ПіДГОТОВКА КЕРіВНИКіВ ПЕДАГОГіЧНИХ КОЛЕДЖіВ ДО іННОВАЦіЙНОї ДіЯЛЬНОСТі В СИСТЕМі ПіСЛЯДИПЛОМНОї ПЕДАГОГіЧНОї ОСВіТИ

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Народное образование. Педагогика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ХХ1 столiття [Текст] / В. П. Андрущенко. — К.: Знання Украши, 2011. — 1099 с.
2. Дмитренко, Г. А. Стратегический менеджмент [Текст]: уч. пос. / Г. А. Дмитренко. — К.: «МАУП& quot-, 2002. — 192 с.
3. Морозова, М. Е. Актуальшсть системи мотиваци працгвниюв як невiд'-eмноi складово1 кадрово1 полiтики вищих навчальних закладiв [Текст]: зб. наук. пр. / М. Е. Морозова // Вгсник тслядиплом^ освiти. — 2014. -Вип. 12 (25). — С. 105−116.
4. Кремень, В. Г. Освгта дорослих [Текст]: енцикло-педичний словник / В. Г. Кремень- за ред. В. Г. Кременя, Ю. В. Ковбасюка. — Нац. акад. пед. наук Украши, Нац. акад. держ. упр. при Президента Украши та ш. — К.: Основа, 2014. — 496 с.
5. Чернишова, С. Р. Теорiя та практика управлшня професшним розвитком науково-педагогiчних та педагогь чних працiвникiв в умовах трансформацшних змш в освiтi [Текст] / С. Р. Чернишова, Л. М. Колосова, Н. В. Любченко, М. Е. Морозова- за ред. С. Р. Чернишовог — Луцьк: Вежа-Друк, 2015. — 296 с.
6. Чернышова, Е. Р. Методологические подходы к оцениванию кадрового потенциала высших учебных заведений [Текст] / Е. Р. Чернышова // Alma mater (Вестник высшей школы). — 2013. — № 1.
УДК DOI:
1. Вступ
Рeфopмyвання системи вищoi oсвiти, oбyмoв-лене штегращею ao eвpoпeйськoгo й свiтoвoгo oсвiт-moro пpoстopy, передбачае пiдвищeння частки та moeri iннoвацiйнoi дiяльнoстi в навчальних закладах [1]. Саме кepiвники як oсвiтнi менеджери пoкликанi
References
1. Andrushchenko, V. P. (2011). Rassvet Yevropy. Problema formirovaniya novogo uchitelya dlya ob& quot-yedinennoy Yevropy XXI veka. Moscow: Znaniye Ukrainy, 1099.
2. Dmitrenko, G. A. (2002). Strategicheskiy menedzhment. Moscow: & quot- Yurist& quot-, 192.
3. Morozova, M. Ye. (2014). Aktual'-nost'- sistemy moti-vatsii rabotnikov kak neot& quot-yemlemoy sostavlyayushchey kadrovoy politiki vysshikh uchebnykh zavedeniy. Vestnik poslediplomnogo obrazovaniya, 12 (25), 105−116.
4. Kremn'-, V. G., Kovbasyuk, Yu. V. (Eds.) (2014). Obrazovaniye vzroslykh. entsiklopedicheskiy slovar'-. Nats. akad. ped. nauk Ukrainy, Nats. akad. gos. upr. pri Prezidente Ukrainy et. al. Kiev: Osnova, 496.
5. Chernysheva, Ye. R., Kolosova, L. M., Lyubchen-ko, N. V., Morozova, M. Ye. (2015). Teoriya i praktika uprav-leniya professional'-nym razvitiyem nauchno — pedagog-icheskikh i pedagogicheskikh rabotnikov v usloviyakh trans-formatsionnykh izmeneniy v obrazovanii. Kiyev: Bashnya-Druk, 296.
6. Chernyshova, Ye. G. (2013). Metodologicheskiye podkhody k otsenivaniya kadrovogo potentsiala vysshikh uchebnykh zavedeniy. Alma mater (Vestnik vysshey shkoly), 1.
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук Рябова З. В.
Дата надходження рукопису 23. 03. 2015
забезпечити peфopми та ввдшвщну яшсть i юэнкуре-нтoспpoмoжнiсть oсвiти. Рeалiзацiя нoвoввeдeнь За-кoнy Укpаiни «Пpo вищу oсвiтy» [2] щoдo piвнiв, змкту та стандарта вищoi oсвiти, узгоджених з нацю-нальнoю pамкoю квалiфiкацш, системи забезпечення ii якoстi, poзшиpeння меж автoнoмii вищих навчальних
Морозова Марина Едуардiвна, кандидат педагогiчних наук, кафедра економши та управлiння персоналом, ДВНЗ «Ушверситет менеджменту освгги», вул. Артема, 52-А, м. Ки! в, Украша, 4 053 E-mail: marina. morozova. umo@gmail. com
378. 091. 113
10. 15 587/2313−8416. 2015. 40 743
П1ДГОТОВКА КЕР1ВНИК1 В ПЕДАГОГ1ЧНИХ КОЛЕДЖ1В ДО 1ННОВАЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В СИСТЕМ1 П1СЛЯДИПЛОМНО1 ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ
© Л. М. Олiфiра
У cmammi пiдготовка Kepienurne педагогiчних коледжiв до iннoвацiйнoi дiяльностi обтрунтовуеться на ocHoei aemopcbKoi модeлi розвитку ix npoфeciйнoi уnpавлiнcькoi KOMnemenmnocmi засобами mpenimie. Характеризуються cтpуктуpнi компоненти означено'-1'- мoдeлi. Окреслюеться 3Micm навчальних моду-лiв. Аналiзуютьcя результати пiдгoтoвкu кepiвнuкiв щодо ставлення до тновацш, ix упровадження в професшну управлтську дiяльнicть, створення середовища для тновацшно'-1'- дiяльнocтi пeдагoгiчнux пpацiвнuкiв
Ключовi слова: тновацшна дiяльнicть, професшна компетенттсть, кepiвнuкu, пeдагoгiчнi кoлeджi, ni-слядипломна neдагoгiчна ocвiта
Training of heads ofpedagogical colleges for innovate activities are substantiated in the article on the basis of the author'-s model of development of professional managerial competence by the means of training. Structural components of definite model are characterized. The content of the teaching modules is defined. The results of training of heads of pedagogical colleges on their attitude to innovation, their introduction into professional management activities, creating an environment for innovation activities of pedagogical staff are analyzed Keywords: innovation activity, professional competence, heads, pedagogical colleges, postgraduate pedagogical education
закладГв потребуе вод кер1вниюв не лише технолопчних умшь, а й шновацшного мислення, здатност створюва-ти новацп та водповодне середовище у заклада.
Практика розвинутих краш доводить, що дося-гнення усшху та зростання залежить не стшьки в1д техшчних шновацш, ск1льки в1д менеджменту й нового мислення. Як зазначае академж В. Кремень, «проникаючи в суттсть реалш, шновацшне мислення здшснюе зворотний вплив на гх розвиток, в концевому рахунку на темпи i як1сть сусп1льного розвитку, на спо-аб дiяльностi та поведшку соцiального суб'-екта» [3].
За такого шдходу сутнiсть пiслядипломноi пе-дагогiчноi освiти глобально визначена у випереджа-льнiй пiдготовцi керiвникiв навчальних закладiв нового типу.
У цьому контекстi Концепцiя реформування державноГ полiтики в iнновацiйнiй сферi нацшюе на неперервнiй пiдготовцi та шдвищенш квалiфiкацii'- керiвних кадрiв з проблем реалГзацп державноГ шно-вацiйноi'- полггики й iнновацiйного менеджменту з метою формування у них iнновацiйного мислення, розвитку творчого потенщалу, позитивного ставлен-ня до iнновацiй [4]. Проект Стратеги реформування вищоГ освiти в Украг'-ш до 2020 року передбачае роз-ширення сертифiкацiйноi програми для професшного розвитку керiвникiв закладiв освгга [1]. З огляду на це актуальною е проблема подготовки керiвникiв пе-дагогiчних коледж1в — галузевих вищих навчальних закладiв, освiтня дiяльнiсть яких пов'-язана iз здобут-тям ступешв молодшого бакалавра та/або бакалавра, до шновацшноГ дiяльностi в системi шслядипломно!'- педагопчно!'- освiти.
2. Постановка проблеми
Аналiз сучасного стану розвитку нацюнальног освiти засвiдчуе повiльне впровадження в освiтнiй процес навчальних заклащв iнновацiйних технологiй, неготовнiсть певног частини пращвнишв освiти до Гнновацшно!'- дiяльностi, вiдсутнiсть системи мотива-цiй i стимулювання iнновацiйноi дiяльностi в системi освiти [5].
Це дае змогу виокремити низку протирiч, як1 знижують ефективнiсть професiйного вдосконалення керiвникiв:
— мiж соцiальними потребами у квалГфжова-них керiвниках навчальних закладiв системи вищог освiти, задекларованими у стратепчних мiжнародних i вiтчизняних документах, та неводповщшстю системи подготовки й тдвищення Гх квалiфiкацii-
— мiж необхiднiстю здiйснення у галузевих вищих навчальних закладах максимально ефектив-них управлшських i навчально-виховних впливiв та недостатшм рiвнем водповадно!'- професiйноi управ-лшсько!'- компетентностi й iнновацiйноi культури ке-рiвникiв педагогiчних коледж1в-
— мiж необхiднiстю пiдвищення професшно!'- управлшсько1'- компетентностi керiвникiв педагопч-них коледж1 В у контекстi навчання впродовж життя та недостатнiм рiвнем використання шновацшних педагогiчних технологiй i вiдсутнiстю ефективних моделей тдвищення 1'-хньо1'- квалiфiкацii у системi пОследипломно!'- педагогiчноi освiти.
3. Лггературмий огляд
Слiд зазначити, що окремi аспекти пiдготовки керiвникiв освгга до шновацшно!'- дiяльностi вже були предметом наукового пошуку вгтчизняних i зару-б1жних учених. Методолопчш засади iнновацiй в освт дослщжували В. Кремень [3], Дж. Кларк, Дж. ДiМартiно [6], Л. Подимова, В. Сластьонш [7], А. Хуторской [8] та ш. Теорiя та методика управлш-ня iнновацiйними процесами у вищш шкода висвГт-лена в працях Г. КлГмово1'-, О. Куклша, А. Кузьмшсь-кого, Б. Миронова, Ю. Морозова, А. Навроцького, С. Школаенка, Л. Пшеничной А. Савельева, В. Садо-вничого, Н. Сорокшо1'-, А. Харк1всько1'- та ш. Значний штерес становлять дослщження шновацшних технологш i моделей освггаього процесу у вищих навчальних закладах, яш розкрип у наукових роботах М. Кларша, О. Мещаншова, А. Наливайка, Т. Рожно-вш, В. Соломша та ш. Важливими в контекст досль дження е пращ В. Олшника, Н. Протасово1'- та ш., присвячеш шновацшному розвитку шслядипломно1'- педагопчно!'- освгга- ?. ЧернишовоЛ, у яких розкри-ваються шновацп у розвитку кадрового потенщалу вищо1'- та шслядипломно!'- педагопчно!'- освгга- В. Жукова, Б. Яковлева та ш, що висвгтлюють питання шновацшного потенщалу особистосп керГвника освгтнього закладу- В. Аверкша, С. Вершловського, А. Марон та ш, котрГ спрямоваш на розкриття змГс-тових аспектов формування готовносп керГвнишв освгтшх закладГв до шновацшно!'- дГяльносп в системГ подвищення квалГфГкаци. Вагоме мГсце в дослщженш посши науковГ пращ Т. Борово1'- щодо новишх технологш управлшня професшним розвитком науково-педагопчних пращвнишв i Г. Данилово1'- щодо шновацшних технологш удосконалення професюналГзму керГвних кадрГв, а також О. Бондарчук, Л. Карамуш-ки та ш. щодо використання треншгових технологш у щдготовщ керГвнишв освГти в системГ шслядипло-мно1'- педагопчно!'- освгга.
Разом з тим, попри значну к1льк1сть наукових публжацш з дано1'- проблеми залишаеться недосль дженим ii аспект щодо шновацшних форм i технологш навчання керГвнишв педагопчних коледж1 В у сис-темГ шслядипломно! педагопчно!'- освгга, зокрема треншгових технологш. Це обумовило написання дано!'- статп, мета яко! полягае у розкритп системи подготовки керГвнишв педагопчних коледж1 В до ш-новацшно!'- дГяльностГ в шслядипломнш педагогГчнГй освГтГ на основГ авторсько!'- моделГ розвитку профе-сшно!'- упраелГнсько!'- компетентностГ зазначених керГ-внишв засобами тренГнгГв.
4. Модель розвитку ирофесшиоТ управлiн-сько'-1 компетентностi кер1вмик1 В педагогiчних ко-ледж1 В засобами TpeHiHriB
Сама сутнГсть ГнновацГй пов'-язана з шформу-ванням, аналГзом постГйно здшснюваних змГн, ство-ренням та використанням нового змГсту, форм, мето-дГв i технологГй навчання, органГзацГ!'- управлшня освГтньою системою, а також з подходами до сощаль-них послуг в освГтГ.
У цьому зв'-язку шновацшною е створена в результата дослГдження модель розвитку професшно!'-
управлшсько! компетентносп кер1вник1 В педагопч-них коледж1 В засобами треншпв [9], яка спрямована на досягнення як1сно нового (вищого) р1вня компетентносп для ефективного здшснення профес1йно1 управл1нсько1 д1яльносп в умовах невизначеносп й базуеться на сощально-педагопчному залип. Вона мае таш взаемопов'-язаш структурш компоненти: концептуально -щльовий, змютовий, технолопчний i оцшно-результативний.
Концептуально-цiльовий компонент модел1 складае сощально-педагопчний запит- iдеi синергетики, людиноцентризму, навчання впродовж усього життя як методолопчних парадигм освiти й визнача-льних у створеннi умов розвитку особистосп- компе-тентнiсний пiдхiд, який визначае мету i результат дослщжуваного об'-екта- андрагогiчний, акмеолопч-ний i особиспсно орiентований пiдходи, як1 врахо-вують специфiку суб'-ектiв навчання й сприяють ефе-ктивностi освiтнього процесу- мету та завдання.
Змiстовий компонент моделi визначають на-вчальнi модул^ що розробляються на основi вивчення потреб керiвникiв педагогiчних коледж1 В, наявного у них рiвня професiйноi управлшсько1 компетентносп, сучасних суспiльних вимог до особистосп керiвника, структури його професiйноi управл1нсько1 компетент-ностi. Вони мають iнтегрований характер i в процеа конструювання освiтнiх програм на щдсташ сощально-педагогiчного запиту можуть бути вщнесеш як до шва-рiантноi, так i до варiативноi складовог
Технологiчний компонент моделi включае ре-алiзацiю навчальних модулiв у процеа тдвищення квaлiфiкaцii керiвникiв педагогiчних коледж1 В на основi тренiнгу як педагопчно1'- технологii.
Вимiрювaння та оцiнювaння професшно1'- управл1нсько1'- компетентностi керiвникiв педагопч-них коледж1 В, динaмiки ii розвитку передбачеш оцш-но-результативним компонентом моделi. Вони здшс-нюються за розробленим квaлiметричним шструмен-тaрiем. Його основу склали критери, якi вщображу-ють сощально-педагопчний запит i структуру профе-сшно1'- упрaвлiнськоi компетентностi керiвникiв педа-гопчних коледж1 В (науково1'- iнформaцiйностi — ств-ввдноситься з гностичним компонентом (знання) — процесуaльностi — вiдноситься до дiяльнiсного компоненту (вмiння та навички) — професiйно-цiннiсноi орiентовaностi, iнновaцiйностi та перспективних перет-ворень об'-екту професiйноi дяльносп (коледж1в) — ввд-поввдають щншсно-результативному компоненту (ставлення, особистiсно-професiйнi якостi, здатносп) та декомпонуються до вiдповiдних показнишв, що вщдзеркалюють ii змiст.
Шдготовка керiвникiв педaгогiчних коледж1 В до iнновaцiйноi'- дiяльностi на основi моделi розвитку професiйноi упрaвлiнськоi'- компетентностi в Ушвер-ситетi менеджменту освiти НАПН Украши передба-чала програму навчальних модулiв, основними з яких е «Управлшня змшами в освiтнiх оргaнiзaцiях в умовах евроштеграцп», «Упрaвлiння проектами в зaклaдi освiти», «Психологiчнi умови формування команди коледжу». Вони забезпечують цiлiснiсть дидактичного процесу, у якому слухaчi проходять шлях ввд опа-нування знання (Що?), його усвщомлення (прийнят-
тя) (Для чого?) до технологи (проектно! технологи, технологи командно! роботи) (Як?).
Зокрема, у першому модулi «Управлшня змь нами в освпшх органiзацiях в умовах евроштеграцп» передбачалося: формування уявлень керiвникiв про змши в освiтi й освгтшх органiзацiях, готовностi до змш, розроблення та запровадження iнновацiй у на-вчальному закладi- усвiдомлення можливостей ново-введень, ролi керiвника в змшах i потенцiалу навча-льного закладу в органiзацiйному розвитку.
Другий модуль «Управлшня проектами в за-кладi освiти» спрямований на: формування уявлень i позитивного ставлення керiвникiв до проектно! дiя-льностi- усввдомлення ними мiсця проектiв в управ-лiнськiй дiяльностi- розвиток здатностi до проектно! дiяльностi та управлiння проектами.
У третьому модулi «Психолопчш умови фор-мування команди коледжу» передбачалося: форму-вання уявлень керiвникiв про командне лiдерство й умови формування команди- усввдомлення мюця та ролi керiвника в управлiнськiй командi- розвиток здатносп до командно! роботи.
Тривалють кожного модулю 12 год, з яких 6 год — треншги та 6 год — самостшний навчальний практикум. Така побудова модулiв дае змогу реалiзо-вувати !х у навчальному процесi як iнварiантно!, так i варiативно!'- складово! За потреби кшьшсть годин може бути змшена.
У свою чергу реалiзацiя програми навчальних модулiв в освггаьому процесi через тренiнг забезпе-чуе необх1дну спрямованiсть на практику професш-но! дiяльностi керiвникiв, формування у них нових компетентностей.
Подготовку керiвникiв дощльно здiйснювати вiдповiдно до алгоритму:
а) дiагностичний етап (з'-ясування вихвдного рiвня професiйно! управлiнсько!'- компетентностi слу-хачiв — керiвникiв педагогiчних коледж1 В щодо гото-вностi до iнновацiйно! дiяльностi) —
б) етап актуалiзацi! та формування готовносп та здатностi до шновацшно! дiяльностi керiвникiв педагогiчних коледжiв у процеа треншпв-
в) етап штеграцп набутих компетентностей в умовах iндивiдуально!'- управлiнсько!'- практики у пе-дагопчних коледжах (через запропонованi практику-ми на дистанцшному етапi пiдвищення квалiфiкацi!).
Такий пiдхiд забезпечуе бажаний результат -готовшсть i здатнiсть керiвникiв зазначено! категорй'- до iнновацiйно! дiяльностi.
5. Амробащя результа^в дослiдження
Ефектившсть пiдготовки керiвникiв педагопч-них коледж1 В до iнновацiйно! дiяльностi на основi зазначено! моделi перевiрено в умовах педагопчного експерименту на базi Ушверситету менеджменту освiти НАПН Укра! ни, який здшснювався впродовж 2012−2014 рр. У ньому взяли участь 78 керiвникiв педагогiчних коледжiв — директорiв i заступников директорiв (з навчально!, навчально-виховно!, навча-льно-методично!, навчально-виробничо! роботи), яш розподiлено на експериментальну (40 оаб) i контро-льну (38 оаб) групи.
У експериментальнш груш тдготовка керГв-ник1 В вщбувалась в умовах очно-дистанцшного шд-вищення квалГфГкацп на основГ авторськох'- моделг Дана форма навчання в оргашзацшному плаш перед-бачала проведения двох очних сесш (настановноi та контрольно-залiковоi) тривалютю по 5 дшв кожна та мГжсесшного перюду — дистанщйного (для самостш-ноi роботи) тривалютю 5 мюящв. В умовах дистанщйного етапу слухачГ виконували спещальш завдан-ня самостшного навчального практикуму з метою подальшого розвитку та використання в професшнш управлшсьшй дГяльносп набутих в очнш сесй'- знань, умГнь i компетентностей.
У контрольной груш подготовка керГвнишв педагопчних коледж1 В носила традицшний характер.
АналГз результатГв апробацп моделГ розвитку професiйноi управлiнськоi компетентносп керГвнишв педагопчних коледж1 В засобами треншпв засввдчив, що в експериментальнш групГ слухачГв курав подвищення квалГфГкацй в Ушверситеп менеджменту освь ти НАПН Украши зафжсовано зростання питомоi ваги професiйноi управлiнськоi компетентности У контрольнГй груш суттевих змш у розвитку профе-сiйноi управлiнськоi компетентносп не встановлено.
Так, водмгтимо, що в експериментальнш груш в результат формувального експерименту зафжсова-m статистично значущГ вГдмшносп (p& lt-0,01) за кри-терГем знаков [10] мГж результатами першого (до фо-рмувального експерименту) та другого (по завершен-m формувального експерименту) зрГзГв щодо розвитку професiйноi управлюсь^'- компетентносп керГв-ник1 В педагопчних коледж1 В. НатомГсть у контрольной груш незначна позитивна динамжа вщмГчаеться лише у чверп керГвнишв.
З огляду на роль шновацш в сучаснш вищш освт розглянемо результата експерименту щодо ставлення керГвнишв педагопчних коледж1 В до шновацш i iхньоi здатносп до iнновацiйноi управлюсь^'- дГяльносп.
ПорГвняльний аналГз даних засввдчуе, якщо в експериментальнш групГ до початку формувального етапу експерименту 62,5% керГвнишв, вважаючи змши необхщними, запроваджували у разГ, коли вони формалГзоваш та мають вщповодне нормативно -правове й науково-методичне забезпечення, то шсля формувального етапу експерименту шльшсть цих керГвнишв зменшилася бшьш як у 2 рази (30%). Водночас по завершенш експерименту виявлено зна-чну к1льк1сть керГвнишв, яш необхвдшсть змш пози-щонують зГ сферою управлшня, яка е неефективною (35%), та активною розробкою й запровадженням перспективних шновацш (35%). Дана ситуащя пояс-нюеться зростанням рОвня усвщомлення керГвниками можливостей шновацш у змшах в навчальному за-кладг, А саме: к1льк1сть керГвнишв, котрим прита-манне iх повне (глибоке) усводомлення, шсля завер-шення формувального етапу експерименту становить 60%, а керГвнишв, як1 недостатньо усводомлюють можливосп шновацш — 40%. До початку формувального етапу експерименту рГвень iхиього усвщом-лення можливостей шновацш переважав над став-ленням до яшсних змш: 65% керГвнишв характери-
зувалися недостатшм i 32,5% керГвнишв повним (глибоким) усводомленням можливостей шновацш.
Разом з тим у контрольной груш спостерГга-ються незначш змши як у шлькосп керГвнишв, як вважають змши необхщними та запроваджують iх, коли вони формалГзоваш (збГльшення з 92,1% до 94,7%), так i тих, котрГ переконаш, що змши в навчальному закладГ не потрГбш (незначне зменшення з 7,9% до 5,3%). Також вГдмгтимо розб1жносп м1ж ставленням керГвнишв до яшсних змш i усводомленням ними можливостей шновацш у змшах в навчальному закладГ як до, так i шсля завершення експерименту. Зокрема, наявшсть групи керГвнишв з повним (глибоким) усводомленням можливостей шновацш (36,8% до початку та 23,7% шсля завершення екс-перименту) практично не мала впливу на ставлення до яшсних змш При цьому, помина негативна тен-денщя: зменшення шлькосп керГвнишв з повним (глибоким) усводомленням можливостей шновацш.
ВажливГ даш в контексп нашого дослодження було отримано також щодо запровадження шновацш в управлшсьшй дГяльносп.
У цьому контексп вГдмгтимо значне зростання в експериментальнш групГ шлькосп керГвнишв, котрГ практикують достатнш спектр шновацш в однш Гз сфер управлшсько! дГяльносп (30%), зменшення шлькосп керГвник1 В, в управлГнськ1й дГяльностГ яких шновацп водсутнГ (15%) та поодинош (47,5%). У той же час сформувалася група керГвнишв, у рГзних сферах дГяльносл яких широко представлено Гнновацй'- (7,5%). Для порГвняння, до початку формувального етапу експерименту шновацп в управлшськш дГяльнос-тГ у 40% керГвниив були водсутнГ, у 55% керГвниив носили поодинокий характер i лише в 5% керГвниив достатньо представлено в однш Гз сфер дГяльностГ.
У контрольной груш статистично значущих вь дмГнностей не зафГксовано.
Щодо створення середовища для iнновацiйноi дГяльностГ пращвнишв коледжу. Якщо в експеримен-тальнш групГ до початку формувального етапу експерименту достатш вмГння щодо створення середовища для шновацшно!'- дГяльносп працГвникГв вияви-ли 22,5% керГвнишв, то пГсля експерименту! х стало вже 50% i сформувалася група керГвник1 В з досконали-ми вмГннями — 5%. КрГм того зменшилася к1льк1сть кер1вниюв, у яких зазначенГ вмГння водсутш (з 27,5% до 12,5%) та е недостаттми (з 50% до 32,5%).
Для контрольно! групи характерним е незначне зростання юлькосп керГвнишв, як1 недостатньо волод1ють умГннями створення середовища для шно-вацiйноi'- дГяльносл працГвник1 В, з 50% (до початку експерименту) до 52,6% (шсля завершення експерименту) та зменшення к1лькосп керГвнишв, котрГ не володшть зазначеними вмГннями — з 34,2% до 31,6% вщповодно.
РГвень умГнь керГвник1 В педагопчних коледж1 В створювати середовище iнновацiйноi дГяльносп вГ-дображуеться на навчаннГ пращвнишв з освгтшх Гн-новацГй.
Як показав порГвняльний аналГз даних, по завершенш формувального етапу експерименту зросла шльшсть керГвнишв, у закладах яких навчання пра-
щвнишв з освггшх iнновaцiй вщбуваеться з викорис-танням поодиноких форм (з 47,5% до 55%), достат-нього (з 15% до 40%) та широкого спектру форм, здебтшого шновацшних (з 2,5% до 5%), а керiв-нишв, у закладах яких дане навчання вщсутне, не виявлено (до початку експерименту 1х було 35%).
Нaтомiсть у контрольнш групi ввдзначаеться незначне зростання кiлькостi керiвникiв, у закладах яких навчання пращвнишв з освiтнiх шновацш здшс-нюеться на основi окремих форм (з 52,5% до 65,8%) пов'-язане з негативною динамшэю — зменшенням юль-косп керiвникiв, у закладах яких достатньо й широко використовуються рiзномaнiтнi форми навчання.
6. Висновки
Проведене досл1дження дае пiдстaви для формування таких висновшв.
В основу тдготовки керiвникiв педaгогiчних коледж1 В доцiльно покласти модель розвитку профе-сiйноi управлшсько1 компетентностi зазначених пра-цiвникiв засобами тренiнгiв, що включае концептуа-льно-щльовий, змiстовий, технологiчний i оцшно-результативний компоненти. Щдсумки експеримен-тально-досл1дно1'- роботи, проведений шльшсний i як1сний анал1з ii результaтiв пiдтвердили ефектив-шсть пiдготовки керiвникiв педaгогiчних коледж1 В до iнновaцiйноi'- дiяльностi на основi зaзнaченоi'- модел1 i заслуговують на подальше поширення та впрова-дження.
Анaлiз i висновки, здiйсненi в ходi дослвджен-ня, не вичерпують всiх аспекпв проблеми пiдготовки керiвникiв педaгогiчних коледж1 В до iнновaцiйноi дiяльностi. Перспективою подaльшоi науково-пошуковоi дiяльностi е обгрунтування та розроблення рамкових стандарта mслядипломноi педaгогiчноi освь ти кер1вниюв педагопчних коледж1 В на основi компете-нтностей (профiлю професiйноi компетентносп).
Лiтература
1. Проект Стратеги реформування вищо1 освгш в Укрaiнi до 2020 року [Електронний ресурс] / Режим доступу: http: //mon. gov. ua/img/zstored/files/HE%20Reforms%20 Strategy%201111_2014. pdf/
2. Закон Украши «Про вищу освпу» вiд 01. 07. 2014 № 1556-VII [Електронний ресурс] / Режим доступу: http: //zakon1. rada. gov. ua/laws/show/1556−18/page
3. Кремень, В. Г. 1нновацшшсть в освт як вимога часу [Текст]: сб. науч. ст. / В. Г. Кремень- под ред. А. Н. Рудакова // Международный Крымский педагогический конгресс «Инновации в образовании». — Симферополь: Антиква, 2010. — С. 7−14.
4. Розпорядження Кабшету Мшстргв Украши вщ 10 вересня 2012 р. № 691-р «Про схвалення Концепци реформування державно1 полпики в шновацшнш сферЬ& gt- [Електронний ресурс] / Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/ laws/show/691−2012-%D 1%80/paran9#n9/
5. Указ Президента Украши ввд 25 червня 2013 року № 344/2013 «Про Нащональну стратеггю розвитку освгш в Украiнi на перiод до 2021 року» [Електронний ресурс] / Режим доступу: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/ 344/2013/
6. DiMartino, J. Personalizing the High School Experience for Each Student [Text] / J. DiMartino, J. H. Clarke. -Alexandria, Virginia USA: ASCD, 2008. — 194 р.
7. Сластенин, В. А. Педагогика: Инновационная деятельность [Текст] / В. А. Сластенин, Л. С. Подымова. -М.: Магистр, 1997. — 308 с.
8. Хуторской, А. В. Педагогическая инноватика [Текст] / А. В. Хуторской. — М.: Академия, 2008. — 256 с.
9. Олiфiра, Л. М. Модель розвитку професшно! управлгнсько! компетентносп керiвникiв педагопчних ВНЗ I-II ргвня акредитаци засобами навчальних тренгнггв у сис-темi НПО [Текст]: зб. наук. пр. / Л. М. Олiфiра // Педагогжа i психологш формування творчоi особистосп у вищгй i загаль-ноосвпнш школах. — 2012. — Вип. 25 (78). — С. 272−279.
10. Наследов, А. Д. SPSS: компьютерный анализ данных в психологии и социальных науках [Текст] / А. Д. Наследов. — СПб: Питер, 2005. — 416 с.
References
1. Draft of Strategy reform of higher education in Ukraine till 2020. Available at: http: //mon. gov. ua/img/zstored/ files/HE%20Reforms%20Strategy%201111_2014. pdf/
2. Law of Ukraine & quot-On higher education& quot- from 01. 07. 2014 № 1556-VII. Available at: http: //zakon1. rada. gov. ua/laws/ show/1556−18/page/
3. Kremen, V. G. (2010). Innovation in education as a requirement of time. International Pedagogical Congress in Crimea «Innovation in Education»: collection of scientific articles / editor А. N. Rudyakova. Simferopol: АлЛ-va, 7−14.
4. Command of Cabinet of Ministers of Ukraine from September, 10, 2012. № 691-r «On approval of the Concept of reforming the state policy in the sphere of innovations». Available at: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/691−2012-%D1% 80/paran9#n9/
5. Decree of President of Ukraine from June, 25, 2013 № 344/2013 «About National strategy of development of education in Ukraine on a period 2021». Available at: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/344/2013/
6. DiMartino, J., Clarke, J. H. (2008). Personalizing the High School Experience for Each Student. Alexandria, Virginia, USA: ASCD, 194.
7. Slastenin, V. A., Podymova, L. S. (1997). Pedagogy: Innovation activity. Moscow: Masters, 308.
8. Khutorskoy, A. V. (2008). Educational Innovation. Moscow: The Academy, 256.
9. Olifira, L. М. (2012). Model of development of professional managerial competence of university managers of I-II level of accreditation with the means of educational trainings at postgraduate pedagogical system. Pedagogy and psychology of forming a creative personality in higher and secondary schools: collection of scientific papers, 25 (78), 272−279.
10. Nasledov, А. D. (2005). SPSS: computer data analysis in psychology and social sciences. St. Petersburg: Piter, 416.
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук, професор Сорочан Т. М.
Дата надходження рукопису 20. 03. 2015
Олiфiра Лариса МиколаТвна, кандидат педагопчних наук, доцент, кафедра менеджменту освгш, еко-номши та маркетингу, Державний вищий навчальний заклад «Ушверситет менеджменту освгга» Нацю-нально! академп педагопчних наук Украши, вул. Артема, 52-а, м. Кшв, Украша, 4 053 E-mail: larissa1203@mail. ru

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой