Государственное регулирование инвестиционной деятельности страховых компаний в Украине

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

9. Закон УкраТни & quot-Про 36ip та облiк единого внеску на загально-обов'-язкове державне со^альне страхування& quot- вiд 8 липня 2010 року № 2464 — VI. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/2464−17
10. Постанова КабЫету Мiнiстрiв УкраТни & quot-Про затвердження Порядку визначення страхових тарифiв для пщприемств, установ та орга-шзацш на загальнообов'-язкове державне со^альне страхування вщ нещасного випадку на виробниц™ та професiйного захворювання& quot- вщ 13. 09. 2000 року № 1423. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //zakon. rada. gov. ua
11. Колот А. М. Социальна вщповщальнють: теорiя i практика роз-витку: монографiя / [А.М. Колот, О. А. Гршнова та iн. ]- за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. К.: КНЕУ, 2012. — 504 с.
12. Постанова КабЫету Мiнiстрiв УкраТни & quot-Про затвердження Порядку визначення страхових тарифiв для пщприемств, установ та орга-шзацм на загальнообов'-язкове державне со^альне страхування вщ нещасного випадку на виробниц™ та професшного захворювання& quot- вiд 08. 02. 2012 р. № 237. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //zakon. rada. gov. ua
13. Закон УкраТни & quot-Про реформування загальнообов'-язкового державного со^ального страхування та легалiзацiю фонду оплати працГ'-
вiд 29. 12. 2014 року № 1573/ [Електронний ресурс] // Верховна Рада УкраТни. — Режим доступу: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/56−19
14. Демографiчна та со^альна статистика / Ринок прац / Держав-ний комггет статистики УкраТни. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www. ukrstat. gov. ua
15. Огляд страхового ринку / Нацюнальна комгая, що здшснюе державне регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг.- [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //nfp. gov. ua/content/oglyad-rinkiv. html
16. — Закон УкраТни & quot-Про внесення змЫ до Податкового кодексу УкраТни та деяких законодавчих акпв УкраТни щодо забезпечення зба-лансованост бюджетних надходжень у 2016 роцГ'- вщ 24. 12. 2015 р. № 909-VIII / / [Електронний ресурс] // Верховна Рада УкраТни. — Режим доступу: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/909
17. Травматизм на виробницв в УкраТш: нацюнальний профiль протягом 2009−2013 рр. (1нформацмно-аналггична профспiлкова допо-вiдь) / Федера^я професiйних спiлок УкраТни.- К.: 2014 р. — С. 32.
18. Рекомендацп МЛжнародноТ оргашзацп працi / [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www. ilo. org/ilolex/english/index. htm
19. Gonald Girunig and Pamela Hall An introduction to rating casualty business. Corporate communications, reinsurance and risk division. -Zurich: Swiss Re, 2014. — 27 p.
Над1йшла до редколегп 05. 02. 16
О. Гаманкова, д-р экон. наук, проф., С. Шимкив, асп.
Киевский национальный университетимени Тараса Шевченко, Киев, Украина
ФИНАНСОВОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ СТРАХОВАНИЯ ОТ НЕСЧАСТНЫХ СЛУЧАЕВ В УКРАИНЕ
Статья посвящена особенностям финансового обеспечения государственного и негосударственного страхования от несчастных случаев. Анализируется методика формирования ставок страховых премий в сфере негосударственного страхования от несчастных случаев. Исследуется практика реформирования финансового обеспечения государственного социального страхования от несчастных случаев. Аргументированно вывод о необходимости введения научно обоснованного подхода к определению ставок страхового взноса в сфере государственного социального страхования на основе математической статистики и актуарных расчетов с целью обеспечения таких условий, с одной стороны, позволяют застраховать риск, а с другой — обеспечить страховщику возможность безусловного выполнения страховых обязательств.
Ключевые слова: система общеобязательного социального страхования- государственное социальное страхование от несчастных случаев- негосударственное страхование от несчастных случаев- страховой тариф, единый социальный взнос.
O. Gamankova, Doctor of Sciences (Economics), Professor, S. Shymkiv, PhD Student
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
FUNDING OF ACCIDENT INSURANCE IN UKRAINE
The paper deals with the peculiarities of financial provision of public and private accident insurance. Analyzes the methodology of forming insurance premium rates in private accident insurance. The study examines the practice of reforming the financial security of the state social insurance against accidents. The results show need to implement scientifically proven approach to determining premium rates in the state social insurance based on mathematical statistics and actuarial calculations to ensure that such conditions on the one hand, can insure the risk, and the other — to provide the insurer the ability to perform insurance obligations'- commitments. One of the promising areas of improvement Accident Insurance determines to define increasing the role of the private sector to create and attraction of investments, financing, reduce costs, and provision of insurance services on insurance against accidents at a qualitatively higher level. The results show the need to consider the usefulness of a mixed provision of services to accident insurance under state or non-state system, and the viability and effectiveness of the combination of these systems.
Key words: the system of compulsory social insurance- public insurance against accidents- private insurance against accidents- insurance rate, single social contribution.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016- 3(180): 25−32
УДК: 368
JEL: G22
DOI: http: //dx. doi. org/10. 17 721/1728−2667. 2016/180−¾
О. Залетов, канд. екон. наук, доц.
КиТвський нацюнальний ужверситет 1мен1 Тараса Шевченка, КиТв
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ШВЕСТИЦ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 СТРАХОВИХ КОМПАН1Й В УКРА1Н1
У статт/'- визначена сутн/сть /нвестиц/йноi дiяльностi страховоi компанИ. Об^рунтовано роль i значения нвес-тицшноi дiяльиостi страхових компашй щодо формування /нвестиц/йного ресурсу в економ/ку. Визначена сутн/сть деф/н/ц/! & quot-швестицшний потенцал страхових компан/й& quot-, а також и взаемозв'-язок з деф/н/ц/ями & quot-ф/нансовий потенц/-ал страхових компан/й& quot- та страховий потенцал страхових компан/й& quot-. На основ/ анал/зу структури та динам/ки суку-пного /нвестиц/йного портфеля страхових оргашзац/й УкраТни в 2008—2015 рр. визначено внесок страхового сектора економ ки у формування нвестиц йних ресурс в. Визначено проблеми та перспективи реал зац i нвестиц йного по-тенц/алу страхового ринку УкраТни. Визначено напрямки удосконалення державного регулювання швестицшно! д/яль-ност/ страхових компан/й в УкраТн.
Ключов/ слова: державне регулювання, /нвестицп страховик/в, /нвестиц/йний портфель, /нвестиц/йний потенцал страхових компан й, страхування.
ВСТУП. У сучасному свт страховий ринок висту-пае в рол1 катал1затора соц1ально-економ1чного розви-тку держави, осюльки економ1чне значення страхування мае дуалютичний характер i виконуе не ттьки за-
хисну функцю але е i значним джерелом швестицм, в т. ч. довгострокових.
Специфiчною рисою страхування е Ыверая страхового циклу, тобто страховиком отримання плати за
© Залетов О., 2016
страхову послугу передуе страховш виплатi. У зв'-язку з цим кошти страхового фонду можуть бути Ывестоваш страховиком з подальшою можливютю ix вiдчуження в pa3i настання страхового випадку.
Як показуе свтова практика страховики, як фшансо-вi посередники, грають роль фiнансово-кредитного н ституту та е потужними постачальниками катталу в економiку. Страxовi компани в багатьох кражах — це найважливш iнституцiйнi iнвестори, ефективно здшс-нюють розмiщення коштiв i управлЫня активами в об-сязi 22,6 трлн дол. США. На кражи GC припадае 10,4 трлн дол., кражи англо-саксонсько'-1'- системи -6,4 трлн дол., кражи азiатсько-Тиxоокеанському репону — 5,2 трлн дол., Океани, Латинськiй Америцi та Африцi до 3% свтових страхових активiв [1, с. 121].
Отже, страxовi компани GC, Японii i сШа волод^ть значним iнвестицiйним капiталом, який виконуе роль св^овоТ подушки фiнансовоi стабтьност та безпеки економiки розвинених краж.
За таких умов особливоТ актуальност набувае проблема удосконалення державного регулювання жвес-тицiйноi дiяльностi страхових компашй в Украiнi, осга-льки неефективна жвестицшна дiяльнiсть може спро-вокувати невиконання вiтчизняними страховиками своТх зобов'-язань та привести до важких економiчниx та соць альних наслщюв.
Зазначена актуальнiсть обумовила мету статп, яка полягае у визначеннi змюту iнвестицiйного потенцiалу страхових компанiй, його ролi в формуваннi жвестицш-ного ресурсу в економку, а також у визначенш напрям-кiв удосконалення державного регулювання жвестицш-но'-1 дiяльностi страхових компанiй з метою забезпечен-ня фiнансовоi стiйкостi страxовикiв.
Для досягнення поставлено!'- мети в статп виршу-ються наступнi завдання:
• Визначення сутност дефiнiцii & quot-жвестицшний по-тенцiал страхових компанш& quot-, а також ii взаемозв'-язок з дефiнiцiями & quot-фжансовий потенцiал страхових компашй& quot- та страховий потен^ал страхових компанiй& quot--
• Обфунтування ролi та значення iнвестицiйноi дь яльностi страхових компанiй щодо формування жвес-тицiйного ресурсу в економку-
• Окреслення проблем та перспектив реалiзацii iнвестицiйного потенцiалу страхового ринку.
• Визначення напрямюв удосконалення державного регулювання жвестицшно!'- дiяльностi страхових компашй.
Об'-ектом дослiдження е жвестицшна дiяльнiсть страхових компанiй та ii державне регулювання.
Предметом дослщження е змют жвестицйно'-!'- дiя-льностi страхових компанш, заходи удосконалення державного регулювання жвестицшно!'- дiяльностi страхових компашй, що забезпечують фiнансову стiйкiсть страховика.
ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ. Проблема iнвестицiйноi дiя-льностi страхових компанiй та ii державне регулювання дослщжуеться багатьма втчизняними та зарубiжними вченими та практиками, серед яких М. М. Александрова,
B.Д. Базилевич [6], В.Д. Б^даш, Е. Н. Бочкарьова, Н. М. Внукова, О. О. Гаманкова, Н. Б. Грищенко, А. А. Кудрявцева, С. В. Лукошна, В. В. Маслешков, О. П. Овсак,
C.С. Осадець, А. В. Палгана, Р. В. Пкус [6- 15], В. А. Сухова, Ю. Н. Тронжа, О. Ф. Фурман та жшк
Разом з тим в опублкованих джерелах не прослщ-ковуеться едина точка зору у визначенш економiчноi сутностi понять & quot-жвестицшний потенцiал& quot- та & quot-жвести-цшна дiяльнiсть& quot-, а також не дослщжено вплив факто-рiв, якi сформован сучасними викликами в економiцi Укра'-1'-ш та мають особливу значення при визначенш
заходiв удосконалення державного регулювання жвес-тицiйноi дiяльностi страхових компашй в УкраТш.
МЕТОДОЛОГ1Я ДОСЛ1ДЖЕННЯ. Теоретичну i ме-тодологiчну базу дослщження склали фундаментальнi науковi концепцii укражських i зарубiжних вчених в га-лузi фiнансiв, страхування, iнвестування, що представлен в працях втчизняних i зарубiжних вчених (теори розвитку економiчних систем, управлiння iнвестицiями, структури капiталу, фiнансового управлiння та аналiзу, стратегiчного та фiнансового менеджменту). У досль дженнi використано системний пщхщ до вивчення соць ально-економiчних явищ, що дозволив розкрити основш закономiрностi i взаемозв'-язок процесiв державного регулювання ЫвестицмноТ дiяльностi страхових компашй. При обфунтуванш теоретичних положень i виснов-кiв використовувалися загальнонауковi методи: уза-гальнення, iндукцii i дедукци, порiвняльного, функцю-нального i структурного аналiзу, а також приватнi мето-дичнi засоби: експертнi оцiнки, порiвняння, аналогii.
ОСНОВН1 РЕЗУЛЬТАТИ. В останш роки iнвестицii страховикiв СС значно зростають. Наприклад, в 2014 р. обсяг жвестицшного портфеля страхових оргашзацш СС вирiс у порiвняннi з 2013 р. на 9,4%. Змжи в жвес-тицiйному портфелi европейських страховиюв пов'-язанi, в основному, з розвитком ринку страхування життя на який припадае понад 80% жвестицш. 1нвестицшш акти-ви страховикiв з Великобритании Францii i Нiмеччини сукупно складають понад 60% усiх европейських жвес-тицiй страховикiв [2].
Аналiз страхового ринку СС показуе, що в структурi iнвестицiй переважають вкладення в борговi цiннi па-пери та iншi папери з фксованим доходом (52,4%), Другим за величиною вщ загального портфеля е вкладення в тотечш кредити (13,6%), третми — в жвести-цшш фонди (13%). Iнвестицiйний портфель европейських страховиюв у структурi ВВП становить близько 63%. При цьому найбтьший показник зафксовано в Лiхтен-штейнi (3бб, 7%), Люксембурзi (258,2%), Великобритани (111,5%), Данii (109,2%) та Франци (100,4%) [3].
Помiтне мiсце в жвестицшшй полiтицi страховикiв США займають iх вкладення в таю сфери як банки, не-рухомiсть, промисловють, послуги тощо. Особливо зна-чущу роль страховий бiзнес у цш краiнi вiдiграе в дов-гостроковому фжансуванш промисловостi. Сьогоднi широке поширення в США отримала практика надання страховими оргашза^ями промисловим корпорацiям iнвестицiйних кредитiв термжом на 15 — 20 рогав. Цим визначаеться особлива роль кредитування страховиками в порiвняннi з банювським кредитуванням, яке е найчастше коротко- i середньостроковим. Нерiдко при цьому банки i страховi компани надають позики спiльно: банки надають кредит для фжансування певного проекту на першi 5 рогав, а страховi компанii на наступш 10 — 15 рокiв. Для розмщення особливо великих позик страховики створюють консорцiум мiж собою або спть-но з банками. Основш потоки катталу страхових компанш направляються в тага галуз^ як хiмiчна, нафтова, нафтопереробна, електронна, машинобуфвна тощо.
Особливим напрямком iнвестицiйноi полiтики страхових компанiй США е жвестици в цiннi папери найбь льших транснацiональних компанiй. Хоча в бтьшост випадкiв сукупний пакет акцш, що належать страховим компанiям, не перевищуе 10% акцюнерного капiталу таких корпорацш, е випадки, коли страховики контро-люють до 30% |'-х портфеля голосуючих акцiй, що до-зволяе 1 м здiйснювати ефективний контроль над корпо-рацiями. Пряме володжня цiнними паперами доповню-еться участю страхових оргашзацш у фiнансуваннi або управлжш корпорацiями через iнвестицiйнi компани.
Так, наприклад, CTpaxoBi компани Великобритани воло-дiють бiльш шж 20% акцiонерного капiталу Bcix зареес-трованих на Лондонськiй фондовiй бiржi акцiонерних компанiй [4, с. 34]. Значне мюце в iнвестицiях страхових оргашзацш краж Заходу займають i вкладення в рiзнi державнi цжш папери.
Широко використовуються також лiзинговi операци страховикiв, в яких вони устшно конкурують 3i спе^аль зованими фiрмами. Купуючи за рахунок своТх фондiв рiзне обладнання, електронну техшку, транспортнi за-соби, страховики здають Ух в оренду.
Мiжнародний досвщ свiдчить про велике значення тотеки для розвитку iнвестицiй страхових компашй. Частка вкладень страховикiв в тотеку на & quot-старих ринках& quot- - при всьому багатст^ вибору жвестицшних ж-струментiв i при юнуючому гiгантському фондi вже по-будованих житлових та нежитлових примщень — дося-гае значних величин.
На початку ХХ1 стол^тя iпотека становила 8% вiд сумарних активiв американських страхових компанiй. При цьому мюцева статистика виокремлюе вкладення в рiзнi види iпотечних активiв: житлових, стьськогос-подарських, комерцiйних. У жвестицшному портфелi американських страховикiв головне мюце (74% його & quot-тотечно1 секци& quot-) займае комерцiйна, промислова та жституцшна iпотека, яка передбачае видачу креди^в на зведення торговельних комплексiв, офiсiв, вироб-ничих примiщень, а також медичних центрiв [5, с. 42]. Прийнято вважати, що без жвестицшних ресурав, в тому числi жвестицш страхових компанш, неможливо досягти макроекономiчноi стабiлiзацii, вирiшити про-блеми со^ального характеру.
Отже, iнвестицiйна дiяльнiсть страховика виступае одним iз засобiв стаблзатора процесу суспiльного ви-робництва i пщвищення ефективностi економiки.
Так, В. Д. Базилевич пщ iнвестицiйною дiяльнiстю ро-зумiе вкладення частини тимчасово втьних коштiв резервного страхового фонду в прибутю^ проекти [6, с. 950].
А. В. Василенко зазначае, що жвестицшна дiяльнiсть страхових компанш як сукупнють дiй щодо реалiзацii iнвестицiй вiддзеркалюе iнвестицiйну функцiю страхування, мае галузеву специфку i тюний взаемозв'-язок зi страховими опера^ями. Макроекономiчнi функци жвес-тицiйноi дiяльностi страховикiв полягають у мобiлiзацii катталу, перерозподл вiльних ресурсiв на фжансових ринках, пiдвищеннi загальноi ефективностi нацюналь-ноi економiки та забезпеченнi ii конкурентоспроможно-стi. Мiкроекономiчнi функцii жвестицшних операцiй страхових компанiй пов'-язанi з гарантуванням плато-спроможностi, пiдвищенням капiталiзацii, зменшенням ризикiв через диверсифiкацiю вкладень, забезпеченням приросту катталу власнишв страхових полiсiв. 1нвести-цiйна дiяльнiсть страхових компанш залежить вщ двох основних чиннигав — спецiалiзацii та розмiру жвестицш-ного потенцiалу страховика [7, с. 11].
Н. В. Ткаченко вщзначае, що жвестицшна дiяльнiсть е головною, бо вона створюе умови для виконання страхових зобов'-язань перед Рентами [8, с. 6].
На нашу думку, жвестицшна дiяльнiсть страхово! компани — це цтеспрямоване розмщення страхових резервiв, резервiв попереджувальних заходiв, власного капiталу страхових органiзацiй на певний строк у формах, в об'-екти та жструменти, що здатш приносити до-хiд з метою отримання прибутку та (або) досягнення жшого корисного ефекту для виконання страхових зобов'-язань перед Рентами, а також жших зобов'-язань перед кредиторами та власниками страховика.
Фжансовий мехашзм формування i використання катталу страховика передбачае два вщносно самостшних
фжансових потогав: надходження грошових коштiв у ви-глядi страхових премiй вiд укладення договорiв страхування (перестрахування) i формування жвестицмного портфеля страховика, в т. ч. за рахунок доходу, отримано-го вщ страховоi, iнвестицiйноi та фiнансовоi дiяльностi.
lнвестицiйна активнiсть страхових компашй стаб^зуе фондовий ринок, а обсяги акумуляцп капiталу через страхову систему можна порiвняти з масштабами бангавського сектора i рiзних жститулв колективних iнвестицiй.
На iнвестицiйну дiяльнiсть страхових компанiй впливають наступнi фактори: обсяг i структура страхового ринку, його каплаизаця i концентраця- ефектив-нiсть державного регулювання- розвиненють фондового ринку i наявнiсть надшних фондових iнструментiв, а також стутнь 1х впливу на iнвестицiйний потен^ал страхового сектора економiки.
Здiйснюючи жвестицшну дiяльнiсть, отримуючи прибуток з не1, страховики в той же час виявляються в значнш залежностi вщ стану справ на фiнансовому ринку i в цтому в економiцi кражи. Це змушуе проводити досить жорстке державне регулювання жвестицшно1 дiяльностi страхових компанiй.
На думку О. Г. Кузьменко жвестицшна дiяльнiсть страхово1 компанii безпосередньо залежить вiд державного регулювання, усвщомлення державою значущосл iнвестицiйноi дiяльностi для страхових компанш. Двi мети держави в регулюванш iнвестицiйноi дiяльностi страховоi компанii абсолютно протилежш. Це пов'-язано з тим, що, охороняючи жтереси страхувальникiв, за-безпечуючи ефективну соцiальну полiтику, держава обмежуе дiяльнiсть страховикiв у сферi вкладень i отримання вiдповiдних жвестицшних доходiв [9, с. 160].
У цтому можна видтити два основш пщходи державного регулювання страхово1 дiяльностi по вiдношенню до жвестицмно1 дiяльностi страховикiв: & quot-европейський"- i & quot-американський"-. Перший передбачае обов'-язкову при-бутковють чисто страхових операцiй без урахування ж-вестицiйноi дiяльностi страховика. Другий (американсь-кий) передбачае, що власне страхова дiяльнiсть може бути збитковою, але збитки будуть покриватися доходами вщ iнвестицiйноi дiяльностi страховика. Ц пiдходи визначають не ттьки роль iнвестицiйноi дiяльностi страхових компанш з точки зору держави, а й впливають в цтому на тарифну полтику страховигав [13, с. 26].
У кражах GC регулювання жвестицшно1 дiяльностi страхових компашй здшснюеться на двох рiвнях: директивами EC i державним регулюванням всередиш краж для захисту нацюнальних страхових компанш.
Державне регулювання передбачае дотримання принципу конгруентносл, встановлення вимог до структури i складу жвестицшного портфеля, введення контролю за станом жвестицмного портфеля, регламентування процесу жформування регулятора про його змжи.
Вважаеться, що економiчною основою фжансово1 стшкосл страховоi компанii е грамотна жвестицшна полiтика на основi збалансованого iнвестицiйного портфеля на принципах зворотносл, лiквiдностi, прибу-тковостi i диверсифкаци. Тому стратегiя i тактика жвес-тування страховоi компанii повинна бути орiентована на лiквiднiсть i рентабельнють, залежачи вiд структури страхового портфеля i кон'-юнктури фжансового ринку.
У свою чергу жвестицшний потен^ал страхових компашй — це здатнють страховигав реалiзувати мож-ливостi, що мютяться в iнвестицiйних ресурсах, при дотриманш принципiв диверсифiкацii, лiквiдностi, при-бутковостi, зворотностi [10, с. 146].
У науковш лiтературi поняття & quot-жвестицшний потен-цiал& quot- частiше застосовуеться для характеристики мож-ливостей залучення жвестицшних ресурав в кражу або
perioH. Стосовно страхового ринку пщ iнвестицiйним пoтeнцiалoм poзумieться сукупнють внутpiшнiх факто-piB, що визначають мoжливoстi ефективно'-1'- жвестицш-но'-1 дiяльнoстi окремо'-1'- страхово'-1'- кoмпанii або страхового ринку в цтому i зовшшшх фактopiв середовища, ха-рактерних для дано'-1'- територп (peгioну), яга можуть мати як позитивний, так i негативний вплив на жвестицшы можливост стpахoвикiв.
У poбoтi визначено взаемозв'-язок iнвeстицiйнoгo пoтeнцiалу страхово'-1'- оргашзаци з iншими ваpтiсними катeгopiями страхування — фжансовим (наявнiсть у страховика ресурав для забезпечення платоспромож-ност i фiнансoвoi стiйкoстi кoмпанii) i страховим (ви-конання функцii управлжня страховими ризиками кль ента) потен^алами.
По сутi, ресурси, що визначають страхов^ фiнансoвi та iнвeстицiйнi можливост страховой'- кoмпанii, — oднi й т ж, але пpизначeнi для piзних цiлeй. Данi поняття вза-eмoпoв'-язанi. Так, фiнансoвi мoжnивoстi страховой'- ком-пани визначають ii фжансову стiйкiсть i пiдвищeння дoвipи з боку потенцйних клieнтiв. Це стимулюе зрос-тання страхового пoтeнцiалу, який виражаеться в збь льшeннi обсягу страхових операцм i пoлiпшeння якост страхового портфеля. У свою чергу, ця обставина сприяе збiльшeнню обсяпв i пoлiпшeння якoстi жвести-цмноТ дiяльнoстi страховика. Бiльш ефективне розмь щення страхових peсуpсiв здатне збтьшити його фь нансовий пoтeнцiал, а також змщнити конкурентну по-зицю на ринку. Цей взаемозв'-язок необхщно врахову-вати при poзpoбцi страхово'-1'- та iнвeстицiйнoi пoлiтики, як на мiкpopiвнi, так i на piвнi peгioнальнoгo ринку i в загальнодержавному масштабк
Оскiльки страхова кoмпанiя розмщуе переважно кош-ти стpахувальникiв, ii жвестицмний пoтeнцiал безпосере-дньо залежить вщ можливостей залучати капiтал на бтьш вигiдних умовах. Тобто, жвестицмний пoтeнцiал страхово!'- opганiзацii мае активну i пасивну складoвi.
О. Небилиця, аналiзуючи iнвeстицiйну стpатeгiю страхово'-1'- компанп, показуе, що вона становить едине цте з основною ii дiяльнiстю — здiйснeння piзних видiв страхування i не може бути вырвана вщ цiеi дiяльнoстi. А це означае, що створен в процес страхово'-1'- дiяльнo-стi фiнансoвi фонди повинн бути ефективно poзмiщeнi на жвестицшному пoлi Укра'-жи [11, с. 48−49].
Найбтьший iнвeстицiйний пoтeнцiал мають стpахoвi opганiзацii, що спeцiалiзуються на страхування життя. Досить сказати, що 8о% сукупних жвестицш европейсь-ких страховигав (тобто бiльшe 6 трлн. евро) припадае на компани зi страхування життя. Близько 30% довго-строкових позик в США профжансовано коштами стра-хoвикiв життя, активи яких приблизно в три рази пере-вищують активи кoмпанiй, що здмснюють операци ри-зикового страхування. Даний факт пояснюеться довго-строковим характером переважно!'- частини дoгoвopiв страхування життя, а також великою популярнютю страхування життя (в струю^ свплво!'- стpахoвoi пpeмii на нього приходиться понад 6о% надходжень).
Оснoвнi доходи вщ iнвeстицiйнoi дiяльнoстi страхово'-1'- компанп'- включають в себе: доходи, отриман при poзмiщeннi страхових peзepвiв тiльки в iнвeстицiйнi iнстpумeнти i доходи вщ iнвeстицiйних oпepацiй за ра-хунок власних кoштiв страхових оргаызацш. Розмщен-ня страхових peзepвiв i власних кoштiв в oкpeмi активи, що приймаються в покриття страхових peзepвiв, не можуть бути визнан чистого iнвeстицiйнoгo дiяльнiсть, виходячи з eкoнoмiчнoi сутi жвестицй Незважаючи на пiдвищeння iнвeстицiйнoi активности вiтчизнянoгo страхового ринку економки, в peзультатi вжитих Нацкомфь нпослуг законодавчих захoдiв, страховий сектор в да-
ний час не здатний чинити ютотний вплив на жвесту-вання нацюнально'-1'- eкoнoмiки, на вщмжу вiд захiднoгo дoсвiду, де стpахoвi компанп'- е найбiльшими жституцй ними жвесторами. Iнвeстицiйнi ресурси страхового ринку Укра'-жи використовуються мало ефективно, так як структура розмщення страхових peзepвiв i власних кoштiв не здатна забезпечити високу прибутковють, у зв'-язку з недостатнютю iнстpумeнтiв на фондовому ринку. 1нвестицмна дiяльнiсть переважно!'- бiльшoстi страхових оргаызацм не вiдпoвiдае iнвeстицiйним завдан-ням страхового сектора економки в умовах ринку.
Найбтьшим iнвeстицiйним пoтeнцiалoм володють компанп'-, що займаються страхуванням життя i, саме, акумульован ними довгострога^ ресурси забезпечують основну частину жвестицм в eкoнoмiку. Нeoбхiднo сис-темне вдосконалення законодавства в галузi страхування життя, в основу якого мае бути покладено збала-нсоване дотримання жтереав стpахувальникiв, страхо-вигав i держави, здатне вiднoвити дoвipу всiх потенцй них стpахувальникiв [12, с. 330].
У розвинених кражах встановлен норми розмщен-ня активiв, мiнiмальнi i максимальнi квоти, перелк ак-тивiв, що покривають стpахoвi резерви. Норми регла-ментуються в залежносп вiд стану eкoнoмiки, нацюна-льних тpадицiй. Напрямки iнвeстування встановлен окремо по страхуванню життя i жших видiв страхування або окремо по кожному виду. Ключовими принципами, що характеризуюсь процес iнвeстицiй, е вщповщнють валюти, дивepсифiкацiя, лoкалiзацiя [13, с. 26].
Перший принцип означае, що валюта жвестицм повинна вщповщати валют страхових зобов'-язань. Другий принцип: не повинно бути надмipнoi залежносп вiд яко'-1-небудь одше'-1 катeгopii активiв, якого-небудь одного жвестицшного ринку або окремого капiталoвкладeння. Принцип лoкалiзацii вимагае, щоб активи, призначен для страхових виплат, iнвeстувалися в основному на територп GC або в кра'-М — учасницi договору GC.
В oстаннi роки норми розмщення тимчасово вiльних кoштiв ушфкуються в еС. Така практика включае три вимоги:
1) poзмiщeння кoштiв мае зб^атися у часi та просто-pi з зобов'-язаннями, тобто не можна без ризику брати зобов'-язання на 20−30 рогав i гарантувати 1'-х коротко-строковим poзмiщeнням кош^в-
2) обмеження iнвeстицiй сферою нацюнально'-1'- еко-нoмiки, що пояснюеться двома причинами: необхщню-тю усунути ризик, пов'-язаний з обмжними курсами (зобов'-язання, взят в пeвнiй валют, повинн бути пoкpитi poзмiщeннями в нш же) — макpoeкoнoмiчним характером (довгострога^ iнвeстицii сприяють задоволенню потреб нацюнально'-1'- eкoнoмiки в капiталoвкладeннях, тому розмщення кoштiв за кордоном обмежене) —
3) направлення жвестицмних peсуpсiв в галузi ви-робництва, якi нeoбхiднo розвивати в конкретних репо-нах i в конкретний перюд часу.
З точки зору державного регулювання жвестицмну дiяльнiсть страхових кoмпанiй нeoбхiднo розглядати з двох позицй piвeнь держави (макpopiвeнь) та piвeнь кoмпанiй (мiкpopiвeнь).
Основою державного регулювання iнвeстицiйнoi дь яльнoстi стpахoвикiв в Укpаiнi е Закони Укра'-жи & quot-Про фiнансoвi послуги та державне регулювання рингав фь нансових послуг& quot-, & quot-Про страхування& quot-, & quot-Про обов'-язкове страхування цивтьно-правово!'- вiдпoвiдальнoстi влас-никiв наземних транспортних засoбiв& quot-, & quot-Про цжш папе-ри та фондовий ринок& quot-, а також Положення про обов'-я-зга^ кpитepii та нормативи достатносп, диверсифко-ванoстi та якост активiв страховика, затверджене Роз-порядженням Нацкомфжпослуг № 396 вiд 23. 02. 2016 р.
(далi — Положення). У разi здшснення страховиками страхування довiчноi пенсii в системi недержавного пенсiйного забезпечення кошти резервiв, сформованих
за такими договорами, розмщуються вiдповiдно до статтi 49 Закону Украши & quot-Про недержавне пенсшне забезпечення& quot-.
Таблиця 1. КатегорГГ активiв, визначених статтею 31 Закону Укра'-Гни & quot-Про страхування& quot- для представлення страхових pe3epBiB, 2008−2015 (млн. дол. США)
КатегорГГ активiв 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Грошл на поточних рахунках 242,5 135,0 137,9 181,4 164,1 196,1 145,2 82,3
Депозити 852,5 453,9 519,4 669,1 719,7 762,5 518,4 422,8
Банювсш метали 14,8 9,5 5,6 5,8 2,8 1,9 1,3 0,4
Нерухомiсть 182,1 93,9 103,1 92,8 99,0 101,5 71,2 41,9
Акцii 369,1 185,2 173,5 169,8 138,6 202,5 119,3 44,6
Обл^ацп 62,0 22,1 20,9 32,8 40,4 44,9 35,2 18,7
lпотечнi сертифiкати 0,1 0,0 0,0 0,0 0,1 0,0 0,0 0,4
Державнi цiннi папери 51,9 88,3 155,8 154,2 271,4 277,0 248,2 112,6
Права вимоги до перестраховиюв 488,5 260,3 334,3 146,2 196,7 288,2 210,2 131,0
1нвестицп в економiку, за напрямками визначеними КМУ 9,8 6,6 3,0 1,3 1,2 3,5 0,7 0,0
Грошл в каа 1,7 1,8 1,3 1,6 1,5 1,4 1,1 0,3
ВСЬОГО 2 275,0 1 256,6 1 454,9 1 454,9 1 635,5 1 879,5 1 350,8 855,2
Джерело: розрахунки автора за даними Нацкомф1нпослуг, НБУ.
Останнм часом зросли ризики втрати або зменшення
вартост активiв страхових компанiй особливо в екшвален- i тi iноземноi валюти (табл. 1). Наприклад, активи, визначе-
н статтею 31 Закону Украши & quot-Про страхування& quot-, для:
представлення страхових резервiв за 2015 рiк становили i
855,2 млн. дол. США, що на 1419,8 млн. дол. США менше |
нiж за 2008 рк Це свiдчить зниження кредитного рейтингу)
емiтентiв цшних паперiв та перестраховикiв, зокрема кре-:
дитного рейтингу зовншнх довгострокових державних i
зобов'-язань Украши, поширення випадкiв введення тим-) часово! адмiнiстрацii в банках, зниження якост та лквщ-
ностi активiв у формi цiнних паперiв. -
Причинами, що визначають низький розвиток швес- i
тицiйноi дiяльностi страхових компанш в Украшу е::
• недостатньо розвинутий фондовий ринок та обме-женiсть ефективних i надмних фондових iнструментiв- i
• жорстке державне регулювання процесу розмь & lt- щення коштiв страхових резервiв-
• недостатнють державного регулювання iнвести- 1 цшних процесiв-
• недостатнiй обсяг жвестицшних ресурав в окре- 1 мо взятого страховика, що обмежуе його швестицшн 1 можливост-:
• вiдсутнiсть вiдкритоi iнформацii про потенцшн 1 об'-екти iнвестування- I
• обмеження швестицшно1 дiяльностi, що пов'-яза- 1 но з вимогами засновнигав, угодами з партнерами, на- 1 приклад, банками-
• наявнють високих швестицшних ризигав i низький '- рiвень корпоративного управлiння-
• вiдсутнiсть наукових дослщжень з проблем пiд- 1 вищення ефективност iнвестицiйноi дiяльностi страхо- 1 вих компанш. 1
Втрата активiв або значне зменшення ix вартост 1
i
може приводити до того, що розмiр страхових зобов'-язань страховика не вщповщае величин активiв, що за-безпечують ix виконання. Це в свою чергу пщвищуе 1
ризики невиконання страховиками сво1х зобов'-язань 1
¦ ¦ ¦ I
перед страхувальниками вщповщно до пщписаних до- 1
говорiв страхування. У зв'-язку з цим виникае необхщ- 1
нсть пiдвищити вимоги до якост активiв i вдосконалити 1
вимоги до 1х диверсифiкацii. 1
Таким чином, напрямками удосконалення державного регулювання швестицшно1 дiяльностi страхових компанш можуть бути:
1) врегулювання швестицшно1 дiяльностi у Законi 1 Украши & quot-Про страхування& quot-, що передбачае: 1
включення до складу страхових операцш розмщен-ня та управлшня коштами технiчних резервiв-
включення до складу операцш, безпосередньо пов'-я-заних зi страхуванням, здачу в оренду майна, включено-го до складу активiв, призначених для покриття технчних резервiв, набуття та вiдчуження прав, отримання та продаж об'-екпв, набутих страховиком (перестраховиком) у зв'-язку з виконанням договору страхування (перестраху-вання), а також управлшня активами, що приймаються до розрахунку наявного регулятивного капталу-
включення до складу дiяльностi шшо1, нiж страхова, управлшня активами, iншими, нiж активи, якими представлен технчн резерви та яга приймаються до розрахунку наявного регулятивного капталу.
2) встановлення обов'-язку вщповщального актуарiя подання рекомендацш щодо iнвестицiйноi полiтики страховика-
3) активiзацiя розвитку ринку страхування життя шляхом:
встановлення додаткових вимог до договор1в
швестицшного страхування життя (перелiк вибраних страхувальником фондiв iнвестицiйного страхування життя, м^мальну гарантовану страхову суму в разi настання смертi застрахованоi особи пщ час дii договору страхування, правила визначення розмiру сум, що спрямовуються на покриття понесених та/або майбутнх витрат страховика та вах шших платежiв, пов'-язаних з виконанням договору, порядок визначення розмiру роз-рахункових одиниць (юнтв)) —
встановлення перелiку фiнансових активiв, що представлятимуть кошти технiчних резервiв швестицш-ного страхування життя (крiм цшних паперiв, випущених страховиком, аудитором (аудиторською фiрмою) цього страховика та ix пов'-язаними особами, цiнних паперiв шоземних держав та/або iноземних юридичних оаб, що не допущенi до торпв на iноземних бiржах, перелiк яких визначаеться Нацкомфшпослуг, цiнних паперiв шших страховикiв, векселiв, похiдних (деривативiв), товаро-розпорядчих цiнних паперiв, заставних, сертифкатв фондiв операцiй з нерухомiстю (сертифкати ФОН), приватизацiйних цiнних паперiв, прав вимоги за договорами про участь у фондi фшансування буфвництва (ФФБ),) iнших боргових зобов'-язань та прав вимоги боргу, що не вщнесен до цшних паперiв).
4) прийняття нормативно1 бази, що уможливить спiвпрацю страхових компанiй та КУА у сферi управлiн-ня активами страхових компанш-
5) визначення перелку низько ризикових активiв (дepжавнi oблiгацii УкраТни, кошти, poзмiщeнi в банках, яга мають кредитний рейтинг не нижче шж & quot-АА"- за наць ональною рейтинговою шкалою- обл^ацп, eмiтeнтoм яких е банк, який мае кредитний рейтинг не нижче шж & quot-АА"- за нацюнальною рейтинговою шкалою, обл^ацп мiжнаpoдних фiнансoвих opганiзацiй) та встановлення Тх мiнiмальнoгo обсягу для страховика, що здiйснюе страхування життя, — разом не менше нiж 25% страхових peзepвiв, а для страховика, що здмснюе страхування шше, нiж страхування життя, — разом не менше шж 15% страхових peзepвiв.
5) запровадження до активiв страховика наступних обов'-язкових нopмативiв:
норматив достатносп активiв — сума прийнятних ак-тивiв, збiльшeна на величину непрострочено! дебпюр-сько! забopгoванoстi за укладеними договорами страхування та / або перестрахування. Норматив достатно-CTi активiв повинен бути не менше, шж сумарна величина довгострокових i поточних зобов'-язань i забезпе-чення (роздти II — IV пасиву балансу (звпу про фшан-совий стан), форма i склад статей якого визначаються Нацюнальним положенням (стандартом) бухгалтерского облку 1 & quot-Загальнi вимоги до фшансово! звiтнoстi& quot-, затвердженим наказом Мiнiстepства фшанав УкраТни вiд 7 лютого 2013 № 73, зареестрованим в Мшютерств юстицп УкраТни 28 лютого 2013 за № 336/22 868), вклю-чаючи величину страхових peзepвiв, розраховуеться вщповщно до законодавства-
норматив дивepсифiкацii активiв — сума прийнятних активiв, яга вщповщають кpитepiям i вимогам до дивер-сифiкацii активiв. Норматив диверсифкаци активiв повинен бути не менше, шж величина страхових peзepвiв, розраховуеться вiдпoвiднo до законодавства з ураху-ванням вимог стандаpтiв фшансово! звiтнoстi.
З позицп держави швестицп страхових кoмпанiй е по-тужним фактором розвитку нацюнально! eкoнoмiки i со-цiальнoi сфери. Стpахoвi компанп забезпечують бюджет краТни податковими платежами, а економку — фшансо-вими ресурсами. Тому при регулюванш страховой'- дiяль-нoстi важливо враховувати баланс мiж цими двома складовими eкoнoмiчнoгo зростання. З огляду на все бтьшо! iнтeгpацii УкраТни в свтову eкoнoмiку виникае ризик витоку швестицшних peсуpсiв за кордон. З метою запоб^ання цьому явищу в УкраТш нeoбхiднo запровади-ти пpoтeкцioнiстськi заходи пред'-являються до складу та структури активiв, що приймаються для розмщення кош-тiв страховика. Зокрема дозволити швестувати частину прийнятних активiв за кордоном, що задовольняють на-ступним вимогам фшансово! надiйнoстi:
1) акцп'- iнoзeмних eмiтeнтiв, щодо яких Нацюнальною га^аею з цiнних папepiв та фондового ринку при-йнято ршення про допуск таких цшних папepiв до oбiгу на територп УкраТни, вщповщно до законодавства пройшли процедуру лютингу на фондовм бipжi, пере-бувають у бipжoвoму peестpi та в oбiгу на фондовш бipжi, а також за умови, що шоземний eмiтeнт акцiй провадить свою дiяльнiсть не менше шж два роки, акцii iнoзeмних емсентв перебувають в oбiгу упродовж останшх 12 мiсяцiв до дати розрахунку величини акти-вiв на оргашзованих фондових ринках та пройшли процедуру лютингу на одшй iз таких iнoзeмних фондових бipж: NASDAQ OMX, NASDAQ OMX — Armenia, NASDAQ OMX — Copenhagen, NASDAQ OMX — Helsinki, NASDAQ OMX — Iceland, NASDAQ OMX — Riga, NASDAQ OMX — Stockholm, NASDAQ OMX — Tallinn, NASDAQ OMX — Vilnius, NYSE Euronext — Amsterdam, NYSE Euronext — Brussels, NYSE Euronext — Lisbon, NYSE Euronext — New York, NYSE Euronext — Paris,
Deutsche Borse AG, SIX Swiss Exchange, Irish Stock Exchange, Tokyo Stock Exchange Group, Inc., Warsaw Stock Exchange або London Stock Exchange-
2) обл^ацп шоземних емтентв, щодо яких Нацюнальною комюею з цшних папepiв та фондового ринку прийнято ршення про допуск таких цшних папepiв до об^у на територп УкраТни, вщповщають вимогам щодо допуску таких цшних папepiв до об^у Тх на територп УкраТни, а також за умови, що кредитний рейтинг шозе-много емсента обл^ацш не нижчий за один iз таких: & quot-A3"- - & quot-Moody'-s Investors Service& quot- (США), & quot-A"- - & quot-Standard & amp- Poor'-s& quot- (США), & quot-A"- - & quot-Fitch Ratings& quot- (Великобриташя) та обл^ацп шоземних емтентв перебувають в об^у упродовж останшх 12 мюя^в до дати розрахунку вели-чини активiв на оргашзованих фондових ринках та пройшли процедуру лютингу на одшй iз таких шоземних фондових бipж: NASDAQ OMX, NASDAQ OMX -Armenia, NASDAQ OMX — Copenhagen, NASDAQ OMX -Helsinki, NASDAQ OMX — Iceland, NASDAQ OMX — Riga, NASDAQ OMX — Stockholm, NASDAQ OMX — Tallinn, NASDAQ OMX — Vilnius, NYSE Euronext — Amsterdam, NYSE Euronext — Brussels, NYSE Euronext — Lisbon, NYSE Euronext — New York, NYSE Euronext — Paris, Deutsche Borse AG, SIX Swiss Exchange, Irish Stock Exchange, Tokyo Stock Exchange Group, Inc., Warsaw Stock Exchange або London Stock Exchange-
3) цшш папери шоземних держав-емп& quot-ешпв вщповь дають вимогам щодо допуску таких цшних папepiв до об^ Тх на територп УкраТни, а також за умови, що суверены рейтинги в нацюнальшй валют, в шоземшй валют, за короткостроковими зобов'-язаннями, за довгостроко-вими зобов'-язаннями краТ'-ни, в ягай державою здшснено випуск цшних папepiв, не нижчi за один iз таких: & quot-A3"- -& quot-Moody'-s Investors Service& quot- (США), & quot-A"- - & quot-Standard & amp- Poor'-s& quot- (США), & quot-A"- - & quot-Fitch Ratings& quot- (Великобриташя) —
До нормативу диверсифкованост активiв пропону-еться включати прийнятш активи в таких обсягах: цшш папери за вказаним нижче перелком — разом не бтьше 50% страхових peзepвiв, з них акцп, обл^ацп шоземних емсентв та цшш папери шоземних держав — для страховика, що здшснюе страхування життя, — не бтьше 20% в страхових peзepвiв, а для страховика, що здшс-нюе страхування шше, шж страхування життя, — не бь льше 10% страхових peзepвiв.
При цьому до нормативу диверсифкованост активiв не включати тага активи:
1) права вимоги до перестраховика-нерезидента, якщо рейтинг фшансово! надшносл (сшкосп) такого перестраховика-нерезидента нижчий, шж за класифка-^ею таких мiжнаpoдних рейтингових агентств: & quot-ВВ"- -& quot-А.М. Best"- (США), & quot-Baа3"- - & quot-Moody'-s Investors Service& quot- (США), & quot-BBВ-"- - & quot-Standard & amp- Poor'-s& quot- (США), & quot-BBВ-"- -& quot-Fitch Ratings& quot- (Великобриташя) та такий перестраховик-нерезидент не е страховим пулом-
2) права вимоги до перестраховигав-нерезидешпв за укладеними договорами перестрахування ризигав, по-в'-язаних з дожиттям застраховано!'- особи до певного вку, поди чи заганчення дм договору, кpiм pизикiв, якi пoв'-язанi зi смертю застраховано!'- особи в будь-якому випадку, та/або з нещасним випадком, що трапився, та/або в pазi стшко! непрацездатносп (швалщносл) унаслiдoк хвороби застраховано!'- особи.
Зауважимо, що швестици в економку заpубiжних кра!'-н схильнi до додаткового ризику, пов'-язаному зi змшами oбмiнних куpсiв валют.
Отже, держава повинна проводити полсику спрямо-ваного розвитку економки i сoцiальнoi сфери, воно повинно визначити прюритети в розвитку певних галузей. З огляду на це, а також беручи до уваги, що буде потрь
бно залучення широкомасштабних iнвестицiй, законо-давче введення мУмальних квот щодо швестування частини капiталу страхових компанiй в прюритетш галу-зi економiки та напрямки со^ально1 сфери представля-еться ефективним заходом.
На макроекономiчному рiвнi iнвестицii страхових компанiй можуть в^фгравати важливу роль в економiч-ному i со^альному розвитку регiонiв, як це вщбуваеть-ся, наприклад, в США. Страховий ринок США мае важливу особливють: регулювання дiяльностi страховигав вiдбуваеться не на федеральному рiвнi, а на рiвнi шта-тiв, що створюе значнi передумови до со^ально-економiчного розвитку регюшв. На страховому ринку Украши спостер^аеться зворотна тенденцiя — число регюнальних компанiй зменшуеться i одночасно зрос-тае концентрацiя страхових капiталiв в Киев^ куди i CTi-каються потужш потоки фiнансових ресурсiв, часто на шкоду регюнам. Тобто фiнансовi ресурси, отриманi з регiонiв на всш територii Украши, в ганцевому пiдсумку виявляються в центрi, замють того щоб бути реально задiяними в розвитку економiки i соцально1 сфери на всiй територii Украши.
На мiкроекономiчному рiвнi, iнвестицii страхових компашй, мають важливi особливостi. Специфка поля-гае в тому, що страхування життя, як правило, носить довгостроковий характер, а це означае, що у страховигав з'-являеться можливють швестувати в високоприбут-ra^i довгостроковi активи, при цьому меншш увазi при-дiляти лiквiдностi. Для страхування шшого нiж страхування характерш менш тривалi перiоди страхування, як правило, рк або менше, при цьому страховий випадок може статися в будь-який момент перюду страхування, тому страховики вщдають перевагу високолквщним активам, часто на шкоду прибутковостк
На мiкроекономiчному рiвнi швестицп страховика виконують три основних функцш: забезпечення плато-спроможностi, заощадження фшансових ресурсiв i розвитку бiзнесу.
Функцiя платоспроможностi полягае в можливосп своечасного i в належному розмiрi вiдповiдати за своь ми зобов'-язаннями. 1нвестици е важливим iнструментом для забезпечення i пщтримки платоспроможностi стра-ховоi компанii. Особливо це твердження актуальне для страхування життя, так як швестицшний дохщ заклада-еться у розмiр страхового тарифу. Що стосуеться страхування шшого, шж страхування життя, тарифш ставки розраховуються так, щоб з певною ймовiрнiстю гаран-тувати захист матерiальних штереав страхувальникiв навiть без iнвестицiйного доходу. Проте через вщсут-нiсть достг^рно1 статистики або внаслiдок непередба-чених чиннигав цiлком можлива ситуацiя, коли страхових премш i сформованих страхових резервiв не виста-чить на покриття страхових виплат i витрат на ведення.
Тага прецеденти вже траплялися. Наприклад, у 1984 роц в США витрати страхових компашй, що за-ймаються страхуванням життя, склали 118% вщ стра-хово1 премп, проте, за пщсумками року прибуток цих компанiй склала $ 6,9 млрд. Зрозумiло, що цей фшансо-вий результат був отриманий не за рахунок страхово1, а за рахунок ефективно1 ^вести^йно! дiяльностi [14].
Функцiя заощадження фшансових ресурав проявля-еться, коли страхова компашя стикаеться з характерною для шституцюнальних iнвесторiв проблемою — шфляць ею. Для того щоб кутвельна спроможнiсть грошей хоча б не зменшувалася, потрiбно, щоб iнвестицiйний дохщ був не менший шж зростання шдексу споживчих цiн. 1нвести-цп страхових компанiй повиннi вiдiгравати важливу роль у розвитку страхового бiзнесу. Дохщ вщ iнвестування здатний бути потужним конкурентоспроможним фактором, значимють якого особливо зростае в умовах жорст-
ко1 конкуренцп. Пiдвищення конкурентоспроможност залежить не тiльки вiд тарифiв, методика розрахункiв яких чiтко регламентована, а й вщ якостi обслуговування шентв, оперативностi обслуговування i надання додат-кових сервiсiв. У цьому сена, пщвищення прибутковостi вiд швестицш дае додатковi фiнансовi ресурси для пщвищення якост обслуговування шешпв, сприяючи роз-ширенню клiентськоi мережу тим самим пiдвищуючи ефективнiсть основно! дiяльностi. Таким чином, виявля-еться високий ступшь взаемозв'-язку прибутковостi швес-тицiйноi та страховоi дiяльностi.
ВИСНОВКИ.
Можливост iнвестицiйноi дiяльностi страхового ринку, i ступеня його впливу на розвиток нацюнально1 еко-номки, визначаються кiлькiсними i якiсними характеристиками швестицшного потен^алу страхових компанш. Ктьгасно iнвестицiйний потенцiал страховика вимiрю-еться конкретною сумою власного, залученого та пози-чкового капiталу, використовуваних як джерела швес-тицiй. Найважливiшими факторами, що впливають на потен^ал iнвестицiйноi дiяльностi страхового ринку е такi зовшшш i внутрiшнi чинники впливу, як: обсяг i структура ринку страхування, каппамза^я i концентра-цiя страхового ринку- ефективнють державного регулювання- розвиток фондового ринку i наявнють надшних фондових iнструментiв- стабiльнiсть економiчного розвитку- рiвень власних коштв страховика- впровадження нових видiв страхування- ефективнють фшансового планування i наявнють професшних кадрiв.
Функцiонування страхових компашй на фшансовому ринку знаходиться в прямш залежностi вiд рiвня розвитку економiчноi системи, вiд сформованого в кра1ш швести-цiйного клiмату, макроекономiчноi ситуацii в цiлому. За вщсутност на страховому ринку привабливих швести-цiйних iнструментiв, iнвестицiйна дiяльнiсть страхових компанш не буде приносити очкуваний ефект.
З позицii держави напрямки удосконалення державного регулювання швестицшно1 дiяльностi страхових компанiй повиннi бути спрямоваш на забезпечення кон-курентоспроможност вiтчизняних страховикiв, перероз-подiл швестицшних потогав, а також стимулювання ш-вестицiйних вкладень в розвиток нацюнально1 економь ки та iнтеграцiю в свтову. З позицii страхових компашй — це максимiзацiя прибутковостi i лквщност iнвестицiй при мiнiмiзацii ризику з метою безперервного забезпечення i пщтримки платоспроможност, недопущення знецшення швестованого капiталу iнфляцiею, зростання конкурентоспроможност на страховому ринку i пщвищення ефективност дiяльностi. З позицп клiентiв страхових компанiй — це пщвищення рiвня довiри, лояльности i збiльшення попиту на страховi послуги.
ДИСКУС1Я. Незважаючи на достатню гальгасть публь кацiй присвячених проблемам швестицшно1 дiяльностi страхових компанш, варто вщзначити, що питання роз-криття напрямкiв удосконалення державного регулювання швестицшно1 дiяльностi страхових компашй залиша-еться у вiтчизнянiй лiтературi мало дослiдженим.
Зокрема, iснуе необхщнють дослiдження вимог до структури швестицшно1 дiяльностi страхових компанiй прiоритетностi джерел забезпечення фшансово1 стшко-стi для страхово! компанii залежно вiд економiчних умов, у яких вона функцюнуе.
Сьогоднi в рамках iснуючого проекту регулювання страхового ринку Свропи Solvency II можуть виникнути перешкоди для довгострокового швестування за бага-тьма параметрами. З огляду на це серед шших пи-тань, що потребують виршення в Solvency II, е питання встановлення нових правил для регулювання дов-гострокових продуктв, яга пропонують страховики сфери страхування життя.
Особливою уваги при цьому потребуе питання за-провадження регулятивного кап1талу та виромо до його розмлщення, що допоможе оц1нити стан страхових ком-пан1й в умовах економ1чноТ нестаб1льност1, та дозволить коригувати застосування адмшютративних метод1 В регулювання страховоТ д1яльност1 в УкраТн1.
Список використаних джерел
1. Кабанцева Н. Г. Страховое дело. Учебное пособие / Н.Г. Каба-нцева. — М.: Форум, 2008. — 272 с.
2. Insurance Europe'-s Annual Report 2014−2015 — [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //www. insuranceeurope. eu/sites/default/ files/attachments/Annual%20report%202 014−2015. pdf
3. European Insurance — Key Facts. August 2015 — [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //www. insuranceeurope. eu/sites/default/ files/attachments/European%20Insurance%20-%20Key%20Facts%20-%20August%202 015. pdfInsurance investment in challenging global environment, 2010.
4. Иняев В. И. Инвестирование страховых фондов: зарубежный опыт и российская практика / Иняев В. И. // Вестник Челябинского государственного университета. — 2010. — № 26 (207). — С. 33−36.
5. Улыбкина Л. К. Инвестиционный потенциал страхового сектора финансового рынка / Улыбкина Л. К. // Terra Economicus. -2012. -том 10. — № 1−3. — С. 41−43.
6. Базилевич В. Д. Страхування: пщруч. [В.Д. Базилевич, К.В. Ба-зилевич, Р. В. Пкус та Ы. ], за ред. В. Д. Базилевича. — К.: Знання, 2008. — 1019 с.
7. Василенко А. В. Державне регулювання ЫвестицйноТ дiяльностi страхових компанй автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08. 00. 08 & quot-грош^ фианси i кредит& quot- / А.В. Василенко- КиТвський нацюнальний ушверситет iменi Тараса Шевченка. — К., 2008. — 16 с.
8. Ткаченко Н. В. 1нвестицшна дiяльнiсть страхових компашй: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08. 04. 01 & quot-ФЫанси, грошовий обк i кредит& quot- / Н. В. Ткаченко- НАН УкраТни- 1н-т економiч. прогнозув. — К., 2004. — 20 с.
9. Кузьменко О. Г. 1нвестицшна дiяльнiсть страхових компашй / Кузьменко О. Г. // ФЫансовий простчр. — 2013. — № 3(11). — С. 159−163.
10. Окорокова О. А. Зарубежный опыт инвестиционной деятельности страховых компаний / Окорокова О. А. // Вестник Адыгейского государственного университета. Серия 5: Экономика. — 2012. — № 1. -С. 145−155.
11. Небилиця О. ОцЫка ЫвестицшноТ стратеги страховоТ компанп / Небилиця О. // Економют. — 2001. — № 3. — С. 48−49.
12. Сударикова И. А. Страховой сектор экономики как источник инвестиций / И. А. Сударикова // Культура народов Причерноморья. -2013. — № 260. — С. 328−332.
13. Никулина Н. Н. Зарубежный опыт инвестиционной политики страховых организаций / Никулина Н. Н. // Страховое дело. — 2007. -№ 11. — С. 25−29.
14. Косенко М. Оптимизация инвестиционных вложений российских страховых компаний / Косенко М. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www. ininfo. ru/mag/2008/2008−11/2008−11−008. html.
15. Пкус Р. Досвщ ЫвестицшноТ дiяльностi зарубiжних страхових компашй / Пкус Р., Нестерова Д. // Вюник КиТвського национального ушверситету iменi Тараса Шевченка. Економка. — 2014. — № 156. — С. 6 — 11. DOI: http: //dx. doi. Org/10. 17 721/1728−2667. 2014/156−3/1
Надшшла до редколегп 01. 03. 16
А. Залетов, канд. экон. наук, доц.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
ГОСУДАРСТВЕННОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ ИНВЕСТИЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СТРАХОВЫХ КОМПАНИЙ В УКРАИНЕ
В статье определена сущность инвестиционной деятельности страховой компании. Обоснована роль и значение инвестиционной деятельности страховых компаний по формированию инвестиционного ресурса в экономику. Определена сущность дефиниции & quot-инвестиционный потенциал страховых компаний& quot-, а также ее взаимосвязь с дефинициями & quot-финансовый потенциал страховых компаний& quot- и страховой потенциал страховых компаний& quot-. На основе анализа структуры и динамики совокупного инвестиционного портфеля страховых организаций Украины в 2008—2015 гг. определен вклад страхового сектора экономики в формировании инвестиционных ресурсов. Определены проблемы и перспективы реализации инвестиционного потенциала страхового рынка Украины. Выделены направления усовершенствования государственного регулирования инвестиционной деятельности страховых компаний в Украине.
Ключевые слова: государственное регулирование, инвестиции страховщиков, инвестиционный портфель, инвестиционный потенциал страховых компаний, страхование
О. Zaletov, PhD in Economics, Associate Professor Taras Shevchenko National Universityof Kyiv, Kyiv, Ukraine
STATE REGULATION OF INVESTMENT INSURANCE COMPANIES IN UKRAINE
In the article the essence of investment insurance company. The role and importance of investment of insurance companies on formation of investment resources in the economy. The essence of the definition of & quot-investment potential of insurance companies& quot- and its relationship with the definition of & quot-financial strength of insurance companies'- insurance and potential insurance companies. "- By analyzing the structure and dynamics of aggregate investment portfolio of insurance organizations of Ukraine in 2008−2015 years defined contribution insurance sector in the formation of investment resources. The problems and prospects of the investment potential of the insurance market of Ukraine. Directions of improvement of state regulation of investment of insurance companies in Ukraine.
Key words: State regulation, insurer'-s investments, investment portfolio, the investment potential of the insurance companies, insurance.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Economics, 2016- 3(180): 32−37
УДК: 368. 01
JEL: classification G22
DOI: http: //dx. doi. org/10. 17 721/1728−2667. 2016/180−3/5
А. Шолойко, канд. екон. наук, ст. наук. сшвроб., асист.
Кшвський нацюнальний ушверситет iMern Тараса Шевченка, КиГв
РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА В УМОВАХ еВРО1НТЕГРАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1 В УКРА1НИ
Здйснено огляд втчизняного та европейського законодавства у сферi регулювання страхового посередництва. Визначено суб'-ектiв i об'-ект регулювання страхового посередництва. Охарактеризовано порядок нормативно-правового наближення в умовах змни законодавства Свропейського союзу щодо регулювання страхового посередництва. Представлено порiвняння положень законодавства щодо регулювання страхового посередництва в Укран та СС. Надано пропозицп щодо адаптаци втчизняного законодавства до европейського у сферi регулювання страхового посередництва в умовах евроiнтеграцiйних процесв.
Ключовi слова: страхове посередництво, страховi посередники, страховi дистриб'-ютори, регулювання страхового посередництва.
ВСТУП. Вагому роль у процес наближення страхових послуг до потенцшних спoживачiв в^грае страхове посередництво. Стpахoвi посередники допомагають виробникам i споживачам страхових послуг не витрача-
ти багато часу на пошук Ыформацп та ведення перего-вopiв i швидше досягти згоди. А вщтак продаж страхових послуг через страхових посереднигав у багатьох краТ'-нах свсу е важливим каналом Тх збуту. Саме тому
© Шолойко А., 2016

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой