Аккультурация муниципального права Украины

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Юридические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Верховна Рада Украши: офщшний веб-портал. — Режим доступу: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/498026
44. Угода про асощащю м1ж Украшою, з одша сторони, та Свропейським Союзом, Свропейським Ствтовариством з атомно'-1 енергл i 1хн1ми державами-членами, з шшо'-1 сторони [Електронний ресурс] // Кабшет Miнiстрiв Украши: офщшний веб-портал. -Режим доступу:
www. kmu. gov. ua/kmu/control/uk/publish/article?art_id=246 581 344&-cat_id=223 223 535.
45. Угода про партнерство i спiвробiтництво мiж Украшою i Свропейським спiвтовариством та ix державами-членами [Електронний ресурс] // Верховна Рада Украши: офщшний веб-портал. — Режим доступу: http: //zakon1. rada. gov. ua/laws/show/998012.
Стаття надшшла до редакцп 30. 08. 2014 р.
Y. O. Voloshyn, S. V. Papayani LOCAL SELF-GOVERNMENTS IN TERMS OF EUROPEAN INTERSTATE INTEGRATION AND MUNICIPAL REFORM
The article considers the international activities of local self-governments. It studies their place and role in the European interstate integration. The detailed analysis of the legal framework governing the activities of local self-governments and their international connections was conducted. The author notes that local self-governments through their international connections become an essential factor in the implementation of foreign policy, promote the implementation of state functions in the field of international politics. The article approves that an important role in cities cooperation play an international non-governmental organization. It emphasizes the special importance of the European Charter of Local Self-Government. It proves that local self-governments are able to implement initiatives for international cooperation, using the potential of cross-border cooperation. Special attention is paid to the investigation of cross-border cooperation between Ukraine and the European Union. Ukraine has already formed a fairly well-developed legal framework for cross-border cooperation. The author notes that cross-border cooperation between Ukraine and the EU occurs in the following forms: Euro regions'- activity- Neighbourhood Programme- activities of international and regional organizations and associations- interregional cooperation- Border Cooperation Programme within European Neighbourhood and Partnership Instrument. The EU has four Neighbourhood Programme, in which Ukraine participates. The analysis of the current state of Ukraine cross-border cooperation shows that there are certain problems. The author proves the necessity and advisability of high-quality municipal reform in our country. The author proposes to develop a comprehensive program to educate and train qualified managerial staff in local authorities, which could work in the field of cross-border cooperation.
Keywords: local self-governments, European interstate integration, cross-border cooperation, European region, municipal reform.
УДК 340. 115. 7- 340. 132. 23- 342. 25
I. А. Гал1ахметов
АКУЛЬТУРАЦШ МУНЩИПАЛЬНОГО ПРАВА УКРА1НИ
Дана стаття розглядае один is npuuoMie (Memodie) системного досл1дження юридичног акулътураци, що дозеоляе розкрити змютоеш i системы характеристики мутципалъного праеа Украгни та шляхи формуеання його iнсmиmymie. Аетор сmаmmi зазначае, що критери еизначення форм та рeзyлъmаmie акулътураци мутципалъного
права залежатъ вгд методгв, засобгв, способгв процесу мгжкулътурног взаемодИ у ccpepi м1жнародного ствробтництва територгалъних громад, оргатв мжцевого самоврядування, оргатзаци представницъких оргатв влади за тepитоpiалъним принципом, дeцeнтpалiзацlг та дeконcолiдацiг державног влади. Теоретичн положення щодо акулътураци мунщипалъного права пояснюютъся ступенем самосттного функцюнування i формами iнcтитуцiоналiзацlг громади та гг житeлiв щодо учаcтi в самоврядуванш (того чи тшого вторичного типу м^цевого самоуправлтня- англ. local self-governance), способом правового регулювання м^цевого самоврядування.
Ключов1 слова: акулътуращя мунщипалъного права, мунщипалъна реформа, трансформащя, адаптащя, система мунщипалъно-правових норм.
Постановка проблеми. Сдиний процес утворення права вщбуваеться у двох напрямах (формах) сприйняття правового матер1алу — наступносп в прав^ що вщбуваеться в межах нацюнального права (?сторичний вим1р, тобто в чаа) i запозичення правового матерiалу — правово'-1 акультурацп, що е наслщком перенесення елементiв з шоземних правових культур у нацюнальну (географiчний вимiр, тобто в простор^. Правова (або юридична) акультурацiя (лат. Acculturare — лат. ad — «до» та cultura — «осв^а, розвиток" — англ. нeологiзм — „acculturation“) — це ушверсальний закономiрний зв'-язок мiж правом синхронно функцiонуючих нацюнальних систем, що виражаеться у взаемному запозиченш (перенесеннi i пристосуваннi) цшшсних правових елементiв однiеi культури шшою, що призводить до! х ушфшацп (конвергенцii чи дивергенцii — прим. Авт.).
Правова акультуращя е такою самою ушверсальною закономiрнiстю, як i наступнiсть у правi. Загальне в них — внутршня сутнiсть. Якщо завдяки наступностi в правi здшснюеться перенесення правових норм з власно'-1'- системи права попереднього? сторичного етапу до наступного, то через запозичення правових норм та шститупв, котрi е практично вивiреним цiнним надбанням, вщбуваеться збагачення та наближення одша системи права до шшоь За правово'-1'- акультурацп зазвичай синхронно пщтримуеться i розвиваеться зв'-язок мiж нацюнальними правовими культурами, де сприймаються елементи (норми права, шститути права, юридичш процедури, форми i види юридично'-1 дiяльностi) однiеi в однiй, тобто вщбуваеться мiжкультурна комунiкацiя i взаемна правова штегращя (об'-еднання). Остання особливо характерна для правових систем кра'-н Свропейського Союзу [19, c. 207].
Отже, в останню чверть XX ст. в юридичнш наущ актуалiзувалося питання про акультурацiю, що проявило та рефлексувало себе в дослщженнях, присвячених вивченню процесiв становлення, розвитку та взаемодп правових систем. Виходячи? з результату правова акультурацiя може бути як сприятлива (коли iмплементований елемент приживаеться в новому правовому середовищу), так i несприятлива (коли вщбуваеться вщторгнення привнесеного юридичного явища) [9, c. 43]. На нашу думку, визначення шляав юридично'-'- акультурацп мунщипального права Укра'-ни, що е по су^ напрямом руху до реформи мюцевого самоврядування та децентралiзацii влади в рамках стандартiв Ради Свропи, пов'-язане з розглядом тих частин „правово! матери“ (догми права, правового змюту та правових щей [2, с. 34−53- 15, с. 274−291]), яю пщдаються трансформацп в результат контакту правових систем внаслщок адаптацii. В рамках сучаснох концепцп пiд правовою акультурацiею розумiеться така юридична взаемодiя, що: 1) протшае на протязi тривалого часу- 2) призводить до частковоi або повно! трансформацii однiеi або декiлькох правових систем (шшими словами, може бути як одностороншм, так i двостороншм актом).
Аналгз останшх до^дженъ i публтацш. Теоретичною основою написання статп е працi провiдних укр^Хнських учених, яю започаткували формування сучасних
поглядiв про мунiципальне право Украши. Це, зокрема, працi таких науковщв, як: М. О. Баймуратов, О. В. Батанов, В. М. Кампо, М. П. Орзix, В. Ф. Погоршко тощо. До проблем акультурацп у рiзнi часи звертались таю зарубiжнi та вiтчизнянi автори, як В. М. Карташов, О. Ф. Скакун, С. А. Софронова, О. С. Абрамов тощо.
Метою сmаmmi е дослщження процеав акультурацп мунщипального права Украши в його юторичнш та нормативнш ретроспективi.
Викладення осноеного маmeрiалy. Авторське розумшня етапiв еволюцп мiсцевого самоврядування на територп Украши, що е передумовою акультурацп мунщипального права, пояснюеться ступенем самостшного функцюнування i формами iнституцiоналiзацii громади та ii жителiв щодо участi в самоврядуванш (того чи iншого вторичного типу мiсцевого самоуправлiння, що обумовлений типом держави- англ. local self-governance), способом правового регулювання мюцевого самоврядування. Можна видшити наступнi перiоди:
1) Перюд звичаево-правового „зародження мiсцевого управлшня та iснування мiсцевого самоврядування в громадах, що тюно пов'-язане з ним“ [10, c. 139] та ix регулювання (VI-XVII ст. ст.), зокрема:
— перший етап правового регулювання самоврядування, насамперед, сшьсько'-1 громади або верв^ що поеднувала в собi елементи сусщсько'-1 та амейно'-1 (VI-XIV ст. ст.) [8, с. 31]. Мюцеве самоврядування на територп Украши юнувало ще з появи державностi у слов'-ян. Так, зокрема, зпдно iз письмовими джерелам, за свiдченням вiзантiйського iсторика Прокопiя Кесарiйського слов'-яни не управлялися одшею людиною, в них юнувало народоправство та i вс справи, добрi або поганi, виршували разом [11, с. 6]-
— другий етап (литовський) реформування мюцевого самоврядування та становлення мюького (магдебурзького) самоврядування з елементами корпоративно-цехово'-1 самооргашзацп населення мiст (XIV-XVI ст. ст.). Потрiбно зазначити, що на територп тодшньо'-1 Украши бiльш спостерiгався вплив норм Статуту Великого князiвства Литовського 1529 року, ашж III Литовського статуту 1588 року, який дiяв на територп Бшоруа та само'-1 Литви. Iншою необxiдною ознакою зазначеного перюду е обмеження територп, на якш одночасно спiвiснували (не сусщували, а саме спiвiснували у зв'-язку iз неможливiстю територiального розмежування в межах поселень, мют або держави) сощальш спiльностi корпоративного типу оргашзацп (наприклад, цехи ремiсникiв, гiльдii купщв або iншиx видiв пiдприемцiв, стани тощо). Мюцеве управлiння бере свш початок вiд гiльдiй (цехових статупв середньовiччя [21]) i формуеться як мюью органи самоуправлiння, що зпдно iз наданими привiлеями вирiшували як адмшютративш, фiнансовi, так i деяю судовi питання-
— третiй етап, що характеризуеться спробами реформування мюцевого самоврядування та доволi часткового його врегулювання на територп Украши (XVII -середина XVIII ст. ст.) —
2) Перюд становлення формально-правового регулювання, насамперед, мюького (мунщипального) самоврядування та втрата поступово з 1764 року самоврядування в сшьських громадах (кшець XVIII — середина XIX ст. ст.): Украшу не зачшае перший етап петровських реформ (1699−1766 роюв) — вщбуваеться одразу другий етап -реформютський перюд 1766−1864 роюв-
3) Перюд мюького (земського) самоврядування (друга пол. XIX ст. — початок XX ст.), зокрема:
— попереднш, пов'-язаний iз реформою 1846 року, зокрема, Указом „О новом положении об общественном управлении Санкт-Петербурга“ (1846−1864 роюв) —
— основний (установчий), пов'-язаний iз прийняттям Положення про земсью установи 1864 року (Процес земсько'-1 реформи досягнув губернш Правобережно'-1
У^шни тiльки в 1911 po^. — Авт.) тa Micькoгo (Гopoдoвoгo) пoлoжeння 1870 poкy [7] (1864−1892 pom). Caмe цeй пepioд дoзвoляe гoвopити пpo peaльнi пepeдyмoви фopмyвaння в дopeвoлюцiйнiй Pocii мyнiципaльнoгo пpaвa-
— кoнтppeфopмicтcький (1892 [4] - лютий 1917 po^) iз пoчaткoм зaпpoвaджeння cyчacниx нopм caмoвpядyвaння cepeд ciльcькoi гpoмaди [13] згiднo iз Зaкoнoм Pocm^^i iмпepii вiд 14. 06. 1910 po^ (14. 03. 1911 poкy (зa cmapuм cmuлeм) Iмeнним Bиcoчaйшим yкaзoм в пopядкy 87 cт. „OcнoвныIx гocyдapcтвeнныx зaкoнoв“ зaзнaчeний зaкoн 6ув зaпpoвaджeний в дiю- тoдi нapeштi KniB^^, Boлинcькa тa Пoдiльcькa гyбepнii oтpимaли влacнe зeмcькe yпpaвлiння. — Авт.). He дивлячтоь нa пocилeння aдмiнicтpaтивниx зacaд y 90-x po^x XIX cт., цeй пepioд xapaктepизyeтьcя „cплecкoм“ мyнiципaльнoi зaкoнoтвopчocтi 1906−1917 po^-
4) Пepexiдний пepioд мicцeвoгo caмoвpядyвaння мiж eпoxoю aбcoлютнoi мoнapxii тa вcтaнoвлeння пepшoi Paдянcькoi pecпyблiки (лютий-гpyдeнь 1917 poкy) [17,
24]-
5) Micцeвe caмoвpядyвaння Укpaiни в peвoлюцiйнy eпoxy (лиcтoпaд 1917 -ciчeнь 1919 poкiв) —
6) 4ac icнyвaння Укpaiни як Paдянcькoi дepжaви (лютий 1919−1990 pom). Зa чaciв paдянcькoi влaди в Укpaiнi yтвepдилacя тaк звaнa дepжaвнo-aдмiнicтpaтивнa cиcтeмa влaди, яка знaчнoю мipoю звeлa нaнiвeць тa нiвeлювaлa дiяльнicть мicцeвoгo caмoвpядyвaння зa aдмiнicтpaтивнoi peфopми 1923 poкy (01. 02. 1922 po^ BУЦBK пpийняв пocтaнoвy, яка зaпoчaткyвaлa aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльнy peфopмy в УCPP, a згoдoм пocтaнoвy (16. 10. 1922 po^), яку зaтвepдилa тpeтя ceciя BУЦBK VI cкликaння. — Авт.). Caмe пpoтягoм 1923 poкy пepeдбaчaлocь здiйcнити пepexiд нa тpиcтyпeнeвy cиcтeмy, яка включaлa зa пpинципoм вищocтi o^yra, paйoни тa ciльcькi aдмiнicтpaтивнi oдиницi, зaпpoвaджyвaлa пoдiл нa oкpyги, paйoни i ciльcькi paди тa oбмeжeння y пpaвax зa клacoвим пpинципoм тa лiквiдoвyвaлa зacaди мicцeвoгo ^м^шю) caмoвpядyвaння ocтaтoчнo-
7) Пepexiдний rep^ вiд paдянcькoi pecпyблiки дo нeзaлeжнoi Укpaiни (19 901 992 poки) —
8) Пepшa iнcтитyцioнaлiзaцiя мicцeвoгo caмoвpядyвaння в У^шт (1992−1997 poки) —
9) Cyчacнa, дpyгa iнcтитyцioнaлiзaцiя мicцeвoгo caмoвpядyвaння (1997−2014 pom) —
10) Пщготовка тpeтьoi iнcтитyцioнaлiзaцii мicцeвoгo caмoвpядyвaння (2014 — пo cьoгoдeння).
B 1920-x poкax xapa^epTOrara нiмeцькoгo (пpyccькoгo) типу мicцeвoгo caмoвpядyвaння нaдaвaлacя в oкpeмиx нayкoвиx виcтyпax, пoв'-язaниx iз poзвиткoм paдянcькoгo м^ь^го гocпoдapcтвa. Baжливo вiдмiтити, щo в poзyмiннi Л. O. Beлixoвa, тeopiя мicтa i мicцeвoгo caмoвpядyвaння зacнoвyeтьcя caмe на coцioлoгii. B cвoei книзi „Ocнoвы гopoдcкoгo xoзяйcтвa. Oбщee yчeниe o гopoдe, eгo yпpaвлeнии, финaнcax и мeтoдax xoзяйcтвa“ вш poзглядaв нiмeцький тип caмoвpядyвaння таким, & lt-^o cклaдae шмшльгшму iз бюpoкpaтичниx i cycпiльниx eлeмeнтiв» та yявляeтьcя як «кoнcepвaтивнa, aлe дoвoлi цшюна cиcтeмa» [3]. Пoeднyючи iз дeцeнтpaлiзaцieю дepжaвнoi влади за фpaнцyзьким типoм (взipцeм, за пpиклaдoм Зaкoнy Фpaнцyзькoi pecпyблiки вiд 02. 03. 1982 poкy № 82−813 «Qpo пpaвa та cвoбoди кoмyн, дeпapтaмeнтiв i peгioнiв», зазвичай iмeнyeтьcя Зaкoнoм пpo дeцeнтpaлiзaцiю, щo змiнив cиcтeмy кoнтpoлю над мю^вими opгaнaми), мoжнa гoвopити пpo тe, щo в eвpoпeйcькиx кpaiнax кoнтинeнтaльнoгo пpaвa пepeвaжae пpинцип «нeгaтивнoгo peгyлювaння», згiднo з яким мicцeвi opгaни впpaвi здiйcнювaти тaкi д^'-, яю пpямo нe зaбopoнeнi зaкoнoм i ^ зaкpiплeнi за будь-якими шшими opгaнaми. B caмoмy зaгaльнoмy виглядi цeй пpинцип
заф^ований y cт. 4 Gвpoпeйcькiй xapтii мicцeвoгo caмoвpядyвaння 1985 po^ [26], де зaкpiплюeтьcя, що «^гани мicцeвoгo caмoвpядyвaння в мeжax, вcтaнoвлeниx законом, мають cвoбoдy д^'- в здшотенш cвoix iнiцiaтив з 6удь-якого питання, який не виключений iз ix компетенцп або не наданий шшому opгaнy влади». Зазначеного пpинципy дoтpимyютьcя y Hiмeччинi та Фpaнцii.
Oтжe, на нaшy думку, cпocтepiгaeтьcя пocтyпoвa iнтeгpoвaнa [14] чи ^т^етична aкyльтypaцiя мyнiципaльнoгo пpaвa, як peзyльтaт cпpийняття (запозичення- peцeпцii- нacтyпництвa) нацюнальною пpaвoвoю cиcтeмoю зaгaльниx пpинципiв, нopм i cтaндapтiв мiжнapoднoгo або нацюнального пpaвa iншиx дepжaв, ix eкcтpaпoляцii, або адаптацп та peaлiзaцii у внyтpiшньoдepжaвнi мicцeвi (caмoвpяднi) пpaвoвiднocини.
Зазначений вид галузево1 пpaвoвoi aкyльтypaцii пepeдбaчae дeкiлькa eтaпiв ii здiйcнeння.
Пepший етап xapaктepизyeтьcя вивченням позитивного дocвiдy в пpaвoвiй peглaмeнтaцii мyнiципaльнo-cycпiльниx вщноотн в oкpeмиx дepжaвax, зoкpeмa,arn-члeнiв Ради Gвpoпи та кpaiн-yчacниць Cпiвдpyжнocтi нeзaлeжниx дepжaв (дaлi: CHД). Iнiцiaтopaми cтвopeння cинтeтичниx нopм можуть бути, як oкpeмi дepжaви та ix aco^a^i, так i мiжнapoднi opгaнiзaцii, нaпpиклaд, Рада Gвpoпи чи OOH.
Oднoчacнo, не можна виключати тeopeтичний кoнcтpyкт мiжнapoднo-пpaвoвиx нopм у cфepi мicцeвoгo caмoвpядyвaння (eвpoпeйcькi cтaндapти мicцeвoгo caмoвpядyвaння в дoкyмeнтax Ради Gвpoпи — Aвт.). Aджe aдaптaцiя щодо
peaлiзaцii нaдaниx мюцевому caмoвpядyвaнню повноважень до мicцeвиx умов (поеднання дepжaвниx i мicцeвиx iнтepeciв, ч. 5 cт. 4 Gвpoпeйcькoi xapтii мicцeвoгo caмoвpядyвaння 1985 po^ [26]) неможлива без вpaxyвaння cyraocri, пpинципiв i джepeл (бaгaтocтopoннix мiжнapoдниx дoгoвopiв) дepжaв-yчacниць Ради Gвpoпи, яю законодавчо визначають пpaвoвi opieнтиpи i пол^ику в гaлyзi мicцeвoi та peгioнaльнoi дeмoкpaтii.
Дpyгий етап — iнтepпpeтaцiя зазначеного дocвiдy, cпiвcтaвлeння його з зaгaльнocвiтoвими тeндeнцiями та пepcпeктивaми. Ha цьому eтaпi мoдeлi мюцевого caмoвpядyвaння можуть бути cкoпiйoвaнi, повнютю зaпepeчeнi чи пepepoблeнi для зacтocyвaння в нaцioнaльнoмy пoлi. Kpiм того, за в^ттост! нeoбxiдниx нaцioнaльниx взipцiв (моделей чи тpaдицiй) можуть poзpoблятиcя пpинципoвo нoвi пpaвилa i cтaндapти здiйcнeння пpaвa на мicцeвe caмoвpядyвaння.
Haпpиклaд, в юpидичнiй нayцi тд модельним актом poзyмieтьcя пиcьмoвий документ, пpийнятий уповноваженим cyб'-eктoм пpaвa (мiжнapoднoю opгaнiзaцieю, opгaнoм дepжaвнoi влади, opгaнoм мicцeвoгo caмoвpядyвaння), що cпpямoвaний на peгyлювaння cycпiльниx вiднocин [5, c. 39]. Moдeльний акт пepeдбaчae cтpyктypизaцiю тeкcтy та його побудову за пpaвилaми юpидичнoi тexнiки, фopмyлювaнняавил пoвeдiнки тpивaлoгo або paзoвoгo xapa^epy, викopиcтaння cпeцифiчниx понять i тepмiнiв [23, c. 19].
Tpeтiй етап пepeдбaчae поглиблення cинтeзoвaниx нoвиx нopм в нaцioнaльнy пpaвoвy cиcтeмy, зо^ема, в мyнiципaльнe пpaвo, як на дoбpoвiльнiй ocнoвi, якщо в poзpoбцi та пpийняттi мiжнapoднoгo акта бpaлa yчacть Укpaiнa, або в тш чи iншiй пpимycoвiй фopмi (за допомогою eкoнoмiчнoгo, пoлiтичнoгo чи peлiгiйнoгo тиcкy тощо).
Чeтвepтий етап полягае в paтифiкaцii мiжнapoдниx мyнiципaльнo-пpaвoвиx акпв Укpaiнoю та зaпpoвaджeння cтaндapтiв, що мicтятьcя в ниx, у нацюнальну пpaвoвy cиcтeмy. Зазначений етап може бути peaлiзoвaний двома cпocoбaми: абоямою дieю нopм мiжнapoднoгoава (як, нaпpиклaд, це вiдбyвaeтьcя в У^шт у cфepi з питань забезпечення пpaв i cвoбoд), або ^ийм^я вiдпoвiдниx нaцioнaльниx пpaвoвиx акпв.
Hep^^ ввaжaeтьcя, щo peцeпцiя — ^ тaкoж piзнoвид пpaвoвoi aкyльтypaцii [20, c. 135]. Дiйcнo, щe пpoвiдний paдянcький та pociйcький пpaвoзнaвeць з pимcькoгo пpивaтнoгo пpaвa Д. B. Дoждeв зазначав, «щo cyб'-eктoм пpaвoвoгo cпiлкyвaння мoжe бути да тiльки фiзичнa ocoбa, oкpeмa людина, aлe i oб'-eднaння людeй, щo виcтyпaють в oбopoтi як eдинe цiлe, щo якicнo вiдpiзняeтьcя вщ cyб'-eктiв, якi ix cклaдaють. Taкими coцiaльними oдиницями, щo вoлoдiють пpaвaми пpивaтниx oci6, в pимcькoмy пpaвi ввaжaютьcя… caмoвpяднi мicцeвi цивiльнi гpoмaди (minicipia, coloniae)… Пepвicнo мicцeвa цившьна гpoмaдa ввaжaлacя кoлeктивoм, щo вiддзepкaлювaлocя i в тepмiнoлoгii: зaмicть „municipium“ вoнa як cyб'-eкт пpивaтнoгoава нepiдкo iмeнyeтьcя „municipes“ („мyнiципaли“)» [6, c. 297, 299]. B. M. Xвocтoв y mroi «Cиcтeмa pимcкoгo пpaвa» зaзнaчae, щo пiд coюзoм пyблiчнoгo пpaвa пoтpiбнo poзглядaти municipia, яка кopиcтyeтьcя ocoбливoю пiдcyднicтю, a ташж чималими пpивiлeями [22]. To6to cyчacнe мyнiципaльнe пpaвo У^аши e чacтинoю peцeпцii eлeмeнтiв cиcтeми pимcькoгo пpaвa з мicцeвoгo caмoвpядyвaння тepитopiaльниx yтвopeнь.
Фopми та peзyльтaт aкyльтypaцii мyнiципaльнoгo пpaвa зaлeжaть вiд мeтoдiв, зacoбiв, cпocoбiв пpoцecy мiжкyльтypнoi взaeмoдii y cфepi мiжнapoднoгo cпiвpoбiтництвa тepитopiaльниx гpoмaд. Пpaвoвa aкyльтypaцiя вiдбyвaeтьcя за нacтyпниx пiдcтaв:
— пo фopмi здiйcнeння юpидичниx пpoцeciв — вщ^ита (наявна) чи пpиxoвaнa (лaтeнтнa) —
— пo мeтoдaм вiдбyття пpoцeciв взaeмoдii пpaвoвиx cиcтeм — дoбpoвiльнa, пpимycoвa чи внacлiдoк cпoнyкaння-
— пo peзyльтaтaм — acимiляцiя, тpaнcфopмaцiя й iнтepфepeнцiя [1, c. 10].
Ha пiдcтaвi aнaлiзy нayкoвoi лiтepaтypи з eтнoгpaфii, пcиxoлoгii, пpaвoвoi coцioлoгii, юpидичнoi aнтpoпoлoгii, пopiвняльнoгo пpaвoзнaвcтвa мoжнa клacифiкyвaти пeвнi види aкyльтypaцii (пpoяви) мyнiципaльнoгo пpaвa Укpaiни. Haгaдaeмo тaкoж, щo щe наш cпiввiтчизник G. Epлix зазначав, щo виxiднi зacaди пpaвoвиx пpoцeciв cлiд шукати в cyra^cm, в yтвopeниx ним oб'-eднaнняx i coюзax, тaкиx як ciм'-я, гpoмaдa та caмa дepжaвa [18, c. 181]. G. Epлix вважав, щo кoжнa opгaнiзaцiя, пpoфcпiлкa, пapтiя мають cвiй пopядoк, cвoe пpaвo, яте cтвopюють caмi. Toмy зaкoнoдaвeць, за G. Epлixoм, нe cтвopюe, а лишe виявляe, фiкcye вiдпoвiднi нopми, щo зaпpoпoнoвaнi cyб'-eктoм. Пpийняття зaзнaчeниx нopм iншими людьми та yтвepджeння ix дepжaвoю мoжe poзглядaтиcя як давна юpидичнa aкyльтypaцiя.
Taким чинoм, пo-пepшe, за фopмoю пpaвoвoi aкyльтypaцii зaзнaчeнa галузь e вiдкpитoю, aджe зaпoчaткyвaння ii вiдбyлocь щe у 1987 po^, кoли вституп дepжaви i пpaвa Aкaдeмii наук CPCP тд кepiвництвoм B. M. Kyдpявцeвa та B. G. Гyлieвa poзпoчaлacя poзpoбкa, а з 1988 — peaлiзaцiя кoмплeкcнoi пpoгpaми «Poзвитoк coцiaлicтичнoi дeмoкpaтii та пpoблeми caмoвpядyвaння». B Iнcтитyтi була cфopмyльoвaнa бaзoвa кoнцeпцiя poзвиткy coцiaлicтичнoгo caмoвpядyвaння нapoдy, здiйcнeнi дocлiджeння для poзpoбки кoнцeпцii пpoeктy Зaкoнy «Пpo мicцeвe caмoвpядyвaння i мicцeвe гocпoдapcтвo (O мecтнoм caмoyпpaвлeнии и мecтнoм xoзяйcтвe)». Paзoм з тим, у paмкax пpoгpaми бyлo пiдгoтoвлeнo бiльшe 12 aнaлiтичниx i дoпoвiдниx зaпиcoк та 10 зaкoнoпpoeктiв. Iз виxoдoм у 1990 po^ Зaкoнy CPCP «Пpo зaгaльнi зacaди мicцeвoгo caмoвpядyвaння i мicцeвoгo гocпoдapювaння в CPCP» caмoвpяднi зacaди yпepшe знaxoдять cвoю пpaвoвy лeгaлiзaцiю i poзпoчинaють poзвивaтиcя нe зoвнi, а вcepeдинi coцiaлicтичнoi дepжaвнocтi. Taким чинoм, бyлo peaлiзoвaнe пoлoжeння, згiднo з яким мicцeвe caмoвpядyвaння yжe да cyпepeчить дepжaвнoмy yпpaвлiнню, а cпiввiднocитьcя з ним, тoбтo мae «дepжaвний» xapaктep. Пpaвдa, тoдi вжe юнувала iншa тoчкa зopy: бaгaтo вчeниx poзyмiли пocтaнoвкy питання
пpo дepжaвнy пpиpoдy caмoвpядyвaння oднocтopoнньoю. Boни вважали, що бiльш пpaвильним було б гoвopити пpo диxoтoмiю пpиpoди мicцeвoгo caмoвpядyвaння -дepжaвнy i cycпiльнy (гpoмaдiвcькy — Aвт.). Oднaк пoтpiбнo зазначити, що в peaльнiй пpaктицi пpoцec aкyльтypaцii, як пpaвилo, вiдбyвaeтьcя не в однш бyдь-якiй фopмi, а в ix cyкyпнocтi та взаемодп з шшими.
Пo-дpyгe, за методами (cпocoбaми, пpийoмaми) пpoцec мyнiципaльнoi aкyльтypaцii е дoбpoвiльний (головним чином) та випливае зi cпoнyкaння, тобто cтaтyc У^аши, як дepжaви-peципieнтa (ii мyнiципaльнoгo зaкoнoдaвcтвa) залежить вщ piвня зacвoeння eлeмeнтiв пpaвoвoi cиcтeми, нacaмпepeд, пoлiтичнo дoмiнyючoiльнат дepжaв — Gвpoпeйcькoгo Coюзy чи CHД, що пoтpeбye визнання нею pядy пpaвoвиx iнcтитyтiв i нopм зaзнaчeниx cyб'-eктiв. Haпpиклaд, Законом вщ 15. 07. 1997 poкy У^аша paтифiкyвaлa Gвpoпeйcькy xapтiю мicцeвoгo caмoвpядyвaння (дoбpoвiльнo), а отже, з одного боку, невщ'-емною частиною мexaнiзмy peaлiзaцii зазначено1 Xapтii пocтae Koнвeнцiя пpo yчacть шоземщв у cycпiльнoмy життi на мюцевому piвнi вiд 05. 02. 1992 poкy [27], а з дpyгoгo — Рекомендащя Rec (2001) 19 Koмiтeтy мшю^в Ради Gвpoпи «Qpo yчacтьомадян у мicцeвoмy пyблiчнoмy житп» [28]. ^o^c aкyльтypaцii у cфepi ocтaннix зaзнaчeниx взaeмoпoв'-язaниx мyнiципaльнo-пpaвoвиx aктiв мае певш ycклaднeння: якщо cпoнyкaння до paтифiкaцii (пpиeднaння по факту не мае мюця. -Aвт. [Див.:тоок пoдпиcaний и paтификaций Инвенции об yчacтии инocтpaнцeв в общественной жизни пpи peшeнии вoпpocoв местного значения (ETS № 144) (Cтpacбypг, 5 фeвpaля 1992 года)]) Koнвeнцii У^ашою не вiдбyдeтьcя, то пов'-язана з нею Рекомендащя, що yxвaлeнa згщно зi cтaттeю 15b Огатуту Ради Gвpoпи (Paтифiкoвaний У^ашою Законом вщ 31. 10. 1995 poкy), не зможе в повнш мipi бути зacтocoвaнa на тepитopii нашо& quot-1 ^ai™. B peзyльтaтi чого, пpиeднaтиcя до пpинципiв, що мicтятьcя в Додатку I до ще, 1 Рекомендаций та ефективно впpoвaджyвaти в життя пoлiтикy, що зaoxoчye yчacть гpoмaдян у мюцевому пyблiчнoмy життi та пoлiпшyвaти мicцeвi нopми yчacтi гpoмaдян у мюцевому пyблiчнoмy жигтi й пpaктичнi домовленост! пpo це та вживати бyдь-якиx iншиx зaxoдiв у мeжax компетенци opгaнiв мicцeвoi та peгioнaльнoi влади, що cпpиятимyть yчacтi гpoмaдян, за умови належно& quot-1 поваги до зaxoдiв, нaвeдeниx у Додатку II до ще, 1 Рекомендаций буде не тшьки ycклaднeнo, а буде cyпepeчити узятому У^ашою зобов'-язанню згiднo iз ст. 11d Резолюци 1459 (2005) Пapлaмeнтcькoi Acaмблei Ради Gвpoпи «Пpo ycyнeння обмежень на пpaвo гoлocy». I навпаки, якщо У^аша пpиeднaeтьcя до Koнвeнцii пpo yчacть iнoзeмцiв у cycпiльнoмy жигтi на мicцeвoмy piвнi вiд 05. 02. 1992 poкy шляxoм ii paтифiкaцii, то тpeбa буде дoкopiннo змiнити не тiльки вce законодавство пpo мicцeвi вибopи, а й caмy фiлocoфiю вибopчoгo пpoцecy в дepжaвi, бо згiднo з щею кoнвeнцieю iнoзeмцi, що пocтiйнo мешкають в дepжaвi на пpoтязi 5 po^ oтpимyють пacивнe вибopчe пpaвo на мicцeвиx вибopax.
Пo-тpeтe, за cвoiми peзyльтaтaми, що визнaчaютьcя ма^табом i xapaктepoм змiн, якi вщбултоя за ocтaннiй пepioд poзвиткy нaшoi дepжaви та ii пpaвoвoi мстеми, aкyльтypaцiя мyнiципaльнoгo пpaвa уявляебою тpaнcфopмaцiю, що обумовлюе чacткoвy змшу пpaвa Укpaiни як дepжaви-peципieнтa за умов збepeжeння влacниx бaзoвиx pTO — paд, як opгaнiв мюцевого caмoвpядyвaння- а тому в отлу пoдaльшoi aдaптaцii нaцioнaльнoгo зaкoнoдaвcтвa зазначений пpoцec пepeвтiлюeтьcя в iнтepфepeнцiю, тобто може поотлювати або пocлaблювaти тенденцп aдaптaцii нaцioнaльнoгo зaкoнoдaвcтвa до eвpoпeйcькoгo пpaвa.
Вжновки. Moдeль юpидичнoi aкyльтypaцii повинна бyдyвaтиcя для мyнiципaльнoгo законодавства на нacтyпниx зacaдax:
1) воцеа aкyльтypaцii мiж piзнимиавовими ciм'-ями, що обумовлюють piзнi пiдxoди в пoбyдoвi мicцeвoгo yпpaвлiння та caмoвpядyвaння, нeoбxiднo
BifloGpa"aTH TinbKH Te,o fliMcHo kophcho Ta HeoGxiflHo, i TinbKH TaM (y 3B'-a3Ky 3 ymTapHHM ycTpoeM YKpaiHH), fle ui HoBenH npHHecyTb KopHCTb-
2) npoBiflHoro flep"aBHoro 3aflanero y C^epi HacTynHHuTBa aGo aKynbTypauii iHo3eMHoro flocBifly hh 3aKoHoflaBCTBa noBHHeH CTaTH Hane"HHM Komponb 3 GoKy opraHy 3aKoHoflaBnoi BnaflH Ta MyHiuHnanbHHM Kornponb 3 GoKy opraHiB MicueBoro CaMoBpaflyBaHHa Ta ix acouiauiM, 3oKpeMa, Mi"HapoflHHx. 3a3Hanem 3axoflH flo3BonaTb 3fliMcHroBaTH Hane"He BHKopHCTaHHa: eBponeMcbKHx HopMaTHBHHx aKTiBoflo ^yHKuioHyBaHHa Ta po3BHTKy perioHiB («GBponeMcbKa xapTia MicueBoro CaMoBpaflyBaHHa» 1985 poKy, «XapTia KoHrpecy MicueBHx i perioHanbHHx opraHiB BnaflH CBponH» 1994 poKy, «GBponeMcbKa xapTia perioHanbHoro npocTopoBoro nnaHyBaHHa» 1983 poKy to^o) — HopM eBponencbKoro 3aKoHoflaBCTBa,o CTocyeTbca Ge3nocepeflHbo TpaHCKopfloHHoro cniBpoGiTHHuTBa («GBponeMcbKa paMKoBa KoHBeHuia npo TpaHCKopfloHHe cniBpoGiTHHuTBo Mi» TepHTopia^bHHMH rpoMaflaMH" (MaflpHfl, 1980 poKy), flBa floflaTKH flo Hei:oflaTKoBHM npoToKon (CTpacGypr, 1995 poKy) Ta npoTomn № 2 (CTpacGypr, 1998 poKy), «GBponeMcbKa xapTia npHKopfloHHHx i TpaHCKopfloHHHx perioHiB» to^o) Ta 3aKoHy YKpaIHH «npo TpaHCKopfloHHe CniBpoGiTHHuTBo» Bifl 24. 06. 2004 poKy, aKHM BH3Hanae 3MicT Ta ocHoBHi nono"eHHa TpaHCKopfloHHoro CniBpoGiTHHuTBa b YKparni-
3) aK npouec floGpoBi^bHHM (KoHTponboBaHHM, ane floGpoBinbHHM), aKynbTypauia noBHHHa BHaB^aTH Hane"HHM e^eKT y c^epi nornHGneHHa Ta po3mHpeHHa pe^opMH MicueBoro caMoBpaflyBaHHa Ta MyHiuHnanbHoro ynpaBniHHa b YKpaiHi, toGto mnaxoM nornHGneHHa fleueHTpani3auii Ta fleKoHconiflauii flep"aBHoi BnaflH Ha perioHanbHoMy piBHi i3 nepeflanero BiflnoBiflHHx noBHoBa"eHb opraHaM MicueBoro CaMoBpaflyBaHHa Ta nocH^eHHa MexaHi3My caMoperynauii i BTineHHa npHHuHny caMocTiMHocTi Ha MicueBoMy
piBHi-
4) npouec aKy^bTypauii noBHHeH Mth 3 BpaxyBaHHaM HauioHanbHHx, nofleKyflH eTHoHauioHa^bHHx BiflHocHH, fle BTpynaHHa flep"aBH oGMe"eHe aGo B3arani HeBiflHyTHe flna ycBifloM^eHHa caMoopraHi3auii aK ocHoBonono"Horo npHHuHny BHHHKHeHHa Ta icHyBaHHa MicueBoro CaMoBpaflyBaHHa, a TaKo" iHmHx 3B'-a3KiB Mi" TepHTopiaMH i HaceneHHaM Hamoi KpaiHH. nifl MicueBHM eTHocoM noTpiGHo po3yMiTH TaKy rpyny nrofleM,o BHCTynae b icTopii aK Be^HKa 3aMKHeHa CHCTeMa, 3 neBHHM flHHaMiHHHM CTepeoTHnoM noBefliHKH Ta opHriHa^bHoro BHyTpimHboro CTpyKTyporo, aKa 3MiHroeTbca Bifl $a3 eTHoreHe3y (nacioHapHa Teopia eTHoreHe3y H. M. ryMinboBa) [12, c. 123]-
5) b CHny Ba"^HBocTi MyHiuHnanbHo-npaBoBHx BiflHocHH, b npoueci aKynbTypauii HeoGxiflHa ynacTb npo^ecioHaniB, KoMneTeHTHHx He TinbKH b flep"aBoTBopeHHi, ane i b couia^bHHx, Ky^bTypHHx Ta iHmHx c^epax MicueBoro GyTTa (MyHiuHnanbHo-npHBaTHoro napTHepcTBa). HiTKo noTpiGHo BpaxoByBaTH B3aeMooGyMoBneHicTb eneMemIB TpiaflH noGyfloBH npaBoBiflHomeHHa BiflnoBiflHo floopMynH «THn flep"aBH — BHfl (Knac) Hocia npaB —opMa npaBoHHHy aGo Hane"Hoi npaBoMipHoi noBefliHKH» Ta He 3anynaTH iHo3eMHi e^eMeHTH,o oGTa"yroTb hh ycKnaflHroroTb 3acTocyBaHHa HauioHanbHHx HopM-
6) «oflHa 3 HauioHa^bHHx npaBoBHx CHCTeM He e oflHopiflHoro, a ToMy MyHiuHnanbHe 3aKoHoflaBCTBo YKpaiHH e KoMnneKCHHM 3ano3HHeHHaM Ta CHCTeMHoro aKynbTypauiero. Afl"e fliMcHo, aK 3a3Hanae n. Kpy3,o b nepiofl flo BHHHKHeHHa HauioHanbHoi flep"aBH (nation-state) yBecb uHBmi3oBaHHM CBiT, BKnronaronH KpaiHH, Ha TepHTopii aKHx 3'-aBHnHca cynacm npoBiflHi npaBoBi ciM'-i (aHrnocaKcoHCbKa Ta KoHTHHeHTanbHa), «ynpaBnaBca 3a flonoMororo oflHiei i toi «npaBoBoi CHCTeMH, a caMe — poMaHo-KaHornnHoro npaBa jus commune» [25, p. 335−336], b Me"ax aKoro 3'-aBnaeTbca jus necessitatis municipale.
TaKHM hhhom, npaBoBHM npocrip MyHiuHnanbHoro npaBa YKpaiHH Mo"Ha BH3HaHHTH, aK «CHCTeMy Mi"HapoflHo-npaBoBHx HopM,o perynroroTb BiflHocHHH Mi» ynacHHKaMH BiflnoBiflHoi npaBoBoi cninbHoTH- ue CHCTeMa iHCTHTyTiB, 3aranbHHx flna uhx ynacHHKiB-ue CHCTeMa HauioHanbHHx HopM, aKi npHMHaTi Ta BTineHi y npaBonopaflKy napTHepiB» [16, c.
103] у сфер1 мюцевого самоврядування.
Список використано? лггератури
1. Абрамов А. Е. Правовая аккультурация: на примере Испании в период Римской республши: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12. 00. 01 «Теория и история права и государства- история правовых учений» / Алексей Евгеньевич Абрамов- Владимирский государственный педагогический университет. — Владимир, 2005. — 22 с.
2. Алексеев С. С. Философия права / С. С. Алексеев. — М.: Норма, 1997. — 336 с.
3. Велихов Л. А. Основы городского хозяйства. Общее учение о городе, его управлении, финансах и методах хозяйства. в 2-х ч. / Л. А. Велихов. — М. -Л.: ГИЗ, 1928. — 467 с.
4. Высочайше утвержденное мнение Государственного совета 11 июня 1892 года // Полное собрание законов Российской империи. — Собр. III. — Том XII. — Отд-ние 1-е. -СПб., 1895. — Ст. 8708. — С. 431−433, 436−440.
5. Давыдова М. А. Роль модельного нормотворчества в обеспечении правового качества уставов муниципальных образований / М. А. Давыдова // Академический юридический журнал. — 2009. — № 3. — С. 38−44.
6. Дождев Д. В. Римское частное право: учеб. / Д. В. Дождев- под общ. ред. В. С. Нерсесянца. — 2-е изд., изм. и доп. — М.: Изд-во НОРМА, 2000. — 784 с.
7. Именной указ, данный Правительствующему сенату 1870 года, июня 16 (28) // Полное собрание законов Российской империи. — Собр. II. — Том ХЬУ. — Отд-ние 1-е. -СПб., 1874. — Ст. 48 498. — С. 821−831.
8. Исаев И. А. История государства и права России: учеб. / И. А. Исаев. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Юристъ, 2004. — 797 с.
9. Карташов В. Н. Введение в общую теорию правовой системы общества: текст лекций / В. Н. Карташов. — Ярославль: Изд-во ЯГУ, 1995. — Ч. 1. — 139 с.
10. Кодавбович В. А. История развития местного управления и самоуправления на территории Беларуси в период Киевской Руси (IX-XII века) / В. А. Кодавбович // Проблемы управления. — 2011. — № 3. — С. 133−139.
11. Мазарчук Д. В. История русской государственности и права (до октября 1917 г.): курс лекций / Д. В. Мазарчук, С. Н. Темушев. — Минск: Эдит В В, 2007. — 392 с.
12. Нуреев Р. М. Очерки по истории институционализма / Р. М. Нуреев. — Ростов н/Д: Содействие — XXI век- Гуманитарные перспективы, 2010. — 415 с.
13. Об отмене некоторых ограничений в правах сельских обывателей и лиц других бывших податных состояний: Именной Высочайший указ, данный Сенату // Полное собрание законов Российской империи. — Собр. III. — Т. XXVI. — Отд-ние 1-е. — СПб., 1909. — Ст. 28 392. — С. 891−893.
14. Понятие и сущность интегративной аккультурации (на примере регламентации прав лиц, содержащихся в пенитенциарных учреждениях России) / О. Д. Третьякова // Вестник Владимирского юридического института. — 2006. — № 1. — С. 71−74.
15. Право: азбука — теория — философия: опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. — М.: Статут, 1999. — 712 с.
16. Пунжин С. М. Правовое мировое сообщество: реалии и перспективы / С. М. Пунжин // Советское государство и право. — 1991. — № 12. — С. 99−106.
17. Распоряжение, предложенное Правительствующему сенату министром юстиции «Об утверждении Наказа «О производстве выборов волостных земских гласних» от 11 июня 1917 г. // Собрание узаконений и распоряжений правительства, издаваемое при Правительствующем сенате. Отдел I. — 28 июня 1917. — № 148. — Ст. 827. — С. 13 461 353.
18. Синха С. П. Юриспруденция. Философия права. Краткий курс: пер. с англ. / С. П. Синха, пер. В. М. Ашмарина. — М.: Академия, 1996. — 304 с.
19. Скакун О. Ф. Teopia права i держави: тдруч. / О. Ф. Скакун. — 3-те вид. — К.: Алерта- ЦУЛ, 2011. — 524 с.
20. Софронова С. А. Правовое наследие и аккультурация в условиях правового прогресса общества: дис. … канд. юрид. наук: 12. 00. 01 / Светлана Аркадьевна Софронова- Нижегородский юридический институт МВД РФ. — Н. Новгород, 2000. -169 с.
21. Устав Люнебургских портных в редакции 1552 года // Немецкий город XIV—XV вв.: сб. матер. / ввод. ст., подбор матер., пер., прилож., коммент. В. В. Стоклицкая-Терешкович. — М.: Соцэкгиз, 1936. — С. 48−49.
22. Хвостов В. М. Система римского права: учеб. / В. М. Хвостов. — М.: Спарк, 1996. -522 с.
23. Шестакова Е. В. Модельное законодательство: теоретико-правовые аспекты и практика применения: дисс. … канд. юрид. наук: 12. 00. 01 / Екатерина Владимировна Шестакова- Российская академия правосудия. — М., 2006. — 203 с.
24. «О волостном земском управлении» от 21 мая 1917 г. // Собрание узаконений и распоряжений правительства, издаваемое при Правительствующем сенате. Отдел I. — 30 мая 1917. — № 122. — Ст. 655. — С. 1041−1060.
25. Cruz P. A Modern Approach to Comparative Law / P. De Cruz. — Boston: Publisher. Kluwer, 1993. — 350 р.
26. Свропейська хартся мюцевого самоврядування 1985 року. — РС, 1995. — 12 с.
27. Конвенщя про участь шоземщв у сустльному житп на мюцевому piвнi вщ 05. 02. 1992 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/994318
28. Рекомендащя Rec (2001) 19 Ком^ету мЫс^в Ради Свропи «Про участь громадян у мюцевому публiчнoму житп» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/994739
Стаття надшшла до редакцп 30. 06. 2014 р. I. A. Ghaliahmetov
ACCULTURATION OF MUNICIPAL LAW OF UKRAINE This scientific article is devoted to research of the Ukrainian municipal law and an acculturation, as inevitable part of its reforming and development. Acculturation of municipal law is a transformation, which is tested by municipal legal system from contact with EU legal system, i.e. process of acculturation can be defined as the all-directed interference of law norms or the impersonation of one legal system in another. The formation of municipal acculturation is under ways:
— first, in form of transparent or latent adoption-
— second, in method of interplay between the theory and practice of self-government in Ukraine. It is implemented from the legal system of the Council of Europe and based on voluntary principle or as a result of compulsion-
— third, by results of transformation or interference.
Thus author drew a conclusion that integrated and synthetic acculturation of municipal law is a result of the adoption of the national legal system of general principle, norms and standards of international or national law of other countries, extrapolation or adaptation to the relations in the sphere of local and regional authorities. Type of municipal law acculturation provides for several stages of implementation that discussed on the pages of this article.
The first stage is characterized by the study of legal experience in the sphere of organization of local self-government in other countries.
The second stage is the interpretation of the mentioned experience and modelling of local self-government.
The third stage involves the synthesis of new municipal norms into the legal system of Ukraine.
The fourth stage is the ratification of international instruments (conventions) of Ukraine and the implementation on its territory of the European standards of local self-government.
Keywords: acculturation of municipal law, municipal reforming, transformation, adaptation, system of municipal norms.
УДК 352. 07:342. 553 (045)
О. M. Горащенков
СТРАТЕГ1ЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГЛАВОЮ ДЕРЖАВИ РОЗВИТКУ М1СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАШ1: ПРОБЛЕМИ ТЕОРП ТА
ПРАКТИКИ
Стаття присвячена досл1дженню конституцтно-правових особливостей стратег1чного забезпечення главою держави розвитку мюцевого самоврядування в Украгт. Проанал1зовано функцгг та повноваження Президента Украгни у сфер1 тдтримки реал1зацгг права територгалъних громад на здтснення мюцевого самоврядування На тдстав1 проведеного анал1зу систематизовано форми, методи та практичт аспекти участ1 глави держави у забезпечент розвитку мюцевого самоврядування та удосконаленн д1ялъност1 оргатв мюцевого самоврядування. Наголошуетъся, що забезпечення стандарт1 В локалъног демократа'- е важливим напрямком д1ялъност1 Президента Украгни у сучасних умовах европейсъког м1ждержавно1 ттеграци та iмплементацгг до украгнсъкого законодавства европейсъких правових стандартiв.
Ключов1 слова: глава держави, стратегiчне забезпечення, м^цеве самоврядування, Президент Украгни, локалъна демократiя.
Постановка проблеми. Вщповщно до Указу Президента Украши вщ 30 серпня 2001 року № 749/2001 «Про державну тдтримку розвитку мюцевого самоврядування в Укрш'-ш», розвиток мюцевого самоврядування е на сучасному етат одним i3 найпрюритетшших напрямiв державно'-1 пол^ики Украши. Глава держави та його мюце в системi гарантш мюцевого самоврядування в Укрш'-ш, роль у становленш та подальшому розвитку цього шституту в Укршш посщають одне з найважливших питань проблематики формування та реалiзацii ново'-1 державно'-1 пол^ики в сферi утвердження локальних демократичних цшностей сучасного суспiльства та подальшого запровадження мiжнародно-правових стандартiв мiсцевого самоврядування.
При цьому державна пол^ика як важливий компонент життедiяльностi суспiльства, маючи велику кшьюсть вимiрiв i характеристик, формуе вщповщну систему та мехашзми соцiально орiентованоi публiчноi влади. Тому актуальним i необхщним е удосконалення процесу формування державно'-1 пол^ики у сферi мiсцевого самоврядування, аналiзу процесу ii становлення та реалiзацii.
Незважаючи на певну защкавлешсть проблематикою державно! пол^ики, науковi дослiдження не дають системнох вiдповiдi як на питання щодо комплексу концептуальних правових чинниюв формування державноi полiтики в сферi мiсцевого самоврядування, так i на питання щодо ролi та мюця кожного з суб'-ектiв державноi пол^ики, зокрема глави держави в становленш мюцевого самоврядування в Украiнi. У свою чергу, теоретичш, практичнi та ушверсальш науковi розробки дозволяють розвинути зазначеш напрями в контекстi ii вивчення в Украшь, у тому чист — щодо

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой