АНАЛіЗ ВПЛИВУ ЗАДОВОЛЕНОСТі ОСНОВНИХ ПОТРЕБ КЕРіВНИКіВ ДОШКіЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДіВ НА РОЗВИТОК МОТИВАЦії ПРОФЕСіЙНОї ДіЯЛЬНОСТі

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Народное образование. Педагогика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 373.2. 091. 113−051:[005. 32:331. 101. 3](045) DOI: 10. 15 587/2313−8416. 2015. 41 160
АНАЛ1З ВПЛИВУ ЗАДОВОЛЕНОСТ1 ОСНОВНИХ ПОТРЕБ КЕР1ВНИК1 В ДОШК1ЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В НА РОЗВИТОК МОТИВАЦП ПРОФЕС1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
© Т. С. Кравчинська
У cmammi проаналгзоват основт потреби Kepienume дошюльних навчальних samadie. Представлено ре-зультати eмпipuчnого до^дження щодо ступеня зaдоволenостi основних потреб кеpienuKie дошюльних навчальних зaклaдiв. Вiдповiдnо вuзnaчeni можлuвостi задоволення основних потреб кepiвnuкiв дошюльних навчальних зaклaдiв та Их вплив на розвиток мотивацИ профеайно1 дiяльnостi
Ключовi слова: осnовi потреби, мотиваця профеайно1 дiяльnостi, розвиток мотивацИ] кepiвnuк дошюльних навчальних зaклaдiв
The basic needs of heads of preschools are analyzed in the article. The results of empirical research on the satisfaction of basic needs of heads of preschools are shown. The opportunities to meet the basic needs of heads of pre-schools and their impact on the motivation of professional activity are identified Keywords: basic needs, motivation of professional activity, motivation development, head of preschools
1. Вступ
Орieнтацiя укра! нського сусшльства на демо-кратичш перетворення сприяють пошуку нових ме-ханiзмiв управлшня вама видами систем освгга. У цьому зв'-язку особливо! уваги потребуе дошшльна освгга. Водночас проблема мотивацп професшно! дiяльностi пращвнишв набувае вагомого значения, осшльки людський ресурс — це основа будь-яко! ор-гашзацп i в умовах перебудови вш е най доступ-шшим. Практика управлшсько! дiяльностi доводить, що професiйнi вмiння педагога тiльки тодi принесуть закладу бажаний результат, коли сам педагог буде защкавлений у результата Тому питання мотивацп професшно! дiяльностi педагогiчних працiвникiв набувае важливого значення, осшльки наявнiсть умо-тивованих педагопчних працiвникiв у закладах освгга е однiею з головних чиннишв, як1 забезпечу-ють як1сть освгга.
2. Постановка проблеми
В умовах конкуренци в системi освiти, акту-альнiсть проблеми управлiння мотивацiею професшно! дiяльностi педагогiчних працiвникiв дошюльних навчальних закладiв зумовлена сощально-економiчними процесами, що вiдбуваються в кра! ш, а зокрема виступае питання розроблення дiевих ме-ханiзмiв мотивацп професiйно! дiяльностi, як1 вГдповГдають ефективному використанню про-фесiйно! дiяльностi педагопчних пращвнишв в си-стемi дошшльно! освiти.
Питання мотивацi! професiйно! дiяльностi пе-дагогiчних працiвникiв вiдображенi в законодавчих та стратепчних державних документах, зокрема в Законах Укра! ни «Про освпу», «Про дошк1льну освиу», «Про затвердження Базового компонента дошк1льно! освгга (нова редакцiя)», у Нацiональнiй стратеги розвитку освгга в Укра! нi на перюд до 2021 року, у Нащональнш доктриш розвитку освгга Укра! ни у ХХ1 столгт та ш. але на практищ вони не достатньо реатзоваш. Тому, в останш роки ак-тивГзувалися науковщ щодо проведення досл1джень в
нaпрямi рoзрoблeння eфeктивниx мexaнiзмiв фoр-мування систeми yпрaвлiння пeдaгoгiчними кадрами. Оснoвнa прoблeмa в циx рoзвiдкax — да з'-ясування oптимaльниx шляxiв дoбoрy кaдрiв, навчання i пiдвищeнню квaлiфiкaцii. Вoднoчaс, вивчаючи зазна-чeнy практичну дiяльнiсть, на прaктицi нe дае нaлeж-нoгo рeзyльтaтy бeз зaстoсoвyвaння прoвiднoi фyнкцii yпрaвлiння — мoтивaцii (за M. Meскoнoм (M. Meskon)) [1]. Пeдaгoгiчний прaцiвник мoжe вo-лoдiти тeoрeтичними знаннями, прoфeсiйними навичками, aлe нe мати мoжливoстi викoристoвyвaти ix на прaктицi, тoмy щo ж мае внyтрiшньoi a6o зoвнiшньoi мoтивaцii. Тoмy питання мoтивaцii прaцiвникiв, як функцп управл1ння виступае найго-лoвнiшим чинникoм eфeктивнoстi рoзвиткy бyдь-якoi oргaнiзaцii, у тoмy числi oсвiтньoi.
3. Лггературний огляд
Питанню прoблeми управлшня oсвiтнiми oр-гaнiзaцiями присвячeнi пращ вiтчизняниx дo-слвднишв, а сaмe: Л. Кaлiнiнoi, В. Maслoвa, В. Олш-ника [2], G. Хритова та iншиx. Сaмe рoзглядyo-цeсy yпрaвлiння, aнaлiзy фyнкцiй управлшня присвя-чeнo бaгaтo уваги наутовнями M. Альбeртoм (M. Albert), В. Бoндaр, О. Гaлyсoм, Н. Кoлoмiнським, M. Meскoнoм (M. Meskon) [1], А. Фaйoлeм (A. Fayolle). Зoкрeмa, тeoрeтикo-мeтoдoлoгiчнi засади мoтивaцii трyдoвoi дiяльнoстi висвiтлeнo в нayкoвиx прaцяx В. Асеева, В. Врума (V. Vroom), Г. Дмитрeнкa [3], Д. Кiкнaдзe (Д. Кикнaдзe), Д. Maк-Грeгoрa (D. MacGregor), Д. MaкКлeллaндa (D. McClelland), А. Ma^oy (A. Maslow) [4, 5] та ш. Прoблeмoю дo-шкiльнoi oсвiти займалися нayкoвцi: I. Бex, А. Бoгyш, К. Крутш та iн.
У пeдaгoгiчнoмy мeнeджмeнтi питанню мoти-вацй'- придiляeться дoстaтньo вeликe знaчeння нау-кoвцями В. П^льтою, M. Пoтaшнiкoм (M. Шташ-ник). Вiтчизнянi нayкoвцi О. Бoндaрчyк [6], Л. Кара-мушка [7, 8], В. Сич рoзглядaли псиxoлoгiчнi oсoбли-вoстi мoтивaцii прoфeсiйнoгo вдoскoнaлeння кeрiвникiв зaгaльниx oсвiтнix зaклaдiв у систeмi
освпи. В. Князев дослщжував методи управлшня мотиващею з метою щдвищення шщативи та ввдповвдальносп педагопчних пращвнишв. Водночас проблема управлшня мотиващею педагопчних пращвнишв саме дошк1льних навчальних заклад1 В в умовах сощально-економ1чних змш у р1чищ1 управлшня освпою не була самостшним об'-ектом науко-вих дослщжень.
Вщповвдно метою статт е вивчення впливу задоволеносп основних погреб кер1внишв дошк1льних навчальних заклада на розвиток гхньо! мотиваци про-фесшно! даяльносп Завдання дослвдження полягае у:
1) визначенш основних потреб кер1внишв до-шк1льних навчальних заклад1в-
2) анал1з1 особливостей розвитку мотиваци професшно! д1яльносп кер1внишв дошк1льних навчальних заклад1 В залежно в1д задоволеносп 1'-хшх основних потреб.
4. Вплив задоволення основних потреб келвммкчв дошкшьних навчальних закладiв на розвиток мотиваци професшноТ дiяльностi
Сьогодшшш умови сощально-економ1чного стану, в яких юнують дошшльш навчальш заклади, потребують шших шдход1 В в управлшш, отже, по-стае питання якосп професшно! д1яльносп 1х кер1внишв. А практика управлшсько! д1яльносп доводить, що саме той кер1вник, який постшно спрямо-ваний на розвиток 1 вдосконалення професшно! д1яльносп та розум1е власну мотивацш професшно! д1яльносп, спроможний керувати розвитком мотиваци професшно! д1яльносп сво! х педагопчних пращвнишв задля досягання цшей як1 стоять перед дошшльною установою [7]. Ввдповвдно, щоб створи-ти високу мотивацш професшно! д1яльносп, треба створити умови для задоволення потреб пращвнишв.
Так, теор1я американського вченого А. Маслоу Maslow) мае за основу твердження, що мотиващя людини визначаеться спектром 11 потреб: ф1зюлопчних, у безпещ, у любов1, у самоповаз1, са-моактуал1зацп. Вш один з найперших пов'-язав мотивацш з потребами, дослщив вплив незадоволеного або задоволеного стану людини на мотивацш тру-дово! д1яльносп. Свою теорш А. Маслоу (А. Maslow) побудував на тому, що людськ1 потреби розташоваш у вигляд1 прамщи, а саме: для того, щоб задовольни-ти вищу потребу, необхвдно, щоб попередш були задоволеш [5]. В1дпов1дно, головним завданням ви-ступае можливють надати кожному пращвнику задо-вольнити п потреби, що е для нього актуальними.
Використання дано! теори мотиваци на прак-тищ полягае у виявленш активних потреб педагопчних пращвнишв 1 розвитку системи мотиваци у заклад1 вщповвдно до змши! хшх потреб, а також створення тако! ситуаци, при яшй педагопчш пращвники задовольняють сво! потреби, спираючись на досягнення цшей закладу. Професшна д1яльшсть спонукае людину д1яти, а дослщження р1вня мотиваци професшно! д1яльносп кожного пращвника дозволяе кер1внику визначити методи стимулювання до пращ та володгш шформащею вщносно розвитку професшно! мотиваци кожного пращвника, стежити
за piBHeM мотивацй'- професшно! дiяльностi та нама-гатися довести цей piBeHb до найвищого. А це е значним кроком на шляху до усшшного кepiвництва.
Пpоаналiзуемо результати емшричного до-слвдження вивчення задоволеносп основних потреб кершнишв дошк1льних навчальних заклада. У до-слiджeннi взяли участь 46 кepiвникiв дошк1льних навчальних заклада м. Киева. Даш опрацьовувалися за допомогою комп'-ютерно! програми SPSS (верс1я 20. 0).
Диагностика основних потреб кepiвникiв до-шк1льних навчальних закладiв здiйснювалась зпдно з методикою Л. Столяренко (Л. Столяренко) «Диагностика ступеня задоволeностi основних потреб» [9], метою яко! було вивчення ступеня задоволеносп основних потреб кepiвникiв. Кepiвникам пропонува-лось оцiнити усталеш твердження визначeнi методикою, попарно поpiвнюючи! х мiж собою. Технолопя оцiнювання ступеня задоволeностi основних потреб проходила наступним чином: по зашнченню, шдра-ховуеться к1льк1сть вибоpiв, що випали на кожне твердження та вибираеться 5 тверджень, як1 отрима-ли найбiльшу к1льк1сть балiв i розташовуються за iеpаpхiею. Це i будуть головнi потреби кepiвникiв. Для визначення ступеня задоволeностi п'-яти голов-них потреб потpiбно пiдpахувати суму балiв по п'-яти сeкцiях: матepiальнi потреби, потреби в бeзпeцi, сощальш (мiжособистiснi) потреби, потреби у визнанш, потреби в самовираженш. Для зручносп результат можна викласти за допомогою графша, який покаже три зони задоволеносп по п'-яти основ-ним потребам: ввд 1−14 балiв — зона задоволеносп- ввд 15−28 балiв — зона частково! нeзадоволeностi- ввд 29−42 балiв — зона незадоволеносп. За результатами цього дослiджeння, за потребою, можна скласти мо-тивацшний пpофiль кожного кepiвника.
Отже, для кepiвникiв ДНЗ головними твер-дженнями при pозташованi за iеpаpхiею виступа-ють: займатися справою, що вимагае повно! вiддачi (35,7%), розвивати сво! сили, здiбностi, прагнути до нового та незвщаного (21,4%), бути зрозумшим iншими (14,8%), шдвищувати piвeнь майстepностi та компетентносп (14,3%), змiцнити свое становище (7,7%) (табл. 1).
Таблиця 1
Основш потреби, як1 отримали найбшьшу _к1льк1сть вибоpiв_
Потреби Кiлькiсть дослвджуваних, %
Займатися справою, що вимагае повно! вiддачi 35,7
Розвивати сво! сили та здiбностi 21,4
Прагнути до нового та незвщаного 21,4
Бути зрозумшим шшими 14,8
Пiдвищувати piвeнь май-стерносл та компетент-ностi 14,3
Ввдповвдно до отриманих peзультатiв розта-шування тверджень за iеpаpхiею виявилися наступш
потреби, яш найб1льше задоволен у кер1внишв до-шк1льних навчальних заклад1в: потреба у самовира-женн — займатися справою, що вимагае повно! вщ-дач та розвивати сво! сили та зд1бност1, прагнути до нового та незвщаного- сощальт потреба — бути зро-зумшими шшими та потреба у визнанн — шдвищува-ти р1вень майстерносп та компетентности
Наступним було визначення ступеня задово-леносп груп п'-яти основних потреб, матер1альш потреби виявилися задоволеш у 7,1% кер1внишв, у 78,6% - частково задоволеш, а у 14,3% - не задово-
Вщповщно до щдрахування загально! суми по кожнш 1з п'-яти груп потреб, найбшьше задоволеними у кер1вник1 В дошк1льних навчальних заклад1 В виявилися потреби в безпещ, сощальт потреби на другому шсщ в цш 1ерархй'-, а матер1альш потреби та потреби у самовираженш займають однаков1 позици, вщповщно останню позищю зайняли потреби у визнанш — виявилися лише пльки частково задоволеними i не задоволеними, тобто кер1внишв як1 задоволеш групою потреб у визнанш не виявилося вза-галi (рис. 1).
Виходячи з результатiв дослщження, за вста-новленою iерархiею тверджень основних потреб керiвникiв дошк1льних навчальних закладiв виявилися наступнi потреби: потреби у самовираженш, сощальт потреби та потреби у визнанш. За встанов-леною iерархiею груп основних потреб: потреби в безпещ, сощальш потреби, матерiальнi потреби та потреби у самовираженш, потреби у визнанш.
Загалом отримат результата свщчать, що у бшьшосп керiвникiв дошк1льних навчальних заклада не задоволенi матерiальнi потреби (або лише тшьки частково задоволеш), як основа задоволення
ленi. Потреби в безпещ задоволеш у 28,6% керiвникiв, а 71,4% керiвникiв мають часткове задоволення. Сощальш потреби не задоволеш у 32,1% керiвникiв, 46,4% керiвникiв мають часткове задоволення, а лише 21,4% керiвникiв задоволент сво! ми соцiальними потребами. Потребами у визнанш не задоволеш 35,7%, а 64,3% керiвникiв лише частково задоволеш. Потреби у самовираженш задоволеш лише у 7,1%, частково задоволеш у 42,9% керiвникiв, а 50,0% керiвникiв визнали, що! хш потреби в самовираженш не задоволеш (табл. 2).
фiзiологiчних потреб, задоволення яких суттеве для фiзичного виживання людини. Потреби в безпещ задоволеш також лише тшьки частково, а це стабшьтсть, надшшсть, захист, гарантованiсть роботи. Соцiальнi потреби, як основа потреб у любовi й належносп (лю-дина намагаеться стати частиною групи, вщчути на-лежнiсть до близько! за духом команди, бути визнаним та прийнятим ними), теж мають низьке задоволення у кер1вниюв. Потреби у визнанш, поваз^ та ощнювант, як1 реалiзуються через самоповагу та повагу iнших, престиж професи, можливють кар'-ерного зростання, так само мають лише тшьки часткове задоволення. Потреби у самовираженш, тобто реалзащя сво! х цшей, свого потенцiалу, здабностей, також не на високому рiвнi задоволеност!
Наступне завдання передбачало аналiз особливостей розвитку мотивацп професшно! дiяльностi керiвникiв до-шкшьних навчальних закладiв залежно вiд задоволеносп !'-хшх основних потреб. Розвиток мотивацп професшно! дiяльностi керiвникiв дошкшьних навчальних закладiв було визначено на першому етапi емпiричного дослщжен-ня з урахуванням певних критерпв [10]. Вщзначимо при цьому, що критерш являе собою засiб, як необхщний iнструмент оцiнки, але сам не е ощнкою, i може бути виражений через сукупнiсть певних показнишв [7].
В якосп таких критерпв, на наш погляд, ви-ступають:
1) усвiдомлeniсть (знання сутносл мотивацй'- професiйно! дiяльностi та методiв управлiння нею, усвщомлення власно! мотивацй'- професiйно! дiяль-ностi) —
2) гармотйтсть (гармоншне поеднання зовнiшньо! i внутрiшньо! мотивацй'- професiйно!'- дiяльностi) —
Таблиця 2
Задоволення основних потреб_
Кшьшсть Кшьккть Кшьшсть
Група потреб досл1джуваних, якi дослвджуваних, яш дослщжуваних, яш не
задоволеш, % частково задоволеш, % задоволеш, %
Потреби в безпещ 28,6 71,4 —
Сощальш потреби 21,4 46,4 32,1
Матерiальнi потреби 7,1 78,6 14,3
Потреби у самовираженш 7,1 42,9 50,0
Потреби у визнанш — 64,3 35,7
Рис. 1. Стутнь задоволеносп основних потреб керiвникiв дошк1льних навчальних закладiв
3) виражетстъ (розвинешсть вах груп мо-тивiв пpофeсiйно! дiяльностi).
Зввдси, для високого piвня розвитку мотиваци професшно! д1яльносп хаpактepнi: високий piвeнь грунтовних та системних знань про сутшсть моти-вацi! пpофeсiйно! д1яльносп, усввдомлення особливо-стей власно! мотиваци, високий piвeнь розвитку внутpiшнiх та зовшшшх мотивiв з переважанням внутршшх мотивiв пpофeсiйно! дiяльностi над зовшшшми мотивами. Для вище середнъого характерно: досить високий piвeнь системних знань про сутшсть мотиваци професшно! д1яльносп, усвщом-лення особливостей власно! мотиваци, високий piвeнь розвитку внутршшх та зовнiшнiх мотивiв з! х гаpмонiйним поеднанням. Середтй piвeнь розвитку мотиваци професшно! дiяльностi кepiвника характеризуемся вибipковим уявленням про змют i методи мотивацй'- пpофeсiйно! д1яльносп, часткову обiзнанiсть про власну мотивацш професшно! дiяль-ностi, достатнiй piвeнь розвитку внутpiшнiх та зовнiшнiх мотивiв при дисгаpмонiйному стввщно-шeннi зовшшшх та внутршшх груп мотивiв професшно! д1яльносп. Для нижче середнъого piвня характерно вибipковe уявленням про змют i методи мотивацй'- професшно! д1яльносп, часткова обiзнанiсть про власну мотивацш професшно! дiяль-носл, переважання зовнiшнiх мотивiв пpофeсiйно! д1яльносп над внутpiшнiми. Низъкий piвeнь розвитку мотивацй'- професшно! д1яльносл характеризуеться недостатшм piвнeм обiзнаностi щодо сутностi мотиваци професшно!'- дiяльностi в цшому, мотиви ж, як внутpiшнi, так i зовнiшнi мають зовсiм незначний розвиток [10].
Вщповщно, на основi аналiзу peзультатiв ко-peляцiйного аналiзу виявлено вiдмiнностi в особли-востях розвитку мотивацй'- професшно!'- д1яльносп кepiвникiв залежно ввд задоволeностi !'-хшх основних потреб: зi збiльшeнням задоволeностi основних потреб мотивац1я пpофeсiйно!'- д1яльносп мае тенденцш до зростання, чим нижче задоволешсть основних потреб кepiвникiв, тим мотивацiя пpофeсiйно!'- д1яль-носл слабк1ше (р& lt-0,05). Отже, вiдповiдно до отрима-них peзультатiв, задоволeнiсть основних потреб кepiвникiв дошк1льних навчальних закладiв мае важ-ливий вплив на piвeнь розвитку мотивацi!'- професшно!'- дiяльностi.
5. Апробац1я результат1 В дослвдження
Вiдповiдно до отриманих peзультатiв до-слiджeння потpiбно розробити систему заходiв на загальнодержавному piвнi iз стимулювання пpацi та соцiальних гаpантiй. Потpiбна сильна соцiальна полiтика, а саме, державна система мeтодiв, яка за-безпечуе високу зайнятiсть та надшшсть соцiальних гаpантiй. Вiдповiдно запpопонованi заходи задоволь-нять матepiальнi потреби, потреби в безпещ кepiвникiв дошк1льних навчальних закладiв. А в умо-вах шслядипломно! пeдагогiчно!'- освiти для задоволення сощальних потреб, потреб у визнанш та потреб у самовираженш необхвдно запровадження програми сприяння розвитку мотивацй'- професшно! дiяльностi кepiвникiв дошшльних навчальних закладiв на основi
чиннишв, як1 стимулюють пpофeсiйний розвиток кepiвникiв.
6. Висновки
Узагальнюючи результати дослщження, зазна-чимо, що незважаючи на значну нeзадоволeнiсть основних потреб кepiвникiв дошк1льних навчальних закладiв, незаперечний е той факт, що бшьшють кepiвникiв виявляе прагнення до активно! та творчо! пpофeсiйно!'- дiяльностi, яка б давала ввдчуття соцiально!'- захищеносл та коpисностi й задовольняла потребу в належносп до близько! за духом команди та саме сшлкування. Тому аналiз основних потреб дав змогу окреслити основш чинники розвитку мотивацй'- професшно! д1яльносп кepiвникiв дошк1льних навчальних закладiв:
1) матepiальнe забезпечення-
2) стабiльнiсть-
3) належшсть до близько! за духом команди-
4) визнання-
5) самовираження.
Водночас аналiз особливостей розвитку мотивацй'- професшно! даяльносп кepiвникiв дошк1льних навчальних закладiв залежно ввд задоволeностi !'-хтх основних потреб засввдчив, що саме задоволeнiсть основних потреб мае безпосереднш вплив на piвeнь розвитку мотивацй'- професшно! д1яльносп: чим бiльшe задоволеш основш потреби кepiвникiв, тим вище piвeнь розвитку мотивацй'- пpофeсiйно!'- д1яльност!
Отже, ефективна система мотивацi!'- професшно! д1яльносп кepiвникiв дошкшьних навчальних заклада мае базуватися на основi задоволення основних потреб кожного кepiвника. Дослвдження основних потреб кepiвникiв i розроблення шлях1 В! х задоволення, мотивують працювати з повною вщдачею та сприяти-муть п1двищенню ефективносп пpофeсiйно!'- д1яльност1 кepiвникiв дошк1льних навчальних заклада й дошкольного навчального закладу загалом.
Л1тература
1. Мескон, М. Основы менеджмента [Текст] / М. Мес-кон, М. Альберт, Ф. Хедоури. — М.: Дело, 2005. — 720 с.
2. Олшник, В. В. Науюж основи управлшня тдви-щенням кватфжаци педагопчних пращвникш проф-тeхосвiти: монограф1я [Текст] / В. В. Олшник. — К.: Мшетум, 2003. — 594 с.
3. Дмитренко, Г. А. Людиноцентризм освiти в контекста тдвищення якостi трудового потенщалу [Текст]: монограф1я / Г. А. Дмитренко, Т. Л. Ржтор. — К.: «Дорадо -Друк», 2012 — 256 с.
4. Маслоу, А. Маслоу о менеджменте [Текст] / А. Маслоу. — СПб.: Питер, 2002. — 416 с.
5. Маслоу, А. Мотивация и личность [Текст] / А. Маслоу. — СПб.: Питер, 2003. — 352 с.
6. Бондарчук, О. I. Розвиток мотиваци вдосконалення психолоично! компетентносп кершниюв освгтшх оргатзацш в умовах очно-дистанцшно! форми навчання: спецкурс для слухачш очно-дистанц. форми навчання в систeмi пiсля диплом. пед. освiти [Текст] / О. I. Бондарчук, Н. I. Пшчук, Д. Б. Рождественська. — НАПН Украши, Ун-т менедж. освiти, Центр. ш. -т пiслядиплом. пед. освiти. К., 2012. — 32 с.
7. Карамушка, Л. М. Психологiя упpавлiння [Текст]: навч. пос. / Л. М. Карамушка. — К.: Мшешум, 2003. — 344 с.
8. Карамушка, Л. М. Технологи роботи оргашзацш-них психолопв: навч. поаб. [Текст] / Л. М. Карамушка. -К.: «1НКОС», 2005. — 366 с.
9. Cтoляpeнкo, Л. Д. Оcнoвы пcиxoлoги: пpaктикyм [Teкcт] / Л. Д. Ci^Mpe^o- изд. 9-e. — Pocix^ н/Д: Фeникc, 2007. — 703 c.
10. Kpaвчинcкaя, T. С. Оcoбeннocти мoтивaции yпpaвлeнчecкoй дeятeльнocти pyкoвoдитeлeй yкpaинcкиx дoшкoльныx yчeбныx yчpeждeний [Teкcт] / T. С. Kpaв-чинcкaя. // Kaзaxcтaн. Meнeджмeнт в oбpaзoвaнии. -2014. — № 3 (74). — С. 107−114.
11.moi- А. M. Moтивaцiя nepconany [Teкcт]: тд-pyчник / А. M. Koлoт. — К.: КНЕУ, 2002. — 337 c.
12. Чepнишoвa, G. Р. Вимipювaння eфeктивнocтi фopмyвaння кaдpoвoгo пoтeнцiaлy нaвчaльниx зaклaдiв cиcтeми пicлядиплoмнoi пeдaгoгiчнoi ocвiти [Teкcт] / G. Р. Чepнишoвa // Пpoблeми ocвiти. — 2011. — № 69. -С. 110−123.
13. Meльник, А. Ф. Meнeджмeнт дepжaвниx ycтaнoв i opгaнiзaцiй: нaвч. пociбник [Teкcт] / А. Ф. Meльник, А. Ю. Рaciнa, H. M. Kpивoкyльcькa. — Tep^n^: Ею& gt- нoмiчнa думга, 2006. — 320 c.
References
1. Meskon, M. (2005). Osnovi menedzhmenta [Management bases]. Moscow: Delo, 720.
2. Olijnyk, V. V. (2003). Naukovi osnovy upravlinnia pidvyschennia kvalifikatsii pedahohichnykh pratsivnykiv proftekhosvity [Scientific basis of management training vocational education teaching staff]. Monohrafiia, 594.
3. Dmytrenko, H. A., Riktor, T. L. (2012). Liudy-notsentryzm osvity v konteksti pidvyschennia iakosti trudovoho potentsialu [Humanity of education in the context of upgrading of labour potential]. Monohrafiia. Kyiv: Dorado-Druk, 25б.
4. Maslou, A. (2002). Maslou o menedzhmente [Maslow about management]. SPb: Pyter, 41б.
5. Maslou, A. (2003). Motyvatsyia y lychnost'- [Motiva-tioan and personality]. SPb.: Pyter, 352.
6. Bondarchuk, O. I., Pinchuk, N. I., Rozhdestvens'-ka, D. B. (2012). Rozvytok motyvatsii vdoskonalennia psykholo-hichnoi kompetentnosti kerivnykiv osvitnikh orhanizatsij v umovakh ochno-dystantsijnoi formy navchannia [Development of motivation of perfection of psychological competence of leaders of educational organizations in the conditions of the eye-controlled from distance form of studies]. NAPN Ukrainy, Un-t menedzh. osvity, Tsentr. in. -t pisliadyplom. ped. osvity. Kyiv, 32.
7. Karamushka, L. M. (2003) Psykholohiia upravlinnia [Psychology of management]. Kyiv: Milenium, 344.
8. Karamushka, L. M. (2005). Tehnologiyi roboti organizatsiynih psihologiv [Technologies of work of organizational psychologists]. Kiev: «INKOS», 366.
9. Stoliarenko, L. D. (2007). Osnovy psykholohy: praktykum [Basics of Psychology]. 9th edition. Rostov n/D: Fenyks, 703.
10. Kravchynskaia, T. S. (2014). Osobennosty motyvat-syy upravlencheskoj deiatel'-nosty rukovodytelej ukraynskykh doshkol'-nykh uchebnykh uchrezhdenyj [eatures of motivation of management activities of heads of Ukrainian pre-school training institutions]. — Kazakhstan. Menedzhment v obra-zovanyy, 3 (74), 107−114.
11. Kolot, A. M. (2003). Motivazii personalu [Staff motivations]. Kiev: KNEU, 337.
12. Chernyshova, Ye. R. (2011). Vymiriuvannia efektyvnosti formuvannia kadrovoho potentsialu navchal'- nykh zakladiv systemy pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity [Measuring the efficiency of formation of human resources of education establishments of postgraduate education system]. Problemy osvity, 69, 110−123.
13. Mel'-nyk, A. F., Rasina, A. Yu. Kryvokul'-s'-ka, N. M. (2006). Menedzhment derzhavnykh ustanov i orhanizatii [Management of public institutions and organizations]. Ternopil'-: Ekonomichna dumka, 320.
Рекомендовано до публгкацИ'- д-р пед. наук Бондарчук О. I.
Дата надходження рукопису 25. 03. 2015
Kpaвчинcькa Teтянa CepriibHa, acпipaнт, кaфeдpa мeнeджмeнтy ocвiти, eкoнoмiки тa мapкeтингy, Дep-жaвний вищий нaвчaльний зaклaд «Унiвepcитeт мeнeджмeнтy ocвiти» Haцioнaльнoi Акaдeмii пeдaгoгiч-ниx нayк Укpaiни, вул. Аpтeмa, 52-А, м. Кшв, Укpaiнa, 4 053 E-mail: tasyuxa@bigmir. net
УДК 5634−378. 937
DOI: 10. 15 587/2313−8416. 2015. 41 401
ТЕХНОЛОГИ ТА 1НСТРУМЕНТИ В1ДКРИТО1 П1СЛЯДИПЛОМНО1 ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ
© А. В. Мищишен
У cmammi висвiтлено основи методики тформацшно-методичного забезпечення освтнього процесу тд-готовки euKnada4ie у cucmeMi пклядипломно'-1'- neдагогiчноi освти. Проаналiзовано змкт поняття орга-нiзацiйно-neдагогiчнi умови. Показано основт технологи та iнcmрумeнmu nicлядunломноi neдагогiчноi оcвimu у nроцeci niдгоmовкu вuкладачiв за дистанцтною формою навчання
Ключовi слова: органiзацiйно-neдагогiчнi умови, тформацшно-методичне забезпечення, платформа eFront, вiдкрumа псядипломна neдагогiчна освта
The basics of technique of information and methodological support of educational process in the training of teachers in postgraduate pedagogical education system are considered in the article. An essence of the concept of organizational and pedagogical conditions is analyzed. The basic technologies and tools of postgraduate pedagogical education in the training of teachers in distance learning are shown
Keywords: organizational and pedagogical conditions, information and methodological support, platform eFront, open postgraduate pedagogical education

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой