МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ КОРОЗії ВИСОКОМіЦНИХ БЕТОНіВ У СУЛЬФАТНОМУ СЕРЕДОВИЩі

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Строительство. Архитектура


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

-? ?-
Представлет результати визначення корозшног стш-костi за рiзними методиками високомщних бетотв, моди-фжованих комплексною активною мтеральною добавкою з метакаолту та золи виносу. Перша методика перед-бачае порiвняння змти мiцностi у чаЫ бетотв тсля гх витримування в агресивних середовищах. Друга методика передбачае порiвняння змти мiцностi у чаЫ бетотв, у яких з поверхн зразтв видаляються продукти корози. Показано, що видалення продуктiв корози прискорюе про-цес руйнування бетону i дозволяе бшьш реал^тично про-гнозувати його довговiчнiсть
Ключовi слова: бетон, цемент, корозiя, видалення про-дуктiв корози, новоутворення, метакаолт, розчин суль-
фатног кислоти, зола виносу
?-?
В работе представлены результаты определения коррозионной стойкости по разным методикам высокопрочных бетонов, модифицированных комплексной активной минеральной добавкой из метакаолина и золы уноса. Первая методика предполагает сравнение изменения прочности во времени бетонов после их выдержки в агрессивной среде. Вторая методика предполагает сравнение изменения прочности бетонов во времени, с поверхности образцов которых удаляются продукты коррозии. Показано, что удаление продуктов коррозии ускоряет процесс разрушения бетонов и позволяет более реалистично прогнозировать его долговечность
Ключевые слова: бетон, цемент, коррозия, удаление продуктов коррозии, новообразования, метакаолин, сульфатная кислота, зола уноса -? ?-
УДК 666. 97(075. 8)
|DOI: 10. 15 587/1729−4061. 2016. 64 113|
МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ КОРОЗИ ВИСОКОМ1ЦНИХ БЕТОН1 В У СУЛЬФАТНОМУ СЕРЕДОВИЩ1
А. С. Приймаченко
Астрант*
E-mail: artem. pryymachenko@gmail. com Л. О. Ш е й н i ч
Доктор техшчний наук, професор* E-mail: schein@ndibk. gov. ua *Вщдт технологи виробництва залiзобетонних конструкцт Державне пщприемство «Державний науково-дослщний шститут будiвельних конструкцш» Мшрепон УкраТни вул. Преображенська, 5/2, м. КиТв, УкраТна, 3 037
1. Вступ
Зараз у виробництвi залiзобетонних конструкцш мають перевагу бетони з комплексом високих спе-щальних фiзико-механiчних показниюв. Таю бетони мають перевагу перед шшими, осюльки можуть бути застосоваш в конструкщях, що експлуатують-ся в складних умовах, коли дie деюлька руйнуючих чинниюв — не пльки навантаження, але й агресивне середовище. Для тдвищення стшкост до агресивного середовища бетонiв необхiдно, щоб вони були стшки-ми до хiмiчноi дii агресивних агентiв.
Зараз основним методом дослщження стiйкостi бетону в агресивних середовищах е порiвняння мщ-ностi бетону, що тверднув в агресивному середовишд, з мiцнiстю бетону, що тверднув в неагресивному серед-овищд [1, 2].
Такий тдхщ до випробувань в багатьох випадках е достатньо ефективним, але ця методика не дозволяе проаналiзувати вплив продукпв корози бетону на мщшсть його цементноi матрицi. Такi даш можуть бути отриманi у випадку видалення продукпв корозii з цементноi матрицi бетону [3].
Актуальнiсть роботи складаеться у вивченш стш-косп бетонiв у агресивному середовищi при видаленш продуктiв корозii, що дозволяе бшьш достовiрно ви-значати довговiчнiсть роботи бетонiв в агресивному середовищь
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Введення активних мшеральних добавок до складу бетону дозволяе економити портландцемент та отри-мувати спещальш бетони, що мають незначне тепло-вид^ення i можуть бути застосоваш для масивних конструкцш, спещальних корозшно- та жаростiйких бетонiв тощо. Крiм того, такi активнi мiнеральнi добавки широко використовуються при отриманш багато-функцiональних бетонiв, високомiцних та самоущдль-нюючих. Вони також входять до складу ремонтних композицiй, сухих будiвельних сумшей тощо. Насьо-годнi проведено багато робгг украiнськими та закор-донними вченими, як показали доцiльнiсть введення до складу бетону мшеральних наповнювачiв, таких як зола винесення [4−8], мжрокремнезем [4, 9, 10], метакаолш [11−15]. В той же час сумшна дiя цих добавок та прюритетшсть '-?х вибору в складi комплексних активних мiнеральних добавок (КАМД) багато в чому визначають ефектившсть виробництва i застосування матерiалiв i тому вирiшення цих питань потребуе до-даткових дослiджень.
Тому в [1] були викладеш результати дослщжень щодо впливу сумiшi активних мшеральних добавок на властивост бетошв. Так, в роботi [1] отримаш високоефективнi корозiйностiйкi бетони з високими фiзико-механiчними показниками. Такi бетони мають мщшсть на стиск до 60 МПа, водонепроникшсть до
¦з
(c)
W10, морозостшюсть F200. Такi високi показники пояснюються вмiстом в бетонi комплексно! активно! мiнеральноi добавки (КАМД), що складаеться з су-мiшi кисло! золи виносу та метакаолшу, введених в оптимальному стввщношенш. Через 1 рж витриму-вання в розчиш сульфатно! кислот iз рН 3,5, бетони тдвищили свою мiцнiсть на 20−30% по вщношенню до мщност бетону, що твердiв у водь
Вибiр хiмiчноi складово! агресивного середовища був обумовлений як бажанням дослщити вплив пль-ки ^04)2- «у чистому виглядЬ» на стiйкiсть цементного каменя i бетону на його основу так i тим, що така корозiя при експлуатацп залiзобетонних конструк-цiй зустрiчаеться досить часто, наприклад, це стосу-еться труб для каналiзацiйних мереж, лотюв, труб для водовiдведеннi, фундаменив у кислих Грунтах, димарiв тощо. При дослiдженнi корозiйноi стiйкостi бетону в сульфатнш кислотi не буде здшснювати свiй негативний вплив катюни типу — Na+, К+, Mg2+ тощо, що присутнi при корозшному впливу розчинiв сiрча-них солей.
На сьогодення основним методом дослщження стiйкостi бетону в агресивних середовищах е порiв-няння мiцностi бетону, що тверднув в агресивному середовишд з мщшстю бетону, що тверднув в неагре-сивному середовищi [1, 2]. Згвдно цiеi методики трива-лiсть випробувань складае досить тривалий час — вщ 0,5 року до року залежно вщ середовища, в якому буде експлуатуватися конструкщя та мети, яку ставлять дослвдники.
Такий тдхщ до випробувань в багатьох випадках е достатньо ефективним, але ця методика не дозволяе проаналiзувати вплив продукив корозп бетону на мщшсть його цементно! матрицi. Такi даш можуть бути отриманi у випадку видалення продукив ко-розii з цементно! матрищ бетону. В робой [3] були проведет подiбнi дослщження, коли продукти коро-зii видалялися з поверхш бетону, що тддавався дii агресивного середовища, спецiальними щггочками. Така методика показала свою ефектившсть i можли-вiсть отримання для аналiзу нових даних. Видалення продукив корозii прискорюе процеси руйнування бетону, що негативно вщбиваеться на довговiчностi бетонних конструкцiй, що експлуатуються. Тому, для подальших дослiджень корозiйноi стшкост бетону в агресивному середовищi були використаш 2 вищена-веденi методики.
3. Цшь та задачi дослщжень
Проведенi дослiдження ставили за мету моделю-вання процесу корозiйноi стшкост у випадку видалення з поверхш бетонно! конструкцп продуктiв взаемодп бетону з розчином сульфатно! кислоти з на-ступним аналiзом фазового складу цементно! матрищ.
Для досягнення поставлено! мети необхвдно вир1-шити наступнi задачi:
— дослiдити корозшну стiйкiсть бетонiв в розчинi сульфатно! кислоти з рН3,5 в умовах видалення про-дуктiв корозп з поверхш зразка-
— встановити особливост1 формування мжро-структури в'-яжучо! речовини бетону з КАМД в умовах ди розчину сульфатно! кислоти.
4. MaTepia™ та методи дослiджень
4. 1 Дослщжуваш матерiали та обладнання, що використовувалось в експеримент
Як сировину використовували таю матерiали:
— Портландцемент ПЦ11/А-Ш-400 (СЕМ 11/В-5) виробництва Волинь-цемент в Укра! ш.
— Дшпровський кварцовий пiсок, його зерновий склад наведений в табл. 1.
— Кварцовий шсок Воскресенського родовища, його гранулометричний склад наведений в табл. 2.
Таблиця 1
Гранулометричний склад Днтровського кварцового nicKy
Розмiри отворiв сит, мм Повш залишки на сип, %
2,5 —
1,25 0,5
0,63 3,2
0,315 30,5
0,14 93,0
пройшло через 0,14 0,15
Мкр 1,27
Таблиця 2 Гранулометричний склад кварцового теку Воскресенського родовища
Розмiри отворiв сит, мм Повш залишки на сип, %
2,5 1,31
1,25 2,02
0,63 35,65
0,315 78,48
0,14 91,65
пройшло через 0,14 8,35
Мкр 2,09
— Граштний щебiнь фр. 5−10 та 10−20мм, виробництва ТОВ & quot-Юшгран"-, м. Малин, Укра! на.
— Золу виносу Ладижинсько! ТЕС.
— Метакаолш (Centrilit NC) та суперпластифжатор PCE FK 63. 30, виробництва М Ц Баухемь Хiмiчнi скла-ди наведеш в табл. 3.
— Питну воду.
Таблиця 3
Хiмiчний склад мiнеральних добавок, % мас.
Назва матерiалу SiO2 CaO MgO Fe2Oa FeO AI2O3 R2O SO3 H2O ВПВ
Метакаолш (Centrilit NC) 52−56 0,01−0,04 0,2−0,41 0,41−0,72 — 41,3−44,6 0,45−0,81 0,035−0,05 — 1,21−1,60
Зола виносу 53−59 2,8−4,5 2,0−3,0 9−14 22−26 1,5−2,1 0,5−0,62 — 1,5−2,1
Техшчну сульфатну кислоту для утворення розчи-шв з рН 3,5.
На рис. 1 наведеш рентгенограми вих1дних мате-р1ал1 В.
На рентгенограм1 вихвдного портландцементу (рис. 1, кр. 1) наявшсть певних дифракцшних в1дображень свщчить про присутшсть основних фаз портланце-ментного клшкеру, а саме: С38 (d=0,387- 0б278- 0. 2602 0. 232- 0. 208- 0. 194- 0,1926- 0,177 нм) — р-С28 0=0,304 0,278- 0,275- 0,271- 0,261- 0,228- 0,192 нм), С3А 0=0. 27 0,228- 0,193).
Рис. 1. Рентгенограми вихщних компоненлв: 1 — портландцемент ПЦ11/А-Ш-400- 2 — метакаолш (торгова марка Centrilit NC)
Метаколш, що утворюеться шсля випалювання ка-олшу при Т=800 0С, (рис. 1., кр. 2) представлений рент-геноаморфною алюмосилжатною фазою, що м1стить незначну юльюсть кварцових кристал1чних включень (d=0,332 нм).
Зола-винесення Ладиженсько! ТЕС (рис. 2) представлена переважно аморфною алюмосилжатною ре-човиною, що м1стить незначну кшьюсть р-8Ю2 (d=0, 424- 0,334- 0,228- 0,181 нм) та сил1машту Al2Oз•SiO2 0=0,43- 0,332- 0,251- 0,227- 0,218- 0,182 нм).
Рис. 2. Рентгенограма золи-винесення ЛадижинськоТ ТЕС
При дослщженш корозшно! стiйкостi бетошв ви-користовували бетони, склади яких наведеш в табл. 4.
Склади бетоыв на 1 м³
№ п/п Цемент, кг Вода, дм3 Зола, кг Centrilit NC, кг PCE FK 63. 30, % Шсок Днепр., кг Шсок Вознесен, ський, кг Щебшь, кг, фр.
5/10 10/20
Контрольний склад бетону 400 160 0 0 0,90 269 358 269 896
Оптимальный склад бетону з добавкою 270 132 80 26 2,2 286 358 282 941
Сировинш матерiали, що були використаш в до-слiдженнях, вiдповiдають вщповщним нормативним вимогам.
4. 2. Методика визначення показниюв властивостей зразюв
Мщшсть на стиск бетону визначали на зразках-ку-бах розмiром 100×100×100 мм.
Визначення корозшно! стiйкостi бетону визначали зпдно [1−3].
Рентгенофазовий аналiз проводили методом юшзацшно! реестрацп штен-сивностей рентгешвсысого випромшю-вання на установщ ДРОН-3 з. шчпльнп-ком кута повороту вщ 2q=10° до 2q=60°. Рентгенограми розшифровували шляхом IX пор1вняння з природними i штуч-ними мшералами, описаними в лп-ера-Typi [16−19].
Дифференцшно-терм!чний анал1з проводили на дериватограф1 системи [20] при швидкост1 нагр1вання 10 °C. 1дентиф1кащю новоутворень проводили шляхом пор1вняння з вщомими в л1тератур1 мшералами або штучними новоутвореннями [16−19].
Електронно-м1кроскошчш досл1-дження проводили на скануючому еле-ктронному мiкроскопi ISM 6060 LA за методикою [17]. Розшифрування мжро-скопiчних знiмкiв здiйснювали шляхом порiвняння! х з вщомими в лггера-турi [16, 17].
5. Результати дослщжень показнишв властивостей бетонних зразгав
Результати визначення корозшно! стшкост1 бетошв наведеш в табл. 5.
Анал1зуючи отримаш даш, можна вщм1тити, що методика [3] дозволяе дослщити вплив продукт1 В ко-розп та! х кшькост1 на швидюсть процесу корозп. Ви-далення цих продукт1 В прискорюе процес корозп. Так, без зачищення поверхш спостержаеться р1ст мщност1 бетону як контрольного складу, так 1 оптимального через 1 рж тверднення в сульфатнш кислоть В той же час при зачищенш поверхш бетону спостержаеться падшня мщност1 бетону контрольного складу (без комплексно! активно! мшерально! добавки), в той час бетон оптимального складу з КАМД продовжуе наби-рати мщшсть у чась
Анал1з даних рентге-нофазового та диференщ-ально-терм1чного анал1з1 В пдратованого портландцементу показуе, що шсля 28 д1б твердшня у вод1 (рис. 3, кр. 2) поряд з ре-лжтовими дифракцшни-ми максимумами, як в1д-носяться до безводних м1-нерал1 В клшкеру, присут-ш дифракцшш вщобра-
Таблиця 4
ження портландиту ^=0,262- 0,193 нм) та низько-основних г1дросил1кат1 В кальцiю СSH (B) (d=0,304- 0,199- 0,182- 0,170 нм).
Таблиця 5
Результати випробувань бетону з зачищеними та незачищеними поверхнями
Мщнють бетону, МПа, п1сля твердшешшя
в сульфатны кислот! 1 р1к
поверхня зразка бетону
№ п/п незачищена зачищена
28 д1б в1дносна зм1на в1дносна змша
фак-тична мщност по вадношенню до фак-тична мщност по вiдшошешшю до
мщност на 28 добу, % мщност на 28 добу
1 62,7 78,6 +25,4 79,3 +26,5
Контр. 51,9 66,3 +27,7 50,54 -2,6
Аналiз даних диференцiально-термiчного аналiзу (рис. 4) проказуе, що кривi ДТА для композицш на ос-новi портландцементу та портландцементу з добавкою 15% КАМД, що тверд1ли 28 дiб у водi, майже однаков1. Це свiдчить про подiбнiсть продуктiв гiдратацii в обох випадках. Але в разi використання КАМД продукти гщратацп е бiльш закристалiзованими, що тдтвер-джуеться змiщенням ендоефект1 В на 10−20 °С на кри-вих ДТА. Це може бути пов'-язано з тим, що композицп на основi портландцементу з 15% КАМД, вмщують також певну к1льк1сть рентгеноаморфних пдроалю-мосилiкатiв.
Утворення останшх пiдтверджуеться також дани-ми термогравiметричного аналiзу. Кiлькiсть хiмiчно зв'-язаноi води для портландцементних композицш на 28 добу становить 15%, а для композицш, що м1стять комплексну добавку — 18%.
Шсля тверднення зразк1 В протягом 0,5 року в водi та розчиш сульфатно кислоти були проведенi анало-пчш дослiдження.
На рис. 5 наведен рентгенограми зразкiв цементного каменю з КАМД та без добавки, що тверд1ли в розчинi сульфатноi кислоти протягом 0,5 року.
Аналiзуючи данi, наведенi на рис. 5, i порiвнюючи iх з даними, що наведеш на рис. 3, можна прийти до висновку, що рентгенограми цементного каменю з i без КАМД, що тверднули в водi i розчиш сульфатноi кислоти, близыа.
Рис. 3. Рентгенограми зразмв, отриман на основi: портландцементу з КАМД (1) та портландцементу без добавок (2), що твердти 28 дiб у водi
Рис. 4. Дифрактограми композицш на основi портландцементу (1) та портландцементу з добавкою 15% КАМД (2), що твердти 28 дiб у водi
В той же час штенсившсть тюв на рентгеногра-мах порiвнювальних складiв зi збiльшенням часу дослщження вiд 28 дiб до 0,5 року значно зростае. Це св1дчить про зб1льшення кiлькостi i кристалiзацiю продукт1 В гщратацп. Особливо це стосуеться рентгенограми цементного каменю з КАМД по вщношенню до рентгенограми цементного каменю без КАМД у вщ1 0,5 року. Можна з певшстю констату-" яа вати, що процеси гщратацп портлан-
дцементу з КАМД протжають бьчып штенсивно, шж аналопчш процеси при твердшш цементу без добавки КАМД. В такому випадку це повинно призводити до утворення значно! к1лькост1 низькоосновних гщро-силжапв кальщю СЗН (В) (с1=0,307- 0,280- 0,182 нм), що, згщно [15, 17], характеризуются бьчыпою ст1йкктю в агресивних середовищах, шж висо-коосновш.
(J
я я
м
и н ы и
я
1
26
Рис. 5. Рентгенограми зразюв, отримаж на основа портландцементу з КАМД (1) та портландцементу без добавок (2), що
твердти 180 д1б у розчиш сульфатно! кислоти
Порiвняння рентгенограм дозволяе вiдмiтити можливкть утворення у складi продуктiв пдрата-цii цементу з добавкою КАМД певно! кiлькостi пд-ро алюмосилжапв, що представленi твердими роз-чинами С2ASH-CAS2H, а саме можливо утворення: 2Са0А120^Ю2Н20 ((?=0,279- 0,236- 0,208- 0,181 нм) — Са0А120^Ю24Н20 (?=0,592- 0,378- 0,301- 0,295- 0,275- 0,271- 0,262 нм) — Са0А1203 2SiO22H2O (?=0,365- 0,272- 0,263- 0,261- 0,231- 0,227- 0,218- 0,196 нм).
На рис. 6 наведеш даш дифференцiально-термiч-ного аналiзу зразюв цементного каменю з КАМД та без ще! добавки, що твердти в розчиш сульфатно! кислоти протягом 0,5 року. Аналiзуючи даш, наведеш на рис. 6, i порiвнюючи! х з даними, що наведеш на рис. 4, можна прийти до висновку, що кривi ДТА зразюв цементного каменю незалежно вщ його складу, що твердти у водi i в розчиш сульфатно! кислоти — близью i корелюють з даними рентгенофазового аналiзу. Введення комплексно! добавки до складу портландцементу сприяе штенсифжацп процесу гщ-ратацii та утворенню б^ьшо! кiлькостi гщросилжат-них та гщроалюмосилжатних фаз, внаслiдок чого за даними термогравiметричного аналiзу кiлькiсть хiмiчно зв'-язано! води досягае 28%, в той час як при гщратацп контрольного складу портландцементу юльюсть хiмiчно зв'-язано! води не перевищуе 20% (рис. 6, кр. 1, 2).
Слщ звернути увагу на те, що на кривш ДТА цементного каменю з КМАД, шсля твердшня зразюв 0,5 року в розчиш сульфатно! кислоти, шнуе значно б^ьший екзотермiчний шк в температурному ш-тервалi 940−980 0С нiж на кривiй для аналоНчно! сумiшi, але в в^ 28 дiб. Такий екзопiк вщсутнш на кривих ДТА без КАМД. Наявшсть такого екзое-фекту, зпдно [11], характерно для низькоосновних пдросилжаНв кальщю, якi вiдрiзняються бiльшою стшюстю в агресивних середовищах нiж б^ьш ви-сокоосновнi.
Данi рентгенофазового та диференцiально-термiч-ного аналiзiв пiдтверджуються даними електронно! растрово! мiкроскопii (рис. 7, 8).
Рис. 6. Дифрактограми зразмв пдратованого портландцементу (1) та портландцементу з добавкою 15% КАМД (2), що твердти 0,5 року у розчиш сульфатно! кислоти
На рис. 7 наведет фотографа поверхш сколу каменя, отриманого на 0CH0Bi портландцементу, що 0,5 року перебував в розчиш сульфатно! кислоти. На рис. 7 можна побачити глибок трш-ини, що, мабуть, утворилися в результат вимивання легкорозчинних речовин типу портландиту. Такий процес повинен супроводжуватися зниженням корозшно! стшкост1 таких композицш.
Рис. 7. Фотографп поверхн1 сколу каменю на основ1 портландцементу, що 180 д1б тверд1 В у розчиш сульфатно! кислоти
На рис. 8 наведет фотографа, зроблеш за допомо-гою растрового мiкроскопу, з поверхнi сколу каменя, отриманого на основi портландцементу з добавкою КАМД (зразки твердши 0,5 року в розчиш сульфатно! кислоти).
Рис. 8. Фотограф1я поверхш сколу каменю на основ1 портландцементу з модиф1куючою мшеральною добавкою (КАМД), тсля 180 д1б перебування у розчиш сульфатно! кислоти
Структура такого каменю е досить щшьною, одно-рщною, представлена дрiбнокристалiчними фазами, якi за своею морфолопею можна вiднести до пдроси-лiкатноi фази та твердих розчишв гщроалюмосилшат-ного складу. На поверхш зразка майже вщсутш пори, що свщчить про майже повне зв'-язування портландиту у нерозчинш сполуки та про вщсутшсть процесу вимивання легкорозчинних речовин, внаслщок чого та-
кий цементний камiнь повинен мати значну корозшну стiйкiсть.
6. Обговорення результат дослiдження впливу КАМД на корозшну стшкють бетонiв
В результат! проведених ф1зико-механ1чних випро-бувань бетошв встановлено, що бетони з КАМД тсля зачищення поверхн1 мають б1льшу м1цн1сть н1ж бетони без КАМД. Це може св1дчити про те, що в випадку застосування сум1ш1 активних добавок утворюеться мщний цементний каркас без в1льного портландиту з малорозчинними сполуками. В той час, контрольний склад бетону м1стить значну к1льк1сть водорозчинних сполук та продукт1 В корозп, 1 тому цементна матриця мае меншу мщшсть 1 б1льш п1ддаеться впливу суль-фатноi кислоти.
Ц1 дан1 п1дтверджуються результатами ф1зико-х1-м1чних досл1джень. Так, комплексом ф1зико-х1м1чних досл1джень процес1 В структуроутворення цементного каменя з КАМД та без неi встановлено, що для композицш з КАМД характерно утворення щ1льно! структури з1 значною кшьюстю низькоосновних г1дросил1кат1 В та твердих розчишв пдроалюмосилшатного складу (г1дро-гелен1ту — пдроанортиту), в протилежн1сть композиц1ям без КАМД, для яких характерно вимивання в агресивно-му середовишд (розчиш сульфатно'-! кислоти) розчинних сполук типу портландиту 1 формування б1льш високоос-новних г1дросил1кат1 В кальц1ю. Так1 особливост1 струк-туроутворення цементного каменю з КАМД обумовлю-ють б1льш високу його корозшну стшюсть пор1вняно з1 стшюстю цементного каменю без КАМД.
7. Висновки
1. Визначення корозшно! стшкост1 бетон1 В шляхом зачищення поверхн1 бетонних зразк1 В в1д продукт1 В корозп бетону з наступним! х випробуванням дозволило отримати нов1 результати пор1вняно з в1домими методами, зг1дно яких корозшну стшюсть визначають пор1внянням мщност1 бетон1 В, що тверднули у короз1-йному середовишд з м1цн1стю бетошв, що перебували в неагресивному середовишд, без зачищення поверхонь бетонних зразк1 В.
2. Встановлено, що цементний каркас бетону з КАМД мае бГльшу мщшсть 1 корозшну стшюсть н1ж цементний каркас бетону без КАМД.
3. Комплексом ф1зико-х1м1чних метод1 В досл1-джень показано, що наявн1сть в склад1 бетону комплексно! активно'-! мшерально! добавки призводить до особливостей структуроутворення цементу. Так, встановлено, що для композицш з КАМД характерно утворення щ1льно! структури з1 значною к1льк1стю низькоосновних г1дросил1кат1 В кальц1ю та твердих розчишв г1дроалюмосил1катного складу (пдрогеле-н1ту — г1дроанортиту), в протилежшсть композиц1ям без КАМД, для яких характерно вимивання в агресив-ному середовишд (розчин1 сульфатно! кислоти) роз-чинних сполук типу портландиту, причому цей процес штенсифшуеться при зачищенш поверхн1 зразка. Ц1 особливост1 структуроутворення цементно! матриц1 пояснюють високу корозшну стшюсть бетон1 В.
Лиература
1. Приймаченко, А. С. Вплив комплексно! активно! мшерально! добавки pI3Horo складу на мщшсть бетону[Текст] /
A. С. Приймаченко, Л. О. Шейшч, К. К. Пушкарьова, С. I. Гедулян // Ресурсоекономнi матерiали, конструкцй, будiвлi та споруди. — 2013. — Вип. 26. — С. 126−128.
2. Hornbostel, K. Relationship between concrete resistivity and corrosion rate — A literature review [Text] / K. Hornbostel, C. K. Larsen, M. R. Geiker // Cement and Concrete Composites. — 2013. — Vol. 39. — P. 60−72. doi: 10. 1016/j. cemconcomp. 2013. 03. 019
3. von Lohaus, L. Hochleistungsbetone mit erhohtem Saurewiderstand fur den Kuhlturmbau [Text] / L. von Lohaus, L. Petersen // Artikel aus: Beton-Informationen. — 2007. — Jg.: 47, Nr. 5/6. — P. 71−79.
4. Damtoft, J. S. Conrete binders, mineral additions and chemical admixtures: state of the art and challengers for the 21s century [Text] / J. S. Damtoft, D. Herfort, E. Yde // Creating with Conrete: the Intern. Conf.: Proc. — Dundee (Scotland), 1999. — P. 1−15.
5. Naik, T. R. Use of superplasticizers in the production of HVFA concrete containing clean-coal ash and class F fly ash [Text] / R. N. Kraus, R. Siddique, F. Botha // The Seven CANMET/ACI Intern. Conf. on Superplasticizers and Other Chemical Admixtures in Concrete, 2003: Proc. — Berlin (Germany), 2003. — P. 1−31.
6. Celik, K. Mechanical properties, durability, and life-cycle assessment of self-consolidating concrete mixtures made with blended portland cements containing fly ash and limestone powder [Text] / K. Celik, C. Meral, A. Petek Gursel, P. K. Mehta, A. Horvath, P. J. M. Monteiro // Cement and Concrete Composites. — 2015. — Vol. 56. — P. 59−72. doi: 10. 1016/j. cemconcomp. 2014. 11. 003
7. Temuujin, J. Preparation and characterisation of fly ash based geopolymer mortars [Text] / J. Temuujin, A. van Riessen, K. J. D. MacKenzie // Construction and Building Materials. — 2010. — Vol. 24, Issue 10. — P. 1906−1910. doi: 10. 1016/ j. conbuildmat. 2010. 04. 012
8. Rivera, F. Massive volume fly-ash concrete: a more sustainable material with fly ash replacing cement and aggregates [Text] / F. Rivera, P. Martinez, J. Castro, M. Lopez // Cement and Concrete, Composites. — 2015. — Vol. 63. — P. 104−112. doi: 10. 1016/ j. cemconcomp. 2015. 08. 001
9. Шейнич, Л. А. Высокопрочные бетоны для монолитного домостроения ^екст] / Л. А. Шейнич, П. В. Попруга // Мiжвiдом-чий науково-техшчний збiрник & quot-Буд1вельш конструкцй& quot-. — 2005. — Вип. 63. — С. 95−99.
10. Collepardi, M. Beneficiated Fly Ash Versus Normal Fly Ash or Silica Fume [Text] / M. Collepardi, S. Collepardi, J. J. Ogoumah, R. Tpoli // The 9th CANMET/ACI Intern. Conf. on Fly Ash, Silica Fume, Slag and natural Pozzolans in Concrete: Proc. — Warshaw (Poland), 2007. — P. 1−8.
11. Дворюн, Л. Й. Метакаолш в будiвельних розчинах i бетонах ^екст] / Л. Й. Дворюн, Н. В. Лушшкова, Р. Ф. Рунова,
B. В. Троян. — К.: Вид-во КНУБА, 2007. — 216 с.
12. Sabir, B. B. Metakaolin and Calcined Clays as pozzjlans for concrete: a review [Text] / B. B. Sabir, S. Wild, J. Bai // Cement and Cocrete Composites. — 2001. — Vol. 23, Issue 6. — P. 441−445. doi: 10. 1016/s0958−9465(00)00092−5
13. Fernandez, R. The origin of the pozzolanic activity of calcined clay minerals: A comparison between kaolinite, illite and montmorillonite [Text] / R. Fernandez, F. Martirena, K. L. Scrivener // Cement and Concrete Research. — 2011. — Vol. 41, Issue 1. — P. 113−122. doi: 10. 1016/j. cemconres. 2010. 09. 013
14. Mostafa, N. Y. High replacements of reactive pozzolan in blended cements: Microstructure and mechanical properties [Text] / N. Y. Mostafa, Q. Mohsen, S. A. S. El-Hemaly, S. A. El-Korashy, P. W. Brown // Cement and Concrete Composites. — 2010. -Vol. 32, Issue 5. — P. 386−391. doi: 10. 1016/j. cemconcomp. 2010. 02. 003
15. Vejmelkova, E. High performance concrete with Czech metakaolin: Experimental analysis of strength, toughness and durability characteristics [Text] / E. Vejmelkova, M. Pavlikova, M. Keppert, Z. Kersner, P. Rovnanikova, M. Ondracek et. al. // Construction and Building Materials. — 2010. — Vol. 24, Issue 8. — P. 1404−1411. doi: 10. 1016/j. conbuildmat. 2010. 01. 017
16. Бутт, Ю. М. Практикум по химической технологии вяжущих материалов ^екст] / Ю. М. Бутт, В. В. Тимашев. — М.: Высшая школа, 1973. — 499 с.
17. Горшков, В. С. Методы физико-химического анализа вяжущих веществ ^екст] / В. С. Горшков, В. В. Тимашев, В. Г. Савельев. — М.: Высшая школа, 1981. — 334 с.
18. Index (inorganic) to the pouda diffraction file [Text]. — ASTM. 1969. — Publication PD1S — 1911. American society for testing and materials. — York, Pensylvania, 1969. — 216 p.
19. Семенов, Е. И. Минералогические таблицы ^екст]: справочник / Е. И. Семенов, О. Е. Юшко-Захарова, И. Е. Максимюк и др. — М.: Недра, 1981. — 399 с.
20. Левин, Е. В. Основы современной строительной термографии ^екст] / Е. В. Левин, А. Ю. Окунев, Н. П. Умнякова, И. Л. Шубин- под ред. И. Л. Шубина. — М.: НИИСФ РААСН, 2012. — 176 с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой