ОЦіНКА КРОВОТОКУ ПРИ ВИКОНАННі РЕКОНСТРУКТИВНИХ ОПЕРАЦіЙ НА АРТЕРіЯХ НИЖНіХ КіНЦіВОК

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК: [617. 58+616. 13]-089
Люлька е. М, Ляховський В.1., Люлька О. М.
ОЦ1НКА КРОВОТОКУ ПРИ ВИКОНАНН1 РЕКОНСТРУКТИВНИХ ОПЕРАЦ1Й НА АРТЕР1ЯХ НИЖН1Х К1НЦ1ВОК
ВДНЗУ & quot-Украшська медична стоматологiчна академiя& quot-, м. Полтава
Мета досл'-дження. Удосконалити методи накладання судинних анастомоз'-т при виконанн!'- реконс-труктивних опера^й на магстральних артерiях нижнiх юнц/вок при ураженнi Ух атеросклеротич-ним процесом. Матерiали та методи досл'-дження. Проведений аналiз 76 медичних карток стацо-нарних хворих на облтеруючий атеросклероз нижнiх юн^вок, яким протягом 2012−2013 рок'-т у в'-д-дiленнi судинноУ хiрургiУ ПолтавськоУ обласноУ кп1'-н1'-чно'-У лiкарнi були виконан!'- в'-дкрит'-! реконструкти-вн! & quot-шунтуюч"- операцУУ на стегново-пiдколiнному та стегново-гом'-тковому сегментах. Па^енти були розподтеы на дв! групи. У першу групу був включений 41 (54%) хворий, яким проведен шунту-вання з накладанням протезо/аутовенозно-артер'-альних анастомоз'-т по типу & quot-кнець у бк& quot- без ви-значення кута вшивання та другу — 35 (46%) хворих, яким так ж анастомози накладалися за роз-робленою нами методикою. Хворим перед опера^ею, через 7 днв та через 6 мюя^в псля оперативного лкування проведен/ о^нка iнтенсивностi болю у нижнiх юн^вках за допомогою цифровоУ рейтинговоУ шкали о^нки болю, ультразвукове кольорове ангосканування артерiй тазу, нижнiх к-н^вок, вим'-рювалася мсцева температура на боц ураження зг/'-дно ангосомного принципу кровопо-стачання нижнiх юн^вок. Результати досл'-джень та Ух обговорення. При проведенн досл'-дження встановлено, що дотримання правил накладання анастомоз'-т '-?з збереженням кута нахилу ало- чи аутопротезу до стегновоУ та до пiдколiнноУ артерiй зг/'-дно запропонованих нами методик дозволяе отримати покращення кровообгу '-?шем'-зовано'-У нижньоУ юн^вки як у ранньому пюляопера^йному, так! у в '-ддаленому перодах.
Ключов1 слова: обл1теруючий атеросклероз, реконструктивн1 операцп, судинний анастомоз, кровоток.
Дана наукова стаття е фрагментом виконання iнiцiативноi'- науково-дослiдноi'- роботи кафедри х'-фурги № 3 & quot-Морфологiчнi i функцiональнi порушення органiв та систем органiзму при гострiй та хронiчнiй хiрургiчнiй патологи, оптимiзацiя дiагнос-тики та лжувальноГ тактики, прогнозування, профлактика та лкування пюляопера^йних ускладнень& quot- (№ держреестрацп 112 006 302).
Вступ
Атеросклеротичне ураження черевного вщ-дту аорти та артерш нижшх кш^вок е найбтьш поширеним захворюванням, що призводить до швалщизацп та летальност у людей похилого i старечого вку. Вщ 2 до 7% всього населення у вiцi вщ 50 до 75 рош хворiе на обл^еруючий атеросклероз аорти та артерш нижшх кш^вок [4, 6]. До 90% уах реконструктивних операцш на артерiях виконуеться при обл^еруючих захво-рюваннях черевного вщдту аорти та ураженнях стегново-пщколшного сегмента [3, 5]. Рiвень розвитку сучасноТ судинноТ хiрургil дае можли-вють зберегти кш^вку та значно покращити якють життя па^ен^в. Але, незважаючи на дося-гнення, пов'-язан з виконанням реконструктивних операцш, ктькють невдалих результат при лн куванш критичноТ шемп нижшх кш^вок залиша-еться досить високою [14]. Пюляоперацшш ускладнення здебтьшого пов'-язаш з невiрним вибором методу хiрургiчного лкування та з не-досконалою техшкою виконання певних еташв реконструктивних операцш, тобто помилки хiру-рпчного лкування подтяють на техшчш та так-тичш [2]. Техшчш причини невдалих реконструк-цш обумовлеш неправильним накладанням ана-стомозiв, неадекватним вибором матерiалу протезу, що використовуеться, техшчною недоско-налютю хiрурга. Особливу увагу слiд придтяти певним правилам формування судинних анас-томозiв, якi, на цей час, не мають шякого науко-вого обфунтування. Запропонованi авторами i дос вживанi способи пiдготовки краТв судин до
формування судинних анастомозiв за методом & quot-кшець у кiнець& quot- та & quot-кшець у бiк& quot- не передбача-ють використання будь-яких визначених при-строТв, спецiальних iнструментiв. Покладаються лише на досвщ хiрурга у судиннш хiрургiТ, а для технiчного виконання машпуляци пропонують користуватися гострим скальпелем i спе^аль-ними судинними ножицями. Судина переакаеть-ся & quot-на око& quot- перпендикулярно до поздовжньоТ вiсi або у скошеному напрямку для адаптаци краТв у залежностi вiд кл^чноТ ситуацiТ з метою попе-редження звуження з'-еднання за принципом & quot-ш-скового годинника& quot-. За даними деяких авторiв [1, 4, 11], переважна бтьшють ускладнень, що тра-пляються внаслiдок сформованого судинного анастомозу, зумовлена вщхиленнями вiд вимог його виконання.
Таким чином, на сьогодшшнш день удоскона-лення технiки оперативних втручань при оклю-зiйних ураженнях мапстральних артерiй нижнiх кiнцiвок залишаються актуальними питаннями хiрургiТ судин.
Мета дослщження
Удосконалити методи накладання судинних анастомозiв при виконаннi реконструктивних операцш на мапстральних артерiях нижнiх кшцн вок при ураженнi Тх атеросклеротичним процесом.
Матерiали та методи дослщження
Проведений аналiз 76 медичних карток ста-цiонарних хворих на обл^еруючий атеросклероз нижнiх кiнцiвок, яким протягом 2012−2013 рош у
вiддiленнi судинноТ xipyprii ПолтавськоТ обласноТ кшычноТ лкарш iM. М.В. Склiфосовського були виконаш вiдкpитi pеконстpyктивнi & quot-шунтуючГ опеpацiТ на стегново-пщколшному та стегново-гомiлковомy сегментах. yci xвоpi мали III-IV ст. атеросклеротичного процесу (за Фонтане-Покровським). Па^енти були pозподiленi на двi групи. У першу групу був включений 41 (53,9%) хворий, яким були проведен шунтування з на-кладанням пpотезо/аyтовенозно-аpтеpiальниx анастомозiв по типу & quot-кшець у бк& quot- без визначен-ня кута вшивання ало-аутопротезу та другу — 35 (46,1%) хворих, яким таю ж анастомози були накладен за розробленою нами методикою iз ви-значенням кута вшивання ало- аутопротезу та адапта^ею краТв ало- аутопротезу та артерп. Клiнiчнi прояви атеросклеротичного ураження артерш нижнix кiнцiвок у обох групах спостер^а-лися останнix 5-l6 роюв. Хвоpi скаржилися на бiль у нижшх кiнцiвкаx у спокоТ та при ходшш на малi вщстаж, наявнiсть тpофiчниx pозладiв на стош. У першу групу дослiдження було включено 37 (90,2%) чоловтв та 4 (9,8%) жшки, у другу -32 (91,4%) чоловка та 3 (8,6%) жшки. Середнш вк пацiентiв першоТ групи становив 65,8 ± 4,52, а другоТ — 63,9 ± 5,01 pокiв. За класифка^ею Фон-тане-Покровського у 28 (68,3%) па^ешчв першоТ i у 23 (65,7%) другоТ групи спостер^алася хрош-чна iшемiя нижнix кш^вок Ill ст., а у 13 (31,7%) та у 12 (34,3%) па^етчв вщповщно спостер^а-лася хрошчна iшемiя нижнix кiнцiвок IV ст. Вс xвоpi обох груп ограждали на сyпyтнi захворю-вання, серед яких основне мюце належало ше-мiчнiй xвоpобi серця, гiпеpтонiчнiй хворобу цук-ровому дiабетy, розладам мозкового кровооб^у. Перед оперативним втручанням уам хворим разом зi стандартними кл^чними та лаборатор-ними дослщженнями була проведена оцiнка ш-тенсивност болю у нижнix кiнцiвкаx за допомо-гою цифровоТ рейтинговоТ шкали оцiнки болю (ЦРШ, numerical rating scale, NRS) [13], ультра-звукове кольорове анпосканування (уЗкАс) артерш тазу, нижнix кiнцiвок, вимipювалася мюце-ва температура на боцi ураження (автоматич-ним термометром «HEACO DT-8806S») згiдно ангiосомного принципу кровопостачання нижшх кiнцiвок на пеpедньомедiальнiй, задньомедiаль-нш та задньолатеpальнiй поверхнях гомiлки на piвняx нижньоТ та середньоТ ТТ третини, на медн альнiй та тильнiй поверхнях стопи [12]. Пщ час реконструктивних опеpацiй на судинах патентам другоТ групи для належноТ адаптацiТ краТв анастомозiв використовувались розроблеш та запатентованi нами пристроТ для перетину протезу судин [7], для визначення величини кута сходження утворюючих при формуванш судин-ного анастомозу за методом & quot-кшець у бк& quot- [8], а також пристроТ для виакання отвору на стшц судини при фоpмyваннi судинних анастомозiв [9, 10]. Через 7 дiб пiсля оперативного лiкyвання уам патентам виконанi контpольнi УЗКАС та проведет вищеперераховаш мiсцевi дослщжен-
ня. Через шють мiсяцiв пiсля оперативного втру-чання повторно оглянуто 32 (78,1%) патента першоТ та 29 (82,9%) другоТ груп. Пщ час повторного огляду у па^енпв оцшена iнтенсивнiсть больового синдрому за допомогою ЦРШ, прове-денi УЗКАС та вимiрювання мiсцевоТ температу-ри шюри нижнiх кiнцiвок за ангюсомним принципом кровопостачання. Пiд час стацюнарного лн кування пацiенти обох груп отримували загаль-ноприйняте лкування, в амбулаторних умовах Тм проводилася профтактика атеросклерозу та дезагрегантна терашя. Отриманi данi пiдданi статистичнiй обробцк
Результати дослiджень та 1х обговорення
Пюля аналiзу медичних карток стацюнарних хворих встановлено, що у першш групi дослн дження пацiентам були виконаш наступи опера-тивнi втручання: стегново-пщколшш алошунту-вання з накладанням проксимальних та диста-льних анастомозiв по типу & quot-кшець у бк& quot- у 11 (26,8%), стегново-пiдколiннi/великогомiлковi ау-тошунтування з накладанням обох анастомозiв по типу & quot-кшець у бк& quot- - у 9 (21,9%), таю ж опера-цiТ з накладанням проксимального анастомозу по типу & quot-кшець у бк& quot-, а дистального по типу & quot-ю-нець у кшець& quot- - у 21 (51,3%) хворих. У другш груш спостер^алися наступн особливост на-кладання анастомозiв з артерiями: стегново-пiдколiннi алошунтування з накладанням обох анастомозiв по типу & quot-кшець у бк& quot- артерп у 10 (28,6%), стегново-пiдколiннi/великогомiлковi ау-тошунтування з накладанням проксимальних та дистальних анастомозiв по типу & quot-кшець у бк& quot- - у 6 (17,1%), таю ж види операци з накладанням проксимального анастомозу по типу & quot-кшець у 61к& quot-, а дистального по типу & quot-кiнець у кшець& quot- - у 19 (54,3%) хворих. При дотриманн правил на-кладання анастомозiв iз збереженням кута на-хилу ало- чи аутопротезу до стегновоТ артерiТ у межах 45е та до пiдколiнноТ — у межах 30е згiдно запропонованих нами вище методик були отри-маш наступнi результати у порiвняннi з патентами, яким проводилися оперативш втручання без чiткого дотримання цих вимог. У ранньому пюляоперацшному пер^ тромбоз реконструк-тивноТ дiлянки наступив у 3 (7,3%) па^етчв першоТ та у 1 (2,9%) — другоТ груп. Повторш ус-шшш оперативнi втручання виконанi 2 (4,9%) хворим першоТ та одному патенту другоТ груп. Для одного (2,4%) патента першоТ групи рекон-структивш операцiТ закiнчилися ампутацiею нижньоТ кш^вки на рiвнi стегна.
Пюля оперативного лкування хворi вiдмiтили значне покращання стану — зменшення штенси-вностi болю, потеплiння нижньоТ кш^вки, вщсут-нiсть нiчного болю. Зпдно з суб'-ективною оцш-кою штенсивносп болю за допомогою ЦРШ на 7-му добу пiсля операци, пацiентами вiдмiчене стiйке зменшення больового синдрому. Якщо до операци середнш показник становив у хворих першоТ групи 8,3 ± 1,12 балiв, а другоТ — 8,1 ±
1,35 балiв, то через тиждень пюля оперативного втручання штенсивнють больового синдрому у хворих першоТ групи становила 4,3 ± 1,94, а другоТ — 4,1± 1,67 балiв (р& lt-0,05).
При проведеннi УЗКАС перед випискою i3 стацюнару необхiдно вiдмiтити, що у па^енпв другоТ групи кути вшивання ало-аутопротезу в артерш вщповщали тим запланованим, що накладен пщ час операци, тодi як у першш груш ми вщм^или коливання цього кута у межах вщ
Значення температури шюри вимiряноi
20е до 60е. Причому, лiнiйна швидкiсть кровотоку на артерiях нижче дистального анастомозу у хворих першоТ групи збтьшилася у порiвняннi з дооперацшними показниками у середньому на 31,3 ± 5,67 см/с, а у другоТ — на 39,3 ± 4,82 см/с (р& lt-0,05).
Результати вимiрювання мiсцевоi температури на нижшх кш^вках на боцi ураження за опи-саною вище методикою у хворих першоТ та другоТ груп наведен у таблицях 1 та 2.
Таблиця 1
aHaiocoMHUx длянках нижнiх шц1вок хворих першоГ групи (°С)
Дтянка вимiрювання Перед опера^ею (0С) На 7-му добу шсля операци (0С) Через 6 мiсяцiв пiсля операци'- (°С)
передньомедiальна поверхня гомiлки на рiвнi середньоТ ii третини 33,7±0,55 35,8±0,28 34,9±0,42
передньомедiальна поверхня гомiлки на рiвнi нижньоТ Ti третини 33,6±0,47 35,6±0,33 34,9±0,69
задньомедiальна поверхня гомiлки на рiвнi середньоТ ii третини 33,9±0,51 35,8±0,35 35,0±0,54
задньомедiальна поверхня гомтки на рiвнi нижньоТ Ti третини 33,8±0,66 35,7±0,21 35,1±0,67
задньолатеральна поверхня гомтки на рiвнi середньоТ ii третини 33,6±0,22 35,3±0,48 34,8±0,39
задньолатеральна поверхня гомтки на рiвнi нижньоТ ii третини 33,5±0,38 35,1±0,34 35,1±0,42
медiальна поверхня стопи 33,3±0,52 35,1±0,17 34,7±0,44
тильна поверхня стопи 33,2±0,76 34,9±0,12 34,5±0,56
Таблиця 2
Значення температури шюри вимiряноi на ангiосомниx дЛянках нижнix шц1вок хворих другоТ групи
Дiлянка вимiрювання Перед опера^ею (0С) На 7-му добу пiсля опе-рацii (0С) Через 6 мiсяцiв пiсля операци'- (°С)
передньомедiальна поверхня гомiлки на рiвнi середньоТ и третини 33,4±0,65 36,1±0,26 35,9±0,33
передньомедiальна поверхня гомтки на рiвнi нижньоТ ii третини 33,7±0,49 35,9±0,38 35,3±0,57
задньомедiальна поверхня гомiлки на рiвнi середньоТ Ti третини 33,8±0,56 36,0±0,39 35,8±0,46
задньомедiальна поверхня гомiлки на рiвнi нижньоТ ii третини 33,6±0,86 35,9±0,32 35,4±0,81
задньолатеральна поверхня гомтки на рiвнi середньоТ ii третини 33,7±0,32 35,9±0,44 35,6±0,41
задньолатеральна поверхня гомтки на рiвнi нижньоТ ii третини 33,3±0,31 35,8±0,54 35,8±0,24
медiальна поверхня стопи 33,1±0,70 35,8±0,37 35,4±0,36
тильна поверхня стопи 33,2±0,67 35,2±0,22 35,0±0,84
Як видно з результат вимiрювання мюцевоТ'- температури, враховуючи незначн и коливання, на вах етапах дослщження достовiрноi рiзницi мiж даними показниками в межах одшеТ групи та мiж групами не виявлено, однак ми спостер^али незначне стшке збiльшення, яке чiтко збер^а-лось у хворих другоТ групи в шзньому пюляопе-рацiйному перюдк
Через шiсть мiсяцiв пiсля оперативного втручання пщ час повторного огляду встановлено, що у 4 (9,8%) па^енпв першоТ групи у шзньому пюляоперацшному пер^ наступив тромбоз ре-конструйованого сегменту. Пiсля проведення повторних операцш у двох па^енпв вони закш-чилися ампутацieю стегна та гомтки. У другiй груш спостереження вiдмiчений тромбоз алоп-ротезу, який лквщований проведенням операцii — тромбектоми з репротезуванням. Випадкiв ам-путацiй нижнiх кiнцiвок ми не спостер^али.
Щодо суб'-ективноТ оцiнки штенсивносп болю за шкалою ЦРШ, то через 6 мюя^в пiсля опера-
тивного лкування вiдмiчалось незначне пщси-лення больового синдрому, зокрема у хворих першоТ групи цей показник становив 6,3 ± 1,4, а другоТ — 5,7 ± 1,7 (р& lt-0,05).
При проведеннi контрольного УЗКАС лiнiйна швидкiсть кровотоку на артерiях нижче накла-дання дистального анастомозу у хворих першоТ групи збер^алася пщвищеною у порiвняннi з пе-редоперацiйними показниками у середньому на 28,5 ± 6,24 см/с, а у па^ешчв другоТ — на 37,2 ± 5,36 см/с (р& lt-0,05), а на артерiях стоп вщповщно на 14,6 ± 4,57 см/с та 21,2 ± 5,83 см/с (р& gt-0,05).
Отже, данi методи обстеження, на нашу думку, е простими у виконанш, а одержан результати мають об'-ективний характер у оцшц стану периферичного кровооб^у в нижнiх кiнцiвках, особливо пюля виконання реконструктивних операцш на магютральних артерiях. При прове-денш цих дослiджень встановлено, що необхщ-но дотримуватися правил накладання анастомо-зiв при виконаннi реконструктивних операцш.
Висновки
1. Для об'-ективного визначення стану крово-o6iry у нижнiх кiнцiвках хворим показано прове-дення УЗКАС i артерюграфп тазу, нижнiх кшць вок, визначення мюцевоТ температури на боц ураження за ангiосомним принципом кровопос-тачання нижнiх кiнцiвок.
2. Проведення оцшки iнтенсивностi болю у нижшх кiнцiвках за допомогою цифровоТ рейтин-говоТ шкали оцiнки болю (ЦРШ, numerical rating scale, NRS) дозволяе визначити ефективнiсть вiдновлення кровотоку у нижшх кш^вках та про-водити вщповщний монiторинг у шсляоперацш-ному перюдк
3. При дотриманнi правил накладання анас-томозiв iз збереженням кута нахилу ало- чи ау-топротезу до стегновоТ та до пщколшноТ артерiй згiдно запропонованих нами методик було отри-мано покращання кровооб^у iшемiзованоТ ниж-ньоТ кш^вки як у ранньому пiсляоперацiйному, так i у вiддаленому перiодах.
Лтература
1. Белов Ю. В. Руководство по сосудистой хирургии с атласом оперативной техники / Ю. В. Белов. — М.: Де Ново, 2000. — 448 с.
2. Дибиров М. Д. Дистальные реконструкции при критической ишемии нижних конечностей у больных старших возрастных групп / М. Д. Дибиров, А. А. Дибиров, Р. Н. Гаджикурадов [и др.] // Хирургия. — 2009. — № 1. — С. 49−52.
3. Дуданов И. П. Комплексное лечение атеросклеротических поражений абдоминального сегмента аорты, периферических артерий с критической ишемией нижних конечностей у больных преклонного и старческого возраста / И. П. Дуданов, М. Ю. Капустин, В. В. Сорока [и др.] // Мед. акад. журн. — 2007. — Т. 7, № 1. — С. 166−172.
4. Клиническая ангиология: Руководство / Под ред. А. В. Покровского. -М.: ОАО «Издательство медицина», 2004. — Т. 2. — 888 с.
5. Кошелев Ю. М. Эндартерэктомия из дистального артериального русла при протезировании аорты и подвздошных артерий / Ю. М. Кошелев, В. И. Варнавских, А. М. Демьянов // Вестник хирургии. — 2005. — Т. 164, № 3. — С. 75−78.
6. Майстренко Д. Н. Современные диагностические технологии в определении тактики лечения больных с облитерирующим атеросклерозом сосудов нижних конечностей / Д. Н. Майстренко, Ф. К. Жеребцов, В. В. Осовских // Вестник хирургии им. И. И. Грекова. — 2009. — № 168. — С. 41−46.
7. Патент 88 049 УкраТна, МПК А61 В 17/3211. Пристрш для перерн зу протезу судин при формуванш судинних анастомозiв / Люлька 6.М., Ждан В. М., Ляховський В.1., Дем'-янюк Д.Г., Боркунов А. Л. — заявка № u 2013 12 142 — опубл. бюл. № 4 вщ 25. 02. 2014.
8. Патент 89 089 УкраТна, МПК А61 В 17/122. Пристрш для визначення величини кута сходження утворюючих при формуванш судинного анастомозу за методом & quot-юнець у бк& quot- / Люлька 6.М., Ляховський В.1., Люлька О. М. — заявка № u 2013 12 977 — опубл. бюл. № 7 вщ 10. 04. 2014.
9. Патент 91 264 УкраТна, МПК А61 В 17/122. Пристрш для вискання отвору на стшц судини при формуванш судинного анастомозу з судиною середнього дiаметра за методом & quot-юнець у бк& quot- пщ кутом 30 / Люлька 6.М., Ляховський В.1., Боркунов А. Л., Люлька О. М. — заявка № u 2014 1 172 — опубл. бюл. № 12 вщ 25. 06. 2014.
10. Патент 91 584 УкраТна, МПК А61 В 17/122. Пристрш для вискання отвору на стшц судини при формуванш судинного анастомозу з судиною середнього дiаметра за методом & quot-юнець у бк& quot- пщ кутом
11.
12
45 / Люлька 6.М., Ляховський В.1., Сапун Л. В., Дудченко М. О. — заявка № и 2014 1 170 — опубл. бюл. № 13 вщ 10. 07. 2014. Скобцов Ю. А. Моделирование и визуализация поведения потоков крови при патологических процессах / Ю. А. Скобцов, Ю. В. Родин, В. С. Оверко. — Донецк: Издатель Заславский А. Ю., 2008. — 212 с.
Attinger C.E. Angiosomes of the foot and ankle and clinical implications for limb salvage: reconstruction, incisions, and revascularization / C.E. Attinger, K.K. Evans, E. Bulan [et all.] // Plast. Reconstr. Surg. — 2006. — V. 117 (7 suppl). — P. 261−293.
13. Brock M. Lumbar microdiscectomy: subperiosteal versus transmus-cular approach and influence on the early postoperative analgesic consumption / M. Brock, P. Kunkel, L. Papavero // Eur. Spine J. -2008. — V. 17. — P. 518−522.
14. Senter-Society Consensus for the Management of Peripheral Arterial Disease (TASC) / Eur. j. Vasc. Endovasc. Surg. — 2007. — V.1. -33 p.
References
1. Belov Y.V. Rukovodstvo po sosudistoi khirurgii s atlasom operativnoi tekhniki / Y.V. Belov. — M.: De Novo, 2000. — 448 s.
2. Dibirov M.D. Distalnye rekonstruktsii pri kriticheskoi ishemii nizhnikh konechnostei u bolnykh starshikh vozrastnykh grupp / M.D. Dibirov, A.A. Dibirov, R.N. Gadzhikuradov i dr. // Khirurgiia. — 2009. — № 1. -S. 49−52.
3. Dudanov I.P. Kompleksnoe lechenie aterosklerotichesikh porazhenii abdominalnogo segmenta aorty, perifericheskikh arterii s kriticheskoi ishemiei nizhnikh konechnostei u bolnykh preklonnogo i starcheskogo vozrasta / I.P. Dudanov, M.Y. Kapustin, V.V. Soroka [i dr.] // Med. akad. zhurn. — 2007. — T. 7, № 1. — S. 166−172.
4. Klinicheskaia angiologiia: Rukovodstvo / Pod red. A.V. Pokrovskogo // M.: OAO «Izdatelstvo meditsina», 2004. — T.2. — 888 s.
5. Koshelev Y.M. Endarterektomiia iz distalnogo arterialnogo rusla pri protezirovanii aorty i podvzdoshnykh arterii / Y.M. Koshelev, V.I. Varnavskikh, A.M. Demianov // Vestnik khirurgii. — 2005. -T. 164, № 3. — S. 75−78.
6. Maistrenko D.N. Sovremennye diagnosticheskie tekhnologii v opredelenii taktiki lecheniia bolnykh s obliteriruiushchim aterosklerozom sosudov nizhnikh konechnostei / D.N. Maistrenko, F.K. Zherebtsov, V.V. Osovskikh // Vestnik khirurgii im. I.I. Grekova. — 2009. — № 168. — S. 41−46.
7. Patent 88 049 Ukraina, MPK A61B 17/3211. Prystrii dlia pererizu protezu sudyn pry formuvanni sudynnykh anastomoziv / Liulka Y.M., Zhdan V.M., Liakhovskyi V.l., Demianiuk D.H., Borkunov A.L. — zaiavka № u 2013 12 142 — opubl. biul. № 4 vid 25. 02. 2014.
8. Patent 89 089 Ukraina, MPK A61B 17/122. Prystrii dlia vyznachennia velychyny kuta skhodzhennia utvoriuiuchykh pry formuvanni sudynnoho anastomozu za metodom & quot-kinets u bik& quot- / Liulka Y.M., Liakhovskyi V.l., Liulka O.M. — zaiavka № u 2013 12 977 — opubl. biul. № 7 vid 10. 04. 2014.
9. Patent 91 264 Ukraina, MPK A61B 17/122. Prystrii dlia vysikannia otvoru na stintsi sudyny pry formuvanni sudynnoho anastomozu z sudynoiu serednogo diametra za metodom & quot-kinets u bik& quot- pid kutom 300 / Liulka Y.M., Liakhovskyi V.l., Borkunov A.L., Liulka O.M. — zaiavka № u 2014 1 172 — opubl. biul. № 12 vid 25. 06. 2014.
10. Patent 91 584 Ukraina, MPK A61B 17/122. Prystrii dlia vysikannia otvoru na stintsi sudyny pry formuvanni sudynnoho anastomozu z sudynoiu serednogo diametra za metodom & quot-kinets u bik& quot- pid kutom 450 / Liulka Y.M., Liakhovskyi V.l., Sapun L.V., Dudchenko M.O. — zaiavka № u 2014 1 170 — opubl. biul. № 13 vid 10. 07. 2014.
11. Skobtsov Y.A. Modelirovanie i vizualizatsiia povedeniia potokov krovi pri patologicheskikh protsessakh / Y.A. Skobtsov, Y.V. Rodin, V.S. Overko. — Donetsk: Izdatel Zaslavskii A.Y., 2008. — 212 s.
12. Attinger C.E. Angiosomes of the foot and ankle and clinical implications for limb salvage: reconstruction, incisions, and revasculariza-tion / C.E. Attinger, K.K. Evans, E. Bulan [et all.] // Plast. Reconstr. Surg. — 2006. — V. 117 (7 suppl). — P. 261−293.
13. Brock M. Lumbar microdiscectomy: subperiosteal versus transmus-cular approach and influence on the early postoperative analgesic consumption / M. Brock, P. Kunkel, L. Papavero // Eur. Spine J. -2008. — V. 17. — P. 518−522.
14. Senter-Society Consensus for the Management of Peripheral Arterial Disease (TASC) / Eur. j. Vasc. Endovasc. Surg. — 2007. — V.1. -33 p.
Реферат
ОЦЕНКА КРОВОТОКА ПРИ ВЫПОЛНЕНИИ РЕКОНСТРУКТИВНЫХ ОПЕРАЦИЙ НА АРТЕРИЯХ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ Люлька Е. Н., Ляховский В. И., Люлька А. Н.
Ключевые слова: облитерирующий атеросклероз, реконструктивные операции, сосудистый анастомоз, кровоток.
Цель исследования. Усовершенствовать методы наложения сосудистых анастомозов при выполнении реконструктивных операций на магистральных артериях нижних конечностей при поражении их атеросклеротическим процессом. Материалы и методы исследования. Проведен анализ 76 медицинских карточек стационарных больных облитерирующим атеросклерозом нижних конечностей, которым на протяжении 2013−2014 годов в отделении сосудистой хирургии Полтавской областной клини-
ческой больницы были выполнены открытые реконструктивные & quot-шунтирующие"- операции на бедрен-но-подколенном и бедренно-берцовом сегментах. Пациенты были разделены на 2 группы. В первую группу был включен 41 (54%) больной, которым были проведены шунтирования с наложением проте-зо/аутовенозно-артериальных анастомозов по типу & quot-конец в бок& quot- без определения угла вшивання, и вторую — 35 (46%) больных, которым такие же анастомозы накладывались по разработанной нами методике. Больным перед операцией, через 7 дней и через 6 месяцев после оперативного лечения были проведены оценка интенсивности боли в нижних конечностях с помощью цифровой рейтинговой шкалы оценки боли, ультразвуковое цветное ангиосканирование артерш таза и нижних конечностей, измерялась местная температура на стороне поражения согласно ангиосомному принципу кровесна-бжения нижних конечностей. Результаты исследований и их обсуждение. При проведении исследования установлено, что следование правилам наложения анастомозов с сохранением угла наклона ало-или ауто протеза к бедренной и подколенной артериям согласно предложенных нами методик дает возможность получить улучшение кровоснабжения ишемизированной нижней конечности как в раннем послеоперационном, так и в отдаленном периодах.
Summary
ASSESSMENT OF BLOOD FLOW IN CARRYING OUT RECONSTRUCTIVE SURGERY ON THE LOWER LIMB ARTERIES Liulka Ye. N., Lyakhovsky V.I., Liulka A.N.
Key words: atherosclerosis, reconstructive surgery, vascular anastomosis, blood flow.
The purpose of the study is to improve techniques of putting vascular anastomoses in reconstructive surgeries on the main arteries of the lower extremities affected with atherosclerotic process. Materials and methods. The analysis of 76 medical records of patients with obliterating atherosclerosis of the lower extremities who underwent reconstructive open & quot-bypass"- operation in the femoropopliteal and femoral-tibial segments during 2013−2014 at the Department of Vascular Surgery of the Poltava Regional Clinical Hospital. The patients were divided into 2 groups. The first group included 41 (54%) patients who had bypass surgery with putting artificial / autovenous-arterial end-to-side anastomoses without determining the angle of suturing, and the second group of 35 (46%) patients who had the same anastomoses put by the technique we developed. The assessment of pain intensity in the lower limbs carried out with a digital rating scale of pain scores, colour ultrasonic angiography of pelvic arteries and lower extremities arteries, measurement of the local temperature on the affected side according angiosomal principles of lower extremity blood supply were performed in the patients before surgery and in 7 days and 6 months after surgery. Results and discussion. The study has found out the following the rules of anastomosing with retaining angle of allo- or autopros-thesis to the femoral and popliteal arteries according to the techniques developed makes it possible to improve blood supply in ischemic lower extremity in the early postoperative and late period.
УДК 616. 711 +616. 728]-07−08 Маланчук Р. А.
СОВРЕМЕННЫЕ ПОДХОДЫ К КЛИНИЧЕСКОЙ ДИАГНОСТИКЕ И ЛЕЧЕНИЮ СИНДРОМА НЕСООТВЕТСТВИЯ ДЛИНЫ НОГ У ПАЦИЕНТОВ С АСИММЕТРИЯМИ ТАЗА
Харьковская медицинская академия последипломного образования
С целью повышения уровня клинической диагностики и разработки новых схем лечения синдрома несоответствия длины ног, обследован 251 пациент с асимметриями таза, которые обратились в связи с наличием хронических болей в нижнепоясничной области и/или области нижних конечностей. Наряду с общеклиническим осмотром и стандартными рутинными методами диагностики, больным выполнена оценка асимметрий таза с помощью метода компьютерной оптической топографии тела. Для уменьшения удельного веса медикаментозных препаратов в устранении болевого синдрома дополнительно использован метод экстракорпоральной ударно-волновой терапии (ЭУВТ). На основании сокращения сроков терапии и быстрого нивелирования клинической симптоматики доказана эффективность методики ЭУВТ при лечении данной категории больных.
Ключевые слова: синдром неравной длины ног, миофасциальный болевой синдром, асимметрия таза, компьютерная оптическая топография тела, экстракорпоральная ударно-волновая терапия
Актуальность метрией туловища [2- 4- 5]. Одним из таких сос-
Возникновение и развитие патологических тояний является «синдром короткой ноги» (sh°rt
leg syndrome) или синдром неравенства длины
состояний опорно-двигательного аппарата связано с многочисленными причинами, одной из
которых являются статические нарушения, свя- ный также как синдром несоответствия длины
ног (leg length inequality — LLI-syndrome), известный также как синдром несоответствия длины
занные с '-врожденной'-или приобретенной асим- ног (leg length discrepancies — LLD-syndrome) [2-

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой