Готовность студентов Министерства образования и науки Украины к профессиональной работе "охранная деятельность" в процессе физической подготовки как педагогическая проблема

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

вою має бути те, що біль, який можливо виникає у реабілітанта, повинен знаходитися у межах індивідуальної переносимості і не заважати йому розслабитися. Найбільший ефект відмічається, коли інтенсивність болю складає 50−75% від максимально можливої для даної людини. Після процедури масажу реабілітант не повинен відчувати болю.
13. Під час впливу на ТТ між виконанням масажних прийомів потрібно робити паузи для «відпочинку від болю», застосовувати прийоми погла-жування, потряхування тощо, які сприяють розслабленню.
14. Під час проведення лінійного масажу меридіану легенів дитина має перебувати у розслабленому стані. Тому при завершенні масажу передньої поверхні грудної клітини, який передує масажу меридіану легенів, не слід нехтувати проведенням достатньої кількості прийомів по-гладжуання та економити на них час.
Висновки.
1. Отже, у статті подані практичні рекомендації щодо проведення процедур ЛФК та масажу на основі традиційних засобів оздоровлення, що входять до складу комплексу ФР для дітей 56 років із загостренням РОБ.
2. Дані практичні рекомендації полегшують застосовування подібного комплексу у дитячій практиці, оскільки включені до його складу засоби вимагають чіткого дозування, порядку дій та розуміння їх як реабілітологом, так і реабілітантом.
У подальшому планується провести дослідження щодо профілактики рецидивів РОБ у дітей за допомогою програми ФР, яка базувалася б на зазначених засобах.
Література
1. Арєшина Ю. Б. Застосування традиційних засобів фізичної реабілітації при загостренні рецидивного обструктивного бронхіту у дітей /Матеріали ІХ відкритої науково-методичної конференції студентів факультету фізичного виховання, фізичної реабілітації та спортивної медицини.
— К.: НУФВСУ, 2006. — С. 123−131.
2. Бюлер М, Шайдхауер Х. Лечение триггерных точек — теоретические аспекты и примеры из практики // ЛФК и массаж. — 2003. — № 3. — С. 33−45.
3. Дудченко Л. Ш., Каладзе Н. Н. Иммунореабилитация детей, больных рецидивирующим бронхитом, на этапе санаторно-курортного лечения // Вестник физиотерапии и курортологии. — 2004. — № 1. — С. 6−12.
4. Костроміна В.П., Речкіна О.О., Усанова В. О. Сучасні підходи до лікування захворювань органів дихання у дітей (Метод. рек.) Академія медичних наук України. Міністерство охорони здоров’я України. Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г Яновського. — К.: Б. в., 2005. — 18 с.
5. Левит К. Э. Функция и дисфункция. Основные вопросы диагностики и лечения в мануальной медицине // Мануальная терапия. — 2005. — № 1. — С. 53−58.
6. Лувсан Г. Очерки восточной рефлексотерапии. — М.: «Топи кал" — «Цитадель», 1995. — 232 с.
7. Маслов А. А. Танцующий феникс. Тайны внутренних школ ушу. — РнД.: «Феникс», 2003. — 384 с.
8. Рамачарака Й. Лечение дыханием: Наука о дыхании индийских йогов: Дыхание по восточным методам как средство физического, умственного, душевного и духовного развития.- М.: НТ-Центр, 1995. — 62 с.
9. Рамачарака Й. Хатха-йога: Философия физического благополучия. — М.: ФиС, 2002. — 176 с.
Надійшла до редакції 21. 05. 2007р.
ГОТОВНІСТЬ СТУДЕНТІВ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ДО ПРОФЕСІОНАЛЬНОЇ ПРАЦІ «ОХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ» У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА Арзютов Г. М., Болотов О. О. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Національний транспортній університет України
Анотація. Професійно-прикладна фізична підготовка (ППФП) фахівців різного профілю сприяє формуванню професійно важливих фізичних і психологічних якостей, а також прикладних рухових навичок, необхідних багатьом категоріям осіб, що працюють в екстремальних умовах професійної діяльності. У вузах системи МОН України у зв’язку з початком підготовки фахівців охоронних структур надання цих видів підготовки найбільше проявляється в її профілюючому характері проведення — спеціальній фізичній підготовці (СФП), що відображено в існуючих навчальних планах і робочих програмах. У процесі СФП успішно формується великий комплекс психофізичних, особистих якостей, що комплексно характеризуються як «готовність» фахівців охоронних структур у їх ефективній і безпечній професійній діяльності
Ключові слова: готовність, охоронна діяльність, спеціальна фізична підготовка, психологічна підготовка, професійно-прикладна фізична підготовка.
Аннотация. Арзютов Г. Н., Болотов О. О. Готовность студентов министерства образования и науки Украины к профессиональной работе «охранная деятельность» в процессе физической подготовки как педагогическая проблема. Профессионально-прикладная физическая подготовка (ППФП) специалистов разного профиля оказывает содействие формированию профессионально важных физических и психологических качеств, а также прикладных двигательных навыков, необходимых многим категориям лиц, работающих в экстремальных условиях профессиональной деятельности. В вузах системы МОН Украины всвязи с началом подготовки специалистов охранных структур предоставление этих видов подготовки больше всего проявляется в ее профилирующем характере проведения — специальной физической подготовке (СФП), что отображено в существующих учебных планах и рабочих программах. В процессе СФП успешно формируется большой комплекс психофизических, личных качеств, комплексно характеризуемых как «готовность» специалистов охранных структур в их эффективной и безопасной профессиональной деятельности
Ключевые слова: готовность, охранная деятельность, специальная физическая подготовка, психологическая подготовка, профессионально-прикладная физическая подготовка.
Annotation. Arzyutov G.N., Bolotov O.O. Readiness of students of the Ministry of Education and science of Ukraine for professional work «security activity» during physical preparation as a pedagogical problem. Professional — applied physical preparation of experts of a different structure assists formation of professionally important physical and psychological qualities, and also the applied impellent skills necessary for many categories of persons, working in extreme conditions of professional work. In high schools of system MON of Ukraine in connection with the begin-
ning preparation experts of security structures granting of these kinds of preparation is most of all shown in its main character of carrying out — special physical preparation that is displayed in existing curricula and working programs. In process preparation the big complex of the psychophysical, personal qualities in a complex characterized as «readiness» of experts of security structures in their effective and safe professional work is successfully formed.
Key words: readiness, security activity, special physical preparation, psychological preparation, professional — applied physical preparation.
Вступ.
За сучасних умов професійно-психологічна готовність студента Міністерства освіти та науки України до професіональної праці є обов’язковою в його фаховій майстерності. Особливо це стосується вищих навчальних закладах МОН України, де почали підготовку фахівців зі спеціальності «охоронна справа». Основні завдання та зміст психологічної підготовки в навчальних планах цієї спеціальності має бути -формування, удосконалення та підтримання:
— професійно-психологічних умінь — умінь ураховувати психологічні аспекти при виконанні професійних дій. До найважливіших із них належать: уміння враховувати та створювати психологічні умови для ефективного вирішення оперативно-службової задачі (аналітико-психологічні вміння) — уміння професійно користуватися основними засобами (техніко-психологічні вміння) — уміння користуватися тактико-психологічними прийомами (тактико-психологічні вміння) —
— професійно розвинутих якостей: професійної спостережливості, пам’яті, мислення тощо. Відсутність або недостатній розвиток цих якостей стримує оволодіння професійними навиками та вміннями, погіршує точність їх дій, перетворює навіть технічно навченого спеціаліста в безпосереднього виконавця-
— професійно-психологічної стійкості. Вона передбачає: відсутність негативних психологічних реакцій на дію стрес-факторів- натренованість у бездоганному виконанні професійних дій у психологічно складних умовах- уміння зберігати професійну пильність, виявляти розумну настороженість та увагу до ризику, небезпеки, несподіванки.
Психологічній підготовці приділяється увага і в військових підрозділах США, Англії, ФРН, Італії [4] та інших країн. У військових школах до курсу навчання курсантів включено вивчення науки про поведінку людини, оскільки військовій в складі особової місії ООН має дуже добре уявляти мотиви, наміри та можливі реакції того, із ким він зіткнувся, виконуючи службові обов’язки. У Франції початкова підготовка кадрів здійснюється в військових школах, де слухачі навчаються за умов максимально наближених до реальної обстановки. У навчальному центрі для патрульних було проведено дослідження з психологічної підготовки в процесі фізичної підготовки. У результаті під час служби було попереджено велику кількість стресів.
Основними напрямами професійно-психологічної підготовки студентів зі спеціалізації «охоронна справа» навчальних закладів МОН є: проведення її під час викладання спеціального курсу, у процесі викладання загальних дисциплін, серед них і фізичної підготовки.
У зв’язку з цим виникає необхідність у пошуку нових основ для організації процесу формування готовності, що дозволяють досліджувати його з позицій, відмінних від традиційного підходу, що і є підставою для формування проблеми дослідження.
Віднесення готовності до істотних характеристик людини як особистості припускає уточнення, що розуміється під розвитком особистості. Мабуть, що чіткість позиції в цьому питанні визначає весь хід подальших теоретичних побудов. Це тим більш важливо, адже суперечки про те, що є особистість, продовжуються не тільки в педагогіці, але й у психології і філософії.
Випливаючи з положень, розвинутих Ви-готським Л.С., Рубін штейном С.Л., Леонтьєвим О. Н, і їхніми послідовниками, ми розглядаємо особистість як системну соціальну якість індивіда, розвиток якого здійснюється в єдності з розвитком психіки під впливом соціальної ситуації.
На наш погляд велику роль у формуванні компонентів професійної готовності відіграє методично правильно побудована спеціальна фізична підготовка [1], яка дозволяє цілеспрямовано на підставі удосконалення фізичної та спеціальної підготовленості впливати на розвиток інших компонентів [2, 3].
Робота виконувалась у відповідності з планом науково-дослідної роботи кафедри фізичного виховання, олімпійських і масових видів спорту «Формування професійної готовності студентів спеціалізації «охоронна справа МОН України»», затвердженому Вченою радою інституту фізичного виховання та спорту НПУ імені М. П. Драгоманова на 2006 — 2010 рр.
Формулювання цілей роботи.
Гіпотеза дослідження. Передбачалося, що можливо підвищить професійну готовність майбутніх фахівців за рахунок диференційного підходу до занять зі СФП.
Виходячи з того, основні положення гіпотези, які визначають наш підхід до дослідження і вибору методів, можуть бути сформульовані таким чином.
1. Є чимало можливостей під час занять з фізичної підготовки для поліпшення професійної та психологічної готовності студентів. Обґрунтованість висування цієї гіпотези пов’язана: а) з матеріалами, у яких показане значення, суть професійної та психологічної підготовки студентів- а також з ознайомленням стану вивчення проблеми з досвіду спеціалістів, які займаються фізичною підготовкою та спортом в системі МО, МВС та СБУ, психологів та педагогів зі спорту- та б) з аналітичною оцінкою даних, здобутих психологами МО, МВС та СБУ,
які досліджували проблему професійної та психологічної підготовки особового складу органів силових відомств.
2. Існують невиявлені, невикористані педагогічні можливості формування професійної та психологічної готовності студентів у процесі проведення основних занять з фізичної підготовки: по самозахисту без зброї, з рукопашного бою та долання перешкод. Ці можливості пов’язані насамперед з реалізацією ідеї та досвіду професійно-психологічної підготовки особового складу МО, МВС та СБУ щодо специфіки фізичної підготовки курсантів у закладах освіти та навчальних підрозділах силових відомств. Ці можливості, як можна передбачати, полягають у:
— доповненні та конкретизації цілей занять з фізичної підготовки з урахуванням сформованих у юридичній психології положення про структуру професійної та психологічної готовності співробітників МО, МВС та СБУ та досвіду цілеспрямованого проведення занять з формування її компонентів (мотиваційного, емоційного-вольового, операційно-діяльного, оцінюючого) —
— використання ряду засобів, форм і методів, які отримали поширення в практиці професійної та психологічної готовності співробітників з урахуванням специфіки занять із фізичної підготовки.
3. Специфіка занять з фізичної підготовки така, що вона має й особливі можливості підвищення професійної та психологічної готовності студентів, яких немає або дуже мало в заняттях з інших навчальних дисциплін. Очевидно — це можливості з формування компонентів готовності (мотиваційного, емоційно-вольового, операційно-діяльного, оцінюючого) до охоронної діяльності.
Для розв’язування гіпотези необхідно
рішення наступних завдань:
— аналізувати взаємозв'язок психологічної і фізичної підготовки-
— розробити порівняний аналіз вітчизняній психології спорту та військової психології-
— надати розподіл методам тренування та розучування-
— ранжувати методи тренування та розучування за літературними даними-
— провести аналіз шляхів здійснення психологічної підготовки за допомогою різних видів спорту-
— аналізувати дані про цілеспрямоване формування таких компонентів професійної підготовленості (готовності спеціаліста), як емоційно-вольового, операційно-діяльнісного, оціночного, мотиваційного.
Мета: сформулювати вісь комплекс заходів щодо підготовки спеціалістів охоронної
справи у навчальних закладах МОН України як
педагогічну проблему.
Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, анкетування.
Результати дослідження.
Взаємозв'язок психологічної і фізичної підготовки відмічається давно. Уперше проблему психологічної підготовки спортсменів було висунуто у вітчизняній психології спорту в докладі А. А. Лалаяна «До питання про психологічну підготовку спортсменів». Потім цим питанням присвятили свої наукові праці відомі дослідники психології та педагогіки спорту А. Ц. Пуні [8], Г М. Гагаєва, В. Аркадьєв, А.В. Родіонов. У системі МО, МВС, СБУ зв’язки бойової та фізичної підготовки з психологічною відмічалися в дисертаціях, наукових публікаціях Джамгаро-ва Т.Г., Марищука В. Л. [5], Ашкеназі С.М. [1], Краснова Н. В. та ін.
Слід відмітити, що між групами дослідників є і спільне, і відмінне, що, очевидно, визначається не стільки теоретичними розбіжностями, скільки відмінностями цілей та завдань психологічної підготовки в спорті та навчальних закладах Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України та при введенні нової спеціалізації «охоронна справа» — у навчальних закладах Міністерства освіти і науки України.
Психологи і педагоги зі спорту, по суті, психологічну підготовку спортсменів пов’язують із підготовкою до змагань, психологи і педагоги силових відомств — з підготовкою військовослужбовців до професійної діяльності. Саме у зв’язку з необхідністю підготовки спортсменів до змагань — спеціалісти з фізичної культури і спорту вважають, що мета психологічної підготовки — розвинути психічні якості, потрібні спортсмену для досягнення високого рівня спортивної досконалості, психічну стійкість та готовність до виступу на відповідальних змаганнях.
Конкретні завдання психологічної підготовки в спорті наступні:
— сприяти вихованню моральних рис особистості спортсмена як найважливішої основи успіху в спортивній діяльності-
— удосконалювати процеси сприйняття важливих для цього виду спорту спеціалізованих аспектів-
— розвивати увагу, її стійкість та швидкість мобілізації, уміння добре орієнтуватися в ситуаціях спортивного змагання-
— розвивати пам’ять, уяву, наочно-дійове мислення, здатність швидко і точно запам’ятовувати спортивні прийоми та їх комбінації, користуватися м’язово-руховими уявленнями в процесі ідеомоторного тренування-
— розвивати емоційно-вольові якості: сміливість, рішучість, самовладання, витримку, волю до перемоги.
Розглядаючи під психологічною підготовкою готовність воїна до бойових дій, військові психологи і педагоги-спеціалісти з фізичної підготовки і спорту ці задачі пов' язують з виробленням високої
психологічної стійкості у воїнів, слухачів, курсантів, студентів стосовно тих чи тих видів бойових дій з практичним і теоретичним ознайомленням їх з конкретними небезпечностями, екстремальними ситуаціями та іншими чинниками бою, що викликають стрес. Найважливішими задачами психологічної підготовки у силових відомствах уважаються:
— формування психологічної готовності до військової служби-
— розвиток якостей уваги, пам’яті та мислення, необхідних для бойових дій-
— розвиток емоційно-вольової стійкості-
— виховання необхідних вольових якостей.
Із досвіду створення програми з фізичної підготовки для вищих закладів освіти МО, МВС, СБУ основну мету сформульовано так: «Фізична підготовка спрямована на зміцнення здоров’я, формування та навчання професійним руховим навиком, умінням, виховання морально-вольових якостей особистості, властивості використовувати та запроваджувати здобуті знання в практику подальшої професійної діяльності». Як видно, у цьому простежуються певні аспекти, які збігаються з психологічними цілями підготовки студентів спеціалізації «охоронна справа» у навчальних закладах Міністерства освіти і науки України.
Більш конкретні наукові публікації спеціалістів, котрі задачі занять з фізичної підготовки по-в' язують з:
— виробленням у студентів необхідних морально-вольових якостей (С.В. Непомнящий [6], Сана-рин О.Е. [10]) —
— виховання психологічної стійкості для розв’язання службових задач (Ю.Ф. Полипняк [9]- Шалаев В. М. [12]) —
— розвиток психічних якостей студентів (швидкості мислення, уваги, пам’яті, спостережливості) (В. Б. Вдовиченко [3], Столяренко А. М. [11]).
Аналізуючи описані вище різні підходи, можна відмітити таке.
По-перше, цілі і завдання психологічної підготовки здебільшого в усіх спрямовані на розвиток і формування емоційно-вольової стійкості, пізнавальних, психологічних (увага, мислення тощо) та вольових якостей.
По-друге, цілі і завдання психологічної підготовки так чи інакше пов’язуються з підготовкою до подолання труднощів майбутньої діяльності, причому це професіоналізація найбільш виражена в спеціалістів бойової та фізичної підготовки навчальних закладів МО, МВС та СБУ
По-третє, простежується прагнення спеціалістів із фізичної підготовки навчальних закладах МО, МВС, СБУ професіоналізувати підготовку, проте їхнє розуміння спеціалізації по цілям і завданням не повністю збігається з тими, які визначені спеціалістами з психологічної підготовки в спорті. Так у цих цілях і задачах відсутнє взагалі згадування про професійно-психологічні вміння, розвиток профес-
ійної спостережливості, а розвиток уваги, пам’яті, стійкості розуміється взагалі, а не в професійному плані (тобто не як професійна увага, професійна пам’ять, професійно-психологічна стійкість), але більш визначено постає питання про вольові якості. Чим пояснити цей незбіг?
Найбільш важливими причинами можуть бути дві: 1) спеціалісти з фізичної підготовки в закладах освіти силових відомств мало знають результати останніх досліджень з психологічної підготовки співробітників і тому недостатньо підпорядковують фізичну підготовку її цілям і задачам- 2) звуження цілей і задач психологічної підготовки на заняттях з фізичної підготовки відбиває невеликі можливості цих занять. Яка причина дійсно має місце — це потрібно визначити нам за результатами власних досліджень.
Слід підкреслити й таке: необхідність психологічної підготовки в спорті визнається всіма спеціалістами і вона надійно увійшла до практики підготовки спортсменів. Проте про психологічну підготовку воїнів, курсантів і студентів навчальних закладів МО, МВС, СБУ, МОН при заняттях фізичної підготовкою питання ставиться тільки окремими дослідниками. У практиці навчально-виховного процесу вона не знайшла ще повсюдного втілення.
Переходячи до аналізу шляхів здійснення психологічної підготовки, потрібно відзначити:
— по-перше, те, що різні види спорту (гімнастичні прилади), на думку спеціалістів та викладачів, мають свої психологічні можливості. Визначено, наприклад, що підтримання високого темпу бою в боксі потребує цілеспрямованості, активності та наполегливості, швидкого переходу від складних дій до атаки, а від неї - до захисту та контратаки — рішучості та ініціативності (Н.А. Худадов). У спортивній боротьбі потрібні воля до перемоги, рішучість, сміливість, завзятість і т. ін. (А. А. Новиков). У практиці подолання перешкод, вироблення прийомів рукопашного бою, крос та марш-броски, лижна підготовка, плавання, попутне тренування в повсякденному житті-
— по-друге, вітчизняними та зарубіжними авторами рекомендовано використовувати в процесі навчання рукопашному бою, самозахисту без зброї та спортивній боротьбі методи теоретичної та практичної підготовки. Дається рада більше уваги приділяти методам практичної підготовки (39,2%). Аналіз праць вітчизняних авторів дозволив виділити дві основні групи методів теоретичної підготовки: словесного подання та демонстрування. Автори рекомендують приділяти більше уваги методам демонстрування (58,7% рекомендацій), ніж методам словесного подання (41,3%). У процесі навчання рукопашному бою, самозахисту без зброї та спортивної боротьби викладачі, здебільшого, використовують методи: пояснення, бесіди, розповіді (73,5%) та інколи пропонують розшири-
ти свої знання, вивчаючи навчально-методичну літературу (26,5%). Спеціалісти (Г.Б. Коваленко, В.М. Платонов) виділяють два методи практичної підготовки: вивчення та тренування. Аналіз методів тренування, описаних у літературі, дозволив розподілити їх за значущістю в такій послідовності:
— методи вдосконалення технічної підготовки (35%) —
— методи розвитку фізичних якостей (29,6%) —
— методи вдосконалення тактичної підготовки (21,2%) —
— методи вдосконалення психологічної підготовки (14,2%).
У навчально-методичній літературі більше уваги приділяється методам тренування (78,2%) та значно менше методам розучування (21,8%).
Аналіз основних вправ, викладених у вітчизняній та зарубіжній літературі, дозволив розподілити їх за значущістю в такій послідовності:
— вправи, спрямовані на вдосконалення техніки (48,1%) —
— вправи на подолання фізичного навантаження (35,2%) —
— вправи, спрямовані на вдосконалення тактики (9,6%) —
— вправи, спрямовані на психологічну підготовку (7,1%).
З аналізу літератури можна зробити висновок, що явний пріоритет надається розвитку та вдосконаленню шляхів фізичної підготовки у порівнянні з психологічною-
— по-третє, при психологічній підготовці спортсменів все ж використовуються засоби, не пов’язані безпосередньо з фізичними вправами, а саме:
а) аутогенне тренування (Лобзін В. С.), яке, на дум -ку І.Г. Шульца, розвиває: уміння повноцінно відпочивати за короткий час- самовладання- саморегуляцію мимовільних функцій тіла- підвищення працездатності, самокритику та самоконтроль- зменшує інтенсивність больових почуттів. Вона ефективна, якщо має спеціалізований характер та відповідає особливостям майбутньої діяльності.
При невмілому та несвоєчасному використанні вона може справляти й зворотний вплив. Тому Ю. М. Забродін попереджає, що самовплив на «внутрішній рух» суб ' єкта є поки що не дуже зрозумілим з «точки», місцем та часом його прикладання, за необхідним та достатнім його дозуванням-
б) психорегулююче тренування (ПРТ) (А.В. Алексєєв) — різновид аутогенного тренування. На думку А.В. Алексєєва, аутогенне тренування не завжди дає потрібний ефект та його потрібно пристосовувати до індивідуальних особливостей особистості. ПРТ знайшло широке поширення в спорті. Досвіду застосування в навчальних закла-
дах МО, МВС, СБУ та МОН при проведенні занять з фізичної підготовки ми не знайшли-
в) ідеомоторне тренування (А.А. Бєлкін, П.А. Ру-дик та інші), спрямоване на розумове відтворення рухів та дій при оволодінні технікою, необхідності зберігати навики дій при оволодінні технікою, необхідності зберігати навики в період вимушеної перерви та при підготовці до виступу. Воно забезпечує активізацію розумової діяльності спортсменів, дає можливість значно скоротити кількість практичних повторень при вивченні вправ. Ідеомоторне тренування, на нашу думку, має великі резерви з використання її під час психологічної підготовки слухачів для виконання стандартних дій при розв’язанні оперативно-службових задач.
— по-четверте, для психологічної підготовки потрібні спеціальні умови. Так А. П. Рудик рекомендує:
— у процесі підготовки спортсмена проводити ускладнення вправ, а разом із тим і труд -нощів, і робити це з поступовим нарощуванням. Виконання вправ має бути доступним для спортсмена, але вимагати від нього все більших та більших зусиль-
— до тренування включати окремі вправи, які вимагають вольових зусиль. Ці вправи мають чергуватися в тренуваннях з більш легкими-
— для успішного розвитку позитивних вольових якостей спортсмена, важливо зміцнити його впевненість у своїх силах. Це потрібно враховувати на всіх заняттях-
— стимулювати тих, хто навчається, до подолання труднощів як під час тренування, так і на змаганнях.
Військові спеціалісти з фізичної підготовки (П. А. Рудик, В.Л. Марищук) визначали дещо інші умови:
а) основний шлях виховання рішучості та сміливості
— поставити тих, хто навчається в умови, які вимагають виявлення цих якостей, уміле спонукання їх до рішучих та сміливих дій-
б) окремі умови:
— використання змагального принципу при проведенні тренувальних занять зі створенням певної настанови (наприклад, здійснити спуск з гори на лижах якомога швидше), зі зміною мотивів виконання вправ (наприклад, за умов особистих змагань та за умов особисто-командних змагань) та з використанням умов виконання спуску з гори на лижах (наприклад, проходження траси по черзі та одночасне проходження траси двох осіб) —
— створення «уявного» ускладнення умов виконання вправ (наприклад, стрибки в глибину за умов широкої відкритої балки та в тіснині).
На думку військових спеціалістів найбіль-
ше значення для розвитку вольових якостей мають види спорту, які характеризуються: безперервністю та швидкістю змін умов- наявністю перешкод, різних за характером та ступенем елементів реальної та умовної небезпеки- безпосереднім характером спортивної боротьби- передбаченими правилами заохочення за сміливі, рішучі та активні дії- вимогами, які-підвищуються зі зростанням спортивної майстерності, до виявлення вольових якостей.
Багато із цих умов прийнятні й при проведенні занять з фізичної підготовки в навчальних закладах МО, МВС, СБУ.
Спеціалісти, які працюють в навчальних закладах МО, МВС, СБУ — Ю. Ф. Подлипняк, С. С. Степанов, В. Г. Колюхов, Г. В. Николаєнок, В.А. Де-ментьєв та інші - для досягнення психологічного ефекту вважають необхідним:
— професійно спрямовувати навчально-тренувальний процес на досягнення потрібного рівня готовності до розв’язання реальних задач службової діяльності-
— здійснювати диференційований підхід до регламентації бойової підготовки в навчальних закладах та навчальних підрозділах силових відомств залежно від контингенту, цільових настанов та термінів навчання-
— по мірі вдосконалення фізичної підготовленості слухачів створювати для них дедалі складніші умови виконання вправ-
— заняття та тренування проводити за будь-якої погоди-
— виконувати вправи з будь-яким навантаженням-
— давати можливість слухачам тренуватися самостійно-
— на заняттях з фізичної підготовки використовувати смуги перешкод, які служать для відпрацювання прийомів самбо на тлі значного фізичної втомленості-
— використовувати на заняттях яскраве світло або затемнення, що сприяє формуванню психологічної стійкості слухачів до дій в екстремальних ситуаціях.
Так Ю. Ф. Подлипняк [9] рекомендує при організації занять з боротьби самбо головну увагу приділяти створенню умов, які імітують різні варіанти бойової обстановки, у яких слухачі мали б можливість реалізувати раніше набуті рухові якості, уміння та навики. Непомнящий С. В. [6] вважає, що на заняттях з бойового розділу самбо, долання перешкод, гімнастики в навчальних центрах МО, МВС та СБУ є великі можливості для розв’язання психологічних задач та рекомендує при підборі засобів, вправ та дій постійно поновлювати їх новими елементами, а умови їх виконання ускладнювати. А. А. Бородич [2] указує, що набуті навики в спортивному залі потрібно закріплювати за умов, наближених до реальних: прийоми самбо відпрацьовувати на місцевості зі зброєю, у захисних жилетах, касках, протигазах- здійснювати переходи та марші на лижах і без них, по пересіченій місце-
вості, учитися долати водні перешкоди в обмундируванні, зі зброєю та спорядженням, з використанням табельних та підручних засобів.
Висновки
1. Можна зробити висновок, що ідеї професіоналізації фізичної підготовки курсантів, які ув -ійшли до практики фізичної підготовки, зокрема — у закладах освіти МО, МВС та СБУ — і є безспірно перспективними і їх можна цілком використовувати для нової спеціальності МОН України «охоронна справа». Існує певне розуміння того, що психологічна підготовка під час занять з фізичної підготовки може розглядатися як засоби професіоналізації, що вона покликана розвивати в студентах не тільки ком -поненти психологічної підготовленості, але й інші важливі для майбутньої професійної діяльності особистісні особливості.
2. Ні в наукових працях, ні в практиці проведення занять не виявлено даних про цілеспрямоване формування таких компонентів професійної підготовленості (готовності спеціаліста), як емоційно-вольового, операційно-діяльнісного, оціночного, мотиваційного.
3. Охоронна діяльність висуває високі вимоги до професійно-психологічної підготовленості випускників навчальних закладів МОН України. Її можливо невисокий рівень (на прикладі випускників навчальних закладів силових відомств) виступає однією з найважливіших причин недостатнього професіоналізму в їх діях. Цей недолік особливо нетерпимий нині в період оновлення нашого суспільства та створення правової держави. Тому навчально-виховний процес у закладах освіти МОН України має будуватимуться нині правильно, тоді він забезпечує необхідний рівень професійної готовності студентів спеціалізації «охоронна справа».
Напрямок подальших досліджень. Науко-ве-методичне узгодження змісту викладання всіх навчальних дисциплін має бути націлено на розв’язання цієї задачі: підвищення рівня професійної готовності студентів спеціалізації «охоронна справа».
Є такі ж розходження між розумінням задач і змістом професійно-психологічної підготовки, готовності до професійної діяльності і тими можливостями, які виявлені та використані при проведенні занять з фізичної підготовки. Ці питання потребують подальших досліджень.
Література
1. Ашкенази С. М. Педагогические условия интенсификации обучения военнослужащих в рукопашном бою в процессе физической подготовки — Автореферат дис. … канд. пед. наук. — М., 1989. — С. 28.
2. Бородич А. А. Физическая подготовка работников милиции к действиям по задержанию вооружённых преступников // Материалы Всесоюзной научно-практической конференции. — Омск, 1982. -С. 99- 103.
3. Вдовиченко В. Б. Воспитательная роль физической под -готовки в учебных заведениях МВД СССР. — Горький, 1989.
— С. 8 — 12.
4. Губанов А. В. Полиция Италии. — М., 1971. — С. 36.
5. Марищук В. Л. К вопросу об эмоциональной устойчивости курсантов-летчиков и возможности ее совершенствования с применением средств физической подготовки. Дис… канд. пед. наук. — Л., 1964. — С. 112 — 114.
6. Непомнящий С. В. Средства и методы профессиональноприкладной физической подготовки работников отдельных подразделений МВД СССР. Автореферат дис… канд. пед. наук. — М., 1989. — С. 24.
7. Пархоменко П. П. Изучение и совершенствование внимания курсантов-летчиков средствами физической подготовки и спорта. Дис… канд. пед. наук. — Ейск, 1973. — С. 127−128.
8. Пуни А. Ц. Психологическая подготовка спортсмена к соревнованию. — М., 1969.
9. Подлипняк Ю. Ф. Педагогические основы физической подготовки слушателей вузов МВД СССР. Дис… докт. пед. наук. — М., 1985.- С. 99.
10. Санарин О. Е. Профессионально-психалогическая устойчивость сотрудников ОВД и пути ее совершенствования (на материале деятельности оперуполномоченных уголовного розыска). Дис… канд. пед. наук. — М., 1980.
— С. 757.
11. Столяренко А. М. Психологическая подготовка личного состава органов внутренних дел. — М., 1987. — С. 69.
Надійшла до редакції 29. 04. 2007р.
ВЛИЯНИЕ «ЧУВСТВА ПАРТНЁРА» НА ЭФФЕКТИВНОСТЬ СПОРТИВНЫХ ВЫСТУПЛЕНИЙ В АКРОБАТИЧЕСКОМ РОК-Н-РОЛЛЕ
Артемьева Г. П., Мулик В. В. Харьковская государственная академия физической культуры
Аннотация. Статья посвящена проблеме определения значимости процесса восприятия движений партнёра при исполнении сложных акробатических элементов, дальнейшей разработке понятия «чувство партнёра» для эффективной подготовки спортсменов высокого класса в акробатическом рок-н-ролле. Отмечены возрастные особенности для наиболее эффективного развития «чувства партнёра».
Ключевые слова: акробатический рок-н-ролл, подготовка спортсменов, чувство партнёра.
Анотація. Артем'єва Г. П., Мулик В. В. Вплив «почуття партнера» на ефективність спортивних виступів в акробатичному рок-н-ролі. Стаття присвячена проблемі визначення значимості процесу сприйняття рухів партнера при виконанні складних акробатичних елементів, подальшій розробці поняття «почуття партнера» для ефективної підготовки спортсменів високого класу в акробатичному рок-н-ролі. відзначено вікові особливості для найбільш ефективного розвитку «почуття партнера».
Ключові слова: акробатичний рок-н-рол, підготовка спортсменів, почуття партнера.
Annotation. Artem’eva G.P., Mulik V.V. Influence of «feeling of the partner» on efficiency of sports performances in an acrobatic rock-and-roll. Clause is devoted to a problem of definition the importance of process perception partners movements the at execution of complex acrobatic elements, the further development of concept «feeling of the partner «for effective preparation of sportsmen of a high class in an acrobatic rock-and-roll. Age features for the most effective development of «feeling of the partner» are noted. Keywords: an acrobatic rock-and-roll, preparation of sportsmen, feeling of the partner.
Введение.
Актуальность разработки задач, связанных с точностью выполнения профессиональной деятельности, выбором наиболее эффективных на текущий момент решений, быстрой ориентации их изменения в зависимости от динамики поведения среды, являются одинаково важной в любой области человеческой деятельности. Сложность ее решения связана, прежде всего, с многогранностью факторов, участвующих в обеспечении такого рода приспособительного поведения, которое обеспечивает быструю ориентацию при выборе решения, гибкость его изменения в зависимости от предъявленных условий среды.
Анализ данных литературы показывает, что практически такая форма поведения не имеет однозначного определения. В ряде случаев используются термины интуиция, компетентность, сообразительность, чувство среды, находчивость, гибкость действий. Этот ряд можно продолжить, но это не раскрывает сущность данного явления. В практике спорта широкое распространение нашли такие понятия как чувство снаряда, чувство поля, чувство противника или партнера, чувство воды, ветра, снега, дороги. В каждом виде спорта можно говорить о таком чувстве [2, 5].
Следовательно, речь идёт о мере различимости воспринимаемой ситуации, наличии определенного опыта поведения в различных вариантах проявления возникающих ситуаций и скорости выбора необходимого решения из арсенала накопленного опыта, которое в аналогичной ситуации давало наиболее эффективный результат. Точность выбора такого решения зависит от различимости с одной стороны изменений ситуации, а с другой результата успеха принимаемых ранее решений в аналогичных условиях.
Таким образом, речь идет о таких качествах как «быстрота» действий в выборе необходимого поведения, «координация» выбора действий и объема выборки, из которой осуществляется этот процесс. Кроме этого следует говорить о возможной продолжительности сохранения эффективности этого процесса или о «выносливости» в этом виде деятельности- а также о допустимых границах изменения его направленности при поиске оптимального варианта решения или его «гибкости». Если учитывать важность ситуации, в которой протекает рассматриваемый процесс, и напряжение психических процессов, то можно говорить о его «силе» [6].
Фактически, характеризуя такое качество как чувство «снаряда», «поля», «партнёра» и так далее, речь идёт об интегральном проявлении на текущий момент шести качественных характеристик определяющих деятельность человека. В получении конечного результата их долевое участие определяет многогранность проявления «чувства ситуации» и динамику его изменения, зависящую от долевого соотношения входящих в его формирование исходных компонентов. Отмеченные исходные компоненты определяют качественное про-

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой