Финансовое обеспечение промышленного развития Украины

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Н.В. Шемякта
Ф1НАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ
Розвиток промислового сектору е однieю з важливих умов на шляху до побудови ефективного промислового комплексу Укра! ни, здатного стати потужним двигуном довго-строкового економiчного зростання держави i своечасно реа-гувати на змiни ринково! та св^ово! кон'-юнктури [1]. Сучас-ний розвиток промислового сектору Укра! ни не вщповщае ви-могам часу i характеризуеться незадовiльними тенденцiями, що обумовлено низьким рiвнем активностi промислових пщ-приемств щодо створення провiдних виробничих технологш.
Упродовж усього перiоду незалежност Укра! ни спосте-рiгаеться зниження техшчного i технологiчного рiвня промис-ловость Фiнансовi ресурси спрямовувалися на пщтримку тех-нiки в робочому сташ, часткову модернiзацiю юнуючо! техш-ки i технологи. Таким чином, стратепчш питання промислового розвитку втизняного виробництва тривалий час вiдходили на другий план, поступаючись мiсцем поточним проблемами. У цшому придiлялася недостатня увага iнновацiйному розвитку пщприемств як на рiвнi самих пщприемств, так i на державному рiвнi.
Проблемi фiнансового забезпечення розвитку промисло-востi присвячено роботи вщомих вiтчизняних вчених О. Амо-ш^ О. Алимова, I. Власово!, В. Гейця, Н. Новжово!, М. Крупки, I. Кобушко, Л. Федулово!, В. Федоровича та iн. Зокрема, I. Кобушко обгрунтував необхiднiсть переходу Укра! ни на шно-вацiйний шлях розвитку- I. Власова розглянула фшансування шновацшно! сфери в розвинених кра! нах- В. Федорович оха-рактеризував проблеми фшансування шновацшно! дiяльностi корпорацiй. Серед зарубiжних науковцiв, роботи яких набули широкого визнання у сферi забезпечення шновацшного
© Н. В. Шемякша, 2014
розвитку промисловоси, слщ вiдзначити Г. Бiрмана, Л. Вода-чека, В. Г. Мединського, Е. Менсфода, Д. Норта, Б. Санто, Б. Твшса, Р. Фатхутдшова, Ф. Шерера та iн. Однак додатково-го розгляду потребують питання сучасних умов та перспекти-ви шновацшного розвитку вiтчизняних промислових пщпри-емств, доступу до iнвестицiйних ресурЫв, управлiнського дос-вiду тощо.
Дослщження теоретичних та практичних основ забезпе-чення фiнансування розвитку промисловостi зумовлюе необ-хiднiсть аналiзу основних джерел фшансування розвитку промислових тдприемств, виявлення головних тенденцiй розвитку промисловост Укра1ни, окреслення напрямiв удосконален-ня фiнансування промислового розвитку.
Ан^з розвитку i впливу науково-технiчного прогресу на виробництво свiдчить, що виробничi фонди пiдприемства, будучи основним «юстяком» виробництва, якi визначають по-дальший розвиток украшсько! економiки i техшчне переозбро-ення як таке, мають стати вхiдним пропуском на свiтовi пози-цп розвинено! економiки. Закономiрнiсть технiчного розвитку виражае необхiднiсть переходу до нових поколiнь машин, е глибинною причиною масового оновлення техшки.
Активiзацiя процесiв вiдтворення i розвитку промисло-востi може бути здшснена за умови приведення цiлей вщтво-рення у вiдповiднiсть до цшей економiчних реформ i всiх еко-номiчних регуляторiв вiдтворення — цш на засоби виробництва, рiвня кредитного забезпечення, системи амортизаци, вико-ристання ринку цiнних паперiв.
Ре^защя виробничого потенцiалу промислового виробництва залежить вiд стану та умов фшансового забезпечення iнвестування промисловостi. Св^ова фiнансова криза призвела до згортання швестицшно! активностi та звуження вах джерел фiнансування промислового сектору в Укра! ш [2, с. 17].
Система фшансування промислово! дiяльностi е склад-ним переплетенням форм i джерел фшансування. Так, основ-ними джерелами кошив, якi використовуються для фшансування промислово! дiяльностi в Укра! ш, е:
державш швестицшш ресурси, якi видiляються на державному i регiональному рiвнях (бюджетнi кошти, кошти по-забюджетних фондiв, державнi позики, пакети акцш, майно державно! власностi) —
iнвестицiйнi, зокрема фшансов^ ресурси суб'-ектiв госпо-дарювання комерцiйного i некомерцiйного характеру, а також громадських органiзацiй, фiзичних оаб. Це iнвестицiйнi ресурси колективних iнвесторiв, зокрема, страхових компанiй, швестицшних фондiв i компанiй недержавних пенсшних фон-дiв. Сюди ж входять i власнi кошти пiдприемств, а також кре-дитнi ресурси комерцшних банкiв, iнших кредитних оргашза-цш i спецiально уповноважених урядом швестицшних банюв.
Для економiки Укра! ни актуальними залишаються про-блеми формування фшансових iнвестицiйних ресурсiв, якi за-безпечать необхщш темпи вiдтворення, на що безпосереднiй вплив мае рiвень розвитку нащонально! кредитно-фiнансово! системи. На сучасному етат найбiльш загальною тенденцiею в розвитку фшанав е перетворення фшансово! системи на само-стiйну шфраструктурну галузь, яка чинить усе бшьш помiтний вплив на економiчну ситуащю в кожнiй окремiй кра! нi та свт в цiлому [3]. Однак, як вщзначають у сво! х дослщженнях в^-чизнянi вченi, незважаючи на появу нових об'-ектiв та суб'-екив на нацiональному iнвестицiйному ринку i розвиток фiнансово! iнфраструктури як середовища акумуляцi! та розподiлу iнвес-тицш, залишаеться невирiшеною проблема фiнансування шве-стицiйного процесу з урахуванням шститущональних особли-востей укра! нсько! економiки [4]. Сьогодш перед нашою кра!-ною постають завдання досягнення вiдповiдностi сучасним вимогам до рiвня конкурентоспроможностi, створення сприят-ливого iнвестицiйного клiмату, включення у процеси глобалi-зацi! та штеграци. Необхiднi якiснi перетворення економiчноl системи неможливi без розвитку швестицшно! дiяльностi, яка залежить вiд стану, обсяпв та якостi капiталу в кра! ш. Цей ка-пiтал не може бути сформований без допомоги ефективно! кредитно-фшансово! системи, що мае на уваз^ в тому числ^ функцiональнiсть рiзних джерел фiнансування швестицш, за допомогою яких фiнансова система вбудовуеться в господар-192
сью процеси, забезпечуе фiнансування реального сектору еко-номiки i тим самим впливае на рiвень соцiально-економiчного розвитку в кра! ш.
Розвиток швестицшно! дiяльностi е визначальним фактором стану вщтворювальних процесiв на всiх рiвнях господарсько! системи. Для реального сектору нацюнально! еконо-мiки невиршеною залишаеться проблема залучення швести-цшних ресурсiв з позици вiдтворювального аспекту. Брак вла-сних фiнансових ресурЫв, пов'-язаний iз збитковою дiяльнiстю велико! кшькост пiдприемств, а також iз нецiльовим викорис-танням амортизацiйних вщрахувань протягом тривалого пер& gt- оду, сприяв втратi капiталом пiдприемств здатностi до само-вiдтворення. Наслiдком цього стала наявшсть великого обсягу машин i устаткування з невiдповiдними для забезпечення потреб господарсько! системи термшами морального та фiзичного зносу. Доступшсть кредитних ресурсiв обмежена рентабельш-стю пiдприемств, пiдвищеними ризиками, зумовленими довго-строковiстю iнвестицiйних процесiв, пов'-язаними з цим висо-кими вимогами до гарантшного забезпечення та умов виплати основного боргу, рiвнем вiдсотка. Банювським кредитам на-лежить лише 11−12% у фшансовому забезпеченнi потреб тд-приемств [5]. Недостатнiй розвиток шнуючих фiнансових iн-ституцiйних структур не створюе передумов! х ефективно! учаси в кредитних схемах фiнансування господарсько! дiяль-ностi. Сформована ситуацiя свщчить про наявнiсть у нашiй кра! ш iнвестицiйного механiзму, який не орiентуе господарю-ючих суб'-ектiв на оновлення активно! частини основних фон-дiв, тобто вiдтворення продуктивного капiталу. У сучасних умовах власники капiталу не защкавлеш в його оновленнi- старшня (стан) парку машин i устаткування спричиняе скоро-чення виробничого i технiчного потенцiалу наявних потужно-стей [6].
Аналiз iнвестицiй у промисловоси за джерелами фiнан-сування свщчить, що протягом останнiх семи роюв основним джерелом капiтальних iнвестицiй е власш кошти пiдприемств i оргашзацш (див. рисунок).
B/iacHi кошти 1 н lui джерела фЫансування
Власш кошти кошти? ноземних iiiBcciopiB
¦ Власш кошти кредити баhk? в га? нш позики
Власш кошти власш кошти п1дприемства
¦ Бюджетн кошти кошти М1сцевих бюджет
¦ Бюджетн кошти кошти державного бюджету
Рисунок. 1нвестицп у npoMU^oeocmi за джерелами фтансування, % (складено за джерелом [7])
Основним джерелом кошив, що направляються на роз-виток промислового виробництва, е власш кошти тдприемств — прибуток та амортизацшш вiдраxування. У складi власних фiнансовиx ресурсiв основне мюце належить прибутку, що за-лишаеться в розпорядженнi пiдприeмства. Вiн формуе перева-жну частину його фшансових ресурсiв, забезпечуе прирiст власного катталу, а отже, i зростання ринковох'- вартостi пщ-приемства. Прибутки, яю залишаються в розпорядженнi про-мислових тдприемств в Украшу е низькими, що зумовлено ix теxнологiчним вiдставанням, значним податковим наванта-женням, високим ступенем зношеностi основних фондiв. У мiру надходження, чистий прибуток тдприемства мае спрямо-вуватися на фшансування науково-дослiдниx та дослщно-конструкторських робщ, а також робiт зi створення, освоення i
впровадження ново! техшки, на вдосконалення технологи та оргашзацп виробництва, модернiзацiю обладнання, полшшен-ня якостi продукцi! та послуг [8].
Певну роль у складi внутрiшнiх джерел виконують та-кож амортизацiйнi вiдрахування, особливо на пщприемствах iз високою вартiстю власних основних засобiв i нематерiальних активiв, проте суму власного капiталу пщприемства вони не збiльшують, а лише е засобом його решвестування. Iншi внут-рiшнi джерела не ввдграють помiтно! ролi у формуваннi власних фшансових ресурсiв пiдприемства.
Можливост використання коштiв державного бюджету для фшансування промисловостi обмеженi через значний де-фiцит Держбюджету в Укра! ш, а також вiдсутнiсть едино! стратеги розвитку промисловостi. Державнiй пiдтримцi прю-ритетних галузей промисловостi перешкоджае вщсутшсть ш-формацiйно-статистичного iнструментарiю аналiзу високотех-нологiчно! виробничо! сфери Укра! ни. На сьогодш в Укра! нi немае едино! класифшаци високотехнологiчних товарiв, що суттево ускладнюе визначення державних прiоритетiв фшан-сування промислового виробництва.
Одним iз важливих напрямiв використання державних кошив, безумовно, е фшансування швестицшних проектiв прiоритетних напрямiв, зокрема вкладення коштiв урядових фондiв та програм у прiоритетнi напрями науково-техшчного розвитку та пряме державне фшансування швестицш з реаль зацi! заходiв структурно! перебудови економiки, пiдтримка створення та розвитку нових конкурентних наукоемних галу-зей та виробництв, якi становитимуть основу матерiально-технiчно! бази довгострокового економiчного зростання кра!-ни.
Альтернативнi мехашзми фiнансування структурних змiн у промисловоси — фiнансовий лiзинг, первинне розм& gt- щення цiнних паперiв на фондовому ринку, спшьне iнвесту-вання в Укра! ш не набули достатнього розвитку. У структурi укра! нського фiнансового ринку частка небанювського сегменту складае менше 7% загального обсягу активiв фiнансових установ. Торговельно-розрахункова iнфраструктура фондового
ринку е незручною, витратною i до кшця не сформованою. Як наслщок, бiльше 90% усього обсягу цшних паперiв, ем^ова-них в Украм, обертаються на неорганiзованому позабiржово-му ринку. Фiнансовi установи Украши надають клiентам до-сить вузький спектр фшансових послуг, значна частка яких мае незадовшьнш рiвень якостi, а законш права й iнтереси споживачiв цих послуг недостатньо захищенi.
Одним iз головних чинникiв такого стану е недосконале правове середовище та недолши державного регулювання. Но-рмативно-правова база, покликана регулювати професiйну д& gt- яльнiсть на фiнансовому ринку, не враховуе його особливостс, е досить суперечливою та не повнiстю сформованою.
1нновацшна дiяльнiсть промислових пiдприемств сприяе iнтенсивному розвитку економiки, забезпечуе прискорення впровадження у виробництво останнiх досягнень науково-технiчного прогресу. При цьому важливою умовою ефективно! реалiзацii шновацшних процесiв е вiдповiдне фiнансове забез-печення всiх етапiв iнновацiйноi дiяльностi. Пiд таким забез-печенням розумшть систему економiчних взаемин з приводу пошуку, залучення i результативного використання фшансових ресурЫв при здшсненш iнновацiйноi дiяльностi.
Головним бар'-ером на шляху шновацшного розвитку промисловостi залишаеться недостатне фiнансування. Система фiнансування iнновацiйноi дiяльностi е складним переплетен-ням форм i джерел фшансування. Основним джерелом фшан-сування розвитку у 2000−2013 рр. були власш кошти тдприемств, частка яких у 2013 р. становила 53% вщ загального обсягу фшансування, а саме 7,6 млрд грн (проти 4,8 млрд грн у 2012 р.)
Аналiз динамжи iнвестицiйно-iнновацiйних процеав в Украiнi дозволяе зробити висновок, що активна фаза ix розвитку в 2005—2008 рр. змшилася спадом у 2009−2014 рр., що сут-тево стримуе темпи економiчного розвитку краiни. Незважаю-чи на збшьшення рiвня iнновацiйниx витрат у 2014 р., ix обсяг е вкрай недостатнiм. Необxiдно зазначити, що фшансування швестицшно]. '- дiяльностi в промисловост Украiни вiдбуваеться у складних умовах, пов'-язаних як iз свiтовою фшансовою кри-196
зою, так i з певною низкою внутршшх чинникiв, а саме: поль тична нестабiльнiсть, недосконалiсть вiдповiдного законодав-ства, податковий тиск на бiзнес, вyзькiсть внyтрiшнього ринку, iнфляцiя, нерозвинешсть виробничо1'- та соцiальноi шфрастру-ктури, недостатнe iнформацiйне забезпечення та низький рь вень захистy iнвесторiв, вщсутшсть чiткоi iнвестицiйноi поль тики з вщповщними механiзмами реалiзацii на державному та мюцевому рiвнях, нестача стимyлiв i механiзмiв для залучення швестицш, а також сповiльнення iнвестицiйноi активной у свiтi. Усе це обyмовлюe недостатнiсть коштiв на iнновацiйнi проекти.
Джерелом власних кошив пiдприeмств, що спрямову-ються на iнновацiйнy дiяльнiсть, e прибуток та амортизацiйнi вiдрахyвання, бшьшшть пiдприeмств у процесi своei дiяльностi отримують збиток, а тi, що отримують прибуток, не постша-ють ним ризикувати, адже iнновацiям притаманний високий рiвень ризику. Таким чином, необхщною умовою для розвитку шновацшнох'- дiяльностi промислового сектору e активiзацiя банкiвського сектору в частинi фшансування перспективних наyково-технiчних досягнень. За даними Держкомстату Укра-1'-ни, у 2011 р. частка банювського сектору у фшансуванш ш-новацiй склала 38%, кредити в розмiрi 5489,5 млн грн (проти
626.1 млн грн у 2010 р.) отримало 50 пщпржмств. Сyттeво скоротилося фiнансyвання шновацшно!'- дiяльностi iноземними iнвесторами — з 2411,4 млн грн у 2010 р. до 56,9 млн грн у 2011 р., проте збшьшилось фшансування в^чизняними швес-торами — з 31,0 млн грн у 2010 р. до 45,4 млн грн у 2011 р.
Бюджетш кошти e обмеженими та видшяються ввдповвд-но до цшей i прюритеив державное'- iнновацiйноi полiтики i, як правило, спрямовуються на фшансування: державних iннова-цiйних фондiв- цшьових iнновацiйних програм i високоефек-тивних iнновацiйних проектiв- програм державноi пщтримки iнновацiйноi дiяльностi. Маe мiсце скорочення фшансування iнновацiйноi дiяльностi з боку держави. Так, у 2011 р. лише
149.2 млн грн було видшено на шновацшну дiяльнiсть пщпри-eмств з боку державного бюджету, яку отримало 51 пщпржм-
ство (для порiвняння: у 2008 р. цей показник становив 336,9 млн грн) [9].
У 2011р. 731 пщприемство впровадило 3238 наймену-вань шновацшно!'- продукцп, що на 34,5% бшьше, шж у 2010 р. З них новi види машин, устаткування, прилади, апарати тощо — 897 найменувань. Новими виключно для ринку були 900 найменувань, або 27,8% загальнох'- ix кiлькостi (357, або 39,8%). Iнновацiйнi процеси впроваджували 677 пiдприемств, з яких 605 — упровадили 2510 нових або вдосконалених мето-дiв обробки та виробництва продукци.
Свiтовi глобалiзацiйнi процеси потребують зростання питомоi ваги iнновацiйноi продукцп та збiльшення обсягiв на-даних високотеxнологiчниx послуг практично в уЫх галузях та на пщприемствах. Одним iз найбiльш важливих показниюв, що характеризують iнновацiйну сферу краши, е частка шнова-цiйно активних тдприемств, тобто питома вага тдприемств, що активно провадять шновацшну дiяльнiсть. Щодо впрова-дження iнновацiй безпосередньо на промислових тдприем-ствах, то питома вага тдприемств, яю впроваджували шнова-ци, коливаеться вiд 10 до 15%. Порiвняно iз зарубiжними тд-приемствами це дуже низький показник. У 2011 р. лише 897 вцщв техтки було освоено на виробнищта, частка реалiзова-ноi iнновацiйноi продукцп в загальному обсязi становила 3,8%. Варто зазначити, що у крашах GC даний показник пере-бувае на рiвнi 40−60% [10, с. 127].
Отже, зменшення iнновацiйноi активностi промислових пiдприемств спричинено браком у тдприемств власних кош-ив, а також великою вартютю кредитних ресурав. Дефiцит фiнансовиx ресурав як на рiвнi промислових тдприемств, так i на рiвнi держави зрештою призвiв до втрати в^чизняного прiоритету на низку не запатентованих вчасно винаxодiв. За-гальний техшчний рiвень теxнiки перебувае у вкрай незадов& gt- льному станi, частка застаршого устаткування в окремих галузях промисловоси становить 60−70%.
Активiзацiя фшансування iнновацiйноi дiяльностi мож-лива лише на основi розвиненоi системи фшансування, що покликана забезпечувати виршення таких найважливiшиx за-198
вдань: збереження i розвиток шновацшно-промислового по-тенцiалу в стратегiчних та прюритетних напрямах розвитку- створення необхiдних передумов для своечасного й ефектив-ного впровадження техшчних i технологiчних новацш в усiх сферах нацiонально! економжи, забезпечення !! структурно-технологiчно! перебудови- створення необхщних матерiальних умов для збереження кадрового наукового потенщалу, запобь гання його вiдпливу за кордон.
У цшому фiнансове забезпечення шновацшно! дiяльнос-тi промисловостi мае складну структуру, елементами яко! е: сукупшсть джерел фiнансування- форми фiнансування методи та шструменти акумуляцi! грошових надходжень i! х вкладен-ня в швестицшш проекти та цiльовi програми- механiзми контролю за швестищями в iнновацiйнi проекти, включаю-чи систему зворотноси, оцiнку ефективностi! х використання тощо [11, с. 27]. При цьому мають бути враховаш й рiвнi регу-лювання — тдприемницький, регiональний, галузевий, нацю-нальний, мiждержавний, глобальний. В умовах ринкових вщ-носин фiнансування промислово! дiяльностi мае свою специ-фiку i виступае складовим елементом фiнансово! пол^ики держави [12, с. 120].
Фшансове забезпечення механiзму реалiзацi! державно! промислово! пол^ики е елементом ресурсного забезпечення всього шновацшного циклу, включаючи стадп розробки, про-мислового виробництва й експлуатацшного застосування на цiй основi як прямого фiнансування, так i використання мето-дiв непрямого регулювання, спрямованих на абсолютну i вщ-носну економiю фiнансових ресурсiв учасниюв iнновацiйного процесу.
Особливого значення в рамках такого мехашзму набувае посилення ролi державного замовлення як одного з шструмен-тiв державно! шновацшно-промислово! полiтики. Об'-ектом цiльового державного фшансування е державнi iнновацiйнi та науково-техшчш програми. Для забезпечення iнновацiйного розвитку промисловоси Укра! ни необх1дно на державному рiвнi здiйснити комплекс заходiв, а саме: розробити та впрова-дити цшьову комплексну державну програму шновацшного
розвитку- забезпечити захист прав iнтелектуальноi власностц змщнити банкiвську систему- стимулювати швестування шно-вацiйноi сфери- створення умов для сприятливого клiмату для створення власних наукоемних виробництв- сприяти розши-ренню мiжнародного спiвробiтництва у сферi наукових розро-бок та iнновацiйноi дiяльностi.
Висновки. У сучасних умовах в^чизняш промисловi пщ-приемства мають незадовшьний рiвень iнновацiйного розвитку, що викликано недостатшм фiнансуванням, низьким рiвнем зацiкавленостi в iнновацiяx та високим рiвнем ризику. Аналiз умов функцюнування системи забезпечення iнновацiйного розвитку промисловоi сфери свiдчить, що вихщ iз кризи i пiдйом економжи краши потребують прийняття адекватних ршень, спрямованих на прискорення iнновацiйно-iнвестицiйниx про-цесiв. Оновлення iнновацiйного виробництва потребуе актив-ноi iнновацiйноi полiтики, обгрунтованого довгострокового стратегiчного курсу, спрямованого на створення, нарощування й ефективнiсть використання наукового i теxнiчного потенща-лу промисловостi вiдповiдно до нацiональниx потреб. Вихщ iз кризи можливий лише шляхом поновлення й активiзацii вщт-ворювальних процесiв, мобiлiзацii та цшьового використання iнвестицiйниx ресурсiв в шновацшному напрямi.
Перспективи подальшого дослiдження мають бути спря-мованi на розробку теоретико-методичних засад активiзацii процесiв фшансування шновацшного розвитку промисловостi Украши, формування стратегш iнновацiйного розвитку промислових тдприемств.
Лггература
1. Амоша А. И. Неоиндустриализация и новая промышленная политика Украины / А. И. Амоша, В. П. Вишневский, Л. А. Збаразская // Экономика промышленности. — 2012. -№ 1−2 (57−58). — С. 3−32.
2. Ншолайчук М. В. Сучасний стан та перспективи шновацшного розвитку промислових тдприемств / М.В. Школай-чук, 1.Ю. Стфанова // Вюник Хмельницького нацюнального утверситету. — 2010. — № 6. — С. 16−19.
3. Нечаев Ю. В. Общие тенденции развития национальных финансовых систем / Ю. В. Нечаев, В. Ф. Столяров // Еко-номша та держава. — 2008. — № 5. — С. 8−12.
4. Косова Т. Д. Становлення шститущональних швесто-рiв в Укра! ш: проблеми теорп i практики: монографiя / Т.Д. Косова- НАН Укра1ни, 1н-т економiки пром-стi. — Донецьк,
2004. — 296 с.
5. Опарш В. Фшансова система Украши (теоретико-методологiчнi аспекти): монографiя / В. Опарш. — К.: КНЕУ,
2005. — 240 с.
6. Аукционек С. Производственные мощности российских предприятий / С. Аукционек // Вопросы экономики. -2003. — № 5. — С. 130−141.
7. Державна служба статистики Украши [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www. ukrstat. gov. ua/.
8. Башкатова С. В. Фшансове забезпечення шновацшно! дiяльностi суб'-екив господарювання за рахунок власних ф& gt- нансових ресурав / С. В. Башкатова // Науковi працi Юрово-градського нащонального технiчного унiверситету. Економiчнi науки. — 2009. — № 15.
9. Статистичний збiрник «Наукова та шновацшна дiяль-нiсть в Укра! ш» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: // www. ukrstat. gov. ua/.
10. Кобушко 1.М. Шляхи покращення фiнансування ш-новацшного розвитку в Укра! ш з використанням мiжнародно-го досвiду / 1.М. Кобушко, Е.1. Гусейнова // Маркетинг i менеджмент iнновацiй. — 2011. — № 2. — С. 124−130.
11. Щербак В. М. 1нновацшна стратепя Украши зi св^о-вою економiчною системою / В. М. Щербак // Наука та науко-знавство. — 1999. — № 4. — С. 26−28.
12. Семиноженко В. П. Украша: шлях до постiндустрiа-льно! цившзаци / В. П. Семиноженко. — Х.: Константа, 2005. -362 с.
Над1йшла до редакцп 03. 12. 2014 р.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой