Направленное использование физических нагрузок как фактор управления профессиональной работоспособностью студентов

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Физическая культура и спорт


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

СПРЯМОВАНЕ ВИКОРИСТАННЯ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ЯК ФАКТОР КЕРУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЮ ПРАЦЕЗДАТНІСТЮ СТУДЕНТІВ
Ажиппо О. Ю.
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація. У даній статті розглядаються різні варіанти дозованого навантаження на навчальних заняттях по фізичному вихованню, які здійснюють різні зміни на професійну працездатність студентів. Планування в навчальному дні Для одержання найбільш стійкого і вираженого позитивного ефекту занять на професійної працездатності протягом усього дня доцільне використання навантаження середньої інтенсивності. Заняття бажано планувати лише на останні години навчального розкладу.
Ключові слова: професійна працездатність, фізичні навантаження, студент.
Аннотация. Ажиппо А. Ю. Направленное использование физических нагрузок как фактор управления профессиональной работоспособностью студентов. В данной статье рассматриваются различные варианты дозированных нагрузок используемых на учебных занятиях по физическому воспитанию, которые оказывают различные изменения на профессиональную работоспособность студентов. Для получения наиболее стойкого и выраженного положительного эффекта занятий по профессиональной работоспособности в продолжение всего дня целесообразно использовать нагрузки средней интенсивности. Занятия желательно планировать лишь на последние часы учебного расписания.
Ключевые слова: профессиональная работоспособность, физические нагрузки, студент.
Annotation. Aghyppo A.U. Directed use of physical loadings as the factor of management by the professional capacity of students. Different variants of the dosed loadings of used on the lessons on physical education, which render different changes on the professional capacity of students are examined in the given article. For reception of the most proof and expressed positive effect of employment on professional serviceability during all day it is expedient to use loadings of average intensity. Employment are desirable for planning only for last hours the educational schedule. Key words: professional capacity, physical loadings, student.
Вступ.
Наукова організація навчальної праці студентів має на увазі оптимальну взаємодію розумових і фізичних навантажень, при яких забезпечується високий рівень учбово-пізнавальної, трудової і суспільної активності, формування гармонічно розвитою особистості випускника вузу. Крім зміцнення здоров’я, підвищення рівня фізичної і спортивно-технічної підготовленості, підготовки до майбутньої професійної діяльності навчальні заняття по фізичному вихованню покликані також сприяти росту учбово-трудової активності і професійної працездатності (ПП) студентів. Забезпечення цих умов
— одна з визначальних соціальних задач фізичного виховання в процесі навчання. Дана функція занять може бути успішно реалізована лише в тому випадку, якщо визначені умови для оптимального їхнього використання. Однак на сьогоднішній день у більшості випадків місце занять по фізичному ви-
хованню в навчальному розкладі залежить від таких факторів, як завантаженість спортивних баз, їхня далекість від навчальних корпусів, наявність вільних годин у розкладі факультетів і ін.
Закономірне наростання інтенсифікації процесу навчання у вузі, що став непорушною істиною, визначило аналогічну тенденцію і у фізичному вихованні студентів. Екстенсивний шлях розвитку організованих навчальних занять у вузі обмежений рамками бюджету навчального і вільного часу. Інтенсифікація навчального процесу по фізичному вихованню досить чітко просліджується в зв’язку з розробкою заходів щодо спортивної підготовки студентів. Відповідно до досліджень, підготовка студентів до виконання нормативних вимог зв’язана зі збільшенням обсягу їхньої рухової активності [1,6,10 і ін. ], з інтенсифікацією навчальних занять, збільшенням їхньої моторної щільності [2,3,8,9,11 і ін.].
Зазначена тенденція вимагає уточнення наших представлень про гострий (безпосередньому) і кумулятивному ефекті занять по фізичному вихованню на ПП студентів у режимі навчального дня і тижня. Крім того, з урахуванням фазного характеру зміни робочої домінанти [4] необхідно вести пошук способів прискорення періоду впрацьовування і попередження зниження працездатності, використовуючи для цього оптимальне планування занять по фізичному вихованню в навчальному розкладі (за часом, інтенсивності навантажень, вихідному стану ПП і ін.).
Работа выполнена по плану НИР Харьковского национального педагогического университета имени Г. С. Сковороды.
Формулювання цілей роботи.
Вищесказане і було покладено в основу вивчення можливостей спрямованої зміни ПП студентів під впливом дозованих навантажень на навчальних заняттях по фізичному вихованню.
Методи дослідження. Для характеристики ПП використовувався 4-хвилинний коректурний тест Анфимова в модифікації Кабанова- вираховувався коефіцієнт продуктивності по методу Антроповой. Обсяг занять у період досліджень складав 8 академічних годин кожного із днів навчального тижня. На підставі висновків деканату і викладачів, що ведуть теоретичні заняття в групах, враховувалася напруженість занять і самопідготовки студентів (висока -5 балів, середня — 4, незначна — 3). У період дослідження напруженість навчальних занять коливалася від 3,6 до 4,3 бали, а самопідготовки — від 3,5 до 3,8 бали. Зміни ПП вивчалися з 8 год. 30 хв. до 20 год. протягом навчального дня: до початку занять, після кожного заняття, у період відпочинку 17 год.) і в період самопідготовки (20 год.), а також протягом тижня щодня після 2 години академічних занять.
Організація дослідження. Навчальні заняття по фізичному вихованню проводилися в трьох режимах фізичних навантажень, нами проводилася реєстрація частоти серцевих скорочень (ЧСС) — враховувалася моторна щільність занять. Заняття з на-
вантаженням малої інтенсивності (НМІ) проводилося при ЧСС 110 — 130 уд/хв і моторної щільності 40 -50%- середньої інтенсивності (НСІ) при ЧСС 130 -160 уд/хв і моторної щільності 50 — 65%- великої інтенсивності (НВІ) при ЧСС понад 160 уд/хв і моторну щільність 65 — 85%. Вправи на заняттях підбиралися з засобів основної гімнастики, легкої атлетики, спортивних і рухливих ігор таким чином, щоб забезпечити навантаження заданої інтенсивності.
Враховувалася також безпосередня суб'єктивна реакція на фізичні навантаження і її зміну в наступні години навчальної роботи.
Багаторазовими дослідженнями було охоплено 73 студента факультету фізичної культури Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, що займалися на денному відділенні. Усі вони були розподілені на 3 групи, зі своїм режимом навантажень.
Результати дослідження їх обговорення.
Попередньо, до початку основних досліджень, у дні і години, що відповідають їм, у всіх студентів неодноразово визначалася динаміка ПП (фонові дослідження). Для обмеження фактору фізичних навантажень студенти додатково ніяких фізичних навантажень напередодні, у день їхнього проведення й у дні дослідження не виконували.
Спочатку був визначений закономірний характер змін ПП студентів у навчальному дні при відсутності занять фізичним вихованням. Типовим для нього є наявність періоду впрацьовування (8 год. 30 хв. — 10 год.), періоду підвищеної працездатності (10 — 12 год.) і періоду її зниження (після 12 год.). З урахуванням отриманих даних планува-
лося використання диференційованих фізичних навантажень у різні періоди стану ПП. На рис. 1 представлені їхні результати.
Використання занять по фізичному вихованню з НМІ в період впрацьовування приводить до помірного підвищення ПП у наступні шість годин навчальної праці- у період самопідготовки вона підтримується на рівні, близькому до вихідного. Заняття з НСІ забезпечують найбільший підйом рівня ПП до кінця навчального дня і зберігають його під час самопідготовки. Використання в заняттях НВІ створює короткочасний помірний ефект підвищення ПП у гострому періоді післядії, після чого спостерігається її зниження. Лише до 20 год. відзначена тенденція відновлення ПП до вихідного рівня. Оцінка самопочуття студентів після фізичних навантажень свідчить про те, що НМІ і НСІ створюють у процесі подальшої навчальної діяльності почуття підвищеної ПП, гарний емоційний фон, сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу. Подібний стан зберігається в них на всьому протязі учбово-трудового дня. Після НВІ студенти випробують почуття стоми, сонливості, їм важко зосередити увагу на навчальному матеріалі, його осмислювання зв’язане з великими труднощами.
Планування занять у період високої ПП при будь-якому режимі навантажень робить безпосередній позитивний ефект. Однак надалі спрямованість змін ПП здобуває розходження. При НМІ в наступні години зберігається її помірковано підвищений рівень- при НСІ спостерігається подальший зріст- при НВІ - наростаючий до кінця учбово-трудового дня градієнт працездатності.
Рис. 1. Зміна професійної працездатності протягом навчального дня під впливом навантажень на навчальних заняттях по фізичному вихованню (у % до вихідного до початку занять рівню, прийнятому за 100). Умовні позначки: А — період впрацьовування, Б — період високої працездатності, В — період зниженої працездатності- 1, 2, 3, 4 — час обстеження після 1, 2, 3, 4-го занять- 5 — у 17 годину.- 6 — у 20 годину. Суцільна лінія — працездатність під впливом НСІ- пунктирна — під впливом НВІ- пунктир із крапками — під впливом НМІ- крапки — працездатність у дні без використання фізичних навантажень.
Заняття по фізичному вихованню, які заплановані в період зниженої ІIIІ із НМІ, лише на дві години повільно підвищують її, а потім спостерігається зниження- НСІ в процесі подальших навчальних занять і самопідготовки забезпечують стійкий, повільно підвищений її рівень- НВІ роблять відразу після занять короткочасний незначний позитивний ефект, що надалі змінюється наростаючим зниженням ПП.
Вивчення змін ІІ у тижневому циклі без занять фізичним вихованням показало, що в понеділок спостерігається період впрацьовування, у вівторок — середу — період високої ІІ, а з четверга — період її зниження. У суботу відзначається відновлення ПП до вихідного рівня. Таке явище одержало назву «кінцевого пориву» і рядом авторів [5,7] розглядається як результат посилення діяльності, зв’язаної з очікуванням закінчення роботи і майбутнього відпочинку. Цим даним відповідає оцінка напруженості теоретичних занять у 3,6 — 3,8 бали і самопочуття студентів. На рис. 2 представлена характеристика змін ПП у тижневому навчальному циклі під впливом занять фізичним вихованням.
Використання на заняттях трьох режимів фізичних навантажень у період впрацьовування надає на інший день помірний ефект підвищення ПП, хід зміни якої надалі неоднаковий. НМІ забезпечують збереження рівня ПП, близького до вихідного, протягом інших днів тижня, НСІ - зберігають її повільно підвищений рівень на весь тиждень- НВІ
— знижують її рівень на 3−4-й дні тижня, відновлюють на 5-й і істотно підвищують на 6-й. Таке явище, коли у віддаленому періоді післядії спостерігається зверхпоновлення, яке відображає загальнобіологіч-ну закономірність фазних змін працездатності під впливом сильних подразників, концепція якого одержала розгорнутий виклад у роботах И. П. Павлова, Г. В. Фольборта, Н. Н. Яковлева, Л.П. Матвєєва, В. В. Волкова й ін.
У тому випадку, коли заняття плануються в період підвищеної ПП, НМІ створюють умови для збереження її повільного підвищеного рівня до 5-го дня з подальшим підвищенням на 6-й день тижня- НСІ забезпечують послідовне наростання рівня ПП до кінця тижня- НВІ ефективні для стійкого підвищення рівня ПП.
Якщо заняття плануються в період зниженої ПП, то при всіх трьох режимах навантажень не спостерігається її зниження, настільки типового при відсутності занять фізичним вихованням. НМІ забезпечують помірне підвищення ПП до кінця навчального тижня- НСІ - значне- НВІ - через 24 години створюють високий ефект, що потім знижується до помірного.
Установлено, що діапазон коливань ПП у тижневому циклі значно менше, ніж протягом навчального дня. Це пояснюється наявністю більш тривалих тимчасових інтервалів для відбудовних процесів після учбово-тренувальної діяльності.
Висновки.
Підводячи підсумок результатам дослідження, відзначимо наступне. Планування в навчальному дні, у період впрацьовування заняття по фізичному вихованню з НМІ і НСІ забезпечує його скорочення, стимулює і подовжує період високої ПП, сприяє її збереженню до кінця учбово-трудового дня. Для одержання найбільш стійкого і вираженого позитивного ефекту занять на ПП протягом усього дня, включаючи самопідготовку, доцільне використання НСІ. Заняття з НВІ бажано планувати лише на останні години навчального розкладу. До продуктивної самопідготовки після них студенти можуть приступити не раніше ніж через 4−5 годин. Тому використання таких навантажень у дні напруженої самопідготовки студентів небажано.
Планування на початку навчального тижня занять по фізичному вихованню з НМІ забезпечує скорочення періоду впрацьовування, короткочасне
%
то
Ш
І2С
110
100
30
80
в
'- і ¦ і
1 1
4 +
/у'- Ч — ш ш Л *ҐШ & quot- \ ^ 1 Ч [ / / _
1 -и. _/ '¦чТІ К /'-& quot-* г/ г / * р *
-У і
6
! і
& quot- і - •• -- А
1 /їх /А 7 і
4 і -
ч * -ь /? У 1
г & lt- 1
4 3 6
г І -1
1 А'-/і і / ! І ,'/У У
і'----. * /
і
Рис. 2. Зміна професійної працездатності протягом навчального тижня під впливом навантажень на навчальних заняттях по фізичному вихованню. Умовні позначки ті ж, що на рис. 1
(до 48 год.) підвищення ПП. Використання тих же навантажень у середині і кінці навчального тижня створює помірний, тривалий і позитивний ефект на ПП. Заняття з НСІ в усі періоди тижневої динаміки ПП надають найбільш виражений і стійкий позитивний ефект на її рівень. Використання НВІ в середині і кінці тижня повільно стимулює ПП, а на початку — супроводжується позитивною післядією стосовно останнього учбово-трудового дня.
З урахуванням виявленої взаємодії навчальних фізичних навантажень зі станом ПП студентів можливе планування двох — і триразових занять (у тому числі самостійних) у навчальному дні і протягом тижня при різних комбінаціях навантажень для спрямованих змін ПП і досягнення заданих показників у фізичній і спортивній підготовленості.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем використання фізичних навантажень як фактор керування професійною працездатністю студентів.
Литература
1. Виленский М. Я., Минаев Б. Н. //Теор. и практ. физ. культ. ,
1973. — № 3. — С. 23−28.
2. Виленский М. Я., Минаев Б. Н. Физическая культура в научной организации учебного труда студентов педагогического института. М., 1973. — С. 24−37.
3. Виленский М. Я., Минаев Б. Н. //Теор. и практ. физ. культ. ,
1975. — № 4. — С. 30−36.
4. Виленский М. Я., Минаев Б. Н. //Теор. и практ. физ. культ. ,
1976. — № 7. — С. 23−29.
5. Виноградов М. И. Физиология трудовых процессов. Л, 1958. — 200 с.
6. Ивойлова Л. С. Вопросы физического воспитания студентов. ЛГУ, 1973. — С. 55−58.
7. Косилов С. А. Очерки физиологии труда. М., 1965. — 240 с.
8. Михайлов В. В. В сб.: Физическое воспитание и спорт. МГУ, 1976. — С. 6−22.
9. Семашко С. С., Левенко Н. А. В сб.: Физическое воспитание и спорт. МГУ, 1976. — С. 30−40.
10. Фидельский В. В., Лебедев В. М. //Теор. и практ. физ. культ. ,
1974. — № 4. — С. 78−84.
11. Чунин В. В. //Теор. и практ. физ. культ., 1971. — № 7. — С. 67−73.
Надійшла до редакції 21. 03. 2007р.
ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПОВРЕЖДЕНИЙ МЫШЦ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ У СПОРТСМЕНОВ
(обзор литературы)
Амрар Абдеррахим Харьковская государственная академия физической культуры
Аннотация. В статье представлены общие характеристики повреждений мышечной ткани нижних конечностей у спортсменов, виды спорта, в которых эти травмы возникают наиболее часто, классификации повреждений мышечной ткани. Аналитическое исследование проведено по материалам отечественных и зарубежных научных публикаций.
Ключевые слова: мышца, спортсмен, тренировка, здоровье.
Анотація. Амрар Абдеррахим. Загальна характеристика ушкоджень м’язів нижніх кінцівок у спортсменів (огляд літератури). В статті надані загальні характеристики пошкоджень м’язової тканини нижніх кінцівок у спортсменів, види спорту, в яких ці травми виникають
найбільш часто, класифікації пошкоджень м’язової тканини. Аналітичне дослідження проведено за матеріалами вітчизняних і зарубіжних наукових публікацій. Ключові слова: м’яз, спортсмен, тренування, здоров’я. Annotation. Amrar Abderrahim. General characteristic of damages of muscles of the bottom finitenesses at sportsmen (the review of the literature). In the article is submitted general characteristics of damages of a muscular fabric of the bottom finitenesses at sportsmen- kinds of sports in which these traumas arise most frequently- classifications of damages of a muscular fabric. Analytical research is carried out on materials of domestic and foreign scientific publications.
Key words: muscle, sportsman, training, health.
Введение
Повышение нагрузок и увеличение динамических характеристик в спорте привели к условиям, при которых травмирование мышечной ткани становится неминуемым. Особенно актуальная такая ситуация в игровых видах спорта, легкой атлетике, гимнастике, горнолыжный спорт и многие другие. Множество соревнований разного ранга приводят гипернагрузкой на мышечную ткань и в этих условиях к ее «готовности» к разным повреждениям. Открытые и закрытые травмы мышц нижней конечности требуют разных тактических подходов к лечению и физической реабилитации спортсменов. Главными критериями при этом на сегодня есть качество и темп (время) возобновления в строй спортсмена. Сегодня период возобновления здоровья спортсменов и лиц, которые занимаются физической культурой, должен значительно сократиться, иначе карьера спортсмена может завершиться.
Tравматические повреждения (заболевания) нижних конечностей занимают значительное место и существенно влияют на работоспособность спортсменов. Внезапное прекращение высокоинтенсивной мышечной и психоэмоциональной деятельности отрицательно сказывается не только на состояние опорно-двигательного аппарата, но и на функции внутренних органов и систем. Состояние детренированности, которое неизбежно следует за спортивной травмой, приводит к снижению основных физических качеств, техники двигательных действий и умений в избранном виде спорта [1, 4, 5].
Работа выполнена по плану НИР Харьковской государственной академии физической культуры.
Формулирование целей работы.
Цель работы — анализ повреждений мышечной ткани нижних конечностей у спортсменов в видах спорта, в которых эти травмы возникают наиболее часто.
Результаты исследований.
Повреждения мышц — распространенный, часто встречающийся вид травмы у спортсменов. Считается, что до 25% людей занимающихся спортом ежегодно получают те или иные травматические повреждения мышц (ушибы, разрывы), следовательно, у спортсменов со стажем при наличии интенсивной физической нагрузки этот показатель приближается к 100% [1, 4].
У спортсменов чаще всего происходят по-

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой