Иностранный капитал банковской системы Украины в условиях кризисных явлений

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

М. А. Заець
канд. екон. наук
В. С. Задорожнюк
м. Одеса
1НОЗЕМНИЙ КАП1ТАЛ БАНК1ВСЬКО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ В УМОВАХ КРИЗОВИХ ЯВИЩ
Процеси глобалiзацii свггово! економiки не могли i не зможуть обминути нi Украшу, нi И фшансово-банивську систему, особливо з огляду на вщкритють вичизняног економiки. Це значить, що бiпьшiсть по-зитивних i негативних явищ зовншнього свiту буде «ампортуватися» в нашу крашу з вщповщними нас-лщками. Таким чином, присутнiсть банив з шозем-ним капiталом у банивсьий системi Украши вщповь дае штересам розвитку навдональнох фшансово1 сис-теми, сприяе залученню iноземних iнвестицiй та роз-ширенню ресурсно! бази соцiально-економiчного розвитку. У той же час юнують досить серйознi фь нансовi та економiчнi ризики швидкого зростання частки iноземного банивського капiталу, пов'-язаш з можливою втратою суверенiтету в сферi грошово-кредитно1 полiтики, можливим посиленням неста-бiльностi, несподiваними коливаннями лiквiдностi банив, спекулятивними змiнами попиту та пропози-цп на грошово-кредитному ринку, можливим вщто-ком фшансових ресурсiв. Тому вирiшення питания про форми i масштаби розширення присутностi шо-земного банивського капiтапу на ринку банивських послуг повинно бути тдпорядковане стратегiчним цшям соцiально-економiчного розвитку, пщвищенню навдональнох конкурентоспроможиостi, економiчнiй безпещ, змiцненню грошово-кредитно1 системи Укра1ни.
Присутшсть iноземного капiталу на вгтчизняно-му банивському ринку вже тривалий час викликае гарячi дискусп серед вггчизняних науковцiв щодо характеру впливу на економ^ Укра1ни. Дослщжу-ючи основш мотиви i ризики участi шоземного кат-талу у банивському сектср кра1ни, вiтчизнянi вченi (В. Геець, О. Дзюблюк, А. Шаповалов та ш.), наго-лошуючи на позитивнш ролi iноземних банив у щд-вищеннi капиатзацп вичизняно! банивсько1 системи в перюд економiчного зростання, неодноразово звертали увагу на великий ризик вщпливу iноземного капiталу в перюди потрясiнь i випробувань кризови-ми явищами фiнансового характеру.
Проблематикою впливу шоземних банив на вгг-чизняну банивську систему займаються Ю. Прозоров, I. Лютий, В. Мщенко, Р. Корнилюк, 6. Осад-чий, В Подчесова, С. Шумська, активно дослiджуючи позитивнi та негативш наслiдки присутностi шозем-ного катталу.
В умовах глобалiзованого свiтового економiчно-го простору питання входження шоземного катталу на нащональш ринки повинно розглядатися не з точки зору «доцшьносп» цього явища, а в площиш формування передумов для пщвищення ефективностi його присутностi для нащонально1 економiки та сприяння фiнансовiй стабильность Проте функцюну-вання iноземних банив на вгтчизняному ринку доте-пер неоднозначно сприймаеться науковцями та практиками. Одш наполягають на забезпеченш лiбералi-зацiйних умов для! х входження, iншi — на застосу-
ваннi рiзних обмежень та регулюванш даного проце-су. Останнiм часом, науковщв, практиив i громадсь-исть почали турбувати питання втечi шоземного катталу з банивсько1 системи Украши та пов'-язанi з цим негативш явища: зниження И капиатзацп, пос-лаблення конкуренцп, погiршення якоси банивсько-го обслуговування.
Автори вважають за необхщне поглибити до-слiдження присутностi шоземних банив у контекста з'-ясування !х впливу на дiяльнiсть вiтчизняних, роз-виток валютного ринку Укра1ни та банивсько1 системи загалом доступ iноземним банкам.
Зважаючи на значну вщкритють навдональнох економiки, поступову лiбералiзацiю доступу шозем-ного капiталу в банивську систему, зумовлену гострою нестачею катталу в кра1ш, а також тиском iз боку мiжнародних фiнансових органiзацiй, котрi ви-сували вимоги щодо зняття обмежень у достут шо-земним банкам у вичизняний банивський сектор, вважаемо, що Укра1ш потрiбна виважена полiтика послщовно1 штеграцп.
Як засвiдчив свiтовий досвщ, надмiрна лiбералi-зацiя та вщсутшсть ефективних регулятивних меха-нiзмiв призвели до виникнення кризових явищ, над-чутливiшими до яких виявилися банивсьи установи, насамперед, активно задiянi у валютних вiдносинах. Якщо на початкових етапах лiбералiзацil економiк кра1н Центрально1 i Схщно1 бвропи захiднi експерти i працiвники м1жнародних фiнансових органiзацiй переконували керiвництво багатьох кра1н у тому, що присутшсть шоземних банив позитивно впливае на розвиток економiки переходного типу, то ниш навиъ спещалюти МВФ визнають, що присутшсть шоземних банив може додавати приймаючш кра1ш з ринком, що розвиваеться, проблем, а не надавати переваги. У сучасному свiтi налiчуеться понад 100 кра1н, у яких введено т чи iншi обмеження доступу шоземних банив на внутршш ринки банивських послуг.
Безумовно, входження шоземних банив у банивську систему Украши, спричинене глобалiзацiею та штегращею, е об'-ективно необхiдним процесом, що сприяе припливу катталу, пожвавленню ринко-во! конкуренцп, полiпшенню банивського обслугову-вання. Водночас цей процес не позбавлений певних ризиив, наприклад, загрози втрати вiтчизняними банками власних позицш на валютному ринку Украши.
Тому, щоб знайти правильне ршення щодо ви-значення умов подальшого функцiонування шозем-ного банивського катталу в нашш кра'-ш, слщ об'-ективно пiдiйти до визначення та врахування вах переваг i недолтв присутностi iноземних банив як для розвитку валютного ринку Украши, так i для банивсько1 системи та краши загалом.
Серед плюсiв присутносп iноземних банив, пе-редусiм для розвитку валютного ринку Украши, мож-на видшити таи:
наповнення вгтчизняного валютного ринку ресурсами та зменшення залежносгi в1д внутршньо! обмеженосгi валюгних кошгiв-
незначне здешевлення варгосгi валюгних ресур-с1 В за умов сгаб1льного валютного курсу га в^дсутнос-гi ажiогажного попиту на iноземну валюту-
розширення можливостей щодо ефективного розмiщення капiгалу та масштабiв проектного фшан-сування i прямих iноземних iнвесгицiй-
встановлення та розширення в1дносин м1ж нащ-ональними й iноземними банками, що сприятиме здшсненню швидкого та як1сного валютного обслуго-вування власних i к^ентських iнгересiв-
розширення доступу до м1жнародних валютних ринк1 В та ринкiв капiгалiв-
удосконалення та розширення спектра викону-ваних банками валютних операцiй-
удосконалення оргашзацшних процесiв у валют-нш дiяльносгi: пiдвищення якосгi аналiзу та прогно-зування динамiки розвитку, шдвищення якосгi управлiння ризиками, впровадження сучасних бан-кiвських гехнологiй i м1жнародного досв1ду здшснен-ня валютних операцш, пiдвищений сгандаргiв та якосгi валютного обслуговування, вдосконалення корпоративного управлiння-
посилення конкуренцп та пiдвищення ефектив-ност функцiонування банк1вських установ головних учасник! в системи валютних в1дносин-
розвиток ринково! iнфрасгрукгури: розширення суб'-ектного та шльккного складу учасникiв валютного ринку.
При визначенш негативних проявiв надмiрноi концентрацп шоземного капiгалу у банк1вськ1й сис-темi Украши сл1д розглядати 1х окремо за такими сферами впливу: 1) вичизняш комерцiйнi банки як суб'-екти валютних вхдносин- 2) валютний ринок- 3) банк! вська система в цшому.
У д1яльност1 в1тчизняних комерцiйних банков як суб'-екив валютних в^дносин спостер^аються тенден-цп щодо погiршення конкурентоспроможносп, по-рушення рiвноправних умов д1яльност1 (низька каш-галiзацiя, обмежений доступ до валютних ресур^в тощо), втрата найпривабливших к^енпв та найви-пдшших валютних операцiй, а отже, й послаблення 1х позиц1й у валютнш д1яльност1.
Вплив на функцiонування валютного ринку проявляться у: пор! вняно швидкому зросганнi та пере-важанш частки iноземних банков на ньому- зростанш несгабiльносгi па ринку внаслдок п^двищено! враз-ливост1 фiнансового сектору краши до св1тових ва-лютно-фшансових криз, пост1йних зм1н на м! жнарод-них ринках ц1н позичкових кашта^в- переважаннi операцiй спекулятивного характеру та спекулятивних зм1н попиту i пропозицп iноземних валют- п^двищен-н1 загрози в^дпливу капiгалiв за кордон ! посиленнi волангильносгi валютних курс1в- п^двищенш ризику залежного розвитку та нав'-язуванш iноземними банками сво! х правил гри в боротьб! за к^ента i вит1с-неннi в1тчизняних банков 1з цього ринку.
Виявом впливу посилення концентрацп шозем-ного кашталу на всю банывську систему е: порушення рiвноваги та спричинення тиску на в1тчизняну бан-к1вську систему сильними гравцями мiжнародного р1вня- збтьшення 11 залежносгi i вразливосгi до зов-н1шн1х шок1 В, коливань на свгтових валютно-фшан-сових ринках та у банк! вських системах краш похо-дження iноземних банкiв, iмовiрне перенесення '-1хшх ризик1 В та генденцiй розвитку на вгтчизняну банк! в-
ську сферу- приход 1ноземних 6анк1 В, що не мають високих м1жнародних рейтинг1 В i достатнього обсягу кап1талу- ризики банкрутства головного оф1су шо-земного банку- зниження дов1ри населення до банков- експанс1я 1ноземного кап1талу та втрата нащонально'-1 приналежност1 внутр1шньою банк1вською системою [1].
Отже, вважаемо, що до регулятивного характеру щодо допуску 1ноземних банк1 В усе ж повинн1 засто-совуватись, аби запоб1гти входженню у вичизняну банк1вську систему 1ноземних банков 1з низькими рейтингами та ненадшною репутащею. Але при цьому важливою умовою, яка повинна виконуватись, е реал1защя програми вдосконалення в1тчизняно'-1 банк1всько'-1 системи, зокрема у контекст1 змщнення банк1вських установ Украши.
Прихильники приходу зовшшшх 1нвестиц1й у волантильност1 валютних курс1 В в1тчизняну банк! в-ську систему наголошують на необх1дност1 створення р1вноправних умов для 1ноземних банк1 В та 1хн1х ф1-л1й без застосування обмежень i захисних бар'-ер1 В щодо шоземного кашталу з метою забезпечення умов добросов1сно'-1 конкуренцп. Однак сл1д розумгги, що така & quot-р1вшсть"- призводитиме до нер1вност1 у конку-рентнш боротьб1 на користь саме шоземних банк1 В, оск1льки вони мають б1льш1 можливост1 щодо доступу до значних обсяпв ресурсно! бази i надання шир-шого асортименту послуг володшть кращими банк! в-ськими технолопями i р1внем менеджменту пор1вня-но з вгтчизняними банками. Зазначене вище сприятиме швидкому освоенню ними значних та приваб-ливих сегмент1 В ринку, передуем валютного, i залу-ченню кращих корпоративних кл1ент1 В, виисненню в1тчизняних банк1 В у менш приваблив1 й б1льш ризи-ков1 сфери малого б1знесу та обслуговування населення. За тако'-1 & quot-р1вност1"- вгтчизняш банки не змо-жуть протистояти шоземним. Для прикладу, ринкова каштал1зац1я найб1льшого европейського банку Дой-че банку (Deutsche Bank) у 2011 рощ становила 36 млрд евро (48,1 млрд долар1в), активи — 2,16 трлн евро (2,88 трлн долар1в), тод1 як власний каштал ус1е'-1 банк1всько'-1 системи Украши станом на 01. 02. 2014 р. становив 195,3 млрд грн (21,7 млрд долар1 В США), активи 1 219,8 млрд грн (135,5 млрд долар1 В США).
Надм1рнш концентрацп шоземних банков на одному з сегменив ринку банк1вських послуг 1з метою уникнення подальшо! монопол1зацп i диктату щн на банк1вськ1 послуги варто протистояти шляхом норму-вання актив1 В Нащональним банком Украши. Оск1-льки шоземш банки е елементом глобал1зацп та м1ж-народного банк1вського б1знесу, глибоко пов'-язаного з валютною д1яльн1стю, то простежуеться тенденц1я до завоювання ними л1дерських позиц1й на валютному ринку Украши. Як св1дчать дат таблищ, банки з в1тчизняним кашталом уже поступилися заруб1жним у валютному кредитуванш юридичних та ф1зичних ос1б, 1хня частка ринку за цими операц1ями на 01. 01. 2014 р. становила в1дпов1дно 35,77 та 12,89%. Якщо загальн1 активи в 1ноземн1й валют1 у вгтчизня-них банк1 В становили 36,12%, то у банк1 В 1з шозем-ним кап1талом — 63,88%.
Вгтчизняна статистика нин1 заф1ксувала скоро-чення активност1 1ноземних банк1 В на украшському ринку. На початку 2014 року в УкраМ д1яло 49 бан-к1 В з 1ноземним кашталом. У повнш власност1 (100% статутного кашталу) шоземних швестор1 В перебувало 10,6% (19 банков) в1д загально'-1 к1лькост1 банк1 В, котр1
Таблиця
Банки з шоземним кашталом станом на 01. 01. 2014 р. ___
№ з/п Назва банку Кра'-ша походження кап1талу Частка акц1й, що належить нерезидентам, % Гру-па № з/п Назва банку Краша походження катталу Частка акцш, що належить нерезидентам, % Трупа
1 Альфа-банк К1пр, Рос1я 100 I 26 Марфш-банк Кшр 99,8813 IV
2 Доч1рнш банк Сбербанку Росп Рос1я 100 I 27 Кредобанк Польща 99,5655 III
3 ОТП-банк Угорщина 100 II 28 1дея-банк Польща 99,0604 IV
4 ШГ-банк & quot-Украша"- Н1дерланди 100 II 29 Профшбанк Франщя 98,1003 IV
5 & quot-Кредит-Дншро"- К1пр 100 II 30 Промшвест-банк Рос1я 97,8502 I
6 Правекс-банк 1тал1я 100 III 31 & quot- Петрокомерц -Украша& quot- Рос1я 96,4835 IV
7 Стбанк США 100 III 32 Райффайзен банк & quot-Аваль"- Австр1я 96,3658 I
8 Д1В1-банк Кшр 100 III 33 & quot-Форум"- Шмеччина 96,0635 II
9 Платинум-банк Кiпр 100 III 34 & quot-Надра"- Австр1я 89,9659 I
10 & quot-Русский стандарт& quot- Рос1я 100 III 35 Енергобанк Рос1я, Кшр 89,5879 IV
11 Прокредит-банк Н1меччина, Великобри-тан1я 100 IV 36 Захщшкомбанк Великобри-татя 51,0 IV
12 БМ-банк Рос1я 100 IV 37 БТА-банк Казахстан 49,9863 II
13 АСТРА-банк Грец1я 100 IV 38 Укрбудшвест-банк Швейцар1я 37,1445 IV
14 Дойче-банк ДБУ Н1меччина 100 IV 39 Експобанк К1пр 34,1852 III
15 Кредит-бвропа-банк Нщерланди 100 IV 40 Дельта-банк США 30,1088 I
16 СЕБ-корпо- ративний банк Швещя 100 IV 41 Укрсоцбанк Австр1я 26,2693 I
17 & quot-Траст"- Рос1я 100 IV 42 Приватбанк К1пр 24,99 I
18 Кредитвест-банк Туреччина 100 IV 43 Банк Юпру К1пр 22,7853 IV
19 & quot-Юн1сон"- К1пр 100 IV 44 & quot-Народний каттал& quot- Швец1я 20,4633 IV
20 & quot-Укрсиб-банк"- Франщя, Ве-ликобритан1я 99,9995 I 45 Фщобанк Кшр 20,0 II
21 Кред1 Агр1-коль-банк Франц1я 99,9955 II 46 Банк & quot- Перший& quot- Груз1я 19,395 IV
22 Шреус-банк МКБ Грец1я 99,9873 IV 47 & quot-Нащональний кредит& quot- Рос1я 19,076 IV
23 ВТБ-банк Рос1я 99,9737 I 48 В1ЕйБ1 банк К1пр, Рос1я 17,31 II
24 Ун1версал-банк Н1дерланди 99,9645 II 49 Мегабанк Шмеччина 15,0 III
25 В1Ес-банк Австр1я 99,9230 IV
Джерело: складено за матерiалами [6].
отримали лщенз1ю НБУ. В цшому частка шоземного катталу зменшилася до 34%, повернувшись до р1вня початку 2008 року (рис. 1) [2].
Зокрема з украшського ринку протягом останшх рок1 В вийшла низка шоземних швестор1 В, яю мали частку в банках Укра1ни, серед яких: Байерише Лан-десбанк (Вауег1 $сЬеЬапёе$Ъапк, Шмеччина), Крсдит-бвропабанк (CreditEuropeBank, Нщерланди), Фолькс-банк (Volksbank, Австр1я), СЕБ-банк (SEBBank, Швец1я), банк & quot-Форум"- (Bank Forum, Шмеччина), & quot-Сосьете Женераль& quot- (Socicte Generale, Франц1я), Ерс-
те банк (Erste Bank, Австр1я), Астра-банк (AstraBank, Грец1я), Хоум-кредит-банк (HomeCreditBank, Чех1я), Дрезднер банк (Dresdner Bank, Шмеччина), & quot-Пекао"- (Pekao, Польща), Правексбанк (IntcsaSanpaolo, 1та-л1я) та 1нш1. бвропейсью банки йдуть не тшьки шляхом продажу, а й шляхом скорочення або закриття ризикованих ринкових позицш, виведення кошт1 В для погашення заборгованоси перед материнськими банками. Заборгован1сть украшських банив перед заруб1жними за 9 мюящв 2013 року скоротилася на
60 50
40 35 30 20 10 0
-40,6
53
53
51
41,6
22
^ 39,5
22
49
34,2
34,2
34
19
45
40
35 s
& lt-5 и
30 во
25
20
4 1 0
о
0
0 ivwi Кiлькiсть 6aHKIB з шоземним кашталом КА.А. -1 Кiлькiсть 6aHKIB 3i 100-вщсотковим шоземним кашталом Частка 1ноземного капiталу в статутному капiталi банкiв
Рис. 1. Динамка npucymnocmi шоземного капталу у баншвсъкш cucmeMi Украти Джерело: складено за матерiалами [3].
9,4 млрд гривень — до 13 млрд долар1 В США. Щ процеси зумовлюються оптим1защею присутност1 европейських 6анк1 В на визначених опорних ринках краш Центрально! та Сходно! Свропи, як1 можна вважати ризикованими, що змушуе европейськ банки скорочувати портфель актив1 В та зменшувати капитал на суму вкладень у певн1 територГ!
Простежуеться тенденцiя щодо зниження актив-ност1 6анк1 В 1з в1тчизняним кап1талом i при залученш кошт1 В юридичних та фiзичних осi6 на валютнi депозита. Якщо станом на I жовтня 2009 року частка на ринку вичизняних 6анкiв за цими операщями становила вiдповiдно 57,6 та 50,84%, то в сiчнi 2014 року вона була вже 40,52 та 35,77%. Банки з шоземним кашталом домшують у кредитно-депозитних операщ-ях. Наприклад, !хня частка на ринку з кредитування юридичних та фiзичних осi6 станом на 01. 01. 2014 р. становила в1дпов1дно 55,32 та 81,86%, а6о в серед-ньому — 68,59%, тодi як частка ринку вгтчизняних 6анкiв за цими операщями сягала в1дпов1дно лише 44,68 та 18,14%, а6о в середньому 31,41%.
Переважаючi позицп поодають 6анки з шозем-ним кашталом i при залученш коштГв — як у на-цiональнiй, так i в шоземних валютах у юридичних та фiзичних осГ6. Якщо частка таких операцш, здшсню-ваних 6анками з вiтчизняним капiталом, станом на сiчень 2014 року становила вГдповГдно 45,55% та 38,67% ринку, то 6анк! в з 1ноземний кашталом 54,45 та 61,33%. Частка ринку 6анк! в з шоземним кашталом за загальними зо6ов'-язаннями учш 2014 року становила 58,16% порiвняно з 41,84% - частки 6ан-кiв iз вiтчизняним капiталом.
Така ситуаця св1дчить про те, що 6ез застосу-вання оптимiзацiйних заходiв у сферi вгтчизняно! 6анк! всько1 практики та за наявносп лi6еральних умов присутносп й функцiонування iноземних 6анк! в важко 6уде за6езпечити ста61льний розвиток 6анк! в-сько! системи та валютного ринку Украши, а вгтчиз-няним 6анкам — утримувати власнi позицй на цьому ринку [4].
Зддно зi статистикою юльктсть 6анкiв з шозем-ним кашталом в Укра! ш у 2013 рощ зменшилася на чотири одинищ. Станом на 1 сiчня 2014 року функ-цiонувало 49 6анк! в з iноземним капiталом, 19 iз них — це 6анки зi 100-в1дсотковим iноземним кашта-лом, хоча насправдi ще у 14 6анк! в розмiр статутного капiталу на6лижений до стовГдсоткового, в межах 96,03−99,99% (див. та6лицю). Тож можна стверджува-ти, що станом на 01. 01. 2014 р. не 19, а 33 6анки Украши фактично повшстю належали шоземним власникам [5].
1з 15 6анк! в, що формують I групу, лише 5 — iз вгтчизняним капiталом, iз 20 6анк! в II групи — 11, iз 23 6анкiв III групи — 15, iз 122 6анк! в IV групи — 100. Це свГдчить проте, що iноземний каштал сконцент-рований у най61льш надшних та сильних гравцiв ринку, тодi як 6анки з чистим вгтчизняним капiталом належать до сла6ших.
Розглядаючи структуру iноземного кашталу в 6анк! вськш системi Украши за крашами походження (рис. 2), варто зазначити, що впродовж останшх кт-лькох рок! в спостерГгаеться швидке зростання частки росшських iнвесторiв, яке, па думку Р. Корнилюка, шдкршлюеться геополiтичними ц1лями! хшх власни-к!в. Науковець зазначае: & quot-Як6и прих1д росГян на украшський ринок фунтувався виключно на еконо-мГчних 1нтересах, навряд чи швестори в осо6Г держа-ви та нафтових магнапв шв^чно-схдного су ода продовжували 6 активно вкладати кошти у нерента-6ельний 6анкiвський 6Гзнес. Адже показники рента-6ельностi капиталу (ROE) росшських 6анкiв 61льше нагадують динамГку ROE покинутих зах1дними швес-торами 6анкiв, н1ж кривГ рентабельностi европейських установ, котрГ залишилися на ринку& quot-.
Аналiзуючи умови входження та виходу окремих шоземних 6анк! в Гз ринку Украши, можемо зро6ити висновок, що перспектившсть подальшо! 1хньо! при-сутностГ у вгтчизняному 6анк! вському секторГ визна-чалася насамперед такими мотивами входження па ринок Украши:

30
ВТСНИК ЕКОНОМТЧНОТ НАУКИ УКРАТНИ
Рис. 2. Структура капталу 6aHKiecbK0i системы Украти
УкраТна — 64,0%
p°cm — 8,86% Kinp — 5,12°%
Нщерланди -4,01% Австрiя — 3,16%
Ымеччина — 3,6%
Швещя — 2,25%
Угорщина -1,63% Польща -1,11%
Францiя -1,52% Грецiя -1,52% США — 0,43% Казахстан — 0,42% Великобриташя —
0,23% Туреччина- 0,05%
lталiя -0,05% Швецiя — 0,02%
Джерело: [3, с. 70−72- 6- 8].
добудова i формування схщноевропейсько! ре-гюнально! фЫально! структури, що абсолютно вщпо-вiдaлo сценaрiю iнтегрaцiйнoгo розвитку кра'-1ни-
ставка па недостатню глибину ринку банивсь-ких послуг в умовах недосконало! конкуренц!!, перс-пективи збшьшення oбсягiв рoздрiбнoгo кредитуван-ня за рахунок тдтримки материнських структур в умовах надприбутковн& lt- ставок та мшмальних валют-них ризиив.
Домшування другого мотиву в стратег! окремих шоземних банив та наступна змша тенденцiй ринко-во! кон'-юнктури зумовили масштабний вщплив кат-талу з банивсько! системи Укра! ни i3 наступною ро-тaцiею власниив банив.
Згортання д! яльноста банив з iнoземним капиталом у вттчизняному банивському сектор! тривае пщ впливом кумулятивно! д!1 низки фaктoрiв (суб'-ектив-них i об'-ективних):
вщсутноста в нaйближчiй перспективi суттевих передумов для пoлiпшення дшового кniмaту в Укра! ш (негaтивнi тенденцп щодо зростання екoнoмiки, o4i-кування девальваций нацюнально! валюти) —
запровадження змш на законодавчому р! вш щодо заборони кредитування населення у валюта-
неяисного кредитного портфеля: трaдицiйнo ви-сока для вттчизняного банивського ринку частка негативно кnaсифiкoвaних aктивiв та недостатньо про-зора система! хнього мониторингу й щентифжацп (за оцшками Фттч (Filch) та Стендерд енд Пурс (Standard & amp-Poor'-s) частка негативно класифжованих aктивiв у балансах укра! нських банив суттево занижена) —
непрозоро! судово! системи та вщсутноста шсти-туту захисту прав кредитoрiв.
На тл юнуючого становища банивсько! системи Укра! ни банк буде мати кoнкурентнi переваги в разь
надання послуг з кредитування юридичних i фь зичних оаб-
залучення коштав ф! зичних оетб переважно на довгостроков! термши i запоб! гання !х вщтоку в по-дальшому-
проведення роботи по змщненню власно! кат-тально! бази-
отримання прибутку вщ д1яльноста-
отримання довгострокового кредитного рейтингу на швестицшному р! вш.
1нтегращя банювсько! системи Укра! ни у свтто-вий фшансовий простар вщбуваеться досить повально. Недостатнш р! вень реформування економ! ки, нерозвинутасть навдонального фшансового ринку та повшьне впровадження мтжнародних стандартав на-гляду стримують цей процес. Водночас виникають штегроват фшансов! об'-еднання, котр! загострюють конкуренщю на внутршньому ринку та стримують приплив шоземного катталу [7- 9].
Висновки. Сьогодш, на перший план мае вийти ефектившсть банивського б! знесу з акцентом на по-казник окупноста (ROE), що е чттким шдикатором для регулятор! в ринку щодо створення передумов для забезпечення належного р! вня адекватноста катталу банку та зменшення системних ризиив- позитивним сигналом для акцюнер! в щодо дивщенд! в- свщченням ефективного управлшня катталом, активами та ви-тратами банку.
Для Укра! ни така ситуащя в европейському банивському сектор! означае пщвищення вимог материнських банив до сво! х доч1ршх структур, подальшу стагнащю кредитування з боку захщних банк1 В, а та-кож згортання д! яльноста не надто фшансово стшких банк1 В, материнсьи компан! яких потерпають вщ високо! частки негативно класифжованих кредитав i схильш до зниження зважених за ризиком актив! в шляхом продажу поганих актив! в закордонних доч! р-шх структур.
Отже, для гарантування нацюнально! безпеки, задоволення потреб нацюнально! економ! ки, запобь гання кризи укра! нсько! банк1всько! системи, змщ-нення позицш вттчизняних банив на нацюнальному валютному ринку Укра! ш потр! бш мщш, стабшьш та надшш банки, як! складають гщну конкуренщю шо-земним. Для цього необхщно розробити i реашзувати стратепю розвитку банивсько! системи Укра! ни в умовах штегрованого свтту, яка визначить прюритетш завдання щодо захисту вттчизняно! банивсько! системи вщ негативного впливу зовншшх фактор! в та змщнення позицш вттчизняних банк1 В на валютному ринку з метою забезпечення успшних економ! чних перетворень i безпеки держави.
Говорячи про необх1дшсть регулювання процес1 В уходження шоземного кап1талу в банк1вську систему Украши, ми не маемо на уваз1 суворо регламентацп напрям1 В д1яльност1 та створення необфунтованих бар'-ер1 В для 1ноземних банк1 В з одночасним забезпе-ченням ус1ляких протекцш для вгтчизняних банк1 В. Зрозум1ло що в1дплив 1ноземного, передуем евро-пейського, кашталу не е позитивним явищем. 3i зменшенням к1лькост1 зах1дних 1нвестор1 В гальмува-тиметься розвиток ризик-менеджменту впровадження европейських стандарт1 В та прозорост1 банк1вського б1знесу. Ми пропонуемо шукати шляхи розвитку та змщнення банкгвсько'-1 системи Украши передуем у ii в1тчизнян1й складовш, а також захистити ii в1д при-пливу ненад1йного та незащкавленого в нацюналь-ному розвитку економши Укра1ни кап1талу.
Список використаних джерел
1. Deutsche Bank став найбшьшим банком Св-ропи за активами //[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www. epravda. com. ua/ news/2012/ 03/27/ 31.
2. Дзюблюк О. Глобал1зацшш процеси та участь шоземного кашталу у розвитку вгтчизняно! банк1всь-ко1 системи / О. Дзюблюк // Банк1вська справа. — 2008. — № 2. — С. 37−45.
3. Основш показники д1яльност1 банк1 В Украши на 1 травня 2013 року // Вюник Нацюнального банку Укра1ни. — 2013. — № б. — С. 45.
4. Владимир О. М. Банки в систем! оргашзацп валютних в^дносин в умовах ринкових трансформацш економши Украши: Дисертац! я на здобуття наукового ступеня кандидата економ! чних наук: 08. 00. 08 / Ольга Михайл! вна Владимир. — Терношль, 2012. — 196 с.
5. Дан! фшансово! звгтносп банк! в Украши [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www. bank. gov. m/ control/uk/publish/category? catjd =64 097.
6. Дов1дник банк! вських установ Укра1ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www. bank. gov. ra/ сопtro1/uk/hankdict/search.
7. Корнилюк Р. 1ноземш банки в Укра1н!: ви-живають сильн! ш! [Електронний ресурс] / Роман Корнилюк // Реальна економша, 30. 01. 2013 p. — Режим доступу: htip: //rea1-economy. com. ua/ publication/ 22/33 205. html.
8. 1нформац! я про власникгв! стотно1 участ! у банку [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: // www. bank. gov. ua/doccatahg/document ?id= 51 343.
9. В1дх1д з Украши шоземних банков знижуе ст! йк!сть банк1всько1 системи [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www. razumkov. org. ua/iikr/ experi. php? newsjd~3902.
Т. М. Кр'-ян
академк АЕН Украти
М. С. Шаповал
академк АЕН Украти м. Кше
НАГАЛЬН! ПРОБЛЕМИ ЩОДО ПОДОЛАННЯ «ТШЬОВОЬ ЕКОНОМ1КИ
Одн! ею !з головних завдань економ! чних реформ в УкраМ повинна стати легал! зац!я «тшьового» сектору. При цьому «тшьову» зайнят! сть, в1дпов1дно за-роб!тну плату, не можна розглядати окремо в1д розвитку «тшьово!» економ! ки, оскгльки зайнят! в н! й — це учасники тако1 економ! ки.
Сукупн! сть вид! в економ1чно1 д! яльност!, забо-ронених законодавством Украши, або тих, як! з р1з-них причин не враховаш у офщшнш статистиц!, в1д-носиться до «тшьово!» економ! ки в Украшг За шфо-рмац!ею М1н! стерства економ! чного розвитку i торп-вл! Украши р! вень «тшьово1» економ! ки, обчислений за методом «витрати населення — роздр! бний товаро-об!г», становив у 2012 р. приблизно 45% ВВП. Витрати населення на придбання товар! в i послуг станови-ли 1179,1 млрд гривень, тод! як офщшно зареестро-ваний оборот роздрШно'-1 торпвл! становив лише 804,3 млрд гривень.
«Тобто, р! зниця м! ж витратами населення на придбання товар! в i послуг та обпом роздрШно'-1 тор-пвл1 становила 374,8 млрд гривень, що i е джерелом «т1ньового» обороту товар1 В та послуг, з яких податки не були сплачен1», — зазначають у Мшекономторпвлг
Кр1м того, при обсяз1 роздр1бного товарообороту щдприемств-юридичних ос1б у 405,1 млрд гривень сплачено податк1 В 30,7 млрд гривень. При цьому ф1-зичними особами-п1дприемцями, як1 зд1йснюють торг1вельну д1яльн1сть, при обсяз1 роздр1бного това-
рооб1гу в 399,2 млрд гривень сплачено податк1 В 3,8 млрд гривень.
Основними причинами високого р1вня «тш1за-цп» украшсько! економ1ки е неефективний шститущ-ональний базис регулювання п1дприемництва та не-задов1льн1 умови зд1йснення п1дприемницько1 д1яль-ност1, зокрема:
• нестаб1льн1сть податкового законодавства, високий податковий тиск i нер1вном1рн1сть податкового навантаження на суб'-екив господарювання, ни-зький р1вень податково1 дисципл1ни-
• надм1рне регулювання п1дприемницько! д1-яльност1-
• корупц1я в державних органах та органах м1с-цевого самоврядування-
• правова незахищешсть суб'-ект1 В господарювання в1д зловживань з боку посадових ос1б державних орган1 В та оргашв м1сцевого самоврядування-
• нед1ев1сть мехашзм1 В антикорупц1йного зако-нодавства-
• неефективн1сть функцюнування судово1 та правоохоронно1 системи-
• неефективне адм1н1стрування податк1в-
• суперечлив1сть та дублювання законодавчо1 та нормативно-розпорядчо! бази в окремих секторах-
• високий р1вень злочинност1-
32
В1СНИК EKOHOMI4HOI НАУКИ УКРА1НИ Ф

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой