Моделирование управленческой отчетности

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 657. 37
МОДЕЛЮВАННЯ УПРАВЛ1НСЬКО1 ЗВ1ТНОСТ1
© 2014
ЗИМА Ю. П.
УДК 657. 37
Зима Ю. П. Моделювання управлiнськоi 3BiTH0CTi
Метою cmammi е досл/дження nidxodiB до моделювання управл/нсько! звтностi на тдприемстви Встановлено, що об'-ектом моделювання при створенн/ модел/ управл/нсько! звтностi виступае не окрем/ форми чи показники, а система формування звтностi в цлому як процес. Анал/-зуючи визначення поняття «б/знес-процес», можна стверджувати, що формування управл/нсько! звтностi шд в/дносити до категорПб/знес-процеав, в яких кнцевим продуктом виступае /нформащя про д'-тльтсть компанИ. 1нформащя як шнцевий продукт стае ресурсом управл'-тня, який забезпечуе можливостi прийняття ршень, без яких кнування б/знесу е неможливим, що робить сам процес формування звтностi жит-тево необх/дним для компанИ. У статтi запропоноване визначення процесу формування звтностi як б/знес-процесу, який можна визначити як сукуптсть дй з чткими елементами вход/в i виход/в iнформацИ та продукування звтних показник/в як к/нцевого продукту. Розробку моделi управл'-тсьт звтностi доцмьно починати з анал/зу б'-внес-процеав, виявлення взаемозв'-язшв та анал/зу можливих змн. Моделювання управлн-ськоi звтностi може здшснюватися через iнструменти граф/чних нотащй та case-засоб/в. Впровадження системи управл/нськоi звтностi та вдосконалення и моделi здшснюються за тими ж тдходами, що й удосконалення процеав в органвац": BPM або BPR. Кпючов'-1 слова: управл/нська звтнсть, моделювання, нотацП, б/знес-процеси. Рис.: 2. Табл.: 1. Ббл.: 24.
Зима Юл'-т nempiBHa — кандидат економ/чних наук, доцент, кафедра бухгалтерського облку, Ки/вський нацональний торговельно-економ/чний ун/верситет (вул. Кото, 19, Ки! в, 2 156, Украна) E-mail: zimus23@rambler. ru
УДК 657. 37
Зима Ю. П. Моделирование управленческой отчетности
Целью статьи является исследование подходов к моделированию управленческой отчетности на предприятии. Установлено, что объектом моделирования при создании модели управленческой отчетности выступают не отдельные формы или показатели, а система формирования отчетности в целом как процесс. Анализируя определение понятия «бизнес-процесс», можно утверждать, что формирование управленческой отчетности следует относить к категории бизнес-процессов, в которых конечным продуктом выступает информация о деятельности компании. Информация как конечный продукт становится ресурсом управления, обеспечивающим возможности принятия решений, без которых существование бизнеса невозможно, что делает сам процесс формирования отчетности жизненно необходимым для компании. В исследовании предложено определение процесса формирования отчетности как бизнес-процесса, который можно определить как совокупность действий с четкими элементами входов и выходов информации и выработки отчетных показателей в качестве конечного продукта. Разработку модели управленческой отчетности целесообразно начинать с анализа бизнес-процессов, выявления взаимосвязей и анализа возможных изменений. Моделирование управленческой отчетности может осуществляться через инструменты графических нотаций и case-средств. Внедрение системы управленческой отчетности и совершенствование её модели осуществляются по тем же подходам, что и совершенствование процессов в организации: BPM или BPR.
Ключевые слова: управленческая отчетность, моделирование, нотации, бизнес-процессы. Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 24.
Зима Юлия Петровна — кандидат экономических наук, доцент, кафедра бухгалтерского учета, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 2 156, Украина) E-mail: zimus23@rambler. ru
UDC 657. 37
Zyma Iu. P. Modeling of Managerial Reporting
The article is aimed to explore approaches to modeling of managerial reporting in the enterprise. It has been determined, that, in building models of managerial reporting, a modeling object is not a separate number of forms or indicators, but a system of forming the reports in its entirety, as a process. Analyzing the definition of «business process», it can be argued, that forming of managerial reporting should be considered as referring to the category of business processes, the end product of which is information about the company'-s activities. Information as the end product is turned into a managerial resource, providing the possibility of decisions-making, without which no existence of business is possible, thus making the process of forming the reports vital to the company. The study suggested that process of forming the reporting is considered as business process, that can be defined as a series of actions with clearly marked elements of informational input and output, and elaborating of reporting indicators as the end product. Developing a managerial reporting model is reasonable to start with an analysis of business processes, identifying of correlations and analysis of eventual changes. Modeling of managerial reporting can be accessed through the graphical notation tools as well as case-tools. Implementation of system of managerial reporting and improvement of its model are based on the same approach as the process improvement in organizations, namely: BPM or BPR. Key words: managerial reporting, modeling, notations, business processes. Pic.: 2. Tabl.: 1. Bibl.: 24.
Zyma lulia P. — Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Accounting, Kyiv National University of Trade and Economy (vul. Kioto, 19, Kyiv, 2 156, Ukraine) E-mail: zimus23@rambler. ru
Використання моделювання при no6y^OBi управ-лшсько! звгтносп е шструментом виявлення ш-формацшних зв'-язюв усередиш шдприемства, яю продукують даш для шдтримки прийняття тактичних i стратепчних ршень.
Шд моделюванням розумшть дослцження об'-ек-пв шзнання не безпосередньо, а непрямим шляхом, ви-вченням деяких шших допомiжних об'-ектш [23].
Говорячи про моделювання управлшсько! зв^но-cri, необхцно визначитись з таким: що е об'-ектом моде-
лювання — процес формування звгшосп, власне форми звгшосп, показники або iншi об'-екти- яю методи слд застосовувати, розробляючи модель звггностц на еташ впровадження та аналiзу моделi — яю методи i шдходи застосовувати для виявлення недолшв i внесення необ-хцних змши.
Розробка моделi починаеться з визначення мети: для чого потрiбно розробляти модель управлшсько! звгшоси в компани, що буде юнцевою цклю впровадження модел1 Абстрагуючись в1д особливостей кож-
ного eK0H0Mi4H0r0 суб'-екта господарювання, у най-бкьш загальному формулюваннi метою моделювання управл^сь^ звiтностi е розробка системи накопичен-ня даних про дшльшсть пiдприемства, Гх аналiз i ви-користання для yправлiння. Особливого значення на-бувае моделювання в контекст впровадження систем класiв ERP (систем планування ресурав пiдприемствa), CRM (система управлшня взaемовiдносин з клiентaми) та шших, осккьки це приводить до змши процесiв на пiдприемствi. Моделювання процеав дiяльностi шд-приемства — це важливий крок у проектуванш системи звггносп, який покликаний виявити неефективнi, зaйвi з точки зору формування управлшсь^ звiтностi проце-си та встановити зв'-язок мiж процесами в рамках про-грамного ршення.
Таким чином, актуальним е розробка та впровадження моделювання процеав у практищ дiяльностi yкрaiнськиx компанш, зокрема щодо моделювання системи формування управлшсь^ звiтностi.
Огляд дослджень вказуе на те, що в теоретичному аспект моделювання в бухгалтерскому облiкy е сферою достатньо дослцженою. Класичними дослiдженнями моделювання в бухоблшу е прaцi Я. В. Соколова, Р. С. Ра-шитова [20], Е. К. Гильде [8]. Розробкою методологiчниx засад моделювання в бухгалтерскому облiкy займалися Т. Г. Маренич [15], С. Ф. 1вахненков [11], В. М. Жук [10], М. М. Шигун [24] та шш1
Класичними працями з питань процесного управ-лшня пiдприемством та реiнжинiрингy бiзнес-процесiв е дослiдження М. Хаммера, Дж. Чамш [21], М. Роттера [19] ш.
Упроцесi моделювання yпрaвлiнськоi звiтностi першочерговим питанням е визначення об'-екта моделювання. Т. Г. Маренич, aнaлiзyючи шдходи до моделювання системи бухгалтерского облжу, ро-бить висновок про те, що «об'-ектом моделювання мо-жуть виступати не ткьки окремi елементи системи бух-галтерського облжу, а й сама система у цкому. Практич-ними завданнями моделювання системи бухгалтерсько-го облiкy е aнaлiз та виявлення можливих комбшацш взaемозв'-язкiв '-й складових для забезпечення виконання головно'-1 мети бухгалтерського облжу з урахуванням рiзниx облiковиx теорш економiчного та юридичного характеру» [15].
Трактування управлшсько'-'- звiтностi «як внутрш-ньо'-'- звiтностi, що об'-еднуе ва показники i напрями дЬ-яльносй, стрyктyрнi пiдроздiли пiдприемствa, форму-еться для використання керiвництвом при виршенш yпрaвлiнськиx та шших господарських завдань» об'-еднуе в собi три вaжливi склaдовi: показники (i пов'-язaнi з ними форми звптосй), стрyктyрнi шдроздки (або центри в1д-повiдaльностi, залежно в1д оргaнiзaцii yпрaвлiнського облiкy), менеджмент шдприемства (як основний корис-тувач шформацп). Окресленi склaдовi е невц'-емними один вiд одного в рамках процесу. Король С. Я., досль джуючи сутшсть yпрaвлiнськоi звiтностi та алгоритми Г'- формування, представляе останнш у виглядi процесу, що побудований на таких етапах: опрацювання вимог до iнформaцii, необxiдноi для прийняття рiшень, опрацю-
вання вимог до зм1сту управмнсько1 зв1тност1, визначення методично! бази формування звггност1, виявлення, накопичення, реестрац1я 1нформацГ1 в систем1 управ-лшського обл1ку, формування управл1нсько'-1 зв1тност1 та надання Г1 користувачам [13]. Любимов М. О. зазначае, що «управлшська зв1тн1сть — це 1нтегрована система ш-формац1йно'-1 п1дтримки процесу управлшня, метою якоГ е забезпечення шформацшних потреб користувач1 В, що полягае у формуванш показник1 В на основ1 шформацГ1, одержано'-1 у р1зних п1дсистемах облжу, i п1дготовка зв1-т1 В у формi та в термiни, що вГдповГдають запитам рГз-них груп користувачiв» [14]. Отже, розробляючи модель управлшськоТ звiтностi, слiд розумiти, що мова йде не лише про моделювання звгших форм i показниюв, а про складний процес, продуктом якого е iнформацiя.
Cьогоднi перевага надаеться процесному шдходу в управлшш, як такому, що дозволяе Гдентифкува-ти та управляти взаемодiею процеав, вчасно реа-гувати на змшу вимог внутршнГх та зовшшнГх користу-вачш щодо '-1х якостi. Процесний шдхГд у стандартах ISO 9000: 2007 визнаеться як один iз принцишв управлiння якiстю: ефективнiсть досягаеться тодГ коли дiяльнiстю та пов'-язаними з нею ресурсами керують як процесом. Процесний пГдхГд в управлiннi передбачае дослГдження будь-яко'-1 компанГ1 як мережi бiзнес-процесiв. Процесний пiдхiд був розроблений i застосовуеться з метою створення горизонтальних зв'-язкiв у компаншх.
Серед переваг пiдходу — можливкть самостiйного вирiшення проблем працiвниками в рамках процесу без залучення вищого керiвництва та оперативнiсть впливу на результат. Ключовим, на вiдмiну вГд функцiонального пiдходу, е не робота конкретного пращвника, а результат процесу.
Порiвнюючи функцiональний та процесний шдходи, О. А. Даниленко зазначае, що «функцюнальний пiдхiд концентруеться на оптимiзацГ! виконання власне функцш, … процесний пГдхГд концентруеться на оптимь зацГ1 взаемодГ1 функцГй з точки зору того, як реалiзацiя функцш одних центрГв затрат впливае на ефектившсть виконання функцГй шших центрГв затрат i вГдповГдно на загальну ефективнГсть виду дГяльностГ» [9].
Процесний шдхГд змГнюе поняття структури ор-ганГзацГ1. Основним елементом стае процес. Зпдно Гз принципами процесного шдходу оргашзацГя складаеть-ся не з шдроздшв, а з процесГв.
Пожарицька I. М., аналГзуючи процесний шдхГд в аудитГ, зазначае, що основою усшшно'-1 реалГзацГ1 процесного шдходу е вдалий опис мережГ процесГв органГзацГ1, у той час як адекватний опис процесГв можливий за до-помогою процедури моделювання, мета якого — «ство-рення точного, достатнього, лакошчного, зручного для сприйняття i аналГзу опису системи, як сукупностГ взае-модГючих компонентГв i взаемозв'-язюв мГж ними» [18].
Формуючи систему управлшсько'-1 звГтностГ, кож-ний окремо взятий процес слГд розглядати як джерело даних для формування панелГ шдикаторГв оцГнки стану компанГ1 та розробки рГшень. Незважаючи на широке використання поняття «бГзнес-процес» у науковш та спецГальнГй лГтературГ, автори шдходять до його трак-

& lt-С
CQ 2
о

I
о
о
& lt-
ш
тування n0-pi3H0My. Aoci не випрацюваний единий пiдхiд щодо тлумачення поняття & lt-^знес-процес" з по-зици формування управлшсько! звiтностi. Потребують уточнення шдходи щодо моделювання бiзнес-процесiв у контекст побудови системи управлшсько! звiтностi.
Тому штерпретацш поняття «бiзнес-процес» по-требуе уточнення, виходячи з потреб накопичення звп1-но! шформаци (табл. 1).
Таким чином, у множит трактувань поняття & lt-^знес-процес" можна видiлити двi характер-нi складовi: бiзнес-процес — це дiяльнiсть або сyкyпнiсть дiяльностей- результатом бiзнес-процесy е продукт або послуга. Виходячи i3 вищезазначеного, по-будова управл^сь^ звiтностi з використанням про-цесного пiдходy повинна накопичувати даш у розрiзi бiзнес-процесiв з деталiзацiею шформаци про дiяль-шсть або сyкyпнiсть дiй, якi включеш в кожний окре-мо структурований бiзнес-процес, та iнформацiю про кшцевий продукт. Важливiсть управл^сь^ звiтностi у системi пiдтримки прийняття рiшень робить сам процес формування зв^ност бiзнес-процесом, який можна ви-значити як сукупшсть дiй, з чiткими елементами входiв i виходiв шформаци та продукування як юнцевого продукту зв^них показникiв.
Обов'-язковим елементом процесного шдходу е регламентацiя бiзнес-процесiв. Регламентацiя управлш-ського облiкy та звггност здiйснюеться через шстру-менти облжово! полiтики, посадовi шструкци, положен-ня про бюджетування, положення про фшансову структуру тощо Обов'-язковим е опис нормативного ходу про-цесу, можливi вiдхилення та точки прийняття ршень.
При впровадженнi управл^сь^ зв^ност, бiзнес-процеси компани ранжуються за значимктю, докумен-туються i моделюються за принципом «як е» (модель «AS-IS»). На наступному кроцi проводиться аналiз по-
будованих моделей та виявлення можливих вГдхилень у майбутньому. З урахуванням отриманого аналГзу фор-муеться модель за принципом «як треба» (модель «TOBE») (рис. 1).
У процесному шдходГ широко застосовуеться кон-цепцГя «Р1ап-Оо-СЬеск-АсЬ& gt- (PDCA), вГдома як цикл Демшга.
Р. Моен та К. Норман у свош статтГ „ЕволюцГя PDCA циклу“ доводять, що концепцГя процесного шдходу мае свое мГсце в наущ та фкософи вже протягом бкьше 400 рокГв. Автори зазначають, що така модель е застосовуваною до всГх типГв оргашзацш, забезпечуе основу для застосування методГв полГпшення процесГв, створюе умови для навчання та роботи в командГ [5].
КонцепцГя виходить з того, що процес починаеть-ся на стадГ1 планування, далГ розробляються ршення, впроваджуються результати i порГвнюються з необхГд-ними, коректуються та усуваються недолжи, i процес впроваджуеться багатократно.
В опий бГзнес-процесГв за моделюю „AS-IS“ вико-ристовуються графГчнГ нотацГ1 та case-засоби.
Найбкьш вГдомими е такГ методи моделювання: метод функцюнального моделювання SADT (IDEF0), метод моделювання процесГв IDEF3, моделювання по-тоюв даних DFD, метод ARIS, метод Ericsson-Penker, метод технологи Rational Unified Process.
Метод SADT (Structured Analysis and Design Technique) е методом шдходу до управлшня на основГ процесГв, базовим принципом якого е структуризащя дГяль-ностГ оргашзацГ1 у вГдповГдностГ з 11 бГзнес-процесами.
Одним з найбкьш популярних форматГв опису бГзнес процесГв е IDEF (Integration Definition for Function Modeling — методологГя функцюнального моделювання). Ця концепцГя моделювання бГзнес-процесГв реалГзована в багатьох програмних продуктах, найбкьш популяр-ними е BPWin / ERWin, MS Visio, Б1Г-Майстер та шш1
Таблиця 1
Тлумачення поняття & lt-^знес-процес» у лiтературi
Автор Визначення Схематичне подання ключових слiв
Hammer M., Champy J. Сукупшсть рiзних видiв дiяльностi, у рамках яко'-Г на входi використовуються один або бтьше видiв ресурсiв, i в результатi цieY дiяльностi на виходi створюеться продукт, що мае цшнкть для споживача Дiяльнiсть — Створення pecypciB -Цшшсний продукт
Davenport T. H., Short J. E. Набiр лопчно взаемопов'-язаних дiй, виконуваних для досягнення певного результату бiзнес-дiяльностi Ha6ip дiй — Результат бiзнеc-дiяльноcтi
Porter M. E., Millar V. E. Сутнiсть, обумовлена через точки входу i виходу, штерфейси та органiзацiйнi пристро'-'-'-, як частково включають пристро'-'-'- споживача послуг або товарiв, через як вiдбуваеться нарощування вартостi вироблено'-'-'- послуги або товару CyTHicTb — Точки взаемодп 3i спожива-чем — Нарощування вартост
Ойхман Е. Г., Попов Э. М. Безлiч внутрiшнiх кроюв (видiв) дiяльностi, що почина-ються з одного i бiльше входiв i закiнчуються створен-ням продукцп, необхщно! клiенту та яка задовольняе його за вартктю, довговiчностю, сервiсом та якiстю. Або — повний потк подiй у системi, що описуе, як шент починае, веде i завершуе використання бiзнесу Дiяльнicть — Створення продукту
Deming W. E. Будь-як види дiяльностi в роботi оргашзацп Дiяльнicть — Оргaнiзaцiя
Джерело: складено за джерелами [2, 3, 4, 17, 21].
Рис. 1. Етапи моделювання та впровадження процесу управлшськоТ 3bithocti
В основi нотаци та методологи ШЕБ0 лежить графiчна вiзуалiзацiя бiзнес-процесiв у виглядi блоюв, з рiзною функцiональною роллю сторш. Власне процес форму-вання управлшсько! звiтностi можна представити у ви-глядi дiаграми в стандартi ШЕБО, де верхня сторона -стратегш розвиту компани- нижня сторона — виконавщ- лiва сторона — входи (шформацш) — права сторона — ви-ходи (звiтнiсть або звiтнi показники) (рис. 2).
Застосування методологiй ймейства ШЕБ (особливо в поеднанш з вiдповiдними програмними продуктами) дозволяе iстотно пiдвищити ефект вц взаемоди фахiвцiв пiдприемства i зовншнк консультантiв на ета-пi концептуального проектування шформацшно! систе-ми управлшсько! звiтностi.
Змiни у вимогах до нотацш, зокрема потреба в електронному обмш мiж моделями та автоматичнш перевiрцi моделi за формальними ознаками, спричи-нили появу ще одше! нотаци БРМЫ. Це концепцiя, роз-роблена в 2001 — 2004 рр. некомерцшною органiзацiею
Стратепя розвитку компани
a
кт
S Ф Сй ^
^ vo
Формуваня даних про виконання бюджeтiв
Biддiл кopпopaтивнoI тa yпpaвлiнcькoI звiтнocтi
Рис. 2. Контекстна дiаграма формування даних виконання бюджелв у нотаци IDF0
Business Process Management Initiative (BPMI). Вона ство-рювалася для сприяння стандартизаци бiзнес-процесiв. Пiсля злиття в 2005 р. з некомерцшним об^днанням Object Management Group (OMG), яке займаeться роз-робкою i просyванням об'-eктно орieнтованих техноло-гш i стандартiв, 6уло випyщено двi верси нотаци — 1.2 (ачень 2009 р.) i 2.0 (ачень 2011 р.). На даний момент OMG нараховye 62 вендорiв програмного забезпечення, що пiдтримyють i пропонують програмне забезпечення з пiдтримкою концепци BPMN [1].
При моделюваннi бiзнес-процесiв y контекстi фор-мyвання yправлiнськоi звiтностi слiд пам'-ятати про те, що: ва процеси формyвання зв^носп e взаeмопов'-язаними- y кожного пропсу e свiй споживач iнформацii та ключовi показники- важливу роль вщгра-ють регламенти, якi дозволяють стандартизувати процеси i встановити нормативы показники- накопичення шформаци про звггшсть здiйснюeться iз залученням групи пращвниюв рiзних пiдроздiлiв, однак вцповь дальним за процес маe бути встановлений один, наприклад фшансовий директор.
Шсля того, як процес був структуро-ваний та введений у дш, з часом з'-являeться m потреба в аналiзi вiдхилень та прийнятт рь шень щодо вдосконалення. Бiзнес-процеси в компани можуть бути змшеш через:
1. Постiйне полтшення процеав (Continuous Improvement Process). Це концепцiя, яка передбачаe незначнi, але постiйнi полш-шення процесу, за вама його складовими. Найбкьш вломим пiдходом, в основi яко-го лежить постшне полiпшення процесiв e японський шдхц кайдзен (kaizen).
2. Вдосконалення бiзнес-процесiв (Business Process Improvement) або управлшня бiзнес-процесами (Business Process Management — BPM). Це шдхц, спрямований на те, щоб допомогти оргашзащям опти-
д
ю ос
н н
д e
o p
MI3yBaTM бiзнес-процеси з метою пiдвищення ix ефек-tmbhocti. Змiни процесiв здшснюються поступово, але обов'-язково на систематичной основi. BPM включае будь-яку комбшацш моделювання, автоматизаци, виконання, контролю, вишрювання та оптимiзацii потокiв дково'-1 активностi для пiдтримки цкей компани, що охоплюють системи, спiвробiтникiв, клiентiв, партнерiв всерединi й за межами кордошв пiдприемства [6]. Незначна змЬ-на процесiв ще не означае BPM. Виконання управлшня бiзнес-процесами означае, що процес мае бути описаний за принципом «end-to-end view»: змшюючи процес, слк, розyмiти його повшстю, yсi його складовi та кшцеву мету. З позицп BPM, управлшська звiтнiсть — лише скла-дова глобально'-1 активностi компани та ii вдосконалення можливе лише з позиций удосконалення вск пiдxодiв до управлшня дшльшстю.
3. Реiнжинiринг бiзнес-процесiв BPR (Business Process Reengineering). Цей шдхк, виник на початку 90-х роив ХХ столктя, автором якого е Хаммер М. У його осно-вi лежить переосмислення iснyючиx процесiв та ix радикальна змша (перепроектування). На в1дмшу вiд трьох вищевказаних пiдxодiв реiнжинiринг передбачае швидку змшу процеав. Також у цьому пiдxодi основна увага при-дкена застосуванню шформацшних теxнологiй.
Pеiнжинiринг застосовуеться тодi, коли потрiбна
кардинальна змiна у побyдовi не окремих бiзнес-
процесiв, а всього бiзнесy. Реiнжинiринг з позици формування yправлiнськоi звiтностi потрiбен тодъ коли доводиться вибудовувати систему звггносй «з нуля» з подальшим впровадженням iнформацiйниx систем i теxнологiй. Проект решжишрингу бiзнес-процесiв з урахуванням розробки системи управлшсько'-1 звiтностi можна роздкити на такi етапи: розробка образу май-бутнього бiзнесy з одночасною розробкою системи по-казникiв та iндикаторiв, якi демонструють рiвень досяг-нення запланованих стратегiчниx цкей- аналiз iснyючиx бiзнес-процесiв — проводиться дослдження компани та складаються схеми ii роботи зараз, водночас проводиться аналiз задоволення потреб в шформаци для шдтримки рiшень- розробка нових бiзнес-процесiв -створюються новi та (або) змшюються колишнi процеси i шдтримуюча '-к iнформацiйна система, тестуються новi процеси- впровадження нових бiзнес-процесiв.
ВИСНОВКИ
Пiдсyмовyючи, можна зробити таю висновки:
1. Моделювання управлшсько'-1 звкност передбачае в першу чергу опис та аналiз процесiв усереди-нi компани. Власне процес формування управлшсько'-1 звiтностi можна трактувати як бiзнес-процес, який е обов'-язковою складовою дiяльностi компани. 1нформа-цш як кшцевий продукт стае ресурсом управлшня, який забезпечуе можливост прийняття ршень, без яких io-нування бiзнесy е неможливим, що робить сам процес формування звкност життево необхцним для компани. Розробка моделi починаеться з аналiзy бiзнес-процесiв, виявлення взаемозв'-язюв та аналiзy можливих змiн. Моделювання управлшсько'-1 звiтностi може здшснюватися через iнстрyменти графiчниx нотацiй та case-засоби.
2. Впровадження системи yправлiнськоi звiтностi та вдосконалення ii моделi здiйснюeться за тими ж подходами, що й yдосконалення процеав в оргашзацш BPM або BPR. Обидва шдходи мають позитивнi та негативш сторони, сво'-к приxильникiв i критиюв, однак спкьним для них e обов'-язкове охоплення процесiв y цкому, по-гляд на дшльшсть компани як eдине цке. У цьому контек-стi управлшська звггшсть не e в^докремленою системою, а потребye моделювання, впровадження та вдосконалення як важливий, спкьний з шшими, бiзнес-процес.
3. Подальшi дослцження слiд спрямувати в на-прямку розробки чiткиx алгоритмiв впровадження системи управлшсько'-1 звiтностi на пiдприeмствi. ¦
ЛITEРАTУРА
1. Business Process Model & amp- Notation (BPMN) [Electronic resource]. — Mode of access: http: //www. omg. org/bpmn/index. htm
2. Davenport T. H. The New Industrial Engineering: Information Technology and Business Process Redesign T. H. Davenport, J. E. Short // Sloan Management Review, 1990, (Summer), 11 — 27.
3. Deming W. E. Quality, productivity, and competitive position / W. E. Deming. — Cambridge, MA: Massachusetts Institute of Technology, Center for Advanced Engineering Study, 1982. — 373.
4. Porter M. E. How Information Gives You Competitive Advantage / M. E. Porter, V. E. Millar // Harvard Business Review, 1985, 85 (July — August), 149 — 160.
5. Moen R. Evolution of the PDCA Cycle / R. Moen, C. Norman [Electronic resource]. — Mode of access: http: //pkpinc. com/ files/NA01MoenNormanFullpaper. pdf
6. What is BPM? [Electronic resource]. — Mode of access: http: //bpm. com/what-is-bpm
7. Вознюк А. M. Mотивaцiйнaстема yпрaвлiння про-ми^овим п^приемством: автореф. дис … канд. екон. нayк: 08. 00. 04 / А. M. Вознюк — Приазов. держ. теxн. ун-т. — Maрiyполь,
2010. — 20 c.
S. Гильде Э. К. Mодели организации нормативного yчетa в промышленности / Э. К. Гильде. — M.: Финаноы, 1970. — 112 c.
9. Даниленко О. А. Oбфyнтyвaння проце^ого пдооду до yпрaвлiння пертеналом оргашзацп / O. А. Даниленко [Елек-тронний реcyрc]. — Режим доступу: http: //ir. kneu. edu. ua:8080/ bitstream/2010/1322/1/Danylenko. pdf
10. Жук В. М. Розвиток моделювання в бyxгaлтерcькомy облку / В. M. Жук // Oблiк i фЫанаи АПК. — 2010. — W 3. — С. 26 — 32.
11. !вахненков С. В. Теоретичн атекти моделювання в aнaлiзi та гоcподaрcькомy контролi / С. В. Iвaxненков // Еко-номiчний aнaлiз: зб. наук. праць / Тернопть^кий нацюналь-ний економiчний уывер^тет. — Тернопть: Eкономiчнa думка,
2011. — Вип. 9. — Частина 1. — 426 c. — С. 10 — 14.
12. Кондратьев В. В. Показываем бизнеc-процеccы / В. В. Кондратьев, M. Н. Кузнецов. — M.: Изд-во «^MOO», 2008. -256 c.
13. Король С. Я. Управл^ька звггшсть: cy^iob i алгоритм формування / С. Я. Король // Бiзнеc! нформ. — 2014. -W 7. — С. 325 — 331.
14. Любимов М. О. Формування yпрaвлiнcькоi звгшост1 пщприемств (на прикладГ xaрчовоi промиcловоcтi): автореф. дис … канд. екон. наук: тец. 08. 00. 09 «Бyxгaлтерcький облк аналв та аудит (за видами економтноТ дГяльностО» / M. O. Любимов. — Oдеca, 2012. — 22 c.
15. Маренич T. Г. Mоделювaннястеми бyxгaлтерcько-го облку / M. Г. Maренич // Вкник Xaркiвcького нацюнального теxнiчного yнiверcитетy ciльcького гоcподaрcтвa. Економтш науки. — 2013. — Вип. 137. — С. 29 — 37.
16. Нападовська Л. В. Концептуальн засади формування управлшськоТ звтосп / Л. В. Нападовська, М. М. Матюха // Нау-KOBi записки. Серiя «Економiка». Випуск 19. — 2012. — С. 183 — 186.
17. Ойхман Е. Г. Реинжиниринг бизнеса: реинжиниринг организаций и информационные технологии / Е. Г. Ойхман, Э. М. Попов. — М.: Финансы и статистика, 1997. — 333 с.
18. Пожарицька I. М. Процесний пщхщ в аудиторськш дiяльностi / I. М. Пожарицька // Вкник ОНУ iM. Мечникова. -Вип. 3/3, Т. 18. — 2013. — С. 31 — 34.
19. Ротер М. Учитесь видеть бизнес-процессы. Практика построения карт потоков создания ценности / Майк Ротер, Джон Шук — Пер. с англ. — М.: Альпина Бизнес Букс: CBSD, Центр развития деловых навыков, 2005. — 144 с.
20. Соколов Я. В. Моделирование как метод бухгалтерского учета / Я. В. Соколов, Р. С. Рашитов. — Л.: ЛИСТ им. Ф. Энгельса, 1974. — 80 с.
21. Хаммер М. Реинжиниринг корпорации. Манифест революции в бизнесе / М. Хаммер, Д. Чампи. — СПб.: СПбГ, 1997. — 322 с.
22. Шапошников А. А. Классификационные модели в бухгалтерском учете: монография / А. А. Шапошников. — М.: Финансы и статистика, 1982. — 142 с.
23. Шарапов О. Д. Економiчна юбернетика: навч. поаб-ник / О. Д. Шарапов, В. Д. Дербенцев, Д. ?. Семьонов. — К.: КНЕУ, 2004. — 231 с.
24. Шигун М. М. Розвиток моделювання системи бухгалтерского облку: теорiя i методолопя: монографiя / М. М. Шигун. — Житомир: ЖДТУ, 2009. — 632 с.
REFERENCES
& quot-Business Process Model & amp- Notation (BPMN)& quot-. http: //www. omg. org/bpmn/index. htm
Davenport, T. H., and Short, J. E. & quot-The New Industrial Engineering: Information Technology and Business Process Redesign& quot-. Sloan Management Review, Summer (1990): 11−27.
Deming, W. E. Quality, productivity, and competitive position. Cambridge, MA: Massachusetts Institute of Technology, Center for Advanced Engineering Study, 1982.
Danylenko, O. A. & quot-Obgruntuvannia protsesnoho pidk-hodu do upravlinnia personalom orhanizatsii& quot- [Justification process approach to HR organization]. http: //ir. kneu. edu. ua:8080/ bitstream/2010/1322/1/Danylenko. pdf
Gilde, E. K. Modeli organizatsii normativnogo ucheta v pro-myshlennosti [Models of regulatory accounting organization in the industry]. Moscow: Finansy, 1970.
Ivakhnenkov, S. V. & quot-Teoretychni aspekty modeliuvannia v analizi ta hospodarskomu kontroli& quot- [The theoretical aspects of modeling in analysis and economic control]. Ekonomichnyi analiz, vol. 1, no. 9 (2011): 10−14.
Kondratev, V. V., and Kuznetsov, M. N. Pokazyvaem biznes-protsessy [Show business processes]. Moscow: EKMOS, 2008.
Korol, S. Ya. & quot-Upravlinska zvitnist: sutnist i alhorytm formu-vannia& quot- [Management reporting: the nature and formation algorithm]. BiznesInform, no. 7 (2014): 325−331.
Khammer, M., and Champi, D. Reinzhiniring korporatsii. Manifest revoliutsii vbiznese [Reengineering the Corporation. Manifesto of the revolution in the business]. St. Petersburg: SPbGU, 1997.
Liubymov, M. O. & quot-Formuvannia upravlinskoi zvitnosti pid-pryiemstv (na prykladi kharchovoi promyslovosti)& quot- [Formation of management reporting (for example, the food industry)]. Avtoref. … dys. kand. ekon. nauk: 08. 00. 09, 2012.
Moen, R., and Norman, C. & quot-Evolution of the PDCA Cycle& quot-. http: //pkpinc. com/files/NA01MoenNormanFullpaper. pdf
Marenych, T. H. & quot-Modeliuvannia systemy bukhhalterskoho obliku& quot- [Modeling accounting system]. Visnyk Kharkivskoho nat-
sionalnoho tekhnichnoho universytetu silskoho hospodarstva. Eko-nomichninauky, no. 137 (2013): 29−37.
Napadovska, L. V., and Matiukha, M. M. & quot-Kontseptualni zas-ady formuvannia upravlinskoi zvitnosti& quot- [Conceptual bases of formation of management reporting]. Naukovi zapysky. Seriia & quot-Ekono-mika"-, no. 19 (2012): 183−186.
Oykhman, E. G., and Popov, E. M. Reinzhiniring biznesa: reinzhiniring organizatsiy i informatsionnye tekhnologii [Reengineering of business reengineering and IT organizations]. Moscow: Finansy i statistika, 1997.
Pozharytska, I. M. & quot-Protsesnyi pidkhid v audytorskii diialnos-ti& quot- [The process approach to auditing]. Visnyk ONU im. Mechnykova, vol. 18, no. 3/3 (2013): 31−34.
Porter, M. E., and Millar, V. E. & quot-How Information Gives You Competitive Advantage& quot-. Harvard Business Review, no. 85 (1985): 149−160.
Roter, M., and Shuk, Dzh. Uchites videt biznes-protsessy. Praktika postroeniia kart potokov sozdaniia tsennosti [Learn to see the business processes. The practice of mapping the value stream]. Moscow: Alpina Biznes Buks, 2005.
Sokolov, Ya. V., and Rashitov, R. S. Modelirovanie kak metod bukhgalterskogo ucheta [Modeling as a method of accounting]. Leningrad: LIST im. F. Engelsa, 1974.
Shaposhnikov, A. A. Klassifikatsionnye modeli v bukhgalter-skom uchete [Classification models in accounting]. Moscow: Finansy i statistika, 1982.
Sharapov, O. D., Derbentsev, V. D., and Semyonov, D. Ie. Eko-nomichna kibernetyka [Economic Cybernetics]. Kyiv: KNEU, 2004.
Shyhun, M. M. Rozvytok modeliuvannia systemy bukhhalterskoho obliku: teoriia imetodolohiia [Development of simulation system of accounting: theory and methodology]. Zhytomyr: ZhDTU, 2009.
Vozniuk, A. M. & quot-Motyvatsiina systema upravlinnia promys-lovym pidpryiemstvom& quot- [Motivational manufacturing control system]. Avtoref. dys… kand. ekon. nauk: 08. 00. 04, 2010.
& quot-What is BPM?& quot- http: //bpm. com/what-is-bpm
Zhuk, V. M. & quot-Rozvytok modeliuvannia v bukhhalterskomu obliku& quot- [Development of simulation in accounting]. Oblik i finansy APK, no. 3 (2010): 26−32.

& lt-
m 2
о
zr
о
о
& lt-
о
Ш
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 12 '-2014
www. business-inform. net

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой