацп виробництва металургшних мiнi-заводiв е сировинна залежшсть двох тишв:
1) залежшсть заводiв вщ вторинно! сировини (метало-брухту), дефiцит металобрухту та його невисока якють (висока частка важких металiв, для видалення яких вiдсутнi наявш технологи), що посилюе важливiсть оргашзацп вiдбору металобрухту та постачань чисто! шихти-
2) пряма залежшсть co6iBapTOCTi виплавки CTani в елект-родугових печах вщ цiн на електроенергш, що за умов постш-ного зростання щн на електроенергiю змушуе мшьзаводи реа-лiзовувaти стрaтегiю вертикально! iнтегрaцii з металургшними холдингами, що, у свою чергу, послаблюе контроль за власним виробництвом i зрештою може призвести до розпорошення влaсностi.
Метaлургiйнi мшьзаводи можуть створюватися компаш-ями, яю мають доступ до дешево! електроенерги. Подiбнi за технологiчною стрaтегiею плани розвитку мають «Иркутскэнерго» та Братська ГЕС. Крiм того, металургшш мiнi-зaводи можуть створюватись як структурш пiдроздiли великих тд-приемств прничо-металургшного комплексу. Наприклад, Ба-лaкiвський сортовий завод було побудовано заводом «Овер-сталь" — Калузький метзавод входить у структуру Новолипець-кого метaлургiйного комбшату- Об'-еднана метaлургiйнa ком-пaнiя побудувала мiнi-зaвод «ОМК-Сталь" — компaнiя «Втор-чермет» запланувала будiвництво мiнi-зaводу в м. Братську 1ркутсько! облaстi- метaлургiйний мш& gt-завод «СтавСталь» е структурною одиницею регюнального iндустрiaльного парку «Невинномысск» (м. Ставрополь).
Ще одним напрямом розвитку металургшних мшь зaводiв е консолiдaцiя катталу та створення мережевих ком-панш iз нaявнiстю у структурi кшькох метaлургiйних мшь зaводiв, ломозaготiвельних баз та метало-сервшних центрiв. Прикладами купiвлi кiлькох мiнi-зaводiв е вiдповiднa дiяль-нiсть Nucor Corp (США) — 20 мiнi-зaводiв iз рiчним обсягом виробництва понад 15 млн т- Gerdau (Брaзилiя) — 20 мш& gt- зaводiв сукупно! виробничо! потужностi 25 млн т- Dynamis Steel. Створення велико! компани шляхом об'-еднання мшь зaводiв вiдзнaчaеться в розвитку ^алшсько! компaнii «Riva» та iспaнських компанш «Acelaria» та «Megasa» [9].
Для Укра! ни за умов недозaвaнтaженостi основного виробництва на великих металургшних заводах повного циклу актуальним е формування мiнi-зaводiв та зaводiв збшьшено! потужностi [11, с. 106], проекти створення яких можливi на бaзi Днiпропетровського метaлургiйного заводу iм. Петровсь-
того, Макив^^го мeтaлypгiйнoгo зaвoдy, Кyйбишeвcькoгo мeтaлypгiйнoгo зaвoдy. Peaлiзaцiю пpoeктiв cтвopeння мeтaлy-pгiйниx мiнi-зaвoдiв пiдтpимyють I. Дpoзд, С. Гpищeнкo та М. ^клу^кий i нaгoлoшyють на нeoбxiднocтi дepжaвнoi пщ-тpимки пoдiбниx пpoeктiв чepeз cиcтeмy пiльгoвoгo кpeдитy-вання.
Висновки. Poздepжaвлeння та cepтифiкaцiйнaтатта-щя пiдпpиeмcтв ГМК, мeтoю якиx бyлo зaявлeнo пpидбaння eфeктивниx влacникiв i мeнeджмeнтy, пoдoлaння вiдчyжeння пpaцiвникiв вщ влacнocтi й yпpaвлiння, нe дали oчiкyвaниx peзyльтaтiв. Пiдпpиeмcтвa дepжaвнoi фopми влacнocтi cтaли пpивaтнo-oлiгapxiчними за влacнicтю, вiдчyжeння пpaцiвникiв вiд влacнocтi та yпpaвлiння збiльшилocя. Пpивaтнi влacники ж зaбeзпeчили бiльш eфeктивнoi poбoти пщ^иемств, ix yпpaвлiння. Був зpyйнoвaний зaвepшeний пoвний цикл вигото-влeння пpoдyкцii гaлyзi. Пiдпpиeмcтвa, щo зaбeзпeчyвaли мeтaлypгiйнi зaвoди cиpoвинoю, cтaли юpидичними ocoбaми, зopieнтyвaлиcя на зapyбiжниx cпoживaчiв, cтвopивши пpoблe-ми для вiтчизняниx мeтaлypгiв. Дoбyвнi пiдпpиeмcтвa piзкo пiдвищили цши на cиpoвинy, oбмeжили ii шстачання втиз-няним пiдпpиeмcтвaм. У peзyльтaтi мeтaлypгiя в цiлoмy шп-pшилa cвoi eкoнoмiчнi та фiнaнcoвi шказники.
Для ycyнeння виклaдeниx нeгaтивниx явищ y ГМК У^а-1'-ни дoцiльнo:
1. Бiдтвopити дoвгi зaвepшeнi opгaнiзaцiйнo-тexнo-лoгiчнi цикли, щo включають виpoбництвo вiд видoбyткy e?-pгoнociiв, pyди, флюciв, вoгнeтpивкиx мaтepiaлiв тoщo, дo ви-плавки мeтaлy i вигoтoвлeння гoтoвoi мeтaлypгiйнoi пpoдyкцii пpoкaтy, дpoтy, лиcтiв, тpyб тoщo. Уй цикл мае 6ути вклю-чeнa гaлyзeвa й aкaдeмiчнa нayкa.
2. ^pe^ra вiд oлiгapxiчнo-пpивaтнoi фopми влacнocтi y ГМК дo кopпopaтивнo-пyблiчнoi, щo дае мoжливicть плiднo cпiвpoбiтничaти i бpaти yчacть в yпpaвлiннi та влacнocтi paзoм iз пpивaтними влашиками тaкoж opгaнaм yпpaвлiння (дepжa-ви, peгioнiв, мicцeвиx) та пpaцiвникaм. He мeншe 25% гoлociв y нaглядoвиx paAax aкцioнepниx тoвapиcтв, Ради диpeктopiв cлiд пepeдбaчити для цiei кaтeгopii aкцioнepiв.
3. Вщносини мiж провiдними пiдприемствaми ГМК i державою мають формуватися згщно з принципами державно-публiчного партнерства. При цьому слiд вiдмовитися вщ пшь-гових тaрифiв, подaткiв, списання боргiв тощо. Доцiльно ви-користовувати довгостроковi низько- або безвiдсотковi прямi кредити НБУ пiдприемствaм ГМК на конкретш iнвестицiйнi проекти, нaуково-дослiднi роботи шститутам ГМК та академ& gt- чним шститутам (тд гаранти пiдприемств ГМК), що забезпе-чують iнновaцiйний розвиток тдприемств ГМК.
4. Довести обсяги ре^зацп продукци пiдприемств ГМК на внутршньому ринку не менш як до 60−70%. При цьому внутршш щни не можуть бути вищими за цiни на експортова-ну метaлопродукцiю. Експорт сировини мае бути дозволений лише при стовщсотковому забезпеченш сировиною в^чизня-них метaлургiв.
5. Визнати перспективними напрями формування мета-лургiйних пiдприемств як В1С та МС повного циклу виробни-цтва металургшно! продукци.
Комплексне вирiшення та використання викладених пропозицiй буде корисним для пщвищення ефективностi фун-кцюнування ГМК, його iнновaцiйного розвитку.
Лггература
1. Украинская металлургия: современные вызовы и перспективы развития: моногр. / А. И. Амоша, В. И. Большаков, А. А. Минаев и др.- НАН УКраины, Ин-т экономики пром-сти. — Донецк, 2013. — 114 с.
2. Ресурсозберiгaючi технологи металургшного вироб-ництва на основi використання укра'-нського вугiлля: моногр. / С. Л. Ярошевський, А. В. Смченко, 1.В. Шульга та iн. — Хaркiв: Основи, 2012. — 204 с.
3. Мазур В. Л. Металурпя Укра'-ни: стан, конкуренто-спроможнiсть, перспективи / В. Л. Мазур // Металлургическая и горнорудная промышленность. — 2010. — № 2. — С. 12−16.
4. Грищенко С. Г. Состояние мировой металлургии в новых реалиях экономического кризиса (по материалам 67 сессии Комитета по стали организации экономического сотруд-
ничecтвa и paзвития, Пapиж, 10−11 дeкaбpя 2009 г.) I C.r.и-щeнко, B.C. Bлacюк II Meтaллypгичecкaя и гоpноpyднaяо-мышлeнноcть. — 2010. — № 1. — C. 4−5.
5. Большaков В.И. Haпpaвлeния paзвития мeтaллypгичe-cкого комплeкca Укpaины I В.И. Большaков, Л.Г. Туболь^в II C6. тp. M4M. Фyндaмeнтaльныe и пpиклaдныe пpоблeмы чep-ной мeтaллypгии. — 2010. — Вып. 21. — C. 3−20.
6. Бyлeeв И. П. Опыт cтpyктypиpовaния пpомышлeнноcти paзвитыx cтpaн и возможность ero иcпользовaния в Укpaинe I И.П. Бyлeeв II Cтpaтeгiя i мexaнiзми peгyлювaння пpомиcлово-го pозвиткy I Рeдкол. O.I. Aмошa (гол. peд.), I.П. Бyлeeв (вiдп. peд.) тa iн.- HAH Укpaiни, !н-т eкономiки пpом-cтi. — Донeцьк, 2012. — 336 c.
7. Aнaлитичecкий отчeт: Гоpно-мeтaллypгичecкий ком-плeкc: aнaлиз пяти лeт paзвития [Элeктpонный pecypc]. -Рeжим доcтyпa: http: IIubr. uaImarketIindustrialIanalitichskiy -otchet-gorno-metallurgicheskiy-kompleks-2a — 5- let.
8. Mини-мeтaллypгичecкий зaвод [Элeктpонный pecypc]. -Рeжим доcтyпa: http: IIa-kranm. comImini-metallurgicheskiy-zavod. html.
9. Ha пpоcтpaнcтвe бывшeго CCCP поcтpоeно yжe болee 40 мeтaллypгичecкиx мини-зaводов [Элeктpонный pecypc]. -Рeжим доcтyпa: http: II istina. com. uaInewsIna-prostranstve-byvshego — sssr — postroeno — uzhe — bolee — 40 — metallurgicheskih-mini-zavodov.
10. Cмиpнов A.H. Meтaллypгичecкиe мини-зaводы [Элeктpонный pecypc] I A.H. Cмиpнов, B.M. Caфонов, Л.В. Доpоxовa, A.Ю. Цу^ун. — Донeцк: Hоpд-пpecc, 2005. -469 c. — Рeжим доcтyпa: http: IIuas. suIbooksI2011Iminizavod. php.
11. Д^озд I.r. Пepcпeктиви pозвиткy мiнi-зaводiв Укpa-iни I I.r.озд, C.r. Гpищeнко, M.I. Пpилyцький [Eлeктpон-ний pecypc]. — Рeжим доступу: www. fhotm. kpi. uaI sworksI05Idrozd_article_2010. pdf.
НадШшла до редакцП 19. 11. 2014 р.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой