Мотивы формирования и принципы оргпроектирования производственно-хозяйственных комплексов промышленного сектора

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

М.В. Мельникова
МОТИВИ ФОРМУВАННЯ ТА ПРИНЦИПИ ОРГПРОЕКТУВАННЯ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКИХ КОМПЛЕКС1 В ПРОМИСЛОВОГО СЕКТОРУ
Одним iз найважливiших стратегiчних чинниюв виходу iз кризи i переходу до сталого розвитку й економiчного зростання е структурна перебудова нащонального гос-подарства Укра! ни взагалi i промисловостi зокрема з метою ютотного пiдвищення И ефективностi та конкурентоспроможность При цьому процес структурно! перебудови промислового сектору економiки неможливий без формування ефективних i конкурентоспроможних компанш як на внутрiшньому, так i на свiтовому ринку, про що говориться у програмних документах оргашв державно! влади та мiсцевого самоврядування й у дослщженнях учених i практиюв [1−7]. До таких компанш вщносяться перш за все велик пiдприемства й об'-еднання базових галузей промисловостi, сформованi i функцiонуючi за типом виробничо-господарських комплексiв. 1х сталий розвиток та економiчне зростання значною мiрою залежать вiд ефективностi управлшня потенцiалом i капiталом, збалансованостi штерешв учасникiв, урахування мотивiв формування та дотримання принцишв, якi покладенi в основу оргпроектування.
Виробничо-господарсью комплекси як складнi органiзацiйно-економiчнi системи включають взаемодiючi та взаемопов'-язаш компоненти й дозволяють здiйснювати погоджене виробничо-господарське
управлшня, спшьне використання ресурсiв i об'-екпв виробничо! iнфраструктури для випуску однорщно! (однотипно!) продукцi! необхiдно! якостi при забезпеченш ефективного використання економiчного й оргашзацшного потенцiалу.
Виробничо-господарськi комплекси представлено практично в ушх базових галу-зях промисловостi, i вони достатньо серйозно впливають на фiнансовий результат територи! х розташування. Так, зокрема, за даними
Головного управлшня статистики у Донець-кш областi, п'-яту частину прибутку Донець-ко! област та бiльш нiж половину прибутку промисловост за дев'-ять мiсяцiв 2010 р. за-безпечили ТОВ «Схщенерго», ЗАТ «Доне-цьксталь-металургiйний завод», ЗАТ «НКМЗ», ВАТ «Авдпвський коксохiмiчний завод», ВАТ «Докуча!вський флюсно-доломiтний комбiнат». Водночас бшьш третини загаль-нообласно! суми збитку та половину збитку у промисловостi було отримано ВАТ «Снаюев-ський металургшний завод, ЗАТ «Макивсь-кий металургшний завод» ВАТ «Концерн «С^рол», ДП «Донецька вугiльна енерге-тична компашя» та ВАТ «Шахта «Красноар-мшська-Захщна № 1» [8, 26].
Зазначене тдкреслюе необхiднiсть пiдтримки ефективностi та конкурентоспро-можностi виробничо-господарських комп-лексiв, що, у свою чергу, залежить як вщ можливостей залучення та маневрування ресурсами, так i вщ забезпечення збалансова-ностi iнтересiв учасниюв, урахування! х мо-тивiв до об'-еднання зусиль i мiри адекват-ностi механiзму управлiння органiзацiйним та економiчним потенцiалом умовам госпо-дарювання.
До виробничо-господарських комплек-ив входять як юридично незалежнi шдпри-емства, так i пiдприемства, яю втратили юри-дичну самостiйнiсть i перетворилися на вщ-особленi шдроздши. Отже, виробничо-госпо-дарськi комплекси доцшьно розглядати як iнтегрованi структури, як володiють рядом переваг, що мотивують пiдприемства до об'-еднання. Зокрема, це стосуеться отриман-ня ефекту усереднювання кон'-юнктури, який виявляеться при виробницга промислово! продукци в широкому асортимент й реалiза-ци !! в межах великого економiчного простору унаслщок чого коливання кон'-юнктури на окремих товарних ринках незначною мiрою впливають на економiчний стан штег-
© Мельникова Марина Вггаливна — кандидат економ1чних наук. 1нститут економ1ки промисловосп НАН Украши, Донецьк.
ISSN 1562−109X
ровано1 структури. При цьому у внутршньо-фiрмовому обiгу знаходиться частка вироб-лено! продукцп, що сприяе зниженню чутли-востi до несприятливих змш кон'-юнктури на ринку. Iнтегрованi за технолопчним принципом виробничо-господарськi комплекси також мають вагомi переваги в отриманш ефекту за рахунок масштабу виробництва. Не менш важливим е можливiсть акумулю-вати значнi кошти, оскiльки в багатьох галу-зях витрати на НДДКР становлять до 10% вщ валових кашталовкладень до основних фон-дiв та обсяпв продажв, тому реалiзацiя дорогих програм щодо розробки й упровадження iнновацiй практично доступна лише штегро-
ваним структурам. Що стосуеться експорт-них можливостей iнтегрованих структур, то вони обумовлеш не тiльки чинниками соб& gt- вартостi i технологiчного рiвня, але й марке-тинговими перевагами у виглядi розвинених постачальницько-збутових мереж, постшною iнформацiйною присутнiстю на ринку i шир-шими можливостями кредитування за раху-нок власних ресуршв i залучення кредитiв. Зазначенi переваги доцшьно доповнити спонукальними мотивами формування ви-робничо-господарських комплексiв як штег-рованих структур у промисловому секторi за типами штеграци (див. рисунок).
Наближення до кiнцевого спожи-вача продукци (iнтеграцiя вгору)
Полегшення виршення кредитно-фiнансових i
iнвестицiйних
проблем (фiнансова ^нтегращя)
Збалансованiсть обсягiв продукци, що виробляеться, i використання виробничих потужностей (штегращя за технологiчним ланцюжком)
Мотив и формування виробничо-господарсь-ких комплекс? в за типами? нтеграцп
Можливiсть фiнансування тривалих виробничих i дослiдницьких циклiв (iнновацiйно-iнвестицiйна iнтеграцiя)
Забезпечення стiйкого матерiально-технiчного постачання (iнтеграцiя вниз)
Зниження ризиюв при реашзацл господарських i шновацшних рiшень
(iнтеграцiя для нейтралiзацil
Рисунок. Мотиви формування виробничо-господарських комплекте за типами? нтеграцп
Вибiр того чи шшого типу штеграци залежить вщ етапу життевого циклу пiд-приемства й урахування того, що ефек-тившсть i конкурентоспроможнiсть штегро-вано1 структури обумовлюються характеристиками спiльного функщонування суб'-ектiв, якi входять до не1. Необхiднiсть урахування змiн умов зовшшнього i внутрiшнього еконо-мiчного середовища в результатi штеграци пiдприемств для забезпечення створення ефективно функщонуючих штеграцшних утворень обумовлюе актуальнiсть розробки теоретико-методолопчних пiдходiв до формування й оргашзацшного розвитку штегро-
ваних структур за результатами! х дослiд-ження.
Згщно з економiчною теорiею можна видшити такi пiдходи до дослiдження функщонування та розвитку штегрованих структур взагалi та виробничо-господарських комплексiв зокрема:
неокласичний пiдхiд, що пов'-язуе iнтеграцiю, з одного боку, з тдвищенням загально1 ефективностi, а з iншого — iз можливостями одержання монополiстичних випд i технологiчними умовами виробництва (вщдача вiд масштабу, наявнiсть бар'-ерiв входу на ринок) —
еволюцшний шдхщ i3 позицiй динамiчних порiвняльних переваг, що розглядае eKOHOMi4Hy штегращю у зв'-язку з адаптацieю до життевих циклiв продyктiв i технологш-
iнститyцiйний пiдхiд, що аналiзyе штегращю в контекст трансакцiйних витрат, агентських стосунюв i впливу на них розподшу прав власностi, формування i розвитку рiзних економiчних iнститyтiв [4].
Зпдно з теорiею трансакцшних витрат, орiентиром рацiональних масштабiв економiчноi iнтеграцii е мiнiмiзацiя як трансакцшних, так i виробничих витрат, оскшьки за рахунок використання специфiчних активiв трансакцiйнi витрати можуть бути сшввщнесеними з технологiчними умовами виробництва [9].iM того, з позицii шституцшного пiдходy iнтегрованi структури мають подвшну природу. З одного боку, вони виступають iнститyтами-органiзацiями як упорядкована сyкyпнiсть взаемоддачих пiдприемств i органiзацiй, що координують свою дiяльнiсть для досягнення загальноi мети, на основi yзгодженостi ix iнтересiв, розподiлy прав i обов'-язкiв. З iншого боку, iнтегрованi структури самi е iнститyтами, що визначають поведiнкy i взаемодiю господарюючих суб'-екпв, якi входять до них. Вони самостшно встановлюють правила гри, формальш й неформальнi обмеження, виробляють власш норми та правила.
Розглянемо також шдходи до визначення деяких тишв iнтегрованиx структур, зокрема пiдприемницькиx, корпоративних та виробничих.
1нтегрована пiдприемницька структура визначаеться як об'-еднання економiчно самостiйниx пiдприемств (органiзацiй), що створюються на основi консолiдацii активiв або реалiзацii договiрниx (контрактних) вщносин для досягнення спiльноi мети в умовах ринково1'- трансформацii укра1'-нсько1'- економши [5,151].
1нтегрована корпоративна структура, на думку Л. Тараш i Ф. Дерментл^ це об'-еднана загальною метою i керована з единого центру сукупшсть юридичних осiб, яка вступае у взаемодп iз зовшшшм середовищем як економiчно цiлiсне
утворення i веде спшьну дiяльнiсть на основi yчастi в капiталi або договiрниx (контрактних) стосyнкiв [6, 9].
1нтегроваш виробничi формування (структури) визначаються як об'-еднання окремих шдприемств в одну господарську одиницю в результат приеднання одного шдприемства до шшого або отримання контролю одним шдприемством над чистими активами та дiяльнiстю iншого, виникае необxiднiсть ощнки такого об'-еднання з позицiй ефективносп ix yправлiння [7, 2].
Аналiз поданих визначень дозволяе констатувати нижченаведене. Виробничо-господарським комплексам притаманш риси iнтегрованиx пiдприемницькиx,
корпоративних та виробничих структур, однак найбшьш точно виражае ix сyтнiсть визначення з позици системного пiдxодy, у якому штегроваш виробничi структури становлять об'-еднаш соцiо-теxнiчнi системи з високим рiвнем взаемодii внyтрiшнix компонентiв, розвиненими господарськими й управлшськими зв'-язками, головна мета дiяльностi яких полягае в розробщ, виробництвi i реалiзацii певних видiв продyкцii.
Фаxiвцями вiдзначаеться, що штегрована структура поеднюе
пiдприемства, яю координують зусилля для досягнення певно1'- мети. Тому доцiльно звернутися до ix систематизаци на три види за характером координаци та мiрою самостiйностi yчасникiв, поданiй 1.П. Бойко [10]:
кооперативнi об'-еднання, тобто створеш на договiрнiй основi, без фшансових зв'-язкiв, що iстотно обмежують господарську самостшшсть yчасникiв (картелi,
консолiдацii, шдприемницью мереж1, асоцiацii та альянси) —
об'-еднання, створеш на основi системи фiнансовоi yчастi, договiрнi стосунки мiж учасниками е доповненням до фiнансовиx зв'-язюв. Об'-еднання цього типу мають едине керiвництво (концерн, конгломерат, консорцiyм) —
об'-еднана фiрма, що не мае у своему складi самостiйниx юридичних ошб (трест).
Виробничо-господарськi комплекси за видом об'-еднання шдприемств — це трести,
концерни, конгломерати, консорщуми. Однак не вс наведет форми визначено в украшському законодавсга. Господарський кодекс визначае таю типи об'-еднань шдприемств, як корпоращя, консорцiум, концерн, холдинг [11]. На жаль, в Укра1ш не мають нормативного визначення поняття штегрована структура та деякi види об'-еднань, зокрема трест, конгломерат, картель, синдикат, хоча вони реально юнують у господарсьюй практицi. Тому мае сенс законодавчо закршити функцiонування iнтегрованих структур та! х окремих видiв в економщ Укра1ни, що сприятиме систематизаци та ушфшаци при обrрунтуваннi ршень iз! х формування й оргашзацшного розвитку.
Формування й оргашзацшний розвиток виробничо-господарських комплекшв
здiйснюеться в рамках оргашзацшного проектування. Фахiвцi визначають оргпроектування як процес проектування системи управлшня, включаючи
органiзацiйну структуру як найбшьш стiйкий вияв упорядкованостi стосункiв i зв'-язкiв i органiзацiйний механiзм як певний порядок дш. Органiзацiйне проектування при цьому здшснюеться в таких аспектах, як визначення цшей та обгрунтування! х досягнення, структуризацiя цшей i! х розподiл мiж рiзними ланками, функцiональна
структуризацiя, визначення зв'-язюв мiж рiзними елементами системи, напрямiв потокiв, поведiнковi особливостi людей [1215].
1снують рiзнi пiдходи до визначення засадничих принципiв оргпроектування, зокрема:
залежно вiд стадп життевого циклу оргашзацп. Органiзацiя розглядаеться як процес з об'-ектившстю змiн у сво1й життедiяльностi [12]-
за мiрою поширення в сощально-еко-номiчних системах (загальнi, окреми, ситу-ацiйнi принципи) [13]-
за рiвнем абстракци (загальнi принципи оргашзаци структури та процесу й конкретш принципи рацiоналiзацil структури i процесу) [14]-
залежно вщ системно1 значущосп [15].
Разом iз вказаними загальними принципами при оргпроектуванш
виробничо-господарських комплекшв
необхiдно дотримуватися спецiальних принципiв, що обумовлено
нижчезазначеними обставинами.
Багатофакторний характер процесу штеграци, пов'-язаний, з одного боку, iз су-спшьним розподiлом працi i його спецiалiзацiею, а з шшого — з необхiднiстю взаемодп мiж окремими видами виробництва, передбачае видшення найбiльш типових ознак, якi можуть бути покладеш в основу класифшаци форм взаемодil пiдприемств у виробничо-господарських комплексах.
Класифшащя мае базуватися на методологiчних принципах: об'-ективносп, науковостi, системному пiдходi й оптимальности За принципом об'-ективностi виробничо-господарсью комплекси за сво1м статусом i органiзацiйною побудовою мають вiдповiдати вимогам, яю ставить законодавство. Науковiсть передбачае, що класифшащя будуеться з урахуванням наявного досвiду i науково обгрунтованого пiдходу. Оптимальнiсть виявляеться в побудовi iерархil системи управлiння виробничо-господарським комплексом за певною ознакою, яка передбачае вибiр найкращого варiанта з тих, що е. Системний шдхщ передбачае, що проблема розвитку виробничо-господарських комплекшв
розглядалася як комплексна з обов'-язковим урахуванням ушх складових системи, !х внутрiшнiх i зовшшшх взаемозв'-язкiв.
Виходячи з методологil класифшацп виробничо-господарськi комплекси доцiльно класифiкувати за такими ознаками: за формами власносп, за формами господарювання, за галузевим складом, за замкнутiстю технологiчного ланцюга, за охопленням ринку, за складом учасниюв- за глибиною стосункiв мiж учасниками у процесi виробничо1 дiяльностi- за мiрою господарсько1 та юридично1 самостiйностi суб'-ектiв. Зазначена класифiкацiя дозволяе сформулювати таю спещальш принципи оргпроектування виробничо-господарських комплекшв, якi узагальнено у таблицi.
Слщ зазначити, що принцип адаптивносп передбачае гнучке
пристосування пiдприемств до змш як економiчних умов, так i природних чинникiв господарювання з метою ефективносп господарювання. Дуже важливим також е принцип дотримання всiма учасниками
Таблиця
Принципи формування й оргатзацШного розвитку виробничо-господарських комплексе (ВГК)
законодавства й шших нормативних актiв, регулюючих дiяльнiсть господарюючих суб'-ектiв, що сприяе забезпеченню стiйкого розвитку виробничо-господарсько-
го комплексу i пiдвищенню його ефективнос-тi (див. таблицю).
Найменування принципу Змiст принципу
Принцип добровiльностi входження учасниюв та виходу з комплексу Ршення про вступ пiдприемств i органiзацiй до складу ВГК приймаеться вiдповiдно до його статуту
Принцип адаптивносп При постшно змiнних умовах господарювання та нестабшьносп розвитку економiки потрiбен пошук як органiзацiйних форм, так i нових пiдходiв до органiзацi! управлшня
Принцип етапностi Еволюцшний розвиток форм штеграцп ВГК, !х перехвд вiд простих до складних
Принцип цiлiсностi, комплексносп й оптимальностi розмiрiв концентрацi! виробництва Функцiонування ВГК мае забезпечувати ч^ку узгодженiсть мiж учасниками. Залежно вiд! х складу i виробничого напряму вони можуть бути оргашзацшно оформленi на певнiй територi! з метою виробництва i реалiзацi! кшцево! продукцi!
Принцип шдтримки i сприяння з боку оргашв державного управлiння та мюцевого самоврядування Органи державного управлiння та мюцевого самоврядування повинш сприяти процесу формування i функцiонування ВГК у рамках власно! компетенцi!, а також забезпечували створення умов, що виключають неврахування iнтересiв будь-якого учасника процесу штеграцп
Принцип видiлення «провщно! ланки» -пiдприемства-iнтегратора Пщприемством-штегратором мае бути фшансово стiйке пiдприемство з високим виробничим потенцiалом i за сво! м рiвнем розвитку випереджати iнших учасникiв штегрованого формування
Принцип економiчного iнтересу кожного пiдприемства на певних напрямах спiльно! роботи Можливiсть здiйснення перспективних проекпв i планiв, скорочення витрат i податкових платежiв за рахунок ошташзацп технологiчного ланцюга, можливiсть отримання кредитв i iнвестицiй по мiнiмальних вщсоткових ставках
Таким чином, спираючись на зазначеш принципи, що вiдповiдають цшям i завданням стабiлiзацi! та розвитку промислового виробництва на сучасному етат, доцiльно здiйснювати процес формування та розвитку виробничо-господарських комплекшв як штегрованих структур.
Висновки
1. Основна перевага виробничо-госпо-дарських комплекшв як iнтегрованих структур полягае в ютотному розширеннi можливостей консолiдацi! й оптишзацл
виробничого потенцiалу i фшансових ресурсiв виробничих пiдприемств для досягнення загально! мети, залучення ресуршв, пiдвищення ефективностi управлiння. Основними завданнями при цьому виступають ди щодо формування оптимальних технологiчних i кооперацшних зв'-язкiв, пiдвищення конкурентоспромож-ностi продукци, розширення ринкiв збуту, зниження виробничих витрат.
2. Поряд iз позитивним впливом штеграцп пiдприемств на виршення проблем пiдвищення iнвестицiйно! активностi,
концентраци швестицшних ресуршв на прiоритетних напрямах розвитку,
забезпечення конкурентоспроможносп
продyкцii, розширення ринкiв збуту, зниження виробничих i трансакцiйних витрат, необхiдно враховувати специфiчнiсть передумов i мотивацiй до об'-еднання, зокрема це стосуеться недосконалостi договiрноi системи, регiоналiзацii товарних ринкiв, можливостей втрати ушкальних виробництв на пiдприемствах-сyмiжниках, вiрогiдностi встановлення контролю за окремими пщприемствами з боку непрофiльних iнвесторiв.
3. Одним з основних i найсерйозшших бар'-ерiв реалiзацii потенцiалy виробничо-господарських комплекшв як iнтегрованих структур е недостатня опрацьованiсть i узгоджешсть нормативно-законодавчоi бази, регyлюючоi створення i дiяльнiсть подiбних структур. У зв'-язку iз цим у даний час юнуе потреба в розробцi законодавчого забезпечення, регулюючого створення i дiяльнiсть iнтегрованих структур у рiзних формах i видах, визначаючого вщповщш критерii, форми i механiзми регулювання.
4. Серйозним гальмом процесiв штеграци у промисловост виступають недолiки системи державного управлшня, зокрема неточнiсть державно1'- полiтики щодо процесiв iнтеграцii, вщсутшсть системного пiдходy при yхваленнi ршень, складнiсть та iнертнiсть системи державного управлшня. Зазначене потребуе вдосконалення системи державного управлшня щодо контролю й регулювання процешв створення i функщонування штегрованих структур, розробки критерпв i принцишв оцiнки проектiв ix створення, забезпечення системного шдходу державно1'- пщтримки iнтеграцiйниx процесiв.
Подальших дослiджень потребують питання розробки та використання методiв та iнстрyментiв оргпроектування виробничо-господарських комплекшв щодо формування органiзацiйноi структури та мехашзму ii фyнкцiонyвання з метою забезпечення ефективно1'- взаемодп мiж учасниками та результативного маневрування ресурсами.
Лiтература
1. Економша Укра1'-ни: стратегiя довгострокового розвитку / за ред. В. М. Гейця. — К.: 1н-т екон. прогноз., Фешкс, 2003. — 1008 с.
2. Амоша А. И. Концептуальные ориентиры промышленной политики Украины (на среднесрочную перспективу) / А. И. Амоша, В. П. Вишневский, Л.А. Збаразс-кая // Економша промисловосп. — 2008. -№ 4 (43). -С. 3−21.
3. Кизим М. О. Корпораци та штегроваш структури: проблеми науки та практики: моногр. / М. О. Кизим, О. М. Тищенко, Ю.Б. 1ванов та ш. — Х.: ВД & quot-1НЖЕК"-, 2007. -344 с.
4. Булеев И. П. Предприятие в системе общественных отношений: институциональный аспект: моногр. / И.П. Булеев- НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. — Донецк, 2006. — 424 с.
5. Буряк П. Ю. 1нтегроваш пщприемницью структури: перспективи розвитку в Укра! ш / П. Ю. Буряк. — Л.: Логос, 2003. -564 с.
6. Тараш Л. И Интегрированные корпоративные структуры: сущность, содержание, классификация / Л. И. Тараш, Ф. С. Дерментли // Економша промисловость -2002. -№ 2 (16). -С. 3−12.
7. Дехтяр Н. А. Ощнка ефективносп управлшня штегрованими виробничими фор-муваннями з урахування специфiки структури власносп в Укра! ш / Н. А. Дехтяр // Вюник академи банювсько! справи. — 2005. -№ 2(19). -С. 2−6.
8. Соцiально-економiчне становище До-нецько! областi за ачень-вересень 2010 р. -Донецьк, 2010. — 133 с.
9. Столярова Е. Г. Модели принятия решений в управлении новыми институциональными структурами / Е. Г. Столярова // Труды междунар. науч. конф. «Информационные технологии в естественных науках, экономике и образовании». — Саратов — Энгельс, 2002. -С. 295−297.
10. Бойко И. П. Объединения предприятий в рыночной экономике: курс
лекций / И. П. Бойко. — СПб.: Изд-во СПб. гос. ун-та, 1996. — 178 с.
11. Господарський кодекс Укра! ни // Вщомосп Верховно! Ради Укра! ни. — 2003. -№ 18- № 19−20- № 21−22. — Ст. 144.
12. Смирнов Э. А. Основы теории организации: учеб. пособ. для вузов. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. — 375 с.
13. Беляев А. А. Системология организации: учебник / А. А. Беляев,
Э. М. Коротков. — М.: ИНФРА-М, 2000. -182с
14. Фатхутдинов Р. А. Организация производства: учебник / Р. А. Фатхутдинов. — М: ИНФРА-М, 2003. -672 с.
15. Щербина В. В. Социальные теории организации: словарь / В. В. Щербина. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 264 с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой