Музейно-педагогическая деятельность и основные условия эффективности ее внедрения в работу музеев высших технических учебных заведений

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ У ГІМНАЗІЇ
Сембрат А. Л.
ДВНЗ ' 'Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г ригорія Сковороди1 '
Анотація. В даній статті розглядається сутність морального виховання старшокласників та педагогічні умови стимулювання потреби в морально-виховному самовдосконаленню гімназистів. Нинішній стан виховної роботи характеризується глибокою і затяжною кризою. Потенційні можливості педагогічної системи гімназії сприятимуть розв’язанню проблеми залучення учнів до суспільно корисної діяльності, до морального досвіду українців, до загальнолюдських цінностей. Ціннісні орієнтації формуються в процесі соціального розвитку індивіда, його участі в трудовому житті.
Ключові слова: моральне виховання, ціннісні орієнтації, педагогічні умови.
Аннотация. Сембрат А. Л. Педагогические особенности воспитательного процесса в гимназии. В
данной статье рассматривается сущность морального воспитания старшекласников и педагогические условия стимулирования потребности в морально-воспитательному самосовершенствованию гимназистов. Нынешнее состояние воспитательной работы характеризуется глубоким и затяжным кризисом. Потенциальные возможности педагогической системы гимназии будут оказывать содействие решению проблемы привлечения учеников к общественно полезной деятельности, к моральному опыту украинцев, к общечеловеческим ценностям. Ценностные ориентации формируются в процессе социального развития индивида, его участия в трудовой жизни.
Ключевые слова: моральное воспитание, ценностные ориентации, педагогические условия Annotation. Sembrat A.L. Pedagogical habits of educational process in a grammar school. In the given paper the nature of intellectual education senior pupil and pedagogical conditions of stimulation of necessity in moral -educational self-improvement of high-school students is considered. The present state of educational work is characterized by deep and lingering crisis. Potentialitys of pedagogical system of a grammar school will assist the solution of a problem of engaging of pupils to socially beneficial activity, to intellectual experience украинцев, to universal worth. Valuable orientations are shaped during social development of the individual, his{its} participation in labour life.
Keywords: intellectual education, valuable orientations, pedagogical conditions.
Вступ.
Сучасна шкільна практика, обґрунтована державними документами України стосовно освіти, інтенсивно створює та апробує нові моделі педагогічних систем. В освітньому просторі України впевнено розвиваються нові типи шкіл: ліцеї, гімназії, приватні школи, колегіуми навчально-виховні комплекси тощо. Вони призначені відповідно до Закону про загальну середню освіту задовольняти разом із загальноосвітніми школами потреби населення України в освіті, проте педагогічні системи навчальних закладів нового типу відрізняються цілепокладанням, змістом, особливостями організації навчально-виховного процесу, методами досягнення результатів. Поява інноваційних педагогічних систем визнається вченими, зокрема О. Киричукощ явищем прогресивним, яке вимагає аналізу сучасною наукою [7].
На думку сучасних філософів, які активно досліджують освітні процеси, глобальна освітня тенденція ХХ століття, що перейшла і в ХХІ ст., зумовлює формування взаємозв'язку філософсько-освітньої методології, педагогічної теорії та освітньої практики в умовах практично необмеженого різноманіття їх усіх [2, 3, 4], отже й аналіз педагогічної системи гімназії як інноваційного освітнього закладу не може бути здійсненим без урахування цієї взаємодії.
Дослідники філософії освіти стверджують що десятилітній досвід державотворення в Україні зумовив ситуацію, при якій свого реального втілення досягли ті принципи та пріоритети освіти, які до цього вимальовувалися лише як оптимальна теоретична конструкція: максимальна демократизація освіти на засадах доступності для всіх людей, дитиноцентристська та гуманістична орієнтація навчально-виховного процесу, гуманітаризація освітнього процесу з метою пропаганди моральних цінностей та активного залучення до них молоді, автономія освітніх закладів, наступність різних ступенів освіти, співробітництво на ниві освіти різних державних і недержавних установ, ідеологічна, культурна релігійна терпимість в освітньому процесі, полікультурність та багатоваріативність освіти, всебічний розвиток людини, формування загальнопланетарної та екологічної свідомості, синтез єдиних стандартів освіти та широкої диференціації освіти. Принципове значення має те, що в основу функціонування освітньої системи України покладено, на думку вченого М. Романенка, не державні чи корпоративні інтереси, а систему загальнолюдських цінностей, при чому «укріплення інституційних можливостей системи освіти перетворює її на одного з основних суб єктів соціального розвитку, що організовує більшість життєвого часу практично всіх членів суспільства» [1, б, В]. Зміна соціокультурно їситуації в Україні, зумовлена новими державними підходами до всіх галузей господарства, й освіти в тому числі, впливає на педагогічні системи освітніх закладів, а в педагогічних системах гімназій відіграє визначальну роль.
Робота виконана за планом НДР ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г ригорія Сковороди).
Формулювання цілей роботи
Мета даного дослідження полягає в аналізі та теоретичному обґрунтуванні педагогічних умов стимулювання потреби в морально-виховному самовдосконаленню гімназистів.
Методи та організація дослідження. Використовувалися такі методи: аналіз науково-методичної літератури з питань виховання ідеалу, застосовувались і методи бесід, опитування анкетування вчителів, школярів, батьків як відкритого, так і закритого типу. Проведення анкетування у формі інтерв'ю сприяло встановленню особистісного контакту зі старшими підлітками. Доцільним було і використання таких методів, як тестування, написання твору-мініатюри та складання листів.
Дослідно-експериментальна робота здійснювалась у гімназії № 14 м. Біла Церква, Переяслав-Хмельницькій гімназії Київської області та гімназії № 3 м. Шпола Черкаської області. На різних етапах дослідження в експериментальній роботі було охоплено 504 старшокласники.
Результати дослідження та їх обговорення
Припускаючи що найпродуктивніше формування ціннісних орієнтацій старшокласників із урахуванням їхніх вікових особливостей буде відбуватися в навчально-виховному процесі гімназії, ми виходили з того, що цьому процесу сприятимуть відповідні педагогічні умови. Ми розуміємо багатоаспектність такого поняття, як педагогічні умови, і не ставимо перед собою завдання аналізувати їх детально. У межах нашого дослідження ми визначимо та проаналізуємо лише такі педагогічні умови, які можна вважати провідними стосовно формування ціннісних орієнтацій старшокласників.
На нашу думку, провідними педагогічними умовами формування ціннісних орієнтацій старшокласників можна вважати наявність педагогічної системи гімназії, залучення учнів до мистецтва та педагогічну взаємодію в усіх видах навчальної та позаурочної діяльності в навчально-виховному процесі гімназії.
Вибір саме цих педагогічних умов як провідних стосовно формування ціннісних орієнтацій старшокласників пояснюється такими чинниками: по-перше, в масовій загальноосвітній школі, як показує аналіз освітянської практики, не задовольняються потреби як суспільства, так і самої особистості щодо отримання освітніх послуг та формування ціннісних орієнтацій, очевидно на це впливає відсутність педагогічної взаємодії між суб єктами навчально-виховного процесу- по-друге, навчально-виховний процес гімназії має забезпечувати потреби як держави, так і особистості в отриманні якісної освіти та формуванні громадянина У країни, громадянина світу, що основою власного життя вважає загальнолюдські цінності, а для реалізації таких глобальних завдань навчально-виховний процес гімназії має функціонувати системно, тобто як педагогічна система- по-третє, досвід роботи обраної для дослідження гімназії, яка розвинулась на основі середньої спеціалізованої художньо-музичного профілю школи, підтверджує думку багатьох науковців про сприятливий вплив мистецтва на формування ціннісних орієнтацій школярів
Вибір навчальних закладів для підтвердження гіпотези дослідження ґрунтувався саме на таких підходах Співставлення особливостей навчально-виховного процесу в загальноосвітніх середніх школах та в гімназіях Київської області з навчально-виховним процесом у досліджуваній гімназії дозволило зробити припущення про відмінність педагогічних умов, а саме: наявність педагогічної системи та педагогічної взаємодії в усіх видах навчальної та позаурочної діяльності відрізняє педагогічні умови гімназії від педагогічних умов загальноосвітніх шкіл, а залучення до мистецтва в навчально-виховному процесі досліджуваної гімназії порівняно з педагогічними умовами інших гімназій виступає провідною педагогічною умовою, що сприяє, на нашу думку, формуванню ціннісних орієнтацій старшокласників.
Ми звертаємося в нашій роботі до історичного аналізу розвитку педагогічних систем гімназій не з метою детального дослідження цього процесу, а лише для того, щоб мати підтвердження висновку про те, що в перехідні соціально-культурні історичні періоди оновлювалося призначення такого навчального закладу, як гімназія. Зміст навчання в гімназії, як і в усіх інших школах, появу яких зумовлювали різні періоди розвитку людства, був тісно пов’язаний із тими цінностями, що пропагувалися відповідно до панівної на той час ціннісної виховної системи та ідеалів, яких прагнуло досягти людство.
Отже, розглянемо навчально-виховний процес гімназії як педагогічну систему. Наш вибір саме педагогічної системи гімназії зумовлений тим, що відповідно до Закону У країни „Про загальну середню освіту“ [3] лише гімназія має можливість довготривалого впливу на вихованців — з 5 до 12 класу, оскільки і ліцей, і колегіум як заклади нового типу мають у своїй системі лише 9−12 класи. У навчально-виховних комплексах, які теж належать до закладів нового типу, діти навчаються з 1-го класу, проте навчальні плани початкової школи однакові в усіх типах навчальних закладів, крім спеціалізованих із першого класу, отже навіть у такому комплексі визначальним буде навчання в гімназії.
Поняття „система“ широко розроблене у дослідженнях філософів. Ми звертаємо увагу на чотири позиції стосовно поняття „система“, які є спільними для всіх варіантів його, поданих у філософській літературі: система — ціле, яке складається з частин- множинність елементів, які входять у структуру системи, знаходиться в певних зв’язках і відношеннях координації- відношення і взаємодія елементів, які входять у систему, утворюють певну цілісність та забезпечують у свою чергу взаємодію системи із зовнішнім світом- елементи, які входять у систему як її структурні компоненти забезпечують її функціонування через взаємодію один з одним. Таким чином, сутність системи полягає в цілісності структурованих одиниць, які входять до цієї системи та взаємодіють між собою з метою досягнення цілісності. Оскільки термін „система“ має загальнонаукове значення, то може бути застосованим і в педагогіці.
В теорії педагогіки поняття „система“ використовується в різних полях смислів. Для нашого дослідження суттєвими ми визначаємо такі: об'єкт або предмет дослідження, який моделюється на основі системно-структурного аналізу, з його допомогою з’ясовуються взаємозв'язки й відношення, взаємодію яких не можна дослідити без використання обов’язкових при цьому методів діалектичного пізнання- як відбиття реально існуючої педагогічної дійсності, дослідження якої за допомогою методів системного аналізу дозволяє стверджувати що ця реальність існує як система і розвивається відповідно до законів, принципів, правил функціонування систем, і модель якої вимагає дослідження й науковогообґрунтування як існуюча реальність освітнього закладу, сутність якого виявляється у специфічних особливостях функціонування цього закладу, що відрізняють його від інших освітніх систем- як об'єкт управлінської діяльності спеціалістів щодо виявлення результативності педагогічних систем та розробки критеріїв їх оцінювання. Загальнонаукове розуміння системи покладено в основу системного методу дослідження, який передбачає структуруванняоб'єкта з метою виявлення в ньому компонентів, що взаємодіють, і наукового обґрунтування особливостей функціонування одного чи декількох із них.
Виходячи з цього, нами була обґрунтована необхідність інноваційних підходів до організації навчально-виховного процесу в педагогічних системах гімназій, ліцеїв, колегіумів, навчально-виховних комплексів Оскільки нинішній стан виховної роботи характеризується глибокою затяжною кризою, а за своєрідністю світоглядно-ціннісних орієнтацій, змістом, організаційним та методичним забезпеченням, на думку більшості науковців та педагогів-практиків, виховання сьогодні не відповідає ні потребам розвитку людини, ні завданням здійснення національної освіти, ні процесу творення суверенної держави, то потенційні можливості педагогічної системи гімназії у вихованні й навчанні учнів сприятимуть розв’язанню проблеми залучення їх до суспільно корисної діяльності, до морального досвіду українців, до загальнолюдських цінностей й на цій основі - до формування власних конструктивнихціннісних орієнтацій. Посилаючись на висновки, зроблені нами при дослідженні природи ціннісних орієнтацій та висвітлення цієї проблеми у філософській та педагогічній літературі, зауважимо, що ціннісні орієнтації формуються в процесі соціального розвитку індивіда, його участі в трудовому житті, а виховання учнів можна розглядати як керування становленням або зміною її ціннісних орієнтацій у спеціально організованих умовах. Отже, відповідно до яких ціннісних орієнтацій буде „накреслено“ життєвий проект особистості залежить, на нашу думку, від соціально-педагогічних умов, у яких ця особистість формується
Зародження принципово нового типу соціальної політики в Україні визначає в педагогіці курс на співробітництво, у психології - вимогу розуміння потреб особистості. Соціально необхідним стає формування творчо активної, ціннісно соціально зорієнтованої особистості учня, особливо старшокласника. Саме з цією метою в педагогічній науці та практиці відбувається розробка й апробація соціально-педагогічних умов формування особистості учня в педагогічній системі гімназії, виявляються особливості та специфіка організації навчально-виховного процесу в окремому навчальному закладі, зокрема гімназії, з метою використання досвіду, апробованих моделей, умов, технологій виховання й навчання в інших інноваційних та традиційних загальноосвітніх навчальних закладах.
Висновки.
Оскільки нинішній стан виховної роботи характеризується глибокою, затяжною кризою, то потенційні можливості педагогічної системи гімназії у вихованні й навчанні учнів сприятимуть розв’язанню проблеми залучення їх до суспільно корисної діяльності, до морального досвіду українців, до загальнолюдських цінностей, а також ціннісні орієнтації формуються в процесі соціального розвитку індивіда, його участі в трудовому житті, а виховання учнів можна розглядати як керування становленням або зміною її ціннісних орієнтацій у спеціально організованих умовах.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших особливосте виховного процесу у гімназії.
Література
1. Білоусова В.О. Життєві та етичні цінності старшокласників: Цінності освіти і виховання: наук. — метод збірник /За заг. ред. О. В. Сухомлинсько, ред. П.Р. Ігнатенко, Р.П. Сеульського-К, 1997. -224 с.
2. Г ончаренко С.У. Зміст загальної освіти і її гуманітаризація / Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія/ За ред. І.А. Зязюна /.- Київ: Видавництво, Віпол», 2000. -683с. -С. 81−107.
3. Державна національна програма «Освіта"("Україна ХХ1століття')-К: Райдуга, 1994. -61с.
4. Зязюн І. А. Педагогічна майстерність як мистецька дія: Посібник для вчителів // Рідна школа — 1995. -№ 7 — 8. — С. 31 — 50.
5. Євтух М.Б., Тхоржевська Т. Д. Українська етнопедагогіка в навчально-виховному процесі як проблема вищої педагогічної освіти //Вища і сер. пед. освіта. -1993.- Вип. 16. -С. 45−50.
6. Єрмаков І.Г. Життєва місія гімназії / Гімназія на зламі століть: Практико-зорієнтований посібник. Ред рада: Д.І. Петренко (голова), І.Г. Єрмаков (науковий редактор) та ін. — К.: ВПЦ «Літопис-ХХ», 1999. -432 с.
7. Киричук О. В. Педагогічна система освітнього закладу як об'єкт психології управління // Психологія на перетині тисячоліть / Збірник наукових праць учасників П’ятих Костюківських читань. — Т. ІІ. — С.8.
8. Паламарчук В., Чижевський Б. Концептуальніоснови навчальних закладів нового типу // Рідна школа -1993. — № 2. — С. 7−12.
9. Сембрат А. Л. Моральне виховання старшокласників у навчально-виховному процесі гімназії. Автореф. … канд. пед. наук К., 2007. -20с.
Надійшла до редакції 30. 06. 2008 р.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой