Повышение капитализации и развитие промышленных предприятий на основе адаптационного подхода

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Лггература
1. Бланк И. А. Управление прибылью / И. А. Бланк.- К.: Ника-Центр, Эльга, 2002. — 752 с.
2. Бабо А. Прибыль / А. Бабо. — М.: Прогресс-Универс, 1993. — 175 с.
3. Циглевич В. Н. Корпоративный менеджмент в условиях нестабильного рынка / В. Н. Циглевич. — М.: Экзамен, 2003. — 318 с.
4. Найт Ф. Х. Риск, неопределенность, прибыль / Ф. Х. Найт. — М.: Дело, 2003. — 359 с.
5. Юров В. Ф. Прибыль в рыночной экономике: вопросы теории и практики / В. Ф. Юров. — М.: Финансы и статистика, 2001. — 141 с.
НадШшла доредакцП 08. 12. 2014р.
М. А. Солод, к.е.н.
П1ДВИЩЕННЯ КАШТАЛВАЦП ТА РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВИХ ШДПРИеМСТВ НА ОСНОВ1 АДАПТАЦ1ЙНОГО Ш1ДХОДУ1
Складш трансформации процеси, що вщбуваються сьо-годш в св^огосподарськш системi в цшому й у кожнш окре-мш кра! ш, призводять до високо! нестабшьност макросередо-вища дiяльностi промислових тдприемств, а посилення конкурентно! протиди з боку iнших суб'-eктiв господарювання — !х мiкросередовища. Така ситуащя потребуе вiд пiдприeмств створення механiзмiв, спрямованих на пристосування до мш-ливого зовнiшнього оточення з метою недопущення зниження
1 Дослщження виконано в рамках НДР 1ЕП НАН Украши «Мето-ди розвитку та забезпечення каштал1зацп промислових тдприемств в умовах шституцюнальних змш» (2012−2015 рр., номер держреестрацй'- 0112U006882).
© М. А. Солод, 2014 157
ефективност свое! дiяльностi. У той же час бшьшшть втиз-няних пщприемств у кризових умовах продемонстрували свою нездатшсть протистояти сучасним викликам, що вщобража-еться на загальних пщсумках дiяльностi промислового сектору Укра! ни.
Так, за даними Державно! служби статистики Укра! ни, у 2013 р. порiвняно з попереднiм роком iндекс промислово! продукцп становив 95,3%. У добувнш промисловостi за пщсу-мками 2013 р. випуск продукцп зрiс на 0,4%, у тому чи^ у видобутку металевих руд — на 4,6%. Разом iз цим скорочення обсягу виробництва продукцп спостерiгалося у видобутку кам'-яного та бурого вугшля — на 2,4%, сиро! нафти та природного газу — на 2,7%. У переробнш промисловост вдекс промислово! продукцп становив 92,3%. У металургшному вироб-ництв^ виробництвi готових металевих виробiв за тдсумками 2013 р. спад виробництва продукцп становив 5,8%, у машино-будуванш — 13,8, у виробнищв хiмiчних речовин i хiмiчно! продукцп — 17,5%. На пщприемствах iз виробництва харчових продуктiв обсяг вироблено! продукцп у 2013 р. зменшився на 5,5%, у текстильному виробництв^ виробництвi одягу, шкiри, виробiв зi шкiри та iнших матерiалiв — на 6,2% [1].
Негативш наслщки кризових явищ позначилися i на по-казниках каmталiзаци промислових пщприемств. Найбшьш пристосованими до складних сучасних умов виявилися великi корпорацп. У рейтингах провщних вiтчизняних пiдприемств перше мюце, як i в попередш роки, посiдае «Метшвест» — най-бiльший в Укра! ш виробник залiзорудно! сировини i сталi, що також мае суттевi складнощi, з якими вш зiткнувся в останнiй перюд часу [2- 3].
У нестабшьному, складному i досить ворожому середо-вищi, у якому доводиться сьогодш працювати промисловим пiдприемствам, актуальним е впровадження заходiв, що дозволять бшьш ефективно адаптуватися до юнуючих умов i забез-печити стабшзацш виробництва та пiдвищення капiталiзаци пщприемств.
Проблеми розвитку промислового виробництва у кризо-вих i посткризових умовах, його структурного i технолопчно-го оновлення, пiдвищення катташзацп пiдприeмств перебу-вають сьогоднi в центрi уваги широких кш науковцiв i фахiв-щв, серед яких слiд видiлити О. Амошу, I. Алексеева, Н. Брю-ховецьку, I. Булеева, В. Вишневського, В. Гейця, Г. Карчеву, М. Кизима, В. Ковальова, М. Козорiз, Е. Кравченко, А. Остапенко, Е. Пономаренко, В. Приходько, Л. Фролову, В. Хаусто-ву, С. Шумську, I. Яремко.
Незважаючи на вагомий науковий доробок, питання по-шуку дiевих механiзмiв успiшного функщонування i тдви-щення капiталiзацil промислових пiдприемств у сучасних умовах, створення пiдrрунтя для узгодження процеав модершзаци промислового виробництва та його катт^заци залишаються на сьогоднi недостатньо розкритими.
Мета статт — на основi аналiзу основних чинникiв, як обумовлюють функцiонування промислового сектору у кризо-вих i посткризових умовах, обгрунтувати доцiльнiсть упрова-дження адаптацшних механiзмiв розвитку i пiдвищення кат-талiзацil промислових пiдприемств.
Адаптивнiсть тдприемства в сучасному розумiннi — це його здатшсть передбачати та реагувати на мiнливiсть середо-вища шляхом здшснення змiн, зберiгаючи при цьому ефектив-нiсть господарювання. Ефективнiсть без адаптивност може означати вирiшення вчорашшх проблем iз мiнiмальним рiвнем витрат, у той же час адаптившсть без ефективност сприяе швидкому реагуванню, проте з необгрунтованою структурою витрат.
Ефективнiсть змш знаходить вiдображення в результатах фiнансово-економiчноl дiяльностi та показниках капiталiзацil тдприемства. Адаптившсть проявляеться в набутт пщпри-емством певних матерiальних, фiнансових, сощальних якостей при здiйсненнi змiн у фшансово-господарськш дiяльностi у вiдповiдь на мiнливiсть соцiально-економiчного оточення.
Особливо! уваги в цьому свiтлi потребують питання структурно! адаптаци, адже структура тдприемства повинна мати здатнiсть адаптуватися до змiн зовнiшнього i внутрш-нього середовища, цшьово! переорiентаци, ново! стратеги роз-витку. Вiд цього залежить життездатнiсть пiдприемства. Тшь-ки адаптивна структура може забезпечити здатшсть до збере-ження свое! рiвноваги, а отже, до виживання i розвитку в умо-вах несподiваних i суттевих змiн. Для тдприемства наявшсть механiзмiв структурно! адаптаци означае бути стшким до впливу негативних факторiв i бути здатним одержати максимум позитивних результатiв вщ можливостей, що вiдкрива-ються.
Однiею з основних передумов адаптивностi е гнучюсть структури. Гнучкiсть основних характеристик структури: типу, орiентацп, базово! конф^ураци, забезпечуе можливiсть адаптаци пiдприемства до глобальних змiн i встановлюе зага-льнi форми тако! адаптаци. При цьому межi гнучкостi визна-чають можливу кардинальнiсть змiни структури в процес адаптаци. Наприклад, приватне тдприемство з центра-лiзованого може стати полщентричним, але в бiльшостi випад-кiв не може стати повшстю децентралiзованим.
Гнучкiсть основних структурних блоюв, ланок i зв'-язкiв визначае можливють здiйснення конкретних форм адаптацi! структури при вщповщних змiнах ситуацi!:
реоргашзаци функцiональних структур-
при формуваннi нових блоюв, пщроздшв i каналiв зв'-яз-
ку-
лiквiдацi! частини дiючих блоюв, пщроздшв i каналiв зв'-язку-
при змш ролi, значимостi та режиму функцюнування блокiв, пiдроздiлiв i каналiв зв'-язку в структурi пiдприемства.
Основу мехашзму структурно! адаптацi! становить здат-шсть економiко-соцiальних систем до саморегуляцi! дiяльнос-тi. Система одержуе певнi сигнали вiд зовнiшнього i внутрiш-нього середовища, що свщчать про ютотну змiну ситуацi!
Сприймаючи щ сигнали, вона визначае доцшьшсть структурно! адаптаци, виробляе вщповщну цiльову орiентацiю i, якщо це необхщно, починае здiйснення структурних змш. У процесi адаптаци потрiбен постшний контроль за вiдповiднiстю основных характеристик структури вимогам ситуаци, що змшюеть-ся. За необхiдностi до процесу адаптаци вносяться вiдповiднi корективи.
Варто зазначити, що згщно з концепщею оргашзацшно! поведiнки спiввiдношення виживання й ефективност пщпри-емства розглядаеться як вщношення адаптивностi оргашзаци та !! здатностi до адаптаци в майбутньому [4, с. 58]. Результат, тобто досягнення певно! тактично! чи оперативно! цЫ — продукт функцюнування системи у середовищ^ в той час як ре-зультативнiсть — стутнь досягнення тако! цiлi. Отже, в такому ракурс адаптивнiсть пщприемства характеризуе стан його розвитку на певний момент часу та дозволяе завдяки впрова-дженню певних механiзмiв зорiентувати дiяльнiсть тдприем-ства на перспективу. Досягнутий адаптивний ефект — результат адаптаци пiдприемства вщбиваеться в набуттi ним у про-цесi змiн певних переваг, що дозволяють йому вчасно зорiен-туватись та приводять до полiпшення результаив дiяльностi, тобто пiдтримують процес функцюнування системи та забез-печують розвиток.
Серед загальних елеменив адаптацiйного механiзму до-цшьно видiлити монiторинг факторiв, що впливають на дiяль-нiсть пiдприемства, оргашзацш заходiв, планування дiй, !х реалiзацiю, контроль за виконанням та необхщш коригування. Зазначенi складовi вiдповiдають загальноприйнятим теоретич-ним концепцiям щодо складу процеЫв у найбiльш вiдомих ци-клiчних моделях дiяльностi: OODA (спостер^ай, орiентуйся, вирiшуй, дiй) — PDCA (плануй, реалiзуй, перевiряй, дiй) — цикл навчання Колба (спостерiгай, обмислюй, приймай ршення, дiй) — цикл наукового методу (спостер^ай, формулюй гiпотезу, перевiряй гiпотезу, будуй теорш) [5, с. 73].
Системоформуючими елементами адаптацшного механi-зму е виконання фундаментальних вимог щодо поеднання таких властивостей: детермшовашсть, повнота i несуперечли-вють, iерархiчнiсть, синергетичнiсть. Детермiнованiсть прояв-ляеться як послщовшсть певних етапiв у виглядi замкнутого циклу, що супроводжуе адаптацiю пiдприемства до мiнливостi середовища. Повнота та безперервнiсть, несуперечливiсть проявляються в розподiлi сфери управлiння та технологи про-цесу адаптацп згщно з обраними функцiями. Iерархiчнiсть до-сягаеться шляхом розподiлення й узгодження центрiв вщпов& gt- дальностi за адаптивш ди на пiдприемствi. Синергетичнiсть проявляеться в адаптивному ефектi вiд поеднання елеменив адаптивного забезпечення господарсько! одинищ та досягнен-нях i позици суб'-екта господарювання в ринковому середови-щi.
У процесi формування адаптацшних механiзмiв можна видiлити ряд науково-методолопчних пiдходiв, якими доцшь-но керуватися. Серед них е таю як системний, параметро-дiагностичний, цiльовий, ситуацшно-ресурсний, компаратив-ний, iнвайроментальний, бiхевiористський.
Залежно вiд прогнозованостi виникнення змiн у зовшш-ньому середовищi доцiльно видшити три види адаптаци: ви-мушена, запланована та попереджувальна.
Вимушена адаптацiя вiдбуваеться у випадку, коли змши у зовнiшньому середовищi неоч^ваш для пiдприемства. Зде-бiльшого це мобЫзащя сил пiдприемства у вщповщь на змiни зовнiшнього середовища. При цьому керiвництво пiдприем-ства мае швидко приймати рiшення. У бшьшоси випадкiв мета тако! адаптацil — виживання пiдприемства. Успiх адаптацil цього виду залежить вiд наявностi необхщних ресурсiв i ква-лiфiкацil та досвiду керiвникiв або тих оаб, якi приймають рiшення щодо адаптацп.
Запланована адаптацiя вiдбуваеться у випадку, коли тд-приемство мае шформацш про те, що в певний час вщбудуть-ся змiни у зовшшньому середовищi. При цьому у пщприем-ства е час тдготуватися до впливу зовнiшнього середовища, 162
проан^зувати можливi альтернативи дiй, прорахувати бюджет адаптацшних заходiв. Результати адаптаци в основному залежать вiд якост проведеного аналiзу можливих альтернатив адаптацшних дш та наявностi необхщних ресурсiв. За-планована адаптацiя в основному забезпечуе успiшну дiяль-шсть пiдприемства i пiдвищення його капiталiзаци.
Попереджувальну адаптацiю необхщно здiйснювати пщ-приемству, якщо за мету ставиться його устшний розвиток i нарощування каmталiзацп. 1! особливiсть полягае в тому, що такий пщхщ передбачае постшне спостереження й аналiз зов-нiшнього i внутрiшнього середовища. Метою цього е отри-мання сигналу про можливi впливи зовнiшнього середовища на дiяльнiсть пiдприемства ще до того, як буде достовiрне тд-твердження, що зазначенi змiни в зовшшньому середовищi дiйсно вiдбудуться. На жаль, не вс пiдприемства можуть упроваджувати попереджувальну адаптацiю в життя, тому що, по-перше, вона потребуе наявност постшно! статтi витрат, оскшьки необхщно безперервно проводити монiторинг зовш-шнього i внутрiшнього середовища- по-друге, необхщно мати доступ до достовiрно! i повно! шформацп при проведенш ана-лiзу середовища- по-трете, необхщно мати персонал, який у змозi квалiфiковано аналiзувати зовнiшне i внутршне середо-вище, робити правильнi висновки та на! х основi обирати оптимальнi на цей час альтернативи адаптацшних дш. На сьо-годш, вочевидь, повною мiрою використовувати попереджувальну адаптащю можуть тiльки велию пiдприемства з широкими зв'-язками — як виробничими, так i пол^ичними, якi ма-ють у своему розпорядженш значнi ресурси та можливють найняти або навчити висококвалiфiкований персонал.
Залежно вiд того, яку адаптацш збираеться здiйснювати пiдприемство (вимушену, заплановану або попереджувальну), може бути декшька альтернатив реакцi! на вплив зовшшнього середовища, а вiдповiдно, i рiзнi стратегi! здiйснення адаптацi! Можна видшити умовно декiлька типiв адаптацшних мехашз-мiв, характеристики яких наведено в таблищ.
Таблиця
Поргвняльна характеристика видгв адаптацшних механгзмгв 1
Вид адаптаци Стратеги Вид
Мета Особливостi здшснен- тд-
адаптаци здшснення адаптаци ня адап- прием-
таци ства
Виму- Виживан- Вщбуваеться у випадку, коли Реагуюча Будь-
шена ня тдпри- змши у зовнiшньому середо- яке, але
емства i вищi неочжуваш для тдпри- здебi-
забезпе- емства. льшого
чення мо- Залежить ввд наявностi ресу- невели-
жливосп рсiв, квалiфiкацil та досвщу ю п1д-
подальшо1 керiвного персоналу. прием-
роботи Майже немае альтернатив адаптацшних дш ства
Запла- Досягнен- Вщбуваеться у випадку ная- Захисна Неве-
нована ня запла- вност достчжрно1 шформацп ликi або
нованих про змши у зовшшньому середт
показникв середовищi у певний час. тдпри-
дiяльностi Результата адаптаци зале- емства
i катталь жать ввд якостi проведеного
зацп пiд- аналiзу можливих альтерна-
приемства тив адаптацшних дш та ная-вностi необхiдних ресурсш. Альтернативи адаптацшних заходш е, але! х кшьюсть значно обмежена браком часу, шформаци та ресурсш
Попе- Сталий Постшне спостереження за Розввд- Великi
реджу- устшний змiнами зовнiшнього i внут- ницькi тдпри-
вальна розвиток i ршнього середовища для та аналь емства
тдвищен- отримання сигналш про його тичнi
ня катта- можливi впливи на дiяльнiсть
лiзацil тдприемства до домчжрно-
тдприем- го пiдтвердження зазначених
ства змiн. Необхадт значнi ресурси, висококвалiфiкованi кадри, полиичт, економiчнi та iншi зв'-язки, тривалий час на про-ведення аналггичних та роз-вiдницьких дiй. Найбшьша кiлькiсть можли-вих альтернативних адапта-цiйних дш через наявтсть додатково1 шформацп та часу
Складено автором.
Основу розвщницьких та анал^ичних стратегiй стано-вить освоення ново! продукци, послуг, ринюв. Реалiзацiя да-них стратегш потребуе масштабного аналiзу зовнiшнього се-редовища пiдприемства. Для цього необхщш значнi ресурси, висококвалiфiкованi кадри, пол^ичш й економiчнi зв'-язки, тривалий час на проведення аналiтичних та розвщницьких дш. Саме цi стратеги характерш для попереджувально! адаптаци пiдприемства. Дозволити повною мiрою використовувати по-переджувальну адаптацiю та втiлювати в життя розвщницью й аналiтичнi стратеги можуть тшьки великi пiдприемства, на-самперед iз вертикально iнтегрованою структурою, як в змозi не тiльки самi змiнюватися, але i змiнювати зовшшне середо-вище, наприклад, шляхом сприяння законодавчому формуван-ню необхiдних умов дiяльностi. В Укра! ш це пiдприемства, яю посiдають першi мiсця в рейтингах каmталiзацп та списках провiдних промислових пiдприемств.
Обороннi та реагуючi стратеги i вiдповiднi адаптацiйнi механiзми притаманш середнiм та невеликим пiдприемствам, яю не мають достатньо ресурсiв для масштабного аналiзу зов-нiшнього i внутрiшнього середовища i, як результат, не можуть передбачувати змши в ньому. У кращому випадку пщ-приемство намагаеться пiдтримати свш iснуючий стан, вико-ристовуючи оборонну стратегiю адаптацi! Тобто пiдприемст-ву вщомо про негативнi змiни у соцiально-економiчному сере-довищi та воно обирае адаптацшш заходи для захисту свое! дiяльностi. Це характерно для заплановано! адаптацi! У гiр-шому випадку пiдприемство здiйснюе необrрунтованi вщпо-вiдним аналiзом адаптивнi дi!, тобто намагаеться реагувати хоча б для того, щоб вижити. Необхщно зазначити, що реагу-ючi стратегi! в основному використовують у випадку здшс-нення вимушено! адаптацi!, !х обирають невелию пiдприем-ства, якi використовують лише обмежеш ресурси. Варто пщ-креслити, що якщо в сучасних умовах застосовувати виключно реагуючу стратепю, то будь-яке пiдприемство навряд чи витримае тиск змш зовнiшнього середовища.
Отже, якщо пщприемство ставить за мету устшний роз-виток, то в першу чергу воно мае застосовувати мехашзми попереджувально! адаптаци i вiдповiднi розвiдницькi та анал^и-чш стратеги адаптаци, за необхiдностi — заплановану адапта-цiю i в основному застосовувати оборонш стратеги, лише в окремих випадках — вимушену адаптацш i реагуючi стратеги.
Метою впровадження адаптацiйних механiзмiв на тд-приемствi е досягнення мiнiмуму невщповщност мiж пщпри-емством та зовшшшм середовищем, яке може бути представлений кшьюсними та якiсними показниками. Особливють планового та фактичного результату попереджувально! адаптаци полягае в тому, що за рахунок того, що при встановленш планового результату попереджувально! адаптаци е бшьше ш-формаци та часу, виникае можливють розглядати бiльшу кшь-юсть альтернативних адаптацiйних дiй. Через це вщбуваеться визначення планового результату адаптаци, який найбiльше вiдповiдае вимогам зовшшнього середовища та можливостям пiдприемства на цей час. Саме це обумовлюе велику вiрогiд-шсть фактичного досягнення планових результат попереджувально! адаптацп.
Для устшного застосування механiзмiв попереджувально! адаптацп важливо знати особливост оточуючого зовнiшнього середовища, вмiти розтзнати його сигнали про можливi впливи змiн на дiяльнiсть пiдприемства. А для цього необхщш працiвники з високими анал^ичними здiбностями та знанням зовнiшнього середовища. Здiйснення попереджувально! адаптаци на великому промисловому пiдприемствi можли-ве на базi анал^ичного вiддiлу, який зазвичай е на таких пщ-приемствах. При цьому основним завданням е аналiз дiяльнос-тi пiдприемства, аналiз зовнiшнього середовища, ствставлен-ня даних пiдприемства та стану зовшшнього середовища, ана-л^ичш висновки щодо можливого впливу конкретних факто-рiв зовнiшнього середовища та пропозицп альтернативних адаптацiйних дiй.
У рамках попереджувально! адаптацп насамперед необ-хiдно аналiзувати макросередовище пiдприeмства. Наступним кроком е дослiдження складових мшросередовища, на якi вплинули змiни в макросередовищi пiдприемства, та визна-чення, як цi змiни вплинуть на дiяльнiсть пiдприемства. Пiсля цього мае бути здшснено розробку альтернативних адаптацш-них заходiв. У разi таких дш можна розраховувати на те, що негативнi змiни зовнiшнього середовища не будуть iстотно заважати дiяльностi пiдприемства, а позитивнi змiни значно !! покращать.
Висновки. Резюмуючи вищенаведене, слщ зазначити, що показники функцiонування промислового сектору Укра! ни в сучасних умовах свщчать про нестачу в арсеналi вiтчизняних пiдприемств ефективних iнструментiв протидп кризовим яви-щам, якi б дозволили пристосуватися до швидких змш у соща-льно-економiчному середовищi.
Застосування адаптацiйних механiзмiв дае промисловим пщприемствам можливiсть для розробки та розрахунку всього спектру альтернативних дiй, а вщповщно, i можливiсть прий-няття виваженого й обгрунтованого рiшення щодо здiйснення модершзацшно! трансформаци пiдприемства. У сучасних умовах це дае значну перевагу пщприемствам, особливо тим, яю здатш здiйснювати попереджувальну адаптащю, забезпечуючи стiйку успiшну дiяльнiсть, розвиток i зростання капiталiзацil.
Л1тература
1. Соцiально-економiчне становище Укра! ни за 2013 рш Повiдомлення Державно! служби статистики Укра! ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www. ukrstat. gov. ua/druk/soc_ek/2013/publ12_2013_u. html.
2. 50 ведущих компаний Украины // Коммерсант. -2013. — № 177 (1880) [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http: //www. kommersant. ua/doc/2 332 005.
3. 200 крупнейших компаний Украины. Рейтинг Forbes [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http: //forbes. ua/ratings/2.
4. Зяблицкая Н. В. Оценка адаптационного потенциала предприятий нефтегазовой отрасли: монография / Н. В. Зяблицкая. — Нижневартовск: Изд-во Нижневарт. гуманит. ун-та, 2011. — 163 с.
5. Грунин O.A. Формирование адаптивности систем управления организацией предпринимательского типа / О. А. Грунин, А. А. Куприн. — СПб: Астерион, 2010. — 188 с.
НадШшла до редакцП 19. 11. 2014 р.
Л. Л. Стариченко к.э.н., И. В. Фокина, к.э.н.
ИНСТИТУЦИОНАЛИЗАЦИЯ РЫНОЧНОЙ ИНФРАСТРУКТУРЫ УГОЛЬНОЙ ОТРАСЛИ1
Процесс становления рыночных институтов, начатый в Украине в 1990-х годах, происходит противоречиво и неравномерно, что негативно отражается на угольной промышленности, которая характеризуется низкой адаптивной способностью к новым условиям хозяйствования. Изменения хозяйственных отношений в условиях рыночной среды повышают значимость инфраструктуры отрасли, содержание и темпы процессов формирования которой должны соответствовать объективным потребностям. Рыночная инфраструктура, наряду с производственной и социальной, является неотъемлемым элементом национальной экономики. Именно рыночная ин-
1 Исследование выполнено в рамках научно-исследовательской работы ИЭП НАН Украины «Развитие институциональной среды промышленного производства с учетом отраслевой специфики» (№ госрегистрации 0113U004371).
© Л. Л. Стариченко, И. В. Фокина, 2014

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой