Оцінка репаративної активності гелю «Ротрин-Дента» на моделі лінійної різаної рани

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 615. 454. 1+616−001−003.9 Дев'-ятюна Н.М.
ОЦ1НКА РЕПАРАТИВНО1 АКТИВНОСТ1 ГЕЛЮ «РОТРИН-ДЕНТА» НА МОДЕЛ1 Л1Н1ЙНО1 Р1ЗАНО1 РАНИ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
При розробц лiкарських засоб/'-в для лкування захворювань слизовоТ оболонки порожнини рота важливою е о^нка ранозагоювальноТ ди препарату. Метою роботи були скринiнговi досл'-дження репаративноТ активност/ нового комбнованого стоматолог'-чного гелю «Ротрин-Дента» на модел'-1 лiнiйноТ рiзаноТ рани шюри щур'-т. Вивчали чотири зразки гелю з рiзним вмстом дючих речовин (зразки № 1 i № 2 мстили у своему склад! по 5% ротокану та 0,3% i 0,5% триклозану, № 3 i № 4 — 10% 115% ротокану в'-дпов'-дно та однакову клькость триклозану — 0,4%). ЛЫйну рiзану рану довжиною 50 мм наносили на депльовану м'-жлопаткову длянку шк'-ри пд барбамловим наркозом. На рану накладали вузлуват/ шви на в1'-дстан1'- 10 мм один в'-д одного. З наступного дня починали лкування, яке тривало 4 доби. На 6-й день досл'-ду тварин декаптували п/'-д ефiрним наркозом, вирiзали длянку шюри з рубцем / проводили випробування мiцностi рубця на ранотензюметр!'-. Для о^нки процесу загоення рани на клтинному р'-вн'-! визначали кльксть РНК / ДНК у субклтинних фракциях клтин длянки шюри з рубцем. За результатами досл'-джень найбльшу репаративну активнсть виявили зразки гелю № 3 / № 4. Обидва зазначен зразки гелiв активно впливали на пластичн процеси в травмованих тканинах шюри, про що с& amp-дчило в '-рог '-дне збльшення рiвня ДНК / РНК у пор1внянн1 з показниками тварин контрольноУ патолога, однак, вдносно '-?нтактного контролю виявлена перевага гелю № 3. Отже, встановлена висока репаративна / метабол'-чна активнсть зразка гелю № 3, який мстить меншу к'-льюсть ротокану, що поряд з фармакоеконом'-чною доцльнстю, обумовило його вибiр для подальшого фармаколог'-чного досл'-дження.
Ключовi слова: гель «Ротрин-Дента», репаративна активнють, скриынг, л1н1йна р1зана рана.
Робота е фрагментом НДР ВДНЗУ «УМСА»: «Пошук засобiв з числа похiдних 2-оксотдолу, 3-оксипiридину та нших бiологiчно активних речовин для фармакокорекцп адаптивних процеав при порушеннях гомеостазу рiзноi'- етiологii» (номер державноТреестрацп 0111и4 879).
Вступ
Дослщження фармаколопчних властивостей нових засобiв для лкування захворювань слизовоТ оболонки порожнини рота передбачае оцшку ТхньоТ репаративноТ активность Вщомо, що травматичн ушкодження належать до найбтьш поширених хвороб окремих дтянок або вае'-Т слизовоТ оболонки рота [1−2-3−4]. Травмувальними факторами можуть бути: гос^ краТ коронки зубiв, мостоподiбнi та зжмж протези, ортодонтичж апарати, вщкпадення зубного каменя, шкiдливi звички [3−4-5−6]. При лкуванж ушкоджень слизовоТ оболонки порожнини рота, як виникли внаслщок дм травматичних факторiв, необхщно створити оптимальж умови для повноцшноТ фiзiологiчноТ'- регенерацп — процесу репарацп ушкоджених тканин з вщновленням Тх цшьносп та мщносп [7]. Потрiбно вщм^ити, що найбтьш перспективною та зручною лiкарською формою для лкування ушкоджень е гель, який можна використовувати як нашкрно, так i на слизову оболонку порожнини рота. Перевагами даноТ лкарськоТ форми е рiвномiрне нанесення дшчоТ речовини та забезпечення Т'-Т тривалоТ дiТ, легкiсть застосування, можливiсть
використовування в рiзнiй вiковiй категорiТ, що робить Тх засобами нового поколшня [8−9]. За даними Державного формуляра лкарських засобiв (випуск п'-ятий, 2013р.), серед
зареестрованих в УкраТж стоматолопчних гелiв всього вiтчизняного виробництва [10]. У вищевикладеним дослщження
вггчизняного актуальною.
стоматологмного
десяти декiлька зв'-язку з нового гелю е
Мета роботи
Провести скринiнговi дослiдження репаративноТ активностi гелю «Ротрин-Дента» на моделi лiнiйноТ'- рiзаноТ рани шюри щурiв.
Матерiали та методи дослщження
Предметом дослщження обраний орипнальний комбшований стоматологiчний гель «Ротрин-Дента», розроблений науковцями Нацюнального фармацевтичного унiверситету, м. Харш пiд керiвництвом д. фарм.н., професора 1.1. БарановоТ. Гель створений на основi рослинного препарату «Ротокан» (ВАТ «Лубнифарм», УкраТна) i мiстить у своему складi синтетичний антибактерiальний зааб.
На етапi скринiнгових дослiджень для вибору оптимального складу гелю «Ротрин-Дента» дослщжували чотири зразки гелю з рiзним вмютом дiючих речовин.
Номер зразка Ротокан Триклозан
Зразок № 1 50 3
Зразок № 2 50 5
Зразок № 3 100 4
| Зразок № 4_|_150_|_4_|
Осктьки гель «Ротрин-Дента» пропонуеться для лiкування запальних захворювань слизово'-Т оболонки порожнини рота, як часто виникають внаслiдок дм травматичного фактора, фармакологiчний скринiнг здiйснювали оцiнюючи репаративну дiю на моделi асептично'-Т лшшно'-Т рiзаноТ'- рани [11−12].
Дослiдження репаративно'-Т активностi зразкiв гелю виконанi на 42 бiлих статевозртих щурах самцях масою 190 — 220 г, як були розподтеш на шiсть груп: перша група — штактна- друга -контрольна патолопя- третя — лiнiйна рана + зразок № 1: четверта — лшшна рана + зразок № 2- п'-ята — лшшна рана + зразок № 3- лшшна рана + зразок № 4.
Для вщтворення лшшно'-Т рiзаноТ'- рани щурам пщ барбамтовим наркозом (0,8 мл 1% водного розчину барбамту на 100 г маси тварини) в асептичних умовах на попередньо дептьованш мiжлопатковiй дiлянцi робили розтин ножицями довжиною 50 мм. На вiдстанi 10 мм один вщ одного накладали вузлуват шви та обробляли розрiзану й ушиту рану 5% спиртовим розчином йоду. З наступного дня починали лкування, яке тривало 4 доби. Тваринам дослщних груп на дтянку рiзаноl рани розмiром 3×5 см2 наносили зразки гелю стерильним шпателем двiчi на день (вранц та ввечерi) в умовнотерапевтичнш дозi (20 мг/см2), визначено'-Т експериментальним шляхом [13]. Тварин групи позитивного контролю не лкували. На 6-й день дослщу тварин декаштували пiд ефiрним наркозом i вирiзали дiлянку шкiри з рубцем розмiром 4×6 см. Розмiри рани та фрагменту вирiзаноТ'- шкiри з рубцем вимiрювали штангенциркулем (ШЦ, № 702 412). На ранотензiометрi проводили випробування мщносп рубця. Для цього один край шва закршлювали в стацюнарному затискувачi, а другий — у затискувачi з вантажем.
Показники репаративно) дп зре
Рiвномiрно пщвищуючи навантаження, визначали його масу за допомогою вагiв технiчних (ВТ — 0−1000 г, № 4 830), при якш шов розходився. Мщнють рубця в дослщнш та контрольнiй групах вщповщала масi, необхiднiй для розриву рубця [11- 12].
Репаративну активнють (РА, %) розраховували за формулою: РА = (ДМд- АМк) х 100% / ДМк де: рА — репаративна активнють- ДМд — навантаження, при якому розходився шов у щурiв дослщно'-Т групи, г-
дМк — навантаження, при якому розходився шов у щурiв групи позитивного контролю, г.
Для оцшки процесу загоення рани на кл^инному рiвнi проводили кшькюне визначення РНК i ДНК у субштинних фракцiях клiтин дтянки шкiри з рубцем за методом М.Г. Трудолюбово'-Т [14].
Утримання тварин та експерименти проводилися вщповщно до положень «европейсько'-Т конвенцп про захист хребетних тварин, як використовуються для експериметчв та iнших наукових цтей» (Страсбург, 1995), «Загальних етичних принцитв експериментiв на тваринах», ухвалених Першим нацюнальним конгресом з бiоетики (Ки'-Тв, 2001).
Статистичну обробку фактичних даних використовували стандартного пакету програм STATISTICA (версiя 6) [15]. Критичний рiвень значимостi р для статистичних критерш приймали & lt- 0,05.
Результати та 1х обговорення
Результати скриншгового дослiдження репаративно'- активностi зразкiв гелю «Ротрин-Дента» з рiзним вмютом ротокану i триклозану на моделi лшшно'-Т рiзаноТ'- рани шкiри у щурiв наведенi в таблицi.
Таблиця
Iв гелю «Ротрин-Дента» на модел'-1 лiнiйно'-i рiзаноrрани у щур'-в
Умови дослщу Показник тензюметрп, г Репаративна активнiсть, % ДНК у гомогенатi, мкг/мл РНК у гомогенат^ мкг/мл
1нтактний контроль (П = 7) — - 20,93±0,70 28,76±1,52
Контрольна патолопя (п = 7) 482,14±60,98 — 17,37±2,09 34,01±0,96*
Гель № 1 (П = 6) 575,00±52,33 19,3 18,26 ± 1,45 35,17±1,79*
Гель № 2 (П = 6) 583,00±66,00 20,9 18,22±1,72 35,73±1,96*
Гель № 3 (п= 8) 871,88±58,60** 80,8 27,30±2,60*/** 42,04±2,52*/**
Гель № 4 (П = 8) 828,25±54,82** 71,8 25,86±2,47** 41,09±2,49*/**
Примiтки: 1. * - вiдхилення показника вiрогiдно по в'-дношенню до iнтактного контролю, р & lt- 0,05-
2. ** - вiдхилення показника вiрогiдно по вiдношенню до контрольно)'- патологи, р & lt- 0,05-
3. п — юльюсть тварин у групi.
Як видно з представлених даних зразки гелiв № 1 i № 2, як мютять у своему складi по 5% ротокану та 0,3% i 0,5% триклозану вщповщно, виявили незначну репаративну дш порiвняно з показниками тварин контрольно'- групи на 6-й
день дослщу. За цих умов статистично значущi вщмшносп показникв тензюметрп вщ групи нелкованих тварин спостер^али при застосуванн зразкв гелю № 3 i № 4 з вмiстом 10% i 15% ротокану вщповщно та однаковим
вмютом триклозану — 0,4%. Репаративна активнють зразш гелю № 3 i № 4 складала 80,8% та 71,8% вщповщно.
При дослiдженнi впливу зразкiв гелю на репаративн процеси на внутршньоштинному рiвнi встановлено, що зразки гелiв № 1 i № 2, якi мютили у своему складi 5% ротокану та 0,3% i 0,5% триклозану вщповщно, не спричинили достовiрних змш рiвня ДНК та РНК у гомогенатах тканин шмрноТ рани вщносно показникiв контрольноТ патологи, однак сприяли вiрогiдному пiдвищенню рiвня РНК у порiвняннi з показниками тварин штактноТ групи.
Лiкування рани зразком гелю № 3 з вмютом 10% ротокану i 0,4% триклозану сприяло на 6-й день експерименту вiрогiдному пщвищенню рiвня РНК i ДНК у гомогенат тканин шкiри як по вщношенню до показникiв тварин групи штактного контролю, так i до показнимв нелiкованих тварин.
Зразок гелю № 4 з вмютом 15% ротокану та 0,4% триклозану, подiбно до гелю № 3, вiрогiдно пщвищував рiвень РНК i ДНК вiдносно показниш контрольноТ патологи та рiвень РНК вщносно показниш iнтактних тварин i не впливав на рiвень ДНК по вщношенню до показниш тварин штактноТ групи на вщмшу вщ гелю № 3.
Отже, результати скринiнгового дослiдження зразш гелю «Ротрин-Дента» на моделi лшшноТ рiзаноТ рани шкiри щурiв свщчать, що найбiльшу репаративну активнiсть виявили зразки гелю № 3 i № 4. При цьому гель № 3 за показником тензюметрп на 9,0% перевищував активнють гелю № 4. Обидва зазначен зразки гелiв активно впливали на пластичн процеси в травмованих тканинах шюри, про що свiдчило вiрогiдне збiльшення рiвня ДНК i РНК у порiвняннi з показниками тварин контрольноТ патологи. Однак вщносно показниш штактного контролю виявлена перевага гелю № 3, який вiрогiдно пщвищував рiвень ДНК на вщмшу вщ гелю № 4.
Отриманн данi узгоджуються з результатами морфолопчних дослiджень ранозагоювальноТ дм зазначених зразкiв гелю «Ротрин-Дента» на моделi гостроТ мехашчноТ травми слизовоТ оболонки порожнини рота щурiв [16], в яких встановлено найбтьший ефект на процеси регенерацiТ травмованоТ слизовоТ оболонки зразш гелю № 3 i № 4, якi сприяли пiдвищенню пролiферативноТ'- активностi епiтелiю з утворенням фiброзноТ'- сполучноТ тканини.
Висновок
На пiдставi виконаних дослiджень для подальшого фармаколопчного дослiдження обраний зразок гелю № 3 з вмютом 10% ротокану i 0,4% триклозану, що обумовлено його високою репаративною i метаболiчною активнютю та фармакоекономiчною доцiльнiстю.
Лiтература
1. Нколшин А. К. Терапевтична стоматологiя. Том 2 / Пщ ред.
A.К. Нколшина. — Полтава: «Дивосвп& quot-«, 2007. — 279 с.
2. Терапевтична стоматолопя: пiдручник: — Т.4. Захворювання слизовоТ оболонки порожнини рота / [М.Ф. Данилевський, А. В. Борисенко, М. Ю. Антоненко та ш.]. — К.: Медицина, 2010. — 640 с.
3. Максименко П. Т. Номенклатура, клиническая классификация болезней, изменений слизистой оболочки полости рта, губ и язика / П. Т. Максименко, Т. П. Скрипникова, Т. А. Хмиль // УкраТнський стоматолопчний альманах. — 2008. — № 4. — С. 28−35.
4. Иванова Е. Н. Заболевания слизистой оболочки полости рта / Е. Н. Иванова, Е. А. Кукушкина. — М.: Феникс, 2007. — 259 с.
5. Маслов О. В. Клшко-експериментальне обгрунтування способу профтактики та лкування протезних стоматит: автореф. дис. канд. мед. наук: спец. 14. 01. 22 / О. В. Маслов. — 1н-т стоматологи АМН УкраТни. — Одеса, 2005. — 19 с.
6. Орнат Г. С. Клшко-лабораторна оцшка iмунологiчних i генетичних фактс^в переб^ протезних стоматит та обгрунтування медикаментозноТ корекцп в комплексному лкуванш: автореф. дис. канд. мед. наук: спец. 14. 01. 22 / Г. С. Орнат. — 1вано-Франюв. держ. мед. акад. — 1вано-Франювськ, 2002. — 20 с.
7. Воспаление. Руководство для врачей / Под ред. В. В. Серова,
B.С. Паукова. — М.: Медицина, 1995. — 640 с.
8. Давтян Л. Л. Гелi як заЫб нового поколшня в стоматолопчнш практик / Л. Л. Давтян // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичноТ галузi УкраТни: матерiали VI Нац. з'-Тзду фармац. УкраТни. — Х.: Вид-во НФаУ, 2005. — С. 208−209.
9. Давтян Л. Л. Науково-практичне обгрунтування технологи м'-яких лкарських форм для стоматологи: дис. д-ра фарм. наук: спец. 15. 00. 01 / Лена Левоновна Давтян. — К., 2006. — 304 с.
10. Державний формуляр лкарських засобiв (випуск п'-ятий) / Пщ ред. Р.В. БогатирьовоТ та ствав. Затверджено Мшютерством охорони здоров'-я УкраТни вщ 29 березня 2013 р. Наказ № 25. -К., 2013.
11. Коньков Д. Г. Дослщження репаративноТ активност вшбороновоТ мазi за показниками тензюметрп в експеримент / Д.Г.. Коньков // Медицина сегодня и завтра. — 2004. — № 4. -
C. 93−95.
12. Руководство по экспериментальному (доклиническому) изучению новых фармакологических веществ: метод. рек. / Под ред. Р. У. Хабриева. — М.: Медицина, 2005. — 832 с.
13. Оптимiзацiя доктшчного вивчення ефективност та нешкщливост лкарських засобiв у формi мазей та гелiв: шформ. лист № 101−2008 / Л. В. Яковлева, 1.Г. Бутенко, К.П. Бездiтко. — К.: Укрмедпатентшформ, 2008. — 5 с.
14. Современные методы в биохимии / Под ред. В. Н. Ореховича. -М.: Медицина, 1977. — С. 313−317.
15. Rebrova O. Yu. Statistical analysis of medical data. Usage of program package Statistica / O. Yu. Rebrov. — M.: MediaSphera, 2006. — 312 p.
16. Бобирьов В. М. Скриншг ранозагоювальноТ дм нового стоматолопчного гелю на основi рослинного препарату та синтетичного антисептика (морфолопчш дослщження, частина II) / В. М. Бобирьов, Н.М. Дев'-ятюна, Ю. О. Беспала, Д. 6. Нколенко // Вюник проблем бюлопТ i медицини. — 2013. — Вип. 2, Т.1 (100). — С. 240−244.
Реферат
ОЦЕНКА РЕПАРАТИВНОЙ АКТИВНОСТИ ГЕЛЯ «РОТРИН-ДЕНТА» НА МОДЕЛИ ЛИНЕЙНОЙ РЕЗАНОЙ РАНЫ Девяткина Н. Н.
Ключевые слова: гель «Ротрин-Дента», репаративная активность, скрининг, линейная резаная рана.
При разработке лекарственных средств для лечения заболеваний слизистой оболочки полости рта важным является оценка ранозаживляющего действия препарата. Целью работы были скрининговые исследования репаративной активности нового комбинированного стоматологического геля «Ротрин-Дента» на модели линейной резаной раны кожи крыс. Изучали четыре образца геля с различным содержанием действующих веществ (образцы № 1 и № 2 содержали в своем составе по 5% ротокана и 0,3% и 0,5% триклозана соответственно, № 3 и № 4 -10% и 15% ротокана соответственно и одинаковое количество триклозана — 0,4%). Линейную резаную рану длиной 50 мм наносили на депиллированный межлопаточный участок кожи ножницами под барбамиловим наркозом. На рану накладывали узловатые швы на расстоянии 10 мм друг от друга. На следующий день начинали лечение, которое продолжалось 4 дня. На 6-й день опыта животных декапитировали под эфирным наркозом, вырезали участок кожи с рубцом и проводили испытания прочности рубца на ранотензиометре. Для оценки процесса заживления раны на клеточном уровне определяли количество РНК и ДНК в субклеточных фракциях клеток участки кожи с рубцом. По результатам исследований наибольшую репаративную активность проявили образцы геля № 3 и № 4. Оба указанных образца гелей активно влияли на пластические процессы в травмированных тканях кожи, о чем свидетельствовало достоверное увеличение уровня ДНК и РНК по сравнению с показателями животных контрольной патологии, однако относительно показателей интактного контроля обнаружено преимущество геля № 3. Таким образом, установлена высокая репаративная и метаболическая активность образца геля № 3, который содержит меньшее количество ротокана, что наряду с фармакоэкономической целесообразностью обусловило его выбор для дальнейшего фармакологического исследования.
Summary
ASSESSMENT OF WOUND HEALING ACTIVITY PRODUCED BY GEL & quot-ROTRIN-DENTA"- ON MODELS OF LINEAR CUTTING
WOUND
Devyatkina N.N.
Key words: gel «Rotrin-Denta», reparative activity, screening, line cutting wound.
The development of medication to treat diseases of the oral mucosa is a multistage process that involves evaluation of its reparative activity. The aim of this study was to carry out the screening of reparative activity produced by gel & quot-Rotrin-Denta"- on the models of linear cut wounds of the skin in rats. We tested four samples of the gel which contained different concentration of active agents (samples № 1 and № 2 contained 5% of rotacan and 0.3% and 0. 5% of triclosan respectively, while samples № 3 and № 3 contained 10% and 15% of rotacan and equal amount of triclosan (0.4%). To model a linear wound the rats under barbamylum anesthesia were made an aseptic incision of 50 mm long on previously dehaired interscapular area. Then interrupted sutures were placed on 10 mm from each other. The next day the treatment started and lasted for 4 days. On the 6th day of the experiment the animals were decapitated under ether anesthesia and the exposed skin with a scar was cut for the following strength test. To evaluate the process of wound healing at the cellular level we determined the amount of RNA and DNA in subcellular fractions of cells of the exposed skin with scar. It was revealed the gel samples of & quot-Rotrin-Denta» № 1 and № 2 with minimal rotacan content demonstrated little healing effects compared with gel samples № 3 and № 4. The highest healing activity was demonstrated by the gel samples № 3 and № 4, which made up 80.8% and 71.8%, respectively. Both of these gel samples actively influenced on the plastic processes in injured tissues of the skin, that was proved by reliable increase in DNA and RNA compared to those of the control animals. However, as for the indices of the intact control the gel sample № 3 prevailed over the sample № 4 because the sample № 3 demonstrated significantly increased DNA level. Thus, the gel sample № 3 containing 10% rotacan and 0. 4% triclosan was selected for following pharmacological research due to its high reparative and metabolic activity and pharmacoeconomic expediency.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой