Информационное обеспечение формирования здорового стиля жизни как ценностной ориентации

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СТИЛЮ ЖИТТЯ ЯК
ЦІННІСНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ
Компанієць Ю. А.
Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка
Анотація. В статті вказано на можливі причини зниження в учнівської молоді мотивації до систематичних занять фізичною культурою та спортом Розглянуто необхідність та важливість інформаційного забезпечення формування здорового стилю життя як системоутворюючогоконцепту фізичної культури Ефективне формування культури рухової діяльності людини, культури життя, здорового, спортивного стилю життя можливе лише при умові відповідного інформаційного забезпечення Доцільно внести зміни до змісту та організаційних форм фізичного виховання учнівської молоді Саме завдяки цьому ми зможемо добитися необхідних змін в психології, формування нових цінностей і установок суспільства Ключові слова: здоровий стиль життя, фізична культура інформаційне забезпечення.
Аннотация. Компаниец Ю. А. Информационное обеспечение формирования здорового стиля жизни как ценностной ориентации. В статье указаны возможные причины утраты учащейся молодежью мотивации к систематическим занятиям физической культуройи спортом Рассмотрена необходимость и значимость информационного обеспечения формирования здорового стиля жизни как системообразующего концепта физической культуры Эффективное формирование культуры двигательной деятельности человека, культуры жизни, здорового, спортивного стиля жизни возможно лишь при условии соответствующего информационного обеспечения Целесообразно внести изменения в содержание и организационные формы физического воспитания учащейся молодежи Именно благодаря этому мы сможем добиться необходимых изменений в психологии формировании новых ценностей и установок общества Ключевые слова: здоровый стиль жизни, физическая культура информационное обеспечение Annotation. Kompaniets Y.A. Informative provision of forming the healthy lifestyle as the valued orientation. In the article it is shown the possible reasons of loss of students' motivation to systematic physical training. It is considered the necessity and significance of the informative provision of forming the healthy lifestyle as systematic and creative concept of physical culture. Effective formation of crop of motorial human activity, crop of life, ablebodied, sports style of life is possible only under condition of the conforming data support. Expediently to make changes to the contents and organizational forms of physical training of learning youth. Due to this we can achieve necessary changes in psychology, formation of new worth and installations of company.
Key words: healthy lifestyle, physical culture, informative provision.
Вступ.
У вітчизняній та зарубіжній соціології та психології поняття «здоровий спосіб життя& quot-, «здоровий стиль життя& quot- набули широкого вжитку, останнім же часом цей напрямок наукових досліджень особливостей поведінки особистості, її діяльності, реагування і процесів пізнання став актуальним і для педагогічної науки. Образ життя прийнято розглядати як одну з найважливіших біосоціальних категорій, в якій інтегрально поєднуються уявлення про певний вид (тип) життєдіяльності людини: навчання або трудова діяльність, побут- використання вільного часу, задоволення матеріальних і духовних потреб, участь у суспільному житті, норми та правила поведінки.
Здоровий стиль життя, як індивідуалізований варіант здорового образу життя (головної передумови збереження здоров'-я), проявляється через світоглядну позицію, поведінку та діяльність.
Аналіз літературних джерел, власні спостереження та матеріали соціологічних опитувань, дають підстави констатувативідсутність відповідної чітко сформованої світоглядної позиції, адекватної поведінки та діяльності як в учнів старшокласників так і у студентськоїмолоді. Як свідчать численні дослідження, їм притаманний досить високий рівень валеологічної грамотності, зокрема наявність знань про важливість та вплив на стан особистого здоров’я занять фізичною культурою та спортом з одного боку та шкоду від паління тютюну, вживання алкоголю та наркотичних засобів з іншого боку. Однак, на жаль, орієнтація на здоровий спосіб життя не набула якості цінностей, що розділяються особистістю і виступають у ролі мети життя й основних способів досягнення цієї мети, не набула функції регулятора соціальної поведінки індивіда- він (здоровий спосіб життя) не «опредмечений у речах, зв’язках, стосунках потребах, цінностях людини». [9, С. 124].
З огляду на те, що функції ціннісних орієнтацій полягають у формуванні системи визначених установок людини, що регулюють її поведінку в різних ситуаціях, доводиться констатувативідсутність у пересічної особистості внутрішньої установки на ведення здорового стилю життя. Ще донедавна беззаперечно вважалося, що існують ціннісні орієнтації, що відтворюють об'єктивні вимоги буття, і які людина відчуває як істинні цінності, що мають абсолютний сенс і задані самим Богом, серед них -прагнення бути здоровим. Це підтверджують численні дослідження ціннісних орієнтацій як дорослого населення, так і студентів які дають підстави стверджувати що здоров'-я займає серед них провідне місце.
Однак не зважаючи на це, знання про зміст здорового образу життя, значущість його компонентів не набули реального втілення на рівні повсякденного буття. Зазначається, що найбільший розрив між «необхідним» і «реальним» стосовно характеристик здорового образу життя, спостерігається за такими показниками як «свідоме і відповідальне ставлення до свого здоров’я», «регулярна фізична активність»,
© Компанієць Ю.А., 2009
«психологічна урівноваженість», «задоволеність матеріальним становищем», «заняття фізичною культурою та спортом'. Ми поділяємо думку, що така суттєва відмінність між розумінням важливості здорового образу життя і його реалізацією на практиці, є одним із основних негативних наслідків періоду економічних реформ, яка супроводжуєтьсяякісною зміною системи суспільних і особистісних цінностей.
Робота виконана за планом НДР Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка
Мета, завдання роботи.
Мета статті - визначити на рівні теоретичних узагальнень можливі причини втрати учнівською молоддю мотивації до систематичних занять фізичною культуроюта спортом, а також визначити напрямок докладання зусиль щодо подолання цих негативних тенденцій.
Результати досліджень.
Як відомо, ті потреби, які співвідносяться з домінуючими цінностями, — пріоритетні, задовольняються в першу чергу. Піклування про власне здоров’я такою домінуючою цінністю ще не стало- потреба бути здоровим особистістю усвідомлена, але вольовими зусиллями та конкретними діями не підкріплена. Необхідно сформувати і зробити ефективно працюючим наступний ланцюжок: інтерес — мотив — звичка -ціннісна орієнтація — установка
На думку науковців інтерес до занять фізичною культуроюта спортом можна сформувати шляхом залучення до різних видів фізкультурно-спортивної діяльності, при органічній єдності навчального і виховного процесів, з використанням можливостей навчальних закладів та поза навчальних спортивних установ.
Однак, як слушно зауважив Б. Ф. Ведмеденка «Практика засвідчила, що накопичення різних видів діяльності не дає відповіді на запитання: як залучити учнів до систематичних занять фізичною культурою щоб вони стимулювали виховання інтересу?». 4, С. 15]. На його думку, інтерес виховується у процесі опанування знаннями про фізичні вправи, виконання самих вправ, рухливих та спортивних ігор. [4, С. 109]. Завдяки силі інтересу мобілізується увага, устремління, чуттєве й розумове сприйняття, виокремлюються улюблені фізичні вправи та види спорту.
Одночасно з інтересом формується мотивація до систематичних занять фізичною культурою та спортом, яка виникає внаслідок взаємодії особистісних та ситуаційних факторів і характеризується напрямком та інтенсивністю зусиль. Важливо знати мотиви, які заохочують до занять. Типовими мотивами на початку занять є прагнення зміцнити здоров’я, покращити фізичну підготовленість самопочуття, зниження маси тіла. Згодом у тих, хто займається вже тривалий час мотивація змінюється: це задоволення від програми занять, організації і методики їх проведення, тип активності, соціальні фактори Зважаючи на існуючий розрив між «необхідним» і «реальним» головним завдання сьогодення є змінити негативні тенденції в мотивації поведінки особистості щодо збереження власного здоров’я, культивування та зміцнення мотивів, що заохочують до занять фізичною культуроюта спортом. Очевидно слід шукати інші, співзвучні сучасному етапу розвитку суспільства шляхи та механізми формування еволюційно важливих ціннісних орієнтацій, серед яких одне з провідних місць займає установка на ведення здорового стилю життя. З цією метою необхідно «конструювати) відповідні ситуації, широко впроваджувати їх в практику повсякденного життя. Досягти цього можна використовуючиможливості сучасних комунікативнихзасобів, в першу чергу засобів масової інформації та інформатизації, створивши ефективно діючу систему зовнішніх заохочень, яка сприятиме формуванню внутрішньої мотивації
З цією метою в шкільній практиці викладання фізичної культури пропонується відмовитись від авторитарного підходу при визначенні видів рухової активності, при складанні програм із фізичного виховання враховувати мотиви й інтереси учнів- позбутись застарілих підходів у забезпеченні навчально-виховного процесу [15, С. 21], підготуватинову генерацію педагогічних кадрів. [17, 75 с.].
Узагальнення та аналіз результатів численних досліджень дають підстави вважати, що основними напрямками роботи щодо формування потреби фізичного удосконалення у вузівської молоді є: наслідування- ознайомлення студентів з діяльністю власного організму- висвітлення ролі фізкультурно спортивної роботи з провідною діяльністю студентів Важливу роль відіграють також заходи щодо пропаганди здорового образу життя: бесіди, доповіді, диспути, зустрічі, науково-практичні конференції і т.п. Завдяки їм формується впевненість у необхідності впровадження фізичної культуриу повсякденне життя, збільшення обсягу фізичної активності за рахунок самостійних занять. На думку ряду дослідників виховання стійкої потреби в самостійних заняттях фізичними вправами є один із основних напрямків удосконалення системи фізичного виховання студентськоїмолоді. [2, С. 11−15- 3, С. 2.- 5, С. 2−5.].
Створення належних умов і можливостей для занять фізичною культурою і спортом разом із розумінням людиною їх доцільності та особистою участю у процесі занять також сприяють формуванню потреби фізичного вдосконалення В свою чергу позитивні емоції, що викликаються заняттями (відчуття радості, піднесений настрій, бадьорість) які супроводжуються покращенням показників фізичного стану людини формують впевненість у необхідності занять фізичною культуроюі спортом, сприяють виробленню звички щоденно займатися фізичними вправами.
Найдійовішим засобом формування у студентів потреби фізичного вдосконалення вважає О. П. Петров, є оперативне інформування про поточні результати та стан окремих систем організму (серцево-судинної дихальної тощо). На іншу особливість вказує В. О. Гружевський Він зазначає, що найбільший
вплив на рівень потенціалу фізичної культурі, і це слід особливо підкреслити, має можливість вибору форм занять та видів спорту (виділено нами). [8, С. 28−30.].
Однак, не дивлячись на значний обсяг виконаних у цьому напрямку наукових досліджень, доведену експериментальним шляхом ефективність запропонованих нововведень, до цього часу організаційно вони значною мірою залишаються на рівні поодиноких експериментів І це при тому, що спроби реанімувати фізкультурно-оздоровчу та спортивно-масову роботу у вузах старими організаційними формами, зазвичай, не приносять бажаних результатів [14, С. 16−19.]. Можна зробити припущення, що необхідність змін на рівні фахівців практиків уже усвідомлена і йде емпіричний пошук нових форм роботи, разом з тим сукупність отриманих наукових фактів ще не набула, так би мовити, «критичної маси» на рівні теоретичного узагальнення. Якими ж можуть бути висхідні положення новітньої теоретичної конструкції? Для відповіді на це питання є сенс спочатку звернутись до історії фізичної культури
Проблема розвитку змісту фізичної культури тісно пов’язана з питанням її виникнення і розповсюдження Як відомо, жодна форма фізичної культури не виникає з нічого або шляхом простого запозичення. Нові системи завжди створюються як наступник попереднього Запозичені елементи пристосовуються до існуючих життєздатних форм. В процесі розвитку вони звільнюються від свої попередньої соціальної ролі, а потім, пристосувавшись до потреб, що змінилися, стають органічною частиною нового головного змісту, що формується.
Формальна сторона розвитку фізичної культури дуже мінлива. Час від часу панівне становище починають займати одні системи рухів, видів фізичної підготовки та спорту, змагань, типів занять з фізичного виховання, систем тренувань, в той час як інші відтісняються на задній план. Однак різноманіття експериментів, форм та методів не виключає існування закономірностей розвитку фізичної культури Одна з них, зокрема, полягає в тому, що форми рухів, що втрачають змістовну цінність або мотивуючу роль, закономірно відмирають з часом (виділено нами) [16, С. 23]. Інша закономірність полягає в тому, що розвиток практики фізичної культури (а згодом і її теоретичне обґрунтування) обумовлювався практикою розвитку цивілізаційних процесів, зокрема рівнем розвитку військової техніки, яка визначала в свою чергу військову тактику. Як правило, спонукальним мотивом при цьому були перемоги або поразки, невдачі в ході воєнних конфліктів Розгляд людської історії з цієї точки зору незаперечно вказує на те, що протягом всього періоду розвитку цивілізації фізична культура мала яскраво виражену військову спрямованість, а напрямки перетворень фізичного виховання, в першу чергу шкільного, формувалися під впливом військових відомств і закладів.
Сьогодні у всьому світі, зокрема в Європі, основною тенденцією розвитку є прагнення до об'єднання, стиранню кордонів міждержавних, політичних, культурних релігійних та інших. Знижується рівень воєнного протистояння зменшується кількість військовослужбовціву збройних силах, а в деяких країнах — і взагалі ліквідація армії. Отже необхідні інші форми фізичної культурі, такі, що організаційно і змістовно відповідають вимогам сучасності, потребам людини у всьому діапазоні їх проявів. Слід розробити принципово відмінну, дійсно гуманістично орієнтовану основу фізичної культури і враховувати її при розробці її концепції, теорії, осмислення з філософсько-культурологічних позицій. В. Григор'єв з цього приводу зазначає, що слід «визначити необхідні передумови для вироблення якісно нової парадигми розвитку вітчизняної фізичної культури і спорту, такої парадигми, яка адекватно відповідатиме на ті цивілізаційні виклики, котрі постали перед нашою країною на початку XXI ст.». [7, С. 108−111]. Нами було висловлено припущення, що в якості системоутворюючої може виступати ідея здорового, спортивного стилю життя, як втілення культурирухової діяльності людини [11, С. 71].
У спортивному стилі життя закладено прагнення до динамічного розвитку в усіх аспектах прояву людської діяльності. Не випадково в Олімпійській хартії в якості важливого завдання олімпізму, що об'-єднує & quot-спорт з культурою й освітою& quot-, указується (на це рідко звертають увагу) завдання створення & quot-способу життя, заснованого на радості від зусиль, на виховній цінності хорошого прикладу й на повазі до загальних основних етичних принципів& quot- [18, 6]. При побудові теоретичної конструкції слід також враховувати що наразі формується новий погляд на людську тілесність як філософсько-культурологічний феномен, як прояв людського потенціалу. [6- 12, С. 63−68- 13]. Б.Г. Акчурін зазначає: «В епоху бурхливого розвитку ноосфери культураздоров’я набуває провідного значення серед глобальних проблем сучасності, які визначають майбутнє людства Людина, яка належить до двох «світів» — природного та соціального, -культивуєне тільки особистісні якості, але і свою тілесність». [1, С. 50−52]. Сприйняття людиною власного тіла, чуттєве забарвлення цього сприйняття і те, як, на її думку, оцінюють її оточуючі - є одним з рівнів культурологічногоаспекту фізичного розвитку людини [10].
Окреслюючи системні концепти новітньої теоретичної парадигми фізичної культурислід зважати на те, що сьогодні, на думку експертів, фахівців з різних областей наукового знання, визначальними рисами розвитку цивілізації стали процеси інформатизації та глобалізації. Майбутнє людства будуть визначати глобальні інформаційно-комп'ютерні мережі. Слід враховувати факт злиття біо- і техноінформації в єдину нову силу, яка домінує зараз на планеті. [19]. Саме тому проблема формування нової етики ставлення до життя, пошук системоутворюючихфакторів формування культуриздоров'-я особистості, гармонії тілесного і духовного набуває особливої актуальності на фоні втрати існуючою системою рухів, видів фізичної підготовки та спорту змістовної цінності та мотивуючоїролі.
На теперішній час у сфері фізичної культури та спорту інформаційні технології знайшли впровадження у вигляді електронних облікових документів, підручників та посібників- контролюючих тестових програм- експертних систем- експрес-систем функціональної діагностики, оздоровчих практикумів З урахуванням темпів розвитку новітніх технологій зовсім не важко спрогнозувати в недалекому майбутньому об'єднання цих окремих елементів в єдину інформаційно-освітню систему. Більш важливим є спрогнозувати і направити її інформаційно-комунікативне наповнення.
Попередні теоретичні узагальнення дають можливість припустити доцільність використання у побудові навчально-тренувального процесу нових дидактичних принципів: особистої зацікавленості та інформативної насиченості (наповненості подіями).
Існуючі телеологічна (формування особистості) та актологічна (розвиток здібностей) методологічні позиції виходячи з яких організується сучасне фізичне виховання, не дивлячись на принципову відмінність між ними (фахівці формулюють коротко — виховання фізичного в людині чи виховання людини через фізичне), єдині в ставленні до людини, до її ролі та місця в цьому процесі: вона є об'єктом маніпулювання з боку певних державних та громадських інституцій Мета проголошується цілком прогресивна та гуманна: гармонійний розвиток особистості, підготовка її до життя, при цьому виконується соціальне замовлення і начебто враховується особистісні інтереси. Однак не дивлячись вагоме теоретичне обґрунтуванняпрактичні результати її втілення залишають бажати кращого і що навіть гірше — мають очевидну тенденцію щодо подальшого зниження. Причина цього, на наш погляд, полягає саме у втраті (як вже зазначалося вище) існуючою системою рухів, видів фізичної підготовки та спорту змістовної цінності та мотивуючої ролі. Може саме через те, що ми дуже прагнемо залучати до занять фізичною культуроюта масовим спортом, виховуємо інтерес до них, і прагнення і зацікавленості якраз і не має. Разом з тим ніхто (в крайньому разі системним чином, на рівні державної політики) не прагне залучати молодь до шкідливих звичок, чи виховувати інтерес до цього — а вона (молодь), не дивлячись на відсутність організаційних зусиль, з особистої ініціативи все ж робить це. Спрацьовують певні механізми наслідування, «копіювання». Як відомо людина сприймає близько 80 відсотків інформації про навколишній світ через візуальне сприйняття У дітей же зорові образи взагалі є домінуючими Формують дитину, бачення і сприйняття нею світу, а в подальшому — соціалізацію і життєвий стиль, ті візуальні образи які оточують її на кожному кроці. Немає сенсу їх конкретизувати більш доцільною є констатація відсутності позитивних зорових вражень, а вони ж повинні бути домінуючими Необхідно створити відповідним чином організований інформативний простір. За приклад можна взяти світ моди: ніхто не прагне «залучати», чи «виховувати інтерес» — разом з тим непідробна цікавість до цієї сфери прояву людської індивідуальності цілком очевидна Причому завдяки майже одним лише візуальним враженням. Принцип особистої зацікавленості передбачає формування здорового, спортивного стилю життя через зміну ставлення до власної тілесності, через масоване, систематичне, активне «просякнення» суспільного життя відповідним чином організованими зоровими образами, із забезпеченням можливості свідомого вільного вибору оновлених, з урахуванням сучасних еволюційних тенденцій, форм фізкультурноспортивної діяльності, що можливе лише знову ж таки за умови відповідного інформаційного забезпечення. Власне в цьому і полягає сутність принципу особистої зацікавленості.
Змістовну сутність принципу інформативної насиченості (наповненості подіями) також можна розкрити виходячи з тих змін в розвитку людського суспільства що вже відбулися та відбуваються Через сучасні засоби комунікації (телебачення, Інтернет, мобільний зв'-язок, тощо) людина отримує безліч інформації (десь наводився приклад — житель середньовічного міста за все життя не отримував скільки інформації скільки її міститься в недільному випуску видання «Нью-Йорк таймс»). Це прояв глобалізації та інформатизації суспільного життя про які вже згадували, це технологічні тенденції які визначають рівень та якість нашого життя. В цьому контексті спробуємо визначити рівень інформаційного насичення і сприйняття, для прикладу, школярем середнього віку такої контрольної вправи як біг на 60 метрів (до речі певний час очікуючи своєї черги). Йому це просто нецікаво — обмаль подій та інформації, в той же час гра на мобільному телефоні значно більше насичує враженнями та емоціями.
Певною мірою змістовно та організаційно фізичне виховання залишилось на рівні XVIII сторіччя. Для того щоб з’явився інтерес до занять фізичними вправами вони повинні для початку щонайменше бути цікавими. Якщо вже дорослі об'єднуються для проведення дозвілля в так званому «автоквесті», то для дітей тим більше треба створювати такі види та форми тренувань, які вимагали б від учасників кмітливості, сміливості, прояву ініціативи, уміння користуватисьсучасними технічними засобами отримання та передачі інформації, прояву рівня розвитку рухових якостей та функціональної готовності
Висновки
Ефективне формування культурирухової діяльності людини, культурижиття, здорового, спортивного стилю життя можливе лише при умові відповідного інформаційного забезпечення
Доцільно внести зміни до змісту та організаційних форм фізичного виховання учнівської молоді Саме завдяки цьому ми зможемо добитися необхідних змін в психології, формування нових цінностей і установок суспільства
У подальшому можлива розробка теоретичного обґрунтування використання у навчально-тренувальному процесі принципів особистої зацікавленості та інформаційного насичення
Література
1. Акчурин Б. Г. Телесность как проявление человеческого потенциала и как валеологическая ценность // Теор. и практ. физ. культ, 2005, № 6. — С. 50−52.
2. Астафьев В. С., Борисов В. В. Формирование потребности в самостоятельных занятиях физическими упражнениями в структуре физической культурыличности //Теория и практика физ. культуры — 2008. -№ 8. — С. 11−15.
3. Бауэр В. Г. Социальное значение физкультуры и спорта в современных условиях развития России // Теория и практика физ. культуры — 2001. — № 1. — С.2.
4. Ведмеденко Б. Ф. Теорія і методика виховання інтересу в учнів до занять фізичною культурою
Дисертація на здобуття науковогоступеня доктора педагогічних наук — Київ- 2005. — 511 с.
5. Виленский М. Я. Студент как субъект физической культуры// Теория и практика физ. культуры — 1999.
— № 10. — С. 2−5.
6. Гомілко О. Метафізика тілесності: концепт тіла у філософському дискурсі -К.: Наук думка, 2001. -340 с.
7. Григор'єв В. Соціально-філософська парадигма фізичної культури і спорту України в контексті філософського дискурсу// Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 2007. -№ 4. -С. 108−111.
8. Гружевський В. О. Технологія формування мотиваційних потреб до занять фізичною культурою
студентів 1 курсу з урахуванням регіональних особливостей проживання. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. проф. Єрмакова С.С. Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. -№ 10. — 162 с. С. 28−30
9. Горащук В. П. Теоретичні та методологічні засади формування культуриздоров’я школярів Дис. докт. пед. наук — Харків, 2004. — С. 124.
10. Калиновская В. В. «Обратная сторона» внешней привлекательности: исследование компонентов образа собственного тела у студентов БГМУ / В. В. Калиновская, О. А. Скугаревский // (http: //www:bsmu:bu/bmm/03:2004/13/html):
11. Компанієць Ю. А. Здоровий, спортивний стиль життя як умова подальшої еволюції людини Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. проф. Єрмакова С.С. Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. -№ 4. — 162 с. С. 71.
12. Компанієць Ю. А. Феномен тілесності у сучасному філософсько-культурологічному дискурсі Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. проф. Єрмакова С.С. Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. -№ 4. — 162 с. С. 63−68.
13. Косяк В. А. Эпистемология человеческой телесности. — Сумы ИТД «Университетская книга», 2002.- 362 с. -
14. Красноперова Н. А. Педагогическое обеспечение формирование здорового образа жизни студентов //Теория и практика физ. культуры — 2005. — № 6. — С. 16−19.
15. Круцевич Т. Основні напрямки вдосконалення програм фізичного виховання школярів // Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 2006. — № 4. — С. 21.
16. Кун Л. Всеобщая история физической культурыи спорта. М.: «Радуга», 1982. — 400 с. С. 23
17. Національна доповідь про розвиток освіти в Україні / В.Г. Кремінь, М. Ф. Степко, К.М. Левківський, О. С. Сухолиткий М-во освіти і науки України. — К., 2001. — 75 с.
18. Олимпийская Хартия. МОК. — М., 1991., 6
19. Репин В. «Ковчег жизни» на стапелях эволюции // Новый мир, 2000. — № 12.
http: //magazines. russ. ru/novYi mi/2000/ 12/герт. Ы:
Надійшла до редакції 05. 02. 2009 р.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой