Иммуногенетические аспекты противовоспалительной терапии острого обструктивного бронхита у детей раннего возраста

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616. 233−002. 1−007. 272−08:615. 276:575−053. 66 АБАТУРОВ O.e., РУСАКОВА О.О.
A3 «Анпропетровська медична академм МОЗ Укра! ни»
?МУНОГЕНЕТИЧЫ АСПЕКТИ ПРОТИЗАПАЛЬНОТ ТЕРАПй'- ГОСТРОГО ОБСТРУКТИВНОГО БРОНХПУ В ДПЕЙ РАННЬОГО BiKy
Резюме. Метою до^дження було удосконалення лжування гострого обструктивного бронхту в дтей раннього вжу шляхом оnтимiзацii протизапально'-1'- терапп на nidcmaei оцтки ii клiнiко-iмунологiчноi та молекулярно-генетично'-1'- ефекmивносmi. Матерiали та методи. Проведено комплексне обстеження 80 дтей вжом eid 6мюящв до 3ротв, хворих на гострий обструктивний бронхт. Пащенти булирозпод^ лет на двi групи: дти першо'-1'- групи (n = 40) отримували системт глюкокортикостеро'-1'-ди, дти друго'-1'- групи (n = 40) — тгаляцшт глюкокортикостеро'-1'-ди. До початку лжування й тсля зактчення терапп в уах дтей до^джено вмст IFN-y, IL-4 та IL-13 у сироватщ кровi за допомогою iмуноферменmного аналЬзу, концентращю загального IgE — за допомогою електрохемыюмтесцентного iмуноаналiзу. Рiвень експресп фактора транскрипци NF-kBу лiмфоциmах перифершно'-г'-кровi визначався методом проточно'-1'- цитометри. Результати. Фактор транскрипци NF-kB, практично однаково впливаючи на концентра-ци IFN-y та IgE у сироватщ кровi, визначае особливосmi запалення, переважно локального характеру, при гострому обструктивному бронхМ. Тератя глюкокортикостерогдами призводить до зникнення впливу NF-kB на вмст прозапальних цитошшв. Тнгаляцтт глюкокортикостерогди, крЬм того, сприя-ють зниженню концентраци IgE в сироватщ кровi та iнгiбiцii акmивносmi прозапальних внутр^ньо^-тинних каскадiв, що при високих клжчнт ефекmивносmi та проФыЬ безпеки обГрунтовуе дощльтсть? х застосування при лжувант гострих обструктивних бронхМв у дтей раннього вшу як препараmiв пато-генеmично'-i терапп.
Ключовi слова: гострий обструктивний бронхт, iмунний статус, глюкокортикостеро'-1'-ди, дти раннього вжу.
Лжування гострого обструктивного бронхту (ГОБ) у дггей раннього BiKy залишаеться одшею з актуальних проблем педiатрfi через трyднощi вибору оптимально! схеми фармакотерапи, що обумовлено гетерогеннютю генезу даного захворювання [7, 9].
Основними мехашзмами бронхообструкщ! при гострих ресшраторних iнфекцiях е посилення про-никностi судин, набряк слизово! оболонки бронхfв, гiперсекрецiя в'-язкого слизу, порушення мукоциль арногоренсу та меншою мiрою бронхоспазм уна-слщок розвитку мюцевого запального процесу [4]. Згщно iз сучасними уявленнями, центральну роль у патогенезi шфекцшно-запальних захворювань ор-гашв дихання вщграе фактор транскрипци NF-kB. Вш е ушкальним регулятором продукщ! прозапальних цитоюшв, гострофазових бшюв, хемоюшв, молекул адгези, проте'-Мв, що мають протшнфекцш-ну активнють, процесiв дозрiвання й активацп Т- i В^мфоципв. Характер та вираженють запального процесу при гострому обструктивному бронхт ви-
значаються рiвнем експресп! NF-kB та порушенням балансу Tht- та Т^-асоцшованих цитокiнiв [1, 10, 12]. Отже, ключовою ланкою медикаментозного ль кування ГОБ мае бути протизапальна терапiя.
На сьогоднi найефективнiшими протизапальни-ми засобами, якi гальмують транскрипцго прозапальних генiв через вплив на фактори транскрипци незалежно вщ природи запального процесу, а та-кож iндyкyють утворення протизапальних бшюв, е глюкокортикостерощи (ГКС) [1, 4]. Застосування
Адреси для листування з авторами: Абатуров Олександр бвгенович Е-mail: alexabaturov@i. ua Русакова Олена Олексивна E-mail: rusakova. elena78@gmail. com
© Абатуров О.6., Русакова О. О., 2015 © «Здоров'-я дитини», 2015 © Заславський О. Ю., 2015
KeiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
системних глюкокортикостеро'-щв (СГКС), що пе-редбачене в «Протокол! лiкування гострого обструк-тивного бронх1ту у дггей», узгодженому МОЗ Украши (2005 р.), часто супроводжуеться побiчними д1ями на iншi органи та системи. У даний час як альтернатива СГКС розглядаються шгаляцшш глюкокортикосте-рощи (1ГКС) за рахунок ix високо! клiнiчноi ефек-тивностi, а також високого профшю безпеки [3, 5, 6, 8]. Однак дотепер не визначеш iмуногенетичнi ефек-ти 1ГКС при лжуванш дiтей раннього вiку з гострим обструктивним бронх1том.
Мета: удосконалення лжування гострого об-структивного бронxiту в дггей раннього вiку шляхом оптимiзащi протизапально! терапii на пiдставi ощнки ii клшжо^мунолопчно! та молекулярно-генетичноi ефективносп.
Матер1али та методи
Проведено комплексне обстеження 80 дiтей в1-ком вщ 6 мiсяцiв до 3 роюв з гострим обструктивним бронхтом, дихальною недостатнiстю I-II ст., яю пе-ребували на стащонарному лiкуваннi в iнфекцiйному вщщленш № 3 КЗ «Днiпропетровська МДКЛ № 1» ДОР. Верифiкацiю дiагнозу та надання медично! до-помоги проводили вщповщно до наказу № 18 МОЗ Украши (2005 р.). УС дiти, якi перебували тд нашим наглядом, отримували протизапальнi засоби. Залеж-но вщ виду протизапально! терапii, що проводилася, пацiенти були розподшеш на двi групи: першу групу спостереження становили 40 дггей, якi отримували СГКС, другу — 40 дггей, яким призначались 1ГКС.
До початку лiкування й тсля закiнчення терапii в уск пащенпв дослщжено рiвень експресii фактора транскрипцИ NF-kB у лiмфоцитаx периферично! кро-вi методом проточно! цитометрii в НД1 генетичних та iмунологiчниx основ розвитку патологii та фармако-генетики ВДНЗУ «УМСА», м. Полтава (д.м.н., про-фесор 1.П. Кайдашев). Умют Y-iнтерферону (IFN-y), iнтерлейкiну-4 (IL-4), -12 (IL-12) та -13 (IL-13) у сироватщ кровi визначався за допомогою iмунофер-ментного аналiзу, концентрац1я загального IgE — методом електрохемшюмшесцентного iмуноаналiзу на базi центральноi науково-дослiдноi лабораторii ДЗ «Днiпропетровська медична академ1я МОЗ Украши» (к.б.н. О.В. Братусь).
Подальше спостереження за обстеженими нами диъми з вивченням ][х захворюваносп на гострий об-структивний бронхи вщбувалося протягом року.
Наукове дослщження проводилось вщповщно до основних положень GCT ICH i Гельсшсь^ деклараций та з дозволу локальноi комюИ з бiоетики КЗ «Дншропетровська МДКЛ № 1» ДОР за наявност1 iнформованоi згоди з боку батьк1 В або оп1кун1 В пащ-ент1 В.
Статистична обробка отриманих результатiв проводилася з використанням комп'-ютерних програм Statgraf, Matstat, Microsoft Excel для Windows. Для ощнки в1рогщносп вщмшностей к1льк1сних пара-метрiв застосовувались, залежно в1д результату пере-в1рки на вщповщнють закону нормального розподшу
Гаусса, критери Стьюдента або Манна — У! тт, як1с-них параметрiв — точний критерш Фiшера. Критич-ний рiвень значущостi вiдмiнностей мiж ознаками, що порiвнювались (р), задавався величиною 0,05. Наявнють та щiльнiсть взаемозв'-язюв мiж визначу-ваними показниками ощнювались за результатами кореляцiйного аналiзу Стрмена [2].
Результати досл1дження та Тх обговорення
Сформовaнi нами групи спостереження за в1-ковою структурою не вiдрiзнялись. Середнiй вiк дiтей, як1 отримували системнi глюкокортикосте-ро'-щи, становив 14,7 ± 1,4 мiс., шгаляцшш ГКС — 14,0 ± 4,4 м1с. (р & gt- 0,05). Питома вага хлопчик1 В ста-новила 85 та 67,5% серед пащенпв першо! та друго! групи спостереження вщповщно (р & gt- 0,05).
Майже у 80% дiтей, як1 перебували пiд нашим наглядом, було виявлено обтяжений антенатальний анамнез за рахунок гестозiв, анеми, нефропати, хро-нiчного пieлонефриту, загрози переривання вапт-ностГ. Частота реестраци зазначено! патологи серед мaтерiв пацГентГв першо! та друго! груп спостереження статистично не вГдрГзнялась (рис. 1).
Приблизно кожна третя жГнка хворГла на ГРВ1, а кожна п'-ята застосовувала антибГотики пГд час вагГт-ност1. Шкщлив1 звички визначались у 20% матерГв дГтей, як1 отримували СГКС, та у 12,5% матерГв д1-тей, яким призначались 1ГКС (р & gt- 0,05).
Незалежно в1д групи спостереження ускладнення в пологовому перюд1 зустр1чались майже у кожно! друго! ж1нки, 1з затримкою внутр1шньоутробного розвитку народилася кожна третя дитина.
У пац1ент1 В першо! та друго! групи дослГдження частота виявлення рах1ту (17,5 та 32,5% вщповщно), анеми (37,5 та 50%) та перинатального ураження центрально! нервово! системи (47,5 та 65%) статистично не в1др1знялась (р & gt- 0,05). Близько 80% обстежених дгтей знаходилися на штучному вигодовуванш, при цьому середня тривал1сть природного вигодовування становила 3,3 ± 1,2 м1с.
Спадкова схильнють до алерг1чних захворювань визначалась у 75% дггей, як1 отримували системш
Гестози BariTHOCTi Загроза переривання BariTHOCTi Нефропа™ Анемiя вariтних Хрошчний телонефрит ГРВ1
Застосування aнтибiотикiв Шкiдливi звички
0 10 20 30 40 50 60 70 Частота реестраци, %
? Перша група ИДруга трупа
Рисунок 1. Особливосп антенатального анамнезу дтей з гострим обструктивним бронхтом
i-
i
i
КлШчна пед1атр1я / С!1п1са! Pediаtrics
глюкокортикостерощи, та у 82,5% дггей, у яких за-стосовувались 1ГКС (р & gt- 0,05). Питома вага досль джених з обтяженим алерголопчним анамнезом досягала 70% у кожнш групi спостереження.
Такий фактор ризику розвитку ГОБ, як пасивне палшня, рееструвався майже в кожно! друго! дитини, яка перебувала пщ нашим наглядом.
Захворюванiсть на ГРВ1 в анамнезi визначалась у 80% дггей, якi отримували СГКС, та у 82,5% дггей, яким було призначено 1ГКС (р & gt- 0,05). При цьому кожний другий випадок супроводжувався розвитком бронх1ально! обструкщ! на тлi гостро! рестраторно! iнфекцГi.
Отже, сформованi групи дослiдження статистич-но не в!^знялись та були порiвнянними.
Бiльшiсть обстежених нами дггей надiйшли до стащонару на другу-третю добу захворювання в се-редньотяжкому станi, що було обумовлено наяв-нiстю функцiональних розладiв дихання за рахунок вентяцшно! дихально! недостатностi 1−11 ст. за об-структивним типом, помiрно виражених катарального та штоксикацшного синдромiв. У 80% пащенпв захворювання розпочалося гостро. Основними скар-гами були малопродуктивний або сухий кашель (75 та 25% випадюв вiдповiдно), утруднене дихання, яке розвивалось у середньому на 2,2 ± 0,5 добу гострого респiраторного захворювання, та пiдвищення темпе-ратури тiла. Найчастiше рееструвалась субфебрильна та фебрильна лихоманка (50 та 20% спостережень вiдповiдно), рщше (5% випадюв) — пiретична лихоманка. У кожно! четверто! дитини температура тша залишалася нормальною. Аускультативна картина характеризувалась наявнiстю сухих свистячих та по-одиноких дрiбнопухирчастих вологих хрипiв на фош жорсткого дихання.
Iмунологiчнi та молекулярно-генетичнi параме-три в обстежених нами дггей подано в табл. 1.
Згщно з отриманими даними, гострий перюд об-структивного бронх1ту характеризувався стабшьним станом вмiсту прозапальних цитокiнiв у сироват-цi кровi та рiвнем активностi фактора транскрипц! МБ-кБ, що практично вщповщали референтним зна-
ченням. Цiлком ймовiрно, що гострий обструктив-ний бронх1т супроводжуеться переважно мюцевими, а не системними змiнами iмунного статусу. Розгляда-ючи кореляцiйне дерево вщношень дослщжених по-казникiв (рис. 2), можна зазначити, що дистальними компонентами ще! iерархiчно! структури е 1БЫ-у та 1§ Б як основш ефекторнi представники ТЬ1- та ТЬ2-асоцiйованих механiзмiв вщповщно.
Становить штерес той факт, що позитивний вплив активностi фактора транскрипцп МБ-кБ мае практично однакову силу як щодо концентра-щ! 1БЫ-у, так i щодо вмюту 1§ Б у сироватцi кровi (г = +0,41, г = +0,36 вщповщно). Однак необхвдно враховувати, що сукупнють 1§ Б неоднорщна: iснуе пул мембранозв'-язаного 1§ Б (на мембранах В-клиин) та пул солютабного 1§ Б, молекули якого продукують плазматичнi клiтини. I, на вщмшу вщ об'-ему пулу солютабного 1§ Б, насиченiсть 1§ Б на мембранах В-клиин залежить вщ впливу 1Б-4 або 1Б-13 [13]. Вщ-сутнiсть залежностi вмiсту 1Б-12 у сироватщ кровi вщ активностi фактора транскрипцп МБ-кБ, можливо, пщкреслюе локальшсть запального процесу.

4 ч (-0,37)



Рисунок 2. Кореляцйне дерево основних
маркер'-в запалення в дтей з гострим обструктивним бронхтом до призначення протизапально/ терапи
Параметри Перша група спостереження (п = 40) Друга група спостереження (п = 40) Референтнi значення
До лшування Шсля лжування До лшування Шсля лiкування
Ы-у, пг/мл 0,68 ± 0,17 0,44 ± 0,13 3,95 ± 3,11 2,81 ± 2,35 0−188,9
11_-4, пг/мл 1,83 ± 0,09 1,82 ± 0,11 1,58 ± 0,16 1,89 ± 0,22 0−4
И-12, пг/мл 136,52 ± 14,58 211,11 ± 21,09* 185,80 ± 33,37 231,50 ± 30,16 40,4−150
И-13, пг/мл 4,07 ± 0,35 4,57 ± 0,43 4,65 ± 1,40 5,83 ± 1,26 0−44,4
1§ Е, МО/мл 105,76 ± 31,10 87,34 ± 30,78 83,53 ± 16,70 6,58 ± 0,73*, ** & lt- 60
Лiмфоцити, що експре-сують-кВ, % 39,50 ± 2,97 35,84 ± 3,21 39,8 ± 8,9 52,43 ± 5,95**
-кВ, Од 0,74 ± 0,07 0,61 ± 0,02 0,60 ± 0,07 0,77 ± 0,17
Примтки: * - р & lt- 0,05 — в1рогщно пор1вняно з'-1 значенням параметра до л'-1кування всередин групи спостереження- ** - р & lt- 0,05 — в1рогщно пор1вняно з'-1 значенням параметра в дтей першо/ групи спостере-ження.
Таблиця 1. 1мунолог1чн1 та молекулярно-генетичнi параметри в дтей раннього в1ку з гострим обструктивним бронхтом залежно вщ вар'-анта протизапально/ терапи
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
Динамжа nepe6iry гострого обструктивного брон-xiTy в дiтей раннього вжу при використанш систем-них глюкокортикостерощв характеризувалась ку-пiрyванням дихальних розладiв протягом 4,3 ± 0,3 доби. У 65% наших спостережень кашель ставав про-дуктивним на 3,4 ± 0,2 добу лiкyвання. Особливютю аускультативно! картини в легенях було збереження сухих свистячих та вологих дрiбнопyхирчастих хри-пiв упродовж 2,2 ± 0,3 доби та 4,9 ± 0,4 дiб вiдповiдно. При цьому на початку другого тижня терат! пооди-нокi вологi хрипи збериались у кожно! п'-ято! дитини. 1нтоксикацшний синдром у пацieнтiв першо! групи спостереження тримався в середньому 2,6 ± 0,2 доби. Клтчне покращання стану хворих супроводжувало-ся вiрогiдним та парадоксальним пщвищенням вмю-ту IL-12 до 211,11 ± 21,09 пг/мл (р & lt- 0,05) у сироватщ кровi.
Прояви дихально! недостатностi в дiтей друго! групи спостереження збериалися впродовж 2,8 ± 0,3 доби (р & gt- 0,05 порiвняно з пацieнтами першо! групи). Динамжа кашлю та аускультативно! картини не вщ-рiзнялась в! д тако! у дiтей, якi отримували СГКС: по-яву вологого кашлю зареестровано на 3,0 ± 0,4 добу терап!!, сyхi свистячi хрипи над поверхнею легень ви-слуховувались протягом 1,5 ± 0,3 доби, волоп др! бно-пyхирчастi — 3,3 ± 0,9 доби. Нiвелювання симптом! в штоксикащ! спостерiгалось на 2,7 ± 0,3 добу лжуван-ня (р & gt- 0,05). У той же час на xni терат! шгаляцшни-ми глюкокортикостерощами вiдбyвалося вiрогiдне зниження концентраций IgE до 6,58 ± 0,73 МО/мл (р & lt- 0,05) у сироватщ кров! та зб! льшення к! лькост! л! мФоцит!в, що експресують NF-kB (52,43 ± 5,95- р & lt- 0,05).
При використанн! в терап! як системних, так i! нгаляц!йних глюкокортикостерощв зникав вплив фактора транскрипщ! NF-kB на вм! ст прозапальних циток! н!в (рис. 3, 4).
Особливютю реакщ! в! дношень прозапальних компонент! в на тл! терап! СГКС був прояв супре-суючого впливу IL-13 на активнють фактора транскрипщ! NF-kB. Супресуючий вплив IL-13 на ак-
тивнють фактора транскрипщ! NF-kB показано в дослщжент P. Deepak i ствавт. [11]. Також терап1я системними глюкокортикостерощами супроводжу-валася появою вiрогiдного iндукуючого впливу IL-13 на концентращю IL-4 (r = +0,37- р & lt- 0,05) та IL-12 (r = +0,37- р & lt- 0,05) у сироватщ кровь Застосування 1ГКС призводило до зникнення вiрогiдних зв'-язюв м! ж вмiстом рiзних молекулярних прозапальних компоненпв, що, цiлком ймовiрно, свщчило про пригнiчення запалення як штегрованого процесу. Отже, застосування iнгаляцiйних глюкокортикосте-ро'-!дiв при лiкуваннi гострих обструктивних бронхiтiв у д! тей раннього в! ку сприяе зниженню рiвня концентращ! IgE в сироватщ кров! та шпбщи активносп прозапальних внутршньоклгтинних каскад! в.
Зг! дно з катамнестичними даними, 22,5% д! тей першо! групи та 15% д! тей друго! групи дослщження хвор! ли на ГОБ протягом наступного року спостереження (р & gt- 0,05). Отже, частота рецидивування гострого обструктивного бронх! ту не залежала в! д виду протизапально! терат! даного захворювання.
Висновки
1. Гострий обструктивний 6ронх! т характеризу-еться здеб! льшого локальнiстю запального процесу та супроводжуеться переважно мiсцевими змiнами! мунного статусу.
2. 1муногенетичний ефект системних ГКС про-являеться супресуючим впливом IL-13 на активнють фактора транскрипщ! NF-kB та зникненням впливу останнього на вмют молекулярних компонента запалення при наявносп вiдношень м! ж Tht- та Th2-асоцiйованими цитокiнами. 1нгаляцшш ГКС ш-г!6ують активнiсть прозапальних внутршньоклгтин-них каскадiв шляхом розриву зв'-язюв м! ж вм! стом основних учасниюв запального процесу.
3. Застосування шгаляцшних глюкокортикостерощв при лiкуваннi гострих обструктивних бронхтв у дiтей раннього вжу як препаратiв патогенетично! терат! е обГрунтованим та бажаним за рахунок! х ви-соко! ефективносп при в! дсутност! системно! д!!.
Рисунок 3. Кореляц1йне дерево основних маркер'-в запалення в дтей з гострим обструктивним бронхтом псля призначення системних ГКС
Рисунок 4. Кореляцйне дерево основних маркер'-в запалення в дтей з гострим обструктивним бронхтом тсля призначення iнгаляцiйних ГКС
KeiHi4Ha neAiaTpia / Clinical Pediatrics
Список лгератури
1. Абатуров А. Е., Волосовец А. П., Юлиш Е. И. Индукция молекулярных механизмов неспецифической защиты респираторного тракта. — К.: Приватна друкарня ФО-П Сторожук О. В. ,
2012. — 240 с.
2. Антомонов М. Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных [Текст]/М.Ю. Антомонов. — К.: Фiрма малого друку, 2006. — 558 с.
3. Геппе Н. А. Современные подходы к выбору медикаментозного комплекса неотложной терапии обструктивного синдрома при заболеваниях органов дыхания у детей и подростков / Н. А. Геппе, А. Б. Малахов // Эффективная фармакотерапия. Педиатрия. — 2012. — № 1. — С. 32−36.
4. Зайцева С. В. Терапия острого обструктивного синдрома у детей с острыми респираторными заболеваниями / С. В. Зайцева, С. Ю. Снитко, О. В. Зайцева [и др.] // Лечащий врач. -
2013. — № 11. — С. 50−55.
5. Локшина Э. Э. Ингаляционная терапия респираторных заболеваний у детей/Э.Э. Локшина, О. В. Зайцева, С.В. Зайцева// Практическая пульмонология. — 2012. — № 4. — С. 41−45.
6. Мизерницкий Ю. Л. Дифференциальная диагностика и дифференцированная терапия острой бронхиальной обструкции при ОРИ у детей раннего возраста / Ю. Л. Мизерницкий // Практическая медицина. — 2014. — № 9(85). — С. 82−88.
7. Соловьева Н. А. Бронхообструктивный синдром у детей грудного возраста / Н. А. Соловьева, Н. А. Ильенкова, С. В. Смирнова // Российский педиатрический журнал. — 2014. — № 4. — С. 32−38.
8. Чернышева О. Е. Острые бронхиты у детей / О. Е. Чернышева, Л. Л. Поповиченко // Здоровье ребенка. — 2009. — № 6. — С. 69−75.
9. Швец Е. А. Клинико-иммунологические характеристики при синдроме бронхиальной обструкции у детей. / Е. А. Швец, В. Г. Савватеева, Е. И. Васильева // Сибирский медицинский журнал. — 2010. — № 2. — С. 8−11.
10. Batra S. Nuclear factor-кВ: a key regulator in health and disease of lungs/S. Batra, G. Balamayooran, M.K. Sahoo//Arch. Immunol. Ther. Exp. (Warsz). — 2011. — Vol. 59, № 2. — P. 335−51.
11. Deepak P. Interleukin-13-induced type II polarization of inflammatory macrophages is mediated through suppression of nuclear factor-kappaB and preservation of IkappaBalpha in a T-cell lymphoma / P. Deepak, S. Kumar, A. Acharya// Clin. Exp. Immunol. — 2007. — Vol. 149, № 2. — P. 378−86.
12. Imanifooladi A.A. The role of nuclear factor kappa B in inflammatory lung disease/ А.А. Imanifooladi, S. Yazdani, M.R. Nourani// Inflamm. Allergy Drug Targets. — 2010. — Vol. 9, № 3. — P. 197−205.
13. Wu L.C. Targeting IgE production in mice and humans / L.C. Wu, H. Scheerens // Curr. Opin. Immunol. — 2014. — Vol. 31. — P. 8−15.
Отримано 15. 11. 15 ¦
Абатуров А. Е., Русакова Е. А. ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»
ИММУНОГЕНЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНОЙ ТЕРАПИИ ОСТРОГО ОБСТРУКТИВНОГО БРОНХИТА У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА
Резюме. Целью исследования было усовершенствование лечения острого обструктивного бронхита у детей раннего возраста путем оптимизации противовоспалительной терапии на основании оценки ее клинико-иммуноло-гической и молекулярно-генетической эффективности. Материалы и методы. Проведено комплексное обследование 80 детей в возрасте от 6 месяцев до 3 лет с острым обструктивным бронхитом. Пациенты были распределены в две группы: дети первой группы (п = 40) получали системные глюкокортикостероиды, дети второй группы (п = 40) — ингаляционные глюкокортикостероиды. До начала лечения и после окончания терапии у всех детей определялись концентрации №N-7, 1Ь-4 и 1Ь-13 в сыворотке крови с помощью иммуноферментного анализа, содержание общегоЕ — с помощью электрохемилюми-несцентного иммуноанализа. Уровень экспрессии фактора транскрипции NF-кB в лимфоцитах периферической крови исследовали методом проточной цитометрии. Результаты. Фактор транскрипции NF-кB, практически одинаково влияя на концентрации №N-7 иЕ в сыворотке крови, определяет особенности воспаления, преимущественно локального характера, при остром обструк-тивном бронхите. Глюкокортикостероидная терапия способствует исчезновению влияния NF-кB на содержание провоспалительных цитокинов. Ингаляционные глюкокортикостероиды, кроме того, приводят к снижению концентрацииЕ в сыворотке крови и ингибированию активности провоспалительных внутриклеточных каскадов, что при высоких клинической эффективности и профиле безопасности обосновывает целесообразность их применения при лечении острых обструктивных бронхитов у детей раннего возраста в качестве препаратов патогенетической терапии.
Ключевые слова: острый обструктивный бронхит, иммунный статус, глюкокортикостероиды, дети раннего возраста.
AbaturovO. Ye., Rusakova O.O.
State Institution «Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Healthcare of Ukraine», Dnipropetrovsk, Ukraine
IMMUNE AND GENETIC ASPECTS OF ANTI-INFLAMMATORY
THERAPY OF ACUTE OBSTRUCTIVE BRONCHITIS IN INFANTS
Summary. The objective of the study was to improve the treatment of acute obstructive bronchitis in infants by optimizing the anti-inflammatory therapy based on the evaluation of its clinical, immunological and molecular genetic efficiency. Materials and methods. We have carried out a comprehensive examination of 80 children aged 6 months to 3 years with acute obstructive bronchitis. Patients were divided into two groups: children of the first group (n = 40) received systemic glucocorticoste-roids, children of the second group (n = 40) were treated with inhaled glucocorticosteroids. Before and after the treatment, in all children we have studied the content of IFN-y, IL-4 and IL-13 in the blood serum using enzyme linked immunosorbent assay, the concentration of total IgE — by means of electroche-miluminescent immunoassay. The level of expression of the transcription factor NF-kB in peripheral blood lymphocytes was determined using flow cytometry. Results. Transcription factor NF-kB, having almost the same effect on the concentration of IFN-y and IgE in the blood serum, determines the characteristics of inflammation, mainly local, in acute obstructive bronchitis. Glucocorticosteroid therapy leads to the disappearance of NF-kB influence on the content of proinflammatory cytokines. Inhaled glucocorticosteroids, in addition, help to reduce the concentration of IgE in the blood serum and inhibition of the activity of pro-inflammatory intracellular cascades that, at high clinical efficacy and safety profile, justifies the appropriateness of their use in the treatment of acute obstructive bronchitis in infants as pathogenetic therapy.
Key words: acute obstructive bronchitis, immune status, glu-cocorticosteroids, infants.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой