Актуальные вопросы права собственности на объекты растительного мира, занесенные в Зеленую книгу Украины

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Юридические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Ганна Аркадмвна №м,
здобувачка
Нац1ональний юридичний ун1верситет? мен'-1 Ярослава Мудрого, м. Харюв
УДК 349. 6:502. 211−582(477)
АКТУАЛЬН! ПИТАННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТ1
НА ОБ'-еКТИ РОСЛИННОГО СВ1ТУ, ЗАНЕСЕН1 ДО ЗЕЛЕНО1 КНИГИ УКРА1НИ
Статтю присвячено вивченню проблем, пов'-язаних з формуванням i визначенням правових засад власносп, зокрема комунально! на об'-екти рослинного свиу, занесенi до Зелено! книги Украши. Окреслено основт критерп належностi цих природних об'-екпв до об'-ектiв власностi й поняття «право комунально'-1 власностi на об'-екти рослинного свиу, занесенi до Зелено'-! книги Украши». Сформульовано рекомендацп щодо удосконалення вiдповiдного законодавства.
Ключов1 слова: право власност на об'-екти рослинного свггу, занесених до Зелено'-'- книги Украши, правовi засади комунально'-! власност на об'-екти рослинного свiту, занесет до Зелено'-! книги Украши, об'-екти рослинного свиу, занесенi до Зелено'-! книги Украши, як об'-екти кому-нально'- власностi.
Ниш в УкраТш спостер1гаеться катастроф1чне зменшення територш степо-вих екосистем 1 природних л1с1 В. За площею л1с1 В 1 запасами деревини Укра'-на е державою з дефщитом лкових ресурс1 В, лки займають понад 15,7% п тери-торп. Зменшення площ навколишнього природного середовища вщбуваеться внаслщок вирубування л1с1 В, розорюваност земель з подальшою змшою !'-х щльового призначення [Див.: 1].
Головною метою нащонально!'- еколопчно!'- полпики е стабтзащя й полшшення стану довкшля шляхом п штеграцп до сощально-економ1чного розвитку Укра! ни для гарантування еколопчно безпечного природного середовища для життя 1 здоров'-я населення, упровадження еколопчно збалан-совано!'- системи природокористування 1 збереження природних екосистем.
Одним з основних шструменив реалiзацГi еколопчно! пол^ики е законодав-ство у сферi охорони довкiлля.
Серед багатьох проблем юридично! науки за своею актуальшстю i склад-нiстю особливе мкце посiдае законодавче забезпечення права власност на природнi ресурси й комплекси, зокрема, на особливо щнш та охоронюваш об'-екти — об'-екти рослинного свггу, занесенi до Зелено! книги Укра! ни. Чинне законодавство не повною мiрою регулюе вiдносини, що виникають у процесi здiйснення права власносп, зокрема комунально!, на об'-екти рослинного свггу, занесет до Зелено! книги Укра! ни, що й обумовлюе актуальшсть публiкацГi.
Мета дано! статтi полягае в аналiзi теоретичних положень i практичних рекомендацiй щодо реалiзацi! права власноси, зокрема, комунально!, на об'-екти рослинного св^у, занесенi до Зелено! книги Укра! ни.
Слiд зазначити, що у працях В. I. Андрейцева, А. П. Гетьмана, П. Ф. Кули-нича, В. В. Носжа, В. П. Непийводи, Ю. С. Шемшученка, Н. Г. Юрчишин [2 — 9] Грунтовно розкривалися окремi питання права власностi на природш ресурси й комплекси. Одначе аспекти права комунально! власност на об'-екти рослинного свпу, занесенi до Зелено! книги Укра! ни, спецiально ще не дослiджувались.
Незважаючи на те, що поняття «право комунально! власностЬ» сфор-мульовано в законодавствi Укра! ни не так давно, сьогоднi вже можна про-слiдкувати його становлення. Так, 05. 11. 1991 р. Кабшет Мiнiстрiв Укра! ни прийняв Постанову № 311 «Про розмежування державного майна Укра! ни мiж загальнодержавною (республiканською) власнiстю i власнiстю адмшЬ стративно-територiальних одиниць (комунальною власнiстю) [10], на шд-ставi яко! були первiсно сформованi об'-екти права комунально! власность Конституцiйний договiр мiж Верховною Радою i Президентом Укра! ни «Про основнi начала оргашзацп i функцiонування державно! влади i мк-цевого самоврядування в Укра! ш на перiод до прийняття ново! Конституцп Укра! ни» (ст. 5) [11] та Закон Укра! ни «Про власшсть» вiд 07. 02. 1991 р. [12] також мктили цю форму власностi.
Але прюритетним е положення Конституцп! Укра! ни, у ст. 142 яко! встановлено, що матерiальною i фiнансовою основною мкцевого самоврядування е, зокрема, земля та iншi природнi ресурси, що знаходяться у влас-ност територiальних громад сiл, селищ, мкт, районiв у мiстах, а також об'-екти !х спiльно! власностi, що перебувають в управлшш районних i обласних рад [13]. Усю повноту правомочностей володiння, користування й розпорядження щодо об'-екив комунально! власностi, в тому числi лiсiв, земельних лкових дiлянок, згiдно з п. 30 ч. 1 ст. 26 i ч. 3 ст. 60 Закону «Про мкцеве самоврядування в Укра! ш» [14] здшснюють вiдповiднi органи мк-цевого самоврядування. Важливу роль у визначенш правових засад права комунально! власност вiдiграе цей Закон, у якому сформульована загальна дефшщя зазначеного поняття: це право територiально! громади волод^и, цiлеспрямовано, економно й ефективно користуватися й розпоряджатися на свш розсуд i у сво! х штересах майном, що належить! й як безпосередньо, так i опосередковано через органи мiсцевого самоврядування.
Що ж стосуеться конкретно еколопчного законодавства, то треба вказати на основний комплексний нормативний акт ще!'- галуз1 — Закон Укра'-ни вщ 25. 06. 1991 р. за № 1264-Х11 «Про охорону навколишнього природного сере-довища» [15]. Його ст. 4 присвячено питанням права власност! на природш ресурси, де наголошуеться, що останш е власшстю Укра!'-нського народу. Саме вщ його? меш права власника здшснюють органи державно!'- влади й органи мюцевого самоврядування в межах, визначених Конститущею, цим та шшими законами Укра'-ни. Громадяни Укра'-ни мають право користуватися !'-!'- природ-ними ресурсами вщповщно до цього та шших закошв. Але про визначення шших форм власност! на природш ресурси (окр1м власност! Укра!'-нського народу), в цьому Закош, на жаль, не йдеться.
У щлому у питаннях, яю стосуються права власност! на природш рослинш угруповання зокрема 1 рослинний св1т загалом, виникае чимало проблем, як1 потребують виршення. Так, законодавець в Положенш про Зелену книгу Укра-!'-ни [16], затвердженому Кабшетом М1н1стр1 В Укра!'-ни на виконання Закону Укра!'-ни «Про рослинний св1т», не встановив право власност! на природш рослинш угруповання, яы занесен! до Зелено!'- книги Укра!'-ни. Йдеться лише про !'-х особливий статус та врахування вимог щодо охорони цих угруповань шд час розробки нормативно-правових акт1 В. Можна було б припустити, що за анало-пею можна керуватися положеннями Закону Укра!'-ни «Про рослинний св1т» [17], однак припис1 В щодо власност1 на цей природний об'-ект у ньому немае. Закон Укра!'-ни «Про природно-заповвдний фонд» [18] мктить лише загальш положення щодо права власност1 на територп та об'-екти природно-запов1дного фонду. Тому слщ проанал1зувати л1сове законодавство.
Лковий кодекс Укра!'-ни 1994 р. [19] теж не передбачав дослвджувану форму власность Натом1сть у земельному законодавств1 (у постанов! Каб!-нету Мшктр! в Укра'-ни в! д 01. 08. 2002 р., № 1482 «Про затвердження тимчасо-вого порядку розмежування земель права державно!'- ! комунально!'- власност!» [20]) у розвиток положень Земельного кодексу Укра'-ни визначено категорп земель, що змшюють зазначеш форми власност! Так, у комунальну влас-н!сть — власшсть територ! альних громад с! л, селищ ! м! ст — передавалися земл! л! сового фонду в межах населених пункпв. Що ж стосуеться земель лкового фонду, розташованих поза межами населених пункпв, то ц! земл! залишаються в державн! й власност!
Шзшше (5 лютого 2004 р.) було прийнято Закон Укра!'-ни «Про розмежування земель державно!'- та комунально!'- власност!» № 1457−1У [21], ввдпо-ввдно до якого при розмежуванш земель державно!'- й комунально!'- власност! до земель комунально!'- власност! територ! альних громад сш, селищ ! мкт передаються: (а) ус! земл! в межах населених пункпв, кр! м земель приватно!'- власност! й тих, що ввднесеш до власност! державно!'-- (б) земельш дшянки за межами населених пункпв, на яких розташован! об'-екти комунально!'- власност!- (в) земл! запасу, як! рашше були передан! територ! альним громадам сш, селищ ! м! ст в! дпов!дно до законодавства Укра!'-ни- (г) земельн! д! лянки, на
яких розмщеш об'-екти нерухомого майна, що е сшльною власшстю терито-рiально! громади й держави. Як вбачаеться, щ положення не виокремлюють землi лкового фонду як землi комунально! власность Мiж тим ст. 6 названого Закону вказуе, що при розмежуванш земель державно! й комунально! влас-ност не можуть передаватися до земель комунально! власност землi лкового фонду за межами населених пункив. 1нших приписiв щодо дослщжувано! теми Закон не мктить.
У Лковому кодексi Укра! ни в редакцп вщ 06. 02. 2006 р. [22] уперше зазна-чено, що лiси можуть перебувати в державнш, комунальнiй i приватнш власно-стi (ст. 7 Кодексу). Повшше питання комунально! власностi розкрито у статтях 9 i 11 Кодексу: ст. 9 установлюе, що в комунальнш власностi знаходяться лки в межах населених пунктiв, крiм тих, що перебувають у власност державнiй або приватнiй. У комунальнш власност можуть перебувати й iншi лiси, набутi або вiднесенi до !! об'-ектiв в установленому законом порядку.
Право комунально! власност на лки реалiзуеться територiальними громадами безпосередньо або через утвореш ними органи мкцевого самовря-дування. Статтею 11 Л К Укра! ни встановлено, що це право набуваеться при розмежуванш в установленому законом порядку земель державно! й комунально! власност шляхом передачi земельних дшянок з державно! власност в комунальну та за шших шдстав, не заборонених законом. Так законодавець визначив в узагальненому виглядi шдстави виникнення комунально! влас-ностi. Як зазначають фахiвцi, розмежування земель державно! й комунально! власност мае бути здшснено в порядку, передбаченому Законом Укра! ни «Про розмежування земель державно! та комунально! власностЬ». Така дiя мае бути одноразовою i повинна призвести до первинного формування земельно! й пов'-язано! з нею лiсово! власност територiальних громад, забезпечивши при цьому дотримання державних iнтересiв. Передача земельних дшянок з державно! власност в комунальну здiйснюеться вiдповiдно до ч. 4 ст. 83 i ст. 117 ЗК у порядку, передбаченому ст. 123 зазначеного Кодексу [23, с. 34].
На сьогодш вищезазначений Закон (2004 р.) скасовано прийнятим Законом «Про внесення змш до деяких законодавчих акив Укра! ни щодо розмежування земель державно! та комунально! власностЬ» ввд 06. 09. 2012 р. за № 5245-У1 [24], ввдповвдно до якого до земель комунально! власноси ввднесенк а) земельш дшянки, на яких розташоваш будiвлi, споруди, iншi об'-екти нерухомого майна комунально! власноси вiдповiдно! територi-ально! громади, що перебувають у постшному користуванш органiв мiс-цевого самоврядування, комунальних шдприемств, установ та органiзацiй- б) у^ iншi землi, розташованi в межах ввдповвдних населених пунктiв, крiм земельних дiлянок приватно! власностi й тих, що ввднесеш у проце^ розмежування до земель власноси державно!
Частиною 4 ст. 83 З К Укра! ни встановлено, що до земель комунально! влас-ностi, яю не можуть передаватися у власшсть приватну, належать: а) землi шд об'-ектами природно-заповiдного фонду, iсторико-культурного й оздоровчого призначення, що мають особливу еколопчну, оздоровчу, наукову, естетичну
й кторико-культурну цшшсть, якщо шше не передбачено законом- б) землi лкогосподарського призначення, крiм випадкiв, визначених цим Кодексом- в) земельш дiлянки, штучно створеш в межах прибережно! захисно! смуги чи смуги вщведення, на землях лкогосподарського призначення i природно-запо-вщного фонду, що перебувають у прибережнш захиснiй смузi водних об'-ектiв або на земельних дшянках дна водних об'-екпв.
Позитивно оцiнюючи в щлому вiдповiднi змiни й доповнення, запропо-нованi законодавцем останнiм часом, внесення! х до вiдповiдних спецiальних закошв, зокрема, до З К Укра! ни, слвд пiдкреслити, що до Л К Укра! ни жод-них додаткових положень включено, на жаль, не було. Ситуащя, що виникла, пояснюеться наступним. На думку фахiвцiв, право комунально! власност на лiси (як i iншi форми власностi) нерозривно пов'-язано з вщповщним правом власностi на земельш лiсовi дiлянки. Про це свщчить те, що в чинному зако-нодавствi немае окремого виду правовстановлюючих докуменпв щодо права комунально! та шших форм власностi саме на лки, а також, що зпдно зi ст. 11 ЛК набуття права комунально! власност на лки пов'-язуеться саме з розмежу-ванням або переходом прав на вщповщш земельш дшянки [23, с. 28].
Сучасне еколопчне законодавство (зокрема, ч. 2 ст. 79 З К Укра! ни), Грун-туючись на традицiях цившьного законодавства, встановлюе, що право власно-стi на земельну дiлянку поширюеться в !! межах на поверхневий (Грунтовий) шар, а також на водш об'-екти, лки й багаторiчнi насадження, що на нiй знахо-дяться, якщо iнше не зазначено в закош й не порушуе прав iнших осiб. Вщпо-вщно, й Л К Укра! ни, як уже зазначалося, прийняв указан положення. Мiж тим, з огляду на поняття самостшност законодавства лiсового як одного iз скла-дових екологiчного законодавства нарiвнi iз земельним iнодi недощльно так однозначно сприймати й кошювати вказанi приписи цивiльного законодавства.
Як вбачаеться, при визначенш правового режиму власноси на лiси, зокрема комунально!, слщ мати на увазi, що правове становище л^в визна-чено в Л К Укра! ни: лiси Укра! ни е !! нацiональним багатством, вони за сво! м призначенням i мкцерозташуванням виконують переважно водоохороннi, захиснi, саштарно-ппешчш, оздоровчi, рекреацiйнi, естетичнi, виховнi та iншi функцГ!, виступають джерелом для задоволення потреб сусшльства в лкових ресурсах. Як бачимо, законодавець шдкреслюе прiоритет саме екологiчного значення л^в i в той же час указуе на лк як сировинну базу лково! й лiсопереробно! промисловость Провiдною е думка, що особливоси вказаного правового режиму власностi мають визначити не земл^ на яких зростають лки, а самi лки.
Науковцi, дослiджуючи правовi аспекти права комунально! власносп на лiси, зверталися до визначення критерпв, притаманних цш формi власностi. Так, пiдкреслюеться, що в законодавствi (ст. 9 Л К Укра! ни) визначено загальнi критерГ! належносп лiсiв до об'-ектiв комунально! власностп те, що вони зна-ходяться в межах населеного пункту i при цьому не перебувають у державнш i приватнiй власностi. Отже, норма мiстить залишковий алгоритм вщмежу-вання лiсiв, що належать до власносп комунально! [23, с. 28].
Щодо пеpшого кpитеpiю, то в наyково-пpактичнiй лiтеpатypi вiн pозгля-нутий доcить докладно. Так, щлком cлyшно cтвеpджyeтьcя, що шдставою вiднеcення вiдповiдниx лicовиx дшянок до об'-eктiв комyнальноi влаcноcтi e pозташyвання ix y межаx на^леного пункту. Вiдповiдно до cт. 85 Конституци Укpаiни, cт. 175 ЗК на пiдcтавi належним чином pозpоблениx i погоджениx пpоектiв землеycтpою межi мicт затвеpджye Веpxовна Рада У^аши, а межi ciл i телищ згiдно зi cт. 43 Законy «Пpо мicцеве cамовpядyвання в Укpаiнi» -облаcнi pади [23, c. 28].
Що ж cтоcyeтьcя дpyгого кpитеpiю, який наyковцi визначають як cyTO юpидичний — непеpебyвання лЫв y деpжавнiй або пpиватнiй влаcноcтi, то зазначимо таке. Факт пеpебyвання лiciв y пpиватнiй влаcноcтi зпдно зi cт. 13 ЛК У^аши поcвiдчyeтьcя деpжавним актом пpо пpаво влаcноcтi на землю, виданим на ввдповвдну земельнy дiлянкy, або в шший cпоciб, пеpедбачений законодавcтвом. Отже, в^ановлення цього фактy не викликаe оcобливиx cкладнощiв. Певнi пpоблеми можуть 6ути лише y випадкаx виникнення пpава влаcноcтi на земельнi дшянки на пiдcтавi цивiльно-пpавовиx угод без видачi деpжавниx актiв у зв'-язку з набуттям чинной з 1 тpавня 2009 p. змiн доа-тей 125 та 126 ЗК [23, c. 29].
Як виважено вказують учеш, до pозмежyвання земель деpжавноi i кому-нально1 влаcноcтi й офоpмлення вiдповiдниx актiв на оcтаннi чпко визна-чити належнicть лiciв у наcелениx пyнктаx неможливо [23, c. 29]. Одночагао в наyковiй пpавовiй лiтеpатypi наводятьcя пpактичнi pекомендацii щодо можливого pозв'-язання вказано!& quot- пpоблеми, а cаме: до моменту pозмежy-вання л^в комунально!& quot- та деpжавноi влагао^ положення ч. 1 cт. 9 ЛК У^аши необxiдно заcтоcовyвати в гаремному зв'-язку з п. 12 Пеpеxiдниx положень ЗК Укpаiни щодо визначення пpавомочноcтей оpганiв мicцевого cамовpядyвання в чаcтинi надання лiciв у межаx наcелениx пyнктiв у вла^ нicть або коpиcтyвання [23, c. 30].
Учеш щлком мушно наголошують, що в цiломy подiл пpиpодниx pеcyp-ciв на об'-eкти pеcпyблiканcького й мicцевого значення вбачаeтьcя дуже плвдним, адже вiн yтвоpюe вiдпpавнi моменти для наcтyпного пpавового pегyлювання питань влаcноcтi на цi pеcypcи [25, c. 137]. Також було выловлено думку пpо можливкть визначити пpимipний пеpелiк лiciв деpжавноi влаcноcтi в межаx наcелениx пункив- це лicи: якi пеpебyвають у ввданш деpжавниx лicогоcподаpcькиx чи iншиx деpжавниx пiдпpиeмcтв i якi пов-нicтю або чаcтково знаxодятьcя в межаx наcелениx пyнктiв- на земельниx дiлянкаx, що забезпечують дiяльнicть деpжавниx оpганiв, HAH Укpаiни, деpжавниx галyзевиx академiй наук, вищиx пpофеciйно-теxнiчниx деpжав-ниx закладiв- у cкладi об^кпв пpиpодно-заповiдного фонду загальнодеp-жавного значення. Хоча цей пеpелiк не виключаe можливоcтi вiднеcення до лiciв деpжавного значення в наcелениx пyнктаx та iншиx лiciв з ypаxyван-ням вимог законодав^ва й мicцевиx умов [23, c. 29].
Важливо, що до змюту Закону Укpаiни «^о pозмежyвання земель деpжав-но'-1 так комунально!& quot- влаcноcтi» [21] ввiйшли пpинципи такого pозмежyвання.
Так, зазначаеться, що розмежування земель державно! й комунально! власност здшснюеться за принципами: а) забезпечення безпеки держави- б) поеднання державних i мкцевих iнтересiв- в) забезпечення рiвностi права власност на землю територiальних громад i держави- г) безоплатностi- д) обгрунтовано-стi- е) досягнення збалансованого сшвввдношення економiчних та екологiчних iнтересiв сусшльства- е) забезпечення рацiонального використання й охорони земель. Ц принципи розмежування повинш вiдбивати його основнi властиво-стi й особливостi, провiднi засади процесу його регламентування.
Аналiз цих принцишв вкрай необхiдний, оскiльки вони мають не тшьки наукове, а й практичне значення. Для прикладу, принцип поеднання державних i мкцевих iнтересiв полягае в умшому поеднаннi таких iнтересiв i в гнучкш змiнi! х спiввiдношення з урахуванням сучасних перетворень в економщ й сощальнш сферi. Особливе мкце в системi дослiджуваних принципiв займае принцип обгрунтованость Саме вiн вдаграе вирiшальну роль у визначеннi конкретних об'-екпв державно! та комунально! власност на лiси. Гадаемо, саме до об'-екив комунально! власностi треба ввдносити лiсовi ресурси мiсцевого значення.
Критерiями виокремлення лiсiв дослiджувано! форми власност необхiдно встановити територiальну ознаку й сусшльне значення останнiх. Використання цих закршлених у законi критерпв дасть змогу належним чином реалiзовувати вщповвдш норми, що в кiнцевому шдсумку призведе до поеднання економiчно! ефективност iз соцiальною справедливiстю. Визначання таких критерпв буде цiлком доцiльним, зважаючи не тшьки на економiчне значення лiсiв, й бшь-шою мiрою на! х рекреацiйний потенцiал i на те, що вони, будучи середови-щем буття людини, оберкають атмосферне повiтря вiд забруднення, формують клiмат тощо. Крiм того, зважаючи на те, що природш рослинш угруповання, занесенi до Зелено! книги Укра! ни, визначаються за певними категорiями та статусом. Щодо останнього, то вирiзняють саме рiдкiснi, зникаючi та типовi природнi рослиннi угруповання. При визначенш дослiджуваного права власно-сп необхiдно враховувати i такий критерш, як належнiсть зазначених об'-ектiв до конкретних категорш, i враховувати! х статус.
З огляду на окреслеш аспекти права комунально! власностi на рослинш об'-екти, занесеш до Зелено! книги Укра! ни, пропонуемо таке його визна-чення: це право територiально! громади володiти, користуватися й розпоряд-жатися на свiй розсуд та у сво! х iнтересах об'-ектами, що визначеш такими за критерiями належноси до певно! категорГ!, врахування! х статусу, територi-альностi й сусшльного значення i якi належать громадi як безпосередньо, так i опосередковано — через органи мкцевого самоврядування з дотриманням еколопчних вимог. Закршлення в флористичному законодавствi цiе! дефшЬ цГ! сприятиме його вдосконаленню.
Звкно, поданi у статтi мiркування не вичерпують усiх аспектiв порушено! проблематики. А тому предметом подальших наукових пошуюв мають бути, наприклад, питання визначення прав та обов'-языв суб'-екив цього права, пiд-став його виникнення i припинення та ш.
Список лггератури: 1. Про основш засади (стратепю) державно'-! еколопчно'-! полiтики Укра'-!ни на перюд до 2020 року: Закон Укра'-!ни вiд 21. 12. 2010 р., № 2818-У1 // Офiц. вюн. Укра'-!ни. — 2010. — № 3. — Ст. 158. 2. Андрейцев В. I. Еколопчне право: курс лекцш в схемах — заг. ч. / В. I. Андрейцев. — К.: Вентур^ 1996. — 218 с. 3. Гетьман А. Проблеми кодпфжацп законодавства про рослинний свгл деяю ]шркування (коментар до Закону Укра'-!ни «Про рос-линний сви») / А. Гетьман // Вюн. Акад. прав. наук Укра'-!ни. — 1999. — № 3. — С. 103- 109. 4. Кулинич П. Ф. Право власносп на природш ресурси / П. Ф. Кулинич // Еколопчне право Укра'-!ни: акад. курс: тдруч. / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. — К.: Юрид. думка, 2005. -Розд. 4. — С. 67−92. 5. Кулинич П. Ф. Тенденцп розвитку права власносп на землю в альському господарствi / П. Ф. Кулинич // Проблеми права власносп та господарювання у сшьському господарствi: моногр. / тд ред. В. I. Семчика. — К.: 1н-т держави i права iм. В. М. Корець-кого, 2001. — Розд. 3. — С. 59−101. 6. Носж В. В. Право власносп на землю Укра'-!нського народу: моногр. / В. В. Носж. — К.: Юршком 1нтер, 2006. — 544 с. 7. Непийвода В. П. Правове регулювання сустльних ввдноспн щодо лклв у контекстi сталого розвитку: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук: 12. 00. 06 / В. П. Непийвода. — К., 2006. — 22 с. 8. Шемшу-ченко Ю. С. В центрi уваги ввддшення — проблеми еколопчного, господарського, аграрного та земельного права / Ю. С. Шемшученко // Вксн. Акад. прав. наук Укра'-!ни. — 2003. — № 2/3. -С. 521−534. 9. Юрчишин Н. Г. Реалiзацiя права приватно'-! власносп на лкси: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук: 12. 00. 06 / А. Г. Юрчишин. — К., 2009. — 18 с. 10. Про роз-межування державного майна Укра'-!ни мiж загальнодержавною (республжанською) власшстю i власшстю адмiнiстративно-територiальних одиниць (комунальною власшстю): Пост. Кабь нету Мiнiстрiв Укра'-!ни вiд 05. 11. 1991 р., № 311// [Електр. ресурс] http: //zakon4. rada. gov. ua/ laws/show/311−91-%D0%BF. 11. Конституцшний договiр мiж Верховною Радою i Президентом Укра'-!ни про основнi начала органiзацi! i мiсцевого самоврядування в Укра'-ш на перюд до прийняття ново'-! Конституцп Укра'-!ни ввд 08. 06. 1995 р., № 1к/95-ВР // Вiдом. Верхов. Ради Укра'-ни. — 1995. — № 18. — Ст. 133. 12. Про власшсть: Закон УРСР ввд 07. 02. 1991 р., № 697-XII // Ввдом. Верхов. Ради Укра'-!ни. — 1991. — № 20. — Ст. 249. 13. Конститущя Укра'-!ни, прийнята на п'-ятш сесп Верховно'-! Ради Укра'-!ни 28 червня 1996 р. // Ввдом. Верхов. Ради Укра'-!ни. — 1996. — № 30. — Ст. 141. 14. Про мюцеве самоврядування в Укра'-!ш: Закон Укра-!ни вiд 21. 05. 1997 р., № 280/97-ВР // Вiдом. Верхов. Ради Укра'-ни. — 1997. — № 24. — Ст. 170. 15. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон Укра'-!ни ввд 25. 06. 1991 р., № 1264-ХП // Ввдом. Верхов. Ради Укра'-!ни. — 1991. — № 41. — Ст. 546. 16. Про Зелену книгу Укра'-!ни: постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра'-!ни № 1286 вiд 29. 08. 2002 р. // [Електронний ресурс]: zakon4. rada. gov. ua/laws/show/1286−2002-%D0%BF. 17. Про рослинний сви: Закон Укра'-ни № 591-XIУ вiд 09. 04. 1999 р. // Ввдом. Верхов. Ради Укра'-ни. — 1999. — № 22−23. — Ст. 198. 18. Про ириродно-заповвдний фонд: Закон Укра'-!ни ввд 16. 06. 1992 р., № 2456-Х11 // Ввдом. Верхов. Ради Укра'-!ни. — 1992. — № 34. — Ст. 502. 19. Лксовий кодекс Укра'-!ни: Закон Укра'-!ни ввд 21. 01. 1994 р., № 3852-Х11 // Ввдом. Верхов. Ради Укра'-!ни. -1994. — № 17. — Ст. 99. 20. Про затвердження тимчасового порядку розмежування земель права державно'-! i комунально'-! власностi: пост. КМУ ввд 01. 08. 2002 р., № 1482 // Офщ. вксн. Укра'-!ни. — 2002. — № 31. — Ст. 1482. 21. Про розмежування земель державно'-! та комунально'-! власносп: Закон Укра'-!ни ввд 05. 02. 2004 р., № 14−57−1У // Ввдом. Верхов. Ради Укра'-!ни. -2004. — № 35. — Ст. 411. 22. Лксовий кодекс Укра'-!ни: в ред. Закону Укра'-!ни ввд 08. 02. 2006 р., № 3404−1У // Офщ. вюн. Укра'-!ни. — 2006. — № 11. — Ст. 691. 23. Науково-практичний коментар Люового кодексу Укра'-!ни / Г. I. Балюк, А. П. Гетьман, Т. Г. Ковальчук [та ш.] - за ред. Г. I. Балюк. — Юршком! нтер, 2009. — 368 с. 24. Про внесення змш до деяких законодавчих акПв Укра'-!ни щодо розмежування земель державно'-! та комунально'-! власносп: Закон Укра-'-!ни вiд 06. 09. 2012 р., № 5245-У1 // Ввдом. Верхов. Ради Укра'-ни. — 2013. — № 36. — Ст. 472. 25. Малышева Н. Р. Гармонизация экологического законодательства в Европе: моногр. / Н. Р. Малышева. — К.: КИТ, 1996. — 233 с.
АКТУАЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ ПРАВА СОБСТВЕННОСТИ НА ОБЪЕКТЫ РАСТИТЕЛЬНОГО МИРА, ЗАНЕСЕННЫЕ В ЗЕЛЕНУЮ КНИГУ УКРАИНЫ
Ким А. А.
Статья посвящена изучению проблем, связанных с формированием и определением правовых основ собственности, в частности коммунальной, на объекты растительного мира, занесенные в Зеленую книгу Украины. Сформулированы главные критерии принадлежности этих природных объектов к объектам собственности и понятия «право коммунальной собственности на объекты растительного мира, занесенные в Зеленую книгу Украины». Приводятся рекомендации по совершенствованию соответствующего законодательства.
Ключевые слова: право коммунальной собственности на объекты растительного мира, занесенные в Зеленую книгу Украины, правовые основы коммунальной собственности на объекты растительного мира, занесенные в Зеленую книгу Украины, объекты растительного мира, занесенные в Зеленую книгу Украины, как объекты коммунальной собственности.
ACTUAL QUESTIONS OF OWNERSHIP OF FLORA OBJECTS LISTED IN THE GREEN BOOK OF UKRAINE Kim A. A.
The paper studies the problems associated with the formation and determination of the legal basis of ownership, in particular, the municipal one on flora objects listed in the Green Book of Ukraine, the wording of the main criteria of these objects of nature to objects of ownership and notion «right of municipal ownership on flora objects listed in the Green Book of Ukraine. Recommendations to improve the relevant legislation in force were made.
Key words: right to municipal ownership of on flora objects listed in the Green Book of Ukraine, the legal basis of municipal ownership on flora objects listed in the Green Book of Ukraine, flora objects listed in the Green Book of Ukraine, as objects of municipal property.
Надшшла до редколегй 12. 11. 2014 р.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой