Анализ эффективности построения традиционной системы подготовки, сложившейся на первом этапе многолетней тренировки в спортивных играх

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Физическая культура и спорт


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Аналіз ефективності побудови традиційної системи підготовки, яка склалася на першому етапі багаторічного тренування у спортивних іграх
Максименко І.Г.
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Анотації:
Охарактеризовано сучасний стан проблеми побудови традиційної системи підготовки спортсменів у спортивних іграх на першому етапі багаторічного тренування. Представлено загальнотеоретичні рекомендації, пов'-язані із етапом початкової підготовки у футболі, футзалі та баскетболі. Надано оцінку ефективності системи, що традиційно використовується у спортивних іграх в роботі з початківцями. Встановлено, що при традиційній побудові тренувального процесу у спортивних іграх на етапі початкової підготовки ігноруються основні теоретичні положення, застосування яких забезпечує ефективну реалізацію завдань цього етапу.
Ключові слова: проблема, підготовка, система, тренування, футбол, футзал, баскетбол, положення.
Максименко И. Г. Анализ эффективности построения традиционной системы подготовки, сложившейся на первом этапе многолетней тренировки в спортивных играх.
Охарактеризовано современное состояние проблемы построения традиционной системы подготовки спортсменов в спортивных играх на первом этапе многолетней тренировки. Представлены общетеоретические рекомендации, связанные этапом начальной подготовки в футболе, футзале, баскетболе. Дана оценка эффективности системы, традиционно используемой в спортивных играх в работе с начинающими. Установлено, что при традиционном построении тренировочного процесса в спортивных играх на этапе начальной подготовки игнорируются основные теоретические положения, применение которых обеспечивает эффективную реализацию задач этого этапа.
проблема, подготовка, система, тренировка, футбол, футзал, баскетбол, положения.
Maksimenko I.G. Efficiency analysis of traditional long-term training system in team games at the first stage. Recent research of the problem of traditional long-term training system in team games at the first stage is characterized in the article. General theoretical recommendations on basic training in football, minifootball and basketball are given. The efficiency of the traditional system used in team games with beginners is considered. At traditional construction of training process in sports at a stage of initial preparation the basic theoretical provisions are skipped. Application of provisions ensures efficient realization of commitments of this stage.
problem, training, system, football, mini-football, basketball, theoretical statements.
Вступ.
Загальновідомо, що якісна багаторічна підготовка можлива лише за умов послідовної реалізації на кожному з її етапів низки теоретичних положень [4, 6, 8]. До таких положень, перш за все, слід віднести завдання кожного з етапів багаторічного тренування. Як відомо, провідними завданнями етапу початкової підготовки у спортивних іграх є зміцнення здоров’я тих, хто займається, покращення рівня їх фізичного розвитку та створення «бази», необхідної для ефективного вдосконалення спортивної майстерності на наступних етапах багаторічного тренування [6]. У зв’язку із зазначеним вище особливої актуальності набуває дослідження ефективності традиційної системи підготовки, що склалася на першому етапі багаторічного тренування у спортивних іграх, та оцінка якості використання загальновідомих теоретичних положень у такій системі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що в ході проведених досліджень із зазначеної проблеми отримано різнохарактерні результати, що диктує необхідність проведення більш глибоких пошуків у цій площині [1, 3 — 9].
Роботу виконано у відповідності із темою 2.2.3 «Удосконалення підготовленості спортсменів різної кваліфікації в групах видів спорту» Зведеного плану НДР Мінсім'ямолодьспорту України у сфері фізичної культури і спорту на 2006−2010 роки.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Вищевказане обумовило мету дослідження -на прикладі футболу, баскетболу та футзалу здійснити порівнювальний аналіз програмних документів, матеріалів педагогічних спостережень та рекомендацій провідних фахівців, пов’язаних із побудовою етапу
© Максименко І.Г., 2009
початкової підготовки у зазначених видах спортивних ігор.
Результати дослідження.
За даними аналізу матеріалів літературних джерел встановлено, що створення якісної «бази» на першому етапі можливе за умов реалізації у цей період певних особливостей підготовки [1, 3 — 9]. До таких особливостей відносять необхідність різнобічної фізичної підготовки гравців і навчання техніці не лише обраного виду, а й інших видів спорту. Для втілення цих особливостей у тренувальний процес необхідно на заняттях використовувати велику кількість допоміжних і спеціально-підготовчих вправ, враховуючи, що діти мають здібності до швидкого «переключення» уваги. При цьому в процесі навчання технічним елементам не слід вимагати від початківців демонстрації стійких рухових навичок — діти повинні освоїти основи техніки гри, а разом із тим озброїтися великим арсеналом умінь і навичок.
Якісне освоєння будь-яких вправ у цьому віці можливе лише за умов використання загальновідомих принципів навчання, які передбачають застосування комплексу методів і засобів навчання, особливо -мультимедійних і відеоматеріалів.
Однією з провідних особливостей процесу підготовки на першому етапі також є обов’язкове застосування ігрового методу та недопустимість використання значних й великих навантажень [4, 5, 6].
Фахівці рекомендують проводити тренування 2 -3 рази на тиждень, при цьому тривалість заняття — не більше 60 хв. Річний обсяг занять, що рекомендують, змінюється в залежності від виду спорту та віку початку тренувань. У видах спортивних ігор, де починають заняття у віці 6 — 7 років (футбол, міні-футбол) і етап початкової підготовки триває до 3 років, у
перший рік слід проводити 80 — 90 год тренувань, у другий — 100 — 110 год, у третій — до 130 год. Якщо початок тренувань припадає на вік 9 — 10 років (наприклад, у баскетболі), то перший етап підготовки скорочується до 1,5 — 2 років, а річний обсяг занять може сягати 200 — 250 год [6].
Досить обережно у цьому віці необхідно відноситись до процедури виконання контрольних нормативів і до організації та проведення змагань. Виконання контрольних тестів повинно проходити в ігровій формі, при цьому вправи слід підбирати у відповідності до віку та рівня підготовленості дітей. Змагання на першому етапі багаторічного тренування мають бути підготовчими — служити засобом підвищення емоційного стану, розвитку та вдосконалення набутих умінь і навичок у дітей. Участь у змаганнях повинна підвищувати настрій у початківців і спонукати їх до подальших занять.
Таким чином, на першому етапі слід запобігати «натаскуванню» початківців на результат, яке може відображатися у виконанні великої кількості спеціальних монотонних вправ, спрямованих на освоєння певних технічних елементів, та в реалізації цільових настанов, пов’язаних із перемогою у двосторонніх іграх і змаганнях.
Саме реалізація у реальному тренувальному процесі викладених вище теоретико-методичних положень дозволяє ефективно вирішувати завдання, пов’язані з етапом початкової підготовки. Вирішення таких завдань гарантує створення необхідної «бази» для подальшого поступового зростання рівня спортивної майстерності гравців і сприяє запобіганню «форсування» підготовки й уникненню передчасного вичерпання функціональних резервів організму юних спортсменів [4, 5, 6].
У той же час, аналіз традиційних підходів до підготовки гравців у таких видах спорту, як футбол, міні-футбол і баскетбол дозволяє стверджувати, що на етапі початкового тренування частково або повністю ігноруються викладені вище теоретичні положення. Про це свідчать програми для ДЮСШ [2, 9], тренерська документація з планування та результати педагогічних спостережень за тренувальним процесом гравців-початківців у цих видах спорту.
Так, наприклад, у ході вивчення програмних документів для ДЮСШ із футболу [9] встановлено, що річний обсяг занять для 6 — 7-річних дітей повинен складати 384 год, для 7 — 8 і 8 — 9-річних — по 480 год відповідно. Рекомендована кількість тренувань на тиждень — 3 — 4, тривалість одного тренування — до 90 хв.
Як видно з програмних документів для ДЮСШ із футболу, обсяги річних навантажень перевищено, в порівнянні з тими, що за рекомендаціями провідних фахівців є найбільш оптимальними для етапу початкової підготовки, у 2,5 — 3,5 рази. Для виконання таких обсягів тренери змушені збільшувати кількість тижневих занять до 4 — 5 (замість 3 рекомендованих ученими) та підвищувати тривалість кожного тренування до 1,5 год (замість рекомендованих 60 хв). Окрім цього, згідно з наведеними вище кількісними показниками програми
для ДЮСШ, майже половину загального обсягу тренувань слід використовувати, всупереч рекомендаціям фахівців, для навчання початківців технічним прийомам. Перелік контрольних вправ, що пропонуються в програмі футбольних дитячо-юнацьких спортивних шкіл, свідчить про необхідність акцентованого розвитку у дітей лише окремих фізичних якостей. Окремо слід відзначити роль, яку згідно з програмою відведено змаганням у підготовці 6 — 9-річних гравців. Виділення в річних макроциклах тренування 6 — 9-річних спортсменів підготовчого (тривалістю 8 міс), перехідного (1 міс) і змагального (тривалість 3 міс) періодів указує на необхідність певної спеціальної підготовки до самих змагань, що суперечить окремим теоретичним положенням, пов’язаним із особливостями побудови першого етапу багаторічного тренування. Також слід зазначити, що початківцям згідно із програмою рекомендується приймати участь не менш, ніж у 10 -12 змаганнях на рік.
У ході аналізу програмних документів для ДЮСШ з баскетболу [2] було виявлено майже ті самі недоліки, що й у програмах футбольних спортивних шкіл. Установлено перевищення оптимальних для першого етапу багаторічної підготовки річних обсягів тренувань. Так, 8 — 9-річним дітям пропонується займатися 352 год на рік, 9 — 10-річним — 440 год. Заняття згідно з програмою у перший рік навчання (8 — 9 років) слід проводити 3 — 4 рази на тиждень, у другий рік (9 — 10 років) — 4 — 5 разів замість рекомендованих фахівцями 3 разів. Не дивлячись на те, що у програмних документах тривалість одного заняття визначена як 45 хв, на практиці для реалізації запланованого річного обсягу тренувань наставники команд змушені підвищувати цей показник до 70 — 90 хв.
У ході аналізу низки програмних документів для ДЮСШ не лише з футболу та баскетболу, а й з інших видів спортивних ігор (волейбол, гандбол та ін.) було встановлено, що практично усі програми мають однакові вади. Такі недоліки, викладені вище, не дозволяють ефективно реалізовувати на практиці завдання першого етапу багаторічного тренування та впливають на якість побудови процесу підготовки на наступних етапах.
Результати педагогічних спостережень за тренувальним процесом дітей-початківців, які займаються у ДЮСШ та у секціях із футболу, міні-футболу та баскетболу, опитування тренерів і спортсменів та аналіз тренерської документації з планування також свідчать про ігнорування на практиці низки теоретичних положень, пов’язаних із особливостями етапу початкової підготовки. Таке ігнорування, в першу чергу, обумовлено виконанням тренерами вимог, викладених у програмних документах для ДЮСШ, а також пов’язано з цільовими настановами, що зобов' язують наставників дитячих команд будь-яким чином забезпечувати завоювання призових місць на різних змаганнях.
У ході аналізу тренерської документації та у процесі педагогічних спостережень за тренуваннями дітей у групах початкової підготовки встановлено наступне. Зафіксовано перевищення у 1,5 — 3 рази рекомендованих провідними фахівцями річних обсягів занять: 6 —
7-річні футболісти та гравці в міні-футбол тренуються в середньому 360 — 380 год на рік, 7 — 9-річні - 460
— 480 год. У 8 — 9-річних баскетболістів ці показники відповідно складають 340 — 350 год, у 9 — 10-річних 430 — 440 год на рік. У більшості ДЮСШ із футболу, баскетболу та у більшості футзальних секцій заняття для дітей першого року навчання проводять 3 — 4 рази на тиждень, для спортсменів другого та третього років навчання — 4 — 5 разів. Тривалість таких тренувань сягає 70 — 80 хв і 70 — 90 хв відповідно. Згідно з наведеними показниками, у реальному тренувальному процесі всупереч рекомендаціям учених також збільшено оптимальні кількості занять у тижні та тривалість цих занять. А це, згідно із сучасними уявленнями, негативно впливає на дитячий організм і сприяє «форсуванню» підготовки на етапі початкового тренування [6]. Аналіз матеріалів досліджень дозволяє стверджувати, що традиційно в тренувальному процесі дитячих спортивних шкіл та різноманітних секцій не лише з футболу, міні-футболу та баскетболу, а й з інших видів спортивних ігор ігнорується одне з провідних положень, використання якого обумовлює ефективність процесу підготовки на першому та на наступних етапах багаторічного тренування. Так, встановлено, що у ДЮСШ практично не застосовують один із головних компонентів наочного методу навчання — демонстрацію відеозаписів і різноманітних комп' ютерних програм. Використання такого компоненту (переважно відеоматеріалів) зафіксовано в роботі 7% тренерів, при цьому комп’ютерні програми застосовують у своїй діяльності лише 0,5 — 1,5% педагогів.
У той же час, спираючись на матеріали педагогічних досліджень, опитування фахівців і спортсменів та аналізу тренерської документації, виявили ігнорування ще одного з положень, пов’язаного з якістю тренування на етапі початкової підготовки. Так, у реальному тренувальному процесі змагання перетворилися із засобу, що має сприяти підвищенню інтересу дітей до занять і підтриманню певної емоційності на чинник, який обумовлює «форсування» процесу підготовки на першому етапі багаторічного тренування.
Висновки
1. На основі аналізу програмних документів для ДЮСШ, даних анкетування й опитування тренерів і спортсменів, а також матеріалів педагогічних спостережень виявлено низьку ефективність традиційних підходів до побудови тренувального процесу на етапі початкової підготовки у спортивних іграх.
2. В ході досліджень встановлено, що при традиційній побудові тренувального процесу у спортивних іграх на етапі початкової підготовки ігноруються основні теоретичні положення, застосування яких забезпечує ефективну реалізацію завдань цього етапу. До таких порушень слід віднести відсутність необхідних умов для формування у дітей стійкого інтересу до занять, необхідного запасу вмінь та навичок, комплексу основних фізичних якостей та інтенсифікацію підготовки.
Так, у ході досліджень зафіксовано:
— перевищення всупереч рекомендаціям фахівців часу, що відводиться на тренування протягом року, у 2 — 3 рази-
— збільшення оптимальної тривалості занять з 60 хв до 70 — 90 хв-
— виконання підвищених обсягів роботи, спрямованої на розвиток техніко-тактичної майстерності дітей-
— застосування у заняттях великої кількості вправ, пов’язаних із розвитком окремих фізичних якостей-
— використання з метою контролю рівня підготовленості початківців комплексу неадекватних тестів і контрольних нормативів-
— відсутність у практиці підготовки дітей одного з головних компонентів процесу навчання — демонстрації техніки вправ за допомогою відео- та комп' ютерних програм-
— участь початківців у збільшеній, у порівнянні з оптимальною, кількості змагань і двосторонніх ігор, метою яких є демонстрація максимально можливого результату-
— відсутність індивідуального підходу до побудови тренувального процесу на першому етапі багаторічної підготовки-
— відсутність наукового забезпечення реального тренувального процесу початківців.
Подальшими дослідженнями передбачається на прикладі футболу, баскетболу та футзалу встановити ефективність традиційної системи підготовки, що склалася у цих видах на другому та третьому етапах багаторічного тренування.
Література
1. Андреев С. Н. Мини-футбол: учеб. -метод. пособие / С. Н. Андреев, В. С. Левин. — Липецк: Липецк. газ., 2004. — 496 с.
2. Баскетбол: навч. програма для дитячо-юнацьких спорт. шкіл / А. Д. Леонов, А. І. Вальтін. — К.: Держкомітет України з фіз. культури і спорту, 1999. — 110 с.
3. Максименко И. Г Соревновательная и тренировочная деятельность футболистов: моногр. / И. Г. Максименко. — Луганск: Знание, 2009. — 258 с.
4. Матвеев Л. П. Общая теория спорта и её прикладные аспекты / Л. П. Матвеев. — М.: Известия, 2001. — 333 с.
5. Набатникова М. Я. Основы управления подготовкой юных спортсменов / М. Я. Набатникова. — М.: Физкультура и спорт, 1982. — 280 с.
6. Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения / В. Н. Платонов. — Киев: Олимп. лит., 2004. — 808 с.
7. Спортивные игры: техника, тактика обучения / под ред. Ю. Д Железняка, Ю. М. Портнова. — М.: Академия, 2001. — 520 с.
8. Филин В. П. Теория и методика юношеского спорта: учеб. пособие для ин-тов и техникумов физ. культуры / В. П. Филин. — М.: Физкультура и спорт, 1987. — 128 с.
9. Футбол: навч. програма для дитячо-юнацьких спорт. шкіл, спеціал. дитячо-юнацьких шкіл олімп. резерву та шкіл вищої спорт. майстерності / В. Г. Авраменко, О. Є. Бобарико, В. І. Гончаренко та ін. — К.: Наук. -метод. комітет ФФУ, 2003. — 106 с.
Надійшла до редакції 24. 09. 2009р.
Максименко Ігор Георгійович maksimenko_76@mail. ru

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой