Патогенетическая взаимосвязь ишемической болезни сердца и остеопенического синдрома

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 616. 12−005. 4−06:616. 71−007. 234]-092 Н. С. Михайловська, I. О. Шевченко, О. О. Зелетна
Патогенетичний взаемозв'-язок iшемiчно'-i хвороби серця та остеопенiчного синдрому
Запор'-зький державний медичний унверситет Ключовг слова: шемгчна хвороба серця, остеопороз, остеопетчний синдром, кальцифгкацгя атероми, остеопротегерин.
Актуальшсть проблеми iшемiчноl хвороби серця, коморбщно! з остеопорозом, зумовлена збшьшенням поширеносп, вiдсутнiстю своечасного виявлення, профiлактики, тяжкими ускладненнями та суттевим впливом на якiсть життя пащенпв. З метою висвiтлити та узагальнити сучасний погляд на патогенетичний взаемозв'-язок iшемiчноl хвороби серця та остеопешчного синдрому здiйснили огляд спещатзовано! лiтератури. Встановили, що iшемiчна хвороба серця й остеопороз мають спшьш фактори ризику (гiподинамiя, курiння, зловживання алкоголем, маса тша, нерацiональне харчування тощо) та механiзми прогресування iз залученням каскаду про-запальних цитоюшв, остеопротегерину, ендотелiальноl дисфункци, естрогешв, дефщиту кальцта, решн-ангютензин-альдостероново! та симпатично1 нервово! системи.
Патогенетическая взаимосвязь ишемической болезни сердца и остеопенического синдрома
Н. С. Михайловская, И. О. Шевченко, О. O. Зеленина
Актуальность проблемы ишемической болезни сердца, коморбидной с остеопорозом, обусловлена увеличением распространенности, отсутствием своевременной диагностики, профилактики, тяжелыми осложнениями и значительным влиянием на качество жизни пациентов. С целью представить и обобщить современный взгляд на патогенетическую связь ишемической болезни сердца и остеопенического синдрома провели обзор специализированной литературы. Установили, что ишемическая болезнь сердца и остео-пороз имеют общие факторы риска (гиподинамия, курение, злоупотребление алкоголем, масса тела, нерациональное питание и т. д.) и механизмы прогрессирования с вовлечением каскада провоспалительных цитокинов, остеопротегерина, эндотелиальной дисфункции, эстрогенов, дефицита кальция, ренин-ангиотензин-альдостероновой и симпатической нервной системы.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, остеопороз, остеопенический синдром, кальцификация атеромы, остеопротегерин.
Запорожский медицинский журнал. — 2015. — № 1 (88). — С. 105−110
Pathogenetic relationship between coronary heart disease and osteopenic syndrome
N. S. Mykhailovskaya, I. O. Shevchenko, O. A. Zelenina
The importance of the comorbidity problem of coronary heart disease and osteoporosis is caused by the rising prevalence, lack of early detection, prevention, severe complications and significant impact on the quality of life of the patients.
Aim. In order to compile and submit a current point of view on the pathogenetic relationship between the coronary heart disease and the osteopenic syndrome we reviewed specialized literature.
Conclusion. We established that coronary heart disease and osteoporosis have common mechanisms of progression involving a cascade of proinflammatory cytokines, osteoprotegerin, endothelial dysfunction, estrogen, calcium deficiency, the renin-angiotensin-aldosterone and sympathetic nervous system.
Key words: Myocardial Ischemia, Osteoporosis, Osteopenia, Vascular Calcification, Osteoprotegerin.
Zaporozhye medical journal 2015- № 1 (88): 105−110
Iшемiчна хвороба серця (1ХС) посщае провщне мкце серед причин тимчасово! та стшко! втрати працездат-носп, швалшизацп й смертносп населения та залишаеться одшею з найбшьш актуальних проблем кардюлоги [1]. Зпдно зi статистичними даними кра! н свиту, рiзнi кишчт форми 1ХС рееструють у 15−20% дорослого населення. У нашш кра!'-ш саме вона на 66,8% (у мктах — на 63,9%, в селах — на 71,1%) визначае рiвень смертносп ввд хвороб системи кровообиу всього населення i на 53,8% працездат-но! когорти [1,2]. Сьогодш актуальною проблемою сучасно! медицини е виявлення спшьних патогенетичних механiзмiв 1ХС i супутшх захворювань для вироблення комплексного та шдивщуального тдходу до лшування й профшактики коморбщно! патологи.
Поряд з 1ХС в останш роки особливого медико-сощаль-ного значення набула проблема остеопорозу, що зумовлено збшьшенням поширеносп цього захворювання у зв'-язку зi старшням населення, вадсутшстю своечасного виявлення,
© Н. С. Михайловська, I. О. Шевченко, О. О. Зележна, 2015
профшактики, тяжкими ускладненнями та суттевим впливом на яшсть життя пащенпв [3].
За визначенням Всесвггньо! оргашзацп охорони здоров'-я (ВООЗ), остеопороз — це системне захворювання скелета, що характеризуеться зниженням мшерально! щшьносп шстково! тканини та порушенням мiкроархiтектонiки к1стки з наступним шдвищенням и ламкостi та збiльшенням ризику розвитку переломiв (Consensus Development Conference: Diagnosis, prophylaxis and treatment of osteoporosis) [3]. У 1997 р. Свропейським фондом з остеопорозу та захворювань шстково! тканини опублшэваш методичш рекоменда-ци щодо дiагностики остеопорозу на пiдставi визначення мшерально! щшьносп кiстково!'- тканини (МЩКТ) при остеоденситометрп: нормальний стан (змiна МЩКТ у межах одного стандартного вшхилення SD ввд референтного значення в результат вимiрювання в оаб молодого вiку), остеопенiя (зниження МЩКТ на & gt-1,0 SD i & lt-2,5 SD вщ референтного значення), остеопороз (зниження МЩКТ
на & gt-2,5 SD вщ референтного значения). Висловлюються рекомендаци застосовувати дiагностичнi критерп лише для остеопорозу, а остеопенiю не вважати критер! ем хвороби. Проте у бшьшосп осiб, у яких дiагностована остеопенiя, у наступнi 10 рошв виникае остеопороз [3].
Нинi поширешсть остеопорозу (ОП) досягла розмiрiв пандемп. Бiльше нiж 80% ж1нок вiком понад 50 рокiв i майже усi жiнки та чоловiки вшэм бiльше як 75 рок1 В мають остеопороз [3]. У Сполучених Штатах Америки на ктшчно манiфестований остеопороз страждають понад 10 млн населення, з них переважна бiльшiсть — жшки. В Gвропi смертшсть, що пов'-язана з остеопоретичними переломами, перевищуе онколопчну (за винятком смертностi вщ раку легень). За даними ВООЗ, остеопороз посщае четверте мiсце шсля шфекцшно1, серцево-судинно!, онколопчно1 та ендокринно! патологи за епiдемiологiчним, науковим, профшактичним i клiнiчним значеннями [3].
Мета роботи
На пiдставi вiдомостей фахово! лiтератури узагальнити i представити сучасний погляд на можливi патогенетичнi мехашзми взаемозв'-язку шем! чно1 хвороби серця та остеопешчного синдрому.
Сьогоднi бiльшiсть науковщв уважають, що остеопороз асоцiйований iз серцево-судинними захворюваннями (ССЗ), що може бути пов'-язано з наявшстю спшьних факторiв ризику: палiнням, зловживанням алкоголем, цукровим дiабетом, ожирiнням, недостатшстю фiзичних наванта-жень, нерацiональним харчуванням, гiпотиреозом тощо [4]. У багатьох наукових дослщженнях встановлено тiсний взаемозв'-язок мiж показниками мшерально1 щiльностi к1стково1 тканини та ризиком виникнення ССЗ [5−7]. Iншi автори вважають, що щ захворювання пов'-язанi мiж собою тшьки на рiвнi взаемозв'-язку з вшом [8].
За даними H. Diamond i спiвавт. (1997), серед пащенпв, якi перенесли остеопоретичний перелом шийки стегново1 к1стки, у 70% наявна патолопя серцево-судинно1 системи [9]. Ряд авторiв вважають зниження мшерально1 щiльностi к1стково1 тканини предикторами розвитку ССЗ, особливо уражень коронарних артерш, оск1льки шд час кальциф! каци судин у них вшбуваються процеси, що схож! з мехашзмами бюмшерал! зацп кютково1 тканини [10].
L.B. Tanko i спiвавт. [11] обстежили 2 576 жшок постме-нопаузального в! ку та виявили, що в оаб! з показниками МЩКТ у дшянщ проксимального вщщлу стегна нижче шж 2,5 SD (що свщчить про наявшсть ОП) спостерiгали збiльшення ризику кардюваскулярних подш удв! ч (p& lt-0,01) у пор! внянш з женками з остеопенiею. За наявносп хоча б одного компресшного перелому хребця ризик зростав утрич! у пор! внянш з групою оаб без переломiв. У чоло-втв збшьшення важкосп клжчних прояв! в 1ХС також пов'-язане з поширешстю остеопорозу й суттевим знижен-ням МЩКТ [2].
При остеопороз! (як i при атеросклероз!) вщбуваються под! бш процеси, коли пошкоджеш моноцитарш клггини в одному випадку диференцшються в макрофагопод! бш «шнисп» клггини в межах судинно1 стшки, а в шшому
© Н. С. Михайловська, I. О. Шевченко, О. О. Зележна, 2015
перетворюються на остеобласти [4]. Встановлено, що деяш ключов1 бшки шсткового обмшу беруть участь у патогене-3i атеросклерозу: остеокальцин, к1стковий морфогенний бшок, матриксний Gla-бшок, остеонектин, с1алопротеш, остеопонтин тощо виявляються в компонентах судинного матриксу, а при прогресуванш атеросклерозу концентращя деяких з них суттево зб1льшуеться. У судинному кальци-ф1кап також наявш шш1 елементи шстково! тканини: сол1 кальцш, фосфати, що пов'-язаш з гщроксиапатитом, колаген типу I тощо [4]. В уражених атеросклерозом артер1ях е по-передники остеобласпв, котр1 здатш синтезувати мшеральт компоненти шстково! тканини [4]. Отже, юсткова та судинна тканини мають ряд спшьних морфолопчних i молекулярних властивостей.
Щд час судинно! кальцифшацп вражаються i клапани серця. Доведено, що сполучна тканина кальциф1кованого аортального клапана мае порушену оргашзацш еластину, лшшш включення, ф1броз, вшкладення кальцш, макро-фагальну i T-л1мфоцитарну шфшьтрацш [12]. Протягом клгшнного й молекулярного анал1зу клапашв виявляють остеобластогенез, маркери хрошчного запалення, збшь-шення експресп остеопонтину й наявшсть зршо! шстково! тканини. Кальц1ев1 вщкладення також виявляють у моральному клапаш. H.J. Willens (2007) дов1 В, що кальциф1кащя морального к1льця е ушверсальним предиктором серцево! смерт1, незалежно вщ шших фактор1 В ССЗ [12]. N. Sigihara i сшвавт. (1993) вшзначили, що у ж1нок старших вшэвих груп кальциф1кашя морального клапана пов'-язана з1 зна-чною остеопешею в постменопаузальному перюд1, тод1 як на кальцинування аортального клапана впливали rnmi фактори: артер1альний тиск i стресове навантаження [13]. Щдвищений ризик кальцинування морального клапана при ОП виявили й V. Davutoglu i сшвавт. (2004) [14]. 1нш1 автори довели збшьшення частоти кальцифшацп аорти у жшок з остеопоретичними переломами, виразшсть яко! корелювала з1 зниженням МЩКТ [15].
Серед фактор1 В, що патогенетично об'-еднують 1ХС та ОП, важливе значення вщграють сироватков1 лшопротещи: кр1м учасО в атеросклеротичному процеа доведено! хнш вплив на шстков1 клОини — остеобласти й остеокласти в експери-ментальних дослщженнях [16,17]. Акумулящя окислених лшщв у субендотел1альному простор! артерш призводить до! х кальцифОацп та пригшчуе мшерал1защю шстки. Окислеш ЛПНЩ шдукують експресш клОинами судинного ендотелш моноцитарного хемотаксичного фактора й макрофагального колотестимулюючого фактора, яю, у свою чергу, е шдукторами диференц1ювання остеобласт1 В [17]. За наявносп окислених л1п1д1 В диференц1ювання остеобласт1 В у кальцифшованих кл1тинах судин п1двищуеться, а в шстко-вих кл1тинах знижуеться [18]. Кр1м того, окислен1 ЛПНЩ потенцшно можуть стимулювати розвиток остеопорозу через опосередковану остеокластами резорбц1ю шстково! тканини. При цьому ЛПВЩ знижують експрес1ю лужно! фосфатази, що е маркером диференцшвання остеобласт1 В, i запоб1гають кальциф1кацИ, впливаючи на р1вень ЛПНЩ i прозапальних циток1н1 В [18].
Асощащя м1ж ОП i ССЗ може зумовлюватися iншими причинами. Ендотелiальна дисфункцiя е обов'-язковою складовою атеросклеротичного процесу. Нормальний тонус судин пiдтримуеться постiйним вив№ненням оксиду азоту (NO), який залучений також у процеси к1сткового метаболiз-му i бере участь у розвитку остеопорозу через пригнiчения формування шстково! тканини й апоптоз остеобласпв [18].
Вiдомо, що в розвитку атеросклеротичного ураження судин важливу роль вщграють прозапальнi циток1ни — ш-терлейк1н-6 i фактор некрозу пухлин-а (ФНП-а). За даними ?.Л. Насонова (2002), саме вони беруть участь у резорбци шстково! тканини [19]. J.A. Pascko, M.A. Kotowich (2002) встановили, що пiдвищения рiвия С-реактивного бшка як маркера субклiнiчного системного запалення е фактором ризику переломiв кусток [20]. Остеопороз та атеросклероз мають спiльний елемент патогенезу — в обох випадках вщбу-ваеться залучення моноцитарних клiтин. Моноцитарний хе-моатрактант регулюе мiграцiю моноцитiв в штиму в мiсцях формування бляшок, а також експресуеться остеокластами в шстках [18]. Запалення вiдiграе ключову роль на всiх стадiях атерогенезу [18]. Важливе значення мае актива^ Т-клiтин iз видiленням цитокiнiв, що призводить до активацi! нукле-арного фактора кВ у макрофагах та остеокластах шстково! тканини [18]. Кшьшсть макрофагiв позитивно корелюе зi ступенем раннього кальцинозу серця i судин, а запалення обернено пропорцшне мiнералiзацi! кiстково! тканини [18].
Серед компонента цiе! системи, що безпосередньо вказуе на взаемозв'-язок м1ж остеопорозом i атеросклерозом, най-важливша роль належить остеопротегерину (OPG) — пред-ставнику класу модуляторiв тумор-некротичного фактора [2]. Ведомо, що OPG експресуеться не тшьки клiтинами шстково! тканини, але й клпинами iнших тканин, зокрема сер-цево-судинно! системи: мiокардiоцитами, гладком'-язовими клiтинами артерш i вен, ендотелiоцитами. Остеопротегерин бере активну участь у к1стковому метаболiзмi та патогенезi остеопорозу, однак останшми роками виявлена його роль у передчаснш кальцифшацп судин [2]. Сьогодш доведено, що пiдвищений рiвень остеопротегерину, з одного боку, корелюе зi ступенем остеопорозу, з iншого, — е маркером важкосп перебiгу атеросклеротичних процесiв [21].
Видатним вiдкриттям у патогенезi остеопорозу стала RANKL-RANK-OPG-цитокiнова система (RANKL — лiганд рецептора активатора ядерного фактора каппа В, RANK — специфiчний для RANKL рецептор на мембран клгтин-попередниць остеокласпв, OPG — остеопротегерин), яка не тшьки шщгюе остеобласто- i остеокластогенез у кiстковiй тканинi та iндукуе диференцiацiю остеобластiв i остеокласпв, але й бере учать у процеа мiнералiзацi! судинно! стiнки [22]. Остеопротегерин е ключовим модулятором шстково! резорбци шляхом зв'-язування лiганда рецептора активатора ядерного фактора каппа В, що одночасно при-гшчуе диференщацш остеокластiв [22]. В експериментах на тваринах S. Могопу i сшвавт. (2008) встановили, що у мишей iз делецiею гена OPG розвиваеться кальцифтащя артерiй у поеднаннi з остеопорозом i множинними переломами- це подтвердило значення остеопротегерину як модулятора кальцифтаци судинно! стшки [23]. Показано, що
© Н. С. Михайловська, I. О. Шевченко, О. О. Зележна, 2015
в кальцифжованих артерiях пiдвищена експресiя ОРв [21]. Остеопротегерин запобiгае кальцифiкацi! меди, можливо, завдяки iмуномодулюючому впливу на запальний процес у стiнцi судини [23].
М. 8сИорре1 i сшвавт. (2002) [24] вiдзначили, що ОРв може бути тим молекулярним зв'-язком мiж кальцифiкацiею артерiй i резорбшею кусток, що лежить в основi клiнiчного поеднання судинних захворювань та остеопорозу. 8. КлесЫ i сшвавт. (2004) [25] виявили позитивний кореляцшний взаемозв'-язок мiж пiдвищенням рiвня остеопротегерину, атеросклерозом i серцево-судинно! смертнiстю. Надек-спресiя остеопротегерину у трансгенних тварин запобтала кальцифiкацi! судин, а також знижувала резорбцiю шстково! тканини [21]. У нормi експресiя ЯАККЬ у судинах вiдсутня, але !! виявили в ОРв-дефщитних мишей i в аортальних клапанах людей iз кальциф^ючим аортальним стенозом [21]. Пiдвищення концентраци остеопротегерину виявили у жiнок постменопаузального вiку з остеопорозом у порiв-няннi зi здоровими жiнками такого самого вшу [18]. Спшь-ним мехашзмом розвитку атеросклерозу, кальцифiкацi! та остеопорозу може бути оксидативний стрес, тд дiею якого пiдвищуеться експреая ИАККЬ у гладком'-язових клiтинах судинно! стшки, що викликае остеокластогенез макрофапв шсткового мозку [21].
Значну увагу пiд час вивчення розвитку атеросклерозу та остеопорозу придiляють жшочим статевим гормонам — естрогенам, якi впливають на лiпiдний обмiн, судинний ендотелш, гемостатичний потенцiал кровi та юнш канали, а також рiвень артерiального тиску та iнсулiнорезистентнiсть. Доведено, що естрогени регулюють баланс мiж остеобластами й остеокластами в процеа ремоделювання, знижують шсткову резорбцiю та пригшчують !! вторинне утворення, !х дефiцит зумовлюе зниження секрецi! кальцитоншу та пiдвищуе чутливiсть кiсток до резорбтивно! дi! паратирео-!дного гормона [26].
В основi розвитку серцево-судинних порушень та остеопорозу важливе значення мае недостатшсть кальцiю. Дефщит кальцiю i вiтамiну Б е загальним механiзмом, що зумовлюе розвиток остеопорозу i васкулярно! кальцифика-цп.? данi, що саме вщ рiвня кальцiю залежить наявнiсть ектошчно! кальцифiкацi! аорти, артерiй i клапашв серця [26]. Достатне споживання кальцш — необхiдна умова зниження ризику остеопоротичних переломiв кусток скелета, особливо у процеа старшня оргашзму. Виникнення пере-ломiв при дефщип кальцiю зберiгаеться i пiсля усунення потенцiйного впливу iнших факторiв, що призводять до розвитку остеопорозу (куршня, вживання алкоголю, фiзична актившсть, маса тiла тощо) [4].
Актива^ нейрогуморальних факторiв вiдiграе ключову роль на вах етапах серцево-судинного континууму. В остан-нi роки встановили, що ренш-анпотензин-альдостеронова система крiм регулювання об'-ему циркулюючо! кровi та системного артерiального тиску мае мiсцевi ефекти: бшок рецептора ангiотензина-II е як в остеобластах, так i в остеокластах, ренш та АПФ наявнi в мiкросередовищi кустки [26]. Симпатична нервова система (СНС) регулюе функцш остеобласпв через адренорецептори на поверхш клiтин. Ка-
техоламши (адреналш, норадреналш i допамiн) пщвищують рiвень к1сткового морфогенетичного бiлка й шдукують фор-мування шстково! тканини [27]. Швейцарськ вченi довели стимулюючий вплив pl-адренорецепторiв на формування шстково! тканини на тлi домiнування р1-адренерпчнго впливу над р2-адренерпчним [28]. За результатами до-слiдження на мишах, СНС впливае на морфогенез кустки шляхом а2а- та a2с-адренорецепторiв, що е найважливши-ми медiаторами трийодтиронш-шдуковано! остеопени [29].
Отже, остеопороз i серцево-судинн захворювання мають спiльнi патогенетичнi мехашзми розвитку, як1 надалi по-требують уточнення. Крiм того, встановили модифжоваш та немодифiкованi фактори ризику, що спричиняють ви-никнення та прогресування цих захворювань: гiподинамiя, курiння, зловживання алкоголем, маса тiла, нерацiональне харчування тощо.
Шдвищене споживання алкоголю е доволi потужним фактором ризику серцево-судинно! патологи та мае суттеве значення в розвитку остеопорозу [30]. У проспективному дослщженш встановили асощащю мiж високим рiвнем вживання алкоголю та переломами стегна у чоловтв i ж1нок. У Фремшгемському дослiдженнi виявлено, що при тривалому вживаннi алкоголю в дозi понад 107 мл на тиж-день iстотно збiльшуеться ризик переломiв шийки стегна у ж1нок i чоловiкiв [31].
Курiння — один з основних факторiв ризику серцево-судинних захворювань та атеросклерозу [30]. Нещодавно доведено негативний вплив куршня i на к1сткову масу. В 1 iз 8 ж1нок переломи шийки стегна асоцшвались iз тривалим курiнням. Кiсткова маса центрального та периферичного скелета у курцiв на 6−10% нижча, шж в оаб, як1 не курять, що майже вдвiчi пщвищуе ризик розвитку переломiв хребта й шийки стегна [31]. Однак мехашзм впливу куршня на шсткову масу залишаеться невадомим. Показано, що в курцiв кальцш гiрше абсорбуеться у шлунково-кишковому тракп, а збiльшення маркерiв к1сткового ремоделювання свiдчить про посилення шстково! резорбци [31].
Зниження фiзично! активно сл, гiподинамiя — загальнi фактори ризику як атеросклерозу, так i остеопорозу [30]. Доведено позитивний вплив фiзичного навантаження на стан шстково! тканини, пщвищення МЩКТ i зниження ризику переломiв у лiтньому вщ. У ж1нок, як1 ведуть фiзично активний спосiб життя, ризик перелому стегна знижуеться на 36% [31,32].
Одним iз важливих факторiв ризику серцево-судинних захворювань та остеопорозу е нерацюнальне харчування [30]. Повноцiнне харчування з достатшм споживанням кальцш, мiнералiв, вiтамiнiв Б, С i К дуже важливе для збереження шстково! маси. Ведомо, що для профшактики серцево-судинних захворювань та атеросклерозу необхщно дотримуватись низькокалоршно! i низькохолестериново! дiети. Це призводить до обмеженого споживання багатьох продукпв, що е джерелами кальцiю. Харчування з пщви-щеним вмiстом жирiв може впливати на розвиток як атеросклерозу, так i остеопорозу [31].
© Н. С. Михайловська, I. О. Шевченко, О. О. Зележна, 2015
Маса тша як традицшний модифiкований фактор ризику мае рiзноспрямований вплив на серцево-судинну систему та скелет [30]. Ще зовам недавно юнувала думка, що пщ-вищена маса тша або ожиршня е чинником, що зумовлюе розвиток атеросклерозу, але запобпае виникненню остеопорозу. Позитивний ефект шдвищено! маси тiла на шсткову тканину пов'-язували з продукцiею естрону, який утворю-еться в результап периферично! конверси андростендiону у периферичних тканинах, насамперед у жировiй [30]. Естрон вважають основним естрогеном у жшок пiсля повного при-пинення функци яечникiв. Низька маса тша Индекс Кетле & lt-20 кг/м2) е iндикатором низько! шстково! маси та И еквь валента — МЩКТ [30]. У низш дослiджень останшх рок1 В показано, що маса тша мае прямий кореляцiйний зв'-язок iз МЩКТ, а загальна жирова маса — зворотний зв'-язок iз ма-сою шстково! тканини. Отже, маса тша позитивно впливае на МЩКТ, а кумуляц1я жирово! тканини — негативно [32].
Сьогодш немае однозначно! вадповда на питання про характер i механiзми взаемозв'-язку мiж остеопорозом i серцево-судинною патологiею. Науковi даш, як1 стосуються цiе! проблеми, суперечлив^ що пояснюеться розбгжностями в методичних шдходах до розв'-язання поставлених за-вдань, рiзнорiднiстю матерiалу, що ускладнюе оцiнювання результатiв. Поглиблення наукових знань про спшьш па-тогенетичнi мехашзми та фактори ризику ше! коморбщно! патологi! дае змогу своечасно формувати групи п! двищеного ризику розвитку iшемiчно! хвороби серця, котра поеднана з остеопорозом, та здшснювати немедикаментозну й меди-каментозну профiлакгики цих захворювань.
Висновки
1. Актуальнiсть проблеми iшемiчно! хвороби серця, коморбiдно! з остеопорозом, зумовлена зростанням поши-реностi, вщсутшстю своечасного виявлення, профiлакгики, тяжкими ускладненнями та iстотним впливом на яшсть життя пацiентiв. Остеопороз е предиктором розвитку сер-цево-судинно! патологi! та суттево впливае на перебiг уже наявних порушень з боку серця та судин.
2. У результап останшх наукових дослщжень iз цього питання встановлено, що шсткова та судинна тканини мають щдобш морфолопчш й молекулярнi властивостi, а судинний кальцифшат мiстить елементи к1стково! тканини: остеопонтин, солi кальцiю, фосфати, пов'-язаш з гiдро-ксиапатитом, к1стковий морфогенний бшок, матриксний Gla-бiлок, колаген типу I, остеонектин, остеокальцин- це свщчить про участь ключових маркерiв шсткового обмiну в патогенезi атеросклерозу.
3. Iшемiчна хвороба серця та остеопороз мають спшьш фактори ризику (гтподинамя, куршня, зловживання алкоголем, маса тша, нерацюнальне харчування тощо) та патогенетичт мехашзми прогресування iз залученням каскаду прозапальних цитокiнiв, лiпопротеlдiв, остеопротегерину, ендотелiально! дисфункц!!, естрогенiв, дефiциту кальц1ю, ретн-ангютензин-альдостероново! та симпатично! нервово! системи.
Перспективи подальших дослiджень стосуються питань взаемозв'-язку остеопорозу та iшемiчно! хвороби серця для! х розв'-язання необхщш комплекснi науковi програми iз за-стосуванням клiнiчних, iнструментальних, бiохiмiчних, пс-толог^чних i молекулярно-генетичних методiв дослщження.
Список лггератури
1. Горбась 1.М. taeMi4Ha хвороба серця: епiдемiологiя i статистика / 1.М. Горбась // Здоров'-я Украши. — 2009. — № 3. — С. 34−35.
2. Барна О. М. Патофiзiологiчнi та клшчш паралелi 1ХС та остеопорозу / О. М. Барна, Н.1. Ярема, А. Я. Базилевич // Л1ки Украши. — 2009. — № 3(129). — С. 43−46.
3. Гависова А. А. Остеопороз: современный взгляд на проблему /
A.А. Гависова, М. А. Твердикова, О. В. Якушевская // Русский медицинский журнал. — 2012. — № 29. — С. 1110.
4. Остеопороз как компонент сердечно-сосудистого континуума [Электронный ресурс] / А. Л. Верткин, А. В. Наумов, Е. И. Гору -лева и др. // Лечащий врач. — 2012. — № 02. — Режим доступа: http: //www. lvrach. ru/2012/02/15 435 341/.
5. Аникин С. Г. Остеопороз и кардиоваскулярные заболевания / С. Г. Аникин, Л. И. Беневоленская // Научно-практическая ревматология. — 2006. — № 5. — С. 39−44.
6. Osteoporosis and Cardiovascular Risk Among Premenopausal Women in Sri Lanka / S. Lekamwasam, T. Weerarathna, M. Rodrigo et al. //J. Clin. Densitom. — 2009. — Vol. 12. — Issue 2. -P. 245−250.
7. Nowicka G. Coronary heart disease and osteoporosis: factors related to development of both diseases / G. Nowicka, B. Panczenko-Kresowska // Przegl. Lek. — 2007. — Vol. 64(3). — P. 153−158.
8. Coronary calcification and osteoporosis in men and postmeno-pausal women are independent processes associated with aging /
B. Sinnott, I. Syed, A. Sevrukov, E. Barengolts // Calcif. Tissue. Int. — 2006. — № 78(4). — P. 195−202.
9. Fracture of hip in older men / T. Diamond, S. Thornley, R. Sekel, P. Smerdely // Osteoporos. Int. — 1997. — № 7. — P. 145−147.
10. Usefulness of bone mineral density to predict significant coronary artery disease / P.A. Marcovitz, H.H. Tran, B.A. Franklin et al. // Am. J. Cardiol. — 2005. — № 96. — P. 1059−1063.
11. Relationship between osteoporosis and cardiovascular disease in postmenopausal women / L.B. Tanko, C. Christiansen, D.A. Cox et al. // J. Bone Miner. Res. — 2005. — Vol. 20. — № 11. — P. 1912−1920.
12. The mechanism of vascular calcification: a systematic review / W. Karwowski, B. Naumnik, M. Szczepanski, M. Mysliwiec // Med. Sci. Monit. — 2012. — № 18(1). — P. RA1−11.
13. Sugihara N. The influence of severe bone loss on mitral annular calcification in postmenopausal osteoporosis of elderly Japanese women / N. Sugihara, M. Matsuzaki // Jpn. Circ. J. — 1993. -Vol. 57(1). — P. 14−26.
14. Mitral annular calcification is associated with osteoporosis in women / V. Davutoglu, M. Yilmaz, S. Soydinc et al. // Am. Heart. J. — 2004. — Vol. 147(6). — P. 1113−1116.
15. Progression of aortic calcification is associated with metacarpal bone loss during menopause: a population-based longitudinal study / A.E. Hak, H.A.P. Pots, A.M. van Hemert et al. // Arterio-scler. Thromb. Vase Biol. — 2000. — № 20. — P. 1926−1931.
16. Скрипникова И. А. Взаимосвязь сердечно-сосудистых заболеваний, обусловленных атеросклерозом, и генерализованного остеопороза у женщин в постменопаузальном периоде: автореф. дис. на соискание ученой степени д. мед.н. — М., 2008. — 42 с.
17. Взаимосвязь минеральной плотности костей, липидного обмена и эндотелиальной функции у женщин с ИБС и постменопаузальным остеопорозом [Электронный ресурс] / И. С. Карпова, Н. А. Манак, О. В. Кошлатая и др. // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2012. — № 4(08). — Режим доступа: http: //www. mif-ua. com/archive/article/34 605.
18. Карпова И. С. Взаимосвязь кальциноза артерий и клапанного аппарата сердца и остеопороза / И. С. Карпова // Кардиология в Беларуси. — 2012. — № 1. — С. 98−103.
19. Насонов Е. Л. Остеопороз и заболевания сердечно-сосудистой системы / Е. Л. Насонов // Кардиология. — 2002. — № 3. — С. 80−82.
20. Statin use, bone mineral density, and frature risk: Geelong Osteoporosis Study / J.A. Pascko, M.A. Kotowich, M.J. Henry et al. // Arch. Intern. Med. — 2002. — № 11. 62(5). — P. 537−540.
21. Егшатян Л. В. Сосудистая кальцификация и возможности ее коррекции у пациентов с терминальной стадией хронической болезни почек / Л. В. Егшатян, Л. Я. Рожинская, Н.С. Кузнецов
// Эффективная фармакотерапия. Эндокринология. — 2011. -Спецвып. № 2. — С. 40−46.
22. Сагаловски С. Патофизиологическое единство развития остеопороза и атеросклероза сосудов / С. Сагаловски, Т. Рихтер // Международный медицинский журнал. — 2012. — № 4.
— С. 71−78.
23. Osteoprotegerin inhibits vascular calcification without affecting atherosclerosis in ldlr (-/-) mice / S. Morony, Y. Tintut, Z. Zhang et al. // Circulation. — 2008. — Vol. 117. — № 3. — P. 411−420.
24. Schoppet M. RANK ligand and osteoprotegerin: paracrine regulators ofbone metabolism and vascular function / M. Schoppet, K.T. Preissner, L.C. Hofbauer //Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol.
— 2002. — Vol. 22. — № 4. — P. 549−553.
25. Osteoprotegerin is a risk factor for progressive atherosclerosis and cardiovascular disease / S. Kiechl, G. Schett, G. Wenning et al. // Circulation. — 2004. — Vol. 109. — № 18. — P. 2175−2180.
26. Ершова О. Б. Патогенетическая связь сердечно-сосудистой патологии и остеопороза у пациентов старших возрастных групп: обзор литературы / О. Б. Ершова, А. В. Назарова, К. Ю. Белова // Остеопороз и остеопатии. — 2009. — № 2. — С. 21−27.
27. Catecholamines accelerate BMP-induced osteoblastic differentiation and bone formation / T. Uemura, Y. Ohta, Y. Nakao et al. // J. Bone Miner. Res. — 2008. — Vol. 23. — P. S 275.
28. Bonnet N. Low bone mass and decreased biomechanical response in beta 1 adrenergic receptor KO but in beta 2 adrenergic receptor KO mice / N. Bonnet, D. Pierroz, S. Ferrari // J. Bone Miner. Res.
— 2008. — Vol. 23. — P. S41.
29. Double deletion of a2a- and a2c-adrenergic receptors results in a phenotype of high bone mass and resistance to the thyrotoxicosis-induced osteopenia / T.L. Fonseca, C.C. Costa, A.C. Moulatlet et al. // J. Bone Miner. Res. — 2008. — Vol. 23. — P. S 105.
30. Клинические рекомендации. Остеопороз: диагностика, профилактика и лечение. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2005. — C. 21.
31. Скрипникова И. А. Взаимосвязь сердечно-сосудистых заболеваний, обусловленных атеросклерозом, и остеопороза у женщин в постменопаузе / И. А. Скрипникова // Современная ревматология. — 2008. — № 1. — С. 41−47.
32. Relation of body composition, fat mass, end serum lipids to osteoporotic fractures end bone mineral density in Chinese men and women / Y.H. Hsu, S.A. Veners, H.A. Terwedow et al. // Am J Clin Nutr. — 2006. — Vol. 83(1). — P.S. 146−54.
References
1. Horbas, I. M. (2009). Ishemichna khvoroba sertsia: epidemiolohiia i statystyka [Coronary heart disease: epidemiology and statistics]. Zdorovia Ukrainy, 3, 34−35. [in Ukrainian].
2. Barna, O. M., Yarema, N. I., & amp- Bazylevych, A. Ya. (2009). Patofiziolohichni ta klinichni paraleli IKhS ta osteoporozu [Pathophysiological and clinical coronary heart disease and osteoporosis parallel]. Liky Ukrainy, 3(129), 43−46. [in Ukrainian].
3. Gavisova, A. A., Tverdikova M. A., & amp- Yakushevskaya O. V. (2012). Osteoporoz: sovremennyj vzglyad na problemu [Osteopo-roz: a modern view on a problem]. Russkij medicinskij zhurnal, 29, 1110. [in Russian].
4. Vertkin, A. L., Naumov, A. V., Goruleva, E. I., Adonina, E. V., Skotnikov, A. S., Shakirova, S. R., et al. (2012). Osteoporoz kak komponent serdechno-sosudistogo kontinuuma [Osteoporosis as component of a cardiovascular continuum]. Lechashchij vrach, 02, Retrieved from http: //www. lvrach. ru/2012/02/15 435 341.
5. Anikin, S. G., & amp- Benevolenskaya, L. I. (2006). Osteoporoz i kar-diovaskulyarnye zabolevaniya [Osteoporosis and cardiovascular diseases]. Nauchno-prakticheskaya revmatologiya, 5, 39−44. [in Russian].
6. Lekamwasam, S., Weerarathna, T., Rodrigo, M., Arachchi, W. K., & amp- Munidasa, D. (2009) Osteoporosis and Cardiovascular Risk Among Premenopausal Women in Sri Lanka. J. Clin. Densitom, 12(2), 245−250. doi: 10. 1016/j. jocd. 2009. 02. 001.
7. Nowicka, G., & amp- Panczenko-Kresowska, B. (2007). Coronary heart disease and osteoporosis: factors related to development of both diseases. Przegl. Lek, 64(3), 153−158.
© Н. С. Михайловська, I. О. Шевченко, О. О. Зележна, 2015
8. Sinnott, B., Syed, I., Sevrukov, A., & amp- Barengolts, E. (2006). Coronary calcification and osteoporosis in men and postmenopausal women are independent processes associated with aging. Calcif. Tissue. Int., 78(4), 195−202. doi: 10. 1007/s00223−005−0244-z.
9. Diamond, T, Thornley, S, Sekel, R., & amp- Smerdely, P. (1997). Fracture of hip in older men. Osteoporos Int., 7, 145−147.
10. Marcovitz, P. A., Tran, H. H., Franklin, B. A., O'-Neill, W. W., Yerkey, M., Boura, et al. (2005). Usefulness of bone mineral density to predict significant coronary artery disease. Am. J. Cardiol, 96, 1059−1063. doi: 10. 1016/j. amjcard. 2005. 06. 034.
11. Tanko, L. B., Christiansen, C., Cox, D. A., Geiger, M. J., McNabb, M. A., & amp- Cummings, S. R. (2005) Relationship between osteoporosis and cardiovascular disease in postmenopausal women. J. Bone Miner. Res, 20(11), 1912−1920.
12. Karwowski, W., Naumnik, B., Szczepanski, M., Mysliwiec, M. (2012). The mechanism of vascular calcification: a systematic review. Med Sci Monit., 18(1), RA1−11. doi: 10. 12 659/ MSM. 882 181.
13. Sugihara, N., & amp- Matsuzaki, M. (1993). The influence of severe bone loss on mitral annular calcification in postmenopausal osteoporosis of elderly Japanese women. Jpn. Circ. J., 57(1), 14−26. doi: 10. 1253/jcj. 57. 14.
14. Davutoglu, V., Yilmaz, M., Soydinc, S., Celen, Z., Turkmen, S., Sezen, Y., et al. (2004). Mitral annular calcification is associated with osteoporosis in women. Am. Heart. J., 147(6), 1113−1116. doi: 10. 1016/j. ahj. 2003. 12. 002.
15. Hak, A. E., Pols, H. A., van Hemert, A. M., Hofman, A., & amp- Witteman, J. C. (2000). Progression of aortic calcification is associated with metacarpal bone loss during menopause: a population-based longitudinal study. Arterioscler. Thromb. Vase Biol., 20, 1926−1931. doi: 10. 1161/01. ATV. 20.8. 1926.
16. Skripnikova, I. A. (2008). Vzaimosvyaz'- serdechno-sosudistykh zabolevanij, obuslovlennykh aterosklerozom, i generalizovan-nogo osteoporoza u zhenshchin v postmenopauzal'-nom periode (Avtoref. dis… dokt. med. nauk) [The relationship of the cardiovascular diseases caused by atherosclerosis and generalized osteoporosis at women in the post-menopausal period. Dr. med. sci. diss.]. Moscow. [in Russian].
17. Karpova, I. S., Manak, N. A., Koshlataya, O. V., Solovey, S. P., & amp- Mackevich, S. A. (2012). Vzaimosvyaz'- mineral'-noj plotnosti kostej, lipidnogo obmena i endotelial'-noj funkcii u zhenshchin s IBS i postmenopauzal'-nym osteoporozom [Interrelation of mineral density of bones, a lipidic exchange and endothelial function at women with IBS and post-menopausal osteoporosis]. Bol'-. Sus-tavy. Pozvonochnik, 4(08). Retrieved from http: //www. mif-ua. com/archive/article/34 605. [in Belarus].
18. Karpova, I. S. (2012). Vzaimosvyaz'- kal'-cinoza arterij i klapan-nogo apparata serdca i osteoporoza [The relationship of calcification of arteries and cardiac valves and osteoporosis]. Kardiologiya v Belarusi, 1, 98−103. [in Belarus].
19. Nasonov, E. L. (2002). Osteoporoz i zabolevaniya serdechno-sosudistoj sistemy [Osteoporosis and diseases of cardiovascular system]. Kardiologiya, 3, 80−82. [in Russian].
20. Pasco, J. A., Kotowicz, M. A., Henry, M. J., Sanders, K. M., & amp- Nicholson, G. C. (2002) Statin use, bone mineral density, and
frature risk: Geelong Osteoporosis Study. Arch. Intern. Med., 11. 62(5), 537−540. doi: 10. 1001/archinte. 162.5. 537.
21. Egshatyan, L. V., Rozhinskaya, L. Ya., & amp- Kuznecov, N. S. (2011). Sosudistaya kal'-tsifikaciya i vozmozhnosti eyo korrekcii u patsien-tov s terminal'-noj stadiej khronicheskoj bolezni pochek [A vascular calcification and possibilities of its correction at patients with a terminal stage of a chronic illness Kidneys] Efektivnaya farma-koterapiya. E'-ndokrinologiya, 2, 40−46. [in Russian].
22. Sagalovski, S., & amp- Richter T. (2012). Patofiziologicheskoe edinstvo razvitiya osteoporoza i ateroskleroza sosudov [Pathophysiological unity of development of osteoporosis and atherosclerosis of vessels]. Mezhdunarodnyj medicinskij zhurnal 4, 71−78. [in Ukrainian].
23. Morony, S., Tintut, Y., Zhang, Z., Cattley, R. C., Van, G., Dwyer, D., et al. (2008). Osteoprotegerin inhibits vascular calcification without affecting atherosclerosis in ldlr (-/-) mice. Circulation, 117(3), 411−420. doi: 10. 1161/CIRCULATI0NAHA. 107. 707 380.
24. Schoppet, M., Preissner, K. T., & amp- Hofbauer, L. C. (2002). RANK ligand and osteoprotegerin: paracrine regulators of bone metabolism and vascular function. Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol, 22(4), 549−553.
25. Kiechl, S., Schett, G., Wenning, G., Redlich, K., Oberhollenzer, M., Mayr, A., et al. (2004). Osteoprotegerin is a risk factor for progressive atherosclerosis and cardiovascular disease. Circulation, 109(18), 2175−2180. doi: 10. 1161/01. CIR. 127 957. 43 874. BB.
26. Ershova, O. B., Nazarova, A. V., & amp- Belova, K. Yu. (2009). Patoge-neticheskaya svyaz'- serdechno-sosudistoj patologii i osteoporoza u patsientov starshikh vozrastnykh grupp: obzor literatury [Pathogenetic relationship of cardiovascular disease and osteoporosis in elderly patients: a literature review]. Osteoporoz i osteopatii, 2, 21−27. [in Russian].
27. Uemura, T., Ohta, Y., Nakao, Y., Hashimoto, Y., & amp- Takaoka, K. (2008). Catecholamines accelerate BMP-induced osteoblastic differentiation and bone formation. J. Bone Miner. Res, 23, S 275.
28. Bonnet, N., Pierroz, D., & amp- Ferrari, S. (2008) Low bone mass and decreased biomechanical response in beta 1 adrenergic receptor KO but in beta 2 adrenergic receptor KO mice. J. Bone Miner. Res, 23, S41.
29. Fonseca, T. L., Costa, C. C., Moulatlet, A. C., Freitas, R. S., Brum, P. C., & amp- Gouveia, C. H. A. (2008). Double deletion of a2a- and a2c-adrenergic receptors results in a phenotype of high bone mass and resistance to the thyrotoxicosis-induced osteopenia. J. Bone Miner. Res, 23, S105.
30. (2005) Klinicheskie rekomendacii. Osteoporoz: diagnostika, profilaktika i lechenie [Clinical recommendations. Osteoporosis: diagnostics, prophylaxis and treatment]. Moscow: GEOTAR-MEDIA. [in Russian].
31. Skripnikova, I. A. (2008) Vzaimosvyaz'- serdechno-sosudistykh zabolevanij, obuslovlennykh aterosklerozom, i osteoporoza u zhenshchin v postmenopauze [Relationship of atherosclerosis-induced cardiovascular diseases and osteoporosis in postmenopausal women]. Sovremennaya revmatologiya, 1, 41−47. [in Russian].
32. Hsu, Y. H., Veners, S. A., Terwedow, H. A., et al. (2006). Relation of body composition, fat mass, end serum lipids to osteoporotic fractures end bone mineral density in Chinese men and women. Am J Clin Nutr, 83(1), 146−154.
BidoMocmi про aemopie:
Михайловська Н. С., д. мед. н., професор, зав. каф. загальноl практики — сшейн^ медицини, Запоргзький державний медичний ушверситет.
Шевченко 1.О., мапстрант 1-го року навчання каф. загадью^ практики — имейн^ медицини, Запор! зький державний медичний ушверситет, E-mail: iryna_zsmu@mail. ru.
Зеленша О. О., студентка IV курсу 1 медичного факультету, Запор! зький державний медичний утверситет.
Сведения об авторах:
Михайловская Н. С., д. мед. н., профессор, зав. каф. общей практики — семейной медицины, Запорожский государственный медицинский университет.
Шевченко И. О., магистрант 1-го года обучения каф. общей практики — семейной медицины, Запорожский государственный медицинский университет, E-mail: iryna_zsmu@mail. ru.
Зеленина О. А., студентка IV курса 1 медицинского факультета, Запорожский государственный медицинский университет.
Information about authors:
Mykhailovskaya N.S., MD, PhD, DSci, Professor, Head of the General Practice — Family Medicine Department, Zaporizhzhia State Medical University.
Shevchenko I.O., 1st year Master student of the General Practice — Family Medicine Department, Zaporizhzhia State Medical University, E-mail: iryna_zsmu@mail. ru.
Zelenina O.A., IV year student of the 1st Medical Faculty, Zaporizhzhia State Medical University.
Поступила в редакцию 24. 12. 2014 г.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой