Оцінка експресії маркерів проліферації Кі67 та циклін d1 при плоскоклітинного раку легень з ороговінням

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 616. 24−006. 04−007. 1
Филенко Б. М., Ройко Н. В., Проскурня С. А.
ОЦ1НКА ЕКСПРЕСИ МАРКЕР1 В ПРОЛ1ФЕРАЦ11 К167
ТА ЦИКЛ1Н D1 ПРИ ПЛОСКОКЛ1ТИННОГО РАКУ ЛЕГЕНЬ З ОРОГОВ1ННЯМ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», Полтава.
Вивчення пролiферaтивноi'- активностi неопластичноУ клimuHu за допомогою '-шуног'-ютох'-ш'-чного методу досл'-дження мае важливе iнформативне значення для обфунтування морфогенезу та про-гнозування перебгу онкозахворювань. Мета досл'-дження полягае в оцнц значення експреси марке-р'-т пролiферацiУ Ki67 та циклiн D1 в морфогенез!'- плоскоклiтинного раку легень з ороговiнням. При проведеннi '-шуног'-ютох'-ш'-чного досл'-дження використовували моноклональнi антит'-та Ki-67 та cyclin D. Дослiдження дозволило встановити загальну законом'-рн'-ють експреси маркерiв пролiфера-ци при плоскоклтинному раку легень з ороговiнням. Найвища пролiферативна активнсть спосте-рiгаеться у ракових комплексах з лiпiд-позитивними раковими перлинами, що в'-дпов'-дае 24% та 34% '-шуног'-ютох'-ш'-чного мiчення клiтин з маркерами циклн D1 та Ki67 в'-дпов'-дно. Зниження здат-но^i клiтин до подлу змiнюеться у напрямку набуття клтинами цитодиферен^йних ознак, що становить 1 М 21% та 22% у комплексах з ШИК-позитивними перлинами та 12% i 18% - з тюнн-позитивними перлинами.
Ключов1 слова: плоскокгнтинний рак легень з ороговЫням, прол1ферац1я, 1мунопстох1м1я.
Робота е фрагментом НДР «Кпiнiко-функцiональнi та морфолоячн особливостi перебгу захворювань респiраторно'-i системы (туберкульозу, саркодозу, дисемнованих процеав та ХНЗЛ) на р! зных етапах лiкування, реабл^ацп та профлакти-ки», № держреестрацл'- 0110U008151.
Рак легень займае провщне мюце серед он-колопчних захворювань та у структурi смертнос-т вщ злоякюних новоутворень [11- 14]. Згщно сучасноТ патоморфолопчноТ класифкаци до ос-новних гютогенетичних форм бронхогенних ра-ш, як об'-еднали в групу недрiбноклiтинний рак, вщносять плоскокл^инний рак, аденокарциному, крупнокл^инний та диморфний рак, а також особливий варiант аденокарциноми — бронхю-лоальвеолярний рак [1- 19].
Плоскокл^инний рак складае 40−70% вах ви-падш бронхогенного раку, та мае ч^кий зв'-язок з екзогенними канцерогенними факторами [9- 20]. В залежнослв вщ вираженост ознак керати-шзацп з формуванням ракових перлин та наяв-ност мiжклiтинних зв'-язш розрiзняють високо-диференцшований та низькодиференцшований рак [19].
Проте, незалежно вщ гютогенетичного варiанту та ступеня диференцювання, ключову роль у роз-витку ракових пухлин в^грае безконтрольна про-лiферацiя клiтин, яка призводить до збтьшення кiлькостi анапластичних елеменпв. В останнi роки широкого розповсюдження набуло використання iмуногiстохiмiчних маркерiв пролiферацiТ, основ-ними з яких е Ki-67 та циклш D1 [3].
Незважаючи на широке використання антигену Ki-67 для дiагностики рiзних патологiчних процесiв, iснують певн труднощi в iнтерпретацiТ результатiв iмуногiстохiмiчного забарвлення з його використанням, в тому чи^ i при пухлинах легень. Це може бути пов'-язано з використанням рiзних антитiл до Ki-67 та внутршньопухлинною гетерогеннiстю забарвлення кл^ин, що спостер^ гаеться i при плоскоклiтинному раку легень.м того, рiвень гiперекспресiТ у злоякюних ново-утвореннях легенiв, за даними рiзних авторiв, е неоднозначним показником та може коливатися в межах 18−57,2% [13], що пояснюеться рiзним пщходом до визначення ступеня iмуногiстохiмiч-
ного забарвлення. Деяк автори пперекспреаю Ki-67 вважають при забарвленнi бтьше 10% по-зитивних клiтин,i вiдзначають гiперекспресiю за наявностi 20% забарвлених кл^ин або 35% i вище [16].
Встановлено, що експреая маркеру Ki-67 за-лежить вщ гiстогенезу пухлини, корелюе зi сту-пенем ТТ диференцiювання [4- 7] та е важливим маркером пролiферативноТ активностi пухлини. Це вказуе на його цшне прогностичне значення. Ризик рецидиву прямо пов'-язаний з високою експреаею фактору пролiферацiТ [15]. Проте, не встановлено ч^кого зв'-язку експреси маркеру пролiферацiТ Ki67 зi ступенем диференцшвання плоскоклiтинного раку легень та його роль в морфогенезi даного високодиференцшованого гiстологiчного варiанту пухлини [10].
Регуля^я подiлу клiтини вiдбуваеться на вах етапах ТТ життевого циклу. Перехщ клiтини iз точки G0 в G2 характеризуеться утворенням ком-плексiв циклiнiв групи D. Показники експреси ци-клiну D1 е вагомим прогностичним маркером пролiферативноТ активност пухлинноТ клiтини, що значно вище при циклш Di-позитивних пухлинах нж у циклiн D1-негативних неоплазiях. Прогностичнi показники п'-ятирiчного виживання хворих на рак легень з вираженою експреаею циклшу D1 краще, порiвняно з пацiентими з циклш D1-негативними пухлинами (89% i 64% вщ-повiдно). Отже, пперекспреая циклiну D1, як правило, сприятливий прогностичний фактор. Ц данi свщчать про причетнiсть циклiну D1 до роз-витку та прогресування раку легень, його прол^ феративну активнють i клiнiчний прогноз у паф-ентiв [17- 18]. При ультраструктурно диференц^ йованому плоскоклiтинному раку легень не ви-явлено спiввiдношення мiж вираженою експреа-ею циклiну D1 i ступенем диференцiювання. Це свщчить про певнi молекулярнi змiни, пов'-язан з деякими субклiтинними особливостями недрiб-
ноклiтинного раку легень [8].
Отже, вивчення описаних молекулярних вла-стивостей неопластичноТ кл^ини за допомогою iмуногiстохiмiчного методу дослщження мае ва-жливе iнформативне значення для обфунтуван-ня морфогенезу та прогнозування переб^у онко-захворювань.
Мета дослщження
Мета дослщження полягае в оцшц значення експреси маркерiв пролiферацiТ KI67 та циклiн D1 в морфогенезi плоскоклiтинного раку легень з ороговшням.
Матерiали та методи дослiдження
Морфолопчш дослiдження проводились на пю-ляоперацйному матерiалi 24 хворих на плоскоклн тинний рак легень з ороговшням. Шматочки для п-стологiчного та iмуногiстохiмiчного дослiджень брали з рiзних дiлянок пухлини, якi фiксували у 10% розчин нейтрального формалiну з наступною парафiновою проводкою. З одержаних блош ро-били серiйнi зрiзи товщиною 7−10 мкм, якi забарв-лювались гематоксилiном та еозином.
При проведены iмуногiстохiмiчного досл^ дження парафiновi зрiзи вiдiбраних блокiв наносили на спе^альш адгезивнi предметнi скельця SuperFrost Plus. Пюля депарафызаци та регщ-ратацiТ зрiзiв проводили температурне демаску-вання антигенiв. Далi проводили шкубацш зрiзiв з первинними антиттами у вологих камерах при температурi 23−25°С впродовж 30 хвилин. В яко-стi первинних використовували моноклональш антитiла Ki-67 (клон SP6, LabVision) та cyclin D1 (клон SP4, LabVision). 1дентифка^я реакцiТ проводилась завдяки нанесенню хромогену DAB з проявом у виглядi коричневого забарвлення специфiчних структур. Для iдентифiкацiТ тканин-них структур зрiзи додатково забарвлювали ге-матоксилiном Майера впродовж 1−3 хвилин.
Вивчення забарвлених препаралв проводилось на цифровому св^ловому мiкроскопi фiрми «Olympus BX41» з використанням об'-ективiв Ч10, Ч20, Ч40, Ч100, а Тх фотозйомка — на циф-рову фотокамеру фiрми «Olympus C 4040».
При оцшц iмуногiстохiмiчноТ реакцiТ з антил-лами онкомаркера Ki-67, як реагують лише з кл^инами в G1-, S- i G2-перiодах циклу виявляли ядерне забарвлення бурого кольору. Маркер cyclin D1 характеризувався також штрануклеар-ною експреаею бурого кольору рiзноТ штенсив-ностк В залежностi вiд iнтенсивностi забарвлення, ступшь експресiТ оцiнювався як негативний (-), низький (+), помiрний (++) та високий (+++).
У кожному спостереженш частка iмуногiстохi-мiчно мiчених ядер з Ki67 та циклiн D1 визнача-лась у вщсотках: пiдраховувався вiдсоток кл^ин з маркером у 10 полях по 100 кл^ин, а також се-реднiй вiдсоток, а його показник оцшювався як iндекс iмуногiстохiмiчного мiчення клiтин (1М%). Експресiя дослщжених бiлкових маркерiв оцшю-валась в залежност вiд гiстотопографiчних зон плоскокл^инного раку з ороговiнням [6].
Дослщження проведено з дотриманням осно-вних бюетичних положень Конвенци Ради евро-пи про права людини та бюмедицину (вiд 04. 04. 1997 р.), ГельсшськоТ'- деклараци Всесв^-ньоТ медичноТ асофаци про етичнi принципи проведення наукових медичних дослщжень за участю людини (1964−2008 рр.), а також наказу МОЗ УкраТни № 690 вщ 23. 09. 2009 р.
Результати дослiдження та 1х обговорення
На основi попередньо проведених досл^ джень встановлено, що раковi комплекси при плоскоклiтинному раку легень з ороговшням, не-залежно вщ гiстохiмiчного типу «раковоТ перлини» [12], мають три щентичш зони: зона швази, зона пролiферацiТ та зона диференцiювання [6]. lмуногiстохiмiчнi дослiдження пiдтверджують дане припущення та визначення експреси маркерiв проводилось саме за цими зонами.
Комплекси плоскокл^инного раку легень з ороговшням, як мютять лiпiд-позитивнi «раковi перлини», характеризуются високою (+++) експреаею циклiну D1 в зонi швази та пролiферацiТ, що виявляеться темно-коричневим ядерним за-барвленням. У зош диференцiювання експресiя даного маркеру не виявляеться (-).
Показники експреси № 67 в пухлинних комплексах плоскокл^инного раку легень з ороговшням, як мютять лтщ-позитивш «перлини» сшв-падають з показниками експресiТ циклшу D1, тобто вiдзначаеться висока (+++) ядерна екс-пресiя в зонах швази та пролiферацiТ при вщсут-ностi (-) вiзуалiзацiТ в зош диференцшвання.
Отже, необхiдно вiдмiтити, що ступшь прол^ феративноТ активностi ракових кл^ин найвища в зонах швази та пролiферацiТ i, вiдповiдно, шдекс iмуногiстохiмiчного мiчення клiтин (1М%) з маркером К 67 складае 34%, а з циклш D1 — 26%.
Пролiферативна активнiсть кл^ин в комплексах плоскоклiтинного раку легень з ороговшням, що мютять ШИК-позитивш «раковi перлини», ха-рактеризуеться переважанням помiрноТ (++) експреси онкомаркерiв Кi67 та циклiну D1 з зонi ш-вазiТ, що проявляеться коричневим забарвлен-ням ядер при наявност поодиноких клiтин з ядерною пперекспреаею. Проте, у зош пролiфе-раци вiдмiчаеться зниження експреси онкомар-керу циклiну D1 (+), яке проявляеться незначним св^локоричневим штрануклеарним забарвлен-ням при збереженнi iмуногiстохiмiчного забарвлення ядер з використанням маркеру № 67 (++). Зона диференцшвання характеризуеться вщсу-тнiстю забарвлення ядер з використанням онко-маркерiв циклшу D1 та Кi67, тобто негативною (-) експресiею даних маркерiв. Це свiдчить про поступове зменшення пролiферативноТ активно-стi клiтин вщ зони iнвазiТ до диференцiювання з поступовим Тх дозрiванням на набуттям специ-фiчних функцiй.
Необхiдно зазначити, що ступшь пролiфера-тивноТ активност ракових клiтин найвища в зонах швази та пролiферацiТ, хоча у порiвняннi з
аналопчними зонами у комплексах з лтщ-позитивними перлинами та знижуеться, 1 М з маркером Ki67 склав 22% та з циклш D1 — 21%.
^^Bi комплекси плоско^тинного раку легень з ороговшням, як мютять тюнш-позитивш «перлини», характеризуются зниженням про-лiферативноi активност у порiвняннi з лiпiд- та ШИК-позитивними комплексами. Дане положен-ня пщтверджуеться слабкою (+) експресieю циклшу D1 в зош швази та пролiферацii, що проявляеться св^ло-коричневим забарвленням ядер кл^ин. Зони пролiферацii та диференцiювання характеризуються повною вiдсутнiстю вiзуалiза-цii даного маркеру. Проте, в^^чаеться певне збереження експреси онкобтка Ki67 у порiвняннi з лтщ- та ШИК-позитивними комплексами. Так,
lMyHoaicmoxiMI4Ha характеристика пролiфер
зона швази характеризуеться помiрною (++) експреаею маркера Ki67 коричневого кольору. У зош пролiферацii в^^чаеться виражена (+++) реак^я з антигеном Ki67, що проявляеться тем-но-коричневим ядерним забарвленням. Одноча-сно в зонi диференцшвання вiдсутня експресiя до маркеру Ki67, що свiдчить про втрату кланами здатностi до дiлення.
Ступшь пролiферативноi активностi ракових клiтин пухлинних комплексiв з тюнш-позитивними «перлинами» мае неоднозначний характер, що характеризуеться шдексом iмуногi-стохiмiчного мiчення кл^ин з маркером Ki67 в середньому 18%, а з циклоном D1 — 12%.
Результати проведеного дослщження можна представити у виглядi таблицк
Таблиця 1
hoi aKmuBHoemi плоскоклimинного раку легень з ороговiнням
Тип «перлини» Зони пухлинних комплешв Цикшн D1 Ki 67 IM (%)
Цикшн D1 Ki 67
Лтщ-позитивш 1нвазп'- +++ +++ 26±4,3 34±3,5
Пролiферацii +++ +++
Диференцювання — -
ШИК-позитивш 1нвазп ++ ++ 21±2,6 22±2,5
Пролiферацii + ++
Диференцювання — -
Тюнш-позитивш 1нвазп'- + ++ 12±2,1 18±2,2
Пролiферацii + +++
Диференцювання — -
Отже, в ходi проведеного iмуногiстохiмiчного дослщження з визначенням пролiферативноi ак-тивност плоскокл^инного раку легень з ороговшням встановлено, що показники експреси ма-ркерiв Ki67 та циклшу Dl е неоднозначним. Про-стежуеться виражена пролiферативна актив-нiсть ракових кл^ин поблизу базальних вiддiлiв ракових комплешв, тобто в зонi швази, що пщт-верджуе дослiдження ряду авторiв. Крiм того, поступове зниження експреси маркерiв Ki67 та циклшу D1 корелюе зi ступенем диференцш-вання клiтин, тобто набуття кл^инами здатностi синтезувати цитокератини та вираженост мiжк-лiтинних зв'-язкiв [5- 2]. Проте, незважаючи на те, що плоскокл^инний рак легень з ороговшням в^ дноситься до високодиференцiйованого злоякю-ного новоутворення, пролiферативна активнiсть кл^ин в пухлинних комплексах вiдрiзняеться в залежност вiд наявностi рiзних титв «ракових перлин». Це, напевно, мае значення як у морфо-генезi так i для прогнозу переб^у даного захво-рювання.
Висновки
Дослiдження дозволило встановити загальну закономiрнiсть експреси'- маркерiв пролiферацii при плоскоклiтинному раку легень з ороговшням. Найвища пролiферативна активнють спостер^а-еться у ракових комплексах з лтщ-позитивними раковими перлинами, що вщповщае 24% та 34% iмуногiстохiмiчного мiчення клiтин з маркерами циклш D1 та Ki67 вiдповiдно. Зниження здатност клiтин до подiлу змшюеться у напрямку набуття клiтинами цитодиференцшних ознак, що стано-
вить 1 М 21% та 22% у комплексах з ШИК-позитивними перлинами та 12% i 18% - з тюнш-позитивними перлинами.
Перспективним е комплексне вивчення iмуно-гiстохiмiчного профтю плоскоклiтинного раку легень з ороговшням, враховуючи пролiферати-вну активнiсть, апоптоз та ступшь диференцш-вання з обфунтуванням Тх ролi в морфогенезi даного гiстогенетичного типу раку.
Лтература
1. Акопов А. Современные подходы к классификации рака легкого / А. Акопов // Врач. — 2011. — № 12. — С. 7−12.
2. Болгова Л. С. Гистологические и иммуногистохимические исследования в уточнении гистогенеза рака легкого / Л. С. Болгова, Т. Н. Туганова, О. И. Алексеенко и др. / Онкология. — 2010. -Том 12, № 4. — С. 331−334.
3. Иммуногистохимические методы: Руководство / Ed. by George L. Kumar, Lars Rudbeck.: DAKO / Пер. с англ. под ред. Г. А. Франка, П. Г. Малькова. — М., 2011. — 224 с.
4. Туманский В. А. Показатели пролиферативной активности опухоли у больных с ранними стадиями немелкоклеточного рака легкого / В. А. Туманский, А. И. Шевченко, А. П. Колесник и др. // Патолопя. — 2010. — Том 7, № 2. — С. 81−84.
5. Филенко Б. М. Особливост експреси високомолекулярного ци-токератину та Е-кадгерину при плоскокпггинному раку легень з ороговшням / Б. М. Филенко, Ю. А. Гасюк, С. А. Проскурня, Н. В. Ройко // Вюник УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ академп «Актуальш проблеми сучасноТ медицини». — 2015. — Т. 15, Вип. 4(52). — С. 276−280.
6. Филенко Б. М. Гiстотопографiчнi особливост плоскоклггинного раку легень з ороговшням центрально!'- локалiзацiТ / Б. М. Филенко, Н. В. Ройко, С. А. Проскурня // Медична наука та практика на сучасному юторичному етапк збiрник матерiалiв мiжна-родноТ науково-практичноТ конференций — КиТв, 2014. — С. 1214.
7. Ahn H.K. Clinical significance of Ki-67 and p53 expression in curatively resected non-small cell lung cancer / H.K. Ahn, M. Jung, S.Y. Ha, [et al.] // Tumour Biol. — 2014. — Vol. 35(6). — P. 57 355 740.
8. Bombн J.A. Ultrastructural and Molecular Heterogeneity in Non-Small Cell Lung Carcinomas: Study of 110 Cases and Review of the Literature / J.A. Bomb^ A. Mar^nez, J. Ramнrez [et al.] // Ultrastructural Pathology. — 2002. — Vol. 26 (4). — P. 211−218.
9. Cornfield J. Smoking and lung cancer: recent evidence and a discussion of some questions / J. Cornfield, W. Haenszel, E. C. Hammond, A. M. Lilienfeld, M. B. Shimkin [et al.] // International Journal of Epidemiology. — 2009. — № 38 (5). — P. 1175−1191.
10. Daisuke М. Ki-67 labeling index affects tumor infiltration patterns of lung squamous cell carcinoma / M. Daisuke, M. Ryota, M. Tomohiko et al. // Molecular medicine reports. — 2015. — № 12. — Р. 7303−7309.
11. Ferlay J. Estimates of worldwide burden of cancer in 2008 / Ferlay J., Shin H.R., Bray F. et al. // GLOBOCAN 2008. Int J. Cancer. -2010. — Vol. 127. — P. 2893−2917.
12. Gasyuk Y. Histochemical polymorphism of keratin pearls in squamous cell carcinoma of the lung / Y. Gasyuk, B. Filenko // Canadian Scientific Journal. — 2014. — № 2. — С. 18−24.
13. Haga Y. Ki-67 Expression and Prognosis for Smokers With Resected Stage I Non-Small Cell Lung Cancer / Y. Haga, K. Hiroshima, A. lyoda [et al.] // Ann. Thorac. Surg. — 2003. — Vol 75.
— Р. 1727−1733.
14. Jemal A. Global Cancer Statistics / A. Jemal, F. Bray, M. M. Center et al. // Ca Cancer J Clin. — 2011. — Vol. 61, № 2. — Р. 6990.
15. Kazuhiro T. Ki-67 is a strong prognostic marker of non-small cell lung cancer when tissue heterogeneity is considered / T. Kazuhiro, T. Tomonori, H. Tomayoshi // BMC Clinical Pathology. — 2014. -Vol. 14 (23). Режим доступу: http: //www. biomedcentral. com/1472−6890/14/23.
16. Maddau C. Prognostic significance of p53 and Ki-67 antigen expression in surgically treated non-small cell lung cancer: immunocytochemical detection with imprint cytology / C. Maddau, M. Confortini, S. Bisanzi [et al.] // Am. J. Clin. Pathol. — 2006. -Vol. 125, № 3. — P. 425−431.
17. Mishina T. Cyclin D1 expression in non-small-cell lung cancers: its association with altered p53 expression, cell proliferation and clinical outcome / T. Mishina, H. Dosaka-Akita, I. Kinoshita [et al.] // Br. J. Cancer. — 1999. — Vol. 80(8). — P. 1289−1295.
18. Radoviж S. Non-small cell lung carcinoma: cyclin d1, bcl-2, p53, ki-67 and her-2 proteins expression in resected tumors / S. Radoviж, M. Babiж, M. Do™ [et al.] // Bosnian journal of basic medical sciences. — 2007. — Vol. 7 (3). — P. 205−211.
19. Travis W.D. World Health Organization Classification of Tumours. Pathology and Genetics of tumours of the lung. Pleura. Thymus and Heart / W.D. Travis, E. Brambilla, H.K. Muller-Hermelink, C.C. Harris. — Lyon: IARC Press, 2004. — 344 p.
20. Wang X. -R. The roles of smoking and cooking emissions in lung cancer risk among Chinese women in Hong Kong / X. -R. Wang, Y. -L. Chin, H. Qiu [et al.] // Annals of Oncology. — 2009. — Vol. 20. — № 4. — P. 746−751.
References
1. Akopov A. Sovremennyie podhodyi k klassifikatsii raka legkogo / A. Akopov // Vrach. — 2011. — № 12. — S. 7−12.
2. Bolgova L.S. Gistologicheskie i immunogistohimicheskie issledovaniya v utochnenii gistogeneza raka legkogo / L.S. Bolgova, T.N. Tuganova, O.I. Alekseenko i dr. / Onkologiya. -2010. — Tom. 12, № 4. — S. 331−334.
3. Immunogistohimicheskie metodyi: Rukovodstvo / Ed. by George L. Kumar, Lars Rudbeck.: DAKO / Per. s angl. pod red. G.A. Franka, P.G. Malkova. — M., 2011. — 224 s.
4. Tumanskiy V.A. Pokazateli proliferativnoy aktivnosti opuholi u bolnyih s rannimi stadiyami nemelkokletochnogo raka legkogo / V.A. Tumanskiy, A.I. Shevchenko, A.P. Kolesnik i dr. // Patologlya.
— 2010. — Tom 7, № 2. — S. 81−84.
5. Fylenko B.M. Osoblyvosti ekspresii vysokomolekuliarnoho tsytokeratynu ta E-kadherynu pry ploskoklitynnomu raku lehen z
orohovinniam / B.M. Fylenko, Iu.A. Hasiuk, S.A. Proskurnia, N.V. Roiko // Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii «Aktualni problemy suchasnoi medytsyny». — 2015. — T. 15, Vyp. 4(52). — S. 276−280.
6. Filenko B.M. Gistotopografichni osoblivosti ploskoklitinnogo raku legen z orogovinnyam tsentralnoyi lokalizatsiyi / B.M. Fylenko, N.V. Royko, S.A. Proskurnya // Medichna nauka ta praktika na suchasnomu istorichnomu etapi: zbirnik materialiv mizhnarodnoyi naukovo-praktichnoyi konferentsiyi. — Kyiv, 2014. — S. 12−14.
7. Ahn H.K. Clinical significance of Ki-67 and p53 expression in curatively resected non-small cell lung cancer / H.K. Ahn, M. Jung, S.Y. Ha, [et al.] // Tumour Biol. — 2014. — Vol. 35(6). — P. 5735−5740.
8. BombH J.A. Ultrastructural and Molecular Heterogeneity in Non-Small Cell Lung Carcinomas: Study of 110 Cases and Review of the Literature / J.A. BombH, A. MartHnez, J. RamHrez [et al.] // Ultrastructural Pathology. — 2002. — Vol. 26 (4). — P. 211−218.
9. Cornfield J. Smoking and lung cancer: recent evidence and a discussion of some questions / J. Cornfield, W. Haenszel, E.C. Hammond, A.M. Lilienfeld, M.B. Shimkin [et al.] // International Journal of Epidemiology. — 2009. — № 38 (5). — P. 1175−1191.
10. Daisuke М. Ki-67 labeling index affects tumor infiltration patterns of lung squamous cell carcinoma / M. Daisuke, M. Ryota, M. Tomohiko et al. // Molecular medicine reports. — 2015. — № 12. — Р. 7303−7309.
11. Ferlay J. Estimates of worldwide burden of cancer in 2008 / Ferlay J., Shin H.R., Bray F. et al. // GLOBOCAN 2008. Int J. Cancer. -2010. — Vol. 127. — P. 2893−2917.
12. Gasyuk Y. Histochemical polymorphism of keratin pearls in squamous cell carcinoma of the lung / Y. Gasyuk, B. Filenko // Canadian Scientific Journal. — 2014. — № 2. — С. 18−24.
13. Haga Y. Ki-67 Expression and Prognosis for Smokers With Resected Stage I Non-Small Cell Lung Cancer / Y. Haga, K. Hiroshima, A. lyoda [et al.] // Ann. Thorac. Surg. — 2003. — Vol 75.
— Р. 1727−1733.
14. Jemal A. Global Cancer Statistics / A. Jemal, F. Bray, M.M. Center et al. // Ca Cancer J Clin. — 2011. — Vol. 61, № 2. — Р. 69−90.
15. Kazuhiro T. Ki-67 is a strong prognostic marker of non-small cell lung cancer when tissue heterogeneity is considered / T. Kazuhiro, T. Tomonori, H. Tomayoshi // BMC Clinical Pathology. — 2014. -Vol. 14 (23). Режим доступу: http: //www. biomedcentral. com/1472−6890/14/23.
16. Maddau C. Prognostic significance of p53 and Ki-67 antigen expression in surgically treated non-small cell lung cancer: immunocytochemical detection with imprint cytology / C. Maddau, M. Confortini, S. Bisanzi [et al.] // Am. J. Clin. Pathol. — 2006. -Vol. 125, № 3. — P. 425−431.
17. Mishina T. Cyclin D1 expression in non-small-cell lung cancers: its association with altered p53 expression, cell proliferation and clinical outcome / T. Mishina, H. Dosaka-Akita, I. Kinoshita [et al.] // Br. J. Cancer. — 1999. — Vol. 80(8). — P. 1289−1295.
18. Radoviж S. Non-small cell lung carcinoma: cyclin d1, bcl-2, p53, ki-67 and her-2 proteins expression in resected tumors / S. Radoviж, M. Babiж, M. Doriж [et al.] // Bosnian journal of basic medical sciences. — 2007. — Vol. 7 (3). — P. 205−211.
19. Travis W.D. World Health Organization Classification of Tumours. Pathology and Genetics of tumours of the lung. Pleura. Thymus and Heart / W.D. Travis, E. Brambilla, H.K. Muller-Hermelink, C.C. Harris. — Lyon: IARC Press, 2004. — 344 p.
20. Wang X. -R. The roles of smoking and cooking emissions in lung cancer risk among Chinese women in Hong Kong / X. -R. Wang, Y. -L. Chin, H. Qiu [et al.] // Annals of Oncology. — 2009. — Vol. 20.
— № 4. — P. 746−751.
Реферат
ОЦЕНКА ЭКСПРЕССИИ МАРКЕРОВ ПРОЛИФЕРАЦИИ К167 И ЦИКЛИН D1 ПРИ ПЛОСКОКЛЕТОЧНОМ РАКЕ ЛЕГКИХ С ОРОГОВЕНИЕМ
Филенко Б. Н., Ройко Н. В., Проскурня С. А.
Ключевые слова: плоскоклеточный рак легких с ороговением, пролиферация, иммуногистохимия.
Изучение пролиферативной активности неопластической клетки с помощью иммуногистохимичес-кого метода исследования имеет важное информативное значение для обоснования морфогенеза и прогнозирования течения онкозаболеваний. Цель исследования заключается в оценке значения экспрессии маркеров пролиферации Ю67 и циклин D1 в морфогенезе плоскоклеточного рака легких с ороговением. При проведении иммуногистохимического исследования использовали моноклональные антитела Ю67 и циклин D1. Исследование позволило установить общую закономерность экспрессии маркеров пролиферации при плоскоклеточном раке легких с ороговением. Самая высокая пролифе-ративная активность наблюдается в раковых комплексах с липид-положительными раковыми жемчужинами, что соответствует 24% и 34% иммуногистохимического мечения клеток с маркерами циклин D1 и № 67 соответственно. Снижение способности клеток к делению меняется в направлении обретения клетками цитодиференциальных признаков, что составляет 21% и 22% иммуногистохимического мечения в комплексах с ШИК-положительными жемчужинами и 12% и 18% - с тионин-
положительными жемчужинами.
Summary
ASSESSMENT OF EXPRESSION OF PROLIFERATION MARKERS KI67 AND CYCLIN D1 IN KERATINIZING SQUAMOUS CELL
CARCINOMA OF LUNG
Filenko B.N., Royko N.V., Proskurnya S.A.
Key words: keratinizing squamous cell carcinoma of lung, proliferation, immunohistochemistry.
Studying proliferative activity of neoplastic cells by immunohistochemistry has important informative value for the study of morphogenesis and prognosis of cancer. The paper was aimed to assess the expression value of proliferation markers Ki67 and cyclin D1 in the morphogenesis of keratinizing squamous cell carcinoma of lung. During immunohistochemical study monoclonal antibodies Ki67 and cyclin D1 were used. The study allowed us to establish a common pattern of proliferation marker expression in keratinizing squamous cell carcinoma of lung. The highest proliferative activity was observed in cancer complexes with lipid-positive pearls that corresponded to 24% and 34% of immunohistochemical labeling cells with cyclin D1 and the markers Ki67 respectively. Reducing the ability of cells division was changing towards the acquiring cytodifferentiential characteristics, representing 21% and 22% of immunohistochemical labeling in complexes with PAS-positive pearls and 12% and 18% in the from of thionine-positive pearls.
УДК 611. 817. 18:572. 087 Шиян Д. Н.
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ИССЛЕДОВАНИЯ ЯДЕР И ПРОВОДЯЩИХ ПУТЕЙ МОЗЖЕЧКА
Харьковский национальный медицинский университет
Изучением морфологических особенностей подкорковых узлов головного мозга занимались многие исследователи. На сегодня метод препарирования головного мозга претерпел существенные изменения, благодаря чему были описаны и детально изучены различные его отделы. В то же время авторы совершенно недостаточно использовали макро-микроскопический метод. Исследование проведено на 340 препаратах мозжечка людей, умерших в возрасте от 20 до 99 лет. В работе заявлен способ исследования ядер и проводящих путей мозжечка, включающий предварительную обработку, благодаря которой препарат сохраняет свои топографоанатомические особенности, способен долгое время храниться, эластичен, серое вещество приобретает контрастную насыщенную окраску и четко дифференцируется с белым веществом, проводящие пути легко препарировать макромикроскопическим методом под бинокулярной лупой по В. П. Воробьеву. Может быть использован при изучении строения структур серого и белого вещества ЦНС.
Ключевые слова: мозжечок, ядра мозжечка, морфология.
Данная работа является фрагментом НИР «Морфологiчнi особливостi органiв i систем тла людини на етапах онтогенезу», № гос. регистрации 0144и4 149.
Изучением морфологических особенностей подкорковых узлов головного мозга занимались многие исследователи [1, 7, 15, 16]. Одной из первых работ, в которой имеются рисунки головного мозга, изготовленного методом препарирования, была работа Виессенса (Vieussens, 1685) [2, 5]. На сегодня метод препарирования головного мозга претерпел существенные изменения, благодаря чему были описаны и детально изучены различные его отделы [3, 8, 14, 17]. Методы препарирования головного мозга довольно разнообразны, начиная от обычного препарирования, т.н. расщи-пывания, и заканчивая современными методами макро-микроскопического препарирования под бинокулярной лупой. Так, Розетт (Rosett, 1933) для изучения проводящих путей головного мозга проводил их автоматическое внутреннее расслоение путем градуированных взрывов ткани головного мозга при помощи углекислоты [4]. С. Б. Дзу-гаева в 1939 г. разработала способ предварительной обработки мозга, с помощью которого, методом расщипывания, выполнила ряд препаратов
проводящих путей головного мозга [6].
В. А. Бец, положивший основу изучения ци-тоархитектоники головного мозга, указывал на необходимость восполнить пробел между анатомическими и гистологическими исследованиями [6]. Большинство работ по изучению мозга посвящено или макроскопической анатомии или гистологии этих образований [9, 11, 13]. В то же время авторы совершенно недостаточно использовали макро-микроскопический метод, предложенный академиком В. П. Воробьевым и усовершенствованный в дальнейшем его учениками [10, 12]. Под «макро-микроскопической областью» принято считать область, которая лежит между полем зрения анатома и полем зрения гистолога. К этой же области относятся также образования, сделать которые видимыми препятствует нечеткость их границ, а поэтому их форма, строение, топография не могут быть обнаружены макроскопически.
Цель исследования
Разработать новый и более приемлемый в

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой