Периоперационный кардиомониторинг у больных с ишемической болезнью сердца при абдоминальных операциях в условиях тотальной внутривенной анестезии

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
(r)
УДК 616−089. 5−031. 81/. 83−02:616. 1:616−036. 886−039. 71
ЛИСЕНКО В.Й., ЛЯШОКА.Л., КАРПЕНКО В.О., ПАВЛОВ С. Б. Харювська медична академ'-т п'-слядипломно! осв'-пи
ПЕРЮПЕРАЩЙНИЙ КАРДЮМОЫТОРИНГ У ХВОРИХ 3? ШЕМ1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ ПРИ АБДОМНАЛЬНИХ ОПЕРАЩЯХ В УМОВАХ ТОТАЛЬНО! ВНУТРШНЬОВЕННО& quot-"-
АНЕСТЕЗИ
Резюме. У статтi проведено порiвняння кардiопротектuвностi варiантiв тотальноI внутртньовенног анестезП у хворих з темiчною хворобою серця та серцевою недостатшстю при абдомнальних операщях 1з метою вибору варiанта тотально'-1 внутртньовенно'-1 анестезПз максимальною кардопротективною здатнстю. На пiдставiвивчення динамкирiвня бюмаркерiв темп мшкарда та серцевоI недостатностi, показнишв гемодинамки, електрокардшграфп показано, що найбльш доцльним е використання тотально'-1 внутртньовенно'-(анестезП з базисним анестетиком пропофолом в режимi безперервно'-1 шфузи та субнаркотичними дозами кетамну.
Ключовi слова: тотальна внутртньовенна анестезия, тропонн I, МТ-ргоБМР, iшемiчна хвороба серця.
Вступ
Близько 4−5% некардiальних операцш супрово-джуються перюперацшними кардюваскулярними ускладненнями, серед яких найбшьш загрозливим е шфаркт мюкарда [1, 3, 5]. Значна кшьюсть кардiаль-них ускладнень у хворих, оперованих через некар-дiальнi причини, становлять невиршену проблему, що вимагае до себе особливо! уваги в перюперацш-ному перiодi [4, 6, 8]. Операцшний стрес висувае пщвищеш вимоги до серцево-судинно! системи, що може призводити до посилення шеми, розвитку iшемiчного пошкодження мюкарда i декомпенсаций серцево! недостатностi в перюперацшному перiодi [2, 7, 9, 10]. При вивченш лiтератури з штраопера-цшно! кардiопротекцГ! виявлено ютотний дефiцит вщомостей про сучаснi методи дiагностики штра-операцшно! шемп та обГрунтування вибору оптимального методу анестези.
Мета досЛдження. Оцiнити кардюпротективну здатнiсть методiв тотально! внутршньовенно! анестези за даними перiоперацiйного мошторингу у хворих з iшемiчною хворобою серця.
Матер1али та методи
Обстежено 92 хворих, оперованих в умовах одного з варiантiв тотально! внутршньовенно! анестези (ТВВА) з приводу захворювань оргашв черевно! по-рожнини вiком вщ 46 до 86 роюв. Усi пацiенти мали супутне захворювання — iшемiчну хворобу серця. Основну частку хворих становили особи у вiцi 60 роюв i бiльше (74 пацiенти (80,4%)).
Ус хворi були рандомiзованi на три клiнiчнi групи: 1-ша група (п = 30), 2-га група (п = 30), 3-тя група (п = 32), що вiдрiзнялись за варiантом про-ведення тотально! внутршньовенно! анестези. У першш групi ТВВА проводилась на основi базисного анестетика — тюпенталу натрiю, у другiй — на основi пропофолу з мiкродозами кетамшу, у третш групi базисним анестетиком був кетамш. Середнiй вiк пащенпв становив 64,4 ± 1,7 року для 1-! групи, 67,9 ± 2,0 — для 2-! групи та 68,9 ± 2,4 — для 3-! групи вщповщно.
З метою виявлення iшемiчних ушкоджень мю-карда, у тому чи^ мiнiмальних (мiнорних), всiм хворим проводилося кiлькiсне визначення рiвня кардiоспецифiчного тропоншу I (сТп1). Дослщжен-ня проводилось за допомогою iмуноферментного методу визначення сТп1 в сироватцi кровi iз засто-суванням набору «Тропонш 1−1ФА» виробництва «Хема» на автоматичному ан^заторь
З метою ранньо! дiагностики серцево! недостат-ностi та виявлення пащенпв iз високим ризиком виникнення кардюваскулярних ускладнень про-водився тест на виявлення в кров^ сироватцi або плазмi пщвищеного рiвня ^термшально! мозково! фракцп натрiйуретичного пропептиду (NT-proBNP) за допомогою iмунохроматографiчного методу з ви-
© Лисенко В. Й., Ляшок А. Л., Карпенко 6.О. ,
Павлов С. Б., 2013 © «Медицина невщкладних сташв», 2013 © Заславський О. Ю., 2013
користанням тест-системи для сИо^агностики ви-робництва «Фармаско» (Украгна).
Статистичний ан^з результатiв проведений не-параметричними методами Краскела — Уоллiса та Манна — Утгш. Для ощнки рiзницi м1ж частками використовували /-критерш Фiшера. Для статис-тично! ощнки розб1жностей, що спостерiгалися м1ж частотами у групах, застосовувався критерiй %2 (хi-квадрат).
Результати та Тх обговорення
Змiни гемодинaмiчних показникiв у пацieнтiв з iшемiчною хворобою серця на етапах оперативного втручання при рiзних вaрiaнтaх тотально! внутрш-ньовенно! анестези вщображали зaгaльновiдомi дaнi щодо фармакокшетики застосованих анестетичних препaрaтiв та гх впливу на систему кровообiгу. Гемо-динaмiчнi профiлi пaцieнтiв 1−1 та 2−1 груп (анестез1я на основi базисних препaрaтiв тiопентaлу нaтрiю та пропофолу) належали до гiпотонiчного типу зi зни-женням у бшьшосп хворих покaзникiв ударного та хвилинного об'-ему серця, доставки кисню. Натомють гемодинaмiчний профшь у третiй дослщжуванш групi (з aнестезieю на основi кетaмiну) належав до еуыне-тичного або гiперкiнетичного типу за рахунок прита-манно! кетaмiну симпaтомiметичноI активность
При дослщженш бiохiмiчних мaркерiв шеми мiокaрдa в кровi у хворих 1−1 групи з базисним анестетиком тюпенталом нaтрiю встановлена ч! тка тен-денцiя до 1х тдвищення в ранньому тсляоперацш-ному перюдь Рiвень серцевого тропонiну Тп1 через добу тсля операцп пщвищився до 0,25 ± 0,05 нг/мл, що вiрогiдно вiдрiзнялось вiд вихщних значень (табл. 1). Слщ вщзначити, що щ змiни мали тен-денцшний характер, оскiльки клiнiчно значимим рiвнем Тп1, що свiдчить про суттеве пошкодження мiокaрдa, вважаеться його концентрaцiя в кровi по-над 0,5 нг/мл. Лише у 3 пащенпв 1−1 групи (10%) концентрaцiя тропонiну перевищувала 0,5 нг/мл. При цьому в них не було клшчних та електрокар-дiогрaфiчних даних, що характеризували розвиток гострого коронарного синдрому.
У хворих 2-i групи, яким було проведено опе-ративнi втручання в умовах загальноi анестезИ з базисним анестетиком пропофолом, на вах етапах дослщження виявлена стабiльнiсть концентрацiй серцевого тропоншу TnI. Концентрацiя TnI у хворих 2-i групи становила 0,03 ± 0,01 нг/мл через 6 годин тсля операцИ, що вiрогiдно не в!^знялось вiд вихiдних значень, та 0,05 ± 0,01 нг/мл через добу (р & lt- 0,05 порiвняно з вихщними даними) (табл. 1).
Концентрацiя бiохiмiчних маркерiв шемН мю-карда у хворих 3-i групи, яким пщ час анестезН проводилась внутрiшньовенна краплинна шфуз1я кета-мiну, була стабшьною через 6 годин тсля операцН та пщвищувалась порiвняно з вихщною через добу тсля операцН. Вмiст серцевого тропотну TnI через добу тсля операцН становив 0,10 ± 0,02 нг/мл (табл. 1). Лише в одного хворого концентрацiя TnI перевищувала 0,5 нг/мл, що е небезпечним та вщдзеркалюе суттеве iшемiчне пошкодження мюкарда. Проте в цього хворого були вщсутт клiнiчнi та ЕКГ-дат, притаманнi для гострого коронарного синдрому.
При яюснш оцiнцi попередника мозкового на-трiйуретичного пептиду (BNP) — бiохiмiчного маркера шемИ мюкарда та прогресування серцевоi недостатностi — до операцН 2 хворi з 1-i групи (%) мали позитивний тест. При повторнш оцiнцi через добу тсля операцИ позитивний тест виявлений у 18 пацiентiв (60%), негативний — у 12 (40%) (табл. 2). До операцИ серед хворих 2-i групи виявлено пщви-щення рiвня попередника натр^ретичного пептиду у 2 пащенпв (6,7%) без клшчних та електро-кардiографiчних ознак шемИ мiокарда, що свiдчило про наявтсть у них застiйноi серцевоi недостат-ностi. Через добу пiсля оперативного втручання BNP-позитивних пацiентiв було 3 (10%). За даними дослщження попередника мозкового натр^ретич-ного пептиду серед хворих 3-i групи у вихщному ста-ш пщвищення тесту встановлено у 3 хворих (9,4%). Bti вони мали серцеву недостаттсть та низьку ощн-ку перенесення фiзичного навантаження за мета-болiчними еквiвалентами. Через добу тсля операцИ 5 хворих (15,6%) мали позитивний BNP-тест, що
Таблиця 1. Пероперацйна динам1ка серцевого тропон1ну в обстежениххворих
Показник Група 1-й етап 2-й етап 3-й етап
1-ша 0,05 ± 0,01 0,07 ± 0,01 0,25 ± 0,05
TnI, нг/мл 2-га 0,03 ± 0,01 0,03 ± 0,01* 0,05 ± 0,01*'- #
3-тя 0,04 ± 0,01 0,05 ± 0,01* 0,10 ± 0,02*
Примтки: * - розходження вiрогiднi з патентами 1-i групи при р & lt- 0,01- # - розходження вiрогiднi з пацентами 3-i групи при р & lt- 0,01.
Таблиця 2. Динамка N-терм'-тального фрагменту прогормона BNP у хворих 1 -3-i груп, n (%)
Група Перед операщею Через добу шсля операцп
BNP- BNP+ BNP- BNP+
1-ша (30 oci6) 30 (100) 0 12 (40) 18 (60)
2-га (30 oci6) 28 (93,3) 2 (6,7) 27 (90) 3 (10)*
3-тя (32 особи) 29 (90,6) 3 (9,4) 27 (84,4) 5 (15,6)*
Примтка: * - розходження в1рогщн1 з патентами 1-i групи при р & lt- 0,001.
свщчив про можливий розвиток шемН м1окарда та/або прогресування серцевоi недостатносп.
За даними ЕКГ-мон1торингу у хворих 1-i групи пщ час операцИ короткочасн1 зм1ни сегмента ST встановлеш у 2 пац1ент1 В, розвиток або змша час-тоти екстрасистолiчноi аритмИ — у 5 пац1ент1 В. У перш1 6 годин пiсля операцИ, у той час коли хворим проводилась допомiжна ШВЛ, оксигенотерапiя та поступове вщлучення вiд респiратора, короткочас-нi змiни сегмента ST спостерпалися в 7 пацieнтiв, погiршення перебцу екстрасистолiчноi аритмИ — у 8 пащенпв. При ЕКГ-дослiдженнi через добу тсля операцИ суттевих змiн на ЕКГ у пащенпв 1-i групи не вщзначалось. Ознак гострого коронарного синдрому або життезагрожуючих порушень ритму сер-ця в перюперацшному перiодi у хворих 1-i групи не спостерпалось.
Таким чином, можна стверджувати, що в певноi юлькосп хворих 1-i групи при проведенш анестезИ з базисним анестетиком тюпенталом натрiю та в ранньому шсляоперацшному перiодi розвивались мiнiмальнi iшемiчнi ушкодження мiокарда, що пе-ребiгали субклшчно. Наявнiсть малих ушкоджень мiокарда тдтверджуеться тенденцiею до збшьшен-ня вмюту серцевого TnI та нетривалими змшами сегмента ST.
У той же час значне шдвищення концентрацii BNP бiльше нгж у половини пацiентiв вказуе на високу в1рог1дн1сть прогресування серцевоi недо-статностi в цих пацiентiв. Одним головних чин-ник1 В цього е шем! я мiокарда, гiпоксичне ураження кардiомiоцитiв 1з порушенням 1х контрактильноi та 1нших Функц1й. У цьому аспект вкрай важливим е своечасне виявлення таких пацiентiв та призна-чення вiдповiдноi коригуючоi терапii. Найважли-в1шими моментами лiкування були продовження респiраторноi п1дтримки (допомiжна ШВЛ, оксиге-нотерапiя), рестриктивний характер iнфузiйноi те-рапii, контроль дiурезу та його стимуляц! я при необ-х1дност1, антиаршадчна, метаболiчна терапiя та 1н. Виконання вищезазначеного обсягу мон1торингу та 1 Т призвело до того, що в жодного хворого 1-i групи в перюперацшному перюд! не розвинулися фаталь-ш серцево-судиннi ускладнення.
При анал! з! отриманих даних стае можливим встановити етап анестезюлопчного забезпечення, коли ризик розвитку серцево-судинних ускладнень е найбшьшим. На наш погляд, цим етапом е перш! години тсля операцИ, коли оргатзм хворого пере-бувае п1д залишковою дiею анестетичних засобiв та вщбуваються спроби переведения хворого на спон-танне дихання.
Пщ час анестезН з базисним анестетиком тю-пенталом натрiю органiзм хворого перебувае в умо-вах глибокого пригнiчения метаболiчних процеав. Кр1м того, вщбуваеться зниження серцевого викиду, периферичного опору судин, що може призводити до гiпоперфузii життево важливих органiв, насампе-ред мюкарда. Але, на наш погляд, у цш ситуацii спо-стерiгаеться вщносна стабiльнiсть функцiонувания кардiомiоцитiв, оск1льки зниженню системноi до-
ставки кисню вщповщае гiпометаболiчна дiя анестетика та наркотичних анальгетиюв. Це тдтверджу-еться невеликою кiлькiстю виявлених змiн на ЕКГ, незначним та нев1рогщним зростанням концентра-цГ1 тропонiну через 6 годин тсля операцГi.
У першi години пiсля операцГi у зв'-язку з при-пиненням мiорелаксацГi стае актуальним питання переведення хворого на самостшне дихання. На цьому етат ще продовжуеться залишковий гшо-метаболiчний ефект барбiтуратiв, неповна актива-цiя процесiв окисного фосфорилювання. Першi ж спроби спонтанного дихання пащента можуть у цiй ситуацп призвести до невщповщносп спроможнос-тi компонентiв системи доставки кисню до наявних метаболiчних потреб кардюмюципв, що провокуе гшоксш мiокарда. Зростае «цша дихання», единою можливютю зростання серцевого викиду та доставки кисню стае тахiкардiя, що поглиблюе гiпоксичнi порушення. Саме цей етап е найбшьш небезпеч-ним з точки зору виникнення шемп мiокарда. Це пiдтверджуеться бшьшою кiлькiстю виявлених порушень при ЕКГ-мошторингу порiвняно з етапом загально! анестезп, значним та статистично вiроriд-ним пiдвищенням концентрацп серцевого тропош-ну через добу пiсля операцп.
Стабiльнiсть перебiгу подальшого тсляопера-цшного перiоду та вiдсутнiсть фатальних серцево-судинних ускладнень значною мiрою обумовлена здшсненням комплексно! клiнiко-лабораторноl та шструментально! мошторингово! оцiнки стану хворого, виявленням пацiентiв iз високим ризиком розвитку шемп мiокарда, серцево! недостатностi та своечасною корекцiею виявлених порушень.
ЕКГ-мошторинг пiд час операцп виявив нетри-валi змiни сегмента БТ у 3 пащенпв та порушення ритму серця у 4 хворих 2−1 групи. Аритми мали до-брояюсний характер у вигляд екстрасистолп у 3 хворих та внутршньошлуночково! блокади в 1 хворого, що, можливо, обумовлено дiею наркотичних аналь-гетикiв. Протягом 6 годин шсляоперацшного перю-ду пщ час переведення хворих на спонтанне дихання короткочасш змши сегмента БТ встановлеш у 5 хворих, порушення ритму серця та провщносп — у 5 хворих. Через добу тсля операцп в жодного хворого не спостерпалось патолопчних змш при ЕКГ-мошторингу.
У 2-й груш пащенпв у перюперацшному перiодi також не виявлено клшчних та електрокардюгра-фiчних ознак гострого коронарного синдрому, по-гiршення перебiгу серцево! недостатносп, тяжких порушень ритму серця. Як i в 1-й групi хворих, ви-значались особи з пщвищеним ризиком серцевих ускладнень за даними мошторингу, яким проводи-лася вщповщна корекц1я з метою запобiгання про-гресуванню кардiально! патологи.
Таким чином, при аналiзi отриманих даних можна стверджувати, що етап вщновлення тсля анестезп був критичним у планi виникнення кардiальних ускладнень i для хворих 2-! групи. Проте виявлена стабiльнiсть бiохiмiчних маркерiв шемп мiокарда свiдчить, що щ змiни мають бiльш доброякiсний ха-
рактер. На наш погляд, це пов'-язано з менш вира-женим впливом пропофолу на метаболiчнi процеси, нГж у барбiтуратiв, та бшьш швидким вщновленням пiсля анестезГ! Можливо, певну роль у цьому вщ-грае м'-який збуджуючий вплив субнаркотичних доз кетамiну, який шляхом активацГ! симпатоадренало-во! системи призводить до стимуляцГ! катаболiчних процесiв, тобто пщвищуе активнiсть окислення суб-стратГв та надае можливiсть усувати енергодефщит у кардiомiоцитах та iнших клГтинах.
При монiторуваннi ЕКГ iнтраоперацiйно серед хворих 3-! групи у 3 пащентш виявленi тимчасовi змiни сегмента БТ. У 2 хворих спостерГгались по-рушення ритму серця, в одного — екстрасистолiчна аритмiя, у другого — суправентрикулярна тахжар-дiя, що була кутрувана внутрiшньовенним введен-ням верапамiлу. У першi 6 годин шсляоперацшного перiоду змiни сегмента БТ вiдзначенi у 2 пащентш. Вони були нетривалi та не потребували корекцГ! Екстрасистолiчна аритмiя виявлена у 2 пацiентiв. Через добу тсля операцГ! патологiчнi змiни ЕКГ у пащенпв 3-! групи не спостершались. Клiнiчних та ЕКГ-ознак гострого коронарного синдрому та жит-тезагрожуючих порушень ритму серця у хворих 3-! групи в перiоперацiйному перiодi не вщзначено. Та-кож не було випадюв прогресування серцево! недо-статностi.
Наведенi показники хворих 3-! групи свщчать про подiбнiсть адаптацiйних реакцiй кровообiгу та ме-ханiзмiв виникнення мiнiмальних ушкоджень мю-карда в ранньому шсляоперацшному перiодi. Вщ-сутнiсть виражених змiн бiохiмiчних маркерiв iшемГi мiокарда через 6 годин тсля операцГ! та загально! анестезГ! кетамгном вгддзеркалюе стабГльнють гемо-динамгки та доставки кисню, що забезпечуе належнг умови для функцюнування кардюмюципв.
Проте певне зростання ргвня серцевого тропонг-ну Тп1 через добу тсля операцГ!, можливо, свщчить про гнциденти малих субклгнгчних пошкоджень мг-окарда у деяких хворих на етат вгдновлення спонтанно! вентиляцГ! тсля операцГ! Це зростання Тп1 не було таким вираженим, як в 1-й груш хворих, але вГропдно вщрГзнялось порГвняно з вихвдними зна-ченнями.
Можливим поясненням цього, на наш погляд, може бути постшна симпатико-адренерпчна ак-тивацГя процесГв катаболГзму та тлГ вже Гснуючо! стресово! реакцГ! органГзму. Через певний час це може призвести до виснаження адаптацшно-мета-болГчних реакцГй органГзму та розвитку енергоде-фщиту, особливо в умовах недостатньо! доставки кисню при вГдновленнГ самостГйного дихання па-цГента.
У результата проведеного дослщження встанов-лена чГтка стадГйнГсть перГоперацГйного перГоду щодо виникнення серцево-судинних ускладнень у хворих гз високим кардГальним ризиком. На наш погляд, ГнтраоперацГйний етап супроводжуеться помГрним кардГальним ризиком- останнш значно зростае в першГ години та знову стае помГрним через добу тсля операцГ! Найважливша роль при ви-
никненнг серцево-судинних ускладнень належить вихГдному стану хворого (тяжкгсть гшемгчно^ хворо-би серця, серцево^ недостатностi, наявнiсть аритми) та впливу анестетикiв. Суттеве значення також ма-ють компенсаторнi можливостг пацiента та перебiг адаптацiйно-метаболiчних реакцгй пiд час анестезГ та в ранньому шсляоперацшному пергодг.
Таким чином, проведене дослгдження проде-монструвало, що, на жаль, не гснуе гдеального методу ТВВА, який би мав кардюпротективну спро-можнiсть у хворих з 1ХС та високим кардiальним ризиком. За результатами порiвняльного аналiзу можна стверджувати, що варiант загально^ внутргш-ньовенно^ анестезГ пропофолом з мгкродозами ке-тамiну е оптимальним i викликае меншу кглькгсть випадкiв малих пошкоджень мгокарда- найггршою щодо цього е анестезГя барбгтуратами. Промгжне положення займае анестезГя з використанням кра-плинно^ гнфузп кетамгну. Серед пояснень цього найбгльш очевидним, на нашу думку, е ргзний вплив вищезазначених препарата для загально^ анестезп на клГтинний обмГн речовин.
Висновки
1. Найбгльша небезпека розвитку серцево-су-динних ускладнень визначаеться в ранньому шсляоперацшному пергодг, особливо в груш хворих, у яких застосовували тгопентал натргю при ггпоенер-годинамп та зниженнг показникгв кисневого статусу в умовах пгдвищеного метаболгчного запиту.
2. Застосованг варганти ТВВА з ШВЛ у хворих з 1ХС мають помгрну кардюпротективну спромож-нгсть гз пгдвищенням ргвня кардгоспецифгчних бго-маркергв гшемп та короткочасними змгнами ЕКГ.
3. Застосування тгопенталу натргю як базисного анестетика ТВВА в травматичний етап операцп су-проводжуеться тенденцгею до зниження показникгв центрально^ гемодинамгки та кисневого статусу, вг-роггдним пгдвищенням кардгоспецифгчних бгомар-кергв гшемп, що збгльшуе гнцидентнгсть гшемп мго-карда в ранньому пгсляоперацгйному пергодг.
4. Застосування безперервно^ гнфузп 0,005% кетамгну як основного анестетика ТВВА на травматичному етапг операцп забезпечуе стабгльшсть центральное гемодинамгки г кисневого статусу та супроводжуеться помгрним пгдвищенням серцевого тропонгну.
5. Застосування пропофолу в поеднаннг з суб-наркотичними дозами кетамгну як основних анес-тетикгв ТВВА на травматичному етапг операцп су-проводжуеться майже вгдсутнгми змгнами ргвня кардгоспецифгчних бгомаркергв гшеми мгокарда.
Список л1тератури
1. Беленков Ю. Н., Оганов Р. Г. Обследование и подготовка к внесердечным операциям кардиологического больного // Кардиология. Национальное руководство. — 2007. — С. 21.
2. Лихванцев В. В., Мороз В. В., Гребенников O.A. и др. Ише-мическое и фармакологическое прекондиционирование // Общая реаниматология. — 2011. — Т. 6. — С. 59−65.
3. Малышев Ю. П, Долмова К. А. Оценка течения различных видов анестезии при абдоминальных операциях у больных с со-
путствующими сердечно-сосудистыми заболеваниями // Вестник интенсивной терапии. — 2009. — № 5. — С. 14−18.
4. Пархоменко А. Н, Иркин О. И., Лутай Я. М. Роль биологических маркеров в неотложной кардиологии//Медицина неотложных состояний. — 2011. — № 7−8(38−39). — С. 46−53.
5. Хороненко В. Э. Операционно-анестезиологический риск и пути его снижения у гериатрического контингента больных с тяжелыми сопутствующими сердечно-сосудистыми заболеваниями: Автореф. дис… д-ра мед. наук. — Москва, 2009.
6. Chassot P.G., Delabays A., Spahn D.R. Perioperative antiplatelet therapy: the case for continuing therapy in patients at risk of myocardial infarction //Br. J. Anaesth. — 2007. — Vol. 99. — P. 316−328.
7. Choi J.H., Cho D.K., Song Y. -B. et al. Preoperative NT-proBNP and CRP predict perioperative major cardiovascular
events in non-cardiac surgery // Heart. — 2010. — Vol. 96. — P. 56−62.
8. European Society of Cardiology. Perioperative cardiac care for non-cardiac surgery: 2009 Guidelines of the European Society of Cardiology//Anaesthesist. — 2010. — Vol. 59. — P. 443−452.
9. Leibowitz D., Planer D., Rott D. et al. Brain natriuretic peptide levels predict perioperative events in cardiac patients undergoing noncardiac surgery: a prospective study // Cardiology. — 2008. — Vol. 110. — P. 266−270.
10. Manzano-Fernandez S., Boronat-Garcia M, Albaladejo-Otyn M.D. et al. Complementary prognostic value ofcystatin C, N-termi-nalpro-B-type natriuretic Peptide and cardiac troponin Tin patients with acute heart failure //Am. J. Cardiol. — 2009. — 103(12). — 1753−9.
OTpuMaHO 14. 04. 13 ?
Лысенко В. И., ЛяшокA.A., Карпенко Е. О., Павлов С. Б. Харьковская медицинская академия последипломного образования
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КАРДИОМОНИТОРИНГ
У БОЛЬНЫХ С ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА ПРИ АБДОМИНАЛЬНЫХ ОПЕРАЦИЯХ В УСЛОВИЯХ ТОТАЛЬНОЙ ВНУТРИВЕННОЙ АНЕСТЕЗИИ
Резюме. В статье проведено сравнение кардиопротек-тивности вариантов тотальной внутривенной анестезии у больных с ишемической болезнью сердца и сердечной недостаточностью при абдоминальных операциях с целью выбора варианта тотальной внутривенной анестезии с максимальной кардиопротективной способностью. На основании изучения динамики уровня биомаркеров ишемии миокарда и сердечной недостаточности, показателей гемодинамики, электрокардиографии показано, что наиболее целесообразно использование тотальной внутривенной анестезии с базисным анестетиком пропофолом в режиме непрерывной инфузии и субнаркотическими дозами кетамина.
Ключевые слова: тотальная внутривенная анестезия, тропонин I, NT-proBNP, ишемическая болезнь сердца.
Lysenko V.Y., LiashokA.L., Karpenko Ye.O., PavlovS.B. Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
PERIOPERATIVE CARDIAC MONITORING IN PATIENTS WITH ISCHEMIC HEART DISEASE IN CASE OF ABDOMINAL
SURGERIES UNDER TOTAL INTRAVENOUS ANAESTHESIA
Summary. A comparison of cardioprotectivity of types of total intravenous anesthesia variants in patients with ischemic heart disease and heart failure at abdominal surgery has been carried out in the article to choose the type of total intravenous anesthesia with maximum cardioprotective ability. On the basis of studying the dynamics of the level of myocardial ischemia and heart failure biomarkers, indexes of hemodynamics, electrocardiography, it is shown that the use of total intravenous anesthesia with propofol as a baseline anesthetic in the regimen of continuous infusion and subnarcotic doses of ketamine is the most appropriate.
Key words: total intravenous anaesthesia, troponin I, NT-proBNP, ischemic heart disease.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой