ПАМ’ЯТІ ПРОФЕСОРА К.В. ПОПОВОЇ (ДО 85-РіЧЧЯ ВіД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 616. ¼(092) ПОПОВА К.В.
ПАМ’ЯТІ ПРОФЕСОРА К.В. ПОПОВОЇ (до 85-річчя від дня народження)
7 грудня 2010 року виповнилось 85 років з дня народження видатного вченого Дніпропетровської державної медичної академії, доктора медичних наук, професора Катерини Василівни Попової.
Весь її довгий життєвий шлях був безпосередньо пов'-язаний з Дніпропетровським медичним інститутом (ДМІ), який згодом був реформований у Дніпропетровську державну медичну академію (ДДМА), а також із системою охорони здоров'-я у Дніпропетровську та області.
К. В. Попова народилась у 1925 році в місті Дніпропетровську у сім'-ї медичних працівників. Батько Катерини Василівни Василь Архипович багато років працював фельдшером, мати Мотрена Єфимівна була лікарем.
Дитинство Катерини Василівни випало на складні передвоєнні роки. Як і всі діти, вона навчалась у школі, однак у 1941 році, у зв'-язку з початком Великої Вітчизняної війни, вимушена була припинити навчання, закінчивши лише 8 класів. Окупація м. Дніпропетровська німецькими військами змусила сім'-ю переїхати в с. Привільне, де пройшли два тяжких роки — до
1943 року, коли радянські війська звільнили Дніпропетровську область. У такий складний час Катерина Василівна, незважаючи на перерву у навчанні, відчувала надзвичайну потребу у продовженні освіти: вона вирішила за будь-яких умов стати лікарем.
У 1943 році у напівзруйноване місто почали повертатися з евакуації та з фронту викладачі Дніпропетровського медичного інституту. У
1944 році Катерина Василівна успішно закінчила підготовчі курси, екстерном здала іспити за повний курс середньої школи та отримала атестат з відзнакою. З 1944 року вона — студентка лікувального факультету ДМІ, який закінчила з відзнакою у 1949 році. У тому ж році К.В. По-пова вступила до аспірантури на кафедрі фармакології ДМІ. З цього часу її наукова, педагогічна та громадська діяльність назавжди
стала пов'-язаною з вищим навчальним закладом.
Наукова діяльність Катерини Василівни під час навчання в аспірантурі була спрямована на визначення шляхів фармакологічної корекції серцево-судинних розладів. У 1953 році під керівництвом професора Г.Є. Батрака нею була успішно захищена кандидатська дисертація за темою & quot-Влияние препаратов астрагала на сердечно-сосудистую систему& quot-. З 1953 по 1955 рік вона продовжувала працювати асистентом на кафедрі фармакології. Однак мрія бути лікарем, справжнім клініцистом призвела до переходу на кафедру госпітальної терапії, де Катерина Василівна продовжувала свою науково-дослідну та клінічну роботу під керівництвом видатного вченого, професора 1.1. Крижанівської. У 1964 році К. В. Попова успішно захистила докторську дисертацію за темою & quot-О роли центральной нервной системы в реакции на строфантин у больных с недостаточностью кровообращения& quot-.
У 1965 році молодий та енергійний доктор медичних наук Катерина Василівна Попова була обрана на посаду завідуючої кафедрою факультетської терапії № 2, що була створена у 1954 році на базі 9-ої клінічної міської лікарні м. Дніпропетровська. На той час на кафедрі проводилось викладання терапії студентам педіатричного, санітарно-гігієнічного, а з 1968 року -ще й вечірнього відділення лікувального факультету. У 1966 році К. В. Попова була затверджена в ученому званні професора.
Катерина Василівна внесла значний вклад у модернізацію навчального процесу з факультетської терапії. Колективом кафедри у складі досвідчених викладачів (професор Горбенко В. Н., доценти Вільгусевич В.Ф., Гайдамака Т. М., Катушков Ю. Ф., Земляна Т. Т., Чухрієнко Н.Д., асистенти Августинович З. Ф., Юрченко 1.1., Тарасова Н. К. та інші) на чолі з професором К. В. Поповою була впроваджена в життя нова методологічна концепція викладання факуль-
11/ Том XVI/1
135
тетської терапії, були розроблені нові схеми курації хворих, методичні посібники з алгоритмів діагностики окремих захворювань внутрішніх органів, впроваджені нові форми контролю знань студентів. Найбільш відомими із принципово нових програмованих посібників з викладання терапії стали:
& quot-Сборник упражнений по дифференциальному диагнозу& quot- (1969 р.) —
& quot-Сборник дифференциально-диагностических задач по внутренним заболеваниям (1969 р.) —
& quot- Контрольные задания по курортологии для студентов мединститута& quot-(1971 р.) —
& quot-Учебное программированное пособие по курортологии& quot-(1971 р).
За дорученням відділу з вищої медичної освіти МОЗ України співробітниками кафедри під керівництвом К.В. Попової був створений набір із 30 навчальних кольорових друкованих плакатів & quot-Серцево-судинні захворювання та вади серця& quot- (Київ, 1980 р.), який широко та ефективно використовувався у навчальному процесі не тільки в Дніпропетровському медичному інституті, але і в багатьох вищих медичних учбових закладах Радянського Союзу.
Наполеглива та новаторська робота колективу кафедри була високо оцінена керівництвом вузу, і у 1976 році кафедра була реорганізована у кафедру факультетської терапії лікувального факультету, де проводилося викладання за курсами факультетської терапії та фізіотерапії.
Катерина Василівна була талановитим педагогом, майстром клінічного викладання. Не одне покоління випускників ДМІ з вдячністю згадує її високопрофесійні лекції, клінічні огляди, практичні заняття, відчуває почуття подяки як до Вчителя та наставника, який сприяв визначенню професійного шляху.
Починаючи з 1965 року, Катерина Василівна разом із колективом кафедри розробляла наукову проблему щодо вивчення різних ланок патогенезу, діагностики та лікування порушень серцево-судинної системи при таких станах, як хронічна недостатність кровообігу, ревматичні вади серця, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет та інші.
З метою вирішення поставлених завдань на сучасному рівні під керівництвом Катерини Василівни була значно поліпшена матеріальна база кафедри та був створений кабінет функціональної діагностики, обладнаний найсучаснішою на той час медичною апаратурою: багатоканальним електрокардіографом, сфігмографом, спірографом, тахоосцилографом. У практику наукових досліджень та у лікувально-
діагностичну роботу 9-ої міської клінічної лікарні були впроваджені такі методи дослідження, як реополікардіографія, тетраполярна грудна реографія, ультразвукове дослідження серця, реографія легеневої артерії, аорти, судин кінцівок, мозку. Більш високого рівня можливостей набула кафедральна біохімічна лабораторія: опановані та впроваджені нові біохімічні методи дослідження добової секреції катехо-ламінів, ацетилхоліну, холінестерази, рівнів електролітів у сироватці крові та еритроцитах, молочної та піровиноградної кислоти, білків крові, показників кислотно-лужного балансу, імуно-біохімічного комплексу тощо.
Результати плідної наукової діяльності професора К.В. Попової знайшли відображення у 175 наукових роботах. Під її керівництвом було виконано 11 кандидатських дисертацій. Катерина Василівна — співавтор 5 монографій, винаходів, методичних розробок.
Підсумки наукових досліджень, проведених під керівництвом професора К.В. Попової, були опубліковані у матеріалах VIII, IX, X, XI республіканських з'-їздів терапевтів України (1969, 1973, 1977, 1982 рр.), IV і V республіканських з'-їздів терапевтів Білорусі (1969, 1973 рр.), III Всесоюзного з'-їзду геронтологів (1976 р.), І та ІІ з'-їздів кардіологів України (1978, 1983 рр.), IX Республіканської конференції IV Головного управління МОЗ УРСР (1979 р.), Пленуму правління Всесоюзного наукового товариства терапевтів (1978 р.), Республіканської конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження М. Д. Стражеска (1976 р.), VII республіканського (1981 р.) та IV Всесоюзного з'-їздів акушерів-гінекологів (1983 р).
Багато уваги Катерина Василівна приділяла організації кваліфікованої медичної допомоги населенню: протягом 10 років вона проводила лікувально-консультативну роботу в промисловому Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська- співробітники кафедри, а також Катерина Василівна особисто, проводили огляд пацієнтів в усіх профільних відділеннях міських клінічних лікарень № 9 та № 6, поліклінічних відділеннях 3-ї, 12-ї та 21-ї лікарень м. Дніпропетровська- на кафедрі виконувались госпрозрахункові науково-дослідні роботи, завдяки яким надавалась кваліфікована медична допомога працівникам заводу ім. Комінтерна, меблевої та фурнітурної фабрики, Орільської птахофабрики. Не один рік професор К. В. Попова вела семінар з підвищення кваліфікації лікарів-терапевтів Лівобережжя.
Катерина Василівна була визнаним авторитетом як науковець, лікар, викладач. Протягом багатьох років вона очолювала предметну комісію ДМІ з терапії, була керівником наукової комісії з проблем серцево-судинних захворювань, очолювала комісію з проведення конкурсів педагогічної майстерності серед співробітників інституту.
Професор К. В. Попова була також талановитим організатором системи охорони здоров’я. Вона неодноразово обиралась членом правління Республіканського товариства терапевтів, членом Правління та Президії правління Республіканського товариства кардіологів, протягом 15 років обиралась головою Дніпропетровського обласного наукового товариства кардіологів та терапевтів.
Залишивши керівництво кафедрою у 1991 році, К. В. Попова продовжила працювати професором кафедри, а потім професором-консуль-тантом Дніпропетровської державної медичної академії.
Плідна багаторічна праця професора К.В. По-пової була відзначена низкою урядових нагород: медаллю & quot-Ветеран праці& quot-, почесними знаками & quot-За відмінні успіхи у вищій школі& quot-, & quot-Відмінник охорони здоров'-я& quot-, Почесною грамотою МОЗ України, 15 почесними грамотами обласної, міської та районної адміністрацій, Дніпропетровського
Колектив кафедри
факультетської терапії та ендокринології Дніпропетровської державної медичної академії
медичного інституту. Ім'-я К.В. Попової внесено до Книги Пошани ДДМА.
Катерина Василівна була мудрою, інтелігентною та глибоко порядною людиною, чудовою, особливої краси жінкою. Колеги та студенти щиро поважали її за грамотність, послідовність і методичність, цілеспрямованість та наполегливість.
У грудні 2005 р. співробітники Дніпропетровської державної медичної академії та колектив кафедри факультетської терапії та ендокринології на чолі з членом-кореспондентом АМН України, професором Тетяною Олексіївною Перцевою тепло привітали ювіляра з днем народження. Та, на жаль, через півроку, 30 червня 2006 року, зупинилось серце талановитого вченого, прекрасного лікаря, досвідченого викладача, чудової людини, професора Катерини Василівни Попової. Справу, якій вона присвятила усе своє життя, продовжують її послідовники, учні. Пам'-ять про Катерину Василівну та її заслуги перед системою охорони здоров’я Дніпропетровщини та України, перед медичною наукою, перед Дніпропетровською державною медичною академією та колективом кафедри факультетської терапії та ендокринології назавжди залишиться в історії та в наших серцях.
¦
11/ Том XVI/1
137

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой