Анализ течения запущенного немелкоклеточного рака легкого при использовании высокодозной антиэстрогенной терапии в комплексном химиолучевом лечении больных

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ПДТРЛОП Я
ОРИПНДЛЬН1 ДРСЛ1ДЖЕННЯ / ORIGINAL RESEARCHES
УДК: 616. 24−006. 6−0361−085. 28'-849. 1:[615. 363:612. 621. 31]] - 039. 3
А. В. Каджоян
Аналiз nepe6iry недрiбноклiтинного раку легенi III-IV стадiй при застосуванш високодозовоУ антиестрогенноУ Tepanii'- в комплексному хiмiопpомeнeвому лжуванш хворих
Запорiзький державний медичний ушверситет
Ключовi слова: тамоксифен, естрогенних рецепторiв модулятори.
З метою покращення результата лжування недрiбноклiтинного раку легенiв III-IV стадш шляхом призначення високодозово! тамоксифенотерапп в комбшаци 3i стандартними схемами лшування з урахуванням iмуногiстохiмiчного профшю пухлини об-стежили та пролжували 191 пащента. За допомогою iмуногiстохiмiчного методу у тканинi недрiбноклiтинного раку легет III-IV стадш встановили низьку експресгю рецепторгв естрогену a i прогестерону (1,7%) та доволi високу експресгю рецепторгв естро-гену в (50,8%). Подш пащентгв на групи з наявнiстю або вiдсутнiстю рецепторгв естрогену в дав змогу клшчно показати рiзнi механiзми дИ та можливост застосування антиестрогенно! терапи в комплексному лжуванш занедбаного недрiбноклiтинного раку легешв. Виявили, що ефективнiсть лшування та загальна виживанiсть хворих, яким до стандартних схем лшування додавали висою дози тамоксифену, е значно кращими (одж^чна виживанiсть та медiана виживаностi — 48,9% та 12 мюящв вщповщно), нiж у пащенпв, якi отримували тшьки стандартне консервативне протипухлинне лшування (одщ^чна виживанiсть та медiана виживаностi — 28,2% та 9 мюящв вдаовдао). Це свiдчить про антиестрогенну дiю тамоксифену та негормональш механiзми його протипухлинно! ди.
Анализ течения запущенного немелкоклеточного рака легкого при использовании
высокодозной антиэстрогенной терапии в комплексном химиолучевом лечении больных
А. В. Каджоян
С целью улучшения результатов лечения немелкоклеточного рака легких III-IV стадий путем назначения высокодозной тамоксифенотерапии в комбинации со стандартными схемами лечения и учитывая иммуногистохимический профиль опухоли обследовали и пролечили 191 пациента. С помощью иммуногистохимического метода в ткани немелкоклеточного рака легкого III-IV стадий установлена низкая экспрессия рецепторов эстрогена a и прогестерона (1,7%) и достаточно высокая экспрессия рецепторов эстрогена в (50,8%). Разграничение пациентов на группы с наличием или отсутствием рецепторов эстрогена в позволило клинически показать различные механизмы действия и возможности применения антиэстрогенной терапии в комплексном лечении запущенного немелкоклеточного рака легких. Показано, что эффективность лечения и общая выживаемость больных, которым к стандартным схемам лечения добавляли высокие дозы тамоксифена, значительно лучше (одногодичная выживаемость и медиана выживаемости — 48,9% и 12 месяцев соответственно), чем у пациентов, получавших только стандартное консервативное противоопухолевое лечение (одногодичная выживаемость и медиана выживаемости — 28,2% и 9 месяцев соответственно). Это свидетельствует об антиэстрогенном действии тамоксифена и о негормональных механизмах его противоопухолевого действия.
Ключевые слова: тамоксифен, легких новообразования, эстрогенныхрецепторов модуляторы.
Патология. — 2014. — № 3 (32). — С. 100−104
Analysis of advanced non-small cell lung cancer course during high dose antiestrogen therapy use in complex chemoradiotherapy treatment of patients
A. V. Kadzhoian
Aim. To analyze the advanced non-small cell lung cancer course during high dose antiestrogen therapy use in complex chemoradiotherapy treatment of patients.
Methods and results. With the help of immunohistochemcial method the low expression of estrogen a and progesteron (1. 7%) receptors but rather high expression of estrogen в receptors (50. 8%) were established. Separation of patients into the groups with the presence or absence of estrogen в receptors allowed to show in clinical terms different mechanisms of action and the possibility of antiestrogen therapy use in the treatment of advanced non-small cell lung cancer.
Conclusion. Effectiveness of treatment and overall survival were shown to be statistically better in patients who received high doses of tamoxifen in addition to standard treatment regimens (one-year and median survival — 48. 9% and 12 months, respectively) than in patients who received only standard conservative anticancer treatment (one-year and median survival — 28. 2% and 9 months, respectively), which was caused by the antiestrogenic effect of tamoxifen and its non-hormonal mechanisms of antitumor action.
Key words: Lung Neoplasms, Tamoxifen, Estrogen Receptor Modulators.
Pathologia 2014- № 3 (32): 100−104
Залежно вщ клшчних умов протягом лжування хворих на недрiбноклiтинний рак легеш (НДКРЛ) III-IV стадш використовують радикальне чи палiативне хiрургiчне втручання, х1мютерапевтичний, променевий методи, таргетну терашю або комбшацш цих метсдав, але! хня ефективнють залишаеться невисокою [1].
© А. В. Каджоян, 2014
Пошуки нових нетрадицшних шляхов лiкування та по-долання резистентносл раку легешв до хiмiопрепаратiв зумовили необхвдшсть ошнювання його гормонально! чутливосп для виршення питання про можливють включення ендокринного компонента до схем комплексного лшування.
Аналiз перебшу недрiбноклiтинного раку легеш III-IV стадiй при 3acTocyBaHHi високодозовоi антиестрогенно! Tepanii
Результати останнiх дослвджень сввдчать про наявнiсть рецепторiв стеровдних гормошв у пухлинах легенiв, i це дае пiдставу для розробки ендокринно! терапп раку легенi [2,3].
Закордонш публтацп, що присвяченi застосуванню антиестрогешв, зокрема тамоксифену (ТАМ), у схемах хiмiопроменевого лiкування ще1 патологи е поодиноки-ми та суперечливими [4,5]. Мехашзми такого синергизму пов'-язанi передуам iз наявнiстю естрогенових рецепто-рiв у клiтинах НДКРЛ та антиестрогенною активнiстю ТАМ i, можливо, з притаманними ТАМ iншими бюло-пчними ефектами, що впливають на естроген-негативш клiтини [2−4].
Нечисленнi та неоднозначш результати дослiджень антиестрогенно! терапи в комплексному лшуванш хворих на занедбаний НДКРЛ не показують сповна 11 ефективностi, а отже це питання е актуальним i потребуе вивчення.
Мета роботи
Покращення результатiв лiкування недрiбноклiтин-ного раку легенiв Ш-1У стадш шляхом призначення високодозово! тамоксифенотерапи в комбшаци зi стан-дартними схемами л^вання з урахуванням iмуноriсто-хiмiчного профiлю пухлини.
Пацieнти i методи дослвдження
З 2006 до 2013 р. на базi Запорiзького обласного клшч-ного онколопчного диспансеру (ЗОКОД) у торакальному вiддiленнi обстежили i пролiкували 191 пацiента з дiа-гнозом НДКРЛ Ш-1У стадш. У дослвдженш взяли участь 166 чоловшв i 25 жiнок, середнш вiк — 60,2±0,6 року.
Умови для включення в дослiдження: добровшьна iнформована згода хворого, гiстологiчно та/або цито-логiчно верифiкований дiагноз НДКРЛ, загальний стан пащента за БСОв 0−2 бали, задовiльнi показники гема-тологiчного та бiохiмiчного аналiзiв кров^ вiдсутнiсть попереднього спецiального лiкування. Дослщження вiдповiдало всiм вимогам морально-етичних норм ввдпо-вiдно до правил ГСН/вСР, Гельсшсько1 деклараци (1964), Конвенци Ради Свропи про права людини i бiомедицини та законодавству Украiни (протокол засвдання комiтету з питань бюетики Запорiзького державного медичного унiверситету № 1 ввд 30. 01. 2014 р.).
Для порiвняльного аналiзу всiх хворих подiлили на двi групи. До основно! групи включили 94 пацiенти, якi перорально отримували ТАМ у дозi 100−120 мг/д, роздь лену на 2 приймання- тамоксифенотерапiю починали за 2−3 дш до початку хiмiотерапil, продовжували протягом усього циклу та ще 2−3 дш пiсля и завершения. До групи порiвняння включили 97 хворих, яким призначали по-лiхiмiотерапiю (ПХТ) без додавання до схеми л^вання ТАМ. Групи зiставнi за сшввщношенням чоловiкiв i ж1нок, середшм вiком хворих на момент включення в дослвдження, локалiзацiею, стадiею пухлинного проце-су, морфологiчним типом НДКРЛ та кшьшстю осiб, якi отримали променеву терапш i рiзнi схеми ПХТ (р& gt-0,05).
Хворi основно1 групи та групи порiвняння одержували хiмiопрепарати шршо! лшп терапп на основi платино-
вих дуплетiв. ПХТ друго1 лiнii (доцетаксел 75 мг/м2 + цисплатин 80 мг/м2 / карбоплатин ПФК 6 мг*хв*мл-1 — перший день, кожш три тижш) одержали 30 хворих ochobhoi i 23 пащенти з групи порiвняння. Хiмiотерaпiю (ХТ) припиняли у випадку загрозливих для життя ток-сичних ефекпв або при прогресувaннi пухлини. Перед кожним наступним курсом ПХТ i тамоксифенотерапи виконували фiзикaльне обстеження, а також загальний i бiохiмiчний aнaлiзи кровi.
Основним методом оцiнювaння об'-ективноi вiдпо-вiдi на лiкувaння був рентгенолопчний. Комп'-ютерну томогрaфiю (КТ) або рентгенограми оргaнiв грудноi порожнини для ощнювання вiдповiдi пухлини на тера-пiю (за системою Response Evaluation Criteria in Solid Tumors — RECIST v.1. 1) виконували шсля кожних 2−3 курсiв лiкувaння.
За показаннями пaцiентaм обох груп призначали променеву терашю (ПТ) вiдповiдно до загальноприйнятих стaндaртiв лiкувaння НДКРЛ (за розподшеною програ-мою у два етапи, дробовими фрaкцiями, РОД 2 Гр, СОД за 2 етапи — ввд 60 до 70 Гр). ПТ за радикальною схемою отримували пащенти з IIIA i IIIS стaдiями.
Експресш рецеш^в естрогену альфа (ERa) i прогестерону (PR) з використанням iмуногiстохiмiчного методу (1ГХ) вивчили у пухлиннш тканинi 62 пaцiентiв основноi групи (визначення ERa у 62 i PR у 55 оаб). Дослвдили наявнiсть експресй'- рецепторiв естрогену бета (ER?) у пухлиннiй тканиш 124 хворих на НДКРЛ III-IV стадш (70 хворих з основно1'- групи та 54 пащенти з групи порiв-няння). У дослвдженш використовували моноклонaльнi aнтитiлa: для визначення ERa — клони SP1 (у бшьшосп випадшв), EP1, ID5, для визначення ER? — клон PPG5/10, для визначення PR — клон Pg 636, SP2.
Математичне опрацювання даних здiйснили викорис-товуючи лщензшний статистичний пакет Statistica 6.0. Показники загально1'- виживaностi розраховували за методом Kaplan-Meier. Рiзницю покaзникiв виживaностi окремих груп ощнювали за критерiем log-rank. Статис-тично значущими вважали вщмшносп при p & lt- 0,05. Шд час aнaлiзу зв'-язку мiж показниками використовували методи кореляцiйного aнaлiзу (r — коефiцiент кореля-цii), aнaлiзувaли тaблицi спряженостi з використанням критерш х2.
Результати та ix обговорення
Протягом 1ГХ-дослщження встановили нaявнiсть експресй Era i PR тшьки в 1 пащентки (1,6% випадкiв) з аденокарциномою легенi (Era-позитивна реакцiя — при-близно в 40% клттин пухлини, PR-позитивна реaкцiя -бшьше нiж в 1% ядер клгтин пухлини). В iнших зразках тканини НДКРЛ експресiю ERa i PR не виявили. До-слiдивши пстолопчний матерiал 124 хворих на НДКРЛ III-IV стадш, позитивну експресiю ER? визначили в пухлиннiй тканиш 63 (50,8±4,5%) хворих: 42 (66,7±5,9%) з основно1'- та 21 (33,3±5,9%) пaцiент iз групи порiвняння.
Оцшили безпосередню вiдповiдь пухлинного процесу на лшування (табл. 1) та показники виживаносп (рис. 1) у 191 хворого (94 пащенти основно1'- та 97 хворих групи контролю) незалежно вщ експресй'- ER?.
Об'-ективний лкувальний ефект Кiлькiсть хворих основно! групи (ПХТ ± ПТ + ТАМ), n (%) Кiлькiсть хворих групи порiвняння (ПХТ ± ПТ), n (%) r, p
Часткова регресiя 56 (59,6 ± 5,1%) 41 (42,3 ± 5,0%) 0,22 0,002
Стаб^за^я 30 (31,9 ± 4,8%) 33 (34,0 ± 4,8%)
Прогресування 7 (7,4 ± 2,7%) 23 (23,7 ± 4,3%)
Загалом 93 (100%) 97 (100%)
23,1±7,5%. Медiана виживаностi у групi пащенпв, як1 отримували ПХТ/ПТ з додаванням високих доз ТАМ, досягла 10,0±2,2 мiс., а у групi хворих, яким призначали тiльки ПХТ/ПТ, — 9,0± 0,7 м1с., (р& lt-0,05- рис. 2).
, оо ю. оо. 4): >-: — эо. оо -to оо
мiсяцi
Дослщжувана група .г — Контрольна група
Рис. 1.mi виживаностi хворих основно! та групи порiвняння за Kaplan-Meier незалежно вiд експресп ER-в (р& lt-0,05).
Лише в 1 пацiента основно!'- групи зареестрували до-сягнення повного ефекту (1,1±1,1%), але цей випадок повного регресу пухлинного процесу виключили з ана-лiзу для адекватного статистичного опрацювання даних.
Аналiз безпосереднього лiкувального ефекту (табл. 1) показав, що у хворих основно! групи у порiвняннi з пащентами групи контролю статистично значущо час-тiше протягом лшування виявляли частковий регрес, а прогресування пухлинного процесу — рiдше (р& lt-0,05).
Порiвнюючи кривi виживаностi обох груп (рис. 1), виявили статистично значущу рiзницю за логранговим критерiем — p& lt-0,05.
Таблиця 1
Об'-ективний лшувальний ефект у хворих на НДКРЛ III-IV стaдiй
i, o-
0,8-

го о, 4-
0,2-
о, о-
, 00
-I-1
10,00 20,00
30,00 40,00
мюяц
_п Дослiджувана група з вщсутнютю ЕЯв Контрольна група з вщсутнютю ЕЯв
Рис. 2.mi виживаностi хворих основно! групи та групи поршняння без експресп ER-в за Kaplan-Meier (р& lt-0,05).
Аналiзуючи результата (табл. 2, рис. 2), можна при-пустити, що кращий об'-ективний л^вальний ефект i виживанiсть хворих основно! групи (на вщмшу ввд групи порiвняння), якщо не спостертали експресi! ЕЯв в пухлиннiй тканин НДКРЛ в обох групах пащенпв, зумовлений не антиестрогенним ефектом ТАМ, а передуем реалiзацiею негормональних механiзмiв його протипухлинно! ди. Вщомо, що ТАМ здатен iнгiбувати протешкшазу С, iнiцiювати мiтохондрiальний типу по-птозу, зменшувати секрецш пухлинними клггинами сти-муляторiв неоангiогенезу — VEGF i FGF2, шдсилювати протипухлинну дш платиновмiсних агентiв ПХТ тощо.
Таблиця 2
Об'-ективний лжувальний ефект у хворих основно'-'-'- групи (ПХТ ± ПТ + ТАМ) i групи поpiвняння (ПХТ ± ПТ) без експреС ER0
Однорiчна виживанiсть в основнш групi становила 48,9±5,2%, а в контрольнш — 28,2±4,6%. Медiана ви-живаностi у групi пащенпв, як1 отримували ПХТ/ПТ iз додаванням високих доз ТАМ, досягла 12,0±1,1 мю., а в групi хворих, яким призначали тшьки ПХТ/ПТ, -9,0±0,6 мiс.
Для з'-ясування впливу схеми лiкування (ПХТ/ПТ + ТАМ vs ПХТ/ПТ) на об'-ективний л^вальний ефект хворих з експресiею ER-в дослiдили та порiвняли об'-ективний ефект i виживанiсть пацiентiв основно! групи та групи порiвняння з наявшстю чи вiдсутнiстю експресi! ERв.
Дослщивши виживанiсть хворих основно! групи i групи порiвняння без експресi! ERв у пухлиннiй тканинi НДКРЛ, встановили: однорiчна виживанiсть в основнiй груш становила 42,9±9,4%, а в контрольнш — лише
Об'-ективний лiкувальний ефект Хворi основно! групи без експресп ERP, n (%) Хворi групи порiвняння без експресii ERP, n (%) r, p
Часткова регресiя 16 (57,1%) 10 (30,3%) 0,28 0,03
Стабiлiзацiя 9 (32,2%) 15 (45,5%)
Прогресування 3 (10,7%) 8 (24,2%)
Загалом 28 (100%) 33 (100%)
Для вивчення можливо! антиестрогенно! ди ТАМ по-рiвняли об'-ективний лiкувальний ефект i виживашсть хворих основно! групи з наявшстю та ввдсутшстю експресп ERв. Аналiз безпосередньо! вiдповiдi пухлинного процесу на лшування (табл. 3) у хворих, яш одержували у схемах протипухлинного лiкування високi дози ТАМ, показав: статистично значущо часпше протягом лшування реестрували частковий регрес, рвдше — прогресування захворювання у хворих iз наявнiстю експресi! ERв на вiдмiну ввд пацiентiв без тако! (р& lt-0,05).
Аналiз перебггу недрiбноклiтинного раку легеш III-IV стадш при застосуванш високодозово! антиестрогенно! терапи
Таблиця 3
Об'-ективний лшувальний ефект у хворих основноТ (ПХТ ± ПТ + ТАМ) групи i3 чи без експресй& quot- ER?
Об'-ективний Хвор1 основно'-'-'- групи з експреаею ER?, n (%) Хвор1 основно'-
ликувалыний ефект групи без експресй ER?, n (%) r, Р
Часткова регреая 26 (63,4%) 13 (46,4%)
Стабт1зац1я 14 (34,1%) 10 (35,7%) 0,27
Прогресування 1 (2,5%) 5 (17,9%) 0,026
Загалом 41 (100%) 28 (100%)
Поpiвняння кривих виживaностi серед хворих основно! групи з наявшстю та вiдсутнiстю експресй ERp (рис. 3) показало, що статистично значущо краще ви-живaнiсть була у хворих основно! групи з позитивною експреаею ERp, нiж у хворих пе! ж групи без експресй ERP (р& lt-0,05).
. 00 10,00 20,00 30,00 40,00
мюя^
Дослiджувана група з вщсутнютю експресй ERp _п Контрольна група з наявнiстю експресй ERp
Рис. 3. Kpmi виживаност хворих основно! групи (ПХТ ± ПТ + ТАМ) iз чи без експресй ERp за Kaplan-Meier (р& lt-0,05).
Одноpiчнa виживaнiсть в основнш гpупi з нaявнiстю eкспpeсii ERp становила 59,5±7,6%, а без експресй ERp -тшьки 42,9±9,4%. Мeдiaнa виживaностi у гpупi пaцiентiв iз позитивною eкспpeсiею ERp, якi отримували ПХТ/ПТ iз додаванням високих доз ТАМ, досягла 14,0±2,7 мiс., а у хворих без експресй ERp з аналопчним лшуванням — лише 10,0±2,2 мiс.
Факт, що у хворих основно! групи з наявшстю експресй ERp, як! одерживали зi стандартною схемою лшу-вання додатково висок1 дози ТАМ, об'-ективна вшповщь на лiкувaння та виживашсть кpaщi, нгж у хворих пе! ж групи з aнaлогiчним л^ванням, але без eкспpeсii ERp у пухлиннш тканиш, свщчить про шдвищення безпосе-peднiх i вщдалених результапв лiкувaння саме внаслщок peaлiзaцi! антиестрогенного ефекту ТАМ.
Вшомо, що рецептори естрогешв пpeдстaвлeнi двома основними подтипами: ERa i ERp [2]. Даш, котр наве-
Список лiтератури
1. Черных А. В. Современные варианты лечения немелко-клеточного рака легкого / А. В. Черных // Вестник Санкт-Петербургского университета. — 2009. — № 2. — С. 150−161.
2. Эстрогеновые рецепторы бета — новая мишень в терапии
деш у публтащях шших авторiв i зб^аються з результатами нашого дослщження, вказують на вiдсутнiсть або низьку частоту експресй'- ERa i PR при НДКРЛ, це дало змогу зробити висновок про незначну роль цих факторiв транскрипцп в гтщаци та прогресуваннi неопластичного процесу в легенях [3,6].
Важливо вщзначити, що останнiми роками бiльшiсть авторiв дiйшли висновку, що саме ER? належить клю-чова роль в шдукцп пролiферацi! у вiдповiдь на дш естрогену [2,3,7]. Експресiя ER? у тканиш НДКРЛ, за даними спецiалiзовано! лiтератури, варiюe вщ 9 вщ 98%- бiльшiсть авторiв описують li не менше нгж у 30% ви-падк1 В [2,3]. У нашому дослiдженнi позитивну експресш ER? визначили у 51% хворих.
Результати нашого дослщження засвщчили не тшьки факт ефективносп високодозово! тамоксифенотерапй'- в комплексному лшуванш занедбаного НДКРЛ, але й рiзнi механiзми протипухлинно'- дп ТАМ. Доповнюючи бiльшiсть дослiджень, яш показали механiзми дп високих доз антиестрогешв в експериментальних умовах [5,8−10], клжчно довели ефектившсть високих доз ТАМ як при ER-позитивних, так i при ER-негативних пухлинах.
Перспективними напрямами в застосуваннi ТАМ е можливiсть його комбiнування з шшими сучасними протипухлинними препаратами (зокрема шпбггорами рецепторiв епiдермального фактора росту), монотерашя ТАМ у випадку протипоказань до хiмiотерапевтичного та променевого лiкування, призначення пiдтримуючоi терапп'-, використання його в ад'-ювантному перiодi у хворих з естроген-позитивним НДКРЛ, iз палiативною метою у хворих iз рецидивом i прогресуванням хiмiо- та променеворезистентного НДКРЛ.
Висновки
1. За допомогою iмуногiстохiмiчного методу у тканиш недабноклгтинного раку легенi III-IV стадш встановили низьку експресiю рецепторiв естрогену a i прогестерону (1,7%) та доволi високу експресш рецепторiв естрогену? (50,8%).
2. Доведено, що у хворих на НДКРЛ III-IV стадш iз наявшстю в пухлиш експресй'- ER?, яш додатково отримували зi стандартною схемою л^вання висок1 дози ТАМ, безпосередш та вiддаленi результати лiкування кращ, нгж у хворих з аналопчним л^ванням, але без експресй'- ER?. Це зумовлено реалiзацiею антиестрогенного ефекту ТАМ.
3. Кращ результати лшування хворих на занедбаний НДКРЛ, як додатково отримували зi стандартною схемою лшування висок1 дози ТАМ, у порiвняннi з хвори-ми, яш одержували тiльки хiмiо- або хiмiопроменеве лiкування, за умови вщсутносп в пухлинi пацiентiв обох груп експресй ER?, зумовлеш реалiзацiею негор-мональних механiзмiв його протипухлинно! ди.
немелкоклеточного рака легкого / М. И. Давыдов, Т. А. Бо-гуш, Б. Е. Полоцкий, С. А. Тюляндин // Вестник Российской академии медицинских наук. — 2012. — № 2. — С. 16−22.
3. Baik C.S. Estrogen Signaling in Lung Cancer. An Opportunity for Novel Therapy / C.S. Baik, K.D. Eaton // Cancers. — 2012.
— Vol. 4. — P. 969−988.
4. Chen Y.M. Combination chemotherapy with tamoxifen, ifos-famide, epirubicin and cisplatin in extensive-disease small-cell lung cancer / Y.M. Chen, R.P. Perng, K.Y. Yang // Chung Hua I Hsueh Tsa Chih (Taipei). — 2000. — Vol. 63. — P. 605−611.
5. Perez E.A. Phase I trial of high-dose tamoxifen in combination with cisplatin in patients with lung cancer and other advanced malignancies / E.A. Perez, D.R. Gandara, M.J. Edelman et al. // Cancer Invest. — 2003. — Vol. 21(1). — P. 1−6.
6. Di Nunno L. Estrogen and progesterone receptors in non-small cell lung cancer in 248 consecutive patients who underwent surgical resection / L. Di Nunno, L.G. Larsson, J.J. Rinehart et al. // Archives of Pathology and Laboratory Medicine. — 2000. — Vol. 124. — № 10. — P. 1467−1470.
7. Stabile L.P. Combined analysis of estrogen receptor P-1 and progesterone receptor expression identifies lung cancer patients with poor outcome / L.P. Stabile, S. Dacic, J.M. Siegfried // Clin. Cancer Res. — 2011. — Vol. 17(1). — P. 154−164.
8. Tamoxifen induces the expression of maspin through estrogen receptor-N1 / Z. Liu, H.Y. Shi, Z. Nawaz et al. // Cancer Lett.
— 2009. — Vol. 209. — P. 55−65.
9. Philip P.A. Potential for protein kinase C inhibitors. Concept mechanisms, and new targets for chemotherapy / P.A. Philip, A.L. Harris — Eds FM Muggia. — Boston, 1995. — P. 3−28.
10. Tamoxifen modulation of cisplatin cytotoxicity in human malignancies / E.F. McClay, K.D. Albright, J.A. Jones et al. // International Journal of Cancer. — 1993. — Vol. 55. -P. 1018−1022.
References
1. Chernykh, A. V. (2009). Sovremennye varianty lecpeniya nemelkokletochnogo raka legkogo [Contemporary variants of treatment of non-small cell lung carcinoma]. Vestnik Sankt-Peterburgskogo universiteta, 2, 150−16. [in Russian].
2. Davydov, M. I., Bogush, T. A., Polockij, B. E., & amp- Tyulyandin, S. A. (2012). E'-strogenovye receptory beta — novaya mishen'-
v terapii nemelkokletochnogo raka legkogo [Estrogen beta receptors — new target in non-small cell lung cancer treatment]. Vestnik Rossijskoj akademii medicinskikh nauk, 2, 16−22. [in Russian].
3. Baik, C. S., & amp- Eaton, K. D. (2012). Estrogen Signaling in Lung Cancer. An Opportunity for Novel Therapy. Cancers, 4, 969−988. doi: 10. 3390/cancers4040969.
4. Chen, Y. M., Perng, R. P., & amp- Yang, K. Y. (2000). Combination chemotherapy with tamoxifen, ifosfamide, epirubicin and cisplatin in extensive-disease small-cell lung cancer. Chung Hua I Hsueh Tsa Chih (Taipei), 63, 605−611.
5. Perez, E. A., Gandara, D. R., & amp- Edelman, M.J. (2003). Phase I trial of high-dose tamoxifen in combination with cisplatin in patients with lung cancer and other advanced malignancies. Cancer Invest., 21(1), 1−6.
6. Di Nunno, L., Larsson, L. G., & amp- Rinehart, J. J. (2000). Estrogen and progesterone receptors in non-small cell lung cancer in 248 consecutive patients who underwent surgical resection. Archives of Pathology and Laboratory Medicine, 124(10), 1467−1470. doi: 10. 1043/0003−9985(2000)124<-1467:EAP-RIN>-2.0. C0−2.
7. Stabile, L. P., Dacic, S., Stabile, L. P., & amp- Siegfried, J. M. (2011). Combined analysis of estrogen receptor P-1 and progesterone receptor expression identifies lung cancer patients with poor outcome. Clin. Cancer Res., 17(1), 154−164. doi: 10. 1158/1078−0432. CCR-10−0992.
8. Liu, Z., Shi, H. Y., & amp- Nawaz, Z. (2009). Tamoxifen induces the expression of maspin through estrogen receptor-N1. Cancer Lett., 209, 55−65.
9. Philip, P. A., & amp- Harris, A. L. (1995). Potential for protein kinase C inhibitors. Concept mechanisms, and new targets for chemotherapy. Boston.
10. McClay, E. F., Albright, K. D., Jones, J. A., Christen, R. D. & amp- Howell, S. B. (2010). Tamoxifen modulation of cisplatin cytotoxicity in human malignancies. International Journal of Cancer, 55, 1018−1022. doi: 10. 1002/ijc. 2 910 550 623.
В1домостг про автора:
Каджоян А. В., асистент каф. онкологи та онкоырурги, Заж^зький державний медичний уншерситет, E-mail: Artemijan@mail. ru.
Надшшла в редакщю 19. 11. 2014 р.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой