АЛГОРИТМ ВИЗНАЧЕННЯ МіСЦЯ РОЗТАШУВАННЯ ЗУПИНОЧНОГО ПУНКТУ МіСЬКОГО ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ

Тип работы:
Реферат
Предмет:
ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 656. 015
Запропоновано алгоритм визна-чення м^ця розташування зупиноч-ного пункту м^ького пасажирського транспорту, що забезпечуе м^мум сукупних сустльних витрат паса-жирiв, що користуються маршрутом та використовуючи стутнь небезпеки конфлштног точки пере-тинання транспортних i тшохидних пототв
АЛГОРИТМ ВИЗНАЧЕННЯ М1СЦЯ РОЗТАШУВАННЯ ЗУПИНОЧНОГО ПУНКТУ М1СЬКОГО ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ
О. М.? р м, а к
Астрант
Кафедра транспортних систем i лопстики Хармвська нацюнальна академiя мюького господарства вул. Революци, 12, м. Хармв, УкраТна, 61 002 Контактний тел.: (057)755−23−99
1. Вступ
Основш умови, як повинш по можливосп забез-печуватися при виборi мiсця зупиночного пункту, зво-дяться до наступного: безпека руху основного потоку людей, що користуються даним маршрутом, мжмаль-нi перешкоди для переважних напрямкiв транспортних потоюв, скорочення вiдстанi пiшохiдного тдхо-ду до основних об'-eктiв тяжшня [1].
Вiд правильного розмiщення зупиночних пункпв залежить не тiльки вщстань пiшохiдних пiдходiв i зруч-шсть пересадок, а отже, i загальна витрата часу пасажи-ра на пересування, але й швидкосп руху транспортних засобiв (експлуатацiйна i швидюсть сполучення).
2. Аналiз останнiх публжацш
Автори [2] вирiшують оптимiзацiйну задачу по економп часу пересування пасажиром в залежност вiд довжини перегону, яка е соцiальною.
Iншi дослвдники [3], розглядали сукупнiсть витрат сустльства, якi пов'-язанi з наявнiстю зупиночного пункту мкького пасажирського транспорту. Таким чином була сформована модель загальних витрат, яка е по свош суп соцiально-економiчною i и можливо оптимь зувати за рахунок перерозподшу довжини перегонiв.
Що стосуеться розташування зупиночного пункту мкького пасажирського транспорту в межах перехре-стя, то деяк з них [4] вважають, що зупиночнi пункти мкького пасажирського транспорту необхiдно розта-
шовувати за перехрестям або площею, бшя тротуарiв на вiдстанi вiд перехрестя не далi 20−25 метрiв. При цьому меншi затримки автобусiв на перехресп перед заборон-ними сигналами свгглофора, кращi умови безпеки.
3. Мета та постановка задачi
Основною метою е розробка алгоритму визначен-ня мкяця розташування зупиночного пункту мкького пасажирського транспорту на поточнш довжинi маршруту, що забезпечуе мжмум сукупних суспiльних витрат пасажирiв, що користуються маршрутом.
Задачами дослщження е:
— визначення порядку проведення натурних дослщ-жень вихщних даних моделi-
— проведення розрахунюв по моделi-
— визначення оптимального мкця розташування зупиночного пункту мкького пасажирського транспорту-
— зображення алгоритму визначення оптимального мшця розташування зупиночного пункту мшького па-сажирського транспорту схематично.
4. Ршення задачi
Вiдповiдно до ДБН 360−92 & quot-Мктобудування. Пла-нування i забудова мiських i сiльських поселень& quot-, роз-дiл 7 — & quot-Транспорт та вулично-дорожня мережа& quot-[5]:
1. Дальшсть пiшохiдних пiдходiв до найближчо! зупинки мшького пасажирського транспорту варто
приймати не б^ьше 500 м. У загальномшькому центрi дальнiсть пiшохiдних пiдходiв до найближчо! зупинки мiського пасажирського транспорту ввд об'-eктiв ма-сового ввдвщування повинна бути не б^ьше 250 м- у виробничих i комунально-складських зонах — не бiльше 400 м вiд прохiдних тдприемств- у зонах масового ввд-починку й спорту — не б^ьше 800 м вщ головного входу.
В умовах складного рельефу при ввдсутносп спе-цiального пiднiмального транспорту ввдсташ тшохщ-них пiдходiв до зупинок мшького транспорту (радiуси тшохщно! доступностi зупинок) варто зменшувати залежно ввд величини ухилiв мiсцевостi за аналопею з радiусами, наведеними в додатку 6. 3, таблиця 2 [5].
У районах шдивщуально! садибно! забудови даль-нiсть пiшохiдних пiдходiв до найближчо! зупинки мiського пасажирського транспорту може бути зб^ь-шена в бшьших, великих i найбiльших мктах до 600 м, у малих й середшх — до 800 м.
2. Вщсташ мiж зупинними пунктами на лжях мiського пасажирського транспорту в межах територп населених пункпв варто приймати, м:
— для автобуав, тролейбусiв i трамва'-в 400−600-
— експрес-автобусiв i швидюсних трамва'-в 8 001 200-
— метрополитену 1000−1500-
— електрифiкованих залiзниць 1500−2000.
Вщповщно до вимог до розмщення, обладнання
та утримання зупинок на маршрутах пасажирського автомобiльного транспорту [6]:
1. Зупинки на мкьких автобусних маршрутах по-виннi розташовуватись поблизу пасажиротвiрних i пасажиропоглинальних пунктiв: житлових масивiв, пiдприемств, культурно-побутових закладiв, торго-вельних центрiв, мiсць масового вiдпочинку населен-ня, залiзничних станцiй, рiчкових i морських портiв, аеропортiв, станцiй метрополитену тощо.
2. Розмiщення зупинок на вулично-дорожнш мере-жi повинно вщповщати таким основним вимогам:
— якнайзручшшого i безпечного пiдходу до основ-них об'-ектiв, масово вiдвiдуваних громадянами-
— якнайменшого зниження пропускно! здатноси мiськоi вулицi (дороги) —
— якнайменших взаемних перешкод мiж рiзними видами мкького транспорту-
— зручностi пересадки з одного виду мшького транспорту або маршруту на шший-
— безпеки дорожнього руху.
3. У мшцях перетину, вiдгалуження або збiжностi автобусних маршрутiв розмiщення зупинок повинно забезпечувати не лише зручшсть пересадок, а й зручшсть користування маршрутами одного напрямку.
4. У мшцях перетину маршрутiв зупинки слщ роз-мiщувати так, щоб пасажири не перетинали про'-зно! частини вулищ (дороги).
5. Автобуснi зупинки слщ розмiщувати, як правило, за перехрестям вулиць та дорш
6. Розмщення автобусних зупинок до перехрестя вулиць i дорiг припустиме у виняткових випадках, зокрема у раз^ якщо:
— до перехрестя знаходиться великий масово вщ-вщуваний громадянами об'-ект або вхiд до тдземного пiшохiдного переходу-
— резерв пропускно! здатностi про'-зно! частини вулищ (дороги) до перехрестя б^ьший, шж за ним-
— час, який пасажири витрачають на пересадку, значно скорочуеться-
— поряд з перехрестям розпочинаеться тд'-!зд до мосту, естакади, тунелю, шляхопроводу тощо або зна-ходиться залiзничний пере'-зд.
Таким чином ми бачимо, що розмiщення зупи-ночних пунктiв не носить шяко! конкретики. Тому ми пропонуемо алгоритм визначення мкця розташу-вання зупиночного пункту мiського пасажирського транспорту, що водночас забезпечуе мжмум витрат i безпеку руху.
Вихiдними величинами для розрахунку мкця роз-ташування зупиночного пункту мкького пасажирського транспорту е пасажиропотж слiдування F (x)сл та утворюючий пасажиропотiк F (x)вx. Для цього, ви-користовуючи методи обстеження пасажиропотоюв, необхiдно на дiлянках по сто метрiв визначити потоки пасажирiв на всiй довжинi маршруту.
Наступним етапом, використовуючи анкетування, необхiдно визначити вартшть пiшого руху та вар-тiсть вiльного часу пасажира, що знаходиться в салош транспортного засобу.
Використовуючи щльову функцiю [3], було отрима-но модель визначення оптимально! довжини перегону

V. ¦(t ¦ С Т (х)сл+С +1 ¦ N -С ¦ АТЗ)
п 1ш зп пас / зп зп шв шв Тз /
2 Т (х)вх Сп1ш ¦ К
при
к
Ъйг
(1)
(2)
де ^ - швидкiсть руху пiшохода, км/год.- taп — час стоянки на зупиночному пункп, год.- Спас, Сшш — вартiсть вiльного часу пасажира та пiшого руху вщповщно, грн. -
F (x)сл — пасажиропотш шляху слiдування, пас.- - варпсть утримання зупиночного пункту, грн. -
С
— кiлькiсть шкщливих викидiв в атмосферу, кг/год.- Сшв — варпсть шкiдливих викидiв в атмосферу, грн. /кг- АТЗ — кiлькiсть транспортних засобiв, од.- F (x)вх — утворюючий пасажиропотж, пас.- К — сукуптсть поправочних коефiцiентiв- к
- сума i-их витрат суспшьства пов'-язаних з робо-тою зупиночного пункту мiського пасажирського транспорту, грн.
Таким чином отримуемо оптимальну довжину перегону при умов^ що сума сустльних витрат пов'-язаних з роботою зупиночного пункту буде мтмальною.
Але, якщо таким мiсцем е перехрестя дорщ тодi необхiдно визначити найбезпечшше розташування зупиночного пункту за залежшстю [7]:
Gп = 0,0025 + 0,92^ (N, 5 ¦ ^КП& quot-)
(3)
де NТi — годинна штенсившсть руху транспортних потокiв у конфлжтнш точцi пiшохiдного переходу, авт/год- NПi — годинна iнтенсивнiсть руху пiшоходiв у конфлiктнiй точцi тшохщного переходу, пiш/год- к — кшьюсть точок, в яких конфлiктують транспорты та шшохщт потоки.
Схема алгоритму визначення мкяця розташування зупиночного пункту мюького пасажирського транспорту
Для цього додатково необхвдно визначити штенсив-шсть руху транспортних засобiв на перехресп та коре-спонденцii пасажирiв по напрямках. Також визначити схему оргашзацп дорожнього руху на перехрестя, а саме регульоване чи нерегульоване. Якщо регульоване, то кiлькiсть фаз регулювання та схему пофазного розЧзду.
Визначивши сумарну ступiнь небезпеки конфлж-тних точок перетинання пiшохiдних i транспортних потокiв при органiзацii зупиночного пункту до та тсля перехрестя робимо висновок про найбезпечш-ше розташування зупиночного пункту мшького паса-жирського транспорту.
Використовуючи вище сказане зобразимо схему алгоритму визначення мкяця розташування зупиночного пункту мкького пасажирського транспорту (рисунок).
5. Висновки
Провiвши аналiз нормативних докуменив по роз-мiщенню зупиночних пункпв мiського пасажирського транспорту було виявлено, що конкретш реко-мендацii вiдсутнi та взагалi неврахована величина пасажиропотоюв.
Тому розроблений алгоритм визначення мкяця розташування зупиночного пункту мшького паса-
жирського транспорту дозволить обирати оптимальну довжину перегону, що забезпечуе мжмум сукупних суспiльних витрат пасажирiв та найбезпечнiше розташування в зош перехрестя.
Лiтература
1. Клинковштейн Г. И. Организация дорожного движения. — М.: Транспорт, 1982. — 240 с.
2. Ефремов И. С., Кобозев В. М., Юдин В. А. Теория городских пассажирских перевозок. — М.: Высшая школа, 1980. — 535 с.
3. брмак О.М., Доля В. К. Визначення довжини перегону на маршрутах МПТ. — Зб. наук. праць, вип. 85. — Харгав: Вид. УкрДАЗТ, 2007. — С. 104−108.
4. Спирин И. В. Перевозки пассажиров городским транспортом. — М.: Транспорт, 2002. — 286 с.
5. ДБН 360−92 & quot-Мютобудування. Планування 1 забудова мюьких 1 сшьських поселень& quot-.
6. Наказ Мшютерства транспорту Украши & quot-Про затвер-дження Порядку 1 умов оргашзацп перевезень пасажи-р1 В та багажу автомобшьним транспортом& quot- № 762 вщ 05. 11. 2001 р.
7. Лобанов Е. М. Транспортная планировка городов. — М.: Транспорт, 1990. — 240с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой