Адаптивное управление неопределенностью при принятии управленческих решений

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Raiko, D. V. Pidpryiemstvo, partner, spozhyvach: teoriia ta praktyka vzaiemodii [The company, partners, customers, theory and practice of interaction]. Kharkiv: INZhEK, 2010.
Ruliev, V. A., and Hutkevych, S. O. Menedzhment [Management]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury, 2011.
Sincheskul, I. L., and Larka, M. I. & quot-Upravlinnia loialnistiu spo-zhyvachiv iak odna z osnovnykh zadach upravlinnia vzaiemovid-nosynamy z kliientamy& quot- [Managing customer loyalty as one of the primary goals CRM]. VisnykNTU"KhPI", no. 26 (2011): 200−203.
Smirnova, M. M. & quot-Upravlenie vzaimootnosheniiami na pro-myshlennykh rynkakh kak istochnik konkurentnykh preimush-chestv kompanii& quot- [Relationship management in industrial markets as a source of competitive advantages]. Rossiyskiy zhurnal mened-zhmenta, no. 3 (2006): 27−54.
Shershnyova, Z. Ye. Stratehichne upravlinnia [Strategic management]. Kyiv: KNEU, 2004.
Tsysar, A. V. & quot-Loialnost pokupateley: osnovnye opredeleniia, metody izmereniia, sposoby upravleniia& quot- [Customer Loyalty: basic
definitions, methods of measurement, control methods]. Marketing imarketingovye issledovaniia, no. 5 (2002): 55−61.
Verba, V. A., and Tyshchenko, O. O. & quot-Kliientskyi kapital iak dzherelo vartosti pidpryiemstva& quot- [Clients capital as a source of value]. Problemy ekonomiky, no. 1 (2014): 186−192.
Yastremska, O. M., Pysmak, V. O., and Yastremska, O. O. For-muvannia vidnosyn pidpryiemstva iz sub'-iektamy zovnishnyoho sere-dovyshcha [Forming relationships with business enterprise environment]. Kharkiv: KhNEU, 2014.
Yastremska, O. M., Timonin, O. M., and Timonin, K. O. Brendy promyslovykh pidpryiemstv: formuvannia ta efektyvnist vykorystan-nia [Brands industry: development and efficiency]. Kharkiv: KhNEU, 2013.
Zelenskaia, O. V., Golubeva, V. V., and Shlegel, O. A. & quot-Integriro-vannaia avtomatizirovannaia sistema upravleniia predpriiatiem& quot- [ Integrated automated enterprise management system]. Vestnik TGUS. Seriia & quot-Ekonomika"-, no. 2 (2007).
УДК 338. 242. 2
АДАПТИВНЕ УПРАВЛ1ННЯ НЕВИЗНАЧЕН1СТЮ ПРИ ПРИЙНЯТТ1УПРАВЛ1НСЬКИХ Р1ШЕНЬ
© 2015
ЧАЙКА T. Ю.
УДК 338. 242. 2
Чайка Т. Ю. Адаптивне управлшня невизначешстю при прийнятт управлшських ршень
У статтi розглянуто проблемы вироблення управл/нського ршення в умовах невизначеностi Уточнено тдходи до визначення та класиф'-шаци ти-niB невизначеностей i нечткостей компонент/в постановки задачi прийняття управл'-шського ршення- проанал/зовано р/зн/ аспекти прояву цих невизначеностей. Розглянуто структуру та основнi технологигенерування альтернативних вар/ант/в управл'-шського ршення. Проанал/зовано основнi труднощi, з якими стикаеться особа, що приймае ршення, на р/зних етапах прийняття ршення в умовах невизначеностi. Об (рунтовано доцмьмсть, можливостi та специфку застосування адаптивного управлшня при прийняттi управл/нських ршень в умовах невизначеностi. Уточнено завдання, якiможуть бути вир'-шетза допомогою адаптивного управлння прийняттям ршень. Ключов'-! слова: управл/нське ршення, невизначен/сть, неч/тк/сть, безл/ч альтернатив, адаптивнеуправлння, керуючий пристрш. Рис.: 1. Формул: 2. Б'-бл.: 9.
Чайка Тетяна ЮрП'-вна — кандидат економ/чних наук, старший викладач кафедри економ/чного анал/зу та облку, Нац/ональний техн/чний ун/вер-ситет «Харк/вський полтехтчний iнститут"(вул. Фрунзе, 21, Харк/в, 61 002, Украна) E-mail: chajkatatyana@mail. ru
УДК 338. 242. 2
Чайка Т. Ю. Адаптивное управление неопределенностью при принятии управленческих решений
В статье рассмотрена проблема выработки управленческого решения в условиях неопределенности. Уточнены подходы к определению и классификации типов неопределенностей и нечеткостей компонентов постановки задачи принятия управленческого решения- проанализированы различные аспекты проявления этих неопределенностей. Рассмотрена структура и основные технологии генерирования альтернативных вариантов управленческого решения. Проанализированы основные трудности, с которыми сталкивается лицо, принимающее решения, на различных этапах принятия решения в условиях неопределенности. Обоснована целесообразность, возможности и специфика применения адаптивного управления при принятии управленческих решений в условиях неопределенности. Уточнены задачи, которые могут быть решены с помощью адаптивного управления принятием решений.
Ключевые слова: управленческое решение, неопределенность, нечеткость, множество альтернатив, адаптивное управление, управляющее устройство. Рис.: 1. Формул: 2. Библ.: 9.
Чайка Татьяна Юрьевна — кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры экономического анализа и учета, Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт» (ул. Фрунзе, 21, Харьков, 61 002, Украина) E-mail: chajkatatyana@mail. ru
UDC 338. 242.2 Chajka T. Yu. Adaptive Management of Uncertainty in Decision-Making
In the article the problem of managerial decision-making under conditions of uncertainty is considered. Approaches to identification and classification of types of uncertainties and ambiguities of the components of task assignment when making a managerial decision have been updated- various aspects of manifesting these uncertainties have been analyzed. Structure and key technologies of generating alternatives for managerial decision have been considered. The main difficulties encountered by the decision maker at various stages of decision making in the context of uncertainty have been analyzed. Expediency, opportunities and specifics of using adaptive management in decision making under conditions of uncertainty have been substantiated. The tasks that can be accomplished using adaptive management of decision-making have been clarified.
Key words: managerial decision, uncertainty, ambiguity, set of alternatives, adaptive management, control device. Pic.: 1. Formulae: 2. Bibl.: 9.
Chajka Tatyana Yu. — Candidate of Sciences (Economics), Senior Lecturer of the Department of Economic Analysis and Accounting, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» (vul. Frunze, 21, Kharkiv, 61 002, Ukraine)
E-mail: chajkatatyana@mail. ru
Пцтримка прийняття управлшських рiшень в умовах невизначеносп е серйозною науковою проблемою. Нечптасть компонентiв задачi прийняття ршення часто призводить до некоректносп одержуваних управлiнських рiшень. Нестабiльнiсть, не-визначенiсть, елементи випадковостi — постшш супут-ники бiльшостi ситуацiй прийняття управлшських рь шень. Багатоаспектнiсть рiзного виду невизначеностей, з якими доводиться стикатися в процей прийняття управлшських ршень, вимагае постiйного вдосконален-ня пiдходiв до врахування цiеi складово! в управлiнськiй роботi. Адаптивне управлшня невизначенiстю при при-йняттi управлшських ршень е одним iз перспективних напрямюв пiдвищення якостi управлiнських ршень на вси рiвнях економiчно! системи.
Проблемам удосконалення процесу прийняття управлшських ршень в умовах невизначеносп присвя-чеш дослiдження багатьох вiтчизняних i зарубiжних вче-них. Рiзнi шдходи до вирiшення дано! проблеми викла-денi, зокрема, у роботах М. В. Височино'-1, В. I. Аверченко-ва, А. В. Лагерева, А. Г. Подвесовського, Т. Ю. Корнеево'-1, С. А. Нiкiтiна, В. М. Вартанян, О. М. Скачкова, Д. С. Ре-венко, Т. А. Васильевой В. В. Глущевського, 6. О. Нез-домийноги, Л. О. Фшпковсько!
Незважаючи на велику ккьюсть публiкацiй, що присвяченi проблемi прийняття управлшських ршень, удосконалення методики проведення цього виду управ-лшсько! дiяльностi тривае. У даний час не кнуе едино! ушверсально! методики прийняття управлшського рь шення. Потребуе подальшого розгляду i детгшзаци ти-полот невизначеностей, з якими стикаеться особа, що приймае ршення. Вимагають подальшого уточнення також можливост та межi застосування адаптивного управлшня в разi прийняття управлшського ршення в умовах невизначеносп.
У зв'-язку з вищевикладеним метою дано! стати е обгрунтування значущост та вдосконалення пiдходiв до застосування адаптивного управлшня при виршенш управлшських завдань з елементами невизначеносп.
Ршення — це вибiр найбкьш прийнятно! альтерна-тиви з можливого рiзноманiття варiантiв. Управлiнське рiшення — це результат аналiзу, прогнозування, оптимiза-цп, економiчного обгрунтування i вибору альтернативи з безлiчi варiантiв досягнення конкретно! мети. Управлш-ське рiшення е синтезом економiчних, соцiальних, тех-нолопчних, логiчних, iнформацiйних, органiзацiйних, правових компоненпв- способом впливу суб'-екта управлшня на об'-ект управлiння.
Управлiнське ршення — центральна ланка управлшського циклу, продукт аналiзу, прогнозування, обгрунтування, оптимiзацi! i вибору альтернативи, вико-наних на основi переробки шформаци особою, що приймае ршення [1, с. 35].
Для ситуацш, у яких вiдбуваеться вибiр рiшень, характернi: наявнiсть мети- наявшсть альтернатив- на-явнiсть обмежуючих факторiв.
Постановку задачi прийняття управлiнського рь шення в загальному випадку можна представити таким чином:
& lt-X, Y, E, C, F, P, D& gt-, (1)
де X — множина альтернатив-
Y — множина результатгв (наслiдкiв вибору Tie! чи гншо! альтернативи) —
E — структура зовнгшнього середовища завдання-
C — набiр критерГ! в оцiнки результатгв-
F — процедура критергального оцгнювання-
P — система переваг особи, що приймае ргшення (ОПР) —
D — правило ргшення.
Система переваг P визначае гдеологгю поргвняння критергГв i е основою для побудови виргшального правила D [2, с. 97].
Невизначенгсть — це неповнота або недостовгр-нгсть шформаци про один або декглька параметри прийняття ргшення. Невизначенгсть у системг — це ситуацгя, коли повнгстю або частково вгдсутня гнформацгя про можливг стани системи або зовнгшнього середовища. Чим складнгше система, тим бгльше значення набувае фактор невизначеностг в Г! розвитку [3, с. 138].
У науковгй лгтератург наводяться данг про ргзнг методи г моделг опису невизначених даних. Основни-ми з них е: гмовгршсш- нечгткг- гнтервальнг. При цьому вказуеться, що гнтервальне представлення факторгв не-визначеностг е найменш обмежувальним та вгдповгдае широкого класу практичних завдань [4, с. 149].
У випадку вгдсутностг невизначеностг прийнят-тя ргшень базуеться на детермгнованому моделюван-нг, яке передбачае, що ОПР чгтко вгдомг всг параметри задачг прийняття ргшення. Детермгнованг моделг проси, зручнг в застосуваннг г характеризуються взаемо-ознозначною вгдповгднгстю мгж вихгдними параметрами задачг г оптимальним управлгнським ргшенням. На жаль, в практицг управлгнськоГ роботи дуже ргдко доводиться мати справу з власне детермгнованим моде-люванням в чистому виглядг. Елементи невизначеностг майже неминуче присутнг у бгльшостг задач прийняття управлгнських ргшень. Таким чином, наявнгсть ргзного виду невизначеностей е найбгльш гстотною проблемою при прийняттг управлгнських ргшень.
Основними стадгями управлгнського ргшення е: пгдготовка ргшення- прийняття ргшення- реалг-зацгя ргшення. Кожна стадгя прийняття ргшення може бути деталгзована. На стадг! пгдготовки управлгн-ського ргшення виявляеться проблемна ситуацгя, проводиться пошук, збгр г обробка необхгдних даних. Най-бгльш трудомгсткою процедурою на цгй стадг! е якнай-бгльш точний та вичерпний опис можливих альтернатив ргшення. Стадгя прийняття ргшення — це оцгнка альтернатив г вибгр оптимального ргшення. На стадг! реалгзащ! ргшення приймаються заходи конкретизацг! ргшення г доведення завдань до виконавцгв.
Прийняття ргшення в умовах невизначеностг оз-начае вибгр варганта ргшення, коли одне або кглька дгй мають своГм наслгдком безлгч можливих результатгв, причому навгть ймовгрностг настання цих результатгв або невгдомг, або не мають сенсу. Прийняття ргшення в умовах невизначеностг означае вибгр варганта ргшення в умовах, коли заздалеггдь невгдомий компонент безлгчг
випадкгв y. е Y, який буде результатом вибору альтерна-тиви х ¦ еХ. Для невизначених неконтрольованих фак-торгв заздалеггдь вгдома тгльки область, усерединг яко! знаходиться закон розподглу- значення невизначених факторгв невгдомг в момент прийняття ргшення.
Видгляються такг чинники невизначеностг: неви-значенгсть цглей г критерг! в, а також необхгднгсть облгку багатокритергальностг в процесах оцгнки, управлгння, прийняття ргшень- дефгцит гнформацг!, особливо кглькгсних даних, що е необхгдними для прийнят-тя того чи гншого ргшення- дефгцит часу для науково-го обгрунтування тих чи гнших ргшень- невизначенгсть дгй конкурентгв чи партнергв- неоднозначнгсть оцгнок прогнозгв розвитку об'-екта управлгння г соцгально-економгчного оточення [5, с. 78].
У науковгй лгтератург класифгкацгя невизначено-стей проводиться за ргзними ознаками. Стосовно до теорг! та практики прийняття управлгнських ргшень най-бгльшу практичну цгннгсть представляе подгл невизна-ченостей на:
f невизначеностг першого роду (невизначеностг, що виникають з гмовгрнгсно! поведгнки фгзич-но! системи) — f невизначеностг другого роду (невизначеностг, що пов'-язанг з нечгткгстю мгркувань г сприйнят-тя) [6, с. 171].
У роботг [3, с. 138] наводяться такг види невизна-ченостей: досить точно прогнозоване майбутне- альтер-нативнг варганти майбутнього- дгапазон можливих варг-антгв майбутнього- повна невизначенгсть.
Нечгткгсть — одна з основних форм невизначенос-тг гнформацг! в задачах прийняття ргшень. Нечгткгсть гн-формацг! передбачае наявнгсть в описг завдання понять г вгдносин з несуворими кордонами, а також висловлю-вань з багатозначною шкалою гстинностг [2, с. 97].
Про прийняття ргшення в нечгткому середовищг говорять у випадку, якщо хоча б один з елементгв задачг (1) описуеться нечгтко. Джерелами нечгткостг е: нечгт-кгсть критерг! в- нечгткгсть оптимгзацг!- нечгткгсть обме-жень- нечгткгсть взаемно! важливостг критергГв. Слабо визначенг проблеми виргшуються як система, в якгй по-ряд з добре вивченими елементами г зв'-язками е неви-вченг (чи невгдомг) елементи.
Адаптивне управлгння е одним з найбгльш рацго-нальних пгдходгв до прийняття управлгнських ргшень в умовах багатокритергальностг та нечгткостг.
Невизначенгсть системи переважань ОПР (мно-жини вихгдно! постановки задачг прийняття управлгн-ського ргшення) е серйозною проблемою, що пов'-язана з труднощами багатокритергального вгдбору. До основ-них методгв багатокритергального вгдбору належать: прямг методи- методи компенсацг!- методи пороггв по-ргвнянностг- аксгоматичнг методи- дгалоговг методи.
Ще один аспект прояву нечгткостг шформаци в багатокритергальних ЗПР пов'-язаний з невизначенгстю переваг. Як вгдомо, з теорг! прийняття ргшень, при на-явностг числових оцгнок переваги альтернатив по кожному критергю, ргшенням багатокритергально! ЗПР е безлгч альтернатив оптимальних за Парето, що мгстять
в загальному випадку б1льше одного елемента. Для зву-ження ще! множини з метою однозначного вибору аль-тернативи використовуеться додаткова шформацш про переваги ОПР. Ця шформацш стосуеться, по-перше, сту-пен1 В вцносно! важливостi (ваги) критерйв i, по-друге, допустимо! для ОПР форми компромку мiж оцiнками альтернатив за рiзними критер1ями, i вона повинна за-безпечувати можливiсть побудови узагальненого показ-ника оцiнки переваги альтернатив.
Процес управлшня мае бути керованим, що, у свою чергу, вимагае структурованосй само! системи управлшня економiчним об'-ектом, яка здатна генерувати ефек-тивш (рацiональнi) управлiнськi рiшення [7, с. 17]. Моде-лювання як метод дослцження систем застосовуеться при розробщ досить складних управлiнських ршень i являе собою побудову моделей або системи моделей до-слцжуваного об'-екта для його вивчення. Дослцження моделей об'-ектiв дозволяе уточнити властивосй та характеристики дослiджуваного явища.
Ефективнiсть моделi може бути знижена за раху-нок ряду потенцшних погрiшностей, до яких можна вцнести недостовiрнi вихiднi допущення, iнформацiйнi обмеження, нерозумшня моделi самими користувача-ми, надмiрну вартiсть створення моделi.
Проблему прийняття управлшських рiшень в умо-вах невизначеностi необхiдно структурувати на етапи формування й аналiзу щлей, визначення множини шля-хiв !х досягнення, формування оцiнок обраних альтернатив управлшня, ранжирування допустимо! множини альтернатив i вибору оптимального ршення [8, с. 119].
Основними технологшми генерування альтерна-тивних варiантiв ршення е: метод аналопв (за-снований на використанш досвiду попередн1х аналопчних ситуацiй) i синтез управлiнських ршень. При ращональному виборi альтернатив, заснованому на юльюсних оцiнках змiни контрольованих параметрiв стану об'-екта, перевага встановлюеться на основi кри-терйв, притаманних усiм оцiнюваним варiантами управ-лшня. Для формалiзацi! критерiю необхiдно вказати спрямовашсть переваги по вiдношенню до мети.
Неоднозначшсть вiдповiдностi мiж ходом i результатом стратегiчного управлшня виражае невизначешсть вибору альтернативи управлшня. Це означае, що при виборi альтернативи х1 зовнiшне середовище функцюну-вання незалежно вiд цього може вибирати свою альтернативу поведшки, тобто обирати будь-який з п ходш ух, у2, …, уп}. Тому необхiдно розглядати всi пари [8, с. 119].
Доцкьшсть застосування адаптивно! системи управлшня при прийнятп ршень в умовах невизначе-носп обумовлена наявнiстю апрiорно! невизначеностi вцносно як властивостей самого об'-екта управлшня, так i дiючих на нього неконтрольованих збурень. При непо-вно! апрiорно! iнформацi!, необхiдно! для управлшня в заданому сенй, можливо використання наступних видiв автоматизованих систем: стабшзаци або програмного управлiння- адаптивних систем управлшня.
Системи стабшзаци, або програмного управлшня, належать до класу систем без поповнення шформаци. Це системи, в яких неповнота шформаци, необхцно!
для управлшня в заданому сена, ютотно не заважае до-сягненню яюсного управл1ння, 1 тому можна не передба-чати автоматичного поповнення шформаци в систем1.
Адаптивн1 системи автоматичного управлшня -це системи, в яких процес змши параметр1 В, структури систем, а в деяких випадках 1 керувальних вплив1 В здш-снюеться на основ1 шформаци, одержано! шд час управ-л1ння з метою досягнення певно!, зазвичай оптимально!, якост1 управл1ння при початков1й невизначеност1 1 м1нливих умовах роботи. Ефект адаптаци досягаеться за рахунок того, що частина функц1й щодо отримання, обробки 1 анал1зу процейв в об'-екп управл1ння викону-еться в процей експлуатацГ! системи.
Будь-яку систему адаптивнго управлшня умовно можна представити такою, що складаеться з двох час-тин: об'-екта управлшня (ОУ) 1 керуючого пристрою (КП) (рис. 1).
X {()
г а)
КП и (г) ОУ

X (г)
Рис. 1. Система адаптивного управлшня
Робота двошкально! адаптивно! системи управлшня здшснюеться таким чином. Нехай е наб1р керую-чих алгоритм1 В (стратег1й повед1нки) Ом для управлш-ня системою. В1дпов1дш вар1анти управл1ння ^ (?) с Ом проглядаються на швидких моделях процейв п1сля за-вдання реальних умов.
Кр1м досягнення мети, при прийнятт1 р1шення необх1дно також враховувати наявшсть ресурйв, що дозволяють оцшити як1сть р1шення у вигля-д1 безл1ч1 критерГ! в в залежност1 в1д поточно! ситуацГ! та керуючого впливу. З метою знаходження складно! переваги на множит альтернатив можливих вар1ант1 В управлшських р1шень на першому крощ адаптивного управл1ння висуваеться нульова гшотеза Н0, прийняттю
яко! в1дпов1дае вектор К = (к0,к10,…, к0), компонентами якого е значення критерив багатокритер1ально! задач! прийняття ршення.
Будь-яка задача оптим1зац!!, у тому числ1 й завдан-ня оптимально! адаптаци, може бути зведена до вибору найкращого вар1анту з множини допустимих ршень. У даному випадку критер1й оптимальност можна запи-сати таким чином:
^(х^) — х ^)) ^ шщ
(2)
де Б — деяка функц1я в1д неузгодженост1 (х^) — х (/)).
У процей адаптаци потр1бно побудувати таку систему, яка б мш1м1зувала функц1онал (2). Ця задача прин-ципово в1др1зняеться в1д традиц1йних оптим1зац1йних задач тим, що в даному випадку мае мксце значний сту-п1нь невизначеност1 як параметр1 В об'-екта керування, так 1 законом1рностей його функц1онування.
Стан об'-екта характеризуеться вектором вих1дних змшних X (/). У даному випадку компоненти вектора
Х (^) описують важлив1 з точки зору фшансово-гос-подарсько! д1яльност1 п1дприемства характеристики, яю можуть зазнати 1стотн1 зм1ни шд впливом розгляну-
тих зм1н. Впливи в1дхиляють об'-ект в1д заданого («бажа-
*
ного) стану х (/).
Керуючий пристрш на основ1 шформаци про дш-
сний стан об'-екта х (/) 1 «бажаний» — х* (?), а також да-н1 про властивост об'-екта управлшня, виробляе керую-
ч1 впливи и (t), як1 сприяють зм1н1 х (/) в1дпов1дно до
*
закону, що задаеться змшними х (/). Таким чином, у даному випадку в1дбуваеться коригування знань ОПР про невизначеност в ход1 адаптивного моделювання. Це значно шдвищуе як1сть прийнятого управлшського р1шення. Анал1з в1дразу деккькох вар1ант1 В розвитку ситуацГ! в умовах динам1чного коригування з зворотним зв'-язком виявляеться бкьш ефективним 1 сприяе виро-бленню бкьш правильного управлшського ршення.
Через недостатшсть апр1орно! шформаци при адаптивному управлшш об'-ектами з1 зм1нними параметрами необх1дно вир1шувати два завдан-ня: по-перше, вивчати об'-ект у процей його функцюну-вання з метою отримання недостатньо! шформаци та, по-друге, управляти цим об'-ектом. Завдання управлшня можна поеднати з вивченням об'-екта, тобто при управлшш об'-ектом отримувати необх1дну додаткову шфор-мацш для полшшення управлшня. У цьому випадку ке-руюч1 впливи носять подв1йний характер: вони служать як засобом вивчення об'-екта, так 1 засобом керування його рухом (так зване дуальне управлшня).
Властивост1 об'-екта управл1ння в пристро! управ-л1ння математично формулюються у вигляд1 модел1 об'-екта управл1ння. Математична модель об'-екта управлшня являе собою математичне формулювання закошв, що описують поведшку об'-екта.
Основна проблема шд час створення адаптивних систем управлшня складаеться з вибору або розробки математично! модел1, що забезпечуе налаштування на специфжу об'-екта управлшня за рахунок використан-на апостерюрно! 1нформацГ! про нього й середовище, а також за рахунок додатково! 1нформацГ!, що надходить уже в процей експлуатацГ! системи [9, с. 230].
Визначення динам1чних характеристик об'-екта до-цкьно проводити за допомогою настроювано! динам1ч-но! модел1, що спрощуе вир1шення завдань управл1ння.
Шсля того, як р1шення прийняте 1 почало здш-снюватися, обов'-язково необх1дно встановити зворот-ний зв'-язок. Система контролю необх1дна для забез-печення оптимального виконання даного процесу або ди. Зворотний зв'-язок дозволяе кер1внику частково коригувати прийняте р1шення, 1 сприяти його кращо! реал1зац!!. Оцшка результат1 В реал1зацГ! р1шень дозволяе врахувати наявний досв1д прорахунк1 В 1 недолшв у подальш1й робот1.
Застосування моделi в адаптивнш системi дозво-ляе вирiшувати такi завдання:
+ визначення математичного опису (динамiчних характеристик об'-екта) i використання цього опису для проектування системи управлшня, коригування алгоритмш регулювання та шших цкей (модель як датчик характеристик об'-екта) — + змiна характеристик системи управлiння в ба-жаному напрямку (модель як коригуючий при-стрiй) —
+ вимiрювання дiйсного або бажаного динамiч-ного стану об'-екта в сьогоденш або майбутньо-му часi та використання цих даних для встанов-лення оптимальних у певному сенсi параметрiв управлiння (модель як датчик динамiчного стану об'-екта).
ВИСНОВКИ
Розглянута адаптивна система управлшня може успшно використовуватися як для вироблення контур-них рiшень, що надають широку волю виконавцям, так i для вироблення структурованих управлiнських рiшень. Застосування методу науково-практичного шдходу при прийнятт управлiнських рiшень в умовах невизначе-ностi найкращим чином забезпечуеться за допомогою адаптивнго управлшня. Адаптивний шдхц дозволяе проводити динамiчне коригування знань про невизна-ченi параметри задачi прийняття управлiнського рь шення. Такий шдхц дозволяе досягти найкращого рь шення i вичерпним чином задовольнити вй вимоги, що пред'-являються до процесу прийняття управлшських рiшень, а саме: наукову обгрунтовашсть- компетент-шсть- повноважнiсть- несуперечнiсть- оперативнiсть- ефективнiсть та економiчнiсть.
Перспективи подальших дослiджень у даному на-прямку можуть бути пов'-язаш з деталiзацiею облiку вза-емного впливу окремих критерив в умовах багатокри-терiального вибору управлшського рiшення при наяв-ностi рiзного типу невизначеностей компонентiв задачi прийняття управлшського ршення. ¦
Л1ТЕРАТУРА
1. Высочина М. В. Процессный подход к классификации методов принятия управленческих решений / М. В. Высочина // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 215. — С. 34 — 37.
2. Аверченков В. И. Представление и обработка нечеткой информации в многокритериальных моделях принятия решений для задач управления социальными и экономическими системами / В. И. Аверченков, А. В. Лагерев, А. Г. Подвесовский // Вестник Брянского государственного технического университета. — 2012. — № 2 (34). — С. 97 — 104.
3. Корнеева Т. Ю. Формирование стратегии развития промышленных предприятий в условиях неопределенности / Т. Ю. Корнеева, С. А. Никитин // Известия Тульского государственного университета. Экономические и юридические науки. — 2009. — № 2−2. — С. 136 — 141.
4. Вартанян В. М. Моделирование экономической безопасности предприятия вусловиях неопределенности исходных данных / В. М. Вартанян, О. М. Скачков, Д. С. Ревенко // Вестник НТУ «ХПИ». — 2013. — № 56. — С. 147 — 154.
5. Васильева Т. А. Суть и особенности риск-менеджмента инноваций, его роль в системе управления научно-техническим
прогрессом / Т. А. Васильева, О. Н. Диденко // Вкник Сумського державного уыверситету. Серiя Економка. — 2004. — № 9(68). -С. 76 — 83.
6. Высочина М. В. Изучение метода нечеткой логики в рамках дисциплины «Методы принятия управленческих решений» / М. В. Высочина // Экономика и управление. — 2009. -№ 2−3. — С. 170 — 173.
7. Глущевський В. В. Розвиток методологи моделюван-ня систем адаптивного управлшня економiчними об'-сктами /
B. В. Глущевський // Моделювання та шформацшы системи в економр: зб. наук. праць ДВНЗ «Кшв. нац. екон. ун-т iм. В. Геть-мана». — 2012. — Вип. 86. — С. 15 — 31.
8. Нездойминога Е. А. Формализация стратегического управления инновационным развитием производства в условиях неопределенности и риска / Е. А. Нездойминога // Вкник Хмельницького нацюнального ушверситету. — 2011. — № 3. -Т. 3 (176) — С. 118 — 123.
9. Фшшковська Л. О. Застосування системи розтзна-вання та прийняття ршень для адаптивного управлшня пщ-присмством / Л. О. Фттковська // Автоматика, вимiрювання та керування. — Львiв: Видавництво Львiвськоi полггехнки, 2012. -
C. 230 — 235.
REFERENCES
Balabanova, L. V., and Chernysheva, S. V. Marketynh vidnosyn vsystemi upravlinnia pidpryiemstvom [Marketing relations in enterprise management system]. Donetsk: DonNUET, 2009.
Boiko, M. H. Tsinnisno oriientovane upravlinnia v turyzmi [Value-oriented management in tourism]. Kyiv: KNTEU, 2010.
Balabanova, L. V., and Bryndina, O. A. Marketynhova tovarna polityka v systemi menedzhmentu pidpryiemstv [Marketing commodity policy management system in enterprises]. Donetsk: Don-DUET, 2006.
Chukhrai, N. I., and Kryvoruchko, Ya. Yu. Otsiniuvannia i roz-vytok vidnosyn mizh biznes-partneramy [Evaluation and development of relations between business partners]. Lviv: Rastr-7, 2008.
Daffi, D. L. & quot-Strategii klientskoy loialnosti& quot- [ Customer loyalty strategies]. Marketingovyekommunikatsii, no. 4 (2005): 43−52.
Glazunova, N. I. Sistema upravleniia loialnostiu [ The system of loyalty management]. Moscow: YuNITI-DANA, 2001.
Holysheva, Ye. O. & quot-Orhanizatsiino-ekonomichni zasady upravlinnia spozhyvchym kapitalom promyslovykh pidpryiemstv& quot- [Organizational and economic principles of consumer capital management industry]. Avtoref. dys… kand. ekon. nauk: 08. 00. 04, 2012.
Holysheva, Ye. O. & quot-Optymizatsiia systemy upravlinnia spo-zhyvchym kapitalom pidpryiemstva& quot- [Optimization of consumer capital management company]. Marketynh i menedzhment inno-vatsii, no. 4 (2013): 236−249.
Holysheva, Ye. O. & quot-Stratehii upravlinnia spozhyvchym kapi-talom promyslovoho pidpryiemstva na osnovi ioho diahnostyky& quot- [Strategies for consumer industrial capital on the basis of his diagnosis]. Enerhosberezhenye. Enerhetyka. Enerhoaudyt, no. 8 (2012): 75−80.
Kendiukhov, O. V. Problemy formuvannia marochnoho kapi-talu [Problems brand capital formation]. Donetsk, 2004.
Kushch, S. P. Marketing vzaimootnosheniy na promyshlen-nykh rynkakh [Relationship marketing in industrial markets]. St. Petersburg: SPGU, 2006.
Kushch, S. P., and Smirnova, M. M. & quot-Upravlenie vzaimoot-nosheniiami na promyshlennykh rynkakh: osnovnye napravleniia issledovaniia& quot- [Relationship management in industrial markets: the main directions of research]. VestnikSPbGU. Seriia & quot-Menedzhment"-, no. 4 (2004): 31−56.
Mnykh, O. B. & quot-Intelektualnyi kapital i ioho rol u formuvanni vartosti mashynobudivnoho pidpryiemstva ta innovatsiinii diial-nosti& quot- [Intellectual capital and its role in the formation of value engineering enterprise and innovation]. http: //www. nbuv. gov. ua/ portal/natural/Vnulp/Logistyka/2008623/23. pdf
Ponomarenko, V. S., and Yastremska, O. O. Upravlinnia imid-zhem pidpryiemstva [Management company image]. Kharkiv: Kh-NEU, 2012.
Raiko, D. V. Pidpryiemstvo, partner, spozhyvach: teoriia ta praktyka vzaiemodii [The company, partners, customers, theory and practice of interaction]. Kharkiv: INZhEK, 2010.
Ruliev, V. A., and Hutkevych, S. O. Menedzhment [Management]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury, 2011.
Sincheskul, I. L., and Larka, M. I. & quot-Upravlinnia loialnistiu spo-zhyvachiv iak odna z osnovnykh zadach upravlinnia vzaiemovid-nosynamy z kliientamy& quot- [Managing customer loyalty as one of the primary goals CRM]. VisnykNTU"KhPI», no. 26 (2011): 200−203.
Smirnova, M. M. & quot-Upravlenie vzaimootnosheniiami na pro-myshlennykh rynkakh kak istochnik konkurentnykh preimush-chestv kompanii& quot- [Relationship management in industrial markets as a source of competitive advantages]. Rossiyskiy zhurnal mened-zhmenta, no. 3 (2006): 27−54.
Shershnyova, Z. Ye. Stratehichne upravlinnia [Strategic management]. Kyiv: KNEU, 2004.
Tsysar, A. V. & quot-Loialnost pokupateley: osnovnye opredeleniia, metody izmereniia, sposoby upravleniia& quot- [ Customer Loyalty: basic
definitions, methods of measurement, control methods]. Marketing imarketingovye issledovaniia, no. 5 (2002): 55−61.
Verba, V. A., and Tyshchenko, O. O. & quot-Kliientskyi kapital iak dzherelo vartosti pidpryiemstva& quot- [Clients capital as a source of value]. Problemy ekonomiky, no. 1 (2014): 186−192.
Yastremska, O. M., Pysmak, V. O., and Yastremska, O. O. For-muvannia vidnosyn pidpryiemstva iz sub'-iektamy zovnishnyoho sere-dovyshcha [Forming relationships with business enterprise environment]. Kharkiv: KhNEU, 2014.
Yastremska, O. M., Timonin, O. M., and Timonin, K. O. Brendy promyslovykh pidpryiemstv: formuvannia ta efektyvnist vykorystan-nia [Brands industry: development and efficiency]. Kharkiv: KhNEU, 2013.
Zelenskaia, O. V., Golubeva, V. V., and Shlegel, O. A. & quot-Integriro-vannaia avtomatizirovannaia sistema upravleniia predpriiatiem& quot- [ Integrated automated enterprise management system]. Vestnik TGUS. Seriia & quot-Ekonomika"-, no. 2 (2007).
УДК 651. 471
ОБЛ1К ПРОГРАМ ЛОЯЛЬНОСТ1 В СТИМУЛЮВАНН1 КЛОТ1 В БАНК1ВСЫКИХ УСТАНОВ
© 2015 МИСАКА Г. В., ШМ1ДТ А. 0.
УДК 651. 471
Мисака Г. В., Шмщт А. О. Облш програм лояльност в стимулюванн клкшчв банмвських установ
Статтю присвячено досл'-дженню особливостей облку програм лояльностi тента в баншвських установах та об (рунтуванню напрямт з його вдосконалення в умовах використання Мiжнародних стандарт'-т фiнансовоi звiтностi. На основi структурування фактор'-т, що впливають на методику облку програм лояльностi, визначено чотири основт типи таких програм, як реал'-вуються втчизняними банками, i систематизовано порядок & gt-х вдображення в облку. Досл'-джено вплив застосування кожного з титв програм на ф'-шансову зв'-тн'-кть банку. Також запропоновано пе-рел'-ш необхiдних змш обл'-шовоiполтики та внутр'-шшх положень банку з метою пiдвищення ефективностi органiзацiiоблку програм лояльностi. Подальшим напрямком досл'-джень може служити адаптування методики облжу диверсифiкованих програм лояльностi в'-дпов'-дно до вимог Мж-народних стандарт'-?в фiнансовоiзвтностi, Плану рахунт бант Укра'-ши, iнструкцii про його застосування та шших нормативних акт'-в НБУ. Ключов'-1 слова: банювсью операцЦ маркетинг, стимулювання тент'-т, програми лояльностi тента, бухгалтерський обл'-ш, М'-жнародш стан-дарти фiнансовоi звтностi (МСФЗ). Табл.: 4. Б'-бл.: 14.
Мисака Ганна BiKmopiBHa — кандидат економiчних наук, доцент, викладач кафедри облку та аудиту, Ки/вський нацюнальний ушверситет '-теш Т. Шевченка (вул. Володимирська, 60, Ки/в, 1 601, Укра/на) E-mail: annabelle1605@gmail. com
Шмiдm Алша Олексaндpiвнa — магшрант, Швський нацюнальний ушверситет iм. Т. Шевченка (вул. Володимирська, 60, Кию, 1 601, Украна) E-mail: Alya_Shmidt@mail. ru
УДК 651. 471
Мысака А. В., Шмидт А. А. Учет программ лояльности в стимулировании клиентов банковских учреждений
Статья посвящена исследованию особенностей учета программ лояльности клиента в банковских учреждениях и обоснованию направлений по его усовершенствованию в условиях использования международных стандартов финансовой отчетности. На основе структурирования факторов, влияющих на методику учета программ лояльности, определены четыре основных типа таких программ, которые реализуются отечественными банками, и систематизирован порядок их отражения в учете. Исследовано влияние применения каждого из типов программ на финансовую отчетность банка. Также предложен перечень необходимых изменений учетной политики и внутренних положений банка с целью повышения эффективности организации учета программ лояльности. Дальнейшим направлением исследований может служить адаптация методики учета диверсифицированных программ лояльности в соответствии с требованиями Международных стандартов финансовой отчетности, Плана счетов банков Украины, Инструкции по его применению и других нормативных актов НБУ. Ключевые слова: банковские операции, маркетинг, стимулирование клиентов, программы лояльности клиента, бухгалтерский учет, Международные стандарты финансовой отчетности (МСФО). Табл.: 4. Библ.: 14.
Мысака Анна Викторовна — кандидат экономических наук, доцент, преподаватель кафедры учета и аудита, Киевский национальный университет имени Т. Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 1 601, Украина) E-mail: annabelle1605@gmail. com
Шмидт Алина Александровна — магистрант, Киевский национальный университет им. Т. Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 1 601, Украина) E-mail: Alya_Shmidt@mail. ru
UDC 651. 471
Mysaka G. V., Shmidt A. O. Reporting of Loyalty Programs for Customers Stimulation by Banking Institutions
The article is aimed at studying the peculiarities of reporting of customer loyalty programs in banking institutions and substantiating ways for its improvement in the terms of using the international financial reporting standards. On the basis of structuring the factors influencing the methodology of loyalty programs reporting, four main types of programs that are implemented by domestic banks have been allocated, and the order of reflecting them in reporting has been systematized. The influence of the application of each type of the programs on the bank'-s financial statements has been studied. Also a list of required changes in accounting policies and internal regulations of bank has been proposed in order to improve the efficiency of loyalty programs reporting. A further direction of research can be adjusting the methodology for reporting of diversified loyalty programs in accordance with requirements of international financial reporting standards, Plan of accounts in the banks of Ukraine, Instruction on its implementation and other normative acts of the National Bank of Ukraine. Key words: bank operations, marketing, customers stimulation, customer loyalty programs, accounting, international financial reporting standards (IFRSj. Tabl.: 4. Bibl.: 14.
Mysaka Ganna V. — Candidate of Sciences (Economicsj, Associate Professor, Lecturer of the Department of Accounting and Audit, Kyiv National University named after T. Shevchenko (vul. Volodymyrska, 60, Kyiv, 1 601, Ukrainej E-mail: annabelle1605@gmail. com
Shmidt Alina O. — Graduate Student, Kyiv National University named after T. Shevchenko (vul. Volodymyrska, 60, Kyiv, 1 601, Ukrainej E-mail: Alya_Shmidt@mail. ru

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой