Морфогенез развития и прогрессии фиброза печени при хроническом вирусном гепатите с

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 616. 36−006. 327:616. 36−002−036. 1]-091.8 М. А. Шишкт
Морфогенез розвитку i nporpecii фiброзу печшки при xp0Hi4H0My BipycHOMy гепатитi С
Запор'-зький державний медичний унверситет Ключовi слова: вгрусний гепатит С хронгчний, печгнки згрчаста клтина, фгбробласти.
З метою вивчення взаемозв'-язку мiж активащею фiбробластiв у портальних трактах i перисинусо! дальних клiтинах 1то вивчили 140 трепанобюптатгв хворих на хронiчний вiрусний гепатит С. Здшснили патопстолопчт, комп'-ютерно-морфометричнi й iмуногiстохiмiчнi дослiдження. Встановили, що основними структурними одинцями частки печшки, з якими пов'-язаний розвиток фiброзу, е венознi синусо! ди печгнки, центральна вена i портальний тракт. Визначили, що гндекс пстолопчно! активност хронiчного гепатиту С не в усх хворих корелюе зi ступенем розвитку фiброзу печгнки, який визначили в пстолопчних препаратах. Прогностичними ознаками вiрогiдностi розвитку значного фiброзу печшки у хворих на хрошчний вiрусний гепатит С е г1перплаз1я активованих А-БМА-позитивних клiтин 1то в перисинусо1дальних просторах печгнки i сегментарна колагешзащя стгнок внутршньочасточкових венозних синусо1дгв, наявшсть А-БМА-позитивних фiбробластiв в iмуноклiтинних «стутнчастих некрозах» i в портальних трактах, розвиток тонких фiброзних септ iз портальних трактгв у часточках печгнки, збшьшення числа портальних трактгв iз фiброзом рiзного ступеня виразностi.
Морфогенез развития и прогрессии фиброза печени при хроническом вирусном гепатите С
М. А. Шишкин
С целью изучения взаимосвязи между активацией фибробластов в портальных трактах и перисинусоидальных клетках Ито изучили 140 трепанобиоптатов больных хроническим вирусным гепатитом С. Провели патогистологические, компьютерно-морфометрические и иммуногистохимические исследования. Установлено, что основными структурными единицами печени, с которым связано развитие фиброза, являются синусоиды печени, центральная вена и портальный тракт. Отмечено, что индекс гистологической активности хронического гепатита С не у всех больных коррелирует со степенью развития фиброза печени, который определен в гистологических препаратах. Прогностические признаки вероятности развития выраженного фиброза печени у больных хроническим вирусным гепатитом С: гиперплазия активированных А-БМА-положительных клеток Ито в перисинусоидальных пространствах печени и сегментарная коллагенизация стенок внутридольковых венозных синусоидов, наличие А-БМА-положительных фибробластов в иммуноклеточных «ступенчатых некрозах» и в портальных трактах, развитие тонких фиброзных септ из портальных трактов в дольках печени, увеличение количества портальных трактов с фиброзом разной степени выраженности.
Ключевые слова: вирусный гепатит С хронический, печени звездчатая клетка, фибробласты.
Запорожский медицинский журнал. — 2015. — № 2 (89). — С. 63−65

Morphogenesis of the liver fibrosis development and progression in chronic hepatitis C
M. A. Shishkin
Aim. The paper contains the results of pathohistological integrated computer-morphometric and immunohistochemical liver bioptates research of the patients with chronic viral hepatitis C to upgrade the most significant microscopic features of the liver fibrosis development and progression.
Methods and results. As a result of the research, histological activity index of chronic viral hepatitis C didn'-t correlate in all the patients with liver fibrosis, found in histological preparations colored by Masson'-s trichrome Stain or van Gieson'-s Stain.
Conclusion. It has been stated that the prognostic signs of probability of liver fibrosis development in patients with chronic viral hepatitis C are hyperplasia of the activated positive A-SMA Ito cells in the liver perisinusoidal spaces and segmental collagenization of the intralobular venous sinusoids walls, availability of A-SMA positive fibroblasts in immunocellular «piecemeal necrosis» and in portal paths.
Key words: Hepatitis C Chronic, Liver Stellate Cells, Fibroblasts.
Zaporozhye medical journal 2015- № 2 (89): 63−65
Як вщомо, фiброз печшки розвиваеться в результат! хрошчних пошкоджень, найбшьш вщомими з них е вiруснi гепатити ^руси). ]Врусне пошкодження печшки су-проводжуеться посиленням фiброгенезу органа, що призво-дить до глобальних порушень функцш [1,3]. При гострому ураженш тканини печшки цей процес зазвичай обмежуеться тимчасовим фiброзом, оскшьки надлишок сполучно! тканини швидко редукуеться, вщновлюеться нормальна структура органа. При перманентному пошкодженш, що вщбуваеться при хротчному вiрусному гепатита, посилюються процеси фiброзоутворення, як можуть призвести до незворотних порушень структури i функцш печшки [4,5].
Морфогенез фiброзу та цирозу печшки у хворих на хро-тчний вiрусний гепатит (ХВГ) дослщжено недостатньо. Розвиток цирозу печшки традицшно пов'-язували з активащею синтезу колагену фiбробластами, але останшми роками з'-явилися повщомлення про важливу роль у розвитку фiброзу i цирозу у хворих на ХВГ активованих периси-
нусощальних зiрчастих клггин 1то, яш в нормi накопичують ретинощи та синтезують обмежений спектр молекул м1жкль тинного матриксу [2]. При розвитку фiброзу печшки також недостатньо вивчеш взаемовщносини м1ж активованими зiрчастими клiтинами Купфера, активованими клгтинами 1то i фiбробластами, не конкретизованi структурнi прояви активаци клiтин 1то та lхнiх колагенсинтезуючих функцш при прогреси фiброзу печшки [6,7].
Мета роботи
Вивчити взаемозв'-язок м1ж активащею фiбробластiв у портальних трактах i перисинусо! дальних клiтинах 1то на тдста-вi даних патогiстологiчних, комп'-ютерно-морфометричних та iмуногiстохiмiчних досл1джень.
Пацieнти i методи досл1дження
Досл1дження виконали у 140 (41 жшка i 99 чоловЫв) хворих на ХВГ С, у групу умовного контролю ввшшли 10 хворих (4 ж1нки i 6 чоловiкiв) на транзиторнi гепатози без клiнiко-бiохiмiчних i патогiстологiчних ознак вiрусного
© М. А. Шишкш, 2015
ураження печшки. Загальна к1льк1сть пащенпв — 150 oci6.
Дiагностично-патоморфологiчнi маркери BipycHoro й iмyнoклiтиннoгo пошкодження печшки, а також морфогенезу важкого фiбpoзy печiнки визначили в трепанобюпаях печiнки у цих хворих.
Голками Uni-Cut i BioCut 14−16G шд контролем апарата УЗД Conbizon-320−5 Ultima-Pro-30 i3 використанням секторального та конвексного датчиков виконали черезшк1рну трепанобюпсш печiнки.
Для патoмopфoлoгiчнoгo й iмyнoгicтoхiмiчнoгo досль дження стовпчики тpепанoбioптатiв печшки фшсували в забуференному 10% формалш та заливали в паpафiн. До-cлiджyвали cеpiйнi зpiзи завтовшки 3 д.
Для мiкpocкoпiчнoгo дocлiджsння паpафiнoвi зpiзи трепа-нoбioптатiв печiнки фарбували гематоксилшом i еозином, а також трибарвним методом Масона i методом ван Пзона.
Стyпiнь активнocтi та прогресп хpoнiчнoгo вipycнoгo гепатиту в бюптатах печiнки хворих oцiнювали шляхом роз-рахунку iндекcy пстолопчно! активносп (1ГА) за Knodell R.G. i cпiвавт.- виpазнicть фiбpoзy печiнки визначали у градаци METAVIR i Desmet V. i cпiвавт. у сершних паpафiнoвих зpiзах, що забаpвленi за ван Пзоном i за Масоном.
Iмyнoгicтoхiмiчне дocлiдження активованих зipчаcтих клгган 1то виконали в паpафiнoвих зpiзах iз використанням моноклональних антитiл до А^зоформи гладком'-язового актину (A-SMA) та системи вiзyалiзацil DAKO EnVision.
Методом прямо! комп'-ютерно! морфометрй'- в мжроскош Axioplan 2 з вiдеoкамеpoю DXC-151A та пакетом програм KS 200 оцшювали плoщi лiмфoцитаpнol шфшьтрацп й фiбpoзy портальних тpактiв.
Кiлькicнi результати опрацювали методом ваpiацiйнoгo статистичного аналiзy cеpеднiх величин на персональному кoмп'-ютеpi «Sempron 2800», використовуючи програмний пакет STATISTICA 6.0 for Windows. Обчислювали середню арифметичну величину (М), середне квадратичне ввдхилен-ня (SD) i стандартну помилку середньо! арифметично! (m). Вipoгiднicть вiдмiннocтей величин визначали за допомогою критерш Стьюдента (Т). Як дocтoвipнy мiнiмальнy вipoгiд-шсть вiдмiннocтей брали р& lt-0,05. Виконали кореляцшний аналiз iз використанням кoефiцiента кореляцп Пipcoна ®.
Результати та Тх обговорення
Вивчення розвитку фiбpoзy печшки при ХВГ С показало, що основними структурними одиницями часточки печшки, з якими пов'-язаний розвиток фiбpoзy, е венoзнi синусовди печiнки, центральна частинна вена i портальний тракт. Оцшюючи наявнicть фiбpoзy печiнки з використанням гicтoхiмiчних метoдiв забарвлення зpiзiв за ван Гiзoнoм i трибарвним методом Масона, встановили, що щ методики дають змогу дифеpенцiювати в пстолопчних препаратах печiнки хворих iз мiнiмальнoю i слабко вираженою активнicтю ХВГ С пoчаткoвi етапи розвитку колагешзаци cтiнoк внyтpiшньoчаcтoчкoвих синусошв печiнки за вiдcyтнocтi значного фiбpoзy в портальних трактах.
Важливим морфолопчним кpитеpiем розвитку хpoнiчнoгo вipycнoгo гепатиту е детекщя ступеня фiбpoзy печшки, визначеного в пстолопчних препаратах, що забарвлеш трибарвним методом Масона i методом ван Пзона.
Для визначення ступеня виразносп фiбpoзy аналiзyвали наявшсть i cтyпiнь виpазнocтi фiбpoзy стшок центролобу-лярних вен, внyтpiшньoчаcтoчкoвих синусощв i портальних тpактiв, наявнicть внутршньочасточкових фiбpoзних септ
© М. А. Шишкш, 2015
i порто-портальных фiброзних септ.
Вiдповiдно до градацiй МБТАУЖ i Бе8ше1 V., слаб-кий фiброз виявлявся початковою сегментарною колагешзащею внутрiшньочасточкових синусощв печiнки та наявшстю слабкого фiброзу менш шж 1/3 портальних трактiв. Помiрно виражений фiброз печiнки Б2 харак-теризувався колагешзащею бшьше нiж 1/3 синусовдв печшково! часточки, наявнiстю внутрiшньочасточкових i порто-портальних фiброзних септ. Для тяжкого фiброзу печiнки Б3 характерною була колагешзащя бiльше шж 50% внутршньочасточкових синусодав, а також наявнiсть у печшщ виражених тяж1 В сполучно! тканини з формуванням порто-портальних i порто-центральних септ.
Дослгджуючи 140 трепанобiоптатiв печшки, встановили: 1ГА хронiчного гепатиту С не в уах хворих корелю-вав зi ступенем розвитку фiброзу печiнки, визначеного в пстолопчних препаратах, що забарвлеш трибарвним методом Масона або за ван Пзоном. Ввдсутшсть фiброзу печшки визначили у 22,2% хворих, ввдповгдно до градацш METAVIR i Бе8ше1 V., слабкий фiброз виявили у 30%, помiрно виражений фiброз Б2 — у 15%, тяжкий фiброз Б3 — у 13,6%, цироз Б4 — у 19,2% пацiентiв. Слвд вiдзначити, що найбiльшу невiдповiднiсть 1ГА гепатиту С i ступеня фiброзу печiнки спостерiгали у хворих iз мiнiмальною i слабко вираженою актившстю хвороби, у частини яких фiброз печiнки був вiдсутнiй або зареестровано слабкий (Б1) i помiрно виражений фiброз (Р2).
Здшснили iмуногiстохiмiчне дослвдження бiоптатiв печiнки хворих на ХВГ С iз рiзним ступенем пстолопчио! активност щодо виявлення А-8МА-позитивних клгган. Визначили, що в печiнцi здорових людей нечисленнi А-SMA-позигивнi зiрчастi клггани 1то виявляються в просторах Ддссе, м1ж ендотел1ем синусовдв i гепатоцитами, А-8МА-позитивними е гладком'-язовi клiтини кровоносних судин. У хворих на хрошчний вiрусний гепатит перисинусовдальш А-8МА-позитивш клiтини в часточках печiнки за пстолопчною будовою вгдповгдали кл1тинам 1то: мали витягнуту форму, не-велике овальне ядро i вгдростки, що надають кл1тинам зГрчасто! форми. А-8МА-позитивш кл1тини переважно локал1зувались у зонах пошкоджених гепатоципв i в дшянщ л1мфоцитарних iнфiльтратiв. У хворих зi слабко вираженою та вираженою актившстю ХВГ С нечисленш А-SMA-позитивнi клггани виявили в часточках Г портальних трактах печшки.
Для встановлення зв'-язку м1ж 1ГА Г площею активованих А-8МА-позитивних клгган 1то здшснили морфометрич-не дослвдження з використанням методу комп'-ютерного аналГзу цифрового зображення. У результат встановили, що наростання 1ГА ХВГ С супроводжувалося збГльшенням площГ, яка зайнята активованими клгганами 1то в частках печшки. У хворих на хрошчний гепатит С Гз мшмальною актившстю патолопчного процесу та в пащенпв зГ слабко вираженим хрошчним гепатитом середня площа, що зайнята клгганами 1то, становила 110,64±1,5 Г 232,04±3,2 мкм2 вгдповвдно. У хворих Гз помГрною актившстю хрошчного гепатиту та пащенпв Гз вираженою актившстю гепатиту середня площа, що зайнята клгганами 1то, становила 246,86±3,4 Г 251,5±3,5 мкм2 ввдповвдно.
Пвд час ГмунопстохГмГчного дослвдження з використанням антитш до А-Гзоформи гладком'-язового актину виявили, що в портальних трактах також наявш А-8МА-позитивш кл1тини, що мали типову структуру фГбробласпв
ISSN 2306−4145 ЗАПОРОЖСКИЙ МЕДИЦИНСКИЙ ЖУРНАЛ № 2 (89) 2015
(веретеноподiбну форму, невелике подовжене ядро i нечислент тони вщростки).
У портальних трактах разом з А-8МЛ-позитивними клгшнами наявнi також фiбробласти, що не експресують А-iзоформу гладком'-язового актину. Крiм того, А-8МЛ-позитивнi клггани визначили не в усiх портальних трактах. У хворих iз мшмальною активнiстю хронiчного вiрусного гепатиту С А-8МЛ-позитивт фiбробласти в портальних трактах були одиничними або 1х не було зовсiм, однак 1х виявили у 83% хворих зi слабкою i помiрною активнютю гепатиту, а також у вах хворих iз вираженою активнiстю хвороби. При слабкш i помiрнiй активносл гепатиту А-SMЛ-позитивнi фiбробласти в лiмфоцитарних iнфiльтратах портальних трактiв i стутнчастих некрозiв становили 30−50% площi шф№трату, а при вираженiй активностi хрошчного гепатиту А-SMЛ-позитивнi фiбробласти становили до 70−80% площi iнфiльтрату.
Отже, вивчення розвитку фiброзу печiнки при ХВГ С засввдчило, що основними структурними одиницями частки печiнки, з якими пов'-язаний розвиток фiброзу, е венознi синусо1ди печiнки, центральна вена та портальний тракт. Встановили, що метод ван Гiзона i трибарвний метод Масона дають можливють диференцшвати в гiстологiчних препаратах печшки хворих iз мiнiмальною i слабко вираженою активнiстю ХВГ С початковi етапи розвитку колагешзаци
Список лггератури
1. Сторожаков Г. И. Патогенетические аспекты фиброгенеза при хронических заболеваниях печени / Г. И. Сторожаков, А. Н. Ивкова // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. — 2009. — № 2. — С. 3−10.
2. Значение MMP-9 в диагностике фиброза печени у больных хроническими моно- и микст-вирусными гепатитами / В. А. Ива-нис, Е. А. Путилова, И. С. Горелова и др. // Тихоокеанский медицинский журнал. — 2012. — № 4. — С. 74−77.
3. Скляр Л. Ф. Цитокиновый профиль и фиброзрегулирующая активность ронколейкина при хроническом вирусном гепатите С / Л. Ф. Скляр, Е. В. Маркелова, И. С. Горелова // Цитокины и воспаление. — 2014. — Т. 13. — № 1. — С. 44−50.
4. Активность эластазо-, коллагеназоподобных протеиназ и их ингибиторов в плазме крови при метаболизме коллагена в условиях хронического течения заболеваний печени вирусной и токсической этиологии / Е. В. Белобородова, Э. И. Белобородова, О. Е. Акбашева и др. // Бюллетень Сибирского отделения Российской академии медицинских наук. — 2010. — № 2. — С. 94−100.
5. Механизмы прогрессирования фиброза в печени при хроническом течении заболеваний вирусной и токсической этиологии / Е. В. Белобородова, Э. И. Белобородова, О. Е. Акбашева и др. // Медицинский вестник Северного Кавказа. — 2009. — Т. 14. — № 2. — С. 19−24.
6. Friedman S. L. Hepatic fibrosis 2006: report of the third AASLD Single Topic Conference / S.L. Friedman, D.C. Rockey, D.M. Bis-sell // Hepatology. — 2007. — № 45. — P. 242−249.
7. Parsons C.J. Molecular mechanisms of hepatic fibrogenesis / C.J. Parsons, M. Takashima, R.A. Rippe // J. Gastroenterol. Hepatol. — 2007. — Vol. 22(1). — P. 79−84.
References
1. Storozhakov, G. I., & amp- Ivkova, A. N. (2009). Patogeneticheskie aspekty fibrogeneza pri khronicheskikh zabolevaniyakh pecheni. [Pathogenetic aspects of fibrogenesis in chronic liver diseases]. Klinicheskie perspektivy gastroenterologii, gepatologii, 2, 3−10. [in Russian].
стшок внутршньочасточкових синусо1дав печшки за ввдсутносп значного фiброзу в портальних трактах. Виявили, що 1ГА хротчного вiрусного гепатиту С не в уах хворих корелюе зi ступенем розвитку фiброзу печшки, визначеного в пстолопчних препаратах, яш забарвлет трибарвним методом Масона або за ван Пзоном. Найбшьшу неввдповвднють 1ГА гепатиту С i ступеня фiброзу печшки спостерк'-али у хворих iз мшмальною i слабко вираженою актившстю хвороби, у частини не виявили або зареестрували слабкий i помiрно виражений фiброз печшки.
Висновки
Прогностичш ознаки вiрогiдностi розвитку значного фiброзу печшки у хворих на хротчний вiрусний гепатит С: гiперплазiя активованих А-8МЛ-позитивних клiтин 1то в перисинусо1дальних просторах печiнки i сегментарна колагешзащя стiнок внутрiшньочасточкових венозних синусодав, наявнiсть А-8МЛ-позитивних фiбробластiв в iмуноклiтинних «стушнчастих некрозах» i портальних трактах, розвиток тонких фiброзних септ iз портальних трактiв у часточках печшки, збшьшення числа портальних трактiв iз фiброзом рiзного ступеня виразностi.
Перспективи подальших дослiджень. Враховуючи результати дослвдження, плануеться удосконалити та вста-новити новi патогiстологiчнi та iмуногiстохiмiчнi ознаки прогресп фiброзу при ХВГ С.
2. Ivanis, V. A., Putilova, E. A., Gorelova, I. S., Sklyar, L. F., & amp- Markelova E. V. (2012). Znachenie MMP-9 v diagnostike fibroza pecheni u bol'-nykh khronicheskimi mono- i mikst-virusnymi ge-patitami [Role of matrix metalloproteinase-9 in diagnosing liver fibrosis in patients with chronic monoand mixed viral hepatitis]. Tikhookeanskijmedicinskijzhurnal, 4, 74−77. [in Russian].
3. Sklyar, L. F., Markelova, E. V., & amp- Gorelova I. S. (2014). Cito-kinovyj profif i fibrozreguliruyuschaya aktivnost'- ronkolejkina pri khronicheskom virusnom gepatite C. [Cytokine profile and fibrosis-regulating activity of Ronkoleukin in chronic viral hepatitis C]. Citokiny i vospalenie, 13(1), 44−50. [in Russian].
4. Beloborodova, E. V., Beloborodova, E'-. I., Akbasheva, O. E., Serebrov, V. Yu., Chernogorjuk, G. E., Rachkovskij, M. I., et al. (2010). Aktivnost'- elastazo-, kollagenazopodobnykh proteinaz i ikh ingibitorov v plazme krovi pri metabolizme kollagena v us-loviyakh khronicheskogo techeniya zabolevanij pecheni virusnoj i toksicheskoj etiologii [Activity elastazo-, kollagenazopodobnyh proteinases and their inhibitors in blood plasma in collagen metabolism in chronic liver disease course and toxic viral aetiology]. Byulleten'- Sibirskogo otdeleniya Rossiyskoj akademii medicin-skikh nauk, 2, 94. [in Russian].
5. Beloborodova, E'-. I., Serebrov, V. Yu., Akbasheva, O. E., Cher-nogoryuk, G. E., Rachkovskiy, M. I., Beloborodova, E. V., et al. (2009). Mekhanizmy progressirovaniya fibroza v pecheni pri khronicheskom techenii zabolevanij virusnoj i toksicheskoj etiologii. [Mechanisms of progression of liver fibrosis in chronic viral diseases during and toxic etiology]. Medicinskij vestnik Severnogo Kavkaza, 14(2), 19. [in Russian].
6. Friedman, S. L., Rockey, D. C., & amp- Bissell, D. M. (2007). Hepatic fibrosis 2006: report of the third AASLD Single Topic Conference. Hepatology, 45, 242−249.
7. Parsons, C. J., Takashima, M., & amp- Rippe, R. A. (2007). Molecular mechanisms of hepatic fibrogenesis. J. Gastroenterol. Hepatol., 22(1), 79−84. doi: 10. 1111/j. 1440−1746. 2006. 4 659.x.
BidaMocmi про автора:
Шишкш М. А., к. мед. н., доцент каф. патолопчно! анатомй i судово! медицины, Запорiзький державний медичний ушверситет, E-mail: masiles@mail. ru. Сведения об авторе:
Шишкин М. А., к мед. н., доцент каф. патологической анатомии и судебной медицины, Запорожский государственный медицинский университет, E-mail: masiles@mail. ru. Information about author:
Shishkin M.A., MD, PhD, Associate Professor of the Department of Pathological Anatomy and Forensic Medicine, Zaporizhzhia State Medical University, E-mail: masiles@mail. ru.
Поступила в редакцию 28. 01. 2015 г.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой