Конкурентоспособность продукции машиностроительного комплекса Украины

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
СЕРІЯ: ЕКОНОМІКА, 2013, ВИП. 5
УДК 338. 45:62(477)(045)
Н.В. Балабанова
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПРОДУКЦІЇ МАШИНОБУДІВНОГО
КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
Стаття присвячена аналізу показників динаміки та структури зовнішньої торгівлі продукцією машинобудування України, дослідженню факторів, що впливають на рівень конкурентоспроможності машинобудівного комплексу.
Ключові слова: експорт, імпорт, зовнішньоторговельна діяльність, товарна структура, продукція машинобудування, конкурентоспроможність.
Традиційно, ступінь розвитку сектору машинобудування в країні є одним із критеріїв, що характеризує її матеріально-технічну базу, технологічний прогрес, без яких неможливо забезпечити високий рівень людського розвитку. Від конкурентоспроможності машинобудівних підприємств на зовнішніх ринках залежить місце країни у міжнародному розподілі праці та глобальному конкурентному середовищі. З огляду на це, актуальним постає питання дослідження особливостей розвитку та конкурентоспроможності продукції машинобудівного комплексу України на зовнішніх ринках.
Дослідженням стану та стратегічного розвитку економіки України займаються такі вчені-економісти як: Я.А. Жаліло, В.М. Геєць, А.В. Єрмолаєв, Ю. В. Макогон, І.В. Багрова, О. А. Кириченко, В. В. Козик. Аналізу сучасного стану та розвитку машинобудівного комплексу приділяють значну увагу багато вітчизняних вчених, зокрема: О.В. Ареф'єва, Б. М. Данилишин, Н. Л. Любченко, Ю. О. Терлецька, Я. В. Кудря та Т. О. Жуковська та інші.
Мета статті - дослідження особливостей здійснення зовнішньої торгівлі продукцією машинобудівного комплексу України та визначення напрямів щодо підвищення її ефективності.
Аналіз статистичної інформації дозволяє виділити основні тенденції розвитку міжнародної торгівлі продукцією машинобудівної галузі: 1) підвищення рівня науково-технічних процесів- 2) зниження витрат за рахунок використання інформаційних технологій- 3) формування глобального ринку наукових знань, і ринку кваліфікованої робочої сили- 4) жорсткі вимоги щодо якості товарів для експорту- 5) динамічний та стрімкий розвиток високотехнологічної та машинобудівної продукції- 6) переведення виробництва в країни, що розвиваються-7) уніфікація технічних вимог до виробництва товарів- 8) технологічна залежність держав які розвиваються від провідних держав- 9) виробництво і реалізація продукції в межах однієї або груп держав, враховуючи їх національні особливості.
Незважаючи на те, що вітчизняне машинобудування забезпечує лише близько 65% місткості внутрішнього ринку, майже половина вітчизняної машинобудівної продукції є експортоорієнтованою. В загальних обсягах товарного експорту питома вага експорту продукції машинобудування за даними 2012 р. складає 19,3%, а в загальних обсягах імпорту імпорт машинобудування становить 27%, як свідчать дані рисунку 1.
Також можна зазначити, що частка імпорту продукції машинобудування у всі роки перевищує питому вагу експорту. Найбільша різниця спостерігалася у 2006 р. -15,9% та протягом 2007−2011 рр. характеризувалося зменшенням співвідношення. Однак, слід зазначити, що значне зниження імпорту продукції машинобудування у 2009
21
ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
СЕРІЯ: ЕКОНОМІКА, 2013, ВИП. 5
році не призвело до її заміщення вітчизняною продукцією, так як загальні обсяги її виробництва в Україні також суттєво знизилися (майже в два рази).
Щодо відношення експорту до імпорту, то воно у до кризовий період було відносно стабільне 40%. Це вказує на невисоку конкурентоспроможність більшості продукції машинобудівного комплексу України на зовнішніх ринках. Підвищення означеного показника у 2009 році до 79% зумовлено зменшенням імпорту, через обмежену платоспроможність підприємств та населення у 2009 році та зменшенням банківського кредитування.
Рис. 1. Питома вага експорту та імпорту продукції машинобудування в загальних
обсягах українського експорту та імпорту
Як свідчать дані рисунку за винятком посткризового 2009 р. динаміка обсягів експортно-імпортної діяльності підприємств машинобудівної галузі характеризується загальною тенденцією до зростання. Так, у 2012 р. порівняно з 2001 р. обсяги експорту машинобудівної продукції зросли з 2,26 млрд. дол. США до 13,3 млрд. дол. США, тобто майже в 6 разів, а обсяги імпорту з 3,1 млрд. дол. США у 2001 р. до 22,5 млрд. дол. США, тобто в 7,3 рази (рис. 2). В цілому протягом аналізованого періоду у 2011 р. спостерігаються найбільші вартісні показники обсягів експорту продукції машинобудування.
Рис. 2. Динаміка експорту-імпорту машинобудівної продукції, 2001−2012 рр., млн. дол. США[4]
22
ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
СЕРІЯ: ЕКОНОМІКА, 2013, ВИП. 5
Отже, Україна має від'ємне сальдо в торгівлі машинобудівною продукцією, розмір якого стабільно збільшувався протягом 2001−2008 рр. та 2009−2011 рр. Коефіцієнти покриття свідчать про значне перевищення обсягів імпорту над експортом, яке щорічно протягом 2001−2008 рр. стабільно зростало. Так, станом за 2011 р. витрати на імпорт не покриваються валютною виручкою від експорту та імпорт перевищує експорт майже на 40% (табл. 1). Від'ємне значення коефіцієнту внутрішньовидової міжнародної спеціалізації свідчить про переважно імпортну орієнтацію машинобудівного комплексу України.
Таблиця 1
Показники розвитку зовнішньоторговельної діяльності підприємств _____________________машинобудування_______________________________
Оборот, Сальдо, Коефіцієнт Коефіцієнт внутрішньовидової
Роки млн. дол. млн. дол покриття, % міжнародної спеціалізації
2001 5386,9 -861,1 0,72 -16,0
2002 3721,5 1174,3 1,92 31,6
2003 8662,6 -2042,4 0,62 -23,6
2004 12 302,6 -2166,0 0,70 -17,6
2005 14 059,7 -5064,3 0,47 -36,0
2006 18 432,1 -7608,9 0,42 -41,3
2007 27 069,5 -10 507,1 0,44 -38,8
2008 36 133,8 -14 808,8 0,42 -41,0
2009 15 031,6 -1810,2 0,78 -12,0
2010 20 764,2 -2898,4 0,75 -14,0
2011 30 615,0 -7383,1 0,61 -24,1
2012 35 751,2 -9178 0,59 -25,7
Динаміка розрахованого індексу відносних торговельних переваг, що має від'ємне значення (окрім 2002 р.) підтверджує той факт, що Україна більшою мірою є імпортером продукції та в цілому (за вартісним показником) не має відносних конкурентних переваг у зовнішній торгівлі вказаною продукцією.
Рис. 3. Динаміка індексів RXA, RMP, RTA за період 2001−2011 рр. (%)
Машинобудівна галузь в найбільшому ступені постраждала в період економічної кризи. Так, у 2009 р. порівняно з 2008 р., якщо обсяги реалізації промислової продукції в цілому скоротилися на 12%, то обсяги реалізації продукції машинобудування — на 29,5%. Також відновлення обсягів виробництва машинобудівної промисловості відбулося значно повільнішими темпами, причинами чого є залежність машинобудівних підприємств та споживачів їхньої продукції від доступу до кредитних ресурсів, повільне введення в дію основних фондів, низький рівень інвестиційної та
23
ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
СЕРІЯ: ЕКОНОМІКА, 2013, ВИП. 5
інноваційної активності машинобудівних підприємств.
Експорт продукції машинобудування в цілому характеризується зростанням, окрім 2005 р., коли обсяги знизилися на 570,6 млн. дол. або на 11,26%, та 2009 р., коли падіння склало 4,05 млрд. дол. або 38%. Падіння обсягів імпорту відмічається у 2002 р. — 1,85 млрд. дол. США або 59,23% та у 2009 р. — 17,05 млрд. дол. або 66,94%. Найбільше зростання вартісних обсягів експорту за період, що аналізується, припадає на 2007 р. — 2,87 млрд. дол. або 53,03%, а імпорту — на 2011 р. — 8,45 млрд. дол. США.
Таблиця 2
Ланцюгові показники динаміки обсягів експорту-імпорту машинобудування
Роки Експорт Імпорт
Абсолютний приріст, млн. дол. США Темп приросту, % Абсолютний приріст, млн. дол. США Темп приросту, %
2002 185,0 8,2 -1850,5 -59,2
2003 862,2 35,2 4079,0 320,3
2004 1758,2 53,1 1881,8 35,2
2005 -570,6 -11,3 2327,7 32,2
2006 913,9 20,3 3458,5 36,2
2007 2869,6 53,0 5767,8 44,3
2008 2381,3 28,8 6683,0 35,6
2009 -4051,8 -38,0 -17 050,4 -66,9
2010 2322,2 35,1 3410,4 40,5
2011 2682,9 30,0 8447,3 71,4
2012 1670,8 14,4 2186,0 10,8
Під час кризи відбулося падіння обсягів зовнішньої торгівлі товарами основних підгалузей машинобудівної промисловості.
Зокрема, у 2009 р. по відношенню до 2008 р. знизилися обсяги експорту транспортних засобів на 63,1%, машин та устаткування — на 17% (рис. 4).
Рис. 4. Динаміка експорту продукції машинобудування за підгалузями,
2001−2012 рр. 4]
Протягом 2010−2012 рр. зростання експорту продукції машинобудування відновилося. У посткризовий період вартісні обсяги експорту транспортних засобів та, машин та устаткування досягли максимальних значень. Основним фактором зростання було нарощування експорту транспортних засобів через покращення економічної ситуації у країнах СНД (основних імпортерах продукції вітчизняного
24
ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
СЕРІЯ: ЕКОНОМІКА, 2013, ВИП. 5
машинобудування).
Через кризові явища, які супроводжувалися девальвацією гривні щодо основних світових валют і скороченням кредитування промисловості та населення, обсяги імпорту машин та устаткування у 2009 р. по відношенню до 2008 р. зменшились на 53,2%, транспортних засобів — на 85,1%, приладів та апаратів — на 45,13% (рис. 5).
Рис. 5. Динаміка імпорту продукції машинобудування за підгалузями,
2001−2012 рр., млн. дол. США[4]
У 2010−2012 рр. відбувалось поступове відновлення імпорту: обсяги імпорту машин та устаткування зросли на 30,5 та 56,67% відповідно, транспортних засобів -приріст на 69,3% кожного року, приладів і апаратів — на 32,14 та 18,12% відносно 2009
р.
Товарна структура експорту машинобудівної продукції, свідчить, що в структурі українського експорту машинобудування переважають металоємні машини і механізми, електрообладнання, частка яких складає близько 57%, з яких 30% припадає на котли, машини, апарати і механічні пристрої, 27% - на електричні машини і устаткування. Друге місце займають транспортні засоби, частка яких складає 41%, з яких 32% - залізничні трамвайні локомотиви та шляхове обладнання, 5% - наземні транспортні засоби, окрім залізничних, 1% - плавучі морські та річкові транспортні засоби, 3% - аеронавігаційні та космічні апарати (табл. 3).
ТаблицяЗ
Структуриекспорту-імпортупродукції машинобудуванняу 2012 р. (%)
питома вага експорту, % питома вага імпорту, % коефіцієнт покриття експортом імпорту
Котли, машини, апарати і механічні пристрої 30,02 35,53 0,50
Електричні машини і устаткування 26,82 28,39 0,56
Залізничні або трамвайні локомотиви, шляхове обладнання 32,01 2,47 7,69
Наземні транспортні засоби, крімзалізничних 5,33 27,19 0,12
Аеронавігаційні або космічні апарати 2,71 0,35 4,66
Плавучі засоби морські або річкові 0,78 0,98 0,47
Прилади і апарати 2,34 5,09 0,27
Всього 100 100
25
ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
СЕРІЯ: ЕКОНОМІКА, 2013, ВИП. 5
Щодо структури українського імпорту машинобудування, то найбільшу частку займають котли, машини, апарати і механічні пристрої - 63,8%, з яких на електричні машини припадає 28%, на котли та механічні пристрої -36%. Друге місце займають транспортні засоби, частка яких складає 31,2%, в структурі яких 27% - засоби наземного транспорту. В цілому, останні роки до половини імпортних постачань доводилася на інвестиційне устаткування, автомобілі та іншу техніку.
Розраховані коефіцієнти структурних зрушень свідчать щодо наявності змін у товарній структурі як експорту (Кстрехр= 0,10), так і імпорту (Кстр/'-дар=0,05) продукції машинобудування протягом останніх десяти років. Зміни переважно пов’язані зі значним збільшенням обсягів експорту залізничних локомотивів та електричних машин та збільшенням імпорту засобів наземного транспорту.
На низьку конкурентоспроможність машинобудівного комплексу України вказує географічна структура експорту. Незважаючи на те, що українська продукція машинобудування експортується до більш ніж 60 країн світу, переважно є конкурентоспроможною лише на ринках СНД, зокрема, Росії, Білорусі, Казахстану. Експорт здійснюється в основному за такими товарними групами як котли, машини та апарати, електричні машини та устаткування, залізничні та трамвайні локомотиви, шляхове обладнання. Щодо географічної структури імпорту, то основними експортерами продукції машинобудування до України є країни Європейського Союзу, що постачають, перш за все високотехнологічну продукцію з високим ступенем доданої вартості.
Однією з основних проблем підвищення конкурентоспроможності машинобудівної галузі України є продовження експлуатації фізично і морально застарілих основних засобів, що свідчить про відсутність структурних перетворень в економіці. Існуючі темпи оновлення основних фондів у машинобудівній галузі (як і в промисловості у цілому) на рівні 4−5% за рік в умовах, коли накопичений ступінь їх зносу становить 60%, очевидно, не в змозі забезпечити їх своєчасну заміну.
Таблиця 4
Динаміка показників, які характеризують розвиток машинобудівної галузі
України [4]
Показник Рік
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Ступінь зносу основних фондів, % 57,1 59,3 61,4 58,5 62 63,2 68,9 63.2 64,9 65,3 61,5
Наявність основних фондів на кінець року, млн. грн. 50 590 51 690 54 233 50 544 58 488 62 285 89 678 90 235 90 632 92 402 93 720
Індекс заробітної плати, % 144 125,3 128,3 128,9 128,1 129,2 131 128,8 130 131,3 141,2
Незважаючи на окремі значні успіхи в таких галузях, як авіакосмічна, виробництво енергетичного устаткування, важке і транспортне машинобудування та деяких інших, стан машинобудівного комплексу у цілому не відповідає сучасним вимогам як вітчизняної економіки, так і світової. В Україні відсутній ряд високотехнологічних галузей, що визначають експортні позиції машинобудування. За якістю та технологічними рішеннями окремі вироби машинобудівної галузі значно програють зарубіжним аналогам, використаннязатратних технологій веде до зростання ресурсомісткості продукції та перешкоджає скороченню витрат виробництва та випуску інноваційної продукції.
Таким чином, зростання ефективності виробничої та експортно-імпортної діяльності
26
ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
СЕРІЯ: ЕКОНОМІКА, 2013, ВИП. 5
підприємств машинобудування стримується такими факторами, як нестача оборотних коштів, відсутність системи сервісного обслуговування, низький рівень товарної та географічної диверсифікації експорту, низький рівень продуктивності праці, зношеність основних фондів, низький рівень інноваційної активності та інвестиційної привабливості галузі. Відповідно пріоритетами щодо створення сучасного машинобудівного комплексу в Україні повинні бути: зміна галузевої структури виробництва машинобудування з метою збільшення наукомістких виробництв- розширення обсягів виробництва машинобудівної продукції для внутрішнього ринку з одночасним підвищенням її якості та скорочення асортименту продукції, що імпортується- а також освоєння нових ринків збуту, оновлення виробничих фондів й інвестування в технологічне оновлення виробничих процесів.
Список використаної літератури
1. Барташевська Ю. М. Розвиток машинобудування України: стан, проблеми, перспективи / Ю. М. Барташевська // Європейський вектор економічного розвитку. — 2010. — № 1 (8). — С. 19−25.
2. Великий Ю. В. Інноваційна діяльність підприємств машинобудівного комплексу:
[Електронний ресурс] / Режим доступу:
http: //www. nbuv. gov. ua/portal/Soc Gum/Vchnu ekon/2011 2 2Z146−149. pdf
3. Державний комітет статистики: [електронний ресурс] / Режим доступу: www. ukrstat. gov. ua/
4. Карачина Н. П. МашинобудуванняУкраїни: сучасний стан, тенденції та
перспективи розвитку заумов економічної кризи: [Електронний ресурс] / Режим доступу: http: //www. nbuv. gov. ua/portal/natural/Vnulp/Menegment/2009 647Z11. pdf
5. Мягкова О. В. Необхідність державного регулювання розвитку машинобудування в сучасних умовах: [Електронний ресурс] / Режим доступу: http: //www. nbuv. gov. ua/portal/soc gum/Spep/2010 1/Myagkova. pdf
6. Романко О. П.
Чинникиформуванняконкурентоспроможностімашинобудівногопідприємства // Актуальніпроблемиекономіки. — 2009. — № 3. — С. 113−125
7. Савченко С. М. Конкурентоспроможність українського машинобудівного комплексу на зовнішніх та внутрішніх ринках: [Електронний ресурс] / Режим доступу: http: //www. nbuv. gov. ua/portal/soc gum/ppei/2011 29/Savchen. pdf
8. Фатенок-Ткачук А. О. Аналізування факторів впливу на розвиток зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств/ А. О. Фатенок-Ткачук// Наукові праці КНТУ. Економічні науки, 2010, вип. 17: [Електронний ресурс] / Режим достvпv: www. kntu. kr. ua/doc/ zb 17 ekon/stat 17/15. pdf
N. Balabanova
COMPETITIVENESSOF THE PRODUCTS OF MACHINE-BUILDING COMPLEX OF UKRAINE
This article analyzes the dynamics and structure of foreign trade in machinery Ukraine, the study of factors affecting the competitiveness of engineering complex.
Keywords: exports, imports, foreign trade activities commodity structure, machinery, competitiveness.
27

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой