Морфометрична характеристика стінки порожньої кишки при гострому асептичному запаленні черевної порожнини у щурів

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 616. 343 — 002.2 + 618. 36 — 001. 18 — 089. 843] - 092. 9
МОРФОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТ1НКИ ПОРОЖНЬО1 КИШКИ ПРИ ГОСТРОМУ АСЕПТИЧНОМУ ЗАПАЛЕНН1 ЧЕРЕВНО1 ПОРОЖНИНИ У ЩУР1В
Дослiдження проведено на 60 статевозрших щурах самцях. Показана динамiка змш морфометричних napaMeTpiB загально'-! товщини стшки, товщини слизово!, тдслизово'-!, м'-язово! та серозно! оболонок порожньо'-! кишки, при одноразовому внутршноочеревинному введеннi 5 мг Х-карагенена (Sigma — США) який розводили в 1мл фiзiологiчного розчину на одну тварину.
Встановлено, що морфометричнi показники достовiрно не рiзняться мiж показниками штактно! групи та контрольних груп тварин. При запалент черевно! порожнини, показники загально! товщини стшки, товщини слизово! та тдслизово! оболонок реагували шляхом достовiрного збiльшення! х показника максимально на 10−14 доби експерименту, що вказуе на прояви дистрофiчних процеав з атрофieю стiнки порожньо! кишки.
Kjii040Bi слова: порожня кишка, слизова оболонка, Х-карагенен, асептичне запалення.
Робота е фрагментом НДР «Експериментальнo-мoрфoлoгiчне вивчення dii mpaHcmaHmamieоконсервованог плаценти та тших екзогенних чиннитв на морфофункщональний стан ряду внутрштх оргашв» № держреестраци 0113U006185.
В умовах техногенного забруднення довкшля одним? з завдань сучасно! медицини е вивчення особливостей дп на оргашзм найбшьш поширених бюлопчних токсишв, до яких належать Х-карагенен, який в свою чергу викликае асептичне запалення внутршшх оргашв [7]. Також слщ зазначити, що морфометричш змши викликаш потраплянням токсину в оргашзм залишаються вщкритою проблемою i е предметом дослщження морфолопв, 1мунолог1 В, гастроентеролопв [1,5]. Розглядаючи патоморфолопчну картину хронiчного ураження тонко! кишки вцщляють, запалення та дистрофiчнi змши у слизовiй оболонцi, з подальшою атрофiею стiнки порожньо! кишки [4,6].
Враховуючи, що захворювання шлунково-кишкового тракту як правило виникають у ошб працездатного вiку, лiкування цих хвороб потребуе певних матерiальних витрат, що в свою чергу вказуе на соцiально-економiчну важливiсть дано! проблеми [1].
Таким чином, вивчення морфометричних проявiв запальних захворювань кишкiвника може стати ключем для правильно! дiагностики хвороб тонко! кишки.
Метою роботи було встановлення змш морфометричних параметрiв стiнки порожньо! кишки у щурiв, при гострому асептичному запаленнi черевно! порожнини.
Матерiал та методи дослщження. Об'-ектом експериментального дослiдження була стшка тонко! кишки, яку вилучена вщ 60 статевозрiлих щурiв-самцiв лiнi! & quot-Вютар"-. Експеримент був проведений згiдно з & quot-Правилами використання лабораторних експериментальних тварин& quot- Свропейського спiвтовариства (86/609/ЕЕС 2006, додаток 4) i Гельсiнською декларацiею про гуманне вщношення до тварин.
Тварини були роздшеш на три групи: I група — iнтактнi тварини (5) — II група — контроль, тварини, яким вводився внутршньоочеревинно 1мл фiзiологiчного розчину (10) — III група — 45 тварин, !м внутршноочеревинно вводили 5 мг Х-карагенена (Sigma — США) в 1мл фiзiологiчного розчину на одну тварину, який викликав гостре асептичне запалення черевно! порожнини.
З експерименту тварин виводилися шляхом передозування тюпенталового наркозу зпдно зi встановленими термiнами (1, 2, 3, 5, 7, 10, 14, 21, 30 доби експерименту). Фрагменти порожньо! кишки ущшьнювали парафшом та епоксидною смолою за загальноприйнятими методиками, та виготовляли з них пстолопчш зрiзи, яю фарбували гематоксилiн-еозином та метиленовим сишм. Проводили вимiрювання загально! товщини стшки, товщини слизово!, тдслизово!, м'-язово! та серозно! оболонок стшки порожньо! кишки щурiв. Використовували мшроскоп з цифровою мшрофотонасадкою фiрми Olympus С 3040-ADU з адаптованими для даних дослiджень програмами (Olympus DP — Soft, лiцензiя № VJ285302, VT310403, 1AV4U13B26802) та BIOREX 3 (сершний номер 5604). Математична обробка матерiалу проводилась з використанням стандартних методiв варiацiйно! статистики: розрахунок середнiх значень (М), похибки середшх значень (m), критерiю Стьюдента (t). Достовiрними вважались розбiжностi при р& lt- 0,05 [3].
Результати дослщження та Тх обговорення. Стшка порожньо! кишки щурiв складалась з чотирьох оболонок: слизово!, тдслизово!, м'-язово! та серозно! Анатз морфометричних параметрiв
© Шеп1тько К.В., Чайковский Ю. Б., 2014
загально! товщини стшки, товщини слизово!, тдслизово!, м'-язово! та серозно! оболонок порожньо! кишки у щурiв контрольно! групи (II група) показав, що цi показники стшки статистично не вiдрiзняються мiж собою протягом всiх термiнiв дослщження. Достовiрнiсть рiзницi е несуттевою при (р& gt-0,05). Порiвняння цих показникiв з аналопчними в групi (I група) штактних щурiв також показало, що достовiрнiсть рiзницi е несуттевою при (р& lt-0,05). Цей факт дозволяе в подальшому проводити порiвняння дослiджуваних морфометричних показникiв групи тварин, у яких було викликане гостре асептичне запалення черевно! порожнини (III група) лише з аналопчними показниками штактно! групи, без урахування даних контрольно! групи (II група).
Аналiз морфометричних показниюв загально! товщини стiнки порожньо! кишки показав, що в III груш тварин протягом експерименту вона змшювалася неоднаково. Результати аналiзу представлеш на рис. 1.
Так, гостре асептичне запалення черевно! порожнини викликае суттеве збшьшення загально! товщини стшки кишки мiж термшами дослiдження, яке проявляеться починаючi з 2-! доби. Максимальне значення виявлено на 10-у добу дослщження. З 14−21-у доби експерименту ще суттеве зменшення мiж термшами дослщження загально! товщини стiнки. Аналiзуючи мiж собою показники iнтактно! та III групи необхщно вiдмiтити, що починаючи з 2-о! i до 30-о! доби дослiдження достовiрнiсть рiзниць була суттевою при (р& lt-0,05).
При статистичному аналiзi товщини слизово! оболонки порожньо! кишки протягом експерименту були виявлеш наступи! змши. Результати анал1з у представлен! на рис. 2.
Рис. 1. Загальна товщина стшки порожньо! кишки при гострому асептичному запаленш черевно! порожнини.
Рис. 2. Товщина слизово! оболонки порожньо! кишки при гострому асептичному запаленш черевно! порожнини.
Аналiзуючи цей показник мiж термшами дослщжень встановлено, що з 1 по 10-у добу показник збшьшувався, але достовiрнiсть рiзниць при порiвняннi мiж термiнами була не суттевою. Починаючи з 14 по 21 доби вiдмiчаеться суттеве зменшення цього показника при (р& lt-0,05). Порiвнюючи 30-у добу з попередшм термiном необхiдно зазначити, що цей показник ще зменшився але це зменшення було не суттевим.
Порiвнюючи товщина слизово! оболонки з штактною групою виявлинi наступи змiни з 2−10-! доби цей показник збшьшувався вщ аналогiчного показника в штактнш групi достовiрнiсть рiзницi була суттевою при (р& lt-0,05). Починаючи з 14 по 21 доби товщина слизово! оболонки зменшувалась, це зменшення було суттевим в порiвняннi з штактною групою при (р& lt-0,05). На 30 добу цей показник зменшився i сягнув меж штактну.
Вивчаючи середнш показник товщини тдслизово! оболонки мiж термшами дослщження, встановлено, що вш також неоднаково змшювався протягом експерименту. Так виявлено суттеве збшьшення цього показника на 1-у добу з максимальним значенням його на 7−10-у доби експерименту з суттевою достовiрнiстю рiзницi (р& lt-0,05). Починаючи з 5 по 7 доби рiзницi мiж термiнами дослiдження не виявлено. Аналiзуючи промiжок мiж 14−30 добами нами виявлена статистично зменшенш цього показнику мiж цими термшами. Порiвнюючи показник товщини
шдслизово! оболонки з групою штактну необхщно шдкреслити, що з 1-о! i до 30-о! доби експерименту, цей показник був достовiрно вищим при (р& lt-0,05).
Морфометричний аналiз товщини м'-язово! оболонки порожньо! кишки показав, що вже з 1 до 7 доби виявлено достовiрне збiльшення цього параметру мiж термiнами дослiдження (р& lt-0,05).
Також необидно вiдмiтити, що на 3-у добу експерименту це збшьшення е суттевим. Починаючи з 10 по 30 добу товщина м'-язово! оболонки зменшувалась, на 10 добу це зменшення було суттевим (р& lt-0,05) мiж термiнами дослiдження.
Розглядаючи даний параметр вщносно iнтактно! групи, починаючи з 1 по 7 добу, вш достовiрно збiльшився при (р& lt-0,05), а з 10 по 14 доби цей показник зменшився, але по вiдношенню до штактно! групи був вiрогiдно високим при (р& lt-0,05). Розпочинаючи з 21 по 30 добу показник був високим але статистично не достовiрним (р& gt-0,05) при порiвняннi з iнтактною групою.
Аналiзуючи серозну оболонку порожньо! кишки яка перша реагувала на гостре асептичне запалення черевно! порожнини необхщно вiдмiтити, що з 1 по 3 добу показник !! товщини зменшувався з мшмальним !! значенням на 10-у добу. Це зменшення було достовiрним лише з 2 по 10 доби при (р& lt-0,05). Починаючи з 14-! доби виявляеться збшьшення цього показника мiж термшами з високою вiрогiднiстю мiж 10−21 добами дослiдження. З 21 по 30-у добу цей показник зростав i був достовiрно високим на останню добу дослщження при (р& lt-0,05). Порiвняння цього показника з штактною групою показуе, що на 1−3 доби показник був бшьше при (р& lt-0,05). На 5-у добу серозна оболонка суттево зменшилася i сягнула меж iнтактну. Вивчаючи подальшi термiни змiни товщини серозно! оболонки з аналогiчними показниками в груш штакту показало, що з 5 по 14 добу цей показник був достовiрно меншим при (р& lt-0,05), а починаючи з 21 доби вш перейшов межi штактну з несуттевим збiльшенням, та подальшим збiльшенням на 30 добу при р& lt-0,05.
Таким чином, гостре асептичне запалення черевно! порожнини, викликане одноразовим внутрiшноочеревинним введенням-карагенену призвело до загальних змiн у оболонках стшки порожньо! кишки.
1. Морфометричнi показники загально! товщини стiнки, товщини слизово!, шдслизово!, м'-язово! та серозно! оболонок порожньо! кишки достовiрно не рiзняться мiж показниками iнтактно! групи та контрольних груп тварин-
2. Одноразове внутршноочеревинне введення-карагенена приводить до достовiрного збiльшення! х показника максимально на 10−14 доби експерименту.
Перспективи подальших дослгджень. В подальшому плануетъся вивчення динамжи морфологiчних та метричних змт клубовоi кишки на rnn. i гострого асептичного запалення черевноi порожнини.
1. Звягинцева Т. Д. Применение инструментальных методов исследования в диагностике заболеваний тонкой кишки / Т. Д. Звягинцева, И. М. Плутенко // Сучасна гастроентеролопя. — 2003. -№ 1. — С. 42−44.
2. Златкина А. Р. Хроническая энтеропатия: патогенез и тактика лечения / А. Р. Златкин. // Качество жизни. Медицина. — 2004. — № 2 (5). — С. 65−67.
3. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях Excell / С. Н. Лапач, А. В. Губенко, П. Н. Бабич // - К.: Морион, — 2001. 410 с.
4. Плутенко И. М. Оптимизация диагностики и лечения хронических заболеваний кишечника / И. М. Плутенко, Т. Д. Звягинцева // Российский гастроэнтерологический журнал. — 1999. — № 4. — С. 144−145.
5. Смирнов В. В. Микотоксини: Фундаментальш i прикладш аспекти / В. В. Смирнов, Ф. М. Зайченко, 1. Г Рубежняк. // Сучасш проблеми токсикологи — 2000. — № 1. — С. 5−12.
6. Халиф И. Л. Воспалительные заболевания кишечника (неспецифический язвенный колит и болезнь Крона): клиника, диагностика, лечение / И. Л. Халиф, И.Д. Лоранская/ - М.: Миклош, — 2004 — 88 с.
7. Шеттько В.1. Дшамка раншх термшов гострого асептичного запалення Ым'-яниюв тд впливом трансплантацп крюконсервовано! плаценти /В.1. Шеттько, ?.В. Стецук // - Морфолопя. — 2007. — Т. 1, № 1. — С. 120−123.
МОРФОМЕТРИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СТЕНКИ MORPHOMETRIC CHARACTERISTICS OF THE
ТОЩЕЙ КИШКИ ПРИ ОСТРОМ АСЕПТИЧЕСКОМ JEJUNUM WALL IN ACUTE ABDOMINAL ASEPTIC
ВОСПАЛЕНИИ БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ У КРЫС INFLAMMATION IN RATS
Шепитько К. В., Чайковский Ю. Б. Shepitko K.V., Сhaikovskiy Y.B.
Исследование проведено на 60 половозрелых самцах The investigation has been conducted on 60 adult
крысах. Показана динамика изменений морфометрических male rats. The dynamics of changes has been demonstrated
параметров общей толщины стенки, толщины слизистой, in morphometric parameters of the total thickness of the
подслизистой, мышечной и серозной оболочек тощей кишки, при однократном внутрибрюшинном введении 5 мг 1 -карагенена (Sigma — США) который разводили в 1 мл физиологического раствора на одно животное.
Установлено, что морфометрические показатели достоверно не различались между показателями интактной группы и контрольных групп животных. При воспалении показатели общей толщины стенки, толщины слизистой и подслизистой оболочек реагировали путем достоверного увеличения их показателя максимально на 10−14 суток эксперимента, что указывает на проявления дистрофических процессов с атрофией стенки тощей кишки.
Ключевые слова: тощая кишка, слизистая оболочка, 1-карагенен, асептическое воспаление.
Стаття надшшла 10. 01. 2014 р.
wall, thickness of the mucosa, submucosa, muscular and serous shells of the jejunum, with a single intraperitoneal injection of 5 mg 1 — caragenan (Sigma — USA) which has been dissolved in 1 ml of saline per animal.
It has been estimated, that morphometric parameters have not significantly distinguished between the indices of intact group and control groups of animals. In inflammation the indicators of total wall thickness, the thickness of the mucosa and submucosa react by increasing of their indices on the 10−14 days of experiment to the maximum that indicates to the manifestation of degenerative processes with atrophy of the jejunum.
Key words: jejunum, mucous membrane, 1-caragenan, aseptic inflammation.
Рецензент Костиленко Ю. П.
УДК 616. 37−002−085. 246. 2/. 272. 4−06. 616. 342−091. 8−071. 3]-092. 9
ВПЛИВ АНТИОКСИДАНТУ ТА ЕНТЕРОСОРБЕНТУ НА МОРФОЛОГ1ЧНИЙ СТАН СТ1НКИ ДВАНАДЦЯТИПАЛО! КИШКИ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО
ПАНКРЕАТИТУ
В експеримени на бших щурах встановлеш особливост пстолопчних i морфометричних змш стшки дванадцятипало! кишки при експериментальному панкреатит та за умов корекцп. В якост коригуючих чинниюв ми застосували комбшоване поеднання вуглецевого сорбенту ГСГД та антиоксидно-втмшного комплексу Лiволiн форте. Одержат результата показали вщносну нормалiзацiю морфометричних показниюв уже на 7 добу дослщу.
Ключов! слова: дванадцятипала кишка, морфометричш показники, антиоксидант, гемосорбент, панкреатит.
Захворювання оргашв травления е достатньо поширеною патолопею, яка мае тенденщю до зросту. За останш 30 роюв в свт в1дм1чено двократний зркт кшькосп хворих на гострий та хрошчний панкреатит [7,8]. Хвороби тдшлунково! залози е причиною найбшьш тяжко! швалшносп серед пащенпв гастроентеролопчних диспансер1 В та стацюнар1 В. Важю ускладнення призводять нав1ть до смерт1 хворих [2,5]. У клшчнш картиш хрошчного панкреатиту часто спостер1гаються симптоми, що вказують на порушення структури та функцп дванадцятипало! кишки (характер больового синдрому, дуоденостаз, змши слизово! оболонки та ш). [3]. Анатомо — ф1зюлопчна спорщненють та едшсть нейро — ендокринно! регуляцп роботи оргашв дано! зони е морфо — функцюнальною передумовою! х спшьно! реакцп на ураження одного з них [4].
Стутнь деструктивних змш в слизовш оболонц дванадцятипало! кишки знаходиться в тюному зв& quot-язку з штенсившстю процеав окислення лшдав 1 накопичення продукпв ПОЛ в тканиш кишки [10,11]. В цих умовах екзогенне введення антиоксиданпв та ентеросорбенпв сприяе поповненню окислювальних ресурав оргашзму, перешкоджае активацп процеав ПОЛ 1 використовуеться в якост1 засоб1 В неспециф1чно! проф1лактики 1 л1кування [1,6,9]. Таким чином, не дивлячись на наявнють роб1т, присвячених л1куванню антиоксидантами та ентеросорбентами оргашв травлення, не виясненими залишаються питання впливу ентеросорбц1! на морфогенез реактивних дуодентв 1 запуск компенсаторно-регенераторних процес1 В в дванадцятипал1й кишш
Метою роботи було встановлення особливостей пстолопчних 1 морфометричних змш стшки дванадцятипало! кишки при експериментальному панкреатип за умов використання коригуючих чинниюв.
Матерiал та методи дослщження. Експериментальне ураження тдшлунково! залози у бших щур1 В моделювали шляхом локального заморожування обох !! поверхонь хлоретилом зпдно методики С.О. Шал1мова (1989). Контрольним тваринам проводили щентичну лапаротом1ю без заморожування тдшлунково! залози. Вс1 маншуляцп з експериментальними тваринами проводили 1з дотриманням правил, передбачених Свропейською ком1с1ею по нагляду за проведенням лабораторних та шших досл1д1 В з участю експериментальних тварин р1зних вид1 В, а також зпдно «Науково-практичних рекомендац1й 1з утримання лабораторних тварин та роботи з ними& quot-. Для корекцп виявлених порушень з боку структурних компоненпв стшки дванадцятипало! кишки, що реактивно виникли як результат супутньо! патологи тдшлунково! залози, ми застосували комбшоване використання вуглецевого сорбенту ГСГД та антиоксидно-в1тамшного комплексу Л1волш форте. До складу Л1волш форте входять есеншальш фосфолшди з дуже високим вмктом пол1ненасичених жирних кислот. Саме збагачення полшенасичиними жирними кислотами дае змогу вберегти велику частину препарату в дванадцятипалш кишц1 в1д д1! фосфолшази А, що в норм1 розщеплюе лецитин до хол1ну. Значна частина есеншальних фосфол1п1д1 В надходить у кров 1 вбудовуеться в кл1тинш та субклгганш мембрани, що ефективно зменшуе клшчш прояви не лише захворювань печшки, п1дшлунково! залози та шших оргашв травлення, а й © Шутурма О. Я., 2014

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой