Взаимосвязь уровней мелатонина и фно-? с особенностями сна у больных ревматоидным артритом

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Оригинальные исследования / Original researches
УДК 616. 89:616. 72−002. 77:616. 892:616. 891 Ю. К. акало1, М. А. Статславчук2 Зв'-язок piBHiB мелатоншу та ФНП-а з особливостями сну у хворих на ревмато'-щний артрит
1ПМП «В '-дар», м. Внниця, 2ВНницький нацюнальний медичний унтерситет iM. М.1. Пирогова Ключовi слова: мелатотн, ФНП-а, порушення сну, ревматогдний артрит.
Серед патогенетичних мехашзмгв розвитку порушень сну при ревмато1дному артрита розглядають специфiчнi iMyHHi та нейроен-докриннi чинники. З метою дослiдження характеру зв'-язюв мiж розладами сну та вмгстом у сироватцi кровi мелатонiнy та ФНП-а у хворих на ревматощний артрит обстежили 105 хворих i 30 практично здорових осiб контрольно! групи. Розлади сну дослiджyвали методом нашвструктурованого клiнiчного iнтерв'-ю з використанням 1ндексу важкостi шсомнй та вiзyально-аналоговоl шкали порушень сну. Встановили наявнiсть суттевих вiдмiнностей в обггу мелатоншу та ФНП-а у здорових оаб i хворих на ревмато! дний артрит iз рiзними варiантами шсомнй (p& lt-0,01). Рiвнi мелатоншу та ФНП-а тдвищуються зi збiльшенням порушень сну. Виявили розбiжностi мiж ргвнями ФНП-а та уйма варiантами гнсомни (р& lt-0,05). Вiдсyтнiсть прямих залежностей мiж мелатошном та iнсомнiею у хворих на ревмато! дний артрит свiдчить про складний багатофакторний характер порушень сну при цш патологи.
Взаимосвязь уровней мелатонина и ФНО-а с особенностями сна у больных ревматоидным артритом
Ю. К. Сикало, Н. А. Станиславчук
Среди патогенетических механизмов развития нарушений сна при ревматоидном артрите рассматривают специфические иммунные и нейроэндокринные факторы. С целью исследования характера связей между расстройствами сна и содержанием в сыворотке крови мелатонина и ФНО-а у больных ревматоидным артритом обследовали 105 больных и 30 практически здоровых лиц контрольной группы. Расстройства сна исследовали методом полуструктурированного клинического интервью с использованием Индекса тяжести инсомнии и визуально-аналоговой шкалы нарушений сна. Установлено наличие существенных различий в обмене мелатонина и ФНО-а у здоровых и больных ревматоидным артритом с различными вариантами инсомнии (p& lt-0,01). Уровни мелатонина и ФНО-а увеличиваются с нарастанием нарушений сна. Отмечены различия между уровнями ФНО-а и всеми вариантами инсомнии (р& lt-0,05). Отсутствие прямых зависимостей между мелатонином и инсомнией у больных ревматоидным артритом свидетельствует о сложном многофакторном характере нарушений сна при этой патологии.
Ключевые слова: мелатонин, ФНО-а, нарушения сна, ревматоидный артрит.
Запорожский медицинский журнал. — 2015. — № 1 (88). — С. 55−58
Correlation of melatonin and TNF-a levels with characteristics of sleep in patients with rheumatoid arthritis
Yu. K. Sikalo, M. A. Stanislavchuk
Specific immune and neuroendocrine factors are considered in the pathogenic mechanisms of sleep disorders in RA. The aim was to investigate the nature of the correlation between sleep disorders and levels of serum melatonin and TNF-a in RA patients.
Methods and results. 105 patients and 30 healthy control subjects were examined in the study.
Investigation of sleep disorders was conducted by semi-structured clinical interview using the Insomnia severity index (ISI) and with the visual analogue scale (VAS) of sleep disorders. It was found significant differences in the metabolism of melatonin and TNF-a in healthy and RA patients with different variants of insomnia (p & lt-0. 01). Differences between the levels of TNF-a and all variants of insomnia (p & lt-0. 05) were identified.
Conclusion. The lack of a direct relations between melatonin and insomnia in patients with RA indicates complex multifactorial nature of sleep disorders in this pathology.
Key words: Melatonin, Tumor Necrosis Factor-alpha, Sleep Disorders, Rheumatoid Arthritis.
Zaporozhye medical journal 2015- № 1 (88): 55−58

Ревмато1дний артрит (РА) е складною швалщизуючою системною патолопею зi складним патогенезом. Хрошчний больовий синдром, сощальна дезадаптащя внаслвдок функщонально! недостатност впливають на психоемоцшну сферу хворих, зумовлюючи штотне попршення сну. Частота шсомнй серед хворих на РА сягае 50−75%. [5]. Серед патогенетичних механiзмiв розвитку порушень сну при РА розглядають специфiчнi iмуннi та нейроендокринш чинники. У цьому аспект особливу увагу привертае вивчення рiвнiв мелатоншу — центрального регулятора нейроендокринно! взаемоди. Вщомо, що порушення синтезу мелатошну чи зворотного захоплення
© Ю. К. Скало, М. А. Станюлавчук, 2015
серотошну призводить до розвитку депресп та шсомнй [8]. ФНП-а тюно пов'-язаний з актившстю ревматощного про-цесу та виражешстю таких його проявiв, як бшь, скутють, обмеження рухiв i може опосередковано впливати на псих^ хворого та сон [4]. Однак ощнити сповна роль цих чиннишв щодо учасп в розвитку порушень сну у хворих на РА неможливо через брак клшчних дослщжень та 1хш суперечливi результата.
Мета роботи
Дослщження характеру зв'-язшв мiж розладами сну та вмютом у сироватщ кровi мелатошну та ФНП-а у хворих на РА.
Оригинальные исследования / Original researches
I
Пащенти i методи дослщження
Обстежили 105 хворих на РА i 30 репрезентативних за вжом i статтю практично здорових осiб контрольно! групи. Середнiй вiк становив 49,8±12,6 року, тривалiсть захворювання — 8,4±6,6 року- ж1нок було 75,2%. Дiагноз, характер перебiгу i ступiнь активносп РА встановлювали вiдповiдно до робочо! класифшацп Асощаци ревматологiв Украши (2002), рекомендацш ЛСЯ (1987) та ЛСИ/БтАЯ (2010). Клiнiчна характеристика хворих, яких обстежили, наведена в таблиц11.
Таблиця 1
Характеристика пащен^в iз РА
Показник Хворi на РА (n=105)
Середжй BiK, poKiB, M±SD 49,8±12,6
Жiнки, n (%) 79 (75,2%)
Чоловiки, n (%) 26 (24,8%)
Тривалють хвороби, рокiв, M±SD 8,4±6,6
Серопозитивнi за РФ, n (%) 72 (68,6%)
das28 m±sd 5,6±0,9
CDAI, M±SD 28,7±8,6
HAQ, M±SD 1,5±0,6
ВАШ болю, мм, M±SD 63,6±17,8
1В1, M±SD 17,5±5,4
ВАШ порушень сну, мм, M±SD 47,5±22,8
Примтки: М — середне значения, ББ — стандартне вiдхилення, РФ — ревмато1дний фактор, ОЛБ28 — шдекс активиостi хвороби за 28 суглобами, СБЛ1 — клшчний шдекс активиостi, HЛQ — шдекс стану здоров'-я, ВАШ — вiзуальна аиалогова шкала, 1В1 — шдекс важкост шсомии.
Дослвдження вщповвдало вимогам ^ль^исью! декла-раци (1989) Всесвггньо! медично! асощаци та було схва-лене Етичним комiтетом при Вшницькому нацiональному медичному унiверситетi iм. М.1. Пирогова. Розлади сну дослщжували методом напiвструктуроваиого клiнiчного iнтерв'-ю з використанням 1ндексу важкостi шсомии (1В1)
[6] та вiзуaльно-aнaлогово! шкали (ВАШ) порушень сну [9]. Суб'-eкгивнi характеристики сну, яш запропоновано оцiнити за 1В1 за шкалою Лiкерга ввд 0 до 4 балiв: проблеми i3 заси-нанням, перериванням сну, раншм пробудженням, задово-ленiсгь процесом сну, ощнювання огочуючими порушено! якосп жиггя, стутнь гривоги з приводу порушеного сну, стутнь вираженостi шсомнп. 1нтерпретуючи результати, розраховують сумарний бал. Видмють чотири областi значень: 0−7 балiв — норма (немае клiнiчно значущо! шсомнп), 8−14 балiв — легкi порушення сну, 15−21 бал — помiрнi порушення сну, 22−28 балiв — виражеш порушення сну.
Рiвнi мелатонiну та ФНП-а в сировaтцi кровi визначали о 08. 00 та 20. 00 iмуноферментним методом, використову-ючи стaндaртнi набори фiрми «IBL» (ФРН) та «Цитокин» (Росiйськa Федерaцiя).
Статистико-математичне опрацювання результата вико-нали за допомогою програми Statistica 6.0 («StatSoft Inc. «, США). Використовували пaрaметричнi та непaрaметричнi методи статистичного aнaлiзу. Вiрогiдними вважали результати при рiвнi знaчущостi р& lt-0,05, а при р& lt-0,1 говорили про тенденцш до переважання того чи шшого показника.
Результати та ix обговорення
Рaнiше ми показали, що у хворих на РА вщбуваеться порушення мелaтонiнового та циток1нового обмшв [1,2]. Щдвищений рiвень мелaтонiну в сироватщ хворих на РА е корелятом запального процесу, вiн тюно пов'-язаний з iмунологiчним iндикaтором активносл (ФНП-а), показ-никами суглобового синдрому, функцюнально! здaтностi, психоемоцiйного стану хворих. Також виявили широкий спектр порушень сну та встановили! хнi псш зв'-язки iз клiнiчними проявами РА [3,7].
Основш кiлькiснi характеристики рiвнiв мелaтонiну у плaзмi кровi здорових оаб i хворих на РА залежно вiд вирaженостi порушень сну за даними 1ндексу вaжкостi шсомнп нaведенi в таблицi 2.
Таблиця 2
Кшьккш характеристики рiвнiв мелатонiну та ФНП- а у плaзмi кров1 здорових осiб i хворих на РА залежно вiд вираженосп порушень сну за даними 1В1 (М±8Б, пг/мл)
8. 00 20. 00 Спiввiдношення 8. 00/20. 00
Важкють iнсомнii Здоровi (n=30) Хворi на РА (n=105) р Здоровi (n=30) Хворi на РА (n=105) р Здоровi (n=30) Хворi на РА (n=105) р
Рiвнi мелатонiну
lнсомнiя вщсутня 13,8±16,0 22,8±26,9 0,001 3,5±4,3 9,9±12,1 0,001 4,5±5,4 2,5±2,8 0,001
Легкi порушення 12,8±24,0 23,0±25,9 0,017 3,9±7,4 10,3±12,0 0,009 3,8±9,6 2,3±2,4 0,39
Помiрнi порушення 13,6±26,5 26,6±30,8 0,033 3,6±9,3 11,7±13,7 0,023 5,0±13,4 2,4±2,5 0,011
Виражеж порушення 13,3±25,9 27,9±30,7* 0,01 3,7±7,5 12,4±13,8§ 0,005 3,7±5,3 2,3±2,4 0,004
Рiвнi ФНП-а
lнсомнiя вщсутня 21,1±23,5 152,2±163,2 0,001 18,7±21,3 143,2±154,3 0,001 1,2±1,4 1,1±1,1 0,41
Легкi порушення 19,2±28,6 164,1±177,9 0,009 17,2±22,6 157,0±171,3 0,009 1,1±1,4 1,0±1,1 0,39
Помiрнi порушення 21,5±35,6 168,2±180,3: 0,005 18,3±35,6 156,6±169,3! 0,005 1,3±2,4 1,1±1,1 0,59
Виражеж порушення 21,2±26,1 178,9±187,1^ 0,004 19,5±46,5 168,4±176,8^ 0,004 1,5±4,1 1,1±1,1 0,84
Примтка: M — середне значення, SD — стандартне вщхилення- * - вiрогiднiсть вiдмiнностей р=0,056 у порiвняннi з вщсутшстю шсомнп о 8. 00- § - вiрогiднiсть вiдмiнностей р=0,055 у поршнянш з вiдсутнiстю шсомнп о 20. 00- | - вiрогiднiсть вiдмiнностей р& lt-0,05 у порiвняннi з ввдсуттстю шсомнп- Ц — вiрогiднiсть ввдмшностей р& lt-0,001 у порiвняннi з ввдсутшстю шсомнп
© Ю. К. Скало, М. А. Станюлавчук, 2015

!88Ы 2306−4145 ЗАПОРОЖСКИЙ МЕДИЦИНСКИЙ ЖУРНАЛ № 1 (88) 2015
I
Оригинальные исследования / Original researches
У здорових оаб рiвнi мелатошну без порушень сну та при рiзних його порушеннях вiдрiзняються складним характером: у осiб без шсомнп та з помiрними порушеннями сну рiвнi мелатонiну вищi, шж в осiб iз легкими та вираженими порушеннями. Розбiжностi м1ж рiвнями мелатонiну у здорових оаб iз рiзними вaрiaнтaми порушення сну не мають статистично значущого характеру.
У хворих на РА простежуеться чггка зaлежнiсть: рiвень мелaтонiну шдвищуеться зi збiльшенням порушень сну. При цьому рiвень мелaтонiну у хворих на РА е суттево вищим, шж у здорових (p& lt-0,05). Статистичний aнaлiз не виявив вiрогiдноl рiзницi в рiвнях мелaтонiну у хворих iз рiзними вaрiaнтaми порушень сну, однак доволi високий рiвень значущост розбiжностей встановили у хворих без шсомнп та з вираженими порушеннями сну о 8. 00 (р=0,056) та о 20. 00 год (р=0,055).
Бшьш чiткi й вирaженi зaлежностi виявили м1ж нaявнiстю порушень сну та рiвнями ФНП-а. За даними, що нaведенi у таблицi 2, мiж рiвнями ФНП-а та рiзними вaрiaнтaми роз-лaдiв сну у здорових оаб залежносп не ввдзначеш
У хворих на РА виявлена чита зaлежнiсть порушень сну ввд рiвнiв ФНП-а. Рiвень ФНП-а прогресивно збiльшуеться паралельно з важк1стю шсомни. Статистичний aнaлiз за допомогою непараметричного тесту Манна — Уiтнi показав знaчущi розбiжностi мiж рiвнями ФНП-а о 8. 00 та 20. 00 у плaзмi кровi хворих на РА без шсомни та з помiрними порушеннями сну (p& lt-0,05), а також без шсомнп та з вираженими порушеннями сну (p& lt-0,001). Порiвнюючи рiвнi ме-лaтонiну та ФНП-а у здорових оаб i хворих на РА з рiзними вaрiaнтaми розлaдiв сну, виявили знaчущi розбiжностi м1ж рiвнями мелaтонiну та ФНП-а о 8. 00 та 20. 00 мгж здоровими i хворими без шсомни, з легкими, помiрними та вираженими порушеннями сну, тобто з уама можливими вaрiaнтaми роз-лaдiв сну за 1В1 (p& lt-0,01).
Проaнaлiзувaли також результата оцшювання дисомнiй за допомогою ВАШ сну i виявили низку зaкономiрностей.
Оцiнювaння за шкалою ВАШ сну показало кореляци з рiвнем ФНП-а. Так, прямий кореляцiйний зв'-язок помiрного ступеня (rS=0,314, р& lt-0,05) виявили мш рiвнем ФНП-а о
8. 00 год та наявшстю розлaдiв сну: зi збiльшенням рiвня ФНП-а важкють розлaдiв сну зростае. Анaлогiчний зв'-язок дещо меншо! сили (rS=0,296, р& lt-0,05) встановили мiж рiв-нями ФНП-а о 20. 00 год i важшстю розлaдiв сну. Щодо мелaтонiну, то значущого кореляцшного зв'-язку мiж його рiвнями о 8. 00 i 20. 00 та важшстю розлaдiв сну за ВАШ не ввдзначили. Очевидно, що псна кореляцiя рiвнiв ФНП-а з виражешстю больового синдрому при РА безпосередньо впливае на наявшсть у хворих розлащв сну. Вiдсутнiсть прямих залежностей мiж рiвнями мелaтонiну та порушеннями сну за ВАШ у хворих на РА сввдчить про складний багатофакторний характер порушень сну при цш патологи. Пояснити вщсутшсть таких залежностей можна тим, що порушення сну при РА зумовлеш великою кшьшстю чиннишв: iнтенсивнiстю больового синдрому, суб'-ективним ввдчуттям скутостi, циркадною aктивнiстю медiaторiв запалення, пiк продукцп яких припадае на шчний i ранковий час, тощо.
Результати сввдчать про нaявнiсть суттевих вiдмiнностей в обiгу мелaтонiну та ФНП-а у здорових i хворих на РА, а також про юнування псного зв'-язку мiж рiвнями цих бiологiчного активних речовин i розладами сну у хворих на РА. Розв'-язання численних питань, що пов'-язaнi з особливо-стями розлащв сну при РА, дасть змогу закласти пвдвалини для розробки ефективних зaсобiв дiaгностики, корекци та профiлaктики шсомнп, покращить яшсть життя хворих, сприятиме адекватному реагуванню на захворювання та адаптацп в сошальному середовищi.
Висновки
1. Не виявили вiрогiдноl рiзницi в рiвнях мелaтонiну у хворих iз рiзними вaрiaнтaми порушень сну, однак доволi високий рiвень знaчущостi розбiжностей ввдзначили у хворих без шсомнп та з вираженими порушеннями сну о 8. 00 (р=0,056) та 20. 00 (р=0,055). Вiдсутнiсть прямих залежностей мiж мелaтонiном та iнсомнiею у хворих на РА сввдчить про складний багатофакторний характер порушень сну при цш патологй'-.
2. Виявили розб1жносп мiж рiвнями ФНП-а та уама варь антами шсомнп: зi зб№шенням рiвня ФНП-а як о 8. 00, так i о 20. 00 год складшсть розлaдiв сну збiльшуеться (р& lt-0,05).
Список лiтератури 5.
1. Сжало Ю. К. Особливостi мелатонiнового та цитокшового профiлю у хворих на ревмато! дний артрит / Ю. К. Окало, М. А. Сташславчук // Украшський ревматологiчний журнал. 6. — 2013. — № 4(54). — С. 111−115.
2. Сжало Ю. К. Особливосл психiчного стану хворих на ревма-то!дний артрит: зв'-язок з ргвнем мелатонгну та показниками 7 фактора некрозу пухлини альфа кровi [Електронний ресурс]
/ Ю. К. Сжало, М. А. Сташславчук // Лжи Укра! ни Плюс. -2014. — № 1(18). — С. 52−55. — Режим доступу: http: //www. health-medix. com/articles/liki_ukr_plus/2014−02−12/kl7. pdf.
3. Сикало Ю. К. Нарушения сна при ревматоидном артрите 8. и современные подходы к их коррекции / Ю. К. Сикало, Н. А. Станиславчук // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2014. -№ 3(15). — С. 66−69. 9.
4. A meta-analysis of cytokines in major depression / Y. Dowlati, N. Herrmann, W. Swardfager, et al. // Biol Psychiatry. — 2010. -№ 67(5). — Р. 446−57.
Abad V.C. Sleep and rheumatologic disorders / V.C. Abad, P. Sarinas, C. Guilleminault // Sleep Med. Rev. — 2008. -№ 12(211). — P. 28.
Bastien C.H. Validation of the Insomnia Severity Index as an outcome measure for insomnia research / C.H. Bastien, A. Val-lieres, C.M. Morin // Sleep Med. — 2001. — № 2(4). — P. 297−307. Sikalo J.K. Sleep disturbances in rheumatoid arthritis: relationship with the disease severity and psycho-emotional status / J.K. Sikalo, M.A. Stanislavchuk // Acta Reumatologica Portuguesa. — 2014. -№ 39(3 supl.). — P. 35−36.
The role of the thalamus in sleep, pineal melatonin production, and circadian rhythm sleep disorders / J.E. Jan, R.J. Reiter, M.B. Wasdell, M. Bax // J Pineal Res. — 2009. — № 46(1). — P. 1−7. Wolfe F. Sleep disturbance in patients with rheumatoid arthritis: evaluation by medical outcomes study and visual analog sleep scale / F. Wolfe, K. Michaud, T. Li // J. Rheumatol. — 2006. -№ 33(1942). — P. 51.
© Ю. К. Скало, М. А. Станюлавчук, 2015
Оригинальные исследования / Original researches
I
References
1. Sikalo, Yu. K., & amp- Stanislavchuk, M. A. (2013) Osoblyvosti melatoninovoho ta tsytokinovoho profiliu u khvorykh na revmatoidnyi artryt [Characteriscics of melatonin and cytokine profile in patients with rheumatoid arthritis]. Ukrainskyi revmatolohichnyizhurnal, 4(54), 111−115. [in Ukrainian].
2. Sikalo, Yu. K., & amp- Stanislavchuk, M. A. (2014) Osoblyvosti psykhichnoho stanu khvorykh na revmatoidnyi artryt: zv'-iazok z rivnem melatoninu ta pokaznykamy faktora nekrozu pukhlyny alfa krovi [Disturbance of psychical status in patients with RA: connection with melatonin and TNF-a levels]. Liky Ukrainy Plius, 1(18), 52−55. Retrieved from http: //www. health-medix. com/articles/liki_ukr_plus/2014−02−12/kl7. pdf. [in Ukrainian].
3. Sikalo, Yu. K., Stanislavchuk, N. A. (2014) Sleep disturbances in rheumatoid arthritis and current approaches to their treatment. Bol'-. Sustavy. Pozvonochnik, 3(15), 66−69. [in Ukrainian].
4. Dowlati, Y., Herrmann, N., Swardfager, W., Liu, H., Sham, L., Reim, E. K., & amp- Lanctot, K. L. (2010) A meta-analysis of cytokines in major depression. Biol Psychiatry, 67(5), 446−57.
doi: 10. 1016/j. biopsych. 2009. 09. 033.
5. Abad, V. C., Sarinas, P., & amp- Guilleminault, C. (2008) Sleep and rheumatologic disorders. Sleep Med. Rev., 12(211), 28. doi: 10. 1016/j. smrv. 2007. 09. 001.
6. Bastien, C. H., Vallieres, A., & amp- Morin, C. M. (2001) Validation of the Insomnia Severity Index as an outcome measure for insomnia research. Sleep Med., 2(4), 297−307.
7. Sikalo, J. K., & amp- Stanislavchuk, M. A. (2014) Sleep disturbances in rheumatoid arthritis: relationship with the disease severity and psycho-emotional status. Acta Reumatologica Portuguesa, 39(3), 35−36.
8. Jan, J. E., Reiter, R. J., Wasdell, M. B., & amp- Bax, M. (2009) The role of the thalamus in sleep, pineal melatonin production, and circadian rhythm sleep disorders. J Pineal Res., 46 (1), 1−7. doi: 10. 1111/j. 1600−079X. 2008. 628.x.
9. Wolfe, F., Michaud, K., & amp- Li, T. (2006) Sleep disturbance in patients with rheumatoid arthritis: evaluation by medical outcomes study and visual analog sleep scale. J. Rheumatol., 33(1942), 51.
BidoMocmi про aemopie:
Сжало Ю. К., лжар, ПМП «Вщар», E-mail: julia. sikalo@gmail. com.
Сташславчук М. А., д. мед. н., професор, зав. каф. внутршньо! медицини № 1, Вшницький нацюнальний медичний ушверситет iм. М.1. Пирогова. Сведения об авторах:
Сикало Ю. К., врач, ЧМП «Видар», E-mail: julia. sikalo@gmail. com.
Станиславчук Н. А., д. мед. н., профессор, зав. каф. внутренней медицины № 1, Винницкий национальный медицинский университет им. Н. И. Пирогова. Information about authors:
Sikalo Yu.K., physician, private enterprise «Vidar», E-mail: julia. sikalo@gmail. com.
Stanislavchuk M.A., MD, PhD, DSci, Professor, Head of Internal Medicine Chair № 1, Vinnytsia National Pirogov Memorial Medical University.
Поступила в редакцию 26. 12. 2014 г.
ISSN 2306−4145 ЗАПОРОЖСКИЙ МЕДИЦИНСКИЙ ЖУРНАЛ № 1 (88) 2015

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой