Актуальні проблеми формування здоров’я дітей, народжених недоношеними.
Літературний огляд.
Частина 1

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ
© Боярська Л. М., Велканова Т. В., Подл1анова О. I. УДК 616−053. 32−08
Боярська Л. М., Велканова Т. В., Подл1анова О. I. АКТУАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ'-Я Д1ТЕЙ, НАРОДЖЕНИХ НЕДОНОШЕНИМИ. Л1ТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД. ЧАСТИНА 1
Запор1зький державний медичний ушверситет (м. Запор1жжя)
Дана стаття е фрагментом науково-дослщно'-| ро-боти кафедри дитячих хвороб ФПО «Кглнко-функцю-нальна характеристика, прогнозування захворювань у д! тей молодшого в! ку, як мешкають в еколопчно несприятливих умовах та розробка програм л! куван-ня та профтактики вщхилень в стан? х здоров'-я», № держ. реестрацп 0109U003985.
Значне пщвищення показника виживаемост не-доношених новонароджених за останн дектька де-сятир!ч, та усвщомлення того, що можливост для подальшого покращення? х виживаемост стають все бтьш обмеженими, призвело до зсування акценпв в бк досягнення гарних перинатальних результа^в у довгостроковм перспектив! у д! тей, яю залишилися живими. Загальноприйнятим е визнання важливос-т моыторингу довгострокових результа^в для вс! х д! тей високого ризику, в тому чиогл недоношених, як показника якост та еталону ефективност допо-моги, яку отримуе дитина [33]. У бтьшо'-| частини малююв раннього в! ку патолог! я, що призводить до Ывалщизацп, мае «вщстрочений» характер у вигляд! хрон! чних захворювань внутршых орган! в, затримки психомоторного розвитку, дитячого церебрального парал! чу, прогресуючо'-| гщроцефалп, порушення орган! в зору та слуху та Ыше [1,6]. До тепершнього часу в! домостей, про результати катамнезу д! тей, на-роджених з ДНМТ та ЕНМТ, недостатньо. По перше, катамнез найчастше обмежуеться вком до 1 року. По друге, в кожнм кра'-ш! або репой! снують особливост! надання медично'-| допомоги недоношеним, що зале-жить вщ наявност! матер! ально-техн!чно'-| бази, соц!-альних, етычних та! нших фактор! в.
Метою роботи було провести анал! з сучасно'-| на-уково'-| л! тератури з питань динам! чно'-| оц! нки стану ф! зичного, психомоторного розвитку д! тей, як! наро-дилися з ДНМТ та ЕНМТ та катамнестичного спосте-реження за ними.
Як в! домо, здоров'-я — це стан повного ф! зичного, псих! чного i соц! ального благополуччя, а не т! льки вщ-сутн!сть хвороб i ф! зичних дефекпв. Тому, перша проблема, з яко'-| стикаються досл! дники, що займаються катамнезом недоношених — це оцЫка стану ф! зично-го та психомоторного розвитку д! тей молодшого в! ку, народжених! з ДНМТ та ЕНМТ [34]. Ui д! ти потребують
ретельного та постмного мон! торингу ?х ф! зичного розвитку, на який здмснюе вплив як сам факт незр!-лост! пщ час народження та i особливост! «дозр!ван-ня» п! сля народження. Ф! зичний розвиток недоношених д! тей оцЫюють т! льки за скорегованим в! ком. Доведено, що для д! тей, народжених пюля 32−33 тиж-н!в, корекц! я гестацмного в! ку може завершуватися у вц 1 року. Для д! тей, народжених до 32−33-й тижня ваг! тност! i вагою менше 1500, корегований вк треба розраховувати на протяз! перших двох роюв життя. А деяк автори пропонують проводити таку корекцю до 3 або 7 та 11 роюв [25].
До останнього часу для антропометрично'-| характеристики недоношених неонатологами викорис-товувались крив! Любченко (1963), Бебсон i Бенда (1976): перш! мютять процентил! кривих маси, до-вжини, окружност! голови i! ндекс пропорц! йност! т! ла [31], а друг! — стандарты вщхилення ваги, довжини та окружност! голови [14]. Проте ц! номограми не мо-жуть адекватно в! дображати динам! ку зростання недоношених. Тому були розроблен! нов! крив! зростання, з яких найбтьш сучасними е крив! Fenton (2003, 2013). Вони мютять бтьш низьк! показники ФР д! тей до 30 тижн! в гестацп та б! льш! показники у д! тей старше 36 тижн! в, що дозволяе точн! ше в! дображати ?х темпи зростання, особливо у постнатальний перюд. Сучасн центильн! крив! розроблен! на основ! великих груп виб! рки, з урахуванням гендерних вщмЫнос-тей [35], можуть бути використан! для моыторингу росту як плода так i недоношено? дитини. Крив! Fenton включають в себе 3, 10, 50, 90 i 97-й перцентть ваги, довжини, окружност! голови, як! нанесен! на с! тку. У зон! вщ 10-го до 90-го перценття розташову-ються середн! показники ф! зичного розвитку, влас-тив! 80% недоношених них д! тей. У зонах вщ 10-го до 3-го та вщ 90-го до 97-го перценття знаходять-ся величини, що свщчать про р! вень розвитку нижче або вище середнього, притаманн! лише 7% умовно здорових недоношених. Величини, що знаходяться нижче 3-го i вище 97-го перценття, — це област! дуже низьких i дуже високих показниюв, як! зустр! чаються лише у 3% здорових недоношених. Графки Fenton мають крок 100 г та 1 см, штервал часу — 1 тиждень, що забезпечуе високу точн! сть. Граф! ки дозволяють
оцЫювати ФР дитини з 22 тижня гестацп до 10 тижня постнатального BiKy. На глдстав1 цього Bci новонаро-джен (доношен i недоношенi) можуть бути роздте-нi на 3 великi групи: вщповщний термiнy геcтацii (вiд 10-го до 90-го перценття), малий для термшу геста-цii (нижче 10-го перценття), великий для гестацмно-го в^ (понад 90-го перцентiля) [36]. Пюля 10 тижня постнатального в^ ФР дитини вже можна оцшювати за прийнятими ВООЗ перцентiльними таблицями, ре-гламентованими в Украiнi Наказом МОЗ № 149.
Наразi залишаеться дискутабельною концепцiя ефективноcтi феномену «наздогоняючого росту» недоношених новонароджених [23]. Наздоганяю-чий рост (НР) — це компенсаторне посилення темтв росту оргаызму пюля перюду yповiльненого зрос-тання [12]. Чим менше геcтацiйний вiк недоношено'- дитини, тим iнтенcивнiше в майбутньому темпи зрос-тання. НР е важливим критерieм якоcтi виходжуван-ня недоношених дтей, мае сприятливий вплив на ix неврологiчний розвиток. ОцЫку НР здiйcнюють за ви-користанням перценттей i стандартного вiдxилення (Z-бал). Воно вважаеться досягнутим, якщо показни-ки зростання перебувають мiж 5-м i 10-м перцен^-лем або стандартне вщхилення е бiльше ыж 2 (Z-бал) [21]. НР вважаеться задовтьними, якщо показники розташованi на рiвнi 10-го перцентiля i вище, та не-доcтатнiм, якщо показники знаходяться нижче 3-го перценття. Наздоганяюче зростання вщбуваеться протягом усього першого року життя. Проте, навiть при задовтьних темпах росту у ранньому вц не-доношенi залишаються меншими за cвоix однолiток [22,29]. Деяю недоношенi в постнатальному перiодi нав^ь можуть потребувати використання гормону росту [17]. Пщлтеи, якi народилися iз ЕНМТ, мають зниження фiзичноi активност та бiльш чаcтi психосо-щальы порушення, у порiвняннi iз д^ьми, що народилися доношеними [26]. Проте за даними Clemm H. et al. [18], не дивлячись на високий ризик для здоров'-я дтей, що народилися iз ЕНМТ, на початку ix життя, по досягненн 17-рiчного вiкy вони можуть досягти нор-мальноi фiзичноi форми та адекватно реагувати на фiзичнi навантаження.
Контроль росту дитини, народжено'- недоноше-ною, необxiдний ще й для вщповщного швидкого реагування на його вщхилення вщ норми. Так, слщ своечасно знижувати темпи росту, тому що неконтр-ольований НР е небезпечним у вiдношеннi розвитку метаболiчного синдрому, цукрового дiабетy, захво-рювань ССС [16]. В той же час, [28,39] недостатне харчування та повтьний постнатальний рicт недоношених може призвести до затримки невролопч-ного розвитку дитини [20,30], тому що недостатнють ну^ен^в впливае на темпи розвитку мозку, порушуе його структури та фyнкцii, знижуе ступень мieлiнiзацii [15]. Тому важливим е подальше вивчення питання не лише нормативiв фiзичного розвитку, а i його пливу на стато-моторний та пcиxiчний розвиток недоношено'-1'- дитини.
Кгмычна дiагноcтика психомоторного розвитку дiтей, народжених недоношеними, ще викликае деякi труднощг Недоcтатнicть знань щодо особливостей психомоторного розвитку недоношених в залеж-ност вiд геcтацiйного вiкy та отриман ушкодження
ЦНС перешкоджають проведенню диференцмного дiагнозy мiж ii органiчним ураженнями та затримкою фiзiологiчного розвитку у вщповщност до постконцептуального в^. Деякi автори [41] пропонують кла-cифiкацiю рухово'- активноcтi для дтей молодшого вiкy, якi народилися з ЕНМТ, видтяючи нормальний та анормальний ii варiант. Проте в тепершнм час бть-шicть лiкарiв для рутинного скриынгу дiтей, що народилися недоношеними, у вщ 8, 18 та 30 мюя^в [37] використовують шкали Бейлi (Bayley scales of infant development), як являють собою критерп для оцiнки розвитку немовлят i дiтей раннього в^ в iнтервалi вiд 1 до 30 мюя^в. Змicт тесту оргаызовано у виглядi окремих шкал: Розумово'- шкали (Mental Scale) i Мо-торно'- шкали (Motor Scale). Розумова шкала оцЫюе сприйняття, пам'-ять, здатнють до навчання, виршен-ня проблем, вокалiзацiю, зачатки словесного cпiлкy-вання i найпроcтiше абстрактне мислення. Моторна шкала оцЫюе здатнicть керувати сво'-м тiлом (Body Control), макромоторнi здiбноcтi, такi, як вмiння cидi-ти, стояти, ходити i пiднiматиcя по сходинках, а також рухати руками i пальцями. Третм компонент шкали — Протокол поведЫки дитини (IBR), являе собою оцi-ночну шкалу, яку заповнюють пюля проведення об-стеження по розумовм та моторнм шкалами, i дае клiнiциcтy можливють оцiнювання рiзниx аcпектiв розвитку особистос^ дитини, таких, як емоцiйна i cоцiальна поведiнка, обсяг уваги, наполегливють i цiлеcпрямованicть. В Украiнi також використовують-ся модифiкованi шкали тесту Бейл^ якi дозволяють провести ранню оцЫку психомоторного розвитку недоношених дтей, починаючи з постконцептуального в^ 36−37 тижнiв. та мicтять предиктори формування вiддалениx несприятливих наcлiдкiв, таких як ДЦП [3]. Проте, велию компенсаторы можливос^ та пластич-нють церебральних структур на протязi перших роюв життя cпроможнi призводити до значного прогресу когытивних фyнкцiй у дтей, рiвень яких не буде вщ-повiдати стандартним шкалам. У пщтвердження цiei думки доcлiдниками з Австралп було встановлено, що когытивы оцiнки iз використанням шкали Бейлi на 24 мicяцi життя бтьш iнформативнi що до прогнозу-вання ступеню розвитку iнтелектy у 8−9 роюв, нiж у 18 мюя^в [19]. Таким чином, для проведення когытив-но'- оцiнки дiтей iз ДНМТ та ЕНМТ або прогнозування наслщюв недоношеноcтi icнyючi шкали можливо cлiд допрацювати та обережно використовувати [40]. Тим бтьше, тестування за шкалою Бейлi або аналогiчнi доошдження когнiтивниx фyнкцiй не повиннi вико-ристовуватися для того, щоб приймати ршення про лiкyвання цих дтей [32,38]. Можливо, бiльш глибоке вивчення впливу саме фiзичного розвитку недоношених на ix психомоторний статус дозволить знайти вщ-повщ на щ питання.
Виходячи зi сказаного, можна сформулювати ще одну проблему формування здоров'-я недоношено'- дитини, а саме — ii амбулаторний супровщ. В практична медициы виникають трyднощi iз веденням недоношених в амбулаторних умовах, вщсутнм iн-дивщуальний пiдxiд до планування профiлактичниx заxодiв, що потребуе глибокого вивчення динамки стану здоров'-я недоношених для оптимiзацi? системи
реабттацп [2] та удосконалення медичного обслуго-вування uiei категорп дтей [9].
Фактори, якi зазвичай пов'-язують i3 несприятли-вими результатами розвитку нервово'-| системи у 18 та 22 мюяцях скорегованого в^ народжених з ЕНМТ — це замала маса пщ час народження, сепсис, брон-холегенева дисплaзiя, перивентрикулярна лейкома-ляцiя, внтpiшньошлуночковi крововиливи 3−4 ступе-ню. Проте, пюля виписки зi стацюнару, надзвичайно важливим для якюного подальшого розвитку дитини стае впровадження спeцiaльних амбулаторних по-слуг, а саме сощально'-| aдaптaцii батьюв та дитини, куpaцii медичною сестрою, консультацм вузькими спeцiaлiстaми, paнiшнього втручання з використан-ням piзномaнiтних ре- та абелтацмних методик [27].
Впровадження комплексу профтактичних тех-нологiй, що направлен на попередження хроызацп патолопчного процесу та мiнiмiзaцiю несприятливих наслщюв нeдоношeностi дозволяе зменшити частоту стмких порушень стану здоров'-я i нав^ь вивести зi стану iнвaлiдностi до 30,0% дтей [10]. В той же час прогноз |'-х подальшого розвитку потребуе надзви-чайно'-| обepeжностi. Суперечки, що до визначення об'-ему мeдичноi допомоги при народженн недоношених дiтeй з ДНМТ та ЕНМТ тривають до теперш-нього часу. 3 одного боку, когытивы та мотоpнi по-рушення, якi формуються з вiком у недоношених, що народилися з ДНМТ та ЕНМТ, потребують раннього початку розвиваючих зaходiв. 3 Ышого боку — користь вщ цих програм залишаеться недостатньо ясною.
Використання програми ранньо'-| допомоги недо-ношеним у перим 12 мiсяцiв життя мае позитивний вплив на когытивы результати у коротко- та серед-ньострокових перспективах [13], а раннм початок ре-aбiлiтaцiйних програм у дтей з ДНМТ перших трьох роюв життя дозволяе отримати гapнi вщдалеы результати розвитку ЦНС i показник IQ [24].
Медикаментозна корек^я порушень фiзичного та статомоторного розвитку дтей iз ДНМТ та ЕНМТ при народженн залишаеться надзвичайно суперечливою темою. У свтовм пpaктицi не прийнято включати до комплексу корекцмно-профтактичних зaходiв цим дiтям молодшого в^ лiкapськi препарати. Навпаки, акценти розставлен на нeмeдикaмeнтознi програми. В кражах СНД проте дуже поширеною залишаеться медикаментозна тератя. Проведене в Росп бага-тоцентрове paндомiзовaнe контрольно-поpiвняль-не дослщження катамнезу недоношених дiтeй, як перенесли перинатальну церебральну iшeмiю II-III ступеню, вказало на значну ефективнють препара-тiв янтapноi кислоти у вщношены швидкостi вщнов-лення м'-язово-постурального тонусу та рефлекЫв, пapaмeтpiв нepвово-психiчного розвитку на пpотязi перших 3 мюя^в життя, а також об'-ективних характеристик бiоeлeктpичноi aктивностi мозку [8]. 3гiдно дослiджeння укpaiнських фaхiвцiв [3] включення до комплексу профтактичних зaходiв несприятливих нaслiдкiв у недоношених дтей з гiпоксично-iшeмiч-ним ушкодженням ЦНС нeйpопpотeктоpiв одночасно з проведенням раннього масажу у скоригованому вщ 18 мiсяцiв сприяе покращенню невролопчного статусу у 85% пащен™, дозволяе оптимiзувaти темпи психомоторного розвитку майже у 95% па^ен™.
Проте, за даними багатьох aвтоpiв [4,5], лише ме-дична безмедикаментозна та соцiaльнa реабттащя дiтeй, народжених передчасно, забезпечуе компен-сaцiю пaтологiчних змiн за умови природно'-| плас-тичностi оpгaнiзму та peaлiзуe peзepвно-aдaптaцiйнi можливостi дiтeй в перюд онтогенезу, що мае сприят-ливий вплив на коpeкцiю та саногенетичне скеруван-ня компенсаторно-пристосувальних реакцй
Хоча бiльшiстю вчених приймаеться тезис про те, що комплекс медичних, психолопчних, логопе-дичних, пeдaгогiчних зaходiв доцiльно розпочинати на першому рощ життя для peaлiзaцii репаративних можливостей нepвовоi системи мозку та повного розкриття природного потeнцiaлу дитини, проте, залишаеться нез'-ясованим питання вибору найбтьш ефективних втручань як у вщношены paннiх так i дов-гострокових peзультaтiв.
3 нaйбiльш ефективних практик у дтей iз затрим-кою мовного та психiчного розвитку е apт-тepaпiя, яка визначае доцтьнють врахування загальних та iндивi-дуальних напрямюв умов роботи, а саме: в^ дитини, ступеня зpiлостi вЫх функцiонaльних систем, iндивi-дуальних властивостей особистостг Для психолопч-ноi корекцп використовують piзнi apт-тepaпeвтичнi методики — створення малюнюв за допомогою ша-блонiв, наклейок, фiгуp [7]. Позитивний результат цих методик спостертаеться у 80% дтей у виглядi покра-щання пpоцeсiв мислення, взаемодп та спiвпpaцi. У 85% дтей мiнiмaльною мозковою дисфункцieю пюля арт-терапп покращуються мотивaцiя до занять, усвi-домлення своei повeдiнки, збтьшуеться стiйкiсть та концeнтpaцiя уваги.
Частою проблемою, що супроводжуе розвиток недоношено'-1 дитини, е затримка чи розлад мовного розвитку. Основними напрямками логопедичного скерування в цьому paзi виступае ноpмaлiзaцiя тонусу м'-язiв артикуляцмного апарату, розвиток оpieнтaцiй-них реакцм, стимуляцiя голосових peaкцiй, розвиток потреби в спткуваны та коpeкцiя мовлення. Осктьки, мовне порушення впливае на весь оргаызм дитини, то в процес логопедичних занять звертаеться увага на розвиток сенсорних функцм, артикуляц^но! методики, дpiбноi моторики паль^в рук
Укpaiнськi нaуковцi [11] в комплекс виходжуван-ня новонароджених з ДНМТ для забезпечення фiзi-олопчного розвитку пропонують застосовувати до 32 тижыв постконцептуального вiку обepiгaючи технологи, а пюля — призначати стимулюючi технологи (масаж, тонкий пальцевий треынг, музикотepaпiю). Широко використовуються традицмы методики ре-aбiлiтaцii — юнезютератя (масаж, ЛФК, тощо), реф-лексотератя, гiдpокiнeзiотepaпiя бaльнeотepaпiя (пepлиннi ванни, гщромасаж) та сучaснi новiтнi методики — Шерборн-тератя, заняття за принципом бю-логiчно-звоpотнього зв'-язку за допомогою апарату Амблюкор, динaмiчнa пpопpiоцeптивнa корек^я за допомогою рефлекторно-навантажувального пристрою Гравютат [11].
Сьогоднi iснуe певний дисонанс мiж високими тeхнологiями Ытенсивно1 тepaпii в неонатальному пе-p^i недоношених дiтeй i наступним 1х спостережен-ням в зaгaльнiй амбулаторно-пол^ычнм мepeжi.
Тому актуальним залишаеться питання удосконален-ня корекц! йно-проф!лактичних заход! в д! тям, наро-дженим з! ДНМТ та ЕНМТ, з урахуванням динамки? х
ф! зичного, статомоторного та псих! чного розвитку, а також репональних особливостей надання? м медич-но? допомоги.
Л^ература
1. Барашнев Ю. И. Роль гипоксически-травматических повреждений головного мозга в формировании инвалидности с детства / Ю. И. Барашнев // Российский вестник перинатологии и педиатрии. — 2006. — № 4. — С. 41−46.
2. Баранов А. А. Руководство по амбулаторно-поликлинической педиатрии: С приложением на компакт-диске: Учеб. по-соб. для врачей-педиат., оказыв. первичную мед. -санит. помощь [Текст] / Под ред. А. А. Баранова. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. — 592с. :ил.
3. Кислова Ю. О. Рання д! агностика ппоксичноншем! чного ушкодження центрально! нервовоУ системи у недоношених дтей та профтактика несприятливих наслщюв: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к. мед. наук: спец. 14. 01. 10 «Пед!атр!я» / Кислова Юл! я Олекспвна. ДУ «1нститут пед! атр!1, акушерства та пнекологп НАМН Украши» — КиУв, 2010. — 22 с.
4. Бережний В. В. Кшшчы рекомендацп до стандарт! в д! агностики, л! кування та реабштоцм новонароджених (недоношених, доношених) з ураженням нервово! системи / В. В. Бережний, 6. 6. Шунько, В. Ю. Мартинюк [та !н.] // Сощальна пед! атр!я i реабт! толопя. — 2007. — Вип. 4. — С. 27−33.
5. Козявюн В. I. Дитяч! церебральн! парал! чИ проф! лактика й ефективн! сть за методом Козявюна / В. I. Козявюн, Г. П. Лунь, М. О. Бабадагли, О. О. Качмар // Соц! альна пед! атр!я i реаб! л!толог!я. — 2005. — Вип. 3. — С. 31−5.
6. Кулаков В. И. Новорожденные высокого риска: новые диагностические и лечебные технологии [Текст] / В. И. Кулаков, Ю. И. Барашнев. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. — 528 с.
7. Павлишин Г. А. Сощальна реабтп& quot-ац!я як невщ'-емна складова виновного л! кування дтей з перинатальною патолопею / Г. А. Павлишин, Г. I. Корицький, А. О. Сковронська, Н. М. Св! рська // Неонатолопя, мрурпя та перинатальна медицина. -2012. — Т. II, № 2 (4). — С. 14−17.
8. Рогаткин С. О. Клинико-электроэнцефалографическая оценка состояния недоношенных детей в течение первого года жизни при терапии с использованием цитофлавина / С. О. Рогаткин, М. Г. Дегтярева, О. В. Гребенникова [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С. C. Корсакова. — 2011. — Vol. 111, № 5. — С. 16−23.
9. Руденко Н. В. Клинические особенности состояния здоровья глубоконедоношенных детей на первом и втором этапах выхаживания в Приморском крае / Н. В. Руденко, С. Н. Бениова // Современные проблемы науки и образования. -2012. — № 3. — Код доступа http: //science-education. ru/103-r6171.
10. Самсыгина Г. А. Невозможно представить себе более высокий уровень адаптации, чем у новорожденного / Г. А. Самсы-гина // Неврология, Психиатрия, Педиатрия. — 2005. — № 9 (104). — Код доступа http: //www. pharmateca. ru/ru/archive/ article/6036.
11. Яблонь О. С. Оптим! зац!я л! кувально-профтактично1 допомоги новонародженим з дуже малою масою тта: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора мед. наук: спец. 14. 01. 10 «Пед!атр!я» / Яблонь Ольга Степашвна. Державна установа «1нститут педатрп, акушерства i пнекологп Академп медичних наук Украши». — К., 2008 — 31 с.
12. Adamkin D. H. Enteral nutrition and postdischarge nutrition. Nutrition management of the very low-birthweight infant: II. Optimizing / D. H. Adamkin // NeoReviews. — 2006. — Vol. 7. — P. 608−614.
13. Alicia J. Spittle. Preventive Care at Home for Very Preterm Infants Improves Infant and Caregiver Outcomes at 2 Years / Alicia J. Spittle, Peter J. Anderson, Katherine J. Lee [et al.] // Pediatrics. — 2010. — Vol. 126. — P. e171.
14. Babson S. G. Growth graphs for the clinical assessment of infants of varying gestational age / S. G. Babson, G. I. Benda // J. Pediatr. — 1976. — Vol. 89. — P. 814−820.
15. Brandt I. Catch-up growth of head circumference of very low birth weight, small for gestational age preterm infants and mental development to adulthood / I. Brandt, E. J. Sticker, M. J. / Lentze / J. Pediatr. — 2004. — Vol. 144 (3). — P. 412.
16. Boney C. M. Metabolic syndrome in childhood: association with birth weight, maternal obesity, and gestational diabetes mellitus / C. M. Boney, A. Verma, R. Tucker, B. R. Vohr // Pediatrics. — 2005. — Vol. 115 (3). — P. 290.
17. Boguszewski M. C. Short children born prematurely: data from KIGS / M. C. Boguszewski, H. Karlsson, P. Wilton // Horm. Res. Paediatr. — 2011. — Vol. 76. — Код доступа http: //www. ghresearchsociety. org/files/2007_Consensus_SGA. pdf.
18. Clemm H. Aerobic capacity and exercise performance in young people born extremely preterm / H. Clemm, O. Roiksund, E. Thorsen [et al.] // Pediatrics. — 2012. — Vol. 129 (1). — P. 97-e105.
19. Doyle L. W. Cognitive outcome at 24 months is more predictive than at 18 months for IQ at 8−9 years in extremely low birth-weight children / L. W. Doyle, P. G. Davis, B. Schmidt [et al.] // Early Hum. Dev. — 2012. — Vol. 88 (2). — P. 95−98.
20. Ehrenkranz R. A. Growth in the Neonatal Intensive Care Unit Influences Neurodevelopmental and Growth Outcomes of Extremely Low Birth Weight Infants / R. A. Ehrenkranz, А. М. Dusick, B. R. Vohr [et al.] // Pediatrics. — 2006. — Vol. 117, № 4. -P. 1253 -1261.
21. Ekelund U. Upward weight percentile crossing in infancy and early childhood independently predicts fat mass in young adults: the StockholmWeight Development Study (SWEDES) / U. Ekelund, K. Ong, Y Linne [et al.] // Am. J. Clin. Nutr. — 2006. — Vol. 83. — P. 324−330.
22. Farooqi A. Growth in 10- to 12-year-old children born at 23 to 25 weeks'- gestation in the 1990s: a Swedish national prospective follow-up study / A. Farooqi, B. Haggle, G. Sedin [et al.] // Pediatrics. — 2006. — Vol. 118(5). — P. 1452−1465.
23. Finken M. J. Associations between prenatal and infancy weight gain and BMI, fat mass, and fat distribution in young adulthood: a prospective cohort study in males and females born very preterm / M. J. Finken, A. M. Euser, M. G. Keijzer-Veen [et al.] // Аш. J. Clin. Nutr. — 2005. — Vol. 81 (2). — P. 480−487.
24. Giannн M. L. The effects of an early developmental mother-child intervention program on neurodevelopment outcome in very low birth weight infants: a pilot study / M. L. Gianni O. Picciolini, M. Ravasi [et al.] // Early Hum. Dev. — 2006. — Vol. 82 (10). -P. 691−695.
25. Guo S. S. Growth in weight, recumbent length, and head circumference for preterm low-birthweight infants during the first three years of life using gestation-adjusted ages / S. S. Guo, A. F. Roche, W. C. Chumlea [et al.] // Early Hum. Dev. — 1997. — Vol. 20, № 47 (3). — P. 305−325.
26. Hack M. Self-reported adolescent health status of extremely low birth weight children born 1992−1995 / M. Hack, M. Schluchter, C. B. Forrest [et al.] // Pediatrics. — 2012. — Vol. 130 (1). — P. 46−53.
27. Hintz S. R. Community supports after surviving extremely low-birth-weight, extremely preterm birth: special outpatient services in early childhood / S. R. Hintz, D. E. Kendrick, B. R. Vohr [et al.] // Arch. Pediatr. Adolesc. Med. — 2008. — Vol. 162 (8). -P. 748−755.
28. Kaija Mikkola. Neurodevelopmental Outcome at 5 Years of Age of a National Cohort of Extremely Low Birth Weight Infants Who Were Born in 1996−1997 / Mikkola Kaija [et al.] // Pediatrics. -2005. — Vol. 116. — P. 1391−1400.
29. Kwinta P. Assessment of somatic development and body composition in the 7th year of life in children born as extremely low birth weight infants (& lt-1000g) — a multi-centre cross-sectional study of a cohort born between 2002 and 2004 in the Malopolska voivod-ship / P. Kwinta, M. Klimek, A. Grudzien [et al.] // Med. Wieku. Rozwoj. — 2012. — Vol. 16 (2). — P. 81−88.
30. Kwinta P. Intellectual and motor development of extremely low birth weight (& lt-1000 g) children in the 7th year of life- a multicenter, cross-sectional study of children born in the Malopolska voivodship between 2002 and 2004 / P. Kwinta, M. Klimek,
A. Grudzien [et al.] // Med Wieku Rozwoj. — 2012. — Vol. 16 (3). — P. 222−231.
31. Lubchenco L. O. Intrauterine growth in length and head circumference as estimated from live births at gestational ages from 26 to 42 weeks / L. O. Lubchenco, C. Hansman, E. Boyd // Pediatrics. — 1966. — Vol. 37. — P. 403−408.
32. Maureen Hack. Poor Predictive Validity of the Bayley Scales of Infant Development for Cognitive Function of Extremely Low Birth Weight Childrenat School Age / Hack Maureen [et al.] // Pediatrics. — 2005. — Vol. 116. — P. 333−341.
33. Mithilesh Lal. Measuring Perinatal Outcomes-Why, When, and How: A British Perspective / Lal Mithilesh, Tin Win // Neoreviews. — 2012. — Vol. 13, № 9. — P. 515-e526.
34. Munck P. Stability of cognitive outcome from 2 to 5 years of age in very low birth weight children / P. Munck, P. Niemi, H. Lapin-leimu [et al.] // Pediatrics. — 2012. — Vol. 129 (3). — P. 503−508.
35. Olsen I. E. New intrauterine growth curves based on United States data / I. E. Olsen, S. A. Groveman, M. L. Lawson [et al.] // Pediatrics. — 2010. — Vol. 125. — P. 214-e224.
36. Roberts G. Growth of extremely preterm survivors from birth to 18 years of age compared with term controls / G. Roberts, J. Cheong, G. Opie [et al.] // Pediatrics. — 2013. — Vol. 131 (2). — P. 439−445.
37. Schonhaut L. Validity of the ages and stages questionnaires in term and preterm infants / L. Schonhaut, I. Armijo, M. Schonstedt [et al.] // Pediatrics. — 2013. — Vol. 131 (5). — P. 1468−1474.
38. Tommiska V. Parental stress in families of 2 year old extremely low birthweight infants / V. Tommiska, M. Ostberg, V. Fellman // Arch. Dis. Child. Fetal Neonatal. Ed. — 2002. — Vol. 86 (3). — P. 161−164.
39. Tyson J. E. National Institute of Child Health and Human Development Neonatal Research Network. Intensive care for extreme prematurity: moving beyond gestational age / J. E. Tyson [et al.] // N. Engl. J. Med. — 2008. — Vol. 358 (16). — P. 1672−1681.
40. Vohr B. R. Are outcomes of extremely preterm infants improving? Impact of Bayley assessment on outcomes / B. R. Vohr,
B. E. Stephens, R. D. Higgins [et al.] // J. Pediatr. — 2012. — Vol. 161 (2). — P. 222−228.
41. Zanudin A. Perinatal events and motor performance of children born with ELBW and nondisabled / A. Zanudin, Y Burns, P. H. Gray [et al.] // Pediatr. Phys. Ther. — 2013. — Vol. 25 (1). — P. 30−35.
YflK 616−053. 32−08
AKTYAnbHI nPOB. EMM OOPMYBAHH? 3flOPOB'-? flITEM, HAPOflXEHMX HEflOHOWEHMMM.. ITE-PATYPHMM Omflfl. HACTMHA 1
BoqpcbKa n. M., Be^iKaHOBa T. B., noflniaHOBa O. I.
Pe3№Me. y CTaTTi HaflaHO ornaA cynacHoi niTepaTypi/ 3 ni/rraHb Ai/HaMiHHoi ouiHKi/i CTaHy 0i3i/iHHoro Ta nci/ixoMOTop-Horo po3BMTKy fliTen, aii HapoAi/ini/ica 3 Ayxe Hi/i3bKoio Ta eKCTpeManbHo Hi/i3bKoio Macoi Tina Ta ix aM6ynaTopHoro cynpoBofly. HaMineHi nepcneKTi/iBi/i AocniAxeHb: BM3HaneHHH oco6. ni/iBocTeM CTaToMoTopHoro, nci/ixiHHoro po3BiTKy HefloHorneHMx nepi±inx abox poKiB xi/TTa Ta ix B3aeMo3B'-a3oi i3 TeMnaMM 0i3i/iHHoro po3Bi/TKy- onT/Mi3aoia iHAi/Bi-AyanbHHx KoMnneKciB KopeKoiMHo-npo0inaiKTi/iHHi/ix 3axoAiB Ana AiTeM, HapoAxeH/x nepeAHacHo, wnaxoM BinioHeH-Ha b Hboro HaM6inb0 e0eKTMBHix npaKTiK, BCTaHoBneHix niA nac aHani3y oTpiMaHix AaHix.
Kn№HOBi c^OBa: HeAoHoweHi AiTi, HapoAxeHi 3 Ay^e HH3bKoio Ta eKCTpeManbHo HH3bKoio Macoi Tina (flHMT i EHMT), 0i3MHHMM Ta ncixoMoTopHiM po3BHToK, AicnaHcepHe cnocTepexeHHa.
YflK 616−053. 32−08
AKTyAnbHblE nPOB. EMblOOPMMPOBAHM? 3flOPOBb? flETEM, POXflEHHblX HEflOHOWEHHblMM.. MTEPATYPHblM OB3OP. HACTb 1
BoqpcKaq n. H., Be^MKaHOBa T. B., nofl^MaHOBa E. M.
Pe3№Me. B CTaTbe npeACTaBneH o63op coBpeMeHHoM nHTepaTypbi no BonpocaM AMHaMMHecKoM ooeHKi co-ctohhhh 0мзмнecкoro i ncixoMoTopHoro paзвмтмa AeTeM, poAMвmмxca c oHeHb hh3kom i 3KCTpeManbHo hh3kom MaccoM Tena i ix aM6ynaTopHoro conpoBoxAeHia. HaMeHeHb nepcneKTiBb мccneAOвaнмм: onpeAeneHie oco-6eHHocTeM CTaTo-MoTopHoro, ncixiHecKoro paзвмтмa HeAoHoweHHbix nepBbx AByx neT x/3hm m mx B3aiMocBa3b c TeMnaMi 0/3/HecKoro pa3B/T/a- onTMMM3ao/a MHA/BMAyanbHbx KoMnneKcoB KoppeKoi/ioHHo-npo0i/inaiKn/iHecKi/ix Meponp/aT/M Ana AeTeM, poxAeHHbx npexAeBpeMeHHo, nyTeM BiniHeH/a b hmx Ha/6onee 300eKT/BHbx npaiT/K, ycTaHoBneHHbx np/ aHan/3e nonyHeHHbx AaHHbx
KnnneB^e c^OBa: HeAoHoweHHbie AeTM, poxAeHHbe c oHeHb h/3koM m 3KCTpeManbHo h/3koM MaccoM Tena (flHMT m 3HMT), 0/3/HecKoe m nc/xoMoTopHoe pa3B/T/e, A/cnaHcepHoe Ha6niAeHMe.
UDC 616−053. 32−08
Actual Problems of Formation of Health of Infants Born Prematurely. Literature Review. Part 1
Boyarska L. M. Velykanova T. V., Podlianova A. I.
Abstract. Introduction. Common is the recognition of the importance of monitoring long-term outcomes for all children at high risk, including premature, as an indicator of the quality and standard of the effectiveness of assistance received by a child. Most of the kids early childhood pathology that leads to disability, has «deferred» nature of the To date, information on the results of case history of children born with DNMT and ENMT enough.
The aim of research. Analysis of modern scientific literature on dynamic assessment of the physical, psychomotor development of children born with DNMT and ENMT and their follow-up observation.
Results. Health — a state of complete physical, mental and social well-being. Therefore, the first problem, which face researchers engaged catamnesis premature — is an assessment of the physical and psycho-motor development of young children born with DNMT and ENMT. Today, the concept of efficiency is discussion phenomenon «the catching-up growth» (NC) premature as compensatory strengthening the pace of growth during the first year after a period of slow growth. Malnutrition and slow postnatal growth of preterm may result in a delay neurological development. At the same time, uncontrolled NC dangerous regarding the development of metabolic syndrome, diabetes, cardio-vascular system.
Some difficulties still a clinical diagnosis psychomotor of children born prematurely. Currently, routine screening for children born prematurely, at the age of 8, 18 and 30 months using the Bayley scales. However, large compensatory potential and plasticity of cerebral structures during the first years of life are able to cause a significant progress of cognitive functions in children, the level of which would not meet the standard scale. A deeper study of the influence it is premature physical development of their motor status will find answers to these questions.
Another problem is the formation of a premature baby care — it is an outpatient support. In medical practice there are difficulties of doing premature in an outpatient setting, there is no individual approach to the planning of preventive measures requires deep study of the dynamics of the health status of preterm system optimization rehabilitation and improvement of health care these children. However, the introduction of a set of preventive technologies aimed at preventing chronic pathologic process and minimize the adverse effects of prematurity, can reduce the incidence of persistent violations of health and even withdraw from the state disability to 30.0% of children. Only nonmedicamentous medical and social rehabilitation of these children provides compensation pathological changes in the conditions of natural plasticity of the body and distributes reserve-adaptive capabilities of children in ontogeny, which has a favorable effect on the correction and guidance sanogenetic compensatory-adaptive reactions. So-depth study of the dynamics of health Premature optimization is necessary for system rehabilitation and improvement of health care these children.
Conclusion. Today, there is a dissonance between the high-tech intensive care in the neonatal period of preterm infants and their subsequent observation in general outpatient clinics network. Therefore, an important question remains improving remedial and preventive measures to children born with DNMT and ENMT, taking into account the dynamics of their physical, sexual, mental and motor development, and regional characteristics give them medical care.
Keywords: premature infants born with very low and extreme low birth weight (DNMT and ENMT), physical and psychomotor development, clinical supervision.
Рецензент — проф. Похилько В. I.
Стаття надшшла 4. 09. 2014 р.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой