Государственно-частное партнерство в сфере гастрономического туризма как инструмент модернизационного развития экономики региона

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 334. 72:338. 48:332. 1
Г. П. Скляр,
доктор економ! чних наук,
Ю. В. Карпенко,
кандидат економ! чних наук, ВНЗ Укоопстлки «Полтавський университет економ1ки 7 торг1вл1″
ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО В СФЕР1 ГАСТРОНОМ1ЧНОГО ТУРИЗМУ ЯК 1НСТРУМЕНТ МОДЕРШЗАЦШНОГО РОЗВИТКУ
ЕКОНОМ1КИ РЕГ1ОН1В
Постановка проблеми. В умовах децентраль зацн управлшня розвитком туризму в Укра1ш, пере-розподiлу туристичних потоков, девальвацл гривш та шфляцл актуалiзуються вiдносини взаемодп реп-ональних органiв виконавчо! влади, мюцевого само-врядування, приватного бiзнесу, громадських орга-нiзацiй, науки i освiти, що формують напрямок дос-лiджень свiдомого розвитку партнерських ввдносин регiонiв як компоненти соцiального катталу турис-тичного бiзнесу на внутршньому ринку краши.
Аналiз останнiх дослщжень та лiтератури. Проблематика оцiнки сучасних модернiзацiйних процесiв, що виступае драйвером зростання еконо-мiки регiонiв Украши, грунтовно висвiтлена у працi
B. I. Ляшенка та С. В. Котова [1, с. 57−75]. Теоре-тико-методолопчш особливост впровадження державно-приватного партнерства в туристичному бiз-не», як чинника пiдвищення його конкурентоспро-можност дослiджують М. В. Босовська [2, с. 219 223], I. I. Лiсiцина [3, с. 196−203], Д. I. Соловйов [4, с. 33−36]- практичн проблеми розвитку партнерських ввдносин в сферi рекреаци i туризму дослiджуе
C. Г. Нездойминов [5, с. 247−250]- особливостями впровадження та реалiзацil проектiв та застосування механiзму державно-приватного партнерства в дь яльност туристичних тдприемств — В. А. Бонда-ренко [6, с. 472−476] та О. О. Журба [7, с. 49−58] та ш. Внесок туристично! шдустрп у сощально-еконо-мiчний розвиток св^ово1 економiки дослiджують у сво1х працях зарубiжнi вченi: Р. Арежш, I. Атель-джевич, Дж. Боуен, К. Вiетц, Ф. Котлер, С. Мiлн, Дж. Майкенз, Дж. Пiотровський, I. Резинджер, А. Фрейтаг, Р. Шериф та ш.
Водночас кшьшсть та грунтовнють наукових дослiджень питань методологiчного забезпечення туристично-рекреацшно1 дiяльностi та розвитку державно-приватного партнерства в туристичному бiзнесi, зокрема в гастрономiчнiй сферi, е недостат-нiми.
Мета статтi. Узагальнення свiтового досвiду реалiзацil партнерства в туристичному бiзнесi. Роз-робка пропозицш з активiзацil державно-приватного партнерства у сферi гастрономiчного туризму репошв кра1ни.
Виклад основного матерiалу дослщження.
Дослiдження економiчних умов i суперечностей розвитку ввдносин партнерства в туристичному бiз-несi Укра1ни в останш роки набувае актуальностi. Саме реалiзацiя сошально1 спрямованост туристич-ного бiзнесу сприяе використанню пiдходу «партнерства» з учасниками ринкових вiдносин. Ввдно-сини партнерства е альтернативою ввдносинам конкуренции Стутнь розвиненост ввдносин партнерства певною мiрою характеризуе наближенють до ринкового типу економши, окреслюе межi перехвд-ного перюду, рiвень економiчноl свободи. Наявнiсть розвинених вiдносин партнерства е характерним для сучасно1 економiки змiшаного типу.
Термш «партнерство» широко використову-еться в науковш лiтературi, нормативних актах, документах мiжнародних органiзацiй, тому при аналiзi слiд видiлити рiзнi форми партнерства. Важливим в аналiзi розвитку ввдносин соцiального партнерства в сферi туризму е виокремлення та врахування сощо-культурно1 компоненти. Тому, при аналiзi вiдносин соцiального партнерства важливо звернути увагу, на наш погляд, на соцюкультурш аспекти мiжнарод-ного туристичного руху, який розповсюдився на в" континенти. При цьому слад врахувати геополiтичнi i геоекономiчнi реалп, наявнiсть сценарiю розвитку «Ноев ковчег» для окремих кра1н, культурнi особли-вост i цiнностi народiв, репошв, локальних спшь-нот. Культурне розташування Укра1ни мiж Заходом i Сходом впливае на специфiку розвитку ввдносин соцiального партнерства, вимагае встановлення культурное'- iдентичностi укра1нського народу i врахування вiдмiнностей векторiв розвитку кожно1 куль-турно1 сфери, цившзацп, посилення уваги до мiж-цившзащйно1 взаемодп в процесi туристичного об-мiну на засадах партнерства. Ввдомий сучасний до-слiдник Ю. В. Яковець видiляе рiзнi аспекти розвитку партнерських ввдносин мiж цившзащями, аналiзуе соцiо-демографiчне, енергоекономiчне, те-хнолопчне, економiчне партнерство цивiлiзацiй. При цьому вчений пiдкреслюе необхiднiсть цивш-зацшного наповнення туризму, iнформуе: щодо тд-тримки розвитку цивiлiзацiйного туризму як спеща-лiзованоl форми туризму Петербурзьким економiч-
ним форумом (2000 р.) — розробки i реатзацд маршрутов цившзацшних турiв: по Санкт-Петербургу як мюту дiалогу цивiлiзацiй, «Ганзейське партнерство», «Швшчний простiр взаемодп пившзащй», «Великий шовковий шлях i пiвнiчнокавказькi магю-тралЬ& gt-- початку пiдготовки спецiалiстiв з цившза-цiйного туризму [9, с. 105−319]. Таким чином, на-уковцями видiлена мiж цивiлiзацiйна форма партнерства в сферi туризму.
Важливим е застосування досвiду i механiзмiв мiждержавного партнерства. Дослiдження нами проблем функщонування i розвитку туризму показало, що важливе мiсце в його iнфраструктурi зай-мають туристичн iнформацiйнi центри (Т1Ц). Озна-йомлення з практикою дiяльностi вказаних центрiв в Польщi (м. Краков, м. Вроцлав, м. Познань), Чехи (м. Прага), Австрп (м. Ввдень), Угорщина (м. Будапешт) дозволило видшити при аналiзi 2 1х групп. Перша спецiалiзуеться на наданн безкоштовних ш-формацiйнпх послуг щодо закладiв розмiщення, ресторанного господарства, музе! в (довiдникп, карти, проспекти тощо) з метою залучення туристов на об'-екти мюта в iнтересах в"е! терпторiальноl гро-мади. Друга група Т1Ц вирiшуе власн госпрозра-хунковi iнтереси, надаючи вiдповiднпй спектр пос-луг туристам (трансфер, проживання, забезпечення квитками на спортивн заходи, в театри, на кон-церти, залучае до екскурсш тощо) на комерцiйнiй основа В Укра1ш поширюеться практика створення Т1Ц з використанням европейського досвiду (напри-клад, м. Львiв, Закарпатська область). В останньому регiонi створена мережа туристичних шформацш-них цеш^в Закарпаття та сувешрних магазинiв «Скарби Закарпаття» завдяки реатзацд проекту «Управлiння транскордонними дестинацiями в За-карпатськш областi та Саболч-Сатмар-Березькому регiонi Угорщини», що впроваджуеться Центром украшсько-угорського регюнального розвитку в рамках Програми прикордонного ствробиниптва С1СП Угорщина — Словаччина — Румушя — Украша 2007−2013 i спiвфiнансуеться Свропейським Союзом через европейський iнструмент сусвдства та партнерства. Крiм того, мехашзми м1ждержавного партнерства були застосоваш при реалiзацil проекту «Гармошзащя розвитку туризму в сiльськiй мюце-вост Карпатського регiону», що впроваджувався Асоцiацiею економiчного розвитку 1вано-Франив-сько! областi (Програма прикордонного сшвробгт-ництва С1СП Угорщина-Словаччина-Румушя-Укра-!на 2007−2013 рр.). Так, в м. Яремче ввдбулася школа з питань розвитку туризму в сшьськш мiсцевостi Карпатського регюну. Учасниками Школи стали власники приватних садиб, представники туристичних асощацш, туристично-iнформацiйнпх центрiв з 1вано-Франшвсько! област та повiту Марамуреш (Румунiя). У 2007−2009 рр. були реалiзованi проект
«Створення транскордонно! мережi розвитку та про-сування туризму мiж 1вано-Франшвською областю та повiтом Марамуреш Румунп» Програми добросу-сiдства «Румунiя — Украша" — проект ТА1Ф «Карпат-ська мережа кулшарно! спадщини" — проект Центру сошальних та дiлових iнiцiатив з м. Яремче «Вело-Кра!на» по Програмi Сусiдства GC Укра! на — Руму-нiя, який проходив у 2008−2010 рр. i головною метою якого стало створення шфраструктури для рек-реацiйних велосипедних по! здок у горах. Таким чином, мехашзми мiждержавного партнерства у поед-наннi з вiдносинами державно-приватного партнерства в Укра! ш набули свого поширення.
Вiдносини вiдповiдального партнерства, як показали дослщження, властивi практищ сучасних ме-режевих операторiв туристичного ринку Укра! ни. Формуючи соцiальний каттал, заснований на довiрi та ввдповвдальносп, провiднi туроператори i турис-тичш агентства свiдомо створюють вiдповiднi еко-номiчнi умови розвитку партнерських ввдносин з юридичними та фiзичними особами, партнерами по бiзнесу та споживачами туристичного продукту. Так, наприклад, TUI Ukraine, що е частиною мiжна-родно! туристично! компанл TUI, вважае фшансову стабiльнiсть важливою економiчною умовою ви-никнення довiри зi сторони клiентiв до цього лвди-руючого европейського туроператора з 40-рiчним досввдом роботи. Високий статус TUI обумовлюе довiру до цього туроператора зi сторони клiентiв -щорiчно його послуги споживають бiльше 30 млн турист! в зi всього свiту. Розвиток вiдносин партнерства з готелями та авiаперевiзниками в структурi ре-алiзацп вiдносин бренд-капiталу TUI дозволяе до-сягнути кращого спiввiдношення щна та якiсть, про-понувати туристичний продукт високо! якост за оптимальною щною в умовах значного обсягу дiяль-носп, що дозволяе знижувати закупiвельну цiну. TUI пропонуе клiентам ексклюзивнi продукти (го-тел^ новi концепцп вiдпочинку, родинний клуб тощо), ексклюзивш послуги (надае гарантию повер-нення грошей у ввдповвдносп до програми Money Back Guarantee), мае надiйного партнера зi страху-вання клiентiв — страхову компашю «Свропейське туристичне страхування». Надаючи послуги розмь щення та перевезення, TUI сшвробгтничае ттьки з перевiреними партнерами — готелями i авiакомпанi-ями, що забезпечують високий рiвень сервюу, без-пеки i комфорту. Постшне впровадження iнновацiй дозволяе клiентам використовувати послугу зi зруч-ного i доступного онлайн бронювання турiв. TUI Ukraine розгорнула в Укра! ш мережу туристичних агентств тд франчайзинговим брендом TUI Тур-агенцiя, власником якого е, на засадах ввдповвдаль-ного партнерства [9, с. 2−3].
Сучасш дослвдники вiдзначають певний розвиток франчайзингових туристичних агентств (мереж) в Укра! ш [10, с. 599−601]. Так, вже вказаний бренд
TUI Турагенщя виник тсля реоргашзаци у 2010 р. мереж1 туристичних агентств (МТА) «Галопом по Свропах». Нараз1 це мережа тур агентств TUI ст-льно з «Галопом по Свропах», яка мае 46 офiciв. Мережа агенцш «Гарячi тури» заснована у 2003 р., на-лiчуе 135 офiciв. Мережа магазишв «Гарячi путiвки» заснована у 1998 р., включае 177 офiciв. Мережа агенцiй «Поехали с нами» — 85 офiciв (заснована у 2005 р.). З 2010 р., тсля реоргашзаци, виникла мережа Turtess Partners — 55 офiciв. Крiм того, дicтали розвитку мережа агенцш «Соната» (16 офгав), мережа агенцш «Тез Тур Ргтейл» (24 офюи), мережа тур агентств «Феерiя мандрiв» (32 власних агентства), проект Киевнештура «Сеть туристических агентств «KVT» (12 агентов), мережа тур агентств «Куда Угодно» (11 власних офiciв), мережа тур агентств «JOIN UP» (35 власних офiciв = 3000 агентов), мережа туристичних агенцш «Уповноважене агентство Coral Travel» (112 офiciв). Сформувалися двi вiртуальнi мережi — мережа незалежних агентств «Смайл-тур» та мережа вiртуальних агентств IT-tour.
Таким чином, сввдомий розвиток вiдноcин ввд-повiдального партнерства в туристичних мережах як поеднання довiри та вiдповiдальноcтi, компоненти сошального капiталу сфери туризму дозволяе до-повнити icнуючу клаcифiкацiю форм партнерства: глобальне, мiжцивiлiзацiйне, мiждержавне, мiжре-гiональне, партнерство в межах еврорегюшв, соць альне, державно-приватне, внутрiшньо корпорати-вне, партнерство туроператорiв рiзного характеру, партнерство тдприемств туристичного бiзнеcу реп-ону у формi створення громадських об'-еднань, ввд-повiдальне внутрiшньо-корпоративне партнерство в туристичних мережах, партнерство туристичного лвдера з членами групи тощо.
Формування cоцiально-орiентованоi економiки передбачае застосування вагомого державного впливу на функцюнування i розвиток окремих сек-торiв нацiональноi економiчноi системи, у т. ч. туристичного бiзнеcу. Остання характеризуеться на-явшстю значно!'- кiлькоcтi пiдприемcтв, органiзацiй, установ рiзних форм власност з абсолютно перева-жаючою часткою тдприемств приватноi форми вла-сностт У крашах, що е лiдерами у туристичнш cферi, накопичено багатий доcвiд застосування рiз-номаштних iнcтрументiв мотивацii розвитку турис-тичноi дiяльноcтi. Разом з тим власний доcвiд державного регулювання сфери туризму Украши пов'-я-заний переважно з розробками стратегш, програм розвитку тощо.
Державно-приватне партнерство, як cвiдчить cвiтовий доcвiд, е cуcпiльно-необхiдним мехашз-мом взаемодii влади i бiзнеcу, конcтруктивнi резуль-тати реалiзацii якого досягнут в багатьох регiонах Украши. Державно-приватне партнерство необ-хiдно розглядати як ствробгтництво мiж державою
Укра! на, територiальними громадами в особi вщпо-вiдних державних органiв та оргашв мiсцевого са-моврядування та юридичними особами, крiм державних та комунальних пiдприeмств, або тдприем-цями, що здiйснюeться на основi договору в порядку, встановленому чинним законодавством.
Важливою передумовою дослiдження державно-приватного партнерства е встановлення системи принцитв, як виступають фундаментом таких до^джень. До найважливiших принцитв державно-приватного партнерства слад ввднести наступш: рiвнiсть перед законом державних та приватних партнерiв- заборона будь-яко! дискримшацн прав державних чи приватних партнерiв- узгодження ш-тересiв державних та приватних партнерiв з метою отримання взаемно! вигоди- незмiннiсть протягом усього строку ди договору, укладеного в межах державно-приватного партнерства, цшьового призна-чення та форми власност об'-екпв, що перебувають у державнш або комунальнш власностi, переданих приватному партнеру- визнання державними та при-ватними партнерами прав i обов'-язшв, передбаче-них законодавством Укра! ни та визначених умовами договору, укладеного у межах державно-приватного партнерства- справедливий розподш мiж державним та приватним партнерами ризишв, пов'-язаних з ви-конанням договорiв, укладених у межах державно-приватного партнерства- визначення приватного партнера на конкурсних засадах,м випадкiв, встановлених законом.
Змiстовна сутнiсть державно-приватного партнерства вимагае вiднести до його суттевих ознак на-ступнi: забезпечення вищих технiко-економiчних показнишв ефективностi дiяльностi, шж у разi здш-снення тако! дiяльностi державним партнером без залучення приватного партнера- довготривалiсть ввдносин (вiд 5 до 50 рошв) — передача приватному партнеру частини ризишв у процесi здiйснення державно-приватного партнерства- внесення приватним партнером швестицш в об'-екти партнерства iз джерел, не заборонених законодавством [11].
Розвиток туристичного бiзнесу е одним з важ-ливих аспектiв економiчно! полiтики Укра! ни, про що свiдчить затвердження Кабiнетом Мiнiстрiв Державно! цшьово! сотально! програми розвитку в Укра! ш спортивно! i туристично! шфраструктури на 20 112 022 рр. Залучення в цьому контекст достатнього обсягу швестишйних ресурсiв на засадах партнерства могло б слугувати основою для забезпечення потеншалу економiчного зростання держави в щ-лому, окремих репошв, тдприемств i домогоспо-дарств. Для виршення проблем державно-приватного партнерства в Укра! ш створена ввдповвдна за-конодавча база i таким чином створено тдгрунтя для ствробгтництва державного та приватного секторiв з метою тдвищення конкурентоспроможностi та залучення швестицш в економшу.
Незважаючи на окремi приклади ствпращ, Ук-ра!на знаходиться ще на початковому етапi формування таких ввдносин, !хш моделi ще не набули ха-рактерних рис та ознак. Тому необхвдно створення таких механiзмiв регулювання вiдноспн державно-приватного партнерства, що дозволять повноцiнно використовувати власний потенщал. Тобто пот-рiбно визначитися, яким чином, через як мехаш-зми держава мае впливати на процеси, якi вона, в силу рiзних причин, не може контролювати пов-ною мiрою, або не може цього робити, але як вона iз стратегiчнпх причин мусить контролювати. Дер-жавно-приватне партнерство передбачае держа-вне втручання в дiяльнiсть iз залученням суб'-екпв економiкп регiонiв, що дае 1 м у"м iстотнi переваги. При цьому важливо, щоб таке втручання призвело до пiдвищення ефективностi використання поки що обмежених ресурив туристично! галузi та слугу-вало формою для и подальшого розвитку. У турис-тичшй галузi одним iз таких видiв сшвпращ е розви-ток кластерно1 моделi, що передбачае поеднання державних програм та приватних проекпв в одшй системшй моделi, сприяе шдвищенню рiвня послуг, що надаються споживачам, залученню громади до вирiшення сощальних проблем, ефективностi використання кош^в у регiонах. Метою таких поед-нань е досягнення нового рiвня конкурентоспромо-жносп на ринку туристичних послуг за рахунок ско-ординованих дiй члешв кластера. Модель туристич-ного кластера передбачае наявшсть декшькох обов'-язкових компонентiв: власне туристично1 сфери, куди входять туристачш фiрми, тдприемс-тва готельного господарювання, об'-екти рекреа-щйно-курортного профiлю, атракцп та природно-за-повiдного фонду- виробничо! сфери, яка об'-еднуе виробнишв продукцп, що мае пряме або опосеред-коване ввдношення до туристично! дiяльностi- нау-ково-освгтньо! сфери, що охоплюе освiтнi заклади, здатнi забезпечити потреби у висококвалiфiкованих кадрах, та науковi установи, як вiдповiдають за стратегiю розвитку, проводять маркетинговi досль дження та рекламш акцп- управлшсько! сфери, яка об'-еднала представникiв фiнансовпх iнстптутiв та оргашв державного управлiння i влади, яш коорди-нують ди учаснишв об'-еднання. Таким чином, клас-терний шдхвд у сферi туризму, який активiзуе тдп-риемниптво шляхом концентрацп дшово! активно-стi, сприятиме створенню робочих мiсць, доходiв, полiпшенню якостг туристичних послуг, життя на-селення на територи його запровадження. Тому дер-жавно-приватне партнерство в сферi туризму може розглядатися як важливий чинник сощально-еконо-мiчного розвитку краХни ^ зокрема, сiльськпх тери-торiй. Адже спецiалiзацiя на наданш туристичних послуг забезпечить надходження грошових коштiв, розширить сферу працi, стимулюватиме розвиток багатьох ключових галузей економiкп.
Важливою особливютю доцiльностi i можливо-стi використання державно-приватного партнерства в Укра! ш е зони потенцшного застосування у сферi гастрономiчного туризму. Цей вид туризму сприяе шдвищенню зайнятостi мiсцевого населення- росту доходiв та життевого рiвня сiльськпх жптелiв за не-значних фiнансовпх вкладеннях- впрiшення питання полiпшення благоустрою садиб та населеного пункту в цшому, а в майбутньому — розвиток сошально! шфраструктури, мiсцевпх транспортних комушка-цш. Перевагами гастрономiчного туризму е не-значш iнвестицil iз малим термiном окупност!, залу-чення защкавлених мiсцевих приватних джерел капиталу та заощаджень населення. Стiйкi потоки туристов можуть стати джерелом поповнення мюцевих бюджетов та мають прямий економiчний ефект для регiонiв застосування [12].
Суб'-екти з надання вказаних послуг формують iнфраструктуру туристичного бiзнесу, яка, в широкому розумшш, складае об'-ект iнвестування. Особ-ливiстю швестування туристичного бiзнесу е роз-робка туристичного продукту, що передбачае взае-модто рiзнпх форм i видiв iнвестицiй, оборот форм кашталу. Тобто, основними об'-ектами iнвестування в туристичному бiзнесi е формування туристичного продукту i туристично! iнфраструктури. Залучення в цьому контекст! достатнього обсягу iнвестицiйнпх ресурав на засадах партнерства могло б слугувати шдгрунтям для забезпечення потенщалу економiч-ного зростання держави в цшому i окремих регiонiв. Нова парадигма модершзащ! економiкп надiляе туризм функщею промощ! регiонiв. В цьому контекст! актуальним, на наш погляд, е формування мехашз-мiв державно-приватного партнерства з метою розвитку окремих видiв туризму, зокрема гастрономiч-ного, адекватних туристичному потеншалу регiонiв.
Гастрономiчнпй туризм в Укра! ш, в кра! ш з яс-кравою i оригiнальною кухнею, де! жа тiсно пов'-язана з iсторiею та традишями, а рецепти ре-тельно збер^аються i передаються з поколшня в по-колiння, набув особливо! популярной! за останнi два роки. Так, наприклад, Полтавська область — уш-кальний регiон, багатий своею юторичною спадщи-ною, культурними артефактами юторично! присут-ност! скiфiв, у вах «на вустах»: «Полтавськi галушки», «Полтавський борщ», «Сорочинський ярмарок». З урахуванням слабко! розвиненост внутрь шньо! iнфраструктури, вiдсутнiстю належного рiвня обслуговування, невеликою кшькост! пам'-яток юто-рi! та культури, у порiвняннi iз захiдними регiонами Укра! ни, для розвитку територi! необхiднпй той вид туризму, який невибагливий в цьому ввдношенш. Одним з таких напрямшв розвитку туризму в регюш може стати гастрономiчний туризм. Доцшьнють цього, пiдтверджують значна кiлькiсть дослщжень, зокрема Асоцiацiя турецьких туристичних агентств (ТиЯБЛБ), що повiдомпла: «88,2% вах туристов у
свт, число яких число перевищило торiк 1 млрд осiб, як прюритети при виборi мiсця подорожi нази-вають «хорошу кухню». Туристи витрачають 6,523 млрд доларiв на! жу, тобто харчування становить 19% загальних туристичних витрат» [13]. Крiм того, цей напрямок не такий популярний i масовий в Ук-ра!ш i свiтi, вiн слугуе лише деяким доповненням до вже наявного комплексу туристичних атракцш, тобто може бути перспективним у плат розвитку туристичного потенщалу Полтавсько! область
Гастрономiчний туризм — це зовим особливе i вiдносно недавно ввдкритий широким масам напрямок туризму, всерйоз не видшявся як самостшний напрям i розглядався за залишковою ознакою, в якому поеднуються новi враження вiд перебування в незнайомш кра! нi i новi смаковi ввдчуття. Однак з насиченням глобального ринку туризму, територiям довелося шукати новi джерела тдвищення власно! привабливостi та конкурентоспроможностъ Най-краще в гастрономiчному напрямку, просунулася Свропа. Винно-сирнi тури до Францп та Iталi!, вюкь тури Шотландi!, нiмецький пивний фестиваль «Ок-тоберфест», пивнi тури Чехи, голландська i нор-везька риба, юпансьш мамон i паелья — перелш, гас-трономiчних досягнень европейщв можна продов-жувати несшнченно. Бшьшють з них — результат се-рйозно! маркетингово! роботи: наприклад, ще твс-толiття тому кальвадос був банальною яблучною самогонкою, а тепер — частина гастрономiчного бренду Нормандп. На початку 2000-х рр. розвитком гастрономiчного туризму активно перейнялися кра-!ни Пiвнiчно! Америки i Австралiя. Не вiдстае у розвитку гастротуризму Iспанiя, так наприклад, м. Херес представило свою кандидатуру на звання Свропейського Мiста Вина, грунтуючись на найши-ршому виборi подш, де вино е головною дшовою особою. У листопадi 2015 р. в м. Марсель (Франщя), нишшньому Свропейському Мiстi Вина, буде ого-лошений переможець. В якост заявки Херес направив детальну презентащю про iсторiю мiсцевого вина i виноробних господарств, опис мiста — мюця розташування, транспортних мереж, заходiв та по-дiй у сферi енотурiзма.
Однак, в силу об'-ективних причин, зокрема природно-географiчних, даний досввд не може бути використаний на теренах Полтавсько! область
Корисним для Полтавсько! област було б ви-вчення гастрономiчного досвiду м. Уельс (Велико-британiя). Його гастрономiчне положення нагадуе ситуацiю Полтавськш область ввдсутнють ушкаль-них (для регiонiв Укра! ни) мiсцевих страв там не-мае, зате все свiже, натуральне i смачне. Даною проблемою можна було б i не займатися, якщо б в Полтавсько! област був розвинутий юторично-культур-ний та iнший туризм, повшстюнорувати за наивности великих (як у захвдних регiонах Укра! ни) туристичних потоков. Але уряд Уельсу провiв спещ-
альнi дослiдження i з'-ясував, що мюцева гастроно-мiя грае занадто важливу роль в iMi^i територii та в ii привабливосп, щоб пустити процес на самоплив. В результат^, в 2009 р. був розроблений План дш з розвитку в Уельсi шфраструктури гастрономiчного туризму, де визначенi наступи напрямки розвитку гастрономiчного туризму в даному регiонi:
1) цiлеспрямовано розвивати мiсцевi бренди продуктов харчування, проводит (розвивати) гаст-рономiчнi фестивалi, залучати мiсцевих виробникiв смачноi iжi в ланцюжок пiдприемств ресторанного господарства, торгiвлi та просувати через них мю-цевi гастрономiчнi бренди-
2) розвивати фермерськ ринки, магазини, iншу шфраструктуру доступу до смачно!'- iжi-
3) працювати над якiстю сервiсу [14].
Перспективними, на наш погляд, напрямами
розвитку гастрономiчного туризму в Полтавськш областi е наступнi його типи: зелений, подiевий та продуктовi шотнг-тури.
В Полтавськiй областi наявна достатньо розви-нута мережа транспортного сполучення, готелiв i аналогiчних засобiв розмщення, ресторанiв i го-тельно-ресторанних комплекив, що формують ш-фраструктурне забезпечення туристичних потоков. Механiзми державно-приватного партнерства спри-яють залученню приватних iнвестицiй i е оргашза-цiйною iнновацiею, а також сприяють створенню шновацшних об'-екпв гастрономiчного туризму в структурi iсторико-культурних, етнокультурних комплексiв, садиб зеленого туризму, тдприемств харчовоi промисловост та ресторанного господарства тощо. Таким чином, модершзацшний пiдхiд сприяе розвитку сфери туризму i туристичного бiз-несу на засадах партнерства.
За даними сайту «Полтава туристична» [15] в Полтавськш областi налiчуеться 75 садиб зеленого туризму, але усi вони зазвичай надають обмежений перелiк послуг, це зазвичай харчування та прожи-вання, деяк пропонують риболовлю та мисливство, що не ввдповвдае головнiй мет зеленого туризму -докладання певних зусиль з ]х вирощування, збору та приготування продуктiв харчування. Однак, серед них випдно вiдрiзняються зеленi садиби, що пропонують окрiм вище згаданих послуг: ознайом-лення iз стародавшми украшськими традицiями та елементами декоративно-ужиткового мистецтва, побачити зiбранi зi всiеi Полтавськоi област старо-виннi предмети побуту украiнського народу, що ввд-реставрованi власником агрооселi (Туристичний ет-нокультурний центр «Весела садиба», с. Веселiвка, Диканьский р-н) — фольклорш свята (Заiжджий двiр «Хупр поблизу Диканьки», с. Пронi, Диканьский р-н) — майстер-класи з народноi кухш, гончарства (смт. Отшня, Зiнкiвський р-н).
Дана ситуащя спостерiгаеться тому що, ввд-сутнi чiткi iнструкцii з оргашзацп агротуристичних
об'-екпв, не розроблена! х класифшашя, а також процедура лщензування цього виду дiяльностi, що не-обxiдна для ефективного функцiонування зеленого туризму як сектора сучасно! туристично! in^^^if, а не кустарного промислу. Iнiцiаторами з розвитку зеленого туризму мають стати вищi навчальш зак-лади, керiвництво музе! в-заповвднишв i нацюналь-них паркiв, громадськi оргашзацп i т. п. На практищ, необxiдно переходити вiд «зелених садиб» до «тури-стичних сiл» та здшснювати органiзацiю агротурис-тичних тдприемств за моделями типу «нацюнальне село», «vip-село», «сшьський готель» тощо.
Новим цiкавим напрямком гастрономiчного туризму, що зазвичай розвинений у прикордонних ре-гiонаx, для Полтавсько! областО, можуть стати, так зваш продуктовi шопiнг-тури за екологiчними продуктами харчування. Вдалим прикладом може слу-гувати створена у м. Полтавi мережа продуктових магазинiв «Рiдне село» (ТОВ «Агрофiрма «Маяк», смт. Котельва).
Розвиваеться також в м. Полтавi подieвий на-прямок гастротуризму. Розпочата традищя прове-дення фестивалiв rni «Галушка Fest», «Борщ Fest», де об'-еднуються мiсцевi ресторатори, професiонали гастрономп та гурмани, а також митщ, як спряму-ють сво! зусилля на вiдродження мюцево! традицш-но! куxнi, популяризацiю споживання нацiональниx страв та вдосконалення гостинного сервiсу. Це ввд-крип конкурси-дегустацп як для «любителiв» так i для професiоналiв кулiнарного мистецтва, який ю-нуе та пiдтримуеться виключно за рахунок приват-них коштiв та шщатив. Тому, з метою розвитку партнерських вiдносин та популяризацл регюналь-ного туристичного продукту, активiзацil туристич-них потокiв на теренах Полтавсько! областО, налаго-дження зв'-язшв мiж органами влади та шдприемст-вами, установами i органiзацiями туристично! сфери проводиться Мiжрегiональний туристичний фестиваль «Гастрономiчна гостиншсть Полтавщини» за сприяння Департаменту шфраструктури i туризму Полтавсько! обласно! державно! адмiнiстрацi!
Висновки. Таким чином, розвиток у сферi туризму Укра! ни державно-приватного партнерства потребуе свщомого використання европейського досвiду партнерства у рiзноманiтниx його формах. Для того щоб не тальки зберегти позитивш тенденцн з розвитку туризму, але й поступально розвиватися надалi, необхвдно об'-еднати партнерськ зусилля рiзниx галузей нацiонально! економiки з метою по-шуку найбiльш оптимальних структур управлiння туристичною iндустрiею регiонiв.
Лiтература
1. Ляшенко В. I. Укра! на ХХ1: неоiндустрiа-льна держава або «крах проекту»?: монографiя / В. I. Ляшенко, €. В. Котов. — К.: НАН Укра! ни, 1н-т еко-
номiки пром-стi- ПУЕТ, 2015. — 196 с. 2. Босов-ська М. В. Методолопя формування й розвитку публiчно-приватного партнерства / М. В. Босовська // Глобальш та нацюнальш проблеми економiки. -2015. — Випуск 3. — С. 219−223. 3. Лкщина I. I. Дер-жавно-приватне партнерство в галузi туризму: зару-бiжний досвiд / I. I. Лiсiцина // Бiзнес 1нформ. -
2013. — № 11. — С. 196−203. 4. Соловйов Д. I. Впро-вадження елеменпв державно-приватного партнерства у функцюнування туристично! сфери Укра! ни / Д. I. Соловйов // Вюник Бердянського ушверситету менеджменту i бiзнесу. — 2013. -№ 4 (24). -C. 33−36.
5. Нездойминов С. Г. Проблемы государственно -частного партнерства в сфере рекреации и туризма Украины / С. Г. Нездойминов // Съвременни проблеми на регионального развитие: събрани статии. -Пловдив: Академично издателство на Аграрния университет Пловдив, 2014. — Т. 2. — С. 247−250.
6. Бондаренко В. А. Особливосп реалiзацi! проектов державно-приватного партнерства в туристичнш га-лузi / В. А. Бондаренко // Вюник Нацюнального транспортного ушверситету. — 2012. — № 26 (2). -С. 472−476. 7. Журба О. О. Особливосп застосу-вання мехашзму державно-приватного партнерства в дiяльностi туристичних тдприемств / О. О. Журба // Актуальш проблеми державного управлiння. -
2014. — № 2 (46). — С. 49−58. 8. Яковец Ю. В. Глобальные экономические трансформации XXI века / Ю. В. Яковец. — М.: Экономика, 2011. — 382 с. 9. Каталог «Найкращi пропозицп для ввдпочинку TUI». — К., 2014. — 40 с. 10. Михайлiченко Г. I. !нновацшний розвиток туризму: монографiя / Г. I. Михайтченко. — К.: Ки! в. Ки! в. нац. торг. -екон. ун-т, 2012. — 608 с. 11. Про державно-приватне партнерство: Закон Укра! ни ввд 01. 07. 2010 р. № 2404-VI [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua /laws/show/2404−17. 12. Стратегiчне партнерство Укра! ни. Аналiтична записка Нацiональний шститут стратегiчних досль джень при Президентовi Укра! ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www. niss. gov. ua/ articles/600/. 13. Турция планирует развивать гастрономический туризм // Мир туризма. — 24 марта 2015 г. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www. mirtu. com/news-show-682. html. 14. Food Tourism Action Plan «Food and Drink for Wales». -Wales:l Welsh Assembly Government, 2009. — 29 р. 15. Садиби зеленого туризму в Полтавськш обласп // Полтава туристична [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //poltava-tour. gov. ua/page/sadibi-silskogo-zelenogo-turizmu.
Скляр Г. П., Карпенко Ю. В. Державно-приватне партнерство в сфе|р гастрономiчного туризму як шструмент модершзацшного розвитку економжи регшшв
У статп з'-ясовано роль державно-приватного партнерства в забезпеченш сталого розвитку туристичного бiзнесу Украiни. Визначено оргашзацшш, соцiально-орiентованi напрями тдвищення ефекти-вност господарськоi дiяльностi та суспiльноi вза-емодп у сферi туризму i рекреацл. Окреслено напрями, ключовi проблеми та завдання активiзацii партнерства у сферi гастрономiчного туризму в Полтавськш область
Ключовi слова: партнерство, модершзацшний розвиток, державно-приватне партнерство, держа-вне регулювання туристичного бiзнесу, туризм, гас-трономiчний туризм, туристичний бiзнес, туристи-чно-рекреацiйна дiяльнiсть, суб'-ект туристичноi дь яльносп, туристичне пiдприемство.
Скляр Г. П., Карпенко Ю. В. Государственно-частное партнерство в сфере гастрономического туризма как инструмент модерниза-ционного развития экономики региона
В статье выяснена роль государственно-частного партнерства в обеспечении устойчивого развития туристического бизнеса Украины. Определены организационные, социально-ориентированные направления повышения эффективности хозяйственной деятельности и общественного взаимодействия в сфере туризма и рекреации. Определены
направления, ключевые проблемы и задачи активизации партнерства в сфере гастрономического туризма в Полтавской области.
Ключевые слова: партнерство, модернизацион-ное развитие, государственно-частное партнерство, государственное регулирование туристического бизнеса, туризм, гастрономический туризм, туристический бизнес, туристско-рекреационная деятельность, субъект туристической деятельности, туристическое предприятие.
Sklar G. P., Karpenko Yu. V. Public-private Partnership in the Field of Tourism as a Tool Gastronomic Modernization Regional Economic Development
The article defines the role of public-private partnerships for sustainable development of tourism in Ukraine. Defined organizational, social-oriented ways of increasing the efficiency of economic activity and social interaction in tourism and recreation. Directions outlined key issues and the revitalization partnership in gastronomic tourism in Poltava region.
Keywords: partnership, modernization development, public-private partnerships, government regulation of tourist business, tourism, gastronomic tourism, tourism, tourism and recreational activities, the subject of tourism, travel company.
Стаття надшшла до редакци 12. 03. 2015
Прийнято до друку 09. 04. 2015

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой