Инновационные изменения на рынке круизного туризма

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

P'-iatnytska, H. T. Restoranne hospodarstvo Ukrainy: rynkovi transformatsii, innovatsiinyi rozvytok, strukturna pereoriientatsiia [Restaurants Ukraine: market transformation, innovation development, structural reorientation]. Kyiv: KNTEU, 2007.
P'-iatnytska, H. T. & quot-Suchasnyi stan ta tendentsii rozvytku restorannoho hospodarstva v Ukraini& quot- [The current state and trends in the restaurant industry in Ukraine]. Visnyk KNTEU, no. 8 (2010): 24−32.
Petruk, Yu. & quot-Aktualni zavdannia upravlinnia rozvytkom pid-pryiemstv restorannoho hospodarstva v Ukraini& quot- [Recent devel-
opment of enterprise management tasks restaurants in Ukraine]. Ekonomika, no. 4 (140) (2014): 41−47.
Rozdribna torhivlia Ukrainy u 2000 — 2010 rokakh [Retail Ukraine in 2000 — 2010 years]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2011.
Shtal, T. V., Kot, O. V., and Diadin, A. S. & quot-Tendentsii rozvytku restorannoho hospodarstva Ukrainy ta Kharkivskoho rehionu& quot- [Trends in the restaurants inUkraine and in Kharkiv region]. Visnyk Lvivskoi komertsiinoi akademii. Seriia ekonomichna, no. 38 (2011): 137−141.
УДК 338. 48:656. 61. 330. 341
1ННОВАЦ1ЙН1ЗМ1НИ НА РИНКУ КРУ1ЗНОГО ТУРИЗМУ
© 2014
МЕЛЬНИК I. Л.
УДК 338. 48:656. 61. 330. 341
Мельник I. Л. 1нновацшш змши на ринку крупного туризму
Метою cmammi е визначення iннова^йних змш у структур: попиту та пропозиц/ на ринку кру/зного туризму на основi кльксних i яюсних по-казник/в оцнки його стану. У результатi досл'-дження систематизовано тдходи до сегментаци ринку кру/зного туризму та визначено, що осно-вними ознаками для вивчення його структури е тип кру/зного туристичного продукту та дестина^я, на яку вн спрямований. Визначено змiни у розвитку свтового ринку кру/зного туризму, який, як сегмент туристичного ринку, активно розширювався протягом двох остантх десятилть за рахунок освоення кру/зними компанiями нових туристичних дестинацй, а сьогодш формуеться за рахунок диферен^ац/кру/зних туристичних продукт'-в. ОбГрунтовано, що д'-тльшсть кру/зних компанй спрямована на пошук нецнових чиннишв конкурентоспроможностi кру/зного туристичного продукту як основи для збереження власно/ частки ринку у гнучкому iнновацiйному середовищi. Перспективами подальших досл'-джень у даному напрямi е визначення частки бюджетних кру/зних туристичних продукт/в у структурi попиту сучасних кру/зних л'-шш, а також досл'-ь дження особливостей управл'-шня кру/зними туристичними продуктами в умовах формування шновацшного попиту. Ключов'-! слова: ринок кру/зного туризму, сегментац'-я ринку кру/зного туризму, iнновацiйнi змiни пропозицi/, iнновацiйнi змiни попиту. Рис.: 1. Табл.: 4. Ббл.: 10.
Мельник 1рина Леон'-д'-тна — старший викладач кафедри облку i аудиту, маркетингу та менеджменту, Ки/вський утверситет туризму, економi-ки i права (вул. Генерала Жмаченка, 26, Ки/в, 2 192, Укра/на) E-mail: irina--melnik@yandex. ua
УДК 338. 48:656. 61. 330. 341 Мельник И. Л. Инновационные изменения на рынке круизного туризма
Целью статьи является определение инновационных изменений в структуре спроса и предложения на рынке круизного туризма на основе количественных и качественных показателей оценки его состояния. В результате исследования систематизированы подходы к сегментации рынка круизного туризма и определено, что основными признаками для изучения его структуры являются тип круизного туристического продукта и дестинация, на которую он направлен. Определены изменения в развитии мирового рынка круизного туризма, который, как сегмент туристического рынка, активно расширялся в течение двух последних десятилетий за счет освоения круизными компаниями новых туристических дестинаций, а сегодня формируется за счет дифференциации круизных туристических продуктов. Обосновано, что деятельность круизных компаний направлена на поиск неценовых факторов конкурентоспособности круизного туристического продукта как основы для сохранения собственной доли рынка в гибкой инновационной среде. Перспективами дальнейших исследований в данном направлении является определение доли бюджетных круизных туристических продуктов в структуре спроса современных круизных линий, а также исследование особенностей управления круизными туристическими продуктами в условиях формирования инновационного спроса. Ключевые слова: рынок круизного туризма, сегментация рынка кру-изного туризма, инновационные изменения предложения, инновационные изменения спроса. Рис.: 1. Табл.: 4. Библ.: 10.
Мельник Ирина Леонидовна — старший преподаватель кафедры бухгалтерского учета, маркетинга и менеджмента, Киевский университет туризма, экономики и права (ул. Генерала Жмаченка, 26, Киев, 2 192, Украина) E-mail: irina--melnik@yandex. ua
UDC 338. 48:656. 61. 330. 341 Melnyk I. L. Innovative Changes in the Market of Cruise Tourism
The article is aimed at defining of innovative changes in the structure of supply and demand in the market of cruise tourism on the basis of quantitative and qualitative indicators to evaluate its condition. As result of the study approaches to segmentation of the market of cruise tourism were systematized and it was determined that the main characteristics for studying its structure is type of cruise tourism product and the destination to which a product is directed. Changes in development of the world market of cruise tourism were identified, which, as a segment of the tourism market, has expanded in the past two decades due to the mastering by cruise companies of new tourist destinations, and today is formed by the differentiation of cruise travel products. It has been substantiated, that activity of cruise companies tends towards the searching for the non-price factors of competitiveness of cruise tourism product as a base for preservation of their own market share within the flexible and innovative environment. Prospects for further research in this area is to determine the share of budget cruise travel products in the structure of demand for the contemporary cruise lines as well as to study the peculiarities of management of cruise tourism products in the conditions of formation of innovative demand.
Key words: market of cruise tourism, cruise tourism market segmentation, innovative changes in offer, innovative changes in demand. Pic.: 1. Tabl.: 4. Bibl.: 10.
Melnyk Irina L. — Senior Lecturer of the Department of Accounting and Auditing, Marketing and Management, Kyiv University of Tourism, Economics and Law (vul. Generala Zhmachenka, 26, Kyiv, 2 192, Ukraine) E-mail: irina--melnik@yandex. ua
Крухзний туризм е одним з найперспективнших серед спецiальних видш туризму, оскГльки, поеднуючи ряд переваг класичних видш рекреацiйного, тзнавально-го, спортивного та еколопчного туризму, створюе мульти-атрибутивний продукт, що дае можливiсть залучити до його споживання широкий психографiчний сегмент туристш.
Крухзний туристичний продукт вГдображае трансформацiйнi процеси в туризмГ, а саме: змiни у потребах сучасних туриспв, якi вимагають вiд подорожi не тiльки нових вражень, а i реалiзацiю освГтньох функцГХ- ш-тернацiоналiзацiя продукту, що проявляеться у зростанш кiлькостi портш заходу в межах типового маршруту, бага-тонацiональностi обслуговуючого персоналу тощо. Сьогод-нi в основi крухзного продукту лежить традицiйна формула масового туризму «все включено», що передбачае пропо-нування туристичного продукту з повним набором послуг за низькою цшою. Саме перетворення крухзного продукту з елГтарного туризму в масовий стало основою для розши-рення светового туристичного ринку. У 2013 р. близько 2% у його структурi формують крухзш подорожi. А статистика ВсесвГтньох туристично'-1 оргашзацп (ВТО) визначае, що 5% свГтових туристш прибували до мiсця вiдпочинку (призна-чення) за допомогою водних видш транспорту (кру'-1зний та паромний продукти) [1].
Протягом останнiх 20 роив щорiчний прирiст вар-тостi крухзно'-1 шдустри у свiтi складае в середньому 7,4%. Така динамка зберегаеться i у кризовому 2009 р. (на тлГ скорочення обсягiв светового туризму на 4,2% кру'-1зна ш-дустрiя продемонструвала зниження лише на 1,4%) [2]. Однак експерти спостерГгають певне уповГльнення кГль-кiсного зростання крухзного туризму у 2012 — 2013 рр., оскiльки пiдтримка його темпш вiдбувалася за рахунок швестування кру'-1зних операторiв у постiйне вдосконален-ня бiзнес-процесiв та шноваци. Серед основних чинникш уповГльнення розвитку крухзного ринку слГд вiдзначити зменшення обсягш замовлень на будшництво нових суден г зниження туристично'-1 привабливостГ окремих дестинацш, а також змГни природно-клГматичних умов як перешкоди для оргашзацп запланованих крухзних лГнГй. Зважаючи на це, актуальной набувае питання шновацшного розвитку ринку кру'-1зного туризму та всгхх його учасникГв у сучаних динамГчних умовах.
ОцГнку стану Г тенденцш розвитку кру'-1зного туризму у свт та окремих регюнах проводили фахГвцГ ВсесвГт-ньо'-1 туристично'-1 оргашзацп. Метою '-1х дослГдження стала комплексна оцшка сегмента морських крухзних продуктГв [3]. С. НездоймГнов проводив аналГз динГмГки розвитку мГжнародного крухзного туризму та оцГнку дГяльностГ кру-'-1зних операторГв в Свропейському та Причорноморському регюнах для визначення перспектив розвитку вГтчизня-ного крухзного ринку [2]. Н. Логунова дослГджуе вплив крухзного туризму на розвиток економки держави (дести-нацГ1, регоГну) [4]. I. Голубкова розглядае напрями шнова-цш, впроваджуваних у кру'-1зному бГзнесГ [5]. В. Жихарева визначае основш тенденцГХ розвитку кру'-1зного ринку та перспективи крухзного судноплавства у Чорному морГ [6]. Однак структура шновацшних змГн, що формують сучас-ний крухзний ринок, потребуе дослГдження.
Метою статтГ е визначення ГнновацГйних змш у струк-турГ попиту та пропозицГХ на ринку крухзного туризму.
Поштовхом для розвитку крухзного туризму став по-шук альтернатив для використання потужностей пасажир-ських суден, як з появою комерцшних авГалГнГй втратили
частку на ринку перевезень. Однак бар'-ери роботи на крупному ринку, серед яких потреби в швестицшних ресурсах для фхнансування будiвництва нових суден i реновацхх ста-рих, i значнх операцшнх витрати на формування крухзного туристичного продукту, сформували олхгопольне конку-рентне середовище. Для забезпечення прибутковох роботи крухзних лхнхй компанхх консолхдують ресурси та утворю-ють холдинговх структури, що вхдповхдае моделх розвитку свхтового туристичного ринку на основх горизонтально! хнтеграцхх. Суттевими перевагами холдингових структур у крухзному туризмх е оптимхзацхя власних ресурсхв при формуваннх крухзного продукту, укрхплення хнвестицхйно-го потенцхалу, консолхдацхя трудових ресурсхв, збхльшен-ня контролю за процесами розвитку ринку, мобхльнхсть у прийняттх тактичних та оперативних рхшень. Крхм того, у порхвннянх з хншими видами туризму, якх мають прив'-язку до регхонхв х крахн, через мобхльнхсть матерхальнох бази у крухзному туризмх робота в межах холдингу вхдкривае до-датковх можливостх експлуатацхх суден протягом усього року в рхзних регюнах свхту.
У 2012 р. лхдери свхтового крухзного ринку Carnival Corporation (NYSE: CCL), Royal Caribbean (NYSE: RCL), MSC Cruises контролювали 82% крухзних лхнхй (52%, 22%, 10% вхдповхдно). У 2014 р. трхйка лхдерхв зазнала змхн: 79,4% свхтового ринку покрили Carnival Corporation (NYSE: CCL), Royal Caribbean Cruises Ltd. Co (NYSE: RCL) i Norwegian Cruise Line Holdings Ltd (NASDAQ: NCLH), що у грошовому еквхвалентх складае 71,8% свхтовох частки надходжень [7]. При цьому слхд зазначити, що Norwegian Cruise Line Holdings Ltd нарощуе частку на ринку за рахунок придбання Oceania Cruises i Regent Seven Seas, а Carnival Corporation, i сьогоднх займаючи удвхчх бхльшу частку ринку, нхж Royal Caribbean, втрачае позицхх через аваршш ситуацхх на лх-нхях (наприклад, Коста Конкордхя у схчнх 2012 р., Carnival Triumph у лютому 2013 р.).
1нновацшнх змхни в крухзному туризмх вхдбуваються як реакцхя на структурнх перетворення в супутнхх секторах економхки. Статистичнх данх вказують на зменшення темпхв приросту пасажиромхсткостх крухзних суден з 5,5% у 2008 — 2010 рр. до 2,7% у 2011 — 2013 рр., що пов'-язано хз скороченням швестицшних програм у розбудову крухзного флоту (табл. 1). Динамка кхлькостх пропонованих до продажу койко-мхсць визначае ключову проблему — переххд з етапу активного зростання до етапу зрхлостх. У 2008 р. про-позицхя койко-мхсць складала 104 млн на 377 тис. мхсць, тобто в середньому одне койко-мхсце пропонувалося до продажу 275 днхв на рхк. У 2013 р. 134,5 млн койко-мхсць на 470 тис. мхсць, що вхдповхдае 286 дням. Отриманх данх вка-зують на пошук крухзними операторами можливостей по збхльшенню норми рентабельностх за рахунок збхльшення навхгацхйного перходу. Середня вартхсть крухзного продукту у 2008 р. складала 1,69 тис. дол. США. Для подолання кризи та стабхлхзацхх збуту у 2009 — 2011 рр. оператори почали пропонувати бюджетнх крухзнх продукти, що призвело до зменшення вартостх продукту до рхвня 1,40 — 1,45 тис. дол. США. Виххд з економхчнох кризи супроводжувався нестабхльною ситуацхею на ринку енергоносххв та значним коливанням курсу долара, що збхльшило середню вартхсть продукту до рхвня 1,7 тис. дол. США у 2013 р.
Обсяги надходжень вхд крухзного туризму у 2014 р., за прогнозами експертхв, складуть понад 37,0 млрд дол. США. Пхсля зменшення до рхвня 24,93 млрд дол. США у 2009 р. у
Структура попиту i пропозицп на ринку круТзного туризму
Ик Пасажиромктккть круТзних суден, тис. мiсць Пропозищя, млн койко-мiсць Середня тривалкть експлуатацп 1 мiсця, дшв на рiк Попит, млн оаб Обсяги над-ходжень, млрд дол. Середня варткть круТзного продукту, тис. дол.
2008 377 104,0 276 16,30 27,56 1,69
2009 397 109,6 276 17,59 24,93 1,42
2010 423 117,9 279 19,07 26,85 1,41
2011 443 126,7 286 20,50 29,40 1,43
2012 455 133,4 293 20,90 34,54 1,65
2013 470 134,5 286 21,31 36,27 1,70
2014 * 482* 21,60* 37,10* 1,72*
* - прогноз.
Джерело: складено за [1, 8].
результат глобально! економiчнох кризи, виручка галузi по-ступово рiк за роком зростае. На збхльшення обсягхв вируч-ки суттево впливають iнфляцiйнi процеси, якi збкьшують операцiйнi витрати по формуванню крухзного продукту. Конкуренцiя в крухзному туризмi змiщуеться по вектору «цiновi фактори — нецiновi фактори», що обумовлюеться необхiднiстю впровадження iнновацiй на уйх етапах фор-мування та просування крухзного туристичного продукту.
У 2011 р. попит на продукт крухзного ринку подалав 20,0-мхльйонний бар'-ер i у 2013 р. досяг рхвня 21,31 млн осiб. На рис. 1 визначно структуру попиту на свхговий крухзний продукт за регюнами свiту у 2013. Двi третини глобальних крухзних пасажирхв обирають мюцем для вiдпочинку Кариб-ський басейн i крухзи по Середземному морю та бвропь
1нш1 программ- 16,5
ГНвденна Америка- 3,4
Аляска- 5,4
АвстралЫ / Нова Зеландт- 4,1
Азт- 3,6
?вропа без Середземного моря- 9,8
Кариби / Багами- 37,3
Середземне море- 19,9
Рис. 1. Структура св1тового круТзного ринку у 2013 р., % [1]
Загальна кхльисть крухзних пасажирхв, за прогнозами експертхв, у 2014 р. складе 21,6 млн (на 3% бкьше, нхж 2013 р.). У 2014 р. прогнозуеться, що в середньому один пасажир на добу витрачатиме 214,44 дол. США, з них 162,69 дол. США припадае на цшу квитка i 51,74 дол. США — витрати на борту (у середньому тривалють крухзу — 8,0 днхв) [1].
Попит на крухзний продукт, за даними Мхжнароднох асощащх крухзних компанш (СЫА), формують регiони Шв-нiчна Америка та бвропа (табл. 2). У 2008 р. рхвень попиту за даними регюнами складав 90,6% в^ загального по ринку, а у 2013 р.- 85,5%, що вказуе на перемщення попиту на лши, що пропонуються в регюнах Ази та Австралп. Темпи приросту попиту в регюнах Ази та Австрали за перюд з 2008 по 2013 рр. склали 100,65%.
Серед основних причин сл1д вiдзначити цшшсть крухзного продукту для туриста, яка залежить вiд конкретного крухзного судна та маршруту його смду-вання. ВТО, вивчаючи крухзний ринок, розглядае крухзне судно як мобкьний готель-курорт [3], що, враховуючи стратегiю розширеного зростання, використовуеться осно-вними учасниками свiтового крухзного ринку для форму-вання iнновацiйного попиту.
Шдтримання темпхв постiйного зростання ринку крухзного туризму в^буваеться за рахунок швестування крухзних операторiв у сферi iнновацiй та постшного вдоскона-лення крухзного туристичного продукту.
При оцiнцi тенденцiй розвитку крухзного ринку,м сегментацп за регюнальною ознакою, науковцi [2, 6] вико-ристовуються економiчну та демографiчну ознаки.
С. Нездоймiнов умовно видкяе два сегменти крухзного ринку, що паралельно розвиваються: масовий (мега-лайнери, довжиною понад 300 м i пасажиромiсткiстю до 2000 ойб i бкьше) та нiшовий (шдивкуальний туризм на суднах невеликого розмiру, пасажиромiсткiстю до 500 осiб). 1снуе також i промiжна категорiя, до якох належать судна пасажиромiсткiстю вк 500 до 1000 осiб (колишш великi лайнери), проте хх ильисть з кожним роком змен-шуеться через нерентабельнiсть. Для обох сегменпв ринку характерна висока диференцiацiя продукту, що надаеться: для масового сегмента — на борту судна- для ншового сегмента — на берез^ тд час вквкання крухзних портхв [2]. Дана сегментацiя визначае орiентири шновацшнох дiяль-ностi компанш, яи полягають у спрямуваннi ресурйв на впровадження конкретних шновацц, однак не враховуе спещамзащю пропонованих крухзних продукпв.
Сегментацiя ринку за В. Жихаревою базуеться на визначенш чотири групи продуктхв за категорiями крухзних лшш: крухзш лши першого класу, крухзш лшп класу премiум, крухзш лши класу люкс, специфiчнi крухзш лшп [6]. В основi даного подiлу лежать кiлькiснi критери: тип i мiсткiсть судна, ккьист пропонованих послуг на борту, тривалкть подорожi та якiснi критери, яи визначають тип крухзного продукту за його цшшсною складовою.
ВТО видкяе п'-ять сегментхв крухзного ринку: «люкс», «премiум», «сучасний», «спецiалiзований» i «бюджетний» [3].
Сегментацiя крухзного ринку за В. Жихаревою та ВТО проводиться за типом крухзного туристичного про-
Мiжнародний попит на круТзний туристичний продукт, млн oci6
PerioH 2008 р. 2009 р. 2010 р. 2011 р. 2012 р. 2013 р. Темпи приросту 2008 — 2013 рр, %
niBHi4Ha Америка 10,29 10,40 11,00 11,44 11,64 11,82
Темпи приросту,% 1,07 5,77 4,00 1,75 1,55 14,87
Европа 4,47 5,04 5,67 6,15 6,23 6,40
Темпи приросту,% 12,75 12,50 8,47 1,30 2,73 43,18
Промiжний пiдсумок 14,76 15,44 16,67 17,59 17,87 18,22
Темпи приросту,% 4,61 7,97 5,52 1,59 1,96 23,44
lншi регiони свiту 1,54 2,15 2,40 2,91 3,03 3,09
Темпи приросту,% 39,61 11,63 21,25 4,12 1,98 100,65
Усього 16,30 17,59 19,07 20,50 20,90 21,31
Темпи приросту,% 7,91 8,41 7,50 1,95 1,96 30,74
Джерело: складено за [1].
дукту, тому можна говорити про хх спхвставшсть. Видхлен-ня фаххвцями ВТО окремого сегмента бюджетних крухзних продуктхв вказуе на одну з основних шновацшних тенден-цш сучасного крухзного ринку. Бюджетш крухзи пропону-ються л1дерами ринку для диференщацп власно'-1 пропози-цп та розвитку (освоення) нового субсегмента ринку, що корелюеться з1 стратепею мшзаци витрат. Оцшка частки бюджетних продуктов у структур1 попиту сучасних крухз-них лшш компанш можна розглядати як окрему проблему для досл1дження.
Особливктю компанш, що працюють на крухзному ринку, е хх спрямовашсть на дестинащх (регюни, територхХ). Тому для маркетинових щлей крухзш лшп та оператори зазвичай проводять сегментування сво-го ринку залежно в1д типу крухзу, а пот1м за напрямками [9]. Окрем1 крухзш компашх працюють в ус1х регюнах свггу, наприклад, л1дери крухзного ринку, шш1 пропонують продукт шдвищенох якост на обмежених територ1ях.
На основ1 даних Cruise Market Watch про частку ринку крухзних компанш визначимо частку крухзного ринку по кожному сегменту пропонованому фаххвцями ВТО (табл. 3). Смд зазначити, що холдингов! крухзш компашх позищюють ва сво'-1 бренди як окрем1 торговельш марки (як окремий бренд сьогодш може позищюватися i кон-крентне крухзне судно), об'-еднуючи '-1х у групу для надання додаткових гарантш безпеки туристам та дифузхХ шнова-цш. Частка ринку сучасних крухзних лшш складае 70,5% в1д свгговох пропозищх, сегмент прем1ум займае 24,4%, на хх формування працюють понад 20 великих i середнхх компанш (материнських i доч1ршх), просуваючи продукт в основних крухзних регюнах свггу. За оцшками експерпв, у перюд 2006 — 2010 рр. майже 70% в1д додаткових потуж-ностей ринку було введено саме у цих двох сегментах [3]. Тобто шновацшш змши в даних сегментах спрямоваш на спещал1защю крухзних суден як основу для диференщацп продукту, а також ключовий фактор вибору потенцшним туристом подорожь Аюкс-лшхХ, так само як i спещал1зоваш лшп, формують 3,0% та 2,1% у структур! ринку, забезпечу-ючи оргашзащю ушкальних ншових маршрутхв, шнова-цшна складова яких проявляеться у пошуку нових портхв призначення з ушкальними атракщями.
Сьогодш спостерХгаеться значна кореляцiя мiж кру-хзними лiнiями та популярними туристичними напрямками, що говорить про освоення крухзними операторами в першу чергу тих напрямiв призначення, яи е сформовани-ми туристичними дестинащями, привабливими для туриста — сучасш продукти та премiум-сегмент. Водночас, можна говорити i про освоення нових дестинацш для зменшення перенавантаження на рекреацшш територхх та формування нових конкурентних переваг за рахунок мобкьносп крухзних суден — люкс-сегмент та спещальш продукти. Порхв-няння зазначених груп сегментiв ускладнюеться значною диференцiацiею продукту.
Спецiалiзацiя крухзних компанш та диференщащя хх пропозищх повина базуватися на враховуваннi структур-них перетворень, що супроводжують розвиток крухзного ринку. Бажання пiдтримати темпи зростання ринку та по-шук регошв (дестинацiй) для практично! реамзащх даного завдання вказують на формування вХдповХдальнох пропозицхх пiд вимоги сегментованого попиту (табл. 4).
1нновацшш змши в розвитку свхтового крухзного ринку визначають орХентири для шновацшнох активностХ всххх його суб'-ектхв. Процеси консолХдацхх свХтового крухзного ринку пХдвищують гарантхх безпеки для туристхв, збхльшують хх хн-формованХсть, знижують операцХйнХ витрати на формування крухзного туристичного продукту, одночасно забезпечуючи його якХсну стандартизащю через зменшення кхлькостХ по-середницьких структур Х соцХальну вХдповХдальнХсть учасни-кхв ринку. Однак тим самим укрупнення крухзних операторхв зменшуе кхльюсть альтернатив розвитку ринку: за рахунок об'-еднання створюеться перевага за масштабами збуту, ви-користовуеться дифузХя ХнновацХй (у т. ч. техшчних), впрова-джених у шших секторах економХки, не видхляються ресурси для самостХйного пошуку нововведень.
ВИСНОВКИ
1нновацшна дХяльнХсть на ринку крухзного туризму сьогодш спрямована на пошук оптимального мехашзму з формування туристичного досвХду. БХзнес-процеси суб'-ектхв ринку крухзного туризму спрямоваш на пошук нещнових чинникхв конкурентоспроможностХ крухзного туристичного продукту. ¦
Сегментацiя пропозицм CBiTOBoro ринку круТзного туризму
Сегментащя за ВТО Сегментацiя за В. Жихаревою КруТзж компанп, частка ринку, % Загальна частка ринку, %
Сучасш, включа-ючи бюджетнi Kpyi3Hi лiнii першого класу «Carnival Cruise Line» (21,3), «Costa Cruise Line» (7,4), «Disney Cruise Line» (2,8), «Mediterranean Shipping Company» (5,2), «Norwegian Cruise Line» (9,5), «Royal Caribbean International» (16,7), «Star Cruises» (1,3), «TUI Cruises» (1,3), «Thomson Cruises» (1,3), «Saga Cruises & amp- Spirit» (0,4), «Pullmantur» (1,6), «Louis Cruises» (0,9), «All Leisure Holidays» (0,3), «CDF» (0,5) 70,5
npeMiyM Kpyi3Hi лiнii класу npeMiyM «Azamara Cruise Line» (0,2), «Celebrity Cruises» (4,2), «Holland America Line» (3,0), «Oceania Cruises» (0,6), «Princess Cruises» (7,9), «AIDA» (3,7), «Classic International Cruises» (0,4), «Cruise & amp- Maritime Voyages» (0,5), «Ibero Cruises» (0,8), «P& amp-O Cruises» (1,7), «P& amp-O Australia» (1,2), «Celebration Cruise Line» (0,2), «Ocean Star Cruises» (0,2), «American Cruises Lines» (0,0) 24,4
Люкс Kpyi3Hi лжи класу люкс «Seabourn» (0,2), «Silversea» (0,4), «Crystal Cruises» (0,3), «Cunard Line» (0,9), «Regent Seven Seas Cruises» (0,7), «Pearl Seas Cruises» (0,1), «Crystal» (0,3), «Paul Gauguin (PGC)» (0,1) 3,0
Спецiалiзованi Спeцифiчнi кpyiзнi лiнii, включаючи piчковi, eкспeдицiйнi кру'-|'-зи, кру'-|'-зи на яхтах i паруснихсуднах «Hurtigruten», «Blount Small Ship Adventures», «Travel Dynamics», «Fred Olsen», «Hebridean Island Cruises», «Swan Hellenic» (1,4), «Viking River Cruises», «Phoenix Reisen»,i (0,3), «Ponant Yacht Cruises», «SeaDream Yacht Club» (0,1), «Hapag-Lloyd», «Discovery World Cruises», «Lindblad Expeditions», «Orion Expedition Cruises», «Quark Expeditions» (0,3) 2,1
Джерело: складено за [3, 6, 7].
Таблиця 4
1нновацшш змiни на ринку круТзного туризму
СТАРИЙ РИНОК НОВИЙ РИНОК
1 2
Зм'-ши у структурi пропозицП'-
Робота середшх i малих круТзних судноплавних компанш з розгалуженою мережою посередниш Горизонтальна Ытегра^я ринку. Через злиття i поглинання круТзних судноплавних компанш для забезпечення виживан-ня на ринку формуються круТзн корпорацГТ (холдинги)
Об'-сднання круТзних компанш в асо^ацп (оргашзацп) за регюнами дiяльностi Об'-сднання регюнальних асоцiацiй (органiзацiй) круТзних компанiй. Формування мiжнародних структур для органiзацiТ контролю за розвитком круТзного ринку
Бронювання та продаж круТзних туристичних продук™ через посередниш (представниш) круТзних компанш Перебудова системи збуту круТзних туристичних продукт Зменшення ролi посередниш (представниш), у т. ч. через застосування мобтьних та 1нтернет-технологш
Використання сталих цш на круТзний туристичний продукт за катологом Пошук нових способiв дiяльностi на ринку через агресивний маркетинг, формування комбшованих круТзних пакепв, бюд-жетних круТзних пакетiв, скорочення тривалосп крушв, про-понування знижок
Робота круТзних компанш по формуванню круТзних бpeндiв Пщтримка iмiджу круТзних брендiв
Персонал, що обслуговував туриспв, набирався з шших га-лузей Втьне пересування робочоТ сили. lнтернацiоналiзацiя персоналу круТзних компанш як у нав^ацшнш, так i у сервкнш службах
Розбудова транспортноТ та портовоТ iнфpастpyктypи без ура-хування потреб круТзного туризму Розбудова транспортноТ та портовоТ Ыфраструктури у регю-нах призначення (дестина^ях) пiд потреби круТзного туризму
Використання класичного маркетингу при формуванш та продажу круТзного туристичного продукту Зростання значеня шструменпв маркетингу, у т. ч. шнова-цiйного, при формуванш та продажу круТзного туристичного продукту
Пози^ювання круТзного продукту як продукту елггарного туризму Позицювання круТзного продукту як продукту масового туризму, ор^нтованого на вах
Бyдiвництво круТзних суден для освосння потен^алу круТзного ринку Будiвництво круТзних суден з великою пасажиромктюстю як готелiв-курортiв з власним брендом. Ренова^я суден пiд су-часний круТзний туристичний продукт
О О
QQ
Q_
О
I- & lt-
О
& lt-
О ш
Закшчення табл. 4
1 2
Класичн KpyI3Hi туристичш продукти, як передбачають мЫмальний час на перебування в портах призначення Розширення географи круТзних подорожей, у т. ч. оргаыза^я експедицiйних крyiзiв. Збiльшення часу на стоянку в портах призначення
Конкурен^я мiж окремими кру'-Тзними туристичними продуктами Конкурен^я мiж послугами в стрyктyрi круТзного туристич-ного продукту (послуги на борту та берегове обслуговування пщ час зупинки у порту)
Дiяльнiсть круТзних компанiй орi? нтована на отримання при-бутку Со^ально-еколопчна вщповщальшсть круТзних компанiй спрямована на зменшення перенавантаження туристичних дестинацiй
Розподт фyнкцiй мiж учасниками ринку круТзного туризму на основi загальноринкових правил Розбудова зовшшых зв'-язкiв круТзних судноплавних компанш на основi стратегiчного партнерства
Зм'-ши у структурi попиту
Попит несегментований. Продаж типових круТзних туристичних продукпв, як не придтяли уваги потребам рiзних груп тyристiв Зростання сегментацп попиту. Урiзноманiтнення (диферен-^а^я) круТзних продyктiв для врахування уах вимог тyристiв
Яюсть як константа круТзного продукту. Значна залежшсть мiж якiстю та цшою на круТзний туристичний продукт Зростання вимог до якосп круТзного туристичного продукту. Вс крyiзнi продукти, незважаючи на тип судна та умови круТзу, повинш бути найвищоТ якостi
Безпека пщ час круТ'-зноТ'- подорожi гаранту? ться кру'-Тзною судноплавною компанiю та страхувальником Зростання вимог до параметрiв безпеки круТзного туристичного продукту. Гарантування державою безпеки туриста — «подорожi з директивами»
Переважають стандарты круТ'-зш тyристичнi продукти, спрямован на рекреацiю та тзнання Зростання значення активних форм вщпочинку. Форму-вання круТ'-зних туристичних продукта екологiчного та спортивного спрямування
Незначний досвiд круТ'-зних подорожей Високий рiвень досвiдченостi та мобтьносл тyристiв. Зростання повторних звернень та формування лояльност до певно'-Т круТ'-зноТ'- компанп
Визначальний вплив круТ'-зних опертсрв та Т'-х посеред-никiв (представникiв) на вибiр туристом круТзного тури-стичного продукту Вплив 1нтернет-послуг на формування попиту на круТзний туристичний продукт
Переважа? «ранн? бронювання» круТ'-зних туристичних продукта через круТ'-зних операторiв та Т'-х представниш Збтьшення частки «пiзнього бронювання» круТ'-зних туристичних продукта, що частково пов'-язано з «гарячими пропози^ями» круТ'-зних операторiв i можливiстю он-лайн бронювання
Джерело: складено за [3, 4, б, 10].
Л1ТЕРАТУРА
1. The Global Economic Contribution of Cruise Tourism: Business Research and Economic Advisors. — CLIA. — 2013.
2. Ринки туристичних послуг: стан i тенденцп розвитку: монографiя / За заг. ред. проф. В. Г. Герасименка — авт. кол.: В. Г. Герасименко, С. С. Галасюк, С. Г. Нездоймшов [та ш.]. — Одеса: Астропринт, 2013. — 304 с.
3. Cruise Tourism — Current Situation and Trends: World Tourism Organization. First printing. — Madrid, Spain. — 2010.
4. Логунова Н. А. Мировой рынок круизной индустрии: особенности формирования и перспективы развития / Н. А. Логунова // Вкник Бердянського уыверситету менеджменту i бiз-несу. — 2013. — № 2 (22). — С. 29 — 34.
5. Golubkova I. Innovations in cruise tourism / I. Golubkova, N. Peresypkina // Економiчнi шновацп: зб. наук. пр. — Одеса: 1ПРЕЕД НАН УкраГни, 2012. — Вип. 50. — С. 266 — 274.
6. Жихарева В. В. Круизный рынок: современные тенденции развития / В. В. Жихарева [Электронный ресурс]. — Режим доступу: http: //hotelodessa. info/kruiznyj-turizm/13-kruiznyj-rynok-sovremennye-tendentsii-razvitiya. html
7. Cruise Market Watch [Electronic resource]. — Mode of access: http: //www. cruisemarketwatch. com/
8. The Statistics Portal [Electronic resource]. — Mode of access: http: //www. statista. com/
9. Kostas E. Sillignakis. Cruise Industry: An overview [Electronic resource]. — Mode of access: http: //www. sillignakis. com/
10. MnxaHflrneHKO r. I. iHHoBaqiMHi 3MiHM y po3BMTKy CBiTOBoro TypwcTMMHoro puHKy / r. I. MuxawnrneHKo // Ei3Hec IH-CopM. — 2011. — № 6. — C. 49 — 52.
HayKOBHH KepiBHHK — AHTOHeHKO I. fl., goKTop eKOHOMNHUx HayK, npoCecop, npo^ecop Ka^egpiu roTenbHo-pecropaHHoro Ta TypwcTMMHoro 6i3Hecy KwiBCbKoro HaqioHanbHoro ToproBenbHo-
eKoHoMiMHoro ymBepcwreTy
REFERENCES
Cruise Tourism — Current Situation and Trends. Madrid, Spain: World Tourism Organization, 2010.
& quot-Cruise Market Watch& quot-. http: //www. cruisemarketwatch. com/
Golubkova, I., and Peresypkina, N. & quot-Innovations in cruise tourism& quot-. Ekonomichniinnovatsii, no. 50 (2012): 266−274.
Herasymenko, V. H. et al. Rynky turystychnykh posluh: stan i tendentsii rozvytku [Tourism market: state and development trends]. Odesa: Astroprynt, 2013.
Logunova, N. A. & quot-Mirovoi rynok kruiznoi industrii: osoben-nosti formirovaniia i perspektivy razvitiia& quot- [The world market for the cruise industry: features of formation and development prospects]. Visnyk Berdianskoho universytetu menedzhmentu i biznesu, no. 2 (22) (2013): 29−34.
Mykhailichenko, H. I. & quot-Innovatsiini zminy u rozvytku svitovo-ho turystychnoho rynku& quot- [Innovative changes in the development of world tourism market]. BiznesInform, no. 6 (2011): 49−52.
Sillignakis, K. E. & quot-Cruise Industry: An overview& quot-. http: //www. sillignakis. com/
The Statistics Portal. http: //www. statista. com & quot-The Global Economic Contribution of Cruise Tourism: Business Research and Economic Advisors& quot-. CLIA, 2013.
Zhykharieva, V. V. & quot-Kruiznyy rynok: sovremennye tendentsii razvitiia& quot- [Cruise market: modern trends]. http: //hotelodessa. info/ kruiznyj-turizm/13-kruiznyj-rynok-sovremennye-tendentsii-raz-vitiya. html
УДК 339. 13
1ННОВАЦ1ЙНИЙ РОЗВИТОК РОЗДР1БНО1ТОРГОВЕЛЬНОТ МЕРЕЖ1 ТА ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ
ОБСЛУГОВУВАННЯ СПОЖИВАЧ1В
© 2014 ДЯД1Н А. с.
УДК 339. 13
Дядш А. С. 1нновацшний розвиток роздрiбноi торговельноТ мережi та шляхи покращення обслуговування споживачiв
У статт/ розглянуто основн/ тдходи до оцнки торговельного обслуговування споживач/в, розкрито зм/ст напрямк/в методики, дана ix оцнка. Використання запропонованих моделей управл'-шня як/стю торг/вельного обслуговування дозволить визначити напрями вдосконалення комер-ц: йних i технологЧних процеав з метою залучення покупав, п: двищення ефективностi д/яльностi тдприемств роздр: бно: торгШ та '-ix конку-рентоспроможност/. Аналвуючи матер/али, опубл'-шоваш в науковшлтературi, автор намагаетьсяхарактеризувати сучасний станроздр/бно: торг/вл/, обслуговування споживач/в уроздр'-бнихтдприемствахвеликихформат/в, в окремихроздр'-бнихторговельних тдприемствах. Урахову-ючи висновки попередмх дотднишв, автор робить спробу представити стан розвитку якостi обслуговування споживач/в на основi iнноващй у роздр/бнш торговельн'-ш мережi.
Ключов'-! слова: маркетинг, шновацшна активн/сть, конкуренц/я, ефективн/сть, валова маржа. Рис.: 1. Табл.: 1. Формул: 8. Ббл.: 10.
Дядн Андрй Сергiйович — асистент, кафедра м/жнародноiекономши, Харшвський державний ун/верситет харчування та торг/вл/ (вул. Клочк/в-ська, 333, Харк/в, 61 051, Украна) E-mail: dyadin@meta. ua
УДК 339. 13
Дядин А. С. Инновационное развитие розничной торговой сети и пути улучшения обслуживания потребителей
В статье рассмотрены основные подходы к оценке торгового обслуживания потребителей, раскрыто содержание направлений методики, дана их оценка. Использование предложенных моделей управления качеством торгового обслуживания позволит определить направления совершенствования коммерческих и технологических процессов с целью привлечения покупателей, повышения эффективности деятельности предприятий розничной торговли и их конкурентоспособности. Анализируя материалы, опубликованные в научной литературе, автор пытается характеризовать современное состояние розничной торговли, обслуживания потребителей в розничных предприятиях больших форматов, в отдельных розничных торговых предприятиях. Учитывая выводы предыдущих исследователей, автор делает попытку представить состояние развития качества обслуживания потребителей на основе инноваций в розничной торговой сети.
Ключевые слова: маркетинг, инновационная активность, конкуренция, эффективность, валовая маржа. Рис.: 1. Табл.: 1. Формул: 8. Библ.: 10.
Дядин Андрей Сергеевич — ассистент, кафедра международной экономики, Харьковский государственный университет питания и торговли (ул. Клочковская, 333, Харьков, 61 051, Украина) E-mail: dyadin@meta. ua
UDC 339. 13
Dyadin A. S. Innovative Development of the Retail Trading Network and Ways to Improve the Customer Service
In the article the basic approaches to evaluation of the commercial customer service are discussed, contents of the methodology directions are disclosed, and their estimation is made. The use of the proposed models of quality management of customer service will provide with identifying the areas for improvement in the commercial and technological processes in order to attract buyers, to increase the efficiency of retail enterprises and their competitiveness. Analyzing the materials, published in the scientific literature, the author tries to deduce the current state of the retail industry and customer service in retail enterprises of large formats, as well as in particular enterprises. Given the findings of previous researches, the author attempts to outline the state of development of the customer service quality on the basis of innovation in retail commercial network.
Key words: marketing, innovative activity, competition, efficiency, gross margin. Pic.: 1. Tabl.: 1. Formulae: 8. Bibl.: 10.
Dyadin Andriy S. — Assistant, Department of International Economics, Kharkiv State University of Food Technology and Trade (vul. Klochkivska, 333, Kharkiv, 61 051, Ukraine) E-mail: dyadin@meta. ua
Cyчаснi формати роздрiбних торгових тдприемств представляють можливють значно полшшити яисть торговельного обслyговyвання населення. Роздрiбна торговельна мережа, ii види, форми i методи обслуговуван-ня населення знаходяться в постшному руа та розвитку.
Aналiзyючи сучасний стан роздрiбноi торпвл^ сл^ визначити збкьшення числа роздрiбних мереж. У роздрiб-них тдприемствах великих форматш склалася щла система
по задоволенню потреб споживачш, яка становить велику конкуренщю шшим учасникам торпвль Для того, щоб за-лучити й утримати споживачш, тдприемствам роздрiбноi торгiвлi необх^но розробляти й удосконалювати систему торговельного обслуговування споживачiв, забезпечуючи тим самим конкурентт переваги.
На сучасному етат розвитку ринкових в^носин сформувався ряд методичних тдх^в до оцшки якост

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой