Грудное вскармливание и аллергия

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 616−053. 31−056.3 О. О. Куля12
Грудне вигодовування i алерпя
1Льв! вський нацюнальний медичний унверситет iMeHi Данила Галицького, 2Луцький клiнiчний пологовий будинок Ключовi слова: новонародженi, алергiя, алергени, грудне вигодовування.
Поширешсть алергй у дггей невпинно зростае. З метою тдвищення ефективностi профiлактики алергй у немовлят вивчили вплив характеру вигодовування на ризик 11 розвитку в 140 немовлят за допомогою оцгнювання iмунологiчних показникгв та з використанням загальноклiнiчних методiв. Здшснили специфiчну алергодiагностику in vitro. Встановили, що лжарю потрiбно бути дуже обережним при призначеннi вагiтнiй жiнцi медикаментгв, особливо антибiотикiв i вiтамiнiв. Вторинш профiлактичнi заходи розвитку алергй пе-редбачають ранне (у першi 30 хвилин) прикладання до грудей новонароджених немовлят i тiльки природне вигодовування, обережне та мiнiмальне призначення 1 м медикамента, рацiональне вигодовування. Поширенiсть алергй у дггей свiдчить про актуальшсть роз-робки ефективних профiлактичних заходгв i опрацювання програми профiлактики алергй в немовлят на засадах доказово! медицини.
Грудное вскармливание и аллергия
Е. О. Куля
Распространенность аллергии у детей неуклонно растет. С целью повышения эффективности профилактики аллергии у младенцев изучено влияние характера вскармливания на риск ее развития у 140 младенцев с помощью оценки иммунологических показателей и с использованием общеклинических методов. Провели специфическую аллергодиагностику in vitro. Установлено, что врачу нужно быть очень осторожным при назначении беременной женщине медикаментов, особенно антибиотиков, витаминов. Вторичные профилактические мероприятия развития аллергии предусматривают раннее (в первые 30 минут) прикладывание к груди новорожденных младенцев и исключительно естественное вскармливание, осторожное и минимальное назначение им медикаментов, рациональное вскармливание. Распространенность аллергии у детей свидетельствует об актуальности разработки эффективных профилактических мероприятий и обработки программы профилактики аллергии у младенцев на основе доказательной медицины.
Ключевые слова: новорожденные, аллергия, аллергены, грудное вскармливание.
Запорожский медицинский журнал. — 2015. — № 1 (88). — С. 70−74
Breast feeding and allergy
O. O. Kulia
Aim. Prevalence of allergy in children is increasing. Influence of feeding on the risk of development of allergy in infants was studied in 140 infants.
Methods and results. Along with general clinical evaluation methods immunological parameters assessment was used. It was showed that great care must be given to the pregnant woman treatment, especially with antibiotics, vitamins.
Conclusion. As secondary preventive measures suggest: early (in the first 30 minutes) application of the newborn babies on the breast, exclusively breastfeeding, careful and minimal medicines prescription, rational feeding.
Key words: Newborn Infant, Allergens, Breast Feeding, Hypersensitivity.
Zaporozhye medical journal 2015- № 1 (88): 70−74
Збшьшення частоти та рання машфестацш алерпчних захворювань у дггей протягом останшх рошв викликае серйозне занепокоення серед лiкарiв [4−9]. Поширешсть харчово! алергй у дггей невпинно зростае [5,6,9]. За рiзними оцшками за останш 10−15 рошв шльшсть дггей iз харчовою алерпею збшьшилась на 15−18%. Ниш до 8% д1гей мають п чи iншi форми алергй на харчовi продукта. Ранш прояви харчових алерпчних реакцш часто вже на першому рощ життя трансформуються в рестраторну алерпю [9].
Несприятливi фактори довкшля, шфекцп, пасивне й активне палшня, характер вигодовування дитини i бага-то шших чиннишв зумовлюють поширення атопп [7]. У зв'-язку з цим значний штерес дослвднишв викликае вплив рiзноманiтних чиннишв на процес формування схильносп до атопи [9].
Рацюнальне вигодовування е одним 1з найважливших факторiв, який забезпечуе гармоншний розвиток дитини:
© О. О. Куля, 2015
адекватне дозрiвання оргашв i тканин, оптимальш параме-три фiзичного, психомоторного, штелектуального розвитку, стiйкостi немовляти до до iнфекцiй та iнших несприятливих зовнiшнiх факторiв. Унiкальнiсть грудного молока в тому, що це найбшьш здорова, оптимально збалансована природ-на !жа для новонароджено! дитини [1,2]. Крiм того, склад ж1ночого молока змшюеться, особливо в першi 2 тижш лакгацЦ, коли в1дбуваеться посл1довна секрещя спочатку молозива, пiзнiше — перехщного i зрiлого молока, котре мютить значну к1льк1сть не тiльки хiмiчних сполук, функцi-онально активних клгган, але i високоактивних ферментiв. Так, доведено, що ферменти амшаза i лiпаза, якi iкрету-ються у кров жшки, видiляються у грудне молоко. Гормони загально! дц& quot-, яш мiстяться у грудному молоцi, регуляторш гастроiнтерстицiальнi пептиди здатнi прискорити рют i розвиток травного тракту дитини, що, у свою чергу, запобтае розвитку алергi! [4]. Однак симптоми непереносимосп
бшка коров'-ячого молока можуть з'-явитись i в немовлят, як1 перебувають на грудному вигодовуваннi. Зазвичай харчовi алергiчнi реакцп у них менш тяжк або маловираженi, що пояснюеться незначною к1льк1стю алергену, який потрапляе в органiзм з грудним молоком [5].
Отже, грудне молоко — це «золотий стандарт» оптимального харчування, що вироблений у процес тривало! еволюцй'- людини.
Пiсля прийняття вщповщно1 «декларацп» у 1990 р., у якш йдеться про необхщшсть грудного вигодовування дь тей до 4−6 шсяцш, у розвинутих крашах свiту вiдзначають збiльшення вщсотка дней, як1 перебувають на природному вигодовуванш, але значний вщсоток дiтей першого року життя — на змшаному та штучному вигодовуваннi рiзно-маштними молочними сумiшами [4]. Гiпогалактiя — дуже поширена патологiя серед матерiв-годувальниць, й! виявля-ють у 6,4−30% випадшв усiх породiль. У такому випадку дiтей переводять на змшане чи штучне вигодовування [1].
Доведено, що характер вигодовування е важливим фактором реалiзацil генетичного потенщалу морфологiчного i функцiонального розвитку дитини. У разi замiни окремих нутрiентiв навiть на дуже подiбнi за хiмiчними властивос-тями, довголанцюгових полшенасичених жирних кислот олешовою кислотою, у дитини можуть виникати змши структур мембран i рецепторiв, що спричиняе розвиток алерпчних реакцiй [1,3].
Важливо саме запобiгги розвитку алергй, бо шакше мож-ливостi терапй'- е обмеженими [10]. Тому прiоритети надають саме профiлактицi, а не лшуванню [4].
Стратегия профiлактики алергй'- полягае в раннiй щентифь кацй'- факторiв ризику з метою створення комплексу заходiв, що запобiгають сенсибшзацп [4,7].
Протягом наукових дослщжень визначили основш прин-ципи запобiгання алергй'- [4,7,8], що включають три рiвнi:
— первинна профшактика (до розвитку сенсибшзацп) —
— вторинна профiлактика (неонатальне втручання пiсля сенсибшзацп, але до розвитку перших проявiв алергй) —
— третинна профшактика (шсля появи перших ознак алергй).
Найефектившшою, безумовно, е первинна профшактика [4,7].
Мета роботи
Вивчити шляхи тдвищення ефективносп профiлактики алергй у немовлят на шдстаы з'-ясування впливу характеру вигодовування на ризик ll розвитку.
Пацieнти i методи дослщження
Обстежили 140 немовлят, яких подiлили на двi групи: основну (1) — 70 новонароджених iз проявами алергй та контрольну (2) — 70 практично здорових новонароджених. Новонароджеш 1 та 2 груп не вiдрiзнялись за термiном гес-таци (40,0±2,9 i 40,0±2,8 тижня вiдповiдно, р& gt-0,05), масою при народженш (3300,0±200,0 та 3400,0±300,0 г, р& gt-0,05). Середня оцiнка за шкалою Апгар на першш хвилинi в 1 груш дорiвнювала 8,1±0,2, в 2 — 8,3±0,2 бала, р& gt-0,05- на п'-ятш хвилинi — 8,9±0,2 i 9,0±0,2 вiдповiдно, р& gt-0,05.
© О. О. Куля, 2015
Протягом дослщження крiм використання загально-клiнiчних методiв здiйснили оцiнювання iмунологiчних показникiв, а також специфiчну алергодiагностику in vitro.
Загальноклшчш методи передбачали детальне вивчення анамнезу, генеалогiчних даних, об'-ективне обстеження, лабораторне дослщження (загальний аналiз кровi та сечi, копрологiя).
Протягом об'-ективного обстеження крiм традицiйного системного огляду оцiнювали вiдповiднiсть маси тiла й гестацшного вiку за центильними таблицями, за шкалою Баллард.
Статистичний аналiз результатiв дослiдження виконали на персональному комп '-ютерi за допомогою статистичного пакета «Statistical» (StatSoft, США) та програми «Microsoft Ехсе1 2000″.
Результати та Тх обговорення
З метою вивчення впливу рiзноманiтних факторiв на ви-никнення алергй звернули увагу на алiментарнi чинники, якi призводять до li розвитку в новонароджених.
Вщомо, що внутрiшньоутробна антигенна стимулящя може зумовлюватися алергенами рiзноманiтноi природи, до яких належать облiгатнi харчовi алергени [4,5,7]. Нашi результати показали, що 29 (41,4%) матерiв дней основно1 групи пiд час ваптносл в рацiонi харчування мали велику кiлькiсть коров'-ячого молока, а також таш продукти, як цитрусовi, полунищ, малину, шоколад, какао, рибу тощо. У контрольнш групi цей показник був значно нижчим (18 пащенпв — 25,7%, р& lt-0,05).
Перевантаженим облтатними алергенами, особливо коров'-ячим молоком, було харчування 20 (28,5%) матерiв дней основно1 групи i пiсля народження дитини на проти-вагу 2 (3,8%) матерям здорових дней, р& lt-0,005. Отже, нашi спостереження збiгаються з результатами дослщжень iнших учених, що основним чинником манiфестацii алергй е хар-чова сенсибiлiзацiя [4,5,7].
Важливими факторами, якi зумовлюють розвиток алергй в дней, е пiзне прикладання до грудей, раннiй перехiд на змшане та штучне вигодовування [1,3,5].
Перше прикладання до грудей було вщтермшоване на де-кiлька годин у 45 (64,3%) дней основно1 групи та у 3 (4,3%) новонароджених контрольно1 групи, р& lt-0,001. У пащенпв 1 групи дещо часпше спостерiгали ранне застосування молоч-них сумшей для докорму (17,1% проти 16,0%). У пацiентiв з обтяженим алерголопчним анамнезом, що були прикла-денi до грудей у першу добу i перебували на природному вигодовуванш, майже у 5 разiв рiдше розвивалися прояви алергй, шж у тих, яких прикладали до грудей шсля третьо1 доби i котрi перебували на змiшаному чи штучному вигодовуванш (8,6% i 40% вщповщно, р& lt-0,001) (рис. 1). Це дае можливють припустити, що ранне прикладання до грудей та природне вигодовування можуть мати профшактичний ефект щодо розвитку алергй.
На нашу думку, тзне прикладання новонародженого до грудей призводило до того, що секреторний Ig A (у великш концентраци мiститься в молозивi перших годин лактац^) в недостатнш кiлькостi потрапляв до немовляти i, вiдповiд-но, не захищав слизову оболонку кишок вiд проникнення алергетв. Ранне введення молочних сумiшей також сприяло зменшенню надходження материнського Ig A до немовляти.
Вживання ма^р'-ю облгатних алергешв пщ час BariTHOCTi
пiсля народження дитини
ni3He прикладання до грудей
рaннiй докорм суммами
ранне вигодовування молочними сумiшaми
ними
0,00% 20,00% 40,00% 60,00% 80,00%
? Контрольна група
? Основна група
Рис. 1. Вплив особливостей харчування на розвиток алерги в новонароджених.
Ось чому виявили такий високий вiдсоток проявiв алергп у новонароджених, яких пiзно прикладали до грудей та ко^ в недостатнiй шлькосп отримували материнське молоко.
Оск1льки ниш доведена можливють передачi алергенiв через жшоче молоко [4,5], пiд час безпосередшх бесiд iз матерями-годувальницями ретельно збирали алерголопч-ний анамнез, намагаючись виявити причинний фактор ви-никнення алерги в кожного новонародженого. Вщзначили випадки виникнення алерги в немовлят пiсля вживання матерями-годувальницями окремих продукпв: риби (6 дiтей — 8,6%), цитрусових (мандарини, апельсини- 6 оаб -8,6%), томапв (5 пащенпв — 7,1%), курячих яець (2 випадки — 2,8%), червоних яблук i моркви (по 1 дитиш — 1,4%). У контрольнш групi матерi-годувальницi не мали в рацют томатiв, цитрусових та моркви, рибу та червош яблука вжи-вали 5 (7,1%) та 2 (2,8%) жшки вiдповiдно з необтяженим алерголопчним анамнезом. Спектр харчових алергешв для немовлят за даними анамнезу наведений на рис. 2.
9,00°% 8,00% 7,00%'- 6,00%Т 5,00%-4,00%И 3,00%, 2,00% 1,00% 0,00%

I & lt-1
Цитруо^ Томати
4epBOHi Морква яблука
Куряче яйце
Рис. 2. Спектр алергешв при харчовш сенсибЫзаци (за даними анамнезу) в матерш 1 групи.
Наведенi данi вказують на лактогенний механiзм харчово! сенсибшзацп, пiдтверджують данi iнших авторiв [9], а також сввдчать про необхщшсть дотримання гiпоалерген-ного харчування матерями-годувальницями, особливо при обтяженому алергологiчному анамнеза Ретельний пiдбiр продуктiв у рацюш, можливо, дасть можливiсть зменшити чи запобiгти виникненню проявiв алерги у дггей.
Передумовою виникнення алерги у дней можуть бути негативнi фактори, що впливають на плвд в антенатальному, штранатальному та ранньому постнатальному перiодах, серед яких найбiльш вагомими е активна терапiя матерi рiзноманiтними медикаментами, яку призначали пвд час ваптносл та годування дитини [2,9]. Багато лiкiв через плаценту чи грудне молоко потрапляють до плода чи новонародженого i можуть також призвести до його сенсибшзацп [9]. Вивчення перебiгу антенального перiоду дало змогу виявити фактори, що призводять до внутршньоутробно1 сенсибшзацп плода.
Ускладнений перебiг вагiтностi спостериали майже з од-наковою частотою в основнш i контрольнiй групах (85,7% i 77,1% вiдповiдно, р& gt-0,05), але якщо в контрольнiй груш переважали ранш гестози (50% проти 28,6% вiдповiдно, р=0,0094), то в основнш груш — шзш гестози легкого, се-реднього та важкого ступенiв (24,3% проти 2,8% ввдповщ-но, р=0,0002), як1 мали складшший перебiг. Iмовiрно, саме тому частота застосування медикаментозних препаратiв у матерiв основно1 групи була майже вдвiчi бiльшою (55,7% проти 30% вщповвдно, р=0,0021). Це пов'-язано також iз гострими захворюваннями (ГРВ1, бронхiт, шелонефрит, цистит), якi дiагностували у жшок основно1 групи. Тому якщо ваптш контрольно1 групи отримували в основному полiвiтамiни (23 ж1нки — 32,9%), то вагит основно1 групим вiтамiнiв отримували антибiотики пенiцилiнового ряду (15,7%), цефалоспорини (8,6%), макролщи (5,7%), клотримазол (5,7%), нiстатин (8,6%), заспокiйливi (вале-рiану, настiй пустирника — 20%), гшотензивш (допегiт, нифiдипiн, лакард1я, магн1ю сульфат -58,7%), в1дхаркуваль-ш (бромгексин, лазолван — 4,3%) та спазмолгтичш засоби (но-шпа, папаверин, платифшн — 21,4%), антианемiчнi пре-парати (ранферон, актиферрин, гемофер, ферро-градумент, сардиферон (22,8%) (табл. 1).
Таблиця 1
Частота застосування медикамент
пщ час ваптноси у матерiв 1 i 2 груп
Препарати Мaтерi дiтей 1 групи Мaтерi дтей 2 групи
абс. к-сть % абс. к-сть %
Полiвiтaмiни 49 70,0 23 32,9
Антибютики пенiцилiнового ряду 12 15,7 4 5,7
Цефалоспорини 6 8,6 0 0
Макролщи 4 5,7 0 0
Клотримазол 4 5,7 0 0
Нiстaтин 6 8,6 1 1,4
Зaспокiйливi 14 20,0 6 8,6
Ппотензивж 17 24,3 2 2,8
Вiдхaркувaльнi 3 4,3 0 0
Спaзмолiтики 15 21,4 6 8,6
Антиaнемiчнi засоби 16 22,8 5 7,1
© О. О. Куля, 2015
Результати дослщження показали, що 50 (71,4%) матерiв хворих дней шд час годування грудьми отримували 3 i бiльше лiкарських препаратiв, що значно перевищуе вщ-поввдний показник у контрольнш групi (12 жшок — 17,1%), р& lt-0,001. Зидно з нашими даними, найчаспше медикамен-тозну алергiю в новонароджених спричиняли антибютики, якi отримувала мати-годувальниця. Серед них основним алергеном був ампщилш (14 пащенпв — 20%), менше — вь тамiни групи В (7 дней — 10%) й аскорбшова кислота (4 дитини — 5,7%) (рис. 3).
25% 20% 15% 10% 5%
И
Антибютики пенщилЫового ряду
Вггамши групи В
BrraMiH С
педгатрам цiлеспрямовано здiиснювати диспансеризацгю дитячого населення И органiзовувати ирофшактичш заходи, що, напевно, запобГгатиме розвитку алергiчних за-хворювань.
Таблиця 2
Порiвняння частоти i спектра медикаментозноТ сенсибШзацп в новонароджених дггей 1 групи за даними анамнезу та реакцп ШОЕ з медикаментами
Рис. 3. Спектр алергешв при медикаментознш сенси-бшзаци (за даними анамнезу) в матер1 В 1 групи.
Особливо! уваги заслуговуе медикаментозна алерпя до вггашшв, адже! х дуже часто призначають ваптним ж1нкам. У р1зш перюди ваптносп 32 (45,7%) матер1 дней основно! групи отримували пол1в1тамши. У новонароджених ми ви-явили алерпчш реакцп у випадку призначення виашну С (4 пашенти — 5,7%), вгтамшу В1 (4 ос1б — 5,7%), в1там1ну В6 (2 дней — 2,8%), В12 (1 випадок — 1,4%) (табл. 2).
Отже, для запобтання медикаментознш алерпзацп ор-гашзму дитини л1карсьш засоби жшкам тд час ваптносп та годування грудьми треба призначати вкрай обережно.
Наш дослвдження доводять, що алерпя найчаспше роз-виваеться у новонароджених на фош дй'- алергешв (медика-ментозних чи харчових) за наявносп певних сприятливих фактор1в: зловживання обл1гатними алергенами шд час ваптносп, приймання лшв шд час ваптносп, шзне при-кладання до грудей, раннш перехщ на змшане та штучне вигодовування. Виявлення дней, яш схильш до розвитку алерпчних захворювань, на раншх етапах дасть можливють
Число позитивних реакцм за даними
Алергени анамнезу реакцп ШОЕ з медикаментами
абс. к-сть % абс. к-сть %
пенщилшового ряду 6 8,7 6 8,7
Антибютики оксацилЫ 4 5.7 4 5,7
цефалоспорини 2 2,8 1 1,4
загалом 10 17,2 11 15,7
В1 3 4,2 4 5,7
В» 2 2,8 2 2,8
Вп^амЫи Е 1 1,4 1 1,4
С 2 2,8 2 2,8
загалом 8 11,3 9 12,7
Висновки
Потр1бно обмежувати вживання обл1гатних алергешв матерями-годувальницями.
Варто бути дуже обережними при призначенш медика-менпв ваптнш жшщ та матерьгодувальниш, особливо антибютишв, вгтамшв.
Вторинш профшактичш заходи розвитку алергп: ранне (у перш1 30 хвилин) прикладання до грудей новонароджених немовлят, тшьки природне вигодовування, обережне та мшмальне призначення! м медикаменпв, рацюнальне вигодовування.
Перспективи подальших дослiджень полягають у роз-робш ефективних профшактичних заход1 В та опрацюванш програми профшактики алергй'- в немовлят на засадах до-казово! медицини.
0%
Список лггератури 4.
1. Воробьева О. В. К вопросу о гидролитической активности отдельных пищеварительных ферментов в грудном молоке / О. В. Воробьева, Е. В. Прохоров, Н. И. Мухина // Неонатолопя, хiрургiя та перинатальна медицина. — 2012. — Т. 2. — № 4(6). 5.
— С. 37−41.
2. Знаменская Т. К. Эффективность селективных пробиотиков в лечении новорожденных с дисбиозом кишечника и аллергическими реакциями / Т. К. Знаменская, Т. В. Коломийченко
// Неонатолопя, хiрургiя та перинатальна медицина. — 2011. 6.
— Т. 1. — № 1. — С. 133−137.
3. Клименко Т. М. Акушерско-эпидемиологические аспекты нарушений грудного вскармливания в современных условиях развития перинатальных технологий / Т. М. Клименко, 7. О. Ю. Карапетян // Тези 5-го конгресу неонатологш Украши
з мiжнародною участю «Актуальш питання неонатологи».
— К., 2010.
Недельська С. М. Рацюнальне харчування в профшактищ та лжуванш алергй на 1жу у дггей / С. М. Недельська, О.П. Па-хольчук, Т. Г. Бессжало // Современная педиатрия. — 2012. — № 6(46). — С. 113−114.
Няньковський С. Л. Особливосп профшактики i дГетотерапп харчово1 алергй у дiтеИ раннього вшу [Електронний ресурс]. / С. Л. Няньковський, О.С. 1вахненко, Д. О. Добрянський // Здоровье ребенка. — 2010. — № 6(27). — Режим доступу: http: // www. mif-ua. com.
Няньковський С. Л. Харчова алерпя на бшок коров'-ячого молока у дггей раннього вжу з позици лiкаря-педiатра / С. Л. Няньковський, В. А. Ктменко, О.С. 1вахненко // Здоровье ребенка. — 2012. — № 6(41). — С. 159−166. Особливосп диспансерного спостереження дней зГ спадковою схильшстю до алергй / О. В. Тяжка, Т. В. Меллгна, В. Д. Барзи-лович, Л. О. Левадна // Клшчна та експериментальна патоло-пя. — 2010. — Т. 9. — № 4(34). — С. 117−120.
© О. О. Куля, 2015
8. Солошенко Э. Н. Атопический дерматит: современное состояние проблемы / Э. Н. Солошенко // Международный медицинский журнал. — 2011. — № 1(01). — С. 10−12.
9. Тяжка О. В. Особливоси реалiзацii алерпчнл схильност в алерпчне захворювання / О. В. Тяжка, Л. О. Левадна, 1.Ф. Пилипенко // Современная педиатрия. — 2014. — № 1(57). — С. 92−96.
10. Leung D. Patogenesis of atopic dermatitis / D. Leung // J. All. Clin. Immunul. — 2009. — Vol. 104. — P. 99−108.
References
1. Vorob'-ova, O. V., Prokhorov, E. V., & amp- Mukhina, N. I. (2012). K vo-prosu o gidroliticheskoj aktivnosti otdel'-nykh pischevaritel'-nykh fermentov v grudnom moloke [On the question of the hydrolytic activity of certain digestive enzymes in breast milk]. Neonatolo-hyia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna, 2, 4(6), 37−41. [in Ukrainian].
2. Znamenskaya, T. K., & amp- Kolomijchenko, T. V. (2011). E'-ffektivnost'- selektivnykh probiotikov v lechenii novorozhdennykh s disbio-zom kishechnika i allergicheskimi reakciyami [The effectiveness of selective probiotics in the treatment of infants with intestinal dysbiosis and allergies]. Neonatolohyia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna, 1(1), 133−137. [in Ukrainian].
3. Klimenko, T. M., & amp- Karapetyan, O. Yu. (2010). Akushersko-e'-pidemiologicheskie aspekty narushenij grudnogo vskarm-livaniya v sovremennykh usloviyakh razvitiya perinatal'-nykh tehnologij [Obstetrical and epidemiological aspects of violations of breastfeeding in modern conditions of perinatal technologies]. Aktualni pytannia neonatolohii. Abstracts of the 5th Congress of neonatologists Ukraine with international participation. Kyiv. [in Ukrainian].
4. Nedelska, S. M., Pakholchuk, O. P., & amp- Bessikalo, T. H. (2012). Ratsionalne kharchuvannia v profilaktytsi ta likuvanni alerhii na yizhu u ditei [Nutrition in the prevention and treatment of allergies to food in children]. Sovremennaya pediatriya, 6(46), 113−114. [in Ukrainian].
5. Niankovskyi, S. L., Ivakhnenko, O. S., & amp- Dobrianskyi, D. O. (2010). Osoblyvosti profilaktyky i diietoterapii kharchovoi alerhii u ditei rannoho viku [Features prevention and diet food allergy in infants]. Zdorove rebenka, 6(27). Retrieved from http: //mif-ua. com. [in Ukrainian].
6. Niankovskyi, S. L., Klimenko, V. A., & amp- Ivakhnenko, O. S. (2012). Kharchova alerhiia na bilok korov'-iachoho moloka u ditei rannoho viku z pozytsii likaria-pediatra [Food allergy to cow'-s milk protein in infants with position pediatrician]. Zdorove rebenka, 6(41), 159−166. [in Ukrainian].
7. Tiazhka, O. V., Mellina, T. V., Barzylovych, V. D., & amp- Levadna, L. O. (2010). Osoblyvosti dyspansernoho sposterezhennia ditei zi spadkovoiu skhylnistiu do alerhii [Features follow-up of children with hereditary predisposition to allergies]. Klinichna ta eksperymentalnapatolohiia, 9, 4(34), 117−120. [in Ukrainian].
8. Soloshenko, E. N. (2011). Atopicheskij dermatit: sovremennoe sostoyanie problemy [Atopic dermatitis: the current state of the problem]. Mezhdunarodnyj medicinskij zhurnal, 1(01), 10−12. [in Ukrainian].
9. Tiazhka, O. V., Levadna, L. O., & amp- Pylypenko, I. F. (2014). Oso-blyvosti realizatsii alerhichnoi skhylnosti v alerhichne zakhvoriu-vannia [Implementation details allergic predisposition to allergic disease]. Sovremennaya pediatriya, 1(57), 92−96. [in Ukrainian].
10. Leung, D. (2009). Patogenesis of atopic dermatitis. J. All. Clin. Immunul, 104, 99−108.
BidoMocmi про автора:
Куля О. О., к. мед. н., асистент каф. педiагрii i неонатологй ФПДО, Л^вський нацюнальний медичний ушверситет, лiкар-педiатр-неонатолог, Луцький клшчний пологовий будинок, E-mail: kulya. olena@gmail. com. Сведения об авторе:
Куля Е. О., к. мед. н., ассистент каф. педиатрии и неонатологии ФПДО, Львовский национальный медицинский университет, врач-педиатр-неонатолог, Луцкий клинический родильный дом, E-mail: kulya. olena@gmail. com. Information about author:
Kulya O.O., MD, PhD, Lutsk clinical hospital, pediatrician-neonatologist, Lviv National Medical University, Assistant of Department of Pediatrics and Neonatology of FPE, E-mail: kulya. olena@gmail. com.
Поступила в редакцию 11. 11. 2014 г.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой